ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЩО ЗАЗНАЛИ ПЕРИНАТАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ ЦНС ГІПОКСИЧНО -ІШЕМІЧНОГО ГЕНЕЗУ : ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ, ФАКТОРЫ РИСКА И ВОЗМОЖНЫЕ ПУТИ КОРРЕКЦИИ НАРУШЕНИЙ У ДЕТЕЙ дошкольного возраста потерпевшего перинатальных поражений ЦНС ГИПОКСИЧЕСКИ ишемической ГЕНЕЗА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Нечитайло Дмитро Юрійович

УДК: 616.8-053.4-06:616-001.8-053.34]-08

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЩО ЗАЗНАЛИ ПЕРИНАТАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ ЦНС ГІПОКСИЧНО -ІШЕМІЧНОГО ГЕНЕЗУ

спеціальність 14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Сорокман Таміла Василівна,
доктор медичних наук, професор

Чернівці 2009

ЗМІСТ

Перелік скорочень та умовних позначень................................................................5
ВСТУП.........................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ПЕРИНАТАЛЬНІ УРАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ (огляд літератури)..................................................................................................................11
1.1. Види перинатальних уражень ЦНС та частота з якою вони зустрічаються.........................................................................................................13
1.1.1. Гіпоксично ішемічні ураження ЦНС та їх залишкові явища.....................................................................................................14
1.1.2. Роль допамінової нейротрансмісії у структурі патологічних змін та відхилень.......................................................................................................16
1.2. Віддалені наслідки перинатальних уражень ЦНС та фактори ризику їх виникнення. ................................................................................................20
1.2.1. Вплив перинатальної патології на фізичний та психомоторний розвиток дітей.............................................................................................24
1.3. Напрямки медикаментозної корекції віддалених наслідків перинатальних уражень..26
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ....................................30
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей..........................................30
2.2. Методи обстеження.................................................................................31
2.2.1. Оцінка психомоторного розвитку..................................................32
2.2.2. Визначення неврологічного статусу..............................................33
2.2.3. Оцінка фізичного розвитку.34
2.2.4. Соціометричні показники...............................................................35
2.2.5. Оцінка вегетативної функції...37
2.3. Способи корекції виявлених відхилень у розвитку..39
2.4. Методи статистичної обробки отриманих результатів40
РОЗДІЛ 3. ФІЗИЧНИЙ, ПСИХОМОТОРНИЙ РОЗВИТОК ТА ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ і СНА У ДІТЕЙ З ПЕРИНАТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ....................................................................43
3.1. Особливості фізичного розвитку...........................................................43
3.2. Особливості психомоторного розвитку................................................45
3.3. Стан нервової системи у дітей з перинатальною патологією.......................................................................................................47
3.4. Вегетативний статус у дітей з перинатальною патологією.49
3.5. Особливості сну у дітей з перинатальною патологією51
3.6. Кореляційні зв’язки показників фізичного розвитку55
3.7. Кореляційні зв’язки показників неврологічного статусу.57
3.8. Кореляційні зв’язки тонкої та грубої моторики59
3.9. Кореляційні зв'язки розвитку мови та соціалізації...61
3.10. Аналіз взаємозв'язків між показниками психомоторного розвитку.63
3.11. Корелятивні зв`язки вегетативної сфери та сну дитини.65
3.12. Залежність корелятивних зв`язків від віку дитини.67
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ У ДІТЕЙ ІЗ ЗАЛИШКОВИМИ ЯВИЩАМИ ПЕРИНАТАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ..................................................................................................................72
4.1. Особливості біоелектричної активності головного мозку за даними електроенцефалографії...................................................................................73
4.1.1.Загальна характеристика результатів ЕЕГ у обстежених дітей.............................................................................................................73
4.1.2. Корелятивні зв’язки показників ЕЕГ.............................................79
4.2. Особливості периферичної мікроциркуляції за даними біомікроскопії нігтьового ложа....80
РОЗДІЛ 5. КОРЕКЦІЯ ВИЯВЛЕНИХ НАСЛІДКІВ ПЕРИНАТАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ ЦНС.....................86
5.1. Корекція віддалених наслідків перинатальних уражень ЦНС блокатором допамінових рецепторів сульпіридом..87
5.1.1 Загальна характеристика сну та вегетативної сфери ......88
5.1.2. Результати корекції порушень сну та вегетатики сульпіридом у дітей з перинатальною патологією..88
5.2. Корекція деяких вегетативних симптомів за допомогою препарату тіоктової кислоти94
5.2.1. Загальна характеристика показників вегетатики та капіляроскопії у обстежених дітей94
5.2.2. Результати корекції виявлених порушень за допомогою тіоктової кислоти95
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.... ..99
