ЗАСТОСУВАННЯ ФЛУРЕНІЗИДУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ: ВПЛИВ НА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ І ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

ЛЕЩУК ЯРИНА ЛЮБОМИРІВНА

УДК: 616.342 002.44 059 085.27/.28 07

ЗАСТОСУВАННЯ ФЛУРЕНІЗИДУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ:
ВПЛИВ НА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПОКАЗНИКИ
І ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ

14.01.02 внутрішні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Абрагамович Орест Остапович,
доктор медичних наук, професор

Львів 2007

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............

4

ВСТУП .....................

6

РОЗДІЛ 1.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ................

12

1.1.

Вирішені та дискусійні питання етіолоґії, патоґенезу виразкової хвороби ґастродуоденальної зони..................

12

1.2.

Сучасні принципи комплексного лікування Hp-асоційованої виразкової хвороби ґастродуоденальної зони...........................................................

30

1.3.

Флуренізид новий препарат з антибактерійною, антиоксидантною та імуномодуляційною дією................

40

РОЗДІЛ 2.

МЕТОДОЛОҐІЧНИЙ ПРИНЦИП Й ЗАГАЛЬНА
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТИЧНОГО
МАТЕРІАЛУ, МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ
ДОСЛІДЖЕНЬ...................................................................................

43

2.1.

Методолоґічний принцип..........................

43

2.2.

Загальна клінічна характеристика хворих

45

2.3.

Методи та методики досліджень .......................................

51

РОЗДІЛ 3.

Вплив флуренізиду на кислототвірну функцію шлунка..

59

РОЗДІЛ 4.

Варіабельність серцевого ритму у хворих на виразкову хворобу та її зміни під впливом лікування.......................

66

4.1.

Зміни варіабельності серцевого ритму під впливом модифікованого стандартного лікування..........................

66

4.2.

Зміни варіабельності серцевого ритму під впливом флуренізиду..

72

РОЗДІЛ 5.

Дослідження ефективності лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.......................................

80

5.1.

Оцінка ефективності модифікованої стандартної схеми лікування виразкової хвороби................

80

5.2.

Оцінка ефективності флуренізиду в комплексному лікуванні виразкової хвороби.

83

5.3.

Порівняльна характеристика ерадикаційних схем лікування із застосуванням флуренізиду та без нього.....

88

РОЗДІЛ 6.

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ .............................................................

95

ВИСНОВКИ .........

115

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ .................................................................

117

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......

118

ДОДАТКИ ....................................................................................................

144

Додаток А. Акти впровадження..................................................................

144

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОА антиоксидантна активність
АОС антиоксидантна система
АТФ аденозинтрифосфат
ВНС веґетативна нервова система
ВРО вільно-радикальне окиснення
ВСР варіабельність серцевого ритму
ВХ виразкова хвороба
ҐДЗ ґастродуоденальна зона
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ДПК дванадцятипала кишка
ЕҐДФС езофаґоґастродуоденофіброскопія
ЕКҐ електрокардіоґрафія ІЛ інтерлейкіни
ІПП інгібітори протонної помпи
М середня величина
НЕЖК неестерифіковані жирні кислоти
ПГ простагландини
ПОЛ пероксидне окиснення ліпідів
СО слизова оболонка
СОД супероксиддисмутаза
ФІ функціональний інтервал
ЧСС частота серцевих скорочень
ШКК шлунково-кишковий канал
Н+-К+-АТФаза Н+-К+-аденозинтрифосфатаза
HF high frequency (укр.: коливання високої частоти)
Hp Helicobacter pylori
LF low frequency (укр.: коливання низької частоти)
LF/HF індекс веґетативної рівноваги
m похибка середньої величини
MHC major histocompatibility complex (укр.: головний комплекс гістосумісності)
p достовірність похибки
pNN 50% відсоток пар сусідніх кардіоциклів, які відрізняються більше ніж на 50 мс
RR відстань між зубцями RR на електрокардіоґрамі
SDNN стандартне відхилення середньої величини RR інтервалу
TP total power (укр.: загальна спектральна потужність)
VLF very low frequency (укр.: коливання дуже низької частоти)

