ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПСОРІАТИЧНОГО АРТРИТУ У ПОЄДНАННІ З НЕСПЕЦИФІЧНИМ РЕАКТИВНИМ ГЕПАТИТОМ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОЛІЙНИК Олександра Ігорівна

УДК 616-07+616-08+616.517+616.72-002+616.36-002

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПСОРІАТИЧНОГО АРТРИТУ У ПОЄДНАННІ З НЕСПЕЦИФІЧНИМ РЕАКТИВНИМ ГЕПАТИТОМ

14.01.02 - внутрішні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
НЕЙКО Євген Михайлович
доктор медичних наук, професор,
академік АМН України

Івано-Франківськ 2008

ЗМІСТ
Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

5

ВСТУП..

6

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. .........

13

1.1.

Епідеміологія псоріатичного артриту..........

13

1.2.

Етіологія та патогенез псоріатичного артриту ...

14

1.3.

Особливості клінічного перебігу псоріатичного артриту...

23

1.4.

Сучасний погляд на проблему неспецифічного реактивного гепатиту у хворих на псоріатичний артрит.....

28

1.5.

Лікування псоріатичного артриту та неспецифічного реактивного гепатиту...........................

36

РОЗДІЛ 2

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ........

49

2.1.

Клінічна характеристика обстежених хворих і застосованих схем лікування......................

49

2.1.1.

Клінічна характеристика досліджуваних груп хворих на псоріатичний артрит та неспецифічний реактивний гепатит і методика їх порівняння...................

49

2.1.2.

Схеми застосування лікувальних комплексів обстеженим хворим на псоріатичний артрит у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом та без нього...........

52

2.2.

Комплекс використаних методик при обстеженні хворих на псоріатичний артрит .........................................................

54

2.2.1.

Методики обстеження опорно-рухового апарату хворого на псоріатичний артрит.................................

54

2.2.2.

Методики оцінки функціонального стану печінки у хворих на псоріатичний артрит та неспецифічний реактивний артрит .....................................................

56

2.2.3.

Методика дослідження детоксикаційної функції печінки у хворих на псоріатичний артрит .........................................

58

2.2.4.

Методики оцінки активності ферментів антиоксидантної системи .....................................................................................

60

2.2.5.

Визначення стану перекисного окислення ліпідів................

61

2.2.6.

Визначення цитокінового профілю у хворих на псоріатичний артрит ...................................................

61

2.2.7.

Дослідження активності маркерів метаболізму хрящової тканини .....................................................................................

62

2.2.8.

Методи визначення якості життя хворих на псоріатичний артрит .......................................................................................

63

2.2.9.

Методики рандомізації хворих та статистично-комп’ютерної обробки результатів дослідження ............

64

2.2.10.

Забезпечення вимог біоетики .....................................

64

РОЗДІЛ 3

КЛІНІКО-СИНДРОМОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕБІГУ ПСОРІАТИЧНОГО АРТРИТУ...............

66

3.1.

3.1.1.

Клініко-синдромологічна характеристика перебігу псориатичного артриту у обстежених хворих.......................
Особливості суглобового синдрому серед хворих на псоріатичний артрит...............

66

66

3.1.2.

Показники хрящового обміну у хворих на псоріатичний артрит........................................................................................

71

3.1.3.

Стан процесів перекисного окислення ліпідів у хворих на псоріатичний артрит................................................................

73

3.1.4.

Стан антиоксидантних систем організму у хворих на псоріатичний артрит................................................................

76

3.1.5.

Оцінка якості життя у хворих на псоріатичний артрит.......

78

3.2.

Неспецифічний реактивний гепатит та функціональні зміни печінки при псоріатичному артриті ............................

81

3.3.

Зміни цитокінового профілю у хворих на неспецифічний реактивний гепатит на тлі псоріатичного артриту...............

91

3.3.1.

Особливості продукції інтерлейкіну-10 в залежності від варіанту перебігу псоріатичного артриту та неспецифічного реактивного артриту ...................................

91

3.3.2.

Вплив вмісту фактора некрозу пухлини альфа на перебіг псоріатичного артриту та неспецифічного реактивного гепатиту ....................................................................................

94

3.3.3.

Вплив рівня інтерлейкіну-6 на перебіг псоріатичного артриту .....................................................................................

96

3.3.4.

Взаємозв’язок між продукцією цитокінів різного класу серед хворих на псоріатичний артрит та неспецифічний реактивний гепатит .................................................................

97

РОЗДІЛ 4

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СТАНДАРТНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ПСОРІАТИЧНИЙ АРТРИТ З УРАЖЕННЯМ ПЕЧІНКИ. ................................................

100

4.1.

Вплив хворобомодифікуючої терапії на основні клінічні прояви псоріатичного артриту та неспецифічного реактивного гепатиту ..............................................................

101

4.2.

Ефективність застосування зинаксину в лікуванні псоріатичного артриту та його поєднання з неспецифічним реактивним гепатитом .................................

115

4.3.

Вплив глутаргіну на основні клінічні прояви неспецифічного реактивного гепатиту у хворих на псоріатичний артрит ...............................................................

125

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ............................................

