КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО БЕЗКАМ’ЯНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ НА ТЛІ ХЕЛІКОБАКТЕРІОЗУ У ПОЄДНАННІ З ОЖИРІННЯМ : Клинико-патогенетические особенности и лечение хронического бескаменный холецистит НА ФОНЕ хеликобактериоз В СОЧЕТАНИИ С ОЖИРЕНИЕМ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.ГОРЬКОГО

На правах рукопису

Фоменко Павло Геннадійович

УДК 616.366002.2:616056.52:616022:579.835.12]092085

Клініко-патогенетичні особливості та лікування хронічного безкам’яного холециститу на тлі хелікобактеріозу у поєднанні з ожирінням

14.01.02 — внутрішні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Губергріц Наталя Борисівна
доктор медичних наук, професор

Донецьк — 2007

Зміст
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.. 3
Вступ.. 5
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ЕТІОЛОГІЮ, ПАТОГЕНЕЗ, ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ (огляд літератури) 10
1.1. Етіологія та патогенез хронічного холециститу. 10
1.2. Патогенетичний зв'язок між біліарною патологією, Нр та захворюваннями шлунка і дванадцятипалої кишки. 16
1.3. Сучасні підходи до лікування ХБХ.. 22
1.4. Обґрунтування доцільності використання та ефективності АГТП у лікуванні ХБХ у сполученні з ожирінням та хелікобактеріозом. 26
Розділ 2. МАТЕРІАЛИ та МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 31
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих. 31
2.2. Методи обстеження. 35
2.3. Лікування обстежених хворих. 41
Розділ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ ІЗ ХРОНІЧНИМ БЕЗКАМ’ЯНИМ холециститом У поєднаННІ З хелікобактеріозом та ожирінням... 43
3.1. Клінічні прояви поєднаних захворювань. 43
3.2. Результати багатофазного дуоденального зондування. 48
3.3. Результати сонографії ЖМ в обстежених хворих. 53
Розділ 4. ЕНДОСКОПіЧні, ФУНКЦІОНАЛЬНІ, МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ШЛУНКА та дванадцятипалої кишки У ХВОРИХ НА хронічниЙ безкам’яниЙ холецистит в поєднанні з хелікобактеріозом та ожирінням... 63
4.1. Результати ендоскопії стравоходу, шлунка та ДПК, вивчення інфікованості Нр в обстежених хворих. 63
4.2. Стан кислотоутворюючої функції шлунка у хворих із сполученою патологією 64
4.3. Морфологічні зміни СОШ і СОДПК, стан захисного шару слизового бар’єру и склад нейроендокринних клітин СОШ у обстежених хворих. 66
4.4. Кореляційні взаємовідносини між клінічними та лабораторно-інструментальними даними у хворих на ХБХ у сполученні з хелікобактеріозом та ожирінням. 94
Розділ 5. КЛіНіКО-ПАТОГЕНЕТИЧнЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВКЛЮ­ЧЕННЯ В ТЕРАПІЮ ХРОНІЧНОГО безкам’яного холециститу В ПОєднаННІ З хелікобактеріозом та ожирінням КОМБІНАЦІЇ АНТИГОМОТОКСИЧнИХ ПРЕПАРАТІВ.. 100
5.1. Вплив лікування на клінічні прояви поєднаних захворювань. 100
5.2. Динаміка даних БФДЗ під впливом двох варіантів лікування. 103
5.3. Вплив стаціонарного лікування на результати сонографії та ультразвукової гістографії ЖМ.. 108
5.4. Вплив лікування на біохімічні показники та частоту ерадикації Нр. 111
5.5. Результати катамнестичного спостереження за хворими. 112
Аналіз і узагальнення результатів дослідження.. 117
Висновки.. 127
Практичні рекомендації 130
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 131

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГТП — антигомотоксичні препарати
АЛТ — аланінамінотрансфераза
АСТ — аспартатамінотрансфераза
БФДЗ — багатофракційне дуоденальне зондування
ГГТП — гама-глутамілтранспептидаза
ДПК — дванадцятипала кишка
ЕВЖМ — ефективний викид жовчного міхура
ЕВП — ефективний викид печінки
ЖКХ — жовчнокам’яна хвороба
ЖМ — жовчний міхур
ІМТ — індекс маси тіла
ІС — індекс скорочувальності
ІСТП — індекс секреторного тиску печінки
ЛФ — лужна фосфатаза
ПЛР — полімеразна ланцюгова реакція
СОДПК — слизова оболонка дванадцятипалої кишки
СОШ — слизова оболонка шлунка
ССТ — середній ступінь тяжкості
ФЕГДС — фіброезофагогастродуоденоскопія
ФІ — функціональний інтервал
ХБХ — хронічний безкам’яний холецистит
Нр — Helicobacter pylori
HPA — лектин виноградного равлика
L — рівень сірого, який зустрічається найчастіше при ультразвуковому дослідженні в заданій ділянці
LAL — лектин золотого дощу
LCA — лектин сочевиці
N — показник однорідності тканини
PNA — лектин арахісу
SBA — лектин сої
sIgA — секреторний імуноглобулін A
SNA — лектин бузини чорної
VAL — лектин омели
WGA — лектин паростків пшениці

Вступ

Актуальність теми. Захворювання жовчного міхура (ЖМ) — одні з найчастіших захворювань не тільки органів травлення, але й внутрішніх органів [111, 264, 265]. Особливе місце серед патології жовчовивідних шляхів займає хронічний холецистит, частота якого приблизно в 2 рази вище, ніж частота пептичної гастродуоденальної виразки [104, 119]. Хронічний безкам’яний холецистит (ХБХ) спостерігається в 15,0% населення розвинених країн, причому, переважно в пацієнтів працездатного віку [210, 357]. Соціально-медичне значення ХБХ полягає ще й у тому, що він у більшості випадків передує розвитку жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ) і калькульозного холециститу — як гострого, так і хронічного [58, 84, 194, 209].
