ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ В СПОЛУЧЕННІ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Шупер Сергій Вікторович

УДК 616.342 002.44+616.12 008.331] 08

ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ
В СПОЛУЧЕННІ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ

14.01.02 внутрішні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник: Іванова Л. М.,
доктор медичних наук, професор

Луганськ — 2009

ЗМІСТ

Список умовних скорочень

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ КОМОРБІДНОГО ПЕРЕБІГУ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ТА ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ. СУЧАСНИЙ СТАН ЛІКУВАННЯ ПВ ДПК
(огляд літератури)

12

1.1. Сучасні погляди на етіологію і патогенез пептичної виразки

12

1.2. Сучасні уявлення про роль психовегетативних розладів у патогенезі ПВ ДПК та ГХ

19

1.3. Роль факторів ризику в прогресуванні гіпертонічної хвороби

23

1.4. Значення дисфункції ендотелію в розвитку сполученої патології

25

1.5. Основні напрямки удосконалення лікування ПВ ДПК

27

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

33

2.1. Матеріали дослідження

33

2.2. Методи дослідження

38

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ТІВОРТІНУ НА КЛІНІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДПК У СПОЛУЧЕННІ З ГІ-ПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ ПІД ЧАС ЛІКУВАННЯ

48

3.1. Клінічні прояви у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки в сполученні з гіпертонічною хворобою

48

3.2. Вплив тівортіну на прояви ВСР

64

РОЗДІЛ 4. МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ В ПРОГРЕСУВАННІ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ У ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

69

4.1. Рівень ЕТ-1 у хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ

70

4.2. Роль NO в розвитку пептичної виразки ДПК в сполученні з гіпертонічною хворобою

74

4.3. Показники ПОЛ та АОС у хворих на пептичну виразку ДПК в сполученні з гіпертонічною хворобою

76

4.4. Ефективність тівортіну в лікуванні хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ

79

РОЗДІЛ 5. СТАН ІМУННОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ПЕП-ТИЧНУ ВИРАЗКУ ДПК У СПОЛУЧЕННІ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ТІВОРТІНОМ

94

5.1. Стан клітинної ланки імунітету у хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ

94

5.2. Зміни сироваткових імуноглобулінів у хворих із коморбідною патологією внутрішніх органів

100

5.3. Інтерфероновий статус у хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ

104

5.4. Вплив тівортіну на імунологічний статус хворих із коморбідною патологією

106

РОЗДІЛ 6. ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕЛЛАНУ В МЕДИЧНІЙ РЕАБІ-ЛІТАЦІЇ ­ХВО­РИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДПК У СПОЛУ-ЧЕННІ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ

113

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

125

ВИСНОВКИ

141

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

144

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

145

Список умовних скорочень

АГ

- артеріальна гіпертензія

АЗСЛШ

- амплітуда руху задньої стінки лівого шлуночка

АМШП

- амплітуда міжшлу­ноч­кової перетинки

АОЗ

- антиоксидантний захист

АПФ

- ангіотензинперетворюючий фермент

АТ

- артеріальний тиск

ВГ

- відновлений глутатіон

ВРО

- вільнорадикальне окислення

ВНС

- вегетативна нервова система

ГМК

- гладенька мускулатура

ГХС

- гіперхолестеринемія

ГТГ

- гіпертригліцеридемія

ГХ

- гіпертонічна хвороба

ДАТ

- діастолічний артеріальний тиск

ДК

- дієнові кон`югати

ІФА

- імуноферментний аналіз

ЗХ

- загальний холестерин

ІХС

- ішемічна хвороба серця

КДД

- кін­цево-діастолічний діаметр

КДО

- кін­цево-діастолічний об’єм

КТ

- каталаза

ЛПВЩ

- ліпопротеїди високої щільності

ЛПДНЩ

- ліпопротеїди дуже низької щільності

ЛПНЩ

- ліпопротеїди низької щільності

МДА

- малоновий діальдегід

ММЛШ

- маса міокарду лівого шлу­ночка

ОГ

- окислений глутатіон

ПВ ДПК

- пептична виразка дванадцятипалої кишки

ПОЛ

- перекисне окислення ліпідів

САТ

- систолічний артеріальний тиск

СО

- слизова оболонка

СОД

- супероксиддисмутаза

ТЗСЛШ

- товщина зад­ньої стін­ки лівого шлуночка

ТМЖП

- товщина міжшлуночкової пе­ретинки

ТГ

- тригліцериди

Ф

- інтегральний індекс

ФВ

- фракція викиду

ХС

- холестерин

ЦІК

- циркулюючі імунні комплекси

ЕДФ

- ендотеліальна дисфункція

ЕЗВД

- ендотелійзалежна вазодилатація

ЕКГ

- електрокардіографія

ЕТ

- ендотелін

ЕхоКГ

- ехокардіографія

ЧСС

- частота серцевих скорочень

iNO

індуцибельна синтаза оксиду азоту

eNO

- ендотелійний оксид азоту

NO

- оксид азоту

NOS

- синтаза оксиду азоту

CD4+

- хелпери/індуктори

CD8+

-супресори/кілери

CD4/CD8

- імунорегуляторний індекс

ВСТУП
Хвороби органів травлення в загальній структурі захворювань займають друге місце. Особливої актуальності набуває проблема ПВ ДПК, яка серед дорослого на­се­лення України складає 6,1-13,2% та залишається важливою соціальною й медичною проблемою [126, с. 4; 133, с. 20-23; 161, с. 20-22; 191, с. 4-5]. З плином часу у хворих на ПВ ДПК формуються ураження інших органів, що обтяжує клінічний перебіг, ускладнює діагностику і лікування як основного, так і сполучених захворювань [86, с. 230; 96, с. 45; 197, с. 69-70].
В той же час підвищений АТ мають близько 40% населення України, тобто 11 млн. осіб Розповсюдженість АГ в Україні складає 24339,4 на 100000 населення [84, с. 24; 151, с. 26]. Однак, ефективне лікування отри­мують тільки 6,2% сільського і 20,5% міського населення [117, с. 5-6; 118, с. 14; 164, с. 110-112; 166, с. 10].
На сьогодні спостерігається ріст поліморбідності сучасного пацієнта [104, с. 1-3; 214, с. 41], в тому числі поєднаного перебігу ПВ ДПК та ГХ (8-14%), що змінює клінічну картина обох захворювань, утруднює діагностику, знижує ефект лікування [21, с. 22; 64, с. 139; 116, с. 50-51; 157, с. 134; 160, с. 55; 168, с. 43-44]. Гемодинамічні порушення, які притаманні ГХ, відіграють важливу роль в патогенезі ПВ, що пов’язано зі зниженням локального кровообігу та приводить до гіпоксії і трофічних порушень [96, с. 47; 111, с. 145; 160, с. 56; 179, с. 86]. Також відомо, що порушення продукції NO, який є регулятором ліпопероксидації, мають суттєве значення в підвищенні AT [101, с. 50-52; 105, с. 23; 108, с. 234-236; 218, с. 316; 304, с. 967]. В організмі пошкоджуючій дії продуктів ПОЛ протистоїть АОС [100, с. 76; 123, с. 592]. Однак, дані про стан АОС у хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ практично відсутні. Водночас до сьогодні залишається недостатньо відомою роль ІФС в патогенезі сполученої патології. Тому необхідно докладне вивчення показників ПОЛ, стану АОС, рівня α- і γ-інтерферонів, ІФС у па­ці­єнтів з даною коморбідною патологією.
Серед спільних патогенетичних механізмів ПВ ДПК та ГХ провідну роль ві­діграє стан вегетативної нервової системи, який аналізують за допомогою ВСР [1, с.60; 22, с.218; 58, с.17-18; 128, с.17; 130, с. 45-46]. Динаміка частоти серцевих скорочень відображає вплив на серцеву діяльність різних чинників, в тому чис­лі психоемоційних [102, с.32; 282, с.2-3; 309, с.212-214; 326, с.344-346] і доз­воляє оцінювати вплив препарату, що призначений [57, с. 24; 122, с. 89-90; 230, с. 181].
Лікування та медична реабілітація хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ потребує подальшого удосконалення. Нашу увагу привернули тівортін, який збільшує утворення NO [37, с. 13; 56, с. 138; 273, с. 46-48; 330, с. 2626-2628], і комбінований фітозасіб інтеллан, який покращує кровообіг головного мозку, зменшує почуття тривоги, прояви депресії [77; 245, с. 25-27; 291, с. 734-736].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно з основним планом науково-дослідної роботи (НДР) Луганського державного медичного університету і є фрагментом теми НДР кафедри пропедевтики внутрішньої медицини: «Клініко-патогенетичні особливості та оптимізація лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки в сполученні з гіпертонічною хворобою» (№ держреєстрації 0109U000377).
Метою роботи була розробка раціо­на­ль­них підходів до комплексного лікування та медичної реабілітації хворих з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки в сполученні з гіпертонічною хво­робою.
Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:
1. Дослідити особливості клінічного статусу хворих на ПВ ДПК в сполученні з ГХ.
2. Виявити особливості активності різних відділів вегетативної нервової системи за допомогою варіабельності серцевого ритму у хворих з вказаною сполученою патологією.
3. Вивчити показники ендотеліальної функції та синтезу оксиду азоту у хворих на ПВ ДПК в сполученні з ГХ та визначити їх роль в патогенезі даної коморбідної патології.
4. Проаналізувати динаміку показників пероксидації ліпідів та ферментів АОС як маркерів активності патологічного процесу у хворих з даною сполученою патологією.
5. Вивчити стан клітинної, гуморальної ланок імунітету та інтерфероновий статус хворих на ПВ ДПК в сполученні з ГХ.
