ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ СТЕНОКАРДІЇ У ЖІНОК ІЗ СУБКЛІНІЧНИМ ГІПОТИРЕОЗОМ В ПЕРІОД МЕНОПАУЗИ



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ СТЕНОКАРДІЇ У ЖІНОК ІЗ СУБКЛІНІЧНИМ ГІПОТИРЕОЗОМ В ПЕРІОД МЕНОПАУЗИ
  • Альтернативное название:
  • ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ СТЕНОКАРДИИ У ЖЕНЩИН С Субклинычным гепортериозом В период менопаузы
  • Кол-во страниц:
  • 167
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені Данила Галицького

    На правах рукопису


    ШАТИНСЬКА-МИЦИК Ірина Сергіївна


    УДК: 616.12-009.72-06:616.441-008.64:618.173



    Особливості перебігу стенокардії
    у жінок із субклінічним гіпотиреозом
    в період менопаузи


    14.01.02 внутрішні хвороби


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    Заремба Євгенія Хомівна
    доктор медичних наук, професор




    Львів 2009




    ЗМІСТ







    Стор.




    УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ, СИМВОЛИ, ОДИНИЦІ ТА ТЕРМІНИ......


    4




    ВСТУП


    6




    РОЗДІЛ 1.


    Сучасні погляди НА патогенетичні чинники, перебіг та лікування CТАБІльної СТЕНОКАРДІЇ в жінок із субклінічним гіпотиреозом в період менопаузи (огляд літератури)...





    13




    1.1.


    Епідеміологія, патогенез, клініка та діагностика стабільної стенокардії в жінок у період менопаузи ..



    13




    1.2.


    Показники функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи в жінок у період менопаузи ....



    17




    1.3.


    Особливості ліпідного обміну та системи гемостазу в жінок у період менопаузи ....



    20




    1.4.


    Принципи сучасного лікування жінок хворих на стабільну стенокардію .....



    27




    1.5.


    Підходи до замісної гормональної терапії естрогенами та прогестагенами в жінок у період менопаузи ...



    33




    1.6.


    Сучасні підходи до замісної гормональної терапії тиреоїдними гормонами в хворих із субклінічним гіпотиреозом.............



    37




    РОЗДІЛ 2.


    МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . .


    39




    2.1.


    Загальна характеристика хворих...


    39




    2.2.


    Методи дослідження та статистичний аналіз ..........


    43




    РОЗДІЛ 3.


    показники Функціонального стану гіпофізарно- тиреоїдної системи та особливості клінічного перебігу стенокардії та Клімактеричного синдрому в жінок У ПЕРІОДІ МЕНОПАУЗИ..






    48




    РОЗДІЛ 4.


    ПОКАЗНИКИ ліпідного обміну у жінок, ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ ІІ-ІІІ ФК із субклінічним гіпотиреозом, В ПЕРІОДІ МЕНОПАУЗИ





    60




    РОЗДІЛ 5.


    показники системи гемостазу в жінок, ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ ІІ-ІІІ ФК із субклініч-ним гіпотиреозом, В ПЕРІОДІ МЕНОПАУЗИ.




    66




    РОЗДІЛ 6.


    ЕФЕКТИВНІСТЬ комплексного лікування жінок, ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ ІІ-ІІІ ФК із суб-клінічним гіпотиреозом, В ПЕРІОДІ МЕНОПАУЗИ




    74




    АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ дослідження...


    101




    Висновки...


    124




    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...


    126




    Додатки. ...


    127




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...


    139

















    УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ, СИМВОЛИ, ОДИНИЦІ ТА ТЕРМІНИ