140

ВИСНОВКИ

158

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

161

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

162

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ACR

-

Американська Колегія Ревматологів

АОЗ

-

антиоксидантний захист

АОС

-

антиоксидантна система

ГГТ

-

γ-глутамілтранспептидаза

ГКГС

-

головний комплекс гістосумісності

ГКС

-

глюкокортикостероїди

ДК

-

дієнові кон’югати

ІЛ

-

інтерлейкін

ІФ

-

інтерферон

МА

-

малоновий альдегід

МДТ

-

13С-метацетиновий дихальний тест

МТ

-

метотрексат

НПЗП

-

нестероїдні протизапальні препарати

НРГ

-

неспецифічний реактивний гепатит

ПА

-

псоріатичний артрит

ПГ

-

простагландин

ПОЛ

-

перекисне окислення ліпідів

РА

-

ревматоїдний артрит

СМАОЗ

-

Стенфордська модифікована анкета оцінки здоров’я

Тф

-

насиченість трансферину залізом

ФНП

-

фактор некрозу пухлини

ХМТ

-

хворобомодифікуюча терапія

ЦІК

-

циркулюючий імунний комплекс

ЦОГ

-

циклооксигеназа

Цп

-

церулоплазмін

ШОЕ

-

швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Актуальність теми.
Проблема лікування хворих на псоріатичний артрит (ПА) останнім часом набула суттєвого загальномедичного і соціального значення, що зумовлено істотним поширенням захворювання, швидким прогресуванням функціональних порушень суглобів та високими показниками непрацездатності [10, 21, 67].
По важкості перебігу і наслідкам це захворювання наближується до ревматоїдного артриту [216, 219]. ПА характеризується безперервно прогресуючим перебігом, призводить до деструкції кісткової тканини, внутрішньосуглобового остеолізу, формуванню анкілозів, що сприяє ранній втраті працездатності хворих і значному зниженню якості життя пацієнтів. Наявність псоріатичного процесу на шкірі, частіше генералізованого, посилює соціальну дизадаптацію хворих [54]. При ПА спостерігається зростання смертності в порівнянні з популяційною (у чоловіків на 59% і у жінок на 65%). Ризик передчасної смерті вищий у хворих з високою клінічною та лабораторною активністю, наявністю ерозій, великою кількістю вживаних препаратів [238].
Сьогодні спостерігається тенденція до збільшення частоти вісцеральних проявів цього захворювання (ураження серця, нирок, лімфаденопатія, полінейропатія тощо) [12], а особливо печінки [67]. Перебіг ПА часто супроводжується диспепсичними розладами, болючістю у правому підребір’ї, підвищенням активності печінкових ферментів. За даними різних авторів, порушення структурно-функціонального стану печінкової тканини реєструється у 50% хворих на ПА, що значно погіршує прогноз і призводить до летальних наслідків [67, 95, 150].
Проблема гепатопатій набула особливого звучання після широкого впровадження у клінічну практику неселективних інгібіторів циклооксигенази [28, 73], повільнодіючих препаратів, здатних модифікувати перебіг недуги, впливаючи на біохімічні процеси і структурні зміни суглобів при ПА [12, 195, 210].
Механізми прогресування реактивного гепатиту у хворих на ПА остаточно не встановлені, не з’ясовано основні чинники ризику, відтак не розроблено методів профілактики і лікування цього стану. Маніфестація клінічних ознак реактивного гепатиту, його ускладнень у хворих на ПА призводять до формування синдрому взаємного обтяження, суттєво знижуючи якість життя пацієнтів, погіршуючи клінічну симптоматику, ускладнюючи лікування і зменшуючи його ефективність.
Відсутність комплексних досліджень по проблемі перебігу, діагностики і лікування неспецифічного реактивного гепатиту, асоційованого із псоріатичним артритом, визначили необхідність виконання даного дослідження, його актуальність і мету.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Івано-Франківського державного медичного університету і є фрагментом науково-дослідної роботи Розробка нових методів діагностики та лікування нейродерматозів, псоріазу та поєднаної урогенітальної інфекції” (№ держреєстрації 0104U008450). Дисертант є одним із виконавців даної науково-дослідної роботи.
Мета дослідження.
На основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу неспецифічного реактивного гепатиту у хворих на псоріатичний артрит, дослідження ролі порушень імунного гомеостазу, розробити диференційовані способи лікування різних варіантів обох патологічних станів.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. Вивчити клініко-синдромологічні особливості псоріатичного артриту у сучасних умовах. Оцінити роль окремих чинників (активність патологічного процесу, стадія та варіант хвороби, її тривалість, вік хворих) у прогресуванні недуги та виникненні ускладнень із боку внутрішніх органів.
2. Дослідити особливості перебігу неспецифічного реактивного гепатиту та функціональний стан печінки у хворих на псоріатичний артрит, враховуючи різні варіанти перебігу недуги.
3. Вивчити роль перекисного окислення ліпідів та антиоксидантних систем організму у прогресуванні псоріатичного артриту і неспецифічного реактивного гепатиту та можливі шляхи їх медикаментозної корекції.
4. Встановити особливості дисбалансу продукції цитокінів у патогенезі імунних перетворень при псоріатичному артриті та неспецифічному реактивному гепатиті.
5. Розробити диференційовані підходи до корекції виявлених порушень імунного дисбалансу, анти- та прозапальних систем, патології функціонального стану печінки у хворих на псоріатичний артрит.
Об’єкт дослідження 120 хворих на псоріатичний артрит, з них 64 хворі на неспецифічний реактивний гепатит та 30 хворих на вульгарний псоріаз.
Предмет дослідження механізми виникнення, діагностика та лікування основних клінічних проявів неспецифічного реактивного гепатиту та псоріатичного артриту.
