СТАН ТА КОРЕКЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І МОЗКОВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ СЕРЦЯ : СОСТОЯНИЕ И КОРРЕКЦИЯ ЦЕНТРАЛЬНОЙ И МОЗГОВОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У ДЕТЕЙ С НАРУШЕНИЯМИ РИТМА СЕРДЦА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

КУЛЕШОВ ОЛЕКСАНДР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ

УДК : 612.13:616-053.3:616.12-008.318:616.12

СТАН ТА КОРЕКЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І МОЗКОВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ СЕРЦЯ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
Член-кореспондент АМН України,
доктор медичних наук,
професор В.Г. МАЙДАННИК

Київ 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів..........................................4

ВСТУП...................................................................................................................5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Сучасні погляди на етіологію та патогенез порушень ритму
серця у дітей..........................................................................................................11
1.2. Сучасні методи діагностики порушень ритму серця у дітей.....................22
1.3. Центральна та церебральна гемодинаміка при різних
порушеннях ритму серця......................................................................................29

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи клініко-функціонального обстеження дітей.................................37
2.2. Загальна клінічна характеристика хворих..................................................41
РОЗДІЛ 3. ВЕГЕТАТИВНИЙ ГОМЕОСТАЗ, ХОЛТЕРІВСЬКЕ МОНІТОРУВАННЯ ЕКГ, СТАНДАРТНА ЕКГ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ СЕРЦЯ
3.1. Вегетативний гомеостаз у дітей з екстрасистолічними порушеннями ритму серця......................................................................................................................45
3.2. Вегетативний гомеостаз у дітей з комбінованими
порушеннями ритму серця.................................................................................49
3.3. Вегетативний гомеостаз у дітей з міграцією водія ритму серця.............53
3.4. Структура аритмій за даними ХМ ЕКГ у обстежуваних дітей...............55
3.5. ХМ ЕКГ, стандартна ЕКГ та ВРС у дітей з екстрасистолічними
порушеннями ритму серця.................................................................................58
3.6. ХМ ЕКГ, стандартна ЕКГ та ВРС у дітей з комбінованими
порушеннями ритму серця.................................................................................67
3.7. ХМ ЕКГ, стандартна ЕКГ та ВРС у дітей з міграцією
водія ритму серця................................................................................................76

РОЗДІЛ 4. МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЦЯ, ЦЕНТРАЛЬНА ТА ЦЕРЕБРАЛЬНА ГЕМОДИНАМІКА У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ СЕРЦЯ
4.1. Морфофункціональна характеристика серця та центральна
гемодинаміка у дітей з порушеннями ритму серця..........................................81
4.2. Церебральна гемодинаміка у дітей з порушеннями ритму
серця за результатами реоенцефалогрфії..........................................................94
центральна гемодинаміка у дітей з шлуночковими екстрасистолами
4.3. Церебральна гемодинаміка у дітей з порушеннями ритму серця
за даними ультразвукової доплерографії судин
головного мозку..................................................................................................107
4.4. Венозний кровотік у дітей з порушеннями ритму серця за
даними ультразвукової доплерографії..............................................................116

РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ЕКСТРАСИСТОЛІЧНИХ АРИТМІЯХ
5.1. ХМ ЕКГ, морфофункціональна характеристика серця,
центральна та церебральна гемодинаміка у дітей з функціональними екстрасистоліями до та після лікування...........................................................119

РОЗДІЛ 6. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ....................126
ВИСНОВКИ.......................................................................................................137 ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.......................................................................139
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................140

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ТЕРМІНІВ

ВД вегетативні дисфункції
ВНС вегетативна нервова система
ВРС варіабельність ритму серця
Дикр.і дикротичний індекс
Діаст.і діастолічний індекс
ЕКГ електрокардіограма
ЕхоКГ ехокардіографія
ЗСЛШ задня стінка лівого шлуночка
ІН індекс напруги Баєвського
КДО кінцево-діастолічний об’єм
КІГ кардіоінтервалографія
КОП кліно-ортостатична проба
КСО кінцево-систолічний об’єм
МШП міжшлуночкова перегородка
ПАПР показник адекватності процесів регуляції
ПМК пролапс мітрального клапана
СІ серцевий індекс
РеоЕГ реоенцефалографія
УЗДГ ультразвукова доплерографія
УІ ударний індекс
УО ударний об’єм
ХМ ЕКГ холтеровське моніторування електрокардіограми
ЧСС частота серцевих скорочень
DE швидкість раннього розкриття мітрального клапана
ЕF швидкість раннього діастолічного прикриття
передньої стулки мітрального клапана
FS фракція укорочення лівого шлуночка
WPW синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта

ВСТУП

Актуальність теми. Захворювання серцево-судинної системи є актуальною медико-соціальною проблемою, оскільки посідають одне з провідних місць серед дитячих захворювань і мають цілий ряд невирішених питань. Останніми роками відмічається збільшення захворюваності на хвороби органів кровообігу у дітей майже від 13,4 до 20‰ [Лук’янова О.М., Квашніна Л.В., 2004]. Прицьому в структурі серцево-судинної патології дитячого віку домінують незапальні захворювання міокарда, вроджені вади серця, порушення ритму серця та провідності [Волосовець О.П., Марценюк Ю.О., 2006]. Порушення ритму серця та провідності серед дитячого контингенту зустрічаються у 5,1%, а серед школярів частота їх виявлення збільшується до 10,7% [Школьникова М.А., 1999]. Серед дітей із соматичною патологією порушення ритму серця виявляють у 12,5%, з кардіологічною у 30% [Майданник В.Г., Глєбова Л.П., Андрущенко І.В., 2002].
