ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ У ПОЄДНАННІ З ХРОНІЧНИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ : ОПТИМИЗАЦИЯ ЛЕЧЕНИЯ больных хроническим панкреатитом в сочетании с хроническим пиелонефритом

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.ГОРЬКОГО

На правах рукопису

ШАЛАЄВА Ірина Володимирівна

УДК 616.37-002.2+616.61-002.3-036.12]-085

ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ У ПОЄДНАННІ З ХРОНІЧНИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ

14.01.02 — внутрішні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Губергріц Наталя Борисівна
доктор медичних наук, професор

Донецьк — 2007

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.. 3
ВСТУП... 5
ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПАН­КРЕАТИТУ ТА ЙОГО СПОЛУЧЕННЯ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК (огляд літератури). 10
1.1. Етіологія та патогенез хронічного панкреатиту. 10
1.2. Значення психосоматичних розладів в патогенезі ХП.. 21
1.3. Патогенез сполучення ХП із захворюваннями нирок. 24
1.4. Сучасні принципи медикаментозного лікування ХП.. 28
Розділ 2. МАТЕРІАЛИ та МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ... 35
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих. 35
2.2. Методи, які використовувалися для обстеження хворих. 39
2.3. Лікування хворих із поєднанням хронічного панкреатиту та хронічного пієлонефриту 43
Розділ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ ІЗ хронічним панкреатитом у поєднанні з хронічним пієлонефритом.... 45
3.1. Клінічні прояви поєднаних захворювань. 45
3.2. Результати лабораторного дослідження хворих. 50
3.3. Результати інструментального дослідження хворих. 58
Розділ 4. ПСИХОСОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ В ПОЄДНАННІ З ХРОНІЧНИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ.... 67
4.1. Результати психометричних тестів. 67
4.2. Кореляційні зв’язки між результатами клінічного, лабораторного, інструментального обстеження та даними психометричного тестування. 74
Розділ 5. клініко-патогенетичне ОБҐРУНТУВАННЯ включення в терапію хронічного панкреатиту в сполученні з хронічним пієлонефритом сульпіріду та антигомотоксичного препарату солідаго компози­тум с... 79
5.1. Порівняння ефективності двох варіантів лікування щодо клінічних проявів сполучених захворювань. 79
5.2. Вплив лікування на дані лабораторних досліджень у хворих із ХП в сполученні з ХПНФ... 82
5.3. Вплив лікування на дані інструментальних досліджень у хворих із ХП в сполученні з ХПНФ... 93
5.4. Динаміка психосоматичного статусу обстежених хворих під впливом лікування 95
5.5. Результати катамнестичного спостереження за хворими із сполученою патологією 97
Аналіз і узагальнення результатів дослідження... 103
Висновки... 112
Практичні рекомендації. 114
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ... 115

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЛТ — аланінамінотрансфераза
АГТП — антигомотоксичний препарат
АСТ — аспартатамінотрансфераза
ГН — гломерулонефрит
Д1 — базальний дебіт уроамілази
Д2 — дебіт уроамілази через 30 хвилин після прийому стандартного сніданку
Д3 — дебіт уроамілази через 60 хвилин після прийому стандартного сніданку
ДПК — дванадцятипала кишка
ІЛ — інтерлейкін
ІРТ — імунореактивний трипсин
К1 — коефіцієнт індукції панкреозиміну через 30 хвилин після прийому стандартного сніданку
К2 — коефіцієнт індукції панкреозиміну через 60 хвилин після прийому стандартного сніданку
КТ — комп’ютерна томографія
ПЗ — підшлункова залоза
ССТ — середній ступінь тяжкості
УЗД — ультразвукове дослідження
ХНН — хронічна ниркова недостатність
ХП — хронічний панкреатит
ХПНФ — хронічний пієлонефрит
Hp — Helicobacter pylori
Kgst — гістографічний коефіцієнт
L — рівень сірого, котрий зустрічається найчастіше при ультразвуковому дослідженні в заданій області
N — показник однорідності тканини підшлункової залози
Р-ізоамілаза — панкреатична ізоамілаза
PSP — pancreatic stone protein
SPINK I — ген серинпротеазного інгібітору Казаля типу І
TNF — tumor necrotizing factor