    АЛТ


    аланінамінотрансфераза




    АПТЧ


    активований парціальний тромбопластиновий час




    АСТ


    аспартатамінотрансфераза




    АТ ІІІ


    антитромбін ІІІ




    ВЕМ


    велоергометрія




    ЗГТ


    замісна гормональна терапія




    ЗХС


    загальний холестерин




    ІАП


    інгібітор активації плазміногену




    ІМТ


    індекс маси тіла




    ІХС


    ішемічна хвороба серця




    КА


    коефіцієнт атерогенності




    КС


    клімактеричний синдром




    ЛГ


    лютеїнізуючий гормон




    ЛПВЩ


    ліпопротеїди високої щільності




    ЛПДНЩ


    ліпопротеїди дуже низької щільності




    ЛПНЩ


    ліпопротеїди низької щільності




    ММІ


    менопаузальний індекс Купермана в модифікації Уварової




    ПВ


    протромбінове відношення




    ПТЧ


    протромбіновий час




    РІА


    радіоімунологічний аналіз




    СКГ


    субклінічний гіпотиреоз




    СРП


    С-реактивний протеїн




    СС


    стабільна стенокардія




    ССЗ


    серцево-судинні захворювання




    ССС


    серцево-судинна система




    ТАТГ


    титр антитіл до тиреоглобуліну




    ТАТПО


    титр антитіл до тиреопероксидази




    ТГ


    тригліцериди




    ТЕЗГ


    тестостерон-естрадіол зв’язуючий глобулін




    ТТГ


    тиреотропний гормон




    ТЧ


    тромбіновий час




    ФА


    фібринолітична активність плазми




    ФК


    функціональний клас




    ФСГ


    фолікулостимулюючий гормон




    ХС


    холестерин




    ЩЗ


    щитоподібна залоза




    fT4


    вільний тироксин







    ВСТУП

    Актуальність роботи
    Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є провідною причиною захворюваності та смертності жінок в Україні та світі, причому більшість випадків припадає на ішемічну хворобу серця (ІХС) [30, 107]. Смертність жіночого населення від ССЗ є вищою порівняно із чоловіками (55 і 43% відповідно) та вищою за очікувану смертність від усіх пухлинних захворювань [7, 19, 41, 88, 91, 103, 132, 141]. Україна за смертністю від ІХС серед жінок посідає друге місце у Європі [30, 107]. Відносний ризик ІХС у жінок в період менопаузи у 2,7 разів перевищує показник у жінок із збереженою функцією яєчників [12, 38].
    Згідно досліджень, проведених за останні роки, значна роль у розвитку ІХС у жінок належить метаболічним змінам, що супроводжують менопаузу, зокрема - проатерогенним змінам ліпідного обміну, дисбалансу вазоактивних, гемостатичних та гемореологічних факторів [8, 9, 19, 29, 41, 88, 89, 92, 102, 133, 142]. До настання менопаузи ризик ССЗ y жінок складає 44% відносно ризику у чоловіків, після її настання і до 65 років ризик вирівнюється. Пік коронарних подій у жінок спостерігається на 7-10 років пізніше, ніж у чоловіків. Незважаючи на те, що ССЗ у жінок розвиваються пізніше, перебіг їх значно важчий і характеризуються більшою агресивністю. ІХС часто є фатальним захворюванням. Оскільки майже 2/3 жінок, які вмирають раптово, попередньо не мають ознак захворювання, пріоритетним завданням є запобігання коронарній хворобі серця в жіночій популяції [184, 201, 246, 247].
    Численні дослідження довели існування тісного взаємозв’язку між функціональним станом яєчників та щитоподібної залози (ЩЗ) опосередкованого через гіпоталамо-гіпофізарну систему. У період згасання яєчникової активності відбувається компенсаторне підвищення рівнів гонадотропних гормонів гіпофізу за принципом зворотного зв’язку, що в свою чергу, позначається і на інших тропних гормонах гіпофіза, особливо на тиреотропному. Тому, в період менопаузи спостерігається найвища частота (від 17,4 до 40%) розвитку такого феномену як субклінічний гіпотиреоз (СКГ), який характеризується підвищенням базального рівня тиреотропного гормону та нормальними рівнями периферичних гормонів ЩЗ, зокрема вільного тироксину.
    СКГ передусім пов’язують із підвищеною частотою порушень ліпідного метаболізму, зокрема із підвищенням проатерогенних фракцій ліпідів [110, 115, 131, 143, 192]. Результати Роттердамського дослідження дозволили розцінювати СКГ як незалежний фактор ризику розвитку та прогресування атеросклерозу, ІХС та гострого інфаркту міокарда [131, 143, 166, 169, 170, 175, 179].
    Вивчення патогенетичного впливу СКГ на розвиток ІХС у жінок в менопаузальному періоді є перспективним напрямком вивчення етіопатогенезу стенокардії, розробки нових методів профілактики та лікування даного захворювання.
    Ставлення клініцистів до призначення замісної гормональної терапії (ЗГТ) тироксином при СКГ залишається контроверсійним через складність контролю за лікуванням, малий інтервал дозування, можливість ятрогенного гіпертиреозу [55, 80, 174, 177]. Тому існує необхідність у чіткому обґрунтуванні показів до його корекції, пошуку безпечних та ефективних методів лікування.
    Останнім часом виникла необхідність у критичному перегляді всього спектру профілактики ССЗ у жінок. Багато в чому це пов'язано з результатами досліджень ефективності та безпечності ЗГТ естрогенами і гестагенами (HERS, Estrogen Replacement and Atherosclerosis Trial, Women Health Initiative), згідно з якими вона може несприятливо вплинути на ризик ССЗ [178, 185, 219, 236, 246, 247].
