ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ УРАЖЕННЯ КИШЕЧНИКА В УМОВАХ «КАЛЬЦІЄВОГО СТРЕСУ» У ХВОРИХ НА ДЕГЕНЕРАТИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ХРЕБТА : Патогенетические механизмы поражения кишечника В УСЛОВИЯХ «кальциевый стресса» У БОЛЬНЫХ дегенеративные заболевания позвоночника

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК: 616.34-092 06: 616.711 007.17] 02: 546.41

Андруша Аліна Борисівна

ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ УРАЖЕННЯ КИШЕЧНИКА В УМОВАХ «КАЛЬЦІЄВОГО СТРЕСУ» У ХВОРИХ НА ДЕГЕНЕРАТИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ХРЕБТА

14.01.02 внутрішні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор Л.М. ПАСІЄШВІЛІ

Харків- 2007

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..4
ВСТУП...5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..13
1.1. Сучасний погляд на етіологію та патогенез синдрому подразненої кишки та хронічного коліту13
1.2. Етіопатогенез дегенеративних захворювань хребта.21
1.3. Роль кальцієвого метаболізму в патогенезі уражень кишечнику на тлі ДЗХ.. .26
1.4. Принципи лікування синдрому подразненої кишки та хронічного коліту; сучасні аспекти терапії дегенеративних захворювань хребта.37
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. . 46
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих 46
2.2. Методи дослідження.58
РОЗДІЛ 3. ВЛАСНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ 66
3.1. Порушення кальцієвого гомеостазу у хворих на хронічний коліт та синдром подразненої кишки в поєднанні з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта66
3.2. Інтенсивність кісткового метаболізму у хворих на хронічний коліт, синдром подразненої кишки в поєднанні з дегенеративними захворюваннями хребта...85
3.3. Зміни мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічний коліт та синдромом подразненої кишки з супутнім та остеохондрозом хребта.97
РОЗДІЛ 4. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ РІЗНИХ ВАРІАНТАХ ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАНЬ ТОВСТОЇ КИШКИ В ОСІБ З ДЕГЕНЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ХРЕБТА ...111
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ128
ВИСНОВКИ... 145
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...148

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ХК хронічний коліт
СПК синдром подразненої кишки
ДЗХ дегенеративні захворювання хребта
ОХ остеохондроз
ОП остеопороз
КІЛФ кістковий ізофермент лужної фосфатази
ТРКФ тартрарезистентна кисла фосфатаза
МЩКТ мінеральна щільність кісткової тканини
ІМ індекс міцності
ППВІК показник відносного вмісту іонізованого кальцію
ХОТ хвороби органів травлення
ШКТ- шлунково-кишковий тракт
ПТГ паратиреоїдний гормон

ВСТУП

Хвороби органів травлення (ХОТ) посідають друге місце за зверненнями до медичних закладів після серцево-судинної патології. Поширеність ХОТ в 2003 році склала 22198,3 на 100 тисяч населення, що перевищує показники 2001 року на 6,8% [108]. Шестирічне епідеміологічне спостереження дозволяє зробити висновок, що в Україні збільшується кількість хворих на ХОТ. Про це свідчить більше ніж двократне випередження темпів приросту поширеності над темпом приросту захворюваності. Зазначена особливість більше притаманна в Києві та Севастополі, Харківській та Закарпатській областях [154].
Актуальність вивчення етіопатогенезу та перебігу ХОТ обумовлена тим, що дана патологія вражає переважно осіб працездатного віку, здатна ускладнювати і обтяжувати перебіг інших хвороб, має хронічний перебіг із частими рецидивами. Ситуація загострюється в умовах нинішніх соціально-економічних негараздів в Україні, які, як відомо, безпосередньо впливають на виникнення ХОТ [154,155].
Одні з найбільш розповсюджених хвороб кишечника є гострі та хронічні ентерити, коліти (ХК), синдром подразненої кишки (СПК).
За даними світової статистики, від 30 до 50% хворих звертаються до гастроентеролога у зв’язку з СПК [63,227]. Але оцінити справжню поширеність даної нозології важко, тому що СПК може бути віднесений до так званих «хвороб-айсбергів»- хворі, що звертаються за допомогою, утворюють верхню частину цього айсберга і складають до 30% хворих на СПК[160].
Поширеність хронічного ентериту та ХК в Україні в 2004 році склала 12,9 на 100 тис на рік (зростання на 2,4% за рік). Однак встановлено, що загальна кількість пацієнтів, взятих під диспансерне спостереження, зменшилася (з 84,2% до 79,5%) [108].

Хронічні захворювання кишечника можуть обумовлювати порушення кальцієвого гомеостазу за рахунок різноманітних механізмів, головний серед яких - зменшення всмоктування цього елемента з кишечника. Результатом комплексних порушень у більшості випадків є вторинний остеопороз (ОП). Враховуючи те, що ОП не має специфічних клінічних проявів, необхідним стає виявлення хворих із початковими проявами розвитку ОП, порушеннями мінерального обміну - остеопенічним станом [1,3,188,196,203,218,231,267].
Останніми роками увага дослідників прикута до вивчення ролі порушень кальцієвого гомеостазу в розвитку не тільки остеопорозу, але й інших захворювань в осіб похилого та старечого віку. До таких захворювань належать атеросклероз, гіпертонічна хвороба, дегенеративні захворювання хребта й суглобів та інші [8,9,12,16,113,144]. Ці захворювання, які разом з остеопорозом є найчастішими формами патології у осіб літнього віку, запропоновано визначити як «кальцій-дефіцитні» хвороби людини [209]. Висока захворюваність, тяжкий перебіг, відсутність у певних ситуаціях ефективних методів лікування та профілактики захворювань, обумовлених порушенням обміну кальцію, надають особливу актуальність даним дослідженням [10,14,15,18,64,128,228].