6. Оцінити ефективність застосування в лікуванні хворих на ПВ ДПК, сполучену з ГХ, тівортіну і в медичній реабілітації таких пацієнтів комбі-нованого фітозасобу інтеллану з урахуванням динаміки клінічних, біохі-мічних, імунологічних показників та стану варіабельності серцевого ритму.
Об’єкт дослідження: клініко-патогенетичні особливості ПВ ДПК в сполу­ченні з ГХ та ефективність лікування хворих з даною коморбідною патологією.
Предмет дослідження: клінічна характеристика, зміни показників варіабельності серцевого ритму, ендотеліну-1, оксиду азоту, вмісту продуктів ПОЛ, активність ферментів АОС, стан клітинної та гуморальної ланок імунітету, ІФС; патогенетичне обґрунтування раціональних підходів до ліку­ван­ня хворих на ПВ ДПК, сполучену з ГХ, з використанням тівортіну та медичної реабілітації за допомогою комбінованого фітозасобу інтеллану.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імунологічні, інстру­мен­та­ль­ні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані дані поширюють наукові уявлення про особливості клінічного перебігу ПВ ДПК у сполученні з ГХ. На підставі комплексної оцінки вегетативного статусу, динаміки ендотеліну-1 (ЕТ-1), обміну NO, пероксидації ліпідів, активності ферментів АОС, клітинної та гуморальної ланок імунітету, стану ІФС у хворих із сполученим перебігом ПВ ДПК та ГХ визначені особливості патогенезу даної коморбідної патології. Встановлено наявність дисбалансу про- та антиоксидантних властивостей крові у хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ. Вперше відмічений спільний механізм розвитку ПВ ДПК та ГХ порушення ендотеліальної функції та розлади синтезу NO (підвищення концентрації ЕТ-1 і зниження сумарних кінцевих ме­та­бо­літів NO), а також зміни з боку ІФС. Вперше визначений позитивний вплив тівортіну в лікуванні та комбінованого фітозасобу інтеллану в медичній реабілітації хворих на ПВ ДПК, сполучену з ГХ, а саме: на клінічний стан, показники клітинної та гуморальної ланок імунітету, ІФС, метаболічного гомеостазу, ВСР. Визначені показники метаболічних (ступінь порушення антиокислювальної властивості крові Ф; порушення ендотеліальної функції ЕТ-1, продукції оксиду азоту - NO2 + NO3), вторинних імунних порушень клітинної (ІРІ), гуморальної (Ig) ланок, які можуть бути використані як інформативні критерії оцінки ефективності лікування хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ.
Практичне значення отриманих результатів. Встановлені клінічні та патогенетичні особ­ли­вос­ті перебігу ПВ ДПК у сполученні з ГХ. На підґрунті про­ве­деного дослідження розроблені раціональні підходи до оптимізації лікування та медичної реабілітації хворих на ПВ ДПК у поєднанні з ГХ. Доведена можливість вико­ристання показників рівня ЕТ-1 та NO в плазмі крові для оцінки характеру перебігу та прогнозу захворювання. Патогенетично обґрунтовано доцільність застосування тівортіну в лікуванні та комбінованого фітозасобу інтеллану в медичній реабілітації хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ.
Встановлено, що призначення запропонованої терапії позитивно впливає на клініко-лабораторні та інструментальні показники у хворих із вказаною коморбідною патологією та сприяє більш тривалому збереженню повноцінної ремісії ПВ ДПК. Впровадження результа­тів ро­бо­ти в практику закладів охорони здоров’я дозволяє зменшити частоту загострень ПВ ДПК у осіб із ГХ та покращити якість життя цих хво­рих. Практичні ре­ко­­мен­да­ції можуть бути застосовані в терапевтичних, гастроенте­ро­логічних, кардіологічних відділеннях обласних, міських, районних лікарень і амбулаторно по­лік­лі­нічних закладах.
За матеріалами дисертації отримано позитивне рішення про видачу патенту України на корисну модель (заявка № u 200901188 від 13.02.2009) та два посвідчення на рацпропозиції (№ 3671, № 3672).
Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на ка­федрах внутрішньої медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Медичного інституту Української асоціації народної медицини (Київ), Донецького національного медичного універ­си­тету ім. М. Горького, Луганського та Івано-Франківського державних медичних університетів, Запорізької медичної академії післядипломної освіти. Результати дослідження впроваджені в практику терапевтичних відділень міських лікарень Луганська, Донецька, Запоріжжя та Івано-Франківська.
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора в отримані наукові результати є основним і полягає у проведенні патентно ліцензій-ного і літературного пошуку, виборі напрямку і методів дослідження, визна-ченні контингенту обстежених груп. Здобувач самостійно проводив клінічні та інструментальні обстеження хворих, безпосередньо приймав участь у вико­нан­ні лабораторних досліджень, здійснював статистичну обробку отри­ма­них результатів, сформулював висновки і практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації док­ладалися та обговорювалися на таких наукових конференціях і симпо-зіумах: науково-практичній кон­ференції, присвяченій 165-річчю Національ-ного медичного університету ім. О.О. Бо­го­мольця Новини внутрішньої меди­цини лікарю-інтерністу” (Київ, 2007), Все­ук­раїнських науково-практич-них конференціях Сучасні підходи до аналізу стану здоров’я” (Луганськ, 2007, 2008, 2009); тера­пев­тичних читаннях, присвячених пам’яті академіка Л. Т. Малої (Харків, 2008, 2009); міжнародній науково-практичній конфе-ренції «Актуальні питання клінічної медицини», присвяченій Дню науки в Україні (Суми, 2009), засіданнях Луганської обласної асоціації терапевтів, наукових товариств гастро­енте­ро­логів, кардіологів (Луганськ, 2006 - 2009), спільному засіданні кафедр про­пе­дев­тики внут­рішньої медицини, внутрішньої медицини № 1, 2, 3, сімейної меди­цини ФПДО Луганського державного медичного університету (Лу­ганськ, 2009).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 18 статей (в тому числі 10 одноосібних) у виданнях, затверджених ВАК України в якості фахових, 6 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій, інформаційний лист, отримано позитивне рішення про видачу патенту України на корисну модель (заявка № u 200901188 від 13.02.2009) та два посвідчення на рацпропозиції (№ 3671, № 3672).