    Приведені дані послужили основою для використання ЗГТ малими дозами L-тироксину в якості допоміжного методу лікування жінок хворих на стабільну стенокардію (СС) із СКГ у менопаузі.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Тема дисертації затверджена Проблемною комісією з терапії МОЗ та АМН України (протокол засідання № 43 від 07.12.2007 р.) і є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Вплив професійних шкідливостей на клінічний перебіг, систему імунітету, зсідання крові та фібриноліз у хворих з гострими формами ІХС працездатного віку” (державний реєстраційний № 0101U009230).
    Мета дослідження. Підвищити ефективність діагностики та лікування жінок, хворих на стабільну стенокардію у поєднані з субклінічним гіпотиреозом, в період менопаузи на основі вивчення особливостей гормональної функції гіпофізарно-тиреоїдної системи, ліпідного спектру крові, системи гемостазу та способів їх корекції.
    Завдання дослідження:
    1. Проаналізувати особливості клінічного перебігу стенокардії у жінок із субклінічним гіпотиреозом в період менопаузи.
    2. Вивчити особливості перебігу клімактеричного синдрому в жінок із субклінічним гіпотиреозом в період менопаузи за даними модифікованого менопаузального індексу.
    3. Дослідити функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у жінок із стабільною стенокардією в період менопаузи за допомогою радіоімунологічного аналізу.
    4. Провести аналіз показників ліпідного спектру крові у жінок, хворих на стенокардію поєднану з субклінічним гіпотиреозом, в період менопаузи.
    5. Провести аналіз показників системи гемостазу в жінок із субклінічним гіпотиреозом та стенокардією в період менопаузи.
    6. Обґрунтувати методи корекції виявлених порушень у жінок в період менопаузи.
    Об’єкт дослідження: стабільна стенокардія у жінок із субклінічним гіпотиреозом в період менопаузи.
    предмет дослідження: клініко-анамнестичні дані, особливості функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи (рівні гонадотропінів гіпофізу, ТТГ, fТ4), показники ліпідного обміну та системи гемостазу в жінок, хворих на стабільну стенокардію ІІ-ІІІ функціональних класів (ФК), в період менопаузи.
    Методи дослідження: клінічні (збір анамнестичних даних, фізикальне обстеження, оцінка загальноклінічної симптоматики клімактеричного синдрому за допомогою модифікованого менопаузального індексу Купермана), біохімічні (ліпідний спектр крові, визначення рівня білірубіну, креатиніну, активності печінкових трансаміназ), дослідження показників системи гемостазу (судинно-тромбоцитарна ланка, плазмовий гемостаз, антикоагулянтна та фібринолітична системи), радіоімунологічні (визначення рівнів лютеїнізуючого (ЛГ), фолікуло-стимулюючого (ФСГ), тиреотропного (ТТГ) гормонів гіпофізу, вільного тироксину (fТ4), титру антитиреоїдних антитіл), імуноферментні (визначення рівня С-реактивного протеїну), функціональні (електрокардіографія, велоергометрія), ультрасонографічні (ультразвукове дослідження ЩЗ, ехокардіографія), статистичні.
    Наукова новизна отриманих результатів
    Вперше доведено, що функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у жінок із СКГ в період менопаузи характеризується розбалансуванням регуляції гонадотропінів гіпофізу (зниженням рівня ЛГ та коефіцієнта ЛГ/ФСГ), яке пов’язане з підвищенням рівня тиреотропного гормону. Підтверджено взаємозв’язок проатерогенних порушень ліпідного обміну (підвищення рівня загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), коефіцієнту атерогенності (КА)) з розвитком СКГ на підставі виявлення прямої кореляційної залежності між рівнем ТТГ, ЗХС та ТГ. Вперше виявлено підвищення агрегаційної здатності тромбоцитів, рівня фібриногену та С-реактивного протеїну, зниження активності антитромбіну ІІІ та фібринолітичної активності плазми в жінок, хворих на стабільну стенокардію на фоні субклінічного гіпотиреозу, в період менопаузи.
    Встановлено, що комплексне лікування жінок, хворих на стабільну стенокардію із СКГ, в періоді менопаузи з використанням малих доз L-тироксину сприяє зниженню рівня ЗХС, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), ТГ, КА, зменшенню агрегаційної здатності тромбоцитів, рівня фібриногену та С-реактивного протеїну, підвищенню фібринолітичної активності плазми, а також зменшенню важкості проявів клімактеричного синдрому і збільшенню толерантності до фізичних навантажень.
    Практичне значення одержаних результатів
    З метою своєчасної діагностики субклінічного гіпотиреозу, як одного з незалежних факторів ризику ІХС у жінок в періоді менопаузи, доцільно проводити скринінгове визначення рівнів ТТГ та дослідження ліпідного спектру крові.
    Комплексна терапія із застосуванням малих доз L-тироксину (6,2512,5 мкг/добу) може бути успішно використана у жінок, хворих на стабільну стенокардію із СКГ, в менопаузі для корекції порушень гіпофізарно-тиреоїдної системи, ліпідного обміну, судинно-тромбоцитарного та плазмового гемостазу, антикоагулянтної системи, підвищення фібринолітичної активності, а також зменшення проявів клімактеричного синдрому та збільшення толерантності до фізичних навантажень.