ВСТУП

Актуальність теми. Хронічний панкреатит (ХП) — одне з найчастіших захворювань органів травлення [100]. За останні 30 років у світі відзначено двократне зростання кількості хворих на панкреатити, а первинна інвалідизація пацієнтів досягає 15% [61, 196]. Захворюваність та поширеність цієї патології збільшуються в усьому світі, в т.ч. в Україні [68, 153]. В 2005р. в Україні спостерігався етап максимальної кризи щодо хвороб підшлункової залози (ПЗ), коли поширеність цієї патології в порівнянні з 1997р. збільшилася на 134,4%, тобто більше, ніж в 2 рази [154]. В останні роки частота хвороб ПЗ не знижується, причому простежується ряд характерних особливостей щодо їх епідеміології в Україні: зростання кількості випадків захворювань з первинно-хронічним перебігом і частими загостреннями, «омолодження» контингенту хворих, висока частота випадків медикаментозної резистентності та ін. [153]. Хворі на ХП складають 25% серед тих, що звертаються до гастроентерологічних кабінетів поліклінік України, а в спеціалізованих гастроентерологічних стаціонарах нашої країни ці хворі займають 912% ліжок. Серед хворих на ХП у 30% випадків розвиваються ранні ускладнення (гнійно-септичні, кровотечі з виразок гастродуоденальної зони, тромбоз у системі портальної вени, стеноз холедоха та ін.), летальність складає 5,1%. Смертність від хвороб ПЗ в Україні посідає друге місце серед захворювань органів травлення після цирозу печінки. З подальшим розвитком ХП, особливо при неефективному лікуванні, прогресує функціональна недостатність ПЗ, розвивається абдомінальний ішемічний синдром [173]. Двадцятирічний анамнез ХП підвищує ризик розвитку раку ПЗ в 5 разів [213]. У результаті протягом 10 років помирають 30%, протягом 20 років— більше 50% хворих на ХП [91, 238]. ХП має суттєве медико-соціальне значення, бо є однією з основних причин інвалідності при гастроентерологічній патології [52, 59, 160]. Навіть у випадку збереження працездатності якість життя хворих суттєво знижується [29, 63, 242, 284, 290].
Питання діагностики та диференціальної діагностики ХП дуже складні, бо переважна частина діагностичних методів малочутливі, мають високу вартість, дають неспецифічні результати, їх важко використовувати на практиці через складність [35, 150, 162, 163, 164, 202].
Лікування ХП далеко не завжди є ефективним, бо уявлення про етіологію та патогенез захворювання залишаються недостатніми [60, 174, 197]. Незважаючи на різноманітні підходи до терапії ХП, у багатьох хворих больовий синдром залишається резистентним, а функціональна недостатність ПЗ продовжує прогресувати [11, 120]. Зовнішньо- та внутрішньосекреторна панкреатична недостатність сприяють важким метаболічним розладам [31, 93, 158]. Недостатню увагу приділяють психосоматичним розладам у патогенезі ХП [143].
Захворювання органів травлення в 7090% випадків сполучаються з іншою патологією, в т.ч. із захворюваннями нирок. ХП та хронічний пієлонефрит (ХПНФ) мають низку загальних патогенетичних механізмів: імунні розлади, зміни цитокінового профілю, активація перекисного окислення ліпідів, фосфоліпази А2, порушення мікроциркуляції та гемостазу, метаболізму оксиду азоту, ліпідів, кальцію та ін. [56, 128, 136, 167]. Однак, особливості перебігу сполучення ХП та ХПНФ не вивчені, лікування такої комбінованої патології не розроблено.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до основного плану НДР Донецького державного медичного університету ім. М.Горького і є фрагментом двох НДР кафедри внутрішніх хвороб №1: «Оптимізація діагностики та лікування непухлинних захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки та біліарно-панкреатичної зони на основі поглиблення знань про їх патогенез» (№ держреєстрації 0103U007867) та «Клініко-патогенетичне обгрунтування ефективності нових методів діагностики та лікування захворювань органів травлення, що перебігають у поєднанні з патологією інших органів і систем» (№ держреєстрації 0106U01859).
Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хронічного панкреатиту в сполученні з хронічним пієлонефритом.
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:
1. Проаналізувати клінічні прояви сполучення ХП з ХПНФ, перебіг поєднаних захворювань.
2. Визначити функціональний стан ПЗ та її зміни при УЗД, сонографічні симптоми ХПНФ при сполученій патології.
3. Дослідити психосоматичний статус хворих на ХП у комбінації з ХПНФ.
4. Провести кореляційний аналіз між клінічними, лабораторними,

