ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ СТРУКТУРИ ТА ФУНКЦІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ ІЗ ДІАБЕТИЧНОЮ НЕФРОПАТІЄЮ ТА ШЛЯХИ ЇХ КОРЕКЦІЇ : ОСОБЕННОСТИ НАРУШЕНИЙ СТРУКТУРЫ И функции левого желудочка сердца у больных сахарным диабетом 2 типа С диабетическая нефропатия и пути их коррекции

Краткое описание

ДонецЬкий НАЦІОНАЛЬНИЙ медиЧний унІверситет
Ім. М.Горького

На правах рукопису

ГОЛЬДІС Ігор Володимирович

УДК [616.379-008.64+616.61]:616.124.2-08

ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ СТРУКТУРИ ТА ФУНКЦІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ
ІЗ ДІАБЕТИЧНОЮ НЕФРОПАТІЄЮ ТА ШЛЯХИ ЇХ КОРЕКЦІЇ

14.01.02 внутрішні хвороби

Науковий керівник:
Дядик Олександр Іванович
ЗДНТ України,
доктор медичних наук, професор

Донецьк 2008

З М І С Т

стор.

Список ВИКОРИСТАНИХ скОрОЧень........................................

4

ВСТУП........

5

Розділ 1. Порушення структури та функції лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет 2 типу з діабетичною нефропатією й шляхи їх корекції. Огляд літератури................................

11

Розділ 2. Методи і матеріал дослідження....................................
2.1. Методи дослідження......
2.2. Характеристика обстежених осіб.....

35
35
41

РОздІл 3. Структурно-функціональний стан лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет 2 типу із діабетичною нефропатією.
3.1. Характеристика гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на цукровий діабет 2 типу із діабетичною нефропатією
3.2. Особливості діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на цукровий діабет 2 типу із діабетичною нефропатією...

46

46

51

РОЗДІЛ 4. Прогнозування розвитку гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на цукровий діабет 2 типу із діабетичною нефропатією..

58

РОздІл 5. Оцінка динаміки структури та функції лівого шлуночка серця, мікроальбумінурії та протеїнурії у хворих на цукровий діабет 2 типу з діабетичною нефропатією під впливом тривалої монотерапії еналапрілом, лосартаном та ділтіаземом.
5.1. Оцінка змін мікроальбумінурії та протеїнурії, структури та функції лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет 2 типу із діабетичною нефропатією під впливом тривалої монотерапії еналапрілом

5.2. Оцінка змін мікроальбумінурії та протеїнурії, структури та функції лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет 2 типу із діабетичною нефропатією під впливом тривалої монотерапії лосартаном
5.3. Оцінка змін мікроальбумінурії та протеїнурії, структури та функції лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет 2 типу із діабетичною нефропатією під впливом тривалої монотерапії ділтіаземом

63

64

69

74

АналІз ТА Узагальнення отриманих даних...

81

Висновки..

106

Практичні рекомендації.

108

Список використаної літератури...

109

Cписок ВИКОРИСТАНИХ скОрОЧенЬ

АГ артеріальна гіпертензія
АРАІІ антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ
АТ артеріальний тиск
БКК блокатори кальцієвих каналів
ВТС відносна товщина стінки
ГЛШ гіпертрофія лівого шлуночка
ДН діабетична нефропатія
ЗПОС загальний периферичний опір судин
ІАПФ інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту
ІММЛШ індекс маси міокарда лівого шлуночка
ІТЗС індекс товщини задньої стінки
КДО кінцево-діастолічний об’єм
КДНС кінцево-діастолічна напруга стінок
КСО кінцево-систолічний об’єм
ЛШ лівий шлуночок
МАУ мікроальбумінурія
ОЦК об’єм циркулюючої крові
ОЦП об’єм циркулюючої плазми
СІ серцевий індекс
ЦД цукровий діабет
ЧСС частота серцевих скорочень
А пікова швидкість пізнього трансмітрального
кровотоку
Е пікова швидкість раннього трансмітрального
кровотоку
IVRT час ізоволюметричного розслаблення лівого
шлуночка (isovolumetric relaxation time)