Серед проблем сучасної кардіології важливе місце посідають порушення серцевого ритму, зокрема пов’язані з передчасним збудженням шлуночків у зв’язку з наявністю функціонуючих додаткових провідних шляхів. Найбільше значення має синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, при якому існують умови для виникнення загрозливих для життя аритмій, серцевої недостатності, тромбоемболії, зупинки серця, раптової смерті (Г.І.Сторожаков, 2001; Samson RA et al., 2008; Vignati G et al., 2008).
Порушення ритму серця у дітей зустрічаються у всіх вікових групах і їх причинами можуть бути різноманітні захворювання серцево-судинної системи та позасерцеві зміни як органічного, так і функціонального характеру. До екстракардіальних факторів належать порушення іннервації серця при ураженні центральної та вегетативної нервової системи, в результаті несприятливого перебігу вагітності, пологів або при спадково зумовленій неповноцінності вегетативної регуляції. Певну роль відіграють такі фактори, як вогнища хронічної інфекції. Але навіть при органічних ураженнях серця, які призводять до порушень його ритму, роль нервової системи залишається не менш важливою (В.Г.Майданник, 2002, Ogawa K, 2007).
За даними літератури відомо, що у дітей можуть розвиватись прояви недостатності кровопосточання мозку на фоні серцево-судинних захворювань. Судинні церебральні розлади дають підстави до вивчення можливих мозкових порушень на фоні патології серцево-судинної системи (в першу чергу порушень ритму серця). Крім того, цереброваскулярна патологія може бути однією з найважчих проявів і ускладнень захворювань серцево-судинної системи та причиною інвалідизації і смертності хворих (М.А.Ронкін, 1998; В.Г.Бурлай, 2001; В.Г.Майданник, 2002, Medow MS, Stewart JM, 2007).
Поряд з цим у хворих із захворюваннями головного мозку часто виявляють порушення ритму та провідності серця, що призводить до погіршення прогнозу основного захворювання. В дослідженнях А.А.Дзизинського (2001) показано взаємозв’язок порушень ритму та провідності серця із змінами біоелектричної активності головного мозку, однак механізми цих зв’язків недостатньо вивчені.
Останніми роками доведено, що саме серцева аритмія є наслідком раптової смерті хворих на епілепсію. Вважають, що це пов’язано з порушенням вегетативної нервової системи та різноманітними мембранними порушеннями в структурах серця та мозку (В.В.Шпрах, 2000).
Відомо, що розвиток серцево-судинної системи у підлітків відбувається диспропорційно та дискордантно, і в поєднанні з додатковими етіопатологічними факторами є загрозою формування церебральних дисциркуляцій. За даними Т.А Бородуліна (2005), одним з таких факторів є артеріальна гіпотензія, однак цей шлях формування церебросудинних розладів вивчено недостатньо.
Аналіз літератури показав, що питання аналізу порушень мозкового кровотоку на фоні серцево-судинних захворювань, а саме порушень ритму серця у дітей, недостатньо вивчено і залишається нині актуальним і потребує подальшої розробки.
.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження є фрагментом наукової роботи кафедри педіатрії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова за темою „Клініко-епідеміологічна характеристика і прогнозування захворювань у дітей різного віку” (N держреєстрації 0104V010186).
Мета роботи удосконалити діагностику та підвищити ефективність лікування порушень ритму серця у дітей на основі вивчення особливостей вегетативного гомеостазу, церебральної гемодинаміки та ехоморфометричних показників серця. Поставлена мета передбачала вирішення таких основних завдань:
1. Вивчити особливості вегетативного гомеостазу у дітей з порушеннями ритму серця.
2. Визначити ехоморфометричні показники серця та стан центральної гемодинаміки у дітей з порушеннями ритму серця.
3. Оцінити стан церебральної гемодинаміки у дітей з порушеннями ритму серця.
4. Розробити алгоритм корекції порушень серцевого ритму та їх ускладнень у вигляді порушень мозкового кровообігу у дітей з порушеннями ритму серця
Об’єкт дослідження: порушення ритму серця у дітей.