В С Т У П

Актуальність теми. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в багатьох країнах є однією з найбільш актуальних проблем ґастроентеролоґії й перебуває в центрі уваги лікарів-ґастроентеролоґів, терапевтів, хірургів, оскільки є поширеним захворюванням травної системи, часто рецидивує, призводить до важких ускладнень, що зумовлює інвалідизацію і тривалу втрату працездатності [27, 53].
Не менш актуальною ця проблема є і для України, оскільки констатується невпинне зростання її поширеності. За інформацією вітчизняних медиків, в Україні налічується близько п’яти мільйонів осіб, які хворіють на виразкову хворобу, щороку реєструються десятки тисяч нових випадків захворювання й тенденція до збільшення кількості хворих зберігається. Інфікованість гелікобактерною інфекцією серед дорослого населення України сягає 80,0-95,0% [9, 90].
З’ясування етіолоґії та патоґенезу, які повинні дати клініцистові ключ до остаточного розв’язання проблеми, триває. Сьогодні виразкову хворобу розглядають не лише як прояв локальних патолоґічних змін верхніх відділів травного каналу, а й захворювання організму в цілому, спричинене порушенням як місцевих (на рівні слизової оболонки), так і системних захисних механізмів [88, 128, 132, 207].
До кардинальної зміни засад трактування виразкової хвороби привело відкриття в 1982 році бактерії Helicobacter pylori однієї з найпоширеніших хронічних інфекцій людини [60, 156]. Доведено, що гелікобактерна інфекція, окрім ураження органів-мішеней (шлунок, дванадцятипала кишка), володіє також системними впливами (запальними, автоімунними), викликає відповідні реакції інших органів і систем, зокрема серцево-судинної системи та сполучної тканини [183]. Передбачуваний механізм, який лежить в основі екстраґастральних уражень, спричинених Helicobacter pylori, полягає в безпосередньому впливі бактерії активізації запального процесу з вивільненням цитокінів, медіаторів запалення та наступними системними ефектами, які зумовлені тим, що ґастродуоденальна зона є частиною ґастродуоденопанкреатичної гормональної системи, продукти якої володіють органними та системними впливами [100, 122, 164, 174].
Розроблено чимало методів діаґностики Helicobacter pylori. Усі вони поділяються на інвазивні та неінвазивні; бактеріолоґічні, гістолоґічні, імунолоґічні (серолоґічні, імуногістохімічні), молекулярні, методи з використанням уреазної активності бактерії (уреазні тести з біаптатами слизової оболонки, дихальні тести) [8, 22, 35, 48, 63, 161]. Проте жоден з тестів діаґностики Hp-інфекції не є абсолютним, тому вдосконалення діаґностики гелікобактеріозу та спричинених ним змін в організмі є важливим практичним і науковим завданням.
З огляду на широку розповсюдженість, складні багатогранні етіолоґію та патоґенез, множинні негативні соціальні та економічні наслідки питання оптимізації лікування виразкової хвороби і досі надзвичайно актуальне, бо сьогодні вже немає сумніву, що досягнення ерадикації Нр-інфекції, в тому числі і за Маастрихтським консенсусом, стає дедалі складнішим завданням ефективність стандартних схем далека від ідеальної, їхня вартість не відповідає купівельній спроможності пересічного громадянина України, проґресивно збільшується кількість резистентних до лікування штамів Нр (первинна резистентність становить понад 40,0%, вторинна понад 70,0%), а зростання захворюваності в Україні й збільшення кількості ускладнень вимагають усе більших матеріальних державних затрат на лікування [28, 90].
Одним із напрямків, що дав би змогу суттєво вплинути на підвищення ефективності комплексного лікування виразкової хвороби, зменшити його вартість, є використання препаратів, які б одночасно впливали на різні ланки ульцероґенезу. Таким критеріям відповідає новий український протимікробний засіб флуренізид, якому притаманні антибактерійні, імуномодуляційні, антирадикальні та антиоксидантні властивості. Флуренізид не має тератоґенних, ембріотоксичних, мутаґен-них і канцероґенних властивостей, не спричиняє алерґійних реакцій, цілюще впливає на функцію тимуса, селезінки та печінки, не виявляє гепатотоксичної дії [7, 77, 99]. Беручи до уваги усі названі вище властивості флуренізиду, обґрунтування доцільності його застосування для лікування ВХ, асоційованої з Нр, є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах наукової теми кафедри шпитальної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Вивчення ефективності флуренізиду в комплексному лікуванні хворих з ураженням деяких внутрішніх органів”, № державної реєстрації 0102U007232.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження вивчити ефективність впливу флуренізиду на клініко-лабораторні та інструментальні показники й обґрунтувати доцільність його застосування в комплексному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori.
Для досягнення зазначеної мети було визначено наступні завдання:
1. Дослідити вплив флуренізиду на кислототвірну функцію шлунка у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori.
2. Проаналізувати особливості варіабельності серцевого ритму у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori, та їх зміни під впливом модифікованого стандартного лікування.
3. Дослідити варіабельність серцевого ритму у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori, які отримували флуренізид у комплексному лікуванні.
