ОЦІНКА РИЗИКУ НЕСПРИЯТЛИВОГО ПЕРЕБІГУ ІХС ЗА ДАНИМИ НЕІНВАЗИВНИХ МАРКЕРІВ У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА : ОЦЕНКА РИСКА неблагоприятного течения ИХС ПО ДАННЫМ неинвазивной МАРКЕРОВ У БОЛЬНЫХ, КОТОРЫЕ перенесших острый инфаркт миокарда

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
«ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА М.Д. СТРАЖЕСКА»

На правах рукопису

ГУР’ЄВА ОЛЬГА СЕМЕНІВНА

УДК: 616.127-005.8:616.127-005.4-036-82.86] 45=05”

ОЦІНКА РИЗИКУ НЕСПРИЯТЛИВОГО ПЕРЕБІГУ ІХС ЗА ДАНИМИ НЕІНВАЗИВНИХ МАРКЕРІВ У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

14.01.11 Кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук,
професор О.М. Пархоменко

Київ - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ........

5

ВСТУП ....

8

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.....

16

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.....

36

РОЗДІЛ3.ОЦІНКА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНИХ ТА ГЕМОДИНАМІЧНИХ ДАНИХ ІЗ РОЗВИТКОМ УСКЛАДНЕНЬ В ГОСПІТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ГІМ ТА ПРИ ДОВГОТРИВАЛОМУ СПОСТЕРЕЖЕННІ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА ...

48

3.1.

Оцінка взаємозв’язку клініко-анамнестичних та гемодинамічних даних із ускладненим перебігом госпітального періоду ГІМ ........

48

3.1.1.

Оцінка взаємозв’язку клініко-анамнестичних, лабораторних даних та показників серцевої гемодинаміки із розвитком ранньої післяінфарктної стенокардії та рецидиву ГІМ.

48

3.1.2.

Оцінка взаємозв’язку клініко-анамнестичних даних та показників серцевої гемодинаміки із розвитком аневризми лівого шлуночка

52

3.1.3.

Оцінка взаємозв’язку клініко-анамнестичних даних та показників серцевої гемодинаміки із розвитком гострої лівошлуночкової недостатності.

55

3.1.4.

Оцінка взаємозв’язку клініко-анамнестичних даних та показників серцевої гмодинаміки із розвитком шлуночкових тахіаритмій...

57

3.2.

Оцінка взаємозв’язку клініко-анамнестичних даних та показників серцевої гемодинаміки із розвитком повторного ІМ або настання серцево-судинної смерті протягом п’яти років після ІМ

60

3.2.1.

Оцінка взаємозв’язку клініко-анамнестичних даних та показників серцевої гемодинаміки із настанням серцево-судинної смерті протягом п’яти років спостереження після ІМ

60

3.2.2.

Оцінка взаємозв’язку клініко-анамнестичних даних та показників серцевої гемодинаміки із розвитком повторного ІМ або комбінованої кінцевої точки (серцево-судинної смерті або повторного ІМ)

75

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ НЕІНВАЗИВНИХ ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ВИЯВЛЕННІ ХВОРИХ ВИСОКОГО РИЗИКУ НЕСПРИЯТЛИВОГО ПЕРЕБІГУ ІХС ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА....

88

4.1.

Оцінка інформативності показників магнітокардіографії в виявленні хворих високого ризику в ранньому постінфарктному періоді..

88

4.2.

Оцінка взаємозв’язку неінвазивних електрофізіологічних показників із ризиком настання ССС або рецидиву ІМ протягом п’яти років спостереження...

93

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ ІЗ РОЗВИКОМ НЕСПРИЯТЛИВИХ ПОДІЙ В РАННЬОМУ ПОСТІНФАРКТНОМУ ПЕРІОДІ ТА ПРИ ДОВГОТРИВАЛОМУ СПОСТЕРЕЖЕННІ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА......

109

5.1.

Оцінка взаємозв’язку маркерів системного запалення та рівня кардіоспецифічних ферментів в із розвитком ускладнень в госпітальному періоді ГІМ із ризиком настання серцево-судинної смерті або рецидиву ІМ протягом п’яти років спостереження..

109

5.2.

Оцінка впливу глікемії на клінічний перебіг госпітального періоду ГІМ та на настання серцево-судинної смерті або рецидиву ІМ за даними тривалого спостереження.

134

5.3.

Оцінка впливу дисфункції нирок на клінічній перебіг госпітального періоду ГІМ та на настання серцево-судинної смерті або рецидиву ІМ за даними тривалого спостереження..

140

РОЗДІЛ 6. МЕТОДИКА РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ХВОРИХ ВИСОКОГО РИЗИКУ НАСТАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СМЕРТІ ПРОТЯГОМ П’ЯТИРІЧНОГО ПЕРІОДУ ПІСЛЯ ІМ ЗА ДОПОМОГОЮ ШКАЛИ РИЗИКУ.

154

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ..

168

ВИСНОВКИ..

185

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ....

187

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...

189

ДОДАТОК ...

226

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

АГ артеріальна гіпертензія
БРА блокатори рецепторів до ангіотензину ІІ
ВСР - варіабельність серцевого ритму
ВЩС вектор щільності струму
ГІМ гострий інфаркт міокарда
ГКС гострий коронарний синдром
ГЛШН - гостра лівошлуночкова недостатність
ГСН гостра серцева недостатність
ГПМК - гостре порушення мозкового кровообігу
ДІ довірчий інтервал
ЕКГ електрокардіограма
ЕхоКГ 2-вимірна ехокардіографія
ЕКГ ВП - ЕКГ високого підсилення
ІМ інфаркт міокарда
ІАПФ - інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту
ІОКА інфаркт обумовлююча коронарна артерія
ІХС ішемічна хвороба серця
КДІ кінцевий діастолічний індекс
КК кліренс креатиніну
КСІ кінцевий систолічний індекс
КФК креатинфосфокіназа
КШ кардіогенний шок
ЛШ - лівий шлуночок
МВ-КФК МВ фракція креатинфосфокінази
МК максимальна концентрація в сироватці крові
МКГ - магнітокардіографія
НМГ низькомолекулярний гепарин
ННЦ національний науковий центр
НПЦ негативна прогностична цінність
НС нестабільна стенокардія
ПІК постінфарктний кардіосклероз
ПКВ перкутанні коронарні вручання
ПНР показники негомогенності реполяризації
ППЦ позитивна прогностична цінність
ПТКА перкутанна транслюмінальна коронарна ангіопластика
РАБ рецидив ангінозного болю
РПІС рання постінфарктна стенокардія
РТ реперфузійна терапія
СН серцева недостатність
СР співвідношення ризиків
СРБ С- реактивний білок
ССС серцевосудинна смерть
СШ співвідношення шансів
ТЛТ тромболітична терапія
УІ ударний індекс
ФВ фракція викиду
ФН фібриноген
ФНП-α фактор некрозу пухлини альфа
ФР фактори ризику
ФШ фібриляція шлуночків
ХСН хронічна серцева недостатність
ЧН час нормалізації концентрації в сироватці крові
ЧПК час піку концентрації в сироварці крові
ЧСС частота серцевих скорочень
ШКФ швидкість клубочкової фільттрації
ШТ шлуночкова тахікардія
JTAcd - частотно-коригована дисперсія інтервалу JT-apex
JTcd - частотно-коригована дисперсія інтервалу JT
QTAcd - частотно-коригована дисперсія інтервалу QT-apex
QTсd - частотно-коригована дисперсія інтервалу QT
SDRRc частотно-кориговане стандартне відхилення інтервалу RR
TATEcd - частотно-коригована дисперсія інтервалу T-apex-T-end
Δ-RTapex - різниця кутів векторів щільності струмів на вершинах зубців Т та R
α-Tapex - кут напрямку ВЩС на вершині зубця Т
δJ60Te - усереднене кутове відхилення ВЩС на відрізку 60 мс від точки J до кінця зубця Т
δJ60Ta - усереднене кутове відхилення ВЩС на відрізку 60 мс від точки J до вершини зубця Т
δTa-Te- усереднене кутове відхилення ВЩС на відрізку від вершини до кінця зубця Т
δJ60Ta½ - усереднене кутове відхилення ВЩС на відрізку, який відповідає першій половині інтервалу від 60 мс від точки J до вершини зубця Т
δJ60Ta усереднене кутове відхилення ВЩС на відрізку, який відповідає другій половині інтервалу від 60 мс від точки J до вершини зубця Т
δTa Te½ - усереднене кутове відхилення ВЩС на відрізку, який відповідає першій половині інтервалу від вершини до кінця зубця Т
δTa Te- усереднене кутове відхилення ВЩС на відрізку, який відповідає другій половині інтервалу від вершини до кінця зубця Т

Присвячується пам’яті
Гур’єва Семена Артемовича

ВСТУП

Значна кількість хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда (ГІМ), мають високий ризик ускладнень в постінфарктному періоді, які призводять до стійкої втрати працездатності хворих [9,11], та високу летальність, яка становить в середньому 4-12% протягом місяця та близько 15-20% протягом року після інфаркту міокарда (ІМ), за умов застосування реперфузійної терапії (РТ) та сучасних методів медикаментозного лікування [31,46,161,162,218]. Надзвичайно важливим завданням кардіології залишається вивчення питання як найближчого, так і віддаленого прогнозу при ІМ, що дозволить диференційовано підходити до лікування в гострому періоді ІМ та індивідуально визначати подальшу тактику ведення хворого [16,19,48,118,235]. Для визначення ризику несприятливого перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) традиційно проводиться обстеження наприкінці госпітального етапу гострого ІМ (ГІМ). Втім, необхідно також відмітити значення ранньої і динамічної оцінки ризику. Відомо, що більш як 50% випадків смерті протягом першого року після ГІМ припадають на період перебування в стаціонарі [9,48,161]. Тому оцінку ступеня ризику необхідно починати безпосередньо після надходження хворого в стаціонар [41,235]. Bиділення групи хворих з несприятливим прогнозом дозволяє вчасно застосовувати більш агресивну тактику лікування, а у хворих з низьким ступенем ризику надає можливість раціоналізувати лікування та зменшити кількість обов’язкових обстежень, тривалість спостереження в блоці інтенсивної терапії та госпітального періоду загалом [13,48,49,235].
Актуальність теми
Незважаючи на існування загально-прийнятих підходів до лікування хворих з гострим інфарктом міокарда, індивідуалізований підхід до лікування, обґрунтований ступенем ризику розвитку ускладнень ГІМ залишається актуальною клінічною задачею [16,41,48,49,96,235]. Останнім часом значна увага приділяється неінвазивним методам дослідження, які дають змогу оцінити в ранньому постінфарктному періоді стан внутрішньосерцевої гемодинаміки [94,106], електрофізіологічних властивостей міокарда [24,35,122], та надають інформацію про розміри некрозу міокарда [89,119,123,153]. Але існують суперечливі дані про прогностичну цінність окремих методик [43,59,91,137,159,194]. Необхідно також враховувати, що на тлі сучасної терапії значення деяких показників, які використовуються для оцінки ризику несприятливого перебігу постінфарктного періоду, може бути суттєво модифіковане, або навіть втрачатися [3,17,88,246].
З практичної точки зору важливим є також те, що не всі методи обстеження є широко доступними в клінічній практиці. Тому останнім часом значного розповсюдження набула методика дещо спрощеного визначення ризику розвитку несприятливих наслідків ІМ у хворих за допомогою шкали оцінки ризику (ШОР). Сьогодні існує декілька шкал, які містять різні компоненти, включаючи клініко-анамнестичні дані, дані інструментальних та лабораторних досліджень [95,128,171,172,225]. Нажаль, інформативність існуючих шкал щодо ризику настання несприятливих наслідків ІМ не завжди є задовільною при використанні в клнінічній практиці, і залежить не тільки від складу шкали, але і від характеристик хворих, яких обстежували під час розробки цих шкал [95,171,172,199]. Все це зумовлює доцільність проведення порівняльної оцінки неінвазивних маркерів несприятливого перебігу захворювання у хворих, які перенесли ГІМ, та розробки ШОР настання серцево-судинної смерті (ССС) протягом тривалого спостереження, яка базується на даних сучасного госпітального реєстру хворих на ГІМ з подальшим тривалим спостереженням.
Зв’язок роботи із науковими планами, програмами, темами
Дисертаційна робота виконувалася в рамках наукової теми відділу реанімації та інтенсивної терапії Національного наукового центру (ННЦ) Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України Вивчення детермінант короткотривалого та довготривалого прогнозу у хворих із гострим коронарним синдромом при проведенні сучасної терапії” (№держреєстрації ДР 0104U003665), співвиконавцем якої була і авторка даної роботи.
Мета і завдання дослідження
Мета дослідження: кількісна оцінка ризику віддалених несприятливих наслідків ІМ на підставі вивчення провідних неінвазивних маркерів ризику несприятливого перебігу ІХС у хворих, які перенесли ІМ.
Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:
1.Оцінити взаємозв’язок клініко-анамнестичних та гемодинамічних даних із розвитком ускладнень в госпітальному періоді ГІМ та несприятливим перебігом ІХС при п’ятирічному спостереженні після ІМ;
2. Провести оцінку взаємозв’язку лабораторних показників, в тому числі показників функції нирок, маркерів ушкодження міокарда та активності системного запального процесу з розвитком ускладнень протягом госпітального періоду ГІМ та протягом п’ятирічного періоду після ІМ;
3. Оцінити інформативність неінвазивних електрофізіологічних досліджень щодо виявлення хворих із високим ризиком несприятливих віддалених наслідків ІМ;
4. Розробити шкалу кількісної оцінки ФР серцево-судинної смерті (ССС) протягом п’ятирічного періоду після перенесеного ІМ.
Об’єкт дослідження: ФР ускладненого перебігу госпітального періоду ГІМ та розвитку несприятливих віддалених наслідків ІМ, перебіг ІХС після ІМ.
Предмет дослідження: показники клінічного перебігу ГІМ, кардіогемодинаміки, наявність ознак електрофізіологічних змін міокарда, дисфункції нирок, активації системного запалення, дані про настання ССС та розвиток повторного ІМ протягом довготривалого спостереження.
Методи дослідження: комплекс досліджень, які включали аналіз загальноклінічних даних; показників двомірної ехокардіографії (ЕхоКГ); показників неінвазивних електрофізіологічних досліджень - усередненої електрокардіограми високого підсилення (ЕКГВП), магнітокардіографії (МКГ); навантажувальне тестування; аналіз показників лабораторного обстеження (рівня глікемії, кількості лейкоцитів, фібриногену (ФН), С-реактивного білку (СРБ), фактору некрозу пухлини альфа (ФНП-α), креатинфосфокінази (КФК), МБ фракції КФК (МБ-КФК), та креатиніну в динаміці); спостереження із верифікацією настання ССС або повторного ІМ протягом одного, трьох та п’яти років після ІМ; статистичні методи обробки отриманих результатів.
Наукова новизна отриманих результатів
Вперше виявлено взаємозв’язок підвищення рівня ФНП-α на першу добу ІМ із розвитком ранньої постінфарктної стенокардії (РПІС) та настанням ССС протягом п’яти років після ІМ. Доведено незалежне прогностичне значення підвищення кількості лейкоцитів (більше 10,2×109/л на першу та більше 7,5×109/л на десяту добу ГІМ) щодо ризику ССС протягом п’яти років та вперше доведено можливість використання цього показника в якості компонента шкали оцінки ризику ССС.
Вперше виявлено незалежне прогностичне значення подовження часу нормалізації концентрації КФК (ЧНК КФК) більше 75 годин та МБ-КФК більше 46 годин (ЧНК МБ-КФК) із розвитком ССС в віддаленому періоді після ІМ та доведено інформативність цих показників, як складової шкали оцінки ризику ССС.
.Доведено незалежне прогностичне значення частотно-коригованих показників дисперсії деполяризації (QRScd) та початкової фази реполяризації (JTAcd) щодо настання ССС протягом п’яти років після ІМ у хворих віком до 56 років. Було виявлено взаємозв’язок показників МКГ із ішемічними змінами в міокарді у хворих з ГІМ та вперше встановлено їх діагностичні рівні.
В роботі представлено рішення актуальної клінічної задачі встановлено провідні ФР ускладненого перебігу госпітального періоду ІМ та розвитку несприятливих віддалених наслідків ІМ: оцінено інформативність неінвазивних маркерів несприятливого перебігу ІХС у хворих, які перенесли ГІМ, встановлено пріоритетність ФР і розроблено оригінальну високоінформативну шкалу кількісної оцінки ризику настання ССС протягом п’ятирічного періоду після перенесеного ІМ, оцінено її властивості в виділенні хворих високого ризику ССС, залежно від проведення реперфузії міокарда.
Практичне значення отриманих результатів
Розроблена шкала оцінки ризику несприятливого перебігу ІХС у хворих, які перенесли ІМ, яка базується на доступних методах дослідження та може широко використовуватися в загальній клінічній практиці. Шкала надає можливість виділити групи хворих з високим та низьким ризиком настання ССС впродовж п’ятирічного періоду після ІМ, спираючись лише на клініко-анамнестичні дані та показники лабораторного дослідження (визначення ШКФ розрахунковим методом, часу нормалізації КФК або МБ-КФК, або кількості лейкоцитів в периферичній крові). Перевагою такого спрощеного підходу є придатність для використання як з першої доби ГІМ, так і при пізній госпіталізації хворих. Шкала також може використовуватися з метою аналізу ефективності діяльності лікувальних закладів, долучаючи до аналізу характеристики госпіталізованих хворих за їх ступенем ризику для обґрунтування доцільності та ефективності використання тих чи інших діагностичних і лікувальних методик.
В результаті проведених досліджень доведено, що МКГ та ЕКГ ВП є інформативними методами оцінки електрофізіологічного стану міокарда у хворих з ГІМ. МКГ є безконтактним і безпечним методом, придатним для виявлення ішемічних змін в міокарді, який може бути альтернативою для проведення тесту з фізичним навантаженням і використовуватися для виявлення хворих низького ризику із наступним скороченням терміну перебування їх в стаціонарі. Проведення ЕКГ ВП на десяту добу ГІМ може використовуватися для оцінки ризику ССС протягом п’яти років після ІМ у хворих віком до 56 років.
Впровадження результатів дослідження в практику
Результати досліджень впроваджені в практику в ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України в відділенні реанімації та інтенсивної терапії та відділенні інфаркту міокарда і відновлювального лікування, в міській лікарні №1 м. Чернігова, в міській клінічній лікарні №3 м.Одеси, в міській лікарні №12 м.Києва, що підтверджено актами про впровадження.
Особистий внесок здобувача
Тема, мета і завдання дослідження сформульовані дисертанткою спільно із науковим керівником. Особисто дисертанткою визначено актуальність роботи, проведений огляд і аналіз літератури, встановлений необхідний обсяг досліджень, згідно з яким проведено ретроспективно - проспективне дослідження, яке включало як аналіз медичної документації, так і особисте обстеження хворих, які були госпіталізовані у відділення реанімації та інтенсивної терапії ННЦ Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України та були проліковані з приводу ГІМ. Авторка виконувала ехокардіографічні дослідження, неінвазивні електрофізіологічні дослідження частини хворих (105 хворих). Самостійно проводила навантажувальне тестування на тредмілі хворим з неускладненим перебігом ГІМ та брала участь у магнітокардіографічному дослідженні. Авторкою було проведено з’ясування віддалених наслідків ІМ та занесення отриманої інформації до бази даних. Статистична обробка даних та тлумачення отриманих результатів проведені авторкою особисто. Науковий аналіз отриманих результатів, формулювання основних положень, висновків і практичних рекомендацій, впровадження їх в клінічну практику та відображення в опублікованих працях, оформлення державного патенту на винахід та написання дисертаційної роботи виконано дисертанткою самостійно.
Апробація результатів дисертації
Матеріали дисертаційної роботи представлені у вигляді доповідей та наукових праць на Українському кардіологічному симпозіумі ім. академіка М.Д. Стражеска Виявлення та лікування хворих серцево-судинними захворюваннями високого ризику” (Чернігів, 27-28 березня 2008 р., Херсон, 29-30 травня 2008 р., Запоріжжя, 30-31 жовтня 2008р., Луцьк, 20-21 листопада 2008 р.), на IX-му Національному Конгресі Кардіологів (Київ, 24-26 вересня 2008 р.).
Доповіді на міжнародних Конгресах:
усна доповідь та призове місце на конкурсі молодих вчених в рамках Першого Європейського Конгресу з профілактики серцево-судинних захворювань EVROPREVENT 2006 (Афіни, Греція, 2006 р.);
стендова доповідь на Європейському Конгресі з невідкладної кардіології Acute Cardiac Care 2006 (Прага, Чехія, 2006 р.);
усна доповідь на міжнародному Конгресі з біомагнітних досліджень Biomag 2006 (Ванкувер, Канада, 2006);
стендова доповідь Всесвітньому Конгресі Кардіологів 2006 (Барселона, Іспанія, 2006).
Основні результати та висновки роботи заслухані та обговорені на розширеному засіданні апробаційної ради ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України (Київ, 2008 р.).
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, серед яких 10 журнальних статей у спеціалізованих виданнях, рекомендованих ВАК України, 6 робіт у матеріалах наукових пленумів, конгресів і конференцій, та один деклараційний патент на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наводиться вирішення актуального наукового завдання кардіології - встановлено найбільш вагомі фактори ризику ускладнень госпітального періоду ГІМ, настання ССС та розвитку повторного ІМ в віддаленому періоду після ІМ, та розроблено високоінформативну шкалу кількісної оцінки ризику ССС протягом п’яти років після ІМ.
1. Найбільш значними незалежними ФР розвитку ішемічних ускладнень в госпітальному періоді ГІМ є старший вік хворих, ХСН в анамнезі, рецидив ангінозного болю в першу добу ГІМ (p<0,05). Провідними ФР структурно-функціональних ускладнень ГІМ є передня локалізація ІМ, ХСН в анамнезі та рецидив ангінозного болю в першу добу ІМ (p<0,05). Рецидив ангінозного болю та систолічна дисфункція ЛШ, наявні в першу добу ГІМ асоціюються із виникненням ФШ або ШТ після першої доби ІМ (p<0,05).
2. Найбільш значущими ФР розвитку ССС протягом п’яти років після ІМ є вік хворих, ХСН в анамнезі, наявність проявів ГЛШН і ЧСС більше 90 уд./хв при госпіталізації (p<0,05). Найбільш вагомим ФР розвитку повторного ІМ протягом п’яти років є рецидив ІМ в госпітальному періоді (p<0,05).
3. Неінвазивні електрофізіологічні дослідження є інформативними в виявленні хворих з високим ризиком несприятливих наслідків ІМ. МКГ є безпечним безконтактним методом, придатним для оцінки наявності прихованих ішемічних змін в міокарді. Підвищення частотно-коригованих показників дисперсії деполяризації (QRScd більше 26 мс, СР=6,81,p<0,01) та реполяризації (JTAcd більше 43 мс, СР=3,97,p<0,05), та зниження варіабельності серцевого ритму (SDRRc менше 20 мс, СР=10,35,p=0,001) на десяту добу ГІМ за даними ЕКГ ВП є незалежними маркерами ризику ССС протягом п’яти років після ІМ у хворих віком до 56 років, та не мають незалежного прогностичного значення у хворих старшого віку.
4. Активація системного запального процесу має значний вплив на клінічний перебіг та віддалені наслідки ІМ. Підвищення при госпіталізації рівня фібриногену, ФНП-α та СРБ є ФР РПІС (p<0,05). Незалежним ФР розвитку ГЛШН э висока концентрація СРБ в першу добу ІМ (більше 28,3 мг/л). Показники рівня СРБ, ФНП-α (більше 43,0 пг/л) та кількості лейкоцитів в периферичній крові (більше 10,2×109/л на першу і більше 7,5×109/л на десяту добу ГІМ) асоціюються високим ризиком ССС протягом п’яти років. Подовження часу нормалізації концентрації КФК (більше 75 годин) та МБ-КФК (більше 46 годин) є незалежними маркерами ризику ССС протягом п’яти років після ІМ.
5. У хворих на ГІМ порушення функції нирок асоціюється зі значним зростанням частоти розвитку РПІС, шлуночкових тахіаритмій, ГЛШН, та має самостійне несприятливе значення щодо розвитку ССС та повторного ІМ протягом п’яти років після ІМ.
6. Шкала оцінки ризику ССС, розроблена на основі найбільш вагомих ФР є високоінформативною і надає можливість виділити хворих, як з високим, так і з низьким ризиком ССС протягом п’яти років після ІМ, незалежно від проведення РТ в першу добу ГІМ. Показники шкали від 0 до 7 балів відповідають низькому та помірному ризику, від 8 до 10 високому (СР = 2,04), та від 11 балів і вище дуже високому ризику ССС протягом п’яти років спостереження (СР = 4,23).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою виділення груп хворих як із високим, так із низьким ризиком несприятливого перебігу віддаленого періоду після ІМ рекомендовано використовувати шкалу оцінки ризику у всіх хворих з ГІМ. Оцінюють вплив кожного з наявних факторів та сумують кількість балів :1) вік хворих понад 55 років та до 65 років 3 бали, старше 65 років - 4 бали; 2) ХСН ІІА-ІІІ ст. в анамнезі - 3бали; 3) ЧСС> 90 уд./хв при госпіталізації з приводу ГІМ - 3 бали; 4) наявність ГЛШН з першої по десяту добу ГІМ - 2 бали, 5) відсутність проведення фармакологічної або механічної реперфузії на першу добу ГІМ - 1 бал; 6) ШКФ менше 77,4 мл/хв/1,73м2 на першу добу - або в період з третьої по десяту добу ГІМ менше 64,4 мл/хв/1,73м2 - 2 бали; 7)підвищення кількості лейкоцитів в периферичній крові (більше 10,2×109/л на першу та більше 7,5×109/л - на десяту добу ГІМ) або час нормалізації МБ-КФК більше 46 годин, або КФК - більше 75 годин 1 бал.
Хворі високого (8 до 10 балів) та дуже високого ризику (> 10 балів) потребують проведення невідкладної оцінки стану коронарного русла за допомогою інвазивних методів з проведенням повної реваскуляризації міокарда, а також призначення максимальної фармакологічної терапії з метою попередження ускладнень ІМ. У хворих з незначним ризиком (0-4 бали) слід розглядати скорочення кількості діагностичних процедур та термінів стаціонарного лікування і реабілітації.
2. Для оцінки електрофізіологічного стану міокарда у хворих з ГІМ можна використовувати МКГ та ЕКГ ВП.
МКГ є безпечним безконтактним методом, придатним для виявлення прихованих ішемічних змін в міокарді, який може бути альтернативою для проведення тесту з фізичним навантаження і використовуватися для виявлення хворих низького ризику із наступним скороченням терміну перебування їх в стаціонарі.
Проведення ЕКГ ВП на десяту добу ГІМ може використовуватися для оцінки ризику ССС протягом п’яти років після ІМ у хворих віком до 56 років.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амосова Е.Н. Современные тенденции в изменении течения и ближайших исходов инфаркта миокарда с зубцом Q в зависимости от возраста / Е.Н.Амосова, О.В.Рябцев, И.В. Прудкий, О.А.Атаманенко, В.Д. Кудлай // Український Кардіологічний журнал. 2004. - №1. С.49-54.
2. Амосова К.М. Ранні навантажувальні тести у хворих з гострим інфарктом міокарда / К.М. Амосова, О.М. Пархоменко, Ю.В. Руденко, Є.В. Андрєєв, В.О. Шумаков // Український Кардіологічний журнал. - 2003. - №2. - C.134-139.
3. Амосова К.М. Зміни показників системного запалення у хворих похилого віку з гострим інфарктом міокарда з зубцем Q під впливом лікування з включенням різних доз інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту / К.М. Амосова, В.В. Чоп'як, О.В. Рябцев, І.В. Вальчук, Н.О. Карел // Український Кардіологічний журнал. - 2005. - №1. - С. 21-25.
4. Атанасова Н.В. Ранняя постинфарктная стенокардия: патофизиологические механизмы, клинико-ангиографические параллели, терапевтические подходы и прогноз // Український кардіологічний журнал. - 1998. - №3. - C.60-65.
5. Бабій Л.М. Особливості перебігу, предиктори і прогнозування наслідків ішемічної хвороби серця у хворих, які перенесли інфаркт міокарда, за даними дворічного спостереження: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. К., 2000. 35 с.
6. Батушкін В.В. Tромболітична терапія гострого інфаркту міокарда у хворих похилого та старечого віку: найближчий та віддалений прогнози / В.В.Батушкін // Український Кардіологічний журнал. 2005 - №6. - С.50-55.
7. Гватуа Н.А. Оценка размеров и динамика зоны некроза у больных острым инфарктом миокарда / Н.А. Гватуа, Л.А. Александрова, В.Л. Кравцов и др. // Кардиология. - 1979. - №10. - C. 22-26.
8. Дзяк Г.В. Тромболитическая терапия при остром коронарном синдроме с элевацией сегмента ST: необходимо ли изменить стандарт реперфузионной терапии? Дзяк Г.В., Коваль Е.А. / Український кардіологічний журнал // - 2004. - №1 - С.15-21.
9. Динаміка показників стану здоров'я населення України за 19952005 роки. Аналітично-статистичнй посібник // Під ред. В.М. Коваленка. - К.: ВІПОЛ, 2006. - 72 с.
10. Долженко М.М. Постінфарктна ішемія міокарда: проспективне дослідження ремоделювання лівого шлуночка. / М.М. Долженко, С.В. Поташов, С.В.Федотов // - 2002. - №5. - С.28-32.
11. Іпатов А.В. Медико-соціальні причини та фактори, що сприяють формуванню первинної інвалідності при захворюваннях системи кровообігу, шляхи її профілактики / А.В. Іпатов, О.В. Сергієні, В.М. Лехан, Т.В. Ананьєва // Український Кардіологічний журнал. - 2005. - №1. - С.77-81.
12. Коломиец В.И. Течение инфаркта миокарда у больных с артериальной гипертензией / В.И. Коломиец, Е.Б. Брежнева, Е.А. Марусенко, А.И. Некраса, Н.О. Захарова, Н.А. Самохвалова // Український Кардіологічний журнал. - 2003. - №4. - С.31-34.
13. Корнацький В.М. Обґрунтування моделі фінансування кардіологічної допомоги / В.М. Корнацький, О.М. Шевченко // Український Кардіологічний журнал. - 2004. - №4. - С.81-84.
14. Лапшин О.В. Прогнозування характеру перебігу гострого інфаркта міокарда та його ускладнень за допомогою математичного моделювання // О.В. Лапшин / Автореф. дис... канд. мед. наук. - К., 2002. — 24 с.
15. Лещенко А.В. О прогнозировании кратковременного исхода острого инфаркта миокарда / А.В. Лещенко, А.Л. Опарин // Український кардiологiчний журнал. - 1997. - №6. - C.28-30.
16. Лутай М.І. Поточні проблеми та пріоритетні напрямки діяльності кардіологічної служби України / М.І. Лутай, А.П. Дорогой // Український Кардіологічний журнал. - 2002. - № 6. - С. 5-11.
17. Малая Л.Т. Вариабельность ритма сердца и морфофункциональные показатели левого желудочка у больных с острым инфарктом миокарда: влияние ирбесартана. Л.Т. Малая, И.И. Князькова, С.Р. Дадаш-заде // Український кардiологiчний журнал. - 2003. - №1. - С. 36-41.
18. Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. и др.// Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник под ред. В.В. Меньшикова. - М.:Медицина, 1987,- 368с.
19. Москаленко В.Ф. Кардіологія в Україні: реальність і перспективи / В.Ф. Москаленко, В.М. Коваленко // Український Кардіологічний журнал. - 2001. - № 1. - С. 5-11.
20. Нетяженко В.З. Ішемічна хвороба серця у жінок: особливості факторів ризику / В.З. Нетяженко, О.М. Барна // Український Кардіологічний журнал. - 2003. - №2. - С.17-24.
21. Нетяженко В.З. Прогнозування серцевої недостатності при гострому інфаркті міокарда як спосіб вибору оптимального лікувального режиму / В.З.Нетяженко, Ю.В.Березняк, О.В.Лапшин, І.В.Мельник // Ліки України. - 2001. - №12. - С.58-61.
22. Нетяженко В.З. Прогностичне значення балу Сельвестра при гострому інфаркті міокарда / В.З.Нетяженко, О.В.Лапшин, Ю.В.Березняк, І.В.Мельник. // Український Кардіологічний журнал. - 2001. - №6. - С.22-25.
23. Никитин Ю.П. Дисперсия интервала Q-T / Ю.П. Никитин, А.А. Кузнецов // Кардиология. - 1998. - №7. - С.43-46.
24. Пархоменко О.М. Неінвазивні маркери несприятливого перебігу післяінфарктного періоду / О.М. Пархоменко, О.І. Іркін, Ж.В. Бриль, О.В. Шумаков, М.В. Перепелиця, О.А. Скаржевський, О.О. Солярик, Я.М. Лутай // Серцево-судинна хірургія, щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2000. - №8. - С. 179-183.
25. Пат. №10665445 А, СССР, МКИ А 61 В 10/00. Способ прогнозирования исхода инфаркта миокарда. / Н.И. Яблучанский, В.В. Пилипенко, В.И.Шевченко, Б.А. Царбаев. - №10665445; Заявл. 4.03.1984, опубл. 20.10.1984, Бюл. 6, 1984.
26. Савельева И.В. Стратификация больных с желудочковыми аритмиями по группам риска внезапной смерти / И.В. Савельева, С.А. Бакалов, С.П. Голицын // Кардиология - 1997. - №8. - С.82-96.
27. Следзевская И.К. Оптимизация оценки систолической функции миокарда с использованием пропорции золотого сечения” у больных с постинфарктным кардиосклерозом после операции аортокоронарного шунтирования / Следзевская И.К., Л.Н. Бабий, Н.П. Строганова, Н.СГолуб // Український Кардіологічний журнал. - 2005. - №5. - С.43-46.
28. Следзевская И.К. Ремоделирование левого желудочка и прогноз течения ишемической болезни сердца у больных, перенесших инфаркт миокарда, в зависимости от наличия артериальной гипертензии / И.К. Следзевская, Л.Н. Бабий, С.Ю. Савицкий, Н.П. Строганова, Л.И. Фисенко // Український Кардіологічний журнал. - 2002. - № 2. - С. 14-17.
29. Соколов Ю.Н. Ранние и отдаленные результаты реканализации венечной артерии в острый период инфаркта миокарда / Ю.Н. Соколов, Л.Н.Костенко, М.Ю. Соколов, И.В. Тарапон, В.И. Чубко // Український Кардіологічний журнал. - 2003. - №2. С.25-32.
30. Сосницький В.М. Магнітокардіографія: новий погляд на старі ідеї / В.М. Сосницький, Л.А. Стаднюк, Т.В. Сосницька // Серце і судини. - 2004. - №4. - С.73-78.
31. Стан здоров'я населення України та забезпечення надання медичної допомоги. Аналітично-статистичнй посібник // Під ред. Ю.О. Гайдаєва, В.М. Коваленка., В.М. Корнацького. - К.: ВІПОЛ, 2007. - 96 с.
32. Сыркин А.Л. Инфаркт миокарда. - М.: Медицинское информационное агентство, - 2003 - 398 с.
33. Целуйко В.И. Гендерні особливості провідних факторів ризику, які визначають розвиток і перебіг інфаркту міокарда / В.И. Целуйко, Л.М. Яковлева, С.О. Строкова // Український Кардіологічний журнал. - 2009. - №1. - С.16-19.
34. Целуйко В.И. Особенности клинического течения острого инфаркта миокарда в зависимости от степени атеросклеротического поражения венечных артерий / В.И. Целуйко, Е.И. Попова, Л.Н. Яковлєва // Український Кардіологічний журнал. - 2007. - № 2. - С. 50-53.
35. Черняга-Ройко У.П. Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця у хворих на гострий інфаркт міокарда / У.П. Черняга-Ройко, О.Й. Жарінов, М.С. Сороківський, І.М. Тумак // Український кардіологічний журнал. - 2005. - № 6. - С. 25-32.
36. Черняга-Ройко У.П. Добові коливання артеріального тиску та їх прогностичне значення у хворих, які перенесли інфаркт міокарда / У.П. Черняга-Ройко, О.Й. Жарінов, М.С. Сороківський, І.М. Тумак // Український кардіологічний журнал. - 2006. - №3. С. 24-28.
37. Шкляр Л.В. Изучение активности сывороточной креатинфосфокиназы и её МБ фракции у больных в диагностике величины, динамики зоны инфаркта миокарда и оценке эффективности применения нитросорбида и обзидана // Дисс. канд. мед. наук. 1982. 155 с.
38. Шумаков А.В. Диагностическое значение электрокардиографических показателей негомогенности реполяризации у больных острым инфарктом миокарда. // Автореф. дис. к. мед. наук. К., 2002. 23 с.
39. Шумаков А.В. Комплекс неинвазивных электрофизиологических маркеров у больных с острым инфарктом миокарда перед выпиской из стационара в качестве маркера риска кардиальной смерти: результаты case-matched control” анализа / А.В. Шумаков // Український кардіологічний журнал - 2007. № 6. С. 24-28.
40. Янчайтите Л. Прогноз у больных, перенесших инфаркт миокарда с зубцом Q нижней или передней локализации / Л. Янчайтите, Д.Растяните // Кардіологія. 2008. - №7. С.36-39.
41. Abbott J.D. Comparison of outcome in patients with ST-elevation versus non-ST-elevation acute myocardial infarction treated with percutaneous coronary intervention (from the National Heart, Lung, and Blood Institute Dynamic Registry). / J.D. Abbott, H.N. Ahmed, H.A. Vlachos, F. Selzer, D.O. Williams // American Journal of Cardiology. - 2007. -Vol.100(2). P.190-195.
42. Abuelo J.G. Current concepts - Normotensive ischemic acute renal failure / J.G. Abuelo // New England Journal of Medicine - 2007. - Vol.357 (8). - P. 797-805.
43. Acampa W. Prognostic value of myocardial ischemia in patients with uncomplicated acute myocardial infarction: direct comparison of stress echocardiography and myocardial perfusion imaging. / W. Acampa, L. Spinelli, M. Petretta, F. De Lauro, F. Ibello, A. Cuocolo // Journal of Nuclear Medicine. 2005. Vol.46(3). p.417-423.
44. Akar F.G. Unique topographical distribution of m cells underlies reentrant mechanism of torsade de pointes in the long-QT syndrome / F.G. Akar, G.X. Yan, C. Antzelevitch, D.S. Rosenbaum // Circulation. - 2002. - Vol.105(10). - P.1247-1253.
45. Al Suwaidi J. Prognostic implications of abnormalities in renal function in patients with acute coronary syndromes / J. Al Suwaidi, D.N. Reddan, K. Williams, K.S. Pieper, R.A. Harrington, R.M. Califf et al. // Circulation. 2002. Vol.106. P.97480.
46. Allen L.A. Comparison of long-term mortality across the spectrum of acute coronary syndromes. / L.A. Allen, C.J. O’Donnell, C.A. Camargo, R.P. Giugliano, D.M. Lloyd-Jones // American Heart Journal. - 2006. Vol.151. P.1065-1071.
47. Anavekar N.S. Comparison of renal function and cardiovascular risk following acute myocardial infarction in patients with and without diabetes mellitus / Anavekar N.S., Solomon S.D., McMurray J.J., A. Maggioni, J.L. Rouleau, R. Califf et al. // American Journal of Cardiology. - 2008. - Vol.101(7). P.925-929.
48. Antman E.M. ACC/AHA guidelines for the management of patients with ST-elevation myocardial infarction: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Committee to Revise the 1999 Guidelines for the Management of Patients with Acute Myocardial Infarction) / E.M. Antman, D.T. Anbe, P.W. Armstrong, E.R. Bates, L.A. Green, M. Hand et al. // Circulation. 2004. Vol.110(9) P.e82-292.
49. Antman E.M. Canadian Cardiovascular Society; American Academy of Family Physicians; American College of Cardiology; American Heart Association 2007 focused update of the ACC/AHA 2004 guidelines for the management of patients with ST-elevation myocardial infarction: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines / E.M. Antman, M. Hand, P.W. Armstrong, E.R. Bates, L.A. Green, M. Hand et al. // Journal of Americal College of Cardiology. 2008. Vol.51(2). P.210-247.
50. Antzelevitch C. Cellular basis for QT dispersion / C. Antzelevitch, W. Shimizu, G.X. Yan, S. Sicouri // Journal of Electrocardiology. 1998. Vol.30 P.168-175.
51. Antzelevitch C. Electrical heterogeneity in the heart: physiological, pharmacological and clinical implications. In: Page E., Fozzard H.A., Solaro R.J., editors. Handbook of Physiology. The Heart. / C. Antzelevitch, R. Dumaine // Oxford University Press. - 2002. - P. 654692.
52. Aygul N. Value of lead aVR in predicting acute occlusion of proximal left anterior descending coronary artery and in-hospital outcome in ST-elevation myocardial infarction: an electrocardiographic predictor of poor prognosis. / N. Aygul, K. Ozdemir, M. Tokac, M.U. Aygul, M.A. Duzenli, A. Abaci et al. // Journal of Electrocardiology. - 2008. Vol.41(4). P.335 - 341.
53. Barbagelata A. Frequency, significance, and cost of recurrent ischemia after thrombolytic therapy for acute myocardial infarction / A. Barbagelata, C.B. Granger, E.J. Topol, S.J. Worsley, D.J. Kereiakes, B.S. George et al. // American Journal of Cardiology. 1995.-.Vol.76.- P.1007-13
54. Barron H.V. Association between white blood cell count, epicardial blood flow, myocardial perfusion, and clinical outcomes in the setting of acute myocardial infarction - A Thrombolysis in Myocardial Infarction 10 substudy / H.V. Barron, C.P. Cannon, S.A. Murphy, E. Braunwald, C.M. Gibson // Circulation - 2000. - Vol.102 (19). - P. 2329 - 2334.
55. Barzilay J.I. The association of fasting glucose levels with congestive heart failure in diabetic adults > or =65 years: the Cardiovascular Health Study / J.I. Barzilay, R.A. Kronmal, J.S. Gottdiener, N.L. Smith, N.L. Smith, G.L. Burke et al. // Journal of Americal College of Cardiology. 2004. Vol.16(12) P.2236-2241.
56. Batchvarov V. QT interval and QT dispersion measured with the threshold method depend on threshold level / V. Batchvarov, G. Yi, X. Guo, I. Savelieva, A.J. Camm, M. Malik // Pace-Pacing and Clinical Electrophysiology - 1998. - Vol.21 [Pt. II] (11). - P.2372-2375.
57. Bazett H.C. An analysis of the time-relations of electrocardiograms / H.C. Bazett // Heart. 1920. Vol.7. P.353-370.
58. Becker W. Methoden zur quantitativen Bestimmung von plasmaproteinen durch immunprаzipitation / W. Becker, W. Rapp, H.G. Schenk, K. Striko // Zeitschrift fur Klinische Chemie und Klinische Biochemie 1968. № 6. P. 113-122.
59. Bennermo M. Prognostic value of plasma C-reactive protein and fibrinogen determinations in patients with acute myocardial infarction treated with thrombolysis. / M. Bennermo, C. Held, A. Hamsten, L. Strandberg, C.G. Ericsson, L.O. Hansson et al. // Journal of Internal Medicine 2003. - Vol.254(3). P.244-250.
60. Berton G. C-Reactive protein in acute myocardial infarction: Association with heart failure / G. Berton, R. Cordiano, R. Palmieri, S. Pianca, V. Pagliara, P.Palatini // American Heart Journal. - 2003. - V.145 (6). - P.1094-1101.
61. Bodí V. QT dispersion within the first 6 months after an acute myocardial infarction: relationship with systolic function, left ventricular volumes, infarct related artery status and clinical outcome. / V. Bodí, J. Sanchis, A. Navarro, E. Plancha, F.J. Chorro, A. Berenguer et al. // International Journal of Cardiology 2001. Vol.80(1). P.37 - 45.
62. Bolognese L. Impact of microvascular dysfunction on left ventricular remodeling and long-term clinical outcome after primary coronary angioplasty for acute myocardial infarction / L. Bolognese, N. Carrabba, G. Parodi, G.M. Santoro // Circulation. 2004. Vol.109(9). P.1121 - 1126.
63. Bolognese L. Influence of infarct-zone viability on left ventricular remodeling after acute myocardial infarction / L. Bolognese, G. Cerisano, P. Buonamici, A. Santini, G.M. Santoro, D. Antoniucci et al. // Circulation - 1997. - Vol.96 (10). - P.3353 - 3359.
64. Brosh D. Effect of no-reflow during primary percutaneous coronary intervention for acute myocardial infarction on six-month mortality / D. Brosh, A.R. Assali, A. Mager, A. Porter, D. Hasdai, I. Teplitsky et al. // American Journal of Cardiology. - 2007 Vol.99(4). P.442 - 445.
65. Brouwer M.A. Sustained coronary patency after fibrinolytic therapy as independent predictor of 10-year cardiac survival Observations from the Antithrombotics in the Prevention of Reocclusion in Coronary Thrombolysis (APRICOT) trial. / M.A. Brouwer, P.C. Kievit, H.J. Dieker, G. Veen, A.J. Karreman, F.W. Verheugt // American Heart Journal. 2008. Vol.155(6). P.1039 - 1046.
66. Buckberg G.D. Left ventricular form and function: Scientific priorities and strategic planning for development of new views of disease / Buckberg G.D., Weisfeldt M. L., Ballester M., R. Beyar, D. Burkhoff, H.C. Coghlan et al. // Circulation. 2004. Vol.110. e333 - e336.
67. Burashnikov A. Prominent I(Ks) in epicardium and endocardium contributes to development of transmural dispersion of repolarization but protects against development of early afterdepolarizations / A. Burashnikov, C. Antzelevitch // Journal of Cardiovascular Electrophysiology. 2002. Vol.13(2). P.172 -177.
68. Califf R.M. Prediction of 1-year survival after thrombolysis for acute myocardial infarction in the global utilization of streptokinase and TPA for occluded coronary arteries trial / R.M. Califf, K.S. Pieper, K.L. Lee, F. Van de Werf, R.J. Simes, P.W. Armstrong et al. // Circulation - 2000. Vol.101. P.2231 - 2238.
69. Celik T. The impact of admission C-reactive protein levels on the development of poor myocardial perfusion after primary percutaneous intervention in patients with acute myocardial infarction / T. Celik, A. Iyisoy, H. Kursaklioglu, H. Turhan, S. Kilic, S. Kose et al. // Coronary Artery Disease. - 2005. - Vol.16 (5). - P.293 - 299.
70. Celik T. Impact of admission glomerular filtration rate on the development of poor myocardial perfusion after primary percutaneous intervention in patients with acute myocardial infarction / T. Celik, A. Iyisoy, C.U. Yuksel, S. Kilic, M.I. Yilmaz, E.O. Akgul et al. // Coronary Artery Disease. 2008. Vol.19(8). P.543 - 549.
71. Cochet A. Utility of Cardiac Magnetic Resonance to assess association between admission hyperglycemia and myocardial damage in patients with reperfused ST-segment elevation myocardial infarction / A. Cochet, M. Zeller, A. Lalande, I. L'huillier, P.M. Walker, C. Touzery et al. // Journal of Cardiovascular Magnetic Resonance 2008. Vol.10(1) P. 2
72. Cockroft D.W. Prediction of creatinine clearance from serum creatinine. / D.W. Cockroft, M.H. Gault // Nephron 1976. Vol.16. p.31-41.
73. Corrada E. Cardiac death and heart failure following primary angioplasty in extensive myocardial infarction: incremental prognostic value of clinical, functional and angiographic data / E. Corrada, R.