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та отримало пода­ль­ший розвиток розв’язування важливого для внутрішньої медицини наукового завдання визначення особливостей клінічного перебігу пептичної виразки дванадцятипалої кишки в сполученні з гіпертонічною хворобою, поглиблення уяв­лень щодо спільних ланок патогенезу, ролі вегетативних зсувів, варіабельності серцевого ритму, метаболічних та імунних порушень. Для оптимізації лікування даної коморбідної патології доведена ефективність терапії з використанням препарату тівортіну та в медичній реабілітації з застосуванням комбінованого фітозасобу інтеллану.
1. Клінічна картина ПВ ДПК у хворих з ГХ характеризувалась наявністю диспепсичного, больового та астено-невротичного синдромів. У 75,0% хворих у клініці спостерігався диспепсичний синдром з наявністю нудоти (69,2%), печії (67,5%), відрижки (63,3%), неприємного присмаку у роті (55,0%), тяжкості в епігастральній ділянці (25,8%), прояви якого часто посилювалися під час гіпертензивного кризу. Больовий синдром у 51,7% мав постійний характер, у 48,3% - виникав періодично і залежав від часу прийому їжі. При пальпації в епігастрії виявлялися болісність (43,5%), м’язове напруження черевної стінки, позитивний симптом Менделя (68,3%).
2. Гіпертонічна хвороба проявлялася головним болем (100%), який у хворих з ГХ II ст. мав постійний характер, часто виникав під час абдомі-нального синдрому (85,0%), супроводжувався кардіалгіями (81,7%), запамороченням (75,8%), почуттям нестійкої ходи (62,5%), ознобоподібними гіперкінезами (40,0%). Об’єктивно при перкусії серця у 94 (78,3%) пацієнтів визначалося зміщення межі відносної серцевої тупості вліво, при аускультації - акцент II тону над аортою; при дослідженні очного дна у 18,3% хворих на ГХ Ι ст. та у 78,6% пацієнтів з ГХ ΙΙ ст. спостерігався феномен СалюсаГунна. 62 (51,7%) хворих за даними САТ були діперами; 44 (36,7%) нон-діперами; 14 (11,7%) найт-пікерами. Отримані під час інструментального обстеження дані свідчили про ремоделювання серця.
3. Астено-невротичний синдром у хворих на сполучену патологію характеризувався зниженням толерантності до фізичного навантаження (91,7%), загальною слабкістю (89,2%), підвищеною втомлюваністю (84,2%), емоційною лабільністю (69,2%), порушеннями сну (55,8%), переважанням симпатикотонії у 77,0% хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ Ι ст. та ваготонії у 71,3% хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ ΙΙ ст. Виявлені порушення ВСР (зниження показників SDNN, RMSSD, pNN50%, TINN) свідчили про підвищення активності симпатичного і зниження активності парасимпатичного відділів ВНС у регуляції серцевої діяльності та підсилення вегетативного дисбалансу.
4. У хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ виявлено порушення ен­до­те­ліальної функції, які характеризувалися достовірним збільшенням вмісту ЕТ-1 у плазмі крові пацієнтів в середньому в 1,5 рази (р<0,05); зменшенням вмісту NO2, NO3 (р<0,05).
5. У хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ динаміка змін вмісту у крові проміжних і кінцевих продуктів ліпопероксидації свідчила про сут­тє­ву актива-цію процесів ПОЛ (підвищення вмісту в крові МДА у 2,6 рази, ДК - у 1,4 рази; р<0,01), що відбувалася на фоні пригнічення ферментної ланки АОС (зниження активності СОД на 77,5%; КТ на 59,3%), про що також свідчило зниження значення показника Ф та кон­цент­рації ВГ з підви­щенням у 2,2 рази рівня ОГ (р<0,01).
6. У пацієнтів з ПВ ДПК у сполученні з ГХ спостерігалися порушення іму-нітету у вигляді Т-лімфопенії, дисбалансу основних субпопуляцій Т-клітин із зни-женням імунорегуляторного індексу CD4/CD8, концентрації сироваткового IgА та РБТЛ. В періоді загострення ПВ ДПК у пацієнтів з ГХ знижувалася концентрація у крові α-ІФН в 1,5 рази і γ-ІФН в 1,4 рази.
7. Включення тівортіну до комплексу лікування хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ, сприяло зменшенню рівня ліпопероксидації, підвищенню активності ферментів АОС, покращенню імунних показників, в тому числі ліквідації Т-лімфопенії, нормалізації субпопуляційного складу Т-лім-фоцитів, підвищенню вмісту α-ІФН та γ-ІФН у крові; покращенню ендоте-ліальної функції (нормалізація вмісту ЕТ-1, підвищення продукції NO). В клі-нічному плані дані позитивні зміни показників співпадали з досягненням ремісії ПВ ДПК та зменшенням проявів ГХ.
