ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ХВОРИХ НА АТЕРОСКЛЕРОЗ: ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ



  • Название:
  • ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ХВОРИХ НА АТЕРОСКЛЕРОЗ: ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
  • Альтернативное название:
  • Пептическая язва желудка и двенадцатиперстной кишки в больных атеросклерозом: ОСОБЕННОСТИ КЛИНИКИ, ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
  • Кол-во страниц:
  • 157
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

    На правах рукопису

    Лизогуб Георгій Вікторович

    УДК: 616.127-005.4-06:616.37-002-036.12-036-085


    ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ХВОРИХ НА АТЕРОСКЛЕРОЗ:
    ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

    14.01.02. внутрішні хвороби


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    медичних наук



    Науковий керівник
    Передерій Вячеслав Григорович
    доктор медичних наук, професор




    Київ 2009






    ЗМІСТ





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.



    4




    ВСТУП


    6




    РОЗДІЛ 1. Огляд літератури....


    13




    1.1 Взаємовідносини між пептичною виразкою та атеросклерозом (іше-мічною хворобою серця) при їх поєднаному перебізі



    13




    1.2. Зв'язок хронічної хелікобактерної інфекції з розвитком атеросклерозу..



    18




    1.3. Застосування інгібіторів Н2-гістамінових рецепторів та інгібіторів протонової помпи у хворих на пептичну виразку в поєднанні з серцево-судинною патологією, ішемічною хворобою серця.




    31




    РОЗДІЛ 2. Матеріал і методи дослідження.


    33




    2.1. Клінічна характеристика обстежених


    33




    2.2. Методи дослідження


    37




    АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ


    43




    РОЗДІЛ 3. Результати добового моніторування електрокардіограми у хворих на пептичну виразку та хронічну ішемічну хворобу серця...



    43




    РОЗДІЛ 4. Гемодинаміка, ендотеліальна функція і С-реактивний протеїн у хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз ішемічну хворобу серця .....




    52




    4.1. Особливості постпрандіальних змін гемодинаміки у хворих на пептичну виразку та ішемічну хворобу серця..



    52




    4.2. Ендотеліальна функція та С-реактивний протеїн ухворих напер-тичну виразку та супутній атеросклероз (ішемічну хворобу серця).



    64




    РОЗДІЛ 5. Ефективність антиульцерогенних препаратів у хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз / ішемічну хворобу серця



    67




    5.1. Вплив комбінованого антиульцерогенного лікування з включенням омепразолу на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на пептичну виразку з супутнім атеросклерозом / ішемічною хворобою серця





    69




    5.2. Вплив комбінованого антиульцерогенного лікування з включенням фамотидину на показники гемодинаміки хворих на пептичну виразку та супутню ішемічну хворобу серця.........




    74




    5.3. Особливості впливу блокатора Н2-гістамінових рецепторів на біоелектричну активність серця та прояви ішемії міокарда у хворих на пептичну виразку та атеросклероз/ІХС.




    80




    5.4. Особливості впливу омепразолу на біоелектричну активність серця та прояви ішемії міокарда у хворих на пептичну виразку та атеросклероз/ІХС




    91




    5.5. Зміни ендотеліальної функції серця, рівнів С-реактивного протеїну та ліпідного спектру крові під дією комплексного антиульцерогенного лікування у хворих на ПВ та АС/ІХС




    100




    РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ...



    104




    ВИСНОВКИ


    111




    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


    113




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..


    114







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

    АС атеросклероз
    БІМ больова ішемія міокарду
    ББІМ безбольова ішемія міокарду
    ГШЕ групова шлуночкові екстрасистолія
    ДПК дванадцятипала кишка
    ЕКГ електрокардіограма
    ЕхоКГ ехокардіограма
    ІПП інгібітори протонової помпи
    ІШС інгібітори шлункової секреції
    ІХС ішемічна хвороба серця
    КДО кінцеводіастолічний об’єм лівого шлуночка
    КДР кінцеводіастолічний розмір лівого шлуночка
    КСО кінцевосистолічний об’єм лівого шлуночка
    КСР кінцевосистолічний розмір лівого шлуночка
    ЛПВГ ліпопротеїни високої густини
    ЛПНГ ліпопротеїни низької густини
    Ніч нічний
    Н2б блокатори Н2-гістамінових рецепторів
    НШЕ надшлуночкові екстрасистоли
    ПВ пептична виразка
    ПВДПК пептична виразка дванадцятипалої кишки
    ПВШ пептична виразка шлунка
    ПП постпрандіальний
    РШЕ ранні шлуночкові екстрасистоли
    ССС серцево-судинна система
    ФВ фракція викиду
    ФК функціональний клас
    ХОК хвилинний об’єм крові
    ЧСС частота серцевих скорочень
    ШЕ шлуночкові екстрасистоли
    Н Helicobacter
    Нр Нelicobacter pylori
    Vсf швидкість циркулярного скорочення волокон міокарду








