ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ВІДНОВЛЮВАЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ З УРАХУВАННЯМ ПОКАЗНИКІВ КОНДЕНСАТУ ВИДИХУВАНОГО ПОВІТРЯ : ДИФФЕРЕНЦИРОВАННЫЕ восстановительное лечение ДЕТЕЙ С БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ С УЧЕТОМ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КОНДЕНСАТА выдыхаемом воздухе

Краткое описание

міністерство охорони здоров’я україни
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
УДК 616.248 053.2 07 08 039.76

СОБОЛЄВА КРИСТИНА БОРИСІВНА

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ВІДНОВЛЮВАЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ З УРАХУВАННЯМ ПОКАЗНИКІВ
КОНДЕНСАТУ ВИДИХУВАНОГО ПОВІТРЯ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Кравченко Лілія Григорівна

Одеса 2009

зміст

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ,
ОДИНИЦЬ І ТЕРМІНІВ
Вступ ...........................................................................................................

3
5

рОздІл 1. Сучасний стан проблеми бронхіальної астми у дітей .......................................................................................

10

1.1. Сучасна дефініція, етіопатогенез та класифікація бронхіальної астми у дітей .............................................................................................

10

1.2. Сучасні аспекти діагностики бронхіальної астми у дітей з використанням аналізу конденсату видихуваного повітря.............................

15

1.3. Сучасні підходи до протизапальної терапії при бронхіальній астмі у дітей.....................................................................................................

21

Розділ 2. Матеріал і методи дослідження ..............................

30

2.1. Характеристика обстежених дітей з бронхіальною астмою .............

30

2.2. Методи біохімічного аналізу конденсату видихуваного повітря .....

32

2.3. Методи аналізу ЛК-спектрів конденсату видихуваного повітря ......

34

2.4. Забезпечення вимог біоетики ...............................................................

37

2.5. Статистичні методи аналізу результатів дослідження .......................

37

РОЗДІЛ 3. характеристика клініко-функціональних показників при бронхіальній астмі у дітей ............

40

РОЗДІЛ 4. характеристика ЛАБОРАТОРНИХ показників при бронхіальній астмі у дітей .................................

51

4.1. Аналіз складу конденсату видихуваного повітря при бронхіальній астмі у дітей за даними біохімічного дослідження ...........................

51

4.2. Аналіз показників лазерної кореляційної спектроскопії конденсату видихуваного повітря у дітей.................................................................

59

Розділ 5. Обґрунтування та аналіз ефективності диференційованих підходів до відновлювальної протизапальної терапії при бронхіальній астмі у дітей .........................................................................................

66

5.1. Обґрунтування добору диференційованих схем відновної терапії дітей з бронхіальною астмою з урахуванням показників конденсату видихуваного повітря .......................................................................

66

5.2. Динаміка клініко-лабораторних показників при бронхіальній астмі у дітей з неінфекційним генезом тригера під впливом диференційованих комплексних схем відновлювального лікування.

69

5.3. Динаміка клініко-лабораторних показників при бронхіальній астмі у дітей з інфекційним генезом тригера під впливом диференційованих комплексних схем відновлювального лікування.

73

5.4. Віддалені результати диференційованої відновалювальної терапії дітей з бронхіальною астмою .............................................................

84

РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ

88

ВИСНОВКИ .............................................................................................

102

Практичні рекомендації .................................................................

104

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ .............................................................................

105

вступ

Актуальність теми.
Сучасні епідеміологічні дослідження демонструють неухильне зростання алергічної патології, котра ще не досягла рівня плато.
У структурі захворюваності дітей на одне з перших місць вийшла бронхіальна астми [9, 38, 82], її розповсюдженість в Україні становить від 5 до 20 %, а в екологічно несприятливих регіонах сягає 30% [12, 13, 21, 159].
Незважаючи на впровадження сучасних ступеневих схем терапії та численну кількість медикаментозних препаратів, не завжди можливо досягти стійкого контролю бронхіальної астми [14, 122, 184, 205].
Цей факт підтверджується переглядом 2006 року Міжнародного Консенсусу GINA щодо пропозиції вирізнення таких варіантів бронхіальної астми як частково контрольована, неконтрольована. Недостатню ефективність терапії можна пояснити уніфікованістю чинних терапевтичних програм, які зважають лише на частоту загострень і не враховують змін залежно від характеру чинного тригера та інтенсивність місцевих запальних процесів [27, 48, 92].
Традиційно для визначення характера топічних змін використовують дослідження бронхоальвеолярної лаважної рідини, звичайного чи індукованого мокротиння. Втім кожна з цих методик має певні складнощі та обмеження для педіатричної практики.
З позицій неінвазивності, діагностичної інформативності увагу привертає методика аналізу конденсату видихуваного повітря, яка дозволяє оцінювати стан та характер місцевого процесу, контролювати ефективність терапії.
У теперішній час у конденсаті видихуваного повітря визначають більше 200 маркерів патології легень, втім педіатричні особливості складу конденсату видихуваного повітря та їх діагностична значущість вивчені недостатньо [75, 135, 137, 147].
Зазначене обумовлює доцільність подальшого пошуку достатньо ефективних методів моніторингу ефективності терапії, визначення диференційованих схем для базисної терапії не тільки з урахуванням частоти приступів, а характеру чинного тригеру й топічних змін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Матеріали дисертації є фрагментами науково-дослідної роботи кафедри педіатрії № 2 Одеського державного медичного університету «Диференційована терапія дітей з патологією органів дихання залежно від екологічних чинників» (№ держреєстрації 0100U006452), а також науково-дослідної роботи «Клініко-патогенетичне обґрунтування етапної терапії і профілактики при соматичних захворюваннях у дітей» (№ держреєстрації 0105U008880).

