КЛІНІКО - ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХРОНІЧНОГО НЕКАЛЬКУЛЬОЗНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ СПОЛУ¬ЧЕ¬НОГО З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ У ХВОРИХ МОЛОДОГО ВІКУ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ : Клинико - патогенетические особенности Хронического некалькулезный холецистит СПОЛУ¬ЧЕ¬НОГО с гипертонической болезнью в БОЛЬНЫХ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА И ОПТИМИЗАЦИЯ ЛЕЧЕНИЯ

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Гусач Вікторія Юріївна

На правах рукопису

УДК 616.366-002+616.12-008.331.1]-08-053.81

КЛІНІКО - ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ХРОНІЧНОГО НЕКАЛЬКУЛЬОЗНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ
СПОЛУ­ЧЕ­НОГО З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ У ХВОРИХ МОЛОДОГО ВІКУ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ

14.01.02 — внутрішні хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Іванова Л.М.

Луганськ — 2008

ЗМІСТ

Список умовних скорочень...

4

ВСТУП...

6

РОЗДІЛ 1. патогенетичні аспекти Формування спо­лученого перебігу хронічного некалькульозного холециститу та гіпертонічної хвороби, обгрун­ту­ван­ня їхнього лікування (огляд літератури)...........................

12

1.1. Патогенетичні механізми хронічного некаль­ку­льоз­ного хо­ле­цис­титу у хворих молодого віку ......................................................................

12

1.2. Фактори сполученого розвитку ХНХ та ГХ в осіб молодого віку..

18

1.3. Особливості лікування хворих при поєднаному перебігу хро­ніч­ного холециститу та гіпертонічної хвороби ..

23

1.4. Обґрунтування застосування тіотриазоліну та циклоферону в ком­плексній терапії сполученої патології біліарного тракту та гіпер­то­ніч­ної хвороби ...

29

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..................

37

2.1. Загальна характеристика обстежених хворих ....................................

37

2.2. Методи дослідження, які були використанні.......................................

39

РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВО­РИХ МОЛОДОГО ВІКУ З ХРОНІЧНИМ НЕКА­ЛЬ­КУ­ЛЬОЗ­НИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ, У СПОЛУЧЕННІ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ ..................................

44

3.1. Клінічні прояви сполучених захворювань ..

44

3.2. Функціональний стан біліарної системи у хворих на ХНХ, у сполученні з ГХ, в осіб молодого віку

51

3.3. Показники біохімічних властивостей жовчі у хворих на ХНХ, у сполученні з ГХ ....

61

3.4. Результати бактеріологічного дослідження жовчі у хворих на ХНХ, у сполученні з ГХ.....

63

РОЗДІЛ 4. ПОКАЗНИКИ ПЕРЕКИСНОГО ОКСИЛЕННЯ ЛІПІ­ДІВ, АКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗА­ХИС­ТУ ТА ЛІПІДНИЙ СПЕКТР КРОВІ У ХВОРИХ ІЗ КОМОРБІД­НОЮ ПА­ТО­ЛОГІЄЮ

69

4.1. Стан пероксидації ліпідів та активність ферментів АОЗ у хворих молодого віку з ХНХ, у сполученні з ГХ ...

70

4.2. Ліпідний спектр крові у хворих молдого віку з ХНХ, поєднаним з ГХ .

75

РОЗДІЛ 5. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ СИСТЕМИ ІНТЕР­ФЕРО­НО­ГЕНЕЗУ У ХВОРИХ ІЗ ХРОНІЧНИМ НЕКАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХО­ЛЕЦИСТИТОМ У СПОЛУЧЕННІ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ ...............................................................................

83

РОЗДІЛ 6. ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕРАПІЇ З ВКЛЮЧЕННЯМ КОМ­БІНАЦІЇ ТІОТРИАЗОЛІНУ ТА ЦИКЛОФЕРОНУ У ХВО­РИХ НА ХРОНІЧНИЙ НЕКАЛЬКУЛЬОЗНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ У СПОЛУ­ЧЕН­НІ З ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ .

90

6.1. Вплив комбінації тіотриазоліну та циклоферону на клінічну симптоматику у хворих на ХНХ, у сполученні з ГХ.

90

6.2 Вплив комбінації тіотриазоліну та циклоферону на функ­ціо­на­ль­ний стан жовчовивідних шляхів та властивості жовчі та стан

94

6.3. Динаміка показників про- та антиоксидантної системи у хворих на ХНХ, у сполученні з ГХ, під впливом комбінації тіотриазоліну та циклоферону.

99

6.4. Вплив комбінації циклоферону та тіотриазоліну на інтерфе­ро­но­вий статус у хворих із коморбідною патологією

106

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..

115

ВИСНОВКИ..

129

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...............

131

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....