    Вступ
    Актуальність проблеми: атеросклеротичне ушкодження судинної системи призводить до клінічно значущих ускладнень і впливає на тривалість життя людства, посідаючи провідне місце в структурі захворюваності та смертності населення Землі [21]. За період визначення проблеми проведена низка великих епідеміологічних та клінічних досліджень, в результаті яких були встановлені фактори ризику розвитку атеросклерозу [38] а також розроблені рекомендації щодо профілактики та лікування атеросклерозу [88]. Наслідком цих заходів було зниження загальної смертності від хвороб, спричинених атеросклерозом у США та країнах Західної Європи [201]. Проте у ряду хворих навіть проведення адекватних заходів не здатне зупинити розвиток ускладнень атеросклерозу [197], що продовжує залишати актуальним науковий пошук механізмів розвитку ускладнень при даному захворюванні.
    Одним з можливих механізмів може бути наявність супутньої патології у хворих на атеросклероз. Адже відомо, що у віці 30 років і більше майже 50% населення мають поєднання декількох патологій [93]. Зі збільшенням віку, відповідно, збільшується і кількість хвороб у одного хворого. Якщо у людини віком 15-29 років виявляють в середньому 1,8 патології [52], то у віці понад 55 років кожен хворий може мати одночасно в середньому біля 3-5 нозологій [28, 52]. Тому формування та прогресування атеросклерозу відбувається при участі патології інших органів та систем.
    Багатьма експериментальними та клінічними дослідженнями доведена тісна функціональна залежність між системою органів травлення та серцево-судинною системою [1]. Найбільш частою патологією шлунково-кишкового тракту є пептична виразка (ПВ), якою, за даними світової статистики, страждають від 5 до 13,5% населення земної кулі [4, 64]. За даними медичного центра статистики України, захворюваність виразковою хворобою в нашій державі за останні 10 років збільшилась на 38,4% [49]. А в старших вікових групах працездатного населення за останні 30 років цей показник виріс удвічі [11, 171]. ПВ дванадцятипалої кишки зустрічається в 4 рази частіше, ніж виразка шлунка [41]. Атеросклеротичне ураження коронарних артерій є одним з найчастіших захворювань у пацієнтів середнього та літнього віку, ним страждає близькр 10% дорослого населення [58]. При цьому нерідко спостерігається поєднання атеросклерозу коронарних судин з пептичною виразкою [103]. За даними Логінова А.С. та співавт. серед поєднаної патології внутрішніх органів дорослого населення близько 52% припадає на одночасне існування ішемічної хвороби серця та виразкової хвороби [55].
    ПВ та ішемічна хвороба серця (ІХС) мають багато спільних етіопатогенетичних ланок. В розвитку обох захворювань велику роль відіграють наявність хронічної інфекції, зокрема, Helicobacter pylori (H. pylori) [7], вплив шкідливих факторів зовнішнього середовища, підвищення активності перекисного окислення ліпідів та зниження антиоксидантного захисту [23, 76], ендотеліальна дисфункція [70], а також порушення мікроциркуляції та реологічних властивостей крові, зокрема в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту та серцевому м’язі [74], дисліпідемія, психоемоційні фактори, зміни вегетативної системи та соматичні розлади [98].
    Проблема поєднаного перебігу ПВ та ІХС вивчена мало. Більшість авторів вказують на те, що таке поєднання призводить до змін клінічної картини захворювань, також погіршується їх перебіг та ускладнюється діагностика [78], знижується лікувальний ефект [46]. Але слід зазначити, що більшість таких досліджень була проведена в 50 90-х роках минулого сторіччя. З того часу розширились уявлення про етіопатогенетичні фактори не лише пептичної виразки, але й атеросклеротичного ураження коронарних артерій, визначені нові прогностичні чинники перебігу цих захворювань, удосконалено методи діагностики, оцінки перебігу захворювань, а також підходи до лікування цих захворювань. Відповідно, стало можливим глибше досліджувати особливості одночасного існування виразкової хвороби та атеросклерозу коронарних артерій. Також виникли нові моменти, які потребують вивчення, наприклад впливу нових підходів до лікування пептичної виразки на перебіг атеросклерозу коронарних судин. Також в дослідженнях досить часто ПВ при атеросклерозі розглядається, без урахування локалізації виразки, хоча існує патогенетична та клінічна неоднорідність пептичної виразки, що зобов’язує клініциста приділяти певну увагу її локалізації, диференційовано підходити до терапії, уникаючи шаблонних схем лікування [55]. Тому вивчення поєднаного перебігу пептичної виразки (виразкової хвороби) та атеросклерозу залишається актуальним для внутрішніх хвороб на теперішній час.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Робота виконувалась як фрагмент теми кафедри факультетської терапії №1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України " Впровадження у медичну практику сучасних методів діагностики, лікування та профілактики передракових захворювань кишечника та колоректального раку." (№ держреєстрації 0107 U007120).
    Мета роботи:
    Розробити підходи до оптимізації лікування хворих на пептичну виразку з урахуванням наявності супутнього атеросклерозу, зокрема, ішемічної хвороби серця на основі вивчення проявів ішемії міокарда, порушень ритму серця, постпрандіальних змін гемодинаміки, стану функції ендотелію та їх динаміки під впливом антиульцерогенної терапії.
    Задачі дослідження:
    1. Визначити особливості характеру постпрандіальної реакції гемодинаміки у хворих на активну пептичну виразку шлунка та/або ДПК з та без супутнього атеросклерозу. Зіставити їх з характером реакції практично здорових осіб, хворих на ІХС та пацієнтів з ізольованою пептичною виразкою.
    2. Дослідити особливості порушень ритму серця та частоту виникнення епізодів ішемії міокарда за даними добового моніторування (ДМ) ЕКГ у хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз (ішемічну хворобу серця) з урахуванням локалізації виразки та наявності хелiкобактерної інфекції (Нр). Порівняти отримані дані з результатами обстеження хворих на пептичну виразку без ІХС та пацієнтів з ІХС без ПВ.
    3. Проаналізувати вплив противиразкової терапії (з включенням омепразолу та фамотидину) на постпрандіальну реакцію гемодинаміки, порушення ритму серця та епізоди ішемії міокарда за даними добового моніторування ЕКГ у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки з та без супутньої ішемічної хвороби серця.
    4. На підставі отриманих даних запропонувати диференційовані підходи до вибору антиульцерогенних препаратів у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки з супутньою ішемічною хворобою серця.
    Об’єкт дослiдження: пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, атеросклероз з проявами ішемічної хвороби серця.
    Предмет дослідження: постпрандіальна реакція гемодинаміки, порушення ритму серця, епізоди ішемії міокарда, ендотелій залежна вазодилатація, їх динаміка під впливом антиульцерогенної терапії.
    Методи дослідження: Загальноклінічні, інструментальні (добове моніторування електрокардіограми, ехокардіографія в режимах М - та секторального сканування, ультрасонографія сонних та плечової артерій), лабораторні (імуноферментний аналіз та уреазний дихальний тест на інфікованість Helicobacter Pylori, ліпідний спектр крові, С-реактивний білок), статистичні.
    Використані засоби. Дослідження проводили на базі кафедри внутрішної медицини № 1 i кафедри внутрішньої медицини № 4 Національного медичного університету iм. О. О. Богомольця МОЗ України, та на базі Українсько-нiмецького гастроентерологічного центру ВYК — Київ”. В роботі були використані: система для проведення С13- сечовинного дихального тесту на Не1iсоbасtеr-Руlоri Iris” (Вуk Gulden, Німеччина).
    Наукова новизна: Вперше в Україні встановлено, що на виникнення порушень серцевого ритму у хворих на пептичну виразку та атеросклероз впливає локалізації виразки: найбільш «аритмогенними» є виразки верхньої третини шлунка. Доведено негативний вплив «активної» пептичної виразки на частоту і тривалість епізодів ішемії міокарда у хворих з супутнім атеросклерозом (ішемічною хворобою серця).
    Вперше доведено, що присутність інфекції Helicobacter pylory у хворих на ПВ та АС/ІХС негативно впливає на насосну функцію лівого шлуночка серця як натще, так і після прийому їжі.
    Дістало подальшого розвитку дослідження впливу противиразкового лікування на серцево-судинну систему (CCC). Вперше встановлено, що інгібітори протонової помпи (ІПП) сприяють нормалізації постпрандіальної реакції гемодинаміки, а також суттєво зменшують порушення ритму серця у хворих на пептичну виразку та АС. Встановлено, що додаткове введення в схему противиразкового лікування блокатора Н2гістамінових рецепторів фамотидину сприяє зменшенню частоти і тривалості епізодів ішемії міокарда (за даними ДМ ЕКГ) у цієї категорії хворих.
    Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтована необхідність проведення хворим на ПВ шлунка та дванадцятипалої кишки з супутнім АС добового моніторування електрокардіограми з метою визначення наявності та характеру порушень серцевого ритму та наявності ішемії міокарда.
    На основі отриманих даних у хворих на ПВ шлунка i ДПК з супутнім АС розроблено диференційовані підходи до вибору антиульцерогенних препаратів. Доведена доцільність призначення хворим на ПВ та супутній АС (ІХС) в складі комплексної терапії при виявленні порушень серцевого ритму, особливо високих градацій за класифікацією Lown, та зменшенні насосної функції лівого шлуночка ІПП, зокрема, омепразолу, а при наявності ознак ішемії міокарда за даними добового моніторування ЕКГ додатково фамотидину.

    Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження використовуються в практичній роботі гастроентерологічного і кардіологічного відділень міської клінічної лікарні № 12 ЦРП Печерського району м. Києва, відділах клінічної фармакології та гіпертонічної хвороби ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України, в навчальному процесі кафедри факультетської терапії № 1 та кафедри факультетської терапії № 4 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України.
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, в якому автором особисто проведено: патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, обґрунтована актуальність даного дослідження, сформульовані його мета і задачі. Дисертант самостійно проводив набір та клініко-інструментальне обстеження пацієнтів, формування груп спостереження, ЕхоКГ, ультрасонографію сонних та плечової артерій, добове моніторування ЕКГ, лікування пацієнтів, брав участь у підготовці матеріалу та проведенні іммуноферментного аналізу на визначення антитіл до H. Pylori. Автором самостійно сформована база даних, проведена статистична обробка отриманих результатів, написані всі розділи дисертаційної роботи, статті за темою дисертації та автореферат, сформульовані наукова новизна й практична значимість отриманих результатів. Висновки та практичні рекомендації сформульовані разом з науковим керівником. Здобувач у роботі не використовував ідеї або розробки співавторів опублікованих наукових праць.
    Апробація результатів дисертації.
    Основні положення дисертаційної роботи викладені на пленумі правління асоціації кардіологів України „Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування” (Київ, 2005), Об'єднаному пленумі правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки «Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань» (Київ, 2006), III Національному конгресі ревматологів України (Дніпропетровськ, 2001). Робота апробована на засіданнях кафедри внутрішньої медицини № 1 НМУ ім. О. О. Богомольця МОЗ України.
    Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових робіт, з яких 4 статті у джерелах, затверджених Вищою атестаційною комісією України, 4 тези у матеріалах наукових форумів.
  • Список литературы:
  • Висновки