4. Вивчити ефективність комплексного лікування Hp-асоційованої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з включенням флуренізиду і без нього.
5. Порівняти ефективність лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, які отримували флуренізид, та хворих, яким призначали модифіковане стандартне лікування, обґрунтувати висновки і практичні рекомендації щодо вдосконалення методів діаґностики та лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori.
Об’єкт дослідження хворі на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori.
Предмет дослідження ефективність застосування флуренізиду у комплексному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori.
Методи дослідження комплекс клініко-лабораторних та інстру-ментальних досліджень, серед яких, окрім рутинних, використано езофаґоґастродуоденофіброскопію з прицільною біопсією та наступною морфолоґічною верифікацією діаґнозу, інтраґастральну рН-метрію, рентґенолоґічне дослідження шлунково-кишкового каналу, інвазивні та неінвазивні методики виявлення гелікобактерної інфекції, дослідження варіабельності серцевого ритму.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше доведено ефективність і обґрунтовано доцільність застосування флуренізиду в комплексному лікуванні Hp-асоційованої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Запропоновано схему комплексного лікування Hp-асоційованої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки із включенням у лікувальний комплекс флуренізиду в дозі 300,0 мг двічі на добу після їди. Уперше виявлено й досліджено кислотопригнічувальну дію флуренізиду. Удосконалено комплексну діаґностику виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, за допомогою використання дослідження варіабельності серцевого ритму.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori, з включенням у лікувальний комплекс флуренізиду, як засобу, якому окрім антибактерійних, імуномодуляційних та антиоксидантних властивостей, притаманний також кислотопригнічу-вальний вплив і, ймовірно, седативний ефект, дали змогу запропонувати нову схему лікування цієї нозолоґії. Уперше виявлена в дослідженні кислотопригнічувальна властивість флуренізиду дозволяє використати її для потенціювання антисекреторних препаратів, включення яких передбачає потрійний або квадрокомплекс, рекомендований для ерадикації Нр. Запропоновано комплексне обстеження пацієнтів із визначенням не лише наявності морфолоґічних змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки та Hp, а й стану веґетативної нервової системи, за допомогою використання дослідження варіабельності серцевого ритму.
Впровадження результатів дослідження. Результати дисерта-ційного дослідження впроваджені в клінічну практику роботи ґастроентеролоґічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні та терапевтичні відділення Львівської обласної клінічної лікарні й комунальної 3-ї міської клінічної лікарні м. Львова, у педагогічний процес підготовки студентів 6-го курсу медичного факультету, лікарів-інтернів факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною працею, у якій автор проаналізувала сучасну літературу з основних питань етіолоґії, патоґенезу, діаґностики та лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, провела патентний пошук, разом із керівником визначила мету й завдання дослідження, провела набір клінічного матеріалу (125 хворих) і комплексні клініко-лабораторні й інструментальні обстеження, досліджувала варіабельність серцевого ритму, самостійно опрацювала отриману інформацію, здійснила статистичну обробку, зробивши аналіз і синтез, обґрунтувала та сформулювала висновки, практичні рекомендації, забезпечила впровадження їх у практику. За допомогою сучасних комп’ютерних технолоґій підготувала та опублікувала у вигляді наукових статей результати досліджень, власноручно написала дисертацію та автореферат. Обговорення отриманих результатів здійснено разом із науковим керівником. Запозичень ідей та розробок співавторів публікацій не було.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи оприлюднені на X конґресі світової федерації українських лікарських товариств (Чернівці 2004); XІ конґресі світової федерації українських лікарських товариств (Полтава 2006); міжкафедральному засіданні кафедри шпитальної терапії та кафедри фтизіатрії і пульмонолоґії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (25.09.2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 друкованих праць, із яких: 4 журнальні статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тез у матеріалах міжнародних наукових з’їздів і конференцій, 1 патент на корисну модель, 1 інформаційний лист.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена українською мовою на 117 сторінках основного тексту та складається зі вступу, огляду літератури, опису методолоґічного принципу, матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 210 найменувань, із яких 150 робіт кирилицею і 60 латиницею та додатків.
Дисертаційна робота проілюстрована 16 таблицями та 18 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі проведених клініко-лабораторно-інструментальних досліджень розв’язана важлива наукова і практична задача підвищення ефективності лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, із включенням у лікувальний комплекс флуренізиду.

