РОЛЬ ПОКАЗНИКІВ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ ІМУННОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ У РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ : РОЛЬ ПОКАЗАТЕЛЕЙ неспецифической иммунной РЕЗИСТЕНТНОСТИ в ранней диагностике БАКТЕРИАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ У НОВОРОЖДЕННЫХ ДЕТЕЙ

Краткое описание

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

На правах рукопису

Татарченко Вадим Володимирович

УДК 616-022.7-07-053.31:612.07.1

РОЛЬ ПОКАЗНИКІВ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ ІМУННОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ У РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Лінчевський Георгій Леонідович
кандидат медичних наук
доцент

Донецьк 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..5
ВСТУП7
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ІМУННОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ
У НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗА ВІДСУТНОСТІ
І НАЯВНОСТІ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЇ...15
1.1. Роль материнських чинників ризику у бактеріальному
у інфікуванні плода і новонародженого15
1.2. Місце неспецифічних імунних механізмів у
протиінфекційному захисті організму плода і новонародженого...19
1.3. Значення функціональної активності нейтрофілів крові
у протиінфекційному захисту організму плода і новонародженого...20
1.4. Респіраторний вибух як прояв реактивності нейтрофілів22
1.5. Роль апоптозу і некрозу лімфоцитів крові
в діагностиці бактеріальних інфекцій у новонароджених...29
1.6. Взаємозв'язок продуктів респіраторного вибуху
нейтрофілів і загибелі лімфоцитів крові і його роль
у прогнозуванні перебігу бактеріальної інфекції
у новонароджених ...32
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...34
2.1. Клініко-епідеміологічний метод аналізу
материнських чинників ризику бактеріального
інфікування плода і новонародженого..34
2.2. Клінічні, імунологічні і цитохімічні методи
обстеження здорових новонароджених
і дітей з бактеріальною інфекцією.36
2.2.1. Клінічні критерії оцінки перебігу
бактеріальної інфекції у новонароджених дітей...37

2.2.2. Цитохімічні методи визначення активності нейтрофілів
і рівнів апоптозу і некрозу лімфоцитів периферичної крові...40
2.2.3. Визначення вмісту імуноглобулінів A, M, G
у периферичній крові..43
2.3. Статистична обробка результатів...43
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ І
КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ БАКТЕРІАЛЬНОГО
ІНФІКУВАННЯ ПЛОДА І НОВОНАРОДЖЕНОГО...45
3.1. Клініко-епідеміологічний та бактеріологічний
аналіз чинників ризику бактеріального
інфікування плода і новонародженого...45
3.2. Характеристика соматичного і неврологічного статусу
у новонароджених з бактеріальною інфекцією.54
3.3. Особливості лейкоцитарної формули немовлят
й її місце в діагностиці бактеріальної інфекції60
3.4. Вміст імуноглобулінів у сироватці крові
у новонароджених з бактеріальною інфекцією.67
РОЗДІЛ 4. РЕАКТИВНІСТЬ НЕЙТРОФІЛІВ
КРОВІ У НОВОНАРОДЖЕНИХ
З БАКТЕРІАЛЬНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ..71
4.1. Стан активності нейтрофілів крові у здорових
доношених і недоношених новонароджених71
4.2. Діагностична цінність показників НСТ-тесту, що найчастіше
використовуються при бактеріальних інфекціях
у новонароджених81
4.3. Особливості активації субпопуляцій нейтрофілів
у новонароджених дітей з наявністю і відсутністю
бактеріальної інфекції..83

4.4. Діагностична роль показників активності нейтрофілів
крові при бактеріальній пневмонії у доношених
і недоношених новонароджених87
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ І ДІАГНОСТИЧНА ЦІННІСТЬ
АПОПТОЗУ ТА НЕКРОЗУ ЛІМФОЦИТІВ КРОВІ
У НВОНАРОДЖЕНИХ
З БАКТЕРІАЛЬНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ..99
5.1. Особливості апоптозу і некрозу лімфоцитів
периферичної крові у новонароджених
з бактеріальною інфекцією.98
5.2. Вплив активних форм кисню, що генеруються
нейтрофілами, на апоптоз і некроз лімфоцитів
у новонароджених з бактеріальною інфекцією...105
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ108
ВИСНОВКИ.....121
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ123
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..125

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БІН бактеріальна інфекція новонароджених
OR відношення шансів (odds ratio)
АF атрибутивна фракція (attributive fraction)
ЛІ лейкоцитарний індекс
НЛК нейтрофільно-лейкоцитарный коефіцієнт
ІНЗ індекс нейтрофільного зрушення
ІР індекс резистентності
ГІ гематологічні індекси
ЦНС центральна нервова система
НСТ нітросиній тетразолій
ЧАН частка активованих нейтрофілів
ЧАН60 частка активованих нейтрофілів, визначена на 60 хвилині НСТ-тесту
ІАН індекс активації нейтрофілів
ЧПТ час попереднього термостатування
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ГРВІ гостра респіраторна вірусна інфекція
ДН дихальна недостатність
Нk нейтрофіли-кілери
Нk0 нейтрофіли-кілери неактивовані
Нka нейтрофіли-кілери активовані
Нc нейтрофіли-кейджери
ПН+ наявність пневмонії
ПН- відсутність пневмонії
Н/А відношення рівня некротичних лімфоцитів до рівня апоптотичних лімфоцитів
БІН І бактеріальна інфекція середньої важкості
БІН ІІ бактеріальна інфекція з важким перебігом