    Впровадження результатів дослідження
    Видано інформаційний лист Метод корекції субклінічного гіпотиреозу як незалежного фактора ризику ішемічної хвороби серця у жінок в період менопаузи”. Результати дослідження впроваджені в кардіологічному відділенні Львівської комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, Львівському обласному державному клінічному лікувально-діагностичному кардіологічному центрі, терапевтичних відділеннях Луцької міської клінічної лікарні, Волинської обласної клінічної лікарні, Стрийської міської центральної лікарні, Жовківської центральної районної лікарні, Червоноградської центральної міської лікарні.
    Отримані результати використовуються в навчальному процесі кафедри поліклінічної підготовки та сімейної медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, на курсі нетрадиційної медицини Донецького національного медичного університету імені М. Горького.
    Особистий внесок здобувача
    Спільно з науковим керівником, професором кафедри сімейної медицини ЛНМУ імені Данила Галицького Є.Х. Зарембою, здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи. Автором особисто проведено патентно-ліцензійний пошук та аналіз наукової літератури з даної проблеми. Самостійно виконані клінічні обстеження жінок, хворих на СС, і практично здорових осіб, проведений науковий аналіз результатів досліджень, розроблені та обґрунтовані методи лікування. Особисто автором проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації. Самостійно здійснено підготовку матеріалів до друку, літературне оформлення друкованих робіт і дисертації. Запозичень ідей та розробок співавторів у публікаціях не було.
    Апробація результатів дисертації
    Основні положення дисертації були представлені та обговорені на ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції ГалМед: Здоров’я та довголіття - 2007. Інтеграція народної та нетрадиційної медицини в систему підготовки лікаря загальної практики. Сімейна медицина - запорука здоров’я”, (Львів, 2007); на науково-практичній конференції з міжнародною участю Здоров’я та довголіття - 2007. Фітотерапія як природний фактор оздоровлення”, (Луцьк, 2007); на ХІV міжнародній науково-практичній конференції ГалМед: Здоров’я та довголіття - 2008. Інтеграція народної та нетрадиційної медицини в систему підготовки лікаря загальної практики. Сімейна медицина - запорука здоров’я”, (Львів, 2008); на Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю Внутрішня медицина, ревматологія, дерматовенерологія, клінічна імунологія та алергологія: спільні проблеми, нові методи діагностики і лікування”, (Львів, 2008); на ІV міжнародній науково-практичній конференції Здоров’я та довголіття. Інтеграція народної та нетрадиційної медицини в систему підготовки лікаря загальної практики. Сімейна медицина - запорука здоров’я”, (Львів, 2009).
    Апробація дисертації проведена на засіданні кафедри сімейної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (2009).
    Публікації
    За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових робіт, із них 6 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 тез у матеріалах конгресів, з’їздів і конференцій, видано 1 інформаційний лист.
    Обсяг і структура дисертації
    Дисертація викладена на 167 сторінках друкованого тексту, з яких 126 сторінок займає основний текст, і складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, додатків і списку використаних джерел (164 кирилицею, 84 латиницею). Текст ілюстрований 45 таблицями і 16 рисунками.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    В дисертаційній роботі отримано нові науково-обґрунтовані результати, які вирішують питання діагностики та лікування жінок, хворих на стабільну стенокардію із субклінічним гіпотиреозом, в період менопаузи на основі вивчення патогенетичної ролі порушення функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, ліпідного обміну та системи гемостазу.
    1. Клінічний перебіг стенокардії при СКГ є важчим, ніж у жінок без порушення гіпофізарно-тиреоїдної активності. Він характеризується атиповістю клінічних симптомів стенокардії, частішою появою еквівалентів ангінозних приступів.
    2. У хворих на стабільну стенокардію на фоні СКГ частіше спостерігається ранній та передчасний початок менопаузи, важче протікає клімактеричний синдром за показниками модифікованого менопаузального індексу (р<0,01).
    3. Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи в жінок із СКГ характеризується розбалансованістю регуляції гонадотропінів гіпофізу (співвідношення ЛГ/ФСГ є нижчим в порівнянні з практично здоровими жінками, р<0,01). Рівень ЛГ та співвідношення ЛГ/ФСГ знаходяться в зворотній залежності від рівня ТТГ (r=-0,556, р<0,01 та r=-0,549, р<0,01 відповідно).