Список литературы

Висновки

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної наукової задачі в галузі медицини: виділення особливостей клініки та перебігу, функціональних та структурних порушень ПЗ, особливостей психосоматичного статусу хворих на ХП в поєднанні з ХПНФ, підвищення ефективності лікування сполученої патології на підставі включення до нього комбінації АГТП солідаго композитумС та сульпіріду (еглонілу).
1. Для ХП в сполученні з ХПНФ в 57,4% випадків характерний абдомінальний біль помірної інтенсивності, який локалізується переважно в епігастрії та обох підребер’ях і має ірадіацію за типом «повного поясу». Диспептичні явища в більшості хворих також помірні. ХП має безперервно- або часторецидивучий перебіг в 31,1%, а ХПНФ — торпідний перебіг в 39,8% випадків.
2. В 75,9% випадків у хворих із сполученням ХП і ХПНФ за даними фекального еластазного тесту має місце зовнішньосекреторна недостатність ПЗ, але важкий ступінь цієї недостатності діагностується тільки в 13,0% випадків. Характерними є феномен «відхилення» ферментів у кров, прямі та побічні ознаки утруднення відтоку панкреатичного секрету, в 44,2% випадків виявляється нижній обтураційний тип зовнішньої секреції ПЗ. За даними сонографії структурні зміни ПЗ та нирок є типовими для ізольованих ХП та ХПНФ.
3. Для хворих із сполученням ХП і ХПНФ характерне зниження самопочуття, активності, настрою, високий рівень ситуаційної (у 51,9% випадків) та особистісної (у 54,6% випадків) тривожності, низький рівень суб'єктивного контролю (у 55,6% випадків), низькі активність і мотивація досягнень, самооцінка, зниження здатності до концентрації, невпевненість у собі (у 57,4% випадків), схильність до іпохондрії (в 48,1% випадків) і депресії (в 41,7% випадків). У чверті пацієнтів виявляються симптоми канцерофобії.
4. За даними кореляційного аналізу доведено взаємозв'язок клінічних проявів ХП і ХПНФ при їх сполученні; симптоми обох захворювань впливають на самопочуття пацієнтів, а виразність клініки ХП при його поєднанні з ХПНФ визначається переважно ступенем зовнішньосекреторної недостатності ПЗ і феномену «відхилення» ферментів у кров.
5. У хворих із сполученням ХП та ХПНФ частота зникнення або зменшення болю в животі після лікування, яке включає солідаго композитум С і сульпірід, в 1,27 рази більше, ніж після традиційної терапії, ССТ абдомінального болю до моменту виписки із клініки — в 1,18 рази нижче, ССТ болю в попереку — в 1,40 рази нижче, дизурічних явищ — в 1,67 рази нижче.
6. Ефективність запропонованого варіанту терапії у хворих із поєднаними захворюваннями відносно нормалізації результатів аналізу сечі в 1,17 рази вище, відносно усунення феномену «відхилення» ферментів у кров, корекції нижнього обтураційного типу панкреатичної секреції також суттєво вище, ніж традиційного лікування. Після лікування з включенням АГТП і сульпіріду легка панкреатична недостатність і нормальна функція ПЗ за даними фекального еластазного тесту виявляються в 1,16 рази частіше, ніж після загальноприйнятого лікування. Терапія з включенням АГТП та сульпіріду має переваги з урахуванням динаміки сонографічних симптомів ХП (в т.ч. при розширенні панкреатичної протоки) та сольового діатезу, впливу на психосоматичні розлади. Після лікування із включенням солідаго композитум С та сульпіріду частота загострень ХП в 1,35 рази, а ХПНФ— в 2,31 рази менше, ніж після загальноприйнятого лікування.

