ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ОРБІТИ ТА ПРИДАТКІВ ОКА

Краткое описание

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ
ім. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЯКОВЕНКО ТАРАС ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 617.76+617.77+617.711]-006.44-006.44.03]-79

ОптиМІЗАЦІЯ діагностики ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИХ новоутворень орбіти та придатків ока

14.01.18 Офтальмологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Віт Валерій Вікторович
доктор медичних наук, професор

Одеса 2008

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................
РОЗДІЛ 1 ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, КЛІНІЧНІ, ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ І ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ОРБІТИ ТА ПРИДАТКІВ ОКА (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).............................................
1.1 Епідеміологія, класифікація, клінічні прояви лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока....................................................................................
1.2 Інструментальні та лабораторні методи діагностики лімфом, реактивної лімфоїдної гіперплазії орбіти та придатків ока..............................................................................
1.3 Клітинні типи неходжкінських лімфом орбіти та придатків ока (гістологічна, імуногістохімічна, цитогенетична характеристика) і їх прогностичне знаення............................
Резюме.................................................................................................
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..........................
2.1 Методичний підхід..
2.2 Об’єкт дослідження.
2.3 Методи дослідження
Розділ 3 Клінічні прояви лімфопроліферативних новоутворень орбіти і придатків ока та можливість їх використання в діагностиці новоутворень лімфоїдного генезу...........................................................................
Резюме
Розділ 4 Морфологічні та імуногістохімічні особливості лімфопроліфе-ративних новоутворень орбіти та придатків ока..................................................................
4.1 Характеристика гістологічної будови лімфо-проліферативних новоутворень орбіти та придатків ока............................................
4.2 Особливості імуногістохімічного дослідження лімфо-проліферативних новоутворень орбіти та придатків ока............................................................
Резюме
Розділ 5 Цитогенетичні критерії діагностики лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока...........................
Резюме.
Розділ 6 Система діагностичних заходів при лімфопроліферативних новоутвореннях орбіти та придатків ока.......................................................................................
Резюме
Аналіз та узагальнення результатів дослідження.
Висновки.
Практичні рекомендації
Список використаних джерел..

Перелік умовних скорочень

ДВКЛ дифузна В-крупноклітинна лімфома
КТ комп’ютерна томографія
ЛБЛ лімфобластна лімфома
ЛЗМ лімфома зони мантії
ЛМЗ лімфома маргінальної зони
ЛЦЛ лімфоцитарна лімфома
ЛПН лімфопроліферативні новоутворення
МІ мітотичний індекс
МПІ міжнародний прогностичний індекс
МРТ магнітно-резонансна томографія
РЛГ реактивна лімфоїдна гіперплазія
ФЛ фолікулярна лімфома

Вступ

Актуальність теми
Онкологічні захворювання були і залишаються однією з найбільш актуальних проблем в медицині [4,17,43,101]. За даними центру статистики МОЗ України, відмічається стійка тенденція до щорічного збільшення злоякісних новоутворень. Щорічно в Україні захворюють до 160 тис. чоловік, вмирають біля 100 тис. [18].
Серед лімфопроліферативних новоутворень (ЛПН) орбіти та придатків ока реактивна лімфоїдна гіперплазія (РЛГ) становить 29% - 50%, а на лімфоми відповідно припадає 50% - 71% [116,121,133,155,163,175]. Серед злоякісних новоутворень орбіти та придатків ока лімфоми становлять від 12 до 17% [4]. Кількість неходжкінських лімфом у загальній онкології за останні 25 років збільшилась майже вдвічі [106].
Лімфоїдні новоутворення орбіти та придатків ока мають поліморфну клінічну картину, що утруднює встановлення правильного діагнозу. Виділити патогномонічні ознаки РЛГ та лімфоми важко. З моменту виникнення перших клінічних симптомів лімфоми орбіти та придатків ока до встановлення остаточного діагнозу проходить від 3 міс. до 7 років і в середньому цей час становить 23 місяці [75]. Вочевидь необхідність використання додаткових методів, а саме морфологічного, імуногістохімічного, цитогенетичного - для постановки правильного діагнозу [102,113,191,194]. Деталізація діагнозів і диференціація їх в кінцевому результаті дозволяє обрати індивідуальний підхід у подальшому обстеженні хворих з ЛПН орбіти і придатків ока і лікувальну тактику.
Вивчення гістологічної будови пухлини визначає походження новоутворення, характер патологічного процесу, особливості її структури [12]. Різноманіття клітинних типів лімфом, а також в ряді випадків відсутність чітких критеріїв диференційної діагностики РЛГ та лімфом обмежує діагностичні можливості морфологічного методу. Імуногістохімічне дослідження дозволяє встановити імунофенотип пухлини, тим самим визначити її клітинний тип [43, 194]. Відомі панелі діагностичних антитіл складаються з великої кількості препаратів і, в основному, орієнтовані на загальну онкологію. Вони включають наступні антитіла: CD3, CD5, CD10, CD20, CD23, CD43, bcl2, bcl6, CD79a, CD138, cyclin D1, kappa і lambda [26,40,51,150]. Нажаль, при проведенні імуногістохімічних досліджень не враховуються в повній мірі структурні особливості ЛПН орбіти та придатків ока. Мала кількість біопсійного матеріалу (особливо у випадках кон’юнктивальної локалізації пухлини) ускладнює інтерпретацію результатів. Саме дослідження довготривале та дороге. Тому існує необхідність у застосуванні альтернативних методів дослідження, у визначенні їх раціональних комбінацій. Найбільш оптимальним в цьому плані є цитогенетичне дослідження, яке проводиться за допомогою лише світлової мікроскопії і на малій кількості біопсійного матеріалу. Таке дослідження ЛПН характеризує пухлину на підставі визначення кількості та особливості клітин, що знаходяться в М-фазі клітинного циклу [20, 59]. Цитогенетичне дослідження може бути використане для проведення диференційної діагностики і встановлення ступеня злоякісності, на самперед, між CD5- та CD5+ лімфомами маргінальної зони (ЛЗМ), бо єдиної думки, щодо ступеня їх злоякісності не існує [28, 52, 70]. Але не при всіх клітинних формах ЛПН, враховуючи мітотичну активність, а також типи мітозів, можна встановити правильний діагноз [2]. Крім того, не встановлена діагностична цінність окремих показників цитогенетичної характеристики ЛПН. Визначення показань до застосування цитогенетичного дослідження ЛПН орбіти та придатків ока надасть можливість спростити діагностику таких пухлин.
Зважаючи на окреслені проблеми доцільною є розробка оптимальної системи діагностичних заходів досліджень, а також послідовність та об’єм їх застосування в кожному конкретному випадку ЛПН орбіти та придатків ока.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота являлась фрагментом затвердженої АМН України НДР: „Визначити значення імуноморфологічних і імунологічних методів дослідження при проведенні диференційної діагностики і контролю ефективності органозберігаючого лікування новоутворень увеального тракту, орбіти і повік”, 2007-2009 рр. (№ держреєстрації 01070U002646) та НДР по лінії міжнародного науково-технічного співробітництва „Диференційна діагностика злоякісних лімфом ока, придатків та орбіти”, 2004-2006 рр., яка виконувалась згідно договору між Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України і офтальмологічним центром університету м. Мансура, Єгипет. Пошукач був співвиконавцем.
Мета дослідження
Оптимізувати діагностику лімфопроліферативних новоутворень орбіти і придатків ока шляхом раціонального використання клінічних, морфологічних, імуногістохімічних і цитогенетичних методів дослідження.
Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні задачі:
1. Виявити частоту лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока.
2. Встановити специфічний набір діагностичних антитіл для диференційної діагностики лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока.
3. Встановити клітинні типи та імунофенотип лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока згідно класифікації ВООЗ (2001) для визначення структурних особливостей лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока.
4. Виявити значимі клінічні ознаки для проведення диференційної діагностики реактивних лімфоїдних гіперплазій і лімфом орбіти та придатків ока.
5. Визначити диференційно-діагностичну значимість цитогенетичної характеристики лімфом маргінальної зони і лімфом зони мантії.
6. Встановити оптимальну систему діагностичних заходів при лімфопроліферативних новоутвореннях орбіти та придатків ока на основі клінічних, морфологічних, імуногістохімічних і цитогенетичних даних.
Об’єкт дослідження. Лімфопроліферативні новоутворення орбіти та придатків ока.
Предмет дослідження. Клінічна картина лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока; морфологічна картина клітинних типів лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока; мітози лімфом маргінальної зони і лімфом зони мантії; імунофенотип лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока.
Методи дослідження. Клінічні, рентгенологічні, морфологічні, імуногістохімічні, цитогенетичні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше, що значимою ознакою для проведення диференційної діагностики між CD5+ та CD5- лімфомами маргінальної зони орбіти і придатків ока є мітотичний індекс, для CD5+ лімфом маргінальної зони він становить більше 0,1%, а для CD5- 0,1% і менше.
Доповнені наукові дані про те, що дифузні В-крупноклітинні лімфоми орбіти та придатків ока представлені лімфобластним варіантом.
Вперше запропоновано оптимальний спосіб, визначений в об’ємі та послідовності застосування, для діагностики мілкоклітинних лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока, який проводиться у два етапи: проведення диференційної діагностики між реактивною лімфоїдною гіперплазією та лімфомою на першому етапі; в разі наявності В-клітинної лімфоми виконується другий етап по встановленню клітинного типу останньої.
Практичне значення отриманих результатів
Встановлено, що вірогідність наявності мілкоклітинної лімфоми, яка має мономорфну структуру у хворих віком більше 62 років, становить не менше 92,6%.
Запропонований комплекс заходів (клінічних, морфологічних, імуногістохімічних та цитогенетичних) дозволяє спростити діагностику лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока шляхом відмови від застосування імуногістохімічного дослідження при пухлинах, що складаються із центробластів, і при мілкоклітинних новоутвореннях з мономорфною гістологічною структурою у хворих похилого віку.
Впровадження в практику
Розроблений спосіб диференційної діагностики лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока впроваджений у лабораторії патоморфології та електронної мікроскопії Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України.
Особистий внесок здобувача в розробку наукових результатів
Ідея наукового дослідження належить науковому керівнику, д.мед.н., проф.Віту В.В. Пошукачем спільно з науковим керівником проведена постановка задач дослідження і визначена методологія роботи. Особисто автором проводився аналіз вітчизняної та іноземної літератури за обраною темою, що дало змогу розробити програму виконання дисертаційної роботи. Проведено аналіз одержаних даних, наукове обґрунтування та інтерпретація здобутих результатів, підготовка їх до публікації. Також автор особисто виконував клінічне обстеження 17 хворих, провів 73 морфологічних та імуногістохімічних досліджень. Цитогенетичне дослідження пошукач особисто провів 31 пацієнту. Визначення імунофенотипу ЛПН пошукач виконував спільно із співробітниками відділу механізмів протипухлинної терапії на базі Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Е. Кавецького НАН України. Статистичний аналіз проводився при консультативній допомозі наукового співробітника Драгомірецької О.І. В наукових роботах, що опубліковані по темі дисертації у співавторстві, головна роль у постановці задач дослідження, аналізі результатів, визначенні їх значимості належить пошукачу.
Апробація результатів дисертації
Основні положення та результати дослідження доповідалися і обговорювалися на науково-практичній конференції молодих вчених України (Харків, 2006); 4-й Міжнародній конференції офтальмологів країн Причорномор’я (Анапа, 2006); ювілейній науково-практичній конференції Федоровские чтения 2007” (Москва, 2007), 105 конгресі товариства німецьких офтальмологів (Берлін, 2007), вченій раді Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (Одеса, 2007)
Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт, в тому числі 3 статті в наукових журналах і збірниках наукових праць, рекомендованих ВАК України, 4 - в тезах конференцій, отриман 1 патент України на винахід.

Список литературы

Висновки
1. Серед злоякісних новоутворень орбіти та придатків ока лімфоми становлять біля 15%. Відсутня єдина думка щодо ступеня злоякісності CD5+ та CD5- лімфом маргінальної зони орбіти та придатків ока. Поліморфність клінічної картини та схожість гістологічної структури утруднює проведення диференційної діагностики між лімфопроліферативними новоутвореннями орбіти та придатків ока, що викликає необхідність у розробці діагностичних заходів, які б враховували структурні особливості пухлин цієї області.
2. Модифікований спосіб діагностики мілкоклітинних лімфопроліферативних новоутворень у клінічній офтальмоонкології необхідно проводити у два етапи: проведення диференційної діагностики між реактивною лімфоїдною гіперплазією та лімфомою на першому етапі; в разі наявності В-клітинної лімфоми проводиться другий етап по встановленню клітинного типу останньої. Це дозволяє зменшити використання кількості антитіл до 7 (kappa, lambda, CD3, CD5, CD20, CD23, Cyclin D1).
3. Серед лімфом орбіти та придатків ока превалюють лімфоми маргінальної зони (69%), CD5- тип становить 84% від всіх лімфом маргінальної зони.
4. Встановлено, що вірогідність наявності мілкоклітинної лімфоми, яка має мономорфну структуру у хворого віком більше 62 років становить не менше 92,6%.
5. Доповнені наукові дані про те, що дифузні В-крупноклітинні лімфоми орбіти та придатків ока представлені лімфобластним варіантом.
6. Встановлено, що значимою ознакою для проведення диференційної діагностики між CD5+ та CD5- лімфомами маргінальної зони орбіти і придатків ока є мітотичний індекс, для CD5+ лімфом маргінальної зони він становить більше 0,1%.
7. Запропонований комплекс заходів дозволяє спростити діагностику лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока шляхом відмови від застосування складного імуногістохімічного дослідження при пухлинах, що складаються із центробластів, і при мілкоклітинних новоутвореннях з мономорфною гістологічною структурою у хворих похилого віку.

Практичні рекомендації
1. При морфологічному досліджені у разі виявлення крупних клітин (центробластів) або мілких клітин, що формують фолікулоподібні утворення з поодинокими бластними формами лімфоцитів встановлюється діагноз ДВКЛ у першому випадку і ФЛ у другому без проведення подальших досліджень.
2. Виявлення лімфоїдних клітин з ексцентрично розташованим ядром передбачає проведення імуногістохімічного дослідження із застосуванням антитіл kappa і lambda. При визначення співвідношення kappa до lambda більше, ніж 6:1 або lambda до kappa більше, ніж 4:1 встановлюємо діагноз плазмоцитома. При всіх інших варіантах співвідношення РПГ.
3. При визначені пухлини, що складається з мілких лімфоцитів і має поліморфну гістологічну будову, виконується поетапне імуногістохімічне дослідження з використанням антитіл kappa, lambda, CD3, CD20 на першому етапі та CD5 CD23 Cyclin D1 на другому. За умови наявності співвідношень kappa до lambda менше, ніж 6:1 або lambda до kappa менше, ніж 4:1; а кількість В-лімфоцитів більше 30%, але менше 80% встановлюємо діагноз РЛГ. Якщо Т-лімфоцитів більше 70%, то це Т-клітинна лімфома. У разі визначення В-клітинної природи лімфоми проводимо другий етап імуногістохімічного дослідження, що дає змогу встановити ЛМЗ (CD5/+, CD23, Cyclin D1); ЛЗМ (CD5+, CD23, Cyclin D1+); ФЛ (CD5, CD23+, Cyclin D1); ЛЦЛ (CD5+, CD23+, Cyclin D1).
4. Виявлення пухлини, що складається з мілких лімфоцитів, має мономорфну гістологічну будову, проростає тарзоорбітальну фасцію та/або вік хворого більше 62 років і орбітальна локалізація пухлини, то проводимо цитогенетичне дослідження. При мітотичному індексі менше 0,1 % ставимо діагноз CD5 ЛМЗ, якщо він більше 0,1 СD5+ ЛМЗ, а в разі коли мітотичний індекс набагато перевищує 0,1% ЛЗМ.

Список використаних джерел
1. Абрамов М.Г. Клиническая цитология. Б.: Арта График, 1974. 336 с.
2. Алов И.А. Цитофизиология и патология митоза. - М.Медицина.1972.264 с.
3. Бровкина А.Ф. Болезни орбиты. М.: Медицина, 1993. 240 с.
4. Бровкина А.Ф. Офтальмоонкология. М.: Медицина, 2002. 424 с.
5. Булдаков Л. А., Калистратова В. С. Радиоактивное излучение и здоровье. М.: Информ-Атом, 2003. 165 с.
6. Вит В. Строение зрительной системы человека. Одесса: Астропринт, 2003. 664 с.
7. Власов В. В. Эффективность диагностических исследований. М.: Медицина; 1988.- 245 с.
8. Власов В. В. Введение в доказательную медицину. М.: Медиа Сфера; 2001.- 157 с.
9. Глузман Д.Ф., Филатов А.В., Абраменко И.В. Классификация дифференцировочных антигенов лейкоцитов человека // Экспериментальная онкология. 1996. №10. С. 293-299.
10. Гришина Е., Нечеснюк С., Лернер М. Неходжкинские лимфомы орбиты (клинико-морфологические параллели) // Заболевания, опухоли и травматические повреждения орбиты: Сб. науч. тр. междунар. симпозиума. Москва, 2005. С. 192196.
11. Кривопалов Ю., Белинин В. Морфологические различия фолликулярных лимфом и фолликулярной гиперплазии лимфатических узлов // Архив патологии. 2003. №. 3. С. 1721.
12. Пальцев М.А., Аничков Н.М. Патологическая анатомия М.: Медицина, 2005. 512 с.
13. Полякова С.И., Терентьева Л.С., Вит В.В. Особенности диагностики, клиники и лечения лимфом орбиты // Офтальмол. журн. 1997. №3. С. 173178.
14. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. М.: Медиа Сфера; 2002.- 305 с.
15. Сидоренко С.П. Поверхностные антигены клеток человека, систематизированные международными рабочими совещаниями по дифференциальным антигенам лейкоцитов человека // Імунологія та алергологія. 1998. №3. С. 1638.
16. Файнзильберг Л.С. Условия полезности диагностических тестов с позиции теории статистических решений // Проблемы управления и информатики. 2003, № 2. С. 100111.
17. Черезов А. Общая теория рака: тканевой подход. М. МГУ 1997. 252 с.
18. Шалимов С.А., Федоренко З.П., Гулюк Л.О. Структура заболеваемости населения Украины злокачественными новообразованиями // Онкология. 2001. Т. 3, №2-3. С. 9195.
19. Akansel G., Hendrix L., Erickson B. et al. MRI patterns in orbital malignant lymphoma and atypical lymphocytic infiltrates // Eur. J. Radiol. 2005. Vol. 53, №. 2. P. 175181.
20. Akerman M., Brandt L., Johnson A., Olsson H. Mitotic activity in non-Hodgkin's lymphoma. Relation to the Kiel classification and to prognosis // Br. J. Cancer. 1987. Vol. 55, №2. P. 219223.
21. Alibaud L., Llobera R., Al Saati T. et al. A new monoclonal anti-CD3ε antibody reactive on paraffin sections // J. Histochem. Cytochem. 2000. Vol. 48. P. 16091616.
22. Almasri N., Iturraspe J., Braylan R. CD10 expression in follicular lymphoma and large cell lymphoma is different from that of reactive lymph node follicles // Arch. Pathol. Lab. Med. 1998. Vol. 122, №. 6. P. 539544.
23. Amin H., McDonnell T., Medeiros L. et al. Characterization of 4 mantle cell lymphoma cell lines // Arch. Pathol. Lab. Med. 2003. Vol. 127, №. 4. P. 424431.
24. Arnold A., La Masters DL. Foraminal expansion by malignant retroorbital lymphoma: CT findings // J. Comput. Assist. Tomogr. 1987. Vol. 11, № 4. P. 730732.
25. Arnold J. Beobachtungen uber Kerntheilungen in den Zellen der Geschwulste // Arch. Path. Anat. 1879. Bd. 78. S. 279.
26. Auw-Haedrich C., Coupland S., Kapp A. et al. Long term outcome of ocular adnexal lymphoma subtyped according to the REAL classification // Br. J. Ophthalmology. 2001. Vol. 85. P. 6369.
27. Bailey E., Ferry J., Harris N. et al. Marginal zone lymphoma (low-grade B-cell lymphoma of mucosa-associated lymphoid tissue type) of skin and subcutaneous tissue: a study of 15 patients // Am. J. Surg. Pathol. 1996. V.20, № 8. P. 10111023.
28. Ballesteros E., Osborne B., Matsushima A. CD5+ low-grade marginal zone B-cell lymphomas with localized presentation // Am. J. Surg. Pathol. 1998. V. 22. P.201207.
29. Bartkova J., Lukas J., Strauss M., Bartek J. Cell cycle-related variation and tissue-restricted expression of human cyclin D1 protein // J. Pathol. 1994. Vol. 172. P. 237-245.
30. Bayer-Garner I., Prieto V., Smoller B.. Detection of clonality with kappa and lambda immunohistochemical analysis in cutaneous plasmacytomas // Arch. Pathol. Lab. Med. 2004. Vol. 128, №. 6. P. 645648.
31. Belaud-Rotureau M., Parrens M., Dubus P. A Comparative Analysis of FISH, RT-PCR, PCR, and Immunohistochemistry for the Diagnosis of Mantle Cell Lymphomas // Mod. Pathol. 2002. Vol. 15, №. 5. P. 517525.
32. Benabid L., Desablens B., Brevet M. Orbital non-Hodgkin's lymphoma: a retrospective study of 22 patients // J. Fr. Ophthalmol. 2005. Vol. 28. №. 10. Р. 10581064.
33. Ben-Ezra J., Burke J., Swartz W. et al. Small lymphocytic lymphoma: a clinicopathologic analysis of 268 cases // Blood. 1989. Vol. 73, № 2. P. 579587.
34. Bessell E., Henk J., Wright J., Whitelocke R. Orbital and conjunctival lymphoma treatment and prognosis // Radiother. Oncol. 1988. Vol. 13. P. 237244.
35. Blakolmer K., Vesely M., Kummer J. et al. Immunoreactivity of B-cell markers (CD79a, L26) in rare cases of extranodal cytotoxic peripheral T- (NK/T-) cell lymphomas // Mod. Pathol. 2000. Vol. 13. P. 766772.
36. Bonato M., Pittaluga S., Tierens A. et al. Lymph node histology in typical and atypical chronic lymphocytic leukemia // Am. J. Surg. Pathol. 1998. Vol. 22, № 1. P. 4956.
37. Brill N., Baehr G., Rosenthal N. Generalized giant lymph follicle heperplasia of Lymph nodes and splean: A hitherto undescribed type // JAMA. 1925. Vol. 84. P. 668-679.
38. Brodell R., Santa Cruz D. Cutaneous pseudolymphomas // Dermatol. Clin. 1985. Vol. 3. P. 719734.
39. Burke J. Histologic criteria for distinguishing between benign and malignant extranodal lymphoid infiltrates // Semin. Diagn. Pathol. 1985. Vol. 2, №3. P. 152162.
40. Cahill M., Barnes C., Moriarty P. et al. Ocular adnexal lymphoma comparison of MALT lymphoma with other histological types // Br. J. Ophthalmol. 1999. Vol. 83. P. 742747.
41. Campana D., Thompson J., Amlot P. et al. The cytoplasmic expression of CD3 antigens in normal and malignant cells of the T lymphoid lineage // J. Immunol. 1987. Vol. 138. P. 648655.
42. Cartun R., Coles F., Pastuszak W. Utilization of monoclonal antibody L26 in the identification and confirmation of B-cell lymphomas. A sensitive and specific marker applicable to formalin- and B5-fixed, paraffin-embedded tissues // Am. J. Pathol. 1987. Vol. 129. P. 415421.
43. Chan J. Tumors of the lymphoreticular system, including spleen and thymus // Diagnostic histopathology of tumors. Vol. 2 / Fletcher C. D. M. (ed.). New York: Churchill Livingstone; 2000. 1317 p.
44. Chan J., Miller K., Munson P., Isaacson P. Immunostaining for cyclin D1 and the diagnosis of mantle cell lymphoma: is there a reliable method? // Histopathology. 1999. Vol. 34. P. 266270.
45. Chittal S., Brousset P., Voigt J., Delsol G. Large B-cell lymphoma rich in T-cells and simulating Hodgkin's disease // Histopathology. 1991. Vol. 19, №. 3. P. 211220.
46. Cockerham G., Jakobiec F. Lymphoproliferative disorders of the ocular adnexa // Int. Ophthalmol. Clin. 1997. Vol. 37, №. 4. P. 3959.
47. Cooley L., Chenevert S., Shuster J. et al. Prognostic significance of cytogenetically detected chromosome 21 anomalies in childhood acute lymphoblastic leukemia: a Pediatric Oncology Group study // Cancer Genet. Cytogenet. 2007. Vol. 175, №. 2. P. 117124.
48. Coqueret O. Linking cyclins to transcriptional control // Gene. 2002. Vol. 299. P. 3555.
49. Coroi M., Roşca E., Muţiu G. Non-Hodgkin Malignant Lymphoma Study--admitted cases during 1990-2005 in Ophthalmologic Clinical Department, Oradea // Rom. J. Morphol. Embryol. 2006. Vol. 47. №. 4. Р. 357360.
50. Coupland S. Lymphoproliferative lesions of the ocular adnexa Differential diagnostic guidelines // Ophthalmologe. 2004. Vol. 101, №. 2. P. 197215.
51. Coupland S., Hellmich M., Auw-Haedrich C. et al. Plasmacellular differentiation in extranodal marginal zone B cell lymphomas of the ocular adnexa: an analysis of the neoplastic plasma cell phenotype and its prognostic significance in 136 cases // Br. J. Ophthalmol. 2005. Vol. 89. P. 352359.
52. Coupland S., Hellmich M., Auw-Haedrich C. et al. Prognostic value of cell-cycle markers in ocular adnexal lymphoma: an assessment of 230 cases // Graefes Arch. Clin. Exp. Ophthalmol. 2004. Vol. 242, №. 2. P. 130145.
53. Coupland S., Hummel M., Stein H. Ocular adnexal lymphomas: five case presentations and a review of the literature // Surv. Ophthalmol. 2002. Vol. 47, №. 5. P. 470490.
54. Coupland S., Krause L., Delecluse H., et al. Lymphoproliferative lesions of the ocular adnexa. Analysis of 112 cases // Ophthalmology. 1998. Vol. 105. P. 14301441.
55. Dabbs D. Diagnostic immunohistochemistry. New York: Churchill Livingstone, 2002. 673 p.
56. de Boer C., Schuuring E., Dreef E. et al. Cyclin D1 protein analysis in the diagnosis of mantle cell lymphoma // Blood. 1995. Vol. 86. P. 27152723.
57. de Leon E., Alkan S., Huang J., Hsi E. Usefulness of an immunohistochemical panel in paraffin-embedded tissues for the differentiation of B-cell non-Hodgkin’s lymphomas of small lymphocytes // Mod. Pathol. 1998. Vol. 11. P. 10461051.
58. Delabie J., Vandenberghe E., Kennes C. et al. Histiocyte-rich B-cell lymphoma. A distinct clinicopathologic entity possibly related to lymphocyte predominant Hodgkin's disease, paragranuloma subtype // Am. J. Surg. Pathol. 1992. Vol. 16, №. 1. P. 3748.
59. Donhuijsen K. Mitoses in non-Hodgkin's lymphomas. Frequency and prognostic relevance // Pathol. Res. Pract. 1987. Vol. 182, №. 3. P. 352357.
60. Edwards M., Zauel D., Gilmor R., Muller J. Invasive orbital pseudotumor - CT demonstration of extension beyond orbit // Neuroradiology. 1982. Vol. 23, №. 4. P. 215217.
61. Einerson R., Kurtin P., Dayharsh G. et al. FISH is superior to PCR in detecting t(14;18)(q32;q21)IgH/bcl-2 in follicular lymphoma using paraffin-embedded tissue samples // Am. J. Clin. Pathol. 2005. Vol. 124. P. 421429
62. Ellis J., Banks P., Campbell R. et al. Lymphoid tumors of the ocular adnexa. Clinical correlation with the working formulation classification and immunoperoxidase staining of paraffin sections // Ophthalmology. 1985. Vol. 92. P. 13111324.
63. Engelhard M., Brittinger G., Huhn D. et al. Subclassification of diffuse large B-cell lymphomas according to the Kiel classification: distinction of centroblastic and immunoblastic lymphomas is a significant prognostic risk factor // Blood. 1997. Vol. 89, №. 7. P. 22912297.
64. Erozan Y., Bonfigilio T. Fine needle aspiration of subcutaneous organs and masses. - Hong Kong: Lippincoatt-Raven, 1996. 140 р.
65. Eshaghian J., Anderson R. Sinus involvement in inflammatory orbital pseudotumor // Arch. Ophthalmol. 1981. Vol. 99, №. 4. P. 627630.
66. Esik O., Ikeda H., Mukai K., Kaneko A. A retrospective analysis of different modalities for treatment of primary orbital non-Hodgkin's lymphomas // Radiother. Oncol. 1996. Vol. 38, №. 1. P. 1318.
67. Evans H. Extranodal small lymphocytic proliferation: a clinicopathologic and immunocytochemical study // Cancer. 1982. Vol. 49. P. 8496.
68. Fanale M., Younes A. Monoclonal Antibodies in the Treatment of Non-Hodgkin's Lymphoma // Drugs. 2007. Vol. 67, №. 3. P. 333350.
69. Farmer J., Lamba M. Lymphoproliferative lesions of the lacrimal gland: clinicopathological, immunohistochemical and molecular genetic analysis // Can. J. Ophthalmol. 2005. Vol. 40, №. 2. P. 151160.
70. Ferry J., Yang W., Zukerberg L. et al. CD5+ extranodal marginal zone B-cell (MALT) lymphoma. A low grade neoplasm with the propensity for bone marrow involvement and relapse // Am. J. Clin. Pathol. 1996. Vol. 105. P. 3137.
71. Fionnuala P., Jack L., Geraldine S. CD138 (Syndecan-1), a plasma cell marker immunohistochemical profile in hematopoietic and nonhematopoietic neoplasms // Am. J. Clin. Pathol. 2004. Vol. 121. P. 254263.
72. Flanders A., Espinosa G., Markiewicz D., Howell D. Orbital lymphoma. Role of CT and MRI // Radiol. Clin. North. Am. 1987. Vol. 25, №. 3. P. 601613.
73. Frohman L., Kupersmith M., Lang J. et al. Intracranial extension and bone destruction in orbital pseudotumor // Arch Ophthalmol. 1986. Vol. 104, №. 3. P. 380384.
74. Gaag R., Koornneef L., van Heerde P. et al. Lymphoid proliferations in the orbit: malignant or benign? // Br. J. Ophthalmol. 1984. Vol. 68, №. 12. P. 892900.
75. Galieni P., Polito E., Leccisotti A., Marrota G., Lasi S. Localized orbital lymphoma // Haematologica. 1997. Vol. 82. P. 436439.
76. Gall E. Enigmas in lymphoma: Reticulum cell sarcoma and mycosis fungoides // Minn. Med. 1955. Vol. 38, №. 10. P. 674681.
77. Gall E., Mallory T.. Malignant lymphoma: a clinicopathologic survey of 618 cases // Am. J. Pathol. 1942. Vol. 18. P. 381394.
78. Garson J., Beverley P., Coakham H., Harper E. Monoclonal antibodies against human T lymphocytes label Purkinje neurones of many species // Nature. 1982. 298. P. 375-377.
79. Gobbi P., Bettini R. et al. Study of prognosis in Waldenstrom's Macroglobulinemia: A proposal for a simple binary classification with clinical and investigational utility // Blood. 1994. Vol. 83. P. 29392945.
80. Goyal R., Motley R., Dojcinov S., Lane C. lymphocytoma cutis lymphoma: clinical differential diagnosis with Cutaneous presentation of orbital follicular // Br. J. Ophthalmol. 2002. Vol. 86. P. 596597.
81. Grever M., Lucas D., Dewald G. et al. Comprehensive assessment of genetic and molecular features predicting outcome in patients with chronic lymphocytic leukemia: results from the US Intergroup Phase III Trial E2997 // J. Clin. Oncol. 2007. Vol. 25, №. 7. P. 799804.
82. Hahn J., Suh C. et al. Primary lymphoma of the eye // Yonsei Medical Journal. 1998. Vol. 39, №. 3. P. 196201.
83. Hajda M., Kornyi K., Salomvry B., Bajcsay A. Clinical presentation, differential diagnosis and treatment of lacrimal gland tumours // Hungarian Oncology. 2005. Vol. 49. P. 6570.
84. Handbook immunochemical staining methods, 3d ed. Th Boenish ed. Caprinteria: Dako Corporation 2001. 68 p.
85. Haralambieva E., Pulford K., Lamant L. et al. Anaplastic large-cell lymphomas of B-cell phenotype are anaplastic lymphoma kinase (ALK) negative and belong to the spectrum of diffuse large B-cell lymphomas // Br. J. Haematol. 2000. Vol. 109, №. 3. P. 584591.
86. Hardman-Lea S., Kerr-Muir M., Wotherspoon A. et al. Mucosal-associated lymphoid tissue lymphoma of the conjunctiva // Arch. Ophthalmol. 1994. Vol. 112. P. 12071212.
87. Harris N., Isaacson P. What are the criteria for distinguishing MALT from non-MALT lymphoma at extranodal sites? // Am. J. Clin. Pathol. 1999. Vol. 111. P. 126132.
88. Harris N., Jaffe E., Stein H. et al. A revised European-American classification of lymphoid neoplasms: a proposal from the International Lymphoma Study Group // Blood. 1994. Vol. 84, №. 5. P. 1361-1692.
89. Harris N., Poppema S., Data R. Demonstration of immunoglobulin in malignant lymphomas. Use of an immunoperoxidase technic on frozen sections // Am. J. Clin. Pathol. 1982. Vol. 78. P. 14-21.
90. Heim S, Mitelman F: Chronic lymphoproliferative disorders, in Cancer Cytogenetics, pp 175199. Liss, New York, 1987.
91. Henderson J. Orbital tumors third edition. New York: Raven Press, 1994. 448 p.
92. Hoffard A. et al. Postgraduate haematology. Oxford: Blackwell Publishing, 2005. 1073 p.
93. Hornblass A., Jakobiec F., Reifler D. et al. Orbital lymphoid tumors located predominantly within extraocular muscles // Ophthalmology. 1987. Vol. 94. P. 688697.
94. Hsi E., Tubbs R., Lovell M. et al. Detection of bcl-2/J(H) Translocation by Polymerase Chain Reaction // Arch. Pathol. Lab. Med. 2002. Vol. 126, №. 8. P. 902908.
95. International Non-Hodgkin's Lymphoma Prognostic Factors Project. A predictive model of aggressive non-Hodgkin's lymphoma // N. Engl. J. Med. 1993. Vol. 329. P. 987-994.
96. Ioannidis A., Rai P., Mulholland B. Conjunctival lymphoid hyperplasia presenting with bilateral panuveitis // Am. J. Ophthalmol. 2005. Vol. 139, № 3. P. 566568.
97. Isaacson P., Spencer J. Malignant lymphoma of mucosaassociated lymphoid tissue // Histopathology. 1987. Vol. 11. P. 445462.
98. Isaacson P., Wotherspoon A., Diss T. et al. Follicular colonization in B-cell lymphoma of mucosa-associated lymphoid tissue // Am. J. Surg. Pathol. 1991. Vol. 15. P. 819-828.
99. Isaacson P., Wright D. Extranodal lymphoma arising from mucosa-associated lymphoid tissue // Cancer. 1984. Vol. 53. P. 25152524.
100. Isaacson P., Wright D. Malignant lymphoma of mucosaassociated lymphoid tissue. A distinctive type of B-cell lymphoma // Cancer. 1983. Vol. 52. P. 14101416.
101. Jaffe E., Harris N., Stein H., Vardiman J., et al. WHO Classification of Tumours. Pathology and genetics of tumours of haematopoietic and lymphoid tissues. Lyon: IARC Press, 2001. 352 p.
102. Jakobiec F., Iwamoto T., Patell M., Knowles D. Ocular adnexal monoclonal lymphoid tumors with a favorable prognosis // Ophthalmology. 1986. Vol. 93, №. 12. P. 15471557.
103. Jakobiec F., Knowles D. An overview of ocular adnexal lymphoid tumors // Trans. Am. Ophthalmol. Soc. 1989. Vol. 87. P. 420444.
104. Jakobiec F., Lefkowitch J., Knowles D. B- and T-lymphocytes in ocular disease // Ophthalmology. 1984. Vol. 91. P. 635654.
105. Jakobiec F., McLean I., Font R. Clinicopathologic characteristics of orbital lymphoid hyperplasia // Ophthalmology. 1979. Vol. 86. P. 948966.
106. Jemal A., Murray T., Samuels A. Cancer statistic 2005 // Cancer J. Clin. 2005. Vol. 55. P. 1030.
107. Johnson T., Tse D., Byrne G., et al. Ocular-adnexal lymphoid tumors: a clinicopathologic and molecular genetic study of 77 patients // Ophthal. Plast. Reconstr. Surg. 1999. Vol. 15, №. 3. P. 171179.
108. Kampalath B., Barcos M., Stewart C. Phenotypic heterogeneity of B cells in patients with chronic lymphocytic leukemia/small lymphocytic lymphoma // Am. J. Clin. Pathol. 2003. Vol. 119, №. 6. P. 824832.
109. Katz R. Cytologic diagnosis of leukemia and lymphoma: values and limitations // Clin. Lab. Med. 1991. Vol. 11. P. 469499.
110. Kaye A., Hahn J., Craciun A. et al. Intracranial extension of inflammatory pseudotumor of the orbit // J. Neurosurg. 1984. Vol. 60, №. 3. P. 625629.
111. Khoury J., Sen F., Abruzzo L. et al. Cytogenetic findings in blastoid mantle cell lymphoma // Hum. Pathol. 2003. Vol. 34, №. 10. P. 10221029.
112. Knowles D. The extranodal lymphoid infiltrate: a diagnostic dilemma // Sem. Diagn. Pathol. 1985. Vol. 2. P. 147151.
113. Knowles D., Halper J., Jakobiec F. The immunologic characterization of 40 extranodal lymphoid infiltrates: usefulness in distinguishing between benign pseudolymphoma and malignant lymphoma // Cancer. 1982. Vol. 49, №. 11. P. 23212335.
114. Knowles D., Jakobiec F. Orbital lymphoid neoplasms: a clinicopathologic study of 60 patients. Cancer. 1980. Vol. 46. P. 576589.
115. Knowles D., Jakobiek F., McNally L. et al. Lymphoid lyperplasia and malignant lymphoma occurring in the ocular adnexa (orbit, conjunctiva, and eyelids): a prospective multiparametric analysis of 108 cases during 1977 to 1987 // Hum. Pathol. 1990. Vol. 21. P. 959973.
116. Kostas V. Lymphoid tumors of the orbital and ocular adnexa: a long-term follow-up // Ann. Ophthalmol. 1984. Vol. 16. P. 10451055.