    4. Показники ліпідного спектру крові жінок, хворих на стабільну стенокардію на фоні СКГ, характеризуються проатерогенними змінами: рівень ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, КА та співвідношення ЗХС/ХС ЛПВЩ достовірно перевищують показники у практично здорових жінок менопаузального віку (р<0,01), а рівень тригліцеридів на 35% перевищує показники хворих на стабільну стенокардію без порушень гіпофізарно-тиреоїдної активності (р<0,01). Існує пряма кореляційна залежність між рівнем ТТГ, ЗХС (r=+0,288, р<0,01) та тригліцеридів (r=+0,632, р<0,01), що свідчить про участь ТТГ в регуляції ліпідного обміну.
    5. В більшості хворих на стабільну стенокардію із СКГ наявні порушення судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу (підвищення індексу агрегації та зниження індексу дезагрегації тромбоцитів), підвищення рівня фібриногену та С-реактивного протеїну, зниження активності антитромбіну ІІІ та фібринолітичної активності плазми порівняно з практично здоровими жінками в періоді менопаузи (р<0,01). Встановлена пряма кореляційна залежність між рівнями фібриногену, фібринолітичної активності плазми та рівнем ТТГ (r =+0,328, р<0,01 та r =+0,301, р<0,01 відповідно).
    6. Комплексне лікування жінок, хворих на стабільну стенокардію із СКГ, в періоді менопаузи з використанням малих доз L-тироксину (6,2512,5мкг/добу) сприяє корекції дисліпідемії (достовірному зниженню ЗХС, ЛПНЩ, ТГ, КА), зменшенню ризику атеротромботичних ускладнень за рахунок зниження агрегаційної здатності тромбоцитів, рівня фібриногену, С-реактивного протеїну та підвищення фібринолітичної активності крові; зменшує важкість проявів клімактеричного синдрому та стенокардії, збільшує толерантність до фізичних навантажень.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Амосова Е. Н. Рекомендации Европейского общества кардиологов по диагностике и лечению стабильной стенокардии : что нового? / Е. Н. Амосова // Therapia. Український медичний вісник. 2006. № 11. С. 5-12.
    2. Андреєв Є. В. Пробы с дозированной физической нагрузкой. Рекомендации Американского кардиологического колледжа и Американской ассоциации кардиологов (2002г.) / Є. В. Андреєв // Серце і судини. 2006. № 3. С. 30-40.
    3. Аничков Д. А. Менопаузальный метаболический синдром (современное состояние проблемы) / Д. А. Аничков, Н. А. Шостак // Артериальная гипертензия. 2003. № 3. С.143-147.
    4. Артериальная гипертония, нарушения углеводного и липидного обменов у женщин с ожирением в перименопаузе / Н. В. Изможерова, А. Н. Андреев, Т. А. Обоскалова [и др.] // Терапевтический архив. 2005. № 3. С. 67-69.
    5. Атеросклероз венечных артерий сердца и общий холестерин плазмы крови у мужчин и женщин / Д. И. Беленький, Е. Л. Федорова, З. Г. Бондарева, В. И. Ганюков // Клиническая медицина. 2006. № 5. С. 63-65.
    6. Баранова Е. И. Метаболический сердечно-сосудистый синдром в постменопаузе / Е. И. Баранова, О. О. Большакова // Артериальная гипертензия. 2004. № 2. С.111-115.
    7. Барна О. М. Деякі особливості діагностики ішемічної хвороби серця у жінок в період менопаузи / О. М. Барна // Вісник наукових досліджень. 2003. № 3. С. 125-127.
    8. Барна О. М. Особливості медикаментоного лікування ІХС у жінок / О. М. Барна // Сімейна медицина. 2006. № 1. С.67-71.
    9. Барна О. М. Серцево-судинні ефекти естрогенів / О. М. Барна, Л. С. Була, О. Я. Буратинська // Вісник наукових досліджень. 2002. № 1. С. 9-11.
    10. Барна О. М. Стан системи гемостазу в жінок з ішемічною хворобою серця / О. М. Барна // Український терапевтичний журнал. 2006. № 1. С. 48-52.
    11. Баскаков П. М. Порівняльні аспекти клімактеричного синдрому у жінок з гіпотиреозом / П. М. Баскаков, И. Б. Глазкова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 3. С. 110-113.
    12. Бобров В. А. Сердечно-сосудистые заболевания у женщин / В. А. Бобров, И. В. Давыдова, О. И. Медведенко // Therapia. Український медичний вісник. 2006. № 12. С. 40-45.
    13. Бойчук А. В. Гормонозамісна терапія в лікуванні клімактеричного синдрому / А. В. Бойчук, В. І. Коптюх, Хлібовська О. І. // Вісник наукових досліджень. 2003. № 3. С. 159-160.
    14. Браверманн Л. И. Болезни щитовидной железы / Л. И. Браверманн. М. : Медицина, 2000. 432 c.
    15. Бурчинський С. Г. Клімактеричний синдром : можливості та перспективи нейрофармакологічної корекції / С. Г. Бурчинський // Ліки. 2006. № 1-2. С. 17-23.
    16. Вдовиченко Ю. П. Коррекция климактерических нарушений у женщин с первичным гипотиреозом с сочетанным использованием заместительной гормональной терапии и препарата Кратал / Ю. П. Вдовиченко, І. Б. Глазкова // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. № 1. С. 90-92.
    17. Вдовиченко Ю. П. Сочетанное использование заместительной гормональной и метаболической терапии для коррекции климактерических нарушений у женщин с первичным гипотиреозом / Ю. П. Вдовиченко, І. Б. Глазкова // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 4. С. 63-64.
    18. Вихляева Е. М. Руководство по эндокринной гинекологии / под ред. Е. М. Вихляевой. М. : МИА, 2000. 765 с.
    19. Волков В. І. Дисліпідемії та порушення гемостазу у жінок з ішемічною хворобою серця / В. І. Волков, В. І. Строна, І. М. Смолкін // Нова медицина. 2005. № 4. С. 30-33.