ПрактичнІ рекомендаціЇ

1. До лікування хворих на ХП в стадії загострення в сполученні з ХПНФ в стадії помірного загострення доцільно включати комбінацію АГТП солідаго композитумС та сульпіріду (еглонілу). Солідаго композитум С необхідно призначати по 2,2 мл внутрішньом'язово (по 1 ампулі) 1 раз в 3 дні №10, а потім курси лікування цим препаратом повторювати 1 раз в 3 місяці №3 на протязі року. Паралельно доцільно призначати еглоніл (сульпірід) по 50 мг 3 рази на день протягом 3 тижнів.
2. Особливо ефективним лікування із включенням АГТП та еглонілу є за наявності резистентних до терапії абдомінального болю, диспепсії, астенії, болю в попереку, дизурії, легкої та помірної панкреатичної недостатності за даними фекального еластазного тесту, «відхилення» ферментів у кров, неправильних співвідношень Д3>Д2 та К2>К1, нижнього обтураційного типу панкреатичної секреції, розширення вірсунгіанової протоки, сольового діатезу за результатами сонографії та аналізу сечі, стійких до традиційного лікування протеїнурії та лейкоцитурії, зниження самопочуття, активності та настрою (при тестуванні за питальником САН), високого рівня ситуаційної та особистісної тривожності, іпохондрії та депресії, часторецидивуючого перебігу ХП і торпідного перебігу ХПНФ. Крім того, включення АГТП та сульпіріду підвищує ефективність лікування сполученої патології у разі наявності супутнього неспецифічного реактивного або хронічного алкогольного гепатиту з мінімальною біохімічною активністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдей Л.В., Марцинковская Э.С. Диагностика ранних нарушений функций почек при поражении панкреатобилиарной системы // Вестн. хирургии им.Грекова. — 1995. — Т. 114, № 4. — С. 4447.
2. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Клініко-біохімічна оцінка синдрому ендогенної інтоксикації при хронічних гастродуоденітах і панкреатитах // Мед. хімія. — 2005. — Т. 7, № 3. — С. 5860.
3. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Принципи лікування панкреатитів // Вісн. наук. дослідж. — 2004. — № 1. — С. 69.
4. Антигомотоксична терапія хронічної хвороби нирок I стадії, гломерулонефриту з супутніми ураженнями шлунково-кишкового тракту: Метод. рекомендації / Укр. військ.-мед. акад.; Авт.: М.М. Козачок, І.І. та ін. — Київ: Укр. центр наук. мед. інформ. і патент.-ліценз. роботи, 2005. — 28 с.
5. Антигомотоксичні засоби у терапії захворювань травного тракту: Метод. рекомендації / Укр. мед. стоматол. акад., Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця; Укл: І.П. Катеренчук, Б.К. Шамугія. — Київ, 2005. — 28 с.
6. Антисекреторная терапия при остром и хроническом панкреатите / Л.И.Зинчук, И.Т.Ветлугаева, В.В.Бедин и др. // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии — 2003. — № 6. — С. 2428.
7. Афанасьєв С.В., Лихолат О.А. Регіонарні особливості вільнорадикального окиснення ліпідів та антиоксидантної системи у хворих на хронічний панкреатит // Мед. хімія. — 2005. — Т. 7, № 1. — С. 3337.
8. Бабак О.Я. Особенности терапии хронических панкреатитов у больных с алкогольным поражением печени // Сучасна гастроентерологія. — 2003. — №3.— С. 1823.
9. Бабак О.Я. Психосоматические нарушения при язвенной болезни и способ их коррекции // Сучасна гастроентерологія— 2003.— №2.— С. 6567.
10. Бабінець Л.С., Гаврилюк Д.В. Дисбактеріоз кишечнику як предиктор ускладнення клінічного перебігу хронічного панкреатиту // Укр. мед. альманах.— 2005. — Т. 8, № 5. — С. 1112.
11. Бабінець Л.С. Порушення екскреторної функції підшлункової залози як фактор формування мінеральної недостатності при хронічному панкреатиті// Укр. морфол. альманах. — 2006. — Т. 4, № 2. — С. 710.
12. Бабінець Л.С. Роль мікробіоценозу кишечнику в формуванні полінутрієнт­ної та трофологічної недостатності у хворих на хронічний панкреатит // Вісн. наук. дослідж. — 2006. — № 1. — С. 1214.
13. Бакалюк О.Й. Нефрологія для сімейного лікаря. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. — 439 c.