ВСТУП

Актуальність теми. Серед всіх випадків цукрового діабету (ЦД) його 2 тип становить біля 90-95%. Він характеризується високою поширеністю й неухильним ростом. Сьогодні число хворих на ЦД у Світі перевищує 300 млн. осіб. За станом на 1 січня 2008 року в Україні зареєстровано 1.094.126 хворих на ЦД. Різке прогресуюче збільшення числа хворих на ЦД 2 типу розглядається як неінфекційна епідемія й представляє серйозну медичну та соціально-економічну проблему [21, 73, 121].
ЦД 2 типу властивий широкий спектр кардіоваскулярних ускладнень, що включають ішемічну хворобу серця з її ускладненнями (гострий коронарний синдром, серйозні порушення ритму, раптова коронарна смерть), хронічну серцеву недостатність, інсульти, ураження периферичних артерій [129, 135, 169].
Гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ), що розглядається як показник передклінічного залучення серця в патологічний процес, є найчастішим органним ураженням при ЦД 2 типу. Сьогодні безперечно визнається, що ГЛШ представляє серйозний патологічний стан, який характеризується високим ризиком розвитку грізних кардіоваскулярних ускладнень, що включають стенокардію, інфаркт міокарду, діастолічну й систолічну дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) серця, хронічну серцеву недостатність, раптову кардіальну смерть і цереброваскулярні катастрофи [105, 108, 124].
У світлі даних про поширеність і прогноз ГЛШ, представляється глибоко аргументованою точка зору, що ідентифікація ГЛШ є важливою як у стратифікації кардіоваскулярного ризику, так і у виборі лікувальних підходів [126]. Більш того, ідентифікація різних геометричних варіантів ГЛШ поліпшує стратифікацію кардіоваскулярного ризику [140].
На жаль, вивченню різних аспектів ГЛШ у хворих на ЦД 2 типу приділяється невиправдано мало уваги. Залишаються маловивченими механізми розвитку ГЛШ, дані про її частоту й геометричні варіанти. Також обмежені дані про можливість попередження розвитку ГЛШ, уповільнення її прогресування або регресії [15]. Крім того, поодинокі дослідження присвячені вивченню діастолічної функції ЛШ при ЦД 2 типу, а результати їх неоднозначні.
Діабетична нефропатія (ДН), що розвивається в 40-45% хворих на ЦД 2 типу, є одним із найсерйозніших його ускладнень і характеризується розвитком ниркової недостатності й неухильним її прогресуванням у термінальну стадію, що вимагає проведення терапії, яка заміщує функцію нирок [95, 113].
Результати досліджень, присвячених вивченню кардіо- та ренопротекторній ефективності інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ), антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ (АРАII) і блокаторів кальцієвих каналів (БКК) у хворих на ЦД 2 типу суперечливі [42, 70]. Вимагає подальшого вивчення ряд питань, що включає оптимальні дозування препаратів цих класів і цільових рівнів артеріального тиску (АТ), ефективність і переносність їх високих дозувань і комбінацій [31, 78, 97, 114].
Високий ризик розвитку важких кардіоваскулярних і ниркових уражень у хворих на ЦД 2 типу вимагає пошуків оптимальних лікувальних режимів, здатних не тільки попереджати розвиток структурних змін у серці (зокрема ГЛШ) і мікроальбумінурії (МАУ)/протеїнурії й сповільнювати їх прогресування, але й здатних здійснювати їх регресію [36, 39, 40].
Сказане вище аргументує необхідність подальшого вивчення частоти й механізмів розвитку порушень структури й функції ЛШ серця, їх особливостей, а також пошуків оптимальних режимів, що здійснюють ефективну кардіо- і ренопротекцію.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисертаційна робота виконувалася в рамках планової науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх хвороб та загальної практики - сімейної медицини факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України «Вивчити стан нирок і серцево-судинної системи у хворих діабетичною й недіабетичною нефропатіями та обґрунтувати лікувальні підходи залежно від виявлених порушень», № держреєстрації 0104U010567. Автор є співвиконавцем даної теми.
Мета дослідження: поліпшення діагностики й прогнозування порушень структури та функції ЛШ серця, а також діабетичного ураження нирок у хворих на ЦД 2 типу і їх корекція під впливом тривалої монотерапії ІАПФ еналапрілом або АРАII лосартаном, або БКК ділтіаземом.
Завдання дослідження у хворих на ЦД 2 типи із ДН:
1. За даними трансторакального ехокардіографічного дослідження, встановити частоту розвитку ГЛШ серця, її тяжкість й геометричні варіанти, а також оцінити показники центральної гемодинаміки.
2. Вивчити особливості патогенетичних механізмів розвитку ГЛШ і її різних геометричних варіантів, а також характер систолічного міокардіального стресу при них.
3. На підставі факторних ознак з використанням методу побудови множинних регресійних моделей визначити найбільш значущі незалежні фактори ризику розвитку ГЛШ і розробити математичну модель прогнозування її розвитку.
4. Встановити частоту розвитку діастолічної дисфункції ЛШ та її варіанти.
5. Визначити динаміку структури й функції ЛШ серця під впливом тривалої монотерапії ІАПФ еналапрілом або АРАII лосартаном, або БКК ділтіаземом; встановити вплив цих препаратів на мікроальбумінурію й протеїнурію.
Об'єкт дослідження: хворі на ЦД 2 типу із ДН на мікроальбумінурічній та протеїнурічній стадіях.
Предмет дослідження: клінічні, лабораторні та ехокардіографічні особливості хворих на ЦД 2 типу із ДН, динаміка показників, що характеризують структуру та функцію ЛШ, а також рівнів МАУ та протеїнурії під впливом тривалої монотерапії еналапрілом, лосартаном, ділтіаземом.
Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, радіоімунні, визначення об’ємів циркулюючої крові та плазми (розведення барвника синій Еванс Т1824), інструментальні (трансторакальна ехокардіографія та доплерехокардіографія), статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. У хворих на ЦД 2 типу із ДН вперше встановлено характер порушень структури та функції ЛШ серця особливості ГЛШ та її геометричні варіанти. Вперше показано, що при концентричній ГЛШ, на відміну від ексцентричної, мало місце істотне підвищення систолічного міокардіального стресу. Вперше на підставі факторних ознак з використанням методу побудови множинних регресійних моделей, встановлено найбільш значущі фактори ризику розвитку ГЛШ. Встановлено здатність тривалої монотерапії ІАПФ або АРАII, або БКК поліпшувати діастолічну функцію ЛШ і знижувати частоту МАУ та протеїнурії. При цьому встановлена відносно однакова рено- і кардіопротекторна ефективність цих трьох класів препаратів.