Методи дослідження. Клінічне обстеження хворих, оцінка стану цитокінової системи за показниками продукції прозапальних - фактор некрозу пухлин альфа, інтерлейкін-6, протизапальних - інтерлейкін-10 цитокінів імуноферментними стандартизованими методами; антиоксидантних систем організму і перекисного окислення ліпідів шляхом дослідження активності церулоплазміну, насиченості трансферину залізом, вмісту у сироватці крові малонового альдегіду і дієнових кон’югатів, вивчення стану хрящової тканини шляхом оцінки вмісту у сироватці крові агрекану, вивчення функціонального стану печінки з використанням клінічних, біохімічних методів, метацетинового дихального тесту.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено особливості виникнення неспецифічного реактивного гепатиту у хворих на псоріатичний артрит. Функціональні порушення печінки пов’язані із виникненням стійкого запального синдрому у хворих на псоріатичний артрит, тривалим використанням протизапальних та хворобомодифікуючих препаратів, взаємозв’язані із порушенням системи ПОЛ та АОЗ, дисбалансом цитокінової продукції. Доведено, що функціональний стан печінки змінюється більшим чином у хворих із високим ступенем активності запального синдрому, що проявляється порушеннями функціональної здатності мембран гепатоцитів, дезінтоксикаційної, енергетичнозабезпечуючої та білковосинтезуючої функції печінки.
Доповнено концепцію патогенезу псоріатичного артриту з урахуванням розбалансування цитокінової системи із підвищеною продукцією прозапальних (ФНП-a) цитокінів, зниженою продукцією протизапальних (ІЛ-10) цитокінів у взаємозв’язку з активацією процесів ліпопероксидації і виснаженням антиоксидантних резервів організму.
Дістало подальший розвиток вчення про провідну роль в патогенезі псоріатичного артриту запального синдрому, активації перекисного окислення ліпідів з одночасним виснаженням антиоксидантних систем організму, патології мікроциркуляції, активації автоімунних процесів.
Доведено, що при псоріатичному артриті прозапальні цитокіни, закрема, інтерлейкін-6, здійснюють функцію індукторів ферментів гострої фази запалення, є активними профібротичними агентами, які сприяють вісцералізації патологічного процесу. Встановлено, що фактор некрозу пухлин альфа (ФНП-a) є важливим прозапальним агентом, підвищена продукція якого при ПА ускладнює перебіг захворювання. Виявлений корелятивний зв’язок між рівнем ФНП-a у сироватці крові і ступенем активності запального синдрому дозволяє використовувати визначення цього цитокіна як маркера запалення при ПА.
Вперше розроблено диференційований підхід до лікування різних варіантів ПА, враховуючи функціональний стан печінки із включенням до комплексної терапії зинаксину та глутаргіну.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблені нові критерії оцінки важкості перебігу псоріатичного артриту за показниками змін у цитокіновій системі, у взаємозв’язку з активацією ліпопероксидації та виснаження антиоксидантних резервів організму, що сприяє підвищенню якості діагностики захворювання. Визначено фактори ризику щодо виникнення патології печінки у хворих на псоріатичний артрит та методи її раннього діагностування.
Розроблено і апробовано диференційовані підходи до лікування псоріатичного артриту з урахуванням функції печінки. Хворим на псоріатичний артрит у поєднанні з реактивним гепатитом рекомендовано призначення глутаргіну, а пацієнтам із дисбалансом цитокінової системи рекомендовано застосування зинаксину.
Впровадження результатів досліджень. Результати дослідження впроваджено в роботу лікувально-профілактичних закладів: ревматологічних відділень Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, Центральної міської клінічної лікарні, стаціонарного відділення обласного клінічного дерматовенерологічного диспансеру, в роботу ревматологічних кабінетів поліклінік №2, №3 міста Івано-Франківська.
Матеріали роботи використовуються в навчальному процесі на терапевтичних кафедрах Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачовського, Івано-Франківського державного медичного університету.
Декларація особистого внеску дисертанта у розробку основних положень роботи.
Робота є особистою науковою працею автора. Внесок автора у її виконання полягає у виборі напрямку, об’єму і методів дослідження, у формулюванні мети та завдань роботи, детермінації контингенту контрольної та дослідної груп. Основним є внесок автора в проведення клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень. Особистий внесок автора полягає також у розробці всіх положень концепції патогенезу псоріатичного артриту та неспецифічного реактивного гепатиту на його тлі та диференційованих підходів до лікування різних варіантів хвороби. Автором особисто сформована база даних, проведена статистична обробка результатів дослідження, узагальнені результати роботи, оформлена робота. Провідною є також участь автора в підготовці результатів досліджень до публікацій.
Апробація результатів роботи.
Кандидатська дисертація апробована на спільному засіданні терапевтичних кафедр Івано-Франківського державного медичного університету. Основні положення та результати науково-дослідницької роботи оприлюднені на XІ Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Полтава-Київ, 2006), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми в клінічній медицині” (Київ, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Хвороби печінки в практиці клініциста” (Харків, 2007), Пленумі правління Асоціації ревматологів України „Ураження кісткової та хрящової тканини у хворих на ревматичні захворювання” (Київ, 2007).
Публікації.
За темою роботи опубліковано 10 наукових праць, з них 4 статті (3 одноосібні) у виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 тез у матеріалах науково-практичних конференцій. Дисертант автор 2 раціоналізаторських пропозицій.
Обсяг і структура роботи.