ВСТУП

Інфекційна патологія займає одне з провідних місць серед причин ранної неонатальної захворюваності та смертності [3, 9, 100, 114, 115, 117, 136, 148, 155, 174, 178, 179]. При цьому в етіології інфекційних захворювань у новонароджених дітей значне місце належить бактеріальній мікрофлорі [138, 153, 155, 167, 174, 198]. За даними Є. Є. Шунько і О. О. Костюк перинатальна смертність на Україні в 2005 р. досягла 8,9 %o, при цьому інфекції перинатального періоду в структурі смертності новонароджених у лікувально-профілактичних установах займають третю позицію і становлять 21 % [48]. О. С. Лихачова також відзначає, що число випадків перинатальних інфекцій продовжує зростати на тлі зниження загальної захворюваності новонароджених дітей [55]. Мертвонароджуваність при внутрішньоутробному інфікуванні плода становить 14,9 16,8 %, а захворюваність дітей у віці до 7 доби життя коливається в межах 5,3 27,4 % [116]. За результатами розтинів померлих дітей внутрішньоутробні інфекції мали місце в 10 15% випадків як основне захворювання, а у 25 35 % дітей виступали як супутня патологія [104].
Високі показники неонатальних захворюваності і смертності від бактеріальних інфекцій обумовлені, у тому числі, підвищеною (у порівнянні з дорослими) сприйнятливістю до них організму новонародженої [118, 138, 167, 179, 198, 209]. Цей факт може бути обумовлений особливостями імунної реактивності у дітей в неонатальному періоді життя. Сукупність механізмів неспецифічної імунної резистентності є першою лінією протиінфекційного захисту, і від її роботи найчастіше залежить перебіг і результат захворювання [5, 9, 32, 46, 64, 69, 105, 150, 178]
Показники, що відображують стан імунної реактивності, під дією низки захворювань можуть змінюватися, тому деякі з них використовуються у ранній діагностиці бактеріальних інфекцій, у тому числі, у новонароджених дітей.
Ефективність неспецифічної імунної резистентності значною мірою визначається функціональним станом нейтрофілів крові, а саме їхньою участю у фагоцитарних реакціях і здатністю до кілінгу (знищення) бактерій завдяки генерації активних форм кисню, що мають виражені бактерицидні властивості [26, 60, 61, 62, 63]. Про рівень активності нейтрофілів крові можна судити по показниках тесту відновлення цими клітинами нітросинього тетразолію (НСТ-тесту). Незважаючи на тісну кооперацію різнобічних підходів до досліджень функцій нейтрофілів, роль цих клітин в імунних реакціях та їхня взаємодія з іншими імуноцитами залишаються недостатньо вивченими [97]. На сучасному етапі розвитку клінічної медицини і експериментальної біології велика увага приділяється функціям субпопуляцій нейтрофілів (кілерів і кейджерів), обговорюється їх роль у діагностичному процесі, активно використовуються чутливі методи біохімічної кінетики [15-19, 21]. Широке застосування досліджень функцій нейтрофілів у клінічній практиці спрощується у зв'язку із численністю та високою доступністю цих клітин для дослідження [59, 61, 62, 92, 167].
Незважаючи на безсумнівну перспективність, у новонароджених дітей ці дослідження досі не отримали розповсюдження, не з'ясована їх діагностична цінність при неонатальних бактеріальних інфекціях.
У роботах, присвячених діагностиці інфекційних захворювань, значна роль відводиться вивченню апоптозу і некрозу клітин, у тому числі, лімфоцитів крові [49]. Як відомо, наявність інфекційного захворювання та його важкість можуть вплинути на рівні апоптозу і некрозу клітин [38], що також може бути використано у діагностичному процесі для прискорення діагностичного пошуку та підвищення його ефективності.
Оскільки інфекційний процес супроводжується залученням до протиінфекційної боротьби не тільки неспецифічних, але й специфічних імунних механізмів, можна припустити тісний функціональний зв'язок між клітинами, що забезпечують імунний захист, у тому числі між показниками активності нейтрофілів та апоптозом і некрозом лімфоцитів крові [38, 49, 160], оскільки активні форми кисню, що генеруються нейтрофілами забезпечують їхні різноманітні взаємодії з іншими клітинами [31, 81, 92, 96, 97]
Таким чином, на сучасному етапі розвитку клінічної медицини проблема бактеріальних інфекцій та пошуку високочутливих та специфічних методів їх ранньої діагностики у новонароджених дітей зберігає свою актуальність, що вимагає проведення подальших поглиблених досліджень. Нові наукові дані стосовно показників активності нейтрофілів крові за результатами НСТ-тесту та апоптозу і некрозу лімфоцитів крові відкривають нові перспективи у галузі удосконалення ранньої діагностики бактеріальних інфекцій у новонароджених дітей (БІН).

ЗВ’ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ

Робота є фрагментом наукової теми кафедри дитячої хірургії, анестезіології і реаніматології з курсом неонатології Донецького національного медичного університету ім.. М. Горького „Оптимізація тактики і стратегії ведення дітей з патологією шлунково-кишкового тракту у неонатальному періоді життя (шифр УН 06.04.10, № державної реєстрації 0106U008086).

МЕТА: підвищення ефективності ранньої діагностики бактеріальної інфекції у новонароджених шляхом вивчення в них стану імунної реактивності.

ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Використовуючи дослідження дизайну „випадок-контроль”, провести клініко-епідеміологічний аналіз впливу материнських факторів ризику на розвиток бактеріальної інфекції у новонароджених дітей.
2. Проаналізувати основні клінічні прояви бактеріальної інфекції у новонароджених на ранніх етапах їх перебування у стаціонарі.
3. Проаналізувати основні показники спонтанного НСТ-тесту у доношених і недоношених новонароджених на ранніх стадіях розвитку у них інфекційного процесу бактеріальної етіології.
4. Для розширення діагностичних можливостей НСТ-тесту на ранніх стадіях неонатальної бактеріальної інфекції визначити кінетичні параметри реакції відновлення нейтрофілами нітросинього тетразолію, рівні субпопуляцій нейтрофілів (кілерів і кейджерів) у доношених і недоношених новонароджених.
5. Визначити доцільність дослідження морфологічного апоптозу і некрозу лімфоцитів крові у діагностичному пошуку при бактеріальній інфекції у доношених і недоношених новонароджених груп ризику реалізації бактеріальної інфекції.
6. Проаналізувати особливості апоптозу і некрозу залежно від тяжкості перебігу бактеріальної інфекції у доношених і недоношених новонароджених.
7. Провести аналіз взаємозв’язку між показниками активності нейтрофілів та рівнями апоптозу і некрозу лімфоцитів крові при бактеріальній інфекції у доношених і недоношених новонароджених.