Практична значущість отриманих результатів. Аргументовано необхідність ехокардіографічного дослідження серця з метою виявлення порушень структури та функції ЛШ у хворих на ЦД 2 типу із ДН. Доведено необхідність виявлення факторів ризику розвитку ГЛШ та її геометричних варіантів з метою підвищення якості кардіопротекторних підходів у хворих на ЦД 2 типу із ДН. Встановлена висока частота розвитку діастолічної дисфункції ЛШ аргументує необхідність її вивчення в осіб із ЦД 2 типу з ДН. Показано здатність тривалої монотерапії ІАПФ еналапрілом, АРАII лосартаном і БКК ділтіаземом оказувати помітні кардіо- і ренопротекторні ефекти.
Отримані результати впроваджені в практику роботи нефрологічного та терапевтичного відділень центральної міської клінічної лікарні №1 (м.Донецьк), кардіологічного відділення центральної міської клінічної лікарні №3 (м.Донецьк), ендокринологічного відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання (м. Донецьк), Інституту нефрології АМН України (м. Київ), нефрологічного відділення Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І.Мечнікова (м. Дніпропетровськ), нефрологічного відділення Луганської обласної клінічної лікарні (м. Луганськ), відділення ендокринології Харківської обласної клінічної лікарні (м. Харків), що підтверджено актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Представлені в роботі наукові матеріали є особистим внеском дисертанта в розроблювальну тему. Автором проведений патентно-інформаційний пошук, аналіз літератури з даної теми, відбір, обстеження й спостереження за хворими на ЦД 2 типу із ДН. Автором особисто проводилася оцінка й трактування даних клініко-лабораторних, ехокардіографічних і радіоімунних досліджень. Здобувач самостійно створив комп'ютерну базу обстежених хворих, виконав біостатистичний аналіз отриманих даних, сформулював основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації, а також здійснив впровадження отриманих результатів у практику. Автором самостійно оформлені дисертаційна робота й автореферат. У публікаціях, як у самостійних, так і в співавторстві, автор забезпечував відбір і обстеження пацієнтів, проводив інструментальні дослідження, статистичну обробку отриманих результатів, брав участь у літературному оформленні статей. Автором не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені на всеукраїнських науково-практичних конференціях студентів і молодих учених (Донецьк, 2003; Донецьк, 2004; Донецьк, 2005); всеукраїнській науково-практичній конференції «Прогресуючі нефропатії й ремоделювання серцево-судинної системи сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці, лікуванні та профілактиці» (Харків, 2003); VI науково-практичній конференції з кардіології «Актуальні проблеми захворювань серцево-судинної системи» (Донецьк, 2005); VI науково-практичній конференції «Фундаментальні питання профілактики й лікування атеротромбозу» (Донецьк, 2006); виїзній школі-семінарі «Атеротромбоз та артеріальні гіпертензії в сучасній клінічній практиці» (Слов'янськ, 2006); науково-практичній конференції «Нові діагностичні та лікувальні підходи при системних захворюваннях сполучної тканини» (Донецьк, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць: з них 6 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України (у тому числі 4 одноосібних), 1 глава в монографії «Хронічна серцева недостатність у сучасній клінічній практиці», 8 тез у матеріалах конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення й досягнуте нове рішення наукового завдання встановлені особливості ГЛШ серця й визначені критерії прогнозування її розвитку у хворих на ЦД 2 типу із ДН; обґрунтовані підходи до корекції ГЛШ і до зниження важкості ДН.
1. ГЛШ виявлена в 73 (79,3%) з 92 хворих на ЦД 2 типу із ДН. В 53 (72,6%) випадках вона носила помірний характер і в 20 (27,4%) була вираженою. При цьому чітко превалював концентричний варіант ГЛШ, що мав місце в 58 (63,0%) осіб; ексцентрична ГЛШ спостерігалася значно рідше в 15 (16,3%) хворих і, тільки в 16 (17,4%) пацієнтів була нормальна геометрія ЛШ.
2. Встановлені патогенетичні механізми розвитку різних геометричних варіантів ГЛШ. Перевантаження тиском ЛШ з'явилося провідним фактором у розвитку концентричної ГЛШ. У той же час, розвиток ексцентричної ГЛШ був обумовлений переважно перевантаженням ЛШ об’ємом. При концентричному варіанті ГЛШ, на відміну від ексцентричного, мало місце істотне підвищення систолічного міокардіального стресу, що свідчить про неадекватний характер ГЛШ.
3. На підставі факторних ознак з використанням методу побудови множинних регресійних моделей встановлені найбільш значущі незалежні фактори ризику розвитку ГЛШ, якими виявилися ступінь АГ, тривалість ЦД і жіноча стать. Розроблено математичну модель прогнозування розвитку ГЛШ, чутливість якої склала 78%, специфічність 84,6%.
4. Діастолічна дисфункція ЛШ мала місце в 87 (94,6 %) з 92 хворих на ЦД 2 типу із ДН. В 61 (70,1%) випадку вона була представлена порушенням розслаблення, в 24 (27,6%) хворих псевдонормальним варіантом і в 2 (2,3 %) рестриктивним варіантом. Встановлено прямі кореляційні зв'язки розвитку діастолічної дисфункції ЛШ із ступенем ГЛШ та її концентричним варіантом.
5. Тривала (6 місяців) монотерапія ІАПФ еналапрілом, АРАII лосартаном і БКК ділтіаземом-ретард показала їх близьку ренопротектну (істотне зменшення числа хворих із МАУ й тенденції до зменшення числа хворих із протеїнурією) і кардіопротектну (значуще зниженням систолічного АТ, ЗПОС, зменшення товщини стінок і ІММЛШ, регрес ГЛШ і поліпшення його геометрії) ефективність, а також істотне поліпшення діастолічної функції.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У комплекс досліджень хворих на ЦД 2 типу варто обов'язково включати (поряд із традиційними тестами):
(а) визначення МАУ у випадках, де рутинними методами не визначається протеїнурія;
(б) трансторакальну ехокардіографію з метою виявлення наявності структурних і функціональних порушень ЛШ серця.
2. З метою поліпшення прогнозування розвитку ГЛШ у хворих на ЦД 2 типу із ДН рекомендуємо застосування формулу:

де Y - ГЛШ, А стать хворого (для жіночої статі змінна приймає значення 0, чоловічої - 1), В - тривалість ЦД (роки), C - ступінь АГ (нормальний АТ - 0, I ступінь АГ - 1, II ступінь - 2).
У випадку, коли Y перевищує 0,809 - прогнозується розвиток ГЛШ, при значенні Y менш 0,809 імовірність розвитку ГЛШ - низька.
3. З метою досягнення ефективної рено- і кардіопротекції у хворих на ЦД 2 типу із ДН показане тривале (не менш 6 місяців) проведення монотерапії ІАПФ еналапрілом або АРА ІІ лосартаном. При наявності протипоказань до застосування ІАПФ або АРАІІ, або розвитку побічних ефектів, що вимагають їхнього скасування, як альтернативний варіант варто використовувати недігідропірідиновий БКК ділтіазем (ретардну форму).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агеев Ф.Т. Влияние ингибитора АПФ эналаприла и антагониста рецепторов ангиотензина II кандесартана, а также их комбинации на индекс массы миокарда ЛЖ у пациентов с гипертонической гипертрофией ЛЖ / Ф.Т. Агеев, В.М. Сербул, А.Г. Овчинников // Сердечная недостаточность. 2007. № 2. С. 18-23.
2. Амосова Е. Н. Сахарный диабет и ишемическая болезнь сердца / Е.Н.Амосова // Журн. АМН Украины. 2000. Т. 6, № 3. С. 508-517.
3. Аналіз ремоделювання лівого шлуночка у хворих з цукровим діабетом 2-го типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою / В.С. Вернигородський, Б.М. Маньковський, М.В. Вернигородська [та ін.] // Укр. кардіол.журн. 2004. № 4. С. 25-28.
4. Афанасюк О.І. Роль ремоделювання серця і вегетативного статусу у розвитку хронічної серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з цукровим діабетом II типу і методи удосконаленого лікування: Автореф. дис. канд. мед. наук / О.І.Афанасюк. Івано-Франківськ, 2006. 22 с.
5. Бабак О.Я. Эффективность ингибиторов ренин-ангиотензиновой системы в снижении риска развития сахарного диабета 2 типа. Фармакокинетика / О.Я.Бабак, Н.А.Кравченко, С.В.Виноградова // Укр. терапевт.журн. 2006. № 1. С.85-91.
6. Балаболкин М.И. Лечение сахарного диабета и его осложнений / М.И.Балаболкин, Е.М. Клебанова, В.М. Креминская. М.: Медицина, 2005. 511 с.
7. Балаболкин М.И. Диабетология / М.И.Балаболкин. М.: Медицина, 2000. 672 с.
8. Балаболкин М.И. Роль дисфункции эндотелия и окислительного стресса в механизмах развития ангиопатий при сахарном диабете 2-го типа / М.И.Балаболкин, В.М.Креминская, Е.М.Клебанова // Кардиология. 2004. № 7. С.90-97.
9. Березин А.Е. Хроническая блокада ренин-ангинотензиновой системы. Новая парадигма предотвращения возникновения и ограничения прогрессирования кардиоваскулярных заболеваний? / А.Е.Березин // Укр. мед. часопис. 2004. Т. 40, № 2. С. 25-32.
10. Блокаторы рецепторов ангиотензина II в кардиологии: Метод. рек. / Е.П.Свищенко, Л.В.Безродная, Л.А.Мищенко [и др.]. К., 2002. 37 с.
11. Булкина О.С. Гипертрофия миокарда левого желудочка как модифицируемый фактор риска: новые возможности коррекции / О.С.Булкина, К.А.Талицкий, Ю.А.Карпов // Кардиология. 2006. № 3. С.68-72.
12. Варианты ремоделирования сердца при гипертонической болезни распространенность и детерминанты / А.О.Конради, О.Г.Ридоманов, Д.В.Захаров [и др.] // Терапевт. архив. 2005. № 9. С. 8-16.
13. Вернигородський В.С. Клініко-морфологічна характеристика серцево-судинної системи та медико-соціальна реабілітація хворих на цукровий діабет II типу: Автореф. дис. д-ра мед. наук / В.С.Вернигородський. К., 2006. 40 с.
14. Влияние бетаксолола и эналаприла на показатели углеводного и липидного обмена, чувствительность тканей к инсулину у больных с сахарным диабетом 2 типа и артериальной гипертензией / Б. Н. Маньковский, В. И. Целуйко., О. В. Радченко [и др.] // Укр. кардіол. журн. 2006. № 4. С. 47-51.
15. Вплив антигіпертензивної терапії на прогресування дисфункції нирок та регрес гіпертрофії лівого шлуночка серця у хворих з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією / Ю.М.Сіренко, Г.Д.Радченко, В.М.Граніч, С.Ю.Савицький // Укр. кардіол. журн. 2005. №3. С. 74-82.
16. Гиляревский С. Р. Влияние препаратов для лечения сердечнососудистых заболеваний на риск развития сахарного диабета / С.Р.Гиляревский // Сердце. 2007. № 1. С. 19-24.
17. Гипертрофия миокарда левого желудочка у пациентов с метаболическим синдромом и ее регресс под действием квинаприла / Е.И.Митченко, В.Ю.Романов, Г.Б.Каспрук [и др.] // Укр. кардіол.журн. 2007. № 3. С. 64-69.
18. Дедов И.И. Диабетическая нефропатия / И.И.Дедов, М.В.Шестакова. М.: Универсум Паблишинг, 2000. 240 с.
19. Денисенко В.П. Гемодинаміка у хворих на діабетичну нефропатію / В.П.Денисенко // Укр. терапевт. журн. 2005. № 3. С. 58-61.
