КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Й ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКА, ПОЄДНАНИМ З НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЮ ДИСТОНІЄЮ : Клинико-патогенетические особенности И ОПТИМИЗАЦИЯ ЛЕЧЕНИЯ больных с синдромом раздраженного кишечника, СОЧЕТАЮЩИМСЯ с нейроциркуляторной дистонией

Краткое описание

Міністерство охорони здоров'я України
Луганський державний медичний університет

На правах рукопису

Прилуцька Ольга Олександрівна

УДК: 616.34008/00906:616002056.3]070 8

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Й ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКА, ПОЄДНАНИМ З нейроциркуляторною дистоніЄЮ

Дисертація на здобуття наукового ступенятупеня
кандидата медичних наук

14.01.02 внутрішні хвороби

Науковий керівник
Чубенко Степан Степанович
доктор медичних наук, професор

Луганськ 2009

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

5

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

16

1.1. Поширеність, клінічні особливості й патогенез синдрому подразненого кишечнику. Нейроциркуляторна дистонія.

16

1.2. Запалення, харчова гіперчутливість, сенсибілізація та лікування синдрому подразненого кишечнику, нейроциркуляторної дистонії.

24

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ

39

2.1.Характеристика контингенту хворих та матеріали дослідження

39

2.2.Методи дослідження

52

2.3.Статистична обробка отриманих матеріалів

56

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

59

РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ із СИНДРОМОМ ПОДРАЗнЕНОГО КИШЕЧНИКУ З НАЯВНІСТЮ І без НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЇ дистоніЇ

59

3.1.Клінічна характеристика обстежених хворих

59

3.2.Особливості психологічного статусу хворих

69

3.3.Кореляційні взаємозв'язки між клінічними характеристиками й особливостями психологічного статусу

80

РОЗДІЛ 4. КОНЦЕНТРАЦІЯ СРБ, ОКРЕМИХ ЦИТОКІНІВ запальних ГАМА-ІНТЕРФЕРОНУ й КАЛЬПРОТЕКТиНу та ЇХ КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ'ЯЗКИ У ХВОРИХ іЗ СпК З З НАЯВНІСТЮ І без НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЇ дистоніЇ

87

4.1 Рівні СРБ у хворих із СПК

87

4.2 Рівні TNFα у хворих із СПК

89

4.3 Рівні IL-8 у хворих із СПК

91

4.4 Рівні IL-1β у хворих із СПК

93

4.5 Рівні IFN-γ у хворих із СПК

95

4.6 Рівні кальпротектину в калі хворих із СПК

96

4.7 Кореляції концентрації досліджуваних маркерів у хворих із СПК з клінічними особливостями захворювання й психологічним статусом

97

РОЗДІЛ 5. показники гіперчутливості рівня іgG антитіл до продуктів, що широко вживаються, іgG, IL-4 та їх кореляційні зв'язки у хворих із СПК З З НАЯВНІСТЮ І без НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЇ дистоніЇ

103

5.1 Частота виявлення гіперчутливості до харчових алергенів у хворих із СПК й кореляційні зв'язки

103

5.2 Діагностичні рівні іgG антитіл до продуктів харчування, що широко вживаються у хворих із СПК та їх кореляційні зв'язки

105

5.3 Рівні загального іgG у хворих із СПК

108

5.4 Рівні інтерлейкіну-4 у хворих із СПК

110

РОЗДІЛ 6. результати індивідуалізації ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ із СПК

115

6.1 Тяжкість перебігу СПК та вираженість основних клінічних ознак захворювання у використанні традиційної та запропонованої схем терапії

115

6.2 Рівні й динаміка вмісту СРБ у крові пацієнтів із СПК у використанні традиційної та запропонованої схем терапії

118

6.3 Рівні й динаміка вмісту TNFα у крові пацієнтів із СПК у використанні традиційної та запропонованої схем терапії

120

6.4 Рівні й динаміка вмісту IL-8 у крові пацієнтів із СПК у використанні традиційної та запропонованої схем терапії

123

6.5 Рівні й динаміка вмісту IL-1β у крові пацієнтів із СПК у використанні традиційної та запропонованої схем терапії

125

6.6 Рівні й динаміка вмісту IFN-γ у крові пацієнтів із СПК у використанні традиційної та запропонованої схем терапії

128

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

131

ВИСНОВКИ

142

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

145

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

146

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЛАТ- аланінамінотрансфераза|
Асат-аспартатамінотрансфераза
АТ-ТПО антитіла до тиреопероксидази|
АТ-ТГ антитіла до тиреоглобуліну
ШКТ шлунково-кишковий тракт
НЦД нейроциркуляторна дистонія
СРБ С-реактивний білок
СПК синдром подразненого кишечнику
ТАШ- Торонтська| алекситимічна| шкала
ТТГ- тиреотропний гормон
ФК- фекальний кальпротектин|
УЗД ультразвукове дослідження
IL-1β - інтерлейкін 1-бета
IL-4 - інтерлейкін 4
IL-8 - інтерлейкін 8
IFN-γ - інтерферон-гама
IgE- імуноглобулін Е
іgG - імуноглобулін G
TNFα або TNF-alfa| - чинник некрозу пухлини-альфа