132

Список умовних скорочень

АГ

- артеріальна гіпертензія

АЗСЛШ

- амплитуда руху задньої стінки лівого шлуночка

АлАТ

- аланінамінотрансфераза

АМШП

- амплітуда міжшлу­ноч­кової перетинки

АОЗ

- антиоксидантний захист

АПФ

- ангітензінперетворюючий фермент

АсАТ

- аспартатамінотрансфераза

АТ

- артеріальний тиск

АТФ

- аденозінтрифосфатат

БДЗ

- бага­то­етап­не дуодена­ль­не зондування

БС

- біліарна система

ВНС

- вегетативна нервова система

ВРО

- вільнорадикальне оксилення

ГГТП

- гамаглутамілтранспептидаза

ГХ

- гіпертонічна хвороба

ДАТ

- діастолічний артеріальний тиск

ДК

- дієнові кон`югати

ДПК

- дванадцятипала кишка

ЗХ

- загальний холестерин

ЖВШ

- жовчовивідні шляхи

ЖК

- жовчні кислоти

ЖМ

- жовчний міхур

ІФН

- інтерферон

КДД

- кін­цево-діастолічний діаметр

КДО

- кін­цево-діастолічний об’єм

КТ

- каталаза

ЛПП

- ліпопротеїди

ЛФ

- лужна фосфатаза

МДА

- малоновий діальдегід

ММЛШ

- маса міокарда лівого шлу­ночка

ПОЛ

- перекисне окислення ліпідів

САТ

- систолічний артеріальний тиск

СІФ

- сироватковий інтерферон

СОД

- супероксиддисмутаза

ССС

- серецево-судинна система

СТ

- система травлення

ТЗСЛШ

- товщина зад­ньої стін­ки лівого шлуночка

ТМЖП

- товщина міжшлуночкової пе­ретинки

ТГ

- тригліцериди

УЗД

- ультразвукове дослідження

ФВ

- фракція викиду

ХНХ

- хронічний некалькульозний холецистит

ХС

- холестерин

ХС ЛПВЩ

- холестерин ліпопротеїдів високої щільності

ХС ЛПДНЩ

- холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності

ХС ЛПНЩ

- холестерин ліпопротеїдів низької щільності

ЕКГ

- електрокардіографія

ЕхоКГ

- ехокардіографія

ЧСС

- частота серцевих скорочень

Ig

- імуноглобулін

IL

- інтерлейкін

NO

- оксид азоту

Th

- Т-хелпери

Vcf

- швидкість цир­кулярного ско­ро­чен­ня волокон міокарду

ВСТУП
Актуальність теми. В теперішній час проблема сполученої патології внут­рішніх органів є однією з найбільш актуальних у внутрішніх хворо­бах, тому що від 25,6 до 41,7% хронічної соматичної патології харак­те­ри­зується комор­бід­­ністю, яка негативно впливає як на клінічний перебіг, так і на прогноз таких зах­ворювань (В.И. Залевский и соавт., 1997; О.В. Кор­кушко та співавт., 2001; Л.М Іванова, 2001, 2004, 2007). Встановлено, що сполучення хронічного нека­ль­кульозного холециститу (ХНХ) та гіпертонічної хвороби (ГХ) зустрічається досить часто, особливо у жінок (Н.Б. Губергріц, 2000; Т.Д. Звягінцева та спі­вавт., 2002; Л.М. Пасієшвілі, В.М. Власенко, 2004; Г.Д. Фадєєнко, 2005,2006; Ю О. Філіпов та співавт., 2005,2007).
Відомо, що хронічні захворювання жовчовивідної системи відно­сяться до найбільш розповсюджених хвороб системи травлення серед населення еко­но­мічно та соціально розвинутих країн, зокрема України (О.Я. Бабак, 1999; М.В. Голубчіков, 2000; Г.А. Анохіна, 2005; Р.А. Иванченкова, 2006; А.А. Ильченко, 2006; Г.Д. Фадєєнко, 2007). За статистичними даними, в індус­тріально роз­ви­нених краї­нах на ХНХ хворіє понад 20-35,5% дорослого населення, причому частота зус­т­рі­ча­ємості цього захворювання має тенден­цію до подальшого зро­стан­ня (П.Я. Григорьев с соавт., 2002; А.С. Ермолов с соавт., 2005; Ю.О. Фі­ліп­пов та співавт., 2005-2007; М.В. Голубчиков, 2006; О.В. Рыжкова с соавт., 2006). Враховуючи, що у теперішній час патологія жов­човивідних шляхів (ЖВШ) та жовчного міхура (ЖМ) частіше вияв­ля­є­ться у осіб молодого, най­більш пра­цез­датного віку, удос­ко­на­лення діаг­ностики і лікування захворювань біліарної системи є не тільки ме­дич­ною, але і важливою соціальною проблемою (Г.Д. Фадєєнко, 2005; Ю.О. Філіппов та співав., 2006). В діагностиці ХНХ велика увага надається порушенням холе­ди­­наміки, біохімічних властивостей жовчі, ак­тивації перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) на тлі пригнічення активності сис­теми антиоксидантного за­хисту (АОЗ) та порушенням імуно­ло­гічного го­мео­ста­зу (О.Я. Бабак та співавт., 1999, 2003, 2006; В.М. Хво­рос­тинка та співавт., 2002,2004; В.М. Гнатюк, Н.В. Шамрай, 2003; В.М. Фролов та співавт., 2000, 2007; Sterland B.R et al., 1996; Mс Nally P.R,1997).
Артеріальна гіпертензія (АГ) нерідко вважається неінфекційною пан­демією су­часності, яка визначає структуру інвалідізації та летальності при сер­цево-су­динних захворюваннях (Ю.М. Сіренко та співавт., 2004; В.М. Ко­валенко та співавт., 2005; В.В. Коломієць, 2006). Кількість хворих на АГ в Україні складає серед населення міст в середньому 32,5% від загальної кіль­кості дорослого на­се­лення (И.М. Горбась, 2005). При цьому встановлені щільні патогенетичні вза­є­мо­зв’язки між хронічною патологією серцево-судинної та гепатобіліарної сис­­тем (К.М. Амосова та співавт., 2004; І.М. Фуштей, 2006; Ю.І. Решетілов, 2007). Так, дослідження ряду авторів свідчать про зміни функцюювання міо­карду лі­во­го шлуночка при гепатобіліарній патології (К.М. Амосова та співавт., 2005; А.Е. По­ляков, 2007; Л.В. Журав­лева, О.Н. Ковалева, 2008). В той же час механізми розвитку гепатобіліарної патології внаслідок дисліпідемії у хворих молодого віку з ГХ з’ясовані не до кінця. Зокрема, вимагають більш докладного вивчення в та­ких пацієнтів показники ПОЛ та стан системи АОЗ, рівень α- і γ-ін­тер­фе­ронів у кро­ві, ос­кільки збільшення концентрації ендогенних активних про­дуктів пе­ре­кисного каскаду, що володіють вазоактивним і кардіотропним ефектами, обу­мов­лює розвиток оксидативного стресу та грає значну роль у па­то­генезі гемо­ди­на­міч­них розладів при ГХ (Л.Г. Акимова, 1999; А.С. Дубикайтіс та спі­вавт., 2004).