20. Дзяк Г.В. Виявлення гіпертрофії міокарда і типів ремоделювання серця у паціентів з високим нормальним артеріальним тиском / Г.В.Дзяк, Л.В.Мелещик // Укр. кардіол. журн. 2006. № 4. С. 52-54.
21. Дорогой А.П. Тривалість життя, потенційні втрати трудового потенціалу й повікова смертність при цукровому діабеті: динаміка показників / А.П.Дорогой // Міжнародн.ендокрин.журн. 2007. № 3 (9). С.17-22.
22. Дядык А. И. Почки и сердце, сердце и почки: аспекты лечения / А.И.Дядык // Мистецтво лікування. 2004. № 2. С. 38-40.
23. Дядык А.И. Антагонисты рецепторов ангиотензина ІІ в современной клинической практике: Метод. рекомендации / А.И.Дядык, А.Э.Багрий С.Р.Зборовский. Донецк, 2006. 36 с.
24. Дядык А.И. Артериальные гипертензии в современной клинической практике / А.И.Дядык, А.Э.Багрий. Донецк: Норд-Пресс, 2006. 322 с.
25. Ефимов А. Диабетическая нефропатия / А.Ефимов, Н.Скробонская, Н.Зуева // Ліки України. 2004. № 10. С. 34-38.
26. Ефимов А.С. Сахарный диабет и его осложнения / А.С.Ефимов, В.Л.Орленко, Л.К.Соколова // Журн. практ. лікаря. 2003. № 2. С. 34-40.
27. Ефимов А.С. Сахарный диабет и сердце / А.С.Ефимов, Л.К.Соколова, Ю.Б.Рыбченко // Мистецтво лікування. 2005. № 4. С.44-49.
28. Иванов Д.Д. Модифікація факторів ризику при хронічній хворобі нирок / Д.Д.Иванов // Мистецтво лікування. 2005. №8. С. 66-71.
29. Изменение сократительной функции миокарда и индекса массы тела у больных ишемической болезнью сердца и сахарным диабетом 2 типа / Васильева А.Е., Георгадзе З.О., Володина В.А. [и др.] // Кардиоваскуляр. тер. профилакт. 2007. № 4. С. 15-21.
30. Казанцева Т.В. Метаболічні порушення та структурно-функціональні зміни серця у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з цукровим діабетом другого типу та ожирінням і шляхи їх корекції: Автореф. дис. канд. мед. наук / Т.В. Казанцева. К., 2007. 20 с.
31. Карпов Ю.А. Поиск новых путей эффективной профилактики сердечно-сосудистых осложнений у больных сахарным диабетом 2-го типа: исследование ADVANCE / Ю.А. Карпов, А.Т. Шубина // Кардиология. 2007. № 10. С. 90-95.
32. Катеренчук В.І. Профілактика цукрового діабету типу 2. Крок назустріч мрії / В.І.Катеренчук // Міжнародн. ендокрин. журн. 2007. № 1 (7). С.71-74.
33. Катеренчук В.І. Цукровий діабет типу 2. Діагностика та лікування на стадії предіабету / В.І. Катеренчук // Міжнародн. ендокрин. журн. 2007. № 2 (8). С.52-56.
34. Квятковский Е.А. Состояние центральной и почечной гемодинамики у больных сахарным диабетом по данным эхокардиографии и ультразвуковой допплерометрии почечных артерий / Е.А.Квятковский, В.Б.Хархота, Н.О.Перцева // Ендокринологія. 2000. Т. 5, № 1. С. 59-63.
35. Клиническая эффективность лосартана и его влияния на суточный профиль артериального давления и диастолическую функцию миокарда левого желудочка у больных с артериальной гипертензией / А.Н.Корж, Г.И.Кочуев, М.Н.Кочуева [и др.] // Укр. кардіол. журн. 2006. №3. С. 78-82.
36. Коломиец В.В. Оценка нефропротекторного эффекта антигипертензивной терапии / В.В.Коломиец, Н.В.Грона // Укр. кардіол. журн. 2006. № 4. С. 81-85.
37. Корсак Ю.В. Статеві та вікові відмінності ураження міокарду у хворих на цукровий діабет 2 типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця / Ю.В.Корсак // Укр. терапевт.журн. 2006. № 3. С. 46-49.
38. Кравчун Н.О. Особливості структурно-функціональних та гемодинамічних змін серця у хворих на цукровий діабет 2-го типу з метаболічним синдромом / Н.О.Кравчун // Врачебная практика. 2007. № 1. С. 74-79.
39. Лапчинська І.І. Ренопротекторний ефект лацидипіну у пацієнтів з різними стадіями хронічного гломерулонефриту і діабетичної нефропатії / І.І.Лапчинська, М.Ф.Стефанюк, А.Є.Громова // Укр.журн.нефрол.діал. 2004. № 3. С. 24-28.
40. Либов И.А. Микроальбуминурия один из лабораторных маркеров или важный фактор прогноза сердечно-сосудистых ослонений при артериальной гипертензии / И.А.Либов, И.Л.Уразовская // Укр. кардіол. журн. 2005. Дод. 2. С. 45-47.
41. Маньковский Б. Н. Лечение артериальной гипертензии у больных сахарным диабетом / Б.Н.Маньковский. К.: Морион, 2001. 72 с.
42. Маньковский Б.Н. Блокада активности ренин-ангиотензиновой системы как подход к профилактике микро- и макрососудистых осложнений сахарного диабета / Б.Н.Маньковский // Укр. кардіол. журн. 2003. № 2. С. 130-133.
43. Маньковский Б.Н. Защита органов-мишеней с помощью ингибиторов ангиотензинпревращающих ферментов при сахарном диабете / Б.Н.Маньковский // Укр. кардиол. журн. 2002. № 6 (Додат.). С. 47-51.
44. Маньковський Б.М. Артеріальні гіпертензії при ендокринних захворюваннях / Б.М.Маньковський, Ю.М.Сіренко. К.: Четверта хвиля, 2004. 174 с.