14. Беззондовые методы исследования функционального состояния органов пищеварения: Метод. рекомендации / М.Ф.Лендьел, В.В.Желтвай, Л.П.Киртич и др. — Ужгород, 1985.— 16 с.
15. Биологически активные вещества в регуляции внешнесекреторной функции поджелудочной железы при хроническом панкреатите у пожилых / Л.В.Винокурова, И.Е.Трубицына, Н.И.Яшина, Е.В.Ткаченко // Клин. геронтология — 2007. — Т.13, №1. — С. 5356.
16. Богер М.М. Методы исследования поджелудочной железы.— Новосибирск: Наука, 1982.— 240 с.
17. Богомолова И.Н. Гистоморфометрические показатели поджелудочной железы при отравлении алкоголем и наркотиками // Суд.-мед. экспертиза. — 2003. — Т. 46, № 2. — С. 1620.
18. Буклис Э.Р. Патологические основы болезней поджелудочной железы и секреция желудка // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. — 2004. — № 4. — С. 6064.
19. Буклис Э.Р., Ивашкин В.Т. Хронический панкреатит: этиология, патофизиология и консервативная терапия // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии — 2006. — Т. 16, № 6. — С. 7986.
20. Васильев Ю.В. Аутоиммунный панкреатит // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. — 2005. — № 2. — С. 8386.
21. Васильев Ю.В. Хронический панкреатит: диагностика, лечение // Междунар. мед. журн. — 2006. — № 4. — С. 6368.
22. Васильев Ю.В., Живаева Н.С. Этиопатогенетические и клинические аспекты хронического алкогольного панкреатита // Гепатология. — 2006. — №3. — С. 1924.
23. Вейн А.М. Идеи нервизма в гастроэнтерологии // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.— 1997.— №3.— С. 7679.
24. Велигоцкий Н.Н. Панкреатит как хирургическая проблема // Лікування та діагностика. — 2005. — № 1. — С. 2529.
25. Вельтищев Д.Ю. Многоликий Эглонил // Рус. мед. журн.— 2001.— Т.9, №25.— С. 11971201.
26. Веселова Е.Н. Место просульпина (сульпирида) в лечении психосоматической патологии // Юж.-Рос. мед. журн. — 2000. — № 56. — С.8688.
27. Взаимосвязь воспаления и эндотелиальной дисфункции / И.М.Фуштей, С.Л.Подсевахина, З.В.Лашкул и др. // Вестн. неотлож. и восстановит. медицины. — 2005. — Т.6, №3. — С.532536.
28. Виноградов А.В., Журавлева И.А., Виноградов Н.А. Синтез монооксида азота в организме больных с острым гепатитом С и обострением хронического алкогольного гепатита // Эксперим. и клин. гастроэнтерология — 2005. — №6. — С.9698.
29. Влияние болевого синдрома на качество жизни у пациентов с заболеваниями поджелудочной железы / Г.А.Новиков, М.А.Силаев, М.В.Селиванова, А.В.Важенин // Паллиатив. медицина и реабилитация.— 2006. — № 4. — С. 57.
30. Внешнесекреторная функция поджелудочной железы при нефропатии / Я.Ю.Иллек, А.С.Сирожидинов, В.Г.Сухотерин, В.А.Алейник // Мед. журн. Узбекистана. — 1991. — № 11. — С. 4549.
31. Гдаль В., Морозова З., Чичула Ю. Діагностика зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози при хронічному панкреатиті та цукровому діабеті // Ліки України. — 2001. — № 10. — С. 5254.
32. Глушко Л.В., Гавриш І.Т. Використання парацетамолу в комплексному лікуванні хронічного панкреатиту з метою корекції порушень продукції інтерлейкіну-6 // Врачеб. практика. — 2005. — № 4. — С. 6365.
33. Глушков Р.Г., Андреева Н.И., Алоева Г.Н. Депрессии в общемедицинской практике // Рус. мед. журн. — 2005. — № 15. — С. 23.
34. Годованец Ю.Д., Кравченко Е.В. Перинатальный гипоксический стресс: возможности антигомотоксической терапии в коррекции метаболических нарушений у новорожденных // Биол. терапия. — 2004. — № 34.— С.3645.
35. Гриднев А.Е. Хронический панкреатит: диагностические и терапевтические возможности // Мистецтво лікування. — 2006. — № 8. — С. 3441.
36. Гриневич В.Б., Сас Е.И. Клиническая эффективность неосмектина в составе комплексной терапии больных хроническим панкреатитом // Эксперим. и клин. гастроэнтерология — 2006. — № 6. — С. 4955.
37. Губергриц Н.Б., Лукашевич Г.М. Ефективність «Екстралакту» в лікуванні хворих на хронічний панкреатит // Одес. мед. журн.. — 2002. — № 5. — С.3436.
