ОБГРУНТУВАННЯ І РОЗРОБКА ПРЕВЕНТИВНИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ОРГАНІЗМУ СВИНЕЙ ЗА УМОВ ВПЛИВУ ПАРАТИПОВИХ ФАКТОРІВ : ОБОСНОВАНИЕ И РАЗРАБОТКА превентивных мер по коррекции естественной резистентности организма СВИНЕЙ В УСЛОВИЯХ ВЛИЯНИЯ паратипових факторов

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЛЯСОТА ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ

УДК 619:615.375.573.6:636.4

ОБГРУНТУВАННЯ І РОЗРОБКА ПРЕВЕНТИВНИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ОРГАНІЗМУ СВИНЕЙ ЗА УМОВ ВПЛИВУ ПАРАТИПОВИХ ФАКТОРІВ

16.00.06 гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Д И С Е Р Т А Ц І Я

на здобуття наукового ступеня доктора
ветеринарних наук

Науковий консультант:
Нікітенко Анатолій Мефодійович,
доктор ветеринарних наук,
професор

Біла Церква 2004

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 13
1.1. Природна резистентність організму сільськогосподарських
тварин та її становлення 13 1.1.1. Вплив технологій вирощування, санітарно-гігієнічних умов утримання на природну резистентність організму свиней 22
1.1.2. Вплив умов годівлі на природну резистентність
організму свиней 27 1.1.3. Радіонукліди та імунна система свиней 31 1.2 . Корекція функцій імунної системи свиней 39
1.2.1. Природні імуномодулятори 39
1.2.2. Штучні імуномодулятори 45
1.2.3. Електромагнітні випромінювання 48
РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 64 2.1. Матеріали досліджень 64 2.2. Методи досліджень 69 2.3. Статистична обробка одержаних результатів 75
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ 76
3.1. Вплив технологій вирощування на природну резистентність організму свиней 76
3.2. Вплив умов утримання та годівлі свиней на їхню природну резистентність за несприятливих умов довкілля 84
3.3. Порівняльна оцінка морфологічних показників крові свиней при вирощуванні їх на умовно чистій та забрудненій радіонуклідами
території 96
3.3.1. Морфологічні показники крові свиней при вирощуванні їх на умовно чистій території щодо радіоактивного забруднення 97
3.3.2. Морфологічні показники крові свиней при
вирощуванні їх на забрудненій радіонуклідами території 103
3.4. Виготовлення і застосування імуномодулюючих препаратів для
корекції природної резистентності організму свиней 119
3.4.1. Результати лабораторних і виробничих випробувань
препарату Ферамін” 119
3.4.1.1 Вплив фераміну на гематологічні,
біохімічні та імунологічні показники організму свиней 123
3.4.1.2. Вплив фераміну на ріст і якість отриманої
продукції свиней 136
3.4.2. Параметри застосування імуномодулятора КАФІ”
для підвищення збереженості та продуктивності свиней 142
3.4.2.1. Вплив КАФІ на гематологічні, біохімічні
та імунологічні показники організму свиней 147
3.4.2.2. Ріст та якість отриманої продукції свиней
після застосування їм препарату КАФІ” 160
3.4.3. Застосування феролізину для підвищення природної
резистентності свиней 168
3.5. Обґрунтування застосування електромагнітних
випромінювань надвисокої частоти для підвищення активності
біологічних речовин 181
3.5.1. Вплив електромагнітних випромінювань надвисокої
частоти на оптичну густину води та розчинів солей 181
3.5.2. Визначення впливу електромагнітних випромінювань
широкочастотного діапазону на життєдіяльність війчастої
інфузорії Tetrahymena pyriformis 188
3.5.3. Дія електромагнітних випромінювань міліметрового
діапазону на функціональну активність формених елементів крові
молодняку свиней 192
3.5.4. Результати виробничого випробування та апробації
препарату Ферамін” після його модифікації 197 3.5.4.1. Вплив модифікованого фераміну на морфологічні показники
крові організму свиней 199
3.5.4.2. Інтенсивність росту та якість отриманої продукції
свиней при застосуванні їм модифікованоно фераміну 212
3.5.5. Виробниче випробування та апробація модифікованого КАФІ 222 3.5.5.1. Вплив модифікованого КАФІ на гематологічні, біохімічні
та імунологічні показники свиней 228
3.5.5.2. Інтенсивність росту та якість отриманої продукції свиней після застосування модифікованого КАФІ 245
3.5.6. Оптимізація технологічних методів модифікації феролізину та його
вплив на морфологічні показники крові та ріст свиней 264 3.6. Економічна ефективність впровадження результатів досліджень
у практику 282
РОЗДІЛ 4. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 285
ВИСНОВКИ 324
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 328
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 329
ДОДАТКИ 402

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АсАТ аспартатамінотрансфераза
АлАТ аланінамінотрансфераза
АУК антитілоутворюючі клітини
АРК антигенреактивні клітини
ГАТ гетерофільні антитіла
ГСТ гіперчутливість сповільненого типу
ГЕІ гуморальні ендогенні імунодепресанти
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ЕМВ НВЧ електромагнітні випромінювання надвисокої частоти
НТП норми технологічного проектування
ЕМО електромагнітне опромінення
ІФ індекс фагоцитозу
ЛСР лімфоцитозстимулююча речовина
ЛДГ лактатдегідрогеназа
НК натуральний кілер
КАФІ комплекс активуючих факторів імунітету
РУК розеткоутворюючі клітини
СТФ сироватковий тимічний фактор
ТГФ тимічний гуморальний фактор
Ттфр теофілінрезистентні Т-клітини
Ттфч теофілінчутливі Т-клітини
0-лімфоцити "нульові" лімфоцити
ФА фагоцитарна активність
ІФ індекс фагоцитозу
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
р вірогідність
* р≤0,05; ** р≤0,01; *** р≤0,001

В С Т У П
Актуальність теми. Успішний розвиток свинарства значною мірою залежить від ефективного вирощування сільськогосподарських тварин, яке б поєднувало високу їх продуктивність із підвищеною стійкістю проти різних захворювань. Спеціалізація галузі тваринництва дозволяє при мінімальних затратах отримувати максимальну кількість високоякісної продукції.
Технологія вирощування свиней в сучасних умовах ставить перед ветеринарною наукою ряд проблем, пов'язаних із збереженістю та продуктивністю. Основними причинами хвороб тварин є порушення умов утримання, годівлі та зниження внаслідок цього імунобіологічної реактивності організму, їх росту і розвитку, особливо молодняку. Тривале перебування тварин у закритих приміщеннях, висока концентрація їх на обмежених виробничих площах та вплив численних екологічних і технологічних стрес-факторів зумовлюють підвищену чутливість організму тварин до різних хвороб. В Україні недостатньо налагоджено систему гігієно-екологічного контролю за станом здоров’я тварин і якістю отриманої продукції на всіх етапах технологічного ланцюга [16].
Урахування і корекція реакції тварин на зміни умов зовнішнього середовища та усунення негативних впливів дозволять реалізувати потенційні, генетично зумовлені можливості організму. Слід попереджувати не хворобу, а дисбаланс між організмом та зовнішнім середовищем. У зв'язку з цим велике теоретичне і практичне значення мають пошук нових ветеринарних препаратів, які підвищують стан природної резистентності тварин.
Досягненням біологічної науки є розробка і впровадження у практику ветеринарної медицини нових ефективних методів підвищення імунобіологічної реактивності організму тварин, профілактики й лікування незаразних та інфекційних хвороб. Серед них великого поширення набули різні специфічні й неспецифічні біологічно активні препарати: вакцини, сироватки, імуноглобуліни, лізати, органопрепарати, біогенні аміни, вітаміни, макро- та мікроелементи, тканинні препарати, виготовлені з різних органів. Проте арсенал використовуваних у ветеринарній медицині імуномодулюючих препаратів для корекції імунодефіцитного стану організму свиней є недостатнім. В останні десятиліття широкого застосування набули, зокрема, препарати тимуса.
Вилочкова залоза в живому організмі відповідає за його імунологічну компетентність і толерантність. Завдяки продукуванню гуморальних факторів, вона регулює стан периферичної частини лімфоїдної системи, а також впливає на ендокринну рівновагу, метаболізм та ріст тварин. З тимуса виділена велика кількість низькомолекулярних речовин, серед яких достатньо вивченими є тимозини, тимічний гуморальний фактор, тимопоетин, тимарин, сироватковий фактор тощо. Їх застосування дозволяє суттєво підвищити збереженість та продуктивні якості тварин. Виділення з тимуса нових високоефективних сполук продовжується. Цьому питанню, а також вивченню ефективності дії нових препаратів тимуса та інших біологічно активних засобів і присвячена наша робота.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є частиною комплексних програм науково-дослідних робіт Міністерства аграрної політики України (№ держреєстрації 0196U0076 77 та № 082) Вивчити показники фізіологічної норми імунної системи та розробити тести оцінки стану клітинних та гуморальних факторів природної резистентності організму свиней” і Впровадити в практику ветеринарної медицини технології застосування природних біологічно активних препаратів в екологічно несприятливих регіонах України”. Окремі розділи дисертації увійшли до комплексної програми УААН на 19992001 рр. Система захисту сільськогосподарських тварин від захворювань та створення нових лікувально-профілактичних засобів”.
Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити механізми розвитку функціональної незрілості природної резистентності організму свиней під впливом паратипових факторів, розробити технологію виготовлення комплексного препарату із тимуса, крові молодняку великої рогатої худоби та визначити оптимальні режими їх використання для корекції імунобіологічної реактивності тварин, а також вивчити ефективність використання електромагнітних випромінювань надвисокої частоти з метою підвищення фармакологічної дії біологічно активних препаратів і впровадити розроблені препарати у виробництво.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:
1. З’ясувати вплив технологій вирощування, утримання та годівлі свиней за умов впливу паратипових факторів на природну резистентність, збереженість та продуктивні якості тварин.
2. Вивчити морфологічні показники крові організму свиней при виро-щуванні їх на умовно чистих і екологічно несприятливих територіях.
3. Розробити технологію виготовлення комплексного препарату із тимуса та крові молодняку великої рогатої худоби.
4. Проаналізувати вплив природного імуномодулюючого препарату Ферамін” і більш ґрунтовно вивчити дію КАФІ та феролізину на імунну систему лабораторних тварин і свиней.
5. Дослідити вплив електромагнітних випромінювань надвисокої частоти на оптичну густину води, сольових розчинів, життєдіяльність найпростіших, функціональну активність формених елементів крові свиней та фармакологічну дію природних імуномодулюючих препаратів.
6. Експериментально обгрунтувати доцільність застосування модифі-кованих імуномодулюючих препаратів Ферамін”, КАФІ” та Феролізин” на природну резистентність свиней.
7. Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою тварин після засто-сування їм природних імуномодуляторів та модифікованих препаратів.
8. Визначити економічну ефективність застосування природних імуномо-дуляторів та модифікованих препаратів у свинарстві.
9. На основі одержаних експериментальних даних розробити нормативно-технічну документацію на препарат Ферамін”, науково-практичні рекомендації щодо підвищення природної резистентності, збереженості, росту і розвитку свиней.
Об’єкт дослідження умови утримання, вирощування і годівля свиней великої білої породи стан природної резистентності свиней різних вікових груп в умовах Лісостепу України (ембріони свиней, підсисні поросята, свині групи дорощування та відгодівельного віку).
Предмет дослідження вплив немодифікованих та модифікованих препаратів Ферамін”, КАФІ” і Феролізин” на природну резистентність свиней, показники росту і стійкості тварин.
Методи дослідження. У дослідженнях використовувалися такі методи: зоотехнічні, зоогігієнічні, клініко-фізіологічні, морфологічні, біохімічні та імунологічні, ветеринарно-санітарні; при обробці первинного матеріалу варіаційно-статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі поглиблені сучасні уявлення про супресуючий вплив паратипових факторів на імунологічні процеси в організмі тварин, вивчені вікова динаміка та функціональна активність факторів клітинного і гуморального імунітету свиней.
Вперше розроблена технологія отримання комплексного препарату Ферамін”. Доведена сингенна дія біологічно активних речовин, комплексів заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту і гуморальних факторів вилочкової залози на метаболізм та проліферацію, дозрівання і спеціалізацію імунокомпетентних клітин організму свиней (патент 38678А61К35/00). Визначена імуномодулююча характеристика дії феролізину.
Вперше доведено позитивний вплив електромагнітних випромінювань надвисокої частоти на оптичну густину води і розчинів солей, життєдіяльність найпростіших (війчаста інфузорія) та стійкість формених елементів крові молодняку свиней у безсироватковому і сироватковому середовищах (патенти 43972А со2F1/30, 53174А, 55585А).
Вперше виявлено, що застосування імуномодуляторів та модифікованих препаратів підвищує продуктивні якості свиней (патент 43971АА61N1/00), не знижуючи органолептичних, біохімічних та санітарних показників м’яса і жиру
Практичне значення одержаних результатів. Впроваджені у практику свинарства технології застосування природних імуномодулюючих препаратів. Налагоджено виробництво імуномодулюючого препарату Ферамін” в умовах проблемної лабораторії імунології сільськогосподарських тварин Білоцерківського ДАУ. Обгрунтовані оптимальні режими використання цих препаратів у свинарстві. Визначено схеми застосування електромагнітних випромінювань надвисокої частоти для модифікації води, сольових розчинів та імуномодулюючих препаратів у господарствах із замкнутим циклом виробництва свинини, що дозволяє істотно підвищити активність цих речовин. Виявлено пролонгуючий вплив випромінювань низькоінтенсивного широкосмугового діапазону на біологічну активність імуномодулюючих препаратів. У господарствах КСП Перемога” Рокитнянського району, Покрова” Володарського району, Піщанське” і Дослідне господарство ім. 9 січня” Білоцерківського району та СГК Устимівський” Васильківського району Київської області впроваджена технологія застосування немодифікованого і модифікованого препаратів Ферамін”, КАФІ” та Феролізин”, яка прискорює відновлення імунологічного статусу організму свиней та підвищує їхню продуктивність.
Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на біолого-технологічному факультеті та факультеті ветеринарної медицини Білоцерківського та Одеського державних аграрних університетів, Полтавської державної аграрної академії, Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького і Луганського національного аграрного університету.
Результати досліджень увійшли у технічні умови України ТУ У 46.15.41299 на ферамін (затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України 12.06.1999 р.), Настанову по застосуванню препарату Ферамін” №1514/203, затверджену Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України 28.10.1999 р; ”Рекомендації по використанню природного імуномодулюючого препарату КАФІ” у ветеринарній медицині ” (Біла Церква, 1998. 10 с.), ”Рекомендації по використанню природного імуномодулюючого препарату КАФІ” при вирощуванні поросят ” (Біла Церква, 2000. 15 с.), Рекомендації з технології використання імуномодулюючого препарату КАФІ” у свинарстві” (Біла Церква, 2001. 10 с.), ”Рекомендації щодо використання у свинарстві природного імуномодулюючого препарату КАФІ”, структурованого приладом Політон2 ” (Біла Церква, 2001. 19 с.), Рекомендації щодо технології використання імуномодулюючого препарату Ферамін” у свинарстві (Біла Церква, 2002. 13 с.), Показники фізіологічної норми клітинного та гуморального факторів природної резистентності свиней” (Біла Церква Львів, 2002. 16 с.).
Особистий внесок здобувача у виконану роботу полягає в самостійній розробці програм, проведенні літературного огляду, методичної та аналітичної роботи, експериментальних досліджень з вивчення впливу несприятливих факторів довкілля на природну резистентність організму свиней, виготовленні та вивченні ефективності дії імуномодулюючого препарату Ферамін”, поглибленому вивченні дії КАФІ та феролізину, в експериментальному обгрунтуванні застосування цих же модифікованих препаратів у свинарстві, у статистичній обробці одержаних результатів та формулюванні висновків. Із матеріалів наукових експериментів та публікацій дисертант використав за згодою співавторів частину результатів, одержаних спільно.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції Інформаційно-хвильова терапія: досвід, проблеми, перспективи” (м. Київ, 1999); Міжнародній науковій конференції С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука” (м. Львів, 2000); Міжнародній конференції з фізіології і біохімії тварин, присвяченій 100-річчю від дня народження професора С.З. Гжицького (м. Львів, 2000); Международной научно-внедренческой конференции Торсионные технологии (сельское хозяйство, медицина, туризм, долголетие ХХІ века)” (г. Тбилиси, 2000); 7-й Межгосударственной межвузовской научно-практической конференции Новые фармакологические средства в ветеринарии (Санкт-Петербург, 1995, 1999, 2001); IV Межгосударственной межвузовской научно- практической конференции Итоги 8 лет работы по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС” (Чернобыль 1994); І, ІІ та ІІІ-й науково-практичних конференціях Електромагнітні випромінювання в біології та практичне використання їх позитивних ефектів” (м. Біла Церква, 1996, 1999, 2000); на засіданнях Науково-технічної ради Державного департаменту ветеринарної медицини України (м.Київ, 19962001рр.); семінарах, які проводились на базі проблемної лабораторії імунології сільськогосподарських тварин Білоцерківського ДАУ (19972001 рр.) та Інституті експериментальної патології, радіобіології та онкології ім. Р.Є. Кавецького (1997); науково-технічній конференції Збереження моло-дняку сільськогосподарських тварин запорука розвитку тваринництва України” (м.Біла Церква, 1994); науково-практичній конференції Вчені БЦДСГІ виробництву” (м. Біла Церква, 1994); щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Білоцерківського державного аграрного університету.
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 48 наукових працях, у тому числі у 28 статтях (17 у наукових журналах, 11 у збірниках наукових праць), 8 матеріалах і тезах конференцій, 1 технічних умовах, 6 методичних рекомендаціях. За темою дисертації одержано 5 патентів України на винаходи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації теоретично обґрунтовано і доведено супресуючий вплив паратипових факторів на природну резистентність організму свиней. Поруч із заходами по дотриманню технологічних вимог, запропоновано нові препарати для превентивної терапії. Розроблено технології отримання імуномодулюючого препарату Ферамін” та методики його застосування, вивченно вплив КАФІ та феролізину на процеси формування імунної системи, які сприяють підвищенню збереженості та продуктивних якостей свиней різних вікових груп в умовах погіршення екологічного стану довкілля. Доведено позитивний вплив електромагнітних випромінювань надвисокої частоти на підвищення фармакологічної дії біологічно активних препаратів. Розроблені режими модифікації використання природних імуномодулюючих препаратів, що позитивно впливають на морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові, підвищують природну резистентність та енергію росту свиней за цих умов, не знижуючи якості свинини.
2. Порушення технології вирощування маточного поголів’я свиней призводить до затримки розвитку ембріонів свиней, народження поросят із низькою живою масою (0,9 кг), зниження збереженості, енергії росту відлучених поросят та продуктивних якостей тварин відгодівельного віку.
3. Відхилення від нормативних показників мікроклімату у приміщеннях (температури на 9,0 %, відносної вологості на 10,2 %, вмісту аміаку на 18,5 %, освітленості на 16,4 %) супроводжується ослабленням захисних сил організму та збільшенням загибелі поросят-сисунів на 12,0 %, свиней групи дорощування на 8,5 % та зниженням середньодобових проростів тварин на відгодівлі на 16,1 %.
4. Забезпеченість раціонів для тварин усіх технологічних груп кормовими одиницями складала 70,376,5 %, обмінною енергією 50,676,1 %, сирим протеїном 54,163,4 %, перетравним протеїном 54,161,8 %, амінокислотами (лізин, метіонін і цистин) 40,378,2 % при надмірній кількості клітковини (110,6142,2 %). Нестача мінеральних речовин становила 70,435,6 %, вітамінної поживності на 83,124,6 %, що вказує на незбалансованість і неповноцінність раціонів.
5. Вирощування тварин на радіаційно забруднених територіях призводить до затримки розвитку імунної системи через пригнічення процесів дозрівання і спеціалізації імунокомпетентних клітин, що проявляється зниженням їхнього вмісту на 21,4 % (р<0,05). Тривала і зростаюча супресія (на 19,2 %; р<0,05) зумовлена інволюцією тимуса.
6. Розроблена технологія виготовлення нетоксичного і нешкідливого для організму тварин природного імуномодулюючого препарату Ферамін” з активністю 8,010,0 одиниць дії тимозину в 1 мл. Препарат містить біологічно активні речовини, хелатні сполуки заліза, міді, марганцю, кобальту і низькомолекулярні гуморальні фактори тимуса. Застосування фераміну сприяє до помірній активації метаболізму: підвищенню вмісту гемоглобіну на 24,8 % (р<0,01); кількості еритроцитів на 26,6 % (р<0,01); загального білка на 15,6 %, активності аспартатамінотрансферази на 11,6 %, аланінамінотрансферази на 12,6 %, вмісту заліза на 11,2 % та цинку на 10,6 % (р<0,05).
7. Введення фераміну прискорює процеси проліферації, диференціації та спеціалізації Т-лімфоцитів на 20,8 % (р<0,01), підвищує активність рецепторного апарату плазматичної мембрани клітин на 49,7 %, Т-активних клітин на 32,4 % та теофілінрезистентних на 44,6 % (р<0,01); активує гуморальні фактори антигеннеспецифічного імунітету тварин, що проявляється зростанням активності стану рецепторного апарату плазматичної мембрани В-лімфоцитів на 18,5 % (р<0,05), комплементу сироватки крові на 11,9 %, вмісту сіалових кислот на 12,5 %, знижує вміст циркулюючих імунних комплексів на 48,6 % (р<0,05) і що сприяє підвищенню збереженості поголів’я тварин на 8,3 % та їхньої енергії росту на 24,5 % (р<0,01).
8. Розроблені параметри застосування імуномодулюючого препарату КАФІ”(оптимальна доза, кратність та інтервал введення) для свиней групи дорощування та відгодівлі. Використання КАФІ зумовлювало активацію обміну речовин, зокрема підвищувало вміст гемоглобіну на 12,0 % (р<0,01), кількість еритроцитів на 11,6 % (р<0,01), вміст загального білка на 4,8 % (р>0,1) та загальних глобулінів на 14,2 % (р<0,01); активність процесів трансамінування на 14,8 % (р<0,01), вміст цинку на 6,1 % (р< 0,05),а також сприяло збільшенню кількості носіїв імунної системи Т-клітин на 12,6 % (р< 0,01), В-лімфоцитів на 11,2 % (р>0,1 %) та зменшенню вмісту 0-клітин на 24,3 %, циркулюючих імунних комплексів на 42,0 % (р<0,01). При цьому збереженість тварин збільшувалася на 5,6 %, а їхні продуктивні якості на 20,4 % (р<0,05).
9. Використання феролізину прискорює дозрівання імунної системи молодняку свиней на 17,6 % (р<0,05), покращує метаболізм на 24,2 % (р<0,05), що профілактує розвиток імунодефіцитного стану тварин і супроводжується зниженням захворюваності та підвищенням їхніх продуктивних якостей на 18,6 % (р<0,05).
10. Використання електромагнітних випромінювань надвисокої частоти (10-1810-19 Вт/Гц.см2) вірогідно (р<0,01) підвищує стійкість формених елементів крові молодняку свиней у безсироватковому і сироватковому середовищах відповідно на 21,6 % (лейкоцити) та 203,5 % (лімфоцити) при оптимальній експозиції 10 хвилин.
11. Опромінення імуномодулюючих препаратів (Фераміну”, КАФІ” та Феролізину” електромагнітними випромінюваннями надвисокої частоти підвищує їхню активність в 1,5 рази (р<0,05). Оптимальною експозицією обробки препаратів є 34 хвилини.
12. Застосування тваринам модифікованих імуномодулюючих препаратів активує їхню природну резистентність, що проявляється активацією процесів гемопоезу на 21,4 % (р<0,01), підвищенням білкового обміну на 19,8 % (р<0,05), трансамінування на 23,4 % (р<0,01); прискоренням процесів проліферації, диференціації та спеціалізації Т-лімфоцитів на 28,4 % (р<0,01). При цьому значно підвищується вміст Т-активних клітин на 43,2 %; теофілінрезистентних на 52,8 % (р<0,01); В-лімфоцитів на 24,6 % (р<0,05) та зменшується кількість 0-клітин на 32,4 % (р<0,05), нормалізується вміст гуморальних факторів імунітету, зокрема сіалових кислот, циркулюючих імунних комплексів та комплементу сироватки крові свиней (р<0,01).
13. Стимуляція приросту живої маси у свиней природними імуномодулюючими препаратами Ферамін”, КАФІ”, Феролізин” та модифікованими біологічно активними речовинами супроводжується збільшенням кількості м’язової тканини на 18,6 % (р<0,05). М’ясо і топлений жир, одержані від таких свиней, за органолептичними, біохімічними та санітарними показниками не відрізнялися від проб контрольних тварин. Бульйон дослідних тварин за ароматом, прозорістю та смаковим якостям відповідав ветеринарно-санітарним вимогам.
14. Економічна ефективність застосування природних імуномодуляторів та модифікованих біологічно активних речовин складається із зниження захворюваності тварин, підвищення їхньої збереженості (на 5,012,0 %), середньодобового приросту маси тіла (на 26,6 %), зменшення затрат на одиницю продукції (на 815 %) та зниження собівартості тваринницької продукції на одну голову за період досліду на 5,220,4 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При оцінці ефективності застосування тваринам різних доз і режимів не-модифікованих і модифікованих препаратів доцільно досліджувати та враховувати стан гемоглобінсинтезувальної і білоксинтезувальної функцій організму, трансамінуючої системи та показники клітинного і гуморального імунітету.
2. З метою превентивної терапії, за умов впливу паратипових факторів, для підвищення природної резистентності, збереженості та енергії росту свиней доцільно застосовувати імуномодулюючий препарат Ферамін”: поросятам-сисунам починючи з третьої доби, життя у дозі 2,0 мл/гол., свиням групи дорощування і відгодівлі 3,0 мл/гол., внутрішньом’язово, одноразово або дворазово з інтервалом 12 діб (згідно з технічними умовами ТУ У 46.15.41299, затвердженими Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України від 12.06.1999 року, настановою щодо застосування препарату Ферамін” №1514/203, затвердженою Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України від 28.10.1999 року, та рекомендаціями, затвердженими Науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, протокол №1 від 25.12.2001 р.).
3. З метою підвищення природної резистентності, збереженості і продуктивних якостей свиней необхідно використовувати природний імуномодулюючий препарат КАФІ”: тваринам групи дорощування у дозі 0,2 мл/гол., свиням відгодівельного віку 0,5 мл/гол. одноразово або дворазово (згідно з рекомендаціями, затвердженими Науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, протокол №1 від 22.12. 2000 та 25.12.2001 рр.).
4. Для профілактики розвитку імунодефіцитного стану, активації природної резистентності, підвищення збереженості та продуктивних якостей свиней слід застосовувати модифіковані електромагнітними випромінюваннями надвисокої частоти препарати Ферамін”, КАФІ” і Феролізин” (згідно з рекомендіціями щодо використання у свинарстві імуномодулюючого препарату КАФІ”, структурованого приладом Політон2”, 2001 р.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Данчук В. Шляхи підвищення продуктивності свинарства // Тваринництво України. 2000. № 78. С. 23.
2. Войтенко С. Провідний племзавод миргородської породи свиней // Тваринництво України. 2000. № 78. С. 23.
3. Сокол О. Динаміка і структура світового виробництва м’яса // Тваринництво України. 2003. №3. С. 45.
4. Демчук М.В. Вимоги до розвитку зоогігієнічної науки в Україні на межі тисячоліть // Ветеринарна медицина України. 2003. № 6. С. 3536.
5. Чумаченко В.Ю., Чумаченко В.В., Бойко Н. Лікування та профілактика захворювань тварин з урахуванням їх імунного статусу // Ветеринарна медицина України. 2003. №.3. С. 2728.
6. Галант В., Довгій Ю. Вплив іонізуючої радіації та фасціольозної інвазії на гуморальні, клітинні фактори захисту організму худоби // Тваринництво України. 2000. № 78. С. 1718.
7. Чумаченко В.Ю. Імунологічний контроль препаратів вимога часу // Ветеринарна медицина України. 2003. № 1. С. 19.
8. Апатенко В.М Смешанные инфекции сельскохозяйственных животных. К.: Урожай, 1990. 172 с.
9. Сірацький Й.С., Федорович Є.І. Адаптаційні особливості тварин української чорно-рябої молочної породи // Вісник аграрної науки. 2001. №9. С. 2425.
10. Beel J.I. Molecular anatome of immune response. Immunol. Rev., 1998, Vol. 163. P 518.
11. Ревенко О., Перетятько Л. Імуногенетичний аналіз свиней полтавської породи // Тваринництво України. 2003. № 3. С. 2224.
12. Горбачова Н. Якість м’яса чистопорідних і помісних свиней // Тваринництво України. 2003. № 4. С. 78.
13. Войтенко С. Проблеми локальних порід свиней // Тваринництво України. 2003. № 6. С. 45.
14. Топіха В., Волков А. Інтенсивне ведення галузі свинарства // Тваринництво України. 2003. № 8. С. 24.
15. Гнатюк С. Не стримувати розвитку промислового свинарства // Тваринництво України. 2003. № 9. С. 23.
16. Булавкіна Т. Проблема виробництва екологічно чистої свинини //Тваринництво України. 2002. № 11. С. 13.
17. Акімов С., Перетятько Л. Збільшувати виробництво свинини //Тваринництво України. 2002. № 8. С. 1011.
18. Мужчіль С. Використання ферментних препаратів для підвищення конверсії соняшникового шроту комбікормів для молодняку свиней // Тваринництво України. 2003. № 6. С. 2526.
19. Чертков Д., Колот І, Гламазда В. Маловитратна технологія основа високорентабельного свинарства // Тваринництво України. 2003. № 7. С. 1011.
20. Соколюк В., Москаленко В. Порушення обміну речовин у свиноматок // Тваринництво України. 2003. № 8. С. 2629.
21. Волощук В., Майструк С. Нетрадиційні методи вирощування молодняку свиней // Тваринництво України. 2003. № 9. С. 1011.
22. Колесник М. Ехінацея в раціонах свиноматок // Тваринництво України. 2003. № 5. С. 30.
23. Ezekowiz R.A. Hofman J.A. Innate immuniti. Curr. Opin. Immunol., 1996, Vol. 8, P. 82.
24. Sangild P.T. Pretern birth affect the intestinal response to parenteral and enteral nutrition in newborn pigs // G. Nutr. 2002. Vol. 132. P. 26732681.
25. Unlibruck G. Immunbiologi // Goldmann, Munchen 1994. Vol. 61, № 2. P. 108110.
26. Свинарство і технологія виробництва свинини / В.І. Герасимов, Л.М. Цицюрський, Д.І Барановський, В.М. Нагаєвич, В.П. Рибалко, М.В. Чорний, Ю.В. Засуха, В.В. Писаренко. За ред. В.І. Герасимова. Х.: Еспада, 2003, 448 с.
27. Abdou N.G., Abdou N.L. Bone marrow // The bursa eguivalent in man. Science. 1992 .Vol. 17, № 40. Р. 446448.
28. Owen J.J., Cooper M.D., Raff M.C. 1n vitro generation of B-systemlypmhocytes of mouse fetal liver a mammalian bursa eguivalent // Nature. 1994. Vol. 24, № 9. P. 360366.
29. Buschman H.G. Die Treunung und Dibbrendziezung von Immunokomponenten. Zellen bei schwein und Rind. // Zb. Veterinarmed. 1994. Vol. 3, №3. Р. 603622.
30. Neron S. B-cell-dependent regulation of the Murine T-cell independent immune response against the hurnab blood group A antigen. Immunological Invest., 1997. Vol. 26, Р. 635640.
31. Дацьків О.М. Імунний статус плодів і телят з різним антенатальним розвитком // Автореф. дис. ... канд. с-г. наук. Львів, 1999. 19 с.
32. Hodes R.J. Aging and the immune system. Immunol. Rev., 1997, Vol. 160, P. 59.
33. Контроль впливу ветеринарних лікарських засобів на стан імунітету тварин / М. Косенко, І. Коцюмбас, Ю. Косенко, О. Дацьків, Н. Лісова // Ветеринарна медицина України. 2004. №1. С. 4344.
34. Movat A.M., Viney J.L. The anatomical basis of intestinal immunity. Immunol. Res., 1997, Vol. 156, P. 145167.
35. Barkai N. Bacterial chemotaxis: United we sense. Nature. 1998, Vol. 393, P. 1820.
36. Jaroscova L., Kovaru F., Tlascolova H. The development of B-lymphosytes and their reactivity in pig fetuses. Vivo Immund., Histophisiol. Lymp. System. Pros. 7-th. Conf. Limph. ti ssues and Germin: Cent. Immune React. Gronglingen.N.Y. L.,1992. Vol. 20, № 6. Р. 9096.
37. Grunwald U. Monocytes can phagocytose Gram-negative Bacteria by a CD 4-dependent mechanizm. J. Immunol., 1996, Vol. 157, P. 41194125.
38. Bastion J. Lymphocute ecto-S nucleotidase activiti in infansy. J. // Immunol. 1994. Vol. 133, № 5. P. 30143015.
39. Cooper M.D., Kerney J.E., Lydyard P.M. Studies of generation of B-cells diversity in mouse, man an Chicken. Cold. Spring Harbor symp. Quant. Biol. Spring Harbor. 1997. Vol. 40, № 14. P. 139149.
40. Рибалко В.П., Висланько О.О Порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних та м’ясних якостей свиней різного напряму продуктивності // Вісник аграрної науки. 2002. № 8. С. 2831.
41. Jaroskova L., Covaru F., Tlaskolova H. The development of B-lymphocytes and their reactivity in pig betuses. Vivo Immunol., Histophisiol. Lymph. System. Proc. 7th. Conf. Lymph. Tissues and Germin: N.V. L. 1992. Vol. 22, № 8. P. 705712.
42. Hofman J., Pospisil M., Tlaskaiova K., Proliferatoon and differentiatoon of B - cells in ontogeny // Dev.Comp. Immunol. 1993. Vol. 60, № 7. P.741742.
43. Raghunotan R., Miller M., Wuest S. Ontogeny of the immune system: foctal lamb as model // Pediatr. Res. 1994. Vol. 18, № 7. P. 451456.
44. Kats D.,H., Arterding D. The role of hystocompatibility gene products in lymphocytes triggering and ifferentiation // Fed. Proc. 1996. Vol. 35, № 4. P. 20592060.
45. Andoh F. Molecular characterization of complement components (C 3, C 4, and factor B) in human Saliva. J. Clin. Immunol., 1997, Vol. 17, P. 404408.
46. Carrol M.C., Complement and the immune response. Curr. Opin. Immunol., 1997, Vol. 9, P. 6469.
47. Люльченко М. Вплив радіаційного випромінювання на резистентність організму бугайців за різних рівнів годівлі // Тваринництво України. 2001. № 1112. С. 19.
48. М’ясна продуктивність бичків у зоні радіоактивного забрудення / І. Корх, Н. Сорока, А. Вертійчук // Тваринництво України. 2001. № 1112 С. 2123.
49. Романов Л. Подолання наслідків аварії на ЧАЕС у тваринництві // Тваринництво України. 2002. № 3 С. 810.
50. Алексійчук Т.В. Організаційні форми та ефективність виробництва свинини // Вісник аграрної науки. 2002. № 11. С. 7072.
51. Миллер Дж., Дукор Р. Биология тимуса; Пр. с анг. М; Мир, 1967. 112 с.
52. Яблонський В., Боднар О. Щодо методики імунологічних обстежень тварин // Ветеринарна медицина України. 2001. С. 46.
53. Давидов О. Ісаєва Н. Застосування імуностимуляторів у рибництві та їх вплив на фагоцитарні реакції у риб // Ветеринарна медицина України. 2003. №2. С. 1112.
54. Вейсман И.А., Худ А.Е., Вуд У.Б. Введение в иммунологию. М.: Высш. шк.; 1983. 160 с.
55. Галактионов В.Г. Графические модели в иммунологии. М.: Медицина, 1986. 240 с.
56. Йегер Л. Клиническая иммунология. М.: Медицина,1986. Т.1. 476 с.
57. Кульберг А.Я. Молекулярная иммунология. М.:Медицина, 1985. 170 с.
58. Купер Э. Сравнительная иммунология. М. Мир, 1980. 420 с.
59. Лозовой В.П., Шергин С.М. Структурно-функциональная организация лимфоидной системы. Новосибирск, 1981. 224 с.
60. Акімов С., Перетятько Л. Основні напрями подальшої роботи по вдосконаленню свиней полтавської та української м'ясних порід // Тваринництво України. 2002. № 5. С. 2324.
61. Механизмы иммунопатологии / Под ред. С. Косп П. А. Уорд Р. Т. Мак Класки. М.: Медицина, 1983. 398 с.
62. Иммунобиология гормонов тимуса / Гриневич Ю.А, Чеботарев В.Ф. Никольский И.С. и др. Под ред. Ю.А. Гриневича, В.Ф. Чеботарева. К. Здоровья, 1989. 151 с.
63. El Rouby S., Praz F., Papiernik M. Thymic reticulum in mice // J. Immunol. 1995. Vol. 1, № 6. P. 36253631.
64. Fink P.L., Weissman I.L., Kaplan H.J., Kyewski B.A. The immunocompetence of murine stromal cell-associated thymocytes // J. Immunol. 1994. Vol. 133, № 5. P. 22662272.
65. Goldstein A.L.,Gupta A. Purification and biological activity of thymosin, at hormone of the thymus qland // Proc. Nat .Acad. Sci., USA. 1992. Vol. 6, №11. P. 18001803.
66. Goldstein A.L., Low T.L. Thymosin a1 isolation and sequence analysis of Immunologicaly active thymic polypeptide // Proc. Nat. Acad. Sci., USA. 1993. Vol. 74, № 2. Р. 725729..
67. Hiai H.,Sato C., Buma Y.O Differention associated cellular complex formation of murine thymocytes with thymic stromal cells // Cancer Res. 1994. Vol. 44, №5. P. 57715775.
68. Homo-Delarche F., Duval D. Prostaglandin production by phagocytic cell of the mouse thymic reticulum in culture and its modulation by indometacin and corticosteroids // J.Immunol. 1991. Vol. 135, №1. P. 506511.
69. Houben-Lefresne M.P., Varlet A. Thymic nurse cell and thymic repopulation after whole body sublethal irradiation in mice // Thymus. 1984. Vol. 4, № 6. P. 324333.
70. Kook A.L. Like activity of a thymus humoral factor on the induction of immune competence in lymphoid cells // J.Exs.Med. 1994. Vol. 4, № 3. P. 193 207.
71. Kyewki B.A., Fathman G.G. Intrathymic presentation of circulating nonmajor histocompatibility complex antigens. Nature . 1994. Vol. 308, № 59. P. 196199.
72. Low T.L., Goldstein A.L. Thymosin and other thymic hormones and their synthetic analogues // Springer Seminars in Immunopathology. 1990. Vol. 4, № 2. P. 169189.
73. Mc Farland E.J. The human thymic microenvironment // J. Immunol. 1991. Vol. 133, №3. P. 1241124
74. Mittal A. Thymic cells of severely undernourished mice // J.Immunol. 1991. Vol. 135, № 1. P. 337232.
75. Morgan D.D., Grossman G. Analysis and properties of the cytosolic estrogen receptor from rat thymus // Endocr. Res. 1991. Vol. 12, № 2. P. 193207.
76. Muller-Hermelink H.K., Steinmann G.G. Age related alterations of intrathymic microenvironments In Lymphoid cell functions in aging // Eurage. 1994. Vol. 315, № 19. P. 308309.
77. Ember J.A. Complemtnt factors and their receptors. Immunopharmacology. 1997, Vol. 38, P. 317.
78. Papiernik M., Homo-Delarche F. Thymic reticulum in mice // Eur. J.Immunol. 1993. Vol. 14, № 8. P. 689692.
79. Trainin N., Pecht M., Handrel Z. Thymic hormones: inducers and regulators of the T-cell system // Immunology Today. 1993. Vol. 24, № 1. P. 1621.
80. Fukuoha Y. Molecular coloning of two isoforms of the guyena pig C 3 a receptor. J. Biol. Cytv., 1997, Vol. 114, P. 5862.
81. Бабаева А.Т. Регенерація и система иммуногенеза. М.: Медицина, 1993.256 с.
82. Бартова Л.М., Кулагина Н.Н., Маргулис Г.У. Иммунология. М.: Наука, 1987. № 2. С. 1718.
83. Перспективи розвитку АТЗТ Агро-Союз” 2002, 19 с.
84. Zanetti M., Glots D., Sollaso M. // Immunol. Letters. 1993. Vol. 16, № 34. P. 277.
85. Roitt I .M., Cook A . Immunol. Letters. 1993. Vol. 16, № 34. P. 259.
86. Астахова О. Эколого-экономическое состояние производственной зоны свинокомплекса // Свиноводство. 1995. № 5. С. 1415.
87. Волынец Л.К., Такрова Т.Н. Экологические аспекты во время вспышек колибактериоза в свиноводческих хозяйствах // Материалы Междун. науч.-конф. Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы”. Харьков. 1995. С. 606608.
88. Menezes G.S., Mucida D.S. Stimulation by food proteins plays a critical role in the maturation of the immune system //.Int. Immynol. 2003. Vol. 15. P.447453.
89. Van Krieken G.A. Functional histology of the spleen // Histopathology. 1998. Vol. 32. P. 172179.
90. Pieters J. MNC. class II restricted antigen presentation. Curr. Immunol. 1997. Vol. 9, P. 4280.
91. Манько В.М., Халатян Л.А., Руднева Т.Б. Микробиология, эпидемиология и иммунобиология . М.: Медицина, 1990. № 11. С. 8183.
92. Водопьянов П.А. Экономические последствия научно-технического прогресса. Минск.: Наука и техника, 1990. 70 с.
93. Піскун В. Видалення та обробка стоків при промисловому виробництві свинини // Тваринництво України. 2002. № 7. С. 910.
94. Буров В.Н., Сазонов А.П. Биологически активные вещества в защите растений. М.: Агр. Издат, 1989. 285 с.
95. Телитченко М.М., Остроумов С.А. Введение в проблемы биохимической экологии. М.: Наука, 1990. 285 с.
96. Черный Н. В. Генетические основы повышения резистентности организма животных // Тез. докл. Всес. науч.-прак. конф. Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и совершенствованные меры борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств” (1217 сентября 1991, Харьков). 1991. С. 3839.
97. Міланко О., Калашник М., Волинець Л. Асоційовані інфекції свиней // Тваринництво Украини. 1991. № 1. С. 27.
98. Павленко М., Ковалюшко В. Неповноцінна годівля свиней як основна причина масових захворювань і загибелі поросят // Тваринництво України. 1996. №3. С. 1718.
99. Достоєвский П.П., Ільченко А.В. Проблеми неінфекціойної патології тварин // Вісник Білоцерків. держ. агр. ун-ту: Зб.наук. праць. Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.1. С. 36.
100. Прискока В.А. Система исследований при смешанных инфекциях // Ветеринария. 1993. №2. С. 2526.
101. Волынец Л.К., Балицкий Ю.Г. Эшерихиозы и экология свиноводческих комплексов // Тез. докл. респ. конф. Ветеринарная медицина:экономические, социальные и экологические проблемы”. Харьков . 1990. С. 6465.
102. Незаразные болезни молодняка / И.М. Карпуть Ф.Ф., Порохов, С.С. Абрамов и др. // Под ред. И.М. Карпутя. Минск.: Ураджай, 1995. С. 116132. . Минск; Ураджай, 1993. 228 с.
103. Волинець Л.К. Колібактеріози тварин // Ветеринарна медицина Украини . 1996. № 7. С. 2829.
104. Волынец Л.К. Эпизоотологические показатели колибактериоза поросят в Украине и их оценка в проведении оздоровительных мероприятий // Материалы междунар. науч. конф. Общая эпизоотология: экологические и методологические проблемы”. Харьков. 1995. С. 8285.
105. Волков Г.К. Ветеринарно-гигиенические мероприятия на малых и средних молочно-товарних фермах // Ветеринария . 1996. № 6. С. 39.
106. Волинець Л.К. Колібактеріоз поросят у господарствах України (епізоотологія, діагностика, профілактика ): Автореф. дис. ... д-ра вет наук.: 16.00.03 / Укр.с.-г. академия . К., 1994. 38 с.
107. Апатенко В.А. Естественная устойчивость и проблема иммунодефицитов в животноводстве // Селекция сельскохозяйственных животных к болезням,повышение резистентности и продуктивного долголетия (выпуск 9) ВНИИПЛЕМ, Москва,1992. С. 1617.
108. Апатенко В.А. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.:Урожай, 1994. 128 с.
109. Карпуть И.М. Иммунопатология и иммунология болезней молодняка. Минск.: Ураджай, 1993. 288 с.
110. Засєкін Д.А. Моніторинг важких металів у довкіллі та способи зниження їх надлишку в організмі тварин: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.06 / Національний агр-й ун-т. Київ., 2002. 40 с.
111. Карпуть И.М., Морхат И.Б. Приобретенная иммунная недостаточность при нефрозе телят, больных пневмоэнтеритами // Вісник Білоцерків. держав. аграр. у-ту: Зб. наук. праць. Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.1 . 1998. С. 7779.
112. Козьменко В.В. Взаимосвязь между гематологическими показателями и продуктивностью свиней // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Вип. 3, Харків 1998. С. 156158.
113. Голик М.П. Зоогігієнічне та ветеринарно-санітарне обґрунтування комплексної профілактики гастроентеритів у поросят у Подільському регіоні України: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.02.04 / Львів. академ. вет. мед. Львів.,1998. 19 с.
114. Апатенко В.А., Самохін В.А. Підвищення збереженості поросят // Ветеринарна медицина України . 1997. № 4. С. 20.
115. Савченко І. Інтегральна оцінка резистентності молодняку сільськогосподарських тварин // Тваринництво України. 1997. № 12. С. 17 18.
116. Чумаченко В.Ю. Резистентність тварин і фактори, що впливають на її стан // Ветеринарна медицина України. 1997. №3. С. 2325.
117. Грищук Г.П. Еколого-гігієнічне обґрунтування згодовування гумату натрію та цеолітів сухостійним коровам і молодняку в зоні малоінтенсивного радіаційного забруднення: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.06 / Харківський зоовет. ін-т. Харків., 2001. 20 с.
118. Федоров Ю.Н., Верховский О.А. Иммунодефициты домашних животных. М.: 1996. 95 с.
119. Герасимов В.И. Естественная резистентность и продуктивность помесных свиней розличних генотипов // Селекция сельськохозяйственых животных на устойчивость к болезням, повышение резистентности и продуктивного долголетия (Вып. 9), ВНИИПЛЕМ, Москва, 1992. С. 3536.
120. Галатюк О.Е. Імунологічна реактивність коней // Тваринництво України. 1997. № 11. С. 1516.
121. Бакшеев А.Ф., Ефанова Н.В. Субпопулиционный состав Т-лимфоцитов у поросят с отрицательной и положительной реакцией на голотан // Селекция сельскохозяйственных животных на устойчивость к болезням, повышение резистентности и продуктивного долголетия (Вып.9.), ВНИИПЛЕМ, Москва, 1992. С. 3536.
122. Кашин А.С. Ветеринарно-эколого-токсикологические аспекты изучения заболеваемости и гибели животных // Материалы междунар. конф. Загрязненность экологических систем токсикантами и актуальные вопросы современной фармакологии и токсикологии”. 1996. С. 6566.
123. Манейко М.Г. Енергетичні процеси в мітохондріях міокарда кур бройлерів та вплив на них умов утримання // Матеріали Міжнарод. конф. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини . Вип. 3. Харків, 1998. С. 279282.
124. Бойко В.И. Желудочно-кишечные болезни поросят и их лечение // Ветеринария. 1994. С. 6169.
125. Ожигова Т.С., Духницький В.Б. Імуностимулююча дія ізамбеку на організм свиней // Вісник аграрної науки. 1995. №8. С. 5356.
126. Коромыслов И.Ф. Научные исследования по инфекционной патологии животных // Ветеринария. 1995. № 8. С. 37.
127. Кузнецов А.М. Физиологическая незрелость поросят: механизм развития, течения обменных процессов и возможности их коррекции // Материалы междун. конф. Загрязненность экологических систем токсикантами и актуальные вопросы современной фармакологии и токсикологи”. Троицк. 1996. С. 1620.
128. Левантин Д. Состояние свиноводства в различных странах мира // Свиноводство. 1996. №3. С. 2527.
129. Матюшко В., Дозорець Е. Ешерихіози свиней // Тваринництво України. 1996. № 7. С. 1516.
130. Никольский В. В, Божко В. И., Бортничук В. А. Болезни молодняка свиней. К.: Урожай, 1989. 192 с.
131. Мороз І.Г., Лєсков А.А. Вміст мікроелементів у крові та кістках поросних свиноматок // Вісник аграрної науки. 1995. № 11. С. 6264.
132. Павлюк И.М. Влияние додецония на иммунную реактивность организма поросят-гипотрофиков // Ветеринария . 1991. № 3. С. 5355.
133. Панин А.Н., Серых Н.И. Повышение эффективности пробиотикотерапии у поросят // Ветеринария. 1996. № 3. С. 1722.
134. Петренко І., Гнатюк С. Профілактика незаразних хвороб у промисловому свинарстві // Ветеринарна медицина України. 1996. № 3. С. 1011.
135. Побат В.О. Проблеми і перспективи тваринництва // Тваринництво України. 1996. № 12. С. 25.
136. Походня Г.С. Теория и практика воспроизводства и выращивания свиней. М.: Агропромиздат, 1990. 271 с.
137. Прискока В.А., Достоєвський П.П., Борзяк А.Т. Паразитоценози як етіологічний фактор змішаних інфекцій // Мінсільгоспрод України. К.,1995. С. 2326.
138. Прискока В.А. Система исследований при смешанных инфекциях // Ветеринария. 1993. № 2. С. 2526.
139. Прискока В.А. Технологічні прийоми для боротьби із змішаними інфекціями свиней у промислових комплексах // Ветеринарна медицина України. 1996. № 3. С. 1011.
140. Рибалко В. Напрямки наукових досліджень у свинарстві // Тваринництво України. 1995. № 1. С. 79.
141. Рибалко В., Герасимов В. Свинарство України // Тваринництво України. 1995. № 1. С. 79.
142. Собко А.И., Клестова З.С. Изучение распространения ротавирусной болезни свиней // Материалы Междунар. науч. конф. Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы”. Харьков, 1995. С. 176177.
143. Карпуть И.М. Иммунная реактивность свиней. Минск, Ураджай. 1991. 120 с.
144. Пивовар А.М. Повышение иммунной реактивности поросят - сосунов в промышленном свиноводстве // Тез. рес. конф. Ветеринарнарные проблемы промышленного свиноводств” Ч. 2. Белая Церковь. 1990. С. 2425.
145. Зимин Ю.И. Стресс: иммунологические аспекты // Итоги науки и техники ВИНИТИ.,Сер. Иммунология. 1992. Т.8. С. 3960.
146. Собко А.І., Павлов Е.Г. Ветеринарна технологія у промисловому свинарстві. К.: УкрІНТЕІ, 1994. 192 с.
147. Березовський М., Хатько І. Більше уваги вирощуванню та оцінці племінних свиней / Тваринництво України. 2002. № 8. С. 2022.
148. Чумаченко В.Ю., Ященко Н.Ф. Возрастные и породные различия естественной резистентности у свиней в условиях крупных специализированных хозяйств // Тез. док. рес. конф. Меры профилактики и борьбы с болезнями молодняка сельскохозяйственных животных в промышленных комплексах”. Минск. 1988. С. 9698.
149. Шадрин А.Ф., Рогожникова М.С., Применение цеолитов для профілактики болезней свиней // Ветеринария. 1995. № 1. С. 4850.
150. Шпичак С.М., Свиноус І.В. Економічні проблеми виробництва свинини в Україні // Вісник аграрної науки . 1997. № 1. С. 7177.