КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ БРОНХІТ : Клинико-лабораторная и функциональная Эффективность комплексного лечения ДЕТЕЙ Острый бронхит

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

Свойкіна Світлана Юріївна

УДК 616.2-022:578.831.31+616.233-002I-08-053.2

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА
ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ БРОНХІТ

14.01.10 - педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Майданник Віталій Григорович
Член-кореспондент АМН України,
доктор медичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

3

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ЕТІОПАТОГЕНЕТИЧНІ
МЕХАНІЗМИ ВИНИКНЕННЯ, ПЕРЕБІГ ТА ЛІКУВАННЯ РЕСПІРАТОРНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ДІТЕЙ

11

1.1. Схожість та розбіжність в етіології, патогенезі та
діагностиці гострого бронхіта

11

1.2. Сучасні підходи до лікування та реабілітації дітей, хворих на різні нозологічні форми гострого бронхіту

28

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

37

2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих

37

2.2. Методи клініко-лабораторних та інструментальних досліджень

43

РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОСТРОГО БРОНХІТУ У ДІТЕЙ

53

РОЗДІЛ 4 ПОРІВНЯННЯ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОВЕДЕНОГО ЛІКУВАННЯ У ДІТЕЙ З ГОСТРИМ БРОНХІТОМ

73

РОЗДІЛ 5. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОВЕДЕНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ

107

ВИСНОВКИ

132

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

135

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

136

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

· АК- арахідонова кислота
· БГР- бронхіальна гіперреактивність
· БОС- бронхообструктивний синдром
· БЛ- бронхіальна лабільність
· БР- бронхіальна прохідність
· ВРК- відносний ризик
· ВШ- відношення шансів
· ГБ- гострий бронхіт
· ГПБ- гострий простий бронхіт
· ГОБ- гострий обструктивний бронхіт
· ГРВІ- гострі респіраторні вірусні інфекції
· ГРЗ- гострі респіраторні захворювання
· ДГК- догозогексаєнова кислота
· ЕПК- ейкозопентаєнова кислота
· ЖЄЛ- життєва ємкість легень
· ЖК- жирні кислоти
· ЗАРК- зниження абсолютного ризику
· ЗВРК- зниження відносного ризику
· ЗРК- зниження ризику
· КВП- конденсат видихуваного повітря
· КХНЛ- кількість хворих, яких необхідно лікувати
· ЛОГ- ліпооксигеназа
· ЛС- легеневий сурфактант
· ЛТ- лейкотрієни
· ЛФ- лімфоцити
· МОШ25- максимальна об’ємна швидкість потоку повітря в точці, що відповідає 25% ФЖЄЛ
· МОШ50- максимальна об’ємна швидкість потоку повітря в точці, що відповідає 50% ФЖЄЛ
· ОФВ1- об’єм форсованого видиху за 1 хвилину
· НЖК- насичені жирні кислоти
· НеНЖК- ненасичені жирні кислоти
· ПГ- простагландини
· ПНЖК- полі ненасичені жирні кислоти
· ПШВ- пікова швидкість видиху
· РБ- рецидивуючий бронхіт
· РК- показник ризику
· РКД- рондомізоване клінічне дослідження
· РКК- абсолютний ризик у контрольній групі
· РКЛ абсолютний ризик у дослідній групі лікування
· РФТ- респіраторна фізіотерапія
· ТХ- тромбоксани
· ФЗД- функція зовнішнього дихання
· ФЖЄЛ- форсована життєва ємкість легень
· ХБЛЗ- хронічні бронхолегеневі захворювання
· Ш- випадок результату, шанс
· ЦОГ- циклооксигеназа

ВСТУП

Актуальність теми. Гострий бронхіт є однією з найважливіших проблем сучасної педіатрії, оскільки до теперішнього часу його поширеність посідає одне з перших місць в структурі дитячої захворюваності. За статистичними даними, поширеність гострого бронхіту у дітей різних вікових груп коливається в межах від 6,2 до 25% [82,131,240]. При цьому захворюваність на гострий бронхіт суттєво збільшується (майже до 50-90%) у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання, особливо в екологічно несприятливих районах, за незадовільних соціально-побутових умов та при пасивному курінні [5,90]. Заслуговує на увагу те, що останнім часом суттєво збільшується поширеність рецидивуючого (11-38%) та обструктивного бронхіту, особливо серед дітей, які часто хворіють [4,22,71,241].
Крім того, у переважної більшості дітей спостерігається обструктивний синдром [219,220]. Підвищена чутливість бронхіального дерева до вірусної інфекції може бути пов’язана з алергійною схильністю та гіперреактивністю бронхів [72]. При цьому бронхообструктивний синдром може бути наслідком запалення трахеобронхіального дерева та обтураційної непрохідності, обумовлених вірусною або вірусно-бактеріальною інфекцією [219,241].
Як відомо, одним з головних механізмів патогенезу запальних та бронхообструктивних захворювань органів дихання у дітей є порушення нормального очищення бронхів від харкотиння, пов’язане з пошкодженням механізму мукоциліарного транспорту [64,234]. Важливе місце в розвитку запалення і обструкції бронхів у дітей посідають лейкотрієни, простагландини та інші медіатори запалення, а також порушення рецепторних механізмів [234,240].