    На основі вивчення даних добового моніторування електрокардіограм, вивчення змін внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки, а також реакції гемодинаміки на харчове навантаження у хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз, а також особливостей клінічного прояву захворювань і наявності хелікобактерної інфекції встановлено, що пептична виразка обтяжує перебіг атеросклерозу та розроблено шляхи терапевтичної корекції зазначених змін у даної категорії хворих.
    1. У хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз має місце підвищення ритмічної нестабільності міокарду та посилення ішемічних проявів за даними добового моніторування ЕКГ, а також погіршення насосної та інотропної функції серця в до- та, особливо, в після харчовий період. Для пацієнтів з шлунковою локалізацією виразки характерно майже двократне збільшення епізодів екстрасистолії в постпрандіальний період, в той час як для виразки ДПК характерно чотирикратне збільшення аритмій в нічний період.
    2. Встановлено, що у хворих з локалізацією виразки у шлунку порушення серцевого ритму реєструються майже вдвічі частіше, ніж при виразці в дванадцятипалій кишці. Виявлено, що найбільш аритмогенною” зоною у шлунку є верхня його третина (45,5% всіх порушень ритму реєструється у хворих з цією локалізацією виразки).
    3. У хворих на пептичну виразку ДПК має місце спотворений характер постпрандіальної гемодинамічної реакції, який проявляється у зниженні хронотропної, інотропної та носової активності серця, в той час, як у хворих на виразку шлунка зберігається фізіологічна загальна реакція гемодинаміки на харчове навантаження.
    4. Наявність Helicobacter Pylori у хворих на пептичну виразку і атеросклероз/ІХС негативно впливає на порушення серцевого ритму має позитивний кореляційний зв’язок з загальною кількістю екстрасистол (r=0,42; Р<0,05), показники ендотеліальної дисфункції та насосну функцію міокарда як в до-, так і в після харчовий періоди
    5. Присутність інфекції Helicobacter pylori впливає на зміни ліпідного обміну у хворих на пептичну виразку та атеросклероз, що проявляється збільшенням рівню загального холестерину та холестерину ЛПНЩ та зменшенням холестерину ЛПВЩ, а також викликає порушення ендотелійзалежної вазодилатації у таких хворих, що може сприяти прогресуванню атеросклеротичного процесу.
    6. Застосування омепразолу у хворих на пептичну виразку та супутній атеросклероз сприяє нормалізації постпрандіальної реакції гемодинаміки, справляє значний позитивний вплив на порушення ритму серця, хоча дещо поступається дії фамотидину щодо впливу на розвиток ішемії міокарда.
    7. Комплексне лікування пептичної виразки з включенням в лікувальну схему фамотидину приводить до зменшення проявів ішемії міокарда за даними добового моніторування ЕКГ, але може сприяти збільшенню кількості екстрасистол.







