КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ У ХВОРИХ З ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНИМ СИНДРОМОМ, ЩО МАЮТЬ НАДЛИШКОВУ МАСУ ТІЛА

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.ГОРЬКОГО

На правах рукопису

Юр’єва Аліна Вікторівна

УДК 616.37002.2:616.366089.8706:616056.52]07092085

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЛІКУВАННЯ
ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ
У ХВОРИХ З ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНИМ СИНДРОМОМ,
ЩО МАЮТЬ НАДЛИШКОВУ МАСУ ТІЛА

14.01.02 — внутрішні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Губергріц Наталя Борисівна
доктор медичних наук, професор

Донецьк — 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.. 4
Вступ.. 6
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКУ ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНОГО СИНДРОМУ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЮ ТА МАЮТЬ НАДЛИШКОВУ МАСУ ТІЛА (огляд літератури) 12
1.1. Патогенез, клініка, діагностика, фактори ризику постхолецистектомічного синдрому. 12
1.2. Клініко-патогенетична характеристика біліарного хронічного панкреатиту і панкреатичної недостатності при біліарній патології 22
1.3. Профілактика та лікування постхолецистектомічного синдрому та хронічного панкреатиту у складі постхолецистектомічного синдрому. 28
Розділ 2. МАТЕРІАЛИ та МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 35
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих. 35
2.2. Методи обстеження. 40
2.3. Лікування хворих на хронічний панкреатит на тлі постхолецистектомічного синдрому та надлишкової маси тіла. 48
Розділ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ НА ТЛІ ПОСТХОЛЕЦИСТ­ЕКТОМІЧНОГО СИНДРОМУ ТА НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА.. 50
3.1. Клінічні прояви поєднаних захворювань. 50
3.2. Результати вивчення функціонального стану підшлункової залози у хворих на хронічний панкреатит на тлі постхолецистектомічного синдрому та надлишкової маси тіла. 56
3.3. Результати вивчення функціонального стану печінки у хворих на хронічний панкреатит на тлі постхолецистектомічного синдрому та надлишкової маси тіла 65
3.4. Ліпідограма крові в обстежених хворих. 66
3.5. Дані сонографії підшлункової залози та печінки у хворих на хронічний панкреатит на тлі постхолецистектомічного синдрому та надлишкової маси тіла 68
Розділ 4. ПСИХОСОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ НА ТЛІ ПОСТ­ХОЛЕЦИСТ­ЕКТОМІЧНОГО СИНДРОМУ ТА НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА.. 76
4.1. Психосоматичний статус обстежених хворих. 76
4.1. Клінічний приклад хворої на хронічний панкреатит на тлі постхолецистектомічного синдрому та надлишкової маси тіла. 79
Розділ 5. КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ'ЯЗКИ МІЖ КЛІНІЧНИМИ, ЛАБОРАТОРНИМИ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМИ ДАНИМИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ НА ТЛІ ПОСТХОЛЕЦИСТ­ЕКТОМІЧНОГО СИНДРОМУ ТА НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА.. 84
Розділ 6. РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ НА ТЛІ ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНОГО СИНДРОМУ ТА НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА.. 91
6.1. Порівняння ефективності двох варіантів лікування щодо клінічних проявів 91
6.2. Динаміка функціонального стану підшлункової залози в обстежених хворих під впливом двох варіантів лікування. 94
6.3. Динаміка функціонального стану печінки в обстежених хворих під впливом двох варіантів лікування. 103
6.4. Динаміка ліпідограми в обстежених хворих під впливом двох варіантів лікування. 105
6.5. Динаміка психосоматичного статусу в обстежених хворих під впливом двох варіантів лікування. 106
6.6. Динаміка результатів сонографії та ультразвукової гістографії підшлункової залози та печінки в обстежених хворих під впливом двох варіантів лікування. 108
6.7. Результати катамнестичного спостереження за обстеженими хво- рими 111
6.8. Клінічний приклад переваг лікування із включенням антигомотоксичних препаратів, урсофалька та дуфалака. 112
Аналіз і узагальнення результатів дослідження.. 117
Висновки.. 126
Практичні рекомендації 129
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 130

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГТП — антигомотоксичний препарат
АЛТ — аланінамінотрансфераза
АСТ — аспартатамінотрансфераза
ГГТП — гама-глутамілтранспептидаза
ДПК — дванадцятипала кишка
ЖКХ — жовчнокам’яна хвороба
ЖМ — жовчний міхур
ІМТ — індекс маси тіла
ІРТ — імунореактивний трипсин
КТ — комп’ютерна томографія
ЛПВГ — ліпопротеїди високої гущини
ЛПДНГ — ліпопротеїди дуже низької гущини
ЛПНГ — ліпопротеїди низької гущини
ЛФ — лужна фосфатаза
НМТ — надлишкова маса тіла
ПЗ — підшлункова залоза
ПХЕС — постхолецистектомічний синдром
СО — сфінктер Одді
ССТ — середній ступінь тяжкості
УДХК — урсодезоксихолева кислота
УЗД — ультразвукове дослідження
ФЕГДС — фіброезофагогастродуоденоскопія
ХП — хронічний панкреатит
D1 — базальний дебіт уроамілази
D2 — дебіт уроамілази через 30 хвилин після прийому стандартного сніданку
D3 — дебіт уроамілази через 60 хвилин після прийому стандартного сніданку
K1 — коефіцієнт індукції панкреозиміну через 30 хвилин після прийому стандартного сніданку
K2 — коефіцієнт індукції панкреозиміну через 60 хвилин після прийому стандартного сніданку
Kgst — гістографічний коефіцієнт
L — рівень сірого, котрий зустрічається найчастіше при ультразвуковому дослідженні в заданій області
N — показник однорідності тканини підшлункової залози
Р-ізоамілаза — панкреатична ізоамілаза

