Особливості клінічного перебігу, лікування та реабілітації хронічної поєднаної гастродуоденальної та гепатобіліарної патології у дітей на тлі окремих фонових станів : Особенности клинического течения, лечения и реабилитации хронической сочетанной гастродуоденальной и гепатобилиарной патологии у детей на фоне отдельных фоновых состояний

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Державний вищий навчальний заклад
«Тернопільський державний медичний університет
імені І. Я. Горбачевського»

На правах рукопису

Миколенко Анна Захаріївна

УДК 616.33/342+616.36+616-056.4]-053.2

Особливості клінічного перебігу, лікування та реабілітації хронічної поєднаної гастродуоденальної та гепатобіліарної патології у дітей на тлі окремих фонових станів

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Лобода Валентина Федорівна
кандидат медичних наук, доцент

Тернопіль 2008

зміст
cтop.
Перелік умовних скорочень .................................................................................... 5
Вступ ......................................................................................................................... 6
Розділ 1. Сучасні погляди на передумови виникнення, механізми розвитку, та патогенез хронічної поєднаної патології гастродуоденальної та гепатобіліарної зон у дітей (огляд літератури) ............................................................................... 12
1.1. Основні етіологічні та патогенетичні ланки хронічних захворювань гастродуоденальної та гепатобіліарної зон у дітей .................................12
1.2. Аномалії конституції як педіатрична проблема ...................................21
1.3. Імунологічні аспекти хронічної поєднаної патології травної системи та різних типів аномалій конституції .......................................................31
1.4. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у дітей із хронічною поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон .....35
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження ........................................................ 39
2.1. Напрямок, обсяг та методики обстеження ............................................ 39
2.2. Показники клітинної і гуморальної ланок імунітету, кріоглобулінів та мінеральної щільності кісткової тканини у дітей контрольної групи ...44
Розділ 3. Клінічно-лабораторна характеристика обстежених дітей .................. 46
3.1. Характеристика дітей різного віку за результатами проведених профі-лактичних оглядів у школах, соціометричних та генеалогічних досліджень ..46
3.2. Клінічно-лабораторна характеристика пацієнтів із хронічною поєдна­ною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон .................53
Розділ 4. Клінічно-лабораторні та інструментальні зміни у дітей з хронічною патологією травної системи залежно від типу аномалії конституції ................ 66
4.1. Клінічно-лабораторні та інструментальні зміни у дітей із хронічною поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон на фоні ексудативно-катаральної аномалії конституції .............................66
4.2. Клінічно-лабораторні та інструментальні зміни у дітей із хронічною поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон при лімфатико-гіпопластичної аномаліїконституції ......................................79
4.3. Клінічно-лабораторні та інструментальні зміни у дітей із хронічною поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон на фоні нервово-артритичної аномалії конституції .....................................91
4.4. Клінічно-лабораторні та інструментальні зміни у дітей із хронічною поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон без проявів аномалій конституції ..................................................................103
Розділ 5. Стан клітинної та гуморальної ланок імунітету, рівень кріоглобулінів у дітей, хворих на хронічну поєднану патологію гастродуоденальної та гепатобіліарної зон на фоні аномалій конституції ............................................ 116
Розділ 6. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у дітей із хронічною поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон ............... 123
Розділ 7. Ефективність диференційованого підходу до лікування хронічної поєднаної патології гастродуоденальної та гепатобіліарної зон у дітей з аномаліями конституції ... 129
7.1. Динаміка клінічних синдромів при хронічній поєднаній патології гастродуоденальної та гепатобіліарної зон у дітей з ексудативно-катаральною аномалією конституції після проведеного лікування .....................................................................................................................130
7.2. Динаміка клінічних синдромів при хронічній поєднаній патології гастродуоденальної та гепатобіліарної зон у дітей з лімфатико-гіпо­плас­тичною аномалією конституції після проведеного лікування .....................................................................................................................132
7.3. Динаміка клінічних синдромів при хронічній поєднаній патології гастродуоденальної та гепатобіліарної зон у дітей з нервово-артритичною аномалією конституції після проведеного лікування .....................................................................................................................135
Аналіз та узагальнення одержаних результатів .................................................139
Висновки ............................................................................................................... 155
Рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів ............................................................................................................ 157
Список використаних джерел ............................................................................. 158
Додаток А .............................................................................................................. 181
Додаток Б .............................................................................................................. 183
Додаток В .............................................................................................................. 186