Широка розповсюдженість дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта (ДЗХ) в усьому світі, в тому числі й в Україні, та невпинне збільшення захворюваності робить проблему вивчення окремих патогенетичних ланок при даній патології однією з найважливіших у клініці внутрішніх хвороб. В Україні ревматичні захворювання, до яких відносяться ДЗХ, за поширеністю займають 3-є місце після хвороб органів кровообігу і травлення та зустрічаються в 9512 випадках на 100 тисяч населення, тобто у 9,5% мешканців країни [67]. Таким чином, за даними офіційної статистики, більше ніж 4 млн. осіб нашої країни мають дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та/або хребта, які негативно впливають на якість життя пацієнтів, завдають велику економічну та медико-соціальну шкоду та займають перше місце серед причин непрацездатності населення з хронічними захворюваннями. Окрім того, захворюванням локомоторного апарата належить 2-е місце після хвороб органів кровообігу щодо інвалідизації хворих [67]. Медико-соціальне значення порушеної проблеми сприяло тому, що 13 січня 2000 року ВООЗ офіційно оголосила про початок Всесвітнього десятиріччя патології суглобів та кісток.
Актуальність теми. На даний час у багатьох випадках вивчення гастроентерологічної патології має мононозологічний характер, але це заперечує досвіду практичної медицини. Для сучасної медицини, особливо для гастроентерології, актуальною є проблема поліморбідності хворих. Близько 90% пацієнтів у віці 40-60 років мають у середньому 4-5 і більше одночасно існуючих хвороб [140,141]. Проблема сполучених захворювань досліджується багатьма науковцями. Існує так звана теорія функціональних блоків, яка розглядає поєднання декількох нозологій у певного пацієнта, не як не окремих ізольованих одне від одного захворювань, що зустрічаються з певною частотою, а як патогенетично обумовлену дисрегуляцію певного функціонального блока в багатьох органах та системах [59]. Виходячи з цього, лікувальні заходи повинні бути спрямовані не тільки на специфічні прояви існуючих захворювань, але й на виявлення та корекцію порушеного функціонального блока, що створює поліморбідність.
У літературі є багато даних щодо проблеми хвороб товстої кишки: визначення поняття, критеріїв діагностики, етіологічних чинників, суперечливих питань патогенезу, різноманітної клініки, діагностичних методів дослідження, профілактики, лікування та підвищення якості життя хворих.
Патогенетичні механізми ХК та СПК дуже складні та включають різні ланки гомеостазу, серед яких переважають зсуви в системі антирадикального захисту, перекисного окислення ліпідів та імунної системи. Так доведено, що виникнення ХК та його хронічний перебіг обумовлено формуванням імунної недостатності, яка йде по супресивному варіанту та призводить до формування вторинного імунного дефіциту. Також показано, що порушення імунного захисту більшою мірою визначається станом антиоксидантної системи, оскільки їх механізми тісно пов’язані між собою [103,104,147].
Однак, ймовірно, що не всі патогенетичні механізми захворювання вивчені в повній мірі. Залишаються відкритими питання особливостей поєднаного перебігу хвороб товстого кишечнику з іншими захворюваннями внутрішніх органів, не проводились дослідження стану кальцієвого обміну та кісткової тканини, особливостей лікування пацієнтів з СПК та ХК в поєднанні з дегенеративними захворюваннями хребта. Патологія товстої кишки, яка поєднується з ДЗХ або є наслідком його ураження, може впливати на перебіг даного супутнього захворювання та сприяти розвитку хибного кола”, коли загострення або прогресування однієї патології супроводжується погіршенням перебігу іншої. Саме це й стало підставою для проведення даного наукового дослідження, яке дозволить визначити окремі механізми перебігу та прогресування неспецифічних запальних захворювань кишечнику (ХК та СПК) на тлі ДЗХ та розробити диференційовані схеми терапії.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри загальної практики - сімейної медицини Харківського державного медичного університету і є фрагментом наукової роботи: «Патогенетичні варіанти порушень фосфорно-кальцієвого обміну та кісткового метаболізму у хворих різного віку з патологією системи травлення та методи їх корекції» (№ держреєстрації 0103U004545). Здобувач є співвиконавцем цієї теми, а саме: вивчив особливості змін у кальцієвому обміні хворих на хронічний коліт, синдром подразненої кишки в поєднанні з дегенеративним захворюванням хребта: підібрав хворих, виконав біохімічне дослідження параметрів кальцієвого гомеостазу та провів аналіз результатів.
Мета роботи підвищення якості діагностики та покращення ефективності лікування хворих на хронічний коліт та синдром подразненої кишки в поєднанні з дегенеративними захворюваннями хребта на підставі визначених механізмів ураження кишечнику.
Відповідно до цієї мети були поставлені наступні задачі:
1. Проаналізувати клініко-морфологічні варіанти змін у товстому кишечнику у хворих на дегенеративні захворювання хребта.
2. Дослідити стан кальцієвого обміну у хворих на дегенеративні захворювання хребта та патологію товстої кишки. Виділити прогнозонегативні чинники перебігу захворювань.
3. Визначити показники кісткового ремоделювання шляхом вивчення біохімічних маркерів даного процесу у хворих на ХК/СПК поєднаний з ДЗХ.
4. Оцінити структурно-функціональний стан кісткової тканини хворих на ХК/СПК в поєднанні з ДЗХ методом денситометрії.
5. Розробити тактику диференційованого лікування за умов різних варіантів перебігу захворювань товстого кишечнику (ХК та СПК) на тлі ДЗХ та довести її ефективність.
Об’єкт дослідження: варіанти перебігу захворювань кишечнику (хронічний коліт, синдром подразненої кишки) на тлі остеохондрозу хребта.
Предмет дослідження - стан кальцієвого обміну та кісткового метаболізму у хворих на ХК та СПК на тлі ДЗХ, кореляційні зв’язки між ними, залежність даних показників від типу ураження кишечнику, ефективність терапії.
Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Встановлені клініко-патогенетичні особливості перебігу ХК чи СПК, які було поєднано з ДЗХ; визначені морфологічні зміни в кишечнику таких хворих. Доведено, що сукупний перебіг даних хвороб створює синергізм негативного впливу на організм з розвитком «кальцієвого стресу». Уперше комплексно вивчено зміни кальцієвого гомеостазу, кісткового метаболізму та структурно-функціональний стан кісткової тканини у хворих з поєднаною патологією - ХК/СПК та ДЗХ. Встановлена невідома раніше залежність між клінічними проявами, типом ураження кишечника та показниками кальцієвого обміну і кісткового ремоделювання, яка стала основою нового способу діагностики, прогнозу та диференційованого лікування хворих з ХК та СПК в поєднанні з ДЗХ. Патогенетично обґрунтовано включення до комплексного лікування кальцеміну у хворих із сукупним перебігом ХК/СПК та ДЗХ. Доведено, що даний спосіб лікування позитивно впливає не тільки на клінічні прояви обох захворювань, але й на нормалізацію кальцієвого гомеостазу та кісткового ремоделювання, що підвищує ефективність лікувальних заходів.
За матеріалами роботи одержано патент на корисну модель № 18962 «Спосіб лікування хворих на хронічний коліт», 2006.
Наукові результати, які отримані в дисертаційній роботі, впроваджено до клінічної практики терапевтичних та гастроентерологічних відділень поліклінік та лікарень містах Харкова, Донецька та Луганська. Матеріали роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі загальної практики сімейної медицини Харківського державного медичного університету.
Практичне значення одержаних результатів. У пацієнтів із захворюваннями кишечника, а саме, хронічним колітом та синдромом подразненої кишки, які перебігають на тлі дегенеративних захворювань хребта, необхідно визначати стан кальцієвого обміну. Визначено лабораторні та інструментальні критерії, які дозволяють об’єктивізувати спектр кісткових порушень у хворих з ХК або СПК. Виявлені кореляційні зв’язки між станом кісткового метаболізму, кальцієвим обміном та типом ураження кишечника (ХК або СПК) у пацієнтів із супутніми ДЗХ. На основі вивчення змін в кістковій тканині розроблено індивідуалізовану схему патогенетичної фармакотерапії таких хворих. Встановлено, що призначення кальцеміну пацієнтам з сукупним перебігом ХК або СПК з ДЗХ, забезпечує корекцію виявлених порушень гомеостазу, що підвищує ефективність лікування. Застосування кальцеміну в комплексній терапії таких хворих сприяє досягненню більш тривалої ремісії та стабільності результатів лікування.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно поставлена мета, сформульовані задачі, здійснено планування етапів дослідження. Самостійно виконаний весь клінічний етап обстеження, який включав підбір тематичних хворих і осіб контрольної групи, фізикальне обстеження в рамках теми дисертації. Дисертант вів первинну документацію, розробив картки обстеження хворих, особисто провів біохімічне дослідження параметрів кальцієвого гомеостазу. Контроль за ефективністю лікування здійснювався з особистою участю автора. Дисертантом проведена статистична обробка результатів, розробка основних положень, висновків та практичних рекомендацій, особисто готувались результати дисертаційної роботи до публікації, впровадження результатів дослідження в клінічну практику.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та результати дисертаційної роботи були представлені та обговорені на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів «Від фундаментальних досліджень до медичної практики» (Харків, 2005); Міжнародному конгресі гастроентерологів «Двенадцатая Российская Гастроэнтерологическая Неделя» (Москва, 2006); міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2006); науково-практичній конференції «Щорічні терапевтичні читання: Терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоров’я», присвячені пам’яті академіка Л.Т.Малої (Харків, 2006); Всеукраїнських науково-практичних конференціях (з міжнародною участю) «Вклад молодих вчених у розвиток медичної науки і практики», присвячені пам’яті академіка Л.Т.Малої та «Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині» (Харків, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції терапевтів інтерністів «Здобутки і перспективи внутрішньої медицини» (Тернопіль, 2006); міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2007); науково-практичній конференції «Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб» (Харків, 2007); республіканській науково-практичній конференції «Лікування та реабілітація у загальній практиці - сімейній медицині» (Одеса,2007).
Дисертаційну роботу апробовано на спільному засіданні кафедр загальної практики сімейної медицини та госпітальної терапії з циклом клінічної фармакотерапії Харківського державного медичного університету (травень 2007 року, протокол № 10).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць, серед яких 7 журнальних статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 2 - самостійно); 9 тез доповідей на науково-практичних конференціях та конгресі.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто розв’язання наукової задачі: на основі вивчення клініко-лабораторного перебігу та патогенезу хронічних захворювань кишечнику (ХК та СПК), які перебігають у поєднанні з дегенеративними захворюваннями хребта, підвищено якість діагностики, розроблено прогностичні критерії ефективності лікування хворих, а завдяки використанню препаратів кальцію поліпшено показники лікування таких осіб.
2. На підставі клініко-морфологічного обстеження у 63,6% хворих був підтверджений хронічний коліт, у 36,4% - СПК. Сполучення хронічного коліту та синдрому подразненої кишки з остеохондрозом хребта призводить до синергізму з його негативним впливом на клінічні прояви поєднаної патології. Так у хворих із зазначеною патологією в більшості випадків (93,5%) виникав атиповий абдомінальний больовий синдром, який характеризувався тривалістю (86,4% хворих), відсутністю чіткої локалізації (13% осіб) та провокувався фізичним навантаженням (у 18,2% випадках); рецидиви захворювання з’являлися удвічі частіше й тривали у 2-2,5 рази довше.
3. Перебіг хронічного коліту, синдрому подразненої товстої кишки на тлі остеохондрозу хребта характеризується порушенням кальцієвого гомеостазу: зменшенням рівня загального та іонізованого кальцію сироватки крові (на 9,5% та 4,9% відповідно), що призводить до збільшення кальцієвого коефіцієнта (на 4,9%) та підвищення екскреції кальцію з сечею (на 41,5%). Порушення кальцієвого обміну мали залежність від нозологічної форми (більш виражені у хворих на хронічний коліт), дискінетичних порушень (найвищі при гіпермоторній дискінезії кишечника) та впливали на вираженість больового синдрому. При зменшенні рівня кальціємії на 11,5% і більше можна припустити наявність остеопорозу.