8. Проведення реабілітаційних заходів з включенням комбінованого фітозасобу інтеллану у хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ сприяло зменшенню або ліквідації проявів астено-невротичного синдрому, нормалізації симпатико-парасимпатичного балансу вегетативної нервової системи за показниками ВСР; по­ліпшенню імун­них показників (зро­стання загальної кіль­кості CD3+, CD4+, норма­лі­зація співвідношення CD4/CD8; показника РБТЛ); збереженню балансу між показниками ПОЛ та активністю ферментів АОС за рахунок чого підтримувалася стійка тривала ремісія та поліпшувалась якість життя пацієнтів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При визначенні раціональних підходів до лікування хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ слід виявляти ступінь порушення антиокислювальної властивості крові (Ф < 3239), ендотеліальної функції (ЕТ-1 > 1,5 пг/мл; NO2 + NO3 < 1,7 мкмоль/л); вторинних імунних порушень клітинної (ІРІ < 2,0) ланки імунітету.
2. В комплексі лікування хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ при наявності активації ліпопероксидації на фоні пригнічення ферментної ланки АОС та порушень клітинної і гуморальної ланок імунітету показано застосування тівортіну внутрішньовенно крапельно (10 крапель за хвилину впродовж 15 хвилин, потім 30 крапель за хвилину) з добовою дозою 100 мл розчину через день, усього п’ять крапельниць.
3. В медичній реабілітації хворих на ПВ ДПК у сполученні з ГХ при збереженні залишкових явищ загострення цього поєднаного захворювання, зсувів біохімічних, імунних показників, а також ВСР для досягнення клінічної ремісії рекомендується призначення комбінованого фітозасобу інтеллану по 1 капсулі двічі на добу після їжі впродовж 3-х місяців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрагамович О. О. Особливості стану вегетативної нервової системи в осіб з Нр (+) виразковою хворобою за результатами дослідження варіабельності серцевого ритму та її зміни під впливом комплексного лікування з використанням флуренізиду / О. О. Абрагамович, Я. Л. Лещук // Acta Medica Leopoliensia. - 2007. - № 1 - 2. - С. 59 - 63.
2. Абрагамович О. О. Постгастрорезекційна хвороба (терапевтичні аспекти) / О. О. Абрагамович, Є. (О). С. Абрагамович - Львів: Національний медичний університет імені Данила Галицького, 2005. 504 с.
3. Агеев Ф. Т. Роль эндотелиальной дисфункции в развитии и прогрессировании сердечно-сосудистых заболеваний / Ф. Т. Агеев // Сердечная недостаточность. - 2003. - № 1. - С. 22 - 25.
4. Актуальні питання антигіпертензивної терапії. Раціональний вибір препаратів: інгібітори АПФ, діуретики, комбіновані препарати / Г. В. Дзяк, О. О. Ханюков, О. В. Писаревська [та ін.] // Український медичний часопис, 2009. - № 1 (69). С. 17 25.
5. Амосова Е. Н. Внутренняя медицина. Т. 1. Болезни системы кровообращения. Болезни органов пищеварения. Болезни крови / Е. Н. Амосова - Медицина, 2008. 1064 с.
6. Амосова Е. Н. Неотложная медицинская помощь: Учебное посо-бие / Е. Н. Амосова, Е. В. Андреев, Б. Г. Безродный. Медицина, 2008. 664 с.
7. Анализ вариабельности сердечного ритма в клинической практике / З. Е. Григорьева, Н. Ф. Авраменко, И. В. Колбина [и др.] // Запорожский мед. журнал. 2005. - Т. 7., № 1. - С. 96 - 100.
8. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем: Методические рекомендации / Р. М. Баевский, Г. Г. Иванов, Л. В. Чирейкин [и др.] // Вест. аритмологии. - 2001. - № 24. - С. 66 - 85.
9. Антонов В. Б. Антропогенные экологические болезни / В. Б. Антонов // Клиническая медицина. 1996. - № 3. С. 15 - 19.
10. Артериальное давление в исследовательской и клинической практике / [Ж. Д. Кобалава, Ю. В. Котовская и др.] ; под ред. В. С. Моисеева, Р. С. Карпова. - М.: Реафарм. - 2004. - 384 с.
11. Артеріальна гіпертензія медико-соціальна проблема: Методич-ний посібник Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України / [В. М. Коваленко, В. М. Корнацький, М. І. Лутай та ін.]. - Київ: Віпол, 2002. - 101 с.
12. Аруин Л. И. Качество заживления гастродуоденальных язв: функциональная морфология, роль методов патогенетической терапии / Л. И. Аруин // Экспериментальная иклиническая гастроэнтерология. 2006. № 5. С. 1 - 5.
13. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Л. И. Аруин, Л. Л. Капуллер, В. А. Исаков - М.: Триада-Х., 1998. - 484 с.
14. Арутпюнян В. М. Эффективность применения иммуномодулято-ров в комплексном лечении больных хроническим гастритом и язвенной болезнью / В. М. Арутпюнян, Э. Г. Григорян // Клин. медицина. - 2003. - № 15. - С. 33 - 35.
15. Афонина Г. Б. Липиды, свободные радикалы и иммунный ответ / Г. Б. Афонина, Л. А. Куюн - К., 2000. - 287 с.
16. Бабак О. Я. Артериальная гипертензия и ишемическая болезнь сердца эндотелиальная дисфункция: современное состояние вопроса / О. Я. Бабак, Ю. Н. Шапошникова, В. Д. Немцова // Укр. терапевт. журн. - 2004. - № 1. - С. 14 - 21.
17. Бабак О. Я. Необхідність впровадження заходів по боротьбі з хелікобактерійною інфекцією в Україні / О. Я. Бабак // Журнал АМН України. 1999. - Т. 4, № 3. - С. 508 -514.
18. Бабак О. Я. Нужна ли антихеликобактерийная терапия при хроническом гастрите и пептических язвах? / О. Я. Бабак // Сучасна гастроенте-рологія. 2001. - №-3. - С. 3 - 9.
19. Бабак О. Я. Порівняльна ефективність потрійних схем антихелікобактерійної терапії у хворих з виразкою дванадцятипалої кишки, асоційованою з резистентними штамами Helicobacter pylori / О. Я. Бабак, Г. Д. Фадєєнко // Сучасна гастроентеролія. 2002. - № 1 [7]. - С. 39 - 41.
20. Бабак О. Я. Стандартная антихеликобактерная терапия (Maastricht 2-2000 Consensus): насколько она актуальна сегодня? / О. Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 2(22). С. 4 6.
21. Бардахчьян Э. А. Роль Helicobacter pilory при развитии экстрагастродуоденальных заболеваний / Э. А. Бардахчьян, С. Ю. Ломов, Н. Г. Харланова [и др.] // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология, 2005. - №3. - с. 20 - 27.
22. Белова Е. В. О роли вегетативной регуляции в патогенезе эрозив-ных поражений гастродуоденальной области / Е. В. Белова, И. В. Белов, Л. И. Ефремова // Труды 31-й конференции гастроэнтерологов. - Смоленск-Москва, 2003. - С. 216 - 220.
23. Березицкий Я. С. Стандарты диагностики и лечения язвенной болезни / Я. С. Березицкий, И. И. Грищенко, В. М. Ратчик // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. - № 2. С. 16 20.
24. Біловол О. М. Ендотелін-1, регуляція його секреції та фармакодинамічної активності в організмі людини / О. М. Біловол // Укр. радіол. журн. 1999. - № 2. С. 182 184.
25. Бурмак Ю. Г. Изменения некоторых показателей клеточного иммунитета и цитокинового профиля у больных пептической язвой в сочетании с хроническим бронхитом / Ю. Г. Бурмак, М. С. Афанась-евская // Український медичний аль­манах. - 2007. - Т. 10, № 5. - С. 29-31.
26. Бурмак Ю. Г. Особенности и возможные пути коррекции им-мунных, метаболических и микрогемоциркуляторных изменений у больных пептической язвой в сочетании с хроническим бронхитом / Ю. Г. Бурмак, М. С. Афанасьевская, Т. С. Вольвич // Український морфологічний альманах. - 2007. - Т. 5, № 3. - С. 9 - 11.
27. Бутов М. А. Об этиологии и патогенезе язвенной болезни / М. А. Бутов // Эксперимент. и клин. гастроэнтерол. - 2003. - № 5. - С. 5 - 9.
28. Бутов М. А. Сульпирид в лечении заболеваний органов пищеварения / М. А. Бутов, И. Ю. Ворначева // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 2007. Т. 17., № 1. С. 43 - 47.
29. Бычкова О. Ю. Использование домперидона у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки с точки зрения его влияния на вариабельность сердечного ритма / О. Ю. Бычкова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - 2003. - № 581. - С. 31.
30. Вакалюк І. П. Дисфункція ендотелію у хворих на артеріальну гіпертензію та оптимізація ефекту інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту застосуван­ням глутаргіну / І. П. Вакалюк, У. В. Юсипчук // Галиц. лікар. вісн. 2006. - № 13(2). С. 10 12.
31. Вдовиченко В. І. Лікування виразкової хвороби / В. І. Вдовичен-ко Київ: ІВЦ АЛКОН, 2004. 85 с.
32. Вдовиченко В. І. Післяерадикаційний синдром: міф чи реаль-ність? / В. І. Вдовиченко, Я. Б. Швидкий // Сучасна гастроентерологія. 2001. - № 3 [5]. - С. 16 - 17.
33. Вдовиченко В. І. Регіональні та індивідуальні особливості ліку-вання виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori / В. І. Вдовиче-нко, Б. Б. Бодревич // Сучасна гастроентерологія. 2001. - № 2 [4]. - С. 22 - 26.
34. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / [Вейн А. М., Вознесенская Т. Г., Воробьева О. В. и др.]; под ред. А. М. Вейна. - М.:Медицинское информационное агентство. - 2003. - 752 с.
35. Визир В. А. Роль эндотелиальной дисфункции в формировании и прогрессировании артериальной гипертензии. Прогностическое значение и перспективы лечения / В. А. Визир, А. Е. Березин // Український Медичний Часопис. - 2000. - № 4. - С. 23 - 33.
36. Виноградов Н. А. Антимикробные свойства окиси азота и регуляция ее биосинтеза в макроорганизме / Н. А. Виноградов // Антибиотики и химиотерапия. - 1998. - № 2. С. 24 - 29.
37. Візір В. А. Вплив Ніпруцелу до­нато­ра оксиду азоту на толерантність до нітратів у хворих на ІХС, асо­ційо­вану з гіпертонічною хворобою / В. А. Візір, І. Л. Печин // Клінічна фармація. - 2004. Т. 8. - № 3. С. 12 - 15.
38. Влияние патохарактеро­ло­гических расстройств на течение гиперто­ниче­ской болезни / А. Сыркин, В. Медведєв, Ф. Копылов [та ін.] // Врач. 2007. - № 4. С. 10 - 12.
39. Возрастные особен­нос­ти психовегета­тив­но­го синдрома при ос­лож­ненной язвенной болез­ни / В. В. Шекотов, В. Н. Репин, Т. Ю. Кравцова [и др.] // Журн. невролог. и психиатр. 2007. №11. - С. 63 - 65 .
40. Гастро-Норм у комплексному лікуванні ерозивно-виразкових гастродуоденітів / Ю. С. Коржинський, Т. З. Марченко, Д. І. Квіт [та ін.] // Здоров’я України. 2002. - № 2. - С. 35.
41. Гастро-Норм у системі сучасних технологій лікування гастро-дуоденальних захворювань / Ю. І. Решетілов, О. О. Кремзер, О. І. Токаренко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №1 [7]. С. 57 - 58.
42. Гиріна О. Перебіг вільнорадикальних процесів і підбір анти-оксидантної терапії при ішемічній хворобі серця / О. Гиріна, А. Глущенко // Ліки України. 2003. - № 4. С. 13 - 19.
43. Глушко А. В. Виразкова хвороба: гендерні та вікові особливості кислотоутворення / А. В. Глушко, Т. І. Маковецька // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. - № 2. С. 27 30.
44. Гоженко А. И. Роль оксида азота в регуляции микроциркуляции и агрегантного состояния крови / А. И. Гоженко, С. Г. Котюжинская, А. И. Котюжинский // Укр. мед. альманах. - 2000. - № 1. - С. 13 - 17.
45. Голубчиков М. В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби органів травлення / М. В. Голубчиков // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. № 1. С. 17 - 20.
46. Гомазков О. А. Васкулярные факторы в патогенезе гипертензивных состояний / О. А. Гомазков // Кардиоваскулярная терапия и профи­лактика. 2005. - № 3.- С. 93 -101.
47. Гончарук Є. Г. Вільнорадикальне окиснення як універсальний неспецифічний механізм пошкоджуючої дії шкідливих чинників довкілля (огляд літератури та власних досліджень) / Є. Г. Гончарук, М. М. Коршун // Ж. Акад. мед. наук України. 2004. Т. 10, № 1. С. 131 - 150.
48. Горобець Н. М. Стабільні метаболіти оксиду азоту у хворих на артеріальну гіпертензію / Н. М. Горобець, В. К. Сєркова // Український терапевтичний журнал. 2005. - № 2.- С. 22 - 24.
49. Гриценко І. І. Вітчизняний колоїдний субцитрат вісмуту— Гастро-Норм - базисний препарат у комплексному лікуванні пептичних виразок / І. І. Гриценко, М. Б. Щербиніна // Сучасна гастроентерологія. 2001. - № 2. - С. 27 - 30.
50. Гриценко І. І. Роль пілоричного хелікобактеріозу у ґенезі ерозивно-виразкових роз’ятрень слизової оболонки гастродуоденальної зони / І. І. Гриценко, І. Я. Будзак // Сучасна гастроентерологія. 2002. - № 1 [7]. - С. 10 - 15.
51. Гріднева С. В. Роль оксиду азоту і процесів ліпопероксидації у розвитку хронічного невиразкового коліту / С. В. Гріднева // Сучасна гастроентерологія. - 2003. - № 2. - С. 43 - 46.
52. Гунько И. Н. Роль процессов свободнорадикального окисления в развитии эндотелиальной дисфункции и гемореологических нарушений у больных с острым коронарным синдромом / И. Н. Гунько // Український Медичний Часопис. 2002. - № 5 (31). С. 138 - 141.
53. Денисюк В. І. Дисфункція ендотелію як предиктор ризику виникнення хвороб серцево-судинної системи / В. І. Денисюк, С. В. Валуєва // Серце і судини. - 2006. - № 3(15). - С.104 - 107.
