СУЧАСНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ОПОРНО-РУХЛИВОЇ КУЛЬТІ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ОЧНОГО ЯБЛУКА З ЗАСТОСУВАННЯМ КОМБІНОВАНОГО ІМПЛАНТАНТА

Краткое описание

Медичний інститут Української асоціації народної медицини

На правах рукопису
ШАДРІНА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 617.7-089.28

СУЧАСНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ОПОРНО-РУХЛИВОЇ КУЛЬТІ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ОЧНОГО ЯБЛУКА З ЗАСТОСУВАННЯМ КОМБІНОВАНОГО ІМПЛАНТАНТА
.

14. 01.18. Очні хвороби

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Веселовська З.Ф.,
доктор медичних наук,
професор

Київ, 2007

З М І С Т
Список умовних позначень, символів, скорочень... . . . . . . . . . . . . . .. . . .5
Вступ.....................................................................................................................6
Розділ 1.Сучасний стан проблеми формування опорно-рухливої культі після идалення очного яблука (огляд літератури )...................................15
1.1 Вимоги до післяенуклеаційної культі та кон”юнктивальної порожнини (фактори, якості культі та кон”юнктивальної порожнини)....................... ..18...
1.2. Аналіз орбітальних імплантатів та особливостей техніки операції по формуванню опорно рухливої культі............................................................. .21...
1.3. Удосконалення техніки видалення очного яблука...................................33..
1.4. Критерії ефективності очного протезування. .......................................... 36..
Резюме................................................................................................................... РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......................41
2.1.Обсяг досліджень.........................................................................................41
2.2.Методи дослідження .....................................................................................43
2.3. Клінічні критерії оцінки ефективності очного протезування ................44
2.4 Методики визначення рухливості протеза ...............................................45
2.5. Характеристика орбітального імплантата для формування ОРК...........46
2.6. Методика розрахунку розміру імплантату..............................................49
2.7. Методики розроблених операцій..............................................................49..
2.7.1. Техніка формування ОРК з використанням орбітального
імплантата та зовнішньої оболонки. власного ока ........................................50
2.7.2. Техніка формування ОРК з використанням зовнішньої фіброзної оболонки донорського ока для повної поглибленої фіксації орбітального імплантату.........................................................................................................52
2.7.3. Формування ОРК після енуклеації з використанням алохрящу........59

2.8. Схема доопераційної підготовки та післяопераційного лікування хворих після формування ОРК......................................................................59
2.9. Статистична обробка одержаних результатів. ......................................61

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДООПЕРАЦІЙНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ.........................................................................................................62.
3.1. Загальна характеристика обстежуваних хворих....................................62
3.2.Причини видалення очного яблука..........................................................62
3.3.Результати обстеження гостроти зору.....................................................65
3.4. Результати обстеження положення очного яблука................................66
3.5. Результати оцінки розмірів очного яблука............................................67
3.6. Результати обстеження хворих залежно від стану очного яблука та наявності субатрофії та анофтальму..............................................................67

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ УДОСКОНАЛЕНОГО СПОСОБУ ФОРМУВАННЯ ОРК НА ОСНОВІ РОЗРОБЛЕНОЇ МОДЕЛІ ОРБІТАЛЬНОГО ІМПЛАНТАТУ...............71
4.1. Особливості протікання післяопераційного періоду та результати ефективності формування ОРК у хворих досліджуваних та контрольної груп....................................................................................................................714.2. Порівняльна оцінка косметичних критеріїв очного протезування після формування ОРК за розробленим способом та традиційним методом з використанням олохрящу у хворих досліджуваних та контрольної груп....................................................................................................................81
4.3.Порівняльна оцінка рухливості очного протеза після формування ОРК у хворих за розробленим способом та в контрольній групі..................................................................................................................88
4.4.Порівняльна оцінка віддалених результатів очного протезування після формування ОРК у хворих досліджуваних та контрольної груп...... . .94
Резюме............................................................................................................112..
.
Аналіз та узагальнення результатів дослідження.......................116
Висновки..............................................................................................132
Список використованої літератури................................................134..

Список умовних позначень, символів, скорочень
ОРК -- опорно-рухлива культя
ПММК -- поліметилметакрилат
МРТ --магнітно-резонансна томографія
КОІ --композиційний офтальмологічний імплантат