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ бактеріальна інфекція у новонароджених дітей.
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ материнські фактори ризику, клінічні прояви бактеріальної інфекції, клітинний склад периферійної крові, імунологічні показники, рівні типових, апоптотичних і некротичних лімфоцитів периферичної крові.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Клініко-епідеміологічний (дослідження „випадок-контроль”).
2. Клінічний (фізикальне обстеження).
3. Клініко-лабораторні (лейкоцитарна формула, ШОЕ, гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс, індекс зрушення нейтрофілів, нейтрофільно-лімфоцитарний коефіцієнт, індекс резистентності, імуноглобуліни A, M, G.
4. Цитохімічні (спонтанний тест відновлення нітросинього тетразолію нейтрофілами крові НСТ-тест, визначення рівнів апоптозу і некрозу лімфоцитів крові за наявності і відсутності бактеріальної інфекції).
5. Статистичні.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

В роботі вперше на сучасному методологічному рівні на основі комплексного обстеження новонароджених дітей та показників їх імунної реактивності запропоновані додаткові високочутливі й специфічні методи діагностики неонатальної бактеріальної інфекції.
Виявлені найбільш значущі фактори ризику виникнення бактеріальної інфекції у новонароджених, діагностично вагомі фактори розподілені за ступенями ризику.
Вперше визначені рівні субпопуляцій нейтрофілів (кілери і кейджери) у новонароджених за відсутності і наявності бактеріальної інфекції, доведена їх діагностична значущість. Доведена функціональна незрілість нейтрофілів периферичної крові у недоношених новонароджених.
Вперше описана кінетика реакції відновлення нейтрофілами крові нітросинього тетразолію у здорових новонароджених і дітей з бактеріальною інфекцією, виведене кінетичне рівняння цієї реакції, розраховані його константи. Визначені діагностично цінні показники НСТ-тесту при пневмонії.
Вперше у новонароджених отримані дані відносно морфологічного апоптозу і некрозу лімфоцитів крові за умов відсутності і наявності бактеріальної інфекції, доведена діагностична цінність рівнів апоптозу і некрозу лімфоцитів крові при неонатальній бактеріальній інфекції.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Для практичної роботи лікарів-неонатологів модифікована методика проведення спонтанного НСТ-тесту, що надало можливість використання цього дослідження у новонароджених дітей. Розрахунок частки активованих нейтрофілів, індекса активації нейтрофілів, визначення рівнів нейтрофілів-кілерів і нейтрофілів-кейджерів дозволяють діагностувати бактеріальну інфекцію у новонароджених на ранніх стадіях її розвитку. Вміст активованих нейтрофілів-кілерів і константа швидкості активації нейтрофілів крові виступають у ролі додаткових діагностичних критерієв пневмонії у новонароджених дітей. Бактеріальна інфекція призводить до підвищення рівнів апоптозу і, перш за все, некрозу лімфоцитів крові, що дозволяє використовувати ці показники у діагностиці неонатальної бактеріальної інфекції.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК АВТОРА В РОЗРОБКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Особисто проаналізована наукова література за темою дисертації, оброблений архівний матеріал. Самостіно проведений розподіл обстежених новонароджених на групи та підгрупи, сформульовані мета і задачі дослідження. Особисто проведені клініко-епідеміологічні, клінічні, цитохімічні дослідження, модифікована методика проведення НСТ-тесту у новонароджених дітей. Самостійно виконано кількісну та статистичну обробку результатів досліджень, написані та проілюстровані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ

Основні положення дисертаційної роботи були представлені на І-му з'їзді неонатологів України (Одеса, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Фізіологія і патологія новонароджених (Київ, 2006), ХІ конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Полтава Київ Чикаго, 2006), науковому симпозіумі „Актуальні проблеми неонатології” (Судак, Крим, 2006).