ВИСНОВКИ.............................................................................................................114
Рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів................................................................................................................116
Список використаних джерел................................................................................117
Додатки.....................................................................................................................136

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ГІЕ гіпоксично-ішемічна енцефалопатія
ЕЕГ електоенцефалографія
ЖВШ жовчовивідні шляхи
ІМТ індекс маси тіла
ММД - мінімальні мозкові дисфункції
МЦ мікроциркуляція
НВКС нігтьова відеокапіляроскопія
НЦД нейроциркуляторна дистонія
ОГ обвід голови
ОГК обвід грудної клітини
СПТК синдром подразненого товстого кишківника
ЦНС центральна нервова система

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасній педіатрії все більше уваги привертає валеологічна стратегія збереження здоров’я дітей. Профілактика захворювань, порушень розвитку та відхилень у функціонуванні різних систем та органів є більш ефективною у порівнянні із лікуванням. Особливу роль у формуванні здоров’я дитини відіграє перинатальний період її існування. Через досить складну екологічну та соціальну ситуацію, через труднощі реформування системи охорони здоров’я кількість випадків перинатальної патології у дітей в Україні залишається на значному рівні, і відповідно зростає рівень дитячої захворюваності та інвалідності. У 2008 році в Україні частота перинатальних уражень різної важкості у новонароджених коливається від 40 % до 55 % і навіть вище [53, 50]. Значні успіхи у розробці та вирішенні окремих проблем перинатальної патології не зменшують її актуальності у цілому [2, 14, 49]. Особливо це стосується ролі уражень центральної нервової системи, які посідають провідне місце як у структурі перинатальної патології, так і у значимості для подальшого життя дитини. Їх тяжкі наслідки є причиною дитячої інвалідності у 40-60 % її випадків [52, 53, 56, 77]. У Чернівецькій області частота перинатальної неврологічної патології сягає 36-40 %. У 60 % дітей, які мали в анамнезі перинатальні ураження центральної нервової системи (ЦНС) в подальшому формуються певні неврологічні та вегетативні розлади, порушення здоров’я [29, 39, 43]. І якщо важка патологія складає верхівку айсбергу, то основу його утворюють функціональні зміни та порушення різних напрямків розвитку дітей, які найчастіше залишаються поза увагою лікарів. Але саме вони є підґрунтям до формування хвороб та проблем здоров’я у майбутньому.
Не дивлячись на значну поширеність цього виду патології, все ще не вивчені всі механізми її формування. Останнім часом було встановлено особливість функціонування різних систем нейротрансмісії і їх морфологічного субстрату. Особлива увага зверталася на етапи розвитку допамінергічної системи та було встановлено вплив порушень допамінової нейротрансмісії на когнітивний і психомоторний розвиток людини. Так, виявилось, що щільність D2 рецепторів у головному мозку дітей збільшується на 6-10 % відсотків в рік і має позитивну кореляцію із віком дитини та її когнітивним розвитком і негативну - із важкістю перенесеної перинатальної патології [140, 141, 143].
Отже, на сьогодні залишаються невивченими до кінця механізми виникнення функціональних змін та порушень різних напрямків розвитку у дітей, що зазнали перинатальних уражень, особливості впливу чинників ризику їх формування, клінічні та субклінічні прояви. Все це, а також обґрунтування можливих шляхів їх корекції і профілактики зумовило актуальність дослідження, визначило його мету і завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах НДР кафедри пропедевтики дитячих хвороб Буковинського державного медичного університету Формування валеологiчної концепції та ноpмативно-стандаpтної бази визначення стану здоров’я дітей. Розробка скpинiнгово-пpогностичних методів його оцінки та заходів первинної профілактики окремих порушень” (№ держреєстрації 0102U04224) та «Розробка методології та адаптація існуючих методик оцінки нервово-психічного розвитку дітей із різним станом здоров’я» (№ держреєстрації 0107U04052). Здобувач є співвиконавцем зазначених науково-дослідних робіт. Тема дисертації затверджена на засіданні Проблемної комісії Педіатрія” МОЗ України (протокол № 1-4/372 від 5.04.2006 р.).
Мета дослідження. Підвищити можливості діагностики та науково обґрунтувати корекцію відхилень у фізичному та психомоторному розвитку дітей, що перенесли перинатальні ураження ЦНС гіпоксично-ішемічного генезу.
Задачі дослідження:
1. Вивчити показники фізичного та психомоторного розвитку, клінічні особливості у дітей дошкільного віку із перинатальною патологією ЦНС гіпоксично-ішемічного генезу в анамнезі.
2. Виявити основні клінічні порушення та відхилення розвитку у обстежених дітей та визначити фактори ризику і їх роль у виникненні у цих порушень.
3. Визначити особливості електричної активності головного мозку та характеру периферійної мікроциркуляції у дітей з відхиленнями у розвитку.
4. Науково обґрунтувати можливі шляхи корекції окремих окремих клінічних порушень та відхилень у розвитку дітей.
5. Запропонувати методи корекції виявлених порушень та оцінити їх клінічну ефективність.
Об'єкт дослідження діти дошкільного віку, що зазнали перинатальних уражень центральної нервової системи гіпоксично-ішемічного ґенезу.
Предмет дослідження особливості розвитку та функціональні розлади у дітей з перинатальними ураженнями центральної нервової системи гіпоксично-ішемічного ґенезу.