Вступ

Актуальність теми. Проблема надання спеціалізованої гастроентерологічної допомоги населенню України в останні часи набуває вагому медико-соціальну значущість. Це обумовлено тенденцією до зростання, зокрема за 5 останніх років, поширеності хвороб органів травлення на 24,7%, захворюваності — на 8,7%, смертності — на 14,0% [76, 81].
Проблема постхолецистектомічного синдрому (ПХЕС) стає актуальнішою через почастішання жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ). Так, на це захворювання страждають кожна п'ята жінка та кожний десятий чоловік у світі. В Україні захворюваність на ЖКХ із 1997 р. зросла на 87,5%, а поширеність — на 61,0%, складаючи відповідно 618,3 і 104,0 на 100 тис. дорослих осіб [80]. Дотепер основний метод лікування ЖКХ — холецистектомія. Щорічно у світі виконується 2,5 млн. холецистектомій, тобто за частотою це оперативне втручання уступає лише аппендектомії [37, 41, 137].
С. А. Дадвані із співавт. (2000) [37] вважають, що виконана за показаннями своєчасна планова холецистектомія в умовах висококваліфікованого хірургічного стаціонару сприяє повному видужанню в 80,0% хворих. Але у хворих літнього віку, при наявності супутніх захворювань, гострого калькульозного холециститу летальність може досягати 20,0%. Частота рецидивів ЖКХ за 5 років після холецистектомії — близько 10,0% [37, 156].
За даними різних авторів після холецистектомії скарги з боку органів травлення мають 5,040,0% [41], 3,048,0% [69] і навіть 74,3% [54] хворих. Після холецистектомії 46,0% пацієнтів відзначають поліпшення, на відсутність змін у самопочутті вказують 25,0%, на погіршення — 29,0% пацієнтів [107, 126]. Після холецистектомії знижується якість життя хворих, у т. ч. у зв'язку з наявністю у переважної більшості пацієнтів хронічного панкреатиту (ХП) [2, 54, 100, 118, 196, 216], хоча в деяких дослідженнях показане поліпшення якості життя після операції. Але швидкість його відновлення залежить від варіанта холецистектомії (традиційна, лапароскопічна або холецистектомія з міні-доступу) [15, 126]. Після холецистектомії можливий розвиток серйозних ускладнень, а інвалідами щорічно стають 2,012,0% хворих [44, 68, 171, 219].
ХП розвивається більш, ніж у половини пацієнтів після оперативного втручання [20, 68, 70, 211]. Взагалі, частота захворювань підшлункової залози (ПЗ), у т. ч. ХП, за останні десятиліття в усьому світі та в Україні зокрема різко зросла, причому збільшується кількість випадків захворювання з первинно-хронічним перебігом, з частими загостреннями, «омолодження» контингенту хворих [128, 169, 211]. Значно більше зустрічається пацієнтів із сполученою патологією, медикаментозною резистентністю [80, 92, 93, 95, 101]. Біліарний ХП, у т. ч. ХП у хворих із ПХЕС — одна з найчастіших етіологічних форм захворювання. Патогенез, особливості клініки, функціональних і структурних змін ПЗ у хворих на ПХЕС вивчені недостатньо, у зв'язку із чим і лікування таких пацієнтів часто виявляється малоефективним. Це й з'явилося підставою для проведення нашого дослідження.
У той же час, ЖКХ часто розвивається у хворих з надлишковою масою тіла (НМТ) і ожирінням [9, 83, 88, 91]. Порушення ліпідного обміну, характерні для таких пацієнтів, призводять не тільки до формування жовчних конкрементів, але й до жирової дистрофії, ліпоїдозу ПЗ, до розвитку ХП, жирового гепатозу і неалкогольного стеатогепатиту, функціональних порушень жовчних шляхів. ХП на тлі НМТ та ожиріння скоріше прогресує, підвищується ризик тяжкого перебігу, ускладнень [79, 167, 216]. У ряді випадків ПХЕС перебігає на тлі метаболічного синдром

