ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІЗ СУПУТНІМ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ : ОПТИМИЗАЦИЯ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ гипертонической болезнью с сопутствующим синдромом раздраженного кишечника

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

САБКОВСЬКА
ХРИСТИНА ОЛЕКСІЇВНА

на правах рукопису

УДК 616.24-002.54/57-085.2/3

ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІЗ СУПУТНІМ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ

14.01.02 - внутрішні хвороби

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Іванова Л.М.

Луганськ - 2008

ЗМІСТ

Список умовних скорочень

4

ВСТУП

7

РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ ДИСФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧ­НУ ХВОРОБ З СУПУТНІМ СПК ТА ЗАСОБИ
ЇЇ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ (огляд літератури)

13

1.1.Роль факторів ризику в прогресуванні гіпертонічної хвороби ..

1.2. Значення дисфункції ендотелію в розвитку сполученої патології

1.3. Сучасне уявлення про синдром подразненого кишечнику ...

1.4. Лікування ендотеліальної дисфункції у хворих із сполученою патологією внутрішніх органів

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ..

2.1. Матеріали дослідження .

2.2. Методи дослідження .

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ КОМБІНАЦІЇ ГЛУТАРГІНУ ТА ЛІВЕНЦІАЛЕ - ФОРТЕ НА КЛІНІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ ІЗ ГІПЕРТО­НІЧНОЮ ХВОРОБОЮ З СУПУТНІМ СПК З ЗАКРЕПАМИ .

3.1. Клінічні прояви у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім СПК з закрепами ...

3.2. Показники ДМАТ та структурно-функціонального стану міо­кар­да у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім СПК з закре­пами .

3.3. Ефективність комбінації глутаргіну та лівенціале форте в ліку­ванні хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім СПК ...

РОЗДІЛ 4. ЕНДОТЕЛІАЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ ПРИ ГІПЕРТО­НІЧ­НІЙ ХВОРОБІ З СУПУТНІМ СПК З ЗАКРЕПАМИ ТА ЕФЕКТИВ­НІСТЬ ЇЇ ЛІКУВАННЯ

4.1. Рівень ЕТ-1 при гіпертонічній хворобі та супутнім СПК з закрепами ...

4.2. Порушення продукції оксиду азоту в хворих із сполученою патологією .

4.3. Вплив глутаргіну та лівенціале-форте на стан ендотеліальної дисфункції у хворих із коморбідною патологією ..

РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ КОМБІНАЦІЇ ГЛУТАРГІНУ ТА ЛІВЕНЦІАЛЕ - ФОРТЕ НА ДИНАМІКУ ПРО-/АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З СУПУТНІМ СПК З ЗАКРЕПАМИ

5.1. Показники ПОЛ та стан АОЗ у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім СПК з закрепами до проведення лікування

5.2. Ефективність комбінації глутаргіну та лівенціале- форте в обс­тежених хворих ..

РОЗДІЛ 6. ДИНАМІКА ЦИТОКІНІВ У ХВОРИХ НА ГІПЕР­ТО­НІЧ­НУ ХВОРОБУ З СУПУТНІМ СПК З ЗАКРЕПАМИ ПІД ВПЛИВОМ ГЛУТАРГІНУ ТА ЛІВЕНЦІАЛЕ ФОРТЕ .

6.1. Порушення цитокінового профілю у хворих із сполученою па­тологією внутрішніх органів .

6.2. Ефективність глутаргіну та лівенціале - форте в хворих на гіпер­тонічну хворобу з супутнім СПК ...

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ .

ВИСНОВКИ ..