Латентний перебіг ХБХ, що передує формуванню конкрементів у ЖМ, ускладнює своєчасну діагностику [60]. У зв'язку із цим дотепер ЖКХ діагностують при наявності розгорнутої клініки й/або ускладнень, а холецистектомія посідає друге місце серед оперативних втручань у світі [194, 248]. Після хірургічного лікування ЖКХ більш, ніж у половини хворих формується постхолецистектомічний синдром із зниженням якості життя [25, 33, 250], розвиваються бактеріальні та інші ускладнення [233, 290, 340, 365, 372]. Доведено, що тривалий перебіг ХБХ призводить до раку ЖМ [291, 293, 313, 353, 369].
Захворюваність на хронічний холецистит і холангіт значно зростає в більшості країн світу. В Україні цей показник з 1997 р. до 2006 р. збільшився на 41,5%, а поширеність — на 46,7% з подальшим зростанням і захворюваності, й поширеності [239, 240, 279].
Етіологія й патогенез ХБХ не до кінця з'ясовані, внаслідок чого діагностика захворювання складна, а консервативне лікування є недостатньо ефективним [305, 322]. Також вимагають докладнішого вивчення механізми розвитку біліарної патології внаслідок гіпер- і дисліпідемії як прояву ліпідного дистрес-синдрому [42, 150, 190]. Цей стан формується у переважної частини хворих на ожиріння [149, 150, 175].
Ожиріння називають пандемією ХХХХІ сторічь [40, 236, 251, 360, 370]. Воно призводить до змін структури й функції всіх органів і систем, у тому числі ЖМ, а також до значних економічних витрат [85, 271]. За даними комітету експертів Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, до 60 років доживає тільки 60% людей з ожирінням, до 70 років — лише 30%. За прогнозами епідеміологів передбачається, що до 2025 року ожиріння будуть мати 40% чоловіків й 50% жінок [212].
При ожирінні розвивається жирова інфільтрація стінки ЖМ, тобто його холестероз, у тому числі калькульозний, порушуються скорочувальна функція органа [249, 252], порожнинне й пристіночне травлення [18, 53, 81, 214].
Нез’ясованим залишається й питання про зв'язок хелікобактеріозу і ХБХ. Незважаючи на прогрес у діагностиці й лікуванні інфекції Helicobacter pylori (Hp) [186, 189, 203, 276], проблема позагастродуоденальних проявів хелікобактеріозу активно обговорюється [237, 238], а їхнє лікування не розроблено [1, 122, 237, 238]. У той же час, отримано дані щодо ролі Нр в етіології й патогенезі захворювань печінки й ЖМ [118, 151]. Однак, ці результати отримано переважно в експерименті, а клінічні дослідження поодинокі, а їхні висновки суперечливі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом двох НДР кафедри внутрішніх хвороб №1 Донецького державного медичного університету ім. М.Горького: «Оптимізація діагностики і лікування непухлинних захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки і біліарно-панкреатичної зони на основі поглиблення знань про їх патогенез» (№держреєстрації 0103U007867) та «Клініко-патогенетичне обґрунтування ефективності нових методів діагностики і лікування захворювань органів травлення, що перебігають у поєднанні з патологією інших органів і систем» (№держреєстрації 0106U01859).
Мета дослідження: на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей хронічного безкам’яного холециститу на тлі хелікобактеріозу в поєднанні з ожирінням розробити раціональний спосіб лікування цієї патології з використанням антигомотоксичних препаратів (АГТП).
Відповідно до цієї мети були поставлені такі задачі:
1. Вивчити особливості клінічних проявів ХБХ, на тлі хелікобактеріозу в пацієнтів з ожирінням.
2. Оцінити резервуарну та скорочувальну функції ЖМ, сонографічні симптоми ХБХ, у тому числі й дані ультразвукової гістографії ЖМ ухворих, які страждають на ХБХ в сполученні з хелікобактеріозом таожирінням.