Список литературы

Висновки

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання — поглиблення знань щодо патогенезу, клінічних проявів, функціональних і структурних порушень ПЗ та печінки, змін ліпідного спектру крові, психосоматичного статусу пацієнтів із ХП на тлі ПХЕС та НМТ. Обґрунтовано доцільність та доведено ефективність включення до комплексної терапії сполученої патології АГТП момордика композитум та хепель, УДХК, лактулози.
1. Для ХП на тлі ПХЕС і НМТ характерний абдомінальний біль, що в 59,4% випадків є інтенсивним, в 39,7% випадків локалізується в епігастрії та обох підребер'ях. Вираженість диспепсичних явищ не уступає вираженості больового синдрому, а в ряді випадків навіть перевищує її. Клінічні симптоми зовнішньо- і внутрішньосекреторної недостатності ПЗ зустрічаються рідко (відповідно в 6,9% и 12,1% випадків).
2. Важка зовнішньосекреторна недостатність ПЗ у хворих на ХП на тлі ПХЕС і НМТ зустрічається тільки в 6,0% випадків. Характерним є «відхилення» у кров панкреатоспецифічних ферментів — Р-ізоамілази та ІРТ (відповідно в 55,2% і 59,5% випадків). Найбільш характерним типом панкреатичної секреції є нижній обтураційний, що має місце в 50,9% випадків.
3. Особливістю сонографічних симптомів ХП на тлі ПХЕС і НМТ є рідкість виявлення кальцинатів і кальцифікатів ПЗ (тільки в 6,9% випадків). Типовим є підвищення показника L ультразвукової гістограми в області голівки ПЗ, а також зниження показників N і Kgst. Біліарний сладж виявляється в холедоху майже в третини хворих.
4. У пацієнтів, які страждають на ХП у складі ПХЕС і мають НМТ, виявляються істотні зміни ліпідограми крові (підвищення вмісту холестерину, загальних ліпідів, тригліцеридів, ЛПНГ, ЛПДНГ), які супроводжуються збільшенням індексу атерогенності. Найбільш характерним є 2-й тип дисліпідемії (в 37,1% випадків). У хворих на ХП на тлі ПХЕС і НМТ в 79,3% випадків діагностується неалкогольний стеатогепатит з характерними для нього біохімічними й сонографічними змінами. Визначаються мінімально виражені синдроми цитолізу, холестазу, а також порушення білковосинтетичної функції печінки.
5. Для ХП, як компонента ПХЕС, при наявності НМТ типовим є зниження самопочуття, активності та настрою; психосоматичний статус за результатами психогеометричного тестування — за типом «прямокутника» (в 51,7% випадків); за даними тесту Люшера — інтровертність позиції, недовірливість, низькі самооцінка та потреба в самореалізації (в 58,6% випадків); високі рівні ситуаційної (в 51,7% випадків) і особистісної (в 53,4% випадків) тривожності; низький рівень суб'єктивного контролю (в 53,4% випадків); депресія (в 52,6% випадків), іпохондрія (в 47,4% випадків), канцерофобія (в 32,8% випадків).
6. При сполученій патології мають місце взаємозв'язки між клінічними, лабораторними та інструментальними показниками. Інтенсивність больового синдрому залежить переважно від ступеня «відхилення» панкреатичних ферментів у кров і порушення відтоку секрету ПЗ, а важкість диспепсичного синдрому — від ступеня зовнішньосекреторної недостатності ПЗ. Наявність НМТ, гіпер- і дисліпідемії сприяє збільшенню ступеня загострення ХП, зростанню зовнішньосекреторної недостатності ПЗ, розвитку неалкогольного стеатогепатита. Погіршення показників ультразвукової гістографії ПЗ обумовлене як жировою інфільтрацією залози, так і вираженим загостренням ХП на тлі ПХЕС і НМТ.
7. Лікування ХП на тлі ПХЕС і НМТ з використанням АГТП, УДХК і лактулози має суттєві переваги в порівнянні із загальноприйнятою терапією відносно впливу на клінічні прояви сполученої патології, на функціональний стан і структурні зміни ПЗ, печінки, ліпідний профіль крові; таке лікування сприяє нормалізації ІМТ, зниженню ризику загострень ХП та формування біліарного сладжу.