4. Поєднання хронічного коліту, синдрому подразненої товстої кишки з дегенеративним захворюванням хребта призводить до дисбалансу кісткового ремоделювання, а саме до переваги кісткової резорбції над утворенням кісток: рівень ТРКФ (маркера кісткової резорбції) був збільшений у даних хворих у 4 рази, порівняно з нормою. Зміни в показниках кісткового формування (за маркером КІЛФ) виявились різноспрямованими. Активність кісткової резорбції була майже однакова як при ХК, так і при СПК, у той час як кісткове формування виявилося дещо активнішим у разі існування функціональної патології кишечнику, ніж органічної.
5. У хворих на хронічний коліт, синдром подразненої товстої кишки, що перебігають на тлі остеохондрозу, у 80,7% спостерігається зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), причому основні показники МЩКТ були значно менші в групі пацієнтів із ХК на тлі ОХ, ніж у групі хворих СПК в поєднанні з ДЗХ.
6. Лікування хворих на хронічний коліт, синдром подразненої кишки, які поєднуються з дегенеративним захворюванням хребта, рекомендується проводити з урахуванням кальцієвого дисбалансу. Включення додатково до терапії кальцеміну сприяє швидшій нормалізації клінічних проявів захворювання, кальцієвого гомеостазу та кісткового метаболізму, що призупиняє прогресування остеопорозу та є патогенетично обґрунтованим.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для підвищення якості діагностики та прогнозування перебігу хронічного коліту або синдрому подразненої кишки у хворих із дегенеративними захворюваннями хребта є доцільним проведення комплексного дослідження із визначенням загального та іонізованого кальцію сироватки крові, кісткового ізоферменту лужної фосфатази та тартратрезистентної кислої фосфатази.
2. При значенні загального кальцію в крові нижче 2,32±0,01 ммоль/л у хворих з ХК або СПК можна припустити розвиток остеопорозу, що потребує проведення відповідної терапії.
3. При хронічному коліті, що перебігає на тлі остеохондрозу хребта, показник відносного вмісту іонізованого кальцію можна використовувати в якості маркера ступеня тяжкості мікроциркуляторних порушень у слизовій оболонці кишки.
4. У хворих із хронічним колітом та остеохондрозом хребта патогенетично обґрунтованим є включення в комплексне лікування кальцеміну по 1 таблетці двічі на день протягом трьох місяців поспіль двічі на рік. Для оптимізації лікування хворих на синдром подразненої кишки в сполученні з ДЗХ рекомендується додаткове призначення кальцеміну по 1 таблетці двічі на день протягом двох місяців поспіль двічі на рік.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврунин А.С., Корнилов Н.В., Суханов А.В., Емельянов В.Г. Формирование остеопоротических сдвигов в структуре костной ткани (костные органы, структура костной ткани и ее ремоделирование, концепция патогенеза остеопороза, его диагностика и лечение) - Санкт-Петербург, 1998.-67с.
2. Антонов И.П., Лупьян Я.А. Прогностический отбор лиц с неврологическими проявленими поясничного остеохондроза при массовых профилактических осмотрах населения (скрининг) // Журнал невропатологи и психиатрии им.С.С.Корсакова.-1998.-Т.88, вып.4.-С.11-17.
3. Арабская Л.П. Общая характеристика структурно-функционального состояния костной ткани и физического развития детей, рожденных после аварии на ЧАЭС // Пробл. остеології.— 2001.— Т. 4, № 3.— С. 11—22.
4. Бабак О.Я. Синдром раздраженного кишечника. Перспективы улучшения качества жизни //Лікарська справа.-1997.-№2.-С.9-14.
5. Бабак О.Я. Синдром раздраженного кишечника: современное состояние проблемы //Лікарська справа.-2000.-№3-4.-С.6-11.
6. Бабак О.Я., Фадєєнко Г.Д. Гастроэзофагальная рефлюксная болезнь.- К.: Интерфарма, 2000.- 175с.
7. Бакалюк О.Й., Панчишин Н.Я., Дзига С.В. Синдром ендогенної інтоксикації, механізм виникнення, методи ідентифікації// Вісник наукових досліджень.— 2000.— № 1.— С. 11—13.
8. Баранова И.А. и соавт. Минеральная плотность костной ткани и факторы риска развития остеопороза у больных бронхиальной астмой.// Журнал практичного лікаря.-2001.-№6.-С.28-31.
9. Басявичус А.Р. Сравнительная значимость ультразвукового и рентгенологического методов исследования в определении наличия и динамики системного остеопороза эндокринного происхождения: Автореф. дис.канд. мед. наук.- Каунас,-1992.-20с.
10. Баяндина Є.І. Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика // Матер.1 Укр.наук.-практ. конф.- Київ, 1995.-С.9-10.
11. Белоусов Ю.В, Садчиков В.Д., Білоусова О.Ю. Хронический колит и синдром раздраженной толстой кишки у детей: диагностика и дифференциальная диагностика// Врачебная практика.- 2000.- №3.-С.59-62.
12. Бензар І.М., Гусак О.М., Федонюк Я.І. Зміни мінеральної щільності кісткової тканини при неспецифічних запальних захворюваннях товстої кишки // Ортопедия, травматология и протезирование.— 2002.— № 4.— С. 111—113.
13. Б. Лоренс Риггз, Л.Джозеф Мелтон ІІІ Остеопороз: этиология, діагностика, лечение. Пер. с англ.. Под ред.. проф.. Е.А. Лепарского.-2000.- 569с.
14. Боневольская Л.И. Проблема остеопороза в современной медицине // Вестник Российской академии наук.-2003.-№7.-С.15-18.
15. Борткевич О.П. Остеопороз - современные проблемы в ревматологии // Мат.2-го Національного Конгресу ревматологів України.- Київ,1997.-С.83-84.
16. Бутенко Г.М. Остеопороз и имунная система// Проблемы остеологии.-1999.- №3.-С.23-27.
17. Буторова Л.И., Калинин А.В. Значение лактулозы в регуляции кишечной микрофлоры// Клинические перспективы гастроентерологи, гепатологии.-2002.- №6.-С.2-7.
