КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНФАРКТУ МІОКАРДА, ПОЄДНАНОГО З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ, РАЦІОНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ТА МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ : Клинико-патогенетические особенности инфаркта миокарда, Соединенных с сахарным диабетом 2-го типа Рационального подхода к ЛЕЧЕНИЕ И МЕДИЦИНСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СОНІНА ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 616.127.+ 616.379. 008.64 07-08

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНФАРКТУ МІОКАРДА,
ПОЄДНАНОГО З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ,
РАЦІОНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ
ТА МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

14.01.02 — внутрішні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Шкала Любов Володимирівна,
доктор медичних наук, професор

Луганськ, 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.4
ВСТУП......5
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ АСПЕКТИ СПОЛУЧЕННЯ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ І ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2-ГО ТИПУ, ПРИНЦИПИ РЕАБІЛІТАЦІЇ (огляд літератури) .
1.1. Інфаркт міокарда у хворих на цукровий діабет 2-го типу: патогенетичні особливості розвитку, клінічні прояви..............13
1.2. Особливості вільнорадикальних процесів і антиоксидантного захисту у хворих зі сполученою патологією.............24
1.3. Реабілітація хворих зі сполученою патологією.....30
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...
2.1. Характеристика обстежених хворих...40
2.2. Методи дослідження хворих.....42
2.3. Контрольна група спостереженя і математична обробка отриманих даних...........49
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ..........
3.1. Особливості клінічних проявів ІМ у хворих на ЦД 2-го типу...51
3.2. Клінічна характеристика контрольної групи...59
3.3. Порівняльні дані обох груп...65
РОЗДІЛ 4. ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ.
4.1. Динаміка показників у хворих основної групи ....74
4.2. Динаміка кліничних показників у хворих групи порівняння...86
4.3. Порівняння ефективності медикаментозної реабілітації96
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ..103
ВИСНОВКИ.117
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ......119
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАРУРИ.....121

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АОЗ антиоксидантний захист
АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
АсАТ аспарагинова амінотрансфераза
АлАТ аланінова амінотрансфераза
ГХ гіпертонічна хвороба
ГК глікемія крові
ГТЕ гіпертригліцеридемія
ГХЕ гіперхолестеринемія
ДК дієнові кон’югати
ЗХ загальний холестерин
ІХС ішемічна хвороба серця
ІМ інфаркт міокарда
ІР інсулінорезистентність
КСО кінцевий систолічний об’єм
КДО кінцевий діастолічний об’єм
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності
ЛПДНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності
МДА малоновий діальдегід
НbАlc глікозильований гемоглобін
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПНЖК поліненасичені жирні кислоти
СОД супероксиддисмутаза
ТГ тригліцериди
ФВ фракція викиду
ЦД цукровийй діабет 2-го типу
ЧСС частота серцевих скорочень
ЭКГ електрокардіографія
Эхо КС ехокардіоскопія

ВСТУП

Актуальність теми
Проблема коморбідності є однією з найбільш актуальних для сучасної клінічної медицини: вважають, що в теперешній час від 25 до 40% усіх внутрішніх хвороб перебігає на тлі хронічних патологічних процесів в организмі, які суттєво впливають на патогенетичні ланки та клінічні прояви гострої хвороби або іншого хронічного захворювання за типом синдрому взаємного обтяження [34, 78]. У цьому плані нашу увагу привернули особливості кліничного перебігу та деякі патогенетичні характеристики сполученої патології: інфаркту міокарда (ІМ) на тлі цукрового діабету (ЦД) 2-го типу. Необхідність проведення медичної реабілітації хворих на ІМ, який виникнув на фоні ЦД 2-го типу, обумовлена ризиком розвитку ускладнень, а можливо, і смертності, яка загалом займає серед серцево-судинних захворювань провідне місце [119, 183].
Відомо, що серед хворих на ЦД 2-го типу серцево-судинні катастрофи спостерігаються в 2-4 рази частіше, ніж в загальній популяції населення [2, 17, 51, 110, 122], і саме вони виявляються основною причиною інвалідизації та смертності таких хворих [5, 22, 58]. Виходячи з великої актуальності даної проблеми для клінічної медицини, постановою Кабінету Міністрів України №761 від 31.05.2006 р. була затверджена Державна Програма запобігання серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 рр., яка передбачає конкретні заходи щодо вторинної профілактики цих хвороб.
Враховуючи значну розповсюдженість та суттєві темпи росту захворюваності на ЦД, ВООЗ визначила дану патологію як глобальну епідемію XXI сторіччя. ЦД вважається класичним незалежним фактором серцево-судинного ризику для хвороб системи кровообігу з характерними метаболічними порушеннями, які, в свою чергу, можуть провокувати розвиток ЦД [115, 350]. Відомо, що ЦД несприятливо впливає на перебіг багатьох внутрішніх хвороб, зокрема при діабеті закономірно виникає ураження серця — так звана «діабетична кардіоміопатія», яка розвивається внаслідок порушень метаболічних процесів, виникнення нейропатій та ангіопатій [56]. Це патогенетично пов’язано із закономірною активацією у хворих на ЦД процесів ліпопероксидації та гіперпродукцією прозапальних цитокінів, а також зниженням антитоксичної функції печінки [27]. У той же час як кліничні, так і патогенетичні особливості перебігу ІМ на тлі ЦД 2-го типу недостатньо відомі і тому підлягають подальшому детальному аналізу [59].
Можна також вважати доцільним під час медичної реабілітації хворих на ІМ, який перебігає на тлі ЦД 2-го типу, застосування патогенетично обґрунтованих підходів до проведення корекції дисліпідемії, гіперглікемії, зменшення рівня процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та відновлення функціонального стану системи антиоксидантного захисту (АОЗ), нормалізування артеріального тиску (АТ) та зниження надмірної ваги тіла. Усе це сприяє запобіганню повторних судинних ускладнень [41, 44, 104].
Обов’язковою складовою комплексного підходу до лікування ІМ, згідно із сучасними поглядами, повинні бути статини [14, 78]. Фармацевтична дія статинів спрямована на блокування ендотеліального синтеза холестерину в печінці з наступним зниженням концентрації холестерину в гепатоцитах, підвищення активності рецепторного захоплення ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і зниженням змісту в крові ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та досягнення плеотропного ефекту [132]. Однак тривале застосування статинів у деяких випадках супроводжується порушеннями функцій печінки з підвищенням активності печінкових ферментів і сприяє подальшому погіршенню її функціонального стану [160]. У той же час саме у хворих на ЦД 2-го типу внаслідок порушень жирового обміну закономірно виникають діабетичні ураження печінки, серед яких переважають випадки жирового гепатозу (стеатозу), який реєструється у 55-60% хворих на ЦД, та неалкогольного стеатогепатиту, що виявляються у 20-25% хворих, причому у 2-3% пацієнтів зі стеатогепатитом в подальшому розвивається цироз печінки [24, 272]. Це необхідно враховувати при розробці раціональних підходів до медичної реабілітації хворих з такою коморбідною патологією.
Відомо, що аналогічні до статинів властивості, стосовно корекції дисліпідемії, мають також препарати омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), зокрема препарат епадол (реєстраційний №Р/98/19А/8 від 24.11.2003, наказ МОЗ України №542 від 24.11.2003). Це гіполіпідемічний засіб, в основі фармакологічної дії якого лежить відновлення фізіологічного співвідношення омега-6 і омега-3 ПНЖК та інгібування вивільнення арахідонової кислоти [271]. Ліпідстабілізуюча дія омега-3 ПНЖК спрямована на зниження рівня загального холестерину (ЗХ), ЛПНЩ, ЛПДНЩ і тригліцеридів (ТГ) у крові за рахунок прискорення їхнього катаболізму, зменшення в’язкості крові, зниження рівня факторів згортання крові, зменшення рівня плазміногену (РАI-1), підвищення пластичності еритроцитарних мембран та в цілому поліпшення реологічних властивостей крові [220, 242, 294]. За даними дослідження GISSI, застосування омега-3 ПНЖК у хворих після перенесеного ІМ протягом 3 місяців сприяло вірогідному зниженню загальної смертності, у тому числі більш ніж у 2 рази раптової, при доведеній добрій переносимості цих препаратів. Вважають, що позитивні ефекти використання омега-3 ПНЖК у хворих на ЦД 2-го типу відбуваються завдяки їх гіпохолестеринемічній, антиагрегаційній, протизапальній, кардіопротекторній дії [260, 291]. Встановлено, що на клітинному рівні екзогенні омега-3 ПНЖК вбудовуються в мембрани кардіоцитів, позитивно впливають на структуру та функції іонних каналів, що забезпечує аритмогенну дію, сприяє зниженню смертності як загальної, так і серед пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями і насамперед попереджає раптову смерть у хворих, які перенесли ІМ [8]. Препарати омега-3 ПНЖК позитивно впливають на синтез ТГ в печінці та внаслідок цього знижують гипертригліцеридемію [45, 96]. Тому, на наш погляд, було б доцільним вивчити ефективність застосування препарату омега-3 ПНЖК епадолу в комплексі медичної реабілітації хворих з коморбідною патологією — ІМ на тлі ЦД 2-го типу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана відповідно до основного плану науково-дослідних робіт (НДР) Луганського державного медичного університету та є фрагментом теми НДР «Реабілітація хворих зі сполученою терапевтичною патологією» (№ держреєстрації 0106U007087).
Мета дослідження — виявити клініко-патогенетичні особливості інфаркту міокарда в підгострому періоді, поєднаного з цукровим діабетом 2-го типу, та розробити раціональні підходи до лікування та медичної реабілітації цієї коморбідної патології.
Реалізація мети дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
1. Виявити та проаналізувати особливості кліничного перебігу ІМ в підгострому періоді на тлі ЦД 2-го типу.
2. Оцінити вираженість метаболічних порушень з боку вуглеводного та ліпідного обміну, а також рівень процесів ПОЛ та стан системи АОЗ в підгострому періоді ІМ на тлі ЦД 2-го типу стосовно хворих на ІМ, у яких ЦД відсутній.
3. Виявити функціональні зміни міокарда за характером ритму серцевих скорочень та фракції викиду (ФВ) у хворих у підгострому періоді ІМ на тлі ЦД 2-го типу у порівнянні з групою пацієнтів з ІМ, у яких не було ЦД.
4. Оцінити клінічну ефективність препарату омега-3 ПНЖК епадолу в комплексі медичної реабілітації хворих на ІМ на тлі ЦД 2-го типу.
5. Проаналізувати вплив епадолу на стан вуглеводного та ліпідного обміну, рівень ПОЛ та активність ферментів системи АОЗ у хворих у підгострому періоді ІМ на тлі ЦД 2-го типу.
6. Визначити вплив епадолу на функціональні можливості серцево-судинної системи у хворих з вказаною коморбідною патологією.
7. Провести порівняльний аналіз ефективності лікування при застосуванні епадолу і вазіліпу за клініко-лабораторними та функціональними показниками у хворих у підгострому періоді ІМ, поєднаного з ЦД 2-го типу.
Об’єкт дослідження — патогенез інфаркту міокарда в підгострому періоді, поєднаному з цукровим діабетом 2-го типу, та ефективність лікування цієї патології.
Предмет дослідження — клінічні особливості перебігу ІМ на тлі ЦД 2-го типу, показники вуглеводного, ліпідного обміну, стан ПОЛ, активність ферментної ланки системи АОЗ, функціональні характеристики міокарда, патогенетичне обґрунтування раціональних підходів до медичної реабілітації хворих у підгострому періоді ІМ на тлі ЦД 2-го типу з використанням препарату омега-3 ПНЖК епадолу.
Методи дослідження: клінічні; біохімічні — показники вуглеводного, ліпідного обміну, стан ПОЛ, показники ферментної ланки АОЗ; інструментальні — електрокардіографічні (ЕКГ), ехокардіографічні (Ехо КС); статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів
Встановлені клінічні особливості перебігу ІМ, поєднаного з ЦД 2-го типу, які характеризуються у більшості хворих відсутністю болю або ангінозними нападами малої чи помірної інтенсивності на початку захворювання і спостерігаються в підгострому періоді ІМ поряд із швидким зростанням проявів серцевої недостатності. У 80,0% хворих з коморбідною патологією встановлений супутній синдром артеріальної гіпертензії та декомпенсація ЦД. Уперше виявлені кореляційні взаємозв’зки між підвищенням рівня глікемії натще (ГН), рівнем глікозильованого гемоглобіну (HbAlc) та збільшенням вмісту в крові ліпідних фракцій з високою атерогенністю, що проявляється зростанням рівня ЛПДНЩ, ТГ та індексу атерогенності (ІА). Уперше отримані зміни показників, які характеризують ступінь розладів з боку ПОЛ, та системи АОЗ у хворих у підгострому періоді ІМ на тлі ЦД 2-го типу, а саме: підвищення вмісту в крові дієнових кон’югатів (ДК) та малонового діальдегіду (МДА), зниження активності супероксиддисмутази (СОД) та різноспрямованість змін активності каталази (КТ). Встановлені особливості функціональних змін з боку міокарда в підгострому періоді ІМ, поєднаного з ЦД 2-го типу (у 69,5% реєструється порушення ритму та зниження ФВ у 31,5% хворих) у порівнянні з хворими на ІМ, у яких ЦД був відсутній (порушення ритму у 52,5% поряд зі зниженням ФВ у 12,4% хворих). Уперше виявлений позитивний вплив препарату омега-3 ПНЖК епадолу на низку метаболічних показників у хворих у підгострому періоді ІМ на тлі ЦД 2-го типу, який проявляється зменшенням процесів глікозилювання, вмісту у крові ЛПДНЩ, ТГ, нормалізацією індексу атерогенності (ІА), пригніченням процесів пероксидації зі зниженням концентрації продуктів ПОЛ — МДА та ДК у крові, а також антиаритмічним ефектом. Патогенетично обґрунтовано доцільність призначення препарату омега-3 ПНЖК — епадолу в комплексі медичної реабілітації хворих у підгострому періоді ІМ, який перебігає на тлі ЦД 2-го типу.

Практичне значення одержаних результатів
Особливості клінічних проявів ІМ на тлі ЦД 2-го типу, які характеризуються відсутністю болю або ангінозними нападами малої чи помірної інтенсивності на початку захворювання і зберігаються в підгострому періоді ІМ поряд зі швидким зростанням проявів серцевої недостатності, супутнім синдромом артеріальної гіпертензії та декомпенсацією ЦД, дозволяють у клінічній практиці виявити тяжкість перебігу цієї коморбідної патології та прогнозувати виникнення кардіоваскулярних ускладнень. Зміни показників вуглеводного, ліпідного обмінів, стану ПОЛ, різноспрямованість змін активності ферментів системи АОЗ та функціональні розлади міокарда можуть бути використані в якості маркерів взаємного обтяжування перебігу ІМ на тлі ЦД 2-го типу та крітеріїв ефективності лікування. Розроблений раціональний підхід до медичної реабілітації хворих у підгострому періоді ІМ на тлі ЦД 2-го типу, що передбачає використання препарату омега-3 ПНЖК епадолу, який сприяє усуненню метаболічних і функціональних порушень з боку серцево-судинної системи у хворих з даною патологією.
Основні результати проведеного дослідження впроваджено в роботу інфарктного та кардіологічного відділень міської клінічної багатопрофільної лікарні №1 м. Луганська, кардіологічного відділення лікарні невідкладної швидкої допомоги м. Львова, кардіологічного відділення міської лікарні №5 м. Одеси, ендокринологічного відділення міської клінічної лікарні №5 м. Луганська, кардіологічного відділення лікарні м. Краснодона, терапевтичного відділення ЦРЛ Станічно-Луганського району.
Отримані нові наукові дані, наведені в дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі та лекційних курсах на кафедрах внутрішньої медицини №1 та №2 Луганського державного медичного університету, кафедрі медичної реабілітації Одеського медичного університету, кафедри сімейної медицини Львівського медичного університету ім. Д. Галицького.

Особистий внесок здобувача
Отримані результати наукового дослідження є особистим внеском автора і ґрунтуються на даних самостійно проведеного патентно-інформаційного пошуку, визначенні мети і завдання дослідження, аналізі наукової літератури із означеної проблеми, методики, організації і проведенні клінічного обстеження хворих з поєднаною патологією; самостійно виконані клінічні дослідження, у тому числі під час проведення медичної реабілітації. Патогенетично обґрунтовано доцільність та перспективність застосування препарату омега-3 ПНЖК епадолу в комплексі реабілітаційних заходів у хворих на ІМ на тлі ЦД 2-го типу, що упроваджено в клінічну практику. Дисертанткою самостійно проведено статистичний аналіз отриманих клінічних, біохімічних, інструментальних результатів, їх узагальнення, сформульовано висновки і практичні рекомендації. У дисертації не використовувалися результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації
Матеріали дисертаційної роботи представлені та обговорені на ІІ з’їзді лікарів загальної (сімейної) практики України (Харків, 2005), ХІ конгресі СФУЛТ (Полтава, 2006), міжрегіональній науково-практичній конференції народної і нетрадиційної медицини (Львів, 2007), Українській республіканській науково-практичній конференції «Лікування та реабілітація у загальній практиці — сімейній медицині» (Одеса, 2007), VII з’їзді ендокринологів України (Київ, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я» (Луганськ, 2007), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сімейної медицини в Україні: стан та перспективи розвитку» (Київ, 2007), на спільному засіданні кафедр внутрішньої медицини №1 та №2, сімейної медицини ФПДО, внутрішньої медицини ФПДО, пропедевтики внутрішньої медицини від 29.11.2007 р.
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 15 наукових праць, з них 8 статей, зокрема 7 у фахових виданнях, з них одноосібних — 4; одержано патент України №22412 на корисну модель; 7 тез доповідей на з’їздах та конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі в галузі медицини, а саме внутрішніх хвороб, яке полягає у визначенні клініко-патогенетичної ролі порушень вуглеводного, ліпідного обмінів, активації процесів перекисного окислення ліпідів та пригнічення ферментативної ланки системи антиоксидантного захисту на тлі функціональних розладів міокарда в підгострому періоді ІМ, поєднаного з ЦД 2-го типу, та розробці раціональних підходів до медичної реабілітації хворих шляхом застосування препарату омега-3 ПНЖК епадолу.
1. Клінічний перебіг ІМ на тлі ЦД 2-го типу характеризується відсутністю болю (15,2%), малою чи помірною інтенсивністю ангінозного нападу (48,7%) на початку захворювання і простежується у 40,9% хворих у підгострому періоді ІМ поряд зі швидким зростанням проявів серцевої недостатності у 49,5%. Реєструється супутній синдром артеріальної гіпертензії у 80,0%, стеатоз печінки — у 43,8% та прояви декомпенсації ЦД — у 40,0%, що ускладнює своєчасну діагностику, погіршує прогноз та вказує на обтяжуючий вплив діабету на перебіг ІМ в підгострому періоді.
2. У хворих у підгострому періоді ІМ на тлі ЦД 2-го типу виявлено дисліпопротеїнемію з підвищенням рівня ЛПДНЩ в 1,2 разу, ТГ — в 1,7 разу, ІА — в 1,2 разу без суттєвих відмінностей в показниках ЗХ та ЛПНЩ на тлі підвищення рівня ГН у 93,5% та HbAlc у 89,5%. Ці розлади відображують метаболічні порушення у хворих з коморбідною патологією на відміну від хворих без супутнього ЦД та є головними чинниками кардіоваскулярних ускладнень.
3. У підгострий період ІМ, поєднаного з ЦД 2-го типу, спостерігається суттєве підвищення активності процесів ПОЛ (рівень ДК та МДА зростає в 100% у хворих із коморбідною патологією та у 62,5% і 42,5% відповідно в групі співставлення) поряд з пригніченням ферментативної ланки системи АОЗ (виявлені різноспрямовані зміни активності КТ і зниження активності СОД в обох групах).
4. Виявлено взаємозалежність розладів метаболічних процесів у обстежених хворих, а саме: прямий кореляційний зв’язок середнього ступеня між рівнем HbAlc і вмістом у крові ДК (r=+0,676) і між HbАlc і ІА (r=+0,582) у хворих у підгострому періоді ІМ, поєднаного з ЦД 2-го типу, та слабкого ступеня між HbАlc і ДК (r=+0,331) та HbАlc і ІА (r=+0,397) у хворих на ІМ з відсутністю ЦД.
5. У хворих у підгострому періоді ІМ, поєднаного з ЦД 2-го типу, в 1,3 разу частіше, ніж у хворих без супутнього ЦД, зустрічаються порушення серцевого ритму. Систолічна дисфункція міокарда проявляється зниженням ФВ у 31,5% хворих з коморбідною патологією проти 12,4% хворих на ІМ без супутнього ЦД.
6. Клінічна ефективність включення до комплексу засобів медичної реабілітації хворих у підгострому періоді ІМ на тлі ЦД 2-го типу препарату омега-3 ПНЖК епадолу характеризується зменшенням частоти виникнення епізодів ангінозного болю в 2,4 разу, зниженням проявів серцевої недостатності у 45,3%, позитивною динамікою показників АТ у 79,2% хворих, а також зниженням частоти проявів декомпенсації ЦД в 2,9 разу. Використання епадолу в комплексі медичної реабілітації хворих з коморбідною патологією призвело до відновлення синусового ритму у 79,2% хворих без суттєвих змін показника ФВ.
7. У групі хворих на ІМ на тлі ЦД 2-го типу, які отримували в комплексі засобів медичної реабілітації епадол, відмічена позитивна динаміка показників вуглеводного та ліпідного спектрів з вірогідним зниженням рівеня ГН на 24,1%, HbАlc — на 20,3%, ЗХ — в 1,2 разу, ЛПДНЩ — 1,5 разу, ТГ — в 1,6 разу, ІА — в 1,4 разу, що сприяло усуненню метаболічних порушень. Епадол позитивно впливає на процеси ПОЛ (зниження в 1,6 разу вмісту в крові ДК, в 1,4 разу МДА) та активізує ферментативну ланку АОЗ (зростання СОД в 1,4 разу з підвищенням інтегрального індексу Ф в 1,6 разу) у хворих у підгострому періоді ІМ на тлі ЦД 2-го типу.
8. При порівняльному аналізі показників хворих з коморбідною патологією з використанням епадолу і вазіліпу на тлі базисної терапії суттєвих розбіжностей в клініко-лабораторних та функціональних станах не отримано. Так, застосування вазіліпу сприяло усуненню ангінозних нападів в 1,7 разу, зменшенню проявів серцевої недостатності у 53,2%, нормалізації АТ у хворих з супутнім синдромом артеріальної гіпертензії у 88,5% та зменшенню проявів декомпенсації ЦД в 3,2 разу. Вазіліп позитивно впливав на зміни показників вуглеводного (зниження ГН на 22,9% та HbАlc на 28,5%), ліпідного (зменшення ЗХ в 1,2 разу, ТГ — в 1,3 разу, ІА — в 1,2 разу) обміну та систему ПОЛ (зниження рівня ДК в 1,2 разу, МДА — в 1,4 разу) і АОЗ (зростання СОД в 1,2 разу поряд з підвищенням інтегрального індексу Ф в 1,4 разу). Простежено відновлення синусового ритму у 57,7% хворих без суттєвих змін ФВ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для діагностики клінічних особливостей ІМ в підгострому періоді, поєднаного з ЦД 2-го типу, необхідно враховувати характер больового синдрому, його інтенсивність, частоту серцевої недостатності, наявність супутньої артеріальної гіпертензії, стан компенсації ЦД 2-го типу; визначити порушення вуглеводних розладів за рівнем ГН (>6,6 ммоль/л), HbАlc (>6,9%), добової глікозурії та ліпідного спектра крові з оцінкою показників ЗХ (>4,8 мкмоль/л), ТГ (>2,0), ІА (>3,5); проаналізувати інтенсивність розладів з боку ПОЛ та системи АОЗ, що дає змогу оцінити стан хворого та ступінь ризику розвитку ускладнень.
2. Для лікування хворих у підгострому періоді ІМ, поєднаного з ЦД 2-го типу, особливо при наявності фонової хронічної патології печінки та протипоказань щодо використання вазіліпу, доцільно включити до базисної терапії препарат омега-3 ПНЖК епадол у дозі 2 г на добу під час їжі протягом 8 тижнів, що сприяє зниженню рівня ГН, HbАlc, ЗХ, ТГ, ІА, ЛПДНЩ, зменшенню активності процесів пероксидації та активації ферментної ланки системи антиоксидантного захисту, позитивній динаміці показника ФВ, відновленню синусового ритму.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абдуллаєв Р.Я. Эхокардиографические показатели систолической и диастоли ческой функции левого желудочка при ишемической кардиомиопатии // Укр. кардіол. журн. — 2002. — №2. — С. 23-26.
2. Амосова Е.Н. Актуальные вопросы лечения больных ишемической болезнью сердца в сочетании с сахарным диабетом // Укр. мед. часопис. — 2001. — №3 (23). — С. 12-19.
3. Амосова Е.Н. Гиполипидемическая терапия при ишемической болезни сердца // Укр. кардіол. журн. — 2002. — №6. — С. 13-17.
4. Амосова К.М., Кротенко О.В., Широбоков В.П. Ліпідкоригуюча та імуномодулююча ефективність нового вітчизняного препарату Епадол при лікуванні нестабільної стенокпрдії // Укр. кардіол журн. — 2000. — №1-2. — С. 131-137.
5. Амосова Е.Н. Метаболическая терапия повреждений миокарда обусловленых ишемией. Новый подход к лечению ишемической болезни сердца и сердечной недостатосности // Укр. кардіол. журн. — 2000. — №4. — С. 86-92.
6. Амосова Е.Н. Рекомендации Европейского общества кардиологов по диагностике и лечению стабильной стенокардии: что нового? // Укр. мед. вісник. — 2006. — №11/11. — С. 5-12.
7. Амосова Е.Н. Рекомендации Европейского общества кардиологов по диагностике и лечению стабильной стенокардии: что нового? // Укр. мед. вісник. — 2006. — №12/12. — С. 5-10.
8. Амосова Е.Н. Сахарній диабет и ишемическая болезнь сердца // Журн. АМН України. — 2000. — №6 (3). — С. 508-517.
9. Аношина М.Ю., Перехрестенко Т.П., Яговдик М.В. Свободнорадикальное окисление липидов у больных хроническим лимфолейкозом // Укр. мед. часопис. — 2006. — №6/56. — С. 78-82.
10. Аронов Д.М. Каскад терапевтических аспектов статинов // Кардиоло-гия. — 2004. — Т.44, №10. — С. 85-94.
11. Аронов Д.М. Лечение и профилактика атеросклероза. М.: Триада-Х, 2000. — 412 с.
12. Бабак О.Я., Колесникова Е.В. Участие печени в формировании метаболического синдрома и инсулинорезистентности. Состояние проблемы // Сучасна гастроентерологія. — 2006. — №4. — С. 8-12.
13. Багрий А.Э., Дядык А.И. Лечебные подходы при сердечно-сосудистых осложнениях у больных сахарным диабетом 2 типа // Здоров’я Украї- ни. — 2006. — №22 (155). — С. 22-23.
14. Багрий А.Э. Сердечно-сосудистые осложнения у больных сахарным диабетом 2-го типа: выбор лечебной стратегии // Новости медицины и фармакологии. 2006. — №15 (197). — С. 23.
15. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М. Роль инсулинорезистентности в патогенезе сахарного диабета 2 // Терапевт. арх. — 2004. — №10. — С. 54-58.
16. Барнетт О.Ю. Гібернація міокарда: нові дані про поширеність процесу на судинний ендотелій коронарного русла при артеріальній гіпертензії та інфаркті міокарда // Матеріали VIII Національного конгресу кардіологів України: Тез. наук. доповідей. — К., 2007. — С. 112.
17. Березин А.Е. Концепция «пациента высокого кардиоваскулярного риска»: в центре внимания — сахарный диабет и метаболический синдром // Укр. мед.часопис. — 2007. — №2/58. — С. 20-23.
18. Березин А.Е. Оценка глобального кардиоваскулярного риска. Преимущества и ограничения мульти-факторного подхода // Укр. мед. часопис. — 2007. — №3/59. — С. 37-44.
19. Бирюков А.А. Коррекция липопероксидации у больных ишемической болезнью сердца на фоне ожирения и хронической патологии печени // Укр.мед. альманах. — 2007. — Т.10, №4, — С. 22-24.
20. Бобров В.А., Давідова И.В., Медведенко О.И. Сердечно-сосудистіе заболевания у женщин // Укр. мед. вісник. — 2006. — №12/12. — С. 40-45.
21. Боднар П.М., Кононенко Л.О., Михальчишин Г.П. Метаболічний синдром // Журн. АМН України. — 2000. — №4. — С. 34-37.
22. Боднар П.М. Аутоімунні поліендокринопатії // Мистецтво лікування. — 2004.- №3. — С. 62-63.
23. Боднар П.М., Михальчишин Г.П. Современные подходы к терапии сахарного диабета 2-го типа // Внутрішня медицина. — 2007. — №3. — С. 39-45.
24. Боднар П.М. Цукровий діабет 2 типу: проблема патогенезу та лікування // Ендокринологія: Матеріали VII з’їзду ендокринологів України. К., 2007. Т.12. — С. 12.
25. Боцюрко В.І., Костіцька І.О. Нові підходи до корекції порушень ліпідного обміну у хворих на цукровий діабет 2 типу, як складової метаболічного синдрому // Ендокринологія: Матеріали VII з’їзду ендокринологів України. — К., 2007. — Т.12. — С. 20.
26. Братусь В.В., Шумаков В.А., Талаева Т.В. Атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, острый коронарный синдром. — К.:Четвертая хвиля, 2004. — Гл. 2. — С. 264 -294.
27. Братусь В.В. Медикаментозная коррекция дислипопротеидемий // Здоров’я України. — 2007. — №12 (103). — С. 45-47.
28. Бритов А.Н. Атеросклероз — аспекты фармакотерапии // Здоров’я України. — 2006. — №20 (153). — С. 50-51.
29. Валентинова И.А. Половые различия в факторах риска ишемической болезни сердца // Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень: Матеріали пленуму правл. укр. наук. товариства кардіологів: Тез. наук. доповідей. — К., 2003. — С. 34-35.
30. Возрастные особенности свободнорадикального окисления липидов и антиоксидантной защиты в эритроцитах здоровых людей / Т.Д. Журавлева, С.Н. Суплотов, Н.С. Киянюк, О.Ю. Абубакирова // Клинич. лаб. диагностика. — 2003. — №8. — С. 17-18.
31. Волков В.И. Атеросклероз и атеротромбоз: патогенез, клиническое проявление, лечение // Лікування та діагностика. — 2002. — №2. — С. 13-22.
32. Волкова В.И. Фармакотерапия атеросклероза: решенные и нерешенные вопросы // Укр. кардіол. журн. — 2003. — №4. — С. 125-134.
33. Волков В.И., Строна В.И. Статины при остром коронарном синдроме // Медицина неотложных состояний . — 2007. — №3 (10). — С. 26-32.
34. Владимиров В.Г. Синдромы взаимного отягощения, как важная особенность комбинированного радиационного поражения // Военно-медицинский журн. 1993. - №4. С. 48.
35. Габор М.Л., Сливко Р.І., Решетар Д.В. Стан процесів перекисного окислення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Укр. пульмонол. журн. — 2003. — №2 (40). — С. 139-140.
36. Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.М. Спектрфотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови // Лаб. дело. — 1983. — №3. — С. 33-35.
37. Гаврисюк В.К. Применение омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в медицине // Укр. пульмонол. журн. — 2001. — №3. — С. 5-10.
38. Гагарина А.Б., Евтеева Н.М. //Химическая физика. — 2002. — Т. 21, №7. — С. 41-49.
39. Гайдаєв Ю.А. Розробка і впровадження Державної програми профілактики та лікування серцево-судинної і судинно-мозгової патології // Укр. кардіол. журн. — 2007. — №7. — С. 8-12.
40. Генделека Г.Ф. Использование аспирина для профилактики ангиопатий у больных сахарным диабетом. Современное состояние вопроса. // Міжнар. ендокринол. журн. — Донецьк. — 2006. — №1(3). — С. 81- 84.
41. Гиріна О., Глущенко А. Перебіг вільнорадикальних процесів і підбір антиоксидантної терапії при ішемічній хворобі серця // Ліки України. — 2003. — №4 (69). — С. 13-19.
42. Гаврилова В.Б., Мишкорудная М.И. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови // Лаборант. дело. — 1983. — №3.- С. 33-36.
43. Глущенко А.В. Інтенсивність процесів вільнорадикального окислення ліпідів у хворих на ішемічну хворобу серця // Буковин. мед. вісник. — 2000. — Т.6, №2-3. — С. 24-26.
44. Глушко Л.В., Чаплинська Н.В. Ефективність статинів та кверцетіну у хворих на прогресуючу стенокардію // Серце і судини. — 2006. — №3 (15). — С. 55-61.
45. Гончарова Н.Д., Зубова Г.В. Коррекция нарушений суточного ритма мелатонинобразующей функции єпифиза у старіх обезьян и людей пожилого и старческого возраста // Журн. АМН України. 2007. Т.13, №2. С. 275-290.
46. Грацианский Н.А. Аторвастатин. Что показали результаты испытаний при невысоком исходном холестерине липопротеидов низкой плотнос- ти // Consilium medicum. — 2007. — Т.1, №2. — С. 18-28.
47. Гріднєв О.Є. Перекисне окислення ліпідів і печінка // Сучасна гастроентерологія. — 2005. — №5 (25). — С. 80-82.
48. Дедов И.В. Сахарный диабет — проблема века. // Врач. — 2000. — №1. — С. 4-5.
49. Дзяк Г.В., Ханюков А.А. Сторвас (аторвастатин) в лечении больных ишемиче ской болезнью сердця // Мистецтво лікування. — 2005. — №8. — С. 60-65.
50. Доборджгинидзе Л.М., Грацианский Н.А. Особенности диабетической дислипидемии и пути ее коррекции: эффект статинов // Пробл. эндокринологии. — 2001. — №5. — С. 35-41.
51. Долженко М.Н. Острый коронарный синдром: лечение диабетической дислипидемии методом энтеросорбции // Медицина неотложных состояний. — 2007. — №3 (10). — С. 66-70.
52. Долженко М.Н., Шипулин В.П., Соколова Л.К. Роль энтеросорбции в гиполипидемической терапии при неалкогольном стеатогепатите у больных ишемической болезнью сердца и сахарным диабетом II типа // Мистецтво лікування. — 2005. — №9. — С. 64-65.
53. Ена Л.М., Кондратюк В.Е., Приходько В.Ю. Влияние фозиноприла на гипертрофию миокарда левого желудочка и показатели системной, интракардиальной гемодинамики у больных артериальной гипертензией среднего и пожилого возраста // Укр. кардіол. журн. — 2002. — №1. — С. 61-63.
54. Ермакович И.И., Чернышов В.А. Немедикаментозная коррекция дислипопротеидемии // Здоров’я України. — 2004. — №21 (106). — С. 14.
55. Ефимов А.С. Патогенез и лечение хронических осложнений сахарного диабета // Ендокринологія. Мат: VII з’їзду ендокринологів України. Київ, 2007. — Т.12. — С. 73-74.
56. Ефимов А.С., Зубкова С.Т. Спираприл в лечении артериальной гипертензии у больных сахарным диабетом 2-го типа без нарушения функции почек // Укр. кардіол. журн. 2007. №1. С. 49-53.
57. Ефимов А.С., Зуева Н.А., Скробонская Н.А. Диагностика, лечение и профилактика сахарного диабета и диабетических ангионейропатий // Ліки України. — 2004. — №10 (87). — С. 29-33.
58. Ефимов А.С., Скробонская Н.А. Клиническая диабетология. — К.: Здоров’я. — 2000. — 320 с.
59. Ефимов А.С., Соколова Л.К., Соколов М.Ю Влияние сахарного диабета на течение ишемической болезни сердца // Журн. АМН Украины. — 2002. — Т.8, №2. — С. 355-365.
60. Ефимов А.С., Соколова Л.К., Маньковский Б.Н., Соколов М.Ю. Особенности атеросклеротического поражения венечных артерий у больных сахарным диабетом // Укр. кардіол. журн. — 2000. — №3. — С. 10-13.
61. Затейщиков Д.А. Сахарный диабет — новое показание для применения статинов. Кто на очереди? // Фарматека. — 2003. — №2. — С. 1-5.
62. Затейщиков Д.А. Симвастатин: достижения последних лет и текущие задачи // Здоров’я України. — 2006. — №23-24 (156-157). — С. 51.
63. Заремба Є.Х., Кушнір З.О. Підвищення частоти серцевих скорочень як предиктор розвитку серцево-судинної патології // Сімейна медицина. — 2007. — №1. — С. 85-88.
64. Зимин Ю.В. Липидснижающая терапия при ишемической болезни сердца // Кардиология. — 2003. — Т.43, №4. — С. 74-82.
65. Зуева Н.А., Ефимов А.С. Новое в патогенезе и лечении сахарного диабета. — К.: Здоровья Вашему дому. — 2003. — 88 с.
66. Ивлева А.Я., Алексеева Л.А., Полубоярова Н.М. Вібор статина для стратегии риска и профилактики сердечно-сосудистіх осложнений // Ліки України. — 2007. — №144. — С. 34-39.
67. Іваськіва К.Ю. Цукровий діабет та його ускладнення // Практична ангіологія. — 2007. — №3 (08). — С. 34-37.
68. Инфаркт миокарда и воспаление / И.И. Чукаева, О.Т. Богова, И.М. Корочкин, В.А. Алешкин, С.Н. Литвинова // Медицина неотложных состояний. — 2007. — №4 (11). — С. 19-23.
69. Калюжин В.В., Тепляков А.Т., Соловцов М.А. Роль систолической и диастолической дисфункции левого желудочка в клинической манифестации хронической сердечной недостаточности у больных, перенесших инфаркт миокарда // Тер. арх. — 2002. — №12. — С. 15-18.
70. Кардиопротекторы — клинико-фармакологические аспекты / И.С. Чекман, Н.А. Горчакова, С.Б. Французова, В.О. Минцер // Укр. мед. часопис. — 2003. — №6 (38). — С. 18-25.
71. Карпенко О., Безуглова С., Касімова Г. Біохімічні компоненти системи гемостазу у хворих з гострим інфарктом міокарду в поєднанні з цукровим діабетом // XI Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей. — Полтава — Київ — Чікаго, 2006. — С. 285-286.
72. Карпов Ю.А., Сорокин Е.В. Атеросклероз и факторы воспаления: нелипидные механизмы действия статинов // РМЖ. — 2001. — №9 (10). — С. 418-422.
73. Кириленко О.Є., Кукоба Т.В., Никула Т.Д. Зміни перекисного окислення ліпідів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця під впливом омега-3 поліненастчених жирних кислот // Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень: Матеріали пленуму правл. укр. наук. товариства кардіологів: Тез. наук. доповідей. — К., 2003. — С. 81-82.
74. Кириленко О.Є., Кукоба Т.В., Никула Т.Д. Омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) у профілактиці та лікування атеросклеротичного кардіосклерозу // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Зб. праць наук.-практ. конф. — Харків, 2003. — С. 18.
75. Коваленко А.В. Синдром инсулинорезистентности или метаболический синдром та приоритетні напрямки діяльності кардіологічної служби України // Укр. кардіол. журн. — 2002. — №6. — С. 5-12.
76. Коваленко В.М. Атеросклероз і асоційовані з ним хвороби внутрішніх органів: загальна стратегія профілактики та етапність спеціалізованого лікування // Укр. каріол. журн. — 2007. — №6. — С. 8-11.
77. Коваленко В.М. Атеросклероз — большой риск, большая эффективность профилактики // Ліки України. — 2005. — №10 (87). — С. 21-24.
78. Коваленко В.М., Лутай М.І. Серцево-судинні захворювання. Методичні рекомендації діагностики та лікування К: «Здоров’я України», 2005. — 542 с.
79. Козлов С.С., Лякишев А.А. Дислипопротеинемии и их лечение у больных ИНСД // Кардиология. — 1999. — Т.99, №8. — С. 59-60.
80. Коробейникова Э.Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой // Лаборат. дело. — 1989. — №7. — С. 8-10.
81. Комиссаренко И.А. Тактика ведения больных старших возрастных групп, перенесших инфаркт миокарда // Consilium medicum. — 2007. — Т.1, №2. — С. 6-10.
82. Констатнтинов В.О. Эволюция статиновой терапии: продолжение следует // Сердце. — 2005. — Т.4, №4. — С. 199-204.
83. Коркушко О.В., Целуйко В.И., Мищенко Т.С. Инфаркт миокарда и ишемический инсульт: причина общая — атеротромбоз // Здоров’я України. — 2005. — №5 (114). — С. 9.
84. Корекція дисліпідемії у хворих на метаболічний синдром / В.І. Боцюрко, Н.В. Скрипник, І.Г. Бабенко, І.О. Костіцька, О.М. Дідушко // XI Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей. — Полтава — Київ — Чікаго, 2006. — С. 417.
85. Корекція стану перекисного окислення ліпідів та антиперекисних факторів у хворих з хронічною серцевою недостатністю на тлі симптоматичної ниркової артеріальної гіпертензії / В.І. Кошля, С.М. Дмитрієва, С.Г. Пузік, Л.М. Зеленська, Н.К. Щебликіна // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики: Зб. наук. ст. — Запоріжжя, 2002. — Вип. 8. — С. 168-169.
86. Коробейникова Э.Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой // Лаборат. дело. — 1989. — №7. — С. 8-10.
87. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г., Токарев В.Е. Ме­тод оп­ре­де­ления активности каталазы // Лаборат.дело. — 1988. — №1. — С. 16-18.
88. Курята А.В., Егорова Ю.В. Статины в коррекции нарушений липидного обмена и дисфункции эндотелия у больных стенокардией напряжения с подтвержденным коронарным атеросклерозом ( по данным коронарографии) // Кровообіг та гемостаз. — 2004. — №2-3. — С. 78-82.
89. Курята О.В., Кисельова Т.Ю. Інсулінорезистентність, ліпідний спектр крові, стан гемодинаміки у пацієнтів з ІХС залежно від маси тіла та впливу лікування карведилолом // Кровообіг та гемостаз. — 2007. — №1. — С. 73-77.
90. Кэш Д. Сахарный диабет и сердечно-сосудистые заболевания // Междунар. мед. журн. — 2002. — №6 — С. 517-520.
91. Клинико-морфологические изменения печени при атерогенной дислипидемии и при лечении статинами / Л.Б. Лазебник, Л.А. Звени-городская, И.А. Морозов, С.Д. Шепелева // Терапевт. арх. — 2003. — №8. — С. 51-55.
92. Ланкин В.З., Тихазе А. К., Беленков Ю. Н. Свободнорадикальные процессы при заболеваниях сердечно-сосудистой системы // Кардиология. — 2000. — Т.40, №7. — С. 48-61.
93. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel. Морион. — К., 2003. — 320 с.
94. Латогуз Ю.И. Свободные жирные кислоты у больных хронической ишемической болезнью сердца с нарушениями ритма // Врачеб. практика. — 2002. — №4. — С. 39-42.
95. Левицкий Е.Л. Пути и механизмы фармакологической регуляции антиоксидантного ответа в клетке // Фармокол. вісник. — 1998. — №2. — С. 68-71.
96. Ліпідкоригуюча та імуномодулююча ефективність нового вітчизняного препарату теком при лікуванні нестабільної стенокардії / К.М. Амосова, О.В. Коротенко, В.П. Широбоков, Л.Ф. Конопльова, Т.С. Брюзгіна, Г.Б. Афоніна // Укр. кардіол. журн. — 2000. — №1,2. — С. 42-45.
97. Липидокоригирующая терапия эпадолом после инфаркта миокарда у больных с сочетанной патологией при инсулинорезистентности / Л.В. Шкала, Е.В. Сонина, А.И. Некраса, Н.М. Цвиров // Тези Всеукр. наук.-практ. конф. «Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я». — Луганськ, 2007. — С. 57.
98. Липовецкий Б.М., Чураков Г.А. Клиническая оценка сниженного и повышенного уровня липопротеидов высокой плотности в плазме крови // Кардиология. — 2001. — Т.41, №3. — С. 33-35.
99. Лішневська В.Ю., Коберник Н.М. Вибір оптимальної терапії у паціентів похилого віку з серцевою недостатністю та інфарктом міокарда в анамнезі з огляду на морфофункціональний стан міокарда та гемодинамічні показники // Здоров’я України. — 2006. — №15-16 (148-149). — С. 46-47.
100. Лутай М.И. Атеросклероз и воспаление // Серце і судини. — 2004. — №3. — С. 89-100.
101. Лутай М.І. Дисліпопротеїдемії: кліничне значення та класифікації // Нова медицина. — 2003. — №4 (9). — С. 16-21.
102. Лутай М.И. К вопросу клинической классификации дислипопротеинемий // Укр. кардіол. журн. — 2003. — №4. — С. 9-16.
103. Лутай М.И., Голикова И.П., Слободский В.А. Роль дисфункции эпителия, воспаления и дислипидемии в атерогенезе // Укр. кардіол. журн. — 2007. — №5. — С. 37-47.
104. Лутай М.І., Мітченко О.І., Смирнова І.П. Визначення ступеня коронарного ризику та сучасні підходи до профілактики і лікування пацієнтів з дисліпопротеїдеміями // Нова медицина. — 2003. — №4 (9). — С. 22-27.
105. Маколкин В.И., Подзолков В.И.,Напалков А.А. Метаболический синдром с точки зрения кардиолога: диагностика, немедикаментозные и медикаментозные методы лечения // Кардиология. — 2002. — Т.52, №12. — С. 91-98.
106. Маньковский Б.Н. Лечение артериальной гипертензии у больных сахарным диабетом. — К.: Морион, 2001. — 72 с.
107. Маньковский Б.Н. Сердечно-сосудистые заболевания у больных сахарным диабетом: большой риск, большая эффективность профилактики? // Укр. кардіол. журн. — 2002. — №5. — С. 5-13.
108. Маньковский Б.Н. Органопротекторные возможности антигипертенной терапии при сахарном диабете и метаболическом синдроме // Здоров’я України. — 2006. — №9 (142). — С. 27.
1