КЛІНІЧНО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПОДАГРИ У ХВОРИХ З УРАЖЕННЯМ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ КОРЕКЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Арич Галина Іванівна

УДК: 616 002.78:616.36-092-08

КЛІНІЧНО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПОДАГРИ У ХВОРИХ З УРАЖЕННЯМ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ КОРЕКЦІЇ

14.01.02 внутрішні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Пішак Ольга Василівна
доктор медичних наук, професор

Чернівці, 2007

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................4
ВСТУП....................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЕТІОЛОГІЇ, ПАТОГЕНЕЗУ, ДІАГНОС-ТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПОДАГРИ (огляд літератури)
1.1.Сучасні аспекти етіології і патогенезу загострення подагричного артриту..........................................................................................................12
1.2.Особливості добової ритміки біохімічних параметрів, які віддзеркалюють патогенетичні аспекти подагри......................................24
1.3.Особливості ураження гепатобіліарної системи при подагрі............27
1.4.Сучасні підходи до лікування подагри................................................31
1.5.Основні відомості про препарати рослинного походження фітоліт та холівер...........................................................................................................33
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих....................................37
2.2. Методи дослідження.............................................................................45
2.3. Методи лікування хворих на подагру.................................................49
2.4. Методика статистичного аналізу результатів дослідження..............50
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ЧАСОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ БІОХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ХВОРИХ НА ПОДАГРУ З СУПУТНІМ УРАЖЕННЯМ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ
3.1. Клінічно-лабораторні особливості ураження гепатобіліарної системи у хворих на подагру..............................................................................51
3.2. Аналіз добової організації про- та антиоксидантної систем, процесів протеолізу, фібринолізу крові, сечової кислоти крові і сечі у хворих на подагру з супутнім ураженням гепатобіліарної системи................................54
3.3. Кореляційний аналіз біохімічних показників у хворих на подагру з супутнім ураженням гепатобіліарної системи..................................................87
РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ФІТОЛІТУ ТА ХОЛІВЕРУ НА ПЕРЕБІГ ПОДАГРИ У ХВОРИХ ІЗ СУПУТНЬОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ
4.1. Аналіз клінічної ефективності терапевтичного комплексу із поєднанням фітоліту та холіверу у хворих на подагру з супутнім ураженням гепатобіліарної системи......................................................................................94
4.2. Особливості добової організації про- та антиоксидантної систем крові, сечової кислоти крові і сечі, процесів протеолізу, фібринолізу крові у хворих на подагру з супутнім ураженням гепатобіліарної системи під впливом комплексної терапії з використанням фітоліту та холіверу.................................................................................................................96
4.3. Вплив комплексного лікування з використанням фітоліту та холіверу на біохімічні показники крові у хворих на подагру з супутнім ураженням гепатобіліарної системи................................................................105
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕН-НЯ........................................................................................................................118
ВИСНОВКИ.......................................................................................................130
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.......................................................................132
ДОДАТКИ..........................................................................................................133
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................151

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
АФК активні форми кисню
ВГ відновлений глутатіон
ВОЛ вільнорадикальне окиснення ліпідів
ГБС гепатобіліарна система
ГГТП гамма-глутамілтранспептидаза
ГЛП гіперліпопротенемія
ГП глутатітон-пероксидаза
ГР глутатіон-редуктаза
ГТ глутатіон-трансфераза
ІГ імуноглобулін
ІЛ інтерлейкін
КАП колагенолітична активність плазми
КМНУ кристали мононатрію урату
ЛДГ лактатдегідрогеназа
ЛФ лужна фосфатаза
МА малоновий альдегід
ММП матриксна металопротеїназа
НПЗП нестероїдні протизапальні препарати
НФА неферментативна фібринолітична активність
ПВМП протеоліз високомолекулярних протеїнів
ПГ простагландин
ПНМП протеоліз низькомолекулярних протеїнів
CК сечова кислота
СОД супероксиддисмутаза
СФА сумарна фібринолітична активність
ТБК тіобарбітурова кислота
УЗД ультразвукове дослідження
ФНПa фактор некрозу пухлин альфа
ФФА ферментативна фібринолітична активність
ЦОГ циклооксигеназа

ВСТУП
Актуальність теми. Захворюваність на подагру невпинно збільшується [25]. Згідно з даними епідеміологічних досліджень, проведених у країнах Європи і Америки, на цю патологію хворіє до 2% дорослого населення, а серед чоловіків віком 55-64 роки частота цього захворювання досягає 4,3-6,1% [38,51,59,64,63,158]. Поширеність подагри в окремих областях України досягла 400 і більше на 100 тис. населення [62]. Серед пацієнтів спеціалізованих ревматологічних клінік частота хвороби за останні півстоліття збільшилася в 30 разів, досягнувши 6-8% від числа всіх хворих [51,174,176]. Подагра часто призводить до тимчасової і стійкої втрати працездатності, а також до обмеження професійної діяльності. Однак у перший рік захворювання правильно діагностується тільки у 10-15% хворих. Залишається актуальною проблема лікування даної нозології. Незважаючи на досить широкий арсенал медикаментозних засобів, терапія подагри на практиці обмежується дієтою, застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) та аллопуринолу [59], причому на тлі супутнього ураження печінки, яке наявне у 25% хворих [84], та жовчного міхура цю проблему абсолютно не вирішено.