Консервативне лікування ХНХ не завжди є ефективним, що потребує по­шу­­ків нових підходів до терапії, особливо при наявності у хворих комор­бід­ної патології. Особливу увагу привертає можливість використання для лі­ку­вання хворих молодого віку з ХНХ, в поєднанні з ГХ, сучасного пре­па­рату цикло­фе­рону, який має не тільки інтерфероніндукуючу, але й іму­но­мо­ду­люючу та про­ти­запальну дію (Ф.И. Ершов, 2005, 2006; В.М. Фролов, 2005, 2007). Регуляція перок­сідації ліпідів, в тому числі при пато­ло­гії печінки та ЖВШ, здійснюється через систему АОЗ (И.А. Зборовская, М.В. Банникова, 1995). Порушення рівно­ваги між про­цеса­ми ліпопероксидації та антиок­си­дантного за­хисту призводить до лави­но­подібної реакції перео­кис­лен­ня, яка закінчується за­ги­беллю клітин (Л.Л. Громашевська, 1997, 2006; Л.М. Глушко, 2002; Н.В. Хар­ченко, 2003; Ro­bert­son G. e. a., 2001). Ін­тен­сифікація процесів ліпо­перок­сидації при хворобах печінки та ЖМ суп­роводжується пригніченням анти­ра­ди­кальної забезпе­че­ності (В.В. Сквор­цов, 2003). Тому можна вважати доцільним за­сто­сування тіотри­азоліну при даній сполученій патології, оскільки цей вітчизняний пре­парат во­ло­діє водночас як кардіо­про­текторною, так і гепато­про­текторною дією, пере­шко­д­жає прогре­сив­ному пригніченню скоротливої функ­ції міо­кар­ду, оказує ци­то­про­тек­тор­ний ефект, що реалізується на клі­тин­ному рівні (В.В. Ду­наєв та співав., 2002; І.С. Чекман, 2002). Тіотриазолін володіє по­туж­ною ан­тиок­си­дант­ною актив­ністю за рахунок активації фер­ментів АОЗ су­перок­­сид­­дис­­му­та­зи (СОД) та ка­талази (КТ), а також підвищення вмісту у крові від­нов­ле­ного глу­татіону (Л.Н. Бояр­ская и соавт., 2003; А.П. Голиков и соавт.,2003; А.Д. Визир и со­авт., 2005; И.А. Мазур и соавт., 2005; Л.В. Сав­чен­кова и соавт., 2008; Di Na­po­li P. еt al., 2005) Тому можна вважати вивчення ефективності комбінації іму­но­ак­тивного препарату цикло­ферону та метаболітотропного засобу тіот­риазоліну у хворих на ХНХ, в сполученні з ГХ, доцільним та перспек­тив­ним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­та­цій­на робота виконана у відповідності з основним планом нау­ково-дос­лід­них робіт (НДР) Луганського державного медичного університету і є фраг­мен­том теми НДР кафедри пропедевтики внутрішньої медицини: «Реа­бі­лі­тація хворих зі сполученою терапевтичною патологією” (№ держреєстрації 0106U0010837).
Метою роботи було: розробити раціональні підходи до комплексного лі­ку­вання хворих молодого віку зі сполученою патологією у вигляді хро­ніч­ного не­калькульозного холециститу, поєднаного з гіпертонічною хворобою на підс­таві вив­чення особливостей клінічного перебігу та з урахуванням дис­функ­ції біліар­но­го тракту.
Для досягнення мети роботи поставлені такі завдання:
1. Дослідити особливості клінічного перебігу захворювань коморбідної па­то­логії у вигляді хронічного некалькульозного холе­цис­титу в сполученні з гі­пер­тонічною хворобою у хворих мо­лодого віку.
2. Проаналізувати особливості вегетативного статусу, моторики жовчо­ви­відних шляхів, характер порушень функції жовчовиділення та зміни біохі­міч­ного складу жовчі у хворих із вказаною сполученою патологією.
3. Вивчити показники ПОЛ, активність ферментів системи АОЗ суперок­сид­дисмутази (СОД) та каталази (КТ) та проаналізувати ліпідний спектр крові у хворих молодого віку із поєднаним перебігом ХНХ та ГХ.
4. Проаналізувати показники інтерферонового статусу шляхом вивчення вмісту α- і γ-інтерферонів у крові хворих молодого віку з ХНХ, в сполученні з ГХ.
5. Оцінити ефективність комбінації тіотриазоліну та циклоферону в ком­плексному лікуванні хворих молодого віку з наявністю ХНХ, в сполученні з ГХ, з урахуванням динаміки клінічних, біохімічних показників та інтер­фе­ро­но­вого статусу пацієнтів.
Об’єкт дослідження: клініко-патогенетичні особливості коморбідної па­то­логії та ефективність лікування хворих молодого віку з ХНХ, в спо­лу­ченні з ГХ.
Предмет дослідження: клінічні прояви, зміни показників ліпідного об­мі­ну, стан ПОЛ та активність ферментів системи АОЗ (КТ та СОД), вміст α- і γ-ін­терферонів у крові, функціональні характеристики міокарда, пато­ге­не­тич­не обгрунтування раціональних підходів до лікування хворих молодого віку з ХНХ, в сполученні з ГХ, з використанням комбінації циклоферону та тіот­риа­зо­ліну.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імунологічні, інстру­ментальні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані дані поширюють наукові уявлення про особливості клінічного перебігу ХНХ, в сполученні зГХ, у осіб молодого віку. На основі комплексної оцінки функціонального стану жовчовивідних шляхів, інтенсивності процесів ліпо­пе­роксидації, активності ферментів системи АОЗ, особливостей ліпідного спект­­ру крові та показників інтерферонового статусу у хворих із поєднаним пере­бігом ХНХ та ГХ, встановлені особливості патогенезу вказаної коморбідної па­то­логії. Патогенетично обгрунтовано доцільність викорис­тан­ня комбінації тіот­ри­а­золіну та циклоферону при лікуванні хворих на ХНХ у сполученні з ГХ. Встановлено, що застосування комбінації цих препаратів позитивно впливає на клініко-лабораторні показники хворих з коморбідною патологією та сприяє більш тривалому збереженню повноцінної ремісії ХНХ.