Предмет дослідження: вегетативний гомеостаз, ехоморфологія міокарда, центральна та церебральна гемодинаміка у дітей з порушеннями ритму серця.
Методи дослідження клінічні, інструментальні, статистичні
Наукова новизна одержаних результатів. Результати проведених клініко-інструментальних досліджень дозволили одержати ряд нових даних про вегетативний гомеостаз у дітей з екстрасистолічними, комбінованими порушеннями та міграцією водія ритму серця залежно від їх віку.
Уперше проведено дослідження та порівняльний аналіз виявлених супутніх порушень ритму серця у дітей з екстрасистолічною та комбінованою аритмією за результатами реєстрації стандартної і добової ЕКГ. Вивчено вплив вегетативної нервової системи (ВНС) на серцевий ритм з аналізом добової варіабельності ритму серця (ВРС) у дітей з екстрасистолічною, комбінованою аритмією та міграцією водія ритму серця. При аналізі загальної варіабельності ритму серця виявлено тенденцію до її зниження, що свідчить про звуження міжадаптивних коливань та посилення активності центрального контуру в регуляції ритму серця. Це є прогностично несприятливим фактором розвитку ускладнень або більш обтяженого перебігу захворювання за рахунок напруження регуляторних систем організму, які забезпечують вегетативний гомеостаз організму в цілому.
Вивчено ехоморфологію, контрактильну та релаксаційну функцію міокарда, а також тип центральної гемодинаміки у дітей з екстрасистолічними, комбінованими порушеннями та міграцією водія ритму серця. Встановлено, що для екстрасистолічної аритмії характерні нормативні показники контрактильної та релаксаційної функції міокарда, зниження волемічних гемодинамічних показників, тоді як при синдромах передзбудження шлуночків (WPW, CУІP-Q) ехоморфометричні показники були в межах норми, а для міграції водія ритму серця характерні гіперкінетичний і нормоволемічний типи центральної гемодинаміки.
Під час дослідження стану церебральної гемодинаміки у дітей з серцевою аритмією встановлено переважне домінування гіпотонічного типу реограм при екстрасистолічних та комбінованих порушеннях ритму серця та змішаного типу при міграції водія ритму серця за даними реоенцефалографії. Згідно з результатами ультразвукової допплерографії судин головного мозку встановлено зниження кровотоку по хребтових артеріях без порушення їх еластико-тонічних властивостей у дітей з екстрасистолічною аритмією.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дали можливість удосконалити діагностику порушень ритму серця у дітей 6-17 років на підставі розроблених критеріїв.
Комплекс обстеження дітей з порушеннями ритму серця повинен включати ХМ ЕКГ, ЕхоКГ та транскраніальну допплерографію судин головного мозку з метою виявлення функціональних порушень серцевої діяльності, мозкового кровотоку, вегетативного гомеостазу та регуляції серцевого ритму для прогнозування перебігу захворювання і проведення своєчасної їх корекції.
Запропоновано використання комплексної схеми лікування дітей з екстрасистолічною аритмією, яка, крім стандартної терапії вегетативних дисфункцій, повинна включати метаболічний препарат кардонат та судинопротектор вінпоцетин у вікових дозуваннях у поєднанні з фізіотерапевтичними процедурами (електрофорез брому за Щербаком комірцевої ділянки) для запобігання виникненню розладів центральної та церебральної гемодинаміки.
Виявлення під час ЕхоКГ характерного графіка кінетики міжшлуночкової перегородки у М-режимі є підставою для призначення добового моніторування ЕКГ для діагностики синдрому WPW.
Результати дослідження впроваджено в роботу лікувально-профілактичних установ України (дитяча клінічна лікарня №3 та Центр вегетативних дисфункцій при дитячій клінічній лікарні №6 Києва, обласна дитяча клінічна лікарня та Центр матері та дитини Вінниці, Тернопільська обласна комунальна дитяча клінічна лікарня). Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі дитячих хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та на кафедрі педіатрії №4 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено узагальнення спеціальної літератури, розроблено методологію дослідження. Самостійно проведено клінічні спостереження, інструментальні дослідження хворих, створено комп’ютерну базу даних та проведено статистичну обробку і математичний аналіз результатів. Особисто узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та розроблено практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на науково-практичній конференції Медико-соціальні проблеми дитячого віку” (Тернопіль, квітень 2007 р.), науково-практичній конференції Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (Євпаторія, квітень 2007 р.), ХІІІ університетській науково-практичній конференції молодих учених та фахівців (оригінальні дослідження в педіатрії, оригінальні дослідження в галузі фармакології та фармакотерапії) (Вінниця, травень 2007 р.), ІХ всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні питання педіатрії” (Київ, листопад 2007 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, з них 4 статті в журналі Педіатрія, акушерство та гінекологія”, та 13 тез доповідей в збірниках наукових праць.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання удосконалення діагностики та ефективності лікування порушень ритму серця у дітей на основі вивчення особливостей їх вегетативного гомеостазу, ехоморфометричних показників серця, центральної і церебральної гемодинаміки.