ВСТУП

Актуальність теми
Відзначено, що поєднана патологія все частіше реєструється серед населення різних країн, у тому числі й України [1-3]. Значення її в клініці внутрішніх хвороб постійно зростає [4]. Одним з найпоширеніших поєднань є синдром подразненого кишечнику (СПК) та нейроциркуляторної дистонієїю (НЦД) [5;6]. Так, за даними епідеміологічних досліджень, поширеність СПК серед населення варіює в межах від 3-5 до 25%. У повсякденній практиці терапевта хворі з СПК складають від 25 до 35%, а серед тих, які звертаються за допомогою в поліклініку до лікарів загальної практики та фахівців-гастроентерологів до 40% [5;7-9]. Таким чином, актуальність проблеми, пов’язаної з СПК, визначається як його медичною, так і соціальною значущістю [10-13]. Слід зазначити, що етіологія СПК мультифакторна [14-18], патогенетичні механізми цього патологічного стану залишаються ще недостатньо вивченими і включають порушення моторики шлунково-кишкового тракту, підвищення вісцеральної чутливості, генетичні порушення, наявність інфекційних та постінфекційних процесів [15;18-21]. Деякі роботи вказують на наявність при СПК алергійної реактивності, порушення епітеліальної проникності, стресу й імунної активації в стінці кишки, що супроводжується явищами запалення низької інтенсивності [17;22;23]. При цьому важливими є дані щодо наявності дисбіозу кишечнику, гиперчутливості тощо. Дослідження останніх років з приводу цієї патології все частіше звертають увагу на зміну імунологічної реактивності організму, зокрема на наявність гіперчутливості до харчових і нехарчових продуктів [23-26]. Добре відомо, що пацієнти з наявністю алергічних реакцій на деякі харчові продукти нерідко пред'являють скарги, характерні для СПК: здуття живота, зміну частоти й характеру випорожнення [27]. При цьому діагностика цих розладів утруднена через дорожнечу й недоступність обстежень [15]. Є також роботи, які вказуютьна роль запалення низької інтенсивності в патогенезі СПК, що документується підвищенням концентрацій прозапальних цитокінів та інших маркерів запалення в сироватці крові хворих із даною патологією [28-30]. Ці дослідження [31-34], окрім визначення запальних маркерів у сироватці крові, морфологічно підтверджують наявність змін у слизовій оболонці стінки кишечнику (інфільтрація імунокомпетентними клітинами), що може бути розцінено також, як прояви запалення. Разом з тим, дані роботи одиничні й неоднозначні [35]. Важливо вказати на наявність спільності патогенезу СПК та НЦД [36] та ряд загальних синдромів, таких як астенічний і диспептичний [37;38]. При цьому вплив НЦД на клінічний перебіг СПК, показники запалення, гіперчутливість вивчені не достатньо. В поодиноких роботах констатується, що НЦД може впливати на перебіг СПК [6;39]. У той же час, існують дані, що стан вегетативної нервової системи впливає на інтенсивність запального процесу, імунну реактивність [40;41].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького у рамках науково-досдідної рроботи кафедри внутрішньої медицини № 2 «Клініко-патогенетичні особливості гастроезофагеальної рефлюксної хвороби й синдрому подразненої кишки в умовах Донецького промислового регіону» (№ держреєстрація 0106U010860).
Мета і завдання дослідження.
Метою дисертаційної роботи було на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу синдрому подразненого кишечнику, поєднаного з нейроциркуляторною дистонією, розробити раціональні підходи до оптимізації лікування хворих з сполученою патологією.
Для досягнення поставленої мети вирішували наступні наукові завдання:
1. Вивчити клінічні особливості СПК у хворих з наявністю або відсутністю НЦД.
2. Проаналізувати психологічний статус хворих на СПК з наявністю або відсутністю НЦД.
3. Проаналізувати зміни з боку основних показників цитокінового профілю крові: прозапальних (IL-1β, IL-8, TNFa) та імунорегуляторних (IL-4, IFN-γ) цитокінів у хворих із СПК з наявністю або відсутністю НЦД.
4. Встановити рівні СРБ та кальпротектину у хворих із СПК з наявністю або відсутністю НЦД.
5. Дослідити показники гіперчутливості й сенсибілізації у хворих із СПК з наявністю або відсутністю НЦД до окремих харчових продуктів, визначити рівні загального імуноглобуліну Е (IgE).
6. На основі вивчених особливостей реактивності, розробити й запропонувати індивідуалізований підхід до лікування хворих із СПК в поєднані з НЦД й визначити його ефективність.
Об'єкт дослідження: вплив стандартної терапії згідно з Римськими критеріями III, а також додаткового застосування еріусу і сонапаксу на клінічні, біохімічні, імунологічні показники у пацієнтів із СПК з наявністю або відсутністю НЦД.
Предмет дослідження: клінічні особливості, рівні СРБ, кальпротектину, прозапальних (IL-1β, IL-8 TNFa) та імунорегуляторних (IL-4, IFN-γ) цитокінів; показники рівня загального IgE, специфічних антитіл IgG до низки харчових алергенів (яйця курячого, молока коров'ячого, яловичини, пшона, кукурудзи, крупи вівсяної та перлової, квасолі, коропа), а також гіперчутливість до суміші харчових алергенів, особливості психоемоційного статусу, ефективність застосування еріусу, дієти виключення і сонапаксу у хворих з СПК, поєднаним з НЦД.