Мета дослідження
Оптимізація відновлювального лікування дітей з бронхіальною астмою шляхом розробки диференційованих підходів з урахуванням показників конденсату видихуваного повітря.

Завдання дослідження
1. Проаналізувати клініко-функціональні особливості перебігу післянападового періоду бронхіальної астми у дітей.
2. Виявити особливості стану системи ПОЛ-АОЗ в конденсаті видихуваного повітря дітей з бронхіальною астмою.
3. Вивчити електролітний склад конденсату видихуваного повітря у дітей з бронхіальною астмою.
4. Проаналізувати результати лазерної кореляційної спектроскопії конденсату видихуваного повітря у дітей з бронхіальною астмою.
5. Обґрунтувати диференційовані підходи до відновлювального лікування дітей з бронхіальною астмою з урахуванням характеру змін складу конденсату видихуваного повітря та оцінити їх ефективність.
Об’єкт дослідження: Особливості стану здоров’я дітей з бронхіальною астмою в післянападовому періоді.
Предмет дослідження: клініко лабораторні, функціональні показники, склад конденсату видихуваного повітря дітей з бронхіальною астмою в післянападовому періоді.
Методи дослідження: клінічні, функціональні, біохімічні, біофізичні, математично-статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів
Уперше на підставі комплексного дослідження складу конденсату видихуваного повітря у дітей, хворих на бронхіальну астму, в післянападовому періоді встановлено особливості топічних змін та їх взаємозв’язок з характером тригера (більш виражених при інфекційному ґенезі тригера).
Розширено уявлення щодо патогенетичних механізмів перебігу післянападового бронхіту, встановлена найбільша інтенсивність місцевих запальних змін у разі впливу інфекційного тригера на підставі показників конденсату видихуваного повітря: зрушення у електролітному складі, дисбаланс системи перекисне окислення ліпідів антиоксидантний захист; порушення субфракційного складу конденсату видихуваного повітря.
Вперше розроблені та науково обґрунтовані диференційовані підходи до відновлювальної топічної терапії при бронхіальній астмі у дітей з урахуванням змін показників конденсату видихуваного повітря залежно від характеру тригера.
Визначена ефективність схем диференційованого застосуванням 3 % розчину хлориду натрія та ліпіну у комплексах відновлювальної терапії при бронхіальній астмі у дітей.
Практичне значення отриманих результатів.
Запропонована методика комплексної діагностичної оцінки складу конденсату видихуваного повітря, яка є неінвазивною, доступною для використання в амбулаторних і стаціонарних умовах.
Розроблені диференційовані схеми відновлювального лікування при бронхіальній астмі у дітей з урахуванням топічних змін залежно від характеру тригера.

Впровадження результатів досліджень в практику
Результати дисертаційної роботи впроваджені у практичну діяльність Дорожньої дитячої клінічної лікарні Одеської залізниці; Міської дитячої лікарні № 2; Дитячої міської поліклініки № 5 м. Одеси; Медичного центру реабілітації дітей з соматичними захворюваннями МОЗ України; Дитячого санаторію «Зелена гірка» МОЗ України м. Одеси, включено у навчальний процес кафедри педіатрії № 2 ОДМУ.

Особистий внесок автора
Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, сформульовано мету та завдання роботи, здійснено набір тематичних хворих та їх комплексне клінічне обстеження. Безпосередньо автором виконані клінічні спостереження та лікування дітей з бронхіальною астмою, які перебували під наглядом, проведена статистична обробка отриманих результатів, їх оформлення у вигляді таблиць і малюнків, проведено аналіз і узагальнення результатів, спільно з керівником сформульовані висновки та практичні рекомендації. Особисто написана і оформлена дисертаційна робота, опубліковані основні результати.

Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації доповідалися на міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання сучасної медицини», 26-28 березня, 2008, Харків; міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь медицині майбутнього», 24-25 квітня 2008, Одеса; науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю «Вчені майбутнього», 15-16 жовтня 2007, Одеса; международной научно-практической конференции «Научный прогресс на рубеже тысячелетий», Днепропетровск, 2007; першій міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу», Дніпропетровськ, 2004.
Апробація дисертаційної роботи проведена на спільному засіданні кафедр педіатрії № 2, пропедевтичної педіатрії і УПК «Здоров'я матері і дитини. Спадкові хвороби» Одеського державного медичного університету.

Публікації
Результати дисертації викладені у 13 публікаціях, з яких 1 розділ у монографії, 4 статті у фахових журналах, затверджених ВАК України, 1 деклараційний патент України на винахід, 1 методичні рекомендації МОЗ України, 6 тез у збірниках науково-практичних робіт та матеріалах з'їздів і конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена новому розв’язанню наукової проблеми оптимізації відновлювального лікування при бронхіальній астмі у дітей шляхом урахування місцевих запальних змін на підставі показників конденсату видихуваного повітря.
1. Встановлено, що у дітей з бронхіальною астмою серед чинників нападів переважають інфекційні над неінфекційними (відповідно 62,8 ± 3,3%, 37,2 ± 3,3 %, р < 0,05). При інфекційних тригерах у більшості хворих тривало зберігаються клініко-функціональні ознаки бронхообструкції (р < 0,05).
2. При аналізі конденсату видихуваного повітря дітей з бронхіальною астмою у післянападовому періоді виявлено характерну особливість функціонування локальної системи ПОЛ-АОЗ: збереження інтенсивності пероксидації при інфекційному характері тригера (R = 0,72, р < 0,01).
3. Виявлено порушення електролітного складу конденсату видихуваного повітря у дітей з бронхіальною астмою у післянападовому періоді: достеменне підвищення концентрації іонів кальцію та зниження рівня хлоридів (р < 0,05) порівняно з показниками здорових, що може бути пов’язано з ендотеліальною дисфункцією.
4. При спектральному аналізі складу конденсату видихуваного повітря дітей з бронхіальною астмою методом лазерної кореляційної спектроскопії встановлено у післянападовому періоді наявність змін алергійної та інтоксикаційної спрямованості на підставі підвищення вкладу середньо - та високомолекулярних фракцій (р < 0,05) порівняно з показниками здорових з тенденцією більш високого рівня високомолекулярних часток при інфекційному тригері, визначено діагностичну значущість методу (ДЧ = 99,4 %, ДС = 56,3 %), що дозволяє рекомендувати використання методу для скрінінгу бронхолегеневих захворювань.
5. Показано, що при неінфекційному тригері при бронхіальній астмі у дітей включення для корекції електролітних зсувів у післянападовому періоді інгаляцій 3% натрію хлориду призводить до суттєвого підвищення концентрації хлоридів (ВШ = 0,03; ВР = 0,46; ЗВР = 54 %) у конденсаті повітря, що видихується.
6. На підставі виявлених клініко - лабораторних особливостей патогенетично обґрунтовано доцільність включення у комплекс відновлювального лікування при інфекційному тригері інгаляцій 3% натрію хлориду та антиоксиданту ліпіну, що дозволило нормалізувати склад конденсату видихуваного повітря, скоротити тривалість бронхітичних змін у післянападовому періоді (ВШ = 0,02; ВР = 0,36; ЗВР = 64 %).