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені клінічні та патогенетичні особливості сполученого перебігу ХНХ та ГХ у хворих мо­ло­до­го віку з точки зору патологічних змін у ЖВШ та з боку системи АОЗ. Виз­­начена доцільність використання багатоетапного дуоденального зон­ду­ван­ня з визначенням біохімічного складу жовчі у хворих на ХНХ у спо­лу­чен­ні з ГХ. Запропонована патогенетично обгрунтована комплексна те­ра­пія із за­с­то­су­ван­ням комбінації тіотриазоліну та циклоферону сприяє по­кра­щенню клінічного стану хворих на ХНХ в сполученні з ГХ та збільшенню тривалості ремісії ХНХ. Розроблені конкретні показання щодо застосування цих пре­па­ра­тів в осіб молодого віку, хворих на ХНХ у сполученні з ГХ. Впро­вадження резу­ль­та­тів роботи в практику охорони здоров'я дозволяє зменшити частоту заго­с­трень ХНХ у хворих із сполученою патологією та покращити якість жит­тя таких хворих. Рекомендації можуть бути впроваджені в те­ра­пев­тичних, гаст­ро­ентерологічних та кардіологічних відділеннях обласних, місь­ких, ра­йонних лікарень і амбулаторно-поліклінічних закладах.
За матеріалами дисертації розроблено корисну модель «Спосіб лікуван­ня хронічного некалькульозного холециститу у хворих молодого віку з гіпер­то­ніч­ною хворобою», на яку отримано патент України на корисну мо­дель № 35648. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на ка­федрах терапевтичного профілю Луганського та Івано-Франківського дер­жав­них медичних університетів, Донецького націо­на­ль­но­го медичного універ­си­те­ту, Запорізької медичної академії післядипломної ос­віти. Результати дослі­д­жен­­­ня впроваджені в роботі відділень терапев­тич­но­­го профілю міських лі­ка­рень мм. Луганська, Києву, Запоріжжя, Івано-Фран­­ківська.
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора в отриманих наукових результатах є основним і полягає у проведенні патентно-ліцен­зій­ного і літературного пошуку, виборі напрямку і методів дослідження, виз­на­ченні контингенту обстежених груп. Здобувачка самостійно проводила клі­нічні та інструментальні обстеження хворих, приймала безпосередню участь у вико­нан­ні лабораторних досліджень, здійснювала статистичну об­роб­ку отриманих результатів, формулювання висновків і практичних реко­мен­дацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації док­ла­далися та обговорювалися на таких наукових конференціях і симпозіумах: нау­ко­во-практичній конференції молодих вчених (м. Харків, 2007), на Все­ук­раїнських науково-практичних конференціях Сучасні під­хо­ди до аналізу ста­ну здоров’я” (Луганськ, 2007, 2008), на науково-прак­тичній кон­ференції, при­свя­ченій 165-річчю Національного медичного уні­вер­ситету ім. О.О. Бого­мо­льця Новини внутрішньої медицини лікарю-інтерністу” (Київ, 2007), тера­пев­тичних читаннях, присвячених пам’яті академіка Л.Т. Малої (Харків, 2008), на засіданнях Луганських обласних асоціацій тера­пев­тів, гастро­ен­те­ро­логів, кар­діо­логів (Луганськ, 2006-2008), на спільному за­сіданні кафедр про­­­педевтики внутрішньої медицини, внутрішньої медицини № 1, 2, сімейної медицини ФПДО Луганського державного медичного уні­вер­ситету (Луганськ, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 8 ста­тей (5 - одноосібних) в виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тези - в ма­те­рі­а­лах республіканських конференцій, отримано патент України на корисну мо­де­ль.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення важливого для внутрішньої медицини наукового завдання поглиблення уявлень щодо патогенезу ХНХ в поєднані з ГХ у хворих молодого віку, встановлення особ­ливостей клінічного перебігу цієї сполученої патології, функціональ­но­го стану ЖМ, ролі метаболічних зсувів та розладів інтерферон­ногенезу в роз­витку даної сполученої патології. Доведена ефективність терапії ХНХ по­єд­наного з ГХ в осіб молодого віку з використанням циклоферону і тіот­риа­золіну.
1. У хворих молодого віку з ХНХ в сполучені з ГХ були виявлені гіпер­тонічно-гіперкінетична (60%), гіпотонічно-гіперкінетична (27%) та гіпо­то­ніч­но-гіпокінетична (13%) дискінезії жовчного міхура. У хворих з гіпер­тонічно-гі­перкінетичним варіантом дискінезії ЖМ переважав больо­вий синд­ром (76,5%), з гіпотонічно-гіперкінетичної дисфункцією ЖМ диспептичні про­я­ви вияв­ля­ли­ся віро­гід­но частіше з ознаками вегетативної дисфункції, тоді як з гі­по­тонічно-гіпокінетичним варіантом дисфункції ЖМ біль мав монотоний характер.
2. У обстежених хворих одним із проявів клінічного перебігу була на­явність астеноневротичних та вегетативних роз­ла­дів., а саме: загальної слаб­кості - 84,1%, головного болю - 90,5%, запамо­ро­чення - 43,9%, зниження пра­цездатності -75,4%, підвищеної сонливості удень або без­соння вночі - 58,2%, значної емоційної лабільності - 68,9%, гіпер- та диз­гід­роза - 72,3%. Серед факторів ри­зику вказаної сполученої пато­ло­гії були вияв­ле­ні стресові фак­тори, частіше у жінок (76,6%), спадкова схиль­ніс­ть (58,1%), па­ління (23,8%), гіпо­динамія (41,9%), над­лишкова маса тіла (удвічі частіше у жінок, які вели малорухливий спосіб життя -18,1%).