3. Визначити ендоскопічну картину стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки (ДПК), стан кислотоутворюючої функції шлунку при поєднанні ХБХ, ожиріння та хелікобактеріозу.
4. Дослідити особливості дисфункції ЖМ в залежності від ступеня інфікованості Нр, морфологічних, гістохімічних змін слизової оболонки шлунка (СОШ) й слизової оболонки ДПК (СОДПК), вивчити якісний склад шлункового слизу при поєднаних захворюваннях.
5. Оцінити ефективність впливу лікування з включенням АГТП на клінічні, сонографічні, функціональні показники, частоту ерадикації Нр, динаміку індексу маси тіла (ІМТ), на перебіг сполученої патології у хворих на ХБХ в поєднанні з хелікобактеріозом та ожирінням.
Об’єкт дослідження — клініко-патогенетичні особливості, діагностика та лікування ХБХ у поєднанні з ожирінням та хелікобактеріозом.
Предмет дослідження — клініка, функціональний стан ЖМ, його сонографічні зміни, особливості кислотоутворюючої функції шлунка, морфологічна та гістохімічна картина СОШ та СОДПК, інфікованість Нр, результати лікування з використанням АГТП відносно клінічних, функціональних та сонографічних проявів ХБХ у поєднанні з хелікобактеріозом та ожирінням.
Методи дослідження

Список литературы

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого для внутрішніх хвороб наукового завдання: поглиблення уявлень щодо патогенезу сполучення ХБХ, хелікобактеріозу та ожиріння, виявлення особливостей перебігу поєднаної патології, функціонального стану ЖМ, його сонографічних змін, морфологічного та функціонального стану СОШ та СОДПК, ступеня інфікованості Нр при сполученій патології. Доведено ефективність терапії поєднаних захворювань комбінацією загальноприйнятих засобів з АГТП хепель, гастрикумель, мукоза композитум.
1. Хворих на ХБХ у поєднанні з хелікобактеріозом та ожирінням в 56,8% випадків турбує інтенсивний біль в животі. Біль періодичний в 54,2% випадків, носить колікоподібний характер в 51,7% випадків. Особливістю є те, що, крім болю після їжі, в 44,9% випадків хворих турбує також біль до їжі. У третини хворих розвиваються психосоматичні порушення, в 9,3% випадків — алергійні прояви, в 16,9% випадків — солярний синдром; в 41,5% хворих жінок— синдром передменструальної напруги.
2. У хворих на ХБХ у сполученні з хелікобактеріозом та ожирінням переважають гіпотонія та гіперкінезія ЖМ (54,2% випадків), недостатність сфінктерів Одді й Мірицці. При сонографії ЖМ визначаються типові симптоми ХБХ у стадії загострення. Особливістю є виявлення біліарного сладжу в 57,6% випадків. У хворих із поєднаною патологією має місце підвищення показника L і зниження показника N ультразвукової гістограми як стінки ЖМ, так і його вмісту.
3. У хворих на ХБХ у сполученні з хелікобактеріозом та ожирінням в 22,1% випадків має місце ендоскопічно позитивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, а в 19,5% випадків — дуоденогастральний рефлюкс. При ХБХ на тлі ожиріння й хелікобактеріоза домінує гіперацидність (52,5% випадків). Частота різних порушень кислотоутворюючої функції шлунка залежить від варіанту дисфункції ЖМ.
4. Хелікобактерна інфекція в шлунку при наявності гіперплазії гастрін-продукуючих клітин призводить до гіперкінезії ЖМ. При хелікобактерном гастриті з атрофією пілорічних залоз цей вплив зменшується. Продукція серотоніну ентерохромафінними клітинами пілорічних залоз і осередками кишкової метаплазії в шлунку призводить до зменшення тонусу ЖМ. Різноманітні сполучення процесів гіперплазії й атрофії ендокринних клітин в СОШ приймають участь у розвитку різних варіантів дисфункції ЖМ.
5. У хворих на гіперкінетичну-гіпертонічну дисфункцію ЖМ при сполученій патології для всіх випадків є характерною слабка інфікованість Нр і тільки в 41,2% випадків спостерігається помірна осередкова інфікованість Нр на тлі загальної слабкої інфікованості. При гіперкінетично-гіпотонічній дисфункції ЖМ в 89,4% випадків має місце помірна інфікованість СОШ Нр. При гіпокінетично-гіпертонічній дисфункції ЖМ характерним є слабка інфікованість Нр в 71,4% випадків в антральному відділі й у всіх випадках у фундальному відділі шлунка. При гіпокінетично-гіпотонічній дисфункції ЖМ в 81,8% випадків має місце висока або дуже висока інфікованість Нр. У всіх хворих з нормальною функцією ЖМ виявляється помірна або висока інфікованість Нр.
