ОСТЕОПОРОЗ І ОСТЕОПЕНІЧНИЙ СИНДРОМ У ХВОРИХ НА ПОЄДНАНУ ПАТОЛОГІЮ ГАСТРОДУОДЕНОПАНКРЕАТИЧНОЇ ЗОНИ І ПЕЧІНКИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ : ОСТЕОПОРОЗ И остеопенический синдром У БОЛЬНЫХ сочетанной патологии ГАСТРОДУОДЕНОПАНКРЕАТИЧНОИ ЗОНЫ И ПЕЧЕНИ И ИХ КОРРЕКЦИЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

На правах рукопису

Лихацька Тетяна Василівна

УДК 616.33/.342+616.36+616.37]06:616.71003.85/.007.234

ОСТЕОПОРОЗ І ОСТЕОПЕНІЧНИЙ СИНДРОМ У ХВОРИХ НА ПОЄДНАНУ ПАТОЛОГІЮ ГАСТРОДУОДЕНОПАНКРЕАТИЧНОЇ ЗОНИ І ПЕЧІНКИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

14.01.02 внутрішні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Андрейчин С.М.
доктор медичних наук,
професор

Тернопіль - 2007

ЗМІСТ
Стор.
Перелік умовних скорочень.5
Вступ..6
Розділ 1. Сучасні погляди на етіологію, механізми розвитку та лікування остеопорозу..12
1.1. Сучасне розуміння етіології, патогенезу і клінічних проявів остеопорозу...12
1.2. Аспекти лікування і профілактики вторинного остеопорозу...31
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження39
2.1. Клінічна характеристика хворих.39
2.2. Методика денситометрії кісток...45
2.3. Біохімічні методи дослідження кісткової тканини, ендогенної інтоксикації організму та функціонального стану печінки47
2.4. Методи виявлення маркерів збудників вірусних гепатитів і гелікобактерної інфекції...50
2.5. Методи статистичної обробки цифрових результатів...51
Розділ 3. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у хворих на поєднану патологію органів травлення.52
3.1. Денситометричні показники кісткової тканини хворих на поєднану патологію органів травлення...52
3.2. Денситометричні показники кісткової тканини хворих на хронічний гастродуоденіт...57
3.3. Денситометричні показники кісткової тканини хворих на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним панкреатитом...62
3.4. Денситометричні показники кісткової тканини хворих на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним панкреатитом на тлі хронічних гепатитів68
Розділ 4. Біохімічні показники та маркери кісткового метаболізму і деструкції сполучної тканини у хворих на поєднану патологію органів травлення.78
4.1. Показники ендогенної інтоксикації78
4.2. Маркери кісткового метаболізму, кальціє-фосфорного обміну та деструкції сполучної тканини...91
Розділ 5. Ефективність лікувальних програм з корекції остеопорозу та остеопенічного синдрому у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони та печінки..99
5.1. Динаміка денситометричних показників кісткової тканини під впливом різних лікувальних програм...99
5.1.1. Динаміка денситометричних показників кісткової тканини у хворих під впливом загальновживаної терапії99
5.1.2. Динаміка денситометричних показників кісткової тканини у хворих з остеопенією під впливом модифікованої терапії...102
5.1.3. Динаміка денситометричних показників кісткової тканини у хворих з остеопорозом під впливом модифікованої терапії105
5.1.4. Порівняльний аналіз різних програм лікування у хворих залежно від ступеня остеодефіциту..108
5.2. Динаміка біохімічних показників під впливом різних лікувальних програм.......................................................................................................................110 5.2.1. Динаміка біохімічних показників у хворих під впливом загальновживаної терапії.110
5.2.2. Динаміка біохімічних показників у хворих з остеопенією під впливом модифікованої терапії...111
5.2.3. Динаміка біохімічних показників у хворих з остеопорозом під впливом модифікованої терапії...113
5.2.4. Порівняльний аналіз різних програм лікування у хворих залежно від змін біохімічних показників.114
Аналіз і узагальнення результатів дослідження.119
Висновки144
Практичні рекомендації146
Список використаних джерел..147
Додатки..179

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВГ вірусний гепатит
ГВ гепатит В
ГС гепатит С
ЕГДФС езофагогастродуоденофіброскопія
ЕІ ендогенна інтоксикація
ЕІІ еритроцитарний індекс інтоксикації
КТ кісткова тканина
ЛФ лужна фосфатаза
МЩКТ мінеральна щільність кісткової тканини
МСМ молекули середньої маси
НРГ неспецифічний реактивний гепатит
Нр Helicobacter pylori
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
ППОТ поєднана патологія органів травлення
ПТГ паратиреоїдний гормон
РмАт румалончутливі антитіла
СЕІ синдром ендогенної інтоксикації
СМП середні молекулярні пептиди
УЗД ультразвукове дослідження
Ум. од. умовні одиниці
ХВГ хронічний вірусний гепатит
ХГД хронічний гастродуоденіт
ХГ хронічний гепатит
ХП хронічний панкреатит
ШКТ шлунково-кишковий тракт

ВСТУП

Актуальність теми. В останні десятиліття все більше дослідників відмічають часте поєднання різних захворювань органів травлення [37, 223]. Така поєднана патологія може бути причиною розвитку інших хворобливих станів, що взаємообтяжує перебіг основного захворювання.
