РАННЯ ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ, СПОЛУЧЕНІЙ З ПЕПТИЧНОЮ ВИРАЗКОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Бєлая Інна Євгенівна

УДК 616.12-008.64-07-08:[616.12-008.331.1+616.342-002.44

РАННЯ ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ, СПОЛУЧЕНІЙ
З ПЕПТИЧНОЮ ВИРАЗКОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

14.01.02 — внутрішні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник
Коломієць Віктор Іванович
доктор медичних наук,
професор

Луганськ 2008

ЗМІСТ: Стор.
Перелік умовних позначень..................................................................... 4
Вступ............................................................................................................ 6
Розділ I. Огляд літератури...................................................................... 12
1.1. Сучасні уявлення про механізми початкових проявів і прогресування серцевої недостатності.................................................................................... 12
1.2. Патогенез та діагностика серцевої недостатності при гіпертонічній хворобі, сполученій з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки................................................................................................................ 20
1.3. Лікування серцевої недостатності при коморбідному перебігу гіпертонічної хвороби і пептичної виразки дванадцятипалої кишки................................................................................................................ 31
Розділ II. Матеріал і методи .................................................................. 39
2.1. Загальна характеристика хворих....................................................... 39
2.2. Методи дослідження........................................................................... 40
Розділ III. Клінічна характеристика хворих на гіпертонічну хворобу, пептичну виразку дванадцятипалої кишки, та коморбідну патологію при початкових проявах серцевої недостатності............................................ 44
Розділ IV. Метаболічні та електрофізіологічні особливості перебігу гіпертонічної хвороби, пептичної виразки дванадцятипалої кишки та сполученої патології на ранніх етапах серцевої недостатності............. 47
4.1. Ліпідний обмін та перекисне окислення ліпідів............................... 47
4.2. Система простаноїдів (пресорні ПГF2α і ТхВ2 та депресорні ПГЕ2 і 6-кето-ПГF1α)....................................................................................................... 52
4.3. Електрофізіологічні особливості........................................................ 55
4.4. Особливості електрорушійної сили серця......................................... 58
Розділ V. Ефективність лікування ініціальних проявів серцевої недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу, сполучену з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки, і-АПФ та антигомотоксичними препаратами.................................................................................................... 74
Аналіз і узагальнення результатів досліджень.................................... 105
Висновки.............. 115
Практичні рекомендації........................................................................... 118
Список використаних джерел.................................................................. 119

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АГ — артеріальна гіпертензія
АГТП — антигомотоксичні препарати
АДГ — антидіуретичний гормон
АДМ — адреномедулін
АОС — антиоксидантна система
апо — аполіпопротеїни
АТ — артеріальний тиск
ВКГ — векторкардіограма
ГМК — гладком’язові клітини
ГХ — гіпертонічна хвороба
ДПК — дванадцятипала кишка
ЕКГ — електрокардіограма
ЕРС/С — електрорушійна сила серця
ЕФГ — ендотелійзалежний фактор гіперполяризації
і-АПФ — інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
ІХС — ішемічна хвороба серця
КА — коефіцієнт атерогенності
ЛП — ліпопротеїни
ЛПЛ — ліпопротеїнліпаза
ЛШ — лівий шлуночок
НУП — натрійуретичний пептид
ПВ — пептична виразка
ПГ — простагландини
ПНУП — передсердний натрійуретичний пептид
ПОЛ — перекисне окислення ліпідів
РААС — ренін-ангіотензин-альдостеронова система
САС — симпатоадреналова система
СН — серцева недостатність
ТГ — тригліцериди
ФВ — фракція викиду
ФЕГДС — фіброезофагогастродуоденоскопія
ФК — функціональний клас
ХС — холестерин
ХС ЛПВЩ — холестерин ліпопротеїнів високої щільності
ХС ЛПДНЩ — холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності
ХС ЛПНЩ — холестерин ліпопротеїнів низької щільності
ЧСС — частота серцевих скорочень
Атмк — максимальна швидкість кровотоку у фазі систоли
передсердя
DTЕ — час уповільнення кровотоку у фазі швидкого наповнення
лівого шлуночка
Етмк — максимальна швидкість кровотоку у фазі швидкого
наповнення лівого шлуночка
Е/Атмк — співвідношення пікової швидкості раннього і пізнього
наповнення лівого шлуночка
Н. pylorі — Нelicobacter pylorі
IVRT — час ізоволюмічного розслаблення лівого шлуночка
NO — оксид азоту

ВСТУП

