КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ШЛУНКОВИХ ДИСРИТМІЙ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2-ГО ТИПУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДУ «ІНСТИТУТ ТЕРАПІЇ ІМЕНІ Л. Т. МАЛОЇ АМН УКРАЇНИ»

На правах рукопису

МОЖИНА ТЕТЯНА ЛЕОНІДІВНА

УДК 616.33 092 085: 616.379 008.64

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ
ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ШЛУНКОВИХ ДИСРИТМІЙ
У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2-ГО ТИПУ

14.01.02 внутрішні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Фадєєнко Галина Дмитрівна

Харків 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........4
ВСТУП..5
РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКУ ТА ЛІКУВАН-НЯ ШЛУНКОВИХ ДИСРИТМІЙ (аналітичний огляд літератури).....14
1.1. Актуальність проблеми, що розглядається..14
1.2. Сучасні уявлення про патогенетичні механізми розвитку шлункових дисритмій первинного (функціональна диспепсія) та вторинного (цукровий діабет) ґенезу, методи діагностики порушень спорожнення шлунку.16
1.3. Методи лікування порушеного спорожнення шлунка у хворих на цукровий діабет 2-го типу та функціональну диспепсію..26
РОЗДІЛ 2
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.34
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих..34
2.2. Методи обстеження42
Розділ 3
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ. РЕЗУЛЬТАТИ ЛАБОРАТОРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ...55
3.1. Клінічні прояви основного захворювання в обстежених хворих..55
3.2. Результати ультразвукового дослідження спорожнення шлунку у практично здорових осіб59
3.3. Результати ультразвукового дослідження спорожнення шлунку у хворих на цукровий діабет 2-го типу та функціональну диспепсію. Розподіл пацієнтів на групи..61
3.4. Інфікування гелікобактерійною інфекцією та її вплив на показники спорожнення шлунку у хворих на цукровий діабет 2-го типу..67
3.5. Сироваткові концентрації гастроінтестинальних гормонів в обстежених хворих69
3.6. Стан вуглеводного обміну в обстежених хворих та його зв'язок з показниками спорожнення шлунку..74
3.7. Біохімічні предиктори шлункових дисритмій.79
Розділ 4
ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ВТОРИННОГО УПОВІЛЬНЕННЯ СПОРОЖНЕННЯ ШЛУНКУ ЗА ДОПОМОГОЮ МОСАПРИДУ...90
4.1. Загальна схема фармакотерапії обстежених хворих...90
4.2. Вплив лікування на клінічні прояви уповільненого спорожнення шлунку.....92
4.3. Динаміка змін моторно-евакуаторної функції шлунку на тлі лікування мосапридом у хворих на цукровий діабет 2-го типу та функціональну диспепсію....94
4.4. Вплив лікування на рівень гастроінтестинальних гормонів..98
4.5. Динаміка показників вуглеводного обміну на тлі лікування мосапридом.......101
Розділ 5
Аналіз і узагальнення отриманих результатів........109
5.1. Обговорення результатів, отриманих після первинного клініко-лабораторно-інструментального обстеження хворих ..109
5.2. Аналіз і узагальнення результатів, отриманих в динаміці лікування...116
5.3. Клінічні приклади результатів корекції уповільненого спорожнення шлунку за допомогою мосаприду..121
ВИСНОВКИ.132
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.134
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......135
ДОДАТКИ....160

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВООЗ

Всесвітня Організація Охорони Здоров’я

ІМТ

індекс маси тіла

МРТ

магнітно-резонансна томографія

13С

ізотоп вуглецю

УЗД

ультразвукове дослідження

ФД

функціональна диспепсія

ЦД

цукровий діабет

ШКТ

шлунково-кишковий тракт

ШСШ

швидкість спорожнення шлунку

D2

дофаміновий рецептор 2-ї групи

G-17

гастрин-17

Ghr

грелін

H. pylori

гелікобактер пілорі

HbA1c

глікозильований гемоглобін

HOMА

«гомеостатична модель» Homeostasis Model Assessment

HOMA-IR

індекс інсулінорезистентності, розрахований згідно з HOMА

Ins

інсулін

NO

оксид азоту

Т50

час напівспорожнення шлунку

5-HT3

гідрокситриптаміновий рецептор 3-ї групи

5-HT4

гідрокситриптаміновий рецептор 4-ї групи

ВСТУП

Актуальність теми
В останні роки реєструється безперервне збільшення захворюваності на цукровий діабет (ЦД). За даними статистики, у 2000 році кількість хворих на ЦД складала 2,8 % від загального числа хворих, а до 2030 року вона (за прогнозами експертів ВООЗ) зросте майже на 100 % та складатиме 4,4 % від загальної кількості хворих, що в абсолютних цифрах становитиме близько 366 млн осіб [1]. Таке значне збільшення захворюваності на ЦД та стурбованість медиків станом здоров’я людства пояснює виникнення такого яскравого фразеологізму, як «епідемія ЦД» або «пандемія ЦД».
Зростання захворюваності на ЦД не обминуло і територію України. Так, за даними центру медичної статистики України, у 2000 році ЦД був найпоширенішим в таких регіонах України як Хмельницькій, Черкаській та Харківській областях (відповідно 2562,8, 2453,0 та 2375,1 на 100000 населення), а на всій території України складала 1845,8 на 100000 населення [2]. У 2005 році поширеність ЦД збільшилася та склала 2137,2 на 100000 населення, при цьому найвищий рівень захворюваності реєстрували вже в Чернівецькій, Хмельницькій та Черкаській областях (відповідно 3064,2, 2976,9 та 2849,0 на 100000 населення). З урахуванням того, що у 2004 році чисельність населення України складала 47271300 осіб, а загальна поширеність ЦД у цьому році не перевищувала 2043,1 на 100000 населення, то після проведення нескладних розрахунків виявилося, що кількість хворих на ЦД у 2004 році в Україні складала 965799,9 осіб. Якщо взяти до уваги думку експертів ВООЗ, які стверджують, що «у 2030 році в країнах колишнього соціалістичного табору популяція хворих, котрі страждають на ЦД, зросте на 20%.../1/ 1)», то виявиться, що у 2030 році на території України мешкатиме приблизно 1158959,9 хворих на ЦД. Водночас необхідно відзначити, що ці дані можуть і не відбивати реальну поширеність
_____________________________________
/1/ 1) розд. Results, р. 1050.
захворювання, оскільки далеко не всі хворі враховані.
Медико-соціальна значущість ЦД зумовлена не лише його високою поширеністю, але й розвитком серйозних ускладнень з боку серця, мозку, нирок та сітківки, що сприяють зниженню якості життя пацієнтів [3, 4], розвиткові ранньої інвалідизації та є причиною смерті великої кількості хворих [5]. Також перебіг ЦД ускладнюється ураженням органів травного тракту. American Diabetes Association та National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases стверджують, що „на тлі тривалого перебігу ЦД у 50-60 % осіб відзначаються симптоми ураження шлунково-кишкового тракту/6/ 1), /7/ 2)”.
Завдяки сучасним методам інструментальної діагностики (сцинтиграфії, 13С-октаноєвого дихального тесту, магнітно-резонансної томографії) стало відомо, що найчастіше з органів травної системи при ЦД уражається шлунок, а саме його моторна функція. Вважається, що затримка їжі в порожнині шлунку притаманна 80-90 % хворих на ЦД незалежно від виду діабету [8-15]. За даними Digestive Diseases Interagency Coordinating Committee, поширеність діабетичного гастропарезу в США у 2000 році склала 8 % від усього населення цієї країни й в абсолютних цифрах досягла 1,5 млн осіб [16]. Доведено, що погіршення компенсації перебігу ЦД пов’язано з порушенням евакуації їжі з порожнині шлунку [12, 14]. Також існують дані, що уповільнене спорожнення шлунку від вжитої їжі у хворих на ЦД сприяє істотному зниженню якості життя цих пацієнтів [3-4, 18-19], а також спричиняє зростання смертності цієї когорти осіб [18].
Перебіг ще одного дуже поширеного захворювання функціональної диспепсії (ФД) супроводжується розвитком шлункових дисритмій у ранній постпрандіальний період. Незважаючи на значну поширеність первинного та вторинного порушення спорожнення шлунку, нині відсутні остаточні дані
___________________
/6/ 1) розд. Results, р. 4.
/7/ 2) розд. Results, р. 3.
щодо механізмів розвитку цього стану, не відомі зміни гастроінтестинальних гормонів (греліну (Ghr), гастрину-17 (G-17)), не визначені предиктори розвитку шлункових дисритмій як при ЦД, так і при ФД.
Невеликий відсоток діагностування шлункових дисритмій в клінічній практиці пояснюється неможливістю широкого використання «золотих» стандартів діагностики порушень моторно-евакуаторної функції шлунку (сцинтиграфія, 13С-октаноєвий дихальний тест), що зумовлено високою собівартістю цих досліджень, труднощами у зберіганні радіоізотопів та ін. [20-26]. Таким чином, постає необхідність модифікації швидкого, технічно простого й економічно доступного методу для адекватної діагностики порушень перистальтичної активності шлунку як в амбулаторно-поліклінічних, так і стаціонарних умовах.
У лікуванні уповільненого спорожнення шлунку використовуються численні ліки (метоклопрамід, еритроміцин, домперідон, цизаприд), вживання яких супроводжується розвитком побічних ефектів (екстрапірамідні явища, гінекомастія, галакторея, сухість у роті, головний біль, кардіотоксичність), а сила гастропрокінетичного ефекту є дуже варіабельною (від мінімального до значно вираженого); можливість консервативної корекції прискореної перистальтики шлунку у хворих на ЦД обмежується тільки одним препаратом (прамлінтідом), але його використання неможливе у хворих, які не отримують інсулін короткої дії. У зв’язку з цим нині є актуальним підбір максимально ефективного фармакопрепарату з вираженими гастропрокінетичними властивостями з можливістю адекватного індивідуального дозування залежно від ступеня уповільнення спорожнення шлунку за умови наявності в лікарського засобу мінімальної кількості побічних дій [10, 27-32].
Отже, можна констатувати, що актуальність вибраного напряму дисертаційного дослідження зумовлена:
значною поширеністю ЦД та вторинних шлункових дисритмій на тлі декомпенсації регуляції вуглеводного обміну;
необхідністю визначення лабораторно-інструментальних особливостей розвитку шлункових дисритмій у хворих з первинним та вторинним порушенням моторики шлунку;
необхідністю підбору адекватної фармакотерапії уповільненого спорожнення шлунку на тлі ЦД залежно від ступеня порушення евакуаторної функції з урахуванням стану компенсації основного захворювання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Виконане дисертаційне дослідження є складовою частиною планової науково-дослідної роботи відділу захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту ДУ «Інститут терапії імені Л. Т. Малої АМН України» за темою «Розробити методи діагностики і профілактики прогресування H. pylori-асоційованого атрофічного гастриту» (номер державної реєстрації № 0105 U 000757). Роль здобувача у виконанні цієї науково-дослідної роботи полягала у проведенні відбору тематичних хворих, заповненні формалізованих карт-історій хвороб, оформленні патенту на корисну модель.
Мета дослідження. Розробити метод можливої корекції шлункових дисритмій на основі вивчення і оцінки клініко-лабораторно-інструментальних проявів порушень шлункової перистальтики у хворих на ЦД 2-го типу з урахуванням патогенетичних механізмів розвитку цього ускладнення.
Завдання дослідження:
1. Визначити клінічні особливості перебігу шлункових дисритмій у хворих на ЦД 2-го типу та ФД.
2. Оцінити частоту зустрічальності порушення шлункової перистальтики у хворих на ЦД 2-го типу.
3. Дослідити і проаналізувати вміст гастроінтестинальних гормонів (гастрин-17, грелін), стан вуглеводного обміну (глікемія натще, глікозильований гемоглобін, інсулін, індекс інсулінорезистентності) у хворих з шлунковими дисритміями залежно від етіології порушення моторно-евакуаторної функції шлунку та виду шлункових дисритмій.
4. Оцінити вплив мосаприду на показники моторно-евакуаторної функції шлунку у хворих з уповільненим спорожненням шлунку при ЦД 2-го типу та ФД.
5. Оцінити ефекти різних доз (7,5 та 15 мг) мосаприду на клінічний перебіг захворювання, на рівні гастроінтестинальних гормонів (гастрин-17, грелін), а також на показники вуглеводного обміну (глікемія натще, глікозильований гемоглобін, інсулін, індекс інсулінорезистентності).
Об’єкт дослідження шлункові дисритмії у хворих на ЦД 2-го типу та ФД.
Предмет дослідження вторинне уповільнення спорожнення шлунку, яке зумовлене порушенням вуглеводного обміну, в динаміці лікування гастропрокінетиком (мосапридом).
Методи дослідження:
- клініко-анамнестичний (оцінка симптомів та перебігу захворювання);
- загально-клінічне обстеження;
- лабораторний (глюкозооксидазний та фотоколориметричний методи для визначення рівня глюкози плазми крові натще та HbA1c, твердофазовий імуносорбентний метод для оцінки концентрації G-17, Ghr, Ins у сироватці крові, швидкий однокроковий імунохроматографічний метод для виявлення антитіл до H. pylori);
- математичний для розрахунку індексу інсулінорезистентності HOMA-IR згідно «гомеостатичної моделі» (Homeostasis Model Assessment);
- інструментальний (ультразвукове дослідження моторно-евакуаторної функції шлунку);
- статистичний (оцінка вірогідності отриманих даних).

Наукова новизна отриманих результатів
Уперше вивчені клініко-біохімічні особливості шлункових дисритмій у хворих з вторинним (при ЦД 2-го типу) та первинним (на тлі ФД) порушенням моторно-евакуаторної функції шлунку.
Відзначено значне зниження сироваткових концентрацій гастроінтестинальних гормонів, що активують перистальтичну активність шлунку, зокрема G-17, Ghr, у хворих з уповільненим спорожненням шлунку на ЦД 2-го типу та ФД.
Відмічено нормалізування моторно-евакуаторної функції шлунку у хворих на ЦД 2-го типу та ФД при лікуванні новітнім гастропрокінетиком мосапридом без негативного впливу на вуглеводний обмін.
На основі отриманих даних науково обґрунтовані критерії призначення гастропрокінетичної терапії з використанням мосаприду в індивідуально підібраному дозуванні для корекції уповільненого спорожнення шлунку на тлі ЦД 2-го типу залежно від ступеня затримки їжі в порожнині шлунку.
Практичне значення отриманих результатів
Встановлено наявність різноманітних видів шлункових дисритмій (прискорення евакуації їжі з порожнині шлунку, помірне та значне уповільнене спорожнення шлунку, діабетичний гастропарез) у хворих на ЦД 2-го типу.
Встановлено ефективність гастропрокінетичної терапії з використанням різноманітних добових доз мосаприду при корекції вторинного (при ЦД 2-го типу) та первинного (на тлі ФД) уповільненого спорожнення шлунку помірного та значного ступенів.
Модифікована методика дослідження моторно-евакуаторної функції шлунку з використанням економічно доступного, високоінформативного та безпечного методу ультрасонографії.
Доведена можливість застосування УЗД спорожнення шлунку для визначення виду та ступеня порушення моторно-евакуаторної функції шлунку при захворюванні на ЦД 2-го типу та ФД.
Основні результати проведеного дослідження впроваджено в практичну роботу гастроентерологічного відділення ДУ «Інститут терапії імені Л. Т. Малої АМН України», терапевтичного відділення Харківського обласного госпіталю для інвалідів війни, терапевтичного відділення Харківської клінічної лікарні № 28 Київського району, гастроентерологічного відділення Харківського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, терапевтичного відділення Миколаївської обласної лікарні, гастроентерологічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні; в навчальний процес на кафедрі внутрішньої медицини Сумського державного університету.
Особистий внесок здобувача
Пошукувач самостійно здійснив пошук літературних джерел та аналіз літературних даних. Здобувачем проведено відбір тематичних хворих і сформовано групи пацієнтів; розроблено та заповнено формалізовані карти-історії хвороб; здійснено поглиблені клінічні спостереження та часткове лабораторне обстеження пацієнтів (особисто проведено виявлення антитіл до H. pylori за допомогою швидкого однокрокового імунохроматографічного методу); модифіковано методику УЗД спорожнення шлунку від напіврідкої їжі. Пошукувачем здійснено первинну обробку результатів клінічних, біохімічних та інструментальних методів та лікування всіх хворих з наступним спостереженням. Здобувачем сформовано комп’ютерну базу даних обстежених пацієнтів, проведено статистичну обробку отриманих результатів, надано клінічне тлумачення даних кореляційного та регресійного аналізів. Особисто автором написано й оформлено всі розділи дисертаційної роботи, сформульовано основні положення, висновки та практичні рекомендації, забезпечено впровадження в клінічну практику результатів дослідження, здійснено відображення основних положень дисертації на наукових конференціях.
Здобувач брав участь у розробці деклараційного патенту України № 23694 «Спосіб диференційованої діагностики порушень моторики шлунку у хворих на цукровий діабет 2-го типу та/або функціональну диспепсію». Проведено інформаційно-патентний пошук та підбір тематичної літератури, набір тематичних хворих, організація комплексного обстеження хворих, відпрацьовування методики УЗД спорожнення шлунку, статистична обробка отриманих результатів, надане клінічне пояснення результатів дослідження.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації доповідалися на засіданнях наукового товариства гастроентерологів м. Харкова (2006 р.) і дню молодого вченого та спеціаліста в рамках проведення Фестивалю науки в Україні «Вклад молодих вчених у розвиток медичної науки і практики», м. Харків (16 травня 2007 р.); на наукових конференціях: «Вклад молодих вчених у розвиток медичної науки і практики», присвяченій пам’яті академіка Л. Т. Малої, м. Харків (12 квітня 2006 р.) (запропонована доповідь посіла І місце), «Профілактика, діагностика та лікування основні складові терапії», м. Харків (19 жовтня 2006 р.), «Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки у вирішенні проблем внутрішніх хвороб», м. Харків (28 березня 2007 р.), «Ліки людини», м. Харків (22 березня 2007 р.), «Внутрішні хвороби. Нові аспекти», м. Харків (18 жовтня 2007 р.); на науково-практичних конференціях з міжнародною участю «Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині», м. Харків (20 жовтня 2006 р.), «Вчені майбутнього», м. Одеса (25-26 жовтня 2006 р.), «Сучасна гастроентерологія і гепатологія: фундаментальні і прикладні аспекти», м. Полтава (24-25 травня 2007 р.); на міжнародних конференціях та конгресах: «IV Міжнародна медико-фармацевтична конференція студентів та молодих вчених», м. Чернівці (3-5 квітня 2007 р.) (представлена доповідь посіла І місце), «ХІ ювілейний міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, присвячений 50-річчю заснування ТДМУ», м. Тернопіль (10-12 травня 2007 р.), «9-й Славяно-Балтийский форум «Санкт-Петербург Гастро-2007», м. Санкт-Петербург (15-18 травня 2007 р.).

Публікації
Матеріали дисертації опубліковано у 22 наукових працях, з них 9 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, зокрема 4 моноосібні; 13 тез в інших виданнях (збірники наукових праць, тези та матеріали конференцій), 1 деклараційний патент України на корисну модель (№ 23694, Бюлетень промислова власність. 2007. №8. С. 4.13).
Обсяг та структура дисертації
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота містить перелік умовних скорочень, вступ, 5 розділів, висновки, практичні рекомендації, список використаних джерел, додатки. Дисертація викладена на 165 сторінках друкованого тексту, з них 134 сторінки займає основний зміст. Наочна ілюстрація роботи здійснена за допомогою 8 таблиць, 26 рисунків, 13 додатків. Список використаних джерел складається з 210 найменувань (на 24 сторінках), з них 70 кирилицею та 140 латиною.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та клініко-лабораторно-інструментальну оцінку шлункових дисритмій на тлі цукрового діабету 2-го типу, запропоновано нове вирішення актуальної наукової проблеми щодо корекції вторинного уповільнення спорожнення шлунку з використанням сучасного гастропрокінетика мосаприду на підставі визначення ультразвукових та біохімічних ознак повільної евакуації їжі з порожнині шлунку.

1. Клінічною особливістю вторинного порушення спорожнення шлунку (незалежно від виду шлункових дисритмій) є наявність поодиноких диспепсичних скарг; первинне порушення моторики шлунку асоціюється з більш вираженим диспепсичним синдромом, що супроводжується яскравим суб’єктивним забарвленням скарг.
2. Хворим на цукровий діабет 2-го типу властиві різноманітні види шлункових дисритмій: 56,9 % мають порушення моторно-евакуаторної функції шлунку, зокрема її помірне (63,4 % випадків) або виражене (36,6 % випадків) уповільнення, 23,6 % пацієнтів притаманні ультразвукові ознаки прискореної евакуації їжі з порожнині шлунку, 19,4 % хворих на цукровий діабет 2-го типу мають незмінене спорожнення шлунку.
3. Уповільнене спорожнення шлунку при цукровому діабеті 2-го типу пов’язано зі зниженням рівнів G-17 (rs = 0,4; р < 0,005) та Ghr (rs = 0,4; р < 0,002), а також з поганою компенсацією рівня глікемії натще (rs = (-0,4); р < 0,005) та значною інсулінорезистентністю (rs = (-0,4); р < 0,01); в той час як повільна евакуація їжі з порожнини шлунку при функціональній диспепсії асоціюється з менш вираженими змінами сироваткових концентрацій G-17 (rs = 0,5; p < 0,008) і Ghr (rs = 0,4; p < 0,02) та не супроводжується порушенням вуглеводного обміну; прискорення шлункової перистальтики при цукровому діабеті 2-го типу обумовлене підвищенням концентрації Ghr (rs = 0,8; p < 0,0001).
4. Призначення прокінетику мосаприду сприяє вірогідному нормалізуванню швидкості спорожнення шлунку у хворих з помірним (R = (-4,5); p < 0,0001) та значним (R = (-3,4); p < 0,001) уповільненням моторики шлунку на тлі цукрового діабету 2-го типу, а також відновленню показників перистальтичної активності шлунку (R = (-5,0); p < 0,0001) у хворих з функціональною диспепсією.
5. Призначення мосаприду у добовому дозуванні 15 мг сприяє зменшенню диспепсичного синдрому, що супроводжується вірогідним підвищенням рівня сироваткового Ghr (R = (-3,4); p < 0,001) та не асоціюється з негативними змінами показників вуглеводного обміну, що обґрунтовує доцільність призначення мосаприду хворим зі значним уповільненням моторики шлунку на тлі цукрового діабету 2-го типу у дозі 15 мг на добу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих на цукровий діабет 2-го типу доцільно проводити обстеження стану моторно-евакуаторної функції шлунку за допомогою ультразвукового дослідження з метою визначення наявності порушення швидкості спорожнення шлунку та оцінки ступеня уповільнення шлункової моторики.
2. Оцінювати моторно-евакуаторну функцію шлунку слід на основі ультрасонографічного визначення швидкості спорожнення шлунку: ((-45,0)-(-55,0)) % не змінене спорожнення шлунку, ((-35,0)-(-44,9)) % помірне уповільнення спорожнення шлунку, ((-25,0)-(-34,9)) % виражене уповільнення спорожнення шлунку, менш (-24,9) % гастропарез, більш (-55,0) % прискорення спорожнення шлунку.
3. Повільне спорожнення шлунку у хворих на цукровий діабет 2-го типу можна прогнозувати при умові одночасного зниження сироваткових концентрацій гастроінтестниальних гормонів (G-17 менш 9,3 пмоль/л, Ghr менш 70,2 пг/мл) та незадовільної компенсації рівня глікемії натще.
4. Хворим на цукровий діабет 2-го типу, що мають уповільнення евакуації їжі з порожнині шлунку, слід призначати мосаприд. При помірному уповільненні швидкості спорожнення шлунку доцільно призначати мосаприд у добовій дозі 7,5 мг протягом 30 діб, при значному уповільненні спорожнення шлунку в більшому добовому дозуванні 15 мг протягом 30 діб.
5. Контрольне ультразвукове дослідження спорожнення шлунку по закінченні прийому мосаприду дозволить оцінити якість проведеної гастропрокінетичної терапії, коректувати добове дозування мосаприду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Global prevalence of diabetes: estimates for the year 2000 and projections for 2030 / S. Wild, G. Roglic, A. Green [et al.] // Diabetes Care. 2004. №27 (5). Р. 1047-1053.

2.

Українська База Медико-Статистичної Інформації. Серпень 2006. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.medstat.com.ua/ukr/ download/down.html. Заголовок з екрану.

3.

Агарков Н.М. Опыт изучения качества жизни больных сахарным диабетом / Н.М. Агарков // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2006. N 1. C. 24-26.

4.

Качество жизни больных сахарным диабетом / Сидоров П.И., Соловьев А.Г., Мулькова Н.Н. [и др.] // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2007. N 2. C. 20-23.

5.

King H. Global burden of diabetes, 1995-2025. Prevalence, numerical estimates and projection / H. King // Diabetes Care. 1998. N 21. P.1414-1431.

6.

Sanders K. Remodeling of the Rhythmo-neuromuscular Apparatus in Diabetes [Електронний ресурс] / K. Sanders. 2006. Режим доступу: http://www.niddk.nih.gov/federal/ddicc/minutes _4-2-04.pdf.

7.

Covie C.C. Diabetes 1996: vital statistics, Alexandria [Електронний ресурс] / C.C. Covie. Режим доступу: http://www.diabets.org/type-2-diabetes/ complications.jsp.

8.

Gastric emptying in diabetes: clinical significance and treatment [Електроний ресурс] / Horowitz M., O'Donovan D., Jones K.L. [et al.] // Diabet. Med. 2002. N 19(3). P.177-194. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/medline/pmid;11918620?

9.

Галстян Г.Р. Хронические осложнения сахарного диабета: этиопатогенез, клиника, лечение / Г.Р. Галстян // Русский медицинский журнал. 2002. № 27. С. 61-66.

10.

Diabetic gastroparesis [Електроний ресурс] / Stassen M.P., Clinique Renard A., Herstal F. [et al.] // Rev. Med. Liege. 2005. N 60 (5-6). P. 509-515. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/medline/pmid;16035319?

11.

Современные возможности профилактики сахарного диабета 2 типа / Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. [и др.] // Русский медицинский журнал. 2007. Том 15, № 11. С. 915-921.

12.

Подходы к управлению сахарным диабетом 2 типа / Аметов А.С., Демидова Т.Ю., Мельник А.В. [и др.] // Русский медицинский журнал. 2005. № 28. С. 1933-1943.

13.

Prevalence of gastrointestinal symptoms associated with diabetes mellitus A population based survey of 15000 adults [Електроний ресурс] / Bytzer P., Talley N.J., Leemon M. [et al.] // Archives of InternalMedicine. 2001. N161 (16). P.1989. Режим доступу до журн.: http://archinte.ama-assn.org/cgi/content/abstract/161/16/1989?

14.

Балаболкин М.И. Лечение сахарного диабета и его осложнений: руководство [для системы послевуз. проф. образования врачей] / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова. М.: Медицина, 2005. 511 c.

15.

Prevalence of Delayed Gastric Emptying in Diabetic Patients and Relationship to Dyspeptic Symptoms. A prospective study in unselected diabetic patients / M. Samsom, J.R. Vermeijden, A.J. Smout [et al.] // Diabetes Care. 2003. N 26. Р. 3116-3122.

16.

Parkman H. Overview of the Epidemiology, Clinicals Aspects, Diagnosis and Economic Burden of Gastroparesis [Електронний ресурс] / H. Parkman. Режим доступу: http:// www.niddk.nih.gov/federal/ddicc/minutes_4-2-04.pdf.

17.

Манушарова Р.А. Сахарный диабет 2 типа у женщин в постменопаузе / Р.А. Манушарова, Э.И. Черкезова // Русский медицинский журнал. 2006. Том 14, № 6. С. 464-467.

18.

Keith-Ferris J. The quality of live issues for patients with gastroparesis [Електронний ресурс] / J. Keith-Ferris. Режим доступу: http:// www.niddk.nih.gov/federal/ddicc/minutes_4-2-04.pdf.

19.

Quality of life in US national sample of adults with diabetes and motility related upper gastrointestinal symptoms [Електроний ресурс] / Siddique R., Ricci J.A., Stewart W.F. [et al.] // Dig. Dis. Sci. 2002. N47 (4). P.683-689. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/medline/pmid;11991593?

20.

Кривоносова Е.М. Диабетические гастропатии: клиника, диагностика, лечение / Е.М. Кривоносова // Врачебная практика. 2002. N2. С.28-32.

21.

Щербак О.Я. Діабетичні ураження травного тракту / О.Я. Щербак // Укр. медич. часопис. 2002. N3. С. 24-28.

22.

Колесникова Е.В. Диабетическая гастропатия: современный взгляд на этиопатогенез, диагностику и лечение / Е.В. Колесникова // Здоровье Украины. 2007. № 143. С. 25-27.

23.

Шишкин А.Н. Диабетическая гастропатия. Проблемы и решения / А.Н. Шишкин, Д.В. Кирилюк // Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости. 2007. №1. С.54-58.

24.

Пиманов С.И. Диагностика диабетической гастропатии / С.И. Пиманов, А. М. Стояков. Минск, 2002. 241 с.

25.

Колесникова Е.В. Эндокринные заболевания и патология органов пищеварения / Е.В. Колесникова // Журнал містецтво лікування. 2007. №2. С.14-21.

26.

Шептулин А.А. Нарушения моторики желудочно-кишечного тракта: современные методы диагностики и лечения / А.А. Шептулин // РЖГГК. 2001. N6. С.89-91.

27.

Rabine I.C. Management of the patients with gastroparesis [Електроний ресурс] / I.C. Rabine // Journal of Gastroenterology. 2001. N32 (1). P. 11-18. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/medline/pmid;11154162?

28.

Зилов А.В. Патогенетическое лечение сахарного диабета 2 типа в дебюте / А.В. Зилов, О.М. Шмидт // Русский медицинский журнал. 2006. Том 14, № 6. С. 472-475.

29.

Терапія цукрового діабету 2 типу та його ускладнень. Рекомендації NICE // Медицина світу. 2005. Т. XV, ч. 3. С. 157163.

30.

Недосугова Л.В. Новые стратегии в лечении сахарного диабета 2 типа / Л.В. Недосугова // Русский медицинский журнал. 2004. № 12. С. 732.

31.

Лікування при цукровому діабеті 2-го типу: короткі резюме систематичних оглядів кокранівського співробітництва // Український медичний часопис. 2007. №2(58). С. 23-26.

32.

Церукал в гастроэнтерологической практике / Григорьев П.Я.,. Яковенко Э.П., Агафонова Н.А. [и др.] // Фарматека. 2003. №10. С. 7-9.

33.

Ганог В.Ф. Фізіологія людини / В.Ф. Ганог. Львів, 2002. 767 с.

34.

El-Salhy M. Abnormal gastrointestinal endocrine cells in patients with diabetes type 1: relationship to gastric emptying and myoelectrical activity [Електроний ресурс] / El-Salhy M., Sitohy B. // Scand. J. Gastroenterol. 2001. N36 (11). P.1162-1169. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/ cgi/medline/pmid; 11686215?

35.

Absence of the interstitial cells of Cajal in patients with gastroparesis and correlation with clinical findings [Електроний ресурс] / Forster J., Damjanov I., Lin Z. [et al.] // J. Gastrointest. Surg. 2005. N9 (1). P.102-108. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/medline/pmid;11686475?

36.

Loss of interstitial cells of Cajal network in severe idiopathic gastroparesis / Battaglia E., Bassotti G., Bellone G. [et al.] // World J. Gastroenterol. 2006. N 12(38). P. 6172-6177.

37.

Ткач С.М. Взаємозв'язок розвитку автономної нейропатії і хронічної сенсорно-моторної полінейропатії у хворих на цукровий діабет І типу / С.М. Ткач // Ендокринологія. 2005. Т. 10, N 2. C. 146-155.

38.

Gastroparesis: a common disorder. Pathogenesis of gastroparesis (Digestive Diseases Interagency Coordinating Committee 2004) [Електроний ресурс]. Режим доступу: www.niddk.nih.gov/federal/ddicc/minutes_6-1-07.pdf.

39.

Mechanisms of disease: the pathological basis of gastroparesis a review of experimental and clinical studies [Електроний ресурс] /Vittal H., Farrugia G., Gomez G. [еt al.] // Nat. Clin. Pract. Gastroenterol. Hepatol. 2007. № 4(6). Р. 336-346. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/ cgi/medline/pmid;17541447?

40.

Мосієнко Г.П. Роль деяких гастроінтестинальних гормонів у патогенезі функціональних захворювань травного каналу / Г.П. Мосієнко // Сімейна медицина. 2006. № 4. С. 55-56.

41.

Бродяк І.В. Вплив L-аргініну на активність NO-синтази та окисну модифікацію білків при стрептозотоциновому діабеті у щурів / І.В. Бродяк // Експерим. та клініч. фізіологія і біохімія. 2005. N 4. C. 23-28.

42.

The effect of sildenafil on gastric emptying in patients with end-stage renal failure and symptoms of gastroparesis [Електроний ресурс] / Dishy V., Cohen Pour M., Feldman L. [et al.] // Clin. Pharmacol. Ther. 2004. N76 (3). P. 281-286. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/medline/pmid; 15371988?

43.

Gonlachanvit S. Effect of altering gastric emptying on postprandial plasma glucose concentrations following a physiologic meal in type II diabetic patients [Електроний ресурс] / S. Gonlachanvit // Dig. Dis. Sci. 2003. N 48(3). P. 488-497. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/ medline/pmid;12757160?

44.

Horowitz M. Gastrointestinal motor function in diabetes mellitus: Relationship to blood glucose concentrations / M. Horowitz // Journal of Gastroenterology and Hepatology. 1998. N 13 (Suppl). P. S239-245.

45.

Relationship between gastric emptying, intragastric meal distribution and blood glucose concentrations in diabetes mellitus [Електроний ресурс] / Jones K.L., Horowitz M., Wishart J. [et al.] // J. Nucl. Med. 1995. N 36. P. 22202228. Режим доступу до журн.: http://jnm.snmjournals.org/cgi/content/abstract/ 36/12/2220?

46.

Балаболкин М.И. Инсулинорезистентность в патогенезе сахарного диабета 2 типа / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова // Сахарный диабет. 2001. N 1. С. 10-12.

47.

Демидова Т.Ю. Коррекция инсулинорезистентности обеспечивает многофакторную стратегию управления сахарного диабета 2 типа / Т.Ю. Демидова, Е.Н. Ерохина // Русский медицинский журнал. 2007. Том 15, № 11. С. 897-904.

48.

Шаповал О.Н. Устранение инсулинорезистентности и профилактика СД ІІ типа / О.Н. Шаповал // Провизор. 2006. N19/20. C. 62-64.

49.

Changes of gastric emptying rate and gastrin levels are early indicators of autonomic neuropathy in type II diabetic patients [Електроний ресурс] / Migdalis L., Thomaides T., Chairopoulos C. [et al.] // Clin. Auton. Res. 2001. N11 (4). P. 259-263. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/ medline/pmid;11710799?

50.

Role for central ghrelin in food intake and secretion profile of stomach ghrelin in rats / Murakami N., Hayashida T., Kuroiwa T. [et al.] // J. Endocrinol. 2002. N174 (2). P. 283-288.

51.

Stomach regulates energy balance via acylated ghrelin and desacyl ghrelin / Asakawa A., Inui A., Fujimiya M. [et al.] // Gut. 2005. N54. P. 1824.

52.

Peeters T. L. Ghrelin: a new player in the control of gastrointestinal functions / T. L. Peeters // Gut. 2005. N 54. P. 16381649.

53.

Peeters T. L. Potential of ghrelin as a therapeutic approach for gastrointestinal motility disorders [Електроний ресурс] / T. L. Peeters // Curr. Opin. Pharmacol. 2006. N 6(6). P. 553-558. Режим доступу до журн.: http:// highwire.stanford.edu/cgi/medline/pmid;17011824?

54.

Ghrelin induces fasted motor activity of the gastrointestinal tract in conscious fed rats [Електроний ресурс] / Fujino K., Inui A., Asakawa A. [et al.] // J. Physiol. 2003. N 550. P. 227240. Режим доступу до журн.: http://jp.physoc.org/cgi/content/abstract/550/1/227?

55.

Growth hormone secretagogue receptors in rat and human gastrointestinal tract and the effects of ghrelin [Електроний ресурс] / Dass N.B., Munonyara M., Bassil A.K. [et al.] // Neuroscience. 2003. N 120. P. 443453. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/medline/pmid;12890514?

56.

Ghrelin enhances gastric emptying in diabetic gastroparesis: a double blind, placebo controlled, crossover study / Murray C.D., Martin N.M., Patterson M. [et al.] // Gut. 2005. N 54 (12). P. 1693-1698.

57.

Influence of ghrelin on gastric emptying and meal-related symptoms in idiopathic gastroparesis [Електроний ресурс] / Tack J., Depoortere I., Bisschops R. [et al.] // Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2005. Vol. 22. P. 847. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/medline/pmid;16225494?

58.

Increased prevalence of Helicobacter pylori in patients with diabetes mellitus [Електроний ресурс] / M. Marrollo, G. Latella, D. Melideo [et al.] // Digestive and Liver Disease. 2001. N33 (1). P. 21-29. Режим доступу до журн.: http://highwire.stanford.edu/cgi/medline/pmid;11303971?

59.

Популяционный скрининг на Helicobacter pylori экономит средства пациента и здравоохранения. Обзоры медицинских мировых журналов на русском языке [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://MedMir.com./