    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. Хворим на пептичну виразку шлунка та/або дванадцятипалої кишки, особливо з ознаками атеросклеротичного ураження судин або факторами ризику розвитку атеросклерозу, доцільно проводити добове Холтерівське моніторування електрокардіограми з метою виявлення ознак ішемії міокарду та порушень ритму серця.
    2. Пацієнти з пептичною виразкою шлунка та/або ДПК з супутньою ішемічною хворобою серця потребують обов’язкового визначення інфікованості H. рylori з наступною ретельною ерадикацією, що обумовлено негативним впливом H. рylori на прояви ішемії серцевого м’яза, порушення ритму серця та насосну функцію лівого шлуночка.
    3. Хворим на ІХС з погіршенням даних добового монiторування ЕКГ в постпрандіальний період необхідно проводити ФГДС з метою виявлення пептичної виразки, а також визначення можливої інфікованості H. рylori.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абасов И.Т. Состояние сердечно-сосудистой системы у больных язвенной болезнью / И. Т Абасов., И. М. Иоф // Клиническая медицина. 1974. №6. С.74-77.
    2. Абасов И.Т. Язвенная болезнь / И. Т. Абасов, О. С. Рабдиль Баку, 1980. 257 с.
    3. Абрагамович О.О. Механізми розвитку дисфункції ендотелію та її роль у патогенезі ішемічної хвороби серця / О. О. Абрагамович, А. Ф Файник., О. В. Нечай [та ін.] // Укр. кард. ж. 2007. - № 4. С. 81-87.
    4. Арешкович А.О. Метаболічні порушення у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / А. О. Арешкович // Український медичний альманах. 2004. Т.7, №6. С. 15-18.
    5. Аронов Д.М. Функциональные пробы в кардиологии / Аронов Д.М., Лупанов В.П. Москва: «МЕДпресс-информ», 2003. 296 с.
    6. Аронов Д. М. Лечение и профилактика атеросклероза / Д. М. Аронов. СПб, 2000. 412 с.
    7. Бабак О.Я. Нужна ли антихеликобактерная терапия при хроническом гастрите и пептических язвах? / О. Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2001. №3 (№5). С. 3-9.
    8. Бабак О.Я. Ингибиторы протоновой помпы. Вопросы и ответы / О. Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2003. №3 (13). С. 48.
    9. Бабак О.А. Стандартная антихеликобактерная терапия (Maastricht 2 2000): насколько она актуальна сегодня? / О. Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2005. - №2 (22). С. 4-7.
    10.Барчук М.А. Динаміка показників перекисного окислення ліпідів та ферментної ланки антирадикального захисту під впливом лікування пацієнтів з виразковою хворобою / М. Я. Барчук, І. А. Прилепова // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №2 (8). С. 59-61.
    11.Безруков В. В. Захворюванність населення старшого працездатного віку в Україні / В. В. Безруков, Н. В. Вержиківська, Т. Л. Єхнева // Журн. Акад. Мед. Наук України. 1998. - №2. с. 268-277.
    12.Белоусов Ю.Б., Клиническая фармакология и фармакотерапия / Ю. Б. Белоусов, В. С. Моисеев, В. К. Лепахин. М.: Универсум Паблишинг, 1997. 532 с.
    13.Березницкий Я.С, Стандарты диагноститки и лечения язвенной болезни / Я. С. Березницкий, И. И. Гриценко, В. М. Ратчик // Сучасна гастроентерологія. 2000. - №2. С. 16-20.
    14.Бычкова И.М. Мониторинг параметров электрокардиограммы в диагностике безболевой ишемии миокарда / И. М. Бычкова // Здравоохранение Беларуси. 2000. №3. С. 37-39.
    15.Бобров В.А. Центральная и регионарная гемодинамика у больных язвенной болезнью / В. А. Бобров, Н. Я. Доценко, И. М. Фуштей. Запорожье, 2002. 116 с.
    16.Бобров В.О. Амбулаторне моніторування ЕКГ. Сучасні технології, діагностичні можливості, показання / В. О. Бобров. Львів: «Медицина світу», 2004. 68с.
    17.Боровиков В.В. STATISTIKA: с татистический аналіз и обработка данніх в бреде Windows / В. В. Боровиков, И. П. Боровиков. М.: Информационно-издательский дом «Филин», 1997. 608с.
    18.Буглак Н.П. Применение кваматела для лечения гигантских и осложненных кровотечением язв двенадцатиперстной кишки / Н. П. Буглак, Ю.А. Мошко // Сучасна гастроентерологія. 2003. №1(11). С. 99-101.
    19.Василенко В.Х., Язвенная болезнь: (Современные представления о патогенезе, диагностике, лечении) / В. Х. Василенко, А. Л. Гребенев, А. А. Шептулин. М.: Медицина, 1987. 288 с.
    20.Вдовиченко В. І. Післярадикаційний синдром: міф чи реальність? / В. І. Вдовиченко, Я. Б. Швидкий // Сучасна гастроентерологія. 2001. - №3. С. 16-17.
    21.Верткин А.Л., Поражения желудка и двенадцатиперстной кишки у больных с острым коронарным синдромом / А. Л. Верткин, О. В. Зайратьянц, Е. И. Вовк // Лечащий врач. 2006. - №1. С. 66-70.
    22. Вислый А. Язвенная болезнь желудка. Этиологии, патогенез, лечение / А. Вислый // Новости медицины и фармации. 2007. № 16 (222). С.12-13.
    23.Волошина Л.О. Особливості стану гастродуоденальної та гепотобіліарної систем, метаболічних порушень у хворих із хронічною серцевою недостатністю і патогенетичні способи їх корекції: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.02 «терапія» / Л.О. Волошина. Івано-Франківськ, 1999. 20 с.
    24.Гамбашидзе Р.А. К вопросу о функциональном состоянии сердечно-сосудистой системы при язвенной болезни: автореф. дисс. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.02 «терапія» / Р.А. Гамбашидзе. Тбилиси, 1957. 21 с.
    25.Гапонова В.П. Влияние Н2-антагонистов на липидный обмен у больных язвенной болезнью и ишемической болезнью сердца / В.П. Гапонова // Здравоохранение Беларуси. 1993. №12. С. 28-30.
    26.Горуновская И.Г. Будущее язвенной болезни у пациентов пожилого возраста с ишемической болезнью сердца / И. Г. Горуновская // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. - №3. С. 16-21.