Робота викладена на 189 сторінках, з них власне текст займає 158 сторінок. Робота складається зі вступу, огляду літератури, описання об’єкту і методик дослідження, двох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаної літератури, додатків. Вказівник літератури включає 245 джерел, з них 118 кирилицею, 127 - латиницею. Робота ілюстрована 42 таблицями, 12 малюнками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі представлено теоретичне узагальнення і нові підходи до вирішення наукового завдання, що виявляється у вивченні клініко-патогенетичних особливостей запального синдрому, цитокінової продукції, процесів перекисного окислення ліпідів на тлі порушень антиоксидантних систем, функціонального стану печінки у хворих з поєднаним перебігом псоріатичного артриту та неспецифічного реактивного гепатиту і обґрунтуванні на підставі цього доцільності застосування зинаксину та глутаргіну на тлі базисної терапії.
1. Перебіг псоріатичного артриту у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом супроводжується погіршенням клінічної симптоматики суглобового синдрому - збільшення запального, больового, суглобового індексів, погіршенням якості життя; більш виразними проявами шкірного синдрому. При цьому спостерігається погіршення стану хрящової тканини, що проявляється вірогідним зростанням рівня продукту деградації хрящового позаклітинного матриксу - агрекану у сироватці крові на 60,2% (р<0,05). Рівень агрекану корелює з важкістю суглобового синдрому, визначення вмісту агрекану в сироватці крові є об’єктивним методом оцінки ступеня порушення хрящового метаболізму, вираженості деструктивних процесів у суглобовому хрящі та клінічних особливостей перебігу хвороби.
2. У 53,3% хворих на псоріатичний артрит спостерігається порушення функції печінки з розвитком неспецифічного реактивного гепатиту, частіше у хворих із важким перебігом псоріазу та швидко прогресуючим псоріатичним артритом. Виразність клінічних проявів неспецифічного реактивного гепатиту корелює з числом псоріатичних бляшок та кількістю і важкістю проявів псоріатичного артриту. У клініці неспецифічного реактивного гепатиту превалюють диспепсичні та астено-вегетативні прояви. Виникнення загострення неспецифічного реактивного гепатиту у 27 (22,5%) пацієнтів передувало атакам ПА.
3. Вірогідним маркером патології печінки на ранніх стадіях неспецифічного реактивного гепатиту є зниження вмісту аргінази на 37,3% (р <0,05). Ще більш інформативним для виявлення патології печінки на доклінічній стадії є зменшення кумулятивної дози 13С-метацетинового дихального тесту, що вказує на порушення детоксикаційної функції печінки.
4. Перебіг неспецифічного реактивного гепатиту та псоріатичного артриту супроводжується активацією перекисного окислення ліпідів і пригніченням систем антиоксидантного захисту. Найбільш виражені патологічні зміни у системах ПОЛ-АОЗ спостерігаються при високій активності запального синдрому, тривалості захворювання більше 5 років, у пізніх стадіях псоріатичного артриту та при порушеній функції печінки. Антиоксидантні системи організму при псоріатичному артриті працюють із меншою напруженістю, особливо при тривалому перебігу хвороби. Корекція зазначених змін повинна складати важливу компоненту терапії псоріатичного артриту у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом.
5. Основними показниками прогресуючого перебігу псоріатичного артриту та неспецифічного реактивного гепатиту є гіперпродукція прозапальних цитокінів ІЛ-6 та ФНП-α. При такій комбінації патологій діагностується зростання продукції ФНП-α на 95,1%, при одночасному збільшенні продукції іншого прозапального цитокіна ІЛ-6 (р<0,05). Виявлений кореляційний зв’язок між рівнем ФНП-α і ІЛ-6 та ступенем активності запального синдрому дозволяє використовувати визначення цих цитокінів в якості маркерів запалення при псоріатичному артриті та неспецифічному реактивному гепатиті. Встановлено зворотню залежність рівня інтерлейкіну-10 від ступеня активності запального процесу та зворотний кореляційний зв’язок із прозапальним цитокіном ФНП-α.
6. Використання у якості базисної терапії псоріатичного артриту меторексату дозволяє пригальмувати швидкість розвитку ерозивних змін з боку хрящової тканини, зменшити активність прозапальних цитокінів при одночасному збільшенні активності антизапальних, подовжити ремісію, покращити якість життя пацієнтів. За результатами дослідження зинаксин модифікує імунний статус хворих на псоріатичний артрит, посилює протизапальну спрямованість лікування, стримує прогресування хвороби, володіє хондропротекторним ефектом. Призначення до комплексної терапії глутаргіну забезпечує підвищення клінічної ефективності стандартної терапії за рахунок сприятливого впливу на клінічний перебіг, функціональні характеристики печінки, практичній нормалізації рівнів амінотрансфераз, показників системи антиоксидантного захисту, цитокінового каскаду.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У веденні хворих на псоріатичний артрит у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом рекомендовано використання прогностично-діагностичного алгоритму, який включає оцінку стану суглобного апарату, системи антиоксидантного захисту та перекисного окислення ліпідів, функціонального стану печінки, показники якості життя (анкети EuroQol-5D та СМАОЗ).
2. У хворих на псоріатичний артрит у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом, які отримують тривалу хворобомодифікуючу терапію (метотрексат) для підвищення безпечності терапії, окрім контролю рівня в сироватці крові ферментів АСТ, АЛТ і ГГТ, рекомендується визначення печінкового ферменту аргінази на початку лікування, через 1 місяць і у більш віддалені терміни.
3. Для корекції побічних впливів хворобомодифікуючої терапії та НПЗП у хворих на псоріатичний артрит у поєднанні з неспецифічним реактивним гепатитом рекомендовано тривале застосування гепатопротектора глутаргін у дозі 2,0 г в 150мл ізотонічного розчину натрію хлориду довенно 1 раз на день протягом 5 днів з поступовим переходом на 2 таблетки 3 рази на день на протязі 1 місяця.
4. З метою посилення протизапального ефекту терапії, корекції імунного дисбалансу, досягнення хондропротекторної дії, зменшення потреби у НПЗП рекомендовано застосування зинаксину у дозі 1 капсула двічі на день протягом 1 місяця.