Одним із таких недуг є розвиток остеодефіциту: остеопенічного синдрому і остеопорозу [158, 180, 200]. За даними експертів ВООЗ, остеопороз займає третє місце після серцево-судинних захворювань і цукрового діабету серед основних медико-соціальних проблем сучасності [197, 282].
Останнім часом увага науковців зосереджена на вторинних ураженнях кісткової тканини (КТ) [134, 136, 169, 218, 290]. Встановлено поширеність остеопорозу на тлі поєднаної патології органів травлення (ППОТ) [135, 189]. Результати поодиноких досліджень засвідчують, що структурно-функціональні зміни КТ виступають важливим патогенетичним компонентом ускладненого перебігу ППОТ, зокрема гастродуоденальної ділянки, підшлункової залози та печінки [14, 199, 221]. Однак досі не з’ясовані механізми формування остеодефіциту, вплив порушень метаболізму КТ на перебіг цих захворювань, роль чинників ризику [189, 222].
Невпинні втрати кісткової маси, виникнення нетравматичних переломів, хронічний больовий синдром у кістках, зниження якості життя хворих, висока частота тяжкого перебігу поєднаних хронічних запальних захворювань гастродуоденопанкреатичної зони і печінки зумовлюють необхідність подальшого вивчення патогенезу остеопорозу, встановлення додаткових критеріїв його тяжкості.
Хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки супроводжуються зниженням абсорбції мінералів і вітаміну D в кишечнику, внаслідок чого зменшується надходження кальцію в кісткову тканину, знижується мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ), що часто приводить до інвалідизації хворих [189]. Все це зумовлює актуальність вивчення змін МЩКТ і розробки адекватних методів обстеження та лікування хворих на зазначену мікст-патологію. Звідси випливає необхідність створення спеціального алгоритму моніторингу та профілактичних заходів для таких хворих, пошуку безпечних і ефективних засобів лікування вказаної мікст-патології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Вторинний остеопороз: патогенетичні механізми формування та прогресування, клініко-інструментальні та біохімічні маркери ранньої діагностики, профілактика і лікування”. Номер державної реєстрації 0104U004523, співвиконавцем якої є пошукувач. Дисертаційна робота затверджена РПК Гастроентерологія” 09.12.2005 р, протокол № 11.
Метою роботи було удосконалити діагностику та лікування остеодефіцитних станів за умов поєднаної патології гастродуоденопанкреатичної зони і печінки на підставі встановлення особливостей змін МЩКТ з урахуванням клінічного перебігу, маркерів кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини, ендогенної інтоксикації, кальціє-фосфорного обміну, ефективності застосування комбінованого препарату кальцію з вітаміном D3 і мікроелементами та кальцитоніну.
Завдання дослідження:
1. Встановити частоту розвитку остеодефіцитних станів у хворих на поєднану патологію органів травлення (хронічний гастродуоденіт, хронічний панкреатит і хронічний гепатит).
2. Дослідити стан кісткової тканини у хворих на поєднану патологію органів травлення залежно від статі та віку хворих, тривалості перебігу і нозологічної форми захворювання.
3. Вивчити показники ендогенної інтоксикації, кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини, кальціє-фосфорного обміну з урахуванням глибини остеодефіциту та особливостей клінічного перебігу поєднаної патології органів травлення.
4. Дослідити вплив комплексної терапії на стан кісткової тканини у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони та печінки з урахуванням синдрому ендогенної інтоксикації, маркерів кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини, показників кальціє-фосфорного обміну.
5. Оцінити ефективність комбінованого препарату кальцію, вітаміну D3 і мікроелементів та антирезорбента кальцитоніну; встановити їх вплив на стан мінеральної щільності кісткової тканини за умов остеопенії та остеопорозу, синдром ендогенної інтоксикації, маркери кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини та показники кальціє-фосфорного обміну у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони та печінки.
Об’єкт дослідження хворі на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони та печінки з остеодефіцитними станами.
Предмет дослідження діагностика, лікування та профілактика остеодефіцитних станів при поєднаній патології гастродуоденопанкреатичної зони і печінки.