45. Масляева Л.В. Особенности структурно-функциональных параметров сердца у больных гипертонической болезнью и сахарным диабетом 2-го типа / Л.В. Масляева, Л.А. Резник, А.И. Цыганков // Медицина сегодня и завтра. 2006. № 1. С. 43-46.
46. Масса миокарда левого желудочка, его функциональное состояние и диастолическая функция сердца у больных артериальной гипертензией при различных эхокардиографических типах геометрий левого желудочка сердца / А.В.Грачев, А.Л.Аляви, Г.У.Ниязова [и др.] // Кардиология. 2000. № 3. С. 31-38.
47. Методические подходы к выявлению гипертрофии левого желудочка при артериальной гипертензии с использованием эхокардиографии / О. Н. Ковалева, А. А. Янкевич, О. А. Нижегородцева [и др.] // Укр. кардіол. журн. 2005. № 4. С. 119-125.
48. Митченко Е.И. Новый взгляд на патологию, произрастающую на общей почве: диабет и сердечно-сосудистые заболевания / Е.И.Митченко // Укр. мед.часопис. 2007. № 2. С. 4-13.
49. Никула Т. Д. Артерiальна гiпертензiя у хворих на цукровий дiабет з ураженням нирок: особливостi патогенезу, дiагностики та лiкування / Т.Д.Никула // Актуальнi проблеми нефрологiї. К., 2001. Вип. 6. С. 74.
50. Окислительный стресс при хронической сердечной недостаточности и сахарном диабете 2 типа (по результатам программы РЭМБО) / Арзамасцева Н.Е., Ланкин В.З., Коновалова Г.Г. [и др.] // Сердечная недостаточность. 2006. № 4. С. 29-35.
51. Особенности ремоделирования сердца и сосудов у больных гипертонической болезнью и сахарным диабетом 2 типа / Л. В.Масляева, Л.А.Резник, С.Н.Коваль [и др.] // Укр. терапевт. журн. 2005. № 3. С.62-66.
52. Оценка диастолической функции сердца и ее роль в развитии сердечной недостаточности / В. И. Новиков, Т. Н. Новикова, С. Р. Кузьмина-Крутецкая [и др.] // Кардиология. 2001. № 2. С. 78-85.
53. Оценка коронарного резерва у больных гипертонической болезнью в зависимости от геометрии левого желудочка / Б. Г. Искандеров, Т. М., Шибаева, А. А. Минкин [и др.] // Кардиология. 2005. № 3. С. 10-13.
54. Панова Е.И. Особенности аритмий сердца у больных сахарным диабетом 2-го типа / Е.И.Панова, К.Г.Корнева // Клиническая медицина. 2006. № 7. С. 21-24.
55. Передерий В.Г. Артериальная гипертензия и сахарный диабет / В.Г.Передерий, Н.Н.Безюк // Укр. кардіол. журн. 2002. № 6. С. 106-114.
56. Проблема сердечно-сосудистых заболевания при хронической почечной недостаточности / Н.А.Томилина, Г.В.Волгина, В.Т.Бибков [и др.] // Нефрология и диализ. 2003. № 5(1). С.15-23.
57. Прогрессування діабетичної нефропатії та процеси перекисного окислення ліпідів / Л.Я.Мигаль, І.О.Дудар, Л.В.Король [та ін.] // Укр.журн.нефрол.діал. 2006. № 4 (12). С. 41-42.
58. Радченко Г.Д. Гіпертрофія лівого шлуночка, її регрес та прогноз у пацієнтів, які пройшли лікування у спеціалізованому відділенні / Г.Д. Радченко, Ю.М. Сіренко // Укр. кардіол.журн. 2007. № 1. С. 54-63.
59. Ренин-ангиотензиновая система гипертрофии левого желудочка: возможности предотвращения и обратного развития с помощью ингибиторов ангиотензинпревращающих ферментов / Г.В.Дзяк, Е.А.Коваль, Т.В.Колесник [и др.] // Укр. кардіол. журн. 2002. № 6 (Додат.). С. 20-28.
60. Рыбченко Ю.Б. Поражение сердца при сахарном диабете: факторы риска и механизмы развития / Ю.Б.Рыбченко, Л.К.Соколова // Укр. мед. часоп. 2004. № 4 (42). С. 92-99.
61. Свищенко Е.П. Гипертоническая болезнь. Вторичные гипертензии / Е.П.Свищенко, В.Н.Коваленко; Под ред. В. Н. Коваленко. К.: Лыбидь, 2002. 504 с.
62. Семидоцкая Ж.Д. Показатели эндотелина-1 и фибронектина у больных диабетической нефропатией / Ж.Д.Семидоцкая, Л.А.Перерва // Укр.терапевт.журн. 2004. № 1. С. 66-68.
63. Соколов Е. И. Диабетическое сердце / Е.И.Соколов. М.: Медицина, 2002. 416 с.
64. Стронгин Л.Г. Особенности хронической сердечной недостаточности у больных сахарным диабетом 2 типа / Л.Г.Стронгин, И.Г.Починка // Кардиология. 2005. № 2. С. 33-36.
65. Топчий И.И. Воспалительный компонент при диабетической нефропатии новые возможности в ренопротекции / И.И.Топчий // Укр. терапевт. журн. 2005. № 1. С.93-99.
66. Топчий И.И. Диабетическая нефропатия патогенетические лабиринты и возможные терапевтические подходы / И.И.Топчий // Здоров'я України. 2005. № 119. С. 81-87.
67. Топчий И.И. Применение спираприла и его комбинации с лосартаном в лечении больных с артериальной гипертензией и диабетической нефропатией / И.И.Топчий, В.П.Денисенко, А.А.Несен // Укр. кардіол. журн. 2005. № 6. С. 68-72.
68. Факторы риска прогрессирования диабетической нефропатии у больных с длительным течением сахарного диабета по данным ретроспективного анализа / М.В.Шестакова, Л.В.Кошель, В.А.Вагодин [и др.] // Терапевт. архив. 2006. № 5. С.60-64.