ВСТУП

Актуальність теми. Протягом останніх 10 років у дітей шкільного віку спостерігається збільшення поширеності патології органів травлення, яка має велику питому вагу в структурі захворюваності дитячого населення [1, 2, 4]. Така ж тенденція спостерігається щодо збільшення частоти функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту, питома вага яких у структурі захворювань травної системи в дітей перевищує 60 % [3, 5, 7]. Звертає на себе увагу зростання гастроентерологічної захворюваності серед дітей молодшого шкільного віку та підлітків [6, 8]. Відмічено помітне омолодження” багатьох захворювань верхніх відділів травного тракту, змінилися погляди на етіологічні фактори і патогенетичні особливості їх розвитку [9, 10].
Особливістю гастроентерологічної патології дитячого віку є поєднаний характер ураження органів верхнього відділу травного тракту в 53−90 % випадків [2, 11, 12]. Розвитку патологічного процесу в гастродуоденальній і гепатобіліарній зонах сприяють дискінезії шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчних шляхів, сфінктерні порушення органів травлення, анатомо-фізіологічні і конституційні особливості ростучого організму дитини, окремі фонові стани.
На своєрідний перебіг однакових захворювань у різних людей, різну реакцію організму на зовнішні подразники звертали увагу ще з часів Гіпократа. Тоді виникло всім відоме його вчення про конституції. Відмічено, що у дітей з різними аномаліями конституції патологічні процеси перебігають своєрідно [13,14,15]. При вивченні особливостей формування хвороби на тлі окремих фонових станів більше уваги звертається на її перебіг у дітей раннього віку, але при цьому залишаються мало вивченими клінічні особливості соматичних захворювань, зокрема, хронічної гастродуоденальної і гепатобіліарної патології, що перебігає на фоні аномалій конституції, у дітей різних вікових груп. Тому знання клінічних, ендоскопічних, морфологічних, імунологічних особливостей даної патології дасть можливість удосконалити протоколи лікування хворих з хронічними гастритами, гастродуоденітами, дискінезіями жовчних шляхів, хронічними холециститами на тлі аномалій конституції, а також розробити рекомендації на етапах реабілітації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної теми державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського» «Вторинний остеопороз: патогенетичні механізми формування та прогресування, клініко-інструментальні та біохімічні маркери ранньої діагностики, профілактики і лікування», що виконувалась за планом МОЗ України (№ державної реєстрації 0104U004523). Автором самостійно виконано обсяг досліджень, що увійшли у два розділи звіту. Тема дисертаційної роботи затверджена Проблемною комісією «Охорона здоров’я дітей шкільного віку і підлітків» МОЗ та АМН України (протокол № 748 від 06.12.2004).
Мета дослідження: підвищити ефективність лікування та реабілітації хронічної поєднаної гастродуоденальної і гепатобіліарної патології у дітей шляхом розробки та впровадження вдосконалених діагностичних алгоритмів і лікувально-профілактичних заходів в залежності від окремих найбільш поширених аномалій конституції.
Завдання дослідження :
1. Вивчити частоту виявлення хронічної поєднаної гастродуоденальної і гепатобіліарної патології у дітей шкільного віку.
2. Визначити найбільш інформативні клініко-лабораторні показники притаманні для хронічної поєднаної патології гастродуоденальної (хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт) і гепатобіліарної (дискінезії жовчних шляхів, хронічний холецистит) зон у дітей на тлі найбільш поширених аномалій конституції.
3. Виявити ендоскопічні особливості слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, встановити частоту інфікування Helicobacter рylori обстежених дітей.
4. Дослідити імунологічні особливості хронічної поєднаної гастродуоденальної та гепатобіліарної патології у дітей з різними типами аномалій конституції.
5. Вивчити стан мінеральної щільності кісткової тканини при хронічній поєднаній патології гастродуоденальної і гепатобіліарної зон у дітей та виділити групу ризику за розвитком остеопенії серед обстежених школярів.
6. Розробити діагностичні критерії аномалій конституції у дітей з хронічною поєднаною патологією гастродуоденальної і гепатобіліарної зон з метою оптимізації протоколів лікування та реабілітації і оцінити ефективність алгоритму дій.
Об’єкт дослідження: закономірності розвитку та клінічного перебігу поєднаної патології гастродуоденальної та гепатобіліарної зон у дітей різного віку залежно від типу аномалій конституції.
Предмет дослідження: особливості клінічних і лабораторних показників, лікування та реабілітації у дітей із хронічною поєднаною гастродуоденальною і гепатобіліарною патологією на тлі найбільш поширених аномалій конституції.