18. Baran D.T.,Faulkner K.G.,Genant H.K. et al. Диагностика и лечение остеопороза: принципы использования костной денситометрии. Остеопороз и остеопатии.- 1998.- №3.- с.10-16.
19. Веренич С.В. Епидемиология та клинические особенности остеохондроза позвоночника// Здравоохранение Белоруссии.- 1999.-№2.-С.57-60.
20. Веселовский В.П., Богоявленский В.Ф. Особенности противорецидивной терапии больных язвенной болезнью с сопутствующим остеохондрозом грудного отдела позвоночика// Казаний медицинский журнал.- 1990.-Т.71, №4.-С.243-246.
21. Вильям М. Кеттайл, Рональд А.Арки. Патофизиология эндокринной системы. «Невский диалект»,2001.-Санкт-Петербург.-467с.
22. Волосовец А.П., Кривопусков С.А. Современные подходы к решению проблемы запора у детей: опыт применения лактулакса // Доктор.-2005.-№2.- С.69-70
23. Воробей В.В., Рой И.В. Остеохондроз позвоночника: етиологія, клиника, лечение физическими методами// Журнал практичного лікаря.-2001.-№6.-С.39-44.
24. Гнездилов А.В., Загорулько О.И., Сыровегин А.В. Терапия острого корешкового синдрома с использованием глюкокортикоидных препаратов в практике отделения терапии боли// Терапевтический архив.-2004.-№5.- С.75-77.
25. Гребенев А.Л., Мягкова Л.П. Болезни кишечника.- М.: Медицина,1994.-397с.
26. Гребенев А.Л. Руководство по энтерологии: в 3 т.Т.3. Под общей редакцией Ф.И.Комарова, А.Л. Гребенева.- М.: Медицина, 1996.
27. Григорьев А.И., Ларина И.М. Принципы организации обмена кальция // Успехи физиологических наук.-1997.-№3.-Т.23.-С.24-41.
28. Гощинський В.Б., Боцюк Н.Є., Боровік І.Щ. Деякі аспекти впливу стану слизової оболонки гастродуоденальної зони при виразковій хворобі на зміну щільності кісткової тканини// Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник, Дніпропетровськ, 2005. -вип.36.-С.207-211.
29. Гусев Е.И., Бурд Г.С., Никифоров А.С. Неврологические симптомы, синдромы, симптомокомплексы и болезни.- М.:Медицина,1999.-328с.
30. Давыдов Ю.А. Инфаркт кишечника и хроническая мезентериальная ишемия.- М.: Медицина,1997.-208с.
31. Давыдов О.В. Патогенез и лечение болевого абдоминального синдрома позвоночника// Клиническая медицина.-1997.-№4.-С.90-91.
32. Дегтярева И.И. Заболевания органов пищеварения.- Киев,2000.-С.177-192.
33. Дедух Н.В., Бенгус Л.М. Возможные механизмы костной резорбции при алиментарном остеопорозе (обзор литературы)//Український медичний альманах.-2001.- Т.4, №4.-С.213-217.
34. Дедух Н.В. Значение кальция и витамина Д в метаболизме костной ткани // Проблемі остеологии. - 2002. Т. 5.-С.45.
35. Дземан М.І. Значення резистентності, реактивності та загально адаптивних реакцій організму для клініки внутрішніх захворювань// Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні питання вражень внутрішніх органів та їх зв'язок із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Особливості перебігу захворювань у працівників річного флоту».-Київ.-1999.-С.43-46.
36. Дзурик Р. Профилактика и лечение остеопороза с позиций клинической фармакологии // Словакофарма ревю. - 2003. - С.95-97.
37. Диагностика и лечение синдрома раздраженной кишки (Материалы „круглого стола”)// Российский журнал гастроентерологии, гепатологии, колопроктологии.-1999.-Т.8,№2.-С.61-71.
38. Епифанов В.А., Епифанов А.В. Остеохондроз позвоночника.-М.: МЕДпрессинформ, 2004.-2-е издание, исправленное и дополненное.-272с.
39. Ермакова И.П. Лабораторная диагностика обмена минеральных веществ // Остеопороз и остеопатии.-2000.-№2.-С.41-48.
40. Ермакова И.П., Пронченко И.А., Бузулина В.П. Клиническое значение исследования биохимических маркеров костного метаболизма при остеопорозе // Проблемы остеологии.-1999.-Т.2.-№3.-с.65-66.
41. Ермакова И.П., Пронченко И.А. Современные биохимические маркеры в диагностике остеопороза// Остеопороз и остеопатии.-1998.-№1.-с.35-39.
42. Ермакова И.П., Пронченко И.А. Современные биохимические маркеры в диагностике остеопороза // Остеопороз и остеопатии.-2000.-№1.-С.24-27.
43. Єпішин А. В., Бугай Б. Г., Кузьмич Ю. П. та ін. //Актуальні питания клінічної та експериментальної медицини. Тернопіль.- 1994. - С. 28.
44. Єпішин А. В., Лемке М. О., Бугай Б. Г. та ін.// Практичні аспекти медичної імунології. - Тернопіль, 1993. - С. 17-19.
45. Жарков П.Л. Остеопороз. Актуальные вопросы на современном этапе изучения// Вестник рентгенологии и радиологии.-1998.-№1.-С.44-48.
46. Желчекаменная болезнь и синдром нарушенного пищеварения /Петухов В.А..-М.:ВЕДИ,2003.-128с.:ил.
47. Зазірний І.М. Сучасні погляди на етіологію та патогенез остеоартрозу// Лікарська справа.-1999.-№2.-С.7-12.
48. Зацепин С.Т. Костная патология взрослых: Руководство для врачей.- М.:Медицина,2001.- 640с.
49. 3адионченко B.C., Кольцов П.А. Поликлиническая гастроэнтерология Руководство для врачей. М.: издательство «Стар'Ко»,1998.-240с.