Методи дослідження: клінічні (вивчення скарг, анкетування, зокрема з використанням опитувальника тяжкості скарг C. Y. Francis et all. (1997), анамнез, об'єктивне обстеження), індекс Кердо, опитувальник Вейна; клініко-лабораторні: загальний аналіз крові, біохімічні: АЛАТ, АСАТ, білірубін, тимолова проба, проба Вельтмана, глюкоза; аналізи калу загальний, на приховану кров, яйця глист, паразити, нейтральний жир, бактеріологічні; багато-фракційне дуоденальне зондування, мікроскопія жовчі; інстументальні (УЗД органів черевної порожнини, ендоскопічні методи, рН-метрію для оцінки кислотоутворюючої функції шлунка, іригоскопія, ректороманоскопія, колоноскопія (при необхідності з біопсією); психодіагностичні (шкала депресії Зунга, опитувальник особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера, опитувальник ставлення до хвороби внутрішня картина хвороби, Торонтська алекситимічна шкала (ТАШ), опитувальник Рошарха й опитувальник задоволеності шлюбом, розроблений А.Століним), імунологічні: (кальпротектин, СРБ, TNFα, IL-1β, IL-8, IL-4, гама-інтерферон, загальний IgE, специфічні антитіла класів IgG до окремих алергенів, ТТГ, АТ-ТПО, АТ-ТГ, анти- IgG й анти- IgА антитіла до гліадину, ендомізію|, тканинної трансглютамінази).
Наукова новизна отриманих результатів.
Отримані нові дані про особливості клінічних, лабораторних, імунологічних, біохімічних показників у хворих з СПК в поєднані з НЦД. Вперше встановлено, що у хворих на СПК в поєднані з НЦД мають місце суттєві зміни прозапальних, регуляторних цитокінів, СРБ, кальпротектину, місцевої і системної реактивності, харчової сенсибілізації, гіперчутливості. Виявлені порушення достовірно більш виражені при поєднаній патології, ніж у хворих на СПК без наявності НЦД. Вперше виявлені спільні патогенетичні механізми, а саме: порушення психоемоційного статусу при СПК в поєднані з НЦД. Вперше визначено позитивний вплив патогенетично обґрунтованого застосування еріусу, дієти виключення і сонапаксу на розглянуті показники, визначена їх доцільність та ефективність.
Практична значущість отриманих результатів.
Використання запропонованих методів обстеження дозволяє діагностувати низьку інтенсивність запалення, гіперчутливість й IgG сенсибілізацію до низки широко використовуваних харчових продуктів. Розроблені й сертифіковані імуноферментні системи для визначення загального IgE, TNFα, IL-8, що дають можливість виявляти показники, які характеризують наявність алергічно зміненої реактивності, визначати концентрацію розглянутих цитокінів, СРБ за допомогою вітчизняних наборів реагентів та можуть ви-користовуватися вНДР, практиці охорони здоров'я. Розроблений патоге нетично обґрунтований підхід до лікування хворих з СПК в поєднані з НЦД з використанням дієти виключення, еріусу, сонапаксу дозволяє оптимізувати ефективність терапії.
Результати дослідження впроваджені в роботу Херсонської обласної клінічної лікарні, міської клінічної лікарні №1 м. Полтави, Інституту гастроентерології АМН України, міської лікарні №5 м. Донецька, кафедри внутрішніх хвороб і загальної практики сімейної медицини Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.
Особистий внесок здобувача.
Дисертантом здійснений інформаційно- патентний пошук, результати якого свідчать про відсутність аналогів цій роботи. Самостійно проводився відбір хворих, їх клінічне обстеження, дослідження ефективності розроблених способів лікування. Дисертантка брала участь у розробці заявлених і сертифікованих імуноферментних тест-систем, виконанні лабораторних досліджень цитокінів, СРБ, кальпротектину й визначенні IgG антитіл. Проведено статистична обробка та науковий аналіз отриманих результатів. Сформульовані всі положення, висновки, практичні рекомендації. Результати наукових досліджень впроваджені в клінічну практику.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення роботи було докладено на науково-практичних конференціях і симпозіумах: «Сучасна гастроентерологія та гепатологія: фундаментальні та прикладні аспекти» (Полтава, 24—25 травня 2007 р.); „Актуальні проблеми гастроентерології: досягнення та перспективи”, Донецьк 3-4 квітня 2008 р.; Х1У російському тижні гастроентерологів, Москва 6-8 жовтня 2008 р.; VIII міждисциплінарній науково-практичній конференції „Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика, лікування хламідіозу та TORCH-інфекцій”, м. Київ, 25-26 листопада 2008 р., на спільному засіданні співробітників кафедри внутрішніх хвороб і загальної практики сімейної медицини ДонНМУ ім. М. Горького.
Публікації.
За матеріалами дослідження опубліковано 14 наукових робіт, з них: 11 статей - у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України (2 одноосібні); 3 тези доповідей на науково-практичних конференціях, отримано 3 патенти України на винахід, 1 посвідчення на раціоналізаторську пропозиція (№6037). Список публікацій наведено наприкінці автореферату.
Структура й обсяг дисертації.
Дисертаційна робота викладена на 169 сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальненню отриманих результатів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел включає 294 робіт, з них 69 кирилицею й 225 латиницею. Робота ілюстрована 58 таблицями і 14 рисунками.