6. Клінічні прояви ХБХ у сполученні з хелікобактеріозом та ожирінням більш значно зменшуються під впливом лікування із включенням комбінації АГТП: ССТ больового синдрому стає в 1,27 рази, а диспептичного синдрому— в 1,23 рази нижче, ніж після базисного лікування. Частота гіперкінетично-гіпотонічної дисфункції ЖМ у хворих, які одержували АГТП, після лікування в 1,81 рази менше, а частота гіперкінетично-гіпертонічної дисфункції ЖМ— в 2,42 рази менше, ніж після терапії тільки базисними засобами. Нормальна функція ЖМ після лікування в основній групі визначається в 1,75 рази частіше. АГТП сприяють поліпшенню показників ультразвукової гістографії стінки ЖМ і його вмісту, корекції ліпідного спектру крові, зменшенню частоти сонографічних ознак загострення ХБХ і виявлення біліарного сладжу.
7. Ерадикація Нр при лікуванні АГТП у комплексі з ерадикаційними засобами виявляється успішною в 96,7% випадків; позитивний результат утримується протягом року в 1,18 рази частіше в порівнянні з результатами традиційної терапії. Частота загострень ХБХ після курсів лікування АГТП протягом року в 1,39 рази менше, ІМТ знижується в 1,67 разів частіше, ніж після традиційної терапії.

ПрактичнІ рекомендаціЇ

До лікування хворих на ХБХ в стадії загострення в сполученні з хелікобактеріозом та ожирінням доцільно включати комбінацію АГТП хепель, гастрикумель та мукоза композитум. Хепель необхідно призначати по 1 таблетці 3 рази на день за 1520 хвилин до їжі або через 1 годину після їжі сублінгвально протягом місяця, гастрикумель — по 1 таблетці 3 рази на день за 15 хвилин до їжі або через 1 годину після їжі сублінгвально протягом місяця, мукоза композитум — по 1 ампулі (2,2 мл) внутрішньом’язово 1 раз в 3 дні №10. Надалі курси лікування АГТП доцільно повторювати 1 раз в 3 місяці протягом року. Особливо ефективним таке лікування є за наявності у хворого значущого больового та диспептичного синдромів, гіперкінетичної складової дисфункції ЖМ та біліарного сладжу в порожнині ЖМ, а також при частих загостреннях ХБХ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраменко А.А., Гоженко А.И. Хеликобактериоз.— Одесса: Фотосинтетика, 2004.— 326 с.
2. Агафонова Н.А. Состояние после холецистэктомии. Патогенез, клиника и лечение // Consilium Medicum: Экстра-вып. — 2002. — С. 911.
3. Агеев А.К., Петрова С.М., Дубкова Н.И. Ксанотогранулематозный холецистит // Арх. патологии. — 1987. — №49. — С. 58.
4. Александрова А.А., Плотникова Е.Ю., Белобородова Э.И. Спектральный анализ вариабельности ритма сердца в оценке вегетативной регуляции у пациентов с хроническим холециститом // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.— 2004.— №5. (Прилож. №23).— С.94.
5. Аль-Мозекар Мохамед Яхья. Стан клітинного імунітету у дорослих хворих на хронічний некалькульозний холецистит, поєднаний з хронічним тонзилітом // Укр. мед. альманах. — 2003.— №4.— С. 9899.
6. Аминова А.И., Голованова Е.С. Состояние гепатобилиарной системы у больных хроническим гастродуоденитом, проживающих в экологически неблагоприятных условиях // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.— 2003. — Прилож. №18. — С. 38.
7. Антигомотоксическая терапия холангита / С.И.Андросов, В.А.Ша­принский, В.Э. Чеботарёв, О.С. Андросова // Биол. терапия. — 2005.— №2.— С. 38.
8. Антигомотоксична терапія в реабілітації хворих хронічним панкреатитом: Метод. рекомендації / Донецьк. держ. мед. ун-т; Авт.: Н.Б.Губергріц, В.Я.Колкіна. — Київ, 2005.— 26 с.
9. Антигомотоксичні засоби у терапії захворювань травного тракту: Метод. рекомендації / Укр. мед. стомат. акад., Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця; Укл.: І.П. Катеренчук, Б.К. Шамугія. — Київ, 2005. — 28 с.
10. Антигомотоксичні препарати в комплексному лікуванні хворих на вірусні гепатити: Метод. рекомендації / Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця; Укл.: А.Д.Вовк та ін. — Київ, 2006. — 28с.
11. АруинЛ.И., КапуллерЛ.Л., ИсаковВ.А. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. — М.: Триада X, 1998. — 496 с.
12. Асташов В.Л., Саморуков Ю.Н. Роль и значение определения вязкости желчи при воспалительных заболеваниях билиарного тракта // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2005. — Т. 15, №1. (Прилож. №24). — С. 75.
13. Бабак О.Я. Антигомотоксическая терапия в клинике внутренних болезней.— Киев : Книга плюс, 2006. — 255 с.