3. При ХНХ у хворих з ГХ молодого віку відмічалися активація процесів лі­по­пе­рок­сидації, що характеризувалися підвищенням вмісту у крові продуктів ПОЛ - МДА до 8,75±0,3 мкмоль/л, (р<0,01) та ДК до 18,2±0,3 мкмоль/л, (р<0,001) на тлі дисбалансу активності ферментів системи АОЗ крові, а саме СОД в 1,5 рази, каталази в 1,7 разів та пригніченням інтегрального індексу Ф в 3,6 рази.
4. У хворих із сполученою патологією спостерігалися порушення ме­та­болізму ліпідів, що супроводжувалося високим вмістом (6,18±0,23 ммоль/л, р<0,01) ЗХ у 74,6% хворих, підвищенням концентрації холестерину ЛПНЩ (3,37±0,25 ммоль/л, р<0,01), ХС ЛПДНЩ (вище 1,3 ммоль/л) у 40,0% па­ці­єнтів, рівня ТГ (1,88±0,19 ммоль/л, р<0,01). У пацієнтів на ХНХ в пе­ріоді за­гост­рення у сполученні з гіпертонічною хворобою знижувалася кон­цент­­рація α- і γ-ІФН у крові в 1,5-2,1 рази та в 1,4 рази відповідно (р<0,05).
5. Застосування комбінації циклоферону та тіотриазоліну у хворих змен­шувало прояви астено­нев­ротичного синдрому, під­ви­щенню працез­дат­нос­ті, змен­шенню ви­раз­ності бо­льо­вого та диспептичного синд­ромів. Тривалість клі­ніко-лабораторної ремісії ХНХ у 90,6% хворих ос­нов­ної групи складала 1 рік та більше, у 9,4% - не перевищувала 6 місяців; у групі зіставлення ремісія впродовж 1 року спо­сте­рігалася в 1,7 рази менше (р<0,05), у 46,7% - не пере­ви­щувала 6 міся­ців.
6. Вклю­чення до ком­плексу загальноприйнятого лікування комбінації цик­ло­ферону та тіот­ри­а­зо­ліну сприяло покращенню інтерферонового статусу: кон­цент­рація α-ІФН під­ви­щувалася до 24,6±0,45 пг/мл (р<0,05), а рівень γ-ІФН досягав 47,4±1,4 пг/мл (р<0,05), що співпадало з розвитком ремісії ХНХ та лік­ві­дацією або змен­шенням проявів больового та диспептичного синдромів. У хворих групи зіс­тав­­лення, які отримували лише загальноприйняту терапію, відмічалася лише тенденція до помірного підвищення показників інтерферонового ста­ту­су.
7. Застосування комбінації тіотриазоліну та циклоферону в комп­лекс­ному лікування хворих на хронічний некалькульозний холецистит сприяло зни­жен­ню вмісту метаболітів перекисного окислення ліпідів, а саме МДА (3,4±0,25 мкмоль/л) та ДК (9,7±0,2 мкмоль/л), зростанню активності КТ (334±11 МО мг/Hb) і СОД (27,8±0,5 МО мг/Hb). У хворих групи зіставлення зберігався пев­ний дисбаланс про-/антиоксидантних властивостей крові.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В якості лабораторних критеріїв діагностування загострення ХНХ в поєднанні з ГХ у хворих молодого віку рекомендується виз­на­чення показників ПОЛ (рівень МДА ДК), активності ферментів АОЗ (КТ та суперок­сид­дисмутази), інтерферонового статусу (концентрація α- та γ-ІФН), що дозволяє констатувати досягнення стійкої ремісії.
2. При лікувальні у хворих молодого віку з із загостреннями ХНХ в поєднанні з ГХ можна рекомендувати включання в терапевтичний комплекс комбінації цикроферону та тіотриазоліну. Циклоферон вводять по 2,0 мл 12,5% розчину 1 раз на добу внутрішньом’язово впродовж 5 днів, а подальше через день ще 5 разів і тіотриазолін по 2 мл 1% розчину 3 рази на добу внут­ріш­ньо­м’я­зово впродовж 21 дня, які дозволяють нормалізувати показ­ники ПОЛ, анти­ок­сидантний захист, інтерфероновий статус, що сприяє усуненню мета­бо­ліч­них і функціональних порушень та клінічній ремісії в раніший термін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аксенов И.Г. Значение эндоскопических методов диагностики и лечения у больных с заболеваниями желчевыводящих путей / И.Г. Аксенов, В.В.Сергейчук, Г.И.Фещенко // Другий Український тиждень гастро­ен­те­ро­логів. - Дніпропетровськ. - 1997. - С. 7 - 8.
2. Андреев Л.И., Кожемякин Л.А. Методика определения малонового диальдегида // Лабораторное дело. - 1988. - №11. - С. 41-43.
3. Андриевская Т.Г. Факторы риска хронического холецистита / Т.Г. Ан­д­ри­евская, А.В. Козлятин, В.В. Дорофеева // Российский журнал гастро­эн­те­рологии, гепатологии, колопроктологии. - 1999. - Т. 9, № 5. - С. 105.
4. Анохіна Г.А. Вплив галстени на вміст деяких ліпідів сироватки крові та жовчі у хворих хронічним холециститом гіпотонічно-гіпокінетичною дйс­кі­незією жовчного міхура / Г.А. Анохіна, Н.В. Харченко // Матеріали XVI з'їзду тера­певтів України. - Київ. - 1998. - С.333-334.
5. Анохіна Г.А. Дискінезії жовчного міхура та сфінктерів жовчних шля­хів // Український медичний часопис. - 1997. - № 1. - С.31-36.
6. Бабак О.Я. Глутаргин фармакологи­че­ское действие и клиническое применение / [О.Я. Бабак, В.М.Фролов, Н.В.Харченко]. Харьков, Луганск: Элтон, 2005. 456 с.
7. Бабак О.Я. Клиническая эффективность препарата хофитол при забо­леваниях гепатобилиарной системы // Сучасна гастроентерологія.- 2001.- №1 (3).- С. 6971.
8. Бабак О.Я. Опыт использования препарата Галстена при хроническом холецистите// Сучасна гастроентерологія.- 2001.- №3 (5).- С. 4547.
9. Бабак О.Я. Сучасна фармакотерапія захворювань жовчного мі­хура та жовчовивідних шляхів: метод. рекомендації / О.Я. Бабак, І.Є. Кушнір. Харь­ков, 2000. 32 с.
10.Баланс системы «ПОЛ - АРЗ, АОЗ» у больных хроническим нека­ль­кулезным холециститом / Д.И. Иванов, М.Б. Костенко, М.А Ливзан. , Е.В. Ка­ли­нина // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, коло­прок­то­ло­гии. - 1996. - Т.6, №4. - С.220.
