ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕПАТОРЕНАЛЬНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ ТА МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

БЕСЕДІНА
Анна Сергіївна

УДК: 616.36+616.61)-008.64-036-06:616.12-008.46]-08

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕПАТОРЕНАЛЬНОГО СИНДРОМУ
У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ ТА
МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ

14.01.02 внутрішні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник -
доктор медичних наук,
професор Є.Х. ЗАРЕМБА

Львів 2007
ЗМІСТ
стор.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ, СИМПТОМИ, ОДИНИЦІ ТА ТЕРМІНИ 4

ВСТУП 7

Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Гепаторенальний синдром як фактор прогресування
хронічної серцевої недостатності 15
1.2. Метаболічні порушення у хворих на хронічну серцеву
недостатність із гепаторенальним синдромом 31
1.3. Основні принципи лікування хворих на хронічну
серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом 38

Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих 45
2.2. Методи дослідження та статистичний аналіз 47
2.3. Методи комплексного лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом 51

Розділ 3. ДИНАМІКА КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ І ГЕПАТОРЕНАЛЬНОГО СИНДРОМУ
В ХВОРИХ ІЗ ІХС І РЕВМАТИЧНИМИ ВАДАМИ СЕРЦЯ В ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ 56

Розділ 4. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЛІПІДНОГО СПЕКТРУ КРОВІ,
ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ, АНТИОКСИДАНТ-
НОГО ЗАХИСТУ ТА ІМУННОЇ РЕАКТИВНОСТІ ОРГАНІЗМУ
В ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ ІЗ ГЕПАТОРЕНАЛЬНИМ СИНДРОМОМ У ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ
4.1. Характеристика ліпідного спектру крові, перекисного
окислення ліпідів та антиоксидантного захисту 68
4.2. Динаміка імунної реактивності організму 72

Розділ 5. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ГЕМОСТАЗУ В ХВОРИХ
НА ХРОНІЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ ІЗ
ГЕПАТОРЕНАЛЬНИМ СИНДРОМОМ У ПРОЦЕСІ
ЛІКУВАННЯ 83

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 93

ВИСНОВКИ 107

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 110

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 111

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ, СИМПТОМИ, ОДИНИЦІ ТА ТЕРМІНИ

АГ артеріальна гіпертензія
АлАТ аланінамінотрансфераза
АОА антиоксидантна активність
АОЗ антиоксидантний захист
АПФ ангіотензинперетворюючий фермент
АсАТ аспартатмінотрансфераза
АТ артеріальний тиск
АФК активні форми кисню
БАР блокатори ангіотензивних рецепторів
ГГТП γ-глютамілтранспептидаза
ГД гемодіаліз
ГРС гепаторенальний синдром
ГПО глутатіонпероксидаза
ЕД ендотеліальна дисфункція
ЕФР ендотеліальний фактор релаксації
ЗБ загальний білірубін
ІАТ індекс агрегації тромбоцитів
ІДТ індекс дезагрегації тромбоцитів
ІХС ішемічна хвороба серця
К каталаза
КР креатинін
КФ клубочкова фільтрація
КФК креатинінфосфокіназа

ЛДГ лактатдегідрогеназа
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності
ЛФ лужна фосфатаза
ЛШ лівий шлуночок
МДА малоновий диальдегід
НП нирковий плазмотік
ОС оксидативний стрес
ПеМП перемінне магнітне поле
ПІ протромбіновий індекс
ПМП постійне магнітне поле
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПОН поліорганна недостатність
ПЧ протромбіновий час
РААС ренін-ангіотензин-альдостеронова система
РАІ-1 інгібітор активатора плазміногена-1
СМ скоротливість міокарда
СОД супероксиддисмутаза
ССЗ серцево-судинні захворювання
ФВ фракція викиду
ФГ фібриноген
ФК функціональний клас
ФР фактор ризику
ХГН хронічний гломерулонефрит
ХНН хронічна ниркова недостатність
ХС холестерин
ХСН хронічна серцева недостатність
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ЦП цироз печінки
ШКФ швидкість клубочкової фільтрації