1. Результати дослідження впливу флуренізиду на шлункову секрецію у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori, свідчать про наявність у нього антикислототвірного впливу.
2. Варіабельність серцевого ритму у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori, характе-ризується значним напруженням реґуляційних систем із порушенням веґетативного балансу та надмірною активацією центральних гуморально-метаболічних впливів.
3. Хворі, які в лікувальному комплексі отримували флуренізид, мали більш виразне покращання параметрів варіабельності серцевого ритму порівняно з хворими, що отримували модифіковане стандартне лікування.
4. Застосування флуренізиду в комплексному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, поліпшує кількісно та якісно параметри варіабельності серцевого ритму й кореґує дисбаланс між різними ланками веґетативної нервової системи.
5. Застосування флуренізиду в комплексному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, як засобу, якому, окрім антибактерійних, імуномодуляційних та антиоксидантних властивостей, притаманний також кисло-топригнічувальний вплив і, ймовірно, седативний ефект, підвищує ефективність її лікування (до 86,7%). Флуренізид не має побічних ефектів, є доступним для населення, а тому заслуговує на широке впровадження в практичну охорону здоров’я.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Застосовувати флуренізид у комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori.
2. Враховуючи наявність у флуренізиду кислотопригнічувальних властивостей, застосовувати його в лікуванні кислотозалежних захворювань.
3. Використовувати метод варіабельності серцевого ритму як допоміжний критерій вибору та оцінки ефективності медикаментного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, з урахуванням стану веґетативної нервової системи та метаболічних порушень.
4. У разі виявлення веґетативного дисбалансу, напруження реґуляційних систем з надмірною активацією центральних гуморально-метабо-лічних впливів під час проведення дослідження варіабельності серцевого ритму у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori, потрібно використовувати в лікувальному комплексі флуренізид.
5. Застосовувати флуренізид у дозі 300,0 мг двічі на добу після їди впродовж 14 днів у комплексному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, як препарат, якому притаманні антибактерійні, імуномодуляційні, антиоксидантні властивості, кислотопригнічувальний вплив і, ймовірно, седативний ефект, що забезпечить високу ефективність лікування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрагамович Л.Є. Стан езофагогастродуоденальної та гепато-біліарної системи у пацієнтів з деякими видами алергічного дерматозу: аспекти етіології, патогенезу, сучасного лікування // Практична медицина. 2003. № 3. С. 14-25.
2. Абрагамович О.О., Жураєв Р.К. Флуренізид новий перспективний засіб для лікування реактивних хламідійасоційованих артритів // Додаток до Українського ревматологічного журналу. 2004. № 3. С. 2-3.
3. Агибалов А.Н. Результаты использования схем тройной терапии. Дыхательный тест как контроль эффективности эрадикации Helicobacter pylorі // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 1. С. 68-70.
4. Алексеенко С.А., Колтунов С.С., Никонов Е.Л. Интрагастральная кислотность и частота рецидивов язвенной болезни двенадцатиперстной кишки в течении года после антигелико-бактерной терапии // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2001. № 1. С. 30-32.
5. Амиров Н.Ш., Трубицына И.Е. Ферментативные механизмы в этиопатогенезе желудочного язвообразования // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 1. С. 46-55.
6. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике / О.В. Коркушко, А.В. Писарук, В.Б. Шатило и др. К.: ИПЦ Алкон”, 2002. 192 с.
7. Антирадикальна й антиоксидантна активність N-(9-Флуореніліден)-N'-ізонікотиногідразиду (флуренізиду) / М.М. Корда, Л.І. Петрух, І.В. Корда та ін. // Медична хімія. 2000. Т. 2, № 2. С. 15-18.
8. Антитела к Helicobacter pylorі при полипах желудка / Л.Б. Лазебник, Т.М. Царегородцева, Т.И. Серова и др. // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 5. С. 39-42.