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Список умовних скорочень

АГ

- артеріальна гіпертензія

АЗСЛШ

- амплітуда руху задньої стінки шлуночка

АМШП

- амплітуда міжшлу­ноч­кової перетинки

АОЗ

- антиоксидантний захист

АПФ

- ангітензінперетворюючий фермент

АТ

- артеріальний тиск

ВГ

- відновлений глутатіон

ВРО

- вільнорадикальне оксилення

ГМК

- гладенька мускулатура

ГСХ

- гіперхолестеренемія

ГТГ

- гіпергліцерідемія

ГХ

- гіпертонічна хвороба

ДАТ

- діастолічний артеріальний тиск

ДК

- дієнові кон`югати

ІФА

- імуноферментний аналіз

ЗХ

- загальний холестерин

ІХС

- ішемічна хвороба серця

КДД

- кін­цево-діастолічний діаметр

КДО

- кін­цево-діастолічний об’єм

КТ

- каталаза

ЛП

- ліпопротеїди

ЛПВЩ

- ліпопротеїди високої щільності

ЛПДНЩ

- ліпопротеїди дуже низької щільності

ЛПНЩ

- ліпопротеїди низької щільності

МДА

- малоновий діальдегід

ММЛШ

- маса міокарду лівого шлу­ночка

ОГ

- окислений глутатіон

ПВ ДПК

- пептична виразка дванадцятипалої кишки

ПОЛ

- перекисне окислення ліпідів

САТ

- систолічний артеріальний тиск

СО

- слизова оболонка

СОД

- супероксиддисмутаза

СПК

- синдром подразненого кишечнику

ТЗСЛШ

- товщина зад­ньої стін­ки лівого шлуночка

ТМЖП

- товщина міжшлуночкової пе­ретинки

ТГ

- тригліцериди

Ф

- інтегральний індекс

ФВ

- фракція викиду

ХС

- холестерин

ЦІК

- циркулюючі імунні комплекси

ЦК

- цитокін

ЕДФ

- ендотеліальна дисфункція

ЕЗВД

- ендлтелійзалежна вазодилатація

ЕКГ

- електрокардіографія

ЕТ

- ендотелін

ЕхоКГ

- ехокардіографія

ЧСС

- частота серцевих скорочень

FGF

- фактор росту фібробластів

IL

- інтерлейкін

iNO

індуцибельна синтаза оксиду азоту

eNO

- ендотелійний оксид азоту

NO

- оксид азоту

NOS

- синтетаза оксиду азоту

CD

- кластер диференціації рецепторів клітин

CD4+

- хелпери/індуктори

CD8+

-супресори/кілери

CD4/CD8

- імунорегуляторний індекс

Th

- Т-хелпери

Vcf

- швидкість цир­кулярного ско­ро­чен­ня волокон міокарду

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Гіпертонічна хвороба (ГХ) являється одним із най­­більш розповсюджених захворювань серцево-судинної системи (Дзяк Г.В., Грінченко Т.М., 2000). За результатами епідеміологічних досліджень, що про­ведені в Україні, встановлено, що на артеріальну гіпертензію (АГ) стра­ждає майже 40% дорослого населення, тобто більш 5 млн. осіб (Кова­ленко В.М. та співавт., 2004; Амосова Е.Н., 2007). Економічні збитки внас­лідок тимчасової непрацездатності, інвалідізації та передчасної смерті від АГ та її ускладнень складають понад 2 млрд. гривень на рік (Москаленко В.Ф., 2004). При цьому відмічається нерідке сполучення ГХ з іншими хро­нічними хворобами, в тому чис­лі з ураженнями органів травлення (Яковлев А.А., 2002; Levine J.J. et al., 2001). В останній час, зокрема, зростає частота поєднання ГХ та синдрому подразненого кишечнику (СПК) (Артюнов Г.А., 2004; Іванова Л.М., 2006).
СПК має значну розповсюдженість в популяції населення (30-40%), а його медико-соціальне значення пов'язане з розвитком цього патологічного про­цесу в осіб молодого, найбільш працездатного віку та значними зат­ра­та­ми на його діагностику і лікування (Передерий В.Г., Ткач С.М., 2004; Ба­бак О.Я.,2006; Фадєєнко Г.Д., 2006, 2007; Харченко Н.В., 2006). Патогенез СПК вив­чений ще недостатньо; це захворювання в теперішній час розгляда­ється переважно як одна з форм психосоматичної патології (Дегтярева И.И., 2000; Белоусова Е.А., 2001; Drossman D.A., 2004). При цьому основними па­то­ге­не­тичними чинниками СПК вважають порушення моторики товстої киш­ки, під­ви­щення чутливості ентерорецепторів кишки, спинного та міжу-точ­ного моз­ку, підкоркових центрів та кори головного мозку з наступними віс­це­ра­ль­ни­ми розладами (Бабак О.Я., 2001; Фадєєнко Г.Д. 2006; Velio P., Bassotti G., 2006).
Спільним для АГ та СПК є не тільки їх значна розповсюдженість, але і психоемоціональні прояви, метаболічні порушення, особливо ендотеліальна дисфункція (ЕДФ), підвищення рівня у крові хворих активних форм кисню (Ивашкин В.Т., Нечаев В.М., 2000; Черненко В.В., 2002; Бабак О.Я., Фадє­єнко Г.Д., 2007; Boisson J., Coudert Ph. et al., 2007). Вважають, що ЕДФ вик­ликає своєрідний дисбаланс між вазоконстрикторними та вазодилататорними системами (Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А., 2004; Nakamura et al., 2000; Hel­men K.S., West S.D. et al., 2002). Ендотеліальні клітини здатні продукувати медіатори як вазодилатації (оксид азоту, простациклін), так і вазоконстрикції (ендотелій, тромбоксан А2) (Н.М. Горобець, В.К. Сєрова, 2005; bind L. et al., 2000). Виразність ЕДФ обумовлює рівень AT і спостерігається практично при всіх захворюваннях серцево-судинної системи (Celermajer D.S. et al., 2002). Іс­нують переконливі докази участі ЕДФ в генезі багатьох внутрішніх захво­рю­вань (Візир В.А., Березін А.Є.,2000; Negrusz-Kawechka, 2001; Laplante V. et al., 2003; Бабак О.Я., Шапошникова Ю.Н., Немцова В.Д., 2004; Амосова Е.Н., 2006).
Оксид азоту (NO) являється найпотужнішим із відомих ендогенних вазо-дилататорів (Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А., 2004;. Ludmer P.L. et al., 2006). В нормі він відіграє важливу роль в регуляції скоротливої активності міокар­ду, судинного тонусу, згортання крові та клітинної проліферацї (Ludmer P.L. et al., 2006). Встановлено, що недостатня продукція або прискорений розпад NO мають суттєве значення не лише в підвищенні AT, але і в розвитку тяж­ких ускладнень АГ - мозкового інсульту, інфаркту міокарда (Коваленко В.М. та співавт., 2001; Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А., 2004; Helmen K.S., West S.D. et al., 2002). NO є регулятором ліпопероксідації, оскільки він може як активувати ланцюгові вільнорадікальні реакції, так і пригнічувати їх (Bo­eck­xs­taens G.E., Pelckmans P.А., 2007). При ГХ рівень вільнорадікальних про­цесів в судинній стінці підвищений, що знижує біодостіупність NO (Nys­trom T.et al., 2005). В той же час роль ЕДФ у патології травної системи вив­чена менш детально. Так, в доступній нам літературі не знайдено даних про мож­ли­ву роль NO у патогенезі СПК.