ПУБЛІКАЦІЇ

За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з яких 4 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 статті у збірках наукових праць, 1 тези у матеріалах науково-практичної конференції, 2 деклараційних патенти.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Доведено, що клініко-епідеміологічне дослідження дизайну „випадок-контроль” дозволяє визначити вагомі материнські фактори ризику виникнення бактеріальної інфекції у новонароджених дітей та розподілити їх за ступенями ризику, виходячи зі значень атрибутивної фракції (AF). До факторів високого ризику (AF=40 % і вище) відносяться: підвищення титру антитіл до провідних збудників інфекційних захворювань групи TORCH, тривалий безводний період та кольпіти. Групу факторів середнього ризику (AF=30-39 %) складають наявність хронічних запальних захворювань у матері та внутрішньоутробна гіпоксія плода. До факторів низького ризику (AF нижче 30 %) відносяться: прееклампсія, носійство збудників інфекційних захворювань, гострі респіраторні захворювання у матері й загроза переривання вагітності.
2. Клінічні прояви бактеріальної інфекції у новонароджених дітей неспецифічні і не дозволяють провести ефективну діагностику цієї групи захворювань.
3. У доношених і недоношених новонароджених, за даними спонтанного НСТ-тесту, при бактеріальній інфекції в 1,5 рази збільшуються (p<0,05) частка активованих нейтрофілів та індекс активації нейтрофілів. У недоношених новонароджених ці показники нижче (p<0,05), ніж у доношених.
4. При маніфестації бактеріальної інфекції новонароджених в 1,2 рази підвищується (p<0,05) частка нейтрофілів-кейджерів та знижується (p<0,05) частка нейтрофілів-кілерів. При пневмонії у новонароджених встановлені такі особливості: достовірно підвищується швидкість активації нейтрофілів, а також спостерігається значне зниження (p<0,05) відносного вмісту активованих нейтрофілів-кілерів.
5. У здорових доношених і недоношених дітей значення рівнів апоптозу і некрозу лімфоцитів периферичної крові статистично не відрізняються. У дітей з бактеріальною інфекцією рівні апоптозу і некрозу лімфоцитів периферичної крові також статистично не відрізняються При бактеріальній інфекції відбувається підвищення рівня загибелі лімфоцитів крові шляхом збільшення як рівня їх апоптозу, так і рівня некрозу. Відношення рівня некрозу лімфоцитів до рівня їх апоптозу у новонароджених з бактеріальною інфекцією завжди вище(p<0,05), а у здорових дітей нижче 1,0.
6. Прогресування бактеріальної інфекції у доношених і недоношених новонароджених супроводжується статистично достовірним (p<0,05) підвищенням (в 1,5 рази) рівня загибелі лімфоцитів крові, переважно за рахунок некрозу.
7. При бактеріальній інфекції у доношених і недоношених новонароджених частка активованих нейтрофілів позитивно корелює (r=0,66, p<0,1) з рівнем некрозу лімфоцитів крові.
8. Комплексний клінічний контроль стану новонароджених з групи ризику реалізації бактеріальної інфекції з використанням НСТ-тесту та визначенням рівнів апоптозу і некрозу лімфоцитів крові сприяє ранньому обґрунтованому призначенню антибактеріальної терапії та зниженню середньої тривалості перебування дітей на ліжку на 7±2,6 діб.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Новонароджених з наявністю у материнському анамнезі таких факторів ризику, як підвищення титру антитіл до провідних збудників інфекційних захворювань групи TORCH, тривалий безводний період та кольпіти слід розглядати як дітей групи високого ризику з реалізації бактеріальної інфекції. Дітей з такими факторами ризику у материнському анамнезі, як наявність хронічних запальних захворювань у матері та внутрішньоутробна гіпоксія плода, відносити до групи середнього ризику розвитку бактеріальної інфекції. Дітей з наявністю у материнському анамнезі таких факторів ризику, як прееклампсія, носійство збудників інфекційних захворювань, гострі респіраторні захворювання у матері і загроза переривання вагітності вносити до групи низького ризику з реалізації бактеріальної інфекції.
2. Для діагностики бактеріальної інфекції у новонароджених слід використовувати спонтанний НСТ-тест, дотримуючись наступних лабораторних умов: час від забору крові до початку дослідження не більше 5 хвилин, концентрації нітросинього тетразолія і гепарину 0,2 % і 5 ОД/мл крові відповідно.
3. Вважати ознакою бактеріальної інфекції у доношених новонароджених показник частки активованих нейтрофілів та індексу активації нейтрофілів вище 42,9 % і 0,63 ум. од. відповідно, а у недоношених значення цих показників вище 34,7 % і 0,62 ум. од. відповідно.
4. Розцінювати як ознаку бактеріальної інфекції у доношених новонароджених відносний вміст нейтрофілів-кілерів і нейтрофілів-кейджерів нижче 58 % і вище 42 % відповідно, а у недоношених нижче 66 % і вище 31 % відповідно.
5. Поряд з результатами загальноклінічних досліджень додатковими діагностичними критеріями бактеріальної пневмонії у доношених новонароджених є константа швидкості активації нейтрофілів вище 2,72×10-3 с-1 та вміст активованих нейтрофілів-кілерів нижче 2 %, а у недоношених дітей значення аналогічних показників вище 2,23×10-3 с-1 і нижче 3 % відповідно.