9. Архій Е.Й., Розумник Н.В. Гелікобактерійна інфекція: сучасні погляди на лікування // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина”. 2000. № 11. С. 85-91.
10. Бабак О.Я. Необхідність впровадження заходів по боротьбі з хелікобактерною інфекцією в Україні // Журнал Академії медичних наук України. 1998. Т. 4, № 3. С. 508-514.
11. Бабак М.О., Фадєєнко Г.К. Порівняльна характеристика потрійних схем антихелікобактерної терапії у хворих з виразкою дванадцятипалої кишки, асоційованою з резистентними штамами Helicobacter pylori // Сучасна гастроентерологія. 2002. № 1. С. 39-41.
12. Бабенко О.І. Застосування синглетно-кисневої терапії у лікуванні хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки // Сучасна гастроентерологія. 2002. № 4. С. 42-43.
13. Барчук М.А., Прилепова І.А. Динаміка показників перекисного окислення ліпідів та ферментативної ланки антирадикального захисту під впливом лікування пацієнтів з виразковою хворобою // Сучасна гастроентерологія. 2002. № 2. С. 59-61.
14. Беликов В.В., Порошенко Г.Г. Психосоциальные особенности жизни в этиологии осложнений язвенной болезни // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 6. С. 37-38.
15. Біологічна доступність флуренізиду / Л.І. Петрух, О.І. Михалик, О.В. Пронюк, Н.І. Михайлюк // Тези доповідей ІХ Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств. Луганськ, 2002. С. 467-468.
16. Благовещенська А.В. Поширення Н. Pylori-асоційованих захво-рювань у студентів вищих навчальних закладів східного регіону України // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 3. С. 19-21.
17. Бондаренко Т.В. Особливості морфологічного стану слизової оболонки шлунка у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки залежно від наявності і патогенності Helicobacter pylori // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 4. С. 41-45.
18. Борисенко М.І. Імуномодуляція місцевого імунітету верхніх відділів травного каналу при хронічному запальному процесі його слизової оболонки // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 1. С. 41-45.
19. Бутов М.А. Об этиологии и патогенезе язвенной болезни // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2003. № 5. С. 5-9.
20. Васильев Ю.В., Касьяненко В.І. Ефективність 1-тижневого застосування езомепразолу (Нексіуму), кларитроміцину й амоксицикліну в терапії виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori // Медицина світу. 2004. Т. 16, ч. 3. С. 229-234.
21. Вдовиченко В.І., Демидова А.Л. Динаміка резистентності штамів Helicobacter pylorі до антибіотиків та ефективність лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Сучасна гастро-ентерологія. 2006. № 4. С. 55-58.
22. Взаимосвязь результатов лазерного 13С-уреазного дыхательного теста и морфологического состояния гастродуоденальной слизистой оболочки при различных Н. Pylori-ассоциированных заболеваниях / В.Т. Ивашкин, Е.В. Степанов, Е.К. Баранская и др. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2006. № 3. С. 77-85.
23. Влияние возраста и типа поведения на течение язвенной болезни / О.С. Малышенко, Э.И. Белобородова, А.М. Вавилов и др. // Терапевтический архив. 2005. № 2. С. 28-31.
24. Helicobacter pylori та виразкова хвороба: сучасний стан проблеми / О.І. Федів, Р.Р. Бойчук, О.В. Андрусяк, В.С. Гайдичук // Буковинський медичний вісник. 2003. № 4. С. 179-182.
25. Головченко О.І., Самойлов О.І. Ефективність ерадикаційної терапії при функціональній диспепсії, її вплив на рівні гастроінтестинальних гормонів і стан секреторної функції гастродуоденальної зони // Український терапевтичний журнал. 2005. № 1. С. 68-72.
26. Головченко О.І., Самойлов О.І., Колесник Т.І. Застосування альтернативних медикаментозних комбінацій для ерадикації Helicobacter pylorі при гострих ерозивних ураженнях гастро-дуоденальної слизової оболонки // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 6. С. 31-35.
27. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби органів травлення // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. № 1. С. 17-20.