14. Бабак О.Я., Соломенцева Т.А. Влияние комбинированной антигомотоксической терапии на состояние слизистых оболочек желудка и пищевода у больных хроническим гастритом и эзофагитом // Сучасна гастроентерологія. — 2005. — №4. — С. 6770.
15. Бартош Л.Ф., Балакина И.В., Гриднева Л.М. Новые подходы к диагностике и лечению гиперкинетических дискинезий жёлчного пузыря в сочетании с хроническим некалькулёзным холециститом // Клин. медицина.— 2004.— Т.82, №9.— С. 5759.
16. Бейлина Т.А., Вахрушев Я.М. Особенности течения хронического бескаменного холецистита у лиц пожилого возраста // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2005. — Т. 15, №5. (Прилож. №26). — С. 85.
17. Белоусова Е.А. Причины, механизмы и методы терапии абдоминальной боли и нарушений пищеварения при билиарной дисфункции // Фарматека.— 2004. — № 13. — С. 4552.
18. Бессесен Д.Г., Кушнер Р. Избыточный вес и ожирение. Профилактика, диагностика и лечение. — М. : БИНОМ, 2006. — 240 с.
19. Білоконь Т.М. Оптимізація діагностики та лікування ерозивно-виразкових захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки на тлі хронічного необструктивного бронхіту: Автореф. дис. канд. мед. наук; (14.01.02) / Луган. держ. мед. ун-т. — 2005. — 23 с.
20. Биохимическое исследование жёлчи при заболеваниях жёлчевыводящей системы у лиц молодого возраста / А.Х. Турьянов, Л.В. Волевая, Г.А.Павлова и др. // Вестн. последиплом. мед. образования.— 2003.— №2.— С. 6265.
21. Богдарин Ю.А., Чернова Е.В. Метаболизм липидов при холецистите // Эксперим. и клин. гастроэнтерология.— 2003.— №5.— С. 5660.
22. Бридко В.В., Пузакова Н.Ю. Опыт иридологического контроля антигомотоксической терапии хронических гастритов // Материалы международ. науч.-практ. конф. "Актуальные проблемы госпитальной медицины". — Симферополь, 2004. — С. 244246.
23. Буглак Н.П., Костюкова Е.А., Мошко Ю.А. Оценка использования антигомотоксического препарата Mucosa compositum у больных с язвенной болезнью гастродуоденальной зоны // Биол. терапия.— 2003.— №1.— С.3941.
24. Бурков С.Г., Бурдина Е.Г. Инфекция Helicobacter pylori с позиции практического врача // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии.— 2003. — №5. — С. 1620.
25. Бурков С.Г. О последствиях холецистэктомии или постхолецистэктомическом синдроме // Consilium Medicum. — 2001. — Вып.№ 1. (Прилож.). — С. 2428.
26. Бутов М.А., Ардатова В.Б., Шелухина С.В. Дисфункции билиарного тракта: диагностика, медикаментозная коррекция.— Рязань: Б.и., 2004.— 39с.
27. Быков М.И., Павлюченко И.И., Федоров С.Р. Показатели свободнорадикального окисления желчи у больных желчнокаменной болезнью с нормальной массой тела и ожирением // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2006. — Т. 16, №5. (Прилож. №28). — С. 142.
28. Василенко В.Х. Постхолецистэктомические синдромы и сопутствующие заболевания. — Рязань : Б.и., 1980. — 125 с.
29. Васильев В.Е., Перунов А.Б. Острый холецистит: современные технологии лечения // Consilium Medicum. — 2001. — Т.3, №6. — С. 279284.
30. Вахрушев Я.М., Пенкина И.А., Хохлачева Н.А. Оценка уровня кортизолемии и психических особенностей у пациентов с хроническим бескаменным холециститом с сопутствующей дискинезией желчевыводящих путей // Гастроэнтерология СПб. — 2005. — №12. — М22.
31. Вахрушев Я.М., Петрова Л.И. Применение тыквеола в лечении нарушений функционального состояния жёлчевыводящих путей больных хроническим некалькулёзным холециститом // Клин. медицина.— 2004.— Т. 82, №10.— С. 4951.
32. Ветшев П.С. Желчнокаменная болезнь и холецистит (Лекция) // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2005. — №1. — С. 1623.
33. Ветшев П.С., Шпаченко Ф.А. Холецистэктомия и качество жизни оперированных больных // Мед. помощь.— 2004.— №5.— С. 3035.
34. Вехновская И.З., Загидуллин Ш.З., Гурылева М.Э. Изучение качества жизни больных с дискинезией желчевыводящих путей // Гастроэнтерология СПб.— 2006. — №12. — М24.
35. Вихрова Т.В. Сократительная функция жёлчного пузыря у больных с билиарным сладжем // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.— 2004.— №5. (Прилож. №23).— С.95.