38. Губергриц Н.Б., Шалаева И.В. Клинико-патогенетическое обоснование эффективности Эглонила при хроническом панкреатите // Новости медицины и фармации.— 2005.— №5 — С. 56.
39. Губергриц Н.Б., Христич Т.Н. Клиническая панкреатология.— Донецк: Лебедь, 2000.— 416 с.
40. Губергриц Н.Б., Шалаева И.В. Лабораторная диагностика заболеваний поджелудочной железы // Практическая панкреатология. — Донецк, 2007.— С. 2247.
41. Губергриц Н.Б., Шалаева И.В. Результаты комплексной терапии хронического панкреатита с включением сульпирида (эглонила) // Проблеми військової охорони здоров’я. — Київ. — 2006. — Вип. 15. — С.126131.
42. Губергриц Н.Б., Лукашевич Г.М. Сочетанные заболевания печени и поджелудочной железы: этиопатогенетические варианты и принципы лечения// Сучасна гастроентерологія.— 2002.— №2.— С. 3337.
43. Губергріц Н.Б., Шалаєва І.В. Спосіб лікування хворих на хронічний панкреатит // Патент 21093 України, МПК (2007) А61К 35/12; А61Р1/18 (2007.01) — № u200610828; Заявлено 13.10.2006; Опубл. 15.02.2007, Бюл. № 2.
44. Губергриц Н.Б., Титиевский С.В., Дрид Наим. Эффективность коррекции психосоматических нарушений при хроническом панкреатите // Сучасна гастроентерологія. — 2003. — № 3. — С. 8792.
45. Давыдов В.Г. Роль апоптоза ацинарных клеток поджелудочной железы в патогенезе острого панкреатита // Казан. мед. журн. — 2004. — Т. 85, №5.— С. 377379.
46. Депресії у клініці внутрішньої медицини: Метод. рекомендації / Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л. Шупика; Укл.: Н.І.Швець та ін. — Київ, 2006. — 28 с.
47. Динамика экспрессии цитокинов и лактоферрина у пациентов с хроническим алкогольным и хроническим рецидивирующим панкреатитами / Н.А.Жуков, Н.В. Ширинская, Т.И.Долгих, А.В. Ахмедов // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. — 2003. — № 5. — С. 6771.
48. Дмитриев А.Н. Метаболический синдром и поджелудочная железа: состояние кровообращения в поджелудочной железе при метаболическом синдроме у пациентов с различными типами гиперлипопротеинемий // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. — 2003. — № 3. — С. 3942.
49. Дмитриев А.Н. Метаболический синдром и поджелудочная железа: состояние экзокринной и инкреторной функции поджелудочной железы при различных типах гиперлипопротеинемий у пациентов с метаболическим синдромом // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. — 2003. — № 2. — С.5658.
50. Дубницкая Э.Б. Психосоматические соотношения при депрессиях у больных с соматическими заболеваниями // Психиатрия и психофармакотерапия.— 2000.— №2.— С. 4049.
51. Дудар І.О. Міжклітинні взаємодії у патогенезі гломерулопатій // Урология.— 1999. — № 2. — С. 8387.
52. Епідеміологічні та медико-соціальні аспекти первинної інвалідності внаслідок хвороб органів травлення населення працездатного віку в Україні/ А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, Т.Г. Войтчак та ін. // Гастроентерологія. — Дніпропетровськ, 2007. — Вип.39. — С. 1015.
53. Зайцева Н.Е., Сапа И.Ю. Антигомотоксическая терапия в детской гастроэнтерологии // Антигомотоксическая терапия распространенных заболеваний у детей. — Киев, 2006. — Ч. 2. — С. 5895.
54. Застосування антигомотоксичних препаратів Solidago compositum S і Traumeel S у хворих на хронічний пієлонефрит / В.О. Мойсеєнко, В.Ф.Крот, В.М. Крижанівська, Д.Р. Довганюк // Биол. терапия. — 2002. — №2. — С. 3336.
55. Застосування антигомотоксичних препаратів у гастроентерології: Метод. рекомендації / Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця; Авт.: С.М.Ткач, Б.Н.Марусанич. — Київ, 2006. — 36 с.
56. Игнатенко Г.А., Мухин И.В. Нефротический синдром в практике врача интерниста // Врачеб. практика. — 2004. — №2. — С. 2127.
57. Изменение ферментовыделительной функции поджелудочной железы у больных с нефротическим синдромом / М.А.Самсонов, Л.Р.Полянцева, Ю.Ф.Куликов и др. // Клин. медицина. — 1998. — Т. 56, № 3. — С.117119.