50. Звягинцева Т.Д., Шаргород И.И., Гриднева С.В. Клинико-патогенетические аспекты диагностики и лечения синдрома раздраженного кишечника// Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник, Дніпропетровськ, 2005. -вип.36.-с.178-181.
51. Звягинцева Т.Д., Шаргород И.И., Дергачева А.В. Синдром раздраженного кишечника: критерии диагностики и лечения// Журнал практичного лікаря.-2001.-№5.-С.38-40
52. Златкина А.Р. Фармакотерапия хронических болезней органов пищеварения.- М.:Медицина.-1998.-286с.
53. Златкина А.Р. Синдром раздраженного кишечника (клиника, диагностика, лечение) // Терапевтический архив.-1997.-Т.69,-№2.-С.68-71.
54. Златкина А.Р. Синдром раздраженного кишечника // Российский журнал гастроентерологии, гематологии, колопроктологии.-2000.-Т.10.-№1.-С.13-18.
55. Златкина А.Р. Терапевтическая стратегия при хронических энтеропатиях//Doctor.-2002.-№2.-С.12-14. 56. Зацепин С.Т. Костная патология взрослых: Руководство для врачей.-М.:Медицина,2001.-640с.
57. Ивашкин В.Т., Лапина Т.Л. Гастроентерологія ХХІ века// Русский медицинский журнал.- 2000.-Т.8, №17.- С.697-701.
58. Ивашкин В.Т., Минасян В.А., Уголев А.М. Теория функциональных блоков и проблемы клинической медицины.-Ленинград,1990.-304с.
59. Ивашкин В.Т., Нечаєв В.М. Функциональные заболевания желудочно-кишечного тракта. Римские критерии ІІ. Болезни органов пищеварения (для специалистов общей практики).- 2000.- Т.2 (2).-С.20-22.
60. Камышников В.С. Справочник по клиникобиохимическим исследованиям и лабораторной диагностике.- М.: МЕДпресс, 2004. - 911с.
61. Клиническая ревматология/Под ред. Х.Л.Ф. Каррея М.:Медицина, 1990. - 448с.
62. Клиническая гастроэнтерология (протоколы диагностики и лечения)/ БойкоТ.И., Гравировская Н.Н., Майкова Т.В. и др./ Под ред. Ю.А. Филиппова- Днепропетровск: Журфонд, 2003.-199с.
63. Кляритская И.Л. Синдром раздраженной кишки// Сучасна гастроентерологія.-2003.-№1(11).-С.45-48.
64. Ковалев Д.И. Регуляция обмена кальция в организме человека// Проблемы эндокринологии.-1991.-Т.37, №6.-С.61-66.
65. Коваленко В.М., Борткевич О.П. Вторинний остеопенічний синдром при вибраних ревматичних захворюваннях: погляд на проблему// Врачебная практика.-2001.-№4.- С.22-29.
66. Коваленко В.М., Головков Ю.Ж., Борткевич О.П. Ревматические болезни суставов и остеопороз: методологические подходы к диагностике и медикаментозной коррекции// Проблемы остеологи.-2000.-№3.-С.36-43.
67. Коваленко В.М., Шуба Н.М., Корнецький В.М. Сучасний стан ревматологічної служби в Україні // Український ревматологічний журнал.- 2001.-№3-4.-С.3-7.
68. Кожанова А.К., Андронов А.Н., Ильясов Т.З. и др. Комплексное лечение неврологических проявлений у больных остеохондрозом позвоночника// Здравоохранение Казахстана- 1991.-№1.-С.61-64.
69. Корж А.А., Волков Е.Б. Остеохондроз позвоночника- взгляд на проблему с современных позиций// Ортопедия, травматология и протезирование.-1994.-№4.-С.3-9.
70. Корж А.А., Дедух Н.В., Шевченко С.Д. Остеопороз: клиника, диагностика, профилактика и лечение// Харьковсий медицинский журнал.- 1997.-№1.-С.21-25.
71. Корж Н.А. Некоторые проблемы патологии позвоночника// Международный медицинский журнал.-2001.-№4.-С37-39.
72. Корнилов Н.В., Аврунин А.С., Войтович А.В. Остеопороз- болезнь или синдром?// Анналы хирургии.-1999.-№4.-С.5-7.
73. Кудрявцев П.С. Методы и аппаратура для ультразвуковой денситометрии. Остеопороз и остеопатии.-1999.- №2.- с.44-47.
74. Кузнецов В.Ф. Структура дистрофических поражений позвоночника у больных с вертеброгенной патологией нервной системы// Здравоохранение Беларуси.-1992.-№6.-С.32-35.
75. Куликович Ю.Н., Латиш В.Д., Юрьєва О.С. Остеопороз: диагностика и новые методы лечения // Журнал практичного лікаря.-2002.- №5.- С.34-40.
76. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Еxcel. К: Морион, 2000. 315 с.
77. Левицький Д.О. Кальций и биологические мембраны // Биохимия мембран кн.7 . / Под ред.. А.А. Болдырева.- М.: Высшая школа.-1990.- С.7-116.
78. Лобенко А.А. Современные представления об этиологических и патогенетических аспектах остеоартроза // Лікарська справа.- 1997.-№3.- С.40 -73.
79. Лобода В.Ф., Ясній О.Р. Остеопатії у дітей з хронічними гастродуоденітами // Педіатр., акуш. та гінекол.— 2000.—№ 2.— С. 29—31.
80. Логинов А.С., Парфенов А.И. Болезни кишечника: Руководство для врачей.-М.: Медицина, 2000.-632с.
81. Маев И.В., Черемушкин С.В., Лебедева Е.Г. Синдром раздраженного кишечника // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.-2000.-№5.-С.70-75.
82. Майкова Т.В. Стан імунної ланки регуляції у хворих на хронічний гастродуоденіт, поєднаний з хронічним безкам`яним холециститом та хронічним панкреатитом // Медичні перспективи.- 2004.-№3.-С. 69-74.
83. Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем (МКБ-10)/ВОЗ.-1995.
84. Минушкин О.Н. Лечение функциональных расстройств кишечника и желчевыводящей системы, протекающих с абдоминальными болями и метеоризмом//Клиническая фармакология и терапия.-2002.-№11 (1).-С.24-26.