    20. Волков В. І. Особливості ліпідного обміну в жінок в постменопаузі / В. І. Волков, В. І. Строна // Нова медицина. 2003. № 4. С. 45-47.
    21. Гаврилюк И. М. Заместительная терапия эстрогенами и прогестинами и заболевания сердечно-сосудистой системы / И. М. Гаврилюк, П. Гольцшуг, Д. Д. Зербино // Серце і судини. 2005. № 3. С. 94-99.
    22. Ганжий И. Ю. Состояние липидного спектра у женщин с постовариэктомическим синдромом на фоне фетальной терапии // Запорожский медицинский журнал. 2005. № 1. С. 31-33.
    23. Гаркунова Л. В. Состояние сердечно-сосудистой системы у больных гипотиреозом в пожилом возрасте / Л. В. Гаркунова, А. С. Аметов // Терапевтический архив. 2004. № 12. С. 97-99.
    24. Гаркунова Л. В. Тиреоидные гормоны в регуляции сердечной деятельности / Л. В. Гаркунова // Терапевтический архив. 2005. № 12. С. 95-96.
    25. Герхард И. Комплексный гомеопатический препарат Климактоплан в лечении климактерических расстройств / И. Герхард, О. В. Макаров, Б. М. Венцковский // Здоровье женщины. 2002. № 19. С. 43-47.
    26. Гиперинсулинемия и инсулинорезистентность у женщин с метаболическим синдромом в климактерическом периоде / Н. В. Изможерова, А. А. Попов, Н. В. Тагильцева [и др.] // Клиническая медицина. 2006. № 5. С. 65-68.
    27. Глазкова І. Б. Особливості структури і функції щитоподібної залози при патології ендометрія у пременопаузальному періоді / І. Б. Глазкова // Одеський медичний журнал. 2003. № 5. С. 59-60.
    28. Глушко Л. В. Порушення ліпідного обмніу та судинно-тромбоцитарного гемостазу при різних формах перебігу стенокардії / Л. В. Глушко, Н. В. Чаплинська, Л. М. Скрипник // Галицикий лікарський вісник. 2006. Т. 13, № 3. С. 16-19.
    29. Горбась І. М. Ішемічна хвороба серця : епідеміологія і статистика / І. М. Горбась, І. П. Смірнова // Журнал практичного лікаря. 2004. № 1. С. 2-5.
    30. Горбась І. М. Ішемічна хвороба серця : епідеміологія і статистика / І. М. Горбась // Здоров’я України. 2009. № 3. С. 34-35.
    31. Гормонопродуцирующая функция яичников у женщин молодого и среднего возраста с артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца / Е. Л. Федорова, Е. В. Нестеренко, Л. А. Руяткина [и др.] // Клиническая медицина. 2005. № 2. С. 40-44.
    32. Грацианский Н. А. Применение только эстрогена в отличие от его комбинации с прогестином увеличивает риск не коронарной болезни сердца, а инсульта / Н. А. Грацианский // Кардиология. 2004. № 6. С. 76-79.
    33. Григорьева И. В. Фемостон в лечении постменопаузального остеопороза / И. В. Григорьева // Эндокринология. 2002. Т. 7, № 1. С.132.
    34. Григорян О. Р. Влияние заместительной гормональной терапии на углеводный и жировой обмен у больных в постменопаузе с нарушениями углеводного обмена / О. Р. Григорян, М. Б. Анциферов // Акушерство и гинекология. 2002. № 5. С. 51-54.
    35. Грищенко О. В. Аналіз клінічної ефективності препаратів замісної гормональної терапії / О. В. Грищенко, Г. В. Сторчак // Вісник наукових досліджень. 2002. № 3. С. 66-68.
    36. Грищенко О. В. Возможности селективных модуляторов эстрогенных рецепторов растительного происхождения в терапии климактерического синдрома / О. В. Грищенко, А. В. Сторчак // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. № 2. С. 75-82.
    37. Гусев Д. Е. Роль С-реактивного белка и других маркеров острой фазы воспаления при атеросклерозе / Д. Е. Гусев, Е. Г. Пономарь // Клиническая медицина. 2006. № 5. С. 25-30.
    38. Давыдова И. В. Риск сердечно-сосудистых заболеваний у женщин в аспекте гормонального континуума / И. В. Давыдова // Therapia. Український медичний вісник. 2006. № 9. С. 44-48.
    39. Данкович Н. А. Мулимен в терапии гипоэстрогеннных состояний / Н. А. Данкович, Е. Н. Гопчук // Doctor. 2006. № 1. С. 70-72.
    40. Децик О. З. Захворюваність за даними звертань в амбулаторно-поліклінічні заклади жінок пери- і постменопаузального віку / О. З. Децик // Галицикий лікарський вісник. 2006. Т. 13, № 2. С. 97-99.
    41. Децик О. З. Інтегральна характеристика стану здоров’я жінок в пери- і постменопаузі / О. З. Децик // Педіатрія, акушерство та гінекология. 2006. № 5. С. 101-104.
    42. Децик О. З. Особливості індивідуального способу життя та його вплив на здоров’я жінок у пери- та постменопаузі / О. З. Децик // Буковинський медичний вісник. 2006. Т. 10, № 3. С. 33-37.
    43. Децик О. З. Особливості смертності жінок віком від 40 років через хвороби системи кровообігу / О. З. Децик // Архів клінічної медицини. 2006. № 1. С. 18-21.
    44. Диагностика в амбулаторных условиях нарушений липидного и углеводного обмена у женщин с гипертонической болезнью / Т. С. Полятыкина, А. Д. Аль-Свейрки, В. С. Полтырев [и др.] // Терапевтический архив. 2004. № 1. С. 22-25.
    45. Дисметаболічний менопаузальний синдром / Л. П. Сидорчук, Т. В. Казанцева, О. Й. Хомко [та ін.] // Буковинський медичний вісник. 2003. Т. 7, № 3. С. 144-147.
    46. Доборджгинидзе Л. М. Рекомендации по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний у женщин, основанные на доказаном / Л. М. Доборджгинидзе, Н. А. Грацианский // Кардиология. 2004. № 2. С. 60-61.