1. Визначено особливості вегетативного гомеостазу при порушеннях ритму серця. Зокрема, екстрасистолічна аритмія характеризується вихідною амфотонією (39,5%), симпатикотонією (31,4%) та парасимпатикотонією (29,1%), гіперсимпатикотонічним типом вегетативної реактивності (60,4%). При комбінованій дизритмії для вегетативного гомеостазу характерна вихідна симпатикотонія (46,7%), нормальна (43,4%) та гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність (40%). Для міграції водія ритму серця властиве вихідне напруження обох відділів ВНС у 80% дітей та нормальна вегетативна реактивність у 50%.
2. У дітей з порушеннями ритму серця спостерігається зниження загальної ВРС. Розподіл показників ВРС свідчить про напруження обох відділів ВНС з превалюванням посилення симпатичного тонусу у дітей з екстрасистолічною, комбінованою аритмією та міграцією водія ритму серця незалежно від віку. Під час добового моніторування ЕКГ виявлено, що в циркадній структурі порушень ритму серця превалюють змішані циркадні типи, що свідчить про напруження обох відділів ВНС протягом доби.
3. Для дітей з екстрасистолічною аритмією, незалежно від її виду, характерні еукінетичний та гіповолемічний типи центральної гемодинаміки, тоді як при комбінованих порушеннях ритму серця частіше спостерігаються еукінетичний та нормоволемічний типи; у дітей з міграцією водія ритму серця гіперкінетичний та нормоволемічний типи центральної гемодинаміки.
4. Зміни авторегуляції мозкового кровотоку за результами реоенцефалографії проявляються у гіпотонічному типі, характерному для дітей з екстрасистолічною (46,5% з лівої сторони та 50% з правої відповідно) та комбінованою аритмією (63,3% з лівої сторони та 50% з правої відповідно), тоді як для дітей з міграцією водія ритму серця гіпотонічний з венозною гіпертензією (60% з лівої сторони та 30% з правої відповідно).
5. Результати ультразвукової допплерографії у дітей з екстрасистолічною аритмією вказують на виражене зниження систолічної швидкості кровотоку по a.vertebralis з обох сторін (15,6±1,35) см/с з правої та (17,8±1,6) см/c з лівої у дітей з суправентрикулярними екстрасистолами; (17,9±2,6) см/с і (15,1±2,0) см/с з вентрикулярними та (16,2±3,03) см/с і (13,6±4,7) см/с з політопними екстрасистолами відповідно. У дітей з комбінованими аритміями та міграцією водія ритму серця спостерігається варіабельність еластико-тонічних властивостей судин з адекватним перерозподілом кровотоку по всіх відділах головного мозку..
6. Медикаментозна корекція функціональних екстрасистолічних порушень ритму серця, що включає кардіометаболічний препарат кардонат, судинопротектор вінпоцетин та терапію вегетативних дисфункцій, сприяє зменшенню їх кількості за добу порівняно з вихідними даними як для суправентикулярних (5623,0±89,6) од. та (1087,0±37,6) од. (р<0,001), так і вентрикулярних (3987,0±68,7) та (964,0±43,1) од. (р<0,001) відповідно.
7. Поєднання терапії вегетативних дисфункцій з фізіотерапевтичними процедурами на сегментарні вегетативні центри (електрофорез брому за Щербаком на комірцеву ділянку) сприяло підвищенню показників варіабельності ритму серця (SDNN, SDNN-i, SDANN) з відповідною нормалізацією вегетативного гомеостазу та геодинаміки, що проявлялось у збільшенні ударного об’єму, ударного індексу та систолічної швидкості кровотоку по a.vertebralis (26,35±.1,53) см/с з правої та (23,6±1,35) см/с з лівої сторони відповідно (р<0,05) порівняно з вихідними даними (14,30±1,54) см/с та (15,60±1,78) см/с.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При порушеннях ритму серця, особливо у дітей з екстрасистолічною та комбінованою аритмією рекомендовано використовувати добове моніторування ЕКГ, як інформативний метод для виявлення синдромів WPW та скороченого інтервалу P-Q.
2. Дітям з порушеннями ритму серця рекомендовано комплексне клініко-функціональне дослідження з проведенням добового моніторування ЕКГ, ехокардіо- та допплерографії судин головного мозку з метою виявлення порушень серцевої діяльності, вегетативного гомеостазу організму, вегетативної регуляції серцевого ритму, центральної та церебральної гемодинаміки.
3. Дітям з екстрасистолічною аритмією необхідно проводити комплексну медикаментозну корекцію з використанням препаратів кардонат та вінпоцетин у вікових дозуваннях тривалістю до 3 міс. і фізіотерапевтичні процедури (електрофорез брому за Щербаком комірцевої ділянки 15-20 днів) для запобігання виникненню гемодинамічних ускладень як центрального, так і церебрального характеру.