До сьогодні також залишається недостатньо відома роль імунної систе­ми в патогенезі АГ та СПК, хоча є роботи, які свідчать про її конкретне зна­чен­ня як при АГ (Шаврин А.П., Головской Б.В., 2006), так і при СПК (Lip G.Y., Blann A.D., 2000). Зокрема, привертає увагу питання про пато­генетичне значення дисбалансу цитокінів при даній патології. Однак, незва­жаючи на проведені дослідження, питання щодо впливу цітокінів (ЦК) на перебіг ГХ в сполученні з СПК залишаються не вивченими.
Сучасні підходи до лікування коморбідної патології значно розширюють показання до комбінованої терапії (Іванова Л.М., 2007; Фролов В.М., 2005, 2007; Терьошин В.О., 2007). При розробці раціональних підходів до опти-мі­за­ції лікування хворих на ГХ в сполученні з СПК нашу увагу привернула мож­­ливість використання при даній поєднаній патології комбінації глу­тар­гіну та лівенціале-форте. Глутаргін має широкий спектр фарма­кологічної дії, проявляючи антиоксидантні, мембраностабілізуючі, гепа-тозахистні, деток­си­куючі, імуномодулюючі, протизапальні, жовчогонні, ре­па­ративні влас­ти­вості, а L-аргінін в складі глутаргіну є донатором NO (Ба­бак О.Я., Фадєєнко Г.Д., 2003,2005; Фролов В.М., 2003; Решетілов Ю.І., 2004; Vallanse P., 2004; Мавров И.И., 2005; Харченко Н.В., 2005). Лівенціале-форте - це гепато­за­хис­ний препарат, який знижує активність перекисного окис­лен­ня ліпідів (ПОЛ) та нормалізує стан системи антиоксидантного захисту (АОЗ) організму, змен­шує ризик виникнення атеросклерозу. Цей пре­парат ши­роко вико­рис­то­ву­ється в лікуванні хворих на хронічну патологію печінки різного генезу (Ба­бак О.Я. та співавт., 2006; Фадєєнко Г.Д., 2007; Філіпов Ю.Ю. та співавт., 2007; Терьошин В.О., 2007). В той же час не вив­че­ний його вплив на рівень ін­терлейкінів, а також не проаналізовано до­ціль­ність застосування комбінації з глутаргіном, в тому числі у хворих з розглядаємою коморбідною пато­ло­гією.
Враховуючи вшцевикладене, можна вважати актуальним є вивчення особ­ливостей патогенезу ГХ в сполучені з СПК та аналіз ефективності засто­сування комбінації глутаргіну і лівенціале-форте для оптимізації лікування хворих з даною сполученою патологією.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­ційна робота виконана відповідно до основного плану науково-дослідних ро­біт (НДР) Луганського державного медичного університету та є фраг­мен­том НДР кафедри пропедевтики внутрішньої медицини "Клініко-патогенетичні механіз­ми у хворих на гіпертонічну хворобу в сполученні з дисбіозом кишечнику та їх корекція" (№ держреєстрації 0106U010960).
Мета дослідження - виявлення клініко-патогенетичних особливостей хворих на гіпертонічну хворобу в сполученні з синдромом подразненого ки­шечнику та розробка патогенетично обгрунтованого способу лікування осіб з даною поєднаною патологією.
Завдання дослідження:
1. Дослідити особливості клінічної симптоматики у хворих на ГХ в спо­лу­ченні з СПК.
2. Вивчити функціональний стан ендотелію судин та визначити роль N0 в формуванні ендотеліальної дисфункції у хворих на ГХ у сполученні з СПК.
3. Оцінити динаміку показників пер оксидації ліпідів та активності фер­ментів системи АОЗ у хворих з даною сполученою патологією.
4. Встановити характер та вираженість змін з боку рівня прозапальних (IL-lβ, IL-6) та протизапального (IL-4) ЦК у крові хворих на ГХ в сполученні з СПК.
5. Проаналізувати ефективність впливу комбінації глутаргіну та лівен­ціа­ле-форте на метаболічні (ПОЛ-АОЗ) та деякі імунні показники (рівень ЦК) в комплексній терапії хворих на ГХ в сполученні з СПК.
Об'єкт дослідження: клініко-патогенетичні особливості та оптимізація лікування хворих з ГХ в сполученні з СПК.
Предмет дослідження: клінічні прояви сполученої хвороби (ГХ та СПК), зміни показників ПОЛ та активності ферментів системи АОЗ, вмісту в кро­ві прозапальних (IL-1β, IL-6) та протизапального (IL-4) ЦК, патогенетичне об­грунтування лікування хворих на ГХ в сполучені з СПК та аналіз його ефек­тивності.
Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імунологічні, інструменталь­ні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що у осіб, які страждають на ГХ в сполученні з СПК, мають місце деякі особливості клініч­ного перебігу хвороби, які патогенетично пов'язані з активацією процесів ПОЛ на фоні пригничення активності системи ферментів системи АОЗ. Впер­ше встановлено, що формування імунних порушень у хворих на ГХ в спо­лученні з СПК, відбувалось за рахунок дисбалансу про- та протиза­па­льних ЦК крові. Вивчений спільний механізм розвитку ГХ та СПК по­ру­шення синтезу NО з розвитком ЕДФ. Підтверджено, що при сполученні ГХ та СПК погіршується ендотеліальна функція, що сприяє змінам кардіо­ге­модинаміки та формуванню гіпертензивного серця. Вперше визначений позитивний вплив комбінації глутаргіну та лівенціале-форте на показники метаболічного та імун­ного гомеостаза у хворих з ГХ, сполученою з СПК. Виділені по­каз­ни­ки метаболічних, імунних, ендотеліальних порушень можуть бути ви­ко­рис­тані як інформативні критерії ефективності лікування хворих з спо­лу­ченою патоло­гією, що розглядається.
Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведеного дослідження розроблені раціональні підходи до оптимізації лікування хворих на ГХ в сполучені з СПК. Доведена можливість використання визначення рівня ЕТ-1 та метаболітів NО в плазмі крові для оцінки прогнозу захво­рю­вання. Встановлення взаємозв'язку біохімічних критеріїв ЕДФ і пара­мет­рів до­бового профілю AT дозволяє вирішувати питання корекції ЕДФ в обс­те­жених хворих. Ефективність використання в практиці лікування хворих на ГХ в сполученні з СПК комбінації глутаргіну та лівенціале-форте підтвер­джено впровадженням в практику "Способу лікування гіпертонічної хвороби, сполученої з синдромом подразненого кишечнику" (Патент України на ко­рис­ну модель № 35648).
Основні результати проведених досліджень впроваджено в діяльність лікарні № 2 м. Луганська, лікарні УМВС Луганської області, Луганського об­ласного кардіологічного диспансеру, Івано-Франківського обласного кар­діо­ло­гіч­ного диспансеру, До­нецького обласного клінічного територіального медич­ного об`єд­нання, клінічного відділу Медичного інституту Української асоціації Народної Медицини до педагогічного процесу Донець­ко­­го націо­на­ль­ного ме­дич­ного уні­вер­си­те­ту ім. М.Горького, Луган­ського та Івано-Фран­ків­сь­кого дер­жав­­них ме­дич­них уні­вер­си­те­тів МОЗ України, Медичного інституту Ук­ра­їн­ської асоціації народної медицини МОН України.
Особистий внесок дис