11. Балуцкий В.В. Сравнительная оценка дисмоторики желчного пу­зы­ря методами хроматографического зондирования и сцинтиграфии // Рос­сий­ский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1997. - Т.7, № 5.- С.168.
12. Бартош Л.Ф. Новые подходы к диагностике и лечению гипер­ки­не­тических дискинезий жёлчного пузыря в сочетании с хроническим некаль­ку­лёзным холециститом / Л.Ф. Бартош, И.В. Балакина, Л.М. Гриднева // Кли­ни­­ческая медицина.- 2004.- Т. 82, №9.- С. 5759.
13. Биохимическое исследование жёлчи при заболеваниях жёл­чевы­во­дя­щей системы у лиц молодого возраста / А.Х. Турьянов, Л.В. Волевая, Г.А.Павлова и др. // Вестник последипломного медицинского образования. - 2003.- №2.- С. 6265.
14. Боброннікова Л.Р. Патогенетичні механізми хронічного без­ка­м’я­ного холециститу / Л.Р. Боброннікова, В.М. Хворостина, І.А. Ільченко // Су­часна гастроентерологія. 2002. №2 (8). С. 88 89.
15. Боброннікова Л.Р. Система ПОЛ-АОЗ за коморбідного поєднання хро­нічного безкам'яного холециститу та гіпертонічної хвороби // Сучасна гастроентерологія . - 2008 . - № 2 . - С.14-15.
16. Болезни печени и жёлчевыводящих путей / Под ред. В.Т. Иваш­кина.— М.: Мед. вести, 2002.- 416 с.
17. Бубнов Ю.И. Семейная артериальная гипертония / Ю.И. Бубнов, Г.Г. Арабидзе, А.А. Павлов // Кардиология. 1997. - № 1. С. 4-7.
18. Бурков С.Г. Ультразвуковая диагностика заболеваний желчного пу-зыря // Российский медицинский журнал. - 1997.- Т.5, № 2. - С. 19-27.
19. Бутов М.А. Дисфункции билиарного тракта: диагностика, медикамен­тоз­ная коррекция / М.А. Бутов, В.Б. Ардатова, С.В.Шелухина. Рязань: Б.и., 2004. 39с.
20. Вахрушев Я.М. Функциональное состояние печени и желче­выво­дя­щих путей у больных с деформацией желчного пузыря / Я.М. Вахрушев, Л.И. Петрова, Н.М. Петрова // Гепатология. - 2003. - № 3.- С. 4 -6.
21. Вегетативная регуляция сердечно-сосудистой системы у здоровых лиц и больных артериальной гипертензией / С.Р. Гиляревский, И.Г. Анд­реева, Н.В. Балашова и др. // Российский кардиологический журнал . - 2008 . - № 3 . - С.29-34.
22. Вихрова Т.В. Сократительная функция жёлчного пузыря у больных с билиарным сладжем // Российский журнал гастроэнтерологии, гепа­то­ло­гии, колопроктологии.- 2004. - №5, прилож. №23.- С.95 96.
23. Віддалені результати комплексного лікування хронічних захво­рю­вань біліарної системи із застосуванням імуноактивних засобів / А.В. Єпі­шин, Н.А.Хабарова, Т.Ю. Чернець та ін. // Вісник наукових досліджень.- 2003.- №3.- С. 57-59.
24. Влияние застоя желчи на перекисное окисление липидов и струк­тур­ный состав желчи в эксперименте in vitro / М.М. Швецова, А.А. Барботько, Г.Ф. Лукьянчиков и др. // Бюллетень экспериментальной биологии и ме­дицины. - 1998. - Т. 125,№2. - С.200 - 203.
25. Влияние салсоколлина на систему глутатиона в крови у больных с хроническим некалькулёзным холециститом / Н.М. Козлова, В.И. Ку­линский, З.А.Леонова и др. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.- 2004.- №5, прилож. №23.- С.100 - 102.
26. Воевидка О.С. Особенности липоперекисных процессов у больных хроническим холециститом // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1997. - Т.7, № 5. - С. 170.
27. Воевидка О.С. Патогенетичне обгрунтування протиоксидантної терапіії в комплексному лікуванні хронічних холециститів / О.С. Воевидка, М.Ю. Коломоєць // Лікарська справа. - 1997. - №5. - С.63 - 66.
28. Возможности сиофора в улучшении качества жизни больных хро­ническим холециститом / Н.В. Топчий, В.А. Баталова, И.В Балакина, Д.М. Туишева // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопро­кто­ло­гии. - 1999. - Т.9, №5. - С.110.
29. Волковинська Т.В. Етіопатогенетичні механізми розвитку дисфункції ендотелію у чоловіків молодого віку з різним рівнем артеріального тиску : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.11 «Кардіологія»/ Т.В. Волковинська. - Дніпропетровськ, 2007. - 20 с.
30. Вплив добового профілю артеріального тиску на формування ура­жень органів-мішеней у підлітків із первинною артеріальною гіпертензією /М.М. Коренев,Л.Ф. Богмат, В.В. Ніконова та ін. //Современная педиатрия . - 2008 . - № 2(19) . - С.123-127.
31. Вплив похідного [1,2,4]-триазинону та тіотриазолину на показники окислювального метаболізму головного мозку за умов моделювання цере­бральної ішемії в гербілів / І.Ф. Бєленічев, В.В. Галиця, Н.В. Бухтіярова, С.І. Коваленко // Ліки. - 2006. -№ 5-6. - С.47-51.
32. Гаврилов В.Б. Спектрофотометрическое определение содержания гид­ро­перекисей липидов в плазме крови / В.Б. Гаврилов, М.И. Мишко­руд­ная // Лабораторное дело. - 1983. - № 3.- С. 33-36.
­33. Галаченко О.О. Динаміка енергетичного гомеостазу при бронхо-ле­ге­невій патології на тлі застосування ацетилцистеїну в комбінації з тіо­триазо­ліном / О.О. Галаченко, Л.В. Савченкова // Ліки. 2006 .-№ 1-2. - С.84-88.
34. Галкин В.А. Современные методы диагностики дискинезий желчного пузыря и некалькулезного холецистита // Терапевтический архив. - 2001.- № 8. - С.37-38.
35. Ганич Т.М. Фітозасоби в діагностиці та лікуванні біліарних дис­кінезій / Т.М. Ганич, П.А. Коцюбняк // Гастроентерологія: міжвідомчий збір­ник. - Дніпропетровськ. - Вип.30. - 2000. - С.287 - 294.
36. Глушко Л.В. Стан вегетативної нервової системи у хворих на хро­нічний некалькульозний холецистит жінок різного віку та корекція ліку­Ван­ня з допомогою кверцетину / Л.В. Глушко, Л.М. Скрипник // Вісник нау­ко­вих досліджень.- 2004.- №3.- С. 7879.