Актуальність теми. Незважаючи на безперечні досягнення у лікуванні внутрішніх хвороб за останні два десятиріччя, серцева недостатність (СН) залишається одним з найпоширеніших, важких, прогностично несприятливих ускладнень захворювань серцево-судинної системи, яка виявляється у 1-2% населення світу, неухильно частішаючи з віком [1,2]. За даними Фремінгемського дослідження, одним з найпоширеніших чинників розвитку СН є артеріальна гіпертензія (АГ) [3-5], наявність якої може утрудняти діагностику ішемічної хвороби серця (ІХС) [6,7]. Частота виникнення СН при АГ становить 39% у чоловіків і 59% у жінок [8,9]. При цьому СН нерідко сполучається з іншою хронічною патологією внутрішніх органів, зокрема хворобами органів травлення. Захворювання органів травної системи значно поширені як у нашій країні, так і у світі [10,11]. Їх виявляють у 10-15% працездатного населення [12,13]. При цьому одним з найбільш поширених з них є пептична виразка (ПВ), яка реєструється у 19,9% населення України [14,15]. Число хворих на ПВ в нашій країні за останні 10 років зросло на 38,4% і має тенденцію до подальшого збільшення [16]. При цьому клінічний досвід свідчить про те, що найголовнішим чинником рецидивуючого перебігу ПВ є Нelicobacter pylorі (Н. pylorі), яка виявляється у 90% хворих з дуоденальними виразками [17,18]. Успішна ерадикація Н. pylorі не тільки сприяє загоєнню ПВ, а й зменшує ризик рецидивів уподовж року з 70% до 4-5% і запобігає розвитку можливих ускладнень [19,20]. Частота поєднання гіпертонічної хвороби (ГХ) і ПВ дванадцятипалої кишки (ДПК) становить від 12,9% до 70% [21]. При обох цих нозоформах спостерігаються суттєві розлади вегетативної нервової системи [22], а також мають місце спільні ланки патогенезу судинної агресії і атеросклеротичного ураження судин [23-26], що може проявлятися синдромом взаємного обтяження [27] і супроводжуватися, у тому числі, прихованою СН, яка щонайменш як у п’ять разів перевищує зареєстровані випадки цього синдрому [28-30]. Серед чинників ризику, що впливають на прогноз у пацієнтів з АГ (ВООЗ, 1999), доволі суттєвим і найбільш несприятливим є дисліпопротеїнемія, яка проявляється високим рівнем загального холестерину (ХС), зниженим ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) і підвищеним ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) [31-35], і притаманна не тільки ГХ. При хронічній Н. pylorі-інфекції також можуть зростати показники плазмових факторів атерогенезу [25]. У патогенезі ГХ, ПВ ДПК та СН надто важливу роль відіграють процеси перекисного окислювання ліпідів (ПОЛ) і пов’язані з ними структурно-функціональні зміни в органах і тканинах [36-38]. На етапі активації ліполізу у хворих на ГХ з початковими проявами СН в адаптаційно-компенсаторних реакціях беруть також участь простагландини (ПГ). При цьому першорядне значення у порушеннях синтезу ПГ мають дисліпідемія та високий рівень концентрації продуктів ПОЛ [39]. У деяких дослідженнях виявлено підвищення синтезу ПГ при ПВ ДПК, асоційованій з H. pylorі-інфекцією [40]. Структурно-функціональні зміни серця при ГХ і СН вивчені досить добре. Доведено, що у хворих на АГ ранніми проявами СН можуть бути порушення діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) [41,42]. Дослідженню електрорушійної сили серця (ЕРС/С) при цих станах приділено недостатньо уваги. Доведено, що векторкардіографія (ВКГ) дозволяє досліджувати поширення збудження по міокарду у разі внутрішньошлуночкових блокад, вогнищево-рубцевих уражень, гіпертрофії ЛШ, і лише в окремих роботах висвітлені питання змін ЕРС/С при коморбідному перебігу ГХ та ПВ ДПК, який супроводжується початковими проявами СН [43]. Досить глибоко розглянуті питання лікування нозологій окремо і значно меншою мірою при коморбідному перебігу ГХ і ПВ ДПК, у тому числі із застосуванням інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (і-АПФ) [44,45] та антигомотоксичних препаратів (АГТП) [46,47]. Отже, діагностиці та лікуванню як ГХ, так і ПВ ДПК приділено досить багато уваги, але не до кінця вивчені питання порушення ліпідного спектра крові, системи ПОЛ, простаноїдів, ЕРС/С та гемодинамічних змін у разі початкових проявів СН у хворих з коморбідним перебігом ГХ і ПВ ДПК, а також патогенетичного обґрунтування медикаментозної корекції сполученої патології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з основним планом НДР Луганського державного медичного університету і є фрагментом тем НДР «Клініко-патогенетичні особливості лікування виразкової хвороби шлунка та ДПК, сполученої з артеріальною гіпертензією» (№ держ. реєстрації 0103U003867) та «Клініко-патогенетичні особливості перебігу захворювань внутрішніх органів за наявності синдрому взаємного обтяження, шляхи оптимізації лікування та профілактики» (№ держ. реєстрації 0106U012115).
Мета дослідження — визначити клініко-патогенетичні особливості початкових проявів серцевої недостатності при гіпертонічній хворобі, поєднаній з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки, і оптимізувати лікування хворих на дану коморбідну патологію.
Завдання дослідження:
1. Дослідити особливості клінічних проявів ГХ, сполученої з ПВ ДПК, при наявності початкових проявів серцевої недостатності.
2. Оцінити метаболічні зміни (ліпідний спектр крові, простагландини, стан ПОЛ) і простежити їх взаємозв'язок у хворих зі вказаною сполученою патологією.
3. Виявити порушення центральної гемодинаміки та електрорушійної сили серця у хворих на ГХ, сполучену з ПВ ДПК, на ранніх етапах серцевої недостатності.
4. Розробити патогенетично обґрунтовану схему лікування хворих з поєднаною патологією ГХ, сполученою з ПВ ДПК, з використанням і-АПФ і АГТП при початкових проявах серцевої недостатності.
Об’єкт дослідження: клініко-патогенетичні особливості ранніх етапів серцевої недостатності та її лікування у хворих на ГХ, сполучену з ПВ ДПК.
