ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ПЕРЕБІГУ І ЛІКУВАННЯ СТАБІЛЬНОЇ СТЕНОКАРДІЇ У ХВОРИХ З СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ

Краткое описание

Донецький Національний медичний університет
Міністерство охорони здоров'я України

На правах рукопису

УДК 616.12-009.72+616.611.611-002-036.12]:515.835

ТУМАНОВА СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ПЕРЕБІГУ І ЛІКУВАННЯ
СТАБІЛЬНОЇ СТЕНОКАРДІЇ У ХВОРИХ З СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ

14.01.02 — внутрішні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Ігнатенко Григорій Анатолійович
член-кореспондент АМН України,
доктор медичних наук, професор

Донецьк 2008

ЗМІСТ

стор.

ПЕРЕЛІК умовних скорочень.............................................

4

ВСТУП................................................................................................ ..............................................................................................

6

Розділ 1. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ СТАБІЛЬНОЇ СТЕНОКАРДІЇ У ХВОРИХ З СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ (огляд літератури)..........................................................................

11

1.1.Взаємозв’язок серцево-судинних захворювань з нирковою патологією...........................................................

11

1.2.Сучасні терапевтичні напрямки лікування стабільної
стенокардії........ .................................................................

14

1.3.Фактори ризику прогресування хронічної хвороби
нирок і сучасна стратегія ренопротекції..............................

19

1.4.Перспективи застосування інтервальної нормобаричної гіпокситерапії в лікуванні стенокардії напруги.................................................................................

27

Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.....................

34

2.1. Характеристика обстежених хворих.............................

34

2.2. Методи дослідження......................................................

42

Розділ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ
СУКУПНОЇ ПАТОЛОГІЇ.................................................

46

3.1 Особливості перебігу і змін функції серцево-судинної системи у хворих на стенокардію напруги з супутнім хронічним гломерулонефритом...........................................

46

3.2 Особливості морфо-функціональних змін нирок у хворих на стенокардію напруги з супутнім хронічним гломерулонефритом.............................................................

61

Розділ 4. ОСНОВНІ КЛІНІКО-ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ ІНТЕРВАЛЬНОЇ НОРМОБАРИЧНОЇ ГІПОКСИТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ З СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ.............................................

75

4.1. Протиішемічний і антиангінальний ефекти інтервальної нормобаричної гіпокситерапії у хворих на стенокардію напруги з супутнім хронічним гломерулонефритом.............................................................

75

4.2. Антигіпертензивний ефект інтервальної нормобаричної гіпокситерапії у хворих на стенокардію напруги з супутнім хронічним гломерулонефритом...........

87

4.3. Гіполіпідемічний ефект інтервальної нормобаричної гіпокситерапії у хворих на стенокардію напруги з супутнім хронічним гломерулонефритом............................

97

4.4. Антиоксидантний ефект інтервальної нормобаричної гіпокситерапії у хворих на стенокардію напруги з супутнім хронічним гломерулонефритом............................

101

Розділ 5. ВПЛИВ ІНТЕРВАЛЬНОЇ НОРМОБАРИЧНОЇ ГІПОКСИТЕРАПІЇ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН НИРОК У ХВОРИХ НА СТЕНОКАРДІЮ НАПРУГИ З СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ

108

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ....

122

ВИСНОВКИ.......................................................................................

129

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.......................................................

131

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................

132

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
БАБ в-адреноблокатори
БКК блокатори кальцієвих каналів
Г гіперліпідемія
ГЛШ гіпертрофія лівого шлуночка
ГСНС гіперактивність симпатичної нервової системи
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДК дієнові кон'югати
іАПФ інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
ІНБГТ інтервальна нормобарична гіпокситерапія
ІХС ішемічна хвороба серця
ЗПСО загальний периферичний судинний опір
ЗСЛШд товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу
ЗХ загальний холестерин
КА коефіцієнт атерогенності
КДР кінцево-діастолічний розмір
КДО кінцево-діастолічний об’єм
КСР кінцево-систолічний розмір
КСО кінцево-систолічний об’єм
ЛПр подовжній розмір лівого передсердя
ЛШ лівий шлуночок
ММЛШ маса міокарда лівого шлуночка
МД малоновий діальдегід
МК ХГН мезангіокапілярний хронічний гломерулонефрит
МП ХГН мезангіальний проліферативний хронічний гломерулонефрит
МШПд товщина міжшлуночкової перетини в діастолу
ПГЕ перекисний гемоліз еритроцитів
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
САТ систолічний артеріальний тиск
СН стенокардія напруги
СОД супероксиддисмутаза
ТГ тригліцериди
ХГН хронічний гломерулонефрит
ХХН хронічна хвороба нирок
ХНН хронічна ниркова недостатність
ХСН хронічна серцева недостатність
ХС ЛПВЩ холестерин ліпопротеїдів високої щільності
ХС ЛПДНЩ холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності
ХС ЛПНЩ холестерин ліпопротеїдів низької щільності
ШКФ швидкість клубочкової фільтрації
ФВ фракція викиду
ФСГГ фокально-сегментарний гломерулосклероз-гіаліноз
ЧСС частота серцевих скорочень
ЕКГ електрокардіографія
УО ударний об’єм
a-ТФ a-токоферол
kKW критерій Крускала-Уолліса
М середнє значення
m помилка середнього значення
р достовірність статистичного показника
R коефіцієнт кореляції
S критерій Стьюдента
DS ступінь скорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночка
t коефіцієнт Стьюдента
c2 критерій Хі-квадрат
Vmax максимальна швидкість кровотоку на аортальному клапані
W критерій Вілкоксона