28. Гриднев А.Е. Динамика микробиоценоза кишечника у больных с неосложненной пептической язвой двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylorі, до и после антихели-кобактерной терапии // Український терапевтичний журнал. 2001. Т. 3, № 3. С. 60-63.
29. Гриценко И.И., Степанов Ю.М. Передраковая сущность атрофического гастрита. Роль Helicobacter pylorі в гастроканце-рогенезе // Український терапевтичний журнал. 2001. Т. 3, № 3. С. 13-18.
30. Губергриц Н.Б., Прилуцкая О.А. Клинико-патогенетические особенности и лечение гастродуоденальной патологи, ассоцииро-ванной с различными штаммами Helicobacter pylori // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 1. С. 19-30.
31. Губергриц Н.Б., Агибалов А.Н., Белоконь Т.М. Эффективность антихеликобактерной терапии с использованием препаратов отечественного производства // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 3. С. 77-84.
32. Гусейнзаде М.Г. Влияние антихеликобактерной терапии на качество жизни больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 5. С. 22-27.
33. Данилейченко В.В., Федечко Й.М. Динаміка чутливості Helicobacter pylori до антибактеріальних препаратів (1998-2004) // Клиническая антибиотикотерапия. 2005. № 1. С. 32. (Тезисы докл. VIII междунар. науч.-практ. конф. Клиническая микробиология и антибактериальная терапия: проблемы и решения”).
34. Дегтярева И.И. Язвенная болезнь // Заболевания органов пищеварения. 2000. № 7. С. 41-44.
35. Диагностическое и прогностическое значение антител к Helicobacter pylorі при заболеваниях органов пищеварения / Т.М. Царегородцева, Т.Н. Серова, М.В. Клишина и др. // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 2. С. 18-21.
36. Драновський А.Л., Боржієвський А.Ц. Новий антибактерійний та імунокорегуючий препарат Флуренізид у лікуванні хворих на хронічний простатит // Acta Medica Leopoliensia. 2002. Т. 8, № 3. С. 67-70.
37. Дутка Р.Я., Паюк Н.І. Ефективність нового препарату флуренізид” у хворих на пієлонефрити // Актуальні питання нефрології. 2000. № 4. С. 72-77.
38. Жакун І.Б., Жакун В.М. Helicobacter pylorі, запалення та ліпіди // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 5. С. 16-20.
39. Железнякова Н.М. Иммунологические маркеры воспаления при впервые выявленной пептической язве двенадцатиперстной кишки // Український терапевтичний журнал. 2005. № 1. С. 43-46.
40. Желєзнякова Н.М. Сучасні методи та перспективні напрямки лікування виразкової хвороби // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 3. С. 22-26.
41. Жукова В.Б. Морфофункціональні особливості слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний атрофічний гастрит, асоційований з Helicobacter pylorі на тлі атеросклерозу // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 4. С. 35-38.
42. Захарова Н.В. Комбинированная схема эрадикации Helicobacter pylorі // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2006. № 3. С. 45-51.
43. Звягинцева Т.Д., Гаманенко Я.К. Хронические эрозии желудка: патогенетические механизмы развития и оптимизация лечения // Сучасна гастроентерологія. 2007. № 1. С. 14-16.
44. Звягинцева Т.Д., Чорнобай А.И., Дахер Джордж М. Патогенетические механизмы липопероксидации и антирадикальной защиты в развитии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Сучасна гастроентерологія. 2002. № 1. С. 49-52.
45. Иванов Л.Н., Колотилова М.Л. Неврогенные и генетические причины и механизмы развития язвенной болезни // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 4. С. 13-18.
46. Ивашкин В.Т., Исаков В.А. Основные положения ІІ Маастрихтского соглашения: какие рекомендации по лечению заболеваний, ассоциированных с Helicobacter pylori, нужны в России // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2001. № 3. С. 77-83.
47. Исаков В.А. Молекулярно-генетические основы патогенности Helicobacter pylori // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2002. № 6. С.82-86.
48. К вопросу о выборе метода диагностики при оценке эффективности эрадикационной терапии H. рylori-ассоциированной язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / В.Д. Пасечников, С.З. Чуков, И.А. Правдина, С.М. Котелевец // Российский журнал гастроэнте-рологии, гепатологии, колопроктологии. 2000. № 6. С.72-75.