    27.Григорьева З. Е. Состояние вегетативной регуляции и эктопической активности миокарда у больных ишемической болезнью сердца и сопутствующей язвенной болезнью различной степени тяжести / З. Е. Григорьева, Н. Ф. Авраменко, А. И. Олейник [та ін.] // Запорожский медицинский журнал. 2005. - №6. С. 8-10.
    28.Гумениченко И. Д., Особенности влияния противоязвенных препартов на состояние сердечно-сосудистой системы у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки и кардиологической патологией / И.Д.Гумениченко, О. Н. Роздильская, А. Д. Вовк, О. А. Горб // Проблеми медичної науки та освіти. 2006. - №1. С. 52-54.
    29.Гусев А. И. Клинические и биохимические синдромы при ургентном состоянии больных с полипатией в возрасте старше 55 лет. Часть І. Клинические синдромы /А. И. Гусев , В. П. Дьяконов, В. И. Зарубина [та ін.] // Специализированная медицинская помощь, выпуск IV. Сборник научно-практических работ ГКБ «Электроника». Воронеж, 2000. 135 с.
    30.Дабровски А. Суточное мониторирование ЭКГ. / А. Дабровски, Б. Дабровски, Р. Пиотрович. М.: Медпрактика, 1998. 208 с.
    31.Дегтярёва И. И. Заболевания органов пищеварения / И. И. Дегтярёва. К.: «Демос», 2000. 321 с.
    32.Дегтярёва И. И. Клиническая гастроэнтерология / И. И. Дегтярёва, И. Н. Скрыпник. - М.: Медицинское информационное агенство, 2002. 815 с.
    33.Дегтярёва И.И. Квамател достойный представитель группы антисекреторных препаратов / И. И. Дегтярёва. // Здоров’я України 2002. №9. С.35.
    34.Джонсон П. Периферическое кровообращение / П. Джонсон [Пер. с англ.] М., 1982. 234 с.
    35.Дядык А. И. Применение метопролола в сочетании с амиодароном у больных после инфаркта миокарда с высоким риском внезапной смерти аритмического генеза / А. И. Дядык, А. Э. Багрий, О. А. Приколота [та ін.] // Укр. кардіол. журн. 2002. №2. С. 35-38.
    36.Звягинцева Т. Д. Корреция перекисного окисления липидов и антиоксидантная защита у больных с хроническими эрозиями желудка / Т. Д. Звягинцева, Я. К. Гаманенко // Сучасна гастроентерологія. 2008. - № 5 (43). С.39-41.
    37.Звягинцева Т. Д. Эффективность ланзапа в лечении язвенной болезни ДПК / Т. Д. Звягинцева, М. Дахер Джорж // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №2 (8). С. 62- 63.
    38.Зербіно Д. Д. Інфаркт міокарда та інсульт згідно з даними міжнародної програми MONICA: мета, критерії та результати / Д. Д. Зербіно, Т.М.Соломенчук, Д. І. Беш // Укр. медичний часопис. 2005. № 3 (47). С. 76-82.
    39.Зотов Д. Д. Современные методы функциональной диагностики в кардиологии / Д. Д. Зотов, А. В. Гротова // СПб.: Фолиант, 2002. 119 с.
    40.Ивашкин В. Т. Современные подходы к лечению язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / В. Т. Ивашкин, Т. Л. Лапина // Росс. мед. журнал. 2001. - №1. С 14-18.
    41.Ивашкин В.Т. Рекомендации по диагностике и лечению язвенной болезни (пособие для врачей) / В. Т. Ивашкин // М.: Медицина, 2007. 36 с.
    42.Исааков В.А. Антихеликобактерная терапия на основе эзометразола: метаанализ. / В. А. Исааков // Сучасна гастроентерологія. 2008. - № 5 (43). С.74-78.
    43.Карпов Р.С. Атеросклероз: патогенез, клиника, функциональная диагностика, лечение / Р. С. Карпов, В. А Дудко. Томск: STT, 1998. 656 c.
    44.Катукова В. Е. О некоторых особенностях течения ИБС при сочетании с заболеваниями органов пищеварения / В. Е. Катукова // Мат. научн. конф. МАГ "Перспективные проблемы в гастроэнтерологии". В 2 томах. - М.: РАМН, 1994. - Т.2. С.15-16.
    45.Комаров Ф. И. Состояние артериальной гемодинамики при язвенной болезни / Ф. И. Комаров, В. А. Бушля // Терапевтический архив. 1971. №6. С. 17-21.
    46.Коржиков В. В. Особенности клинической картины и течения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки у больных ишемической болезнью сердца / В. В. Коржиков, Л. А. Звенигородская, В. Г. Арбузова // Терапевтический архив. 1990. №2. С. 50-52.
    47.Коркушко О. В. Особенности патогенеза и морфофункциональных проявлений язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у лиц пожилого и старческого возраста / О. В. Коркушко, Л. И. Коваленко // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2001. №3. С. 10-13.
    48.Коркушко О.В., Коваленко Л.И. Клиническая эффективность кваматела (фамотидина) при лечении пациентов пожилого возраста с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / О. В. Коркушко, Л. И. Коваленко // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2002. №2(8). С. 12-16.
    49.Коркушко О.В., Язвенная болезнь, ассоциированная с Helicobacter Pylori у лиц пожилого и старческого возраста / О. В. Коркушко, Е. А. Дзизинская Д. М. Якименко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. 2005. - №4(24). С. 31-36.
    50.Коротько Г. Ф. Постпрандиальные гемодинамические реакции / Г.Ф.Коротько, Н. В. Корочанская // Терапевтический архив. 1998. - № 2. С. 5-8.
    51.Крылов А. А. Язвенная болезнь в сочетании с другой патологией. Клинические проявления, течение, терапия / А. А. Крылов // Терапевтический архив. 1992. - №2. С. 121-124.
    52.Крылов А. А. К проблеме сочетаемости заболеваний / А. А. Крылов // Клиническая медицина. 2000. №1. С. 56-58.
    53.Кушнир Л. В. Особенности течения язвенной болезни в сочетании с хронической ишемической болезнью сердца. / Л. В. Кушнир // Лікарська справа/Врачебное дело. 1988. - № 3. - С.29-31
    54.Линник С. А. Вариабельность сердечного ритма у пациентов с ишемической болезнью сердца в сочетании с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / С. А. Линник, Е. Н. Наурбиева, Е. П. Пономарев // Клиническая медицина. 2006. № 1. С. 31-34.
    55.Логинов А. С. Особенности язвенной болезни у лиц с сопутствующей ишемической болезнью сердца / А. С. Логинов, Л. А. Звенигородская, В.Б.Потапова // Терапевтический архив. 1998. № 2. С. 9 12.