Список литературы

ВиСНОВКИ

У роботі на основі клінічних, лабораторних, імунологічних і статистичних досліджень обгрунтовано вирішення важливого науково-практичного завдання поліпшення результатів діагностики й лікування синдрому подразненого кишечнику у поєднанні з НЦД шляхом індивідуалізації комплексу лікувальних заходів, що включають дієтотерапію, протизапальні антиалергійні засоби, препарати, що корегують нейроциркуляторну дистонію.
1. Клінічна картина у хворих з СПК в поєднані з НЦД характеризувалася наявністю СПК із констипацією (58,7% хворих) та діареєю (18,5% пацієнтів). Тяжкість перебігу захворювання у хворих із СПК (незалежно від поєднання з НЦД) у субгрупі з констипацією менше (р<0,05) аналогічного показника в субгрупах з діареєю та змішаним перебігом хвороби. У хворих із СПК в поєднанні з НЦД ступінь тяжкості перебігу захворювання, інтенсивність бурчання, величина індексу Кердо (виражені в балах) були вищими в порівнянні аналогічними показниками у хворих з ізольованим перебігом СПК (р<0,05). Наявність НЦД й величина індексу Кердо корелювали з субтипом СПК, тяжкістю перебігу хвороби, у тому числи вираженою в балах, інтенсивністю бурчання.
2. У хворих із СПК в поєднанні з НЦД виявлен вірогідне підвищення інтенсивності депресії порівняно з хворими із ізольованим СПК (р<0,05). Встановлені прямі кореляційні зв'язки між субтипами СПК, тяжкість перебігу, частотою й інтенсивністю болю, бурчанням, почуттям дискомфорту й ступенем порушення психологічного статусу хворих із СПК (наявністю й вираженістю депресії, особистісної й реактивної тривожності, алекситимії). При СПК в сполученні з НЦД індекс Кердо корелював з інтенсивністю депресії й тривожності (р<0,05).
3. У хворих на СПК в поєднанні з НЦД концентрація IL-8 була вищою (р<0,01) порівняно з пацієнтами з ізольованим СПК. Водночас рівні IL-8, IL-1β у хворих на СПК були вищими в порівнянні з показниками пацієнтів контрольної групи (р<0,001). Встановлені кореляційні зв΄язки (р<0,05) між TNFα, IL-8 та характеристиками психологічного статусу хворих із СПК. Рівень IL-8 корелював (р<0,05) з наявністю НЦД та показниками індексу Кердо; рівень γ-інтерферону з наявністю НЦД.
4. У хворих на поєднану патологію (СПК + НЦД) концентрація СРБ (> 1мг/л) було вірогідно вищою (р<0,05) порівняно зі здоровими особами. Підвищений рівень кальпротектину в калі спостерігався у хворих з ізольованим СПК (р<0,05 у порівнянні із здоровими), але він істотно не змінювався у хворих з поєднаною патологією. СРБ корелював з наявністю НЦД, показниками тяжкості перебігу СПК та індексом Кердо.
5. У хворих із СПК у поєднанні з НЦД середня кількість харчових алергенів, що викликають синтез діагностичних рівнів специфічних IgG, була підвищена (р=0,024), також підвищувався рівень гіперчутливості до суміші продуктів (р=0,021). Найбільша частота підвищених рівнів специфічних антитіл, в тому числі з наявністю антитіл до декількох алергенів одночасно (р<0,05) зареєстрована у пацієнтів із СПК-2. Встановлені кореляційні зв'язки (р<0,05) між гіперчутливістю до суміші харчових алергенів, кількості алергенів, до яких виявлені специфічні антитіла з субтипом СПК, ступенем тяж-кості перебігу синдрому, частотою випорожнень та інтенсивністю болю й бурчання в животі, порушеннями випорожнень, а також вмістом TNFα і СРБ. При цьому, наявність гіперчутливості до суміші харчових алергенів корелювала з концентрацією IL-1β, а середня кількість алергенів, що викликали синтез діагностичних рів-нів специфічних IgG, з наявністю НЦД.
6. Додаткове призначення в комплексі загальноприйнятого лікування протизапальних, протиалергійних (еріус) та корегуючих НЦД засобів (сонапакс) призводило до достовірного зниження ступеня тяжкості захворювання (р<0,001), рівня прозапальних (IL-1β, IL-8, TNFa) та імунорегуляторних (IL-4, IFN-γ) цитокінів, СРБ у крові хворих основної групи (р<0,05) з СПК в поєднанні з НЦД.

Практичні рекомендації
1. У хворих на СПК в поєднанні з НЦД за наявності підвищених рівнів IgG до харчових продуктів на термін 1-3 місяці призначається дієта виключення. При цьому з раціону виключаються як продукти, що містять цей антиген, так і продукти, що мають з ним перехресні алергійні реакції. Водночас тривало призначаються антигістаміні препарати.
2. Хворим з поєднаною патологією (СПК + НЦД) при рівнях запальних маркерів (рівні СРБ>2 мг/л; IL-1β> 20 пг/мл; IL-8 >20 пг/мл; TNFα>5 пг/мл) і IFNγ>20 пг/мл, призначається еріус по 1 таблетці 1 раз на день впродовж 1-3 місяців.
3. Хворим з СПК при наявності НЦД слід призначати сонапакс по 10-20 мг 2 рази на добу.
4. Для визначення рівня запалення та IgE рекомендується застосування імуноферментних тест-систем, що розроблені й сертифіковані (№ держреєстрації 3850/2005).