Предмет дослідження: клінічні прояви, зміни ліпідного спектра крові, перекисного окислення ліпідів, системи простаноїдів, електрорушійної сили серця і діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ГХ, поєднану з ПВ ДПК, на тлі серцевої недостатності, обґрунтування підходів до їх лікування та його оцінювання.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментні, радіоімунологічні, інструментальні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що при СН у хворих на ГХ, сполучену з ПВ ДПК, мають місце суттєві порушення ліпідного спектра крові: підвищення загального ХС, ХС ЛПНЩ, ХС ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і аполіпопротеїнів (апо)-В при зниженні ХС ЛПВЩ і апо-А-I; простаноїдів: збільшення в крові вмісту ПГF2α і ТхB2 при менш суттєвому зростанні ПГЕ2 і 6-кето-ПГF1α. Виявлені порушення достовірно більш виражені при коморбідній патології, ніж окремо при ГХ або ПВ ДПК. Виділені електрофізіологічні особливості початкових стадій СН у разі коморбідної патології, що характеризувалися порушенням діастолічної функції ЛШ. Вперше виявлені зміни ЕРС/С, зокрема збільшення площі петель Р при зменшенні площі петель QRS, уповільнення поширення імпульсу по міокарду шлуночків і збільшення кутового розходження QRS-Р і QRS-Т. Вперше визначено позитивний вплив комбінації і-АПФ і АГТП на ліпідний спектр плазми крові, ПОЛ, систему простаноїдів і структурно-функціональні показники серця при коморбідній патології, тобто ГХ, поєднаної з ПВ ДПК, а саме вірогідне збільшення вмісту антиатерогенних і зменшення атерогенних ліпопротеїнів, зниження рівня гідроперекисів ліпідів, активація депресорних і інгібування пресорних ПГ, поліпшення діастолічної функції ЛШ, відновлення порушених процесів реполяризації в передсердях і шлуночках та нормалізація швидкісних показників у шлуночках. Виділені показники метаболічних та електрофізіологічних порушень можуть бути використані як оптимальні інформативні критерії ефективності лікування і-АПФ та АГТП (патент України на корисну модель № 29412).
Практичне значення одержаних результатів. Виявлені особливості клінічних проявів ГХ, поєднаної з ПВ ДПК, дозволяють у клінічній практиці обґрунтовано визначати тяжкість і характер перебігу захворювань. Різноспрямовані відхилення від фізіологічної норми рівнів ліпідів, апопротеїнів, гідроперекисів ліпідів і простагландинів можуть служити біохімічними маркерами взаємного обтяження сполученої патології, а також предикторами прогресування СН. Показники ЕРС/С та діастолічної функції ЛШ у хворих на ГХ, ПВ ДПК і при їх сполученні доцільно використовувати як критерії наявності або відсутності початкової стадії СН. Запропоновані оптимальні підходи до патогенетично обґрунтованої терапії хворих на ГХ, сполучену з ПВ ДПК. Розроблено раціональний метод лікування із застосуванням комбінації і-АПФ і АГТП.
Основні результати проведених досліджень впроваджені у клінічну практику терапевтичних і кардіологічних відділень лікарень Луганська, Чернівців, Тернополя, Харкова, Донецька та Запоріжжя. Отримані нові наукові дані використовуються у навчальному процесі на кафедрах внутрішніх хвороб Луганського, Тернопільського і Буковинського державних медичних університетів, Донецького і Харківського національних медичних університетів і Запорізької медичної академії післядипломної освіти.
Особистий внесок здобувача. Автором здійснений інформаційно-патентний пошук, результати якого свідчать про відсутність аналогів цій науковій розробці. Самостійно проводився відбір хворих, їх клінічне обстеження, дослідження ефективності розроблених способів лікування. Автор також безпосередньо брала участь у біохімічному та гемодинамічному обстеженні хворих, які перебували під наглядом. Проведено статистичну обробку та науковий аналіз одержаних результатів. Сформульовано всі положення, висновки і практичні рекомендації, результати наукових досліджень впроваджені в клінічну практику.
Апробація результатів дослідження. Про основні положення і результати дисертації повідомлено на науково-практичній міжнародній конференції «Моделі та інформаційні технології в управлінні соціально-економічними, технічними та екологічними системами» (м. Луганськ, 2005), на науково-практичній міжнародній конференції «Электронное здравоохранение» (м. Харків, 2005), на науково-практичній конференції «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения» (м. Сімферополь, 2006), на всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я» (м.Луганськ, 2007), на науково-практичній конференції «Актуальные вопросы кардиологии» (м.Луганськ, 2007), на міжкафедральній науковій конференції (ЛугДМУ, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових праць, з них - 15 статей (13 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, в тому числі 7 - одноосібних), отримано патент України на корисну модель № 29412, 4 тези доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання в галузі медицини, а саме внутрішніх хвороб, що полягає у підвищенні ефективності діагностики ГХ, сполученої з ПВ ДПК, на ранніх етапах СН на підставі вивчення клініко-біохімічних та електрофізіологічних особливостей їх поєднаного перебігу та оптимізації лікування з використанням комбінації інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту з антигомо­токсичними препаратами.
1. Клінічна картина ГХ, сполученої з ПВ ДПК і СН, характеризується поєднанням і зростанням ступенів прояву синдромів: СН у 87% хворих, кардіалгічного у 58% випадків і диспепсичного у 49%. При СН провідними симптомами були задишка при звичайному фізичному навантаженні 97%, серцебиття при звичайному фізичному навантаженні й у спокої 71%, загальна слабість 84%, а також затримка рідини в організмі, виявлена за допомогою гідрофільної проби у 95% випадків.
2. Порушення ліпідного обміну у хворих на ГХ, яка сполучена з ПВ ДПК, проявляються підвищенням у сироватці крові вмісту загального холестерину, холестерину ЛПНЩ і ЛПДНЩ, апо-В, зростанням величини співвідношення апо-В/апо-А-I та коефіцієнта атерогенності (р<0,001), продуктів ПОЛ при одночасному зниженні холестерину ЛПВЩ (р<0,01) і апо-А-I (р<0,05). Початкові прояви дисліпопротеїнемії виявлені у хворих на ПВ ДПК у вигляді підвищення концентрації холестерину ЛПНЩ (р<0,01) без зниження вмісту холестерину ЛПВЩ та апо-А-I. Дисліпопротеїнемія у хворих на ГХ відрізняється не тільки підвищенням проатерогенних ЛПНЩ, апо-В (р<0,001), продуктів ПОЛ, а й вірогідним зниженням антиатерогенних ЛПВЩ (р<0,05), але її ступінь не досягає рівня порушень ліпідного обміну у хворих з коморбідним перебігом захворювань.