Тому актуальними залишаються обґрунтування та розробка основних принципів комплексної терапевтичної тактики, спрямованої на зниження активності інфекційно-запального процесу в бронхах у дітей з гострими формами бронхіту, а також на підвищення ефективності реконвалесценції та подовження клінічної ремісії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної державної бюджетної теми Розробка методів діагностики та корекції метаболічних і функціональних порушень у дітей із захворюваннями серцево-судинної, дихальної, травної та сечовивідної систем” (№ державної реєстрації 0105U003769), що виконується на кафедрі педіатрії №4 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.
Мета дослідження підвищити ефективність лікування дітей, хворих на гострий бронхіт, шляхом комплексної корекції стану клітинних мембран, жирнокислотного спектра, функції зовнішнього дихання та показників стану імунної системи.
Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості клінічного перебігу та стану функції зовнішнього дихання у дітей з бронхітом та їх зміни під впливом різних схем лікування.
2. Визначити жирнокислотний спектр ліпідів еритроцитів та КВП і його корекцію різними схемами лікування бронхіту у дітей.
3. Дослідити показники біоенергетики клітин у дітей з гострим обструктивним та рецидивуючим бронхітом і їх зміни під впливом різних схем лікування.
4. Оцінити зміни імунного статусу у дітей з різними формами бронхіту під впливом лікування.
5. Визначити клініко-лабораторну ефективність застосування умкалору, проспану і текому в комплексній терапії хворих дітей з різними формами бронхіту.
Об’єкт дослідження: гострий бронхіт у дітей.
Предмет дослідження: клінічні данні, клітини крові, конденсат видихуваного повітря, основні параметри функції зовнішнього дихання.
Наукова новизна дослідження. Проведено комплексне обстеження хворих на гострий бронхіт функціональними (спірографія) та лабораторними (імунологічне дослідження, вивчення біоенергетики клітин, вивчення жирнокислотного спектра ліпідів крові і порівняння з ліпідами конденсату видихуваного повітря) методами, що дозволило обґрунтувати призначення різних терапевтичних підходів.
Вперше встановлено залежність показників жирнокислотного спектра у дітей від активності процесу при бонхіті. Так, при гострому перебігу бронхіту підвищується ПНЖК та НеНЖК, що вказує на активацію процесів перекисного окислення ліпідів та стабільний рівень антиоксидантного захисту. Однак при рецидивуючому перебігу спостерігається зниження ПНЖК, НеНЖК та підвищення НЖК, що свідчить про посилене утворення прозапальних ейкозаноїдів, активацію процесів ліпідної пероксидації та зниження антиоксидантного захисту і ураження клітин, а також зміни жорсткості та текучості біомембран.
Вперше встановлено характер запального процесу при респіраторній патології за рівнем біоенергетики клітин, за даними аденілатного енергетичного заряду: при гострій респіраторній патології АЕЗ відображає запальні зміни, що відбуваються в клітинах, при рецидивуючий патології цей показник вказує на більш суттєві зміни, ніж при гострій.
Доведено, що дослідження конденсату видихуваного повітря, використовуваного для визначення жирнокислотного спектра ліпідів, атравматичне, не впливає на психоемоційний стан дитини, відображає стан легеневого сурфактанту, має прогностичне значення у перебігу бронхолегеневої патології та можливості своєчасної корекції лікування у дітей, що вказує на його переваги порівняно з традиційними методами.

Розроблено ефективні схеми лікування гострого бронхіту у дітей із застосуванням в комплексній терапії препаратів природного походження (умкалор, проспан, теком), що мають різноноспрямовану дію на показники функції зовнішнього дихання, ліпідний спектр клітинних мембран, біоенергетику клітини та показники імунітету і сприяють позитивній динаміці захворювання.
Практичне значення роботи. На підставі отриманих даних про порушення жирнокислотного спектра ліпідів у хворих на бронхіт запропоновано використовувати для об’єктивізації і прогнозування перебігу запального процесу коефіцієнт, який характеризує порушення метаболізму арахідонової кислоти в еритроцитах та конденсаті видихуваного повітря, що дозволяє обгрунтувати різні підходи до лікування дітей з різними формами гострого бронхіту.
Доведена доцільність використання неінвазивного методу отримання і дослідження конденсату видихуваного повітря, як ефективного методу діагностики та контролю за проведеним лікуванням.
Показано, що порушення імунного статусу, жирнокислотного спектра та енергетичного метаболізма клітин можуть бути важливими патофізіологічними механізмами рецидування бронхітів у дітей.
Встановлено, що поліненасичені жирні кислоти ω-3 класу мають імуноморегуляторний, протизапальний та мембраностабілізуючий ефекти, які обгрунтовують патогенетичну доцільність їх застосування в комплексній терапії дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт.
За результатами статистичних показників (ризик, відношення шансів, кількості хворих, яких необхідно лікувати) визначені пріоритети ефективності та обґрунтована доцільність терапії гострого простого бронхіту та гострого обструктивного бронхіту з помірною дихальною недостатністю комбінацією препаратів умкалор з проспаном.