54. Дзяк Г. В. Динаміка ознак систолічної функції міокарда лівого шлуночка у хворих на м’яку та помірну артеріальну гіпертензію під впливом еналаприлу малеату / Г. В. Дзяк, Т. М. Грінченко, Т. В. Колесник // Медичні перспективи. 2001. - № 2. С. 20 -23.
55. Динамика адаптационных индексов, перекисное окисление липи-дов и антиоксидантная защита при нестабильной стенокардии / А. А. Нико-лаева, Е. И. Николаева, Л. В. Попова [и др.] // Кардиология. 1998. Т. 38, № 7. С. 16 - 20.
56. Дмитренко Н. П. Аргинин: биологическое действие, влияние на синтез оксида азота / Н. П. Дмитренко, Т. О. Кишко, С. Г. Шандренко // Ук-раїнський хіміо­терапевтичний жур­нал. 2008. - № 1 - 2 (22). С. 137 - 140.
57. Дослідження варіабельності серцевого ритму у кардіологічній практиці: Методичні рекомендації / [В. О. Бобров, В. М. Чубучний, О. Й. Жарінов та ін.]. - К., 1999. - 26 с.
58. Дроздова М. С. Показатели натощаковой и постпрандиальной вегетативной реактивности при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / М. С. Дроздова, Л. М. Немцов // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2006. - № 5. - С. 17 -22.
59. Дроздова М. С. Психосоматические взаимоотношения в гастроэнтерологии / М. С. Дроздова. Витебск, 2003. - 196 с.
60. Дубцова Е. Л. Содержание цитокинов при часто рецидивирую-щей форме язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Е. Л. Дубцова, Г. Н. Соколова, И. Е. Трубицына // Медицинская иммунология. - 2002. - Т. 2. - С. 142.
61. Ендотеліальна дисфункція при виразковій хворобі дванадцяти-палої кишки в осіб молодого віку : Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / О. А. Опарін; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 19 с. — укp.
62. Железнякова Н. М. Морфофункціональний стан слизової обо-лонки шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих з пептичною дуоденаль-ною виразкою в поєднанні з гіпертонічною хворобою / Н. М. Железнякова // Український терапевтичний журнал. - 2007. - № 2. - С. 66 - 69.
63. Железнякова Н. М. Физико-химические свойства крови у больных с Hеlicobactor pylori-ассоциированными дуоденальными язвами и хроническим гастритом в сочетании с гипертонической болезнью в динамике лечения / Н. М. Железнякова // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - № 4 (24). - С. 43 - 46.
64. Звенигородская Л. А. Клинико-диагностические особенности заболеваний органов пищеварения у больных с сопутствующей патологией сердечно-сосудистой системы / Л. А. Звенигородская, Л. Б. Лазебник, Ю. В. Таранченко // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. : Тезисы статей, поданных к 31-й ежег. научн. сессии ЦНИИ гастроэнтерологии. - 2003. - № 5. - С. 139 -140.
65. Звенигородская Л. А. Особенности язвенной болезни у пожилых с сопутствующей ишемической болезнью сердца / Л. А. Звенигородская, И. Г. Горуновская // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. - № 3. С. 12 15.
66. Звершхановський Ф. А. Використання препаратів-генериків ланза і азином в комплексній терапії дуоденальних виразок / Ф. А. Звершха-новський, Є. З. Доскоч, К. О. Калайджан // Вісник наукових досліджень. 2002. - № 2. - С. 31 - 33.
67. Зязин С. В. Выявление групп риска по артериальной гипер­тен­зии среди молодых лиц с вегетососудистой дис­тонией / С. В. Зязин // Российский кардиологический журнал. - 2005.- №3(53).- С. 76 78.
68. Иванова Л. Н. Применение тиотриазолина в лечении больных молодого возраста с артериальной гипертензией и хроническим некалькулезным холециститом / Л. Н. Иванова, В. Ю. Гусач // Український морфологічний альманах. - 2008. - № 1. - С. 80 - 81.
69. Иванова Л. Н. Патология пищеварительной системы в условиях экологического прессинга / Л. Н. Иванова - Луганск. - Изд-во ЛГМУ, 2000. - 170 с.
70. Ивашкин В. Т. Helicobacter pylori: биологические характеристики, патогенез, перспективы эрадикации / В. Т. Ивашкин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1997. Т. 7, № 1. - С. 21 - 23.
71. Ивашкин В. Т. Новое время новые задачи гастроэнтерологии / В. Т. Ивашкин, С. И. Рапопорт // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2003. - № 1. С. 10 - 14.
72. Ивашкин В. Т. Современные подходы к лечению язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / В. Т. Ивашкин, Т. Л. Лапина // Российский медицинский журнал. 2001. - № 1. -