список використаних джерел

1. Азарова В.Н., Поляков А.В., Хамаганова И.В. Современные данные о генетических аспектах псориаза // Вестник последипломного медицинского образования. 2003. - №1.- С. 13-14.
2. Айзятулов В.В., Юхименко В.В.. Значение факторов риска в возникновении и течении псориатической болезни // Вестник дерматологии и венерологии. - 2001.- №1.- С. 41-43.
3. Апанасенко Г.Л., Чебаненко Н.І. Якість життя як сучасна прикладна проблема медицини // Охорона здоров’я України. 2003. №2. С. 55-59.
4. Аруин Л.И. Апоптоз и патология печени // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол. и колопроктол. 1999. - №2. - С. 6-11.
5. Архій Е.Й., Сірчак Є.С., Брич Н.І. Вплив глутаргіну на гіпербілірубінемію, цитоліз та енцефалопатію у хворих на декомпенсований цироз печінки // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина”. - 2003. - вип.21. - С. 58-60.
6. Бабак О.Я. Применение нового отечественного препарата глутаргин в гастроэнтерологии // Сучасна гастроентерологія. - 2003. - №2(12). -С. 85-89.
7. Бабак О.Я. Хронические гепатиты. К.:''Блиц-Информ'', 2000. 207с.
8. Бабак О.Я., Кушнір І.Е. Сучасна фармакотерапія захворювань жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. (Методичні рекомендації) Харків, 2000. 32с.
9. Бадокин В.В. Антицитокиновая терапия псориатического артрита // Русский медицинский журнал. - 2007. - Т.15.- №1.- С. 49-54.
10. Бадокин В.В. Гетерогенность клинических проявлений псориатического артрита // Вестник последипломного медицинского образования. - 2002. - №4. - С. 30-33.
11. Бадокин В.В. Медикаментозная терапия псориатического артрита // Русский медицинский журнал. - 2004. - Т.12. - №6.- С. 276-281.
12. Бадокин В.В. Эффективность и переносимость метотрексата у больных псориатическим артритом // Русский медицинский журнал. - 2001. - №3.- С. 12-18.
13. Балабанова Р.М., Иванова М.М., Каретеев Д.Е. Ревматоидный артрит на рубеже веков. Избранные лекции по клинической ревматологии. -М.: Медицина, 2001. - 61с.
14. Барбара Бейкер. Последние достижения в изучении псориаза: роль иммунной системы. - 2003.
15. Баринов Э.Ф., Романенко В.Н., Баринова М.Э. Роль тромбоцитарных факторов в регуляции псориатической воспалительной реакции // Российский журнал венерических болезней. - 2002. - №5. - С. 70-74.
16. Беляев Г.М. Стресс, адаптация, псориаз, планирование научных исследований по проблеме этого заболевания // Дерматологія та венерогія. 2002.- №2.- С. 11-14.
17. Блюгер А.Ф. Клиническая гепатология. Рига: Звайгне, 1988. - 287с.
18. Бондарев Л.С., Клиса М.М. О проблеме лекарственных гепатитов // Журнал практичного лікаря. 2004. - №5-6. - С. 16-19.
19. Броше Е.А. Гипотезы этиопатогенеза псориаза // Журнал дерматологии и венерологии. - 1998.- №2. С. 68-70.
20. Буеверов А.О. Иммунологические механизмы повреждения печени // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колонопроктол. 1998. - №5. С. 18-21.
21. Бур¢янов О.А., Кваша В.П. Псоріатичний артрит: питання нозології та термінології // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - №4. - С. 131-133.
22. Бур¢янов О.А., Кваша В.П., Ідрис Мусаб Фармакотерапія псоріатичного артриту // Ліки України. - 2004. - №2. - С. 69-72.
23. Бур¢янов О.А., Кваша В.П., Ідріс Мусаб Сучасні принципи ортопедичного лікування хворих на псоріатичний артрит // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2003. - №4. - С. 53-56.
24. Бур¢янов О.А., Коляденко В.Г., Кваша В.П. Рентгенологічна семіотика псоріатичного артриту // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2003. - №2. С. 28-31.
25. Бурдейный А.П. Сравнительная эффективность медленно действующих противоревматических препаратов при псориатическом артрите: Автореф. дис. доктора мед. наук. - М., 1995. 35с.
26. Вайс В.В., Брюзгіна Т.С., Андрашко Ю.В. Вивчення змін жирно кислотного складу ліпідів сироватки крові та об’єктів неінвазивного характеру у хворих на псоріаз // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2006. - №4. С. 13-15.
27. Вірстюк Н.Г. Роль туморнекротичного фактору альфа у прогресуванні хронічного гепатиту В // Галицький лікарський вісник. - 2000. - №3. - С. 18-21.