Показано, що використання в комплексному лікуванні текому, умкалору, проспану дозволяє полегшити клінічний перебіг бронхіту завдяки корекції порушень імунологічної реактивності організму, нормалізації ліпідного профілю біологічних об’єктів еритроцитів, конденсату видихуваного повітря, покращання функції зовнішнього дихання.
Запропоновані схеми лікування сприяють реконвалесценції гострого бронхіту, що має важливе практичне та соціально-медичне значення в плані покращення лікування і підвищення реактивності дитячого організму та зменшення захворюваності, зниження частоти хронізації та трансформації патологічних процесів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею автора. Автор проаналізувала вітчизняну та зарубіжну літературу з проблеми, що вивчалася, визначила мету та завдання дослідження. Самостійно проведено клінічні спостереження та інструментальні методи дослідження. Лабораторні дослідження виконано разом із співробітниками Науково-дослідного лабораторного центру НМУ ім. О.О. Богомольця в лабораторіях газової хроматографії, імунології та патофізіології. Дисертант особисто систематизувала одержані результати, узагальнила їх та провела статистичний аналіз.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на науково-практичних конференціях „Актуальні проблеми експериментальної медицини” (Київ, 27-28 травня 2002 р.), „57-й науково-медичній практичній конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю” (Київ, 17-20 вересня 2002 р.), „Актуальные вопросы рациональной терапии заболеваний верхних дыхательных путей у детей” (Киев, 26 сентября 2003 г.), II міжнародному медико-фармацевтичному конгресі «Ліки та життя» (Київ, 15-18 лютого 2005 р.), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання педіатрії”, присвяченій пам’яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН, професора В.М. Сидельникова (Київ, 10-12 листопада 2005 р).
Публікації. З теми дисертації надруковано 7 наукових праць, 4 статті в журналах, що входять до реєстру ВАК. Отримано патент на корисну модель „Спосіб діагностики бронхолегеневої патології у дітей”.
Об’єм та структура дисертації. Робота викладена на 159 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, п’яти розділів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що включає 243 джерела (170 вітчизняних і російськомовних, 73 іноземних авторів). Робота ілюстрована 25 таблицями та 11 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Нами проведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення завдання підвищення ефективності лікування та реабілітації дітей, хворих на гострий бронхіт на основі аналізу впливу лікарських засобів (умкалор, проспан, теком) на клінічний перебіг запального процесу, функцію зовнішнього дихання, стан клітинних мембран, жирнокислотний спектр та показники імунного статусу.
1. Показано, що у дітей, хворих на ГБ, при лікуванні умкалором і проспаном починаючи з 3-го дня спостерігається покращання загального стану, зниження температури тіла, зменшення інтенсивності кашлю, який набував ознак продуктивного. При цьому кашель повністю зникав на 710-ту добу від початку лікування, тоді як серед дітей, які одержували базисну терапію, кашель залишався у 50% хворих до кінця 2-го тижня, незважаючи на лікування. ВШ одужання у дітей, хворих на ГПБ, які приймали умкалор і проспан; на 10-й день лікування, становив 2,35 (95%ДІ 0,75-7,39), що свідчить про вищу вірогідність їх одужання, ніж дітей, які одержували базисну терапію, оскільки показник ВШ в цій групі становив 0,42 (95%ДІ 0,14-1,33).
2. Встановлено, що ефективність лікування дітей, хворих на ГОБ, на 10-й день терапії умкалором і проспаном за ВШ становив 4,56 (95%ДІ 1,34-15,5), що підтверджує вищу вірогідність їх одужання, ніж дітей, які одержували базисну терапію. Крім того, статистичний аналіз ефективності лікування за кривими Каплана-Мейера показав, що застосування умкалору і проспану при ГОБ приводить до зникнення хрипів у 94,4% та зменшення кашлю у 66,7% дітей на 10-ту добу лікування.

3. Статистичний аналіз ефективності лікування показав, що при застосуванні умкалору і проспану у хворих на ГПБ показник КХНЛ становив 6 (95%ДІ 1,56-10,94), а при ГОБ 3 (95%ДІ 1,01- 6,55), що свідчить про досить високу ефективність терапії і доцільність використання цих препаратів для лікування дітей, хворих на ГБ, а також характеризує даний метод лікування як високоефективний, який можна бути рекомендувати для використання в клінічній практиці.
4. Показано, що застосування різних схем терапії гострого бронхіту позитивно впливає на динаміку показників функції зовнішнього дихання. Особливо виражений вплив терапії умкалором і проспаном на показники функції зовнішнього дихання виявлено у дітей, хворих на ГОБ, оскільки після лікування всі показники перевищували контрольні значення, тоді як при базисній терапії статистично достовірним було підвищення лише показника МОШ25 (97,4±4,8)% проти (82,0±4,0)% (Р<0,05). У дітей, хворих на РБ, які одержували теком в комплексному лікуванні, спостерігалось більш суттєве підвищення ЖЕЛ порівняно з показниками до лікування (102,2±3,4 проти 83,3±3,6; Р<0,05) і на 17% порівняно з контролем (Р<0,05). При цьому ПШВ підвищилась до (105,3±4,0)% порівняно з показниками до лікування (89,6±3,9)% (Р<0,05) і на 22,4% порівняно з контролем (Р<0,001).
5. Вивчення жирнокислотного спектра ліпідів еритроцитів та КВП у дітей, хворих на ГБ, вказує на активацію процесів пероксидації та суттєві зміни клітинних біомембран, особливо при РБ. Застосування текому в комплексній терапії дітей, хворих на РБ, сприяло зменшенню вмісту міристинової, пальмітинової та ліноленової кислот у жирнокислотному спектрі мембран еритроцитів. При цьому на фоні прийому текому вміст стеаринової, олеїнової та арахідонової кислот після лікування підвищувався, однак залишався нижчим, ніж в контролі.