3. Система плазмових простаноїдів у хворих на ПВ ДПК перебуває в активованому стані при збереженні показників співвідношення пресорних (ПГF2α і ТхB2) і депресорних (ПГЕ2 і 6-кето-ПГF1α) ПГ у фізіологічних межах. При ГХ значне підвищення в крові вмісту ПГF2α і ТхB2 (в 2,3 раза; р<0,001) при менш суттєвому підвищенні ПГЕ2 (в 1,5 раза; р<0,001) і 6-кето-ПГF1α (в 1,3 раза; р<0,05) визначає дисбаланс системи у бік її пресорного компонента. У хворих зі сполученою патологією спрямованість змін в системі простаноїдів така сама, як і у хворих на ГХ, при більшому зростанні ТхВ2 (в 2,7 раза, р<0,001).
4. У хворих з коморбідним перебігом ГХ та ПВ ДПК виявлено позитивний кореляційний зв’язок між ПГF2α і ТГ, ХС ЛПНЩ, апо-В, а також між ТхB2 і загальним ХС, ХС ЛПНЩ, апо-В (r=0,53—0,80). При цьому встановлений негативний взаємозв’язок між 6-кето-ПГF1α і ЛПНЩ, ПГЕ2 і ТГ, ЛПНЩ (r=(-0,56)—(-0,60) і позитивний — між 6-кето-ПГF1α і ХС ЛПВЩ, апо-А-I (r=0,49—0,68).
5. У 93% хворих зі сполученою патологією, у вигляді ГХ та ПВ ДПК, початкові прояви СН характеризуються порушенням діастолічної функції лівого шлуночка, що виявляється зниженням передсердно-шлуночкового градієнта тиску і збільшенням певного внеску в наповнення лівого шлуночка систоли лівого передсердя на тлі анормального розслаблення лівого шлуночка (p<0,001). Виявлені зміни у хворих тільки на ГХ або тільки на ПВ ДПК менш виражені, ніж при коморбідній патології.
6. Електрорушійна сила серця у хворих на ГХ, сполучену з ПВ ДПК і СН, характеризується збільшенням в 1,5 раза площі петель Р при зменшенні площі петель QRS в 1,7 раза (р<0,05). Крім того, має місце уповільнення поширення імпульсу по міокарду шлуночків в 1,4 раза (р<0,05), а також збільшення кутової розбіжності QRS-Т у 3,2 раза (р<0,05) та QRS-Р в 2,4 раза (р<0,05). Зміни при сполученій патології більш виражені, ніж при ГХ і ПВ ДПК окремо.
7. Запропонована комбінація інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту еналаприлу малеату та антигомотоксичних препаратів - Cor compositum, Coenzyme compositum і Ubichinon compositum у комплексі лікування хворих на ГХ, сполучену з ПВ ДПК, сприяла поліпшенню біохімічних показників: підвищився рівень антиатерогенних (р<0,05) і знизилась концентрація проатерогенних ліпопротеїнів (р<0,05) при зменшенні вмісту гідроперекисів ліпідів (р<0,01), відбулася активація депресорних простагландинів (р<0,001) і пригнічення пресорних (р<0,01). Проведена терапія дозволила позитивно вплинути на гемодинамічні та електрофізіологічні показники діяльності серця: поліпшилась діастолічна функція лівого шлуночка (р<0,01), нормалізувалася електрорушійна сила серця (р<0,05) з досягненням регресу симптомів СН на 2-3 дні швидше у порівнянні з базисною терапією.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для виявлення початкових проявів СН у хворих на ГХ, у тому числі сполучену з ПВ ДПК, доцільно використовувати векторкардіографію і гідрофільну пробу. Збільшення петель Р в 1,5 раза при зменшенні площі петель QRS в 1,7 раза і уповільненні поширення імпульсу по міокарду шлуночків (в 1,4 раза), а також збільшенні кутового розходження QRS-Т (в 3,2 раза) та QRS-Р (в 2,4 раза) при дослідженні електрорушійної сили серця та скорочення терміну розсмоктування папули менше 51,7+2,5 хвилини на нижніх кінцівках та 51,2+2,3 хвилини на верхніх кінцівках при гідрофільній пробі дозволяють діагностувати початкові стадії СН.
2. Як діагностичні критерії ефективності лікування хворих на ГХ, сполучену з ПВ ДПК, слід використовувати показники ліпідного спектра плазми крові (зниження загального ХС, ХС ЛПНЩ, апо-В, підвищення ХС ЛПВЩ, апо-А-I), перекисного окислення ліпідів (зменшення вмісту гідроперекисів ліпідів) і простагландинів пресорних і депресорних груп (активація ПГЕ2 і 6-кето-ПГF1α і інгібування ПГF2α і ТхB2).
3. Для оптимізації лікування початкових проявів СН у хворих на ГХ, сполучену з ПВ ДПК, до терапевтичного комплексу доцільно включати інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприл малеат у дозі 10-20 мг двічі на добу) та антигомотоксичні препарати (Cor compositum, Coenzyme compositum і Ubichinon compositum) у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій по 2,2 мл кожного препарату двічі на тиждень) протягом 6 тижнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Коваленко В.М. Серцева недостатність: нозологічний чи синдромальний принцип лікування? (огляд літератури та власних досліджень) // Журн. АМН України.- 2003.- Т. 9, № 1.- С. 37-51.
2. Амосова Е.Н. Лечение сердечной недостаточности: ингибиторы АПФ или β-блокаторы? // Здоров’я України.- 2007.- № 9 (166).- С. 11.
3. Нетяженко В.З., Лапшин О.В. Діагностика та лікування хронічної серцевої недостатності // Укр. терапевт. журн.- 2001.- Т.3, № 1.- С. 45-55.
4. Фуштей И.М., Порода Л.В. Влияние физической загрузки на показатели спектрального анализа сердечного ритма при гипертонической болезни II стадии // Лікарська справа.- 2007.- № 1-2.- С. 22-24.