36. Вишневская В.В., Лоранская И.Д. Изучение моторной функции желчевыводящих путей при заболеваниях билиарной системы // Гастроэнтерология СПб. — 2005. — №12. — М25.
37. Власенко О.В. Шляхи корекції кальцієвого обміну у хворих на хронічний безкам’яний холецистит із супутньою гіпертонічною хворобою // Укр. терапевт. журн.— 2004.— №3.— С. 8184.
38. Влияние патогенетического лечения на липидный спектр сыворотки крови у больных с заболеваниями желчевыводящих путей / Н.М. Козлова, Я.Л.Тюрюмин, Э.Б. Утяшева и др. // Гастроэнтерология СПб.— 2004.— №23.— С. М63.
39. Влияние Helicobacter pylori инфекции на частоту диспепсических расстройств у больных желчнокаменной болезнью / Н.А.Агафонова, Е.Ю.Лопатина, Э.П.Яковенко и др. // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепа­тологии, колопроктологии. — 2006. — Т. 16, №5. (Прилож. №28). — С. 92.
40. Влияние эндогенного оксида азота на функцию нервно-мышечного синапса / А.Л. Зефиров, Р.Р. Халиуллина, А.А. Анучин, А.В. Яковлев // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. — 2001. — № 4. — С. 499506.
41. Влияние эрадикационной терапии на частоту диспепсических проявлений у больных желчнокаменной болезнью с наличием Helicobacter pylori / Э.П.Яковенко, Е.Ю.Лопатина, Н.А.Агафонова и др. // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2007. — Т. 17, №1. (Прилож. №29). — С. 100.
42. Внепечёночные билиарные дисфункции при липидном дистресс-синдроме: этиопатогенез, диагностика и принципы лечения / В.С. Савельев, В.А. Петухов, А.В. Каралкин и др. // Рос. мед. журн. Болезни органов пищеварения. — 2002. — Т. 4, № 2. — С. 6269.
43. Вовк К.В., Хворостинка В.М. Изменения гормонального статуса у больных хроническим бескаменным холециститом и смешанной дискинезией жёлчного пузыря // Врачеб. практика.— 2003.— №3.— С. 1922.
44. Волкова Г.А., Цуканов В.В. Ассоциация гастродуоденальной патологии и Helicobacter pylori с заболеваниями желчевыводящих путей у детей // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2006. — Т. 16, №1. — С.79.
45. Вплив „Гепабене” ліпопероксидації у пацієнтів із хронічними захворюваннями гепатобіліарної системи / О.С. Оленицька, Н.І. Сухоплюєва, Н.А.Белозорова та ін. // Укр. мед. альманах.— 2003.— №6.— С. 109110.
46. Выявление образования свободных радикалов в желчи у больных с хроническим холециститом / О.В.Галимов, Р.Р.Фархутдинов, А.Е.Ронжин, В.О.Ханов // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.— 2005. — Т. 15, №5. (Прилож. №26). — С. 86.
47. Выявление образования свободных радикалов в желчи у больных с хроническим холециститом / О.В.Галимов, Р.Р.Фархутдинов, В.О.Ханов и др. // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2006.— Т. 16, №5. (Прилож. №28). — С. 93.
48. Галеев М.А., Тимербулатов В.М. Жёлчнокаменная болезнь и холецистит.— М.: МЕДпресс-информ, 2001.— 280 с.
49. Гастродуоденит и дискинезии желчевыводящих путей в подростковом возрасте / Т.И.Желнова, Р.П.Осадченко, Т.П.Новокшенова, О.В.Якушева // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2006. — Т.16, №5. (Прилож. №28). — С. 105.
50. Гебхардт Р. Влияние антигомотоксического препарата Хепель и его растительных компонентов, протестированных как изолированно, так и в сочетании, на антиоксидантные и пролиферативные функции клеток HepG2// Биол. терапия. — 2004. — № 34. — С. 39.
51. Гебхардт Р. Влияние комплексного гомеопатического лекарственного средства Хепель и его компонентов на антиоксидантную, антипролиферативную и биохимическую активность HepG2 клеток // Биол. терапия. — 2005. — №1.— С. 1116.
52. Гесаль В.Г. Терапия алкогольного гепатита-цирроза печени // Биол. терапия.— 2005. — №2. — С. 37.
53. Гинзбург М.М., Крюков Н.Н. Ожирение. Влияние на развитие метаболического синдрома. Профилактика и лечение. — М.: Медпрактика-М, 2002.— 128 с.
54. Глушко Л.В., Скрипник Л.М. Стан вегетативної нервової системи у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку та корекція лікування з допомогою кверцетину // Вісн. наук. досліджень.— 2004.— №3.— С. 7879.
55. Глушко Л.В., Ланковський Є.Й. Стан моторики і особливості вегетативного забезпечення жовчовивідних шляхів при хронічному некаменевому холециститі та корекція виявлених порушень за допомогою дицетелу // Укр. бальнеол. журн.— 2004.— №1.— С. 3338.