28. Влияние ингибиторов ЦОГ-2 на динимику клинико-лабораторных показателей и качество жизни пациентов с ревматическими заболеваниями суставов / В.Н. Коваленко, Ж.М. Высоцкая, О.П. Борткевич, Е.А. Гармиш // Український ревматологічний журнал. - 2003. - №1. - С. 10-14.
29. Возианов А.Ф., Бутенко А.К., Зак А.П. Цитокины: биологические и противоопухолевые средства. - Киев: Наукова думка, 1998.- 314с.
30. Гаврилов В.Б., Гаврилова А.Р., Хмара Н.Ф. Измерение диеновых коньюгатов в плазме крови по УФ-поглощению гептановых и изопропанольных экстрактов // Лаб.дело. - 1988. - №2. - С. 60-63.
31. Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И. Спектрометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови // Лаб.дело. -1983. - №5. - С. 33-36.
32. Гаєвська М.Ю. Циркулюючі імунні комплекси в сироватці крові хворих на псоріаз // Журнал дерматологии и венерологии. - 1999. - №2. - С. 39-42.
33. Гемостаз у больных псориатическим артритом / В.Я. Шустов, А.П. Суворов, Е.Б. Румянцева, М.В. Герасимова, О.В. Пронь, Д.В. Троицкий // Гематология и трансфузиология. - 1996.- т. 41.- №4.- С. 11-12.
34. Головач І.Ю. Вплив активності запального процесу на остеопороз при ревматоїдному артриті // Лікарська справа.-2002.-№3-4.-с.54-57.
35. Гончаренко М.С. Состояние и роль свободно-радикальных процессов у больних псориазом // Вестник дерматологии и венерологии. - 1983. - №6. - С. 7-11.
36. Дегтярева И.И. Заболевания органов пищеварения. - Киев, 2000.-321с.
37. Дзяк Г.В., Викторов А.П., Гришина Е.И. Нестероидные противовоспалительные препараты. - К.:Морион,1999.-112с.
38. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. - Одесса: Астропринт,1999. - 604с.
39. Дыхательный тест необходимый шаг в практике врачей / С.И. Рапопорт, Г.В. Цодиков, Ю.С. Ходеев, А.Я. Зякун, Н.В. Семенова, Н.В. Шубина // Клиническая медицина. 2003. - №1. С. 19-24.
40. Дядык А.И., Шпилевая Н.И., Здиховская И.И. Растительный препарат зинаксин как один из важных компонентов в лечении остеоартроза // Здоров’я України. - 2005. -№18(127) . - С. 35-36.
41. Ждан В.М., Крачек Г.О., Бабаніна М.Ю. Можливості використання екстракту імбиру у пацієнтів з остеоартрозом у поєднанні з ІХС // Український ревматологічний журнал. - 2007. - №3(29). - С. 11-13.
42. Зайцева Т.В., Багирова Г.Г. Оценка качества жизни больных ревматоидным артритом // Тер.архив. - 2000. - Т.72. - №12. - с.38-41.
43. Зуев А.В., Халдин А.А., Дмитрук В.С. Физиотерапия псориатического артрита // Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2003. - №6. - С. 17-19.
44. Ивашкин В.Т. Система цитокинов у больных хроническими дифузными заболеваниями печени // Иммунология. 2001. - №1. С. 46-49.
45. Кваша В.П. Комплексне лікування хворих на псоріатичний артрит на ранніх стадіях захворювання // Лікувальна справа. 2002.- №5-6. - С. 56-59.
46. Клиническая иммунология и аллергология / Под ред.Л.Йегера.-2-изд.:Пер.с нем.-М.:Медицина,1990.-т.2.-345с.
47. Коваленко В.М., Борткевич О.П., Тимошенко О.Ю. Оцінка ефективності та безпеки застосування препарату зинаксин у лікуванні пацієнтів з остеоартрозом колінних суглобів: дані відкритого трьохмісячного дослідження // Український ревматологічний журнал. - 2004. - №4(18). - С. 49-52.
48. Коваленко В.М., Криштопа Б.П., Корнацький В.М. Проблема здоров’я та оптимізації медичної допомоги населенню України // Київ, 2002. - 202с.
49. Коваленко В.М., Шуба Н.М. Номенклатура, класифікація, критерії діагностики та програми лікування ревматичних хвороб. Київ: 2004.-С. 119-124.
50. Коваленко В.Н. Ревматические болезни: критерии диагностики и программы лечения. - Киев: КомПолис. - 1999. - 123с.
51. Коваленко В.Н., Каминский А.Г. Ревматология как одна из важнейших проблем медицины // Український ревматологічний журнал. - 2000. - №1. - С. 3-9.
52. Коротаева Т.В., Фирсов Н.Н., Вышлова М.А. Гиперагрегационный синдром у больных с остеолитическим вариантом псориатического артрита // Терапевтический архив. 2000. - №5 С. 55-58.
53. Короткий Н.Г. Первый опыт применения анти-ФНО-a (ремикейд) при лечении тяжело протекающего псориаза // Вестник дерматологии и венерологии. - 2003.- №4.- С. 35-36.
54. Корсакова Ю.Л., Бадокин В.В. Результаты шестимесячной базисной терапии метотрексатом больных псориатическим артритом // Вестник последипломного медицинского образования. - 2004. - №3 4.- С. 29-33.