49. Калинин А.В. Резистентность Helicobacter pylori к антибиотикам и пути ее преодоления. Место Де-Нола в современных схемах эрадикационной терапии // Терапевтический архив. 2001. № 8. С. 73-75.
50. Касьяненко В.И. Влияние степени обсемененности Helicobacter pylori слизистой оболочки желудка у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки на эрадикацию инфекта // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2004. № 3. С. 19-23.
51. Кириченко Н.М. Дослідження імунітету у хворих з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки гелікобактерної етіології // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 2. С. 75-78.
52. Клинико-фармакоэкономическое обоснование модификации схем эрадикационной терапии Helicobacter pylori-ассоциированных заболеваний / В.Б. Гриневич, Б.Х. Самедов, Ю.П. Успенский, И.В. Губонина // Экспериментальная и клиническая гастроэнтеро-логия. 2004. № 2. С. 16-22.
53. Клінічні особливості ускладнених низько розташованих дуоденальних виразок / І.О. Гіленко, В.І. Подлєсний, О.Г. Ходатенко, О.А. Крижанівський // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 3. С. 30-33.
54. Кляритская И.Л., Кривой В.В. Влияние пробиотиков на эффективность антихеликобактерной терапии при H. Pylorі-ассоциированной пептической язве и хроническом гастрите // Сучасна гастроентерологія. 2007. № 1. С. 60-62.
55. Колесникова И.Ю., Беляева Г.С. Качество жизни и вегетативный статус больных язвенной болезнью // Терапевтический архив. 2005. № 2. С. 34-38.
56. Коломоец М.Ю., Кулачек Ж.М., Давиденко О.Н. Особенности процесов перекисного окисления липидов и функционирования защитных антиоксидантных систем крови при язвенной белезни и демпинг-синдроме у лиц зрелого и пожилого возраста // Проблемы старения и долголетия. 1999. Т. 3, № 1. С. 37-40.
57. Коляденко В.Г., Короленко В.В., Войцеховский В.Г. Сучасні погляди на властивості Helicobacter pylori та його роль у патогенезі шкірних хвороб // Український журнал дерматології, венерології, космето-логії. 2003. № 4. С. 42-45.
58. Кононов А.В. Цитопротекция слизистой оболочки желудка: молекулярно-клеточные механизмы // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2006. № 3. С. 12-16.
59. Корда І.В. Вплив флуренізиду на функціональний стан імунної системи у жінок після операції кесаревого розтину // Вісник наукових досліджень. 2000. № 3. С. 55-56.
60. Короленко В.В., Войцеховский В.Г., Рикова Т.І. Загальна характеристика Helicobacter pylori // Актуальные проблемы медицины и биологии. 2002. № 1. С. 117-121.
61. Коррекция иммунного гомеостаза при язвенной болезни у лиц пожилого возраста / И.В. Буторов, Ю.П. Осояну, С.И. Буторов, В.В. Максимов // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 4. С. 60-64.
62. Кузнецов А.С., Фомина И.Г., Тарзиманова А.И. Helicobacter pylori свидетель или виновник ? // Клиническая медицина. 2001. Т. 69, № 6. С. 68-71.
63. Лазерный 13С-уреазный дыхательный тест в оценке результатов терапии Н. Pylori-ассоциированных заболеваний / В.Т. Ивашкин, Е.В. Степанов, Е.К. Баранская, А.В. Лапшин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2006. № 2. С. 79-83.
64. Лапина Т.Л. Возможности лекарственного воздействия на цитопротективные свойства гастродуоденальной слизистой оболочки // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопрокто-логии. 2006. № 5. С. 75-81.
65. Маев И.В., Вьючнова Е.С., Щекина М.И. Ультоп как базисный препарат эффективной тройной терапии инфекции Helicobacter pylorі у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопрокто-логии. 2003. № 4. С. 81-84.
66. Маев И.В., Зайратьянц О.В., Кучерявый Ю.А. Кишечная метаплазия слизистой оболочки желудка в практике гастроэнтеролога: современный взгляд на проблему // Российский журнал гастро-энтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2006. № 4. С. 38-48.
67. Маев И.В., Трухманов А.С., Кучерявый Ю.А. Фармакоэкономика кислотозависимых заболеваний // Российский журнал гастроэнте-рологии, гепатологии, колопроктологии. 2006. № 3. С. 68-76.
68. Мансуров Х.Х. Современный взгляд на некоторые спорные вопросы язвенной болезни и хеликобактерной инвазии // Клиническая медицина. 2005. № 2. С. 63-65.