4. Діти з порушенням постави є групою ризику виникнення порушень вегетативного гомеостазу з подальшим ризиком розвитку екстрасистолічних порушень ритму серця, що потребує проведення своєчасної корекції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Александрова В.А.,. Особенности краниовертебральной патологии в детском возрасте / Александрова В.А., Братова Е.А // Российский семейный врач. 2003. №2. С.13-16.
2. Александрович Ю.С Предикторы развития сердечных дизритмий при операциях в условиях различных видов анестезии у детей / Александрович Ю.С., Часнык В.Г., Тунян Н.Т // Вестник интенсивной терапии. 2001. №3. С.78-80.
3. Аритмии сердца / [Кушаковский М.С.] СПб: ООО Издательство ФОЛИАНТ”, 1999. 640 с.
4. Аритмии сердца у детей и подростков / [Мутафьян О.А.] - С.-Пб.: Невский диалект, 2003. 223 с.
5. Аритмогенні життєзагрозливі стани у дітей / [Ващенко Л.В., Шумна Е.Є., Кондратов В.О. та ін.]. Київ. 2005. 29 c.
6. Бабич П.Н. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение второе. Применение критерия ХИ-квадрат / Бабич П.Н., Чубенко А.В., Лапач С.Н. // Український медичний часопис. 2004. №2(40). С.138-144.
7. Батурова Е.А. Значение круглосуточного холтеровского мониторирования в диагностике нарушений ритма и проводимости сердца у детей в амбулаторных условиях / Батурова Е.А., Смирнова Т.Н., Поляков В.Е // Педиатрия. 1998. № 6. С.12-18.
8. Белоконь Н.А. Болезни сердца и сосудов у детей: В 2 т. / Белоконь Н.А., Кубергер М.Б М.:Медицина, 1987. 918с.
9. Бекбосынова М.С.. Уровень С-реактивного белка и частота выявления аутоантител к β1-адренорецепторам у больных с наджелудочковыми тахиаритмиями / Бекбосынова М.С., Никитина Т.Я., Голицын С.П. [та ін.] // Кардиология. 2006. №7. С.55-61.
10. Бережний В.В., Козачук В.Г., Марушко Т.В. та ін. Особливості центральної гемодинаміки у дітей з вегетативно-судиноою дисфункцією та ревмокардіальними захворюваннями / Бережний В.В., Козачук В.Г., Марушко Т.В. [та ін.] // Лікарська справа. 2002. №8. С.56-58.
11. Бобров В.А. Состояние системы простаноидов у больных с суправентрикулярными тахиаритмиями / Бобров В.А., Червонопиская Е.М., Митченко Е.И. // Кардиология. 1994. Т.34. №1-2. С.27-28.
12. Бобров В.А. Желудочковые нарушения ритма у больных ишемической болезнью сердца: возможная роль автономной нервной системы / Бобров В.А., Симорот В.Н., Степаненко А.П. [и др.] // Кардиология. 1993. №1. С.11-13.
13. Бобров В.А., Щепотин Ю.Б., Митченко Е.И. и соавт. Современные представления о нарушениях ритма сердца: механизмы, новые достижения в диагностике и лечении / Бобров В.А., Щепотин Ю.Б., Митченко Е.И. [и др.] // Нарушения ритма сердца и проводимости: Тезисы доклада. Запорожье. 1990. С.11-12.
14. Боголюбов В.М., Недошивин А.О. Нарушение гемодинамики при сердечных аритмиях / Боголюбов В.М., Недошивин А.О. // Терапевтический архив. 1980. №3. С.133-141.
15. Бокерия Л.А. Неинвазивная топическая ЭКГ-диагностика синдрома Вольфа-Паркинсна-Уайта / Бокерия Л.А., Медведева Л.А., Мирский Г.В. // Кардиология. 1991. №12. С.68-71.
16. Бокерия Л.А. Особенности процесса реполяризации миокарда желудочков у больных с синдромом WPW / Бокерия Л.А., Полякова И.П., Ревишвили А.Ш. // Кардиология. 2000. №12. С.72-81.
17. Бокерия Л.А. Возможная роль апоптоза в возникновении аритмии у больных с пароксизмальными тахикардиями / Бокерия Л.А., Бескровнова Н.Н., Цыпленкова В.Г., [и др.] // Кардиология. 1995. №10. С.52-56.
18. Бондаренко М.В. Зміни центральної гемодинаміки при прогресуванні жовчнокам’яної хвороби та ураженні серцево-судинної системи / Бондаренко М.В. // Лікарська справа.-2004.-№5/6.-С.33-37
19. Бородулина Т.А. Церебральные дисциркуляции у подростков, страдающих артериальной гипотензией / Бородулина Т.А., Панков Д.Д. // Российский педиатрический журнал. 2005.-№2.-15-16.