56. Гнатюк М.С., Шамрай Н.В. Локальні імунні реакції в жовчному міхурі при хронічних холециститах // Вісн. пробл. біології і медицини.— 2003.— Вип.4.— С. 7273.
57. Годованец Ю.Д., Кравченко Е.В. Перинатальный гипоксический стресс: возможности антигомотоксической терапии в коррекции метаболических нарушений у новорожденных // Биол. терапия. — 2004. — № 34. — С. 3645.
58. Григорьев П.Я., Солуянова И.П., Яковенко А.В. Желчнокаменная болезнь и последствия холецистэктомии: диагностика, лечение и профилактика // Лечащий врач. — 2002. — №6. — С.2632.
59. Григорьева И.Н. Желчнокаменная болезнь (патогенез, диагностика, клиника и лечение).— Новосибирск: Б. и., 2004.— 77 с.
60. Гриценко І.І., Косинська С.В., Залєвський В.І. Хронічні хвороби жовчовивідної системи — проблеми діагностики // Сучасна гастроентерологія.— 2001.— №3.— С. 3742.
61. Губергриц Н.Б., Бен Хмида Макрем Бен Мекки. Билиарный сладж: констатировать или лечить? // Сучасна гастроентерологія.— 2005.— №4.— С.919.
62. Губергриц Н.Б., Бен Хмида Макрем Бен Мекки. Варианты дисфункции желчного пузыря у больных холестерозом // Гастроентерологія.— Дніпропетровськ, 2006. — Вип.37. — С. 200204.
63. Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г. Варианты патогенеза билиарной боли / Билиарная боль. Боль при заболеваниях печени. — Донецк : Лебедь, 2007. — С. 86139.
64. Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г. Влияние антигомотоксической терапии на состояние слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у больных хроническим холециститом, инфицированных Helicobacter pylori// Проблеми військової охорони здоров’я. — Київ, 2006. — Вип. 15. — С. 121126.
65. Губергриц Н.Б., Норейко В.А. Диагностика дисфункции желчного пузыря и сфинктера Одди у больных хроническим холециститом на фоне хронической обструктивной болезни легких // Гастроэнтерология СПб. — 2005. — №12. — М38.
66. Губергриц Н.Б. К вопросу о клинических «масках» хронического холецистита // Провизор.— 2002.— №1.— С. 42.
67. Губергриц Н.Б., Фоменко П.Г. Состояние резервуарной и сократительной функций жёлчного пузыря у больных хроническим холециститом, протекающих на фоне хеликобактериоза и ожирения // Гастроентерологія.— Дніпропетровськ, 2006.— Вип. 37.— С. 205208.
68. Губергриц Н.Б., Колкина В.Я. Эффективность антигомотоксической терапии при сочетании алкогольных заболеваний печени и поджелудочной железы // Сучасна гастроентерологія. — 2004. — №1. — С. 3439.
69. Дерижакова И.С. Опухоли диффузной эндокринной системы — карциноиды. — Ростов н/Д; Б.и., 1991. — 228 с.
70. Диагностика и возможности коррекции функциональной патологии билиарного тракта / Е.К.Баранская, Е.Ю.Юрьева, Т.Л.Лемина, В.Т.Ивашкин // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2007. — №2. — С. 711.
71. Диагностика и лечение заболеваний жёлчевыводящих путей/ Под ред. И.В. Маева.— М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2003.— 96с.
72. Діагностика і лікування внутрішньо-печінкового холестазу в хворих з дискинетичними розладами травного тракту: Метод. рекомендації / Запоріз. мед. акад. післядиплом. освіти; Укл.: Ю.І.Решетілов, М.М.Сурмило. — Київ, 2005. — 20 с.
73. Диагностика и результаты лечения внепеченочных билиарных дисфункций при желчно-каменной болезни / В.С.Савельев, М.С.Магомедов, В.И.Ревякин и др. // Consilium Medicum. — 2006. — №2. (Прилож.). — С.4348.
74. Динамика сонографических показателей состояния печени и билиарного тракта на фоне рациональной фототерапии хронического холецистита / Н.Н.Щербина, В.Б.Гриневич, В.А.Ратников, Е.И.Сас // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2005. — Т. 15, №1. (Прилож. №24). — С. 95.
75. Дискинезия желчевыводящих путей у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / И.В.Маев, Л.М.Салова, Н.Н.Голубев и др. // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2006. — Т.16, №5. (Прилож. №28). — С. 96.
76. Дискинезия желчного пузыря и пилорический геликобактериоз / Г.Е.Заика, Е.И.Постникова, Л.К.Сат и др. // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2003. — (Прилож. №18). — С. 40.
77. Дискинезия желчного пузыря у пациентов с Нр-позитивным гастродуоденитом, аномалиями желчного пузыря и паразитарными инвазиями / Г.Е.Заика, Н.М.Патурашвили, Л.К.Сат и др. // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2003. — (Прилож. №18). — С. 40.