Методи дослідження: загальноклінічні та біохімічні обстеження; оцінка структурно-функціонального стану КТ за допомогою двофотонної рентгенівської денситометрії; визначення активності кісткового метаболізму (загальної лужної фосфатази) та деструкції сполучної тканини (оксипроліну, румалончутливих антитіл у сироватці крові), кальціє-фосфорного обміну за рівнем загального кальцію і фосфору в сироватці крові, рівня молекул середньої маси (МСМ) в плазмі крові і еритроцитарного індексу інтоксикації (ЕІІ); імуноферментний метод визначення маркерів вірусів гепатитів В і С, Helicobacter pylori (Hp); полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) на виявлення ДНК Hp, ДНК вірусу гепатиту В та РНК вірусу гепатиту С, внутрішньошлункова рН-метрія; езофагогастродуоденофіброскопія (ЕГДФС) з цитологічним та гістологічним дослідженням, УЗД органів черевної порожнини.
Статистичну обробку отриманих цифрових результатів проведено за допомогою комп’ютерних програм Statistica VS” та Excel”.
Наукова новизна отриманих результатів.
Уперше встановлено зміни МЩКТ осьового скелету та стегнової кістки у хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони і печінки (хронічний гастродуоденіт з хронічним панкреатитом, хронічний гастродуоденіт і хронічний панкреатит на тлі хронічних гепатитів) методом двофотонної рентгенівської денситометрії, показана залежність стану КТ від ступеня остеодефіциту та особливостей клінічного перебігу мікст-патології.
Встановлено, що вираженість остеодефіциту при хронічних запальних захворюваннях гастродуоденопанкреатичної зони та печінки поглиблюється зі збільшенням віку пацієнтів, тривалості захворювання та наявності постменопаузи у жінок. Оцінено роль чинників ризику виникнення остеопорозу за умов хронічних запальних захворювань гастродуоденопанкреатичної зони та печінки. Доведено, що зниження МЩКТ корелює зі зростанням показників ендогенної інтоксикації (ЕІ) та обміну сполучної тканини у сироватці крові.
Уперше запропоновано алгоритм моніторингу (залежно від змін кісткової маси), лікування та профілактики остеодефіциту, доведена їх ефективність і наведено клініко-патогенетичне обґрунтування лікувально-профілактичних заходів з використанням остеотропних препаратів та антирезорбентів.
Встановлено, що запропоновані методи лікування попереджують подальші втрати кісткової маси у хворих з остеодефіцитом.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоноване комплексне обстеження хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони і печінки з визначенням стану МЩКТ, маркерів кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини, кальціє-фосфорного обміну та ЕІ організму може бути використано для об’єктивної оцінки структурно-функціонального стану КТ і верифікації глибини її змін. Для своєчасної діагностики ступеня остеодефіциту у хворих на мікст-патологію необхідно проводити денситометричне обстеження поперекового відділу хребта та проксимального відділу правої стегнової кістки.
Патогенетично обґрунтовано доцільність диференційованого застосування кальцеміну адванс, кальцеміну та кальцитоніну в комплексній терапії та профілактиці остеодефіциту у хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД), хронічний панкреатит (ХП) і хронічний гепатит (ХГ), що дозволяє протидіяти розвитку остеопенії та остеопорозу. Диференційований вибір програм лікування остеодефіциту у хворих на зазначену мікст-патологію сприяє швидшому та повнішому регресу синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ) та деструкції сполучної тканини.
Впровадження результатів дослідження.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в клінічну практику гастроентерологічних і терапевтичних відділень Хмельницької, Сумської, Рівненської, Тернопільської обласних клінічних лікарень, міських клінічних лікарень № 2 і № 3 міста Тернополя, використовуються в навчальному процесі кафедр терапії Буковинського, Івано-Франківського, Тернопільського державних медичних університетів.
За матеріалами дисертації Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи видав 2 інформаційні листи: Використання визначення вмісту молекул середньої маси в сироватці крові при хронічному панкреатиті в поєднанні з гастродуоденітом (Київ, 2004) та Визначення мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічний гастродуоденіт в поєднанні з хронічним панкреатитом” (Київ, 2006), які розіслано в усі обласні управління МОЗ України та Міністерство ОЗ АР Крим.
Особистий внесок здобувача.