20. Бурлай В.Г. Стан церебральної гемодинаміки у дітей з вегетативними дисфункціями і можливість її корекції інстеноном / Бурлай В.Г. // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2001. №1. С.17-20.
21. Бурлай В.Г. Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей / Бурлай В.Г., Хайтович М.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №3. С.56.
22. Бурлай В.Г., Хайтович М.В., Місюра Л.І. Мікроциркуляція у дітей з вегетативними порушеннями у несприятливі метеодні / Бурлай В.Г., Хайтович М.В., Місюра Л.І. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000.-№3.-С.9-11.
23. Васенко Ю.Ю. Спектральный анализ вариабельности ритма сердца в оценке состояния вегетативной нервной системы у здоровых детей / Васенко Ю.Ю. // Российский педиатрический журнал. 1999. №3. С.23-27.
24. Вахляев В.Д. Роль гуморальных факторов в патогенезе аритмий сердца / Вахляев В.Д., Недоступ А.В., Царегородцев Д.А. [и др] // Российский медицинский журнал. 2000. №4. С.47-49.
25. Вегетативные расстройства / [Вейн А.М.] М.: Медицинское информационное агенство, 2003. 746 с.
26. Фізіологія людини / [Вільям Ф. Ганонг ] Переклад з англ. Наук. Ред. Перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська. Львів: БаК. 2002. 816с.
27. Візір І.В. Особливості кардіогемодинаміки у хворих із різноманітними варіантами порушень мозкового кровообігу / Візір І.В. // Медичні перспективи. 2004. том 9. №2. С.42-46.
28. Волосовець О.П. Порушення серцевого ритму та провідності у дітей на фоні пролапсу мітрального клапана / Волосовець О.П., Марценюк Ю.О. // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2004. №3. С.10-13.
29. Воронков Л.Г. Циркадні коливання показників варіабельності ритму серця у хворих з хронічною серцевою недостатністю / Воронков Л.Г. // Український кардіологічний журнад. 2003. №6. С.73-77.
30. Гераскина Л.А. Реактивность сосудов головного мезга у больных с дисциркуляторной энцефалопатией на фоне артериальной гипертонии и риск развития гипоперфузии мозга / Гераскина Л.А. Сускина З.А., Фонякин А.В. // Терапевтический архив. 2007. - №2. С.43-84.
31. Глєбова Л.П. Морфофункціональна характеристика серцево-судинної системи у хворих з комбінованими порушеннями ритму серця / Глєбова Л.П., Андрющенко І.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. №1. С.23-26.
32. Глєбова Л.П. Стан центральної гемодинаміки у дітей з вегетативними дисфункціями / Глєбова Л.П., Майданник В.Г., Бурлай В.Г. [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1999.-№2.-С.33-34.
33. Гольева Н.В.Нарушения сердечного ритма у детей и их „внутриутробный анамнез” / Гольева Н.В., Яковцова А.Ф. // Перинатологія та педіатрія.-2003.-№1. С.15-16.
34. Григорьев К.И. Синдром внезапной смерти у детей грудного возраста / Григорьев К.И. // Медицинская помощь. 2001. №5. С.32-39.
35. Гуревич М.А. Хроническая сердечная недостаточность: Руководство для врачей. М.: Мед. информ. агентство, 2005. 280 с.
36. Демидова М.М. Циркадная динамика показателей вариабельности ритма сердца у боьлных с пароксизмальнй формой фибрилляции предсердий / Демидова М.М., Тихоненко В.М. // Кардиология. 2005. №3. С.24-30.
37. Дзизинский А.А. Взаимосвязь нарушений ритма сердца с изменениями функциональной активности головного мозга у больных с органическими заболеваниями головного мозга / Дзизинский А.А., Шпрах В.В., Синьков А.В. // Кардиология. 2001. №11. С.74-75.
38. Дзяк Л.А. Дозозависимая эффективность тиоцетама в лечении дисциркуляторной энцефалопатии II стадии на фоне атеросклероза сосудов головного мозга / Дзяк Л.А., Сирко А.Г. // Новости медицины и фармации. 2006. №1-2 (183-184). С.13-14.
39. Дзюба А.Н., Сорокин Ю.Н. Вегетативная регуляція и дисциркуляторная энцефалопатия гипертонического генеза / Дзюба А.Н., Сорокин Ю.Н. // Український медичний часопис. 2008. - №2(64). С.55-59.
40. Діагностика та лікування дітей з порушенням серцевого ритму та провідності / [Приходько В.С., Сенаторова Г.С., Страшок О.І. та ін.] Харків. 2003. 23 с.
41. Долгих Г.Б. Транскраниальная доплерографыя в диагностике венозных дистоний у детей грудного возраста / Долгих Г.Б. // Педиатрия. 2006. №3. С.30-33.