69. Шестакова М.В. Диабетическая нефропатия: состояние проблемы в мире и в России / М.В.Шестакова, Ю.И.Сунцов, И.И.Дедов // Сахарный диабет. 2001. Т. 3, № 12. С. 2-6.
70. Шестакова М.В. Диабетическая нефропатия: стратегия нефропротекции / М.В.Шестакова // Межд. эндокринол. журн. 2007. № 2 (8). С.18-23.
71. 2007 Guidelines for the Management of Arterial Hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension and of the European Society of Cardiology / G.Mancia, G.D.Backer, A.Dominiczak [et al.] // J.Hypertens. 2007. Vol.25, № 6. P.1105-1187.
72. A differential diagnostic model of diabetic nephropathy and non-diabetic renal diseases / J.Zhou, X.Chen, Y.Xie [et al.] // Nephrol. Dial. Transplant. 2008. Vol.23, №6. P.1940-1945.
73. A health economic analysis of screening and optimal treatment of nephropathy in patients with type 2 diabetes and hypertension in the USA / A.J.Palmer, W.J.Valentine, R.Chen [et al.] // Nephrol. Dial. Transplant. 2008. Vol.23, №4. P.1216-1223.
74. ACE inhibition reduces glomerulosclerosis and regenerates glomerular tissue in a model of progressive renal disease / A.Remuzzi, E.Gagliardini, F.Sangalli [et al.] // Kidney Int. 2006. Vol. 69, № 7. P. 1124-1130.
75. Activation of the renin-angiotensin system within podocytes in diabetes / T.H.Yoo, J.J.Li, J.J.Kim [et al.] // Kidney Int. 2007. Vol.71, № 10. P.1019-1027.
76. Albuminuria is an independent predictor of decreased serum erythropoietin levels in type 2 diabetic patients / A.Inoue, T.Babazono, K.Suzuki [et al.] // Nephrol. Dial. Transplant. 2007. Vol.22, №1. P.287-288.
77. Albuminuria response to very high-dose valsartan in type 2 diabetes mellitus / N.K.Hollenberg, H.-H.Parving, G.Viberti [et al.] // J. Hypertens. 2007. Vol.25, №9. P.1921-1926.
78. Amar J. Patients with resistant hypertension / J.Amar // J.Hypertension. 2007. Vol.25, Suppl.1. P.S3-S6.
79. American Association of Clinical Endocrinologists medical guidelines for clinical practice for the management of diabetes mellitus / H.W. Rodbard, L.Blonde, S.S.Braithwaite [et al.] // Endocr. Pract. 2007. Vol.13 (Suppl.1), №3. P. 4-68.
80. Amylin deposition in the kidney of patients with diabetic nephropathy / W.Gong, Z.H.Liu, C.H.Zeng [et al.] // Kidney Int. 2007. Vol.72, №2. P.213-218.
81. Appropriate blood pressure control in hypertensive and normotensive type 2 diabetes mellitus: a summary of the ABCD trial / R.W.Schrier, F.O.Estacio, P.S.Mehler et al. // Nat. Clin. Pract. Nephrol. 2007. Vol. 3, № 8. P.428-438.
82. Arima S. The mechanisms underlying altered vascular resistance of glomerular afferent and efferent arterioles in diabetic nephropathy / S.Arima, S.Ito // Nephrol. Dial. Transplant. 2003. Vol.18, №10. P.1966-1969.
83. Assessment of glomerular filtration rate in addition to albuminuria is important in managing type II diabetes / A.P.S.Kong, W.Y.So, C.C.Szeto [et al.] // Kidney Int. 2006. Vol. 69, № 2. P. 383-387.
84. Association of cardiovascular risk factors with microalbuminuria in hypertensive individuals: the i-SEARCH global study / M.Bohm, M.Thoenes, N.Danchin [et al.] // J.Hypertension. 2007. Vol.25, №11. P.2317-2324.
85. Association of Doppler-derived myocardial performance index with albuminuria in patients with diabetes / C. Orem, M. Kucukosmanoglu, A.Hacihasanoglu [et al.] // J. Amer. Soc. Echocardiography. 2004. Vol.17, №11. P.1185-1190.
86. Association of the VEGF gene polymorphism with diabetic retinopathy in type 2 diabetes patients / M.Buraczynska, P.Ksiazek, I.Baranowicz-Gaszczyk [et al.] // Nephrol. Dial. Transplant. 2007. Vol.22, №3. P.827-832.
87. Atrial natriuretic peptide behaviour and myocyte hypertrophic profile in combined pressure and volume-induced cardiac hypertrophy / S.Cavallero, G.E.Gonzalez, A.M.Puyo [et al.] // J.Hypertens. 2007. Vol.25, №9. P.1940-1950.
88. Bomback A.S. The incidence and implications of aldosterone breakthrough / A.S.Bomback, P.J.Klemmer // Nat.Clin.Pract.Nephrol. 2007. Vol. 3, № 9. P.486-492.
89. Burnier M. High salt intake: a cause of blood pressure-independent left ventricular hypertrophy? / M.Burnier, O.Phan, Q.Wang // Nephrol. Dial. Transplant. 2007. Vol.22, №9. P.2426-2429.
90. Cardiovascular morbidity and mortality in the Losartan Intervention for Endpoint reduction in hypertension study (LIFE): a randomised trial against atenolol / B. Dahlof, R. B. Devereux, S. E. Kjeldsen [et al.] // Lancet. 2002. Vol. 359, № 9311. P. 995-1003.
91. Characterization of myocardial hypertrophy in prehypertensive spontaneously hypertensive rats: interaction between adrenergic and nitrosative pathways / A.Cabassi, S.Dancelli, P.Pattoneri [et al.] // J.Hypertens. 2007. Vol.25, №8. P.1719-1730.