Практичні рекомендації

Запропонована методика комплексної діагностичної оцінки складу конденсату видихуваного повітря у післянападовому періоді бронхіальної астими у дітей з визначенням активності ПОЛ-АОЗ та електролітного складу (рівень кальцію та хлоридів) для добору диференційованих підходів відновлювальної терапії.
Розроблені диференційовані схеми відновлювального лікування при бронхіальній астмі у дітей з урахуванням топічних змін залежно від характеру тригера (інфекційний, неінфекційний).
У разі впливу неінфекційного тригера хворим з бронхіальною астмою, які мали лише значущі електролітні порушення, в комплекс терапії слід включати небулайзерні інгаляції 3% розчину натрію хлориду (щоденно, на курс 57 процедур).
У групі хворих з інфекційним тригером пропонується комбінована аерозольтерапія: для корекції електролітних порушень - 3% розчин натрію хлориду, для нормалізації процесів перекісного окислення ліпідів ліпінотерапія. Інгаляції ліпіну та хлориду натрія рекомендовано проводити по черзі, через день, на курс по 5 7 процедур.
Процедури аерозольтерапії ліпідів необхідно застосовувати зранку, через 11,5 години після прийняття їжі. Перед процедурою хворий повинен прополоскати порожнину рота та глотку. Хворому слід пояснювати правила дихання: зробити глибокий вдих ротом, трохи затримати видих (1 2 с), а потім робити повний видих через ніс. Після процедури дитині необхідно відпочити 15-20 хвилин.
Хворій дитині слід запобігати різкого переходу з теплого приміщення на холод, не рекомендується напружувати голосовий апарат протягом 30 хвилин після інгаляції, а також пропонується утриматися від прийняття їжі та води. Інгаляції ліпіну необхідно проводили через день, на курс № 5 у дозі 5 мг/кг один раз на день.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Анаев Э. Х. Исследование конденсата выдыхаемого воздуха в пульмонологии / Э. Х. Анаев, А. Г. Чучалин // Пульмонология. 2002. Т.12, № 2. С. 5766.
2. Анаев Э.Х. Конденсат выдыхаемого воздуха в диагностике и оценке эффективности лечения болезней органов дыхания / Э. Х. Анаев, А. Г. Чучалин // Пульмонология. 2006. №4. С. 5766.
3. Анаев Э. Х. Исследование рН конденсата выдыхаемого воздуха при воспалительных заболеваниях легких / Э. Х. Анаев // Пульмонология. - 2005. № 5. С. 7579.
4. Бабій І. Л. Застосування муколітичної терапії при бронхообстуктивному синдромі у дітей та підлітків / І. Л. Бабій, О. М. Платонова / Сучасні проблеми клінічної педіатрії : Матеріали V конгресу педіатрів України, 15 17 жовтня 2008 // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 4. С. 63 64.
5. Бабій І. Л. Особливості муколітичної терапії в комплексному лікуванні дітей з бронхообструктивним синдромом / І. Л. Бабій, О. М. Платонова, В. І. Величко // Одеський медичний журнал. 2006. № 6. С. 7882.
6. Бажора Ю. И. Лазерная корреляционная спектроскопия в медицине / Ю. И. Бажора, Л. А. Носкин. Одесса : Друк, 2002. 400 с.
7. Балаболкин И. И. Бронхиальная астма у детей / И. И. Балаболкин. М. : Медицина, 2003. 319 с.
8. Балаболкин И. И. Значение генетических факторов в развитии бронхиальной астмы у детей / И. И. Балаболкин, О. Н. Брянцева // Иммунопатология, аллергология, инфектология. 2003. № 2. С. 6066.
9. Балаболкин И. И. Неотложная терапия бронхиальной астмы у детей / И. И. Балаболкин // Лечащий врач. 2008. - № 4. С. 4651.
10.Безкаравайный Б. А. Препараты природного фосфатидилхолина : перспективы применения в педиатрии / Б. А. Безкаравайный, М. И. Когутницкая // Здоровье ребенка. 2007. № 6. С. 100105.
11.Безруков Л. А. Диагностическая ценность методов выявления неспецифической гиперреактивности бронхов у детей Л. А. Безруков, Софьен Б. Ажими. // Современная педиатрия. 2005. № 3 (8). С. 127129.
12.Безруков Л. О. Харчова алергія у дітей з бронхіальною астмою : клініко-епідеміологічний аналіз сучаснх діагностичних можливостей / Л. О. Безруков, О. К. Колоскова, Е. В. Юрчишена // Современная педиатрия. 2005. № 3 (8). С. 5962.