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі надано теоретичне узагальнення та отримано по­да­­­ль­ший розвиток розв`язування конкретного наукового завдання в галузі внутрішніх хвороб виз­на­чення особливостей клінічного перебігу гіпер­то­ніч­ної хвороби (ГХ) в сполученні з синд­ро­мом подразненого кишечнику (СПК) та оптимізація лікування цієї ко­мор­бідної пато­ло­гії з використанням комбінації глутаргіну та лівенціале-форте.
1. Клінічна картина у хворих на ГХ в сполученні зі СПК характерри­зу­ва­лась наявністю вегето­судинних проявів (шум і дзвін у вухах - у 81,4% ви­падків, головний біль у 93,6%, запаморочення у 57,9% пацієнтів). До­мі­ну­вали симптоми кар­діа­ль­ної патології (за­дишка при фізичному навантажені у 32,1%, болі в ділянці серця у 81,25% хворих), які поєднувалися з клінічною симп­то­матика трав­ної системи (абдомінальний синдром, особливо за ходом ки­шеч­ника у 93,5% хворих, по­ру­шення апетиту у 89,1% ви­пад­ків, відрижка у 76,9%, ме­те­оризм та зак­репи 96,4%).
2. При біохімічному обстеженні у хворих на ГХ в сполученні з СПК із закрепами виявлено ен­до­те­ліальну дисфункцію, яка характеризувалась вірогід­ним збіль­шен­ням вміс­ту ендо­те­лі­ну-1 в крові в середньому в 1,4 рази до 8,35±0,39 пг/мл (при нормі 5,96±0,34 пг/мл; р<0,05), а також дефіцитом ста­бі­льних метаболітів ок­сиду азоту зни­жен­ням сумарного до 5,3±2,1мкмоль/л (при нормі 25,6±1,8 мкмоль/л; р>0,05). Ступінь змен­шен­ня рівня нітритів і нітратів у крові хворих на коморбідну пато­ло­гію в порівнянні з практично здо­ровими особами була най­більшою та скла­да­ла відповідно 1,53 та 1,81 рази.
3. У хворих на ГХ в сполученні з СПК відмічалися суттєві порушення співвідношення ПОЛ - система АОЗ: підви­щен­ня вмісту МДА до 7,28±0,45 мкмоль/л, тобто вдвічі (р<0,01) і ДК - до 8,63±0,36 мкмоль/л, тобто в 1,4 рази (р<0,01), на тлі зниження СОД до 19,4±1,2 МО/мгHb та різ­но­спрямованих змін активності КТ (збільше­на - в 21,4%, знижена - в 59,3%, в ме­жах норми - в 19,3% випадків). Про не­дос­тат­ність системи АОЗ свід­чи­ло зниження інтег­рального по­казника Ф в се­ред­ньому в 3,35 разів до 838±11 та зменшення кон­цент­рації ­ВГ (до 0,64±0,07 ммоль/л) з одночасним суттєвим підви­щенням рівня ОГ у крові (в 2,2 рази, р<0,01).
4. При ГХ в сполученні з СПК із закрепами спостерігався дис­ба­ланс вміс­ту про- та протизапальних ЦК у крові хворих, що харак­те­ризу­ва­лося під­ви­щенням концентрації ЦК з про­за­па­льною дією (IL-1β - в 1,8 рази та IL-6 - в 2,5 рази) стосовно норми (р<0,01), а також помірним зро­станням рівня про­тиза­па­льного ЦК - IL-4 у крові (в 1,2 рази, р<0,05). Ці зміни підтвер­д­жу­ють наявність хронічного запалення у пацієнтів з ГХ в сполученні з СПК із зак­ре­пами.
5. Після завершення лікування з додатковим включенням комбінації глутаргіну та лівенціале-форте хворим на ГХ в спо­­лученні з СПК із закрепами поліп­шу­вало клінічний стан хворих, в тому числі сприяло змен­шен­ню кіль­кості при­сту­пів головного болю у хворих основної групи з 4,8±1,3 нападів до 0,8±0,1 на­па­дів (Р<0,05), приступів кардіалгії з 4,1±0,9 приступів до 1,3±0,2 приступів (р<0,05), кількості ви­мірювань АТ з результатом вище за нор­му з 7,6±2,1 вимі­рю­вань до 1,4±0,3 вимірювань (р<0,05), на­падів больо­вого абдомінального синд­рому з 5,1±0,9 нападів до 1,1±0,4 нападів (р<0,05).
6. Застосування комбінації глутаргіну та лівенціале-форте у комплексі лі­ку­вання хворих на ГХ в сполученні з СПК із закрепами сприяло зниженню вмісту в крові метаболітів ПОЛ, а саме МДА та ДК, на тлі підвищення активності ферментів системи АОЗ (КТ і СОД) та вмісту у крові ВГ з нормалізацією значень інтегрального коефіцієнта Ф, що свідчить про поси­лення антиоксидант­них спроможностей крові та ліквідацію дис­ба­лансу між рівнем ліпопероксидації та функціональним станом системи АОЗ.
7. Проведена терапія з включенням глутаргіну та лівенціале-форте спри­яла зниженню вмісту в крові про­за­па­ль­них ЦК: IL-1β в серед­ньо­му в 2,1 разів та IL-6 в 1,6 разів (р<0,01) та норма­лі­за­ції рівня про­ти­запального ЦК - IL-4 у крові. Включення цих препаратів до ком­плек­су лікування обу­мов­лю­вало також нормалізацію вмісту ЕТ-1 у крові, який у хво­рих основної групи зни­жувався в середньому в 1,37 рази, досягаючи верхньої межі нор­ми, в той час, як у хворих групи зіставлення залишався в 1,24 рази вищим за норму (р<0,05) та спри­я­ло підвищенню про­дукції NO, що свідчило про ендоте­лій­про­тек­тивний ефект цього комп­лексу препаратів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворим на ГХ в сполученні з СПК рекомендується включення до лікувального комплексу глутаргіну по 0,75 г (3 табл.) тричі на добу впродовж 2-х тиж нів з подальшим зменшенням дози до 0,5 г (2 табл.) тричі на добу впродовж 2 тижнів, а потім по 0,25 г (1 табл.) тричі на добу впродовж І місяця та по 1 табл. 2 рази на добу впродовж 1 місяця та лівенціале-форте по 2 капсули тричі на добу ще впродовж 1 місяця.