ВСТУП
Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання займають перше місце (62,5%) в Україні серед причин смерті [5, 11, 18, 72]. В 2004 році зареєстровано 991,4 випадків смерті на 100000 населення через хвороби системи кровообігу [79].
Розповсюдженість хронічного гломерулонефриту (ХГН) в нашій країні коливається від 86,7 до 123,7 на 100000 населення [82]. Він займає перше місце (4768%) в структурі причин хронічної хвороби нирок (ХХН), а кардіо-васкулярна смертність у хворих на ХГН в 1020 разів вища за загальну популяцію [63, 66, 77, 203].
Взаємні стосунки ХХН з патологією серцево-судинної системи носять системний багатогранний характер і найчастіше формуються за принципом зворотного зв'язку. Це дозволило розглядати проблему з позиції своєрідного хибного кола кардіо-ренального синдрому (кардіо-ренальному контінууму) [62, 94, 147, 184].
В останні роки значно збільшився інтерес дослідників до вивчення сукупної патології ІХС і ХГН [203, 212, 229]. Це обумовлено не тільки|не лише| лідируючими позиціями цих хвороб за розповсюдженістю, інвалідністю і смертністю, але й спільністю взаємно обтяжуючих патогенетичних механізмів і відсутністю чітких принципів лікування сукупної патології [96, 97, 144, 284].
Факторами, що ускладнюють перебіг ІХС у хворих на ХХН є: ренопаренхимна артеріальна гіпертензія (АГ), гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ), систоло-діастолічна серцева недостатність, нефротичний синдром, ХНН, гіперліпідемія (Г) [39, 41, 63, 65, 66, 82, 95].
У хворих з кардіо-ренальною патологією частіше ніж у хворих без ураження нирок зустрічаються гострі коронарні синдроми, прогресуюча стенокардія, порушення серцевого ритму і раптова смерть [9, 12, 27, 40, 180].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до основного плану комплексної науково-дослідної теми Донецького Національного медичного університету «Діагностика, перебіг та лікування серцево-судинних захворювань у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози» (№ держ. реєстрації 0105U008692).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи стало підвищення якості діагностики та ефективності лікування стабільних форм стенокардії напруги (СН) у хворих на ХГН.
Задачі дослідження:
1. Вивчити частоту виникнення ХГН серед пацієнтів з СН.
2. Визначити особливості перебігу і структурно-функціональних змін серцево-судинної системи і нирок у хворих на СН з супутнім ХГН.
3. Дослідити протиішемічний, антиангінальний і антигіпертензивний ефекти інтервальної нормобаричної гіпокситерапії (ІНБГТ) у хворих на СН з супутнім ХГН.
4. Установити вплив ІНБГТ на стан ліпідного обміну і антиоксидантного захисту у хворих на СН з супутнім ХГН.
5. Оцінити вплив ІНБГТ на функціональний стан нирок у хворих на СН з супутнім ХГН.
Об'єкт дослідження 77 хворих на СН з супутнім ХГН.
Предмет дослідження: клінічні ознаки СН і ХГН, показники електрокардіографічного, ехокардіографічного, доплерівського, добового моніторування ЕКГ і артеріального тиску (АТ), динаміка лабораторних показників під впливом медикаментозного лікування стенокардії в-адреноблокаторами (БАБ), інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ), блокаторами кальцієвих каналів (БКК), дезагрегантами, нітратами, івабрадіном, діуретиками порівняно з аналогічною терапією з додаванням сеансів ІНБГТ; ефективність використання такого лікування у хворих на СН з супутнім ХГН.
Методи дослідження: клінічні (розпит, обстеження, вимір АТ, частоти серцевих скорочень); біохімічні (сечовина, креатинін, фібронектин, в2-мікроглобулін, електроліти, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), ліпіди (загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди високої, низької і дуже низької щільності), показники перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і системи антиоксидантного захисту малоновий діальдегід, альфа-токоферол, дієнові кон'югати, супероксиддисмутаза); морфологічний (біопсія нирки); інструментальні (електрокардіографія, ехокардіографія, доплерографія, велоергометрія, проба з нітрогліцерином, черезстравохідна електрокардіостимуляція передсердь, добове холтерівське моніторування ЕКГ і АТ); комп'ютерний аналіз отриманих показників.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено частоту розвитку ХГН у хворих на СН, досліджена функція серцево-судинної системи у хворих на ХГН. Вперше застосовано методику ІНБГТ у хворих на СН з супутнім ХГН для поліпшення результатів лікування серцевої патології і проаналізована її ефективність порівняно з традиційними медикаментозними методами терапії СН. Вперше оцінено вплив ІНБГТ на функціональний стан нирок у хворих на СН з супутнім ХГН.