Дисертантом особисто проведено патентний пошук, вибір напрямку, обсягу і методів дослідження, формулювання мети і задач роботи, а також підбір пацієнтів, розроблено методологічний алгоритм їх обстеження, проведено науковий, статистичний аналіз та узагальнення клінічних, лабораторних та інструментальних даних. Проведено додаткове опитування для виявлення симптомів ураження кісткової тканини у хворих на мікст-патологію, денситометричне дослідження поперекового відділу хребта та правої стегнової кістки. Дисертант брала участь у проведенні спеціальних досліджень (визначення показників ЕІ, маркерів кісткового метаболізму та деструкції сполучної тканини, кальціє-фосфорного обміну). Сформульовано висновки та практичні рекомендації. Здобувач забезпечила впровадження в практику результатів дослідження та відображення їх у друкованих працях. Провідною є участь здобувача в підготовці результатів дослідження до публікації.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення дисертації заслухано на VII XІ Міжнародних конгресах студентів та молодих учених (Тернопіль, 20032007), науково-практичних конференціях (Одеса, 2004; Харків, 2005; Київ, 2006; Дніпропетровськ, 2006; Запоріжжя, 2006; Тернопіль, 20042007; Львів, 2006), на VIIІ з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Київ, 2005), на ІІІ Українському конгресі гастроентерологів (Дніпропетровськ, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 23 наукові праці. Із них 14 (3одноосібно) журнальних статей в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 оглядові статті, 7 тези доповідей у матеріалах конференцій, з’їздів, конгресів, видано 2 інформаційні листи.
Структура та обсяг дисертації.
Робота викладена українською мовою на 142 сторінках основного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (всього 317, з них 241 кирилицею і 76 латиною) та додатків.
Дисертаційна робота проілюстрована 43 таблицями і 13 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі отримано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують актуальне завдання клінічної медицини покращання ранньої діагностики та ефективності лікування остеодефіцитних станів у хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони і печінки шляхом дослідження стану мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта і стегна, показників кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини, синдрому ендогенної інтоксикації та включення в лікувальний комплекс кальцеміну та кальцитоніну.
1. У хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки частота розвитку остеодефіциту становить 88,8 % (остеопенія 56,5 %, остеопороз 32,3 %); хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним панкреатитом 72,7 % (остеопенія 52,3 %, остеопороз 20,4 %); хронічний гастродуоденіт 60,0 % (остеопенія).
2. За допомогою двофотонної рентгенівської денситометрії при досліджуваних захворюваннях виявлено односпрямовані зміни мінеральної щільності кісткової тканини (остеодефіцит) в поперековому відділі хребта і проксимальній частині стегнової кістки. Ступінь остеодефіциту залежить від віку хворих, статі, тривалості захворювання, нозологічної форми та наявності менопаузи у жінок.
3. При поєднанні хронічних запальних захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, підшлункової залози і печінки у крові хворих підвищується вміст маркерів ендогенної інтоксикації, оксипроліну та румалончутливих антитіл (р<0,05), що корелює з показниками мінеральної щільності кісткової тканини (молекули середньої маси 254 r = - 0,56, молекули середньої маси 280 r = - 0,49, еритроцитарний індекс інтоксикації r = - 0,58; оксипролін r = - 0,58, румалончутливі антитіла r = - 0,36).
4. Застосування комплексної терапії хронічних запальних захворювань гастродуоденопанкреатичної зони і печінки без корекції зниження мінеральної щільності кісткової тканини супроводжується поглибленням остеодефіциту зі швидкістю втрати кісткової маси на 1,8 % за 6 місяців та зниженням показників ендогенної інтоксикації (р<0,05).
5. Комплексна терапія з використанням остеопротективних препаратів (кальцемін, кальцитонін) у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки з остеопенією сприяє приросту кісткової маси на 2,2 % при вірусному гепатиті та на 3,3 % при неспецифічному реактивному гепатиті; за наявності остеопорозу на 4,3 %, з одночасним зниженням рівня ендогенної інтоксикації (р<0,01), оксипроліну та румалончутливих антитіл (р<0,001).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки слід віднести до груп підвищеного ризику остеопорозу. Для своєчасної діагностики вторинної остеопатії у цих пацієнтів необхідно щороку визначати мінеральну щільність кісткової тканини з метою моніторингу та вибору адекватної програми лікування.
2. Для корекції зниженої мінеральної щільності кісткової тканини у випадках остеопенії рекомендовано вживати кальцемін адванс у дозі 1 таблетка двічі на добу впродовж 3 місяців з наступним призначенням кальцеміну по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 3 місяців.
3. За наявності остеопорозу в комплексну терапію хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки доцільно включати кальцитонін у дозі 50 МО через день внутрішньом’язово впродовж 2 місяців і по 200 МО на добу інтраназально наступного місяця та кальцемін адванс по 2 таблетки на добу протягом 3 місяців із подальшим вживанням кальцеміну в добовій дозі 2 таблетки впродовж 3 місяців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Aндрейчин М.А., Вишневська Н.Ю. Денситометричне дослідження кісткової тканини при хворобах печінки // Лабораторна діагностика. 2001. № 2. С. 40-42.