78. Диспепсия как самостоятельный диагноз и неспецифический синдром/ В.Г. Передерий, С.М. Ткач, Б.Н. Марусанич, А.Ю. Чернов. — Луганск: ОАО «Лот», 2006. — 340 с.
79. Дисфункция сфинктера Одни, ассоциированная с желчнокаменной болезнью: диагностика, лечение, профилактика / Э.П.Яковенко, П.Я.Григорьев, Н.А.Агафоновна и др. // Фарматека. — 2004. — №5. — С.25-28.
80. Дифференцированная коррекция функциональных расстройств билиарного тракта в различных клинических ситуациях / Л.К.Пальгова, А.А.Бекбаева, М.К.Алдиярова и др. // Гастроэнтерология СПб. — 2005. — №12. — М106.
81. Доценко В.А., Мосийчук Л.В. Болезни избыточного и недостаточного питания. — СПб: Фолиант, 2004. — 112 с.
82. Дынник О.Б. Оценка функционального состояния жёлчевыводящей системы с помощью динамической эхохолецистографии // Физиол. журн.— 1990.— №2.— С. 6367.
83. Дюспаталин при физико-химической стадии жёлчнокаменной болезни / В.Максимов, С. Бунтин, С. Каратаев и др. // Врач.— 2003.— №5.— С.4749.
84. Ермолов А.С., Гуляев А.А. Острый холецистит: современные методы лечения // Лечащий врач. — 2005. — №2. — С. 1618.
85. Ерофеева О. Ожирение — вызов медицине и обществу в целом // Здоров’я України. — 2006. — № 22/1 (Додат.). — С. 1213.
86. Желчнокаменная болезнь / С.А. Дадвани, П.С., Ветшев, А.М. Шулутко, М.И.Прудков. — М. : Видар-М, 2000. — 150 с.
87. Желчнокаменная болезнь у пациентов с выраженным ожирением / А.В.Сучков, Е.В.Николаев, Н.И.Бояринцев, К.Г.Норкин // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2007. — Т. 17, №1. (Прилож. №29). — С. 94.
88. Зайцева Н.Е., Сапа И.Ю. Антигомотоксическая терапия в детской гастроэнтерологии // Антигомотоксическая терапия распространенных заболеваний у детей: Справочное пособие для врачей / Под ред. С.П. Кривопустова, Б.К. Шамугия. — Киев: Книга Плюс, 2006. — Ч. 2. — С. 5895.
89. Застосування антигомотоксичних препаратів у гастроентерології: Метод. рекомендації / Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця; Авт.: С.М.Ткач, Б.Н. Марусанич. — Київ, 2006. — 36 с.
90. Захарова И.Н., Шишкина С.В., Иззадуст Ф.Н. Лечение дисфункциональных расстройств билиарного тракта у детей // Фарматека. — 2005. — №14. — С.7075.
91. Звягінцева Т.Д., Шаргород І.І. Біліарна дисфункція: від патогенезу до сучасних принципів лікування // Медицина залізнич. транспорту України.— 2004.— №1.— С. 7072.
92. Звягінцева Т.Д. Функціональні захворювання жовчного міхура та жовчних шляхів // Гастроентерологія. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 315334.
93. Звягінцева Т.Д. Хронічний некалькульозний холецистит // Гастроентероло­гія/ Під ред. Н.В.Харченко, О.Я.Бабака. — Київ, 2007. — С.335349.
94. Зефиров А.Л., Халиуллина P.P., Анучин А.А. Эффекты экзогенного оксида азота на секрецию медиатора и ионные токи двигательного нервного окончания // Бюл. эксперим. биологии и медицины. — 1999. — № 8. — С.144147.
95. Значение клинических, сонографических и биохимических критериев в прогнозировании хронического бескаменного холецистита и желчнокаменной болезни / Н.В.Екимова, В.Б.Лифшиц, Л.А.Ницык, В.Г.Субботина // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2007. — Т. 17, №1. (Прилож. №29). — С. 52.
96. Иванова Л.Н. Отечественный препарат холенорм в комплексном лечении патологии у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС// Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. — Київ та ін., 2004.— Вип. №10.— С.148153.
97. Иванова Л.Н. Оценка эффективности фитопрепарата «Світанок» в лечении хронических гепатитов у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. — Київ та ін., 2004. — Вип. № 9. — С.211215.
98. Иванченкова Р.А., Шарашкина Н.В. Гетерогенность липопротеидов низкой плотности при холестерозе жёлчного пузыря и жёлчно-каменной болезни// Клин. медицина. — 2004. — Т. 82, № 10. — С. 4649.
99. Иванченкова Р.А., Шарашкина Н.В. К вопросу о патогенезе жёлчнокаменной болезни и холестероза жёлчного пузыря // Гастроэнтероло