Методи дослідження: клінічні (оцінка стану здоров’я дітей), антропометричний (оцінка фізичного розвитку та його пропорційності), соціометричний (визначення зовнішніх та внутрішніх факторів мікросоціального середовища), психометричні (Денверський скринінг-тест для оцінки психомоторного розвитку, шкала для оцінки вегетативного статусу), інструментальні (електроенцефалографія, капіляроскопічне дослідження нігтьового ложа), методи математичної статистики (обробка отриманих результатів методами параметричної та непараметричної статистики).
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеної роботи детально з’ясовано залежність фізичного та психомоторного розвитку у дітей дошкільного віку від перенесеної перинатальної патології, вплив на ці показники зовнішніх факторів. Винесено на розгляд гіпотезу про роль порушень допамінергічної нейротрансмісії у патогенезі залишкових перинатальних явищ. Крім того, виділено низку факторів ризику виникнення порушень у цих дітей та, відповідно, запропоновано методи їх корекції. Це дозволяє розширити уявлення про віддалені наслідки перинатальної патології та запропонувати нові способи попередження їх виникнення.
Практичне значення одержаних результатів. Виявлено відхилення у фізичному та психомоторному розвитку у дітей з перинатальною патологією центральної нервової системи гіпоксично-ішемічного генезу в анамнезі, встановлено фактори ризику формування цих порушень, що дозволило рекомендувати діагностичні алгоритми. При оцінці фізичного розвитку найбільш інформативним є показник пропорційності розвитку обрахований за індексом маси тіла. При оцінці психомоторного розвитку дітей за Денверським скринінг-тестом найбільш чутливими є шкали мовного та індивідуально-соціального розвитку.
Наявність у значного відсотка обстежених дітей вегетативної дисфункції та порушень мікроциркуляції визначає необхідність спрямованої корекції цих проявів. Отримані дані дозволяють рекомендувати з метою корекції і попередження виникнення певних видів патології сульпірид та тіоктову кислоту.
Результати дослідження впроваджено у роботу неврологічного, гастроентерологічного та педіатричного відділень міської дитячої клінічної лікарні № 1 м. Чернівці, а також використовуються в навчальному процесі при викладанні пропедевтичної педіатрії на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Буковинського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним, самостійним науковим дослідженням. Внесок автора в одержанні наукових результатів полягає в узагальненні спеціальної літератури і визначенні основних завдань та напрямків роботи, обстеженні і лікуванні дітей, проведенні частини клініко-інструментальних досліджень. Дисертантом особисто проведено аналіз, систематизація і математична обробка одержаних даних, узагальнення результатів, розробка діагностичних та лікувальних алгоритмів, сформульовані усі положення та висновки, науково обґрунтовані практичні рекомендації, підготовлені до друку наукові праці та виступи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції „Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах” (Чернівці, 2002); III-й Міжнародній медичній конференції студентів та молодих вчених „Медицина здоров’я XXI сторіччя” (Дніпропетровськ, 2004); 58-й науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю (Київ, 2003); 6-му Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2002); 76-й підсумковій науковій конференції студентів і молодих вчених-медиків Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції „Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище” (Чернівці, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Здорова дитина: здоров’я дитини та її сім’ї” (Чернівці, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції „Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку” (Чернівці, 2006); ІІІ конгресі педіатрів України „Сучасні проблеми клінічної педіатрії” (Київ, 2006).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових праць, в тому числі 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 16 у матеріалах конгресів і конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі проведено теоретичне узагальнення віддаленого впливу перинатальної патології на стан здоров’я дитини та запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі по вдосконаленню діагностики та корекції окремих відхилень у фізичному та психомоторному розвитку дітей, що перенесли перинатальні ураження нервової системи гіпоксично-ішемічного генезу.
1. У дітей дошкільного віку із перинатальними ураженнями ЦНС гіпоксично-ішемічного генезу в анамнезі спостерігаються відхилення у показниках фізичного розвитку, в основі яких лежить порушення пропорційності розвитку. При тенденції у відхиленні окремих антропометричних параметрів відмічено вірогідна різниця основного мірила пропорційності росту ІМТ (17,1±0,6 проти 15,5±0,2, p<0,05). За віковими нормативами він вказує на диспропорційний розвиток з надлишком маси тіла.
2. Психомоторний розвиток обстежених дітей є більш чутливим показником загальних відхилень. Встановлено відставання за всіма чотирма напрямками розвитку, які визначалися за допомогою Денверського скринінг-тесту. Найбільш суттєвий вплив був встановлений у формуванні тонких функцій - у розвитку мови (рівень розвитку склав 0,48±0,07 у.о. проти 0,72±0,08 у.о. у контрольній групі, p<0,05) та соціалізації (0,71±0,06 у.о. проти 0,85±0,05 у.о., p<0,05).
3. У дітей дошкільного віку які зазнали перинатальних уражень центральної нервової системи гіпоксично-ішемічного генезу у значному відсотку випадків спостерігаються неврологічні відхилення (60%), синдром вегетативної дисфункції (60%), порушення сну (42%), астенічний синдром (50%) тощо.