ВСТУП

Актуальність проблеми
Середня тривалість життя та стан здоров’я населення викликають за останні роки все більшу тривогу. Особливої уваги в цьому відношенні заслуговує хронічна серцева недостатність (ХСН) медико-соціальна проблема в Україні, внаслідок своєї поширеності, важкості, прогресуючого перебігу та несприятливого прогнозу [201, 227, 266]. За даними епідеміологічних досліджень поширеність ХСН серед дорослого населення становить 1-5%, а в осіб старше 65 років до 10%. Близько половини пацієнтів з даною патологією помирає протягом 5 років, а при важкій стадії ХСН смертність становить 50% протягом найближчого року [201, 227, 266, 277].
Соціальне значення ХСН визначається значними витратами до 2% від загальних коштів, призначених для системи охорони здоров’я. Дві третини цієї суми припадають на стаціонарне лікування пацієнтів, госпіталізованих з приводу декомпенсації кровообігу.
Інвалідність, спричинена ішемічною хворобою серця (ІХС), посідає у хворих працездатного віку друге місце у структурі первинної інвалідності внаслідок хвороб системи кровообігу і становила у 2005 році 32,1% загальної первинної інвалідності. Однією із причин інвалідності при ІХС є серцева недостатність [227].
Прогресування ХСН найчастіше зумовлене недостатністю заходів вторинної профілактики [266]. Пацієнти з ХСН ІІБ-ІІІ стадії, за класифікацією Стражеско М.Д. Василенко В.Х., ІІІ-ІV функціонального класу за NYHA потребують тривалого лікування комбінацією 4-х і більше препаратів, уникаючи шкідливого впливу на інші органи, особливо на функцію органів шлунково-кишкового тракту і нирок [201,219].
У більшості випадків гепатобіліарні ускладнення проявляються підвищенням рівня амінотрансфераз або супроводжуються астенічним і диспептичним синдромами. У патогенезі ХСН важлива роль належить ниркам, а тому їх ураження (гломерулонефрит, пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, діабетична нефропатія) значно впливають на перебіг серцевої недостатності [201, 226].
Незважаючи на вагомі досягнення в клініці внутрішніх хвороб, частим ускладненням цирозу печінки різної етіології залишається печінково-ниркова недостатність, клінічні ознаки якої виявляють у 10% хворих з асцитом. При декомпенсованому цирозі печінки гепаторенальний синдром виявляють у 18%, а при 5-річному спостереженні у 40% випадків [22].
Перші описи гепаторенального синдрому, як порушення функції нирок при хронічних ураженнях печінки, появилися в кінці 19-го століття. Поєднання кардіоваскулярної та ниркової недостатності сприяє підвищенню показників летальності, а наявність патології печінки значно ускладнює тактику лікування [22, 41].
У патогенезі серцево-судинної недостатності, гепатиту, цирозу печінки, гломерулонефриту важливе значення має утворення оксиду азоту в системі L-аргінін-оксид азоту, що регулює судинний тонус, процеси тромбоутворення, та імунозапальні реакції. Невирішеними залишаються питання лікування гепаторенального синдрому при поєднанні із серцево-судинною патологієї.
Усе вищевикладене вказує на необхідність розробки нових методів лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисерта­ція є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медично­го університету імені Данила Галицького «Вплив професійних шкідливостей на клінічний перебіг, систему імунітету, зсідання крові та фібриноліз у хворих з гострими формами ІХС працездатного віку» (№ держ. реєст­рації 0101U009230).

Мета дослідження
Підвищити ефективність лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом шляхом застосування комплексної терапії з використанням гепатопротектора глутаргіну і проведенням магнітотерапії на основі дослідження клінічних результатів, системи гемостазу, імунної реактивності організму, ліпідного спектру крові, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у пацієнтів з різними стадіями важкості захворювання.

Завдання дослідження
1. Вивчити клініко-патогенетичні особливості формування хронічної
серцевої недостатності із гепаторенальним синдромом на основі клініко-лабораторних та інструментальних досліджень в залежності від тяжкості перебігу захворювання та віку хворих.
2. Дослідити показники ліпідного спектру крові, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, імунної реактивності організму, системи зсідання крові та патогенетичну роль ендотелійної дисфункції на основі вивчення показників ендотеліну-1 у хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом.
3. Розробити методику комплексного лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом з використанням гепатопротектора глутаргіну та магнітотерапії, направлену на покращання клінічного стану з корекцією антиоксидантних, імунологічних і гемокоагуляційних порушень.
4. Оцінити клінічну ефективність комплексного лікування хворих на
хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом з використанням глутаргіну та магнітотерапії в залежності від важкості перебігу захворювання.
5. Визначити особливості ліпідного спектру крові, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, імунної реактивності організму та системи зсідання крові у хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом при комплексному лікуванні з використанням глутаргіну і проведенням магнітотерапії в залежності від тяжкості перебігу захворювання.

Об’єкт дослідження
Хворі на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом (115) віком від 39 до 84 років, серед яких було 83 чоловіки та 32 жінки, і 25 практично здорових осіб.

Предмет дослідження
Динаміка клініко-анамнестичних даних, результатів клінічних і біохімічних лабораторних, а також інструментальних (ЕКГ та ЕхоКГ) досліджень, показників ліпідного спектру крові, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, системи зсідання крові та імунної реактивності організму в хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом під впливом різних програм лікування.

Методи дослідження
Клінічні та біохімічні дослідження крові і сечі, ЕКГ та ЕхоКГ, показників обміну ліпідів і системи зсідання крові, визначення кількості лімфоцитів та їх популяцій непрямим флюоресцентним мето­дом [В.П.Пінчук, 1990] з використанням моноклональних антитіл до лейкоцитарних агентів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD19+, CD95+, дослідження імунорегуляторного індексу (ІРІ), рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в сироватці крові [В.И.Гриневич, 1981] та сироваткових імуноглобулінів (Ig) A, М, G - методом радіальної імунодифузії в гелі [Mancini E. А., 1965].
Оцінка системи перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту проводилась за наступними параметрами: активність каталази та супероксиддисмутази, інтегральний індекс ан­тиоксидантної активності, малоновий диальдегід [М.А. Королюк та співав.]. Визначення ендотеліну-1 проводили імуноферментним методом.
З метою оцінки стану внутрішньосерцевої гемодинаміки визначали ЕхоКГ показники.
Статистичну обробку результатів досліджень проводили на пер­сональному комп'ютері за допомогою програми Microsoft Excel 2000, достовірність статистичних показників визначали за допомогою t-критерію Стьюдента.