ПрактичнІ рекомендаціЇ

До лікування хворих із ХП на тлі ПХЕС та НМТ доцільно включати АГТП момордика композитум по 2,2 мл внутришньом’язово 1 раз на 3 дні №10, хепель — по 1 таблетці 3 рази на день за 1520 хвилин до їжі сублінгвально протягом 1820 днів, а також урсофальк з розрахунку 1015 мг/кг на день протягом 1 місяця, дуфалак в дозі 510 мл 23 рази на день протягом 1 місяця. Курси лікування АГТП, УДХК та лактулозою доцільно проводити перший раз у стаціонарі, а потім амбулаторно через кожні 3 місяці протягом року. Особливо ефективним таке лікування є за наявності у хворого підвищення показників Р-ізоамілази, ІРТ крові, D2, К1, при виявленні верхнього обтураційного типу панкреатичної секреції, неалкогольного стеатогепатиту, гіпер- та дисліпідемії 2-го типу, зниження самопочуття, активності та настрою, високого рівня ситуаційної та особистісної тривожності, депресії, іпохондрії. Включення АГТП, УДХК та лактулози в лікування сполученої патології є показаним при збільшенні розмірів ПЗ за даними сонографії, при зміні її ехогенності, підвищенні показника L ультразвукової гістограми, при наявності біліарного сладжу в холедоху. Запропонована комплексна терапія ефективна для зменшення частоти загострень ХП у хворих із ПХЕС та НМТ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агафонова Н. А. Состояние после холецистэктомии. Патогенез, клиника, лечение / Н. А. Агафонова // Consilium Medicum. — 2002. — Экстра-выпуск. — С. 911.
2. Анохіна Г. Особливості терапії хворих постхолецистектомічними синдромами / Г. Анохіна, І. Лопух // Ліки України. — 2000. — № 9. — С. 4041.
3. Антигомотоксические препараты в лечении хронических панкреатитов // Провизор. — 2003. — № 20. — С. 30.
4. Бабак О. Я. Желчный рефлюкс: методы патогенетической терапии / О.Я.Бабак // Здоров’я України. — 2006. — № 3. — С. 55.
5. Бабов К. Д. Ранняя реабилитация больных, перенесших операции на билиарной системе / К. Д. Бабов, Н. В. Драгомирецкая, О. А. Кондратюк // Мед. реабилитация и курортология. — 2000. — № 2 — С. 3336.
6. Беззондовые методы исследования функционального состояния органов пищеварения : метод. рекомендации / М. Ф. Лендьел, В. В. Желтвай, Л.П.Киртич [и др.]. — Ужгород, 1985.— 16 с.
7. Белоусова Е. А. Причины и механизмы нарушений пищеварения при билиарной патологии / Е. А. Белоусова // Симпозиум «Современные принципы коррекции нарушений пищеварения при патологии билиарного тракта». — М. : [Б. и.], 2003.— С. 38.
8. Белоусова Е. А. Причины, механизмы и методы терапии абдоминальной боли и нарушений пищеварения при билиарной дисфункции / Е. А. Белоусова // Фарматека. — 2004. — № 13. — С. 4552.
9. Бессесен Д. Г. Избыточный вес и ожирение / Д. Г. Бессесен, Р. Кушнер. — М. : БИНОМ, 2006. — 240 с.
10. Билиарный сладж: от патогенеза к лечению: Метод. рекомендации / Под ред. А. А. Ильченко ; Центр. ин-т гастроэнтерологии. — М. : Б. и., 2004. — 31 с.
11. Богер М. М. Методы исследования поджелудочной железы / М. М. Богер. — Новосибирск: Наука, 1982. — 240 с.
12. Боль при хроническом панкреатите: [ред. обзор] // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2004. — № 1. — С. 48.
13. Бунтин С. Е. Корригирующие влияния АЭС ЖКТ и СО на моторную функцию билиарного тракта и внешнесекреторную функцию печени у больных, перенесших холецистэктомию / С. Е. Бунтин // Гепатология. — 2004. — № 3. — С. 3336.
14. Бурков С. Г. О последствиях холецистэктомии или постхолецистэктомическом синдроме / С. Г. Бурков // Consilium Medicum. — 2004. — № 1, прилож. — C. 2428.
15. Ветшев П. С. Холецистэктомия и качество жизни оперированных больных / П. С. Ветшев, Ф. А. Шпаченко // Мед. помощь. — 2004. — № 5. — С. 3035.
16. Винокурова Л. В. Цитокиновый статус при хроническом панкреатите алкогольной и билиарной этиологии / Л. В. Винокурова, Н. С. Живаева, Т.М.Царегородцева, Т. И. Серова // Терапевт. архив. — 2006. — № 2. — С.5760.
17. Влияние Momordica compositum на протекание экспериментального воспаления поджелудочной железы у крыс / Б. Янковска, Э. Ковальчик, Я. Нидворок, А. Янковски // Биол. терапия. — 2003. — № 2.— С. 5154.
18. Влияние протозойных инфекций на состояние поджелудочной железы / Н.Б.Губергриц, Ю. А. Загоренко, О. А. Голубова [и др.] // Здоров’я України. — 2008. — № 6/1 (дод.). — С. 6364.
19. Воротынцева Н. С. Санаторно-курортное лечение постхолецистэктомического синдрома / Н. С. Воротынцева, И. В. Митихина // Вопр. курортологии, физиотерапии и лечеб. физ. культуры. — 2007. — № 4. — С. 3840.
20. Григорьев П. Я. Желчнокаменная болезнь и последствия холецистэктомии: диагностика, лечение и профилактика / П. Я. Григорьев, И. П. Солуянова, А.В. Яковенко // Лечащий врач. — 2002. — № 6. — С. 2632.
21. Губергріц Н. Б. Інструментальна діагностика захворювань підшлункової залози / Н. Б. Губергріц, А. В. Юр’єва / В кн. Практична панкреатологія. — Донецьк : Лебідь, 2007. — С. 4254.
22. Губергриц Н. Б. Клиническая панкреатология / Н. Б. Губергриц, Т. Н. Христич. — Донецк : ООО «Лебедь», 2000. — 416 с.
23. Губергриц Н. Б. Новые возможности лечения хронического панкреатита после холецистэктомии / Н. Б. Губергриц, А. В. Юрьева // Сучасна гастроентерологія. — 2007. — № 4. — С. 6369.
24. Губергриц Н. Б. Новые возможности реабилитации больных хроническим рецидивирующим панкреатитом / Н. Б. Губергриц, В. Я. Колкина // Биол. терапия. — 2003. — № 1. — С. 39.
25. Губергриц Н. Б. Особенности клинических проявлений хронического панкреатита и функционального состояния поджелудочной железы при постхолецистэктомическом синдроме / Н. Б. Губергриц, А. В. Юрьева // Проблеми військової охорони здоров’я : зб. наук. праць Укр. віськово-мед. акад. — Київ : [Б. и.]. — 2006. — Вип. 15. — С. 131135.
26. Губергриц Н. Б. Поджелудочная железа при инфекционных и паразитарных заболеваниях / Н. Б. Губергриц. — Донецк : ООО «Лебедь», 2008. — 224 с.
27. Губергриц Н. Б. Постхолецистэктомический синдром / Н. Б. Губергриц, А. В. Юрьева / В кн. Билиарная боль. Боль при заболеваниях печени. — М. : Медпрактика-М, 2007. — С. 297324.
28. Губергриц Н. Б. Сфинктер Одди — «Наполеон» желчных и панкреатических протоков и его «мундир» — фатеров сосок: анатомия, физиология, роль в развитии заболеваний поджелудочной железы, медикаментозная коррекция дисфункции / Н. Б. Губергриц, Г. М. Лукашевич, Ю. А. Загоренко // Сучасна гастроентерол. — 2006. — № 1. — С. 2031.
29. Губергриц Н. Б. Ферментные препараты: от теории к практике / Н. Б. Губергриц, Г. М. Лукашевич. — Донецк : Лебедь, 2002. — 44 с.
30. Губергриц Н. Б. Холестаз и панкреатическая недостаточность: как повлиять на причину и следствие / Н. Б. Губергриц, Г. М. Лукашевич, Ю. А. Загоренко // Сучасна гастроентерол. — 2004. — № 5. — С. 5461.
31. Губергриц Н. Б. Хроническая абдоминальная боль. Билиарная боль. Боль при заболеваниях печени / Н. Б. Губергриц. — М. : ИД «МЕДПРАКТИКА-М», 2007. — 420 с.
32. Губергриц Н. Б. Хроническая абдоминальная боль. Панкреатическая боль: как помочь больному / Н. Б. Губергриц. — Киев : [Б. и.], 2004. — 176 с.
33. Губергріц Н. Б. Спосіб лікування хронічного панкреатиту у хворих, що перенесли холецистектомію / Н. Б. Губергріц, А. В. Юр'єва // Патент 26963 України, МПК (2006) А61К 31/41 — № u200706492; Заявлено 11.06.2007; Опубл. 10.10.2007, Бюл. № 16.
34. Дегтярева И. И. Дуфалак: классическое применение и перспективы / И.И.Дегтярева, С. В. Скопиченко. — Киев : ЗАО Атлант ЮЭмСи, 2003. — 233 с.
35. Детская гастроэнтерология: функциональные заболевания желудочно-кишечного тракта, сопровождающиеся болью в животе // Междунар. бюл. : Гастроэнтерология. — 2005. — № 16. — С. 18.
36. Дюспаталин при физико-химической стадии желчнокаменной болезни / В.Максимов, С. Бунтин, С. Каратаев [и др.] // Врач. — 2003. — № 5. — С.4749.
37. Желчнокаменная болезнь / С. А. Дадвани, П. С. Ветшев, А. М. Шулутко, М.И. Прудков. — М. : Видар, 2000. — 139 с.
38. Заболевания внепеченочной билиарной системы: дисфункция желчного пузыря и состояния после холецистэктомии // Междунар. бюл. : Гастроэнтерология. — 2001. — № 6. — С. 14.
39. Иванченкова Р. А. Хронические заболевания желчевыводящих путей / Р.А.Иванченкова. — М. : Атмосфера, 2006. — 416 с.
40. Ивашкин В. Т. Синдром диареи / В. Т. Ивашкин, А. А. Шептулин, О.А.Склянская. — М. : ГЭОТАР-МЕД, 2002. — 168 с.
41. Ильченко А. А. Желчнокаменная болезнь / А. А. Ильченко — М. : Анахарсис, 2004. — 200 с.
42. Ильченко А. А. Опыт применения Дюспаталина при функциональных нарушениях сфинктера Одди у больных, перенесших холецистэктомию / А.А.Ильченко, Е. А. Быстровская // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. — 2002. — № 4. — С. 2122.
43. Использование информационной системы «УРАН» для управления качеством лабораторных исследований / В. Я. Уманский, С. В. Зяблицев, П.А.Чернобривцев, С. В. Пищулина // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2002. — Т. 6, № 1. — С. 8791.
44. Іпатов А. В. Епідеміологія інвалідності внаслідок хвороб органів травлення в Україні / А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, Т. Г. Войтчак // Гастроентерологія : міжвід. зб. — Дніпропетровськ : Журфонд, 2004. — Вип. 35. — С. 2127.
45. Казюлин А. Н. Хронический билиарнозависимый панкреатит : учеб.-метод. пособие / А. Н. Казюлин, Ю. А. Кучерявый ; под ред. И. В. Маева. — М. : ГОУ ВУНМЦ МЗиСР РФ, 2005. — 72 с.
46. Кендзерська Т. Б. Патогенетична роль підшлункової залози в розвитку та прогресуванні метаболічного синдрому : ч. 2; Абдомінально-вісцеральне ожиріння, дисгормоноз, артеріальна гіпертензія, ендотеліальна дисфункція, порушення системи гемостазу, гіперурикемія / Т. Б. Кендзерська, Т. М. Христич // Досягнення біології та медицини. — 2004. — № 2. — С. 8592.
47. Клер Х. У. Хронический панкреатит: современные аспекты патофизиологии и лечения / Х. У. Клер // Материалы V Национальной Школы гастроэнтерологов, гепатологов Украины. — Киев : [Б. и.], 2003. — С. 6466.
48. Климов А. Е. Дюспаталин в терапии функциональных заболеваний кишечника и желчевыводящих путей / А. Е. Климов // Рус. мед. журн. — 2003. — Т. 11, № 5. — С. 23.
49. Климушева Т. А. Психические нарушения у больных хроническими панкреатитами / О. С. Шифрин, С. Ф. Галимова // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2006. — № 2. — С. 8487.
50. Клинико-патогенетическая оценка информативности и современные возможности оптимизации ультразвуковой диагностики хронического рецидивирующего панкреатита / Н. Б. Губергриц, Н. Е. Баринова, В. В. Беляев [идр.] // Мед. визуализация. — 2002. — № 1. — С. 4858.
51. Комплексные антигомотоксические препараты. — Киев : [Б. и.], 2004. — 279с.
52. Коротько Г. Ф. Секреция поджелудочной железы / Г. Ф. Коротько. — Краснодар : Изд-во Кубан. гос. мед. ун-та, 2005. — 312 с.
53. Коротько Г. Ф. Эвакуаторная деятельность гастродуоденального комплекса и ее энзимокоррекция при желчнокаменной болезни и после холецистэктомии / Г. Ф. Коротько, Е. Г. Пылева // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2003. — Т. 13, № 6. — С. 3843.
54. Лазебник Л. Б. Потребность в медицинской помощи после оперативных вмешательств на желудке и желчном пузыре : (обзор лит. и собств. наблюдения) / Л. Б. Лазебник, М. И. Копанева, Т. Б. Ежова // Терапевт. архив. — 2004. — № 2. — С. 8387.
55. Лапач С. Н., Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exсel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. — Киев : Морион, 2000. — 320 с.
56. Мацегора Н. А. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на динамику показателей перекисного окисления липидов больных с постхолецистэктомическими состояниями / Н. А. Мацегора // Вестн. курортологи и физиотерапии. — 2004. — № 3 — С. 4144.
57. Место антигомотоксических препаратов в комплексном лечении хронических воспалительных заболеваний поджелудочной железы // Здоров’я України. — 2003. — № 19. — С. 39.
58. Метаболический синдром / М. А. Ангелина, О. Ю. Дмитриева, Ж. В. Дорош [и др.]; Под общ. ред. Г. Е. Ройтберга. — М. : МЕДпресс-информ, 2007. — 224 с.
59. Мишин В. Ю. Ранние и поздние осложнения лапароскопической холецистэктомии и их профилактика / В. Ю. Мишин, Д. Р. Бабаев // Анналы хирургич. гепатологии. — 2000. — № 6. — С. 2431.
60. Никула Т. Д. Застосування комплексних антигомотоксичних препаратів при захворюваннях гепатобіліарної системи / Т. Д. Никула, В. О. Мойсеєнко, О.В. Біякова // Биол. терапия. — 2003. — № 1. — С. 3033.
61. Ожирение : руководство для врачей / Е. Н. Андреева, М. Б. Бабарина, Е.В.Бирюкова [и др.] ; под общ. ред. И. И. Дедова, Г. А. Мельниченко. — М. : Мед. информ. агентство, 2004. — 456 с.
62. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStat / Ю. Е. Лях, В. Г. Гурьянов, В. Н. Хоменко, О. А. Панченко // Донецк : Папакица Е. К., 2006. — 214 с.
63. Охлобыстин А. В. Расстройства моторики желчевыводящих путей: классификация, диагностика и лечение / А. В. Охлобыстин // Болезни органов пищеварения. — 2003. — Т. 5, № 2. — С. 6271.
64. Петухов В. А. Желчнокаменная болезнь и синдром нарушенного пищеварения / В. А. Петухов. — М. : ВЕДИ, 2003. — 128 с.
65. Петухов В. А. Липидный дистресс-синдром / В. А. Петухов. — М. : ВЕДИ, 2003. — 88 с.
66. Поліклінічна справа і сімейний лікар : навч. посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих мед. навч. закладів III-IV рівнів акредитації / Є.Я.Скляров, І. О. Мартинюк, Б. Б. Лемішко [та ін.] ; за ред. Є. Я. Склярова [та ін.]. — К. : Здоров’я, 2003. — 634 с.
67. Поражение поджелудочной железы при аскаридозе / Н. Б. Губергриц, Ю.А.Загоренко, О. А. Голубова [и др.] // Новости медицины и фармации в Украине. — 2008. — № 239. — С. 5355.
68. Постхолецистэктомический синдром: диагностика и лечение / П. Я. Григорьев, Э. П. Яковенко, Н. Г. Агафонова [и др.] // Лечащий врач. — 2004. — № 4. — С. 3438.
69. Постхолецистэктомический синдром: причины, факторы риска, современные методы диагностики и лечения / И. В. Суздальцев, Т. Ф. Золотухин, О.И. Архипов [и др.]. — М. : АНМИ, 2003. — 118 с.
70. Постхолецистэктомический синдром (дисфункция сфинктера Одди): современные принципы диагностики и лечения : метод. рекомендации / Н.В.Харченко, В. В. Черненко; КМАПО им. П. Л. Шупика. — Киев : [Б. и.], 2004.— 20 с.
71. Постхолецистэктомический синдром у больных пожилого и старческого возраста / Л. Н. Валенкевич, Г. В. Филина, О. П. Бобкова [и др.] // Клин. геронтология. — 2002. — № 12. — С. 1921.
72. Роль нейромедиаторов и цитокинов в патогенезе хронического панкреатита алкогольной этиологии / Л. В. Винокуров, И. Е. Трубицина, Т. М. Царегородцева [и др.] // Терапевт. архив. — 2008. — Т. 80, № 2. — С. 7578.
73. Савельев В. С. Липидный дистресс-синдром / В. С. Савельев, В. А. Петухов; Рос. мед. ун-т.— М. : МАКС Пресс, 2005. — 28 с.
74. Симаненков В. И. Функциональные и психосоматические расстройства желудочно-кишечного тракта / В. Б. Гриневич, И. В. Потапова. — СПб. : ООО ЛСП, 1999. — 164 с.
75. Сисоєва І. О. Показники вуглеводного обміну та корекція їх порушень під впливом лікувально-реабілітаційної терапії в умовах курорту Бердянськ у хворих жовчнокам’яною хворобою після холецистектомії / І. О. Сисоєва // Вестн. курортологии и физиотерапии. — 2004. — № 3 — С. 4447.
76. Скляров Є. Я. Фізіологічні та клінічні основи гастроентерології : навч. посібник для студентів мед. вузів / Є. Я. Скляров, Є. Р. Косий, О. Я. Скляров.— Львів : [Б. в.], 1997. — 350 с.
77. Сучасні погляди на лікування постхолецистектомічного синдрому (панкреатичного варіанту перебігу) / М. М. Козачок, М. М. Селюк, С. А. Бичкова [та ін.] // Матеріали I Національного конгресу «Человек и лекарство». — Київ : [Б. в.], 2008. — С. 88.
78. Терапия заболеваний желудочно-кишечного тракта с применением антигомотиксических препаратов : метод. рекомендации. — Киев : [Б. и.], 2004. — 120 с.
79. Ткач С. М. Гастроэнтерологические последствия избыточной массы тела и ожирения / С. М. Ткач, В. Г. Передерий // Здоров’я України. — 2007. — №20/1. — С. 5455.
80. Філіппов Ю. О. Епідеміологічні особливості хвороб органів травлення та гастроентерологічна служба в Україні: здобутки, проблеми та шляхи їх вирішення / Ю. О. Філіппов, І. Ю. Скирда, Л. М. Петречук // Гастроентерологія : міжвід. зб. — Дніпропетровськ : Журфонд, 2007. — Вип. 38. — С. 315.
81. Філіппов Ю. О. Хвороби органів травлення в Україні: якість медичної допомоги населенню / Ю. О. Філіппов // Новости медицины и фармации в Украине. — 2008. — № 239. — С. 67.
82. Хазанов А. И. Постхолецистэктомический синдром / В кн. Клинические лекции по гастроэнтерологии и гепатологии / А. И. Хазанов; Под ред. А.В.Калинина, А. И. Хазанова ; Гос. ин-т усовершенствования врачей МО РФ, Гл. воен. клин. госпиталь им. Н. Н. Бурденко. — М., 2002. — Т. 3. — С.309325.
83. Харченко Н. В. Желчнокаменная болезнь (клиника, диагностика, профилактика, лечение) / Н. В. Харченко, Г. А. Анохина, В. В. Харченко. — Киев : Генеза, 2000. — 164 с.
84. Харченко Н. В. Методи дослідження функціонального стану сфінктера Одді / Н. В. Харченко, Г. А. Дорогавцева, О. П. Черепинська // Сучасна гастроентерологія. — 2008. — № 3. — С. 9095.
85. Харченко Н. В. Постхолецистэктомический синдром: современные подходы к диагностике и лечению / Н. В. Харченко, В. В. Черненко // Укр. терапевт. журн. — 2004. — № 3. — С. 104110.
86. Харченко Н. В. Постхолецистэктомический синдром (дисфункция сфинктера Одди): современные принципы диагностики и лечения / Н. В. Харченко, В. В. Черненко ; КМАПО им. П. Л. Шупика — Киев : [Б. и.], 2004. — 20 с.
87. Харченко Н. В. Применение антигомотоксических препаратов в лечении больных хроническими гепатитами / Н. В. Харченко, В. В. Харченко // Биол. терапия. — 2003. — № 2. — С. 1720.
88. Харченко Н. В. Современные взгляды на ожирение и подходы к его лечению / Н. В. Харченко, Г. А. Анохина // Сучасна гастроенетрологія. — 2002. — №4. — С. 412.
89. Хирургическое лечение повреждения и стриктуры жёлчных протоков после холецистэктомии / М. В. Ничитайло, А. В. Скунс, В. П. Шкарбан, А.И.Литвин // Клін. хірургія. — 2007. — № 23. — С. 2125.
90. Хологенная диарея / А. И. Парфенов, А. М. Крумс, А. Э. Лычкова, Н.И.Полева // Терапевт. архив. — 2008. — Т. 80, № 2. — С. 3338.
91. Христич Т. М. Можлива роль функціонального стану підшлункової залози у розвитку та прогресуванні метаболічного синдрому / Т. М. Христич, Т.Б.Кендзерська // Мистецтво лікування. — 2006. — № 4. — С. 5358.
92. Христич Т. Н. О патогенезе сочетанных заболеваний органов пищеварения и бронхолегочной системы: Обзор лит. / Т. Н. Христич // Укр. мед. альманах. — 2006. — Т. 9, № 2. — С. 223226.
93. Христич Т. М. Патогенетичні механізми розвитку хронічних обструктивних захворювань легень із супутнім хронічним панкреатитом / Т. М. Христич, Я.М. Телекі // Новости медицины и фармации в Украине. — 2008. — № 239. — С. 99100.
94. Христич Т. Н. Роль поджелудочной железы (нейроэндокринной системы) в патогенезе метаболического синдрома / Т. Н. Христич, Т. Б. Кендзерская, З.А. Мельничук // Сучасна гастроентерологія. — 2004. — № 1. — С. 1016.
95. Христич Т. Н. Хронический панкреатит: нерешенные проблемы / Т. Н. Христич, В. Н. Пишак, Т. Б. Кендзерская. — Черновцы : Медуніверситет, 2006. — 280 с.
96. Циммерман Я. С. Актуальные проблемы клинической гастроэнтерологии: клинические очерки / Я. С. Циммерман. — Пермь : [Б. и.], 2008. — 360 с.
97. Циммерман Я. С. Диагностика и комплексное лечение основных гастроэнтерологических заболеваний / Я. С. Циммерман; Перм. гос. мед. академия. — Пермь, 2003. — 288 с.
98. Циммерман Я. С. Хронический холецистит и хронический панкреатит / Я.С.Циммерман. — Пермь : Перм. мед. акад., 2002. — 252 с.
99. Чазова И. Е. Метаболический синдром / И. Е. Чазова, В. Б. Мычка. — М. : Медиа Медика, 2004. — 168 с.
100. Черненко В. Постхолецистэктомический синдром: современное состояние проблемы / В. Черненко // Ліки України. — 2004. — № 4. — С. 1922.
101. Швец Н. И. Современные подходы к диагностике и лечению хронического панкреатита / Н. И. Швец, Т. М. Бенца // Новости медицины и фармации в Украине. — 2008. — № 239. — С. 8389.
102. Эффективность применения сульпирида в комплексном лечении больных с заболеваниями органов пищеварения / И. И. Дегтярева, И. Н. Скрыпник, Н.Н. Козачок [и др.] // Сучасна гастроентерологія. — 2002. — № 3. — С. 18.
103. Юрьева А. В. Корреляционные связи между клиническими, лабораторными и инструментальными данными у больных хроническим панкреатитом на фоне постхолецистэктомического синдрома и повышенной массы тела / А. В. Юрьева // Укр. мед. альманах. — 2008. — № 4. — С. 199203.
104. Юрьева А. В. Особенности клинических проявлений хронического панкреатита как компонента ПХЭС / А. В. Юрьева // Гастроентерологія : міжвід. зб. — Дніпропетровськ : Журфонд, 2007. — Вип. 39. — С. 299303.
105.