4. В основі виявлених розладів ймовірно лежать порушення допамінергічної нейротрансмісії, яким відповідають зміни біоелектричної активності головного мозку із дезорганізацією α-ритму у скроневих зонах, порушенням β-ритму помірної інтенсивності (2,68±0,05 бала проти 2,04±0,08 бала, p<0,05), помірно вираженою міжпівкулевою асиметрією (0,27±0,05 бала проти 0,91±0,12 бала в контролі, p<0,05), а також порушеннями мікроциркуляціїї із уповільненням швидкості кровотоку, регіонарною спазмованістю капілярів.
5. Додатковими факторами ризику які вірогідно погіршують наслідки перинатальних уражень ЦНС є штучне вигодовування на першому році життя, старший вік батьків та наявність у них хронічних хвороб, вживання батьками алкоголю та паління, стресогенна обстановка в родині, перебування матері за кордоном та недостатнє вживання дітьми у добовому раціоні фруктів та овочів. Найбільш суттєвим був вплив вживання батьками алкоголю та паління, які мають вірогідні корелятивні зв’язки з показниками фізичного (r=-0,60), психомоторного розвитку (r=-0,56), порушеннями сну (r=0,34) та вегетативної сфери (r=0,26) (p<0,05).
6. Застосування з метою корекції окремих відхилень у психомоторному статусі дітей сульпіриду веде до вірогідного покращання стану вегетативної нервової системи та зменшення проявів вегетативної дисфункції (з 19,1±1,7 до 2,1±0,9 балів, p<0,05), покращання сну, стабілізації емоційного балансу та протиастенічного ефекту.
7. Тіоктова кислота позитивно впливала на стан мікроциркуляції в кінцівках (у 75% пацієнтів), індикатором порушення якої були симптоми оніміння та похолодання кінцівок, підвищувала швидкість кровотоку в капілярах, знімала регіонарну спазмованітсь капілярів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. З метою скринінгової діагностики для виявлення найбільш поширених наслідків перинатальних уражень ЦНС гіпоксично-ішемічного генезу у дітей дошкільного віку - порушень нервово-психічного розвитку, при використанні Денверського тестунайбільш чутливими є шкали мовного та індивідуально-соціального розвитку. Для цього застосовується блок тестів для визначення якостей предметів зображених на картинках, а також відповіді про особисті характеристики дитини (вік дитини, її ім’я, прізвище, професія батьків тощо) та перевіряється вміння самообслуговування дитини (застібати та одягати самостійно сорочку, куртку, застібати ґудзики, самостійно чистити зуби тощо).
2. Найбільш чутливою методикою для виявлення порушень мікроциркуляції є капіляроскопія нігтьового ложа із цифровою реєстрацією за допомогою комп’ютера, з визначенням кількості капілярів в полі зору, іх звивистості, швидкості кровотоку та наявності локальної спазмованості тощо.
3. Чутливими показниками перинатальних уражень ЦНС є порушення сну та вегетативної сфери. З метою їх діагностики слід використовувати анкету сну, яка включає аналіз процесів засинання, прокидання, тривалості нічного сну, оцінку якості нічного сну дитиною та батьками та опитувальник Вейна.
4. Для корекції виявлених відхилень вегетативного статусу та сну у дітей 5-7 років можна рекомендувати застосування препарату сульпірид у добовій дозі 5 мг/кг в два прийоми курсом не менше 12 діб. Для корекції явищ порушення мікроциркуляції оптимально підходить препарат тіоктової кислоти в дозі 150 мг/добу в два прийоми курсом не менше 2 тижнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажкамалов С. И. Цереброкардиальный синдром у детей раннего возраста (дифференциальная диагностика) / С. И. Ажкамалов, В. В. Белопасов // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1998. т. 43, №5.- С.2628.
2. Акинина З. Ф. Отдаленные последствия перинатального поражения центральной нервной системы у детей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія» / З. Ф. Акинина - Барнаул, 2004. 23с.
3. Аксенова A. M. Cравнительная характеристика влияния глубокого мышечного массажа и инстенона на организм детей с перинатальной патологией нервной системы / A. M. Аксенова, Е. А. Балакирева, Н. П. Сереженко // ЛФК и массаж. 2004 . № 5 (14). С.1114.
4. Александровская М. М. Сосудистые изменения в мозгу при различных патологических состояниях / М. М. Александровская. Москва : МедГИЭ, 2003. 123 с.
5. Андрущенко Л. И. Гемолитическая болезнь плода и новорожденного при групповой несовместимости крови матери и плода : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія» / Л. И. Андрущенко. Москва, 1999. 30 с.
6. Ахметова В. М. О перинатальных поражениях нервной системы в республике Білорусь / В. М. Ахметова, Ф. М. Байбазарова // VIII Всероссийский съезд неврологов : материалы съезда. Казань, 2001. С.45.
7. Бадалян Л. О. Невропатология / Л. О. Бадалян. Москва : Академия, 2000. 382 с.
8. Барашнев Ю. И. Беременность високого риска: факты, гипотезы, домыслы Ю. И. Барашнев //Акушерство и гинекология. 2001. № 4. С. 13—21.
9. Барашнев Ю. И. Клинико-морфологическая характеристика и исходы церебральных расстройств при гипоксически-ишемических энцефалопатиях / Ю. И. Барашнев // Акушерство и гинекология. 2000. № 5. С. 39-42.