55. Костюк В.А., Потапович А.И., Лунец Е.Ф. Спектрофотометрическое определение диеновых коньюгатов // Вопр.мед.химии.-1984.-№4.-С. 125-127.
56. Курдина М.И. Антицитокиновая терапия новое направление в лечении псориаза // Вестник дерматологии и венерологии. - 2005. - №1. - С. 3-8.
57. Кутасевич Я.Ф. Современний взгляд на проблему псориаза // Дерматологія та венерологія. - 2002. - №2. - С. 3-10.
58. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / Под ред. В.В.Меньшикова.- Москва: Медицина, 1987.- 368с.
59. Лем Ж.В., Вансов А.Ш., Мухамедов И.М. Клинико-иммунологическая характеристика больних псоризом с дисбиотическими нарушениями кишечника // Клиническая биохимия, иммунология и терапия псориаза. Алматы: 1996.- с. 28-32.
60. Лила А.М., Новик А.А. Роль иммунологических нарушений в патогенезе ревматических болезней: Иммунодефицитные состояния. М.:Фолиант, 2000.-С .189-235.
61. Логинов А.С., Блок Ю.Е. Хронические гепатиты и циррозы печени. - М: Медицина, 1987.-272с.
62. Мазуров В.И. Клиническая ревматология: Руководство для практических врачей. М.:Фолиант: 2001.- С .169-190.
63. Маркушева Я.И., Самсонов В.Я., Фомина Е.Е. Уровень сыроваточного фактора некроза опухоли (a) при псориазе // Вестник дерматологии и венерологии. - 1997. - №3.- С. 8-11.
64. Маянский Д.Н. О патогенетической диагностике хронического воспаления // Терапевтический архив. - 1992.- №12. С. -7.
65. Меркулова Ю.В., Чайка Л.А. Влияние глутамата аргинина на функциональное состояние печени при хроническом токсическом гепатите // Фармаком. - 1998.- №5. С. 4-39.
66. Методы оценки поражения суставов, активность заболевания и функционального состояния больных ревматоидным артритом. Методическое пособие / Под ред. Е.Л.Насонова, Н.В.Чичасова. М., 2001. 32 с.
67. Милевская С.Г., Суколин Г.И., Куклин В.Т., Торбина О.В. Псориатический артрит (патогенез, клиника, диагностика, лечение). - Казань: 1997.- 83 с.
68. Міхньова Н.М. Роль та місце 13С-метацетинового дихального тесту в діагностиці хронічних дифузних захворювань печінки: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.02. - К., 2004. - 20с.
69. Мылов Н.М. Спектр рентгенологических проявлений псориатического артрита // Вестник рентгенологии и радиологии.- 1992. - №1.- С. 42.
70. Насонов Е.Л. Применение инфликсимаба при ревматических заболеваниях. - М., 2005.- 56с.
71. Насонов Е.Л. Применение метотрексата в ревматологии: итоги и перспективы // Клиническая медицина. - 1996. - №5. - С. 10-14.
72. Насонов Е.Л. Современные направления иммунологических исследований при хронических воспалительных и аутоиммунных заболеваниях человека // Тер. Архив. 2001. - №8. С. 43-46.
73. Насонов Е.Л., Лебедева О.В. Нестероидные противовоспалительные препараты: механизм действия и клиническое применение в ревматологии // Новости фармации и медицины.-1996.-№1(155),Том 30.-С. 3-9.
74. Насонова В. А., Лукина Г.В., Сигидин Я.А., Бадокин В.В. Препараты золота в терапии ревматоидного и псориатического артрита // Терапевтический архив. - 2003. - №5. - с.88-90.
75. Насонова В.А., Насонов Е.Л. Рациональная фармакотерапия ревматических заболеваний. М.:Литтерра, 2003. - С. 139-142.
76. Нейко Є.М., Александрук О.Д., Островський М.М. Фізіологія цитокінів // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т.7, №4. - С. 153-158.
77. Нейко Є.М., Вірстюк Н.Г., Оринчак М.А. Сучасні аспекти патогенезу хронічних гепатитів різної етіології // Архів клінічної медицини. 2003. - №1. С. 23-30.
78. Нейко Є.М., Головач І.Ю. Методика обстеження суглобів при ревматичних захворюваннях: Навчальний посібник. Івано-Франківськ, 2001. 72 с.
79. Нейко Є.М., Орнат С.Я., Яцишин Р.І. Клінікодіагностичні критерії ревматичних захворювань: Методичні вказівки для лікарів-терапевтів, сімейних, дільничних лікарів та лікарів-інтернів, слухачів передатестаційних циклів, студентів випускних курсів.-Івано-Франківськ.-1999.-24с.
80. Нестероидные противовоспалительные препараты: Под ред. Г.В.Дзяк, А.П.Викторов, Е.И.Гришина. - К.:Морион, 1999. - 122с.
81. Павловський М.П., Чуклін С.М. Фактор некрозу пухлин: властивості і роль при ендотоксемії // Львівський медичний часопис. - 1996. - №1. - С. 88-91.