Наукова новизна одержаних результатів
Вперше проведено комплексне дослідження ліпідного спектру крові, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, системи зсідання крові та імунної реактивності організму у хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом в залежності від тяжкості перебігу захворювання.
Досліджена динаміка ліпідного спектру крові, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, показників системи зсідання крові та імунної реактивності організму у хворих на хронічну серцеву недостатність в процесі загальноприйнятої (базисної) терапії та комплексного лікування з використанням глутаргіну та магнітотерапії.
Доказано, що запропонована методика комплексного лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом, особливо при поєднаному застосуванні глутаргіну і проведенні магнітотерапії, значно покращує клінічні результати лікування, дозволяє зменшити добову дозу медикаментозних препаратів.
Доведено, що комплексне лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом з використанням глутаргіну та магнітотерапії, згідно розробленої методики, ефективніше, ніж загальноприйнята терапія. Воно сприяє нормалізації ліпідного спектру крові, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, стимулює імунну реактивність організму , покращує функцію системи зсідання крові.

Практичне значення одержаних результатів та їх впровадження
Запропонований новий підхід до підвищення ефективності лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом шляхом застосування гепатопротектора глутаргіну та магнітотерапії. За результатами даного дослідження видано інформаційний лист.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені в лікувальний процес 1-го, 2-го, 3-го, 4-го терапевтичних відділень Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи, терапевтичного відділення Луцької міської клінічної лікарні, кардіологічного та інфарктного відділень Львівської комунальної міської лікарні швидкої медичної допомоги.
Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрі сімейної медицини та кафедрі терапії № 2 факультету післядипломної освіти Львівського національного медично­го університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача
Автор самостійно провела інформаційно-патентний, літературний пошук, сформулювала мету, завдання дослідження, здійснила розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження. Розробила методику обстеження хворих, сформувала групи спостереження, провела клінічне обстеження. Дисертант приймала участь у виконанні лабораторних досліджень пацієнтів, провела статистичну обробку отриманих результатів.
Автором проведено узагальнення результатів дослідження, сформульовані основні положення, висновки, практичні рекомендації, підготовлені публікації, результати роботи впроваджені в практику.

Апробація результатів дисертації
Основні положення роботи викладені та обговорені на конференції лікарів-інтернів (Львів, 2004); конференції студентів та молодих науковців за міжнародною участю (Львів, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Досягнення та перспективи використання вітчизняного препарату «Глутаргін» в клініці внутрішніх хвороб» (Харків, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сімейна медицина в Україні наукові розробки та практика впровадження» (Київ, 2006); науково-практичній конференції «Здоров’я та довголіття» в рамках виставок ГалМед-2006 та ГалМед-2007 (Львів, 2006, 2007), науково-практичній конференції за міжнародною участю - Фітотерапія як природний фактор оздоровлення” (Луцьк, 2007).

Публікації.
За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з них 3 в наукових фахових журналах (одна одноосібна), рекомендованих ВАК України, виданий інформаційний лист. Зміст проведеного дисертаційного дослідження повністю відображено в публікаціях.