5. Дзяк Г.В. Профилактика сердечно-сосудистых осложнений у пациентов группы риска // Ежегодные терапевтические чтения: роль медицинской науки в решении проблем внутренних болезней: По материалам науч.-практ.конф., Харьков, 28 марта 2007 г.- Здоров’я України.- 2007.- № 9 (166).- С. 9.
6. Безродная Л.В. Артериальная гипертензия в сочетании с ишемической болезнью сердца // Здоров’я України.- 2006.- № 7 (10).- С. 45.
7. Иванова Л.Н. Оптимизация традиционной терапии ишемической болезни сердца в сочетании с гипертонической болезнью // Укр. журн. клініч. та лаб. медицини.- 2007.- № 2.- С. 38-40.
8. Свищенко Е.П. Сердечная недостаточность у больных с артериальной гипертензией // Доктор.- 2001.- № 4 (8).- С. 40-44.
9. Мищенко Л. Первичная профилактика сердечной недостаточности // Новые мед. технологии.- 2002.- № 2.- С. 16-17.
10. Харченко Н., Гнатенко О. Комплексне лікування хворих на гастроезофагальну рефлексну хворобу та виразкову хворобу, асоційовану з Нelicobacter pylorі // Ліки України.- 2004.- № 12.- С. 65-72.
11. Бабак О.Я. Стандартная антихеликобактерная терапия (Maastricht 2 2000 Consensus): насколько она актуальна сегодня? // Сучасна гастроентерологія.- 2005.- № 2 (22).- С. 4-7.
12. Губергриц Н.Б. Клинико-патогенетические особенности гастродуоденальной патологии, ассоциированной с различными штаммами Нelicobacter pylorі // Сучасна гастроентерологія.- 2005.- № 1.- С. 19-30.
13. Ткач С.М. Современные подходы к лечению и вылечиванию язвенной болезни // Therapia.- 2006.- № 4.- С. 56-59.
14. Фадеенко Г.Д. Антихеликобактерная терапия: кому и как ее проводить? // Therapia.- 2006.- № 5.- С. 5-8.
15. Свінцицький А.С., Соловйова Г.А. Сучасні підходи до патогенезу, діагностики та лікування виразкової хвороби // Здоров’я України.- 2006.- № 22 (155).- С. 62-63.
16. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби органів травлення // Сучасна гастроентерологія і гепатологія.- 2000.- № 1.- С. 17-20.
17. Решетілов Ю.І., Дмитрієва С.М., Кузнєцова Л.П. та ін. Плейотропний вплив ланзапу на функції шлунка та дванадцятипалої кишки під час лікування виразкової хвороби // Сучасна гастроентерологія.- 2003.- № (12).- С. 94-95.
18. Харченко Н.В., Родонежская Е.В., Токарь Д.В. и др. Современные подходы к лечению больных язвенной болезнью. Применение «β-клатинола» в схемах антихеликобактерной терапии // Сучасна гастроентерологія.- 2007.- № 2 (34).- С. 69-74.
19. Філіппов Ю.О., Береза Н.М. Український науково-дослідний інститут гастроентерології МОЗ на межі нового тисячоліття // Сучасна гастроентерологія і гепатологія.- 2000.- № 1.- С. 6-10.
20. Степанов Ю.М., Латфуліна А.В., Власова О.М. „Орністат” і „лактовіт форме” складові частини комплексного лікування хвороб, асоційованих з Нelicobacter pylorі // Сучасна гастроентерологія.- 2006.- № 2 (28).- С. 55-61.
21. Железнякова Н.М. Патогенетические подходы к терапии больных с пептическими язвами в сочетании с гипертонической болезнью // Врачебная практика.- 2005.- № 4.- С. 92-97.
22. Вегетативные расстройства. Клиника. Диагностика. Лечение // Под ред. А.М. Вейна.- М.: Мед. информ. агентство, 2000.- 752 с.
23. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г., Шкарбун Л.И. Клинико-патогенетическое обоснование эффективности комбинации «эссенциале Н» и «глутаргина» при лечении хронического абдоминального ишемического синдрома // Сучасна гастроентерологія.- 2005.- № 5 (25).- С. 19-29.
24. Анохіна Г.А. Абдомінальний ішемічний синдром // Сучасна гастроентерологія.- 2005.- № 1 (21).- С. 42-47.
25. Жакун І.Б., Жакун В.М. Helicobacter pylori, запалення та ліпіди // Сучасна гастроентерологія.- 2006.- № 5 (31).- С. 16-20.
26. Takashima T., Adachi K., Kawamura A. et al. Cardiovascular risk factors sin subjects with Helicobacter pylori infection // Helicobacter.- 2002.- Vol.7.- P. 86-90.
27. Передерий В.Г., Паничкин Ю.В., Лизогуб Г.В. Особенности течения гипертонической болезни сердца у пациентов на ранних стадиях развития атеросклероза венечных артерий в сочетании с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки // Укр. кардіол. журн.- 2003.- № 6.- С. 28-31.
28. Воронков Л. Патогенез и клиническая диагностика хронической сердечной недостаточности // Доктор.- 2001.- № 4(8).- С. 12-17.
29. Малая Л.Т., Горб Ю.Г. Хроническая сердечная недостаточность: достижения, проблемы, перспективы.- Харьков: ТОРСИНГ, 2002.- 768 с.
30. McMurray J., Stewart S. Epidemiology, etiology and prognosis of heart failure // Heart.- 2000.- Vol. 83.- P. 596-602.
31.Хворостінка В.М., Александрова Н.К., Сокруто О.В., Федоров В.О. Особливості ліпідного спектру та корекція дисліпідемій у хворих похилого віку на гіпертонічну хворобу // Врачеб. практика.- 2005.- № 4.- С. 44-48.
32. Ватутин Н.Т., Чупина В.А. С-реактивный белок и атеросклероз. Ч. 1 // Укр. кардіол. журн.- 2005.- № 1.- С. 110-115.
33. Ватутин Н.Т., Чупина В.А. С-реактивный белок и атеросклероз. Ч. 2 // Укр. кардіол. журн.- 2005.- № 2.- С. 80-84.