    47. Дубоссарська Ю. О. Вплив замісної гормональної терапії на рівні оксиду азоту в постменопаузі / Ю. О. Дубоссарська, Т. О. Кишко // Вісник наукових досліджень. 2002. № 3. С. 79-80.
    48. Жук С. І. Оцінка особливостей психічного статусу жінки у перименопаузі / С. І. Жук, Т. Д. Мойсеєва, В. В. Марцинковська // Вісник наукових досліджень. 2002. № 3. С. 109.
    49. Жушева Н. Ю. Влияние эстроген-гестагенной терапии на липидный состав крови и возможности профилактики сердечно-сосудистых заболеваний у женщин в постменопаузе / Н. Ю. Жушева, Л. Я. Рожинская, Н. С. Крыжова // Проблемы эндокринологии. 2004. Т. 50, № 6. С. 48-55.
    50. Задорожна О. Б. Застосування немедикаментозної терапії у комплексному лікуванні клімактеричного синдрому / О. Б. Задорожна, О. Д. Телющенко, В. А. Задорожний // Вісник наукових досліджень. 2002. № 3. С. 110.
    51. Заместительная гормональная терапия у женщин с компенсированным гипотиреозом в постменопаузе / Я. З. Зайдиева, С. Г. Ушкалова, Т. М. Варламова, А. И. Волобуев // Акушерство и гинекология. 2003. № 5. С. 23- 27.
    52. Заместительная гормонотерапия и гипотензивная терапия в пери- и постменопаузе у больных с артериальной гипертонией / А. Н. Караченцев, И. В. Кузнецова, Ж. Д. Кобалава, В. С. Моисеев // Акушерство и гинекология. 2004. № 6. С. 10-13.
    53. Звычайний М. А. Заместительная гормональная терапия препаратом «Фемостон» у женщин с дефицитом половых гормонов / М. А. Звычайний, А. В. Воронцова // Акушерство и гинекология. 2004. № 6. С. 53-54.
    54. Зелинский А. А. Лечение проявлений климактерического синдрома у женщин переходного периода на фоне гипотиреоза / А. А. Зелинский, З. В. Чумак // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. № 4. С. 39-42.
    55. Зелінська Н. Б. Вікові зміни центральної гемодинаміки за гіпотиреозу / Н. Б. Зелінська // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2005. № 4. С. 68-71.
    56. Зелінська Н. Б. Особливості клініки ураження серця при гіпотиреозі та ожирінні / Н. Б. Зелінська // Ендокринологія. 2002. Т. 7, № 2. С. 274-280.
    57. Значение гормональной регуляции метаболизма липопротеидов в патогенезе ишемической болезни сердца / Е. И. Соколов, В. А. Метельская, Н. В. Перова, Г. Н. Щукина // Кардиология. 2006. № 7. С. 4-9.
    58. Ивлева А. Я. Изучение эффективности сердечно-сосудистых лекарственных средств у женщин / А. Я. Ивлева // Кардиология. 2006. № 3. С. 85-88.
    59. Изменение уровней антител к окисленным липопротеидам при применении аторвастатина у женщин с ишемической болезнью сердца в постменопаузе / В. С. Гуревич, С. А. Уразгильдеева, Л. В. Шатилина [и др.] // Кардиология. 2004. № 4. С. 76-77.
    60. К вопросу о стандартах обследования женщин с аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы / Т. В. Аппельганс, Т. П. Маклакова, О. Н. Бойко, И. В. Бичан // Клиническая лабораторная диагностика. 2006. № 9. С. 26.
    61. Караченцев А. Н. Заместительная эстрогенотерапия в постменопаузе и риск тромботических осложнений / А. Н. Караченцев, И. В. Кузнецова // Акушерство и гинекология. 2004. № 3. С. 13-16.
    62. Караченцев Ю. І. Особливості лікування гіпотиреозу у хворих на ішемічну хворобу серця, оперованих з приводу аутоімунного тиреоїдиту, у віддаленому післяопераційному періоді / Ю. І. Караченцев, К. В. Місюра // Ендокринологія. 2004. Т. 9, № 2. С. 177-181.
    63. Квашенко В. П. Вплив нейрообмінно-ендокринного синдрому на перебіг перименопаузального періоду у жінок / В. П. Квашенко, Ю. В. Богослав // Вісник наукових досліджень. 2002. № 3. С. 14-15.
    64. Кириченко І. М. Особливості функціонального стану гіпофізарно-яєчникової системи та показники рівня серотоніну у жінок з ожирінням та клімактеричним синдромом / І. М. Кириченко, І. В. Ломака // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 2. С. 105-109.
    65. Клиническое и прогностическое значение синдрома нетиреодной патологии при заболеваниях сердечно-сосудистой системы / Н. В. Балашова, Д. М. Урусбиева, В. А. Орлов, С. Р. Гиляревский // Российский кардиологический журнал. 2003. № 6. С. 81-88.
    66. Ковалевська Л. А. Динаміка вмісту тиреоїдних гормонів у літніх пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю на тлі ІХС незалежно від гемодинамічних порушень роботи серця / Л. А. Ковалевська // Український терапевтичний журнал. 2005. № 3. С. 44-47.
    67. Коваленко В. М. Серцево-судинні захворювання в жінок : підводна частина айсбергу / В. М. Коваленко // Нова медицина. 2005. № 4. С. 12-13.
    68. Коробкова Е. А. Постменопаузальный синдром и стратегия заместительной гормональной терапии / Е. А. Коробкова, Е. В. Сорокина // Український медичний альманах. 2005. Т. 8, № 6. С. 197-199.
    69. Крижановська Н. К. Структурно-функціональні зміни міокарда у жінок, хворих на артеріальну гіпертензію, в стані хірургічної та природної менопаузи / Н. К. Крижановська // Вісник наукових досліджень. 2001. № 1. С. 18-20.
    70. Крыжановская И. О. Эффективность заместительной гормональной терапии у женщин с менопаузальным метаболическим синдромом / И. О. Крыжановская, Н. И. Волкова, Н. Б. Лаура // Акушерство и гинекология. 2004. № 5. С. 44-47.