Обсяг і структура дисертації
Дисертація викладена на 151 сторінці комп’ютерного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, п’яти розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел літератури. Текст ілюстрований 15 таблицями та 13 рисунками. Список літератури містить 277 вітчизняних і 90 зарубіжних джерел.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом.
1. При хронічній серцевій недостатності із гепаторенальним синдромом спостерігалося підвищення рівня загального білірубіну в міру наростання серцевої недостатності (у хворих ІІІ ст. СН рівень ЗБ перевищував показник при ІІ А ст. СН на 26,07%; р<0,01); трансаміназ (АлАТ на 29,27%, р<0,01; АсАТ на 26,8%, р<0,01); креатиніну (на 40,88%; р<0,001) сечовини (на 17,2%; р<0,05), лактатдегідрогенази (на 19,79%; р<0,01); збільшення рівня ендотеліального вазоконстріктора ендотеліну 1 склало при ІІ А ст. СН 1,2±0,03 пмоль/л (р<0,001), при ІІІ ст. СН 1,5±0,05 пмоль/л (р<0,001).
2. Хронічна серцева недостатність із гепаторенальним синдромом викликає депресію Т-клітинної ланки імунітету з розвитком дисбалансу субпопуляцій Т-лімфоцитів: зниження рівня Т-хелперів (CD4+) (р<0,01) при відсутності достовірних змін Т-супресорів (CD8+) (>0,05) і зниження імунорегуляторного індексу (ІРІ) (р<0,001). Активація гуморального імунітету супроводжувалась підвищення рівня ЦІК (на 30,6% при СН ІІ А і на 48,2% при СН ІІІ ст.), Ig А ( на 30,28% і 36,5%); IgG (на 24,85% і 36,5 відповідно), збільшення кількості NK-клітин (на 33,91% і 42,25%), що вказує на автоагресію.
3. У хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом спостерігаються порушення ліпідного обміну, активація процесів перекисного окислення ліпідів і пригнічення антиоксидантного захисту, стимуляція агрегаційних процесів зсідання крові, пригнічення антикоагулянтної функції та фібринолізу, вираженість яких залежала від важкості перебігу захворювання.
4. Комплексна терапія оптимізувала клінічні результати, покращувала клініко-функціональний стан хворих, мала нормалізуючий вплив на стан ендотеліальної дисфункції. Кількість хворих, у яких відмічено задишку при помірному навантаженні, після застосування глутаргіну була на 28,0%, а після застосуввання глутаргіну та проведення МТ на 31,2% менша, ніж після загальноприйнятої терапії. Ознаки гепатомегалії зменшились відповідно на 13,1 і 17,1%; жовтяниці - на 10,2 і 13,2%; вмісту сечовини - на 13,52 і 26,27%; креатиніну на 7,23 і 17,74%.
5. Комплексне лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом з використанням глутаргіну та проведенням магнітотерапії стимулює імунологічні резерви організму, на що вказує достовірне підвищення рівня CD3+ (в середньому, на 34,75%; р<0,001) та імуннореактивного індексу (на 31,41%; р<0,001); сприяє нормалізації показників CD19+ (p<0,01-0,001), зниженню рівня ЦІК (на 26,2%; p<0,001); Ig A (на 29,72%; р<0,001) і Ig G (на 32,53%; p<0,001). При цьому спостерігається зниження прокоагулянтної активності крові (зниження рівня фібриногену на 20,99% у ІІ групі та на 24,59% - у ІІІ), підвищення антикоагулянтної (рівень антитромбіну ІІІ підвищився на 20,6% у ІІ групі та на 26,3% - у ІІІ), та фібринолітичної активності (рівень спонтанного фібринолізу підвищився на 25,52% у ІІ групі та на 32,17 у ІІІ).
6. В процесі лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом запропонованим методом комплексної терапії спостерігалося зниження рівня ЗХ (в середньому, на 22,48%; р<0,01) і ХС ЛПНЩ (на 32,86%; р<0,001), підвищення показників ХС ЛПВЩ (на 32,86%; р<0,001), зниження активності перекисного окислення ліпідів (зниження рівня МДА на 31,41%; р<0,001) і підвищення антиоксидантного захисту (підвищення активності СОД на 36,10%; р<0,001).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У комплекс діагностичних заходів у хворих на ХСН із ГРС включати дослідження активності окисно-відновних процесів, системи зсідання крові та імунітету, оскільки оволодіння гемостазіологічними, гемодинамічними та імунологічними показниками полегшить визначення важкості захворювання, планування лікувальних заходів, оцінку їх результатів і прогнозування одужання.
2. Практичне запровадження комплексного лікування хворих на ХСН із ГРС з використанням глутаргіну та гіпо-перпермагнітного поля є методом вибору, оскільки воно сприяє нормалізації гемостазіологічних, гемодинамічних та імунологічних показників, покращує клінічні результати лікування.
3. Пропонується глутаргін вводити внутрішньовенно крапельно по 10 мл 40% розчину у 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду зі швидкістю 50-60 крапель за 1-ну хвилину один раз на добу протягом 10 днів з послідуючим переходом на таблетовану форму препарату (по 500 мг 3 рази денно протягом місяця).