Особливістю застосування гепатопротекторів при поєднанні подагри й ураження гепатобіліарної системи (ГБС) є їх вплив на концентрацію сечової кислоти (СК), оскільки підвищення останньої у плазмі крові може негативно вплинути на перебіг основного захворювання та спровокувати загострення. Незважаючи на істотну кількість гепатопротекторів, на теперішній час відсутні відомості щодо їхнього застосування в комплексній терапії хворих на подагру з супутнім ураженням ГБС, а також щодо їх впливу на прояви суглобового синдрому та пуриновий обмін.
Багато патологічних процесів в організмі людини супроводжуються порушенням часової організації фізіологічних функцій. Водночас розбіжність ритмів біохімічних параметрів є однією з причин розвитку виражених патологічних змін в організмі [28]. Вивчення біоритмів відкриває нові можливості у вирішенні багатьох інших проблем теоретичної та практичної медицини. Максимальна кількість гострих нападів подагри виявлена навесні [88] та при настанні повного або нового місяця [180]. На даний час залишається невідомим механізм виникнення нападів подагри переважно вночі. Це значно ускладнює проведення патогенетичної терапії та зменшує шанси на повноцінне відновлення втрачених функцій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота є складовою планової НДР кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології Буковинського державного медичного університету „Хронобіологічні аспекти вдосконалення діагностики і лікування хворих на остеоартроз, подагру, ревматоїдний артрит” (державний реєстраційний номер 01.05U002944). Автор є співвиконавцем роботи.
Мета дослідження. Підвищити ефективність діагностики та лікування хворих на подагру з супутніми ураженнями ГБС із застосуванням фітоліту і холіверу на основі дослідження добової ритміки клінічно-біохімічних параметрів, які відображають патогенетичні основи захворювання та функціональний стан уражених органів.
Задачі дослідження:
1. Оцінити функціональний стан ГБС у хворих на подагру за даними біохімічних та ультрасонографічних методів обстеження.
2. Дослідити добову динаміку параметрів про- та антиоксидантної систем, протеолізу, фібринолізу крові, концентрації СК у крові та сечі у хворих на подагру до лікування.
3. Вивчити вплив супутніх уражень ГБС на перебіг подагри.
4. Охарактеризувати вплив препаратів рослинного походження (фітоліт, холівер) на добову організацію біохімічних показників крові і сечі у хворих на подагру з супутнім ураженням ГБС.
Об’єкт дослідження
Первинна подагра.
Предмет дослідження
Особливості часової організації показників, що відображають патогенетичні основи ураження та функціональний стан ГБС у хворих на подагру в період загострення та удосконалення комплексного лікування із застосуванням фітоліту та холіверу.
Методи дослідження
Методи загальноклінічні, біохімічні (активність каталази, вміст відновленого глутатіону (ВГ), малонового альдегіду (МА) в крові, концентрація СК в крові та сечі, лізис азоальбуміну, азоказеїну, азоколу, сумарна (СФА), неферментативна (НФА), ферментативна фібринолітична активність (ФФА) плазми; рівень загального й прямого білірубіну, концентрація холестерину, тригліцеридів, альбуміну, загального білка, сечовини, креатиніну, активність аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП), вміст кальцію, заліза, неорганічного фосфору в плазмі крові); інструментальні (ультрасонографія печінки, жовчного міхура), статистичні (комп’ютерний варіаційний та кореляційний аналізи).
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше охарактеризовані хроноритмологічні особливості коливання показників про- та антиоксидантної систем, протеолізу, фібринолізу крові, вмісту СК у крові та сечі у хворих на подагру. Встановлено, що у хворих на подагру мають місце зміни добових ритмів, що характеризують параметри антиоксидантного захисту, інтенсивність вільнорадикальних процесів, протеолізу, фібринолізу крові, а також концентрацію СК у крові та сечі. Подагра характеризується активацією прооксидантних, протеолітичних, фібринолітичних процесів, підвищенням концентрації СК у крові та зниженням активності антиоксидантної системи крові впродовж всієї доби. Добова організація концентрації СК у сечі здорових осіб та хворих на подагру є інверсною, що може бути додатковим параметром діагностики загострення подагричного артриту. Доведено, що наявність супутніх уражень ГБС у хворих на подагру супроводжується зниженням антиоксидантного захисту організму, високою концентрацією СК у крові впродовж доби, активацією прооксидантної системи, посиленням процесів протеолізу та потребує додаткової корекції у лікуванні. Вперше досліджено вплив фітоліту і холіверу на клінічний перебіг та особливості біохімічних процесів за подагри. Застосування зазначених препаратів у даної групи хворих крім антиоксидантної, гепатопротекторної, гіполіпідемічної властивостей виявляє й гіпоурикемічну дію.
Практичне значення одержаних результатів
Описані особливості добової організації концентрації СК у сечі до лікування визначають додаткові критерії діагностики загострення подагричного артриту.
