ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕРВАЛЬНОГО ГІПОКСИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ У ПІСЛЯЕРАДИКАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ: ВПЛИВ НА АЕРОБНИЙ МЕТАБОЛІЗМ ТА ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ : ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИНТЕРВАЛЬНОГО гипоксической тренировки В комплексном лечении язвенной болезни В ПИСЛЯЕРАДИКАЦИЙНОМУ ПЕРИОДЕ: ВЛИЯНИЕ НА аэробных МЕТАБОЛИЗМ И вариабельность сердечного ритма

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

Семен Христина Олегівна

УДК: 616.342002.44089.168.1085.835.1302: (612.015.11+616.12008.3)

ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕРВАЛЬНОГО ГІПОКСИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ У ПІСЛЯЕРАДИКАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ: ВПЛИВ НА АЕРОБНИЙ МЕТАБОЛІЗМ ТА ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ

14.01.02 — внутрішні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Абрагамович Орест Остапович,
доктор медичних наук, професор

Львів — 2008

ЗМІСТ стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ...................................5
ВСТУП ............................................................................................................... 7
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ......................... 14
1.1. Сучасний погляд на проблему виразкової хвороби: роль окисного стресу та Нelicobacter pylori ..................................................................... 14
1.2. Характеристика післяерадикаційного періоду: cучасні підходи до комплексного лікування .......................26
1.3. Гіпоксія та її дуалістична роль у патогенезі виразкової хвороби, досвід застосування гіпокситерапії ..................31
1.4. Варіабельність серцевого ритму як метод оцінки функціонального стану організму: можливості застосування у хворих на виразкову хоробу...37
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ................................................................................................................ 43
2.1. Методика проведення дисертаційної роботи43
2.2. Клінічна характеристика хворих ...........47
2.3. Методи дослідження, використані у роботі..........53
2.3.1. Гістологічні дослідження ............53
2.3.2. Імуногістохімічні дослідження ...............54
2.3.3. Варіабельність серцевого ритму .....................................................55
2.3.4. Біохімічні дослідження 57
2.3.5. Методика інтервального гіпоксичного тренування...62
2.3.6. Методика одноразового сеансу інтервальної гіпоксії...63
2.3.7. Статистичні методи...63
РОЗДІЛ 3. Особливості клінічної картини, морфофункціо-нального стану слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих на ВИРАЗКОВУ ХвОРОБУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ, асоційовану з Н.рylori, та дослідження їх змін під дією інтервального гіпоксичного тренування у післяерадикаційному періоді......................................64
3.1. Особливості макро- і мікроскопічних змін гастродуоденальної зони та нагромадження й розподілу 4-гідроксиноненалю в структурах слизової оболонки ......64
3.2. Ефективність інтервального гіпоксичного тренування за результа-тами аналізу клінічного, макро- та мікроскопічного дослідження гастродуоденальної зони та динамікою вмісту 4-гідроксиноненалю в слизовій оболонці....69
РОЗДІЛ 4. Особливості стану аеробного метаболізму у хворих на ВИРАЗКОВУ ХВОРОБУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ, асоційовану з Н.рylori, та ефекти впливу інтервального гіпоксичного тренування......................................82
4.1. Особливості стану аеробного метаболізму ......82
4.2. Ефективність інтервального гіпоксичного тренування за показниками, що характеризують аеробний обмін. 85
РОЗДІЛ 5. Особливості варіабельності СЕРЦЕВОГО ритму в хворих на ВИРАЗКОВУ ХВОРОБУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ, асоційо-вану з Н.рylori, та ефективність їх модулювання за допо-могою інтервального гіпоксичного тренування .92
5.1. Особливості варіабельності серцевого ритму ...92
5.2. Оцінка ефектів впливу інтервального гіпоксичного тренування за
показниками варіабельності серцевого ритму.............96
РОЗДІЛ 6. Застосування одноразового сеансу інтервальної гіпоксії для оцінки функціонально-метаболічного резерву ..109
6.1. Особливості одноразового інтервального гіпоксичного сеансу за параметрами варіабельності серцевого ритму та показниками аеробного метаболізму в хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки асоційовану з H.pylori ..110
6.2. Оцінка функціонально-метаболічного резерву хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки асоційовану з H.pylori після лікування за допомогою одноразового сеансу інтервальної гіпоксії114
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ125 ВИСНОВКИ ........................................................................................................140
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ....................................................................... 142
ДОДАТКИ .......................................................................................................143
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................161

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

АКМ активні кисневі метаболіти
АОА антиоксидантна активність
АОЗ антиоксидантний захист
АФК активні форми кисню
ВНС вегетативна нервова система
ВСР варіабельність серцевого ритму
ВХ виразкова хвороба
ГДЗ гастродуоденальна зона
4-ГН 4-гідрокси-2,3-трансноненаль
4-ГН-ГТ 4-гідрокси-2,3-трансноненаль-глутатіон
ГПО глутатіонпероксидаза
γ-ГТП γ-глутамілтранспептидаза
2,4-ДНФГ 2,4-динітрофенілгідразин
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ДПК дванадцятипала кишка
ЕГДФС езофагогастродуоденофіброскопія
ІГТ інтервальне гіпоксичне тренування
іNОС індуцибельна NО-синтаза
ІЛ інтерлейкін
ІПП інгібітор протонної помпи
ІХС ішемічна хвороба серця
МДА малоновий діальдегід
МОЗ Міністерство охорони здоров’я
МПО мієлопероксидаза
мс мілісекунди
НПЗП нестероїдні протизапальні препарати
НС нервова система
ОМБ окисно модифіковані білки
ОСІГ одноразовий сеанс інтервальної гіпоксії
ПОЛ пероксидне окиснення ліпідів
ПОЛ-АОА пероксидне окиснення ліпідів-антиоксидантна активність
СК система кровооббігу
CМП середньомолекулярні пептиди
СОД супероксиддисмутаза
ТХО трихлороцтова кислота
ум.од. умовних одиниць
хв хвилин
ЦНС центральна нервова система
ЦОГ циклооксигеназa
HF високочастотні коливання
JNK c-Jun N-термінальна кіназа
LF низькочастотні коливання
MPC 1 протеїн 1 хемоатрактант моноцитів
pNN50 відсоток послідовних інтервалів RR, які відрізняються більше, ніж на 50 мс
RMSSD квадратний корінь із середнього значення квадратів різниці величин послідовних RR інтервалів
SDNN стандартне відхилення величин нормальних RR інтервалів
TP загальна спектральна потужність
VLF дуже низькочастотні коливання

ВСТУП

Актуальність теми. Виразкова хвороба (ВХ) в Україні залишається одним із поширених захворювань органів травлення [56, 101]. За 1998-2003 роки захворюваність на ВХ зросла на 12,0 % [102], а за 2004-2006 роки у деяких лікувальних установах визначено ще суттєвіше зростання цього показника [69]. Тому підвищення ефективності лікування та профілактики ВХ є не лише медичною, але й соціально-економічно проблемою.
Відкриття H. pylori у 1983 році зумовило нові підходи до діагностики та лікування ВХ [74, 132]. Згідно з сучасним визначенням, ВХ це «хронічне рецидивуюче захворювання в результаті розладів місцевих та загальних механізмів нервової і гуморальної регуляції основних функцій гастродуоденальної системи та порушення цитопротективних властивостей слизової оболонки» [31]. Ерадикація H. pylori, яка сьогодні є стандартом у лікуванні ВХ, не повністю коригує психовегетативні розлади [105], а морфофункціональні зміни у слизовій оболонці (СО) можуть утримуватись після успішного лікування інфекції [123, 140].
У патогенезі ВХ важливе місце належить окисному стресу, що проявляється загальним зниженням інтенсивності окисно-відновних реакцій, накопиченням продуктів вільнорадикальної деструкції макромолекул на фоні зниженої активності антиоксидантного захисту (АОЗ), спричинюючи клітинну та тканинну гіпоксію [60]. Доведено, що зниження тканинного/клітинного рО2 передує утворенню виразкового дефекту в дванадятипалій кишці (ДПК) [133]. У літературі обговорюється значення взаємовідносин між мікро- та макроорганізмом у виникненні проявів хелікобактерного континууму. Так, у роботі (G.M. Matthews et al., 2005) висловлена думка, що ступінь пошкодження СО, зумовлений інфікуванням H. pylori, залежить від здатності клітин обмежувати (контролювати) потік активних форм кисню [171]. Виникнення ВХ супроводжується зниженням адаптаційного потенціалу та функціонально-метаболічного резерву організму, які оцінюються як за показниками аеробного обміну, так і варіабельності серцевого ритму (ВСР). Традиційно ВСР застосовують для оцінки активності регуляційних (нейрогуморальної та автономної) систем організму [6, 10, 19, 65]. Останнім часом все більше уваги надається дослідженню взаємозв’язків між біохімічними показниками і ВСР, що дозволяє оцінити функціонально-метаболічний потенціал організму [20, 81, 89, 129].
Оскільки прояви H. pylori -індукованого окисного стресу можуть зберігатись після ерадикації [155], в перебігу ВХ доцільно виділити післяерадикаційний період [21]. У цьому періоді необхідним є призначення засобів, які здатні одночасно коригувати порушення аеробного обміну та забезпечувати модуляцію вегетативного гомеостазу. Особливо перспективним у цьому аспекті є інтервальне гіпоксичне тренування (ІГТ), механізм якого реалізується шляхом активації вільнорадикальних реакцій з наступною індукцією АОЗ та підтриманням кисневого гомеостазу, що сприяє оптимізації функцій системи кровообігу та органів дихання [35, 42, 44, 45, 52, 82, 85, 94, 175].
Актуальним завданням залишається дослідження ефективності ІГТ у хворих на ВХ як засобу корекції функціонально-метаболічних порушень у післяерадикаційному періоді.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової теми науково-дослідної роботи кафедри шпитальної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького «Вивчення ефективності нового препарату флуренізиду в комплексному лікуванні хворих з ураженнями деяких внутрішніх органів» (2001-2006 р., № держреєстрації 0102U007232).
Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з H. pylori, за допомогою інтервального гіпоксичного тренування у післяерадикаційному періоді на основі вивчення особливостей аеробного метаболізму та варіабельності серцевого ритму.
Завдання дослідження:
1. Вивчити клінічні показники, макроскопічний стан гастродуоденальної зони та гістологічні зміни СО шлунка у хворих на ВХ ДПК та їх динаміку під дією ІГТ до лікування і через 30 днів після проведення ерадикації.
2. З’ясувати особливості нагромадження, розподілу 4-гідроксиноненалю (4-ГН) у структурах СО шлунка та визначити його зміни під дією ІГТ у комплексному лікуванні післяерадикаційного періоду.
3. Дослідити особливості стану системи прооксиданти/антиоксиданти та зміни досліджуваних показників після застосування ІГТ у післяерадикаційному періоді.
4. З’ясувати особливості варіабельності серцевого ритму в хворих на ВХ ДПК, асоційовану з H. pylori.
5. Вивчити ефективність застосування ІГТ у післяерадикаційному періоді хворих на ВХ ДПК за показниками ВСР.
6. Оцінити функціонально-метаболічний резерв організму та його стійкість до гіпоксії за допомогою індивідуально дозованого одноразового сеансу інтервальної гіпоксії (ОСІГ) до та після комплексного лікування.
Об’єкт дослідження хворі на ВХ ДПК, асоційовану з H. pylori, здорові добровольці.
Предмет дослідження вплив ІГТ на клінічні показники, морфофункціональний стан СО шлунка, вміст та розподіл у ній 4-ГН, систему прооксиданти/антиоксиданти сироватки крові, ВСР та показники індивідуально дозованого ОСІГ.
Методи дослідження: клінічні (скарги, анамнез захворювання та життя, об’єктивне обстеження); лабораторні (загальноклінічні); біохімічні (спектрофотометричне визначення каталази, супероксиддисмутази (СОД), індексу антиоксидантної активності (ІАОА), малонового диальдегіду (МДА), гідропероксидів (ГП), окисномодифікованих білків (ОМБ), середньомолекулярних пептидів (СМП), β-ліпопротеїнів (β-ЛП)); езофагогастродуоденофіброскопічний (ЕГДФС); гістологічний (дослідження біоптатів СО шлунка); імуногістохімічний (визначення 4-гідроксиноненалю у СО шлунка); електрофізіологічний (часові та спектральні показники ВСР); пульсоксиметричний; статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Показано зниження інтенсивності аеробного обміну у хворих на ВХ ДПК, асоційовану з H. pylori, що супроводжується виникненням окисного стресу як на рівні слизової оболонки, так і цілого організму та його поглибленням після ерадикації. Показано нижчі показники ВСР у хворих на ВХ ДПК та їх подальше зниження у післяерадикаційному періоді. Вперше проаналізовано динаміку показників ВСР із поділом пацієнтів на групи за значенням загальної спектральної потужності (ТР): зі зниженими та високими показниками ВСР.
Вперше встановлено ефект малих доз ІГТ, модельованого на гіпоксикаторі ТДИ-01 (апарат Фролова), на перебіг ВХ ДПК, асоційованої з H. pylori. Показано, що застосування ІГТ у лікувальному комплексі після проведення ерадикації забезпечує активацію аеробного обміну шляхом помірного прооксидантного впливу. Ці зміни супроводжуються оптимізацією показників ВСР і збільшенням стійкості до гіпоксії, що свідчить про підвищення адаптаційного потенціалу організму.
Вперше досліджено вміст та розподіл маркера окисного стресу 4-гідроксиноненалю у структурах СО тіла та антрального відділу шлунка у хворих та здорових і проаналізовано його динаміку під впливом ІГТ.
Розроблено методику індивідуально дозованого одноразового сеансу інтервальної гіпоксії (ОСІГ), що дозволяє оцінювати функціонально-метаболічний резерв організму та його стійкість до гіпоксії.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та впроваджено у практичну охорону здоров’я новий спосіб лікування хворих на ВХ ДПК, асоційовану з H. pylori, у післяерадикаційному періоді за допомогою ІГТ, проведеного на гіпоксикаторі ТДИ-01 (апарат Фролова). Модифіковано і вдосконалено алгоритм обстеження хворих на ВХ ДПК шляхом включення у нього ВСР, яка відображає не лише активність регуляційних систем, але й функціонально-метаболічний резерв, що доцільно використовувати для контролю ефективності лікування. Запропоновано нову методику оцінки стійкості організму до гіпоксії та адаптаційного потенціалу за допомогою індивідуально дозованого ОСІГ.
Результати дисертаційної роботи впроваджено в діагностично-лікувальний процес гастроентерологічного і терапевтичного відділень Львівської обласної клінічної лікарні, Новояворівської районної лікарні № 1, 4-ї комунальної лікарні міста Львова, а також у наукову роботу та навчальний процес кафедри шпитальної терапії ЛНМУ імені Данила Галицького. Отримано два деклараційні патенти на корисну модель (№ 28270, 15615), видано один інформаційний лист.
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні інформаційно-патентного пошуку та опрацюванні літературних джерел за темою роботи. Самостійно здійснено підбір тематичних хворих і здорових добровольців, комплексне клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження, розроблено індивідуальну карту хворого та створено комп’ютерну базу даних. Здобувачем написано усі розділи дисертаційної роботи. Самостійно сформульовано основні положення, висновки та практичні рекомендації. Аналіз та інтерпретацію результатів проведено спільно з науковим керівником. Біохімічні дослідження проведено на кафедрі гістології, цитології та ембріології; гістологічні дослідження на кафедрі патологічної анатомії; імуногістохімічні на базі лабораторії окисного стресу, інституту Руджера Босковіча. (Загреб, Хорватія).
Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проведена на міжкафедральному засіданні кафедр шпитальної терапії, поліклінічної справи та сімейної медицини, гістології, цитології та ембріології, біохімії, нормальної фізіології, патологічної анатомії, фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 8 від 5 лютого 2008 р.). Матеріали дисертаційної роботи були представлені на: 10-й Європейській конференції для студентів та молодих лікарів (25-28 червня 1999 р., Берлін); IV міжнародній конференції «Биоантиоксидант» (16-19 квітня 2002 р., Москва); VIII Українському біохімічному з’їзді (1-3 жовтня 2002 р., Чернівці); міжнародному симпозіумі «Прогрессивные научные технологии для здоровья человека» (8-19 червня 2003 р., Кара-Даг, Феодосія); VIII щорічному конгресі Європейського коледжу спортивних наук (9-12 липня 2003 р., Зальцбург); Х Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (26-28 серпня 2004 р., Чернівці); 4-й Всеросійській конференції з міжнародною участю «Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция» (12-14 жовтня 2005 р., Москва); науково-практичній конференції «Щорічні терапевтичні читання: терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоров’я» (11 квітня 2006 р., Харків); науково-практичній конференції «Актуальні питання гастроентерології та лікувального харчування» (25-26 травня 2006 р., Дніпропетровськ); XVII з’їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю (18-20 травня 2006 р., Чернівці); 4-му засіданні клубу 4-гідроксиноненалю «4-гідроксиноненаль та продукти ліпідної пероксидації: від науки до практичної медицини» (18-19 травня 2007 р., Стамбул); міжнародній науково-практичній конференції Сучасна гастроентерологія та гепатологія: фундаментальні та прикладні аспекти” (24-25 травня 2007 р., Полтава), науково-практичній конференції «Роль інформаційних технологій в реформування охорони здоров’я» (14-15 вересня 2007 р., Харків).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 20 публікаціях, серед яких 8 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 тез у матеріалах конференцій, конгресів, з’їздів. Отримано два деклараційні патенти на корисну модель, видано один інформаційний лист.
Обсяг та структура дисертації. Робота написана українською мовою на 186 сторінках друкованого тексту, з яких 142 сторінки займає основна частина, складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, додатків, списку використаних джерел, який містить 231 найменувань (109 кирилицею, 122 латиницею). Робота ілюстрована 20 рисунками, містить 33 таблиці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішене актуальне наукове завдання підвищення ефективності післяерадикаційного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з H.рylori, шляхом застосування інтервального гіпоксичного тренування як засобу корекції проявів окисного стресу та покращання функціонально-метаболічного резерву організму хворого.
1. Застосування інтервального гіпоксичного тренування забезпечує ефективнішу ліквідацію больового та астеновегетативного синдромів (p<0,05), зменшує прояви гастриту, дуоденіту (p<0,05), а також мононуклеарну інфільтрацію та атрофію слизової оболонки шлунка (p<0,05).
2. Виявлено зменшення вмісту маркера окисного стресу 4-гідроксиноненалю в поверхневому епітелії, власній пластинці та його повну елімінацію із ядер гландулоцитів (p<0,05) у групі хворих, які застосовували інтервального гіпоксичного тренування, що свідчить про ефективну корекцію проявів окисного стресу на рівні слизової оболонки шлунка.
3. Встановлено знижену інтенсивність аеробного обміну у крові хворих на виразкову хворобу: підвищені рівні гідропероксидів, окисно- модифікованих білків (ОМБ430) та індексу антиоксидантної активності ІАОА (p<0,05), нижчий вміст середньомолекулярних пептидів (р<0,001) та співмірні з нормальними значення активності супероксиддисмутази і каталази. Застосування інтервального гіпоксичного тренування сприяє формуванню помірної прооксидантної ситуації: зростання рівнів малонового диальдегіду та окисної модифікації білків (р<0,001), нормалізація гідропероксидів (р<0,001), середньомолекулярних пептидів (р<0,001), обмеження зростання β-ліпопротеїнів підвищення активності каталази (р<0,001) та зниження активності супероксиддисмутази (р<0,001), що є необхідною умовою ефективної корекції проявів окисного стресу.
4. У хворих на виразкову хворобу виявлено зниження часових (SDNN на 31,2 %, RMSSD на 46,2 %, pNN50 на 90,2 %) та спектральних (ТР на 54,2 %, VLF на 17,0 %, LF на 49,3 %, HF на 71,8 %) параметрів варіабельності серцевого ритму, що свідчить про низьку активність автономної нервової системи і знижений адаптаційний потенціал організму.
5. Застосування інтервального гіпоксичного тренування у хворих із вихідною низькою ТР ≤ 1500 мс2 попереджує подальше зниження варіабельності серцевого ритму за рахунок зростання активності парасимпатичних впливів (HF на 82,0 % після лікування, р<0,05). У пацієнтів із вихідною високою ТР > 1500 мс2 вплив інтервального гіпоксичного тренування супроводжується зниженням ТР (на 33,5 %) з одночасною оптимізацією внутрішньої структури спектру, тенденцією до нормалізації автономного балансу (зниження LF/HF на 10,2 %) і зняттям напруження нейрогуморальної регуляції (зниження VLF-коливань на 58,7 %), що свідчить про здатність інтервального гіпоксичного тренування модулювати автономний гомеостаз. У хворих із вихідною високою варіабельністю серцевого ритму, які приймали лише лансопразол, різко зменшується ТР (у 2,8 рази) та амплітуда усіх частотних коливань, особливо HF (у 3,2 рази), що відображає втрату мобілізаційної фази адаптаційної реакції і є несприятливим прогнозом для видужання.
6. Проведення індивідуально дозованого одноразового сеансу інтервальної гіпоксії, контрольованого за параметрами варіабельності серцевого ритму, вказує на підвищення стійкості організму до гіпоксії та зростання функціонально-метаболічного резерву у хворих, які у комплексному лікуванні в післяерадикаційному періоді застосовували інтервальне гіпоксичне тренування, особливо із вихідною високою варіабельністю серцевого ритму (ТР >1500 мс2).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраменко А. А. Хеликобактериоз / А. А. Авраменко, А. И. Гоженко. Николаев : Xpress полиграфия, 2007. 336 c.
2. Агаджанян Н. А. Адаптация к гипоксии как метод лечения и профилактики поражений слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки / Н. А. Агаджанян, О. Г. Степанов, Ю. В. Архипенко // Бюл. эксперим. биол. и мед. 2001. Т. 132, № 9. С. 358360.
3. Агаджанян Н. А. Адаптация и резервы организма / Н. А. Агаджанян. М. : Физкультура и спорт, 1983. 176 с.
4. Активация антиоксидантной системы как фактор повышенной повышения резистентности организма при комбинированной адаптации / Январева И. Н., Коваленко Р. П., Молчанов А. А. и др. // Рос. физиол. журн. 2001. Т. 87, №10. С. 13821392.
5. Активная защита при окислительном стрессе. Антиоксидантреспонсивный элемент / Ляхович В. В., Вавилин В. А., Зенков Н. К., Меньщикова Е. Б. // Биохимия. 2006. Т. 71, №9. С. 11831197.
6. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике (возрастные аспекты) / О. В. Коркушко, А. П. Писарук, В. Б. Шатило и др. К., 2002. 191 с.
7. Андреев А. Ю. Митоходриальный метаболизм и активный кислородные метаболиты / А. Ю. Андреев, Ю. Е. Кушнарева, А. А. Старков // Биохимия. 2005. Т. 70, № 2. С. 246264.
8. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем / П. К. Анохин. М. : Медицина, 1975. 447 с.
9. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Л. И. Аруин, Л. Л. Капуллер, В. А. Исаков. М. : ТриадаХ, 1998. 496 с.
10. Ахмадулина Г. Х. Выявление факторов риска предрасполагающих к развитию язвенной болезни у студенческой молодежы / Г. Х. Ахмадулина, Ю. Н. Борисов. Экспериментальная и клин. гастроэнтерол. 2004. - №1. С. 143.
11. Баевский Р. М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р. М. Баевский, О. И. Кириллов, С. Э. Клецкин. М. : Наука, 1984. 214 с.
12. Баевский Р. М. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний / Р. М. Баевский, А. П. Перснева. М. : Медицина, 1997. 235 с.
13. Барабой В. А. Оксилительноантиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / В. А. Барабой, Д. А. Сутковой. К. : Наукова думка, 1997. 419 с.
14. Барановский А. Ю. Неблагоприятные варианты течения язвенной болезни : учебнометодическое пособие / А. Ю. Барановский, Л. И. Назаренко. СПб : Диалект, 2006. 144 с.
15. Беликова М. В. Влияние курса интервальных нормобарических гипоксических тренировок на интенсивность перекисного окисления липидов и состояние антиоксидантной системы в празме крови практически здорових людей разного возраста / М. В. Беликова, Э.О. Асанов // Проблемы старения и долголетия. 2006. Т. 15, № 2. С. 128131.
16. Бирюкова Т. А. Вегетативный статус при обострении язвенной болезни в пожилом возрасте / Т. А. Бирюкова, Т. В. Савельева, Г. В. Машковцева // Гастроэнтерология СанктПетербурга. 2006. № 12. С. М16М17. (тезисы восьмого СлавяноБалтийского научного форума).
17. Благовєщенська А. В. Особливості клінічного перебігу дуоденальної виразки у студентів вищих навчальних закладів / А. В. Благовєщенська // Укр. терапевт. журн. 2006. № 2. С. 5052.
18. Бутов М. А. Об этиологии и патогенезе язвенной болезни / Бутов М. А. // Эксперим. и клинич. гастроэнтерология. 2003. № 5. С. 59.
19. Вариабельность сердечного ритма / Яблучанский Н. И., Кантор Б. Я., Мартиненко А. В. и др. Донецк, 1997. 108 с.
20. Варіабельність серцевого ритму у хворих на цукровий діабет спроба метаболічної інтерпретації / О. П. Єлісєєва, О. О. Сергієнко, А. П. Черкас та ін. // Проблеми ендокринної патології. 2005. № 1. С. 95115.
21. Вдовиченко В. І. Післяерадикаційний синдром : міф чи реальність? / В. І. Вдовиченко, Я. Б. Швидкий // Сучасна гастроентерологія. 2001. № 3. С. 1617.
22. Вдовиченко В. І. Регіональні та індивідуальні особливості лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori / В. І. Вдовиченко, Б. Б. Бодревич // Сучасна гастроентерологія. 2001. № 2. С. 2226.
23. Вегетативна регуляція у літніх хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / О. В. Коркушко, Д. М. Якименко, А. В. Писарук та ін. // Сучасна гастроентерологія. 2007. № 2. С. 1419.
24. Вейн А. М. Вегетативные расстройства : клиника, диагностика, лечение / А. М. Вейн. М. : Мед. информ. агентство, 2000. 752 с.
25. Взаимодействие симпатоадреналовой и опиоидной систем как регуляторный механизм, определяющий устойчивость сердца к повреждающему действию стресса / Н. В. Нарыжная, Л. Н. Маслов, Ю. Г. Ревинская и др. // Успехи физиол. наук. 2001. Т. 32, № 4. С. 7381.
26. Віддалені результати лікування хворих на виразкову хворобу, асоційовану з Helicobacter pylori / Л. М. Мосійчук, Л. В. Демешкіна, Т. В. Бондаренко та ін. // Гастроентерологія : міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2003. Вип. 34. С. 338344.
27. Влияние интервальной гипоксической тренировки на психофизиологический статус здорових испытуемых / Акопов Г. П., Петрова Е. В., Орлова М. А. и др. // Hypox. Med. J. 1997. № 2. C. 2022.
28. Внутрішні хвороби : посібник у 10 частинах / упоряд. О.О. Абрагамович. Львів ; Івано-Франківськ ; Київ, 2004. Т. 2, ч. 4-10. 725 с.
29. Воробьев К. П. Результаты независимого тестирования трех программ вычисления показаний вариабельностыи сердечного ритма / К. П. Воробьев, Е. А. Паламарчук // Укр. мед. часопис. 2006. № 3. С. 4551.
30. Вплив курсів інтервальних нормобаричних гіпоксичних і фізичних тренувань на фізичну працездатність у людей літнього віку / Коркушко О. В, Іщук В. О., Шатило В. Б. Ярошенко Т. Ю. // Проблемы старения и долголетия. 2006. Т. 15, № 2. С. 119126.
31. Гастроентерологія : підруч. / під ред. Харченко Н. В., Бабак О. Я. К. : 2007. 720 с.
32. Гаврилов В. Б. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови / В. Б. Гаврилов, М. И. Мишкорудная // Лаб. дело. 1983. № 3. С. 3335.
33. Герасимов А. Н. Медицинская статистика : учебное пособие / А. Н. Герасимов. М. : ООО «Медицинское информационное агенство», 2007. 480 с.
34. Гомазков О. А. Пептиды в кардиологии / О. А. Гомазков. М. : Материк Альфа, 2000. 10 с.
35. Горанчук В. В. Гипокситерапия / В. В. Горанчук, Н. И. Сапова, А. О. Иванов. СПб : ООО «ЭлбиСПб», 2003. 536 с.
36. Дутко В. А. Моделированная гипоксия в клинической практике / В. А. Дутко, А. А. Соколов. Томск : STT, 2000. 352 c.
37. Железнякова Н. М. Морфофункціональний стан слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих з пептичною дуоденальною виразкою поєднаною із гіпертонічною хворобою / Н. М. Железнякова // Укр. терапевт. журн. 2007. № 2. С. 66-69.
38. Железнякова Н. М. Сучасні методи та перспективні напрямки лікування виразкової хвороби / Н. М. Железнякова // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 3. С. 2225.
39. Звягинцева Т. Д. Патогенетические механизмы липопероксидации и антирадикальной защиты в развитии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Звягинцева Т. Д., Чернобай А. И., Дахер Джордж М. // Сучасна гастроентерологія. 2002. № 1. С. 4951.
40. Зенков Н. К. Окислительный стресс. Биохимические и патофизиологие аспекты / Н. К. Зенков, В. З. Ланкин, Е. Б. Меньщикoв. М. : МАИК «Наука Интерпериодика», 2001. 343 с.
41. Индекс антиокислительной активности биологического материала / В.Б. Мартынюк В. Б., Ковальчук С. Н., Тимочко М. Ф., Панасюк Е. Н. // Лаб. дело. 1991. № 3. С. 1922.
42. Интервальная гипоксическая тренировка / Н. И. Волков, А. В. Карасев, В. Я. Сметанин, В. В. Смирнов. М., 2000. 91 с.
43. Інтервальне гіпоксичне тренування новий метод профілактики, реабілі-тації і терапії / Л. І. Кобилінська, М. Р. Гжегоцький, О. І. Терлецька, та ін. // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2002. № 3. С. 3943.
44. Коваленко Е. А. Гипоксическая тренировка в медицине / Коваленко Е. А. // Hypox. Med. J. 1993. № 1. С. 35.
45. Колчинская А. З. Нормобарическая интервальная гипоксическая тренировка в медицине и спорте / Колчинская А. З., Цыганова Т. Н., Остапенко Л. А. М. : Медицина, 2003. 408 с.
46. Кострікова Ю. А. Особливості регенерації пептичних виразок, що тривало не загоюються / Ю. А. Кострікова, І. П. Катеренчук // Гастроентерологія : міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2006. Вип. 37. С. 242248.
47. Костюк В. А. Простой и чувствительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина / Костюк В. А, Потапович А. И., Ковалева Ж. В. // Вопросы мед. химии. 1990. № 2. С. 8891.
48. Кривощеков С. Г. Принципы физиологической регуляции функций организма при незавершенной адаптации / Кривощеков С. Г., Диверт Г. М. // Физиология человека. 2001. Т. 27, № 1. С. 127133.
49. Линник С. А. Вариабельность сердечного ритма у пациентов с ишемической болезнью сердца в сочетании с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / Линник С. А., Наурбиева Е. Н., Пономарева Е. П. // Клинич. медицина. 2006. № 1. С. 3134.
50. Лікування виразкової хвороби в амбулаторних умовах : науковопрактичне видання / Л. М. Мосійчук, Н. Г. Гравіровська, Т. В. Бондаренко, та ін. Дніпропетровськ : РВА «ДніпроVAL», 2005. 36 c.
51. Лопач С. Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях / С. Н. Лопач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. К. : МОРИОН, 2002. 160 с.
52. Лукянова Л. Д. Современные проблемы гипоксии / Л. Д. Лукьянова // Вест. Рос. акад. мед. наук. 2000. № 9. С. 311.
53. Лупинская З. А. Эндотелий сосудов основной регулятор местного кровотока / З. А. Лупинская // Вестник КРСУ. 2003. № 7. С. 3442.
54. Маев И. В. Болезни двенадцатиперстной кишки / И. В. Маев, А. А. Самсонов. М. : МЕДпрессинформ, 2005. 511 с.
55. Майкова Т. В. Стан вегетативного гомеостазу при хронічному гастродуоденіті, поєднаному з хронічним безкам’яним холециститом та хронічним панкреатитом / Т. В. Майкова // Запорожский мед. журн. 2004. № 4. С. 2932.
56. Мала Л. Т. Найближчі перспективи розвитку гастроентерології : огляд літератури / Л. Т. Мала, О. Я. Бабак // Журн. АМН України. 2002. Т. 1, № 8. С. 5568.
57. Малая Л. Т. Перекисное окисление липидов в оценке заживления инфаркта миокарда / Л. Т. Малая, Л. П. Реус, М. И. Бондаренко // Тер. архив. 1975. № 5. С. 5258.
58. Медведєв Ю. В. Гипоксия и свободные радикалы в развитии патологических состояний организма / Ю. В. Медведєв, А. Д. Толстой. М. : ООО ТерраКалендер и Промоушн, 2000. 232 с.
59. Меерсон Ф. З. Адаптационная медицина : механизмы и защитные эффекты адаптации / Меерсон Ф. З. М. : Hypoxia Medical LTD, 1993. 281 c.
60. Метаболічні аспекти формування кисневого гомеостазу в екстремальних станах / М. Ф. Тимочко, О. П. Єлісєєва, Л. І. Кобилінська, І. Ф. Тимочко. Львів : Місіонер, 1998. 142 с.
61. Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова, В. Е. Токарев // Лаб. дело. 1988. № 1. С. 1619.
62. Методические рекомендации по применению ингаляторатренажера Фролова индивидульного (ИТИ). К. : ООО «ДинамикаФарм», 2006. 40 с.
63. Mетодические рекомендации по применению дыхательного тренажера Фролова”. Новосибирск, 2003. 12 с.
64. Микроскопическая техника : руководство / под ред. Д. С. Саркисова, Ю. Л. Перова. М. : Медицина, 1996. 544 с.
65. Михайлов В. М. Вариабельность ритма сердца : опыт практического применения / В. М. Михайлов. Иваново, 2002. 288 с.
66. Никула Т. Д. Варіабельність серцевого ритму у хворих на виразкову хворобу та можливість корекції вегетативної дисфункції «Адаптолом» / Т. Д. Никула, В. О. Мойсеєнко, Е. Г. Манжалій // Сучасна гастроентерологія. 2007. № 5. С. 8991.
67. Ніколаєва О. В. Стан вегетативного гомеостазу у дітей із поєднаною патологією травної системи : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.01.10 «Педіатрія» / О. В. Ніколаєва. Х., 2005. 36 с.
68. О значении перекисных процессов у водных и полуводных животных/ В. П. Галанцев, С. Г. Коваленко, А. Т. Петров и др. // Исследование морфофункциональных адаптаций : сб. 1989. С. 1321.
69. Окислительная модификация белков плазмы крови человека, метод ее определения / Дубинина Е. Е., Бурмистров С. О., Ходов Д. А., Поротов Г. Е. // Вопр. мед. химии. 1995. № 1. С. 2429.
70. Осипов А. Н. Активные формы кислорода и их роль в организме / Осипов А. Н., Азизова О. А., Владимиров Ю. А. // Успехи биол. химии. 1990. Т. 31. С. 180208.
71. Паніна Л. В. Варіабельність ритму серця і функціональнометаболічна активність різних органів при експериментальній гемічній гіпоксії та по попередньому застосуванні коригуюючих середників : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.03 «Нормальна фізіологія» / Л. В. Паніна. Львів, 2007. 24 с.
72. Пасечников В. Д. Активность ферментов антиокислительной системы слизистой оболочки желудка при ее гипоксии / Пасечников В. Д., Вирганский А. О. // Бюл. эксперим. биол. и мед. 1990. № 1. С. 3941.
73. Передерий В. Г. Анализ основных причин неполного вылечивания дуоденальных язв / В. Г. Передерій, С. М. Ткач, А. А. Григоренко // Сучасна гастроентерологія. 2003. № 4. С. 4954.
74. Передерий В. Г. Язвенная болезнь : прошлое, настоящее, будущее / В. Г. Передерий, С. М. Ткач, С. В. Скопиченко. К. : БлицИнформ, 2002. 256 с.
75. Петров В. И. Интегративная оценка функционального состояния вегетативной нервной системы / Петров В. И., Попов А. С., Иноземцев А. В. // Вестник Рос. Акад. мед. наук. 2004. № 4. С. 1418.
76. Пиманов С. И. Эзофагит, гастрит и язвенная болезнь / С. И. Пиманов. М. : Медицинская книга ; Н. Новгород : Издво НГМА, 2000. 378 с.
77. Погромов А. П. Гипоксический фактор и его значение в формировании гастродуоденальных заболеваний / А. П. Погромов, А. В. Лашкевич // Клинич. медицина. 1996. № 1. С. 37.
78. Подопригорова В. Г. Оксидативный стресс и язвенная болезнь / В. Г. Подопригорова. М. : Медицина, 2004. 176 с.
79. Показники поширеності та вперше виявленої патології органів травлення у міського населення / Н. Г. Гравіровська, Л. М. Петречук, І. Ю. Скирта, Л. З. Ніколайчук // Сучасна гастроентерологія. 2008. № 1. С. 4-6.
80. Поливода С. Н. Вариабельность сердечного ритма у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в сочетании со стенокардией напряжения / С. Н. Поливода, И. В. Чёрная // Запорожский мед. журн. 2004. № 4. С. 6466.
81. Попов В. В. Вариабельность сердечного ритма : возможности применения в физиологии и клинической медицине / В. В. Попов, Л. Н. Фрицше // Укр. мед. часопис. 2006. № 2. С. 2431.
82. Проблемы гипоксии: молекулярне, физиологические и медицинские аспекты / под ред. Л. Д. Лукьяновой, И. Б. Ушакова. М. ; Воронеж : Издво Истоки, 2004. 590 с.
83. Роль ферментативной особенности гипоксии при язвенной болезни / Б. Г. Борзенко, Е. М. Бакурова, Т. Н. Кухняна, А. М. Дудин // Лікарська справа. 2003. № 1. С. 6771.
84. Рябикина Г. В. Анализ вариабельности ритма сердца / Г. В. Рябикина, С. А. Соболев // Кардиология. 1996. № 10. С. 8798.
85. Сазонтова Т. Г. Роль свободнорадикальных процессов и редокссигнализации в адаптации организма к изменению уровня кислорода / Т. Г. Сазонтова, Ю. В. Архипенко // Рос. физиол. журн. 2005. Т. 91, № 6. С. 636655.
86. Свинцицкий А. С. Патогенез язвенной болезни в свете современный представлений / А. С. Свинцицкий, Г. А. Соловьева // Сучасна гастроентерологія. 2000. № 1. С. 2628.
87. Cимоненко В. Б. Гемодинамика малого круга кровообращения у больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки на фоне гипоксической терапии / В. Б. Cимоненко, В. И. Потиевская, С. В. Хмельницкая // Клинич. медицина. 2002. № 1. С. 2023.
88. Скрыпник И. Н. Соотношение факторов агрессии и защиты желудочного содержимого при язвенной болезни и в процессе патогенетического лечения / И. Н. Скрыпник, И. И. Дегтярёва // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 6. С. 2227.
89. Соболев А. В. Анализ вариабельности сердечного ритма на длительных промежутках времени. 1 : Обоснование применения новой методологи / А. В. Соболев // Функциональная диагностика. 2006. № 2. С. 616.
90. Состояние вегетативной регуляции и эктопической активности миокарда у больных ишемической болезнью сердца и сопутствующей язвенной болезнью различной степени тяжести / З. Е. Григорьева, Н. Ф. Авраменко, А. И. Олейник и др. // Запорожский мед. журн. 2005. № 6. С. 810.
91. Співвідношення стану окремих факторів патогенезі пептичної виразки дванадцятипалої кишки з адаптативними особливостями організму в процесі лікування / О. С. Зубрицький, М. А. Калашников, Л. К. Курсеїтов та ін. // Укр. мед. часопис. 2003. № 1. С. 97101.
92. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике в 2-х томах / В. Г. Колб, В. С. Камышников. Минск : Изд. Бэларусь, 2000. Т. 1. 495 с ; Т. 2. 463 с.
93. Стратегія і тактика антиоксидантного захисту в клініці внутрішніх хвороб / О. П. Єлісєєва, М. Ф. Тимочко, О. О. Абрагамович та ін. // Укр. мед. часопис. 2003. № 3. С. 9299.
94. Стрелков Р. Б. Прерывистая нормобарическая гипоксия / Р. Б. Стрєлков, И. Р. Караш, Ю. А. Чижов. М. : Медицина, 1994. 236 с.
95. Строкіна І. Г. Комбінований вплив дозованої нормобаричної гіпоксії і фармакологічних препаратів на функцію шлунка у осіб із гіпо та гіперацидним синдромом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 14.03.04. «Патологічна фізіологія» / І. Г. Строкіна. К, 1999. 17 с.
96. Сыволап В. В. Показатели вариабельности ритма сердца у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в динамике лечения / В. В. Сыволап, А. И. Олейник, Н. Ф. Авраменко // Запорожский мед. журн. № 1. С. 1618.
97.