10. Барашнев Ю. И. Перинатальные повреждения нервной системы у новорожденных / Ю. И. Барашнев. — Москва : Триада-Х, 1999. 432 с.
11. Барашнев Ю. И. Принципы реабилитационной терапии перинатальных повреждений нервной системы у новорожденных / Ю. И. Барашнев // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1999. № 1. С.713.
12. Барашнев Ю. И.Принципы реабилитационной терапии перинатальных повреждений нервной системы у новорожденных и детей первого года жизни / Ю. И. Барашнев// Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2001. № 3. С.17 23.
13. Барашнев Ю. И. Болезни нервной системы новорожденных детей / Ю. И. Барашнев. — Москва : Медици­на, 2002. 212 с.
14. Барашнев Ю. И. Истоки последствия минимальных мозговых дисфункций у новорожденных и детей раннего возраста (полемические размышления) / Ю. И. Барашнев // Акушерство и гинекология. 1999. №2. С.20—24.
15. Баттерворт Дж. Принципы психологии развития / Дж. Баттерворт, М. Харрис. Москва : Когито-центр, 2000 . 350 с.
16. Батуева А. Э. Возможности краниосакральной терапии в комплексной коррекции детей грудничкового возраста с субкомпенсированной формой гидроцефального синдрома / А. Э. Батуева, О. Н. Коган, Л. П. Крол // Здравоохранение Белоруси. 2000. №2. С.3031.
17. Бауэр Т. Психическое развитие младенца / Т. Бауэр Москва : Медицина, 2007. 319 с.
18. Белозёров Ю. М. Недостаточность карнитина у детей / Ю. М. Белозёров // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1999. Т.41. №4. С.4247.
19. Белоусова Т. В. Терапия перинатальных поражений у новорожденных детей эффективность кортексина / Т. В. Белоусова // Terra Medica Кортексин. 2004. № 1. С. 57.
20. Бурдули Г. М. Репродуктивные потери / Г. М. Бурдули, О. Г. Фролова — Москва : Триада-Х, 1999. 230 с.
21. Вавилова В. П.Современные технологии в программе профилактики, реабилитации и адаптации детей / В. П. Вавилова, Н. К. Перевощикова. Кемерово : ОблИУУ, 2001. 131 с.
22. Вейн А. М. Вегетативные расстройства / А. М. Вейн. Москва : МИА, 2003. С.52-62.
23. Вікторов О. П. Клінічна фармакологія новонароджених і дітей грудного віку / О. П. Вікторов, В. А. Туманов, О. Г. Суліма // Нова медицина. 2002. №1. С. 4450.
24. Володин Д. Н. Эффективность реабилитационной помощи, оказанной детям с перинатальной патологией в раннем возрасте / Д. Н. Володин, Р. К. Дегтярев, В. А. Игнатьева // Детская больница. 2001 . №1. С. 512.
25. Володин Н. Н. Актуальные проблемы перинатальной неврологии на современном этапе / Н. Н. Володин, М. И. Медведев, С. О. Рогаткин // Журн. неврол. и психиат. 2001. №7. С.48.
26. Вяткина С. Я. Возрастные аспекты перинатальных повреждений головного мозга / С. Я. Вяткина, Л. Б. Тёмина, В. П Вандышев // VIII Всероссийский съезд неврологов : материалы съезда. 2001. С.1013.
27. Галашевский В. А. К вопросу о применении Фезама в детской неврологи / В. А. Галашевский, М. А. Талалаева // Рос. мед. журнал. 2007. №4. С.2328.
28. Горша О. В. Центральна гемодинаміка та деякі аспекти метаболізму у дітей з артеріальною гіпертензією / О. В. Горша, І. Л. Бабій, С. Б. Черниш // ПАГ. 2000. №2. С.56
29. Герасименко Н. В. Особнности когнітивного развития детей с перинатальной травмой / Н. В. Герасименко // Вестн. медицины. 1999. №1. С. 25.
30. Горюшина Н. Б. Биофизический профиль плода у беременных с резус-сенсибилизацией : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія». Москва, 1999. 20 с.
31. Денверський модифікований скринінг тест. Луцьк., 2002. 38 с.
32. Захаров А. И.Предупреждение отклонений в поведении ребенка / А. И. Захаров Санкт Петербург : СПб, 2000. 224с.
33. Зыков В. П. Лечение заболеваний нервной системы у детей / В. П. Зыков, Д. Ч. Ширеторова, М. Ю. Чучин. Москва : Медицина, 2003. 288с.
34. Икоева Г. А. Ранняя диагностика и варианты течения гидроцефалии у детей : автореф. дис. на здобуття наук. ступня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія». Санкт- Петербург, 1999. 20с.
35. Калашников С. А. Диагностическое значение допплерометрии кровотока в системе мать-плацента-плод у беременных с ОПГ-гестозами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія». Москва, 2001. 24 с.