58. Ильинский И.М., Вальтере И.А., Розенталь Р.Л. Панкреатиты у больных почечной недостаточностью в период лечения гемодиализом и после пересадки почки // Второй Всесоюзный съезд гастроэнтерологов: (Материалы съезда). М.; Л., 1998. — С. 162163.
59. Іпатов А.В., Сергієні О.В., Войтчак Т.Г. Епідеміологія інвалідності внаслідок хвороб органів травлення в Україні // Гастроентерологія. — Дніпропетровськ, 2004. — Вип.35. — С. 2127.
60. Калинин А.В. Хронический панкреатит: диагностика, лечение, профилактика. (Сообщ. 2) // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2007. — № 1. — С. 315.
61. Калинин А.В. Хронический панкреатит: распространенность, этиология, патогенез, классификация и клиническая характеристика этимологических форм: (Сообщ. 1) // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2006. — № 6. — С. 515.
62. Калинин В.В. Парадоксы Эглонила— атипичного нейролептика биполярного действия // Психиатрия и психофармакотерапия.— 2001.— №6.— С.610.
63. Качество жизни у больных хроническим панкреатитом / З.А. Хабибуллина, Г.М. Галина, Л.П. Кальметьева, Ш.З. Загидуллин // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2005. — Т. 15, №5, прилож. №26. — С.65.
64. Кендзерська Г.Б., Христич Т.М. Патогенетична роль підшлункової залози в розвитку та прогресуванні метаболічного синдрому: Ч. 2. Абдомінально-вісцеральне ожиріння, дисгормоноз, артеріальна гіпертензія, ендотеліальна дисфункція, порушення системи гемостазу, гіперурикемія // Досягнення біології та медицини. — 2004. — № 2. — С. 8592.
65. Кендзерська Г.Б., Христич Т.М. Психосоматические аспекты течения заболеваний желудочно-кишечного тракта // Сучасна гастроентерологія. — 2007. — №2. — С. 4450.
66. Климушева Т.А., Шифрин О.С., Галимова С.Ф. Психические нарушения у больных хроническими панкреатитами // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2006. — № 2. — С. 8487.
67. Клинико-патогенетическая оценка информативности и современные возможности оптимизации ультразвуковой диагностики хронического рецидивирующего панкреатита / Н.Б. Губергриц, Н.Е. Баринова, В.В.Беляев и др.// Мед. визуализация.— 2002.— №1.— С. 4858.
68. Клиническая гастроэнтерология / Н.В.Харченко, Г.А.Анохіна, Н.Д.Опанасюк та ін.; Под ред.. Н.В.Харченко. — К.Здоров’я, 2000. — 444с.
69. Клинические возможности пробиотиков в коррекции нарушений микрофлоры кишечника и психологического статуса у больных с заболеваниями органов пищеварения: Метод. рекомендации / СПб мед. акад. им. И.И. Мечникова; Авт.: Ю.П. Успенский и др. — СПб, 2006. — 16 с.
70. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на хронічний панкреатит (ХП): Затв. наказом МОЗ України від 13 черв. 2005 р. № 271 // Мед. індекс-терапія. — 2006. — № 2. — С. 3840.
71. Компендиум 2001/2002 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н.Коваленко, А.П. Викторова.— Киев: Морион, 2001.— С.Л-954Л‑955.
72. Комплексные антигомотоксические препараты. — Киев: Б.и., 2004. — 279с.
73. Корж А.Н. Современные подходы к лечению психосоматических расстройств в общей практике — семейной медицине // Здоров’я України. — 2007. — № 1. — С. 4849.
74. Коротько Г.Ф. Секреция поджелудочной железы. — 2-е изд. — Краснодар: Б.и., 2005. — 312 с.
75. Костюк О.Г. Морфологічні зміни в нирках при експериментальному рецидивному гострому панкреатиті // Клін. анатомія та оператив. хірургія.— 2004. — Т. 3, № 1. — С. 1718.
76. Крылов А.А., Зусь Б.А., Похис К.А. Морфологические изменения почек при острой почечной недостаточности, вызванной острым панкреатитом // Бюл. эксперим. биологии и медицины. — 1996. — Т. 102, №10. — С.489491.
77. Крылов А.А., Похис К.А., Филин В.И. Морфофункциональные изменения почек при остром панкреатите // 3-й Всесоюзный съезд нефрологов: Тез. докл. — Киев, 1986. — Т. 1. — С. 95.
78. Крылова В.Ю. Применение антигомотоксических препаратов для устранения побочных эффектов при длительном приёме антиконвульсантов // Вісн. епілептології. — 2005. — № 1. — С. 83.