ВСТУП
Актуальність теми.
Незважаючи на те, що підвищення ефективності консервативної терапії й вдосконалення техніки первинної хірургічної обробки проникаючих поранень ока на мікрохірургічному рівні в останні роки призводить до зменшення кількості видалень очного яблука, все ж і сьогодні офтальмохірургу часто доводиться звертатися до цієї операції заради врятування здорового ока або з косметичною метою [119, 3, 169]. Тому проблема косметичного очного протезування має важливе значення, а успішне її вирішення сприяє моральній та професійній реабілітації людей, які втратили око.
За даними літератури видалення очного яблука після проникаючої травми проводиться в 11,627,0% хворих Вериго Е.Н.та інш. [13, 15, 16, 133], Валеєва Р.А., Кирюхіна С.Л, [13]. Відповідно до статистичних даних МОЗ України в 2002 році в Україні проведено понад 2520 енуклеацій. Головною причиною анофтальма в Україні за останні 10 років є проникаюча травма ока Сергієнко М М., Риков С.О., Крижановська Т.В. [119], Аніна Е.І., Левтюх В.І. [13]. В Росії кожного року видалення ока проводять понад 12 тисяч пацієнтів. За даними Р.А. Гундорової [35] особи з анофтальмом складають 223 на 10000 населення і кількість їхня збільшується Р.А. Гундорова, В.А. Степанова [33]. Розповсюдження регіональних та міжнаціональних конфліктів, злочинності з використанням вогнепальної та газової зброї викликає подальше зростання кількості тяжких травм очного яблука та, відповідно, і кількості енуклеацій. У 92,5% випадках, які потребують проведення цієї операції вік пацієнтів не перебільшує 40 років, Л.Ф. Лінник [86].
Втрата очного яблука не тільки істотно обмежує функціональні можливості, але є тяжкою психологічною травмою, а косметичний дефект, який приєднується, уcугубляє стан хворого, що не може не відбиватися на соціальній активності пацієнтів [22, 23, 25, 51, 80, 171].
Пацієнти з анофтальмом потребують медико-соціальної реабілітації, яка включає хірургічну допомогу, що дозволяє приховати косметичний дефект, косметичне протезування і психологічну допомогу [171].
Головним фактором, від якого залежить косметичний ефект індивідуального протезування є формування ОРК. Більшість операцій, що виконують в офтальмохірургічних стаціонарах України, як правило, проводять без використання імплантатів через відсутність вітчизняних моделей та їх промислового виробництва Р.А. Гундорова, В.П. Биков, І.Ю. Філатова [30, 38, 139141]. Внаслідок проведення енуклеації та формування опорно-рухливої культі без використання імплантату значно знижується ефективність косметичного протезування, в результаті чого у пацієнта виникає відчуття власної неповноцінності, фізичне та моральне страждання, що відповідно, призводить до зниження його працездатності. Приблизно в 10% випадків операції виконують з використанням хряща, що у віддаленому після операції періоді за умов його розсмоктування, також не забезпечує стабільних задовільних післяопераційних результатів Р.А. Гундорова з співавт. [31, 32, 36].
Формування об'ємної, придатної для косметичного протезування ОРК після видалення очного яблука вітчизняні та закордонні офтальмологи займаються більше ста років [34, 42, 43]. Розроблені баготочисленні способи формування ОРК [24, 27, 29, 39] з застосуванням різноманітних вкладишів-імплантатів, які відрізняються за формою, будовою, розмірами та способами фіксації [68, 69, 88, 98, 129, 137, 212].
Але жоден із запропонованих імплантатів та методів його кріплення при формуванні культі після енуклеації повністю не виключає ризику розвитку реакції відторгнення імплантату або абсцедування орбіти [133, 140, 164, 165, 169, 171].
Перепоною для косметичного протезування є і те, що не всі існуючі імплантати відповідають в повній мірі потребам, які пред'являють до імплантованого матеріалу в офтальмології [137]. Вони також мають інші недоліки, які пов'язані з незадовільною конструкцією імплантату, його кріпленням, які забезпечують ефективність більш опітимальної рухливості протеза [56, 86].
Все це призводить до таких серйозних ускладнень, як несумісність імплантата з тканинами орбіти, неповноцінне кріплення імплантату, децентрації та його виштовхування, внаслідок чого неможливо одержати позитивний косметичний ефект.
Все вище викладене обумовлює актуальність подальшого удосконалення методів формування опорно-рухливої культі на основі розробки вітчизняних моделей імплантатів, виготовлених з біосумісних матеріалів. В офтальмохірургії широке застосування в силу своєї біоінертності одержав поліметилметакрилат, який являється, відповідно до сертифікату, матеріалом для виготовлення твердих інтраокулярних лінз. Існують публікації про можливість його використання в якості матеріалу для виготовлення імплантатів [104]. Л.А. Сухіною, Ель-Хажж Мохамадом Самі [55, 128] розроблено комплект для очного протезування, який складається з двох частин: змінного ектопротеза та внутрішнього імплантату, виготовленого із сополімеру: метилметакрилату і діалілдипинату. Запропонований авторами очний протез має ряд переваг, а саме: імплантація відбуваєтсья одномоментно з енуклеацією, ектопротез є з'ємним і надійно прикріплений до імплантату. Пропозиція такого складного за конструкцією очного протеза, як зразок індивідуального протезування, також не знайшла впровадження внаслідок відсутності промислового виробництва, складності констуркції та техніки операції.
Потребує подальшого розвитку та вдосконалення розробка конструкції для забезпечення умов для створення максимальної рухливості ОРК. В останні роки почали з'являтися нові роботи, автори яких рекомендують замість енуклеації проводити евісцеро-енуклеацію, при якій передню частину склери з прикріпленими до неї м'язами не видаляють, а імплантати з різних матеріалів підсаджують всередину кільцевидної склеральної оболонки, яка залишилася [121, 181, 212].
На думку ряда авторів [121, 181] після евісцеро-енуклеації така техніка фіксації імплантату дає кращі, ніж після простої енуклеації, результати за рахунок значної рухливості культі та знижує частоту посляопераційних ускладнень. Такий досвід дозволяє зробити висновок про те, що найбільш перспективною є операція евісцеро-енуклеація, яка збільшує рухливість культі, а з використанням різних імплантатів після операції дозволяє оптимально зберегти анатомо-топографічні взаємовідношення в орбіті, наближені до фізіологічних. Крім того, положення імплантату в орбіті стає більш стабільним, що наближає косметичний результат операції до бажаного.
Відомо, що при сучасних способах видалення ока з застосуванням різних імплантатів наявність птозу, поглиблення орбіто-пальпебральної борозни, обмеження рухливості культі, зміщення, виштовхування або розсмоктування імплантату негативно впливають на косметичний результат операції. Р.А. Гундорова з співавт. [30, 31, 35], І.А. Філатова, М.Г. Катаєв [7074, 135, 139141].
Всі ці дані свідчать про те, що вдосконалення техніки видалення очного яблука та методик формування рухливої основи для протеза, пошук нових конструкцій, відповідаючих сучасним вимогам, доступних лікувальним установам для протезування з метою досягнення бажаних косметичних та функціональних результатів, є актуальною проблемою сучасної офтальмології.
Удосконалення цих методів косметичного очного протезування після або під час видалення ока не тільки щільно пов'язані з косметичними, але і з моральними та медико-соціальними аспектами реабілітації цієї групи хворих.