список використаних джерел
1. Кокуева О.В., Новоселян Н.В., Елисеева Л.Н. Дискуссионность понятия "сочетанные гастроэнтерологические заболевания" и тактика их ведения. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005, №2, с. 70-74
2. Сочетанные дисфункции висцеральных органов у детей с нейрогенной дисфункцией мочевого пузыря / В. И. Морозов, Д. А. Корепанов, Е. А. Морозова, Н. Н. Пантелеева // Педиатрия : журнал им. Г. Н. Сперанского / Союз педиатров России. - 2007. - Том 86,N 6 . - С. 35-40
3. Сочетанные заболевания в клинической практике / Ю. Шамурова // Врач : ежемесячный научно-практический и публицистический журнал. - 2008. - N 3 . - С. 73-75
4. Белялов Ф.И. Лечение сочетанных расстройств (4 издание). М: Медкнига; 2008. 272 с
5. Дзяк Г.В. Функциональные заболевания кишечника / Дзяк Г.В., Залевский В.И., Степанов Ю.М. Днепропетровск: Лира ЛТД, 2004. 200 с.
6. Осипенко М.Ф. Клинические проявления вегетативной дисфункции у больных с синдромом раздраженного кишечника / М. Ф. Осипенко, Е. А. Бикбулатова // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. 2005. Т.83, №10. С. 36-40.
7. Звягинцева Т.Д. Синдром раздраженного кишечника: современные аспекты диагностики и лечения. Учебное пособие. / Звягинцева Т.Д. [и др.] Харьков, 2007. 59с.
8. Functional bowel disorders / G.F.Longstreth, W.G.Thompson, W.D.Chey [et al.] // Gastroenterology. — 2006. — №130. — Р.1480—1491.
9. Robin C. Irritable bowel syndrome / C. Robin // British Medical Bulletin. — 2004. — №72. — Р.15—29.
10. Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения / Под ред. проф. О.Я. Бабака, Н.В. Харченко // Справочник «VADEMECUM Доктор Гастроэнтеролог». Киев: ООО «ОИРА «Здоров’я України», 2005. 320 с.
11. Передерий В.Г. Синдром раздраженной кишки как самостоятельный диагноз и одно из наиболее распространенных гастроэнтерологических заболеваний / Передерий В.Г., Ткач С.М., Скопиченко С.В.— Киев: «КНФ», 2007.— 288 с.
12. Томків Я.В. Синдром подразненої кишки / Я.В Томків // Consilium Medicum Ukraina. — 2008.—№7. С.37-38.
13. Guidelines on the irritable bowel syndrome: mechanisms and practical management / R. Spiller, Q. Aziz, F. Creed [et al.] // Gut. — 2007. — Vol.56, №12. —P. 1770—1798.
14. Харченко Н.В. Синдром раздраженного кишечника: диагностика и лечение болевого синдрома метеоспазмилом / Н.В. Харченко, В.В. Черненко // Сучасна гастроентерологія. — 2005. — Т.21. — С.86—92.
15. Харченко Н.В. Етіопатогенетичні підходи до лікування деяких форм синдрому подразненого кишечнику / Н.В. Харченко, Г.А. Анохіна, О.М. Кисла //Здоров’я України. 2006. № 21/1. С. 45 47.
16. Л.Н.Иванова Псевдоаллергическая пищевая непереносимость / А.Ю. Барановский, Л.И. Назаренко, К.Л. Райхельсон // Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости. — 2006. — № 1. — С. 22—25.
17. New pathophysiological mechanisms in irritable bowel syndrome / G. Barbara, R. De Giorgio,V. Stanghellini [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. —2004. — Suppl. 2. — №20. — P.1—9.
18. Gschossmann J.M. The irritable syndrome — where do we stand? / Gschossmann J.M. // Praxis. — 2008. — Vol.97, № 9. — P.489—494.
19. New insights into the pathophysiology of irritable bowel syndrome: implications for future treatments / M.D. Crowell, L. Harris, M.P. Jones [et al.] // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2005. — Vol.7, №4. — P.272—279.
20. Functional findings in irritable bowel syndrome / I. Posserud, A. Ersryd, M. Simren // World J. Gastroenterol. —2006. — Vol.12, №18. — P.2830—2838.
21. The pathophysiology of irritable bowel syndrome / M.L. Zouiten, S. Karoui, J. Boubaker [et al.] // Tunis Med. — 2006. — Vol.84, №5. — P.269—274.
22. Liebregts T. Immune activation in patients with irritable bowel syndrome / T. Liebregts, B. Adam, C. Bredack [et al.] // Gastroenterology. —2007. —Vol.132, №3. — P.913—920.
23. De Giorgio R. Is Irritable Bowel Syndrome an Inflammatory Disorder? / R. De Giorgio, B. Giovanni //Current Gastroenterology Reports.- 2008.- N10.-P.385390.
24. Лусс Л.В. Пищевая аллергия и пищевая непереномость / Л.В. Лусс // Цитокины и воспаление. — 2005. — Том 4, №3. — С.107—114.
25. Барановский А.Ю. Псевдоаллергическая пищевая непереносимость / А.Ю. Барановский, Л.И. Назаренко, К.Л. Райхельсон // Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости. — 2006. — № 1. — С. 22—25.
26. Food intolerance and skin prick test in treated and untreated irritable bowel syndrome / Dae-Won Jun, Oh-Young Lee, Ho-Joo Yoon [et al.] // World J. Gastroenterol. — 2006. — Vol.12, №15.— P.2382—2387.
27. Звягинцева Т.Д. Проблема запора в современном обществе / Т.Д. Звягинцева, С.В. Гриднева // Сучасна гастроентерол. 2008. № 2. С. 40 43.
28. Mechanisms of hypersensitivity in IBS and functional disorders / F. Azpiroz, M. Bouin, M. Camilleri [et al.] // Neurogastroenterol. Motil. 2007. №19 (Suppl.1). P.6288.
29. H. Park, 2007
30. Increased Gastrointestinal Permeability and Gut Inflammation in Children with Functional Abdominal Pain and Irritable Bowel Syndrome / R.J. Shulman, M.N. Eakin, D.I, Czyzewski [et al.] // J. Pediatr. — 2008. — Vol.153, №5. — P.646—650.
31. Chadwick V.S. Activation of the mucosal immune system in irritable bowel syndrome / V.S. Chadwick, W. Chen, D. Shu [et al.] // Gastroenterology. — 2002. — №122. — P.1778—1783.
32. Li M.R. Expression of human beta-defensin 2 and tumor necrosis factor-A in colonic mucosae of ulcerative colitis and diarrhea-predominant irritable bowel syndrome / M.R. Li, K. Jiang, Q.Y. Zhang // Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2008. Vol.88, №14. P.957960.