6. Ознакою наявності бактеріальної інфекції у доношених і недоношених новонароджених є значення часток типових, апоптотичних і некротичних лімфоцитів нижче 90 %, вище 7 і 4 % відповідно, а також величина відношення рівня некрозу лімфоцитів до рівня їх апоптозу вище 1,0.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеева М. Г. Молекулярные механизмы развития инфекционного процесса / М. Г. Авдеева, В. В. Лебедев, М. Г. Шубич // Клинич. лаб. диагностика. 2007. № 4. С. 1522.
2. Акатов В. С. Внутриклеточный pH и субстратная зависимость пролиферации фибробластов китайского хомячка / В. С. Акатов, М. Е. Гробова, Ю. В. Кошевой // Цитология. 1991. Т. 33, № 7. С. 8694.
3. Актуальные вопросы невынашивания беременности и выхаживания недоношенных новорожденных / Под ред. Т. К. Знаменской, С. П. Писаревой К., 2005. 268 с.
4. Анкина М. А. Модификация способа посева лимфоцитов в культуру и приготовления препаратов при микроядерном методе, основанном на цитокинетическом блоке / М. А. Анкина, Г. Ф. Михайлов // Клинич. лаб. диагностика. 1992. № 34. С. 1720.
5. Аряєв М. Л. Перекисне окислення ліпідів як показник вільнорадикального окислення у новонароджених з гіпоксійно-ішемічним ураженням центральної нервової системи / М. Л. Аряєв, Л. Є. Камишіна // Одеський медичний журнал. 1998. № 1 (45). С. 1112.
6. Ашкинази В. И. Функциональная активность нейтрофилов ротовой полости при некоторых заболеваниях у детей / В. И. Ашкинази, И. В. Маянская, Е. А. Жукова, Н. И. Толкачева // Российский педиатрический журнал. 1999. № 6. С. 1720.
7. Базарный В. В. Гематологические индексы значимость в клинике / Базарный В. В., Левит А. Л., Левчик Н. К. // Клинич. лаб. диагностика. 1999. № 10. С. 24.
8. Бащинский С. Е. Информационная поддержка принятия медицинских решений: основные итоги 10-летнего развития доказательной медицины (1992-2002 гг.) / С. Е. Бащинский // Российский семейный врач. 2003. Т. 7, № 2. С.1323.
9. Васильева Г. И. Кооперативное взаимодействие моно- и полинуклеарных фагоцитов, опосредованное моно- и нейтрофилокинами / Г. И. Васильева, И. А. Иванова, С. Ю. Тюкавкина // Иммунология. 2000. № 5. С. 1117.
10.Виксман М. Е. Способ оценки функциональной активности нейтрофилов человека по реакции восстановления нитросинего тетразолия: Метод. рекомендации / М. Е. Виксман, А. Н. Маянский Казань: Казанский НИИЭМ, 1979. 11 с.
11.Вітріщак С. В. Інфекційно-запальний процес як наслідок дії бактерій / С. В. Вітріщак // Український медичний альманах. 2001. Т. 4. №1. С. 35 40.
12.Вітте П. М. Методи досліджень у епідеміології неінфекційних захворювань: довідково-методичний посібник / П. М. Вітте Київ, 2005 р. 118 с.
13.Владимирская Е. Б. Регуляция кроветворения и иммуногенеза в перинатальный период / Е. Б. Владимирская, Н. Н. Володин, А. Г. Румянцев // Педиатрия. 1997. № 4. С. 76 82.
14.Галкин А. А. Методы исследования подвижности нейтрофилов (обзор литературы) / А. А. Галкин, Е. Н. Тимин, А. А. Карелин // Клиническая лабораторная диагностика. 2003. № 1. С. 2233.
15.Герасимов И. Г. Неоднородность нейтрофилов в фагоцитозе и респираторном взрыве / И. Г. Герасимов // Клиническая лабораторная диагностика. 2004. № 6. С. 3436.
16. Герасимов И. Г. Функциональная неоднородность нейтрофилов / И. Г. Герасимов // Клиническая лабораторная диагностика. 2006. № 2. С. 3436.
17.Герасимов И. Г. К вопросу применения гипобаротерапии в патогенетическом лечении болезни Легг-Кальве-Пертеса / И. Г. Герасимов, Л. Д. Гончарова, Т. А. Тедеева, Т. Я.Усикова, В. Г. Климовицкий // Ортоп., травмат. и протезир. 2000. № 4. С. 3640.
18.Герасимов И. Г. Свертывание крови активирует нейтрофилы к респираторному взрыву / И. Г. Герасимов, Д. Ю. Игнатов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2005. Т. 140, № 7. С. 8890.
19.Герасимов И. Г. Функциональная неравнозначность нейтрофилов крови человека: генерация активных форм кислорода / И. Г. Герасимов, Д. Ю. Игнатов // Цитология. 2001. Т. 43, № 5. С. 432435.
20.Герасимов И. Г. Апоптоз лимфоцитов крови при болезни Легг-Кальве-Пертеса / И. Г. Герасимов, Д. Ю. Игнатов, Т. Я. Усикова, Ф. В. Климовицкий // Ортопедия, травматология и протезирование. 2002. № 2. С. 9094.
21.Герасимов И. Г. Кинетика реакции восстановления нитросинего тетразолия нейтрофилами крови человека / И. Г. Герасимов, О. А. Калуцкая // Цитология. 2000. Т. 42, № 2. С. 160165.
22.Герасимов И. Г. Некоторые диагностические цитобиохимические критерии болезни Легг-Кальве-Пертеса / И. Г. Герасимов, Т. Я. Усикова, Д. Ю. Игнатов, А. И. Кравченко, Ф. В. Климовицкий // Ортопедия, травматология и протезирование. 2002. № 4. С. 6164.
23.Глуховец Б. И. Восходящее инфицирование фето-плацентарной системы / Б. И. Глуховец, Н. Г. Глуховец М.: МЕДпресс-информ, 2006. 240 с.
24.Гойда Н. Г. Актуальні проблеми охорони материнства та дитинства на етапі реформування медичної галузі в Україні / Н. Г. Гойда // Нова медицина. 2002. № 1. С. 1820.