85. Минушкин О.Н. Синдром раздраженного кишечника // Терапевтический архив.-2000.-Т.72,-№1.-С.71-72.
86. Митник З.М. Мінеральна щільність кісткової тканини, мінеральний і кістковий обмін у хворих на хронічний панкреатит із зовнішньосекреційною недостатністю // Львівський мед. часопис.— 2003.— Т. VIV, № 1.— С. 64—68.
87. Митник З.М. Стан кальцієво-фосфорного обміну і кальцієрегулювальних систем у хворих із хронічною патологією печінки // Сучасна гастроентерологія.-2006.-№1(7).-С.67-69.
88. Мицура Д.И. Взаимосвязь уровня кальция в плазме крови и выраженности клинических симптомов перфоративной гастродуоденальной язвы // Клінічна хірургія.- 1995.-№4.-С.46-47.
89. Москалев Ю.О. Минеральный обмен.- М.: Медицина, 1999.-288с.
90. Нарушение обмена кальция/ Под ред. Д. Хит, Дж. Маркс; пер. с англ.-М.,1999.-198с.
91. Насонова В.А., Бунчук Н.В. Ревматические болезни.- М.,1997.-С.257-294.
92. Насонова В.А., Фоломеева О.М. Медико-социальные проблемы хронических заболеваний суставов и позвоночника// Терапевтический архив.-2000.-№5.-С.5-8.
93. Насонов Е.Л. Проблемы остеопороза: изучение биохимических маркеров костного метаболизма// Клиническая медицина.-1998.-№5.-С.20-25.
94. Насонов Е.Л., Скрипникова И.А., Беневоленская Л.И., Насонова В.А. Патогенез остеопороза: анализ иммунологических механизмов// Клиническая ревматология— 1996.— № 3.— С. 12—18.
95. Насонов Е.Л., Скрипникова И.А., Насонова В.А. Проблема остеопороза в ревматологии.- М.: Медицина, 1997.- 321с.
96. Насонов Е.Л. Ультразвуковая остеометрия // Остеопороз и остеопатии.-1998.-№1.-С.18-20.
97. Оганов В.С. Гипокинезия- фактор риска остеопороза// Остеопороз и остеопатии.-1998.-№1.-С.13-17.
98. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов: Т.1. Лечение болезней органов дыхания Лечение болезней органов пищеварения.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Мед. лит., 2000.-560с.
99. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов: Т1. Диагностика болезней органов пищеварения:- М.: Мед. лит., 2000.-560с.
100. Опанасик Н.И. Запоры: современные подходы к лечению// Doctor-2002.-№2.-С.26-29.
101. Отченашенко В.А. Вираженість ендогенної інтоксикації та змін мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на цукровий діабет // Вісник наук. досл.— 2003.— № 3.— С. 52—54.
102. Парфенов А.И., Калоев Ю.К., Федотова Н.Г. Интетрикс в лечении больных с синдромом раздраженного кишечника // Рос. журн. гастроентерологи, гепатологии, колопроктологии.-1997.-Т.VІІ.-№5.-С.300.
103. Пасиешвили Л.М., Железнякова Н.М. Нарушение регуляции иммунных процессов у больных хроническим колитом // Український терапевтичний журнал-2004.-№3.-С.85-87.
104. Пасиешвили Л.М, Супрун Е.В., Бобро Л.Н. Обоснование применения амизона и эрбисола в комплексной терапии больных хроническими воспалительными заболеваниями кишечника // Експериментальна та клінічна медицина.- 2002.-№1.- С.68-70.
105. Парфенов А.И. Энтерология.-М.: Триада.-Х., 2002.-744с.
106. Пелещук А.П. Функціональні розлади товстої кишки (Лекція)//Лікарська справа.-1998.-С.8-16.
107. Передерий В.Г., Ткач С.М., Перекрестова Е.А. Потенциальные «ловушки» в дифференциальной диагностике синдрома раздраженной кишки// Сучасна гастроэнтерология.-2004.-№4 (18).- С.26-31.
108. Петречук Л.М., Скірда І.Ю. Дослідження епідеміології органів травлення та деякі питання диспансеризації у міській поліклініці// Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник, Дніпропетровськ, 2005. -вип.36.-с.17 -22.
109. Пищулина С.В. Гомеостаз кальция и циклические нуклеотиды в раннем посттравматическом периоде // Запорожский мед.журнал.-2004.-№3.-С.46-48.
110. Поворознюк В.В. Возрастные аспекты структурно-функционального состояния костной ткани населения Украины// Остеопороз и остеопатии.-2000.-№1.-С.15-22.
111. Поворознюк В.В., Гайко Г.В., Євтушенко О.О., Шевченко Н.С. Епідеміологія, діагностика і лікування остеопорозу// Український медичний часопис.- 1999.-№2(10).- С.110-117.
112. Поворознюк В.В., Головач 1.Ю. Глюкокортикодидуцированный остеопороз //Лікування та діагностика. - 1999. -№2-3. С. 45-47.
113. Поворознюк В.В., Головач І.Ю. Порівняльна характеристика структурно-функціонального стану кісткової тканини при ревматоїдному артриті та остеоартрозі// Ортопедия, травматология и протезирование.- 1999.-№4.-С.75-79.
114. Поворознюк В.В., Григор’єва Н.В. Застосування препаратів кальцію та вітаміну D3 у профілактиці та лікуванні остеопорозу// Український ревматологічний журнал.-№3-4.-2001.-С.33-38.
115. Поворознюк В.В., Григор’єва Н.В. Менопауза та остеопороз.-К.,2002.-397с.
116. Поворознюк В.В. Застосування препаратів кальцію та вітаміну D в профілактиці та лікуванні остепорозу // Укр.ревмат. журнал.-2001.- №3-4.-С.33
117. Поворознюк В.В., Макогончук А.В., Бондаренко О.В. Остеопороз позвоночника// Журнал практичного лікаря.-2000.-№1.-С.11-17.