    56.Луганский Ю.М. Некоторые показатели функционального состояния сердечно-сосудистой системы на различных этапах течения язвенной болезни. Автореф. дисс. канд. / Ю. М. Луганский // Киев. 1966. 21 с.
    57.Лутай М. И. Стабильная и вазоспастическая стенокардия: механизмы, лечение, прогноз / М. И. Лутай, Л. Г. Воронков. К.: Здоров’я, 1995. 176 с.
    58.Лутай М.И. Дисфункция эндотелия при ишемической болезни сердца: значение и возможные пути коррекции / М. И. Лутай, Слободский В. А. // Укр. Кардіол. Журнал. 2001. № 2. С. 79-84.
    59.Макаров Л. М. Холтеровское мониторирование. Руководство для врачей по использованию метода у детей и лиц молодого возраста / Л. М. Макаров. Москва: Медпрактика, 2000. 216 с.
    60.Максютина Н. П. Використання нових лікарських форм кверцетину при ішемічних та радіаційних ушкодженнях: Метод. Рекомендації / Н. П. Максютина, О. О. Мойбенко, О. М. Пархоменко [та ін.]. К.: Укр.. Центр духовної культури, 2000. 12 с.
    61.Малая Л.Т. «Немая» ишемия миокарда диагностика и лечение /Л.Т. Малая/ Актуальные вопросы патогенеза, диагностики и лечения атеросклероза и ишемической болезни сердца (Тезисы докладов республиканской научной конференции). Харьков, 1994. С. 138-139.
    62.Малая Л. Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы / Л.Т.Малая, А. Н. Корж, Л. Б. Балаковая. Х.: Торсинг, 2000. 432 с.
    63.Малидзе Д. Т. Риск внезапной кардиальной смерти у пациентов с различным течением ишемической болезни сердца / Д. Т. Малидзе, О. С. Сычёв, В.Н.Чубучный [та ін.] // Укр. кардіол. журн. 2001. № 3. С. 11-14.
    64.Марченко Н. Комплексне лікування хворих на гастроезофагеальну рефлексну хворобу та виразкову хворобу, асоційовану з Helicobacter Pylori. / Н. Марченко, О. Ігнатенко // Діагностика та лікування. 2004. - № 12. С.65-68.
    65.Мельничук З. А. Вплив лікування квамателом на структурно-функціональні зміни еритроцитів при хронічному панкреатиті / З. А. Мельничук, О.Б.Квасницька, М. Ф. Троян // Республиканская научно-практическая конференция «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов». Материалы Конференции. Харьков, 2000. С. 240.
    66.Мельничук З. А. Інтенсивність процесів вільнорадикального окислення ліпідів, стан захисних протиоксидантних систем та структурно-функціональні зміни еритроцитів при хронічному панкреатиті у хворих різного віку в динаміці лікування: Автореферат на здобуття наукового ступеня канд. мед. Наук / З. А. Мельничук. Івано-Франківськ, 2000. 18с.
    67.Наурбиева Е. Н. Фармакотерапия при сочетании язвенной болезни двенадцатиперстной кишки и ишемической болезни сердца в зависимости от характера постпрандиальной гемодинамической реакции / Е. Н. Наурбиева // 4-й Всесоюзный съезд гастроэнтерологов. М.-Л. 1990. Т.1. С. 427-428.
    68.Никитин Ю. П. Ишемическая болезнь сердца, хламидийная и хеликобактерная инфекция (популяционное исследование) / Ю. П. Никитин , О. В. Решетников, С. А. Курилович // Кардиология. 2000. - № 8. С. 4-7.
    69.Ноздрачев А. Д., Висцеральные рефлексы / А. Д. Ноздрачев, М. П. Чернышева. Ленинград, 1989. 164 с.
    70.Опарин А. А. Механизм формирования вегетососудистых расстройств у больных с Н. Pylori-ассоциированной дуоденальной язвой / А. А. Опарин // Сучасна гастроентерологія. 2008. - № 5 (43). С. 32-34
    71.Палій І. Г. Проблема феномену ‘‘нічного кислотного прориву’’ та шляхи її розв’язання у пацієнтів з пептичними гастродуоденальними хворобами / І.Г.Палій, С. В. Заїка, Н. Н. Лізлова // Сучасна гастроентерологія. 2008. - №5 (43). С.28-31.
    72.Передерий В.Г. Язвенная болезнь или пептическая язвa? Современные представления о причинах возникновения, новых подходах в лечении и возможностях вылечивания язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / В.Г. Передерій, С.М. Ткач, К.И. Швец [та ін.]. К.: Здоров’я, 1997. 158 с.
    73.Передерій В. Г. Роль и место современных дыхательных тестов в гастроэнтерологии / В. Г. Передерій, С. М. Ткач, К. И. Швец [та ін. ] // Здоровье Украины. 2000. - №4. С. 30-31.
    74.Петрушов А.В. Особливості клініки, мікроциркуляції, вязкості крові та їх корекція у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в поєднанні з ішемічною хворобою серця в умовах надлишку фторидів / А. В. Петрушов // Проблеми екології та медицини. 2004. Т. 8, № 1-2 С. 39 - 44.
    75.Поленов С.А. Физиология кровообращения. Физиология сосудистой системы (Руководство по физиологии) / С. А. Поленов. Л., 1984. С. 446-483.
    76.Попов О. И. Воздействие фтора и его производных на окружающую среду и организм человека / О. И. Попов, Л. В. Подригало, Г. Н. Даниленко [та ін. ] // Врачебная практика. 2000. № 1. С. 87-89.
    77.Решетилов Ю. И. Особенности электрокардиограммы у больных язвенной болезнью / Ю. И. Решетилов, В. Г. Селивоненко // Врачебное дело. 1982. - № 12. С. 38-39.
    78.Решетников О. В. Трудности дифференциальной диагностики язвенной болезни и ишемической болезни сердца / О. В. Решетников, С.А. Курилович, Е. А. Вязигин // Клиническая медицина. 1999. - № 4. С. 52-54.
    79.Рудык Ю. С. Особенности течения ишемической болезни сердца в условиях смешанной хламидийной, хеликобактерной и цитомегаловирусной инфекцией / Ю. С. Рудык // Врачебная практика. 2002. № 6. С. 84-88.
    80.Рудык Ю. С. Связь бактериальной и вирусной инфекции с ишемической болезнью сердца / Ю. С. Рудык // Украинский кардиологический журнал. 2002. - № 4. С. 11-19.
    81.Рысс Е. С. Фармакотерапия язвенной болезни / Е. С. Рысс, Э. Э. Звартау. М.: СПб: Невский диалект; Изд. БИНОМ, 1998. 253с.