Крім того, в жирнокислотному спектрі мембран еритроцитів збільшилась сума НеЖК (30,7±0,6)% проти (26,3±1,7)% до лікування (Р<0,05) та ПНЖК (12,4±0,7)% проти (7,8±0,9)% до лікування (Р<0,001), а також зменшувалася сума НЖК (69,3±0,6)% проти (73,7±1,7)% (Р<0,05), наближаючись до контрольних значень.
6. У дітей, хворих на РБ, відмічено суттєві порушення енергетичного метаболізму, що супроводжувалось достовірним (Р<0,001) зниженням вмісту АТФ (на 30%), АДФ (на 33%), АМФ (на 10%) та суми аденілових нуклеотидів (на 25%). На фоні базисної терапії, із застосуванням текому спостерігалося підвищення рівня аденілових нуклеотидів до контрольних значень, а теком практично не впливав на показники енергетичного метаболізму.
7. При оцінці імунного статусу у дітей, хворих на гострий бронхіт, залежно від клінічної форми виявлено зменшення (Р<0,05) абсолютних значень CD3+ лімфоцитів на 46,7% при ГПБ та на 55,4% при РБ, CD4+ лімфоцитів на 18,7% при ГПБ та на 42,6% при РБ, зниження ФІ на 7,8% при ГПБ та на 6% при РБ, а також зниження рівня ІgА у сироватці крові на 24% при РБ (Р<0,05). У дітей, хворих на ГОБ, виявлено збільшення кількості CD22+ лімфоцитів на 9,6% та імунорегуляторного індексу на 20,8% (Р<0,05) при зменшенні кількості CD8+ лімфоцитів на 32,3% і ФІ на 8,5% (Р<0,001), а також зниження рівня ІgG (на 37,2%) та ІgА (на 35,4%; Р<0,05). Застосування умкалору і проспану у дітей, хворих на ГПБ сприяло підвищенню (Р<0,05) абсолютних значень CD4+ лімфоцитів (на 22,5%) та рівня ІgG (на 23,9%), при ГОБ збільшенню (Р<0,05) абсолютних значень CD3+, CD4+ та CD8+ лімфоцитів (на 26-56,3%), а також рівня ІgG (на 52,1%) та зменшення імунорегуляторного індексу на 41,2% (Р<0,05). Застосування текому в комплексній терапії дітей, хворих на РБ, сприяло підвищенню абсолютних значень CD3+ (на 37,3%; Р<0,001) та CD4+ лімфоцитів (на 56%; Р<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для лікування дітей, хворих на гострий бронхіт, у яких не має ознак приєднання бактеріальної інфекції, ефективне застосовування препаратів рослинного походження (умкалор, проспан). Умкалор призначають дітям до 6 років по 10 крапель 3 рази на добу, з 6 до 12 років по 20 крапель 3 рази на добу, з 12 років по 30 крапель 3 рази на добу; проспан дітям до 6 років по 1 чайній ложці 3 рази на добу, з 6 років по 2 чайні ложки 3 рази на добу.
2. Дітям, хворим на РБ, з метою нормалізації процесів пероксидації та мембранопротекції необхідно призначати теком (дітям до 7 років по 1 капсулі 2 рази на добу; від 7 до 12 років по 1 капсулі 3 рази на добу; старше 12 років по 2 капсули 3 рази на добу). Препарат призначають протягом 1 міс. з повторенням курсу лікування через 2 міс.
3. Дітям з бронхолегеневою патологією для визначення гостроти запального процесу та проведення контролю за лікуванням рекомендовано застосовувати неінвазивні методи діагностики, зокрема визначення жирнокислотного спектра КВП.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анаев Э.Х. Исследование конденсата выдыхаемого воздуха в пульмонологии /А.Г. Чучалин // Пульмонология. - 2002. -№ 2. -С. 57-66.
2. Андрущук А.О. Діти, які часто хворіють на ГРВІ, погляд на проблему на підставі багаторічних клініко-імунологічних досліджень /О.В Тяжкая // Перинатология и педиатрия. - 2001. -№ 3.- С. 82-118.
3. Антипкін Ю.Г. Ендоскопічні та цитоморфологічні критерії діагностики рецидивуючого та хронічного бронхіту у дітей /Н.В Власенко, М.І. Величко // Педіатрія акушерство та гінекологія. - 2003. -№ 2.- С. 3.
4. Антипкін Ю.Г. Динаміка окремих субпопуляцій лімфоцитів в різні фази патологічного процесу у дітей з гострою пневмонією та рецидивуючим бронхітом /О.Л.Ковальчук // Перинатологія та педіатрія. - 2001.- № 1.- С. 49-50.
5. Артамонов Р.Г. Бронхиты у детей // Российский педиатрический журнал. - 2000.- № 5.- С. 58-59.
6. Аршинникова Л.Л. Экспириментальные исследования по фармакодинамике тропафена и прозазина: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. мед наук.-К., 1990.-20с.
7. Астафьева Н.Г. Медико-социальная экспертиза подростков с хроническими заболеваниями легких // Рос.вестн.перинатологии и педиатрии. - 2003. - № 6.- С. 22-25.
8. Афонина Г.Б. Липиды, свободные радикалы и иммунный ответ. /Л.А Куюн. - К. : Здоров’я, 2000.- 285с.
9. Бабич П.Н. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение третье. Отношение шансов: понятие, вычисления и интерпритация / А.В. Чубенко, С.Н. Лапач // Український медичний часопис. - 2003.- № 2(46).- С. 113-119.

10.Бабко С.О. Гемодинамічні зміни у дітей дошкільного віку, хворих на рецидивуючий бронхіт /О.В.Сельська // Педіатрія акушерство та гінекологія. - 1997.- № 6.- С. 26-28.
11.Банадига Н.В. Особливості ендобронхіту в дітей із бронхіальною астмою та рецидивуючим бронхітом // Буковинський медичний вісник. - 1999.- № 3.- С. 12-16.
12.Банадига Н.В. Особенности клинического течения рецидивирующего бронхита у детей и возможные пути их реабилитации // Международный медицинский журнал. - 1997.- № 4.- С. 88-89.
13.Болдирев А.А. введение в биохимию мембран. /Болдирев А.А. М.: МГУ. 1990.- 208 с.
14.Баранов А.А. Детские болезни. / А.А Баранов, Г.А.Лыскина - М: - 2001.-460 с.
15.Баргак Я.Д. Патогенетична терапія рецидивуючого бронхіту у дітей раннього шкільного віку // Практична медицина. - 1997.-№ 3-4.- С. 11-13.
16.Герасимов С.В. Пероксидна оксидація ліпідів та антиоксидантний захист при бронхіальній астмі // Укр.. медичний часопис. 2000. -№(15)-1/II. С.86-94.
17.Безруков Л.О. Характеристика спірографічних методів виявлення гіперреактивності бронхів /М.Г. Гінгуляк, О.К. Колоскова // Лікарська справа. - 1998.- № 1.- С. 99-101.
18.Беклимишев Н.Д. Роль лейкотриенов в иммунитете и иммунной регуляции // Иммунология. - 1989.- № 4.- С. 14-18.
19.Беляева Л.М. Эффективность рибомунила при лечении затянувшихся и рецидивирующих бронхолегочных заболеваний у детей /Н.В.Галькевич // Медицинские новости. - 1996.- № 3.- С. 39-40.
20.Бобровничий В.И. Рецидивирующий бронхит у детей // Здравоохранение. - 1997.- № 5.- С. 46-48.