69. Мегро Ф. Резистентность Helicobacter pylori к антибиотикам // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопрокто-логии. 2002. № 3. С. 71-79.
70. Минушкин О.Н., Єлизаветина Г.А. Антациды в современной терапии кислотозависимых заболеваний // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 2. С. 79-84.
71. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца. Опыт практического применения. Иваново, 2000. 120 с.
72. Михайлов В.М. Вариабельность сердечного ритма сердца: опыт практического применения метода. Иваново, 2002. 290 с.
73. Михальчук Н.І. Динаміка процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у хворих на хронічний пієлонефрит, які лікувалися флуренізидом, ампіциліном, норфлоксацином // Практична медицина. 2003. № 2. С. 84-87.
74. Мірошниченко С.В., Дегтярьова Л.В. Ефективність класичної” потрійної терапії при лікуванні асоційованої з Helicobacter pylori пептичної виразки дванадцятипалої кишки // Ліки. 2000. № 5. С. 6-11.
75. Мурашко Н.К. Варіабельність ритму серця та методи лікування синдрому вегетативної дистонії // Лікарська справа. 2001. № 4. С. 81-84.
76. Нізельський Ю.М. Флуренізид українські ліки XXI століття // Буковинський медичний вісник. 2002. Т. 6, № 1. С. 192-193.
77. Новий протитуберкульозний вітчизняний препарат флуренізид: досвід апробації в Україні / Л.І. Петрух, О.А. Ткач, М.М. Коваленко, О.І. Михалик // Журнал практичного лікаря. 2000. № 1. С. 40-42.
78. Новые неинвазивные тесты для диагностики инфекции Helicobacter pylori / Н.В. Губергриц, О.В. Синяченко, Т.М. Белоконь, В.Б. Файнерман // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 2. С. 24-31.
79. Опарин А.А. Особенности агрессии желудочного сока при дуоденальной язве в зависимости от типа личности больного // Український терапевтичний журнал. 2005. № 1. С. 29-31.
80. Опарин А.А. Течение и принципы терапии язвы двенадцатиперстной кишки у студентов с возбудимым типом личности // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 3. С. 16-18.
81. Опарин А.Г., Опарин А.А. Окислительный стресс в механизме реализации психосоматических расстройств при дуоденальной язве у студентов // Терапевтический архив. 2005. № 2. С. 32-34.
82. Особливості параметрів варіабельності ритму серця та гістологічної структури слизової оболонки шлунка залежно від інфікованості Helicobacter pylorі у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та здорових волонтерів / А.П. Черкас, Х.О. Семен, О.П. Єли-сєєва та ін. // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 4. С. 44-48.
83. Пальцев А.И., Черных Е.Р., Лебедев А.Г. Нарушения иммуно-регуляции при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 5. С. 34-38.
84. Панкова Л.Ю., Осипенко М.Ф., Вергазов В.М. Факторы риска присоединения условно-патогенных грибов к дефектам слизистой оболочки желудка при язвенной болезни // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2007. № 1. С. 32-37.
85. Пасечников В.Д., Чуков С.З. Доказательства Н. Pylori-ассоциированного желудочного канцерогенеза и разработка стратегий профилактики рака желудка // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2006. № 5. С. 82-90.
86. Пасечников В.Д., Чуков С.З. Значение геномной гетерогенности штаммов Helicobacter pylori в развитии ассоциированной патологии гастродуоденальной зоны // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2000. № 3. С. 7-10.
87. Пасечников В.Д., Чуков С.З. Предраковые изменения желудка и возможности эрадикационной терапии в профилактике Н. Pylori-ассоциированного рака желудка // Российский журнал гастроэнте-рологии, гепатологии, колопроктологии. 2006. № 3. С. 52-57.
88. Передерій В.Г., Ткач С.М. Пептичні виразки ґастродуоденальної зони: сучасні уявлення про причини виникнення, діагностику і лікування // Нова медицина. 2003. № 6. С. 16-21.
89. Передерий В.Г., Чернявский В.В. Медико-экономическая эффективность различных схем лечения H. Pylori-позитивных дуоденальных язв // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 3. С. 72-76.
90. Передерий В.Г., Ткач С.М., Григоренко А.А. Анализ основных причин неп