25.Гомоляко И. В. Роль функционального состояния системы нейтрофильных гранулоцитов в определении тяжести эндогенной интоксикации / И. В. Гомоляко, В. В. Силантьев, А. П. Мазур, В. М. Шевченко, Н. Е. Клочкова, О. Л. Рыков // Клінічна хірургія. 2003. № 45. С. 17.
26.Гордиенко Г. И. Исследование поглотительной и метаболической активности нейтрофилов периферической крови у детей раннего возраста / Г. И. Гордиенко, Т. М. Бородина, Т. А. Дудина, Г. А. Самсыгина // Педиатрия. 2003. №5. С. 3537.
27.Григорьев К. И. Внутриутробные и неонатальные инфекции / К. И. Григорьев // Мед. помощь. 2004. № 5. С. 7 15.
28.Гришина Т. И. Клиническая иммунология: руководство для врачей / Т. И. Гришина, А. Л. Пухальский. М.: Медицина, 1998. 398 с.
29.Гюлазян Н. М. Влияние клинического течения сальмонеллезной инфекции в периоде ранней реконвалесценции на эндотоксининдуцированный апоптоз клеток периферической крови / Н. М. Гюлазян // Клинич. лаб. диагностика. 2007. № 4. С. 2224.
30.Долгушин И. И. Роль нейтрофилов в регуляции иммунной реактивности и репаративных реакций поврежденной ткани / И. И. Долгушин, А. В. Зурочка, А. В. Чукичев, О. Л. Колесников // Вестник Российской академии медицинских наук. 2000. №2. С. 1419.
31.Долгушин И. И. Роль нейтрофилов в регуляции антимикробной резистентности / И. И. Долгушин // Вестник Российской академии медицинских наук. 2002. №3. С. 1620.
32.Дранник Г. Н. Современные представления о строении и функции иммунной системы: врожденный неспецифический иммунитет / Г. Н. Дранник // Сучасні інфекції. 2000. №2. С. 85101.
33.Дудина Е. А. Введение в научно-доказательную медицину / Е. А. Дудина // Медицинский вестник. 2005. № 4 С. 57.
34.Дудина Е. А. Понятие о научно-доказательной медицине / Е. А. Дудина, Р. А. Моисеенко // Современная педиатрия. 2005. №1 (6). С. 1824.
35.Дэвис П. А. Бактериальные инфекции плода и новорожденного / П. А. Дэвис, Л. А. Готефорс М.: Медицина, 1987. 485 с.
36.Дягилева О. А. Информативность цитохимических реакций на щелочную фосфатазу и миелопероксидазу для оценки функционального состояния нейтрофилов при ряде заболеваний / О. А. Дягилева, И. А. Быкова, И. Н. Наумова, Р. Н. Шишина, Т. А. Савенко, С. Г. Потапова, Н. И Катанова., В. В. Рогинский, В. П. Ипполитов, Н. А. Соколова, Г. И. Козинец // Гематол. и трансфузиол. 2001. Т. 46, № 4. С. 3841.
37.Жук С. І. Сучасні аспекти внутрішньоутробного інфікування плода / С. І. Жук, С. М.Косьяненко // Здоровье женщины. 2006. № 1(25). С. 4345.
38.Зайчик А. Ш. Основы общей патофизиологии / А. Ш. Зайчик, Л. П. Чурилов СПб.: ЭЛБИ-СПб”, 1999. 618 с.
39.Залесский В. Н. Механизмы цитотоксических эффектов активных форм кислорода и развитие апоптоза / В. Н. Залесский, Н. В. Великая // Совр. проблемы токсикологии. 2003. № 1. С. 1116.
40.Землякова З. М. Иммунологическая реактивность и сепсис новорожденных детей / З. М. Землякова, Н. В. Васильев, М. Н. Бавыкина. Томск: издательство Томского университета, 1984. 237 с.
41.Змушко Е. И. Клиническая иммунология :Руководство для врачей / Е. И. Змушко, Е. С. Белозеров, Ю. А. Митин СПб: Питер, 2001. 576 с.
42.Иммунитет новорожденных детей / [под ред. Э. Н. Шляхова]. Кишинев: Штиинца”, 1986. 263 с.
43.Калуцкий П. В. Влияние магнитно инфракрасно лазерной терапии на фагоцитарную активность нейтрофилов периферической крови у экспериментальных животных с кожной раной / П. В. Калуцкий, О. А. Суслова, М. Е. Долгинцев, Р. И. Суслов // Медицинский научный и учебно методический журнал. № 10. С. 6164.
44.Кан Н. Е. Современные представления о внутриутробной инфекции / Н. Е. Кан, Н. В. Орджоникидзе // Акушерство и гинекология. 2004. № 6. С. 35.
45.Климовицкий В. Г. Новые аспекты в старой проблеме этиологии и патогенеза болезни Пертеса / В. Г. Климовицкий, И. Г. Герасимов, Т. Я. Усикова, Д. Ю. Игнатов, С. И. Верещагин, И. И. Кравченко // Ортопедия, травматология и протезирование. 2004. № 2. С. 109114.
46.Костенко И. Ф. Особенности функциональной активности нейтрофилов периферической крови, перекисного окисления липидов и состояния ферментов антиоксидантной системы у часто болеющих детей с различным преморбидным фоном / И. Ф. Костенко // Український медичний альманах. 1998. №1. С.4749.
47.Костюк О. О. Сучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики стрептококової інфекції (групи В) у вагітних та новонароджених / Матеріали І-го з'їзду неонатологів України. Одеса. 2007. С. 6165.
48.Костюк О. О. Шунько Є. Є. Перинатальна інфекція, викликана стрептококами групи В: актуальність та реальна небезпека / Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Фізіологія і патологія новонароджених”. Київ. 2007. С. 70 74.
49.Кратнов А. Е. Активация кислородозависимого метаболизма нейтрофилов и протеинурия единые факторы риска неблагоприятного исхода при геморрагическом инсульте и инфаркте миокарда / А. Е. Кратнов, М. П. Петрова // Мед. иммунология. 2004. Т6, № 3-5. С. 206210.