118. Поворознюк В.В. Остеопороз // Лікування та діагностика.— 1997.— № 3.— С. 20—26.
119. Поворознюк В.В. Остеопороз позвоночника: механизмы развития, факторы риска, клиника, диагностика, профилактика и лечение// Повреждения позвоночника спинного мозга/ Под ред. Н.Е. Полищука, Н.А. коржа, В.Я. Тищенко.- К.: Книга плюс.-2001.- 548с.
120. Поворознюк В.В. Остеопороз та біохімічні маркери метаболізму кісткової тканини// Лабораторна діагностика.-2002.-№1.-с.53-60.
121. Поворознюк В.В., Подрушняк Е.П., Орлова Е.В. Остеопороз на Украине.-1995.- 275с.
122. Подрушняк Е.П. Проблемы остеопороза: настоящее и будущее // Пробл. остеологии.— 1997.— № 1.— С. 4—11.
123. Подрушняк Е.П. Остеопороз - проблема века.- Симферополь: Одиссей, 1997.-108с.
124. Попелянский Я.Ю. Позвоночный остеохондроз болезнь антигравитационного приспособления взрослого (постхордального) человека// Журнал неврологии и психиатрии.-2000.-№7.-С.6566.
125. Райц Л. Революция в проблеме остеопороза// Международный журнал медицинской практики.-1997.-№3.-С.49-52.
126. Рапопорт С.П. Синдром раздраженной кишки- не самостоятельное заболевание, а симптомокомплекс// Врач.- 1999.-№8.-С.32-33.
127. Рассохина О.А. Дисбаланс кальция и магния в патогенезе синдрома раздраженной кишки// Гастроентерологія: міжвід. зб. Дніпропетровськ.-2007.-вип.39.-С.109-113.
128. Раскина Т.А., Ушаков А.В. Оценка минеральной плотности костной ткани у больных ревматоидным артритом методом ультразвуковой остеометрии// Терапевтический архив.-2003.-№5.-С.56-60.
129. Ревел П.А.Патология кости: Пер. с англ.- М.: Медицина, 1993.- 386с.
130. Родонежская Е.В. Хронический колит//Doctor-2002.-№2.-С.34-38.
131. Рожинская Л.Я. Генерализованный остеопороз: диагностика, лечение, профилактика // Врач.- 1999.-№8.-с.6-9.
132. Рожинская Л.Я., Марова Е.И. Профилактика и лечение остеопороза// Клиническая медицина.- 1997.-№9.-С.8-15.
133. Рожинская Л.Я. Остеопороз: диагностика нарушений метаболизма костной ткани и кальций-фосфорного обмена. Клиническая лабораторная диагностика.-1998.-№5.-С.25-32.
134. Рожинская Л.Я. Системный остеопороз.- М: Медицина.,2001.-с.46-64.
135. Родионова С.С., Швец В.Н. Роль статической гистоморфометрии в изучении особенностей нарушения ремоделирования костной ткани на примере остеопороза у ликвидаторов// Проблемы остеологии.-1999.- Т.2, №3.-С.64-65.
136. Рубин М.П., Чечурин Р.Е., Зубова О.М. Остеопороз: диагностика, современные подходы к лечению, профилактика // Терапевтический архив.-2002.-№1-С.32-37.
137. Руководство по остеопорозу/ Под ред. Л.И. Беневоленской.— М.: Бином. Лаборатория знаний, 2003.— 524 с.
138. Руководство по гастроэнтерологии: В 3т./Под ред.Ф.И.Комарова и А.Л. Гребенева.-М.: Медицина,1995.-Т.3.-672с.
139. Свінцицький А.С. Діагностика та лікування поширених захворювань органів травлення: Практичний посібник для лікарів загальної практики/ А.С. Свінцицький.- К.: ДСГЛтд, 2004.-240с.
140. Свиридюк В.З. Поліморбідність у пацієнтів з хворобами органів травлення та шляхи її подолання// Сучасна гастроентерологія.- 2005.-№4(24).- С.24-29.
141. Свиридюк В.З. Шляхи подолання поліморбідності пацієнтів з хворобами органів травлення// Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник, Дніпропетровськ, 2005. -вип.36.-с.185-195.
142. Ситель А.Б. Диагностика и консервативное лечение компрессионных синдромов поясничного остеохондроза// Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова.-1999.-Т.90.-№4.-С.35-38
143. Сміщук Ю.О. Синдром подразненої кишки - різні захворювання чи стадії одного процесу //Лікарська справа.-2000.-№3-4.-С.169-172.
144. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Баринов Э.Ф., Ефремов Н.Г. Роль нарушения кальциевого обмена в патогенезе деформирующего остеоартороза у шахтеров// Журнал ортопедии, травматологии и протезирования.-1994.-№4.-С.34-38.
145. Справочник по гастроентерологи/ И.Н. Броновец, И.И. Гончарик и др.- Мн.: Бєларусь, 1997.- 478с.
146. Сорочан О.В., Бойко Т.Й. Порушення мінерального обміну у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок та їх корекція// Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник, Дніпропетровськ, 2007. -вип.39.-с.278-284.
147. Супрун Е.В. Патогенетическое обоснование применения амизона в комплексной терапии хронического энтерита и колита// Медицина сегодня и завтра.-2001.-№4.-С.77-79.
148. Стародуб Є.М., Самагальська О.Є., Лазарчук Т.Б. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих з патологією органів травлення // Вісник наукових досліджень— 2001.—№ 1.— С. 35—36.
149. Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия.- М.: Медицина, 1999.- 688с.
150. Титов В.Н. Методические и диагностические аспекты определения содержания кальция// Клиническая лабораторная диагностика.- 1999.- №2.-С.23-26.
151. Трэвис С.П.Л. Гастроентерология: Руководство: Пер. с англ./ С.П.Л. Трэвис., Р.Х. Тейлор, Дж.Дж. Мисевич; Под ред. С.И. Пиманова.-М.: Мед. Литература, 2002.-640с.
152. Фадеенко Г.Д. Синдром метеоризма. Как его лечить? // Doctor-2002.-№2.-С.46-48.&n