2. Андрейчин М.А., Вишневська Н.Ю. Вплив хронічних гепатитів В і С на стан кісткової тканини // Інфекційні хвороби. 2000. № 2. С. 24-26.
3. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Порівняльна характеристика ендогенної інтоксикації у хворих на хронічний панкреатит і гастродуоденіт з остеодефіцитом // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 5 (19). С. 23-26.
4. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Клініко-біохімічні показники та стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічний гастродуоденіт в поєднанні з хронічним панкреатитом // Міжвідомчий збірник Гастроентерологія”. 2005. Вип. 36. С. 443-449.
5. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Клініко-біохімічна оцінка синдрому ендогенної інтоксикації при хронічних гастродуоденітах і панкреатитах // Медична хімія. 2005. Т. 7, № 3. С. 58-61.
6. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Принципи лікування панкреатитів (огляд літератури) // Вісник наукових досліджень. 2004. № 1. С. 6-9.
7. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Використання визначення вмісту молекул середньої маси в сироватці крові при хронічному панкреатиті в поєднанні з гастродуоденітом / Інформаційний лист № 171. 2004. 3 с.
8. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Сучасні аспекти діагностики хронічного панкреатиту (огляд літератури) // Вісник наукових досліджень. 2004. № 1. С. 42-44.
9. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Мінеральна щільність кісткової тканини та кальцієво-фосфорний гомеостаз у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони в поєднанні з хронічним гепатитом // Інфекційні хвороби. 2006. № 3. С. 49-51.
10. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони на тлі хронічних гепатитів та їх корекція // Галицький лікарський вісник. 2006. № 4. С. 5-6.
11. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Визначення мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта і проксимального відділу правої стегнової кістки у хворих на хронічний гастродуоденіт в поєднанні з хронічним панкреатитом / Інформаційний лист № 90. 2006. 3 с.
12. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Маркери кісткового метаболізму та деструкції сполучної тканини у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони та печінки // Медична хімія. 2007. Т.9, № 2. С. 127-129.
13. Бабак О.Я. Коррекция недостаточности экзокринной функции поджелудочной железы / Материалы V Национальной школы гастроэнтерологов, гепатологов Украины. - К., 2003. - С. 67-71.
14. Бабінець Л.С. Порушення екскреторної функції підшлункової залози як фактор формування мінеральної недостатності при хронічному панкреатиті // Український морфологічний альманах. 2006. № 2. С. 7-9.
15. Бакалюк О.Й., Панчишин Н.Я., Дзига С.В. Синдром ендогенної інтоксикації, механізми виникнення, методи ідентифікації // Вісник наукових досліджень. - 2002. № 1. - С. 11-13.
16. Баранова И.А. Факторы риска остеопороза // Атмосфера. Пульмонология и алергология. 2004. № 4. С. 18-22.
17. Баранова И.А., Гаджиев К.З., Чучалин А.Г. Профилактика и лечение глюкокортикоидиндуцированного остеопороза у больных тяжелой астмой: комбинация препаратов кальция, альфакальцидола, кальцитонина // Пульмонологія. 2003. Т.13, № 2. С. 85-90.
18. Безуглая Н.П., Сахарова Т.С. Фармацевтическая опека при отпуске препаратов кальция для профилактики остеопороза // Український морфологічний альманах. 2006. Т. 4, № 2. С. 117-118.
19. Бенгус И.И. Ультраструктурная характеристика костного ремоделирования в условиях алиментарного дефицита кальция // Укр. морфологічний альманах. - 2003. - Т. 1, № 2. - С. 9-13.
20. Беневоленская Л.И. Проблема остеопороза в современной медицине: (аннотация) // Клиническая медицина. - 2004. - № 6. - 76 с.
21. Беневоленская Л.И. Проблема остеопороза в современной медицине // Вестник РАМИ. 2003. № 7. С. 15-19.
22. Беневоленская Л.И., Торопцова Н.В., Никитинская О.Н. Витрум остеомаг в профилактике остеопороза у женщин в постменопаузе: результаты сравнительного открытого многоцентрового исследования // Терапевтический архив. 2004. № 11. С. 88-93.
23. Бененсон Е.В., Масаидов А.Т., Цай Е.Г. Антигенспецифическая В-клеточная активация при ревматоидном артрите и артрозе // Ревматология. 1992. № 1. С. 19-21.
24. Бирюкова Е.В. Кальций и витамин D в профилактике и лечении остеопороза: современный взгляд на проблему // Фарматека. 2006. № 3. С. 32-39.
25. Блинов Н.Н., Губенко М.Б., Уткин П.М. Развитие аппаратуры для остеоденситометрии // Мед. техника. - 2002. - № 5. - С. 36-40.
26. Богдан А.С. Структурно-функціональний стан пародонта і опорного скелета у жінок в пре- та постменопаузі та шляхи корекції їх порушень: Автореф. Дис канд. мед. наук. К., 2002. 20 с.