21.Богодельников И.В. Сурфактант легких при бронхолегочной патологии у детей /Л.П Олексенко, Иссам Эль Дин Мохамед// Педиатрия.- 1994.- №2.- С. 18-21.
22.Больбот Ю.К. Рецидивний бронхіт у дітей (механізми формування, екологічні аспекти, реабілітація, прогноз). Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед наук. - К., 1996. 20 с.
23.Казмірчук В.Є. Дисфункції імунної системи у дітей (виявлення, верифікація, імунореабілітація). Автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня доктора мед.наук 14.03.08 /В.Є.Казмічрчук; К.,2003.-45с.
24.Больбот Ю.К. Характеристика деяких факторів формування рецидивного бронхіту у дітей // Педіатрія акушерство та гінекологія. - 1994.- № 4. -С. 32-33.
25.Conrad A., Frank U. Extract of Pelargonium sidoides (EPs(R) 7630) Displays Anti-Infective Properties by Enhanced Phagocytosis and Differential Modulation of Host-Bacteria Interactions. Planta Med. 2008;74(6):682-5/
26. Біохімія для лікаря. / Бишевский А.Т, Терсенов О.А. - К.; 2001. 260 с.
27.Васильєва Т.Л. Профілактика та лікування рецидивуючого бронхіту у дітей в умовах промислового регіону // Український пульмонологічний журнал. - 1995.- № 3.- С. 36-39.
28.Васильева Т.Л. Липидный спектр конденсата выдыхаемого воздуха у детей с рецидивирующим бронхитом. /Тр. Междунар.конф.”Актуальные вопросы медицины и биологии” М., 1996.- № 7.- С. 77.
29.Волосянко Р.П. Флоуметричні зміни при рецидивному бронхіті у дітей дошкільного віку // Педіатрія акушерство та гінекологія. - 1997.- № 3-4.-С. 46-48.
30.Волосовец А.П Умкалор в лечении острого бронхита у детей. . / С.П.Кривопустов, И.А. Борзенко /Метод. рекомендации. - К. - 2001.- 20с.
31.Волосовец А.П. Фитоантибиотик Умкалор в педиатрии / С.П. Кривопустов, Ю.А Поскрипко // Педиатрия акушерство та гинекология. -2002.- № 3.- С. 24-25.
32.Бичкова Н.Г.Вплив деяких імунотропних препаратів різного походженя на лімфоцити периферичної крові дітей, які часто хворіють. / Ю.В.Марушко, О.В.Вишневський, В.Н.Сонькін // Ліки.- 1999.- № 5-6.- С. 125-126.
33.Гавалов С.М. Гипрреактивность бронхов как один из ведущих патофизиологических механизмов в возникновении рецидивов” бронхолегочных заболеваний у детей, перенесших пневмонию или ОРВИ // Детский доктор. - 1999.- № 4.- С. 26-29.
34.Гаврисюк В.К. Перспективы применения омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в медицине /А.И Ячник // Здоровье Украины. - 2000.- № 3.- С. 23.
35.Гаврисюк В.К. Влияние препарата Теком на метаболизм арахидоновой кислоты у больных с хроническим легочным сердцем / А.И Ячник, С.И. Лещенко // Украинский пульмонологический журнал. - 2000.- № 3.- С. 40-42.
36.Гончар К.Е. Вплив нового лікарського препарату Теком на перебіг запального процесу і показники імунологічної реактивності при туберкульозі легень: дис. ...канд. мед. наук. /Гончар К.Е. - К., 2000.- 217с.
37.Горячова І. П. оптимізація лікування хронічного гастродуоденіта у дітей: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. мед. наук: спец.14.01.10. педіатрія/І.П.Горячова. - К., 2000.- 20с.
38.Гичко С.Г. Газохроматографический метод определения липидніх показателей крови при ишемической болезни сердца / Т.С. Брюзгіна, Г.М. Вретік // Укр. кардиол. Журнал. - 1998.- № 7-8.- С. 50-52.
39.Дзюблик Я.И. Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты и состояние системы эйкозаноидов у больных заболеваниями легких // Украинский пульмон. Журнал. - 1997.- № 4.- С. 26-28.
40.Дранник Г.Н. Иммунотропные препараты: классификация и применение // Харьковский медицинский журнал. - 1997.- № 1.- С. 69-73.
41.Дранник Г.Н. Иммунотропные препараты. / Ю.А.Гриневич, Г.М. Дизик К.: ”Здоров’я”. - 1994.- 380 с.
42.Марушко Ю.В. Клиническая характеристика и особенности діагностики пневмоний, выхванных атипичными возбудителями, у детей /Ю.В. Марушко //Современная педиатрия. 2004. №1(2). С.37-40.
43.Збарский И.Б. Аденозинфосфорные кислоти // Биологическая химия.-1997. -№ 4.- С. 268-269.
44.Зотов С. В. Гострі ерозивно-виразкові ураження травного каналу при хронічному та комбінованому лікуванні злоякісних новоутворень. /автореф. дис. на здобуття .канд.. мед наук: спец. онкологія /С.В.Зотов. К., 1998.- 20 с.
45.Верткин А.Л.Значение полиненасыщенных жирных кислот класса омега-3 в медицине / В.А.Исаев, И.В.Мартынов, А.И.Мартынов и др. Влияние Эйконола на состав крови ирекомендации по его применению. М., 1993.-С. 9-35.
46.Ершова И.Б.. Патогенез и коррекция секреторных нарушений при респираторных заболеваниях у детей / Е.Н Кунегина // Здоров'я України. - 2003.- № 23-24.- С. 84-85.
47.Ильенко Л.И. Методические подходы к использованию антигомотоксических средств в лечебных и реабилитационных программах у часто болеющих детей. / О.В.Продеус, Е.И.Моисеева. - М., 1999. 12 с.
48.Ильина Е.С. Организация пульмонологической помощи детям с бронхолегочной патологией // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2002.- № 1.- С. 23-27.
49.Ильина Н.И. Вторичные иммунодефицитные состояния (ВИДС). Протоколы диагностики и лечения // Аллергия, астма и клиническая иммунорлогия. - 2000.- № 1.- С. 31-33.
50.Ильина Н.И. Синдром вторичной иммунной недостаточности / Т.В. Латышева, Б.В. Пинегин // Иммунология. -2000.- № 5.- С. 8-9.

51.Ильченко Л.И. Результаты клинических испытаний препарата Умкалор в педиатрии. Материалы научно-практической конференции: Актуальные вопросы гомеопатии. / Т.Н. Сырьева, А.А Парфенова. - С-пб.; 1999. С. 14 -17.
52.Воляник М.Н. Иммунологическая характеристика бронхита у детей./ А.И.Смолягин, О.Н.Киселева и др. // Педиатрия. - 1991.- № 3.- С. 108-109.
53.Каганов С.Ю. Современные проблемы пульмонологии детского возраста // Пульмонология. - 1992.- № 2.- С. 6-12.
54.Каганов С.Ю. Пульмонология детского возраста и её насущные проблемы / Н.Н. Розинова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2000.- № 6.- С. 6-11.
55.Казмірчук В.Е. Клінічні ефекти препарату Україн у дітей з рецидивним бронхолегеневими захворюваннями / Н.І. Гуменюк // Ліки України.-2003. - № 4.-С. 40-42.
56.Кириллов В.И. Клиническая практика и перспективы применения омега-3 жирных кислот при заболеваниях органов мочевой системы у детей /Л.Т. Теблоедова, В.А Исаев // Второй съезд педиатров-нефрологов России.- М.- 2000.- С.132-133.
57.Климов А.Н. Обмен липидов и липопротеидов и его нарушения. / Н.Г Никульева. - С-Пет.; Питер: 1999.-505 с.
58.Кожемяка А.И. Клинико-бронхологические особенности течения хронических неспецифических заболеваний легких у детей по данным Харьковского городского пульмонологического центра. / Д.Т. Древаль // Охрана здоровья детей и подростков Республиканский межведомственный сборник. - 1994.- № 24.- С. 34-36.
59.Колиушко Е.Г. Использование кардиотрофической терапии у детей страдающих рецидивирующими бронхитами и бронхиальной астмой, на этапе поликлинической реабилитации. / Н.Б. Зайцева / Материалы конгресса педиатров с международным участием. М., 2001.-С. 159-160.

60.Колюбакіна Л. Діагностична цінність комплексної оцінки реакції з нітросинім тетразолієм еозинофільних та нейтрофільних гранулоцитів в крові дітей з гострими респіраторними захворюваннями / Л. Безруков // Галицький лікарський вісник. - 1997.- № 4.- С. 37-38.
61.Коневалова Н.Ю. Курс лекций по биохимии липидов. Витебск, 1996.-186с.
62.Коренок Е.С. Липидный спектр КВВ у детей с частыми респираторными заболеваниями. Тр.междунар.конф.”Актуальные вопросы медицины и биологии” 1996.- № 7.- С. 68.
63.Коровкин В.С. Лечение болезненей бронхов и легких. Минск, 1996.- 217с.
64.Коровина Н.А. Часто и длительно болеющие дети : терминалогия, патофизиология, терапевтические подходы. Пособие для педіатра. Серия: Болезни органов дыхания. М., 2002.-14с.
65.Котлуков В.К. Клиническое значение оценки воспалительных изменений в бронхах у детей раннего возраста при рецидивировании бронхиальной обструкции / В.А.Бычков, А.Г. Румянцев // Педиатрия. - 1996.- № 5.- С. 50-53.
66.Кноринг Б.Е. Особенности иммунного статуса как основа для пргноза заболеваний легких // Проблемы туберкулеза. - 1996.- № 1.- С. 15-17.
67.Крамарєв С.А. Актуальне вопросы иммунопрофилактики и лечения острых респираторных инфекций у детей // Клинична імунологія Алергологія Інфектология. - 2007.- №1.- С.4-6.
68.Кузнецова Л.В. Некоторые причины развития приобретенного иммунодефицита // Здоровье Украины. - 2001.- № 4.- С. 41.
69.Кулакова Н.В. Биохимические маркеры воспаления и обструкции бронхов / В.А.Невзорова, П.А. Лукьянов // Клиническая медицина.-2000. - № 3.- С. 36-39.
70.Лазарева Д.Н.. Стимуляторы иммунитета. / Е.К. Алехин. - М., 1985.- 167с.
71.Лапшин В. Ф. Реабилитация детей с хроническими бронхолегочными заболеваниями // Доктор. - 2002.- № 3.- С. 38-42.
72.Лапшин В.Ф. Імунокорекція у дітей із хронічними вогнищами інфекцій / Л.І.Чернишова, Л.С. Овчаренко та ін.// Здоров’я України.- 2006.- №8.- С. 58-61.
73.Ларюшкина Р.М. Хронобиологический мониторинг респираторной и метаболической активности легких при рецидиаирующем бронхите у детей / А.И. Рывкин, Т.Г. Решетова // Педиатрия.- 2001.- № 6.- С. 4-7.
74.Ласица О.И. Современные аспекты этиопатогенеза, клиники, диагностики и дифференциальной диагностики бронхиальной астмы у детей раннего возраста. / Е.Н. Охотникова /Метод. рекомендации К.. - 2000.- 30с.
75.Ласица О.И. Бронхиальная астма в практике семейного врача. / Т.С.Ласица К., 2001.- 263с.
76.Лещенко С.І. Вплив омега-3 поліненасичених жирних кислот на систему згортання крові : перспективи застосування в пульмонології та фтизіатрії // Українсикий пульмонологічний журнал.- 1999.- № 4.- С. 36-38.
77.Амосова К.М. Ліпідкоригуюча та імуномодулююча ефективність нового вітчизняного препарату Теком при лікуванні нестабільної стенакордії. / О.В.Кротенко, В.П.Широбоков та ін. // Український кардіологічний журнал.- 2000.- № 1-2.- С. 38-42.
78.Лопата В.А. Функиональные методы изучения бронхиальной проходимости в клинической практике. / Методические рекомендации М., 1994.- 28с.
79.Лупиніс О.В. Патогенетичний підхід до аналізу імунної системи дітей з бронхолегеневою патологією // Вісник Запорізького державного університету.-1998.-№ 1.- С. 17-21.
80.Лусс Л.В. Современные подходы к назначению иммуномодуляторов в педиатрической практике // Лечащий врач. - 2000.- № 10.- С. 34-38.
81.Майданник В.Г. Кашель у детей: причины, механизмы, диагностика и лечение // Современная Педиатрия.-2005.- № 3(8).- С. 111-117.

82.Майданник В.Г. Клинические рекомендации по диагностике, лечению и профилактике заболеваний верхних дыхательных путей у детей. К: Видв-во Аспект-Поліграф”, 2003. -176с.
83.Майданник В.Г. Умкалор: механізм дії та показання до застосування // Педіатрія акушерство та гінекологія. - 2006.- № 5.- С 38-48.
84.Майданники В.Г. Коментар до протоколів лікування гострих бронхітів у дітей // Педіатрія акушерство та гінекологія.-2005. -№ 5.- С. 45-48.
85.Майкл А Гриппи. Патофизиология легких. М., 2000. 60 с.
86.Маккаев Х.М. Распространенность, особенности клинических проявлений и осложнения лимфоидного глоточного кольца у детей // Российский вестник педиатрии и перинатологии.- 2002.- № 1.- С. 28-32.
87.Малахов А.Б. Новые возможности в лечении бронхообструктивного синдрома у детей / С.А. Макарова, М.А Малахів // Пульмонологія.-2001.-№ 4.- С. 55-59.
88.Маркова Т.П. Вакцинация против гриппа в группе длительно и часто болеющих детей / Д.Г. Чувиров // Лечащий врач.- 2000.-№ 9.- С. 46-49.
89.Маркова Т.П. Длительно и часто болеющие дети / Д.Г. Чувиров // Новости медицины и фармации. -2002.- № 21-22.- С. 17.
90.Марушко Ю.В. Ефективність місцевого застосування діуцифону у часто хворіючих дітей // Педіатрія акушерство та гінекологія. - 1997.- № 6.- С. 57-58.
91.Мозалевский А.Ф. Препарат Echinacea compositum S в комплексном лечении детей с рецидивирующими и хроническими заболеваниями органов дыхания / А.Г. Цыпкун, Сапа И.Ю. // Биологическая терапія.-1997. - ноябрь. - С. 12-15.
92.Мозалевский А.Ф. Возрастные и половые различия показателей иммунитета и периферической крови у детей, больных рецидивирующим бронхитом / А.Н. Зосимов // Украинский пульмон. Журнал.-1997.-№ 4.-С. 47-51.

93.Мозалевский А.Ф. Клинико-патогенетические особенности рецидивирующих бронхитов у детей // Украинский пульмон. Журнал.-1994. - № 2.- С. 42.
94.Морозова Н.А. Вивчення впливу препарату Теком на фагоцитарну ланку імунітету у хворих на запальні захворювання бронхолегеневої системи // Український пульмон. Журнал. - 2000.- № 4.- С. 48-51.
95.Назарова Т.И. Этиолгоия рецидивирующего бронхита при бронхолегочной дисплазии у детей / Д.Ю. Овсянников, Л.Г. Кузьменко // Пульмонологія. - 2002.- Приложение 12.- С. 26.
96.Ніколаєнко В.Б. Клініко-лабораторна оцінка ефективності використання лікарських препаратів з підвищеним вмістом омега-з поліненасичених жирних кислот у комплексній терапії ювенільного ревматоїдного артриту / Л.І. Омельченко // Педіатрія акушерство та гінекологія. - 2000.-№ 4.- С. 23-26.
97.Новіков П.Д. Характеристика фенотипа лимфоцитов при бронхитах у детей / В.И. Новікова // Здравоохранение Беларуси. - 1997.- № 12.- С. 21-22.
98.Синяченко О.В. Новый метод изучения физико-химических свойств конденсата влаги выдыхаемого воздуха. / В.Н.Казаков, В.Б.Файнерман, К.С.Щербаков // Укр. пульм. Журнал. - 1999.- № 3.- С. 33-34.
99.Бережной В.В. Опыт применения препарата растительного происхождения Умкалор в лечении ангин у детей, / И.Б. Орлюк, И.О. Борзенко, и др. // Педиатрия, акушерство и гинекология. -1999.- № 4.- С. 173-174.
100. Панащук И.А. Эффективность комбинированного применения омега-3 полиненасыщенных жирных кислот и ацетилсалициловой кислоты в коррекции состояния системы гомеостаза у больных с хроническим легочным серндцем.// Укр. пульм. журнал. - 2003.- №1.- С.8.

101. Панин Л.Е. Участие переносчика адениловых нуклеотидов в механизме снижения трансмембранного потенциала митохондрий печени крысы под влиянием аполипопротеина С. / Н.И Шалбуев, А.Р. Колпакова // Биологические мембраны. - 2000.- № 6.- С. 631-636.
102. Пархонюк В.П. Применение фенкорола и рибоксина в лечении неревматических (инфекционно-аллергических) миокардитов: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. / Пархонюк В.П. К., 1989.- 20 с.
103. Передерий В.Г. Иммунный статус, критерии его оценки и принципы назначения иммунокоррегирующих препаратов. / Н.Г. Бычкова, С.М. Ткач. - К., Здоров’я; 1998.- 20 с.
104. Тюрин Н.А. Показатели Т- и В- звеньев системы иммунитета при острах бронхолегочных заблолеваниях у детей с тимомегалией и без неё / В.Я.Арион, Л.В.Пушко и др. // Педиатрия. - 1991.- № 6.- С. 39-43.
105. Починок Т.В. Імунні та метаболічні порушення у дітей, які часто хворіють на гострі вірусні респіраторні інфекції // Український медичний часопис 2/16 .-2000.- № 3-4.- С. 137-142.
106. Починок Т.В. Показники імунітету ліпідного обміну і структурно-функціонального стану клітинних мембран у дітей які часто хворіють на ГРВІ / В.П. Чернишов, Т.Н. Никифорова // Педіатрія акушерство та гінекологія. - 1995.- № 6.- С. 10-13.
107. Майданник В.Г. Проспан та можливості його застосування в клінічній педіатрії / М.Б.Щупак, О.С.Качалова та ін. // Педіатрія акушерство та гінекологія. - 2003.- № 1.- С. 33-38.
108. Прохорова М.П. Особливості жирнокислотного спектру ліпідів конденсату видихуваного повітря у дітей з бронхітами / М.М. Сребний, Т.С. Брюзгіна // Педіатрія акушерство гінекологія. -1994.- № 6.- С. 17-19.
109. Пухлик Б.М. Руководство по практической иммунодиагностике и иммунотерапии. - Винница, - 1992. - 43 с.
110. Перцева Т.А. Роль мембранных изменений в патогенезе дыхательной недостаточоности / Л.И. Коноплина, М.Н Гончар // Укр. пульмон. Журнал. - 994.- № 2.- С. 34.
111. Петренко В.И. Современные представления о роли эйкозаноидов в патогенезе органов дыхания // Врачебное дело. - 1991.- № 11.- С. 20-26.
112. Пуртов И.И. К проблеме частоболеющих детей в раннем и дошколоьном возрасте // Рос.педиатрич.журн. - 2001.- № 6.- С. 50-52.
113. Радіонова В.В. Сурфактант легень як біологічна мембрана. Стан та зміни при лікуванні хронічного обструктивного бронхіту // Укр. пульм. журнал. -1998.- № 4.- С. 26-29.
114. Рачинский С.В. Болезни органов дыхания у детей. / В.К. Таточенко. - М., 1988. 200 с.
115. Розинова Н.Н. Хронические болезни легких : от педиатра к терапевту / П.П. Захаров, Н.Н Ковалевская. // Пульмонология. -2002.- № 1.- С. 85-89.
116. Савельев Б.П. Функциональные параметры системы дыхания у детей и подростков. / И.С. Ширяева/ Руководство для врачей. М., - 2001.-230 с.
117. Самсыгина Г.А. Частоболеющие дети: проблемы патогенеза, диагностики и терапии // Педиатрия.-2005. -№ 1.-С. 66-73.
118. Селезенко Т.Ф. Эффективность препарата Теком в коррекции гомеостаза при заболеваниях легких: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня ...канд.. мед. наук: спец. Пульмонологія./ Селезенко Т.Ф.- К.- 1998.-20с.
119. Сивиньска-Голембиовска Х. Применение гроприназина у детей со сниженным иммунитетом. / Э. Булава, М. Вавжиняк //Здоровье Украины. -2001. -№3.- С.30.
120. Синяченко О.В. Легочной сурфактант и новые подходы к его исследованию в клинической практике / К.С. Щербаков, А.В. Владзимирский // Врачебная практика. -1999.- ноябрь 5.- С. 25-30.

121. Скоробогатько О.Г. Аміадарон та його комбінація з мілдронатом в експериментальній і клінічній фармакотерапії кардіоміопатії: автореф. дис. .на здобуття наук. ступеню канд. мед. наук./Скоробагатько О.Г. К., - 2000.-20 с.
122. Скачкова М.А. Бронхолегочная патология у детей в промышленном городе // Российский педиатрический журнал. - 2003.-№ 2.- С. 31-35.
123. Скулачев В.П. Энергетика биологических мембран. М., 1986. С.
124. Смірнова О.А. Вплив ейкозаноїдів на функцію та стан дихальних шляхів у дітей з рецидивуючим бронхітом і бронхіалбною астмою та шляхи корекції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. мед. наук. 1996.- 20 с.
125. Смирнова М.О.. Хронические бронхиты у детей / Н.Н Розинова // Российский вестник пе