2. Прогностично позитивними ознаками щодо ефективності застосу­вання наведеного комплексу у хворих на ГХ в сполученні з СПК є зменшення приступів кардіалгії втричі, больового абдомінального синдрому в 4,6 разів. Призначення глутаргіну, як донатора оксиду азоту, у цього контингенту хворих сприяє зникнення проявів ендотеліальної дисфункції (підвищення вмісту стабільних метаболітів NО в 1,4 рази).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Антагонисты кальция третьего поколения. В фокусе лацидипин / Б.А. Сидоренко, Т.М. Стеценко, Д.В.Преображенский и др. // Кардиология. 2002.- №12. С.81-90
2. Арабидзе Г.Г. Артериальная гипертония: справоч. рук-во для вра­чей / Г.Г. Арабидзе, Ю.Б. Белоусов, Ю.А. Карпов. М.: Ремедиум, 1999. 140 с.
3. Ардатская М. Д. Дисбактериоз кишечника: современные аспекты изу­чения проблемы, принципы диагностики и лечения / М. Д. Ардатская, А.В. Дубинин, О.Н. Минушкин // Терапевтический архив. - 2001. - № 2. - С. 67-72.
4. Аруин Л.И. Морфологическая диагностика болезней желудка и ки­шечника: монография / Л.И. Аруин, Л.Л. Капуллер, В.А. Исаков. - М.: Триада; Х., 1998.-496с.
5. Ащеулова Т.В. Взаимосвязь иммунной активации и окси­да­тивного стресса при прогрессировании артериальной гипертензии //Ук­раїн­сь­кий те­рапевтичний журнал . - 2007 . - № 2 . - С.12-16.
6. Ащеулова Т.В. Дистанційні маркери апоптозу при артеріальній гіпертензії //Журнал АМН України. - 2007 . - Т.13,№ 2 . - С.319-325.
7. Бабак О.Я. Артериальная гипертензия и ишемическая болезнь сердца эндотелиальная дисфункция: современное состояние вопроса / О.Я. Бабак, Ю.Н. Шапошникова, В.В.Немцова // Український терапевтичний журнал. 2004. - № 1. С. 14-21.
8. Базилюк О.В. Модулирование эндотелием реакций гладких мышц артерий на биологические амины / О.В. Базилюк, С.А. Берштейн // Фи­зиологический журнал им. И.М. Сеченова. - 1989. Т. 75, №6. С. 819-823.
9. Базина И.Б. Распространенность артериальной гипертонии среди лиц молодого возраста и эффективность ее лечения эналаприлом // Кардиология. 2002.- №5. С.23-25.
10. Базілюк О.В. Нові механізми порушення ендотеліальної регуляції судинного тонусу при гіпертензії / О.В. Базілюк, А.В. Коцюруба // Фізіологічний журнал. 1998. Т. 44, № 3. С .95.
11. Белоусов Ю.Б. Сравнительная безопасность применения антагонистов кальция у больных артериальной гипертонией: проблема доказательств (лекция) / Ю.Б. Белоусов, М.В. Леонова // Терапевтический архив. - 2001.- №10. С.71-76
12. Белоусов Ю. В. Дисбиоз кишечника: современные аспекты пробио­тиче­ской терапии // Мистецтво лікування. 2005. - № 3 (19). - С.11-13.
13. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Комплексная терапия синдрома раздра­женного кишечника у детей / Ю.В. Белоусов, О.Ю. Белоусова // Здоров’я України. - 2006.- № 9 (1).-С.8-10.
14. Белоусова О.Ю. Кишечный дисбиоз при синдроме раздраженного кишечника у детей: причина или следствие // Здоровье женщины. - 2003. - № 4 (16). - С.142-144.
15. Бельмер С.В. Значение цитокинов в патогенезе воспалительных заболеваний толстой кишки у детей / С.В. Бельмер, А.С. Симбирцев, О.В. Головенко // Русский медицинский журнал. - 2003. - Т.11,№3. - С.67-73.
16. Биохимия и физиология семейства эндотелинов / С.А. Патарая, Д.В. Преображенский, Б.А. Сидоренко, В.П. Масенко // Кардиология. - 2000 - № 6. - С. 78 85.
17. Биоценоз - сберегающая терапия кишечных инфекций у детей/ А.А. Но­­­­­во­к­шонов, В.Ф. Учайкин, Н.В. Соколова и др.// РГМУ (Приложение к "РМЖ" "Болезни органов пищеварения").- 2004.- Т. 6,№ 1.- 25с.
18. Бондаренко В.М. Дисбактериозы кишечника у взрослых / В.М. Бон­даренко, Н.М. Грачева, Т.В. Мацулевич. - М.,2003. - 67с.
19. Бондаренко В.М. Иммунорегуляция численности микрофлоры ки­шечника / В.М. Бондаренко, В.Г. Лихохед, А.А. Воробьев // Журнал микро­био­логии, эпидемиологии и иммунологии. - 2004. - № 4. - С.90-93.
20. Бондаренко В.М. Метаболитные пробиотики: механизмы тера­пев­­тического эффекта при микроэкологических нарушениях // Consilium medicum.- 2004. - Т.6,№ 6. - С.12-15
21. Бондаренко В.М. Молекулярно-генетические и молекулярно-биологические исследования представителей родов Bifidobacterium и Lactobacillus // Вестник РАМН. - 2006. - №1. - С.18-24.
22. Борисенко А.П. Неинвазивная оценка внутрисердечной гемо­ди­на­мики у больных гипертонической болезнью при гипертрофии левого же­­лу­дочка / А.П. Борисенко, И.Е. Маныкин, Л.Н. Дороткина // Ме­ди­цин­ская радиология. 1995.- №1. С.44-45.
23. Бритов А.Н. Новые рекомендации Объединенного нацио­на­льного комитета по предупреждению, диагностике и лечению арте­риа­ль­ной гипертонии / А.Н. Бритов, М.М. Быстрова // Кардиология. 2003.- №11. С.93-97.
24. Бубнов Ю.И. Семейная артериальная гипертония / Ю.И. Бубнов, Г.Г. Арабидзе, А.А. Павлов // Кардиология. 1997. - № 1. С. 4-7.
25. Верткин А.Л. Дисбактериоз кишечника как побочный эффект антихе­ли­ко­бактерной терапии и новый способ его коррекции / А.Л. Верткин, В.Е Ар­та­монов., И.Ф. Балагурия // Медицинская картотека МИРа. - 2000.- №10. - С.26-27.
26. Верткин А.Л. Синдром раздраженного кишечника и кишечный дисбактериоз. Синонимы ли это? / А.Л. Верткин, А.А. Машарова // Международный медицинский журнал. 2002. Т. 8, №1-2. С. 35-39.
27. Визир В.А. Персистенция дисфункции эндотелия и диас­то­лической дисфункции левого желудочка у больных с артериальной гипертензией при лечении эналаприлом / В.А. Визир, А.Е. Березин // Український кардіологічний журнал. - 2003. - №3. - С.61-65.
28. Визир В.А. Роль эндотелиальной дисфункции в фор­мировании и про­гресировании артериальной гипертензии. Прогностическое зна­чение и пер­с­пективы лечения / А.Л. Верткин, А.А. Машарова // Український ме­дич­ний ча­сопис: Актуальні питання клінічної практики. 2000. - № 4 (18). С. 2333.
29. Витковский Ю.А. Роль цитокинов в регуляции системы гемостаза: авторефер. дисс. на соискание научн. степени д-ра мед. наук / Ю.А. Витковский. - Чита, 1999. - 25с.
30. Влияние микробиоценоза толстой кишки на патогенетические механизмы развития заболеваний внутренних органов / И.И. Дегтярева, И.М. Скрипник, С.В. Скопиченко и др. // Медицина світу. - 2000.- Додаток: гастроентерологія. - С. 63-69.
31. Влияние полиморфизмов генов эндотелиальной NO-cнтазы и NADPH-оксидазы на развитие осложнений артериальной гипертензии /Т.Ю. Кузнецова, Д.В. Гаврилов, И.П. Дуданов и др. // Кардиология . - 2008 . - № 3 . - С.27-33.
32. Влияние рамиприла на суточный профиль артериального давления у больных мягкой и умеренной артериальной гипертонии / С.К. Кукушкин, А.В.Лебедев, Е.М. Маношкина, В.М. Шамарин // Терапевтичес-кий архив. 1998. - №9 . С.69-71.
33. Влияние энтеросорбента на микробиоценоз у больных с патологией органов пищеварения / И.В. Маев, А.Б. Петухов, Е.Г. Лебедева, Е.С.Вьючинова // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, коло­проктологии. - 2000.- №5 (приложение № 11).- С. 113.
34. Воеводин Д.А. Дисбактериоз и иммунопатологический процесс / Д.А. Воеводин, Г.Н. Розанова, М.А. Стенина // Иммунология. - 2003. -№ 2 .- С.103-107.
35. Воздействие фтора и его производных на окружающую среду и организм человека / О.И. Попов, Л.В. Подригало, Г.Н. Даниленко, Н.Г. Семко // Врачебная практика. - 2000. - № 1. - С. 87-89.
36. Волков В.С. Взаимосвязь циркадного ритма артериального дав­ления и вторичных изменений сердца у больных гипертонической бо­лезнью / В.С. Волков, Е.С. Мазур // Кардиология. 2000. - № 3. - С.27-30.
37. Гаврилова С.А. Влияние дозы и способа введения эндотелина-1 на среднее артериальное давление и частоту сердечных сокращений у бодрст­ву­ющих крыс / С.А. Гаврилова, А.А. Гусева, Н.А. Медведева // Бюллетень экс­пе­риментальной биологии и медицины. 1997. - №11. С. 491-494.
38. Гарбузенко Д.В. Роль микрофлоры кишечника в развитии осложненной портальной гипертензии при циррозе печени // Клиническая медицина. - 2007. - № 8. - С.15-19
39. Гебеш В. В. Ефективність лактувіту в комплексному лікуванні хворих на дисбактеріоз // Мистецтво лікування. - 2005. - № 9 (25). - С.5-7.
40. Генетические аспекты гипертрофии миокарда при гипертро­фи­че­ской кардимиопатии и артериальной гипертонии /М.Д. Смирнова, Т.В. Фофанова, А.Ю. Постнов, Ф.Т. Агеев // Терапевтический архив . - 2008 . - № 1 . - С.77-84.
41. Генетические предикторы гипертрофии левого желудочка: играет ли роль полиморфизм генов ядерных рецепторов, активируемых пролифератором пероксисом? / Л. О. Минушкина, В. А. Бражник, Д. А. Затейщиков и др. // Кардиология. 2003. №12 С.71-75.
42. Герасимова Е.В. Изучение фекального микробиоценоза человека при экспериментальном моделировании запора / Е.В. Герасимова, Ю.В. Несвижский, А.А. Воробьев // Вестник РАМН. - 2006. - № 1.- С.15-18.
43. Гипертрофия левого желудочка при гипертонической болезни. Часть І. Критерии диагностики гипертрофии левого желудочка и ее распространенности / Д.В. Преображенский, Б.А. Сидоренко, М.Н. Аляхин и др. // Кардиология. 2003.- №10. - С.99-104.
44. Гипертрофия левого желудочка при гипертонической болезни. Часть ІІ. Прогностическое значение гипертрофии левого желудочка / Д.В. Преображенский, Б.А. Сидоренко, М.Н. Аляхин и др. // Кардиология. 2003.- №11. С.98-101.
45. Гипертрофия левого желудочка: популяционные и молекулярно генетическое исследование / Ю.П. Никитин, С.К. Самотина, М.М. Довгих и др. // Кардиология. - 1999. - №6. С.27-32.
46. Гипертрофия миокарда левого желудочка у больных с артериальной гипер­тен­зией: клинические особенности и прогностическое значение / Н.П. Филатова, Л.П Савина, Н.В. Малышева, В.И. Метелица // Кардиология. 1993. - №6. С. 34-38.
47. Гіріна О.М. Ендотеліальна дісфункція як провідний чинник формування, розвитку та прогресування артеріальної гіпертензії // Сімейна медицина . - 2006 . - №4 . - С.73-74.
48. Глезер М.Г. Комбинированная терапия как первый шаг при лечении артериальной гипертонии // Терапевтический архив.- 2005.- №10.-С.93-96.
49. Гогин Е.Е. Гипертоническая болезнь. М., 1997. 400 с.
50. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хво­­­роби органів травлення // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000. - № 1 .- С.17-20.
51. Гомазков О.А. Эндотелин в кардиологии: молекулярные, физио­ло­гические и патологические аспекты // Кардиология. 2001. - № 2. С. 50-58.
52. Горбунов В.М. 24-часовое автоматическое мониторирование артериального давления // Кардиология. 1997. - № 6. С. 96-104.
53. Григоричева Е.А. Функциональное состояние левого желудочка у больных эссенциальной гипертонией с различными типами гипертрофии левого желудочка в покое и при ручной изометрической нагрузке / Е.А. Григоричева, А.С. Празднов // Кардиология. 1999.- №7. С.17-20.
54. Григорьева Г.И. Функциональный запор и синдром раздраженного ки­шеч­ника (дифференциальная диагностика и лечение) // Врач. - 2006. - № 7 .- С.3-6.
55. Гриднев А.Е. Динамика микробиоценоза кишечника у больных с неосложненной пептической язвой двенадцатиперстной кишки, ас­социированной с Нelicobacter pylori, до и после антихеликобактерной тера­пии // Український терапевтичний журнал. 2001. Т. 3, №3. С. 60-63.
56. Дегтярева И.И. Клиническая гастроентерологія: монография. М.: Медицинское информационное агентство (МИА). - 2004. - 616с.
57. Дегтярева И.И. Синдром раздраженного кишечника // Международный медицинский журнал (Украина). - 2003. - Т.9, №2. - С. 22-29.
58. Децик О.Б. Визначальні фактори регресу гіпертрофії лівого шлуночка у хворих із артеріальною гіпертензією // Сімейна медицина. - 2008. - № 2. - С.70-73.
59. Диастолическое наполнение левого желудочка в зависимости от его гипертрофии у больных гипертонической болезнью сердца / Г.В. Яновский, Л.А. Стаднюк, Ж.М. Высоцкая и др. // Кардиология. 1992. - №3. С. 17-19.
60. Динамика гипертензивного синдрома и гемодинамических пока­зателей у возрастных пациентов с эссенциальной гипертензией под влиянием комбинированной терапии //Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2007. - Т.2, № 1. - С.58-61.
61. Дисбактериоз тонкой и толстой кишки и его патогенетическое лечение: (ме­тодическое пособие) / Т.Д Звягинцева. , И.И. Шаргород, Л.А. Мирзоева и др.- Харьков, 2000. - 22 с.
62. Дорошенко Е.О. Еще раз о дисбактериозе // Поликлиника. - 2003. - № 4. - С.39-40.
63. Єна Л.М.Патофізіологічні механізми фор­му­вання гіпертензивного серця / Л.М. Єна, В.Є. Кондратюк // Український кардіологічний журнал. 2004.- №3. С.117-122.
64. Жаров Е.А. Эндотелин. Физиологическая активность. Роль в сердечно-сосудистой патологии / Е.А. Жаров, О. Н. Горбачова, Е.Л. Насонов // Терапевтический архив. 1990. Т.62, №8. С. 140-145.
65. Загородний М.І. Вплив кверцетину на проникливість мембран еритроцитів у щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією // Ліки. - 2007. - № 3/4. - С.80-83.
66. Зарубина Е.Г. Роль эндотелиальной дисфункции в патогенезе сер­дечно-легочных заболеваний / Е.Г. Зарубина, Е.А. Мишина, М.А Осадчук // Клиническая медицина. 2006.- №5.- С.31-34.
67. Звягинцева Т.Д. Дисбактериоз тонкой кишки: синдром чрезвы­чайного бакте­ри­­ального роста // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000.- № 1.-С. 40-41.
68. Звягинцева Т.Д. Синдром раздраженного кишечника: принципы диагностики и терапии // Здоров’я України. - 2007. -№ 7(1). - С.10-16.
69. Зв‘язок артеріального тиску (за результатами його добового мо­ніторування) з показниками гіпертрофії лівого шлуночка у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / О.Г. Купчинська, Є.П. Свіщенко, Л.А. Міщенко та ін.. // Український кардіологічний журнал. 2002. - №4. С. 45-48.
70. Зебеко В.И. Дисфункция эндотелия при гипер­хо­лес­теринемии и атеросклерозе / В.И. Зебеко, Ю.Я. Родионов // Медицинские новости. 1997. - № 11. С. 12-17.
71. Иванова Л.Н. Патология пищеварительной системы в условиях экологического прессинга. - Луганск. - Изд-во ЛГМУ, 2000. - 170 с.
72. Ивашкин В.Т. Современные принципы антигипертензивной терапии / В.Т. Ивашкин, Е.Н. Кузнецов // Терапевтический архив. 2001.- №1. С.59-62.
73. Интерлейкины при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / Г.Н. Соколова, Т.М. Царегородцева, М.М. Зотина, Е.А. Дубцова // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. - №1. С.40- 42.
74. Іспір’ян М.Б. Гуморальний антиендотоксиновий імунітет у хворих на псоріаз із дисбактеріозом кишечнику // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2005. - № 2. - С.15-17.
75. Казак С.С. Изучение эффективности препарата Лак­тофильтрум в комплексном лечении синдрома раздраженного кишечника у детей и подростков / С.С. Казак, И.Г. Прокопенко // Мистецтво лікування. - 2006.- №8 (35). - С.10-11.
76. Карпов Ю.А. Антагонисты кальция препараты первой линии в современной кардиологии / Ю.А., Карпов Г.Н Соболева // Терапевтический архив. 1997. - №1. С.74-78.
77. Карпов Ю.А. Лечение артериальной гипертонии: новые исследования новые подходы // Кардиология. 2003.- №3. С.87-90.
78. Катеринчук І.П. Кроки до нормального тиску (поради тим, у кого підвищений артеріальний тиск)/ І.П. Катеринчук, О.А. Ровда. - К., 2004. 28 с.
79. Кения М.В. Роль низкомолекулярных антиоксидантов при окислительном стресе / М.В. Кения, А.И. Лукаш, Е.П. Гуськов // Успехи современной биологии. 1993. Т.113, №4. С. 456-470.
80. Климов А.Н. Липиды, липопротеиды и атеросклероз/ А.Н. Климов, Н.Г. Никульчева. - СПБ: Питер Пресс, 1995. - 304 c.