МЕТА.
Підвищення ефективності медико-соціальної реабілітації хворих при видаленні очного яблука та при анофтальмі шляхом розробки сучасного патогенетично-орієнтованого способу формування опорно-рухливої культі на основі розробленої моделі орбітального імплантату.
Задачі дослідження.
1. Розробити імплантат для відновлення анатомо-фізіологічного співвідношення тканин орбіти при формуванні опорно-рухливої культі та спосіб розрахунку його розміру.
2. Розробити спосіб формування опорно-рухливої культі на основі розробленої моделі імплантату у хворих при видаленні ока та при анофтальмі для зменшення ризику розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень.
3. Вивчити ефективність розробленого способу формування опорно-рухливої культі із застосуванням розробленої моделі орбітального імплантату у хворих з різним станом ока і анофтальмом для створення сприятливих умов для подальшого косметичного протезування
4. Провести порівняльний аналіз результатів формування опорно-рухливої культі за розробленим способом із застосуванням розробленої моделі орбітального імплантату та алохращу у хворих при видаленні ока та при анофтальмі.
5. Розробити алгоритм застосування розробленого патогенетично-орієнтованого способу формування опорно-рухливої культі із застосуванням розробленої моделі орбітального імплантату у хворих при видаленні ока та при анофтальмі.
НАУКОВА НОВИЗНА
1. Для підвищення ефективності хірургічного лікування хворих при видаленні ока та хворих з анофтальмом удосконалено патогенетично-орієнтований спосіб формування опорно-рухливої культі, (Деклараційний патент України № 3532 від 15.11. 2004 р.). який передбачає диференційоване застосування зовнішньої оболонки власного або донорського ока (склери з рогівкою) для фіксації розробленої моделі орбітального імплантату (Деклараційний патент України №36962А, 2001р.).
2. Вперше доведено, що поглиблена фіксація з повним покриттям передньої поверхні орбатального імплантату дозволяє уникнути ризику розвитку його оголення у 100% хворих після формування опорно-рухливої культі за запропонованим способом.
3. Вперше доведено, що запропонована модифікація евісцеро-енуклеації дозволяє залучити всю зовнішню оболонку ока (склеру з рогівкою) для здійснення поглибленої фіксації з повним покриттям передньої поверхні розробленої моделі імплантату при формуванні опорно-рухливої культі за запропонованим способом.
4. Вперше досліджені переваги конструктивних особливостей розробленої моделі імплантату, які дозволяють здійснити додаткову фіксацію імплантату до зовнішньої оболонки ока (власного або донорського) при поглибленій його фіксації, що забезпечує стабільність положення, збільшує рухливість та створює необхідний для майбутнього косметичного протезу контур поверхні сформованої опорно-рухливої культі.
5. Вперше досліджено переваги удосконаленого способу формування опорно-рухливої культі на основі поглибленої фіксації розробленої моделі імплантату, застосування якого створює додаткові умови для зменшення кількості ускладнень під час та після операції у хворих при видаленні ока та при анофтальмі порівняно з алохрящем.
Практичне значення отриманих результатів.
1. Удосконалення патогенетично-орієнтованого способу формування опорно-рухливої культі передбачає диференційоване застосування всієї зовнішньої оболонки (склери з рогівкою) власного або донорського ока для здійснення поглибленої фіксації з повним покриттям передньої поверхні розробленої моделі орбітального імплантату. Це дозволило підвищити його ефективність за рахунок конструктивних особливостей, як розробленої моделі орбітального імплантату, так і інтраопераційної техніки його фіксації.
2. Для практичної офтальмології мають значення результати клінічних спостережень хворих після видалення ока та з анофтальмом, оскільки формування опорно-рухливої культі за удосконаленим способом забезпечило довгострокову стабільність об'єму, центрацію та рухливість сформованої опорно-рухливої культі у хворих після видалення ока та з анофтальмом.
3. Доведено клінічну ефективність диференційованого застосування зовнішньої оболонки власного або донорського ока (склери з рогівкою) для здійснення поглибленої фіксації розробленої моделі імплантату за умов повного покриття його передньої поверхні. Це створює більш сприятливі умови для зменшення ризику розвитку таких післяопераційних ускладнень, як оголення імплантату до 4,0 ±3,9 % по результатах 5-річного спостереження.
4. Доведено клінічну ефективність застосування розробленої моделі орбітального імплантату в формуванні опорно-рухливої культі за удосконаленим способом, оскільки за рахунок особливостей його конструкції здійснюється додаткова надійна фіксація імплантату в орбіті. Це дозволяє уникнути розвитку децентрації та виштовхування імплантату і забезпечує більш сприятливі умови для рухливості опорно-рухливої культі відповідно до доопераційного стану орбіти та кон'юнктивальної порожнини.
5. Доведено клінічну ефективність застосування запропонованої схеми доопераційної підготовки та післяопераційного лікування, що дозволяє зменшити ризики виникнення геморагічних та гнійних ускладнень у 100 %. хворих після формування опорно-рухливої культі за удосконаленим способом .
6. З метою підвищення якості опорно-рухливої культі запропонований алгоритм хірургічного лікування, який передбачає диференційоване застосування удосконаленого способу формування опорно-рухливої культі з повним покриттям передньої поверхні розробленої моделі імплантату при його поглибленій фіксації в зовнішній оболонці ока в залежності від ступеню скорочення передньо-задньої осі ока або наявності анофтальму.
Відповідно до цього рекомендовано:
- при скороченні передньо-задньої осі ока до 3 мм для повної поглибленої фіксації імплантату використовувати зовнішню оболонку власного ока після модифікованої евісцеро-енуклеації;
- при сокроченні передньо-задньої осі ока до 5 мм для неповної поглибленої фіксації імплантату використовувати зовнішню оболонку власного ока після модифікованої евісцеро-енуклеації;
- при скороченні передньо-задньої осі ока більше ніж 5 мм та при анофтальмі повну поглиблену фіксацію імплантату здійснювати в зовнішню оболонку донорського ока, залученій за модифікованою евісцеро-енуклеацією.
Особистий внесок здобувача.
Ідея розробки нового способу формування опорно-рухливої культі та нової моделі орбітального імплантату належить науковому керівнику доктору медичних наук, професору Веселовській Зої Федорівні. В процесі роботи автором сумісно з керівником визначено мету та завдання дослідження. Дисертант самостійно вивчила та зробила аналіз літератури з досліджувальної проблеми, провела патентний пошук, клінічні обстеження і спостереження хворих досліджувальних груп до та після опеарції, здійснила статистичну обробку і аналіз отриманих результатів, на основі яких були зроблені основні висновки дисертації. Дисертант прийняв участь у 86 операціях у якості асистента. Всі операції проведені науковим керівником доктором медичних наук, професором Веселовською Зоєю Федорівною.
Апробація результатів дисертації
Основні положення роботи оприлюднені та обговорені на засіданнях 2-ї Міжнародної наукової конференції офтальмологів Причорномор’я (м. Одеса, 2004), науково-практичній конференції „Вищі навчальні заклади Києву” (Київ, 2004), Українському науковому товаристві офтальмологів (Київ, 2005)

Публікації
За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 4 у наукових журналах та збірниках, рекомендованих ВАК України. Отримано 2 патенти на винахід. 10 робіт опубліковано в матеріалах та тезисах науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації
Робота складається зі вступу, огляду літератури, двох розділів власних досліджень, заключення, висновків. Список літератури містить 245 джерел. Матеріали роботи відображені на 24 таблицях та 39 малюнках. Обсяг роботи 158 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. В сучасній офтальмологічній практиці відсоток операцій по видаленню очного яблука, яке здійснюють з приводу наслідків тяжких поранень, ускладнень оперативних втручань та різних за генезом захворювань ока сягає 6,0 %. Відомі операції по формуванню опорно-рухливої культі при видаленні очного яблука та у хворих з анофтальмом не забезпечують достатніх умов для подальшого косметичного протезування. Це пов”язано з відсутністю як вітчизняної технології, так і вітчизняної моделі орбітального імплантату, що обумовлює актуальність даного дослідження по розробці нового способу формування опорно-рухливої культі на основі нової вітчизняної моделі орбітального імплантату.
2. Розроблено орбітальний імплантат для формування опорно-рухливої культі та спосіб розрахунку його розміру (Деклараційний патент України №36962А, 2001р.) застосування яких дозволяє ефективно відновити об”єм орбіти та анатомо-фізіологічні співвідношення її тканин у 100 % хворих, як при видаленні ока, так і при анофтальмі. Це призводить до збільшення кількості пацієнтів задоволених результатами подальшого косметичного протезування порівняно з результатами операцій із застосуванням алохрящу за рахунок покращення положення культі та збільшення її рухливості та, відповідно, косметичного протеза з 78,3 ± 1,3 до 135,0 ± 0,3.
3. Модифіковано техніку евісцеро-енуклеації, яка дозволила залучити зовнішню оболонку власного або донорського ока (склеру з рогівкою) для здійснення поглибленої фіксації запропонованої моделі орбітального імплантату при формуванні опорно-рухливої культі у 100 % випадків.
4. Розроблено патогенетично орієнтований комбінований спосіб формування опорно-рухливої культі (Деклараційний патент України № 3532 від 15.11.2004 р.). шляхом застосування зовнішньої оболонки власного або донорського ока (склера з рогівкою) для здійснення поглибленої або напівпоглибленої фіксації розробленої моделі орбітального імплантату з повним покриттям його передньої поверхні, який дозволяє зменшити ризик розвитку таких післяопераційних ускладнень як кровотеча, децентрація, оголення та виштовхування імплантату за рахунок конструктивних особливостей імплантату та способу його фіксації.
5. Доведено, що застосування орбітального імплантату, виготовленого з біоінертного матеріалу поліметилметакрилату (ПММА) на підставі клінічного аналізу післяопераційного перебігу та даних МРТ-обстеження орбіти, сприяє зменшенню післяопераційної реакції оточуючих тканин та ризику розвитку гнійних ускладнень після формування ОРК.
6. Запропоновано алгоритм застосування розробленого методу формування опорно-рухливої культі в залежності від стану очного яблука, відповідно до якого, для фіксації орбітального імплантату з повним покриттям його передньої поверхні рекомендовано використовувати:
· зовнішню оболонку власного ока після проведення модифікованої евісцеро-енуклеації (при скороченні розміру його передньо-задньої осі до 3-5 мм) ;
· зовнішню оболонку донорського ока після проведення модифікованої евісцеро-енуклеації (при скороченні розміру його передньо-задньої осі більше 5 мм та у хворих з анофтальмом).

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамов В.Г. // Особенности строения и функции органа зрения у детей. Издво Ивановского гос. мед. инта. Иваново. 1980. с. 24.
2. Абрамов В.Г., Маркичова Н.А., Путинцева Т.Г. Применение мелитированного трупного хряща в качестве имплантата при энуклеации // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование: Сб. научн. работ. М., 1981. С. 22-24.
3. Аніна Є.І., Летюх В.І. Офтальмохірурічна допомога населенню України // Хірургічне та медикаментозне відновлення зору. Тез. доп. ХІІ офтальмол. симпозіума. Чернівці, 2001. С. 8.
4. Анненкова Т.Ф. Аллопластика различными синтетическими материалами при энуклеации // Материалы 2го Всероссийского съезда офтальмологов. М., 1968. с. 411412.
5. Анненкова Т.Ф. Использование паролона для создания объемной культи после энуклеации // Материалы 3ей межобластной научнопрактической конференции офтальмологов. Орел, 1970. с. 9699.
6. Анина Е.И., Левтюх В.И. Организация глазного протезирования в УССР // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование: Сб.науч.работ. М., 1981. с. 57.
7. Антелава Д.Н., Кентридзе В.С., Джибладзе М.Ш. Миосклеральная пластика с криоэнуклеацией // Микрохирургия глаза: сб. науч. работ I съезда офтальмол. Закавказья. Тбилиси, 1976. с. 911.
8. Бакин Л.М. Пересадка гомохряща после энуклеации // Вестн. офтальмологии. 1961. n 5. с. 4752.
9. Балабанов В.И., Куликова М.П. Причины удаления глаз за 10 лет в Мордовской АССР // Вестн.офтальмологии. 1988. n 1. с. 6061.
10. Балкия С.Б. Сравнительная оценка субъективным и объективным способами эффективности различных методов формирования культи глазного яблока после энуклеации. Автореф. дис. канд. мед. наук // 140008 // Алма-Атинский медицинский университет. Алма-Ата, 1975. 20 с.
11. Беликова Л.П. К вопросу о выборе материала для имплантации после энуклеации глаза // Вестн.офтальмологии. 1994. Т. 20. n 6. с. 4143.
12. Бутюкова В.А., Гарин В.А. Образование опорно-двигательной культи после энуклеации брефохрящем // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование: Сб. научн. работ. М., 1981. С. 25-27.
13. Валеева Р.Г., Кирюхина С.Л. Анализ энуклеации у больных с посттравматической патологией // Глазное протезирование и пластическая хирургия в области орбиты: Сб. научн. работ. М., 1987. С. 50-52
14. Васильева С.Ф., Горгиладзе Т.У., Грачев Н.Н. Способ энуклеации с образованием подвижной основы для протеза // Офтальмологический журн. 1986. n 1. с. 6162.
15. Вериго Е.Н., Бучин Ю.А. Способ протезирования конъюнктивальной полости // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование: Сб. научн. работ. М., 1981. С. 31-32.
16. Вериго Е.Н., Беглярбекян В.Н., Лауткина Л.Я. Значение комплексного электрофизиологического исследования при посттравматической субатрофии глаза // Офтальмологический журн. 1984. n 2. с. 7679.
17. Вильямс Д.Ф., Роуф Р. Имплантаты в хирургии (пер. с англ.). М.: Медицина, 1978. 552 с.
18. Галимова В.У., Кульбаев Н.Д., Рыжова В.А. Влияние косметического эффекта глазного протезирования на качество жизни больных с анофтальмом, атрофией и субатрофией глазного яблока // Рефракционная хирургия и офтальмология. 2004. - n 1. С. 27-29.
19. Гарин В.А. Создание опорнодвигательной культи имплантацией блефохряща // Материалы 4 зональной науч.конф.офтальмологов Дальнего Востока. Благовещенск, 1975. с. 172173.
20. Гербенко В.П., Фулкомаз Е.Н. Причины энуклеации по материалам ОКБ n 1 им. проф. Гиршмана за 1991 1997 гг. // Актуальные вопросы офтальмол. Тез. докл. научн.-практ. конф. Харьков, 1998. С. 77-78.
21. Гнетова О.Е. Коррекция конъюнктивальной полости полиуретановой губкой в отдаленные сроки после энуклеации // Материалы 2го Всероссийского съезда офтальмологов. М., 1968. с. 414416.
22. Гололобов В.Т. Медико-социальная реабилитация лиц трудоспособного возраста слепых на один глаз: Автореф. дис. д-ра мед. наук // 14.00.08 // Красноярский мед. ин-ст. Красноярск, 1984. 25 с.
23. Гололобов В.Т. Влияние энуклеации одного глаза на зрительную работоспособность парного глаза // Офтальм. журн. 1985. - n 33. С. 165-166.
24. Горгиладзе Т.У. К технике энуклеации глазного яблока // Офтальмол. журн. 1974. - n 6. С. 453-454.
25. Голубов К.Э. Функциональные возможности единственного зрячего глаза и вопросы реабилитации лиц с неизлечимой монокулярной слепотой вследствие травмы: Автореф. дис. канд. мед. наук // 14.01.18 / Украинский НИИ ГБ и ТТ им. Филатова. Одесса, 1998. 18 с.
26. Грачев Н.Н. Формирование опорнодвигательной культи при удалении глаза у детей: Автореф. дис. канд.мед.наук. Одесса, 1987. 18 с.
27. Гречушкина В.А., Морозов В.И. Рациональные методики операций при анофтальме с использованием гомохряща и силикона // Науч.труды Кубанского мед.инта. Краснодар, 1978. Т. 64. с. 106107.
28. Груша О.В. Применение капроновой ткани при операциях на веках и при энуклеации // Вест.офтальмологии. 1960. n 1. с. 2733.
29. Грязнова И.И. Формирование опорнодвигательной культи гомотканями после энуклеации глаза и определение потребности населения Красноярского края в глазных протезах: Автореферат дисс. канд.мед.наук. Красноярск, 1986. с.16.
30. Гундорова Р.А. Основы организации службы глазного протезирования // Вест.офтальмологии. 1980. n 2. с. 5556.
31. Гундорова Р.А., Морозова О.Д. Исправление западения орбитопальпебральной области различными гомотканями (при антофтальме) // Acta. Chir. Plast. 1980. n 22. с. 2631.
32. Гундорова Р.А., Друянова Ю.С., Янцева О.П. и др. Применение унифицированных форм массовых глазных протезов // Вестн. офтальмол. 1981. n 2. С. 57-59.
33. Гундорова Р.А., Степанов В.А. Патогенетический подход к лечению посттравматической глаукомы. Сообщение 1. Патогенетическая классификация // Вест. офтальмологии. 1985. n 1. с. 812.
34. Гундорова Р.А., Малаев А.А., Южаков А.М. Травмы глаз. М.: Медицина, 1986. 364 с.
35. Гундорова Р.А., Иванов А.Н. Перспективы развития службы глазного протезирования в стране // Глазное протезирование и пластическая хирургия в области орбиты: Сб. научн. работ. М., 1987. С. 4-8.
36. Гундорова Р.А., Катаев М.Г. Энуклеация с хрящевым имплантатом // Глазное протезирование и пластическая хирургия в области орбиты: Сб. науч. работ. М., 1987. С. 48-50.
37. Гундорова Р.А., Быков В.П., Филатова П.Ю. и др. О применении углеродных иплантатов в пластической офтальмохирургии // Офтальмол. журн. 1992. - n 2. С. 77.
38. Гундорова Р,А., Хорошилова-Маслова И.П., Быков В.П. Экспериментальные и морфологические результаты вживления углеродного войлока для пластики опорно-двигательной культи и придаточного аппарата глаза // Вест. офтальмол. 1996. - n 1. С. 27-31.
39. Давыдов Д.В. Медико-биологические аспекты комплексного использования биоматериалов у пациентов с анофтальмом: Автореф. дис. д-ра мед. наук // 14.00.08 // НИИ глазных болезней имени Гельмгольца. М., 2000. 32 с.
40. Давыдов Д.В., Васильев А.В., Терских В.В. Трансплантаты для восстановления эпителия конъюнктивальной полости и возможности современной клеточной биотехнологии // Новое в офтальмологии. 2002. - n 3. С. 27-30.
41. Давыдов Д.В., Решетов И.В., Копылова Н.Е. Гидрогелевые имплантаты в костно-пластической хирургии орбиты для устранения косметических дефектов // Боевые поражения органа зрения. Тез. докл. научн.-практ. конф. СПб, 2003. С. 58-59.
42. Дамбите Г.Р., Акере В.Я. К вопросу о формировании подвижной культи после энуклеации // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование: Сб. научн. работ. М., 1981. С. 32-33
43. Дамбите Г.Р., Акере В.Я. Образование подвижной культи после энуклеации при помощи полиэтиленового имплантата // Материалы конф., посвященной 100летию глазной клиники и кафедры офтальмологии Тартуского унта. Тарт, 1986. с. 243.
44. Друянова Ю.С., Шиф Л.В. Протезирование глаз по слепкам // Офтальмол.журн. 1976. n 4. с. 281284.
45. Друянова Ю.С., Шиф Л.В. О подвижности глазных протезов // Офтальмол. журн. 1976. - n 6. С. 448-450.
46. Друянова Ю.С., Гундорова Р.А., Бучин Ю.А. Некоторые вопросы формирования постэнуклеацинной культи, удобной для протезирования // Вест.офтальмологии. 1980. n 6. с. 31.
47. Друянова Ю.С., Вериго Е.Н., Беглярбекян В.Н. О протезировании субатрофичных глаз // Вест.офтальмологии. 1981. n 4. с. 6264.
48. Друянова Ю.С. Формирование конъюнктивальной полости после энуклеации путем косметического протезирования // Вест. офтальмологии. 1983. n 5. с. 4850.
49. Друянова Ю.С. О методике протезирование атрофичных и субатрофичных глаз // Вест. офтальмологии. 1984. n 3. с. 3940.
50. Друянова Ю.С. О применении пластмассовых глазных протезов отечественного производства // Офтальмол. журн. 1984. - n 5. С. 305-307.
51. Друянова Ю.С. Косметическая реабилитация больных после удаления глазного яблока // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование. М., 1987. С. 107-112.
52. Друянова Ю.С., Валеева Е.В., Гудкова Е.В. Формирование культи после энуклеации // Вестник офтальмологии. 1990. - n 1. С. 28-29.
53. Душин Н.В., Шклярук В.В., Крачинина В.В., Балакоев Т.М., Кузина Л.Д. Пути повышения эффективности глазного протезирования // Вестн. офтальм. 2002. - n 5. С. 25-28.
54. Эфендиев Н.М., Керимов К.Т. Медико-социальная реабилитация больных с анофтальмом // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование. М., 1987. С. 119-120.
55. Эль-Хажж Мохамад Сами, Сухина Л. А, Смирнова А.Ф. Комплект для глазного протезирования . Офтальм. Журн. -2001.- №3 С.100-102.
56. Жабоедов Г.Д., Шеремет Н.А., Исса Самех. Сравнительная оценка способов энуклеации при проникающих ранениях глаза // Глазное протезирование и пластическая хирургия в области орбиты: Сб. научн. работ. М., 1987. С. 52-54.
57. Задачи офтальмотравматологических центров (Р.А. Гундорова, В.С. Гришина, Л.Я. Полякова и др.) // Офтальмологический журн. 1982. n 7. с. 391393.
58. Зайков М.В., Панкин В.И. Применение гетерохряща при офтальмологических операциях // Вестн. офтальмологии. 1965. n 2. с. 6770.
59. Зайкова М.В., Сомова Е.Г., Вахрушева Т.П., Королева Е.В. Формирование опорнодвигательной культи после энуклеации тимоловым гомохрящом // Офтальмол.журн. 1977. n 6. с.468469.
60. Закиров Р.С. К вопросу образования объемной подвижной культи после энуклеации // Актуальные вопросы офтальмологии. Уфа. 1971. с. 7980.
61. Закиров Р.С. Образование опорнодвигательной культи после энуклеации глазного яблока с помощью склеротефлонового имплантата: Автореферат дис. канд.мед.наук. Уфа, 1975. с. 18.
62. Захаров В.А. Особенности энуклеации при применении погружных туннельных имплантатов из полиметилметакрилата // Вест. офтальмологии. 1966. n 7. с. 496500.
63. Захаров В.А. Использование имплантатов из пластмасс для создания подвижной энуклеационной культи // Материалы межобластной конф. офтальмологов. Л., 1966. с. 2723.
64. Ильницкий В.И. Энуклеация с сохранением склеры // Материалы 5 зональной конф.офтальмологов Сибири и Дальнего Востока. УланУде, 1979. с. 177178.
65. Имплантат для формирования культи после энуклеации (Л.В. Шиф, Е.И. Ковалевский, Ю.С. Друянова и др.) // Вест. офтальмологии. 1980. n 1. с. 5759.
66. Калачев И.И. Использование пенополистирола для создания объемной культи после энуклеации // Офтальмол.журн. 1969. n 8. с. 598600.
67. Калачев И.И. Усовершенствование операции аллопластики опорной культи после энуклеации глаза // Материалы 4го съезда офтальмологов СССР. М., 1973. Т. 1. с. 458459.
68. Канюков В.Н., Стадников А.А., Трубина О.О. Пластический материал для офтальмохирургии // Тез. доп. 4-конф. з офтальмол. Київ, 1998. С. 171-172.
69. Канюков В.Н., Стадников А.А., Трубина О.М., Горбунов А.А. Комплексная разработка биотрансплантантов в офтальмологии // Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією. Тез. науково-практичн. конф. Київ, 2004. С. 135-137.
70. Катаев М.Г. Хирургическое укрепление нижнего века в пластике анофтальмического синдрома // Вестн. офтальмол. 1983. - n 3. С. 58-59.
71. Катаев М.Г., Гундорова Р.А. Способ оценки косметического статуса в пластической офтальмохирургии // Вестн. офтальмол. 1986. - n 1. С. 31-33.
72. Катаев М.Г. Возможности коррекции офтальмологического синдрома // Вест.офтальмологии . 1986. n 3. с. 49.
73. Катаев М.Г. Пластика конъюнктвильной полости при анофтальме: Метод. рекоменд. М., 1991. 16 с.
74. Катаев М.Г., Филатова И.А., Харлампиди М.П. Новые способы измерения подвижного глазного протеза при анофтальме и их сравнтительная оценка // Вестн. оФтальмол. 2001. - n 3. С. 23-26.
75. Качков А. Стеклянные глазные протезы. М.: Медицина, 1971. 12 с.
76. Ковалевский Е.И. Принцип, методы, результаты и пути дальнейшего совершенствования, лечения и профилактики повреждений глаз у детей в СССР // I Всесоюзн. конф. по вопросам детской офтальмологии. М., 1976. ч. II. с. 346.
77. Коваленко Л.Н. Применение лавсана как аллопластического материала в хирургии: Автореф. дис. докт.мед.наук. Одесса, 1964. 30 с.
78. Колен А.А., Морозова О.Д. Применение гомофасции для укрепления гомо и аллотрансплантатов после энуклеации // Вест. офтальмологии. 1973. n 15. с. 4346.
79. Красильникова В.Л. Формирование опорно-двигательной культи при анофтальме офтальмологическим композиционным имплантатом в эксперименте и клинике // Хирургическое лечение и реабилитация больных с офтальмологической патологией: Материалы научно-практ. конф. Минск, 2005. С. 107-112.orbital implant // Ophthalmic. Plast. Reconstr. Surg. 1998. Vol. 14.
80. Кошарная Н.В. О глазопротезной службе // Актуальные вопросы офтальмол. Тез. докл. научн.-практ. конф. Харьков, 1998. С. 6-7.
81. Красильникова В.Л., Коваленко Ю.Д., Яхницкая Л.К. Отсроченная пластика опорно-двигательной культи при анофтальме композиционным имплантатом на основе алюмооксидантной пенокерамики и нанокристалического гидрооксиапатита // Тез. доп. 11 міжнародн. конф. офтальмологів Причорномор’я. Одеса, 2004. С. 145.
82. Красильникова В.Л., Коваленко Ю.Д. Отдаленные результаты формирования опорно-двигательной культи при анофтальме офтальмологическим композционным имплантатом // Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією. Тез. науково-практичн. конф. Київ, 2004. С. 148-150.
83. Красновид Т.А., Тычина Н.П., Наровченко Т.Н. Об основных причинах удаления глазного яблока // Тез. доп. ІІ міжнародн. конф. офтальмол. Причорномор’я. Одеса, 2004. С. 147-148.
84. Крылова Л.Д. Сравнительная оценка некоторых способов формирования послеэнуклеационной культи: Автореф. дис. канд. мед. наук // 758 // Ленинградский институт усовершествования врачей. Ленинград, 1969. 18 с.
85. Кулешов В.И. Отдаленные результаты протезирования после энуклеации глазного яблока // Докл. 22ой науч.сессии кишиневского мед.инта. Кишинев, 1964. с. 136137.
86. Линник Л.Ф., Чеглаков Ю.А., Лясковик А.Ц. Способ формирования опорно-двигательной культи с имплантацией эластичного вкладыша при энуклеации // Новое в офтальмологии. 1996. - n 3. С. 38-39.
87. Ловля Г.Д., Кучук О.П., Мельник О.П. и соавт. Аналіз причин енуклеації в очному відділенні обласної клінічної лікарні м. Чернігів за п’ять років // Тез. доп. ІІ міжнародн. конф. офтальмол. Причорномор’я. Одеса, 2004. С. 148-149.
88. Лясковик А.Ц., Чеглаков Ю.А. Формирование опорно-двигательной культи с имплантацией силиконового вкладыша при энуклеации // Межотраслевой науч.техн.комплекс микрохирургии глаза. М., 1995. С. 34.
89. Мазур Р.Ф., Мирошник Д.М. Особенности офтальмопротезирования при єнуклеации в раннем детском возрасте // Тез. доп. Х з’їзду офтальмол. України. Одеса, 2002. С. 247-248.
90. Мазуряк А.В. О применении эмбриональной кости для формирования опорнодвигательной культи после энуклеации // Вест.офтальмологии. 1985. n 1. с. 2527.
91. Макаров В.П. Об удалении глазного яблока при ожоговой болезни и ее последствиях // Восстановительное лечение при последствиях особо тяжелых повреждений органа зрения, полученных в чрезвычайных ситуациях. Сб. научн. работ. М., 2002. С. 47-49.
92. Мовшович И.А., Виленский В.Я. Полимеры в травматологии и ортопедии. М.: Медицина, 1978. 320 с.
93. Морозов В.И., Гречушкина В.А. Комплекс: фигурный силиконовый погружной имплантпротез // Изобретения и рац. предложения в области медицины. М., 1978. с. 1517.
94. Морозова О.Д., Друянова Ю.С., Катаев М.Г. Коррекция конъюнктивальной полости для косметического протезирования // Вестн. офтальмол. 1984. - n 5. С. 57-58.
95. Мосяк М.А. Сравнительная оценка различных методов формирования культи после удаления глазного яблока (экспериментально-клиническое исследование): Автореф. дис. канд. мед. наук. Одесса, 1989. 14 с.
96. Мулдашев Э.Р. Формирование культи после энуклеации гомотрансплантатом подкожной жировой клетчатки подошвы // Повреждение органа зрения продуктами нефти, химии и другими факторами. Уфа, 1975. с. 98101.
97. Мулдашев Э.Р., Нигматуллин Р.Т. Способ образования опорнодвигательной культи после энуклеации // Вест.офтальмологии. 1980. n 3. с. 6263.
98. Николаенко В.П. Экспериментальная оценка возможности использования пористого политетрафторэтилена для закрытия дефектов нижней стенки орбиты // Боевые поражения органа зрения. Тез. докл. научн.-практ. конф. СПб, 2003. С. 79.
99. Овсепян Т.Л., Галетян Л.А. Гомопластический метод формирования энуклеационной культи // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование: Сб. научн. работ. М., 1981. 54-55.
100. Одинцов В.П., Орлов К.Х. Руководство по глазной хирургии. 1993. Т. 1. с. 82.
101. Олейник С.Д. Трансплантация мелитированного хряща в склеральное кольцо // Офтальмологический журн. 1985. n 5. м. 315316.
102. Ольшевский И.Е., Канафьянова Е.Г., Кудайбергерова Г.Б. Влияние техники операции по удалению глазного яблока на динамические свойства постэнуклеационной культи // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. вип. 13, кн. 4. Київ, 2004. с. 532-537.
103. Орлов К.Х. К технике пересадки жира при энуклеации // Русский офтальмологический журн. 1931. Т. 14. с. 177.
104. Петренко Н.Э. Опыт применения метилметокрилата при контурной пластике орбиты // Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією. Тез. науково-практичн. конф. Київ, 2004. С. 182 183.
105. Плешков В.В., Федотов В.Г. Медифицированный метод эвисцероэнуклеации с применением дермо-жирового имплантата // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование: Сб. научн. работ. М., 1981. С. 55-56.
106. Плешков В.В. Организация косметической реабилитации больных при антофтальме // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование. М., 1987. С. 16-17.
107. Рубинчук Л.З., Вестель Г.М., Ратнер Т.В. Имплантаты из силиконового каучука для протезирования орбиты после энуклеации // Диагностика и лечение глазных заболеваний. Казань, 1967. с. 158159.
108. Рубинчук Л.З. Создание объема культи после энуклеации и эвисцерации и восстановление полости конъюнктивального мешка для ношения протеза: Автореферат дис. канд. мед. наук. Казань. 1971. с. 15.
109. Рубинчук Л.З. Результаты имплантации силиконовых шаров в орбиту // Вест.офтальмологии. 1973. n 4. с. 4042.
110. Рубинчук Л.З. Отдаленные результаты имплантации туннельных вкладышей из фторопласта в орбитальную полость // Офтальмологический журн. 1974. n 4. с. 288290.
111. Рубинчук Л.З., Тильдаева А.Х. К методике имплантата при энуклеации у детей // Тез. докл. 3 Всерос. съезда офтальмологов. М., 1975. Т. 1. с. 283285.
112. Рубинчук Л.З., Краснов Л.Е., Тильдаева А.Х. Косметическое протезирование при анофтальме // Казанск. мед. журн. 1981. n 2. с. 8182.
113. Рубинчик Л.З., Тальдаева А.Х. Использование простых сферических имплантатов из силиконовой резины при энуклеации глаза // Пластическая хирургия орбиты и глазное протезирование: Сб. научн. работ. М., 1981. С. 57-59.
114. Салдан Й.Р., Кривецька Н.В., Довгалюк Ю.П. Спосіб формування післяенуклеаційної опорної кукси // Тез. доп. 4-конф. з офтальмол. Київ, 1998. С. 206-207.
115. Самвелян О.Г. К вопросу о пластике конъюнктивального мешка при энуклеации // Материалы 2 конф. офтальмологов Закавказья. Ереван. 1971. с. 517519.
116. Самохина З.В. Формирование культи после энуклеации с помощью протезов из титана // Возрастные особенности органа зрения в норме и при патологии у детей. М., 1969. Вып. 2. с. 163164.
117. Свердлов Д.Г. Формирование культи после энуклеации путем пересадки в тенонову капсулу трупного хряща // Вестн. офтальмологии. 1955. Т.19. с. 4045.
118. Свердлов Д.Г. Формирование культи энуклеированного глаза посредством пересадки в тенонову капсулу эластической пластмассы // Вест.офтальмологии. 1965. n 4. с. 2729.
119. Сергиенко Н.М., Рыков С.А., Крыжановская Т.В. Состояние и динамика слепоты и инвалидности вследствие патологии органа зрения в Украине // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. вип. 13, кн. 4. Киев, 2004. С. 582-586.
120. Смолякова Г.П. Применение амниона для восстановления конъюнктивальной полости при анофтальме // Пластическая хирургия придаточного аппарата глаза и орбиты: Материалы научно-практич. конф. М., 1996. С. 50-51.
121. Смолякова Г.П., Еремин В.П. Результаты косметического протезирования больных после операции эвисцероэнуклеации // Материалы науч.-практич. конф. офтальмологов, посвящ. 15-летию КНЦМГ им. П.Г. Макарова. Кросноярск, 1999. С. 21-26.
122. Соколенко О.М. Модификация операции образования опорнодвигательной культи в поздние сроки после энуклеации // Тез.докл. 3ей конф.изобретателей и рационализаторов в офтальмологии. М., 1964. с. 7374.
123. Соколов В.В. Металлы и пластмассы в хирургии. М., 1983. Знание”. 32 с.
124. Сомова Е.Г. Тимоловый гомохрящ при формировании опорнодвигательной культи // Материалы 4 науч. конф. офтальмологов Дальнего Востока. Благовещенск, 1975. с. 174.
125. Способ формирования мягкой опорнодвигательной культи после энуклеации (А.А. Каспаров, И.И. Грязнова, А.С. Вахеди и др.) // Вест.офтальмологии. 1984. n 3. с. 3639.
126. Стародубцева Е.И. Создание опорнодвигательной культи после энуклеации у детей путем пересадки консервированного трупного хряща: // Автореферат дис. канд. мед. наук. Одесса, 1965. 9 с.
127. Сунаргулов Т.С., За