50.Кривцова Л. А. Сепсис у новорожденных актуальная проблема нового тысячелетия / Л. А. Кривцова, Н. В. Соботюк, Л. А. Ситко, Л. Н. Белослюдцева, Т. Н. Синюгин, С. Г. Дроздова, Н. Г. Маренко, А. К. Чернышев, В. Л. Стасенко // Педиатрия 2003. № 3. С. 5254.
51.Лаврова Д. Б. Этиология и показатели высокого риска внутриутробного инфицирования плода. / Д. Б. Лаврова, Г. А. Самсыгина, А. В. Михайлов // Педиатрия. 1997. №3. С. 9499.
52.Лакша О. Т. Особливості епідеміології перинатальних вірусних гепатитів / О. Т. Лакша, Є. Є. Шунько // Актуальні питання неонатології (Клінічні лекціїї та матеріали 1-ої науково-практичної школи-семінару). К. 2003. С. 236240.
53.Лесков В. П. Клиническая иммунология для врачей / В. П. Лесков, А. Н. Чередеев, В. Г. Новоженов М.: ОАО Издательство Медицина”, 2005. 144 с.
54.Лінчевський Г. Л. Проблеми профілактики і лікування гострих інфекційних захворювань у системі мати-плацента-плід-новонароджений / Г. Л. Лінчевський, О. С. Прилуцький, О. Г. Лінчевський, О. В. Ходаковський / Укр.. відомча сбірка „Дитячі інфекції”. К.: Здоров'я, 1998. № 24. С. 153160.
55.Лихачева А. С. Динамика заболеваемости новорожденных в крупном промышленном центре Украины за последние пять лет / Матеріали І-го з'їзду неонатологів України. Одеса. 2007. С. 75-77.
56.Лях Ю. Е. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStat / Ю. Е. Лях, В. Г. Гурьянов, В. Н. Хоменко, О. А. Панченко Д.: Папакица Е. К., 2006. 214 с.
57.Марков И. С. Диагностика и лечение герпетических инфекций и токсоплазмоза: (Сб. ст.) К.: Издательство АртЭк”, 2002. 192 с.
58.Масычева В. И. Активация фагоцитоза рекомбинантным человеческим фактором некроза опухоли бета / В. И. Масычева, В. А. Фадина, Е. Д. Даниленко // Антибиотики и химиотерапия. 2000. Т. 45, №6. С. 2124.
59.Мацнер Я. Исследование функций нейтрофилов в клинической медицине. Адгезия, фагоцитоз и бактерицидность / Я. Мацнер // Гематология и трансфузиология. 1993. № 9. С. 3942.
60.Маянский А. Н. Фагоцитоз: проблемы и перспективы / А. Н. Маянский // Вестник Российской Академии медицинских наук. 1993. № 4. С. 5255.
61.Маянский А. Н. Реактивность нейтрофила / А. Н. Маянский, А. Н. Галлиуллин. Казань: Издательство Казанского университета, 1984. 160 с.
62. Маянский А. Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге / А. Н. Маянский, Д. Н. Маянский Новосибирск: Наука. Сиб. Отделение, 1989. 344 с.
63.Медвецький Є. Б. Роль взаємовідносин нейтрофільних гранулоцитів, ендотеліоцитів та мононуклеарних макрофагів у виникненні і перебігу гнійно септичних станів / Є. Б. Медвецький, В. І. Зубков, А. М. Дубов, Г. Г. Влайков, В. Є. Стебліна, В. В. Крижевський, О. М. Литвиненко // Клінічна хірургія. 2003. 39. С. 5355.
64.Меджитов Р. Врожденный иммунитет / Р. Меджитов, Ч. Джаневей // Казанский медицинский журнал. 2004. Т. 85, №3. С. 161167.
65.Межирова Н. М. Диагностика, клиника и лечение синдрома эндогенной интоксикации у новорожденных / Н. М. Межирова, В. А. Михельсон, Е. А. Лужников Харьков 1993. 147 с.
66.Методические указания по эффективной практике клинических испытаний: введение и основные положения // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. №1 (6). С. 8291.
67.Милер И. Иммунитет человеческого плода и новорожденного / Иво Милер. Прага: Авиценум, 1983. 186 с.
68.Одинец Ю. В. Сепсис / Ю. В. Одинец // Врачебная практика. 1997. №5. С.1725.
69.Олиферук Н. С. Оценка фагоцитарной и бактерицидной активности нейтрофилов, макрофагов и незрелых дендритных клеток / Н. С. Олиферук, А. Н. Ильинская, Б. В. Пинегин // Иммунология. 2005. №1. С. 1012.
70.Осадчая О. И. Влияние энтеросорбции препаратом энтеросгель на показатели иммунологической реактивности и антитоксической резистентности у детей с пиелонефритом / О. И. Осадчая, И. В. Багдасарова, Б. С. Шейман, В. Г.Семенов // Новости медицины и фармации. 2004. №3 (43). С. 34.
71.Осадчая О. И. Изучение эффективности применения препарата энтеросгель у больных с ожогами в условиях эндогенной интоксикации / О. И. Осадчая, А. М. Боярская, А. А. Жернов, Б. С. Шейман // Медицина неотложных состояний. 2006. № 6 (7). С. 5557.
72.Основы инфекционного контроля: практическое руководство / Американский международный союз здравоохранения. Пер. с англ., 2-е изд. М.: Альпина Паблишер, 2003. 478 с.
73.Павлов О. Г. Факторы риска развития инфекций у новорожденных в раннем неонатальном периоде / О. Г. Павлов, В. И. Крестинина // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2005. №2. С. 1618.
74.Певницкий Л. А. Программированная гибель клеток и апоптоз: значение для развития и функционирования иммунной системы / Л. А. Певницкий // Вестник РАМН. № 6. С. 4350.
75.Перинатальные инфекции: практич. пособие / Под ред. А. Я. Сенчука, З. М. Дубоссарской. М.: МИА, 2005. 318 с.
76.Пинегин Б. В. Современные подходы к оценке основных этапов фагоцитарного процесса / Б. В. Пинегин // Харьковский мед. журнал. 1995. № 2. С. 812.
77.Плехова Н. Г. К вопросу о взаимодействии нейтрофилов и макрофагов в системе антиинфекционной защиты / Плехова Н. Г., Исачкова Л. М. // Журнал микробиологии. 1997. № 5. С. 70-73.