82. Пат. 54880 UA, А61К31/195. (S)-2-аміно-5-гуанідинопентанової кислоти (S)-2-аміноглутарат (L-аргініну L-глутамат), що має гепатопротекторну, гіпоамоніємічну та детоксикуючу дію, спосіб його одержання, фармацевтична композиція на його основі. - №2002043664; Заявл. 30.04.2002; Опубл. 17.03.2003, Бюл. № 3. 12с.
83. Перехрестенко А.П. Иммунопатогенез псориатической болезни // Лікувальна справа. 2002. - №5. - С. 10-14.
84. Прохоренков В.И., Вандышева Т.М. Липидный обмен при псориазе и методы его коррекции // Вестник дерматологии и венерологии. 2002. - №3. С. 17-24.
85. Псориаз и метаболизм желчных кислот / М.К. Болтабаев, Ш.А. Хамидов, У.П. Валиханов, Ф.Ш. Хамидов // Вестник дерматологии и венерологии. 2005. - №4. С. 25-28.
86. Пчелинцева А.О., Коротаева Т.В., Корсакова Ю.Л. Эффективность и переносимость лефлуномида при псориатическом артрите // Русский медицинский журнал. - 2006. - Т.14. - №25. - С. 1852-1858.
87. Рахматов А.Б., Худжамбердиев С.А. Современные проблемы псориатического артрита // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2003.- №2.- С. 32-36.
88. Ремикейд (инфликсимаб): Монография. - Шеринг-Плау, 20с.
89. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология. М.: Мир., 2000. С. 169-175.
90. Романенко В.Н., Баринова М.Э. Лейкотриены как факторы регуляции воспалительной реакции кожи при псориазе // Вестник дерматологии и венерологии. - 2001.- №5.- С. 23-28.
91. Романюк Б.П. Фізіологічна характеристика препарату глутаргін // Пробл. екол. та медич. генетики та клін. імунології: Фролов В.М.Зб. наук. праць: Київ-Луганськ-Харків,2003.- вип.4.-С. 55-58.
92. Романюк Б.П., Мещеряков О.С. Корекція холестатичних проявів препаратом глутаргін // Український медичний альманах. - Т.7.№1.-2004.- С. 149-150.
93. Свінціцький А.С., Пузанова О.Г. Псоріаз та псоріатичний артрит // Врачебная практика. - 2004. - №4.- С. 63-72.
94. Селезньов О.О. Морфологічні варіанти змін у синовіальні оболонці суглобів при псоріатичній хворобі // Дерматологія та венерологія. 2002. - №3. - С. 26-31.
95. Сизон О.О. Клінічні та вікові особливості перебігу псоріатичної хвороби // Практична медицина. 2004. №2(том Х) С. 80-85.
96. Симонова О.В., Немцов Б.Ф. Комбинированное лечение проспидином и метотрексатом больных псориатическим артритом // Терапевтический архив. 2005. - №8 - С. 60-64.
97. Система відновлюваного лікування та реабілітації хворих на псоріатичний артрит/ О.А. Бур¢янов, В.П. Кваша, Г.К. Костанополо, М.М. Мірошниченко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров¢я України. - 2002. - №4. - С. 58-63.
98. Скрипкин Ю.К., Мордовцев В.Н. Кожные и венерические болезни. - М.: Медицина, 1999.- Т.2.
99. Скрипник І. Гепатопротектори: сучасні підходи до призначення і тактика їх вибору при хронічних дифузних захворюваннях печінки // Нова медицина. - 2004. - №6. С. 32-35.
100. Содержание провоспалительных цитокинов и факторов роста в сыворотке крови больных хроническими вирусными гепатитами и цыррозом печени / С.Н.Маммаев, Ю.О.Шупелькова, А.А.Левина, Е.А.Лукина, В.Т.Ивашкин. // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол. и колопроктол.-2002.-Т.10.-№5.-С. 30-34.
101. Спузяк М.І. Зміни кісток та суглобів при псоріазі // Журнал дерматологии и венерологии. - 1998.- №5.- С. 27-30.
102. Стерлинг Д.В. Секреты ревматологии: Пер. с англ. - М.: Бином. - Невский диалект, 1999. - 768с.
103. Суворова К.Н., Корсунская І.М., Путищев А.Ю. Некоторые особенности комплексной терапии тяжелых форм псориаза // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - №6. С. 31-32.
104. Темирбулатов Т.Л., Селезнев С.А. Метод повышения интенсивности свободнорадикального окисления липидосодержащих компонентов крови и его диагностическое значение // Лаб.дело.-1988.-№4.-С. 209-211.
105. Тер-Вартаньян С.Х., Яременко О.Б. Месулид в лечении псориатической артропатии и реактивного артрита // Провизор.-2002. - №2-3. - С. 45-46.
106. Труніна Т.І. Ендотоксикоз в патогенезі тяжких форм псоріазу та його корекція комплексною терапією із застосуванням силларду П і фітозборів // Лікувальна справа.- 1997.- №2.- С. 126-130.
107. Фадєєнко Г.Д. Типи фіброзування як кінцеві реакції хронічних вірусних гепатитів // Сучасна гастроентерологія і гематологія. - 2000. - №1. - С. 55-60.
108. Фролов В.М. Глутаргин как препарат выбора для коррекции синдрома «метаболич