92. Chronic kidney disease as cause of cardiovascular morbidity and mortality / R.Vanholder, Z.Massy, A.Argiles [et al.] // Nephrol.Dial.Transplant. 2005. Vol.20, № 6. P.1048-1056.
93. Comparison between valsartan and valsartan plus cilnidipine in type II diabetics with normo- and microalbuminuria / K.Katayama, S.Nomura, H.Ishikawa [et al.] // Kidney Int. 2006. Vol.70, №1. P.151-156.
94. Cooper M.E. Targets to retard the progression of diabetic nephropathy / M.E.Cooper, K.Jandeleit-Dahm, M.C.Thomas // Kidney Int. 2005. Vol.68, №4. P.1439-1445.
95. Cost-effectiveness of irbesartan in diabetic nephropathy: a systematic review of published studies / A.J.Palmer, D.M.D.Tucker, W.J.Valentine [et al.] // Nephrol. Dial. Transplant. 2005. Vol.20, №6. P.1103-1109.
96. Coughlan M.T. Role of the AGE crosslink breaker, alagebrium, as a renoprotective agent in diabetes / M.T.Coughlan, J.M.Forbes, M.E.Cooper // Kidney Int. 2007. Vol.72 (Suppl.6). P.S54-S60.
97. Diabetes and the endocrine heart / C.Christoffersen, I.Hunter, A.L.Jensen [et al.] // Eur. Heart J. 2007. Vol.28. P.2427-2429.
98. Diabetes, left ventricular systolic dysfunction, and chronic heart failure / M.R.MacDonald, M.C.Petrie, N.M.Hawkins [et al.] // Eur. Heart J. 2008. Vol.29, №10. P.1224-1240.
99. Diastolic dysfunction in normotensive men with well-controlled type 2 diabetes: importance of maneuvers in echocardiographic screening for preclinical diabetic cardiomyopathy / P.Poirier, P.Bogaty, C.Garneau [et al.] // Diabetes Care. 2001. Vol.24, №1. P.5-10.
100. Diez J. Mechanical dyssynchrony: another mechanism of left ventricular dysfunction in hypertension? / J.Diez, I.Garcia-Bolao, J.Barba // J.Hypertens. 2007. Vol.26, №3. P.399-402.
101. Eberhardt W. Nitric oxide and vascular remodeling: spotlight on the kidney / W.Eberhardt, J.Pfeilschifter // Kidney Int. 2007. Vol.72 (Supp1.6). P.S9-S16.
102. Effect of losartan, compared with atenolol, on endothelial function and oxidative stress in patients with type 2 diabetes and hypertension / A.J.Flammer, F.Hermann, P.Wiesli [et al.] // J.Hypertension. 2007. Vol.25, №4. P.785-791.
103. Effects of a fixed combination of perindopril and indapamide on macrovascular and microvascular outcomes in patients with type 2 diabetes mellitus (the ADVANCE trial): a randomised controlled trial / A.Patel, ADVANCE Collaborative Group // The Lancet. 2007. Vol.370, №9590. P.829-840.
104. Effects of growth hormone and insulin-like growth factor-1 on cardiac hypertrophy of hypertensive patients / G.Sesti, A.Sciacqua, A.Scozzafava [et al.] // J.Hypertens. 2007. Vol.25, №2. P.471-478.
105. Effects of ramipril on cardiovascular and microvascular outcomes in people with diabetes mellitus: results of the HOPE study and MICRO-HOPE substudy / Heart Outcomes Prevention Evaluation (HOPE) Study Investigators // Lancet. Vol.355, №9200. P.253-259.
106. Efficacy of manidipine/delapril versus losartan/hydrochlorothiazide fixed combinations in patients with hypertension and diabetes / A.Roca-Cusachs, R.E.Schmieder, F.Triposkiadis [et al.] // J.Hypertension. 2008. Vol.26, №4. P.813-818.
107. Electrocardiographic left ventricular hypertrophy regression induced by an angiotensin receptor blocker-based regimen in daily clinical practice: the SARA study / V.Barrios, A.Calderon, C.Escobar [et al.] // J.Hypertens. 2007. Vol.25, №9. P.1967-1973.
108. Endothelial dysfunction in type-2 diabetics with early diabetic nephropathy is associated with low circulating adiponectin / M.I.Yilmaz, M.Saglam, A.R.Qureshi [et al.] // Nephrol. Dial. Transplant. 2008. Vol.23, №5. P.1621-1627.
109. Epstein M. Adding spironolactone to conventional antihypertensives reduces albuminuria in patients with diabetic nephropathy / M. Epstein // Nat. Clin. Pract. Nephrol. 2006. Vol. 2, № 6. P.310-311.
110. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2008: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2008 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association of the ESC (HFA) and endorsed by the European Society of Intensive Care Medicine (ESICM) / K.Dickstein, A.Cohen-Solal, G.Filippatos [et al.] // Eur. Hear J. 2008. Vol.29, №19. P.2388-2442.
111. Fonarow G.C. Diabetic cardiomyopathy / G.C.Fonarow, P.Srikanthan // Endocrinol. Metab. Clin. N. Amer. 2006. Vol.35, № 3. P.575-599.
112. Friedman E.A. Is there really good news about pandemic diabetic nephropathy? / E.A. Friedman, A.L. Friedman // Nephrol. Dial. Transplant. 2007. Vol. 22, № 3.