37. Глушко Л.В. Стан моторики і особливості вегетативного забезпечення жовчовивідних шляхів при хронічному некам’яному холециститі та корекція вияв­лених порушень за допомогою дицетелу / Л.В. Глушко, Є.Й. Ланков­ський // Український бальнеологічний журнал.- 2004.- №1.- С. 3338.
38. Гнатюк М.С. Локальні імунні реакції в жовчному міхурі при хро­нічних холециститах / М.С. Гнатюк, Н.В. Шамрай // Вісник проблем біології і медицини.- 2003.- Вип.4.- С. 7273.
39. Гогин Е.Е. Гипертоническая болезнь. М., 1997. 400 с.
40. Голованова Е.Д. Влияние артериальной гипертонии на воз­раст­зависи­мое ремоделирование сосудов эластического, мышечного и смешан­ного типа // Клиническая геронтология . - 2007 . - Т.13, № 6. - С.10-16.
41. Голуб Т.В. Синдром пероксидації та його корекція при рецидивах загострень хронічного некам'яного холециститу // Гастроентерологія: міжвідомчий збірник. Дніпропетровськ. - 2001. - Вип.32. - С. 498 - 504.
42. Голубчіков М.В. Статистичний огляд захворювання населення Ук­раї­ни на хвороби печінки та жовчовивідних шляхів // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. № 2. С. 53 85.
43. Гончаренко М.С. Метод оценки перекисного окисления липидов / М.С. Гончаренко, М.В.Латинова // Лабораторное дело. - 1985.- № 1.- С.60-61.
44. Гончарик И.И. Клиническая гастроэнтерология. Минск: Интерпрес­сервис, 2002. 334 с.
45. Горбунов Ю.В. Лечение больных хроническим холециститом с ги­по­моторной дискинезией желчевыводящих путей в санатории / Ю.В. Гор­бунов, A.M. Корепанов // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечеб­ной физ­ку­ль­туры. 1997. - № 5. - С.32-33.
46. Григорян Э.Г. Влияние излучения инфракрасного лазера на антиок­си­дантную систему крови у больных хроническим холециститом / Э.Г. Гри­горян, В.М. Арутюнян // Российский журнал гастроэнтерологии, гепа­то­ло­гии, колопроктологии. - 1997. - Т.7,№5. - С.170 - 171.
47. Гриценко І.І. Застосування препарату Фебіхол при хронічних захворюваннях жовчовивідної системи / І.І. Гриценко, В.І. Залєвський, С.В. Косинська // Український медичний часопис.- 2000.- №1.- С. 81-85.
48. Гріднєв О.Є. Перекисне окиснення ліпідів і печінка // Сучасна гастроентерологія. 2005. - №5 (25). С. 80 - 83.
49. Громашевская Л.Л. Метод фракционирования свободных и конъю­ги­рованных желчных кислот желчи / Л.Л. Громашевская, B.C. Неборачко, М.Г. Касаткина // Лабораторное дело. - 1979. - № 3. - С. 176 -180.
50. Губергриц Н.Б. К вопросу о клинических «масках» хронического холецистита // Провизор.- 2002.- №1.- С. 42 44.
­51. Гудивок Я.С. Тіотриазолін : клініко-патогенетична активність при ураженнях печінки./ Я.С. Гудивок, І.Г. Купновицька, М.Г. Голубева // Вісник фармакології та фармації. - 2005. - № 7. - С.7-9.
52. Дащук А.М. Вплив тіатриазоліну на процеси окисної модифікації біл­ків плазми крові хворих на псоріаз/ А.М. Дащук, Л.В. Черкашина //Україн­сь­кий журнал дерматології, венерології, косметології. - 2004. - № 3 (14). - С.21-24.
53. Дворцова Н.В. Лечебное питание при хроническом холецистите // Проблемы питания и здоровья. - 1996. - № 1. - С.39-40.
54. Дегтярёва И.И. Дискинезии жёлчного пузыря и жёлчевыводящих путей: традиционные и современные взгляды на проблему / И.И. Дегтярёва, И.Н. Скрыпник // Журнал АМН України.- 2001.- Т. 7, №2.- С.297-313.
55. Дегтярева И.И. Заболевания органов пищеварения. Киев: Демос, 2000. 321 с.
56. Дегтярёва И.И. Клиническая гастроэнтерология.— М.: Мед. информ. агентство, 2004.- 616 с.
57. Дейнега В.Г. Оценка сократительной функции желчного пузыря и ультразвуковые признаки хронического бескаменного холецистита при ультразвуковом исследовании / В.Г. Дейнега, В.В. Медведев, Л.М. Полищук // Лечебное дело. - 1992. - № 6. - С.103-106.
58. Диагностика и лечение заболеваний жёлчевыводящих путей/ Под ред. И.В. Маева.- М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2003.- 96с.
60. Доценко А.П. Бескаменный холецистит / А.П. Доценко, Е.И. Чинченко, Д.В. Квелашвили. - Киев: Здоров'я, 1990. - 112с.
61. Дроздова И.В. Личностные особенности больных артериальной гипертензией и неврастенией. // Международный медицинский журнал . - 2008 . - Т.14, № 1. - С.10-14.
62. Дроздова И.В. Особенности личности больных артериальной гипертензией и неврастенией // Международный медицинский журнал . - 2007 . Т.13,№ 3 . - С.17-21.
63. Дынник О.Б. Оценка функционального состояния жёлчевыводящей системы с помощью динамической эхохолецистографии // Физиологический журнал.- 1990.- №2.- С. 6367.
64. Евсеева И.В. Установление в условиях поликлиники генетического риска развития хронического холецистита. // Терапевтический архив.- 1994. - Т.66, № 1.- С.67-70.
65. Евсеньева М.Е. Особенности психологического статуса у лиц моло­дого возраста с признаками артериальной гипертензии // Российский психи­ат­ри­ческий журнал . - 2007 . - № 3 . - С.53-57.
66. Ефективність іму­ноактив­них засобів при хронічних запальних захво­рюваннях біліарної системи у від­даленому періоді / А.В. Єпішин, Н.А. Ха­ба­рова, Т.Ю. Чернець та інш. // Сучасна гастроентерологія. 2002. №2 (8). С. 93 94.
67. Зайцева Е.И. Клиническое значение дифференциации дисмоторики желчного пузыря // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, коло­проктологии. - 2001. - Т.11, № 5. - С.92.