36. Камаев И. А. Факторы риска и прогнозирование формирования нервно-психической инвалидизирующей патологии у детей / И. А. Камаев, М. А. Позднякова, Н. А. Иорданская // Рос педиатр журн. 1999. №4. С. 2629
37. Капранова E. И. Причины и исходы перинатального поражения центральной нервной системы / E. И. Капранова, E. В. Мельникова, Т. А. Соколова и др. // Рос. весн. педиат. 2003. №2. С. 5659
38. Караганова Е. И. Проницаемость гематоэнцефалического барьера у беременных, рожениц, плодов и новорожденных при ОПГ-гестозах : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія». Москва, 1999. 24 с.
39. Касатикова Е. В. Исследование распространенности показателей внимания и факторов риска для развития синдрома дефицита внимания с гиперактивностью у школьников / Е. В. Касатикова, Н. П. Ларионов, И. П. Брязгунов // Педиатрия. 1999. № 5. С.73 75.
40. Кирилова Л. Г. Комплексна поетапна реабілітація перинатальних уражень мозку новонароджених і дітей раннього віку групи високого ризику / Л. Г. Кирилова, М. А. Василенко, Л. И. Ткачук // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. №5. С. 1014.
41. Классификация перинатальных поражений нервной системы у новорожденных // Методические рекомендации. Москва, 1999. 96 c.
42. Ковтюк Н. І. Корекція вегетативної дисфункції у дітей що перенесли перинатальні ураження нервової системи / Н. І. Ковтюк , Д. Ю. Нечитайло // Буковинський медичний вісник. 2007. №4. С.31.
43. Кочетов А. М. Структурные основы дезинтеграции вегетативных функций при гипоксии новорожденных / А. М. Кочетов, А. С. Зиновьев, В. Н. Стольный // Структурно-функциональные основы интегративной деятельности мозга [Сб. научн. статей.] 2007. С.130132.
44. Кравченко Л. Г. Катамнез дітей з гіпоксично-ішемічними ураженнями центральної нервової системи / Л. Г. Кравченко, Н. Г. Лотиш, В. Б. Кравченко. // ПАГ. 2007. №4. С.3435.
45. Лазюк Г. И. Руководство по тератологи / Г. И. Лазюк. Москва : Медицина. 2002. 350 с.
46. Латаш Л. П. Вегетативная нервная система и сон / Л. П. Латаш. Санкт-Петербург : Наука, 1999. 687 с.
47. Латаш Л. П. Гипоталамус. Приспособительная активность. Электроэнцефалограмма / Л. П. Латаш. Москва : Наука, 2006. 223 с.
48. Левитина Е. В. Мембранные механизмы нарушений мозгового кровообращения у новорожденных детей, пути коррекции / Е. В. Левитина // VIII Всероссийский съезд неврологов : материалы съезда. 2001. С. 78.
49. Лук’янова О. М. Майбутнє перинатальної неврології в Україні / О. М. Лук’янова, Ю. Г. Антипкін, Л. Г. Кирилова // ПАГ. 2008. №4. С.78.
50. Лук’янова О. М. Моніторинг здоров’я дітей як визначальна складова в забезпеченні здоров’я людини / О. М. Лук’янова, Ю. Г. Антипкін, В. Г. Майданник. // ПАГ. 2008. №4. С.6.
51. Мавропуло Т. К. Доплерографічні критерії несприятливого прогнозу при гіпоксичноішемічних ураженнях центральної нервової системи у доношених новонароджених / Т. К. Мавропуло, Н. С. Капшученко // ПАГ. 2007. №4. С. 3334.
52. Макарова З. С. Система комплексной реабилитации детей с пограничными отклонениями в состоянии здоровья / З. С. Макарова, К. Л. Печора, В. А. Доскин // Рос. педиатр. журн. 2006. №4. С. 2226.
53. Майданник В. Г. Проблеми надання медичної допомоги новонародженим в умовах запровадження критеріїв ВООЗ / В. Г. Майданник, Л. В. Ковінько, Л. С. Терещенко та інш. // ПАГ. 2007. №4. С. 4.
54. Мирсадыков Д. А. О роли биохимических процессов в патогенезе осложнённой водянки головного мозга у детей / Д. А. Мирсадыков, А. А. Артарян, М. Ш. Промыслов и др. // Вопросы нейрохирургии. 2004. №4. С.2628.
55. Михеева И. Г. Клиническое значение биомикроскопии бульбарной конъюнктивы в педиатрической практике / И. Г. Михеева, Е. А. Ефимцева, О. В. Михеев // Педиатрия. 2007. Т.86, №2. С.99102.
56. Монтгомери Т. Катамнестическое наблюдение за новорожденными высокого риска с оценкой их неврологического статуса / Т. Монтгомери // Педиатрия. 1999. № 1. С. 73—76.
57. Нечитайло Д. Ю. Корекція вегетативної дисфункції у дітей з перинатальними ураженнями нервової системи / Д. Ю.Нечитайло, Н. І. Ковтюк // Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку : IV Міжнародна наук.-практ. конф., 28-29 вересня 2006 р. : матеріали конф. Чернівці, 2006. С.103104.
58. Нечитайло Д. Ю. Корекція віддалених наслідків перинатальних уражень ЦНС за допомогою сульпіриду / Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва // Буковинський медичний вісник. 2008. №3. С.24.
59. Нечитайло Д. Ю. Методологія скринінгової оцінки психомоторного розвитку дітей дошкільного віку / Д. Ю. Нечитайло // Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах, 10-11 жовтня 2002 р. : матеріали конф. Чернівці, 2002. С. 1820.
60. Нечитайло Д. Ю. Неврологічні та психосоціальні розлади в дітей дошкільного віку з перинатальною патологією / Д. Ю. Нечитайло // Клінічна та експериментальна патологія. 2007. Т.4, №3. С.77.
61. Нечитайло Д. Ю. Особливості розвитку дітей дошкільного віку з перинатальною патологією ЦНС / Д. Ю. Нечитайло // Буковинський медичний вісник. 2007. №1. С.54.
62. Нечитайло Д. Ю. Особливості формування тонкої моторики у дітей з перинатальною неврологічною патологією / Д. Ю. Нечитайло, І. Д. Шкробанець // Здорова дитина: здоровій дитині здоров середовище : ІІ Міжнародна наук.-практ. конф., 30 вересня 1 жовтня 2004 р. : матеріали конф. Чернівці, 2004. С. 79.
63. Нечитайло Д. Ю. Особливості когнітивного розвитку у дітей дошкільного віку в залежності від соціального середовища / Д. Ю. Нечитайло // Здорова дитина: здоровій дитині здоров середовище : ІІ Міжнародна наук.-практ. конф., 30 вересня 1 жовтня 2004 р. : матеріали конф. Чернівці, 2004. С. 27.
64. Нечитайло Ю. М. Антропометрія та антропометричні стандарти у дітей / Ю. М. Нечитайло. Чернівці, 2005. С. 3058.
65. Нечитайло Ю. М. Ріст і розвиток дитини / Ю. М. Нечитайло. Чернівці, 2007. С. 1928, 3344.
66. Никерова Т. В. Кортексин в лечении гипоксически-ишемического поражения ЦНС у новорожденных / Т. В. Никерова, Б. М. Глухов, А. В. Васюнин // I Сибирский конгресс «Человек и лекарство» : материалы конгресса. 2003. Т. 1. С. 125126
67. Павлова Т. А. Нарушение структурно-функциональных свойств: клеточных мембран при гипоксии плода и асфиксии новорожденного : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія» / Т. А. Павлова. Москва, 2001. 24 с.
68. Пальчик А. Б. Эволюционная неврология / А. Б. Пальчик Санкт-Петербург : Медицина, 2002. 384с.
69. Пальчик А. Б. Гипоксическаяишемическая энцефалопатия новорожденных / А. Б. Пальчик, Н. П. Шабалов Санкт-Петербург: Медицина, 2006. 224 с.
70. Панасюк А. Ю. Определение уровня психического развития детей раннего возраста / А. Ю. Панасюк, Л. А. Бударева. Москва : Наука, 2006. 47с.
71. Панина О. Б. Ультразвуковая плацентометрия в диагностике нарушений состояния плода : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія» / О. Б. Панина. Москва, 2000. 20 с.
72. Петрухин А. С. Перинатальная неврология / А. С. Петрухин // Педиатрия. 2007. № 5. С.3638.
73. Прахов А. В. Клиникоэлектрокардиографические особенности транзиторной ишемии миокарда у новорожденных, перенесших гипоксию / А. В. Прахов, Е. В. Мурашко // Педиатрия. 2006. №1. С. 3841.
74. Применение кортексина в лечении синдрома нарушения влияния с гиперактивностью у детей и подростков [ Методические рекомендации / Под ред. А. А. Скоромца]. Санкт-Петербург : СПб, 2003. 40 с.
75. Пронина И. И. Диагностика, прогноз и коррекция гипертензионно-гидроцефального синдрома у новорожденных и детей первого года жизни, перенесших перинатальную гипоксию : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія» / И. И. Пронина. Иваново, 2004. 23 с.
76. Рыбальская И. Н. Клиника, диагностика и лечение гипертензионногидроцефального синдрома у недоношенных детей : автореф. дис.на здобуття наук. ступеню канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія» / И. Н. Рыбальская. Москва, 2005. 20 с.
77. Савельева Г. М. Последствия перинатальных поражений ЦНС / Г. М. Савельева, Л. Г. Сичинава, О. Б. Панина и др. // Вестн. Росс. ассоц. акуш.гин. 2005. №3. С. 9093.
78. Савельева Г. М. Влияние гипоксической энцефалопатии на становление грубой моторики у детей 1-го года жизни / Г. М. Савельева, Л. Г. Сичинава, О. Б. Панина и др. // Росс. вестн. перинат. и педиатр. 2003. №4. Т.42. С. 48.
79. Савельева Г. М. Гипоксические перинатальные повреждения центральной нервной системы у плода и новорожденного / Г. М. Савельева, Л. Г. Сичинава //Рос.вест. перинат. и педиатр. 1999. №3. С. 19—23.
80. Савельева Г. М. Плацентарная недостаточность / Г. М. Савельева, М. В. Федорова, П. А. Клименко М.: Медицина, 2003. 400 с.