Практичне значення одержаних результатів. Додавання до загальноприйнятої терапії СН гіпокситерапевтичних сеансів показане хворим з метою скорочення частоти болісної і безболісної ішемії міокарду (кардіопротекція), зменшення необхідності додаткового прийняття нітрогліцерину, збільшення фізичної активності і потужності навантаження, усунення ЕКГ-ознак ішемії, покращення діастолічної функції міокарду, зниження і оптимізації АТ, потенціювання гіполіпідемічного ефекту статинів і покращення якості життя. Всім хворим при наявності сукупної кардіо-ренальної патології (СН і ХГН), особливо чоловічої статі з порушенням антиоксидантного захисту доцільне призначення 30-денних сеансів гіпокситерапії. Пацієнтам на СН з супутнім мезангіальним проліферативним гломерулонефритом або фокально-сегментарним гломерулосклерозом-гіалінозом при наявності гіперфільтраціонного синдрому доцільним є проведення ІНБГТ для оптимізації швидкості гломерулярної фільтрації і усунення стану гіперфільтрації (ренопротекція).
Впровадження результатів дослідження в практику. Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику лікувальних установ Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання (кардіологічного і нефрологічного відділень), Інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України ім. В.К. Гусака (м. Донецьк), відділення кардіології, функціональної діагностики і терапії учбово-науково-лікувального комплексу «Університетська клініка» Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, а також у педагогічний процес Донецького, Харківського, Луганського державних медичних університетів.
Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в одержані результати досліджень є основним і полягає у підборі, обстеженні та лікуванні хворих СН з супутнім ХГН, аналізі архівного матеріалу. Автором проведено клінічне, лабораторне, електрокардіографічне, ехокардіографічне та доплерографічне дослідження, велоергометрія, холтерівське моніторування ЕКГ і АТ. Автор самостійно проводила сеанси ІНБГТ і оцінювала ефективність лікування з використанням гіпокситерапії на тлі стандартної медикаментозної терапії СН. Автор самостійно виконала статистичну обробку отриманих результатів, на підставі якої зробила відповідні висновки і впровадила їх в практику. Дисертанткою не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр пропедевтичної терапії і клінічної кардіології, пропедевтики внутрішніх хвороб №1, госпітальної і факультетської терапії Донецького Національного медичного університету ім. М.Горького. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено на VIII Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2007), науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю (Одеса, 2007), науково-практичній конференції «Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики ессенціальної гіпертензії та її ускладнень» (Вінниця, 2008), 70-ій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених (Донецьк, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 робіт, з них 7 в журналах, визнаних ВАК України, 5 статей у збірниках наукових праць, 3роботи у матеріалах наукових форумів. 7 робіт виконано здобувачем самостійно.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 162 сторінках тексту і складається зі вступу, 5 розділів (в тому числі огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень), аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 295 найменувань (177 кирилицею і 118 латиницею). Роботу ілюстровано 62 таблицями і 34 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертації надано теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукового завдання на підставі клінічних досліджень визначено частоту розвитку хронічного гломерулонефриту у хворих на СН, досліджено структуру і функцію серця і нирок, встановлено особливості клінічного перебігу і лікування хворих з такою сукупною патологією, обґрунтовано доцільність і оцінено ефективність використання ІНБГТ в комплесному лікуванні хворих з кардіо-ренальною патологією.
1. Встановлено, що частота ХГН у хворих на СН становить 10,9 %, при цьому найчастішим морфологічним варіантом ХГН є осередковий мезангіальний проліферативний гломерулонефрит, а клінічний перебіг характеризується перевагою сечового і гіпертензивного синдромів.
2. Перебіг кардіального синдрому у хворих на СН з супутнім ХГН характеризується типовою стенокардією, ГЛШ, дифузними змінами міокарду і синусовою тахікардією, мітральною регургітацією, гіпертрофією задньої стінки ЛШ, погіршенням скорочувальної функції міокарду та наявністю діастолічної дисфункції. Перебіг ниркового синдрому характеризується загальною слабкістю, головним болем, біллю в поперековій ділянці, гіпертензивним синдромом, мезангіальними проліферативними змінами гломерул, ознаками тубулоінтерстиціальних змін.
3. Протиішемічний і антиангінальний ефекти гіпокситерапії у хворих на СН з супутнім ХГН проявляються додатковим зниженням частоти болісної і безболісної ішемії міокарду, зменшенням дози і кратності прийому нітрогліцерину, підвищенням порогової потужності навантаження, зменшенням частоти дифузних змін міокарду на ЕКГ, зменшенням частоти мітральної регургітації і діастолічної дисфункції ЛШ. Антигіпертензивний ефект гіпокситерапії проявлявся більш швидким і більш інтенсивним гіпотензивним ефектом з реверсом несприятливого типу циркадної варіабельності АТ (night-piker) до більш фізіологічного (non dipper).
4. ІНБГТ підсилює гіполіпідемічний ефект статинів, що допомогло отримати більшу частоту (у 89,4% проти 63,3% в контролі) оптимальних значень ліпідограм на тлі комбінованого (ІНБГТ і статини) лікування. ІНБГТ володіє самостійним антиоксидантним ефектом.
5. Використання гіпокситерапії в комплексі з медикаментозним лікуванням сукупної патології сприяє оптимізації ШКФ, усуненню стану гіперфільтрації, збільшенню кліренсів калію і натрію, пригніченню фібронектинурії і в2-мікро­глобулінурії, нормалізації клітинного осаду сечі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При обстеженні хворих на СН особливоу увагу слід звертати на «нирковий анамнез» та призначати скрінінгові тести (загальний аналіз сечі, визначення сироваткової концентрації креатиніну і сечовини, розраховувати ШКФ) для активного виявлення ХГН і ознак ниркової дисфункції.
2. Гіпокситерапію в комплексному лікуванні сукупної патології (СН і ХГН) доцільно проводити при наявності СН I-III функціонального класу, при безболісній ішемії міокарду, післяінфарктним пацієнтам, при АГ III стадії, ненефротичному рівні протеїнурії, гіперфільтраційному синдромі та збереженій функції нирок.
3. Додавання до медикаментозної терапії сеансів гіпокситерапії у хворих з сукупною кардіо-ренальною патологією показано для проведення кардіопротекції зменшення частоти виникнення болісної і безболісної ішемії міокарду, дози і кратності додаткового приймання нітрогліцерину, збільшення толерантності до фізичного навантаження, усунення ЕКГ-ознак міокардіальної ішемії, покращення діастолічної функції міокарду, оптимізації АТ, підсилення гіполіпідемічного ефекту статинів.
4. Всім хворим на СН з супутнім ХГН, особливо чоловічої статі, для корекції порушених процесів ПОЛ, доцільне проведеня 30-денних сеансів гіпокситерапії для відновлення антиоксидантного захисту.
5. Хворим на СН з супутнім МП ХГН або ФСГГ при наявності гіперфільтраціонного синдрому з метою ренопротекції доцільним є проведення ІНБГТ для оптимізації ШКФ і усунення гіперфільтрації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Александров М. В. Механизмы адаптационного эффекта нормобарической гипокситерапии / М. В. Александров, А. О. Иванов, Т. В. Александрова // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2001. - №1. - С. 18-21.
2. Александрова Т. В. Механизмы адаптационного эффекта нормобарической гипокситерапии / Т. В. Александрова, Г. Н. Пономаренко, А. О. Иванов // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2003. -№ 6 .- С. 9-12.
3. Алешин И. А. Отдаленные результаты лечения больных гипертонической болезнью методом адаптации к периодической гипоксии в условиях барокамеры / И. А. Алешин, Г. С. Галяутдинов, Л. Г. Вдовенко // Hypoxia medical J. - 1995. - №2. - С.20-22.
4. Амосова Е. Н. Клиническая кардиология / Е. Н. Амосова. К.: Здоров’я, Т.1. - 1998. - 710с.
5. Амосова Е. Н. Клиническая кардиология / Е. Н. Амосова. - К.: Здоров'я, Т. 2.- 2002.- 992 с.
6. Амосова Е. Н. Вторичная профилактика ишемической болезни сердца: роль ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента / Е. Н. Амосова // Укр. кардіол. Журнал. - 2005. - №2. - С. 8-12.
7. Аронов А. М. Реабилитация больных ишемической болезнью сердца на диспансерно-поликлиническом этапе / А. М. Аронов, М. Г. Бубнова, Г. В. Погосова Г.В. // Кардіологія. - 2006. - №6. - С. 86-99.
8. Бабак О. Я. Окислительный стресс, воспаление и эндотелиальная дисфункция ключевые звенья патогенеза сердечно-сосудистой патологии при прогрессирующих заболеваниях почек / О. Я. Бабак, И. И. Топчий // Укр. терапевтичний журнал. - 2004. - №4. - С. 10-14.
9. Багрий А. Э. Сердечно-сосудистые нарушения при хронической почечной недостаточности / А. Э. Багрий // Тер. Архив. - 1998. - №11. - С. 80-83.
10. Багрий А. Э. Ишемическая болезнь сердца. Современные подходы к лечению / А. Э. Багрий, А. И. Дядык. - Донецк, 2006. - 68 с.
11. Подходы к лечению больного с хронической ИБС: мат. науково-практичної конференції «Профілактика та лікування атеротромбозу: сучасність та майбутнє»: тези доповідей.- Донецьк, 2007.- С. 76-80.
12. Батюшин М .М. Нефрология: основы доказательной терапии / М. М. Батюшин. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2005.- С. 176-177.
13. Бєленічев І. Ф. Антиоксиданти: сучасні уявлення, перспективи створення / І. Ф. Бєленічев, С. І. Коваленко, В. В. Дунаев // Ліки.- 2002. - № 1-2. - С. 43-47.
14. Белявский Н. Н. Использование интервальной нормобарической гипокситерапии для лечения и профилактики транзиторных церебральных ишемических атак / Н. Н. Белявский, В. И. Кузнецов, С. А. Лихачев // Медицинские новости. 2002. - №6. - С. 54-57.
15. Березин А. Е. Обзор современных клинических рекомендаций по лечению при стабильной стенокардии, основанных на принципах доказательной медицины: различные мнения и аргументы/ А. Е. Березин //Укр. Мед. часопис. - 2006. - № 6. - С.9-14.
16. Боровиков В. П. STATISTICA / В. П. Боровиков, И. П. Боровиков. - М.: Б.и., 1998. - 583с.
17. Бугаенко В. Безболевая ишемия миокарда / В. Бугаенко // Ліки України. -2005. - №3. - С. 74-78.
18. Бугаенко В. Частота выявления безболевой ишемии миокарда / В. Бугаенко // Ліки України. - 2005. - №4. - С. 73-79.
19. Бутчер М. А. Влияние интервальной гипоксической тренировки на реакцию кардиореспираторной системы при физической нагрузке / М. А. Бутчер, А. М. Цветкова, Е. Н. Ткачук // Hypoxia medical j. - 1997. -№3. - С. 13-14.
20. Велижанина И.А.Оценка эффективности нормобарической гипоксии и низкоинтенсивного лазерного излучения у больных гипертонической болезнью по данным суточного мониторирования артериального давления / И. А. Велижанина //Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. - 2001. - №1. - С.15-18.
21. Вермель А. Е. Кардиальный синдром Х / А. Е. Вермель // Клин. Медицина. - 2006. - №6. - С. 5-8.
22. Власенко М. А. Механизмы развития гломерулосклероза при хронических гломерулонефритах / М. А. Власенко, Н. В. Ромасько // Нефрология. - 2003. - №2. - С. 31-37.
23. Воробьев Г. Ф. Нормо- и гипобарическая гипокситерапия при хронических заболеваниях / Г. Д. Воробьев, Г. Н. Энгельгардт // Физиотерапия, бальнеология, реабилитация. - 2004. - № 6. - С. 9-13.
24. Гвозденко Т. А. К вопросу о липидных нарушениях у больных хроническим пиелонефритом / Т. А. Гвозденко, М. В. Антонюк, Т. П. Новгородцева // Нефрология. - 2006. - №1.- С. 50-54.
25. Гемостаз і нирки, нирки і гемостаз. За ред. М. О. Колесника. - К., 2001. -192 с.
26. Гипоксия. Адаптация, патогенез, клиника. Под ред. Ю.Л. Шевченко. СПб.: ООО «ЭЛБИ-СПб», 2000. - 384 с.
27. Гломерулонефрит. - В кн.: Руководство по нефрологии / Под ред. Дж. А. Витворт, Дж. Р. Лоренса. - М.: Медицина, 2000. - С. 122-188.
28. Голиков М. А. Применение метода прерывистой нормобарической гипокситерапии в комплексе методов экологически чистого немедикаментозного лечения. Доклады Академии проблем гипоксии РФ / Голиков М. А., Закощиков К.Ф. - М.: ПИАМС. - 1997. - С. 82-86.
29. Горанчук В. В. Гипокситерапия / В. В. Горанчук, Н. И. Сапова., А. О. Иванов. СПб.: ЭЛБИ-СПб., 2003. 536 с.
30. Гусев Д. Е. Роль С-реактивного белка и других маркеров острой фазы воспаления при атеросклерозе / Д. Е. Гусев, Е. Г. Пономарь // Клин. медицина. - 2006. - №5. - С. 25-29.
31. Дауни Г. Ф. Контроль коронарного сосудистого тонуса при измененной потребности в кислороде и при измененном снабжении миокарда кислородом / Г. Ф. Дауни, Х. Мураками, С. Я. Ким // Hyp. medical j. -1998. - №3. - С. 120-127.
32. Диагностика и лечение стабильной стенокардии. Основные положения рекомендаций Европейского кардиологического общества, 2006. Часть I. // Серце і судини.- 2007.- № 1.- С. 14-29.
33. Диагностика и лечение стабильной стенокардии. Основные положения рекомендаций Европейского кардиологического общества, 2006. Часть II. // Серце і судини.- 2007.- № 2.- С. 17-38.
34. Дісліпідемії: діагностика, профілактика та лікування. Методичні рекомендації робочої групи з проблем атеросклерозу та хронічних форм ІХС та робочої групи з проблем метаболічного синдрому, діабету та серцево-судинних захворювань Українського наукового товариства кардіологів.- Київ, 2007.- 56 с.
35. Денисюк В. И. Клиническая фоно- и эхокардиография / В. И. Денисюк, В. П. Иванов.-Винница: Логос, 2001.- 204 с.
36. Добронравов В. А. Роль блокаторов кальциевых каналов в лечении хронической болезни почек / В. А. Добронравов, О. В. Царькова // Нефрология.- 2004.- Т. 8, [Прил. 2]. - С. 28-37.
37. Дудар І. Ренопротекція: реальні можливості сьогодні / І. Дудар, М. Величко // Ліки України. - 2004. - №9. - С. 9-24.
38. Дьячкова Г. И. Изменение паттерна сердечного ритма под влиянием дозированной гипоксической нагрузки в зависимости от исходного уровня устойчивости к гипоксии / Г. И. Дьячкова, О. С. Глазачев, Е. Н. Дудник // Hyp. Med. J.- 2000, Т. 8.- № 1-2. С. 12-16.
39. Дядык А. И. Ишемическая болезнь сердца у больных с хронической почечной недостаточностью / А. И. Дядык, А. Э. Багрий, Н. Ф. Яровая // Тер. Архив. - 1998. - № 6. - С. 74-77.
40. Дядык А. И. Постинфарктное ремоделирование левого желудочка сердца. Современные подходы к лечению пациентов, перенесших инфаркт миокарда / А. И. Дядык, А. Э. Багрий. - Донецк, 2003. - 41 с.
41. Дядык А. И. Почки и сердце. Сердце и почки / А. И. Дядык // Мистецтво лікування. - 2004. - № 2. - С. 36-40.
42. Дядык А. И. Хроническая сердечная недостаточность / А. И. Дядык, А. Э. Багрий. - Д.: «Регион», 2005. - 552 с.
43. Дядык А. И. Артериальные гипертензии в современной клинической практике / А. И. Дядык, А. Э. Багрий. - Д.: Норд-Пресс, 2006.-322 с.
44. Дядык А. И. Артериальная гипертензия и поражение почек: терапевтические эффекты фозиноприла / А. И. Дядык, А. Э. Багрий, Н. Ю. Циба // Укр. кардіол. Журнал. - 2006 [Додаток 2]. - С. 17-21.
45. Елисеев Д. Н. Коррекция гематологических показателей больных НЦД при проведении курса нормобарической гипокситерапии / Д. Н. Елисеев, В. В. Горанчук, А. О. Иванов // Баротерапия в комплексном лечении и реабилитации раненых, больных и пораженных. - 1997. - С.102-103.
46. Елисеев Д. Н. Использование циклических гипоксически-гиперкапнических воздействий для коррекции дезадаптационных нарушений военнослужащих / Д. Н. Елисеев, Л. Г. Анистратенко, И. В. Бондаренко. - СПб., 2004. 121 с.
47. Елисеев Д. Н. Адаптация к сочетанному действию гипоксии-гиперкапнии как метод коррекции дезадаптационных нарушений военнослужащих / Д. Н. Елисеев, А. О. Иванов, Л. Г. Анистратенко // Баротерапия в комплексном лечении и реабилитации раненых, больных и пораженных. - 1997. - С.102-103.
48. Елисеев Д. Н. Использование циклических гипоксически-гиперкапнических воздействий для коррекции дезадаптационных нарушений военнослужащих / Д. Н. Елисеев, Л. Г. Анистратенко, И. В. Бондаренко // Психофизиология профессиональной деятельности человека. 2004. С. 121-121.
49. Елисеев Д. Н. Коррекция астенических расстройств у участников ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций путем тренировок к гипоксии-гиперкапнии / Д. Н. Елисеев, С. М. Грошилин, А. О. Иванов // Экология человека. - 2006. - №5. - С.34-37.
50. Елисеев Д. Н. Тренировки к сочетанному действию гипоксии-гиперкапнии как способ реабилитации ликвидаторов последствий чрезвычайных ситуаций, имеющих признаки хронического утомления / Д. Н. Елисеев, С. М. Грошилин, А. О. Иванов // Экология человека. - 2006. - №4/2 [Приложение]. С.359-359.
51. Елисеев О. М. Ивабрадин (кораксан). Инновационный подход к борьбе с ишемией миокарда / О. М. Елисеев // Тер. Архив. - 2006. - № 9. - С. 78-85.
52. Ельчанинова С. А. Интервальная гипоксия при лечении дисциркуляторной энцефалопатии / С. А. Ельчанинова, Н. А. Кореняк, И. В. Смагина // Журнал неврологии и психиатрии. 2002. - №11. - С. 29-32.
53. Ельчанинова С. А. Влияние интервальной гипоксической тренировки на процессы перекисного окисления липидов и активность антиоксидантных ферментов / С. А. Ельчанинова, И. В. Смагина, Н. А. Кореняк // Физиология человека. - 2003, Т. 29. - № 3.- С.161-165.
54. Жеребкер Е. М. Прерывистая нормобарическая гипокситерапия в лечении пожилых больных артериальной гипертонией / Е. М. Жеребекер // Клиническая геронтология. - 2005. - №11 . - С. 70-72.
55. Жэналиев А. З. Клинико-функциональные особенности гломерулонефритов в горных условиях / А. З. Жэналиев. ─ Бишкек: БЦ, 1996. - 22 с.
56. Закощиков К. Ф. Гипокситерапия / К. Ф. Закощиков, С. О. Катин. - М.: Бумажная Галерея, 2002.- 64 с.
57. Зотов Д. Д. Современные методы функциональной диагностики в кардиологии / Д. Д. Зотов, А. В. Гротова. - СПб.: Фолиант, 2002. - 118 с.
58. ИвановА. О. Использование нормобарической гипоксической тренировки для повышения физической работо-способности здоровых лиц / А. О. Иванов, М. В. Александров, Н. И. Сапова // Физиология человека.- 2001.- Т.27, №3.- С. 120-125.
59. Іванов Д. Хронічне захворювання нирок / Д. Іванов // Ліки України. - 2005. - №3. - С. 19-21.
60. Иванов Д. Д. Лечение гипертензии и органопротекция. Ренальная органопротекция / Д. Д. Иванов // Мистецтво лікування. - 2005. - №9. - С. 48-55.
61. Іванов Д. Д. Пригнічення гіперактивнисті симпатичної системи - шлях до гальмування прогресування хронічного захворювання нирок / Д. Д. Иванов // Ліки України. - 2005. - №9. - С. 87-89.
62. Иванов Д. Д. Ренальный континуум: возможно ли обратное развитие ХБП? / Д. Д. Иванов // Нефрология. - 2006. - №1. - С. 103-105.
63. Іванов Д. Модифікація факторів ризику при хронічній хворобі нирок / Д. Иванов // Мистецтво лікування. - 2006. - №1. - С. 66-73.
64. Ігнатенко Г. А. Дисфункція міокарда лівого шлуночка у хворих на хронічний гломерулонефрит з додіалізною нирковою недостатністю і можливі шляхи її корекції / Г. А. Ігнатенко, В. Ю. Ніколенко, І. В. Мухін // Медицина залізничного транспорту України. - 2003. - №4. - С. 11-15.
65. Игнатенко Г. А. Структурно-геометрические изменения миокарда левого желудочка у больных хроническим гломерулонефритом с нормальной и сниженной функцией почек / Г. А. Игнатенко, И. В. Мухин, М. В. Грушина // Питання експериментальної та клінічної медицини.-2004.- Вип.7, Т.2.-С.15-20.
66. Игнатенко Г. А. Влияние гипотензивных препаратов на ремоделирование левого желудочка у больных хроническим гломерулонефритом / Г. А. Игнатенко, И. В. Мухин, Е. Н. Кошелева // Нефрология.- 2004. - №1. - С.62-66.
67. Игнатенко Г. А. Синдром удлиненного интервала P-Q у больных хроническим гломерулонефритом: возможные причины развития, коррекция / Г. А. Игнатенко, И. В. Мухин, Е. Н. Кошелева // Нефрология. - 2004. - №2. - С.49-53.
68. Игнатенко Г. А. Влияние бета-адреноблокаторов на маркеры прогрессирования хронического гломерулонефрита у гипертензивных больных с сохранной и сниженной функцией почек / Г. А. Игнатенко, И. В. Мухин, Е. Н. Кошелева // Нефрология. - 2005. - №4. - С. 53-58.
69. Игнатенко Г. А. Применение нормобарической гипокситерапии у больных мягкой артериальной гипертензией / Г. А. Игнатенко, И. В. Мухин, И. Н. Родин // Врачебная практика. - 2006. - №5. - С. 73-76.
70. Игнатенко Г. А. Применение прерывистой нормобарической гипокситерапии в лечении гипертензивного синдрома у больных хроническим гломерулонефритом / Г. А. Игнатенко, И. В. Мухин // Нефрология. - 2007. - №1. - С.87-91.
71. Ильичева О. Е. Факторы риска развития хронической сердечной недостаточности у пациентов с различными стадиями хронической болезни почек / О. Е. Ильичева // Нефрология. - 2007. - №1. - С. 71-78.
72. Ішемічна хвороба серця стенокардія. За ред. О.І. Дядика. ─ Д.: Регіон, 2005. ─ 134 с.
73. Кабалава Ж. Д. Мочевая кислота маркер/или новый фактор риска сердечно-сосудистых осложнений? / Ж. Д. Кабалава, Ю. В. Котовская, В. В. Толкачева // Клин. Фармакология и терапия. - 2002. - №3. - С. 32-38.
74. Калачев А. Г. Использование длительных гипоксических тренировок для вторичной профилактики ишемической болезни сердца / А. Г. Калачев, С. А. Ельчанинова, А. Г. Филиппова // Вестник аритмологии. - 2004. -№35, Приложение С. - С. 30-31.
75. Караш Ю. М. Нормобарическая гипоксия в лечении, профилактике и реабилитации / Ю. М. Караш, Р. Б. Стрелков, А. Я. Чижов. М.: Медицина, 1988. 352 с.
76. Киселев В.О., Подоксенов Ю.К., Свирко Ю.С. и др. Гемостазиологические аспекты адаптационной гипокситерапии больных ИБС в связи с операцией аорто-коронарного шунтирования / В. О. Киселев, Ю. К. Подоксенов, Ю. С. Свирко // Патология кровообращения и кардиохирургия. - 2001. - №2. - С. 56-59.
77. Клінічна нефрологія. Под ред. Л. А. Пирога. К.: Здоров’я, 2004. - С. 319-326.
78. Климовицкий В. Г. Применение математической статистики в медико-биологических исследованиях / В. Г. Климовицкий, А. В. Колодежный, Н. А. Вертило.-Д.: Донеччина, 2004.-216 с.
79. Коваленко В.М. Сучасний стан здоров'я народу та напрямки його покращення в Україні / В. М. Коваленко. - К.: Віпол, 2005.-140 с.
80. Коваленко В.Н. Проблемы диагностики и ведения больных с метаболическим синдромом / В. Н. Коваленко, Е. Г. Несукай, А. Ю. Яковенко // Український кардіологічний журнал. - 2006. -№4. - С.98-105.
81. Козлова Т.В. Гипергомоцистеинемия как клиническое проявление риска тромбозов / Т. В. Козлова // Клиническая медицина. - 2005. - №2. - С. 9-12.
82. Колесник М. О. Кардіоваскулярні розлади у хворих з хронічною нирковою недостатністю: патогенез, діагностика, методи корекції / М. О. Колесник, І.І. Лапчинська, М.М. Селюк // Укр. кардіологічний журнал. 2001. - №6. - С.107-111.
83. Колчинская А. З. Механизмы действия интервальной гипоксической тренировки / А. З. Колчинская // Hypoxia medical J. - 1993. - №1. - С.5-8.
84. Колчинская А. З. Изменение дыхания, кровообращения и кислородных режимов организма во время сеанса интервальной гипоксической тренировки / А. З. Колчинская, Е. Н. Ткачук, М. П. Закусило // Hypoxia medical J. - 1993. - №2. - С.7-11.
85. Колчинская А.З. Гипоксическая гипоксия, гипоксия нагрузки: повреждающий и конструктивный эффекты / А. З. Колчинская // Hypoxia medical J. - 1993. - №3. - С. 8-13.
86. Колчинская А. З. Нормобарическая интервальная гипоксическая тренировка в медицине и спорте / А. З. Колчинская, Т. Н. Цыганова, Л. А. Остапенко. М.: Медицина, 2003. - 408 с.
87. Консенсус по применению антитромбоцитарных средств // Медицина світу. - 2004. - №1. - С. 42-55.
88. Консенсус щодо застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту при серцево-судинних захворюваннях // Український кардіологічний журнал. - 2005. - №1 [Додаток]. - С. 216-228.
89. Коркушко О. В. Особливості реакції дихання на гіпоксію при старінні / О. В. Коркушко, Л. А. Іванов, М. Д. Чеботарьов // Фізіол. журнал. - 2003. - Т. 49, № 3. - С. 63-69.
90. Коркушко О. В. Эффективность интервальных нормобарических гипоксических тренировок у пожилых людей / О.В. Коркушко, Э.О. Асанов, В. Б. Шатило В.Б. // Проблемы старения и долголетия. - 2004. - № 2. - С. 155161.
91. Королева О. С. Генетические аспекты индивидуальной чувствительности к статинам / О. С. Королева, А. А. Затейщиков, Б. А. Сидоренко // Кардиология. - 2005. - №5. - С. 60-71.
92. Корякова Н. Н. Патогенетические механизмы ренопротективного действия статинов при хроническом гломерулонефрите / Н. Н. Корякова // Нефрология. - 2005. - №3. - С. 57-59.
93. Крутиков Е. С. Сравнительная эффективность различных антигипертензивных препаратов при лечении больных хроническими заболеваниями почек / Е. С. Крутиков, В. А. Цветков, Т. Ф. Полищук // Врачебная практика. - 2006. - №2. - С.15-18.
94. Кузьмин О. Б. Нефропротективная терапия гипертензивных больных с хронической болезнью почек: есть ли в ней место для бета-адреноблокаторов третьего поколения и агонистов имидазолиновых рецепторов? / О. Б. Кузьмин, М. О. Пугаева, В. В. Жежа // Нефрология. -2006. - №2. - С.18-27.
95. Кузьмин О. Б. Хроническая болезнь почек и состояние сердечно-сосудистой системы / О. Б. Кузьмин // Нефрология. - 2007. - №1. - С. 28-37.
96. Курята А. В. Кардиоваскулярный риск у больных хроническими заболеваниями почек, роль дислипидемии и возможности статинов / А. В. Курята, Д.У. Хайкал // Український журнал нефрології та діалізу. - 2006. -№1 (8). - С. 54-61.
97. Кутырина И. М. Факторы риска сердечнососудистых осложнений у больных на додиализной стадии хронической почечной недостаточности / И. М. Кутырина, Т. Е. Руденко, М. Ю. Швецов // Тер. Архив. - 2006. - №5. - С. 45-50.
98. Лапач С. Н. Статистика в науке и бизнесе / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К.: Морион, 2002. - 640 с.
99. Ляпков Б. Г. О механизмах влияния интервальной гипокситеской тренировки на обмен холестерина и триглицеридов при первичной гиперхолестеринемии / Б. Г. Ляпков, И. И. Кондрыкинская, И. В. Эренбург [и др.] // Hypoxia medical J. - 1993. - №4. - С.13-15.
100. Мазур Н. А. Клиническая фармакология нитратов и их эффективность / Н. А. Мазур // Кардиология. - 2006. - №8. - С. 55-61.
101. Манухина Е. Б. Адаптация к периодической гипоксии предупреждает нарушения эндотелийзависимого расслабления и падение артериального давления при экспериментальном инфаркте миокарда / Е. Б. Манухина, А. В. Лапшин, Ф. З. Меерсон // Hypoxia medical J. - 1994. - №1. - С.13-18.
102. Мітченко О. І. Дісліпідемії: діагностика, профілактика та лікування / О. І. Мітченко, М. І. Лутай. - Київ, 2007. - 55 с.
103. Меерсон Ф. З. Адаптационная медицина: механизмы и защитные эффекты адаптации / Ф. З. Меерсон. - М.: изд. Hypoxia Medical Ltd., 1993. - 300 с.
104. Морозов В. С. Перспективы создания гипобарических медицинских установок нового поколения / В. С. Морозов, В. П. Твердохлиб, Ю. И. Казаков // Hypoxia Medical J. - 1994. - №2. - С.81-81.
105. Мосина Н. В. Артериальная гипертензия и протеинурия важнейшие факторы прогрессирования почечной недостаточности / Н. В. Мосина, А. М. Есаян // Нефрология. - 2004. - №1. - С. 22-28.
106. Мухін І. В. Вплив різних представників інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту на виживаність і прогресування хронічного гломерулонефриту без нефротичного синдрому / І. В. Мухін // Ліки. - 2005. - № 1-2. - С. 94-102.
107. Мухин И. В. Сравнительная ренопротекторная и гипотензивная эффективность дигидропиридиновых и недигидропиридиновых блокаторов кальциевых каналов у гипертензивных больных хроническим гломерулонефритом без нефротического синдрома / И. В. Мухин // Укр. терап. журнал. - 2006. - №2. - С. 53-57.
108. Мухин И. В. Влияние длительной дифференцированной гиполипидемической терапии на липидные и плейотропные эффекты, а также частоту достижения конечних точек у норматензивных больных хроническим гломерулонефритом