33. Mucosal cytokine imbalance in irritable bowel syndrome / J. Macsharry, L. O'Mahony, A. Fanning [et al.] // Scand J Gastroenterol. — 2008. — №27. — P.1—10.
34. Cremon C. Mucosal immune activation in irritable bowel syndrome is gender-dependent and associated with digestive symptoms / C. Cremon, L. Gargano, A.M. Morselli-Labate [et al.] // Gastroenterology. — 2008. — Suppl.1. — №134. — P.690.
35. Collins S.M. Dysregulation of peripheral cytokine production in irritable bowel syndrome / S.M. Collins // Am. J. Gastroenterol. — 2005. — Vol.100, №11. — P.2517—2518.
36. Штульман Д.Р. Неврология: Справочник практического врача. 5-е изд., доп. и перераб / Д.Р. Штульман, О.С. Левин. — МЕДпресс-информ, 2007. — 960 с.
37. Морозова О.Г. Коррекция вегетативных и тревожных нарушений в практике врача-интерниста // Новости мед. и фарм. 2007. № 7. С. 6-7
38. Абрамович С.Г., Машанская А.В. Физические методы лечения больных нейроциркуляторной дистонией // Сибирский медицинский журнал. 2008. - № 8. С.106-112
39. М. Sptalen et al., 2008
40. Park H. The pathophysiology of irritable bowel syndrome: inflammation and motor disorder / H.Park // Korean. J. Gastroenterol. — 2006. — Vol.47, №2. — P.101—110.
41. Nance D.M. Autonomic Innervation and Regulation of the Immune System (1987-2007) / D.M. Nance, V.M. Sanders // Brain Behav Immun. 2007. Vol.6, №21. Р.736745
42. Van Der Zanden E.P. The vagus nerve as a modulator of intestinal inflammation / Е.Р. Van Der Zanden, G.E. Boeckxstaens, W.J. de Jonge // Neurogastroenterol Motil. 2009. Vol.1, №21. P.6-17.
43. Agrawal А. Irritable bowel syndrome: diagnosis and management. / А. Agrawal, P. J. Whorwell // BMJ. — 2006. —№332. — Р.280—283.
44. Characteristics of patients with irritable bowel syndrome recruited from three sources: implications for clinical trials / G.F. Longstreth, C.J. Hawkey, E.A. Mayer [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2001. — №15. — P.959—964.
45. Irritable bowel syndrome: A single gastrointestinal disease or a general somatoform disorder? /Editorial // Journal of Psychosomatic Research. — 2008. —№64. — Р.561—565.
46. Drossman D.A. The functional gastrointestinal disorders. 3rd ed. ROME III. / D.A Drossman // Gastroenterology.- 2006.-Vol.130,N5.-P.1377-1390.
47. Gwee K.A. Irritable bowel syndrome in developing countries — a disorder of civilization or colonization? / K.A. Gwee // Neurogastroenterol Motil. — 2005. — №17. — Р.317—324.
48. Soares R. L.Prevalence of irritable bowel syndrome in a Brazilian Amazon community/R.L. Soares, J.M, dos Santos, V.R. Rocha//Neurogastroenterol Motil.- 2005.-Vol.17,N6.-P.883.
49. Epidemiological and clinical profile of irritable bowel syndrome in India: report of the Indian Society of Gastroenterology Task Force / U.C. Ghoshal, P. Abraham, C. Bhatt // Indian J. Gastroenterol. — 2008. — №27. — P.22—28.
50. Irritable bowel syndrome is more common in women regardless of the menstrual phase: a Rome II-based survey / S.Y. Lee, J.H. Kim, I.K. Sung [et al.] // J. Korean Med. Sci. — 2007. — №22. — P.851—854.
51. Mortality in patients with and without colectomy admitted to hospital for ulcerative colitis and Crohn's disease: record linkage studies / S.E. Roberts, J.G. Williams, D. Yeates // BMJ. — 2007. — №335. — P.1033.
52. Cohen R.D. Thomas T. Economics of the use of biologics in the treatment of inflammatory bowel disease / R.D. Cohen, T. Thomas // Gastroenterol. Clin. North. Am. — 2006. —№35. — P.867—882.
53. Cremonini F. Irritable bowel syndrome: epidemiology, natural history, health care seeking and emerging risk factors / F. Cremonini, N.J. Talley // Gastroenterol. Clin. North. Am. — 2005. — №34. — P.189—204.
54. Chang Full-Young. Irritable bowel syndrome in the 21st century: Perspectives from Asia or South-east Asia / Full-Young Chang, Ching-Liang Lu // Journal of Gastroenterology and Hepatology.— 2007.— №22. — P.4—12.
55. Prevalence of irritable bowel syndrome: a community survey / S .Wilson, L. Roberts, A. Roalfe [et al.] // Br. J. Gen. Pract. — 2004. — №54. — Р.495—502.
56. Gender, Age, Society, Culture, and the Patient’s Perspective in the Functional Gastrointestinal Disorders / L. Chang, B.B. Toner, S. Fukudo [et al.] // Gastroenterology. — 2006. — №130. — P.1435—1446.
57. High Prevalence of Irritable Bowel Syndrome in Medical Outpatients in Japan / M. Shinozaki, S. Fukudo, M. Hongo [et al.] //J Clin Gastroenterol.- 2008 Vol.42,N9,P1010-1016.
58. McFarland L.V. State-of-the-art of irritable bowel syndrome and inflammatory bowel disease research in 2008 / L.V. McFarland // World J. Gastroenterol. — 2008. — Vol.14, №17. — P. 2625—2629.
59. Полуэктова Е.А. Патогенетические основы лекарственной терапии больных с синдромом раздраженного кишечника / Е.А. Полуэктова , Е.Н. Юрманова, А.А. Шептулин // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гематологии. — 2007. — №5. — С.37—39.
60. Hutton J.M. Issues to consider in cognitive-behavioural therapy for irritable bowel syndrome / J.M. Hutton // Eur J. Gastroenterol Hepatol. — 2008. — Vol.20, №4. — P.249—251.
61. Римский фонд политически независимая некомерческая организация, которая обобщает научные данные и выпускает образовательную информацию, чтобы помочь установить диагноз и провести лечение функциональных жел.-кишечных расстройств: [Электронный ресурс] / D.A. Drossman, F. Azpiroz, E. Corazziari // Режим доступа : http://www.romecriteria.org/questionnaires/index.cfm
62. Park M.I. Genetics and genotypes in irritable bowel syndrome: implications for diagnosis and treatment / M.I. Park, M. Camilleri // Gastroenterol. Clin. North Am. — 2005. — Vol.34, №2.— P.305—317.