Виявлені особливості перебігу подагри за супутньої патології ГБС системи обґрунтовують можливість застосування фітоліту та холіверу в даної групи пацієнтів.
Впровадження результатів досліджень
Результати досліджень впроваджені в лікувальний процес міської клінічної лікарні №3 м.Чернівці, обласної клінічної лікарні м.Рівне і м.Чернівці, Вашківецької районної лікарні та поліклініки Вижницького району, в педагогічний процес Буковинського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача
Надані у роботі матеріали та фактичні дані є самостійним внеском дисертанта в розроблену тему. Особисто провела пошук і опрацювала наукову літературу з обраної теми, підібрала методики та провела клінічне обстеження хворих до та після лікування, забір матеріалу для біохімічних досліджень. Власноруч виконала визначення параметрів про- та антиоксидантного захисту крові та концентрації СК у крові і сечі за сучасними методиками. Автором сформована база даних, проведена статистична обробка результатів, їх аналіз та узагальнення. Підготувала до друку статті, деклараційний патент України, оформила дисертаційну роботу.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертаційного дослідження, висновки і практичні рекомендації доповідалися та обговорювалися на: ІV міжнародному конгресі студентів-медиків та молодих лікарів (м.Познань, Польща, 2004 р.); ІІ, ІІІ міжнародних медико-фармацевтичних конференціях студентів та молодих вчених (м.Чернівці, 2005-2006 рр.); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні проблеми медичної та клінічної біохімії” (м.Чернівці, 2005р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Хронобіологія і хрономедицина: теоретичні та клінічні перспективи” (м.Чернівці, 2006р.); всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології” (м.Вінниця, 2006р.); науково-практичному симпозіумі „Новітні перспективні технології діагностики та контролю лікування захворювань органів травлення” (м.Вінниця, 2007р.); міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні теоретичні та клінічні аспекти фітотерапії” (м.Ужгород, 2007р.); третій міжнародній конференції студентів-медиків та молодих лікарів (Польща, м.Бялисток, 2007р.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць, в тому числі 5 статей, з них 4 у збірниках, затверджених ВАК України для публікації результатів дисертаційних досліджень; 8 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових заходів різного рівня. Одержано патент на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі подане теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, а саме вивчення особливостей хроноритмів біохімічних процесів крові, сечі та перебігу подагри у хворих із супутнім ураженням ГБС. Запропоновано нові діагностичні критерії загострення подагричного артриту, а також вдосконалено існуючі терапевтичні схеми лікування із включенням до них фітоліту та холіверу.
1. При клінічному, лабораторному, інструментальному обстеженні хворих на подагру патологія ГБС виявлена у 77,8% хворих. Хронічний гепатит діагностовано у 77,8% хворих, хронічний некалькульозний холецистит у 74,1%. Прихований перебіг ураження органів даної системи встановлено у більш ніж половини хворих, що свідчить про необхідність поглибленого лабораторно-інструментального обстеження цього контингенту пацієнтів в гастроентерологічному напрямку.
2. У хворих на подагру в період загострення мають місце зміни добових ритмів, що характеризують параметри антиоксидантного захисту, інтенсивність перебігу вільнорадикальних процесів, протеолізу, фібринолізу крові, а також концентрацію СК у крові та сечі. Максимальні достовірні порушення параметрів антиоксидантного захисту розвиваються у нічні години (зниження активності каталази та рівня ВГ крові), прооксидантного стану - у денний проміжок часу (зростання вмісту МА у крові), пуринового обміну - у ранкові години (6.00-10.00) (зростання концентрації СК у крові), процесів протеолізу у ранкові та вечірні години (10.00 і 18.00), колагенолізу та фібринолізу у ранкові години (10.00).
3. Добова організація концентрації СК у сечі здорових осіб та хворих на подагру виявилися інверсними, що може слугувати додатковим параметром діагностики загострення подагричного артриту.
4. Наявність супутніх уражень ГБС у хворих на подагру супроводжується зниженням антиоксидантного захисту організму (середньодобової активності каталази крові на 16,7% і рівня ВГ на 24,4%), високою концентрацією СК у крові впродовж доби, активацією прооксидантної системи (зростання вмісту МА крові в першій половині дня та зниження в нічний проміжок часу), посиленням процесів протеолізу та потребує додаткової корекції у лікуванні.
5. Застосування фітоліту в комплексному лікуванні хворих на подагру з супутнім ураженням ГБС виявляє виражену гіпоурикемічну і антиоксидантну дію, помірну - гіполіпідемічну і гепатопротекторну, сприяє нормалізації процесів колагенолізу і протеолізу.
6. Включення до комплексного лікування хворих на подагру з супутньою патологією ГБС холіверу виявляє виражену гепатопротекторну, гіполіпідемічну, антиоксидантну дію, помірну гіпоурикемічну, призводить до нормалізації процесів колагенолізу і протеолізу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Артишок посевной (Cynara Scolymus L.) как пищевое и лекарственное растение (обзор литературы) / Фролов В.М., Гарник Т.П., Билоусова И.В., Гришина В.С. // Фітотерапія.-2006.-№4.-С.3-11.