42. Дослідження варіабельності серцевого ритму у кардіологічній практиці: Методичні рекомендації / [Бобров О.В., Чубучний В.М.] Київ, 1999. 25с.
43. Дубовая А.В. Вегетативная регуляция сердца и ее состояние при аритмиях / Дубовая А.В. // Таврический медико-биологический вестник. 2007. Т.10. - №2. С.100-103.
44. Жарінов О.І. Можливості та обмеження холтерівського моніторування ЕКГ у діагностиці аритмій серця / Жарінов О.І., Сороківський М.С., Куць В.О. [та ін.] // Медицина світу. 2004. №4. С.141-153.
45. Жизнеугрожающие аритмии у детей / [Школьникова М.А.] М.: Нефтяник, 1999. 232 с.
46. Захаров В.В. Сосудистая мозговая недостаточность: клиника, диагностика и терапия / Захаров В.В. // Лечащий врач. 2004. №5. С.33-35.
47. Иваничев Г.А. Нарушения артериального и венозного кровотока у детей с вертебрально-базилярной недостаточностью / Иваничев Г.А., Долгих Г.Б. // Журнал неврологии и психиатрии. 2007. №3. С.18-23.
48. Искендеров Б.Г. Структурные и электрофизиологические предикторы пароксизмальной мерцательной аритмии / Искендеров Б.Г., Рахматуллов Ф.К. // Российский кардиологический журнал. 2001. №4. С.26-30.
49. Казначеев В.П., Баевский Р.М., Берсенева А.П. Донозологическая диагностика в практике массовых исследований населения / М., 1980. 208 с.
50. Каладзе Н.Н. Особенности вегетативных дисфункций у подростков с различной интенсивностью процессов и полового созревания.-2005.№5.-С.35-37.
51. Каладзе Н.Н. Роль вариабельности ритма сердца в оценке вегетативной регуляции у детей с диффузным нетоксическим зобом в условиях санаторно-курортного лечения.-2005.-№5.-С.37-39.
52. Каладзе Н.Н. Влияние биорезонансной стимуляции на динамику показателей сердечного рита с аритмиями на различных этапах реабилитации / Каладзе Н.Н., Семеренко Л.А. // Таврический медико-биологический вестник. 2007. Т.10. №2. С.21-25
53. Каладзе М.М. Реабілітація дітей з вегето-судинною дисфункцією в умовах санаторію / Каладзе М.М., Чебаненко Ю.В // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. №5. С.41-43.
54. Канорский С.Г. Клиническая эффективность и возможный риск противорецидивной терапии пароксизмальной фибрилляции предсердий: необходимость учета вегетативных влияний на сердце / Канорский С.Г., Скибицкий В.В., Федоров А.В. // Вестник аритмологии. 1998. №7. С.20-26.
55. Карлов В.А. Дисциркуляторная (сосудистая) энцефалопатия у больных артериальной гипертензией / Карлов В.А. // Неврология и психиатрия. 1997. №5. С.15-17.
56. Кисляк О.А. Врачебная тактика при синдроме укороченного интервала P-Q у подростков / Кисляк О.А., Сторожаков Г.И., Явлюхин А.А. [и др.] // Педиатрия. 1998. № 6. С.19-23.
57. Коваленко В.М. Зміни структурно-функціонального стану серця у хворих з міокардитом та шлуночковою екстрасистолією / Коваленко В.М., Червонописька О.М., Страшова О.С. // Український ревматологічний журнал.-2001.-№1.-С.40-42.
58. Корнацький В.М., Третяк І.В. Вплив психоемоційних порушень на розвиток і перебіг серцево-судинної патології / Корнацький В.М., Третяк І.В. // Український кардіологічний журнал. 2008. - №6. С.94-100.
59. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: 25-летний опыт изучения / Коркушко О.В., Писарук А.В., Шатило В.Б [и др.]// Материалы 1-й международной научной конференции. К: Алкон, 2002. С.5-20.
60. Купрянова О.О. Суточный ритм сердца у здоровых детей / Купрянова О.О., Нидеккер И.Г., Белова Н.Р [и др.] // Российский педиатрический журнал. 1999. №4. С.37-41.
61. Куприянова О.О. Особенности спектрального анализа длительных записей интервалов R-R / Куприянова О.О., Ниддекер И.Г. // Вестник арритмологии. 2004. № 35. С.65.
62. Кризина Н. Початкові прояви недостатності кровопостачання головного мозку / Кризина Н. // Ліки України. 2004. №5. С.98-100.
63. Курбанов Р.Д. Агрегационная активность тромбоцитов у больных с нарушениями ритма сердца и влияние на нее антиаритмических препаратов / Курбанов Р.Д., Азимова Н.А., Киякбаев Г.К. [и др.] // Кардиология. 1993. №5. С.27-28.
64. Лазаренко В.И. Результаты исследований гемодинамики глаза и головного мозга у больных первичной открытоугольной глаукомой / Лазаренко В.И. // Вестник офтальмологии. 2004. №1. С.32-36.