81. Клинико - генетические аспекты гипотензивного ответа и обратного развития гипертрофии левого желудочка у больных артериальной гипер­тонией / В.С. Моисеев, Ю.В. Котовская, Ж.Д. Кобалова и др. // Тера­пев­ти­ческий архив. 2002 - №10. С.30-57.
82. Клиническая гастроэнтерология / Г.А. Анохина, Н.Д. Опанасюк, Е.В. Родо­неж­с­кая, В.В Чернетко; под ред. Н.В. Харченко. - К.: Здоров’я, 2000.- 445с.
83. Клинические и психосоматические особенности течения гиперто­ни­ческой болезни в условиях хронического стресса /Ф.Ю. Копылов, А.П. Сыркин, М.Ю. Дробижев и др. //Клиническая медицина . - 2008 . - № 2 . - С.23-26.
84. Клиническое значение антител к сосудистому эндотелию / Пьер Юну, К.В. Саложкин, Е.Л. Насонов, В.А. Насонова // Клиническая медицина. 1995. - №5. С. 5-7.
85. Кляритская И.Л. Достаточны ли существующие показания для эра­ди­кации хеликобактерной инфекции? / И.Л. Кляритская, В.В. Тищенко // Сучасна гастроентерологія. 2001. - №1 (3). С.9-10.
86. Кляритская И.Л. Синдром раздраженной кишки // Сучасна гастро­енте­рологія. 2003. - №1 (11). С.45-48.
87. Кобалава Ж.Д. Рекомендации по артериальной гипертонии 2007 г: текст, контекст и размышления // Кардиология . - 2008 . - № 2 . - С.72-87.
88. Когнитивные расстройства у пациентов с артериальной гипертензией / Ю.А. Старыгина, В.А. Парфенов, И.Е. Чазов и др. //Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. - 2008. - № 4. - С.19-23.
89. Конев Ю.В. Болезни кишечника. Дисбиозы и их коррекция // Consilium medicum. - 2005. - Т.7,№5. - С.12-16.
90. Коррекция микробиоценоза кишечника и иммунного статуса, больных рассеянным склерозом с помощью пробиотика бифидумбактерин форте |/ Н.Н. Спирин, В.А. Романов, Д.В. Киселев, И.О. Степанов // Материалы X Рос. нац. конгр. «Человек и лекарство», 7-11 апр. 2003: тезесы докладов. - М., 2003. - С.359.
91. Корригирующее влияние на микрофлору кишечника и некоторые по­ка­затели иммуни­тета у боль­ных с энцефаломиелополирадикулоневритом»/ Д.В. Кисилев, Н.Н. Спирин, В.А. Романов, И.О. Степанов.. // Материалы на­уч­но-практической кон­фе­ре­н­ции «Нейроиммунология ». СПб, 2000. С.14-23.
92. Кузьминова Н.В. Функциональное состояние сосудистого эндо­те­лия у больных гипертонической болезнью //Український терапевтичний журнал . - 2008 . - № 2 . - С.21-27.
93. Кузьмінова Н.В. Вплив антигіпертензивних препаратів на ен­до­теліальну дисфункцію у пацієнтів з гіпертонічною хворобою //Український ме­дич­ний часопис: Актуальні питання клінічної практики. - 2008. - № 2/64. - С.66-74.
94. Кулішов С.К. Значення прозапальних факторів для ускладненого пе­ре­бігу гіпертонічної хвороби //Український медичний часопис: Актуальні пи­тан­ня клінічної практики. - 2007. - № 4/60. - С.53-55.
95. Курбанов Р.Д., Елисеева М.Р., Турсунов Р.Р. и др. Гуморальные мар­керы дисфункции эндотелия при эссенциальной гипертонии // Кардио­ло­гия. 2003.- №7. С.61-64.
96. Логачева И.В. Влияние динамических физических нагрузок и Арифона ретард на показатели суточного мониторирования АД и функцию эндотелия у подростков с артериальной гипертонией //Клиническая фармако­ло­гия и терапия. - 2007. - № 5. - С.28-32.
97. Лутай М.І. Захворюваність і смертність від хвороб системи крово­обі­гу в Україні: поточні проблеми і перспективи / М.І. Лутай, А.П. Дорогий // Нова медицина. 2002. - №3. С. 18-21.
98. Лыкова Е.А. Синдром раздраженного кишечника / Е.А. Лыкова, Т.В. Мацулевич // Медицинский вестник. - №8 (279). - 2004. - С.12-17.
99. Маев И.В. Синдром раздраженного кишечника / И.В. Маев, С.В. Черемушкин, Е.Г.Лебедева // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, коло­п­рок­тологии. 2004. №5.- С.7075.
100. Малая Л.Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы / Л.Т. Малая, А.Н. Корж, Л.Б. Балковая. Харьков: Форсинг, 2000. 432 с.
101. Маркеры повреждения эндотелия как возможный критерий эффек­тив­ности лечения артериальной гипертензии // Клиническая лабораторная диагностика. - 2007. - № 2. - С.40-42.
102. Матова Е.А. Диастолическая функция левого желудочка у пациентов с гипертонической болезнью: взаимосвязь с су­точным профилем и гуморальными факторами регуляции артериального давления / Е.А. Матова, Е.П. Свищенко // Український кардіологічний журнал.- 2003.- №1.- С.60-65.
103. Медведев И.Н. Вегетативная регуляция сердечно-сосудистой системы у здоровых лиц и больных артериальной гипертонией 1 степени //Российский кардиологический журнал . - 2008. - № 2. - С.18-23.
104. Медикоэкономическое обоснование терапии синдрома раздра­женного кишечника / В.Ю. Ганчо, В.Б. Гриневич, Ю.П. Успенский и др. // Рос­сийский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, коло­прок­тологии. 2001. - №5.- С.5560.
105. Механізми дії оксиду азоту на серцево-судинну систему та па­то­генетичне лікування захворювань серцево-судинної системи / В.В. Фролькіс, В.В. Безруков, Л.Т. Мала и др. //Кровообіг та гемостаз. 2003. - № 2.-С.42 52.
106. Механизмы передачи сигнала оксидант-оксид азота в сосудистой ткани / М.С. Волин, К.А. Дэвидсон, П.М. Камински и др. // Биохимия. 1998. - №7. С. 958-965.
107. Меха­нізми порушень системної гемодинаміки при артеріальній гіпертензії та сучасні підходи до її профілактики та