68. Застосування комплексного гомеопатичного препарату галстена у лікуванні дискінезій жовчного міхура та жовчовивідних шляхів / Н.В. Хар­енко, Г.А. Анохіна, A.M., Пілецький та ін. // Ліки. - 1998. - № 2.- С.101 - 103.
69. Звягінцева Т.Д. Біліарна дисфункція: від патогенезу до сучасних прин­ципів лікування / Т.Д. Звягінцева, І.І. Шаргород // Медицина заліз­нич­но­го транспорту України.- 2004.- №1.- С. 7072.
70. Златкина А.Р. Лечение хронических болезней органов пищеварения.-М.: Медицина, 1994. 335 с.
71. Цитокинини­дуци­ру­ю­щая и противовирусная активность цикло­фе­ро­на при експериментальной гер­пе­ти­­­че­ской инфекции / Е.И. Змушко, Ю.А. Мит­ин, В.В. Кацалуха и др. // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 2003. - № 4. - С. 105-107.
72. Иванов Л.А. Эхографическая оценка активности воспалительного про­цесса у больных хроническим бескаменным холециститом при желче­гон­ной пробе / Л.А. Иванов, М.П. Барашков // Терапевтический архив. - 1995. - № 2. - С.13 - 16.
73. Иванова Л.Н. Особенности патологии пищеварительной системы в условиях экологического прессинга. Луганск: Изд-во ЛГМУ, 1998. 176 с.
74. Иванченкова Р.А. Принципы лечения диспепсии при дискинезиях жёлчевыводя­щих путей // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии.- 2004.- №1.- С. 26 29.
75. Ильченко А.А. Дисфункции билиарного тракта и их меди­ка­мен­тозная коррекция// Новые СПб врачебные ведомости.- 2002.- №4.- С.4245.
76. Ильченко А.А. Хронический бескаменный холецистит // Гепато­логия.- 2004. - №1.- С. 2630.
77. Использование цик­ло­фе­­рона в терапии гриппа и ОРЗ / В.А. Исаков, М.К. Ерофеева, А.Л. Коваленко и др. // Международный медицинский журнал. - 2001. - № 2. - С. 529-532.
78. Исследование показателей нейрогуморальной регуляции у больных с билиарными дискинезиями / Л.М. Немцов, Н.Е. Федоров, И.В. Солодкова и др. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2001. - Т.11, № 5. - С.95.
79. Исследование функционального состояния жёлчного пузыря при ис­пользовании антихеликобактерной терапии / Я.М. Вахрушев, И.В. Муфаз­да­ло­ва, Л.И. Петрова, И.А. Пенкина // Гастроэнтерология СПб.- 2004.- №2-3.- С. 23.
80. Іпатов А.В. Епідеміологія інвалідності внаслідок хвороб органів трав­лення в Україні / А.В. Іпатов, О.В Сергієні, Т.Г. Войтчак // Гастро­ен­те­ро­ло­гія: міжвідомчий збірник. Дніпропетровськ. Вип.35. - 2004. - С. 2127.
81. К вопросу о роли печени и жёлчевыводящих путей в формировании литогенной жёлчи / Я.М. Вахрушев, Е.В. Сучкова, Н.А. Хохлачёва и др. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.— 2004.- №5, прилож.№23.- С. 95.
82. Калинин А.В. Дисфункция жёлчного пузыря и сфинктера Одди: принципы лечения // Врач.- 2002.- №10.- С. 2629.
83. Калинин А.В. Функциональные расстройства билиарного тракта и их лечение // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии.— 2002.- №3.- С.2534.
84. Камышников B.C. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: в 2 т. - Минск.: Беларусь, 2000.- Т.1.- 2000. - 495с.
85. Клименко Е.Ф. Некоторые вопросы эхографической оценки кине-тической способности стенок желчного пузыря и его сфинктерного аппарата // Врачебное дело. - 1995. - №5-6. - С. 154 - 156.
86. Клиническая гастроэнтерология / Н.В. Харченко, Г.А. Анохина, Н.Д. Опанасюк и др. Киев: Здоровья, 2000. 448 с.
87. Клиническая оценка биохимических показателей при заболеваниях внутренних органов / В.Г. Передерий, Ю.В. Хмелевский, Л.Ф. Коноплева и др. Киев: Здоровье, 1993. 192 с.
88. Клиническое применение тиотриазолина в терапии./ И.А. Мазур, Н.А. Волошин, И.С. Чекман и др.// Сучасна гастроентерологія. - 2005. -№6 (26). - С.77-81.
89. Клиническое применение тиотриазолина в терапии / И.А. Мазур, Н.А. Во­лошин, И.С. Чекман и др. // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - №5(25).-С.76-79.
90. Клиническое применение тиотриазолина в терапии/ И.А. Мазур, Н.А. Волошин, И.С. Чекман и др. // Сучасна гастроентерологія. - 2006. - №1(27) .-С.71-74
91. Комаров Ф.И. Биохимические исследования в клинике. М.: Медпресс-информ, 2003. 168 с.
92. Комаров Ф.И. Болезни билиарной системы / Ф.И. Комаров, А.Л. Гребнев, А.И.Хазанов // Руководство по гастроэнтерологии. Т.2. М., 1995.-С.350-506.
93. Костенко А.П. Физико-химические свойства желчи при заболеваниях желчевыводящих путей: (обзор литературы) // Врачебное дело. - 1990. - №11.- С.89-92.
94. Крекнин А.Ф. Современное состояние диагностики заболеваний жел­ч­ного пузыря и желчевыводящих путей // Гастроэнтерология: меж­ве­домств. сборник. Днепропетровск. - Вип.26. - 1997. - С.70 - 72.
95. Крючкова О.М. Хронічний безкам'яний холецистит: оптимізація діагностики та лікування в санаторно-курортних умовах // Гастроентерологія: міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ - Вип. 32. - 2001. - С. 435 - 439.
96. Кудряшова Г.П. Опыт применения Гепабене в лечении заболеваний печени и жёлчевыводящих путей // Consilium medicum: Экстра-выпуск.-2002.- С.1213.
97. Куперштейн Е.Ю. Факторы риска и липидный состав жёлчи при заболеваниях жёлчевыводящих путей в организованной популяции г. Абакана / Е.Ю. Куперштейн, Ю.Л. Тонких, В.В. Цуканов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.— 2004.— №5, прилож. №23.— С.102 103.
98. Лабораторные методы исследования в клинике: справочник / Под ред. В.В. Меньшикова. М.: Медицина, 1987. 368 с.
99. Лапач С.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н