4. Комплексне лікування хворих на хронічну серцеву недостатність із гепаторенальним синдромом з використанням глутаргіну та МТ на фоні базової терапії потрібно використовувати з метою зменшення дози медикаментозних препаратів, поскільки воно потенціює дію фармакологічних засобів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абу Хаматах Саламі Сулейман Саламі. Вплив глутаргіну на показники клітинного імунітету в комплексі лікування виразкової хвороби шлунка // Український медичний альманах. 2004. - Том 7, №1. С. 157-158.
2. Аль-Мозекар Мохамед Ахья. Вплив глутаргіну на клініко-імунологічні показники у хворих на хронічний некалькульозний холецистит // Український медичний альманах. 2004. - Том 7, №1. С. 105-108.
3. Амосова Е.Н. Петлевые диуретики в лечении хронической сердечной недостаточности: новые возможности // Серце і судини. - 2005. - №4. -С.8-14.
4. Амосова К.М., Ткачук Л.О. Діагностика та лікування хронічної серцевої недостатності. Головні положення рекомендацій Європейського кардіологічного товариства-2005. Частина ІІ // Серце і судини. - 2006. - №2. - С.24-33.
5. Амосова К.М., Ткачук Л.О. Діагностика та лікування хронічної серцевої недостатності. Головні положення рекомендацій Європейського кардіологічного товариства-2005. Частина І // Серце і судини. - 2006. - №1. - С.12-19.
6. Аналитический метод оценки коагуляционной активности фактора VIII /Ю.В. Загашвили, О.Э. Залепухина, Н.И. Климова, Л.П. Папаян //Клиническая лабораторная диагностика.-2002.-№2.-С.36-38.
7. Антіпова С.В. Вплив глутаргіну на рівень В-лімфоцитів у жінок, хворих на рак тіла матки, при проведенні комбінованого лікування //Український медичний альманах. 2004. - Том 7, №1. С. 7-9.
8. Аронов Д.М., Лупанов В.П. Функциональные пробы в кардиологии //М.: МЕДпресс-информ.-2002.-296 с.
9. Артеменко А.В. Сравнительная эффективность озонотерапии и низкочастотной магнитотерапии в коррекции эндотелиальной дисфункции у больных ишемической болезнью сердца // Український терапевтичний журнал. - 2003. - №1. - С.8-11.
10. Бабак О.Я., Кушнир И.Э., Чернова В.М. Состояние системы перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты у больных хроническим гепатитом в сочетании с атеросклерозом //Український терапевтичний журнал. - 2003. - №2. - С.370-374.
11. Бабак О.Я., Топчий И.И. Окислительный стресс, воспаление и эндотелиальная дисфункция ключевые звенья патогенеза сердечно-сосудистой патологии при прогрессирующих заболеваниях почек //Український терапевтичний журнал. - 2004. - №4. - С.10-18.
12. Бабак О.Я., Фролов В.М. Вплив глутаргіну та ентеросорбції на показники клітинного імунітету та рівень середніх молекул” у хворих на хронічний некалькульозний холецистит, поєднаний з хронічним неспецифічним реактивним гепатитом //Український медичний альманах. 2004. - Том 7, №1. С. 13-15.
13. Бабич В.І. Характеристика перекисного окислення ліпідів тканин внутрішніх органів при анафілаксії за умов дії гіпо-гіпермагнітного поля //Фізіологічний журнал.-1996.-Т.42.-№5-6.-С.66-71.
14. Бабов К.Д., Беличенко Т.А., Паненко А.В. и др. Немедикаментозные технологии лечения в гепатологии //Биофизика. 1999. - № 3 С.38-43.
15. Багрий А.Э. Седечно-сосудистые нарушения при хронической почечной недостаточности //Терапевтический архив.-1998.-№11.-С.80-83.
16. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М. Роль окислительного стресса в патогенезе сосудистых осложнений диабета //Проблемы эндокринологии.-2000.-№6.-С.29-34.
17. Балаханова Н.П., Авдеев В.Г., Кузнецов Н.С.Применение каптоприла при застойной сердечной недостаточности //Клин. медицина.-1997.-№1.-С.42-44.
18. Башмаков М.Н. Оценка эффективности глутаргина в комбинации с энтеросорбцией при лечении больных с гнойно-некротическими поражениями мягких тканей на фоне сахарного диабета /Збірн. робіт науково-практичної конференції «Глутаргін нові принципи фармакотерапії захворювань печінки». Харків.- 2003. С. 163-166.
19. Белоусов Ю.Б., Упницкий А.А., Ханина Н.Ю. Влияние длительной терапии современными лекарственными средствами на диастолическую функцию сердца у пациентов с хронической сердечной недостаточностью // Кардиология.-2005.-№2.-С.26-32.
20. Белялов Ф.И. Факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний и хроническая почечная недостаточность // Кардиология.-2005.-№7.-с.92-96.
21. Березин А.Е. Новый класс лекарственных средств ингибиторы металлопротеаз в лечении сердечной недостаточности //Клиническая медицина.-2004.-№5.-С.7-15.
22. Бобров В.А., Чубучный В.Н., Иванов Ю.А., Павлюк В.И. Трансторакальная эхокардиография: методика исследования и клиническая интепретация // К., 1998.- 80 с.