Методи дослідження: соціометричні дослідження та поглиблений огляд дітей у школах для виділення групи з ураженням гастродуоденальної та гепатобіліарної зон та групи ризику за розвитком остеопенічного синдрому; загальноклінічні, лабораторні і інструментальні методи дослідження для вивчення клінічних особливостей, перебігу хвороби, стану слизової оболонки гастродуоденальної зони, мінеральної щільності кісткової тканини; імунологічні дослідження для визначення рівнів сироваткових імуноглобулінів (IgA, IgM, IgG, IgE), субпопуляцій лімфоцитів, рівня циркулюючих імунних комплексів, комплементу, кріоглобулінів; статистичні методи обробки отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Впроваджено новий підхід до покращення ефективності діагностики і лікування дітей з хронічною поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон шляхом застосування скринінг-анкетування, використання сучасних методів діагностики. Отримано нові дані про поширеність скарг, клінічні, ендоскопічні, імунологічні особливості, стан мінеральної щільності кісткової тканини при хронічній поєднаній гастродуоде­наль­ній та гепатобіліарній патології у дітей, що перебігає на тлі найбільш поширених аномалій конституції (ексудативно-катаральної, лімфатико-гіпо­плас­тичної, нервово-артритичної). Обґрунтовано і підтверджено результатами досліджень, що клінічний перебіг хронічної поєднаної гастродуоденальної та гепатобіліарної патології у дітей з ознаками різних типів аномалій конституції відрізняється (друге місце серед провідних синдромів у хворих з ексудативно-катаральною аномалією конституції займає диспепсичний синдром, а в пацієнтів з ознаками лімфатико-гіпопластичної та нервово-артритичної синдром неспецифічної інтоксикації).
Розроблено алгоритм діагностики найбільш поширених аномалій конституції у дітей з метою оптимізації лікування та запропоновано методи удосконалення базового лікування та реабілітації дітей з урахуванням типу аномалії конституції.
На підставі проведеного анкетування, поглибленого огляду дітей у школах та за допомогою комп’ютерної програми Osteopenia P” виділено серед школярів сільської місцевості групу дітей із поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон, найбільш поширеними аномаліями конституції та сформовано групу ризику за розвитком остеопенії.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень науково обґрунтовано необхідність врахування наявності фонових станів, зокрема, найбільш поширених аномалій конституції у дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної та гепатобіліарної зон. Виділено групу ризику за розвитком остеопенії серед школярів. Для оптимізації лікування хронічної поєднаної патології гастродуоденальної та гепатобіліарної зон у дітей розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо диференційованої комплексної терапії з урахуванням типу аномалії конституції.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в клінічну практику Тернопільської обласної дитячої комунальної клінічної лікарні, Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні, Тернопільської центральної районної лікарні, дитячої лікарні м. Надвірна Івано-Франківської області, дитячої лікарні м. Стрий Львівської області, центральної міської лікарні м. Красноперекопськ Автономної республіки Крим, Рівненської міської об’єднаної дитячої лікарні та в навчальний процес кафедри педіатрії з дитячою хірургією Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно відібрана і проаналізована наукова література з досліджуваної проблеми, зроблений вибір напрямку, обсягу і методів дослідження, визначена мета і сформульовані завдання. Самостійно проведене клініко-анамнестичне обстеження хворих, оцінка ефективності різних методів діагностики і лікування хворих з хронічною поєднаною гастродуоденальною та гепатобіліарною патологією. Розроблена анкета для скринінг-анкетування школярів та проведено соціометричне дослідження з поглибленим профілактичним оглядом учнів сільських шкіл. Автором особисто проведена статистична обробка результатів, проаналізовані отримані дані, і розроблені науково обґрунтовані висновки, написані та оформлені всі розділи дисертації, розроблені практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали, які викладені в дисертації, оприлюднено на підсумкових науково-практичних конференціях Тернопільського державного медичного університету Здобутки клінічної та експериментальної медицини” (2005, 2007), на Всеукраїнському симпозіумі педіатрів Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей” (Тернопіль, 2004, 2005), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Здорова дитина: здоров’я дитини та її сім’ї” (Чернівці, 2005), на IV Міжнародній науково-практичній конференції Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку” (Чернівці, 2006), на VІІ Всеук­раїнській науково-практичній конференції Питання імунології в педіатрії” (Дніпропетровськ, 2007), на V Міжнародній науково-практичній конференції Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збере­ження здоров’я дітей” (Чернівці, 2007), на VІ республіканській науково-практичній конференції Современные проблемы педиатрии” (Євпаторія, 2007).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 16 наукових працях, з них 4 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 у науковому журналі, 11 у збірниках наукових конференцій і з’їздів.