34. Фуштей И.М., Подсевахина С.Л., Ткаченко О.В. Иммуновоспалительная активность и ее влияние на сосудодвигательную функцию эндотелия при ишемической болезни сердца в зависимости от клинического течения заболевания // Укр. мед. альманах. - 2007.- Т.10, № 2.- С. 176-178.
35. Vercellotti G.M. Microbes, inflammation and atherosclerosis: will old pathology lessons guide new therapies? // Trans Am Clin. Climatol. Assoc.- 2001.- Vol. 112.- P. 215-222.- discussion P. 222-223.
36. Швед М.І., Лихацька Г.В., Лихацька Т.В. Порушення перекисного окислення ліпідів і імунного статусу та їх корекція у хворих на виразкову хворобу при морфофункціональних змінах печінки // Галиць. лікар. вісн.- 2004.- Т. 11, № 1.- С. 115-117.
37. Ткаченко О.В. Свободнорадикальные процессы при гипертонической болезни: роль в структурно-функциональном изменении сердца и сосудов // Укр. кардіол. журн.- 2005.- № 4.- С. 91-94.
38. Малюкова Н.Г. Возрастные особенности состояния перекисного окисления липидов и активности антиоксидантной системы при хронической сердечной недостаточности // Проблемы старения и долголетия.- 2005.- Т. 14, № 2.- С. 143-150.
39. Курс лекций по клинической кардиологии / Под ред. В.И.Целуйко.- Харьков: Гриф, 2004.- 576 с.
40.Shah A.A., Byrne M.F., Cullen. et al. Effect of H. pylori infection on the expression of cyclooxygenase-2 in human gastric mucosa // Prostagland. Leuko. Essent. Fatty Acids.- 2003.- Vol. 68.- P. 1-8.
41. Бойчак М.П. Изменения функционального состояния желудочков сердца и их взаимодействие у больных с начальной сердечной недостаточностью // Укр. кардіол. журн.- 2001.- № 4.- С. 43-46.
42. Garsia-Fernandez M.A. et al. Doppler tissue imaging // Rev Port Cardiol.- 2001.- Vol. 20, Suppl. 1.- P. 33-47.
43. Коломиец В.И., Белая И.Е. Электрофизиологические особенности ранних этапов сердечной недостаточности при гипертонической болезни, сочетанной с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Укр. мед. альманах.- 2007.- Т.10, № 1.- С. 230-236.
44. Коваль Е.А. Доказательная кардиология: новые приоритеты / Междунар. кардиол. форум «Кардиология вчера, сегодня, завтра». Киев, 17-19 мая 2006 г // Здоров’я України.- 2006.- № 10 (143).- С. 31-32.
45. Лутай М.И. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента: существует ли эффект класса? // Здоров’я України.- 2006.- С. 10-11.
46. Шамугия Б.К., Сидорова Н.Н., Алексеенко Е.И. Состояние эндотелиальной функции у больных гипертонической болезнью и возможности ее коррекции антигомотоксическими препаратами // Биол. Терапия.- 2002.- № 1.- С. 13-15.
47. Бабак О.Я. Антигомотоксическая терапия в клинике внутренних болезней / Руководство для врачей.- К.: Книга плюс, 2006.- 262 с.
48. Гуревич М.А. Артериальная гипертония и хроническая сердечная недостаточность единство патогенеза и лечения // Рос. мед. журн.- 2005.- № 1.- С. 49-51.
49. Shmeider R.E., Messerly F.H. Hypertension and the heart // J. Hum. Hypertension.- 2000.- № 14.- Р. 597-604.
50. Сиренко Ю. Диагностика, профилактика и лечение артериальной гипертензии // Ліки України.- 2004.- № 2.- С. 6-9.
51. Яновский Г.В., Устименко Е.В., Семененко О.И., Воронков Л.Г. Факторы, определяющие выживаемость больных с хронической сердечной недостаточностью // Укр. кардіол. журн.- 2004.- № 3.- С. 21-25.
52. Упницкий А.А., Дмитриева И.Б., Белоусов Ю.Б. Сердечная недостаточность при артериальной гипертонии. Эпидемиология, патогенез, клинические проявления, возможности фармакологического предупреждения // Журн. Сердечная Недостаточность.- 2002.- Т. 3, № 2.- С. 92-96.
53. Ольбинская Л.И., Сизова Ж.М. Хроническая сердечная недостаточность.- М.: Реафарм, 2002.- 344 с.
54. Крылов А.А. К проблеме сочетаемости заболеваний // Клинич. медицина.- 2000.- № 1.- С. 56-58.
55. Смирнова Л.Е. К проблеме коморбидности язвенно-эрозивных поражений гастродуоденальной зоны и артериальной гипертонии // Клинич. медицина.- 2003.- № 3.- С. 9-15.
56. Смирнова Л.Е., Шпак Л.В., Виноградов В.Ф. Особенности коморбидного течения язвенно-эрозивных поражений гастродуоденальной зоны и артериальной гипертонии // Клинич. медицина.- 2005.- № 4.- С. 43-47.
57. Михеєва О.М., Лазерник Л.Б. Язвенная болезнь и артериальная гипертензия у пожилых // Клинич. гастроэнтерология.- 2004.- Т. 10, № 7.- С. 50-55.
58. Беленков Ю.Н., Агеев Ф.Т., Мареев В.Ю. Парадоксы сердечной недостаточности: взгляд на проблему на рубеже веков // Мед. помощь.- 2001.- № 5.- С. 19-22.
59. Wood D.A., Coats A.J.S. et al. Incidence and etiology of heart failure // Europ. Heart J.- 1999.- Vol. 6 (20).- P. 421-428.
60. Обрезан А.Г., Вологдина И.В. Хроническая сердечная недостаточность.- СПб.: Вита Нова, 2002.- 320 с.