13.Беш Л. В. Аналіз діагностичних і лікувальних помилок у дитячій алергології / Л. В. Беш // Здоровье ребенка. 2007. № 4. С. 6972.
14.Беш Л. В. Контрольованість бронхіальної астми у дітей: наскільки можливою вона є сьогодні / Л. В. Беш, В. О. Бондарчук // Клінічна імунологія, алергія, інсектологія. 2007. № 4. С. 46.
15.Білак В. М. Рівень видихуваного оксиду азоту як критерій досягнення контролю бронхіальної астми у дітей / В. М. Білак, А. А. Петрищак // Астма та алергія. 2007. № 12. С. 6667.
16.Биологические маркеры атопического воспаления при аллергических заболеваниях как предикторы / Д. В. Козырицкая, Л. М. Огородова, И. А. Деев, А. В Екимовских // Педиатрия. 2007. Т. 86, № 4. С. 3539.
17.Болезни органов діхания / Под ред. акад. М. Р. Палева. М., 2000. 728 с.
18.Власова А. В. Контроль бронхиальной астмы и показатели функции внешнего дыхания у пациентов с 5 до 18 лет / А. В. Власова, О. В. Фомина // Матер. 15 Национального конгресса по болезням органов дыхания. Москва, 2005. С. 291.
19.Влияние ингаляционного введения фосфоглива на уровень оксида азота в выдыхаемом воздухе у пациентов с бронхиальной астмой // Матер. 15-го Национального Конгресса по болезням органов дыхания / С. К. Соодаева, И. А. Климанов, А. Г. Чучалин, А. И. Арчаков. Москва, 2005. С. 63.
20.Влияние искусственной вентиляции легких при проведении общей анестезии на состояние показателей метаболизма в конденсате выдыхаемого воздуха / А. С. Смирнов, А. Д. Таганович, А. Е. Скрягин [и др.] // Вестник интенсивной терапии. 2006. № 1. С. 3437.
21.Волосовець О. П. Гіперреактивність бронхів у дітей: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування (огляд літератури) / О. П. Волосовець, В. Є. Хоменко // Здоровье ребенка. 2007. Т. 5, № 8. С. 132135.
22.Воронина Л. Б. Метаболические и структурно-функциональные свойства лейкоцитов при бронхиальной астме у детей: сравнительная эффективность различных вариантов базисной терапии в коррекции выявленных отклонений : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. Иваново, 2007. 25 с.
23.Восстановительное лечение детей с частыми, рецидивирующими заболеваниями органов дыхания / М. В. Лобода, К. Д. Бабов, А. В. Зубаренко [и др.]. Одесса : ТЭС, 2002. 129 с.
24.Вплив комплексної терапії із застосуванням ліпіну на стан системи гемостазу у новонароджених від матерів з цукровим діабетом / Т. К. Знаменська, Т. О. Белявська, Л. И. Шевченко, К. В. Розова // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. № 3. С. 204207.
25.Гаймоленко Н. Н. Некоторые патогенетические механизмы формирования бронхиальной астмы у детей / Н. Н. Гамойленко // Бюллетень физиологии и патологии дыхания. 2004. № 17. С. 1518.
26.Гельцер Б. И. Респираторное влаговыделение и значение его исследования в пульмонологии / Б. И. Гельцер // Терапевтический архив. 2000. Т. 70, № 3. С. 4650.
27.Геппе Н. А. Новые международные рекомендации по бронхиальной астме у детей / PRACTALL / Н. А. Геппе, В. А. Ревякіна // Атмосфера. Пульмонология и алергология. 2008. № 1. С. 6068.
28.Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы / Под. ред. А. Г. Чучалина. М. : Атмосфера. 2002. 160 с.
29.Горячковский А. М. Клиническая биохимия. Изд.2-е, испр. и дополн. / А. М. Горячковский. Одесса : Астропринт, 1998. 608 с.
30.Данич С. Г. Модель прогнозирования исходов лечения бронхиальной астмы / С. Г. Данич // Астма та алергія. 2008. № 12. С. 2531.
31.Добрых В. А. Диагностическое значение исследования экспирата эндогенных нелетучих веществ / В. А. Добрых, И. Е. Мун, О. П. Гнатюк // Пульмонология. 2008. № 2. С. 8690.
32.Доценко Е. К. Значение исследования конденсата влаги выдыхаемого воздуха при оценке воспалительных изменений в легких у больных хронической обструктивной болезнью легких / Е. К. Доценко // Терапевтический архив. 2008. № 3. С. 1014.
33.Драник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергия. 3 изд. / Г. Н. Драник. Киев : ООО «Полиграфплюс», 2006. 482 с.
34.Зайцева О. В. Бронхиальная астма и респираторные инфекции у детей / О. В. Зайцева // Пульмонология. 2007. № 4. С. 106108.
35.Зайцева О.В. Бронхообструктивный синдром в практике педиатра. Роль ингаляционной бронхолитической терапии / О. В. Зайцева // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. 2008. № 2. С. 5154.
36.Захараш А. Д. Вплив комплексного лікування берлітіоном і ліпіном у хворих на хронічні дифузні захворювання печінки / Захараш А. Д. // Вісник морфології. 2007. № 2. С. 2324.
37.Захарова М. Н. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты при бронхиальной астме у детей / М. Н. Захарова, К. М. Сергеева // Матер. 15 Национального конгресса по болезням органов дыхания. Москва, 2005. С. 293.
38.Зосимов А. Н. Детская пульмонология / А. Н. Зосимов, В. К. Ходзицкая, С. А. Черкасов. М. : Эксмо, 2008. 736 с.
39.Зосимов А. Н. Накопленная острая респираторная заболеваемость и её роль в возникновении и лечении рецидивирующего бронхита и бронхиальной астмы / А. Н. Зосимов, В. К.Ходзицкая, С.А. Черкасов // Проблеми медичної науки та освіти. 2001. № 4. С. 4143.
40.Зубаренко А. В. Гипоксический синдром при бронхолегочных заболеваниях у детей и его коррекция с применением фосфатидидилхолиновых липосом (клинические исследования) : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук. К., 1992. 39 с.
41.Зубаренко А. В. Основные принципы этиопатогенеза, диагностики и дифференциальной диагностики бронхообструктивного синдрома у детей / А. В. Зубаренко, О. А. Портнова, Т. В. Стоева // Здоровье ребенка. 2007. № 4. С. 9599.
42.Изменения перекисного окисления липидов при бронхиальной обструкции / Е. А. Вострикова, О. В. Кузнецова, И. Т. Ветлугаева [и др.] //Пульмонология. 2007. № 4. С. 2125.
43.Ильенкова Н. А. Уровень цитокинов воспаления в сыворотке крови и в конденсате выдыхаемого воздуха у детей с острым бронхитом и пневмонией (краткое сообщение) / Н. А. Ильенкова // Российский вестник перинатологии и педиатрии : научно-практический рецензируемый журнал. 2006. Т. 51, № 3 . С. 61.
44.Ильенкова Н. А. Анализ маркеров воспаления у детей с острым бронхитом на фоне лечения фенспиридом / Н. А. Ильенкова, О. В. Алексеева, В.В. Чикунов // Вопросы современной педиатрии. 2007. Т. 6, № 6. С. 4953.
45.Инструкция по применению формул и таблиц должных величин основных спирографических показателей / Р. Ф. Клемент, А. А. Лаврушин, Ю. М. Котегов, П. А. Тер-Погасян. Л., 1986. 79 с.
46.Использование пероксида водорода выдыхаемого воздуха для оценки эффективности терапии бронхиальной астмы / А. В. Емельянов, О. И. Краснощекова, Абуэйни Абулимити [и др.] // Пульмонология. 2003. Вып. 2. С. 7376.
47.Исследование содержания метаболитов оксида азота, a-1-кислого гликопротеина и его гликоформ в конденсатах выдыхаемого воздуха больных бронхиальной астмой / В. А. Невзорова, Ю. В. Майстровская, И. В. Чкаловец [и др.] // Пульмонология. 2003. № 6. С. 4650.
48.Каладзе Н. Н. Влияние изменений в основных регулирующих системах организма на показатели функции внешнего дыхания у детей с бронхиальной астмой / Н. Н. Каладзе, Е. М. Соболева // Здоровье ребёнка. 2006. Т.1, № 1. С. 3337.
49.Каладзе Н. Н. Клинико-иммунологическое течение бронхиальной астмы у детей в зависимости от уровня физического развития / Н. Н. Каладзе, З. З. Аметшаева, М. Л. Бабак // Вестник физиотерапии и курортологии. 2007. № 3. С. 713.
50.Каладзе Н. Н. Клинико-этологические особенности бронхиальной астмы у детей в различные периоды заболевания / Н.Н. Каладзе, Л.И. Мурадосилова // Вестник физиотерапии и курортологии. 2007. № 2. С. 1012.
51.Каладзе Н. Н. Некоторые аспекты повышения эффективности реабилитации детей с бронхиальной астмой / Н. Н. Каладзе, А. В. Юрьева // Вестник физиотерапии и курортологии. 2008. Т. 14, № 2. С.1619.
52.Катимирко В. К. Обмен кальция и фосфора в организме и его нарушения / В. К. Катимирко, В. И. Мальцев // Здоров’я України. 2004. № 12. С. 3031.
53.Катілов О. В. Неконтрольована бронхіальна астма у дітей-причини та діагностична тактика / О. В. Катілов // Астма та алергія. 2008. № 12. С. 8788.
54.Клеточный состав индуцированной мокроты и оксид азота в конденсате выдыхаемого воздуха при бронхиальной астме / Л. И. Волкова, Д. В. Капитанова, В. В. Боярко, Э. В. Сапрыкина // Бюллетень Сибирской медицины : научно-практический журнал. 2007. Т. 6, № 4 . С. 1721.
55.Климанов И. А. Изменения метаболизма оксида азота при поллинозе и бронхиальной астме / И. А. Климанов, С. К. Соодаева, А. Г. Чучалин // Пульмонология. 2006. № 4. С. 3032.
56.Клинико-биохимические аспекты развития обструкции бронхов при бронхиальной астме / О. В. Козина, В. В. Андрушкевич, А.Э. Сазонов [и др.] // Пульмонология. 2007. № 4. С. 5257.
57.Клинико-морфологическая характеристика воспаления дыхательных путей при бронхиальной астме и его биологические маркёры / А. А. Ляпунов, И. И. Балаболкин, И. Е. Смирнов [и др.] // Педиатрия. 2003. № 6. С. 812.
58.Клинические особенности и состояние бронхиального дерева больных бронхиальной астмой и хронической обструктивной болезнью легких в сочетании с гипероксалурией / Г. Б. Федосеев, М. А. Петрова, Л. О. Шайлиева [и др.] // Терапевтический архив. 2007. № 3. С.3741.
59.Клиническое значение исследования оксида азота в выдыхаемом воздухе у детей с бронхиальной астмой / А. А. Ляпунов, И. И. Балаболкин, В. С. Реутова [и др.] // Педиатрия. 2003. № 6. С. 1822.
60.Коваленко Н. Б. Можливості використання методу ЛКС у диференційній діагностиці бронхолегеневих захворювань інфекційного і неінфекційного ґенезу / Н. Б. Коваленко, Л. Г. Кравченко, О. В. Зубаренко // Буковинський медичний вісник. 2000. Т. 4, № 1. С. 5961.
61.Козина О. В. Клинико-биохимические аспекты развития обструкции бронхов при бронхиальной астме / О. В. Козина // Пульмонология. 2008. № 2. С. 5257.
62.Колб В. Г. Справочник по клинической биохимии / В. Г. Колб, В. С. Камышников. Минск : Беларусь, 1982.306 с.
63.Комар С. И. Показатели перекисного окисления липидов в конденсате выдыхаемого воздуха / С. И. Комар, М. Д. Алякринская // Матер. 13-го Национального конгресса по болезням органов дыхания. СПб., 2003. № XXXVII.31.
64.Комлевой О. М. Використання лазерної кореляційної спектроскопії при дослідженні конденсату видихуваного повітря / О. М. Комлевой // Матер. междунар. наук. конф. молодих учених «Вчені майбутнього». Одеса, 2002. С. 3236.
65.Косякова И. И. Влияние средовых факторов на реализацию риска развития атопических заболеваний у детей / И. И. Косякові // ІІ съезд иммунологов и аллергологов СНГ : тез. докл. Сочи, 2000. С. 70.
66.Кравченко Л. Г. К применению физических факторов в раннем реабилитационном периоде заболеваний органов дыхания у детей / Л. Г. Кравченко // Вестник физиотерапии и курортологии. 2001. № 3. С. 4244.
67.Кульберг А. Я. Рецепторы клеточной мембраны / А. Я. Кульберг. М. : Высшая школа, 1987. 103 с.
68.Лазерна кореляційна спектроскопія у практичній охороні здоров’я (методичні рекомендації) / Ю. І. Бажора, В. Й. Кресюн, Л. О. Носкін [та ін.]. Одеса, 2003. 24 с.
69.Лапшин В. Ф. Обґрунтування застосування природних і штучних фізичних чинників в оздоровленні та реабілітації дітей із груп ризику виникнення хронічних захворювань органів дихання та травлення / В. Ф. Лапшин, С. О. Бобко, М. А. Денисова // „Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия” : Междунар. науч.практ. конф. : тез. докл. Ялта, 1999. С. 100101.
70.Ласица О. И. Бронхиальная астма в практике семейного врача / О. И. Ласица, Т. С. Ласица. К. : ЗАО Атлант UMS”. 2001. 264 с.
71.Леонова Е. Ю. Клинико-функциональные и метаолические аспекты особенности состояния здоровья подростков с бронхиальной астмой в современных условиях / Леонова Е. Ю., Алексеева Ю. А. // Матер. 3 национального конгресса терапевтов. М., 2008, 57 ноября. С. 123.
72.Лисенюк В. П. Сучасні стандарти та критерії у реабілітаційній медицині / В. П. Лисенюк, І. З. Самосюк, А.К. Кожанова // Медична реабілітація, курортологія. і фізіотерапія. 2000. № 2. С. 4151.
73.Лисица А. В. Применение липосомальных препаратов в комплексной терапии бронхиальной астмы / А. В. Лисица : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. М., 2006. 28 с.
74.Лобода М. В. Состояние и перспективы развития медицинской реабилитации в Украине в современных социальноэкономических условиях / М. В. Лобода, В. Ф. Москаленко, К. Д. Бабов // Медична реабілітація, курортологія. і фізіотерапія. 2000. № 1. С. 36.
75.Локшина Э. Э. Маркеры аллергического воспаления у детей из группы высокого риска по развитию бронхиальной астмы / Э. Э. Локшина, О. В. Зайцева // Педиатрия. 2006. № 4 . С. 9497.
76.Лолор Г. Клиническая иммунология и аллергология / Г. Лолор, П. Фишер, Д. Адельман. М., Практика, 2000.784 с.
77.Лотиш Н. Г. Застосування фізичних факторів у ранній реабілітації новонароджених за гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС : Автореф. на здобуття наук. ступеня канд.. мед. наук / Н. Г. Лотиш. Одеса, 1999. 18 с.
78.Малахов А. Б. Определение содержания оксида азота в дыхательных путях для оценки эффективности различных вариантов базисной астматерапии бронхиальной астмы у подростков / А. Б. Малахів, Е. Н. Запруднова, М. Г. Закарая // Матер. XIII конгресса "Болезни органов дыхания", раздел VIII. 2003. № 44. С. 91.
79.Малявин А. Г. Актуальные проблемы современной физической терапии бронхиальной астмы / А. Г. Малявин // Пульмонология. 2000. № 4. С. 3641.
80.Масуев К. А.Совершенствование методов реабилитации больных бронхиальной астмой на амбулаторном этапе лечения / К. А. Масуев, Д. Г. Казанбеков, К. М. Алиева // Пульмонология. 2007. № 5. — С. 2932.
81.Матвеева Л. А. Местная защита респираторного тракта у детей / Л. А. Матвеева. Томск, 1993. 276 с.
82.Мачарадзе Д. Ш. Эпидемиология бронхиальной астмы у детей по данным литературы и программы ISAAC / Д. Ш. Мачарадзе, Р. И. Сепиашвили // Астма. 2000. Т. 1, № 1. С. 4451.
83.Маянский Д. Н. Хроническое воспаление / Д. Н. Маянский. М. : Медицина, 1991. 273 с.
84.Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова, В.Е. Токарев // Лабораторное дело. 1988. № 1. С. 1619.
85.Мехтиханов М. С. Підвищення ефективності антибактеріальної терапії гострих деструктивних пневмоній у дітей (експериментально-клінічне дослідження) : Автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.09 / М.С. Мехтиханов. Донецьк, 2004. 20 с.
86.Мизерницкий Ю. П. Клиническое значение определения оксида азота в выдыхаемом воздухе при бронхиальной астме у детей / Ю. П. Мизерницкий, С. Э. Цыпленкова // Матер. 15-го Национального конгресса по болезням органов дыхания. Москва, 2005. С. 301.
87.Минеев В. Н. Концепция бронхиальной астмы как мембрано - рецепторной патологии / В. Н. Минеев // Иммунология, алергология, инфектология. 2005. № 3. С. 6885.
88.Наказ МОЗ України № 767 від 27.12.2005 «Протокол діагностики та лікування Бронхіальної астми у дітей». Київ 2005. С. 19.
89.Недельская С. Н. Распространенность грибковой сенсибилизации у детей с респираторными формами аллергии / С. Н. Недельская, Е. Д. Кузнецова, Т. Г. Бессикало // Астма та алергія. 2008. № 12. С. 3740.
90.Ненашева Н. М. Контроль над бронхиальной астмой и возможности его достижения / Н. М. Ненашева // Пульмонология. 2008. № 3. С. 9196.
91.Нестеренко З. В. Дифференциальная диагностика и терапевтическая коррекция бронхообструкции у детей : Методические рекомендации / З. В. Нестеренко. Луганск, 2002. 16 с.
92.Огородова Л. М. Стремление к контролю астмы: новые данные исследования GOAL / Л. М. Огородова, Ф. И. Петровский // Пульмонология. 2008. № 2. С. 105110.
93.Островський М. М. Використання ліпіну у комплексній терапії затяжних пневмоній і його вплив на динаміку імуноглобулінів сироватки крові / М. М. Островський // Український медичний альманах. 2002. - № 2. С. 7982.
94.Охотникова Е. Н. «Аллергический марш»: связь поколений и эскалация аллергии у детей / Е. Н. Охотникова // Клінічна імунологія, алергія, інфектологія. 2008. № 4 (15). С. 715.
95.Охотникова Е. Н. Новые предложения GІNA 2006 по диагностике и лечению бронхиальной астмы у детей / Е. Н. Охотникова, К. В. Меллина, Е. И. Усова // Астма та алергія. 2007. № 12. С. 145146.
96.Охотникова Е. Н. Синдром бро