2. Бабиніна Л.Я., Бенца Т.М. Ураження щитовидної залози у хворих на ревматоїдний артрит // Сімейна медицина.-2004.-№2.-С.34-35.
3. Бадокин В.В. Диагностика и лечение подагры // Лечащий врач.-2004.-№7.-С.16-21.
4. Банкова В.В., Никанорова Т.М., Поляков С.Д. Деградация малонового альдегида в эритроцитах и ее возрастные, сезонне и суточные изменения // Вопросы мед.химии. 1988. - № 6. С.27-29.
5. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии.-К.:”Чорнобильінтерінформ”, 1997.-Частина 2.-220с.
6. Баринов Э.Ф. Почечные механизмы регуляции уровня мочевой кислоты при подагре // Пат. физиология и эксперимент. терапия. 1997. - № 4. С.40-45.
7. Барскова В.Г. Диагностика и лечение подагрического артрита // Лечащий врач.-2007.-№2.-С.88-90.
8. Барскова В.Г., Насонова В.А. Подагра и синдром инсулинорезистентности // РМЖ.-2003.-Т.11, №18.- С.13-15.
9. Барскова В.Г., Насонова В.А. Современная дефиниция подагры // Клиническая геронтология. 2005. - №4. С.3-6.
10. Барскова В.Г., Якунина И.А., Насонова В.А. Применение нимесила при подагрическом артрите // Тер. арх.-2003.-№5.-С.60-64.
11. Бенца Т.М. Ингибитор ангиотензинпревращающего фермента липрил в лечении больных ишемической болезнью сердца, осложненной сердечной недостаточностью // Мистецтво лікування.-2004.-№2.-С.80-82.
12. Бенца Т. Подагра: диагностика и лечение // Ліки України.-2005.-№10.-С.25-29.
13. Бенца Т.М. Сучасні підходи до лікування ревматичних захворювань // Укр. ревматол. журнал.-2003.-№2.-С.55-59.
14. Бобоходжаев М.Х., Шукурова С.М., Курамшина Л.В. Функциональное состояние печени при подагре // Клин. медицина.-1989.-Т.67, №2.-С.94-97.
15. Буеверов А.О. Оксидативный стресс и его роль в повреждении печени // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатологии и колопроктологии.-2002.-№4.-С.21-25.
16. Бунчук Н.В. Фармакотерапия подагры // Рос. мед. журнал. 2000.-Т.8, №9. С.392-395.
17. Веремеенко К.Н., Голобородько О.П., Кизим А.И. Протеолиз в норме и патологии.-К.:Здоровье, 1988.-200с.
18. Выявление кристаллов моноурата натрия в биоптатах слизистой оболочки желудка у больных подагрой / Насонова В.А., Захарова М.М., Барскова В.Г. и др. // Терапевт. арх.-2004.-№6.-С.47-51.
19. Ганжа І.М., Коваленко В.М., Лисенко Г.І. Ревматологія.-К., Здоров’я”, 1996. 300 с.
20. Гиперурикемия и нарушения содержания аминокислот предшественников пурина у больных аутоиммунными заболеваниями и подагрой / Николенко Ю.И., Синяченко О.В., Ананьева М.Н. и др. // Лік. справа.-2005.-№4.-С.34-37.
21. Дубовий Р.О. Роль гіперурикемії в розвитку синдрому пероксидації і зміни ліпідного спектру крові при подагрі та нові підходи до її патогенетичної терапії: Автореф.дис...канд.мед.наук:14.01.31.-К.,1996.-23с.
22. Елисеев М.С., Барскова В.Г., Насонова В.А. Клиническое значение метаболического синдрома при подагре // Клин. геронтология.-2006.-№2.-С.29-33.
23. Кардиопротекция и нефропротекция при подагре: современное состояние вопроса / Игнатенко Г.А., Мухин И.В., Щербаков К.С., Субботина Е.А. // Укр. мед. альманах.-2006.-Т.9, №1.-С.209-213.
24. Кобалава Ж.Д., Толкачова В.В., Караулова Ю.Л. Мочевая кислота и/или новый фактор риска розвития сердечно-сосудистых осложнений? // Клин. фармакология и терапия. 2002. - № 3.-С.32-38.
25. Коваленко В.М. Ревматологія в Україні: підсумки і перспективи // Укр. ревматол. журнал.-2005.-С.3-11.
26. Коваленко В.Н., Синяченко О.В., Игнатенко Г.А. Системная энзимотерапия подагры. // Укр. ревматол. журнал. 1998. - №1. C.53-56.
27. Коломиец Н.Э., Михалева Л.К., Шейки В.В. Гепатопротекторные свойства хвоща полевого // Фармация.-2005.-№4.-С.38-40.
28. Комаров Ф.И., Рапопорт С.И. Хронобиология и хрономедицина // М.: Триада-Х”. - 2000. 488с.
29. Королюк М.А., Иванова Л.И. Метод определения активности каталазы // Лабораторное дело. 1988. - №1. С.16-18.
30. Кудаева Ф.М., Барскова В.Г., Гордеев А.В. Современное представления о факторах, обусловливающих поражение почек при подагре // Терапевт. арх.-2005.-№5.-С.90-95.
31. Кушнир И.Э. Лекарственные поражения печени // Мистецтво лікування.-2007.-№1.-С.13-16.
32. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. А.М.Гродзінського.-К.: Українська енциклопедія, 1992.-543с.
33. Логинова Т.К., Шостак Н.А., Хоменко В.В. Эволюция представлений о подагре. Подагра и метаболический синдром // Клин. геронтология.-2005.-№4.-С.22-25.
34. Мухин И.В. Патогенетическая роль вторичной гиперлипидемии в прогрессировании подагры и подагрического гломерулонефрита. Возможные пути коррекции // Врачебная практика.-2003.-№2.-С.16-22.
35. Мухин И.В. Современные подходы к медикаментозному лечению больных с первичной подагрой // Укр. ревматол. журнал. 2001. - № 2(4). С.12-16.
36. Мухін І.В. Лікування артеріальної гіпертензії при подагрі // Ліки. 2002.-№ 5-6.С.3-8.
37. Мухін І.В. Основні підходи до лікування подагричної нефропатії // Нефрологія.2002.Т.6,№3. С.23-27.
38. Насонова В.А. Международная декада, посвященная костно-суставным нарушениям // РМЖ2000.Т.8,№9.С.369-371.
39. Насонова В.А. Ревматические болезни. М.: Медицина; 1997. 520 c.
40. Насонова В.А. Подагра в конце ХХ века // Consillium medicum.2002.Т.4,№8.-С.3-6.
41. Насонова В.А., Астапенко М.Г. Клиническая ревматология: Руководство для врачей.-М.: Медицина, 1989.-592 с.
42. Нейко Є.М., Головач І.Ю. Методика клінічного обстеження суглобів при ревматичних захворюваннях. Навчальний посібник. - Івано-Франківськ: ІФДМА, 2001.-72 с.
43. Ненашева Т.М. Подагрические висцеропатии // Военно-медицинский журнал.-1995.-№2.-С.30-33.
44. Номенклатура, класифікація, критерії діагностики та програми лікування ревматичних хвороб / Коваленко В.М., Шуба Н.М., Гайко Г.В. та ін. К., 2004. 156 с.
45. Особенности кардиальной патологии и кардиопротекции при подагре / Игнатенко Г.А., Мухин И.В., Субботина Е.А., Кошелева Е.Н. // Врачебная практика.-2005.-№4.-С.35-40.
46. Особенности обмена мочевой кислоты у женщин в климактерии / Соловьева О.А., Балкаров И.М., Сметник В.П.и др. // Клин. медицина.-2005.-№5.-С.42-45.
47. О тяжести течения женской подагры / Барскова В.Г., Насонова В.А., Якунина И.Я. и др. // Тер. арх.-2005.-№5.- С.58-62.
48. Пихлак А.Э., Посошкова О.И., Логачев В.А. Диетоторапия при подагре // Мед. помощь.-2003.-№2.-С.42-44.
49. Подагра: патогенез, клиника, лечение / Шостак Н., Логинова Т., Хоменко В., Рябкова А. // Врач.-2005.-№4.-С.42-44.
50. Подагра: Современный взгляд на этиопатогенез и новые перспективы в лечении / Дидковский Н.А., Цурко В.В., Железнов С.П. и др. // Клин. геронтология.-2005.-№4.-С.26-29.
51. Поражение почек, обусловленные ревматическими заболеваниями / Под ред. Н.А. Колесника.-К.: 2004.-259с.
52. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA.-М.: Медиа Сфера, 2003.-312с.
53. Роль метаболического синдрома и его компонентов в патогенезе и прогрессировании неалкогольного стеатогепатита / Ройтберг Г.Е., Шархун О.О., Кондратова Н.В., Ушакова Т.И. // Гепатология.-2005.-№5.-С.30-36.
54. Свінцицький А.С. Ревматичні хвороби і синдроми.-К.:„Книга плюс”, 2006.-680с.
55. Северов М. Неалкогольная жировая болезнь печени // Врач.-2002.-№10.-С.23-26.
56. Синдром инсулинорезистентности и подагра: исторический аспект и современное состояние проблемы / Елисеев М.С., Барскова В.Г., Ильиных Е.В., Насонова В.А. // Клин. геронтология.-2005.-№4.-С.30-41.
57. Синдром инсулинорезистентности у больных подагрой и его влияние на формирование клинических особенностей болезни / Барскова В.Г., Елисеев М.С., Насонов Е.Л. и др. // Тер. арх.- 2004.-№5.-С.51-56.
58. Синяченко О.В. Патогенетические аспекты микрокристалических артритов // Архив клин. та эксперимент. медицины. 1992. Т.1,№1. С.52-55.
59. Синяченко О.В. Сучасні погляди на патогенетичне лікування подагри // Укр. ревматол. ж. 2003 - №1(11). С.35-40.
60. Синяченко О.В. Подагрическая нефропатия и её лечение // Мистецтво лікування.- 2004.-№3(9).-С.24-29.
61. Синяченко О.В. Страницы истории подагры // Укр. ревматолог. журнал. 2004. - №4(18). С.66-70.
62. Синяченко О.В. Медикаментозное лечение артериальной гипертензии у больных подагрой // Мистецтво лікування.-2005.-№4(20).-С.28-31.
63. Синяченко О.В. Як змінився перебіг подагри за останні 50 років? // Укр. ревматолог. журнал.-2005.-№4(22).-С.3-6.
64. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф. Подагра.-Донецьк: Донеччина, 1994.-248с.
65. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Мухин И.В. Ренопротекторная и гипотензивная эффективность различных классов антигипертензивных средств у гипертензивных больных подагрическим гломерулонефритом // Нефрология.-2006.-Т.10, №2.- С.46-52.
66. Синяченко О.В., Мягкова Т.В., Игнатенко Г.А. Метаболический синдром у больных подагрой // Врачебная практика.-2006.-№2.-С.50-55.
67. Система глутатиона в эритроцитах и плазме крови при хронических заболеваниях желчного пузыря / Кулинский В.И., Леонова З.А., Козлова Н.М., Колесниченко // Рос. журн. гастроэнтерол., гепаталогии и колопроктологии.- 2006.-№3.- С.40-44.
68. Скрипник І.М. Гепатопротектори: сучасні підходи до призначення і тактика їх вибору при хронічних дифузних захворюваннях печінки // Нова медицина.-2004.-№6.-С.32-35.
69. Солаков И.Ц., Атанасов Н.А., Карастанєв И.И. Суточный ритм концентрации мочевой кислоты в сыворотки крови при подагре // Тер. архив. 1987. Т.59. - № 4. С.20-22.
70. Стан антиоксидантної системи та вільнорадикального окислення ліпідів у хворих на хронічну ниркову недостатність з порушеною мінеральною щільністю кісткової тканини / Мартинюк Л., Сміян С., Бутвін С., Мартинюк О. // Бук. мед.вісник.-2002.-Т.6, №2-3.-С.74-76.
71. Уратная нефропатия в семьях больных подагрой / Балкаров Н.М., Щербак А.В., Лебедева М.В., Фомин В.В. // Клин. геронтология.-2005.-№4.-С.42-46.
72. Фадеенко Г.Д. «Жировая печень»: этиопатогенез, диагностика, лечение // Суч. гастроентерологія.-2003.-№3(13).-С.9-16.
73. Фадеенко Г.Д., Кравченко Н.А. Факторы транскрипции и молекулярные медиаторы стеатоза печени // Укр. терапевт. журнал.-2005.-№1.-С.100-105.
74. Федорова Н.Е., Григорьева В.Д. Подагра: Современные представления. Лечение на разных этапах развития заболевания // Клин. медицина. 2002. - №2. С.9-13.
75. Фітоліт при лікуванні уратного та оксалатного нефролітіазу / Топчій І.І., Кірієнко О.М., Циганков О.І., Денисенко В.П. // Урологія.-2002.-№2.- С.25-28.
76. Холивер в комплексной терапии хронических вирусных гепатитов у детей / Чернега Н.В., Денисова М.Ф., Хохол И.Н. и др. // Перинатологія та педіатрія. 2004. - №1. С.73-74.
77. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія К., Вид-цтво А.С.К. 2003. 552 с.
78. Шанин Ю.Н., Шанин В.Ю., Зиновьев Е.В. Антиоксидантная терапия в клинической практике.-СПб, ЭЛБИ-СПб., 2003.-128 с.
79. Шаповалов О.Г. Можлива антиоксидантна роль сечової кислоти у дітей, хворих на муковісцидоз // Досягнення біології та медицини.-2006.-№1(7).- С.63-65.
80. Шараев П.Н., Пишков В.Н., Зворыгина Н.Г. Определение колагенолитической активности плазмы крови // Лабораторное дело. 1987. - №1. С.60-62.
81. Швец Н.И., Бенца Т.М. Осложнения со стороны пищеварительного тракта, обусловленные применением нестероидных противовоспалительных препаратов // Укр. мед.часопис.-2004.-№5.-С.75-83.
82. Шостак Н.А. Подагра острый подагрический артрит и возможности его лечения // Рос. мед. журнал. 2003. Т.11,№23. С.23-29.
83. Шуба Н.М. Нове аспекты эффективности и безопасности селективних нестероидных противововспалительных препаратов в клинической медицине // Укр. ревматол. журнал.-2004.-№1.-С.25-28.
84. Шукурова С.М. Висцеральные проявления подагры: Автореф. дис...д-ра мед. наук: 14.00.39 / Инст. ревматологии РАМН. М., 1996. - 45с.
85. Эффективность применения холивера при заболеваниях гепатобилиарной системы / Дегтярева И.И., Козачек Н.Н., Лыховский О.И. и др. // Сучасна гастроентерологія. -2003. - №3 (13). С.80-85.
86. Abdel-Salam O.M. Anti-inflammatory, antinociceptive, and gastric effects of Hypericum perforatum in rats // Scientific World Journal.-2005.-Vol.8, №5.-Р.586-595.
87. Activated fibrinolytic enzymes in the synovial fluid during acute arthritis induced by urate crystal injection in dogs / Morimoto N., Sumi H., Tsushima H. et al. // Blood Coagul. Fibrinolysis. 1991. Vol.2, №5. P.609-616.
88. Acute gouty arthritis is seasonal / Schlesinger N., Gowin K.M., Baker D.G.et al. // J. Rheumatol. 1998. Vol.25, №2. P.342-344.
89. Aggarwal B.B., Kumar A., Bharti A.C. Anticancer potential of curcumin: preclinical and clinical studies // Anticancer Res. 2003. - №23 (1A). Р.363-398.
90. A Gouty encephalopathy: myth or reality? /Alla P., Carli P., Cellarier G. et al. // Rev. Med. Interne. 1997. - №18(6). P.474-476.
91. Altered arachidonic acid metabolism in urate crystal induced inflammation / Margalit A., Duffin K.L., Shaffer A.F. et al. // Inflammation. 1997. - №21(2). P.205-222.
92. Altered circadian relationship between serum nitric oxide, carbon dioxide, and uric acid in multiple sclerosis / Kanabrocki E.L., Ryan M.D., Hermida R.C. et al. // Chronobiol Int.-2004.-Vol.21, №4-5.-P.739-758.
93. Analysis of antioxidative phenolic compounds in artichoke (Cynara scolymus L.) / Wang M., Simon J.E., Aviles I.F. et al. // J. Agric. Food Chem.- 2003.-Vol.51, №3.-P.601-608.
94. Analysis of the cytokine network among tumor necrosis factor alpha, interleukin-1beta, interleukin-8, and interleukin-1 receptor antagonist in monosodium urate crystal-induced rabbit arthritis /Matsukawa A., Yoshimura T., Maeda T. et al. // Lab. Invest. 1998. Vol.78, №5. P.559-569.
95. Anti-hyperlipidemic sesquiterpenes and new sesquiterpene glycosides from the leaves of artichoke (Cynara scolymus L.): structure requirement and mode of action / Shimoda H., Ninomiya K., Nishida N. et al. // Bioorg. Med. Chem. Lett.-2003.-Vol.13, №2.-P.223-228.
96. Antinociceptive and anti-inflammatory properties of the hydroalcoholic extract of stems from Equisetum arvense L. in mice / Do Monte F.H., dos Santos J.G. Jr., Russi M. et al. // Pharmacol. Res.-2004.-Vol.49, №3.-Р.239-243.
97. Apolipoprotein (apo) E inhibits the capacity of monosodium urate crystals to stimulate neutrophils. Characterization of intraarticular apo E and demonstration of apo E binding to urate crystals in vivo / Terkeltaub R.A., Dyer C.A., Martin J., Curtiss L.K. // J. Clin. Invest. 1991.- Vol.87, №1. P.20-26.
98. Attenuation of monosodium urate crystal-induced arthritis in rabbits by a neutralizing antibody against interleukin-8 / Nishimura A., Akahoshi T., Takahashi M. et al. // J. Leukoc. Biol. 1997. Vol.62, №4.-P.444-449.
99. Binding of synovial fluid proteins to monosodium urate crystals in vitro / Antommattei O., Heimer R., Baker D.G., Schumacher H.R. // Clin. Exp. Rheumatol. - 1990. Vol.8, №1. P.29-34.
100. Biological rhythms of biochemical serum parameters in a Brazilian population: a three-year study / Dalpino F., Menna-Barreto L., Castilho L., de Faria E. // Chronobiol. Int.-2005.-Vol.22, № 5.-P.925-935.
101. Brixner D. Clinical, Humanistic, and Economic Outcomes of Gout // Am. J. Manag. Care.-2005.-№11.-P.459-464.
102. Bukhari I.A., Dar A., Khan R.A. Antinociceptive activity of methanolic extracts of St. John's Wort (Hypericum perforatum) preparation // Pak. J. Pharm. Sci.-2004.- Vol.17, №2.-Р.13-19.
103. Burt H.M., Jackson J.K., Wu W. Crystal-induced inflammation: studies of the mechanism of crystal-membrane interactions // Scanning Microsc. 1991. Vol.5, №1. P.273-279.
104. Cannella Amy C., Mikuls Ted R. Understanding Treatments for Gout // Am. J. Manag. Care.-2005.-№11.-Р.451-458.
105. Cardona F. Periodic dip of lipidperoxidation in humans: a redox signal to synchronize peripheral circadian clocks? // Med Hypotheses.-2004.-Vol.63, №5.-P.841-846.
106. Characterization of E-selectin expression, leucocyte traffic and clinical sequelae in urate crystal-induced inflammation: an insight into gout / Chapman P.T., Jamar F., Harrison A.A. et al. // Br. J. Rheumatol. 1996. Vol.35, №4. P.323-234.
107. Choi H.K, Ford E.S. Prevalence of the metabolic syndrome in individuals with hyperuricemia // Am. J. Med.-2007.-Vol.120,№5.-P.442-447.
108. Choi H.K, Liu S., Curhan G. Intake of purine-rich foods, protein, and dairy products and relationship to serum levels of uric acid: the Third National Health and Nutrition Examination Survey // Arthritis Rheum.-2005.-Vol.52, №1.-P.283-289.
109. Choleretic activity and biliary elimination of lipids and bile acids induced by an artichoke leaf extract in rats / Saenz Rodriguez T., Garcia Gimenez D., de la Puerta Vazquez R. et al. // Phytomedicine.-2002.-Vol.9,№8.-P.687-693.
110. Chronomics of circulating plasma lipid peroxides and anti-oxidant enzymes and other related molecules in cirrhosis of liver / Singh R., Singh R.K., Tripathi A.K. et al. // Biomed. Pharmacother.-2005.- №59.-P.229-235.
111. Circadian clocks are resounding in peripheral tissues / Ptitsyn A.A., Zvonic S., Conrad S.A. et al. // PLoS Comput. Biol.-2006.-Vol.2, № 3.-P.123-126.
112. Cronstein B.N., Terkeltaub R. The inflammatory process of gout and its treatment // Arthritis Res. Ther.-2006.-№8.-P.234-237.
113. Crystal-induced neutrophil activation VI. Involvment of FcgammaRIIIB (CD16) and CD11b in response to inflammatory microcrystals / Barabe F., Gilbert C., Liao N. et al. // FASEB J. 1998. Vol.12, №2. P.209-220.
114. Crystal-induced neutrophil activation. VII. Involvement of Syk in the responses to monosodium urate crystals / Desaulniers P., Fernandes M., Gilbert C. et al. // Leukoc. Biol. 2001. Vol.70, №4. P.659-668.
115. Cytokine concentrations in the synovial fluid and plasma of rheumatoid arthritis patients: correlation with bony erosions / Fong K.Y., Boey M.L., Koh W.H., Feng P.H. // Clin. Exp. Rheumatol. 1994. Vol.12, №1. P.55-58.
116. Curcumin-induced inhibition of cellular reactive oxygen species generation: novel therapeutic implications / Balasubramanyam M., Koteswari A.A., Kumar R.S. et al. // J. Biosci.-2003.-Vol.28, №6.-P.715-721.
117. Curto R., Voit E.O., Cascante M. Analysis of abnormalities in purine metabolism leading to gout and to neurological dysfunctions in man // Biochem. J. 1998. - №1. P.477-487.
118. Cutolo M., Pizzorni C., Sulli A. Circadian rhythms: glucocorticoids and arthritis // Ann.N. Y. Acad. Sci.-2006.- №1069.-P.289-299.
119. Daily rhythm of glutathione peroxidase activity, lipid peroxidation and glutathione levels in tissues of pinealectomized rats / Baydas G., Gursu M.F., Yilmaz S. et al. // Neurosci. Lett.- 2002.-Vol.323, №3.-P.195-198.
120. Decreased serum concentrations of 1,25(OH)2-vitamin D3 in patients with gout / Takahashi S., Yamamoto T., Moriwaki Y. et al. // Adv. Exp. Med. Biol. 1998. №431. P.57-60.
121. Down-regulation of prostaglandin e2 by curcumin is correlated with inhibition of cell growth and induction of apoptosis in human colon carcinoma cell lines / Lev-Ari S., Maimon Y., Strier L. et al. // J. Soc. Integr. Oncol.-2006.- Vol.4, №1.-P.21-26.
122. Effect of age and photoperiodic conditions on metabolism and oxidative stress related markers at different circadian stages in rat liver and kidney / Martin C., Dutertre-Catella H., Radionoff M. et al. // Life Sci.- 2003.-Vol.73, №3.-P.327-335.
123. Effects of combination treatment using anti-hyperuricaemic agents with fenofibrate and/or losartan on uric acid metabolism / Takahashi S., Yamamoto T., Moriwaki Y., Tsutsumi Z. // Ann. Rheum. Dis. 2003. №62. P.572-575.
124. Effect of curcuma herbs on vasomotion and hemorheology in spontaneously hypertensive rat / Goto H., Sasaki Y., Fushimi H. et al. // Am. J. Chin. Med.-2005.-Vol.33, №3.-P.449-457.
125. Efficacy of different Cynara scolymus preparations on liver complaints / Speroni E., Cervellati R., Govoni P. et al. // J. Ethnopharmacol.-2003.-Vol.86, №2-3.-P.203-211.
126. Elevated uric acid increases blood pressure in the rat by a novel crystal-independent mechanism / Mazzali M., Hughes J., Kim Y.G. et al. // Hypertension. 2001. Vol.38, №5. P.1101-1106.
127. Emmerson B. Hyperlipidemia in hyperuricemia and gout // Ann. Rheum. Dis.-1998.- №57.-P.509510.
128. Emmerson B. The management of gout // Engl. J. Med. 1996. №334. P.1543-1544.
129. Endothelial activation in monosodium urate monohydrate crystal-induced inflammation: in vitro and in vivo studies on the roles of tumor necrosis factor alpha and interleukin-1 / Chapman P.T., Yarwood H., Harrison A.A. et al. // Arthritis Rheum. 1997. Vol. 40, №5.-P.955-965.