    82.Рябыкина Г. В. Методические рекомендации по практическому использованию холтеровского мониторирования ЭКГ. Часть 1. Основные принципы устройства систем для холтеровского мониторирования ЭКГ. Показания к холтеровскому мониторированию / Г. В. Рябыкина // Кардиология. 2002. №5. С.85-91.
    83.Самсон Е. И. Сердечно-сосудистая система при язвенной болезни / Е.И.Самсон // Автореф. дисс. канд., Харьков. 1950. 21 с.
    84.Сергеев П.В. Гистаминовые рецепторы сердца / П. В. Сергеев, Л. А. Валеева // Экспериментальная и клиническая фармакология 1999. Т. 62, № 1. С.65-69.
    85.Сичов О.С. Амбулаторне ЕКГ-моніторування. Рекомендації асоціації кардіологів України / О. С. Сичов, М. І. Лутай. Київ: Видавництво медичної літератури, 2005. 44 с.
    86.Скрипник І. М. Особливості патогенезу, клінічний перебіг та обгрунтування принципів лікування пептичної виразки, асоційованої з Helicobacter pylori у поєднанні з хронічним панкреатитом / І. М. Скрипник // Сучасна гастроентерологія. 2002. № 2 (8). С. 38-42.
    87.Скрыпник И. Н. Современные подходы к назначению блокаторов Н2-гистаминовых рецепторов для лечения заболеваний органов пищеварения / И. Н. Скрипник, В. М. Потяженко, Т. В. Мельник // Здоров’я України. 2005. - № 5 (114). С. 22-23.
    88.Спасокукоцкий А. Л. Ведение пациентов с гиперхолестеринемией (реферат руководства) / А. Л. Спасокукоцкий // Укр. медичний часопис. 2005. - № 1 (45). С. 5-25.
    89.Столяров Г. Є. АРМ статистика: навчальний посібник / Г. Є. Столяров, Д.Г.Ермашов, Н. В. Ковтун. К.: КНЕУ, 1999. 128с.
    90.Ткач С. М. Перспективы парентерального применения ингибиторов протоновой помпы в клинической практике / С. М. Ткач // Здоров’я України. 2003. - № 19. С. 36-37.
    91.Трифонов Е. В. Психофизиология человека. Толковый, русско-английский словарь. 12-е издание / Е. В. Трифонов. Санкт-Петербург, 2007. 565 с.
    92.Уголев А.М. Гормоны пищеварительной системы. Физиология, патология; теория функциональных блоков / А. М. Уголев, О. С. Рабдиль. М.: Наука, 1995. 283 с.
    93.Умурзаков О. Т. Эпидимиология, особенности клинического течения и профилактики основных кардиальных патологий и полипатий в условиях Узбекистана (проспективное клинико-эпидимиологическое исследование) / О. Т. Умурзаков, Н.С. Мамасалиев, З. М. Ниязов [та ін.] // Журнал Доктор Ру. 2003. № 2 (12). С. 45-48.
    94.Ушаков Л. Ю. Вариабельность сердечность ритма больніх, страдающих ишемичсеской болезнью сердца в сочетании с дуоденальной язвой / Л.Ю.Ушаков, А. Г. Мрочек, Є. Н. Платошкин // Здравоохранение. 2004. № 1. С. 18-20.
    95.Фадеенко Г. Д. Антихеликобактерная терапия и лечение по стандартам или по шаблону / Г. Д. Фадеенко, С. М. Ткач // Сучасна гастроентерологія. 2000. - № 2. С. 13-16.
    96.Фишер А. А. Постпрандиальные изменения центральной гемодинамики и роль двенадцатиперстной кишки в их развитии / А. А. Фишер, Е.Н.Наурбиева // Доклады Академии наук СССР. 1990. Т313. № 1. С.242-245.
    97.Фишер А. А. Реакция сердечно-сосудистой системы на приём пищи у больных с сочетанием ишемической болезни сердца и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / А. А. Фишер, Е. Н. Наурбиева // Клиническая медицина. 1996. - № 1. С. 30-33.
    98.Фурс Н. Л. Сочетанные поражения внутренних органов при язвенной болезни: Автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра мед. наук / Н.Л.Фурс. Минск, 1995. 24 с.
    99.Хворостинка В. Н. Особенности течения язвенной болезни ассоциированной с ишемической болезнью сердца /Хворостинка В.Н., Хворостинка Е. В., Колесникова, О. И. Цивенко // Український терапевтичний журнал. 2005. № 4. С. 52-56.
    100. Холопов К. И. Электрокардиографические изменения при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки. Автореф. дисс. на соискание научной степени канд.мед.наук / К. И. Холопов. Смоленск. 1961. 20 с.
    101. Хомазюк І. М. Електрокардіографічне дослідження в діагностиці стенокардії в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи / І.М. Хомазюк, О. М. Настіна, В. А. Хомазюк, Г. В. Сидоренко // Укр. кардіол. журн. 2001. № 3. С. 59-61.
    102. Хосейн Моздарани. Радиопротекторные свойства блокаторов гистаминовых Н2-рецепторов: настоящее и будущее / Моздарани Хосейн // Здоров’я України. 2007. 17 (174). С. 59-60.
    103. Черная И.В. Немая ишемия миокарда: количественные и качественные показатели у больных с ишемической болезнью сердца в сочетании с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / И. В. Черная // Український медичний альманах. 2004. Т.7, № 4. С. 158 160.
    104. Чернин В. В. Клинико-патогенетические особенности рецидива язвенной болезни и острых язв при остром коронарном синдроме / В. В. Чернин, В.А.Осадчий // Клиническая медицина. 2003. - № 3. С. 27- 32.
    105. Чорбинская С. Современные противоязвенные препараты и их взаимодействие с другими лекарственными средствами / С. Чорбинская, В. Гасилин, С. Булгаков. М.: GlaxoWellcome, 1998. 121 с.
    106. Aceti A., Are R., Sabino G. et al. Helicobacter pylori-active infection in patients with acute coronary hear disease / A. Aceti, R. Are, G. Sabino et al // J. Infect. 2004. Vol. 49. P. 8-12.
    107. Adiloglu A. K. Infection with Chlamydia pneumoniae but not Helicobacter pylori is related to elevated apolipoprotein B levels / A. K. Adiloglu, R. Can , O. Kinay, B.C. Aridogan //Acta Cardiol.- 2005.- Vol. 60.- P.599-604.
    108. Ahmad S. Famotidine and cardiac arrhythmia / S. Ahmad // DICP Annals Pharmacotherapy. 1991. Vol. 25. P. 315-319.
    109. Anderson J. L. Evaluation of C-reactive protein, an inflammatory marker, and infectious serology as risk factors for coronary artery disease and myocardial infarction / J. L. An
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины