ВПЛИВ КОМБІНОВАНОЇ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ НА ЕНДОТЕЛІАЛЬНИЙ ДИСБАЛАНС, ЗМІНИ ДОБОВОГО ПРОФІЛЮ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ : ВЛИЯНИЕ КОМБИНИРОВАННОЙ антигипертензивной терапии НА Эндотелиальных ДИСБАЛАНС, ИЗМЕНЕНИЯ суточного профиля Артериального давления и центральной гемодинамики У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ

На правах рукопису

МАРЧЕНКО ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 616.12-008.331-1:612.141-085

ВПЛИВ КОМБІНОВАНОЇ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ НА
ЕНДОТЕЛІАЛЬНИЙ ДИСБАЛАНС, ЗМІНИ ДОБОВОГО ПРОФІЛЮ
АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ
У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ

14.01.11 кардіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник :
Кошля Володимир Іванович
доктор медичних наук, профессор, заслужений діяч науки та техніки України

Запорiжжя - 2009

ЗМІСТ

стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ...................5
ВСТУП......................7
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНА КОМБІНОВАНА ТЕРАПІЯ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) .......................13
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ........................34
2.1. Характеристика обстежених хворих.........34
2.2. Методи дослідження...............41
РОЗДІЛ 3. особливості змін ВНУТРІШНЬОСЕРЦЕВОЇ гемодинаміки, функціонального стану міокарда І ДІАСТОЛІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА під впливом ФОЗІНОПРИЛУ та ФОЗІНОПРИЛУ Н у хворих на гіпертонічну хворобу ....48
3.1. Стан внутрішньосерцевої гемодинаміки і структурно-функціональні зміни лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н .48
3.1.1. Вихідний стан внутрішньосерцевої гемодинаміки і структурно-функціональних змін міокарда лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу ........ 48
3.1.2. Зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки і структурно-функціонального стану міокарда лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н....57
3.2. Стан діастолічної функції лівого шлуночка та його зміни у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н ...64
3.2.1. Вихідний стан діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу ..... 64
3.2.2. Зміни діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н....68
РОЗДІЛ 4. СУДИНОРУХОВА ФУНКЦІЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ І ЇХ ЗМІНИ НА ТЛІ ЛІКУВАННЯ ФОЗІНОПРИЛОМ ТА ФОЗІНОПРИЛОМ Н.........75
4.1. Судинорухова функція ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу та її зміни під впливом курсового лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н75
4.1.1. Вихідні показники судинорухової функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу ......75
4.1.2. Зміни судинорухової функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н81
4.2. Ендотелійзалежні компоненти антикоагулянтної ланки системи гемостазу та фібринолізу у хворих на гіпертонічну хворобу та їх зміни на тлі лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н87
4.2.1. Вихідні показники антикоагулянтної ланки системи гемостазу та фібринолізу у хворих на гіпертонічну хворобу ....87
4.2.2. Зміни антикоагулянтної ланки системи гемостазу та фібринолізу у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н ... .......93
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ДОБОВОГО МОНІТОРИНГУ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, АКТИВНОСТІ СИМПАТИКО-АДРЕНАЛОВОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ І ЇХ ДИНАМІКА ПІД ВПЛИВОМ ФОЗІНОПРИЛУ ТА ФОЗІНОПРИЛУ Н .. ...100
5.1. Показники добового моніторингу артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу та їх зміни під впливом лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н ....100
5.2. Показники активності симпатико-адреналової системи у хворих на гіпертонічну хворобу та їх зміни під впливом лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н..............................................110
5.2.1. Вихідні показники активності симпатико-адреналової системи у хворих на гіпертонічну хворобу ......111
5.2.2. Зміни показників активності симпатико-адреналової системи у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н .....114
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ......119
ВИСНОВКИ..................135
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ...........137
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. ...................138

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

А
АГ
Аі

АТ
ВОТ
∆ВОТ

ГХ
ЕКГ
Е

Еі

Е/А

Еі/Аі

ЗПСО
ІЧ
КДТЛШ
КДО
КСО
ЛШ
МШП
ММ
ТМ
УОК
ФВ
ХОК
ЧСС
ШЗЕ
IVRT (c)
STD
Vcf-1

максимальна швидкість наповнення передсердь
артеріальна гіпертензія
інтегральний показник максимальної швидкості наповнення передсердь
артеріальний тиск
венооклюзивний тест
різниця між показниками до та після венооклюзивного тесту
гіпертонічна хвороба
електрокардіограма
максимальна швидкість раннього діастолічного наповнення
інтегральний показник максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення
співвідношення максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення до максимальної швидкості наповнення передсердь
співвідношення інтегральних показників максимальної швидкості раннього діастолічного наповнення до максимальної швидкості наповнення передсердь
загальний периферичний судинний опір
індекс часу
кінцевий діастолічний тиск лівого шлуночка
кінцевий діастолічний об¢єм
кінцевий систолічний об¢єм
лівий шлуночок
міжшлуночкова перетинка
маса міокарда
товщина міокарда
ударний об¢єм крові
фракція викиду
хвилинний об¢єм крові
частота серцевих скорочень
швидкість зсідання еритроцитів
швидкість циркулярного скорочення волокон міокарду
варіабельність артеріального тиску
швидкість циркулярного скорочення волокон міокарду

ВСТУП

Актуальність теми. Гіпертонічна хвороба (ГХ) в Україні займає одне з провідних місць серед захворювань серцево-судинної системи та є основною причиною передчасної втрати працездатності, інвалідності і смертності населення [7,255,296,301]. За даними доказової медицини, патогенетично обґрунтована терапія сприяє зменшенню кількості серцево-судинних ускладнень, однак захворюваність і смертність при ГХ і на теперішній час залишається на високому рівні [149,151,196].
Гіпертонічна хвороба це одне з найчастіших хронічних захворювань, з яким постійно має справу практичний лікар [143,265,298,308]. У зв'язку з важливістю даної проблеми в Україні створена Національна Програма профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, яка затверджена Президентом України [79].
Впровадження в клінічну практику методу добового моніторування артеріального тиску (АТ) [5,126,135] дозволило не тільки вивчити його динаміку на протязі доби, але й оцінити його похідні артеріального тиску та використовувати їх для дослідження прогнозу розвитку серцево-судинних ускладнень [4].
Серед пpовідних механізмів розвитку ГХ і уражень органів-мішеней у останні роки найбільша увага приділяється факторам нейрогуморальної регуляції [62,164,168], зокрема, ренін-ангіотензинової системі та морфофункціональному стану судинного ендотелію. При цьому показано, що ключове місце в патогенезі ГХ і її ускладнень займає саме ренін-ангіотензинова система [14,194,261]. У зв¢язку з цим для нормалізації нейрогуморальних вазоактивних систем і профілактики уражень органів-мішеней, гальмування гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на ГХ препаратами першого вибору є інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту [94,120]. Одним з потужних інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту являється фозіноприл. Згідно з сучасними уявленнями, монотерапія інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту проявляє достатній антигіпертензивний ефект приблизно у третини хворих на ГХ і найбільш ефективною є комбінована терапія цими препаратами в поєднанні з тиазидовими діуретиками [2,6,27,60,97,172]. Але диференційовані підходи до застосування даних схем лікування потребують подальшої розробки. Подальшого вивчення потребує і вплив вказаних варіантів терапії на показники системної гемодинаміки, функціональний стан міокарду, активність симпатико-адреналової системи, вазоактивну функцію ендотелію та активність антикоагулянтних та фібринолітичних факторів у хворих на ГХ, що і обумовило вибір мети і завдань даного дослідження.
Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Запорізької медичної академії післядипломної освіти МОЗ України «Системний аналіз механізмів формування артеріальної гіпертензії та можливості їх медикаментозної корекції» (№державної реєстрації 0108U000992). Здобувач є співвиконавцем даної теми.
Мета і завдання дослідження: оптимізація лікування гіпертонічної хвороби шляхом застосування комбінованої терапії фозіноприлом та фозіноприлом Н на основі встановлення змін нейрогуморальних факторів, показників антикоагулянтної та фібринолітичної ланок системи гемостазу, параметрів добового моніторингу артеріального тиску, системної і внутрішньосерцевої гемодинаміки, функціонального стану міокарду та показників ендотеліального дисбалансу.

Завдання дослідження:
1. Вивчити стан внутрішньосерцевого кровообігу та функціональний стан міокарда лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу в залежності від ступеня артеріальної гіпертензії та типу геометрії лівого шлуночка.
2. Дослідити стан ендотелійзалежних компонентів антикоагулянтної та фібринолітичної ланок плазми крові з урахуванням вазоактивної функції плечової артерії і їх зміни у хворих на гіпертонічну хворобу.
3. З'ясувати зміни симпатико-адреналової системи у хворих на гіпертонічну хворобу.
4. Проаналізувати вплив комбінованого лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н на рівень "офісних" значень артеріального тиску, показники добового моніторингу артеріального тиску, системну гемодинаміку і функціональний стан міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу.
5. Встановити клінічну ефективність застосування комбінованої терапії фозіноприлом та фозіноприлом Н з метою корекції дисбалансу нейрогуморальних та протизгортуючих факторів крові у хворих на гіпертонічну хворобу.
Об¢єкт дослідження: хворі на гіпертонічну хворобу 1 та 2 ступеня.
Предмет дослідження: АТ, внутрішньосерцева гемодинаміка, функціональний стан міокарда, стан симпатико-адреналової системи та антикоагулянтних і фібринолітичних показників плазми крові у хворих на гіпертонічну хворобу та їх зміни під впливом лікування.
Методи дослідження: загальноклінічні, ехокардіографія, добовий моніторинг артеріального тиску, біохімічні методи дослідження добової екскреції адреналіну, норадреналіну, активності протеїну С, антитромбіну ІІІ, плазміногену та вмісту інгібітора тканинного активатора плазміногена-1, венооклюзивний тест та тест з вазореактивною гіперемією.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше проаналізовано взаємозв’язок між активністю симпатико-адреналової системи та вазоактивною функцією плечової артерії у хворих на гіпертонічну хворобу 1 та 2 ступеня та його зміни під впливом лікування фозіноприлом та фозіноприлом Н.
По даним аналізу добового моніторингу артеріального тиску дана комплексна оцінка антигіпертензивного ефекту фозіноприлу та фозіноприлу Н, визначений їх вплив на стан внутрішньосерцевої гемодинаміки і діастолічну функцію лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу.
Встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу фозіноприл та фозіноприл Н знижує денні і нічні індекси часу гіпертензії, відновлює добовий профіль артеріального тиску та покращує систолічну і діастолічну функції лівого шлуночка.
Вперше вивчена ефективність застосування фозіноприлу та фозіноприлу Н у хворих на гіпертонічну хворобу в процесі амбулаторного лікування з врахуванням стану симпатико-адреналової системи, рівня протеїну С, антитромбіну ІІІ, інгібітора тканинного активатора плазміногену-1 та плазміногену. Показано, що фозіноприл та фозіноприл Н істотно покращують вазоактивну функцію ендотелію, антикоагулянтну та фібринолітичну активність плазми крові.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень свідчать, що комплексна оцінка активності нейрогуморальних факторів, показників добового моніторингу артеріального тиску, вазоактивної функції плечової артерії має істотне значення для призначення комбінованої терапії фозіноприлом та фозіноприлом Н.
Отримані у роботі дані дозволяють підвищити ефективність лікування гіпертонічної хвороби. Показано, що включення фозіноприлу та фозіноприлу Н до лікування хворих на гіпертонічну хворобу сприяє нормалізації систолічної і діастолічної функції ЛШ та покращенню внутрішньосерцевої гемодинаміки.
Підвищення активності протеїну С, антитромбіну ІІІ, зниження вмісту інгібітора тканинного активатора плазміногена-1 і активності плазміногена сприяє відновленню антикоагулянтного та фібринолітичного потенціалу плазми крові і є фактором запобігання ураження органів-мішеней.
Результати роботи впроваджені у практику роботи Запорізької міської клінічної лікарні №9 і №10, Запорізького обласного кардіологічного диспансеру, Каховської ЦРЛ Херсонської області і Кіровоградської обласної лікарні, а також у наукову і навчальну роботи на кафедрі внутрішніх хвороб №1 в Запорізькому державному медичному університеті, на кафедрах терапії, клінічної фармакології та ендокринології, сімейної медицини з курсами дерматовенерології та психіатрії, кардіології, терапії, фізіотерапії і курортології Запорізької медичної академії післядипломної освіти.
Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в одержані результати є основним і полягає в проведені інформаційного і патентного пошуку, в формулюванні мети і завдання дослідження, проведені клінічного обстеження хворих, виконані інструментальних і лабораторних досліджень, лікуванні хворих і контроль за його ефективністю. Автором проведена статистична обробка, науковий аналіз і узагальнення досліджень, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Написані самостійно всі розділи дисертації. Здобувачем не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на 71-й та 72-й науково-практичних конференціях Запорізької медичної академії післядипломної освіти у 2007 і 2008рр., на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сімейна медицина на шляху до високої якості надання первинної медико-санітарної допомоги” у м. Харкові у 2008р., на II Українській республіканській науково-практичній конференції «Лікування та реабілітація у загальній практиці сімейній медицині» у м. Одеса у 2008р., на IХ Національному Конгресі кардіологів у м. Києві у 2008р., на науково-практичній конференції молодих вчених у м. Запоріжжя у 2008р., на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ішемічна хвороба серця та патологія суміжних органів і систем» у м. Запоріжжя у 2009р.
Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедр сімейної медицини з курсами дерматовенерології та психіатрії, терапії, ендокринології та клінічної фармакології, терапії, курортології та фізіотерапії, кардіології Запорізької медичної академії післядипломної освіти МОЗ України; кафедри внутрішніх хвороб № 2 Запорізького державного медичного університету МОЗ України (протокол № 6 від 4 червня 2009р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових робіт (6 статей, 5 тез), із них 6 у виданнях, затверджених ВАК України, 9 робіт написано самостійно.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 177 сторінках тексту і складається зі вступу, 5 розділів (в тому числі огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень), аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 311 найменувань (205 кирилицею і 106 латиницею). Роботу ілюстровано 29 таблицями і 21 рисунком.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації надано теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукового завдання на підставі клінічних досліджень встановлені особливості змін внутрішньосерцевої гемодинаміки в залежності від характера ремоделювання лівого шлуночка серця, визначена роль гуморальних розладів, вазоактивної функції плечової артерії і ендотелійзалежних факторів системи гемостазу в формуванні гіпертонічної хвороби та вплив терапії фозіноприлом і фозіноприлом Н на вказані патогенетичні фактори.
1. Дослідження ехокардіографічних показників у хворих на гіпертонічну хворобу показало достовірне зростання індексу маси міокарда (особливо при концентричній гіпертрофії лівого шлуночка на 23,3%, р<0,001 і ексцентричній гіпертрофії лівого шлуночка на 19,0%, р<0,001) на фоні достовірного збільшення кінцевого діастолічного об′єму лівого шлуночка, кінцевого систолічного меридіонального стресу і кінцевої діастолічної напруги міокарда і зменшення фракції викиду лівого шлуночка та швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда. У хворих на ГХ, як 2, так і 1 ступеня, встановлено достовірне погіршення діастоличної функції лівого шлуночка, особливо при його ексцентричній гіпетртрофії.
2. У хворих на ГХ встановлені суттєві порушення судинорухової функції плечової артерії та зміни показників антикоагулянтної та фібринолітичної ланок системи гемостазу, наявність і вираженість яких в значній мірі асоціювалась з характером ремоделювання лівого шлуночка.
3. Тривала терапія фозіноприлом та фозіноприлом Н у хворих на гіпертонічну хворобу супроводжується достовірним зниженням добової екскреції адреналіну і норадреналіну (при ГХ 1 ступеня 21,1%, р<0,01 і 17,3%, р<0,02; при ГХ 2 ступеня 31,6%, р<0,001 і 25,0%, р<0,001).
4. За даними добового моніторингу артеріального тиску під впливом лікування у пацієнтів з гіпертонічною хворобою 1 та 2 ступеня відмічалось вірогідне зниження середньодобових показників систолічного та діастолічного артеріального тиску (відповідно на 9,9% (р<0,05)/12,3% (р<0,02) і 9,6% (р<0,05)/10,7% (р<0,05), зниження індексів часу гіпертензії (1-а група на 34,6% (р<0,001) і 34,0% (р<0,001); 2-а група на 34,1% (р<0,001) і 39,9% (р<0,001) та його варіабельності.
5. Проведений аналіз змін показників антикоагулянтної та фібринолітичної ланок системи гемостазу в залежності від типу ремоделювання лівого шлуночка під впливом фозіноприлу і фозіноприлу Н свідчив про вірогідне збільшення активності антитромбіну ІІІ у хворих з концентричною (6,2%, р<0,05) і ексцентричною гіпертрофією (8,0%, р<0,05) та зменшення вмісту інгібітора тканинного активатора плазміногена-1 (концентрична гіпертрофія 16,0%, р<0,02; ексцентрична гіпертрофія 13,9%, р<0,001) і активності плазміногена (концентрична гіпертрофія 38,0%, р<0,001; ексцентрична гіпертрофія 34,8%, р<0,001)

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для проведення ефективної терапії гіпертонічної хвороби доцільно проводити контроль рівня добової екскреції адреналіну і норадреналіну.
2. З метою визначення прогнозу уражень органів-мішеней у хворих на гіпертонічну хворобу рекомендується проводити визначення функціонального стану судинного ендотелію шляхом дослідження вазоактивної функції плечової артерії та антикоагулянтних і фібринолітичних факторів плазми крові.
3. Для досягнення цільових рівнів артеріального тиску, покращення внутрішньосерцевої гемодинаміки, функціонального стану міокарда лівого шлуночка та антикоагулянтної і фібринолітичної ланок плазми крові у хворих на ГХ рекомендується призначати фозіноприл (фозікард) один раз на добу в дозі 5 - 10 мг при гіпертонічній хворобі 1 ступеня.
4. При недостатній ефективності монотерапії при гіпертонічній хворобі 1 ступеня в комплекс лікування необхідно включати фозіноприл (20 мг) у сполученні з гідрохлортіазидом (12,5 мг) (фозікард Н). При гіпертонічній хворобі 2 ступеня у комплекс лікування включається призначення фозіноприлу (20 мг) у сполученні з гідрохлортіазидом (12,5 мг) (фозікард Н).
5. Доцільно впровадити в практику хворих на гіпертонічну хворобу дослідження показників судинорухової функції і гемостазу (протеіну С, інгібітора тканинного активатора плазміногена-1).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев Ф. Т. В поисках идеального гипотензивного средства. Фиксированная комбинация ингибитора АПФ и тиазидного диуретика / Ф. Т. Агеев, T. B. Фофанов // Серце. 2004. № 5. С. 267270.
2. Агеев Ф. Т. Моноприл (фозиноприл) в лечении сердечно-сосудистых заболеваний / Ф. Т. Агеев, В. Ю. Мареев // Русский медицинский журнал. 2000. Т. 8. С. 1116.
3. Актуальные вопросы антигипертензивной терапии. Рациональный выбор препаратов: ингибиторы АПФ. Диуретики, комбинированные препараты / Г. В. Дзяк, А. А. Ханюков, О. В. Писаревская [и др.] // Український медичний часопис. 2009. № 1 (69). С. 1725.
4. Амосова Е. Н. Новые возможности снижения кардиоваскулярного риска у больных с артериальной гипертензией / Е. Н. Амосова // Український кардіологічний журнал. 2006. № 1. С. 1925.
5. Анализ показателей амбулаторного суточного мониторирования артериального давления у больных артериальной гипертонией / М. В. Леонова, Ю. Б. Белоусов, Г. А. Семенчук [и др.] // Терапевтический архив. 1997. № 1. С. 335338.
6. Андрєєв Є. В. Лікування артеріальної гіпертензії у 2007 році: жодних компромісів / Є. В. Андрєєв // Серце і судини. 2008. № 1(21). С. 68.
7. Артеріальна гіпертензія: епідеміологія та статистика. Інформація Українського наукового товариства кардіологів // Український кардіологічний журнал. 1998. № 6. С. 38.
8. Атерогенные эффекты ангиотензинпревращающего фермента с точки зрения доказательной медицины. Часть ІІ / Д. В. Преображенский, Т. А. Батыралиев, М. К. Пересыпко [и др.] // Кардиология. 2007. Т. 47, № 5. С. 7386.
9. Бабаджан В. Д. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента в лечении артериальной гипертензии / В. Д. Бабаджан // Лікарська справа. 2000. № 2. С. 1926.
10. Багмет А. Д. Ремоделирование сосудов и апоптоз в норме и при патологии / А. Д. Багмет // Кардиология. 2002. № 3. С. 8386.
11. Багрий А. Э. ALLHAT: важнейшее клиническое исследование у больных с артериальной гипертензией / А. Э. Багрий, А. И. Дядык // Український кардіологічний журнал. 2003. № 3. С. 118122.
12. Баллюзек М. Ф. Ремоделирование миокарда у больных артериальной гипертонией с различной степенью тяжести течения / М. Ф. Баллюзек, Н. А. Шпилькина // Регионарное кровообращение и микроциркуляция. 2003. Т. 2, № 10. С. 5053.
13. Баркаган З. С. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза / З. С. Баркаган, А. П. Момот М. : Ньюдиамед, 2001. 280 с.
14. Барышникова Г. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента в лечении сердечно-сосудистых заболеваний / Г. Барышникова // Врач. 2007. № 4. С. 1721.
15. Беляев О. В. Комплексный анализ факторов риска артериальной гипертензии у лиц, занятых управленческим трудом / О. В. Беляев, З. М. Кузнецова // Кардиология. 2006. Т. 46, № 4. С. 2023.
16. Бобров В. О., Стаднюк Л. А., Крижанівський В. О. Ехокардіографія. - К.: Здоров'я, 1997. - 152 с.
17. Бобров В. О. Стан реніну, ангіотензину та альдостерону в умовах функціональних проб у пацієнтів з клапанною хворобою серця з артеріальною гіпертензією та хронічною недостатністю кровообігу / В. О. Бобров, Н. В. Бортняк // Український ревматологічний журнал. 2006. № 3 (25). С. 812.
18. Бобров В. О. Стандарти лікування артеріальної гіпертензії на основі досягнень "доказової медицини": узгоджені та суперечливі позиції / В. О. Бобров, О. Й. Жарінов // Український кардіологічний журнал. 2001. № 3, додаток. С. 614.
19. Бойцов С. А. Десять лет поиска генетической основы гипертонической болезни: трудности и перспективы / С. А. Бойцов // Артериальная гипертензия. 2002. Т. 8, № 5. С. 157159.
20. Борзова Н. В. Регресс гипертрофии и улучшение диастолической функции левого желудочка у больных артериальной гипертонией под влиянием гипертензивной терапии / Н. В. Борзова, А. А. Горбаченков // Кардиология. 2008. Т. 48, № 6. С. 4450.
21. Бувальцев В. И. Дисфункция эндотелия как новая концепция профилактики и лечения сердечно-сосудистых заболеваний / В. И. Бувальцев // Международный медицинский журнал. 2002. № 2. С. 202205.
22. Взаимосвязь фактора Виллебранда с сосудодвигательной функцией эндотелия у больных с разной степенью выраженности атеросклероза венечных артерий / М. И. Лутай, И. П. Голикова, С. И. Деяк [и др.] // Український кардіологічний журнал. 2003. № 6. С. 3439.
23. Визир В. А. Персистенция дисфункции эндотелия и диастолическая дисфункция с артериальной гипертензией при лечении эналаприлом / В. А. Визир, А. Е. Березин // Український кардіологічний журнал. 2003. № 3. С. 6165.
24. Влияние гипотензивной терапии на структурно-функциональные свойства сосудистой стенки у больных гипертонической болезнью / О. М. Масленникова, С. В. Романчук, С. А. Рачкова [и др.] // Терапевтический архив. 2008. № 9. С. 3336.
25. Влияние ингибитора ангиотензинпревращающего фермента периндоприла на функцию эндотелия артериальных сосудов у пациентов с ишемической болезнью сердца и артериальной гипертонией / Л. Л. Кириченко, М. А. Ярыгина, А. П. Королев [и др.] // Кардиология. 2004. № 10. С. 5356.
26. Воронков Л. Г. Терапевтический потенциал ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента: 25-летняя история с продолжением / Л. Г. Воронков // Український кардіологічний журнал. 2002. № 2. С. 59.
27. Гильмутдинова Л. Т. Влияние фозиноприла натрия на функциональное состояние эндотелия у больных с артериальной гипертонией с метаболическим синдромом / Л. Т. Гильмутдинова, Э. Р. Сыртланова, С. П. Шарапова // Кардиология. 2005. Т. 45, № 1. С. 4550.
28. Гипертрофия левого желудочка при гипертонической болезни. Часть II Прогностическое значение гипертрофия левого желудочка / Д. В. Преображенский, Б. А. Сидоренко, М. Н. Алехин [и др.] // Кардиология. 2003. Т. 43, № 11. С. 98101.
29. Гогин Е. Е. Гипертоническая болезнь и мозаика симптоматических гипертоний / Гогин Е. Е. // Терапевтический архив. 2001. Т 79, № 9. С. 58.
30. Гомазков О. А. Молекулярные и физиологические аспекты эндотелиальной дисфункции. Роль эндогенных химических регуляторов / О. А. Гомазков // Успехи физиологических наук. 2000. T. 31, № 4. С. 4862.
31. Гомазков О. А. Cистема эндотелиновых пептидов: механизмы кардио-васкулярных патологий / О. А. Гомазков // Вопросы медицинской химии. 1999. № 4. С. 5862.
32. Горбась І. М. Динаміка епідеміологічної ситуації щодо артеріальної гіпертензії (20-річне спостереження) / І. М. Горбась // Кровообіг та гемостаз. 2005. № 2. С. 2933.
33. Горбунов В. М. Значение исследования различных видов вариабельности артериального давления у больных с артериальной гипертензией / В. М. Горбунов // Кардиология. 1997. № 1. С. 6669.
34. Гуморальные маркеры дисфункции эндотелия при эссенциальной гипертонии / Р. Д. Курбанов, М. Р. Елисеева, Р. Р. Турсунов [и др.] // Кардиология. 2003. Т. 43, № 7. С. 6164.
35. Демиденко А. В. Патогенетическое значение и перспективы фармакологической коррекции симпатоадреналовой активации и эндотелиальной дисфункции у больных с различными формами артериальной гипертензии / А. В. Демиденко // Запорожский медицинский журнал. 2002. № 12 (12). С. 1217.
36. Денисюк В. І. Клінічна фоно- і ехокардіографія : практичне керівництво / В. І. Денисюк, В. П. Іванов. Вінниця : Логос, 2001. 228 с.
37. Денисюк В. І. Нова класифікація типів ремоделювання лівого шлуночка / В. І. Денисюк, В. П. Іванов // Матеріали VI конгресу кардіологів України. К. : Моріон, 2000. 328 с.
38. Депресия интервала Q-T и артериальная гипертензия при разных вариантах геометрии левого желулочка (популяционное исследование) / И. Пшеничников, Т. Шипилова, Ю. Кайк [и др.] // Кардиология. 2003. Т. 43, № 3. С. 2023.
39. Децик О. Б. Добові коливання артеріального тиску у хворих з ізольованою систолічною гіпертензією / О. Б. Децик, О. Й. Жарінов, І. М. Тумак // Кровообіг та гемостаз. 2007. № 4. С. 1217.
40. Дзяк Г. В. Активность ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у больных с артериальной гипертензией и хронической сердечной недостаточностью под влиянием различных схем лечения / Г. В. Дзяк, Л. И. Васильева, А. А. Ханюков // Український кардіологічний журнал. 2002. № 1. С. 5860.
41. Дзяк Г. В. Артериальная гипертензия. Принципы и тактика лечения / Дзяк Г. В., Васильева Л. И., Харюков А. А. - Днепропетровск, 2002. 52 с.
42. Дзяк Г. В. Виявлення гіпертрофії міокарда і типів ре моделювання серця у пацієнтів з високим нормальним тиском / Г. В. Дзяк, Л. В. Мелещик // Український кардіологічний журнал. 2006. № 4. С. 5257.
43. Дзяк Г. В. Генотипические «ансамбли» полиморфных маркеров генов ренин-ангиотензиновой системы у больных с гипертонической болезнью / Г. В. Дзяк, Т. В. Колесник // Український кардіологічний журнал. 2008. № 2. С. 3743.
44. Директивы по диагностике и лечению артериальной гипертензии 2007 (Сокр. излож.) / Рабочая группа по диагностике и лечению артериальной гипертензии // Медицина світу. 2007. Т. XXIII, № 1. С. 2039.
45. Дмитриев А. В. С-реактивный белок и артериальная гипертония: существует ли связь / А. В. Дмитриев, Е. В. Ощепкова, В. Н. Титов // Терапевтический архив. 2006. Т. 78, №5. С. 8689.
46. Долженко М. М. Хворий з артеріальною гіпертензією високого риска: як забезпечити прихильність до лікування / М. М. Долженко // Український медичний вісник. 2007. № 3. С. 2428.
47. Долженко М. Н. Принципи доказової медицини в лікуванні артеріальної гіпертензії: аналіз результатів досліджень ASCOT-BPLA і ALLHAT / М. Н. Долженко // Практична ангіологія. 2005. № 1. С. 3843.
48. Дупляков Д. В. Современные возможности изучения минимального атеросклеротического поражения сосудов с помощью ультразвука високого разрешения : обзор / Д. В. Дупляков, В. М. Емельяненко // Терапевтический архив. 2001. № 8. С. 1316.
49. Єнa Л. М. Вікові особливості структурно-функціонального стану, біоелектричної активності та електричної гомогенності міокарда у практично здорових осіб / Л. М. Єнa, В. Є. Кондратюк // Кровообіг та гемостаз. 2008. № 2. С. 3038.
50. Єна Л. М. Влияние ингибитора ангиотензинпревращающего фермента лизиноприла на параметры коагуляционного гемостаза и фибринолиза у больных пожилого возраста с гипертонической болезнью / Л. М. Эна, Т. Н. Платонова, Е. А. Сушко // Украинский кардиологический журнал. 2003. № 6. С. 2227.
51. Єна Л. М. Вплив фозиноприла на гіпертрофію міокарда лівого шлуночка і показників системної, інтракраніальної гемодинаміки у хворих на артеріальну гіпертензію середнього та похилого віку / Л. М. Єна, В. Є. Кондратюк, В. Ю. Приходько // Український кардіологічний журнал. 2002. № 1. С. 6163.
52. Єнa Л. М. Патофізюлогічні механізми формування гіпертензивного серця / Л. М. Єнa, В. Є. Кондратюк // Український кардіологічний журнал. 2004. № 3. С. 117122.
53. Жарінов О. Й. Еволюція клінічного застосування інгібіторів ангиотензинперетворюючого ферменту : [огляд] / О. Й. Жарінов // Український медичний часопис. 2002. № 5. С. 6380.
54. Жарінов О. Й. Формулювання діагнозу і стратегія ведення хворих з артеріальною гіпертензією / О. Й. Жарінов // Серце і судини. 2007. № 1(17). С. 813.
55. Затейщикова А. А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение / А. А. Затейщикова, Д. А. Затейщиков // Кардиология. 1998. № 9. С. 6880.
56. Зельвеян П. А. Прогностическая ценность степени ночного снижения систолического артериального давления у больных с мягкой и умеренной формами гипертонической болезни (7-9-летнее проспективное наблюдение) / П. А. Зельвеян, Е. В. Ощенкова, М. С. Буниатян [и др.] // Терапевтический архив. 2003. Т. 75, № 1. С. 48-51.
57. Значимість деяких показників фібринолітичної системи в оцінки стану гемостазу / О. М. Савчук, М. Ш. Гамісонія, О. І. Кізім [та ін.] // Фізіологічний журнал. 2001. Т. 47, № 3. С. 5862.
58. Иванов А. П. Ремоделирование левого желудочка у больных артериальной гипертонией / А. П. Иванов, И. А. Выжимов // Клиническая медицина. 2006. № 5. С. 3841.
59. Исследование нарушений антикоагулянтной системы протеина С при различных клинических состояниях / В. В. Егорова, А. Л. Берковский, Е. В. Сергеева [и др.] // Клиническая медицина. 2002. Т. 80, № 11. С. 4650.
60. Ігнатенко Г. А. Ефект післядії» інтервальної нормабаричної гіпокситерапії у молодих хворих на «м’яку» ессенціальну АГ з низькою прихильністю до лікування / Г. А. Ігнатенко, І. В. Мухін, Г. С. Такташов // Мат. Науково-практичної конференції «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні», 2008. Київ. С. 2222.
61. Канорский С. Г. Новые достижения и нерешенные проблемы кардиологии: итоги 2007 года / С. Г. Канорский // Международный медицинский журнал. 2008. № 1. С. 5155.
62. Карпов Ю. А. Лечение артериальной гипертонии: исследования новые подходы / Ю. А. Карпов // Кардиология. 2003. Т. 43, № 9. С. 8790.
63. Карпов Ю. А. Ренин-ангиотензиновая система сосудистой стенки как мишень для терапевтических воздействий / Ю. А. Карпов // Кардиология. 2003. №5. С. 8286.
64. Карпов Ю. А. Российские программы оценки эффективности лечения фозиноприлом больных с артериальной гипертензией и сердечной недостаточностью. Проект ТРИ ф (ФЛАГ, ФАСОН, ФАГОТ) / Ю. А. Карпов, В. Ю. Мареев, И. Е. Чазова // Сердечная недостаточность. 2003. № 5. С. 261266.
65. Карпов Ю. А. ФЛАГ программа достижения целевых уровней артериального давления при лечении больных с артериальной гипертензией фозиноприлом / Ю. А. Карпов // Кардиология. 2002. № 1. С. 5257.
66. Карпов Ю. А., В. Ю.Мареев, И. Е.Чазова. Российские программы оценки эффективности лечения фозиноприлом больных с артериальной гипертензией и сердечной недостаточностью. Проект ТРИ ф (ФЛАГ, ФАСОН, ФАГОТ) // Сердечная недостаточность. 2003. № 5. С. 261 266.
67. Касенова С. Л. Вазопресин и ренин-альдостероновая система у больных артериальной гипертонией / С. Л. Касенова // Клиническая медицина. 2002. Т. 80, № 12. С. 3134.
68. Клиническая значимость степени снижения артериального давления при применении эффективных доз антиангинальных препаратов / Е. В. Бочкарева, Е. В. Кокина, В. П. Воронина [и др.] // Кардиология. 2004. Т. 44, №10. С. 4448.
69. Клиническая эффективность фозиноприла у больных гипертонической болезнью в сочетании с метаболическими нарушениями / Р. И. Стрюк, Т. В. Петрова, Т. А. Орлова [и др.] // Кардиология. 1999. № 7. С. 1316.
70. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике. Т. V / под ред. В. В. Митькова, В. А. Сандрикова. М. : Видар, 1998. 360 с.
71. Кобалова Ж. Д. Рекомендации по артериальной гипертонии: текст, контекст и размышления / Ж. Д. Кобалова, Ю. В. Котовская, С. В. Виллевадьде // Кардиология. 2008. Т. 48, № 2. С. 7287.
72. Кобалова Ж. Д. Является ли обучение больных фактором, повышающим эффективность контроля артериального давления / Ж. Д. Кобалова, С. В. Виллевальде // Кардиология. 2007. Т. 47, №10. С. 7582.
73. Ковалев И. А. Дисфункция эндотелия у лиц с отягощенной по атеросклерозу наследственностью / И. А. Ковалев, Г. И. Марцинкевич, Т. Е. Суслова // Кардиология. 2004. № 1. С. 3942.
74. Ковалева О. Н. Методические подходы к выявлению гипертрофии левого желудочка при артериальной гипертензии с использованием эхокардиографии / О. Н. Ковалева, О. А. Янкевич, О. А. Нижегородцева // Український кардіологічний журнал. 2005. № 4. С. 119125.
75. Ковалева О. Н. Фармакотерапия гипертонической болезни / О. Н. Ковалева, С. А. Шаповалова. - Х., 2005. 136 с.
76. Ковалева О. Н. Функциональное состояние эндотелия сосудов у больных с артериальной гипертензией и избыточной массой тела / О. Н. Ковалева, А. В. Демиденко, А. Е. Вишняков // Кровообіг та гемостаз. 2005. № 2. С. 4044.
77. Коваленко В. М. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, схеми діагностики та лікування / В. М. Коваленко, М. І. Лутай. К. : Четверта хвиля, 2003. 78 с.
78. Коваленко В. М. Смертність та інвалідність населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань проблема сучасності / В. М. Коваленко, А. П. Дорогой, В. М. Корнацький // Український кардіологічний журнал. 2003. № 6. С. 912.
79. Коваленко В. Н. Реалізація національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні / В. Н. Коваленко, Ю. М. Сіренко // Український медичний часопис. 2003. № 5/37. С. 97101.
80. Козаков Ю. М. Ехокардіографічні критерії та особливості порушень центральної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу та гіпертонічну хворобу у сполученні з ІХС: стенокардією напруги : методичні рекомендації / Ю. М. Козаков ; Укр. мед. стомат. акад. К., 2006. 16 с.
81. Козловський И. В. Артериальная гипертония: вопросы поддерживающей терапии / И. В. Козловський // Терапевтический архив. 2006. №4. С. 5053.
82. Колб В.Г., Камышников В.С. Клиническая биохимия. Минск. "Беларусь". 1976. С.256263.
83. Комплексная оценка вазомоторной функции сосудистого эндотелия у больных с артериальной гипертонией / Б. И. Гельцер, С. В. Савченко, В. Н. Котельников [и др.] // Кардиология. 2004. Т. 44, № 4. С. 2428.
84. Консенсус по применению ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента при сердечно-сосудистых заболеваниях / Рабочая группа Европейского кардиологического общества // // Медицина світу. 2005. Т. XIII, № 2. С. 113121.
85. Корж А. Н. Значение ендотелиальной дисфункции в развитии заболеваний сердечно-сосудистой системы / А. Н. Корж // Международный медицинский журнал. 2003. Т. 9, № 3. С. 1013.
86. Корзун А. И. Сравнительная характеристика ингибиторов АПФ / А. И. Корзун, М. В. Кириллова // Экология человека. 2003. № 2. С. 1622.
87. Коркушко О. В. Эндотелиальная дисфункция. Клинические аспекты проблемы / О. В. Коркушко, В. Ю. Лишневская // Кровообіг та гемостаз. 2003. № 2. С. 415.
88.