23. Боголюбов В.М., Зубкова С.М. Анализ характера температурных и метаболических изменений в тканях при локальных сверхвысокочастотных воздействиях // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация.-2003.-№1.-С.6-11.
24. Буркевич Э.З., Наместников Е.В.. Лопаткина Т.Н. Гепаторенальный синдром //Терапевтический архив.- 2002.- №6.- С. 76-81.
25. Вивчення селективної детоксикаційної дії ентеросорбенту Ентеросгель при комплексному лікуванні нефрологічних захворювань у дітей /Б.С. Шейман, І.В. Богдасарова, О.І. Осадча, В.Г. Семенов //Журнал практичного лікаря.-2004.-№2.-С.52-54.
26. Влияние мембраностабилизирующей магнитолазерной терапии на кардиодинамику у больных ишемической болезнью сердца / А.П. Васильев, Ю.Н. Сенаторов, Н.Н. Стрельцова и др. // Терапевтический архив.-2003.-№12.-С.19-23.
27. Влияние милдроната на морфофункциональные параметры сердца и качество жизни в комплексной терапии сердечной недостаточности у постинфарктных больных / С.В. Беленкова, Г.В. Старикова, О.А. Говоруха и др. // Кардиоваскулярная терапия и профилактика.-2005.-№4.-С.35.
28. Влияние салсоколлина на метаболические показатели печени крыс после введения этанола и его отмены /М.И. Селевич, В.В. Лелевич, А.Г. Виницкая и др. // Патологическая физиология и экспериментальная терапия.-2001.-№3.-С.26-28.
29. Влияние терапии атенололом на летальность у больных с хронической сердечной недостаточностью /Е.А. Сыркина, И.Д. Вышинская, Т.В. Алексинская, А.Л. Сыркин //Клиническая медицина.-2005.-№4.-С.23-28.
30. Влияние терапии розувастатином на липидный спектр, факторы воспаления и функцию эндотелия у больных ишемической болезнью сердца / И.В. Сергиенко, Е.Ю. Самойленко, В.П. Масенко и др. // Кардиология.-2006.-№5.-С.4-8.
31. Влияние фибриногена на пероксидное окисление липидов при ишемической болезни сердца и в экспериментах in vitro / А.П. Савченкова, Л.Б. Дудник, И.Л. Погорецкая и др. //Бюллетень экспериментальной биологии и медицины.-2003.-№1.-С.37-40.
32. Вовк Е.И. Печеночная энцефалопатия в практике врача скорой медицинской помощи //Лечащий врач.-2003.-№9.-С.52-55.
33. Воздействие слабых магнитных СНЧ-полей на иммунную систему человека /Г.Г. Шишкие, Г.Н. Чувиров, Ю.М. Рыбин, В.Н. Литвинов //Биомедицинские технологии и радиоэлектроника.-2005.-№11-12.-С.35-41.
34. Волков В.И., Саламех Х.Н., Серик С.А. Про- и противовоспалительные цитокины при сердечной недостаточности //Український кардіологічний журнал.-2002.-№2.-С.42-45.
35. Волков В.И., Серик С.А. Иммуновоспалительная активация при сердечной недостаточности и возможности ее коррекции // Матеріали Міжнародного форуму «Кардіологія вчора, сьогодні, завтра».-К.-2006.-С.24-29.
36. Волошин О.І., Бобкович К.О. Особливості гемореологічних порушень та варіабельності ритму серця у хворих із синдромом хронічної серцевої недостатності та їхня корекція із застосуванням кардіофіту і хомвіокорину-N //Кровообіг та гемостаз.-2006.-№3.-С.32-37.
37. Волчик І.В., Малоштан Л.М. Гепатозахисна активність глутаргіну in vitro //Клінічна фармація.-2004.-Т.8, №4.-С.46-49.
38. Воронков Л.Г. Патогенез и клиническая диагностика хронической сердечной недостаточности //Доктор.-2001.-№4.-С.12-17.
39. Воронков Л.Г. Проблемы диуретической терапии при хронической сердечной недостаточности и возможности их решения //Серце і судини.-2006.-№4.-С.89-95.
40. Воронков Л.Г. Рекомендации Европейского общества кардиологов 2005 года по лечению ХСН: что изменилось? //Здоров’я України.-2006.-№7.-С.31.
41. Вплив терапії бісопрололом на стан кардіогемодинаміки, переносність фізичного навантаження і ліпідний спектр крові у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю /І.І. Лапчинська, Т.Є. Чулакова, М.М. Коваль та ін. //Серце і судини.-2005.-№4.-С.95-101.
42. Гавриленко Т.И., Корнилина Е.М., Якушко Л.В. и др. Иммунопатологические реакции у больных с различными формами клинического течения ишемической болезни сердца //Матеріали Міжнародного форуму «Кардіологія вчора, сьогодні, завтра».-К.-2006.-С.34-37.
43. Гавриш А.С. Морфогенез сердечной недостаточности при хронической ишемической болезни сердца //Матеріали Міжнародного форуму «Кардіологія вчора, сьогодні, завтра».-К.-2006.-С.39-42.
44. Гемокоагуляция и электромагнитное излучение терагерцового диапазона молекулярного спектра оксида азота /В.Ф. Киричук, А.А. Цымбал, О.Н. Антипова и др. //Биомедецинские технологии и радиоэлектроника.-2004.-№11.-С.28-35.
45. Гепатопротекція у хворих на ішемічну хворобу серця /В.А Візир, І.М. Волошина, І.А. Мазур та ін.//Новости медицины и фармации.- 2006.- №10.-С.7.
46. Геруш О.В., Дудчак О.Ю., Геруш І.В. Роль ендотеліального чинника релаксації оксиду азоту (ІІ) у механізмі дії тіотріазоліну на нирки //Клінічна фармація.-2004.-Т.8, №2.-С.57-59.