63. A comparison between Rome III and Rome II criteria in diagnosing irritable bowel syndrome / A.J. Wang, X.H. Liao, P.J. Hu [et al.] // Zhonghua Nei Ke Za Zhi. 2007. Vol.46, №8. P.644647.
64. A prospective assessment of bowel habit in irritable bowel syndrome in women: defining an alternator / D.A. Drossman, C.B. Morris, Y.M. Hu [et al.] // Gastroenterology. — 2005. — №128. — P.580—589.
65. Dai N. Prevalence of irritable bowel syndrome among undergraduates in Southeast China / N. Dai, Y. Cong, H.Yuan // Dig. Liver Dis. — 2008. —Vol.40, №6. — P.418—424.
66. A comparative reappraisal of the Rome II and Rome III diagnostic criteria: are we getting closer to the 'true' prevalence of irritable bowel syndrome? /A.D. Sperber, P. Shvartzman, M. Friger [et al.] // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. — 2007. — Vol.19, №6. — P.441—447.
67. Pathophysiology of constipation in the older adult / G.L. McCrea, C. Miaskowski, N.A. Stotts [et al.] // World J. Gastroenterol. — 2008. — №14. — P.2631—2638.
68. Cumulative incidence of chronic constipation: a population-based study 1988-2003 / R.S. Choung , G.R. Locke, C.D. Schleck [et al.] // Aliment Pharmacol. Ther. — 2007. — №26. — P.1521—1528.
69. Abnormal intestinal permeability in subgroups of diarrhea-predominant irritable bowel syndromes / S.P. Dunlop, J. Hebden, E Campbell [et al.] // Am. J. Gastroenterol. —2006. — №101. — P.1288—1294.
70. Frissora C.L. Symptom overlap and comorbidity of irritable bowel syndrome with other conditions / C.L. Frissora, K.L. Koch // Curr. Gastroenterol. Rep.— 2005. — Vol.7, №4. — P.264—271.
71. Atopic irritable bowel syndrome: a novel subgroup of irritable bowel syndrome with allergic manifestations / M.C. Tobin, B. Moparty, A. Farhadi [et al.] // Ann Allergy Asthma Immunol. —2008. — №100. — P.49—53.
72. Oy L. Psychosocial factors and visceral hypersensitivity in irritable bowel syndrome / L. Oy. // Korean J. Gastroenterol. — 2006. — Vol.47, №2. — P.111—119.
73. Sperber AD, Carmel S, Atzmon Y, et al. Use of the Functional Bowel Disorder Severity Index (FBDSI) in a study of patients with the irritable bowel syndrome and fibromyalgia / A.D. Sperber, S. Carmel, Y. Atzmon [et al.] // Am. J. Gastroenterol. — 2000. — №95.— P.995—998.
74. Long-term outcomes after surgical and nonsurgical management of chronic pelvic pain: one year after evaluation in a pelvic pain specialty clinic / G. Lamvu, R. Williams, D. Zolnoun [et al.] // Am. J. Obstet. Gynecol. — 2006. — №195. — P.591—598.
75. Aaron L.A. Overlapping conditions among patients with chronic fatigue syndrome, fibromyalgia, and temporomandibular disorder / L.A. Aaron, M.M. Burke, D. Buchwald // Arch. Intern. Med. — 2000. —№160. — P.221—227.
76. Francis C.Y. The irritable bowel severity scoring system: a simple method of monitoring irritable bowel syndrome and its progress / C.Y. Francis, J. Morris, P.J. Whorwell // Aliment Pharmacol Ther. 1997. 11. P.395402.
77. Циммерман Я.С. Синдром раздраженной кишки : современное состояние проблемы и перспективы / Я.С. Циммерман // Клиническая медицина. —2007. — Том 85, №10. — С .14—21.
78. Osipenko M.F. Clinical manifestations of vegetative dysfunction in patients with irritated bowel syndrome / M. F. Osipenko, E. A. Bikbulatova // Klin Med (Mosk). — 2005. — Vol.83, №10. — Р. 36—40.
79. Соловьева Г.А. Синдром раздраженного кишечника: от патогенеза и диагностики к лечению / Г.А. Соловьева // Внутрішня медицина. — Лікарю-практику. — 2007. —2. — С.49—55.
80. Henningsena P. Irritable bowel syndrome and somatoform disorders / P. Henningsena, H. Wolfgang // Journal of Psychosomatic Research. — 2008. — №64. — P.625—629.
81. Incidence of a clinical diagnosis of the irritable bowel syndrome in a United States population / G.R. Locke, B.P. Yawn, P.C. Wollan [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2004. — №19. — P.1025—1031.
82. Whitehead W.E. Systematic review of the comorbidity of irritable bowel syndrome with other disorders: what are the causes and implications? / W.E. Whitehead, O. Palsson, K.R. Jones // Gastroenterology. — 2002. — №122. —P.1140—1156.
83. Psychopathology in irritable bowel syndrome: support for a psychophysi-ological model / M.A. Sykes, E.B. Blanchard, J. Lackner [et al.] // J. Behav. Med. — 2003. —№26. — P.361—372.
84. Sugaya N. Relationship between cognitive appraisals of symptoms and negative mood for subtypes of irritable bowel syndrome / N. Sugaya, S. Nomura // Bio Psycho Social Medicine. — 2008. — №2. — P.9.
85. Irritable bowel syndrome subtypes differ in body awareness, psychological symptoms and biochemical stress markers / E.M. Eriksson, K.I. Andrén, H.T Eriksson [et al.] // World J. Gastroenterol. — 2008. — Vol.14, №31. — P.4889—4896.
86. Personality factors and profiles in variants of irritable bowel syndrome / A. Farnam, M.H. Somi, F. Sarami [et al.] // World J. Gastroenterol. — 2007. — Vol.13, №47.— P.6414—6418.
87. Трошин В.Д. Нейрогастроэнтерологические расстройства: диагностика, лечение и профилактика / В. Д. Трошин // Неврологический вестник им. В. М. Бехтерева. 2004. Т.36, №1/2. С. 76-81.
88. Скрыпник И.Н. Оценка эффективности адаптола в комплексном лечении больных с заболеваниями органов пищеварения в сочетании с соматоформной вегетативной дисфункцией / И.Н.Скрыпник, А.В.Невойт, О.В.Берук // Клінична та експериментальна медицина. Вісник проблем біології і медицини. 2007. Вип. 4. С.151-154.