61. Дядык А.И., Багрий А.Э. Современные представления о патофизиологии сердечной недостаточности. Часть 1. Интракардиальные нарушения // Укр. терапевт. журн.- 2001.- № 1.- С. 69 74.
62. Jessup M., Brozena S. Heart failure // N. Engl. J. Med.- 2000.- Vol.- 348.- P. 2007-2018.
63. Khand A., Gemmel I., Clark A.L., Cleland J.G. Is the prognosis of heart failure improving? // J. Amer. Coll. Cardiol.- 2000.- Vol. 36.- P. 2284-2286.
64. Schrier R.W., Abraham W.T. Mechanisms of disease: Hormones and hemodynamics in heart failure // New Engl. J.Med.- 1999.- Vol. 341, № 8.- P. 577-585.
65. Daggubati S., Parks J.R., Overton R.M. et al. Adreomedullin, endothelin neuropeptide Y, atrial brain, and C-natriutetic prohormone peptides compared as early heart failure indicators // Cardiovasc. Res.- 1997.- Vol. 36.- P. 246-255.
66. Зиц С.В. Диагностика и лечение застойной сердечной недостаточности.- М.: МЕДпресс, 2000.- 128 с.
67. Амосова Е.Н. Сердечная недостаточность: от новых аспектов патогенеза к совершенствованию диагностики и новым целям лечения // Лікування та Діагностика.- 2000.- С. 7-12.
68. Березин А.Е. Метаболическая миопатия. Фактор прогрессирования сердечной недостаточности? // Укр. кардіол. журн.- 2005.- № 6.- С. 129-135.
69. Anker S.D., Rauchhaus M. Heart failure as metabolic problem // Europ. J. Of Heart Failure.- 1999.- Vol.1.- P. 127-131.
70. Ventura-Clapier R., Garnier A., Veksler V. Energy metabolism in heart failure // J. Physiology.- 2005.- Vol. 1.- P. 16-23.
71. Малая Л.Т., Горб Ю.Г., Рачинский И.Д. Хроническая сердечная недостаточность.- К.: Здоров’я, 1994.- 624 с.
72. Елисеев О.М. Натрийуретические пептиды. Эволюция знаний // Терапевт. арх.- 2003.- №9.- С.41-43.
73. De Bold A.J., Borenstein H.B., Veress A.T., Sonnenberg H. A rapid and potent natriuretic responce to intravenous injection of atrial myocardial extract in rats // Life Sci.- 1981.-Vol. 28.- P. 89-94.
74. Sudoh T., Kangawa K., Minamino N., Matsuo H. A natriuretic peptide in porcine brain // Nature.- 1998.- Vol. 322.- P. 78-81.
75. Sudoh T., Minamino N., Kangawa K., Matsuo H. C-type natriuretic peptide: a new member of natriuretic peptide family identified in porcine brain // Biochem Biophys Res Commun.- 1990.- Vol. 168.- P. 863-870.
76. Скворцов А.А., Мареев В.Ю., Беленков Ю.Н. Система натрийуретических пептидов. Патофизиологическое и клиническое значение при хронической сердечной недостаточности // Кардиология.- 2003.- № 8.- С. 83-93.
77. Stein B.C., Levin R. Natriuretic peptides: physiology, therapeutic potential, and risk strstification in ischemic heart disease // Amer. Heart.- 1998.- Vol. 135.- P. 914-923.
78. Cowie M.R. BNP: soon to become a routine measure in the care of patients with heart failure? // Heart.- 2000.- Vol. 83.- P. 617-618.
79. Maisel A.S., Krishnaswamy P., Nowak R.M. et al. Rapid measurentment of B-type natriuretic peptide in the emergency diagnosis of heart failure // N. Engl. J. Med.- 2002.- Vol. 347.- P. 161-167.
80. Терещенко С.Н., Павликова Е.П., Мерай И.А., Моисеев В.С. Мозговой натрийуретический гормон и сердечная недостаточность // Кардиология.- 2002.- Т. 42, № 8.- С. 57-62.
81. Петюнина О.В. Система натрийуретический гормон Na-K-АТФ-аза при хронической недостаточности кровообращения // Укр. наукове терапевтичне товариство: Матеріали XIV з’їзду терапевтів України.- К.,- 1998.- С. 220 221.
82. Гуревич М.А., Мравлян С.Р., Веселова Т.Е. Значение системы предсердных натрийуретических пептидов при сердечной недостаточности и артериальной гипертензии // Кардиология.- 2003.- № 9.- С. 81 - 86.
83. Мравян С.Р., Калинин А.П. Предсердные натрийуретические пептиды: особенности рецепции и физиологические эффекты // Клинич. медицина.- 2002.- Т. 80, № 10.- С. 4-10.
84. Фуштей И.М. Связь активности предсердного натрийуретического пептида и процессов ремоделирования миокарда у больных ишемической болезнью сердца // Клиническая медицина.- 1998.- № 1.- С. 11-13.
85. Терещенко С.Н. Натрийуретический гормон и сердечная недостаточность // Журн. Сердечная недостаточность.- 2002.- Т. 3, № 1 (11).- С. 25-26.
86. Drexler H., Faude F., Winterer H. und al. Zentrale und regional-vaskulare Hamodinamik von Mienon bei experimenteller Herzinsuffizienz: Vergleich zu Captopril und Dobutamin // Z. Kardiol.- 1987.- Bd. 8.- S. 507-513.
87. Nakamura T., Sakamoto K., Yamano T. et al. Increased plasma brain natriuretic peptide level as a guide for silent myocardial ischemia in patients with non-obstructive hypertrophic cardiomyopathy // J. Amer. Coll. Cardiol.- 2002.- Vol. 15, № 10.- Р. 1657-1663.
88. Визир В.А., Березин А.Е. Нейрогуморальная активация как важнейшая детерминанта прогрессирования сердечной недостаточности // Укр. мед. часопис.- 2002.- № 1.- С. 109 - 120.