27. Бойко Т.Й., Сорочан О.В., Єгоров А.Ф. Стан мінеральної щільності кісткової тканини при хронічних неспецифічних запальних захворюваннях кишок // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 5. С. 48-52.
28. Бойчак М.В. Зміни гістоморфометричних показників стану кісткової тканини до і після резекції тонкої кишки в експериментальних тварин // Український медичний альманах. 2003. Т. 6, № 2. С. 51-53.
29. Буклик Э.Р. Боль при хроническом панкреатите // Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 2004. № 1. С. 4-8.
30. Буклик Э.Р., Ивашкин В.Т. Хронический панкреатит: этиология, патофизиология и консервативная терапия // Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 2006. T XVI, № 6. С. 79-87.
31. Бурчинська М.К. Метаболізм кістки та вік / Журнал практичного лікаря. 2005. № 6. С. 53-55.
32. Вартанян К.Ф. Остеопороз у мужчин // Рос. мед. вести. - 2002. - № 1. - С. 36-40.
33. Вдовиченко В.И., Бычков М.А., Острогляд А.В. Роль сосудистого фактора и нарушения микроциркуляции в этиологии панкреатита // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 6 (26). С. 41-49.
34. Вендл Ю. Профилактика и лечение остеопороза с позиций клинической фармакологии // Словакофарма ревю. 2003. № 1. С. 95-97.
35. Ветрова Т. Экзамен для остеопороза: Какие современные методы исследования применяют для диагностики остеопороза? // Женское здоровье. 2005. № 11. С. 42.
36. Вишневська Н.Ю. Гострі гепатити В і С та остеопороз // Інфекційні хвороби. - 2000. - № 4. - С. 49-52.
37. Волошин О.І., Лукашевич І.В., Васюк В.Л. та ін. Особливості застосування фітопрепаратів в комплексному лікуванні хворих на хронічний гастродуоденіт, поєднаний із хронічним некаменевим холециститом // Міжвідомчий зб. Гастроентерологія”, вип. 36. Дніпропетровськ: жур. фонд, 2005. С. 495-499.
38. Гайко Г.В., Калашников О.В., Апуховська Л.У. та ін. Ефективність комплексних препаратів вітаміну Д3 при експериментальному аліментарному остеопорозі // Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2007. № 2. С. 21-23.
39. Гельцер Б.И., Кочетков Е.А., Семисотова Е.Ф. Атеросклероз и остеопороз: общий взгляд на проблему // Терапевтический архив. 2006. № 10. С. 81-85.
40. Геник І.Д., Тріль Н.В. Рання діагностика остеопорозу в осіб зрілого віку прикарпатського регіону в сучасних умовах // Український морфологічний альманах. 2006. № 2. С. 124.
41. Гінчицька Л.В. Динаміка втрати кісткової тканини у жінок після оваріоектомії і в період фізіологічної менопаузи // Галицький лікарський вісник. 2007. № 3. С. 12-15.
42. Головач І.Ю., Нейко Е.М., Поворознюк В.В. Структурно-функціональна характеристика кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит // Український медичний часопис. - 2000. - № 2. - С. 151-154.
43. Головач І.Ю., Семенів І.П. Маркери хрящового і кісткового метаболізму у хворих на остеоартроз // Український ревматологічний журнал. 2005. № 4. С. 22-29.
44. Губергриц Н.Б., Христич Т.Н. Клиническая панкреатология. - Донецк: Лебедь”, 2000. - 416 с.
45. Губергриц Н.Б. Внешнесекреторная недостаточность поджелудочной железы: этиопатогенетические варианты и лечение // Сучасна гастроентерологія. - 2003. - № 3 (13). - С. 24-32.
46. Губергріц І.М. Лікування хронічного панкреатиту // Сучасна гастроентерологія. - 2003. - № 4. - С. 25-35.
47. Данильченко Л.І. Швидкість втрати кісткової маси у хворих на менопаузальний остеопороз // Одеський медичний журнал. 2002. Т. 71, № 3. С. 43-45.
48. Дегтярева И.И. Хронический панкреатит // Здоров’я України. - 2002. - № 4. - С. 22-27.
49. Дедов И.И., Чернова Т.О., Григорян О.П. Костная денситометрия в диагностике и мониторинге остеопатий // Остеопороз и остеопатии, 2000. № 3. С. 16-19.
50. Дєдух Н.В. Препараты кальция и витамина D3 в профилактике, лечении остеопороза и остеопоротических переломов // Український медичний альманах. 2005. Т. 8, № 2. С. 44-47.
51. Дєдух Н.В. Значение кальция и витамина D3 в метаболизме костной ткани // Проблемы остеологии. 2002. Т. 5, № 2-3. С. 45-48.