81. Савиных В. П. Гипертензионный синдром у детей после перинатальной гипоксии / В. П. Савиных, С. В. Глазкова // VIII Всероссийский съезд неврологов : материалы съезда. 2001. С.32.
82. Савиных В. П. Клиническое течение гидроцефалии у новорожденных/ В. П. Савиных, С. В. Глазкова // VIII Всероссийский съезд неврологов : материалы съезда. 2001. С .3233.
83. Сергеева О. Н. Прогнозирование нервнопсихического развития детей перенесших внутриутробную гипоксию / О. Н. Сергеева, И. М. Сутулина // Мать и дитя в Кузбассе. 2001. №1. С.42 45.
84. Сичинава Л. Г. Перинатальные гипоксические поражения ЦНС плода и новорожденного : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню докт. мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія» / Л. Г. Сичинава. Москва, 2001. 40 с.
85. Сотникова К. А. Дифференциальная диагностика заболеваний но­ворожденных / К. А. Сотникова, Ю. И. Барашнев. — Москва : Медицина, 2003. 320 с.
86. Стринадко М. М. Деякі нові аспекти капіляроскопії нігтьового ложа у дітей 3-7 років / М. М. Стринадко, М. Т. Стринадко, Д. Ю. Нечитайло // Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку : IV Міжнародна наук.-практ. конф., 28-29 вересня 2006 р. : матеріали конф. Чернівці, 2006. С. 108109.
87. Стринадко М. М. До необхідності скринінгу артеріального тиску у дошкільнят / М. М. Стринадко, Д. Ю. Нечитайло // 6-й Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих учених, 21-23 травня 2002 р. : матеріали конгресу. Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. С. 170.
88. Стринадко М. Скринінг артеріального тиску у дітей молодшого шкільного віку / Марина Стринадко, Дмитро Нечитайло // Медицина здоров’я XXI сторіччя : III Міжнародна медична конференція студентів та молодих вчених, 26-28 вересня 2002 р. : матеріали конф. Дніпропетровськ, 2002. С. 145.
89. Стринадко М. М. Стандартне відхилення напрямку капілярів, як один із кількісних параметрів капіляроскопії нігтьового ложа у дітей / М. М. Стринадко, О. М. Стринадко, Л. В. Мельничук, Д. Ю. Нечитайло // Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку : IV Міжнародна наук.-практ. конф., 28-29 вересня 2006 р. : матеріали конф. Чернівці, 2006. С. 114.
90. Федосеева Н. П. Психические нарушения у детей с наследственными болезнями обмена и перинатальным поражением центральной нервной системы / Н. П. Федосеева // Медицинские исследования. 2007. Т. 1. №1. С. 2930.
91. Фьоклін В. О. Особливості фізичного та нервово-психічного розвитку дітей, які народилися від батьків, які палять / В. О. Фьоклін, Г. О. Хоценко // ПАГ. 2008. № 4. С. 3536.
92. Халецкая О. В. Минимальная дисфункция в детском возрасте / О. В. Халецкая, В. М. Трошин // Журнал невропатологии и психиатрии им. С. С.Корсакова. 2006. № 9. С.48.
93. Шабалов Н. П. Многолетнее использование кортексина в детской неврологической практике / Н. П. Шабалов, А. П. Скоромец, Т. Н. Платонова // Terra Medica Кортексин. 2004. № 1. С. 24.
94. Шелухин И. К. Кортексин в поликлинической практике / И. К. Шелухин // Terra Medica nova. 2003. № 1 (29). С. 4546.
95. Шниткова Е. В. Формирование здоровья, прогноз, диагностика и профилактика его нарушений в онтогенезе у детей и подростков, перенесших перинатальную гипоксию : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню д-ра мед. наук : спец. 14.01.10 «педіатрія» / Е. В. Шниткова. Иваново, 2005. 59с.
96. Юдельсон Я. Б. Эпидемиология головной боли у детей и подростков/ Я. Б. Юдельсон, А. П. Рачин // Журн. неврол. и психиат. 2004. №5. С.5052.
97. Alexander S. P. H. Dopamine receptors, in Guide to Receptors and Channels / S. P. H. Alexander, A. Mathie, J. A. Peters // Br. J. Pharmacol. 2004. №141. Р. 25.
98. Ambalavanan N. Predicting outcomes of neonates diagnosed with hypoxemicischemic encephalopathy / N. Ambalavanan, W. A. Carlo, S. Shankaran // Pediatrics. 2006. №118(5). Р. 20842093
99. Amit М. Neonatal polycythemia causing multiple cerebral infarcts / М. Amit, P. R. Camfield // Arch.Neurol. 2000. №37. Р.109110.
100. Belmont L. Handbook of Minimal Brain Dysfunction: A critical View / L. Belmont. — New York : Eds. H.Rie E.D.Rie, 2006. Р. 5574.
101. Bergman I. Intracerebral hemorrhage inthefullterm neonatal infant / I. Bergman, R. E. Bauer, M. A. Barmada // Pediatrics. 2003. №75. Р. 488—496.
102.