89. Карпов Ю.А. Роль нейрогуморальных систем в развитии и прогрессировании хронической сердечной недостаточности: эндотелиальные факторы // Журн. Сердечная Недостаточность.- 2002. -Т. 3, № 1 (11).- С. 22-24.
90. Бобров В.А., Жаринов О.Й., Сааид С. Роль прессорных и депрессорных нейрогуморальных влияний в прогрессировании хронической сердечной недостаточности (обзор литературы) // Журн. АМН України.-1999.-№ 4.- С. 654 670.
91. Ванхутте П.М. Эндотелийзависимые вазомоторные реакции и торможение активности ангиотензинпревращающего фермента // Кардиология.- 1996.- № 11.- С. 71-78.
92. Ивашкин В.Т., Драпкина О.М. Оксид азота в регуляции функциональной активности физиологических систем // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.- 2000.- № 4.- С. 16-21.
93. Корж А.Н. Эндотелиальный фактор релаксации: физиология, патофизиология, клиническая значимость // Укр. кардіол. журн.- 1997.- № 1.- С. 67-71.
94. Ивашкин В.Т., Горбатенкова С.В., Драпкина О.М. Особенности синтеза оксида азота у больных с хронической сердечной недостаточностью // Клинич. медицина.- 2004.- № 2.- С. 20-23.
95. Визир В.А., Березин В.Е. Прогностическое значение элевации плазменной концентрации предсердного натрийуретического пептида у больных сердечной недостаточностью. Результаты когортного исследования // Клинич. медицина.- 2003.- Т. 81, № 11.- С. 24-29.
96. Горбачев В.А. Недостаточность кровообращения.- Минск: Выш. шк., 1999.- 590 с.
97. Mortara A., La Rovere M.T., Pinna G.D. et al. Arterial baroreflex on heart rate in chronic failure // Circulation.- 1997.- Vol. 96.- P. 3450-3458.
98. Ольбинская Л.И., Сизова Ж.М. Фармакотерапия хронической сердечной недостаточности.- М.: Изд. дом Русский врач”, 2002.-112 с.
99. Гуревич М. А. Хроническая сердечная недостаточность.- М.: Берег, 2000.- 184 с.
100. Ponikowski P., Piepoli M., Chua T.P. et al. The impact of cachexia on cardiorespiratory reflex control in chronic heart failure // Europ. Heart. J.- 1999.- Vol. 20.- P. 1667-1675.
101. Cowburn P.J., Cleland J. G. F., McArthur J. D. et al. Does plasma endothelin-1 contribute to pulmonary hypertension in chronic heart failure? // Europ. Heart J.- 1997.- Vol. 18.- Abstr. Suppl.- P. 529.
102. Hoffmeister H.M., Beyer M.E., Seipel. L. et al. Intraction of endothelin-1 with vasodilators: peripheral vascular effects and myocardial function // Europ.Heart J.- 1997.- Vol. 18.-Abstr. Suppl.-P. 177.
103. Андрейчин С.М., Швалюк М.І. Концепції патогенезу хронічної серцевої недостатності // Мед. хімія.- 2004.- Т. 6, № 2.- С. 90-92.
104. Целуйко В.И., Кравченко Н.А. Биохимические механизмы развития сердечной недостаточности // Укр. терапевт. журн.- 2004.- № 4.- С. 70-76.
105. Tomaselli G.F., Marban E. Electrophysiological remodeling in hypertrophy and heart failure // Cardiovasc.Res.- 1999.- Vol. 42.- Р. 270-283.
106. Кремнева Л.В., Абатурова О.В. Молекулярно-клеточные механизмы ремоделирования миокарда при сердечной недостаточности // Клинич. медицина.- 2003.- Т. 81, № 2.- С. 4-7.
107. Беленков Ю.Н. Ремоделирование левого желудочка: комплексный подход // Журн. Сердечная Недостаточность.- 2002.- Т. 3, № 4.- С. 161-163.
108. Lorell B.H., Carabello B.A. Left ventricular hypertrophy. Pathogenesis, detection and prognosis // Circulation.- 2000.- Vol. 102.- P. 470-479.
109. Воронков Л.Г. Изменения в сердце как основа прогрессирования сердечной недостаточности: основные механизмы // Укр. кардіол. журн.- 1999.- № 1.- С. 5 - 8.
110. Fox K.F., Cowie M.R., Wood D.A. et al. New perspective on heart failure due to myocardial ischemia // Europ. Heart J.- 1999.- Vol. 4 (20).- P. 256-262.
111. Ольбинская Л.И., Игнатенко С.Б. Современное представление о патогенезе и лечении хронической сердечной недостаточности // Клинич. медицина.- 2000.- № 8.- С.22 27.
112. Tabata T., Oki T., Yamada H. et al. Relationship between left atrial appendage function and plasma concentration of atrial natriuretic peptide // Europ. J. Echocardiogr.- 2000.- Vol. 1, № 2.- P. 130-137.
113. Рудык Б.И., Сабадышин Р.А., Блинова Н.Г. Состояние перекисного окисления липидов у больных хронической сердечной недостаточностью // Терапевт. арх.- 1991.- № 12.- С. 66-69.
114. Лещинский Л.А., Димов А.С. Количественная оценка значения некоторых факторов риска хронической сердечной недостаточности и щадящая диагностика ее ранних (доклинических) стадий // Клинич. медицина.- 2004.- № 3.- С. 27-31.
115. Полятыкина Т.С., Аль-свейрки А.Д., Полтырев В.С. и др. Диагностика в амбулаторных условиях нарушений липидного и углеводного обмена у женщин с гипертонической болезнью // Терапевт. арх.- 2004.- Т. 76, № 1.- С. 22-23.
116. Simon F., Levenson J. Overview on Atherosclerotic Systolic Hypertension // Int. J. Cardiol.- 1987.- Vol. 16, № 1.- Р. 1-18.
117. Журавлева Л.В. Показатели липидного об