52. Дєдух Н.В., Бенгус Л.М. Возможные механизмы костной резорбции при алиментарном остеопорозе (обзор литературы) // Український медичний альманах. 2001. № 4. С. 212-217.
53. Дєдух Н.В., Малышкина С.В. Гормональные и локальные регуляторы моделирования и ремоделирования кости / В кн.: Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение”. Харьков: Золотые страницы, 2002. С. 30-42.
54. Дєдух Н.В., Данищук З.Н., Никольченко О.А. Морфология костной ткани и суставного хряща при алиментарном остеопорозе // Український морфологічний альманах. 2005. № 1. С. 110.
55. Денисова М., Чернеча Н. Ефективна та лагідна ферментна допомога // Ліки України. 2005. № 5 (94). С. 82-84.
56. Дыдыкина И.С., Максимов Н.А., Лесняк О.М. и др. Остеопороз: факторы риска, диагностика и фармакотерапия. Многоцентровое межрегиональное исследование в рамках программы Северная Звезда” // Клиническая фармакология и терапия. 2007. № 2. С. 84-88.
57. Дифференцированный подход к назначению комбинированных эстроген-гестагенных препаратов для профилактики и терапии постменопаузального остеопороза / Т.И. Рубченко, С.Ю. Лукашенко, А.А. Соболевская, И. С. Власова // Акушерство и гинекология. 2003. № 4. С. 54-55.
58. Древаль А.В., Марченкова Л.А., Полякова Е.Ю. Оценка эффективности интермиттирующей терапии миакальциком при стероидном остеопорозе различного ґенеза // Остеопороз и остеопатии. 2003. № 1. С. 12-18.
59. Ершкова А.Б., Дроздов В.Н., Румянцев В.Г. Этиопатогенез, диагностика и лечение остеопороза при воспалительных заболеваниях кишечника // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 3. С. 8-13.
60. Жилкин Б.А., Докторов А.А., Денисов-Никольский Ю.И. Особенности строения пластинчатой кости позвонков человека при возрастной инволюции и остеопорозе // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2003. № 4. С. 476-480.
61. Жулкевич І.В. Стан мінеральної щільності кісткової тканини та ризик виникнення хребцевих деформацій у хворих на гемофілію А // Вісник наукових досліджень. 2002. № 2. С. 99-103.
62. Запорожченко Б.С., Міщенко В.В., Шишлов В.І. Можливості застосування апрокалу в комплексному лікуванні гострого панкреатиту // Одеський медичний журнал. 2005. № 1. С. 61-63.
63. Звягинцева Т.Д., Шаргород И.И. Применение ланзапа для купирования болевого синдрома при хроническом панкреатите // Сучасна гастроентерологія. 2003. № 4. С. 87-90.
64. Зінчук Л.И., Ветлугаева И.Т., Белин В.В. Антисекреторная терапия при остром и хроническом панкреатите // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2003. № 6. С. 21-28.
65. Зубицький Л.О., Вовканич Л.С. Взаємодія катіонів металів з Са2+-транспортувальними центрами Са2+-помпи плазматичної мембрани секреторних клітин шлункових залоз // Укр. біохім. журн. 2003. Т. 75, № 3. С. 39-46.
66. Иванов Н.В., Харитонов Г.И., Муромская З.Г. и др. Двухэнергетическая рентгеновская остеоденситометрия в диагностике остеопороза // Медицинская визуализация. 2005. № 1. С. 122-128.
67. Ивашкин В.Т., Шептулин А.А. Болезни пищевода и желудка: Краткое практическое руководство. - М.: Медпресс-информ, 2002. - С. 84-88.
68. Игнатьев А.М., Ярмула К.А. Влияние факторов производственной среды на состояние минерального обмена // Український медичний альманах. 2006. № 4. С. 65-67.
69. Ильченко А.А. Билиарная недостаточность и нарушения дуоденального пищеварения // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2004. № 3. С. 70-81.
70. Казимирко В.К., Коваленко В.Н., Мальцев В.И. Остеопороз: патогенез, клиника, профилактика и лечение. К.: МОРИОН, 2007. 160 с.
71. Каладзе Н.Н., Титова Е.В. О значении факторов риска в формировании остеопении у детей с хроническим пиелонефритом // Український медичний альманах. 2006. № 4 (додаток). С. 67-68.
72. Карякина Е.В., Белова С.В. Молекулы средней массы как интегральный показатель метаболических нарушений (обзор литературы) // Клин. лаб. диагностика. 2004. № 3. С. 3-8.
73. Кендзерська Т.Б. Біохімічні маркери активності патологічного процесу у крові хворих похилого віку на хронічний панкреатит // Укр. біохім. журнал. - 2002. - № 4а. - С. 139.