    71. Куимов А. Д. Метаболический статус женщин среднего и молодого возраста, страдающих ишемической болезнью сердца / А. Д. Куимов, Е. Л. Федорова, З. Г. Бондарева // Российский кардиологический журнал. 2003. № 6. С. 10-15.
    72. Кулаков В. И. Руководство по климактерию / В. И. Кулаков, В. П. Сметник. М. : Медицинское информационное агенство, 2001. 685 с.
    73. Лажімі К. Б. Х. Функціональний стан щитоподібної залози при метаболічному синдромі / К. Б. Х. Лажімі // Проблеми ендокринної патології. 2004. № 3. С. 23-29.
    74. Леуш С. С. Менопаузальный период : эндокринологический статус, симптоматика, терапия / С. С. Леуш, Г. Ф. Рощина // Здоровье женщины. 2002. № 1. С. 53-55.
    75. Лікування клімактеричних розладів у жінок, які перебувають під впливом несприятливих чинників навколишнього середовища / Т. Ф. Татарчук, С. І. Регеда, Н. В. Косей [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекология. 2002. № 1. С. 98-103.
    76. Лутай М. І. Визначення ступеня коронарного ризику та сучасні підходи до лікування пацієнтів з дисліпідеміями / М. І. Лутай, О. І. Мітченко, І. П. Смірнова // Нова медицина. 2003. № 4. С. 50-59.
    77. Луцишин І. Б. Ожиріння у жінок в різні вікові періоди / І. Б. Луцишин // Нова медицина. 2003. № 5. С. 40-42.
    78. Лякишев А. А. Лечение эстрогенами для профилактики повторного инфаркта миокарда у женщин после менопаузы / А. А. Лякишев // Кардиология. 2003. № 5. С. 75.
    79. Мазорчук Б. Ф. Корекція порушень серцево-судинної системи у жінок з клімактеричним синдромом / Б. Ф. Мазорчук, А. П. Дністрянська, О. П. Засаднюк // Вісник наукових досліджень. 2002. № 3. С. 73-74.
    80. Макар Р. Д. Нестача йоду та субклінічна тиреоїдна дисфункція / Р. Д. Макар, О. Р. Макар // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2004. № 2. С. 18-21.
    81. Малацьківська О. В. Зв’язок між традиційними факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань та тривожно-депресивними станами у жінок / О. В. Малацьківська, І. М. Горбась // Український кардіологічний журнал. 2005. № 6. С. 97-100.
    82. Маньковський Б. М. Цукровий діабет як фактор ризику серцево-судинних захворювань у жінок / Б. М. Маньковський // Нова медицина. 2005. № 4. С. 38-39.
    83. Метаболический синдром у женщин : две грани одной проблемы / Н. М. Подзолкова, В. И. Подзолков, О. Л. Глазкова, И. В. Топольская // Акушерство и гинекология. 2003. № 6. С. 28-33.
    84. Михальчук Н. А. Корекція серцево-судинних та метаболічних порушень у жінок в період ранньої менопаузи / Н. А. Михальчук, Н. А. Гайструк // Здоровье женщины. 2005. № 2. С. 121-122.
    85. Місюра К. В. Вплив низькоінтенсивної лазеротерапії на гормональний тиреоїдний стан та рівень антитиреоїдних антитіл хворих на аутоімунний тиреоїдит із гіпотиреозом та супутньою ішемічною хворобою серця / К. В. Місюра // Проблеми ендокринної патології. 2005. № 4. С. 9-15.
    86. Місюра К. В. Особливості гемодинаміки у хворих на післяопераційний гіпотиреоз із супутньою ішемічною хворобою серця та шляхи її нормалізації / К. В. Місюра, К. І. Межерицька, І. О. Толкачова // Проблеми ендокринної патології. 2005. № 2. С. 56-63.
    87. Місюра К. В. Стан ліпідного обміну у хворих, оперованих з приводу аутоімунного тиреоїдиту, при наявності ішемічної хвороби серця та шляхи його нормалізації / К. В. Місюра // Проблеми ендокринної патології. 2004. № 3. С. 12-17.
    88. Мітченко О. І. Досвід застосування замісної тиреоїдної терапії у жінок клімактеричного періоду, хворих на артеріальну гіпертензію та гіпотиреоз / О. І. Мітченко, В. Ю. Романов // Нова медицина. 2004. № 3. С. 60-61.
    89. Мітченко О. І. Менопаузальний метаболічний синдром / О. І. Мітченко // Нова медицина. 2005. № 4. С. 18-23.
    90. Мітченко О. І. Метаболічний синдром Х та дисліпідемії / О. І. Мітченко // Нова медицина. 2003. № 4. С. 42-44.
    91. Мітченко О. І. Новітні погляди на місце гормональної терапії менопаузальних розладів у жінок / О. І. Мітченко // Нова медицина. 2005. № 4. С. 40-43.
    92. Мітченко О. І. Оптимізація серцево-судинного статусу хвоих з менопаузальним метаболічним синдромом / О. І. Мітченко, А. Я. Ілюшина // Нова медицина. 2003. № 5. С. 70.
    93. Момот А. П. Принципи, методи і засоби лабораторної діагностики патології гемостазу на сучасному етапі / А. П. Момот //Лабораторна діагностика. 2004. № 2. С. 53-69.
    94. Нагорна В. Ф. Профілактика та лікування синдрому післятотальної оваріектомії у жінок в ранньому постменопаузальному періоді / В. Ф. Нагорна, Н. В. Тюєва // Вісник наукових досліджень. 2002. № 3. С. 51-53.
    95. Нарушения липидного обмена при субклиническом гипотиреозе / Ю. П. Сыч, В. В. Фадеев, Г. А. Мельниченко [и др.] // Проблемы эндокринологии. 2004. Т. 50, № 3. С. 48-52.
    96. Нарушения функционального состояния сердечно-сосудистой системы при субклиническом гипотиреозе / Ю. П. Сыч, В. Ю. Калашников, А. Л. Сыркин, Г. А. Мельниченко // Клиническая медицина. 2003.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины