РІВНІ МЕЛАТОНІНУ ПРИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РОЗЛАДАХ ШЛУНКА ТА КИШЕЧНИКА У ХВОРИХ З НАДЛИШКОВОЮ МАСОЮ ТІЛА

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ „ІНСТИТУТ ТЕРАПІЇ імені Л.Т. МАЛОЇ”

На правах рукопису

Гапонова Ольга Григорівна

УДК 616.33/.34-092:616-056.52

Рівні мелатоніну при функціональних розладах
шлунка та кишечника
у хворих з надлишковою масою тіла

14.01.02 внутрішні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник:
Фадєєнко Галина Дмитрівна
доктор медичних наук, професор

Харків 2008

зміст

Перелік умовних скорочень.......................................................................4
Вступ.............................................................................................................................5
Розділ 1. Огляд літератури
1.1. Взаємне обтяження при поєднанні функціональних розладів шлунка та кишечника з надлишковою масою тіла та ожирінням. ........................................13
1.2. Патогенетичне обґрунтування ролі мелатоніну у хворих на функціональні розлади шлунка та кишечника з надлишковою масою тіла ...........24
Розділ 2. Матеріали і методи дослідження
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих .......................................35
2.2. Методи обстеження та статистичної обробки результатів...........................41
Розділ 3. ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ функціональних розладів шлунка та кишечника залежно від маси тіла ТА ЇХ ЗВЯЗКУ З ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЮ ОРГАНІЗМУ МЕЛАТОНІНОМ
3.1. Характеристика клінічних симптомів та стану кислотоутворюючої функції шлунка у хворих на функціональні розлади шлунка та кишечника залежно від маси тіла....................................................................................................55
3.2. Особливості психовегетативних проявів при функціональних розладах шлунка та кишечника у осіб з нормальною та надлишковою масою тіла...................................................................................................................................66
3.3. Зміни концентрації 6-сульфатоксимелатоніну та їх зв’язок з рівнями лептину і загального греліну у хворих на функціональні розлади шлунка та кишечника при нормальній та надлишковій масі тіла. ............................................73
3.4. Визначення зв’язку та його характеру між особливостями клінічних і психовегетативних проявів функціональних розладів шлунка і кишечника та вмістом 6-сульфатоксимелатоніну, лептину і загального греліну залежно від маси тіла..................................................................................................................................79
РОЗДІЛ 4. ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА функціональні розлади шлунка та кишечника З НАДЛИШКОВОЮ масою тіла ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКЗОГЕННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ МЕЛАТОНІНУ
4.1. Дослідження впливу екзогенного призначення мелатоніну на клінічні, психосоматичні прояви і гормональний дисбаланс у хворих на функціональні розлади шлунка та кишечника з надлишковою масою тіла. Оцінка ефективності препарату в ліквідації виявлених порушень...............................................................85
4.2. Аналіз предикторів результатів лікування та причин його недостатньої ефективності..........................................................................................100
АНаліз і узагальнення результатів дослідження ...................114
Висновки ...............................................................................................................122
Практичні рекомендації ............................................................................124
ДОДАТКИ ..................................................................................................................125
Список використаних джерел ..............................................................134

перелік умовних СКОРОЧЕНЬ

6-СОМ

6-сульфатоксимелатонін

АБС

абсолютне значення різниці між ПСТ% та СТ%

Ал

алекситимія

ВНС

вегетативна нервова система

ВТ

вегетативний тонус

ГЕРХ

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Д

депресія

ЕБС

епігастральний больовий синдром

ІМТ

індекс маси тіла

ІТС

індекс талія-стегно

МТ

маса тіла

ОС

об’єм стегон

ОТ

об’єм талії

ОТр

особистісна тривожність

ПДС

постпрандіальний дистрес-синдром

ПСНС

парасимпатична нервова система

ПСТ%

показник парасимпатичного тонусу, нормований у відсотковому відношенні від його максимального можливого значення

СНС

симпатична нервова система

СПК

синдром подразненого кишечника

СПК-Д

синдром подразненого кишечника з діареєю

СПК-З

синдром подразненого кишечника із закрепом

СТ%

показник симпатичного тонусу, нормований у відсотковому відношенні від його максимального можливого значення

СТр

ситуативна тривожність

ФД

функціональна диспепсія

ФІ

функціональний інтервал

ФРШК

функціональні розлади шлунка та кишечника

ШКТ

шлунково-кишковий тракт

GSRS

Gastrointestinal Symptom Rating Scale

H.pylori

Helicоbacter pylori

TAS-20

Торонтська алекситимічна шкала

Вступ

Актуальність теми
Функціональні порушення органів травлення є великою гетерогенною групою захворювань, що розглядаються як клінічний результат взаємодії психосоціальних факторів та фізіології шлунково-кишкового тракту (ШКТ) через вісь „мозок-травний канал” [1]. Серед функціональних порушень травного каналу найчастіше зустрічаються функціональні розлади шлунка та кишечника (ФРШК), що у більшості хворих представлені відповідно функціональною диспепсією (ФД) і синдромом подразненого кишечника (СПК), які значно знижують якість життя пацієнтів і є причиною щорічного збільшення звернень хворих до лікаря. На сьогоднішній день ФД є найбільш поширеною патологією як серед хвороб органів травлення, так і в загальній структурі захворювань [2]. В останні роки спостерігається тенденція до значного підвищення частоти виникнення ФД, яка набула характеру епідемії: ФД реєструється у 20-40 % населення країн Євросоюзу та Північної Америки [3]. На СПК у світі страждають біля 10-20% населення [4]. ФРШК в основному зустрічаються у осіб молодого та середнього віку, часто призводять до тривалої непрацездатності і являють собою не лише медичну, а й соціальну проблему, завдаючи значних економічних збитків. Тому питання, пов'язані з ФРШК, мають велику актуальність.
Останнім часом почали вивчати проблему поєднання патології органів травлення з іншими патологічними станами, зокрема з ожирінням, враховуючи безпосередню участь органів травлення в формуванні надлишкової маси тіла (МТ) і обтяжуючий вплив збільшення МТ на порушення моторної функції травного каналу та розлади постпрандіальної акомодації [5].
Проте, основним предметом вивчення стало поєднання ожиріння з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) [6], тоді як зв'язок підвищеної МТ з частотою виникнення функціональних порушень досліджено лише з позицій ролі змін акомодації та моторики шлунка в патогенезі ожиріння [7]. Інші автори вивчали лише частоту виникнення гастроінтестинальних симптомів у хворих на ожиріння без детального дослідження особливостей перебігу поєднаної патології [8, 9].
Необхідність детального вивчення поєднання ФРШК з надлишковою МТ та ожирінням не підлягає сумніву, враховуючи велику частоту захворювань, спільні ланки патогенезу (нейромедіаторний дисбаланс), взаємне обтяження із значним погіршанням якості життя та розвитком психосоматичних розладів [10-13].
Окремою проблемою постає питання лікування ФРШК (як ізольовано, так і в аспекті поєднаної патології). Нерідко на перший план виходять психосоматичні розлади, особливо при наявності супутньої патології, зокрема ожиріння. Соматоформні розлади можуть бути однією з причин резистентності клінічної симптоматики до стандартної терапії [14].
Перспективним агентом у лікуванні гастроінтестинальної патології є мелатонін епіфізарний гормон, концентрація якого в ШКТ в 10-100 разів вище, ніж в крові, і в 400 разів вище, ніж в самому епіфізі, завдяки позапінеальному джерелу синтезу у вигляді ентерохромафінних клітин [15, 16].
Мелатонін, окрім найбільш відомого впливу на сон та циркадні ритми організму, є регулятором гастроінтестинальної моторики, стимулює секрецію гідрокарбонатів у дванадцятипалій кишці, підвищує місцевий імунітет слизової оболонки, стимулює синтез оксиду азоту, має потужний антиоксидантний вплив, опосередковує вісцеральну чутливість, а також коригує порушення сну та інші прояви психопатологічних розладів [17-20], що визначає його перспективи в лікуванні ФРШК.
Після отримання позитивних експериментальних результатів від призначення мелатоніну для лікування гастроінтестинальної патології було проведено декілька досліджень, де був доведений позитивний вплив мелатоніну на вісцеральну чутливість у хворих на СПК незалежно від поліпшення симптомів розладів сну і психосоматичних проявів [20-22]. Після лікування мелатоніном хворих на СПК відмічалась позитивна динаміка суб’єктивної симптоматики та покращання показників якості життя [23]. У хворих на ФД прийом мелатоніну забезпечив повне зникнення симптомів у 56,6 % хворих та деяке покращання стану із зменшенням частоти та інтенсивності нічного болю у 30,0 % хворих [24].
Проте питання щодо рівня мелатоніну в організмі при ФРШК та можливої корекції гормонального дисбалансу його екзогенним призначенням залишається недостатньо вивченим.
Більш того, в літературі практично немає відомостей про зміни рівня мелатоніну в залежності від індексу маси тіла (ІМТ), хоча є очевидним його залучення до патогенезу ожиріння. Роботи, що повідомляють про супресію ритмічності секреції мелатоніну у цього контингенту хворих, датовані більш ніж 10 років тому.
В Україні патогенетична роль мелатоніну при захворюваннях ШКТ достатньо досліджена лише у хворих на пептичні виразки дванадцятипалої кишки [25, 26].
Виходячи з описаного вище, актуальним завданням внутрішньої медицини є вивчення патогенетичного впливу мелатоніну на перебіг ФРШК у хворих з надлишковою МТ та ефективності застосування мелатоніну у цієї категорії хворих з метою корекції диспепсичних скарг, дисгормональних та психовегетативних порушень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи відділу захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту ДУ „Інститут терапії імені Л. Т. Малої АМН України” на тему „Розробити методи діагностики і профілактики прогресування H. pylori-асоційованого атрофічного гастриту” (№ державної реєстрації 0105U000757).
Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих на функціональні розлади шлунка та кишечника в поєднанні з надлишковою масою тіла шляхом корекції суб’єктивної симптоматики, дисгормональних та психовегетативних порушень за допомогою комплексної терапії із застосуванням мелатоніну.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1. Встановити особливості клінічного перебігу ФРШК у осіб з нормальною і надлишковою МТ та особливості психовегетативних розладів у цієї категорії хворих.
2. Порівняти забезпеченість мелатоніном і дослідити стан мелатонін-асоційованої гормональної системи (лептину і греліну) при ФРШК у осіб з надлишковою та нормальною МТ.
3. Встановити взаємозв’язок між рівнем мелатоніну і особливостями клінічних, психовегетативних та дисгормональних проявів ФРШК у осіб з нормальною і надлишковою МТ.
4. З’ясувати ефективність застосування мелатоніну в корекції клінічних, психовегетативних та дисгормональних проявів ФРШК у осіб з надлишковою МТ порівняно із стандартним лікуванням.
Об’єкт дослідження ФРШК у хворих з надлишковою та нормальною МТ.
Предмет дослідження клінічні та психовегетативні прояви ФРШК у осіб з надлишковою МТ, рівень забезпеченості організму мелатоніном у даної категорії хворих та вміст мелатонін-асоційованих гормонів (лептин, грелін) в динаміці диференційованого лікування з використанням препарату мелатоніну.
Методи дослідження:
§ клініко-анамнестичний;
§ метод анкетування:
ü визначення інтенсивності клінічної симптоматики за шкалою Gastrointestinal Symptom Rating Scale (GSRS),
ü визначення рівня алекситимії (Ал) за Торонтською алекситимічною шкалою (TAS-20),
ü визначення рівня депресії (Д) за опитувальником Бека,
ü визначення рівня ситуативної (СТр) та особистісної тривожності (ОТр) за опитувальником Спілбергера-Ханіна,
ü визначення вегетативного тонусу за опитувальником Вейна-Сандомирського);
§ інструментальний (відеоезофагогастродуоденоскопія, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, базальна топографічна рН-метрія);
§ імуноферментний:
ü визначення рівня метаболіту мелатоніну 6-сульфатоксимелатоніну (6-СОМ) в ранковій сечі,
ü визначення концентрацій лептину і загального греліну в сироватці крові;
§ статистичний.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше вивчені особливості обміну мелатоніну у хворих на ФРШК з надлишковою МТ та їх взаємозв’язок з дисгормональними та психовегетативними розладами. Визначені незалежні предиктори недостатньої ефективності стандартної терапії ФРШК. Вперше запропоновано „Процес прогнозування та контролю ефективності призначення препаратів при лікуванні хворих з функціональними захворюваннями травного каналу”, захищений деклараційним патентом України на корисну модель (№ UA 26760u). Обґрунтована доцільність використання препарату „Віта-мелатонін” при низькому рівні екскреції мелатоніну та високій алекситимічності у хворих на ФРШК з надлишковою МТ.
Практичне значення одержаних результатів
Доведена наявність синдрому взаємного обтяження при поєднанні ФРШК з надлишковою МТ. Обґрунтована патогенетична роль зниження продукції мелатоніну та дисбалансу мелатонін-асоційованої гормональної системи лептин-грелін у розвитку психовегетативних розладів при даному поєднанні. Доведена ефективність застосування препарату мелатоніну в комплексному лікуванні хворих на ФРШК з надлишковою МТ для корекції клінічних, психовегетативних проявів та дисбалансу гастроінтестинальних гормонів. Продемонстрована перевага комплексної терапії з використанням мелатоніну в порівнянні із стандартною схемою лікування хворих на ФРШК при наявності у них надлишкової МТ.
Результати дисертаційної роботи впроваджені в практичну роботу гастроентерологічного відділення державної установи „Інститут терапії імені Л. Т. Малої АМН України” (акти впровадження від 26.09.2007 та 27.12.2007), терапевтичного відділення Харківського обласного госпіталю для інвалідів війни (акт впровадження від 04.09.2007), терапевтичного відділення Харківської клінічної лікарні № 28 Київського району (акт впровадження від 07.09.2007), гастроентерологічного відділення Харківського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення (акт впровадження від 03.09.2007), гастроентерологічного відділення Миколаївської обласної лікарні (акт впровадження від 25.12.2006), гастроентерологічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні (акти впровадження від 28.09.2007); а також використовуються у педагогічному процесі на кафедрі внутрішньої медицини Сумського державного університету (акт впровадження від 01.10.2007).
Особистий внесок здобувача
Дисертаційна робота є завершеним самостійним дослідженням. Автором особисто проведені інформаційно-патентний пошук та аналіз літератури за темою дисертаційної роботи. Самостійно здійснені відбір тематичних хворих, розподіл їх за групами, контроль терапії. Головним внеском здобувача є узагальнення результатів наукових досліджень: проведена оцінка клініко-лабораторно-інструментальних досліджень, науковий аналіз та статистична обробка їх результатів на персональному комп’ютері. Автором написані всі розділи дисертації, оформлена дисертаційна робота у вигляді рукопису, сформульовані практичні рекомендації, проведене впровадження у практику.
Апробація результатів дисертації
Основні положення та результати дисертаційної роботи були представлені та обговорені на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених "Внесок молодих вчених у розвиток медичної науки й практики", що проводилася 12 квітня 2006р. у м. Харкові на базі ДУ "Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України" (здобувач нагороджена грамотою за кращу доповідь); науково-практичній конференції „Профілактика, діагностика та лікування основні складові терапії”, що проводилася 19 жовтня 2006р. у м. Харкові на базі ДУ "Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України"; Всеукраїнській науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів „Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині”, що проводилася у м. Харкові 20 жовтня 2006р. на базі ДУ "Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України" (здобувач нагороджена дипломом за кращу наукову роботу); науково-практичній конференції молодих учених з міжнародною участю "Вчені майбутнього", що проводилася 25-26 жовтня 2006р. у м. Одесі на базі Одеського державного медичного університету; засіданні товариства гастроентерологів м. Харкова 22 листопада 2006р.; науково-практичній конференції „Ліки людині: сучасні проблеми створення, дослідження та апробації лікарських засобів”, що проводилася у м. Харкові 22 березня 2007р. на базі кафедри фармакотерапії Національного фармацевтичного університету; науково-практичній конференції „Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб”, що проводилася у м. Харкові 28 березня 2007 р. на базі ДУ "Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України"; IV Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих вчених, що проводилася у м. Чернівці 3-5 квітня 2007р. на базі Буковинського державного медичного університету (доповідь посіла перше місце); ХІ ювілейному міжнародному конгресі студентів і молодих вчених, що проводився у м. Тернопіль 10-12 травня 2007р. на базі Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачовського (доповідь нагороджена дипломом І ступеня); 9-му Слов’яно-Балтійському науковому форумі „Санкт-Петербург Гастро-2007”, що проводився у м. Санкт-Петербург, Російська Федерація, 15-18 травня 2007р.; науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасна гастроентерологія і гепатологія: фундаментальні і прикладні аспекти", що проводилася 24-25 травня 2007р. у м. Полтаві; науково-практичній конференції „Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики” що проводилася у м. Харкові 13 листопада 2007 р. на базі ДУ "Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України" (здобувач нагороджена грамотою за кращу наукову роботу).
Публікації
За темою дисертації опублікована 21 наукова праця, в тому числі 6 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 2 праці написано у моноавторстві), 14 тез у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 1 деклараційний патент України на корисну модель.
Структура та обсяг дисертації
Дисертація написана українською мовою на 168 сторінках друкованого тексту, з них 124 сторінки займає основний зміст. Робота містить перелік умовних скорочень, вступ, 4 розділи власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації, додатки, список використаних джерел. Робота ілюстрована 27 таблицями, 17 рисунками. Список використаних джерел літератури складається з 239 найменувань (на 34 сторінках), з них 78 кирилицею та 161 латиницею.

Список литературы

Висновки

У дисертації представлене теоретичне узагальнення і досягнуте практичне розв’язання наукового завдання, що полягає в клініко-патогенетичному обґрунтуванні доцільності ефективності застосування мелатоніну в комплексній терапії функціональних розладів шлунка та кишечника в поєднанні з надлишковою масою тіла.
1. При ФД або поєднанні ФД з СПК у осіб з надлишковою МТ спостерігається зниження забезпеченості організму мелатоніном з вірогідним підвищенням інтенсивності клінічної симптоматики, вираженими психовегетативними розладами та дисбалансом у мелатонін-асоційованій гормональній системі лептин-грелін, що обґрунтовує доцільність додаткового використання екзогенного мелатоніну в лікуванні цієї категорії хворих.
2. Клінічні прояви ФРШК у хворих з надлишковою МТ у порівнянні з пацієнтами, які мають нормальну МТ, характеризуються більш інтенсивною клінічною симптоматикою, зокрема вищим сумарним балом за шкалою GSRS (9,5 ± 0,3) та (7,6 ± 0,4) балів відповідно, переважанням симптомів моторної дисфункції на фоні нормогіпоацидності та вищою частотою поєднання ФД та СПК (48,4 та 21,9 % відповідно). В психовегетативному статусі хворі з надлишковою МТ мають вірогідно вищі рівні алекситимії (68,0 ± 1,0) та (61,1 ± 1,5) балів відповідно), депресії ((10,7 ± 0,7) та (5,1 ± 0,7) балів відповідно), особистісної ((53,3 ± 1,0) та (46,0 ± 1,4) балів відповідно) і ситуативної тривожності ((48,5 ± 1,1) та (41,4 ± 1,2) балів відповідно).
3. У хворих на ФРШК спостерігається зниження екскреції із сечею 6-СОМ, обернено пропорційне ІМТ: при надлишковій МТ рівень екскреції 6-СОМ знижується щонайменше в 2 рази від показників здорових осіб до (14,4 ± 0,8) нг/мл; у хворих з нормальною МТ екскреція 6-СОМ знижена в меншій мірі до (19,1 ± 1,3) нг/мл (при нормі (30,5 ± 2,9) нг/мл). Зниження екскреції 6-СОМ у хворих на ФРШК з надлишковою МТ корелює з підвищенням концентрації сироваткового лептину до (25,1 ± 2,1) нг/мл та зниженням концентрації загального греліну сироватки до (103,0 ± 5,4) пг/мл і супроводжується зміною напрямків кореляційних зв’язків між рівнем гормонів порівняно з особами, що мають нормальну МТ.
4. Виявлені вірогідні зворотні кореляційні зв’язки між екскрецією 6-СОМ та інтенсивністю клінічної симптоматики, рівнями алекситимії, депресії, особистісної і ситуативної тривожності, показниками симпатико- і парасимпатикотонії.
5. Додаткове застосування віта-мелатоніну в комплексній терапії хворих на ФРШК з надлишковою МТ супроводжується покращанням сумарних показників суб’єктивної симптоматики (частка хворих з достатньою ефективністю лікування підвищується з 51,2 % до 67,1 %), зменшенням інтенсивності диспепсичного синдрому ((1,79 ± 0,20) проти (2,55 ± 0,32) балів при стандартній терапії) та розладів випорожнень ((1,29 ± 0,18) проти (1,95 ± 0,25) балів). Призначення віта-мелатоніну зменшує рівень алекситимії на (10,0 ± 0,6) %, коригує вегетативний статус (зниження показників парасимпатичного тонусу на (13,3 ± 2,3) %, симпатичного тонусу на (18,2 ± 2,9) %), нормалізує рівень екскреції 6-СОМ, знижує концентрацію сироваткового лептину на (29,0 ± 6,9) %, підвищує концентрацію загального греліну в сироватці крові на (64,9 ± 18,7) % та нормалізує міжгормональні співвідношення.

Практичні рекомендації

1. Для оцінки ступеня дисгормональних розладів як підґрунтя розвитку синдрому взаємного обтяження у хворих на ФРШК з надлишковою МТ слід визначати рівень екскреції 6-СОМ та сироваткові концентрації мелатонін-асоційованих гормонів лептину та греліну.

2. Недостатню ефективність стандартної терапії ФРШК можна прогнозувати на підставі низької екскреції 6-СОМ та високого рівня алекситимії, які свідчать про наявність дисгормональних та психосоматичних розладів. Зниження екскреції 6-СОМ з сечею щонайменше в 2 рази від норми та рівень алекситимії більше 74 балів за TAS-20 у хворих на ФРШК з надлишковою МТ слід розцінювати як вірогідні предиктори неефективності стандартної терапії ФРШК.

3. В якості ефективного засобу корекції клінічної симптоматики, психовегетативних розладів і дисбалансу в гормональній регуляторній системі мелатонін-лептин-грелін у хворих на ФРШК з надлишковою МТ у комплексній терапії доцільно застосовувати препарат „Віта-мелатонін” (ЗАТ „Київський вітамінний завод”) в дозі 3 мг на ніч за 30 хвилин до звичного для хворого часу засинання протягом не менше 4 тижнів.

Список використаних джерел

1.

Functional gastroduodenal disorders [Електронний ресурс] / J. Tack, N. J. Talley, M. Camilleri [et al.] // Gastroenterology. 2006. Vol.130. P.1466-1479. Режим доступу до журналу: http://www.romecriteria.org/pdfs/p1466FunctionalGastroduodenal1.pdf

2.

Передерий В. Г. Эффективность сульпирида при функциональной диспепсии, вызванной H. рylori / В. Г. Передерий, А. Ю. Чернов // Сучасна гастроентерологія. 2004. - №1. С. 25-28.

3.

Haag S. Symptom patterns in functional dyspepsia and irritable bowel syndrome: relationship to disturbances in gastric emptying and response to a nutrient challenge in consulters and non-consulters / S. Haag, N. J. Talley, G. Holtmann // Gut. 2004. Vol. 53. P.1445-1451.

4.

Functional bowel disorders [Електронний ресурс] / G. F. Longstreth, W. G. Thompson, W. D. Chey [et al.] // Gastroenterology. 2006. Vol.130. P.1480-1491. Режим доступу до журналу: http://www.romecriteria.org/pdfs/p1480FBDs.pdf

5.

Accumulation of co-morbidity associated with overweight / E. A. Molenaar, E. J. C. Van Ameijden, D. E. Grobbee, M. E. Numans // Gut. 2005. Vol. 54 (Suppl. VII). P. A232.

6.

Body mass index and chronic unexplained gastrointestinal symptoms: an adult endoscopic population based study / P. Aro, J. Ronkainen, N.J. Talley et al. // Gut. 2005. Vol. 54. P. 1377-1383.

7.

Is There a Role for Gastric Accommodation and Satiety in Asymptomatic Obese People? [Електронний ресурс] / D. Kim, M. Camilleri, J. A. Murray [et al.] // Obesity Research. 2001. Vol. 9. P. 655-661. Режим доступу до журналу: http://www.obesityresearch.org/cgi/reprint/9/655

8.

Association of upper and lower gastrointestinal tract symptoms with body mass index in an Australian cohort [Електронний ресурс] / N. J. Talley, C. Quan, M. P. Jones, M.Horowitz // Neurogastroenterology and Motility. 2004. № 4. P. 413-419. Режим доступу до журналу: http://www.blackwell-synergy.com/doi/abs/10.1111/j.1365-2982.2004.00530.x

9.

Talley N. J. Obesity and chronic gastrointestinal tract in young adults: A birth cohort study [Електронний ресурс] / N. J. Talley, S. Howell, R. Poulton // Amer. J. of Gastroenterology. 2004. Vol. 99, № 9. P.1807-1814. Режим доступу до журналу: http://www.blackwell-synergy.com/doi/abs/10.1111/j.1572-0241.2004.30388.x?journalCode=ajg

10.

Functional dyspepsia, delayed gastric emptying and impaired quality of life / N. J. Talley, G. R. Locke, L. Brian [et al.] // Gut. 2005. Vol.55. No.7. P.933-938.

11.

Functional Gasrointestinal Disorders: An update for the Psychiatrist [Електронний ресурс] / M. P. Jones, M. D. Crowell, K. W. Olden, F. Greed // Psychosomatics. 2007. Vol. 48. P. 93-102. Режим доступу до журналу: http://psy.psychiatryonline.org/cgi/reprint/48/93

12.

Wilhelmsen I. The role of psychosocial factors in gastrointestinal disorders / I. Wilhelmsen // Gut. 2000. Vol. 47 (Suppl. IV). P. iv73-iv75.

13.

Alexithymia as Predictor of Treatment Outcome in Patients with Functional Gastrointestinal Disorders [Електронний ресурс] / P. Porcelli, R. M. Bagby, G. J. Taylor [et al.] // Psychosomatic Medicine. 2003. Vol. 65. P. 911-918. Режим доступу до журналу: http://www.psychosomaticmedicine.org/cgi/reprint/65/5/911.pdf

14.

Binge-Eating Disorder in Brazilian Women on a Weight-Loss Program [Електронний ресурс] / M. B. F. Borges, M. R. Jorge, C. M. Morgan [et al.] // Obesity Research. 2002. Vol. 10. P. 1127-1134. Режим доступу до журналу: http://www.obesityresearch.org/cgi/reprint/10/1127

15.

Presence of melatonin in the human hepatobiliary-gastrointestinal tract [Електронний ресурс] / M. Messner, G. Huether, T. Lorf [et al.] // Life Sciences. 2001. Vol. 69, No. 5. P. 543-551. Режим доступу до журналу: http://lib.bioinfo.pl/pmid:11510949

16.

Konturek S. J. Localization and biological activities of melatonin in intact and diseased gastrointestinal tract [Електронний ресурс] / S. J. Konturek, P. C. Konturek, I. Brzozowska // J Physiol Pharmacol. 2007. Vol. 57, No. 3. P. 381-405. Режим доступу до журналу: http://www.jpp.krakow.pl/cgi/reprint/fulltext/57/3/381

17.

Малиновская Н. К. Роль мелатонина в регуляции функций желудочно-кишечного тракта / Н. К. Малиновская, С. И. Рапопорт // Клиническая медицина. 1999. - №8. С. 4-9.

18.

Konturek P. C. Duodenal alkaline secretion: its mechanisms and role in mucosal protection against gastric acid [Електронний ресурс] / P. C. Konturek, S. J. Konturek, E. G. Hahn // Digestive and Liver Disease. 2004. Vol. 36, No. 8. P. 505-512. Режим доступу до журналу: http://www.sciencedirect.com/science?_ob=ArticleURL&_udi=B7582-4CG0RB0

19.

Potential protective role of melatonin against DBAN-induced oxidative stress in mouse stomach [Електронний ресурс] / M. H. Abdel-Wahab, H. M. M. Arafa, M. A. El-Mahdy, A. B. Abdel-Naim // Pharmacological Research. 2002. Vol. 3. P. 287-293. Режим доступу до журналу: http://lib.bioinfo.pl/meid:148977

20.

Melatonin improves bowel symptoms in female patients with irritable bowel syndrome patients: a double blind, placebo controlled study [Електронний ресурс] / W. Z. Lu, K. A. Gwee, S. Moochhalla, K. Y. Ho // Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2005. Vol. 10. P. 927. Режим доступу до журналу: http://www.ingentaconnect.com/content/bsc/apt/2005/00000022/00000010/art00004

21.

Melatonin improves abdominal pain in irritable bowel syndrome patients who have sleep disturbances: a randomised, double blind, placebo controlled study / G. H. Song, P. H. Leng, K. A. Gwee et al. // Gut. 2005. Vol. 54. P. 1402-1407.

22.

Full-Young Ch. Irritable bowel syndrome in the 21st century: Perspectives from Asia or South-east Asia [Електронний ресурс] / Ch. Full-Young, L. Ching-Liang // Journal of Gastroenterology and Hepatology. 2007. Vol. 22, No. 1. Р. 412. Режим доступу до журналу: http://www.blackwell-synergy.com/doi/fulltext/10.1111/j. 1440-1746.2006.04672.x

23.

A preliminary study of melatonin in irritable bowel syndrome [Електронний ресурс] / L. Saha, S. Malhotra, S. Rana [et al.] // J Clin Gastroenterol. 2007. Vol. 41. Р. 29-32. Режим доступу до журналу: http://www.jcge.com/pt/re/jclngastro/pdfhandler.00004836-200701000-00005.pdf

24.

Therapeutic effect of melatonin in patients with functional dyspepsia [Електронний ресурс] / G. Klupińska, T. Poplawski, J. Drzewoski [et al.] // J Clin Gastroenterol. 2007. Vol. 41. Р.270-274. Режим доступу до журналу: http://www.jcge.com/pt/re/jclngastro/pdfhandler.00004836-200703000-00008.pdf

25.

Опарин А. А. Особенности агрессии желудочного сока при дуоденальной язве в зависимости от типа личности больного / А. А. Опарин // Український терапевтичний журнал. 2005. - №1. С. 29-31.

26.

Опарин А. Г. Окислительный стресс в механизме реализации психосоматических расстройств при дуоденальной язве у студентов / А. Г. Опарин, А. А. Опарин // Терапевтический архив. 2005. - №2. С. 32-34.

27.

Jones M. P. Evaluation and treatment of dyspepsia [Електронний ресурс] / M. P. Jones // Postgraduate Medical Journal. 2003. Vol.79. P.25-29. Режим доступу до журналу: http://pmj.bmjjournals.com/cgi/reprint/79/929/25

28.

Пиманов С. И. Римский ІІІ консенсус: избранные разделы и комментарии. Пособие для врачей. / С. И. Пиманов, Н. Н. Силивончик. Витебск: Издательство ВГМУ, 2006. 160 с.

29.

Фадеенко Г. Д. Функциональные заболевания органов пищеварения / Г. Д. Фадеенко // Медицинская газета «Здоровье Украины». 2004. № 18 (103). С. 12-14.

30.

Функциональная диспепсия: современный взгляд на этиологию, патогенез, диагностику и лечение // Сучасна гастроентерологія. 2006. №4. С. 102-105.

31.

Бабак О. Я. Современный взгляд на терапию функциональной диспепсии / О. Я. Бабак // Medicus Amicus. 2004. №6. С. 6-7.

32.

Передерий В. Г. Современные подходы к диагностике заболеваний пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки: желательная эндоскопическая тактика с точки зрения терапевта / В. Г. Передерий, С. М. Ткач // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 2003. - №3. С. 11-12.

33.

Fundamentals of neurogastroenterology: Basic science [Електронний ресурс] / D. Grundy, E. D. Al-Chaer, Q. Aziz [et al.] // Gastroenterology. 2006. Vol.130. P.1391-1411. Режим доступу до журналу: http://www.romecriteria.org/pdfs/p1391_Fund of Neurogastro-BasicSci.pdf

34.

Applied principles of neurogastroenterology: Physiology / Motility sensation [Електронний ресурс] / J. E. Kellow, F. Azpiroz, M. Delvaux et al. // Gastroenterology. 2006. Vol.130. P.1412-1420. Режим доступу до журналу: http://www.romecriteria.org/pdfs/p1412_AppliedPrincofNeuroGI-Phys,Motil.pdf

35.

Проблема ожиріння в Україні / Н. В. Давиденко, І. П. Смирнова, І. М. Горбась, О. А. Кваша // Журнал практичного лікаря. 2002. - №1. С. 81-85.

36.

Харченко Н.В. Современные взгляды на ожирение и подходы к его лечению / Н. В. Харченко, Г. А. Анохина // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №4. С. 4-12.

37.

Каминский А. Ожирение: эпидемиология, риски для здоровья, классификация и формы распределения жировой ткани / А. Каминский // Ліки України. 2005. - №2. С. 37-41.

38.

Xing J. Alterations of Gastrointestinal Motility in Obesity [Електронний ресурс] / J. Xing, J. D. Z. Chen // Obesity Research. 2004. Vol. 12. P. 1723-1732. Режим доступу до журналу: http://www.obesityresearch.org/cgi/reprint/12/1723

39.

Hussain Z. Gastrointestinal Issues in the Assessement and Management of the Obese Patient [Електронний ресурс] / Z. Hussain, E. M. M. Quigley // Gastroenterology&Hepatology. 2007. Vol. 3. No. 7. P. 559-569. Режим доступу до журналу: http://www.clinicaladvances.com/cgi/reprint/3/7/559

40.

Антропометрические особенности молодых людей с желудочной диспепсией / В. Б. Максименко, Р. В. Левашов, А. В. Гулин [и др.] // Третий Российский научный форум "Санкт-Петербург - Гастро-2001". Гастробюллетень. 2001. № 2-3.

41.

Overlap of gastro-oesophageal reflux disease and irritable bowel syndrome: prevalence and risk factors in the general population [Електронний ресурс] / H.-K. Jung, S. Hadler, M. McNally et al. // Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2007. Vol. 26, No. 3. Р. 453461. Режим доступу до журналу: http://www.blackwell-synergy.com/doi/abs/10.1111/j.1365-2036.2007.03366.x

42.

Каминский А. Ожирение: предрасполагающие факторы / А. Каминский // Ліки України. 2005. - №3. С. 26-30.

43.

Thumshirn M. Pathophysiology of functional dyspepsia / M. Thumshirn // Gut. 2002. Vol. 51. P.63-66.

44.

Чернов А. Современные взгляды на вопросы этиопатогенеза функциональной диспепсии (початок) / А. Чернов, З. Морозова // Ліки України. 2001. - №11. С. 54-56.

45.

Старостин Б.Д. Современные представления о функциональной (неязвенной) диспепсии / Б. Д. Старостин. Режим доступу: www.drmed.ru/s.php/795.htm - Заголовок з екрану.

46.

Park M.I. Gastric Motor and Sensory Functions in Obesity [Електронний ресурс] / M.I. Park, M. Camilleri // Obesity Research. 2005. Vol. 13. P. 491-500. Режим доступу до журналу: http://www.obesityresearch.org/cgi/reprint/13/491

47.

Ожирение: этиология, патогенез, клинические аспекты / [Под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко]. М.: Медицинское информационное агентство, 2004. 456 с.

48.

Как поставить диагноз функциональной (неязвенной) диспепсии (обзор) / И. В. Маев, И. С. Вьючнова, И. Г. Лебедева, С. С. Якимова // Терапевтический архив. 2004. - №11. С. 57-60.

49.

Leptin secretion and leptin receptor in the human stomach / I. Sobhani, A. Bado, C. Vissuzaine [et al.] // Gut. 2000. Vol. 47. P. 178-183.

50.

Endocrine and Exocrine Secretion of Leptin by the Gastric Mucosa [Електронний ресурс] / P. G. Cammisotto, C. Renaud, D. Gingras [et al.] // Journal of Histochemistry and Cytochemistry. 2005. Vol. 53, No.7. P. 851-860. Режим доступу до журналу: http://www.jhc.org/cgi/reprint/53/7/851

51.

Secretion of soluble leptin receptors by exocrine and endocrine cells of the gastric mucosa [Електронний ресурс] / P. G. Cammisotto, D. Gingras, C. Renaud [et al.] // Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2006. Vol. 290. P. G242-G249. Режим доступу до журналу: http://ajpgi.physiology.org/cgi/reprint/290/G242

52.

Raguso C. Leptin and the gastrointestinal tract [Електронний ресурс] / C. Raguso, A. J. McCullough // Current Opinion in Gastroenterology. 2000. Vol. 16, No. 2. P.160-165. Режим доступу до журналу: http://www.co-gastroenterology.com/pt/re/cogastro/abstract.00001574-200003000-00011.htm

53.

Leptin in the human stomach / S. Cinti, R. de Matteis, E. Ceresi [et al.] // Gut. 2001. Vol.49. P. 155.

54.

Каминский А. Ожирение: энергетические механизмы регуляции массы тела / А. Каминский, А. Коваленко // Ліки України. 2005. - №4. С. 41-45.

55.

Демидова Т.Ю. Нейрогуморальные аспекты регуляции энергетического обмена / Т. Ю. Демидова, А. С. Аметов, А. В. Селиванова // Терапевтический архив. 2004. - №12. С. 75-78.

56.

Neary N.M. Gut and mind / N. M. Neary, C. J. Small, S. R. Bloom // Gut. 2003. Vol.52. P. 918-921.

57.

Expression of leptin and leptin receptor in the human stomach / H. Mix, A. Widjaja, O. Jandi [et al.] // Gut. 2000. Vol.47. P. 481-486.

58.

Alteration of Amine Oxidase Activity in the Adipose Tissue of Obese Subjects [Електронний ресурс] / V. Visentin, D. Prévot, V. D. De Saint Front [et al.] // Obesity Research. 2004. Vol. 12. P. 547-555. Режим доступу до журналу: http://www.obesityresearch.org/cgi/reprint/12/547

59.

Leptin Production by the Stomach Is Up-Regulated in Obese (fa/fa) Zucker Rats [Електронний ресурс] / C. Picó, J. Sánchez, P. Oliver, A. Palou // Obesity Research. 2002. Vol. 10. P. 932-938. Режим доступу до журналу: http://www.obesityresearch.org/cgi/reprint/10/932

60.

Serum leptin level in patients with functional dyspepsia [Електронний ресурс] / K. B. Lankarani, M. Moghadami, M. Masoumpoor [et al.] // Digestive and Liver Disease. 2004. Vol. 36, No. 11. P.717-721. 16. Режим доступу до журналу: http://www.sciencedirect.com/science/journal/15908658

61.

Leptin in the control of gastric secretion and gut hormones in humans infected with Helicobacter pylori [Електронний ресурс] / J. W. Konturek, S. J. Konturek, N. Kwircien [et al.] // Scandinavian Journal of Gastroenterology. 2001. Vol. 36, № 11. P.1148-1154. Режим доступу до журналу: http://www.tandf.co.uk/journals/journal.asp?issn=0036-5521&linktype=1

62.

Leptin and its receptor in normal human gastric mucosa and in Helicobacter pylori-associated gastritis [Електронний ресурс] / M. Breidert, S. Miehlke, A. Glasow [et al.] // Scandinavian Journal of Gastroenterology. 1999. Vol. 34, No. 10. P.954-961. Режим доступу до журналу: http://www.ingentaconnect.com/content/tandf/sgas/1999/00000034/00000010/art00003

63.

Relationship between ghrelin and Helicobacter pylori infection in Polish adult shepherds and their children [Електронний ресурс] / M. Plonka, P. C. Konturek, W. Bielanski [et al.] // Aliment Pharmacol Ther. 2006. Vol. 24, Suppl. 4. P. 160-168. Режим доступу до журналу: http://lib.bioinfo.pl/pmid:17209860

64.

Involvement of Helicobacter pylori infection in neuro-hormonal control of food intake [Електронний ресурс] / P. C. Konturek, M. Cześnikiewicz-Guzik, W. Bielanski, S. J. Konturek // J Physiol Pharmacol. 2006. Vol. 57, Suppl. 5. P. 67-81. Режим доступу до журналу: http://www.jpp.krakow.pl/cgi/reprint/fulltext/57/suppl_5/67

65.

Konturek S. J. Helicobacter pylori (HP) in neurohormonal control of food intake [Електронний ресурс] / S. J. Konturek, M. Plonka // J Physiol Pharmacol. 2006. Vol. 57, Suppl. 2. P. 38. Режим доступу до журналу: http://www.jpp.krakow.pl/cgi/reprint/abstract/57/suppl_2/38

66.

Central leptin and cholecystokinin in gastroprotection against ethanol-induced damage [Електронний ресурс] / T. Brzozowski, P. C. Konturek, S. J. Konturek [et al.] // Digestion. 2000. Vol. 62, No. 2-3. P.126-142. Режим доступу до журналу: http://content.karger.com/ProdukteDB/produkte.asp?Aktion=ShowFulltext&ArtikelNr=7805&Ausgabe=224947&ProduktNr=223838

67.

Gastric effects of cholecystokinin and its interaction with leptin on brainstem neuronal activity in neonatal rats [Електронний ресурс] / C. S. Yuan, A. S. Attele, L. Dey, J. T. Xie // Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics. 2000. Vol. 295, No. 1. P.177-182. Режим доступу до журналу: http://jpet.aspetjournals.org/cgi/reprint/295/1/177

68.

Schubert M. L. Gastric secretion [Електронний ресурс] / M. L. Schubert // Current Opinion in Gastroenterology. 2002. Vol. 18, No. 6. P.639-649. Режим доступу до журналу: http://www.co-gastroenterology.com/pt/re/cogastro/abstract.00001574-200211000-00002.htm

69.

Antral mucosa expresses functional leptin receptors coupled to STAT-3 signalling, which is involved in the control of gastric secretions in the rat [Електронний ресурс] / H. Goiot, S. Attoub, S. Kermorgant [et al.] // Gastroenterology. 2001. Vol. 121, No. 6. P.1417-1427. Режим доступу до журналу: http://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=14144478

70.

Ghrelin, appetite and gastric motility: the emerging role of the stomach as an endocrine organ [Електронний ресурс] / A. Inui, A. Asakawa, C. Y. Bowers [et al.] // The FASEB Journal. 2004. Vol. 18. P. 439-456. Режим доступу до журналу: http://www.fasebj.org/cgi/reprint/18/3/439

71.

Hosoda H. Ghrelin and the regulation of food intake and energy balance [Електронний ресурс] / H. Hosoda, M. Kojima, K. Kangawa // Molecular interventions. 2002. Vol. 2, No.8. P. 494-503. Режим доступу до журналу: http://www.molinterv.org/cgi/reprint/2/8/494.

72.

Impact on fatigue in irritable bowel syndrome: role of plasma leptin [Електронний ресурс] / T. Piche, A. Abacar, E. Gelsi [et al.] / Abstract WED-G-161: Elsevier, Great Britain, 2005. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор., 12см. (13th United European Gastroenterology Week, 15-19 October 2005, Copenhagen). Систем. вимоги: Pentium 266; 64 Mb RAM; Windows 2000/XP; active content in Windows XP Service Pack 2;. JavaScript; Acrobat Reader. Загол. з титул.екрану.

73.

Парфенов А. И. Грелин и пептид YY регуляторы аппетита и количества потребляемой пищи. Перспективы лечения кахексии и ожирения / А. И. Парфенов // Терапевтический архив. 2005. - №2. С. 92-94.

74.

Резников А. Г. Нейроэндокринные механизмы и экспериментальные модели ожирения (обзор литературы и собственных исследований) / А. Г. Резников // Журнал АМН України. 2003. - №3. С. 423-437.

75.

Peeters T. L. Central and peripheral mechanisms by which ghrelin regulates gut motility [Електронний ресурс] / T. L. Peeters // J Physiol Pharmacol. 2003. Vol. 54, Suppl. 4. P. 95-103. Режим доступу до журналу: http://www.jpp.krakow.pl/cgi/reprint/fulltext/54/suppl_4/95

76.