78.Покрышко С. В. Влияние инфекции на течение беременности и послеродового периода / С. В. Покрышко // Врачебная практика. 1997. №5. С. 3536.
79.Ройт А. Основы иммунологии / Айван Ройт; пер. с англ. М.: Мир, 1991. 328 с.
80.Романюк О. К. Особливості становлення показників імунітету у новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. мед. наук : спец. 14.01.10 „Педіатрія” / О. К. Романюк Київ, 2000. 16 с.
81.Самсыгин С. А. Индукторно-регулирующая роль нейтрофилов и природных клеток киллеров (NK клеток) в сохранении собственного гомеостаза человека / С. А. Самсыгин // Детская хирургия. 2000. №6. С. 4549.
82.Самсыгина Г. А. Влияние терапии рулидом на функции фагоцитов периферической крови / Г. А. Самсыгина, Т. М. Бородина, И. Б. Левшин // Педиатрия. 1998. № 2. С. 7073.
83.Самсыгина Г. А. Иммунологическая характеристика внутриутробного хламидиоза и микоплазмоза / Г. А. Самсыгина, И. Б. Левшин, Н. В. Непокульчицкая, Т. М. Бородина // Вопросы терапии и иммунореабилитации. International Journal on Immunoreabilitation. 1997. №6. Р. 123127.
84.Сирній О. В. Стан імунної системи у дітей раннього віку при ускладнених формах гострої пневмонії / О. В. Сирній // Перинатологія та педіатрія. 2004. №3. С. 3843.
85.Сергеева К. М. Педиатрия: учебник / Сергеева К. М. СПб: Питер, 2007. 544 с.
86.Сидорова И. С. Внутриутробные инфекции: хламидиоз, микоплазмоз, герпес, цитомегалия / И. С. Сидорова, И. Н. Черниенко // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 1998. № 3. С. 713.
87.Сидорова И. С. Состояние иммунной системы у беременных и новорожденных группы высокого риска по внутриутробному инфицированию / И. С. Сидорова, В. А. Алешкин, С. С. Афанасьев, Н. А. Матвиенко // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 1999. №6. С. 1016.
88.Сміян І. С. Проблема внутрішньоутробних інфекцій на сучасному етапі / І. С. Сміян, Г. А. Павлишин, Н. В. Пасяка, Н. В. Скубенко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. №4. С. 2730.
89.Стефани Д. В. Иммунология и иммунопатология детского возраста / Д. В. Стефани, Ю. Е. Вельтищев М. Медицина, 1996. 383 с.
90.Сторчак А. В. Исследование показателей перекисного окисления липидов для ранней диагностики риска респираторного дистесс-синдрома у новорожденных / А. В. Сторчак // Вісник проблем біології і медицини. 1999. №6. С. 2226.
91.Суліма О. Г. Сучасні аспекти профілактики, діагностики, лікування гіпоксії плода і асфіксії новонароджених / О. Г. Суліма // Нова медицина. 2002. № 1. С. 2126.
92.Темурьянц Н. А. Функциональная активность нейтрофилов крови крыс при развитии адаптационных реакций различного типа / Н. А. Темурьянц, Е. Н. Чуян, Н. П. Верко // Вестник физиотерапии и курортологии. 2004. №2. С. 3740.
93.Тимошенко В. Н. Недоношенные новорожденные дети [учебное пособие]. Ростов н/Д: Феникс; Красноярск: Издательские проекты, 2007. 192 с.
94.Ткаченко С. К. Гематологические индексы в оценке особенностей течения сепсиса у недоношенных детей / С. К. Ткаченко, Г. А. Булак, Н. М. Пясецкая // Совр. Педиатрия. 2004. № 1 (2). С. 8991.
95.Траверсе Г. М. Діагностика та лікування внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених: навчально-методичний посібник / Г. М. Траверсе, С. В. Цвіренко М. Полтава: Верстка”. 2002. 107 с.
96.Третьякова И. Е. Состояние секреторной функции нейтрофилов в норме и в условиях гнойного раневого процесса / И. Е. Третьякова, И. И. Долгушин // Иммунология. 2004. Т. 25. № 5. С. 260263.
97.Третьякова И. Е. Сравнительная характеристика секреторных продуктов нейтрофилов, полученных разными способами активации клеток / И. Е. Третьякова, И. И. Долгушин, Э. Н. Коробейникова, Ю. В. Кудревич, Е. И. Ильиных // Медицинская иммунология. 2003. Т. 5. № 12. С. 117120.
98.Фархутдинова Л. В. Варианты нарушения кислородозависимого метаболизма фагоцитирующих клеток крови у часто болеющих детей и возможности его коррекции / Л. В. Фархутдинова, Л. Н. Бикбулатова, Г. Р. Мадьярова // Казанский медицинский журнал. 2002. Т. 83. №6. С. 429433.
99.Фильченков А. А. Современные технологии количественной оценки апоптоза и их применение в экспериментальной и клинической онкологии. К., 2003. Режим доступу до журн.: http://www.onconet.kiev.ua/publ/philchenkov_2_ru.html).
100. Фофанова И. Ю. Некоторые вопросы патогенеза внутриутробных инфекций / И. Ю. Фофанова // Лечащий врач. 2004. № 10. С. 2933.
101. Хазанов А. И. Недоношенные дети / Хазанов А. И. Л.: Медицина, 1987. 240 с.
102. Хаитов Р. М. Физиология иммунной системы / Р. М. Хаитов // Российский Физиологический журнал. 2000. Т. 86. №3 С.252267.
103. Хан Э. Р. Особенности иммуномикробиологических факторов у новорожденных детей при перинатальной патологии / Э. Р. Хан, Т. Б. Сенцова // Российский педиатрический журнал. 2000. №2. С. 710.
104. Цизерлинг В. А. Перинатальные инфекции / Цизерлинг В. А., Мельникова В. Ф. СПб.: ЭлбиСПб., 2002. 351 с.
105. Чернишова Л. І. Вікові осбливості імунітету у дітей / Л. І. Чернишова // Педіатрія, акушерство та гіне