89. Висцеральная гиперчувствительность слизистой оболочки толстой кишки у больных синдромом раздражённого кишечника - причина невоспалительных её изменений и болевого синдрома / Н.А. Жуков, Е.А. Сорокина, В.А. Ахмедов [и др.] // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2003. № 5. С. 75-78.
90. Мачерет Е.Л. Методы диагностики вегетативной дисфункции / Е.Л. Мачерет, Н.К. Мурашко, А.В. Писарук // Укр. мед. часопис. 2000. №2. С. 89-94.
91. Faure C. Somatic referral of visceral sensations and rectal sensory threshold for pain in children with functional gastrointestinal disorders / C. Faure, A. Wieckowska // J. Pediatr. — 2007. — Vol.150, №1. — P.66—71.
92. Van Der Veek P.J. Symptom Severity but Not Psychopathology Predicts Visceral Hypersensitivity in Irritable Bowel Syndrome / P.J. Van Der Veek, Y.R. Van Rood, A.M. Masclee // Clinical Gastroenterology and Hepatology. — 2008. — №6. — P.321—328.
93. Castilloux J. Is visceral hypersensitivity correlated with symptom severity in children with functional gastrointestinal disorders? / J. Castilloux, A. Noble, C. Faure // J. Pediatr Gastroenterol. Nutr. — 2008. — Vol.46, №3. — P.272—278.
94. Peripheral and central mechanisms of visceral sensitization in man / P. Anand, Q. Aziz, R. Willert [et al.] // Neurogastroenterol. Motil. — 2007. — Suppl.1. — №19. — P.2946.
95. Grundy D. What activates visceral afferents? / D. Grundy // Gut. — 2004. — №53. — P.115—118.
96. Study of visceral hypersensitivity in irritable bowel syndrome / W.Z. Dong, D.W. Zou, Z.S. Li [et al.] // Chin. J. Dig. Dis. — 2004. — Vol.5, №3. — P.103—109.
97. Truong T.T. Novel techniques to study visceral hypersensitivity in irritable bowel syndrome / T.T. Truong, B.D. Naliboff, L. Chang // Curr. Gastroenterol. Rep. 2008. Vol.10, №4. P.369378.
98. Sensitivity disturbances in patients with irritable bowel syndrome and fibromyalgia / M.P. Caldarella, M.A. Giamberardino, F. Sacco [et al.] // Gastroenterol. — 2006. — Vol.101, №12. — P.2782—2789.
99. Serotonergic and non-serotonergic targets in the pharmacotherapy of visceral hypersensitivity / L. Bueno, F. De Ponti, M. Fried [et al.] // Neurogastro-enterol Motil. — 2007. — Suppl.1. — №19. — P.89—119.
100. Dunlop S.P. Abnormalities of 5-hydroxytryptamine metabolism in irritable bowel syndrome / S.P. Dunlop, N.S. Coleman, E. Blackshaw [et al.] // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2005. — №3. — P.349—357.
101. Spiller R. Post-infectious irritable bowel syndrome / R. Spiller, E. Campbell // Curr. Opin. Gastroenterol. — 2006. — №22. — P.13—17.
102. Gershon M.D. Nerves, reflexes, and the enteric nervous system: pathogenesis of the irritable bowel syndrome / M.D. Gershon // J. Clin. Gastroenterol. — 2005. — Suppl.3. — Vol.39, №5. — P.184—193.
103. Dizdar V. Increased visceral sensitivity in Giardia-induced postinfectious irritable bowel syndrome and functional dyspepsia. Effect of the 5HT3-antagonist ondansetron / V. Dizdar, O.H. Gilja, T. Hausken // Neurogastroenterol. Motil. — 2007. — Vol.19. — №12. — P.977—982.
104. Chang L. Perceptual responses in patients with inflammatory and functional bowel disease / L. Chang, J. Munakata, E.A. Mayer [et al.] // Gut. — 2000. — №47. — P.497—505.
105. Brain functional magnetic resonance imaging of rectal pain and activation of endogenous inhibitory mechanisms in irritable bowel syndrome patient subgroups and healthy controls / C.H. Wilder-Smith, D. Schindler, K. Lovblad [et al.] // Gut. —2004. — №53. — P.1595—1601.
106. Alteration of the spinal modulation of nociceptive processing in patients with irritable bowel syndrome / B. Coffin, D. Bouhassira, J.M. Sabate [et al.] // Gut. — 2004. — №53. — P.1465—1470.
107. Hattori T. Effects of gender on irritable bowel syndrome / T. Hattori, S. Fukudo // Nippon Rinsho. — 2006. — Vol.64, №8. — P. 1549—1551.
108. Sex specific alterations in autonomic function among patients with irritable bowel syndrome / K. Tillisch, E.A. Mayer, J.S. Labus [et al.] // Gut. — 2005. — Vol.54, №10. — P.1396—1401.
109. Heitkemper M. Irritable bowel syndrome: does gender matter? / M. Heitkemper, J. Jarrett // Psychosom Res. — 2008. — Vol.64, №6. — P.583—587.
110. Mulak A. Irritable bowel syndrome: a model of the brain-gut interactions / A. Mulak, B. Bonaz // Med Sci Monit. — 2004. — Vol.10, №4. — P.55—62.
111. Autonomic nervous system activity in IBS patients estimated by heart rate variability (HRV) / L. Dobker, J. Friediger, A. Furgala [et al.] // Przegl.Lek. — 2006. — Vol.63, №9. — P.743—707
112. Vagal dysfunction in irritable bowel syndrome assessed by rectal distension and baroreceptor sensitivity / R. Spaziani, A. Bayati, K. Redmond [et al.] // Neurogastroenterol Motil. — 2008. — Vol.20, №4. — Р.336—342.
113. Neuroendocrinological effects of acupuncture treatment in patients with irritable bowel syndrome. / A. Schneider, C. Weiland , P. Enck [et al.] // Complement Ther Med. — 2007. — Vol.15, №4. — Р.255—263.
114. Autonomic function at rest and in response to emotional and rectal stimuli in women with irritable bowel syndrome / S. Spetalen, L. Sandvik, S. Blomhoff [et al.] // Dig. Dis. Sci. — 2008. — Vol.53, №6. — P.1652—1659.
115. Feeding and colonic distension provoke altered autonomic responses in irritable bowel syndrome / C. Ng, A. Malcolm, R. Hansen [et al.] // Scand J Gastroenterol. — 2007. — Vol.42, №4. — P.441—446.
116. Subtle involvement of the parasympathetic nervous system in patients with irritable bowel syndrome / N.P. van Orshoven, G.I. Andriesse, L.J. van Schelven [et al.] // Clin Auton Res. — 2006. — Vol.16, №1. — P.33—39.
117. Autonomic cardiovascular responses are impaired in women with irritable bowel syndrome / W. S. Waring, M. Chui, A. Japp [et al.] // J Clin