74. Кендзерская Т.Б., Христич Т.Н., Кондревич М.И. Особенности лечения сочетанной патологии поджелудочной железы и сердечно-сосудистой системы (обзор литературы) // Міжвідомчий збірник Гастроентерологія”. 2005. вип. 36. С. 509-515.
75. Климакс и постменопаузальный остеопороз. Л.И. Королевская, Л.Д. Серова, В.В. Лукьянчиков, Е.В. Чеботарева / В помощь практическому врачу. 2003. С. 55-56.
76. Клинические рекомендации. Остеопороз. Диагностика, профилактика и лечение / Под ред. Л.И. Беневоленской, О.М. Тесняк. М.: ГЄОТАР-Медиа, 2005. 176 с.
77. Клубова А.Ф., Гавриленко Т.И., Дейкун А.И. Апоптоз и остеопороз // Український ревматологічний журнал. - 2000. - № 1. - С. 19-22.
78. Коваленко В.М., Борткевич О.П. Вторинний остеопенічний синдром при вибраних ревматичних захворюваннях: погляд на проблему // Врачебная практика. - 2001. - № 4. - С. 22-28.
79. Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Остеоартроз. Практическое руководство. К.: Морион, 2003. 356 с.
80. Ковальчук Л.Я., Рузібаєв Р.Ю., Венгер І.К. Остеопороз: Сучасний стан проблеми при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і печінки // Вісник наукових досліджень. 2005. № 1. С. 79-81.
81. Колондаев А.Ф., Родионова С.С. Обзор материалов ХХ11 конференции по витамину D // Остеопороз и остеопатии. 2003. № 3. С. 30-31.
82. Колоскова Н.В., Кирпикова М.Н., Мендукшева Ю.Е. Влияние терапевтического обучения больных остеопорозом на информированность о болезни и качество жизни // Клиническая геронтология. 2006. Т. 12, № 9. С. 70.
83. Корж Н.А., Дедух Н.В. Факторы риска остеопороза // Международный медицинский журнал. 2007. Т 13, № 2. С. 70-74.
84. Корніцька-Боровик І.О. Структурно-функціональний стан кісткової тканини після операцій на шлунку та дванадцятипалій кишці // Укр. мед. альманах. - 2003. - Т. 6, № 2. - С. 93-94.
85. Королюк И.П., Шехтман А.Г. Старение костной ткани: признаки, современная лучевая диагностика // Лучевая диагностика. 2004. №3. С. 4-5.
86. Королюк И.П., Шехтман А.Г. Остеопороз: современное состояние проблемы и методы лучевой диагностики // Медицинская радиология и радиационная безопасность. 2005. Т. 50, № 1. С. 48-55.
87. Косарева О.В. Минеральная плотность костной ткани и кальций-фосфорный обмен у больных сахарным диабетом типа 1 // Проблемы эндокринологии. 2003. № 5 (49). С. 3-5.
88. Котельников Г.П., Королюк И.П., Шехтман А.Г. Лучевая диагностика остеопороза: современное состояние и перспективы // Клиническая геронтология. - 2003. - Т. 9, № 4. - С. 32-37.
89. Кравцов А.В., Кравцова В.В. Регуляция Na+ /K+ АТФ-азы: Эффекты ионов Mg и Ca // Укр. біол. журн. 2001. Т. 73, № 2. С. 5-23.
90. Краснопольский В.И., Гаспарян Н.Д., Карасев А.В. Перспективы применения альфакальцидола для лечения постменопаузального остеопороза. В кн.: Российский конгресс по остеопорозу. Тезисы сателитного симпозиума. М.: 2003. С. 5-6.
91. Кудрина Е.А., Курочкина И.В. Остеопороз в постменопаузе // Акушерство и гинекология. 2003. № 4. С. 7-11.
92. Кузьма Н.О. Сучасні аспекти стану кісткового метаболізму та імунітету у вагітних та породіль на фоні захворювань гепатобіліарної системи // Вісник наукових досліджень. 2002. № 3. С. 102-103.
93. Кулакович Ю.Н., Латишь В.Д., Юрьева О.С. Остеопороз: Диагностика и новые методы лечения // Журнал практичного лікаря. - 2002. - № 5. - С. 34-40.
94. Лазебник Л.Б., Царегородцева Т.М., Серова Т.И. Антитела и Helicobacter pylori при болезнях желудка // Терапевтический архив. 2006. Т. 78, № 2. С. 15-19.
95. Лесняк О.М., Лесняк Ю.Ф. Раздельные характеристики кортикальной и трабекулярной костной ткани и геометрические свойства кости при старении и некоторых метаболических заболеваниях (обзор литературы) // Остеопороз и остеопатии. 2000. № 3. С. 20