Список литературы

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хронічної поєднаної гастродуоденальної і гепатобіліарної патології у дітей шляхом розробки діагностичних алгоритмів і лікувально-профілактичних заходів в залежності від окремих найбільш поширених аномалій конституції.
1. Захворювання травної системи у дітей шкільного віку складають 52,4 % і переважно реєструються у школярів віком від 10 до 16 років. Серед них діти з поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зон становлять 34,3%). Найчастіше хронічна поєднана гастродуоденальна та гепатобіліарна патологія реєструється у школярів віком від 14 до 16 років (37,2 %).
2. Клінічні прояви хронічної поєднаної патології гастродуоденальної та гепатобіліарної зон у дітей на тлі найбільш поширених аномалій конституції відрізняються. У всіх дітей на першому місці за суб’єктивними і об’єктивними ознаками переважає больовий синдром. На другому місці у хворих з ексудативно-катаральною аномалією конституції та у дітей без проявів аномалій конституції диспепсичний синдром, а в пацієнтів з ознаками лімфатико-гіпопластичної та нервово-артритичної аномалії конституції синдром неспецифічної інтоксикації. Крім того, у 64,0 % дітей з нервово-артритичною аномалією конституції спостерігається астено-невротичний синдром. При лабораторному обстеженні у 84,0% хворих з ексудативно-катаральною аномалією конституції виявляється еозинофілія, у пацієнтів з проявами лімфатико-гіпопластичної аномалії конституції лімфоцитоз (73,1 %) і нейтропенія (69,2 %), а у 84,0 % дітей з ознаками нервово-артритичної аномалії конституції урат- і фосфатурія.
3. У дітей з хронічною поєднаною гастродуоденальною і гепатобіліарною патологією, що перебігає на тлі найбільш поширених аномалій конституції, найчастіше зустрічаються легкі та помірні форми хронічного гастродуоденіту (хронічний поверхневий антральний гастрит і бульбіт легкого та помірного ступеня тяжкості). Інфікування Helicobacter руlогі діагностується у 54,2 % хворих.
4. Під час загострення хронічної поєднаної патології гастродуоденальної і гепатобіліарної зон спостерігається зниження (Р<0,05, 0,001) показників клітинної ланки імунітету - CD3, СD4 та CD8 порівняно з показниками здорових дітей. У хворих без проявів аномалій конституції відмічається підвищення (Р<0,001) IgA та IgM у порівнянні із здоровими дітьми. Рівні IgA та IgM у дітей з проявами лімфатико-гіпопластичної та нервово-артритичної аномалій конституції зменшуються (Р<0,05) порівняно з показниками у пацієнтів без аномалій конституції. Рівень IgЕ підвищується у хворих з різними аномаліями конституції, причому, максимальні його значення констатуються у дітей з ексудативно-катаральною (142,67±13,34 МО) та нервово-артритичною (138,08±12,90 МО) аномаліями конституції. У пацієнтів з проявами аномалій конституції виявляються в 7,99,3 рази вищі рівні кріоглобулінів порівняно із значеннями їх у здорових дітей. У всіх пацієнтів з ознаками аномалій конституції спостерігалється підвищення вмісту циркулюючих імунних комплексів та зниження рівня комплементу.
5. При хронічній поєднаній гастродуоденальній і гепатобіліарній патології зниження мінеральної щільності кісткової тканини діагностується у 60,8 % пацієнтів і залежить від тривалості перебігу захворювання. Найбільше випадків остеопенічного синдрому спостерігається у дітей з лімфатико-гіпопластичною аномалією конституції (21,7 %). Група ризику за розвитком остеопенії серед хворих з хронічною поєднаною гастродуоденальною та гепатобіліарною патологією складає 39,5 % учнів.

6. Виявлені клініко-параклінічні відмінності дозволили розробити прогностичні критерії найбільш поширених аномалій конституції з метою оптимізації лікування та реабілітації дітей з хронічною поєднаною патологією гастродуоденальної і гепатобіліарної зон.

Список використаних джерел

1. Критерії діагностики та принципи лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей: метод. рекомендації / [Лук`янова О. М., Денисова М. Ф., Тараховський М. Л. та ін.]. К. : Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, 2000. − 30 с.
2. Бєлоусов Ю. В. Гастроентерологія актуальна загальнопедіатрична проблема / Ю. В. Бєлоусов, М. Ф. Денисова // Современная педиатрия. − 2006. − № 3 (12). − С. 121−122.
3. Казак С. С. Гастроентерологія дитячого та підліткового віку (вибрані питання) / С. С. Казак. − К. : Вища освіта, 2004. 204 с.
4. Прохоров Е. В. Заболевания органов пищеварения у детей / Е.В. Прохоров Донецк : Регина, 2005. − 191 с.
5. Дискінезія жовчовидільних шляхів: сучасні підходи до діагностики і лікування / Ю. С. Коржинський, Л. П. Сакалош, Т. З. Марченко [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. − 2006. − Т. 5, № 3. − С. 42−44.
6. Няньковский С. Л. Сравнительная эфективность методов диагностики хеликобактерной инфекции у детей с заболеваниями гастродуоденальной зоны ы схем эрадикационной терапии / С.Л.Няньковский, М. Ф. Денисова, О. С. Ивахненко // Современная педиатрия. 2004. № 4 (5). С. 5762.
7. Волосянко А. Б. Особливості клінічного перебігу хронічних захворювань верхніх відділів травної системи у дітей шкільного віку / А.Б.Волосянко, Ю.І. Алексеєва // Перинатология и педиатрия. − 2007. − № 1(29). − С. 97−100.
8. Пархоменко Л. К. Ферменты первой линии антиоксидантной защиты у детей подросткового возраста с хроническим гастродуоденитом / Л.К.Пархоменко, Л. А. Страшок // Современная педиатрия. 2004. №4 (5). С. 126128.
9. Сорокман Т. В. Гіперацидний синдром у дітей / Т. В. Сорокман // Современная педиатрия. 2006. № 3 (12). С. 156159.
10. Майданник В. Г. Роль H. Pylori у розвитку хронічних гастриту та гастродуоденіту в дитячому віці / В. Г. Майданник, Г. В. Салтикова, В.В. Корнійчук // Педіатрія, акушерство, гінекологія. − 2006. − № 2. − С.63−66.
11. Мазурин В. В. Актуальные вопросы детской гастроэнтэрологии / В.В.Мазурин, Л. Н. Цветкова, В. А. Филин // Педиатрия. − 2000. − № 5. − С. 19−21.
12. Борисенко М. І. Хронічні захворювання гастродуоденальної зони у дітей: стан суміжних органів травлення та комплексна фармакотерапія / М. І. Борисенко // Мистецтво лікування. 2007. № 5. С. 7681.
13. Андрущук А. А. Конституция и диатезы у детей / А. А. Андрущук, Л.В.Квашнина // Доктор.— 2003.— № 2.— С. 7276.
14. Тяжка О. В. Визначення схильності дітей до захворювань та їх реабілітація основа первинної профілактики в педіатрії / О. В. Тяжка // Педіатрія, акушерство та гінекологія. − 2007. − № 1. − С. 17−19.
15. Овчаренко Л. С. Лимфатическая аномалия конституции или метаболический синдром детского возраста? Противостояние терми­но­логий и поиск рациональных решений / Л. С. Овчаренко, А.А.Вертегел, Т. Г. Андриенко // Здоровье ребенка. 2007. − №3(6). С. 35−40.
16. Клініко-морфологічна характеристика хронічних захворювань верхнього відділу травного каналу на етапах реабілітації у дітей. / Т. Д. Задорожна, О. Г. Шадрін, Л. В. Ігнатко [та ін.] // Український медичний часопис. 2007. − № 3(59). С. 107−111.
17. Белоусов Ю. В. Поліклінічна гастроентерологія: завдання та можливості / Ю.В. Белоусов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. − № 6. С. 4−6.
18. Івахненко О. С. Нові підходи до удосконалення гастроентерологічної допомоги школярам / О. С. Івахненко // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Київ, 2003. Вип. 12. Т. 2. С. 568−575.
19. Ратникова М. А. Хронический гастрит, дуоденит (гастродуоденит) и язвенная болезнь у детей / М. А. Ратникова // Медицинская помощь. 2000. № 6. 1720.
20. Risk factors sociated with symptoms of gastroesophageal reflux / G.R.Locke, N. J. Talley, S. L. Fett [et al.] // Arc. Med. 1999. − Vol. 106, № 6. − Р. 642−649.
21. Боднар Г. Б. Асоціації генів HLA-системи з розвитком гастродуоденальної патології в дітей Буковини / Г. Б. Боднар, Т.В.Сорокман // Буковинський медичний вісник. − 2007. − № 2. − С.8183.
22. Мазурин А. В Значение отека при гастродуоденальной патологии в генезе изменения сопряженных органов / А. В. Мазурин В. А. Филин, Е.В.Анциферова // Педиатрия. 1999. № 4. С 102103.
23. Щербинина М. Б. Врачебные ошибки при диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения / М. Б. Щербинина, В. Н. Лехан, В.В.Волчек // Педиатрия, акушерство и гинекология. − 2007. − № 1(33). − С. 87−93.
24. Ruiz J. A. Dyspepsia in children / J. A. Ruiz // Acta Gastroenterol. Latinoam. 2007. Vol. 37. P. 2122.
25. Сіротченко Т. А. Сучасні підходи до лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей групи соціального ризику / Т.А.Сіротченко // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. Київ, 2001. Вип. 10, кн. 2. − С. 909−914.
26. Functional gastroduodenal disorders Rome II: A multinational consensus Document on functional gastrointestinal disorders / T. J. Talley, V.Stanghellini, R. C. Heading [et al.] // Gut. 1999. Vol. 45 (Suppl. 11). P. 11371142.
27. Бєлоусов Ю. В. Хеликобактерная инфекция в практике педиатра: возможности современной диагностики (обзор) / Ю. В. Бєлоусов, Н.В.Павленко, Є. В. Савицкая // Современная педиатрия. − 2007. − №2 (11). − С. 234−239.
28. Аруин Л. И. Новая международная морфологическая классификация гастрита (модификация Сиднейской системы) / Л. И. Аруин //Архив патологии. 1994. − № 3. − С. 3−7.
29. Sabbi T. Helicobacter pylori infection in children: management and pharmacotherapy / T. Sabbi, P. De Angelis, L. Dall'Oglio // Expert Opin. Pharmacother. 2008. Vol. 9, №4. P. 577585.
30. Reassessment of diagnostic value of antral nodularity for Helicobacter pylori infection in children / Prasad K. K. , Thapa B. R., Sharma A. K. [et al.] // Minerva Gastroenterol Dietol. 2008. Vol. 54, № 1. P. 16.
31. Передерий В. Г. Существует ли связь между наличием хронической инфекции Неlісоbасtег руlогі и вегетососудистыми расстройствами у больных с функциональной диспепсией? / В. Г. Передерий, Н. Н. Безюк, А. Ю. Чернов // Ліки України. 2006. № 9 (103). С. 25−27.
32. Белоусов Ю. В. Хеликобактерная инфекция и интрагастральная кислотность у детей / Ю. В. Белоусов // Сучасна гастоентерологія. 2007. № 2 (34). с.2830.
33. Helicobacter pylori infection and abdominal symptoms among Swedish school children / Y. Tindberg, O. Nyrén, M. Blennow, M. Granström // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2005. Vol. 41, № 1. P. 3338.
34. Баженов Л. Г. Helicobacter рylori и грибы рода Candida при гастродуоденальной патологии / Л. Г. Баженов, И. Н. Перепелова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1997. − №3. − С. 100−101.
35. Evaluation of a novel rapid one-step immunochromatographic assay for detection of monoclonal Helicobacter pylori antigen in stool samples from children / D. Antos, J. Crone, N. Konstantopoulos, S. Koletzko // J. Clin. Microbiol. 2005. Vol. 43, № 6. P. 25982601.
36. Random mutagenesis to identify novel Helicobacter mustelae virulence factors / T. O. Cróinín, A. Cormack, A. H. Vliet [et al.] // FEMS Immunol Med Microbiol. 2007. Vol. 50, № 2. P. 257263.
37. Сорокман Т. В. Ефективність застосування препарату «Орністат» в комп­лексному лікуванні гастродуоденальної патології, асоційованої з Helicobacter рylori в підлітків / Т. В. Сорокман, С. В. Сокольник // Клінічна та експериментальна патологія. 2006. Том 5, № 3. С.82−84.
38. Meta-analysis: Helicobacter pylori eradication treatment efficacy in children / R. Khurana, L. Fischbach, N. Chiba [et al.] // Aliment. Pharmacol. Ther. 2007. Vol. 25, № 5. P. 523536.
39. Захворюваність та хворобливість на виразкову хворобу шлунка і дванандцятипалої кишки у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та осіб, які проживають на радіоактивно забруднених територіях Чернігівської області / І. П. Катеренчук, В. О. Тарасовський, А. М. Груша [та ін.] // Міжвідомчий збірник „Гастроентерологія”. − Дніпропетровськ, 2001. − С. 38−42.
40. Infection of partners and reinfection with H. pylory after eradication: Is therapy relationship? / J. P. Gisbert, D. Boixeda, M. Barba [et al.] // Int. J. Gastmenterol. Hepatol. 2000. Vol. 41, supp. 1. − P. A 34.
41. Growth in children with Helicobacter pylori infection and dyspepsia / M.R.Sood, S. Joshi, A. K. Akobeng [et al.] // Arch. Dis. Child. 2005. Vol.90, № 10. P. 10251028.
42. Helicobacter pylori acquisition in infancy after decline of maternal immunity / B. D. Gold, B. N. Khanna, L. M. Huang [et al.] // J. Pediatr. − 2002. − Vol.126, № 5. − P. 753−756.
43. Захворювання підлітків / Л. К. Пархоменко, З. Т. Балацька, Т. О. Глібова [та ін.] // Обсяги профілактичної, діагностичної та лікувальної роботи лікаря загальної практики сімейного лікаря. − Харків, 2005. − С. 138−151.
44. Состояние здоровья подростков Украины / Н. М. Коренев, О. А. Немирова, Л.П. Булага [и др.] // Пробл. мед. науки та освіти.− 2005.− № 4. − С. 5−7.
45. A seroepidemiologic study of Helicobacter pylori and hepatitis A virus infection in primary school students in Taipei / H.Y. Lin, C.K. Chuang, H.C. Lee [et al.] // J. Microbiol. Immunol. Infect. 2005. Vol. 38, № 3. P. 176182.
46. Helicobacter pylori modulation of gastric and duodenal mucosal T cell cytokine secretions in children compared with adults / P. Bontems, F. Robert, A. Van Gossum [et al.] // Helicobacter. 2003. Vol. 8, № 3. P. 216226.
47. Helicobacter pylori and hepatitis A virus infection in school-aged children on two isolated neighborhood islands in Taiwan / L. K. Chen, S. J. Hwang, T.C.Wu [et al.] // Helicobacter. 2003. Vol. 8, № 3. P. 168172.
48. Helicobacter pylori and cagA gene detected by polymerase chain reaction in gastric biopsies: correlation with histological findings, proliferation and apoptosis / K. R. Leite, E. Darini, F. C. Canavez [et al.] // Sao Paulo Med J. Vol. 123(3). P. 113118.
49. Usefulness and influence of age of a novel rapid monoclonal enzyme immunoassay stool antigen for the diagnosis of Helicobacter pylori infection in children / N. Kalach, V.B. Nguyen, M. Bergeret [et al.] // Diagn. Microbiol. Infect. Dis. 2005. Vol. 52, № 2. P. 157160.
50. Коссак І. Б. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту, асоційованого з гелікобактерною інфекцією, у дітей з урахуванням порушень обміну заліза / І. Б. Коссак // Педіатрія, акушерство, гінекологія. − 2005. − № 4. − С. 40−44.
51. Campbell D. I. Helicobacter pylori infection in paediatric practice / D.I.Campbell, J. E. Thomas // Arch. Dis. Child. Ed. Pract. 2005. Vol. 90. P. 2530.
52. Щербак В. А. Значение цитокинов в патогенезе хронического гастродуоденита, ассоциированного с Н. рylori, у детей / В. А. Щербак, Ю. А. Витковский // Педиатрия. 2005. − № 5. С. 11−13.
53. Flies and Helicobacter pylori infection / S. J. Allen, J. E. Thomas, N.D.E.Alexander [et al.] // Arch. Dis. Child. 2004. Vol. 89. P. 10371038.
54. Лимфофоликулярная гиперплазия астрального отдела желудка при хроническом гастродуодените у детей / В. Х. Сосюра, А. В. Новикова, А.Я.Шершевская [и др.] // Педиатрия. 2006. − № 6. С. 27−30.
55. Analysis of expression of VacA and CagA virulence factions in 43 strains of Helicobacter pylori reveals that clinical isolates can be divided into two major types and that CagA is not nessessary for expression of the vacuolating cytotoxjn / Z. Xiang, S. Censini, P. F. Bayeli [et al.] // Infect. and Immun. − 2000. − Vol. 63. − P. 94−98.
56. Sokić-Milutinović A. Clinical significance of infection with cag A and vac A positive Helicobacter pylori strains / A. Sokić-Milutinović, V. Todorović, T.Milosavljević // Srp. Arh. Celok. Lek. 2004. Vol. 132, № 11-12. P.458462.
57. Role of autoimmune gastritis, Helicobacter pylori and celiac disease in refractory or unexplained iron deficiency anemia / C. Hershko, A.V.Hoffbrand, D. Keret [et al.] // Haematologica. 2005. Vol. 90, № 5. P. 585595.
58. The immunohistochemistry profile of lymphocytic gastritis in celiac disease and helicobacter pylori infection: interplay between infection and inflammation / E. Broide, J. Sandbank, E. Scapa [et al.] // Mediators Inflamm. 2007. P. 818838.
59. Rafeey M. Detection of Helicobacter pylori antigen in stool samples for diagnosis of infection in children / M. Rafeey, S. Nikvash // East Mediterr Health J. 2007. Vol. 13, № 5. P. 10671072.
60. Хронічний гастродуоденіт / В. Передерій, С. Ткач, О. Передерій [та ін.] // Доктор. 2000. − № 3. − С. 15−17.
61. Growth in children with Helicobacter pylori infection and dyspepsia / M. R. Sood, S. Joshi, A. K. Akobeng [et al.] // Arch. Dis. Child. 2005. Vol. 90. P. 10251028.
62. Бекетова Г. В. Клініко-параклінічні особливості перебігу хронічних гастродуоденітів у дітей / Г. В. Бекетова // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. − Київ, 2001. Вип. 10, Кн. 2. − С.779−786.
63. Intrafamilial transmission of Helicobacter pylori among the population of endemic areas in Japan / Y. Fujimoto, N. Furusyo, K. Toyoda [et al.] // Helicobacter. 2007. Vol. 12, № 2. P. 170176.
64. Эндоскопические проявления различных типов хронического гастрита у детей / Г. В. Волынец, А. И. Хавкин, В. Ю. Мурашкин [и др.] // Российский педиатрический журнал. 2006. − № 5. С. 22−24.
65. Ганич Т. М. Дискінезії жовчовидільної системи: сучасний стан проблеми / Т. М. Ганич, Л. А. Коцюбняк // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія „Медицина". 2000. Вип. 11. − С. 120−126.
66. Дзяк Г. В. Современные аспекты диагностики и лечения дискинезии желчевыводящих путей : метод. рекомендации / Г. В. Дзяк, Ю. М. Степанов, С. В. Косинская. К. : СПД Коляда О.П., 2004. − 20 с.
67. Звягінцева Т. Корекція дисмоторних порушень при дисфункції жовчного міхура / Т. Звягінцева, А. Чорнобай // Ліки України. − 2005. − № 9. − С.64−67.
68. Слободян Л. М. Діагностика захворювань та реабілітація дітей / Л. М. Слободян, В. Ф. Лобода, Н. Б. Процайло. − Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. С. 218−247.
69. Cay A. Ultrasonographic evaluation of fatty meal stimulated gallbladder contraction in the diagnosis of biliary dyskinesia in children / A. Cay, M.Imamoğlu, H. Sarihan, A. Ahmetoğlu // Acta Paediatr. 2006. Vol. 95, № 7. P. 838842.
70. Приказчик Ю. В. Клинико-психосоматические аспекты хронической гастродуоденальной патологии у детей / Ю. В. Приказчик // Клінічна та експериментальна патологія. 2006. Т. 5, № 3. С. 61−64.
71. Клименко С. Б. Стан моторики жовчних шляхів у здорових дітей молод­шого шкільного віку / С. Б. Клименко, Л. В. Квашніна, О. П. Клименко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. № 1. С.4045.
72. Krishnamurthy S. Biliary dyskinesia: role of sphincter of Oddi, gallbladder and cholecystokinin / S. Krishnamurthy, G. T. Krishnamurthy // J. Nucl. Med. − 2007. − Vol. 38, № 11. − P. 1834−1830.
73. Humoral mechanisms and clinical aspects of biliary tract motility / I. Lonovics, L. Madacsy, A. Szepes [et al.] // Scand. J. Gastroenterol. − 2006. Suppl. − P. 73−89.
74. Дегтярева И. И. Дискинезии желчного пузыря и желчевыводящих путей: традиционные и современные взгляды на проблему / И. И. Дегтярева, И. Н. Скрыпник // Журн. АМН України. − 2001. − Т. 7, № 2. − С. 297−313.
75. Климанська Н. В. Взаємозв`язок скорочувальної функції жовчного міхура та морфологічного стану слизової оболонки гастродуоденальної зони : aвтореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. : спец. 14.01.10 Педіатрія” / Н. В. Климанська − К., 2002. − 17 с.
76. Сміян І. С. Питний курорт головна ланка в реабілітації дітей з хронічним ураженням органів травлення, сечовивідної системи та обміну речовин / І. С. Сміян // Педіатрія, акушерство та гінекологія. − 2003. − № 1. − С. 4−7.
77. Altered hepatobiliary gene expressions in PFIC1: ATP8B1 gene defect is associated with CFTR downregulation / C. Demeilliers, E. Jacquemin, V.Barbu [et al.] // Hepatology. 2006. Vol. 43, № 5. P. 11251134.
78. Белоусов Ю. В. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей / Ю. В. Белоусов, О. Ю. Белоусова − Х. : ИД «ИНЖЭК», 2005. − 256 с.