47. Глутамин дипептид (дипептивен) в полном парентеральном питании при критических состояниях /А.Е. Шестопалов, В.Г. Пасько, А.И. Григорьев, С.Г. Половников //Вестник интенсивной терапии.-2003.-№1.-С.65-70.
48. Гомазков О.А. Эндотелин в кардиологии: молекулярные, физиологические и патологические аспекты //Кардиология. 2001. - № 2. С. 50-58.
49. Гончарова О.С. Стан системи цитокінів у хворих з ішемічною хворобою серця та хронічною серцевою недостатністю // Медичні перспективи.-2003.-Т.VIII, №2.-С.44-47.
50. Горшунская М.Ю. Активность параоксоназы и липидная пероксидация у женщин, больных сахарным диабетом типа 2, с наличием и отсутствием ишемической болезни сердца //Проблемы эндокринологии.-2003.-Т. 49, №1.-С.16-19.
51. Гріднєв О.Є. Перекисне окислення ліпідів і печінка //Сучасна гастроентерологія.-2005.-№5.-С.80-84.
52. Гуревич М.А., Мравян С.Н. Проблема сердечной недостаточности на XXVII Европейском конгрессе кардиологов //Клиническая медицина.-2006.-№9.-С.69-73.
53. Гусаківська О.В., Лещинський П.Т. Вплив глутаргіну на клініко-імунологічні показники у хворих на хронічний сальпінгоофорит //Український медичний альманах. 2004. - Том 7, №1. С. 28-30.
54. Дегтярьова І.І., Козачок М.М., Бойчак М.П. Ефективність лікування гепатопротекторами, антиоксидантами різного механізму дії хворих на хронічні токсичні гепатити //Вісник Сумського державного університету.-2004.-№1.- С.107-114.
55. Деміхова Н.В., Псарьова В.Г. Цитокінова ланка патогенезу хронічної серцевої недостатності та медикаментозна корекція у хворих з метаболічним синдромом //Вісник Сумського державного університету.-2006.-№2.-С.155-161.
56. Денисюк В.И., Иванов В.П. Клиническая фоно- и эхокардиография: Практическое руководство. Винница: Логос, 2001.- 206 с.
57. Джозеф Ней. Глутамин у плода и у находящихся в критическом состоянии новорожденных с очень низким весом при рождении: метаболизм и механизм действия // Вестник интенсивной терапии.-2003.-№2.-С.81-87.
58. Дзяк Г.В., Васильева Л., Ханюков А. Хроническая сердечная недостаточность: современные представления //Доктор.-2001.-№4.-С.7-11.
59. Диастолическая дисфункция и клинические проявления сердечной недостаточности у больных с додиализной хронической почечной недостаточностью /А.М. Шутов, Н.И. Кондратьева, Т.Н. Ивашкина и др. //Нефрология.-2001.-Т.5,№4.-С.30-35.
60. Дисфункция эндотелия при тяжелых формах острой почечной недостаточности. Новые подходы к патогенетической терапии / Ф.У. Дзгоева, И.М. Кутырина, С.Г. Мусселиус и др. //Терапевтический архив.-2005.-№6.-С.35-39.
61. Драннік Г.М., Фролов В.М. Вплив глутаргіну на імунологічні показники у хворих з екологічними імунодефіцитами //Український медичний альманах. 2004. - Том 7, №1. С. 30-32.
62. Драпкина О.М., Ивашкин В.Т. Оксид азота и сердечная недостаточность // Терапевтический архив.-2005.-№11.-С.62-68.
63. Ежов В.В. О новой классификации методов физиотерапии //Биофизика.-2003.-№4.-С.54-56.
64. Ефективність лікування гепатопротекторами, антиоксидантами різного механізму дії хворих на хронічні токсичні гепатити /І.І. Дегтярьова, М.М. Козачок, М.П. Бойчак тв ін. //Діагностика і лікування .-2004.-№3.-С.106-114.
65. Ефекти комбінованого призначення низьких доз аторвастатину і вітаміну Е на маркери запалення і ендотеліальну функцію в пацієнтів із серцевою недостатністю / D.Tousolis, C.Antoniades, C.Vassiliadou et al. //Медицина світу.-2006.-Т.21, №2.-С.102-108.
66. Ефимов А.С., Манькоаский Б.Н., Таджиева Д.И. Современные представления о механизмах развития диабетической нефропатии //Ендокринологія.-1999.-Т.4, №1.-С.71-85.
67. Ефремушкин Г.Г., Антропова О.Н., Осипова И.В. Физическая реабилитация в комплексном стационарном лечении больных с хронической сердечной недостаточностью // Терапевтический архив.-2003.-№12.-С.50-54.
68. Жарінов О. Лікування та профілактика серцевої недостатності: підсумки досліджень 2003 року // Медицина світу.-2003.-Т.15, №3.-С.406-413.
69. Жарінов О.Й. Пріоритети ведення хворих з хронічною серцевою недостатністю за сучасними узгодженими рекомендаціями //Серце і судини.-2006.-№2.-С.4-9.
70. Жарінов О.Й. Чи існує альтернативний підхід до фармакотерапії хронічної серцевої недостатності? // Здоров’я України.-2006.-№1-2.-С.11.
71. Жаров Е.И., Стырова Т.К., Верткин А.Л. Тромбоцитарно-сосудистый, пламенный гемостаз и переходящая ишемия миокарда //Кардиология. 1991. - № 8. С. 86-89.
72. Журавлева Л.В. Особенности ремоделирования миокарда левого желудочка у больных хроническими гепатитами и циррозом печени //Сучасна гастроентерологія.-2005.-№4.-С.47-51.
73. Жухоров Л.С., Вороная Ю.Л. Интегральные показатели лейкограмы периферической крови в оценке неспецифической иммунологической реактивности у больных с ишемической болезнью сердца //Клиническая лабораторная диагностика.-2002.-№12.-С.39-41.
74. Заїка А.В., Заїка І.В. Корекція порушень функції підшлункової залози та змін гемостазу при лікуванні хворих на хронічну серцеву недостатність //Український терапевтичний журнал.-2005.-№2.-С.35-39.
75. Закирова А.Н., Шамаев А.Г., Мирионкова Н.А. Антиоксидант пробукол: влияние на свободнорадикальное пероксидное окисление липидов, реологические свойства крови и течение стенокардии //Терапевтический архив.-1998.-№1.-С.29-32.
76. Заремба Є.Х, Смачило О.М., Дунець Г.В. Ефективність магнітотерапії при серцево-судинній патології //Практична медицина.-1997.-№5-6.-С.34-36.
77. Заремба Є.Х., Смачило О.М. Патогенетичне обгрунтування використання магнітотерапії при лікуванні хворих з серцево-судинною патологією //Практична медицина.-1997.-№3-4.-С.102-105.
78. Застосування ентеросорбентів у комплексному лікуванні гематологічних хворих /А.В. Старіков, О.І. Гаврилюк, Л.В. Баронська та ін. //Журнал практичного лікаря.-2004.-№1.-С.24-27.
79. ЗельонийІ.І. Ефективність глутаргіну в імунореабілітації хворих на бешиху з гнійно-некротичними ускладненнями в комплексі хірургічного лікування //Український медичний альманах. 2004. - Том 7, №1. С. 36-38.
80. Золотарева Н.А., Петросян А.П. Биологические эффекты различных видов магнитных полей и их использование в лечении ишемической болезни сердца и дегенеративных заболеваний суставов //Биофизика.-2004.-№3.-С.41-43.
81. Золотарева Т.А. Биологические эффекты оксида азота и их роль в механизме действия физических лечебных факторов //Биофизика.-2002.-№1.-С.60-65.
82. Зубенко И.В. Влияние переменного магнитного поля на на вегетативный тонус больных хроническим гломерулонефритом //Физиотерапия, бальнеология и реабилитация.-2006.-№4.-С.22-25.
83. Зубкова С.М. Антиоксидантная активность физических факторов //Физиотерапия, бальнеология и реабилитация.-2006.-№4.-С.3-11.
84. Зубкова С.М. Антиоксидантная активность физических факторов //Физиотерапия, бальнеология и реабилитация.-2006.-№4.-С.3-12.
85. Зубкова С.М. Антиоксидантные и биоэнергетические эффекты лазерной терапии //Физиотерапия, бальнеология и реабилитация.-2003.-№3.-С.3-12.
86. Зубкова С.М. Современные аспекты магнитотерапии //Физиотерапия, бальнеология и реабилитация.-2004.-№2.-С.3-10.
87. Зубкова С.М. Физиологические основы регуляции иммунной активности при лазеротерапии //Физиотерапия, бальнеология и реабилитация.-2006.-№2.-с.3-10.
88. Зубкова С.М. Электромагнитная безопасность при ультра- и сверхвысокочастотной терапии //Физиотерапия, бальнеология и реабилитация.-2004.-№5.-С.3-6.
89. Зубкова С.М., Боголюбов В.М. Биофизические и физиологические механизмы лечебного действия электромагнитных излучений //Физиотерапия, бальнеология и реабилитация.-2003.-№4.-С.3-9.
90. Иванова Л.Л. Применение глутаргина при лечении больных артериальной гипертензией //Український медичний альманах. 2004. - Том 7, №1. С. 39-40.
91. Изменения активности эндотелиновой системы при экспериментальной недостаточности сердца / М.И. Попович, В.А. Кобец, М.П. Тодираш и др. //Кардиология.-2005.-№8.-С.33-36.
92. Изменения фармакокинетики лекарственных средств у больных с почечной недостаточностью /С.Б. Карье, В. Лонэ-Ваше, Н.Л. Козловская и др. //Терапевтический архив.-2005.-№6.-С.78-82.
93. Ильяш М.Г., Бризинская Я.М., Ткаченко И.В. Применение ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента у больных ревматизмом с недоста-точностью митрального клапана //Укр.кардиол.журн.-1998.-№ 4.-С. 26-28.
94. Иммунопатологические реакции у больных с различными формами клинического течения ишемической болезни сердца /Т.И. Гавриленко, Е.М. Корнилина, Л.В. Якушко и др. //Матеріали Міжнародного форуму «Кардіологія вчора, сьогодні, завтра».-К.-2006.-С.34-38.
95. Исследование терапевтических свойств нового производного таурина при хронической патологии печени /Л.К. Хныченко, В.В. Бульон, Н.С. Сапронов, Н.И. Кудряшова //Патологическая физиология и экспериментальная терапия.-2002.-№1.-С.6-8.
96. Іванов В.П. Клінічна ефективність бета-адреноблокаторів, аміодарону та комбінацій бета-адреноблокаторів з аміодароном у пацієнтів з прогресуючою серцевою недостатністю і суправентрикулярними аритміями //Буковинський медичний вісник.-2006.-№1.-С.29-38.
97. Іоффе І.В. Ефективність комбінації ербісолу та глутаргіну при медичній реабілітації хворих з множинними пептичними виразками шлунка та дванадцятипалої кишки після проведення хіруругічного лікування //Український медичний альманах. 2004. - Том 7, №1. С. 47-49.
98. Казмірчук В., Мальцев Д. Роль цитокінів у виявленні функціональних порушень імунітету // Ліки України.