79. Курилович М.П., Столпинский А.А. Функциональное состояние почек при хроническом панкреатите по данным радиоизотопной ренографии // Актуальные вопросы гастроэнтерологии. — Минск, 1993. — С. 143145.
80. Курпатов А.В., Аверьянов Г.Г. Психические расстройства в практике врача общего профиля.— СПб: Б.и., 2001.— 87 с.
81. Кучерявый Ю.А. Хронический панкреатит алкогольной этиологии // Справочник поликлин. врача. — 2006. — № 5. — С. 3842.
82. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exсel. — Киев: Морион, 2000. — 320 с.
83. Лапшин А.В. Место Креона в терапии ферментными препаратами поджелудочной железы // Рус. мед. журн. — 2006. — № 2. — С. 117121.
84. Лечение сульпиридом больных с синдромом раздражённой толстой кишки/ Ф.И. Комаров, С.И. Раппопорт, С.В. Иванов и др. // Клин. медицина.— 2000.— №7.— С. 2226.
85. Лихацька Т.В. Зміни показників ендогенної інтоксикації у хворих на поєднану патологію органів травлення та їх корекція // Мед. хімія. — 2006.— Т. 8, № 4. — С. 112114.
86. Лобенко А.О., Демидов В.М., Демидов С.М. NO-опосередковані механізми розвитку експериментального панкреатиту // Журн. АМН України. — 2002. — Т. 8, № 2. — С. 385393.
87. Маев И.В., Трухманов А.С. Заместительная ферментная терапия при недостаточности экзокринной функции поджелудочной железы // Терапевт. архив. — 2007. — Т.79, № 2. — С. 6772.
88. Маев И.В., Кучерявый Ю.А. Заместительная ферментная терапия при панкреатической недостаточности // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. — 2005. — № 5. — С. 1926.
89. Маев И.В., Кучерявый Ю.А. Литостатин: современный взгляд на биологическую роль и патогенез хронического панкреатита // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии — 2004. — № 5. — С. 410.
90. Маев И.В., Кучерявый Ю.А. Острый и хронический панкреатит, рак поджелудочной железы — цепь последовательных событий или самостоятельное заболевание? // Клин. медицина. — 2005. — Т. 83, № 2. — С. 1216.
91. Маев И.В., Казюлин А.Н., Кучерявый Ю.А. Хронический панкреатит. — М.: Медицина, 2005. — 504 с.
92. Маев И.В. Эпидемиологические и молекулярно-генетические аспекты ассоциации хронического панкреатита и рака поджелудочной железы // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. — 2005. — № 2. — С. 1216.
93. Мальдигестия и мальабсорбция при хроническом панкреатите // Терапевт.— 2006. — № 2. — С. 1011.
94. Мартинчук А.А., Ларін О.С., Ткач С.М. 13С-амілазний дихальний тест у діагностиці зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози у хворих з ожирінням // Клін. ендокрінологія та ендокрин. хірургія. — 2006. — №4. — С. 4548.
95. Махов В.М. Алкогольная болезнь печени и поджелудочной железы // Б-чка Хофитола. — 2006. — № 1. — С. 14.
96. Махов В.М. Этиологические аспекты диагностики и лечения хронического панкреатита // Рус. мед. журн. — 2002. — №2. — С. 38.
97. Микрофлора желчи больных хроническим панкреатитом / К.И. Савицкая, Е.Ф. Мельникова, А.А. Воробьева, Н.В. Загальская // Журн. микробиологии, эпидемиологии, иммунобиологии. — 2003.— № 1. — С. 1417.
98. Минушкин О.Н., Масловский Л.В. Болезни поджелудочной железы. Этиологические аспекты терапии хронических панкреатитов // Consilium med.— 2005. — Т. 7, № 6. — С. 444447.
99. Минушкин О.Н. Хронический панкреатит // Терапевт. архив. — 2001. — №1.— С. 6265.
100. Минушкин О.Н. Хронический панкреатит: эпидемиология, этимология, классификация // Фарматека. — 2007. — № 2. — С. 5357.
101. Модификация обмена липидов при панкреатите под влиянием мексидола/ А.П. Власов, В.А. Трофимов, В.А. Березин и др. // Эксперим. и клин. фармакология. — 2003. — Т. 66, № 1. — С. 4045.
102. Моргуліс М.В. Диференційні підходи до терапії хронічного рецидивуючого панкреатиту // Здобутки клін. і експерим. медицини. — 2005. — № 1. — С. 138140.
103. Мудрицкая Т.Н., Мальченко А.Н. Соматоформные расстройства в практике гастроэнтеролога // Кры