65. Клиническая аритмология / [Латфуллин И.А., Богоявленская О.В., Ахмедова Р.И.] М.: МЕДпресс-информ, 2002. 79 с.
66. Лебедев Д.С. Случай эффективного лечения синдрома WPW, осложненного пароксизмальной мерцательной аритмией, путем катетерной деструкции пучка Кента / Лебедев Д.С., Гуринов П.В., Быценко В.С. [и др.] // Вестник аритмологии. 2000. №16. С.68-70.
67. Лебедькова С.Е. Факторы риска нарушения сердечного ритма у детей и подростков / Лебедькова С.Е., Лапачева И.Б., Евстифеева Г.Ю. [и др.] // Российский педиатрический журнал. 2004. №1. С.11-14.
68. Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков, вариабельность ритма сердца, дисперсия интервала Q-T электрокардиограммы в стратификации групп риска внезапной смерти аритмического генеза / Легконогов А.В. // Український кардіологічний журнал. 2003. №6. С.68-72.
69. Лелюк С.Э. Критерии оценки экстрацеребрального венозного кровообращения в норме по данным дуплексного сканирования / Лелюк С.Э., Лелюк В.Г. // Ультразвуковая диагностика.-1999.-№2.-С.37-44.
70. Лелюк С.Э. Закономерности изменения церебральной венозной гемодинамики при артериальной гипертензии / Лелюк С.Э., Лелюк В.Г. // Эхография. 2000.-№1. С.84-89.
71. Лобенко А.А. Ультразвуковая доплерография в диагностике начальных проявлений недостаточности кровоснабжения мозга / Лобенко А.А., Звягина Л.А., Волянський В.Е. // Лікарська справа. 1992. №10. С.105-107.
72. Лунев Д.К. Возможности ультразвуковой допплерографии в определении патогенеза преходящих нарушений мозгового кровообращения / Лунев Д.К., Никитин Ю.М., Лебедева Н.В. // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С. Корсакова. 1980. Т.80. №7. С.960-966.
73. Лущик У.М. Изучение особенностей функционального состояния мозговой гемодинамики при разных вариантах церебральной артериальной ангиоархитектоники для оптимизации патогенетических подходов к лечению вазоактивными средствами / Лущик У., Алексеева Т. // Ліки України. 2004. №7-8. С.71-73.
74. Майданник В.Г Вегетативні дисфункції у дітей / Майданник В.Г // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. № 4. С.19-20.
75. Майданник В.Г. Морфофункціональна характеристика серця і центральна гемодинаміка у дітей та підлітків, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет / Майданник В.Г., Глєбова Л.П., Довгодько В.В. [та ін.] // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2006. №8. С.31-34.
76. Майданник В.Г. Структура порушень ритму серця в дитячому віці / Майданник В.Г., Глєбова Л.Л., Андрущенко І.В. // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2002. №4. С.7-11.
77. Майданник В.Г. Оцінка вегетативного гомеостазу при гастроезофагеальному рефлюксі у дітей за даними аналізу варіабельності ритму серця / Майданник В.Г., Кішко Н.Ю. // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2003. №3. С.9-12.
78. Майданник В.Г. Характеристика вегетативного гомеостазу у дітей з вегетативними дисфункціями / Майданник В.Г., Кухта Н.М., Хайтович М.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1994. №4. С.19-20.
79. Майданник В.Г. Дослідження варібельості ритму серця у дітей з вегетативними дисфункціями / Майданник В.Г., Суліковська О.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. №6. С13-16.
80. Майданник В.Г. Спектральний аналіз варіабельності ритму серця у дітей при різних захворюваннях / Майданник В.Г., Суліковська О.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. №1. С.32-39.
81. Майданник В.Г. Особливості холтерівського моніторування ЕКГ у дітей при синдромі укорченного інтервалу P-Q(R) / Майданник В.Г., Суліковська О.В., Андрущенко І.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. №2. С.8-11.
82. Майданник В.Г. Вегетативні дисфункції у дітей: нові погляди на термінологію, патогенез та класифікацію / Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Бурлай В.Г. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. №1. С.10-12.
83. Майданник В.Г. Особливості ехоморфології серця у дітей з артеріальною гіпертензією / Майданник В.Г., Хайтович М.В., Глэбова Л.П. [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. №6. С.19-23.
84. Макаров Л.М. Гистографический анализ частоты сердечных сокращений при холтеровском мониторировании ЭКГ у больных с сердечными аритмиями / Макаров Л.М., Белозеров Ю.М., Школьникова М.А. // Кардиология. 1993. №2. С.31-32.
85. Макаров Л.М. Особенности циркадного профиля возникновения жизнеугрожающих аритмий у детей по данным холтеровского мониторирования / Макаров Л.М. // Сб. тезисов III Международного славянского конгресса по электростимуляции и электрофизиологии сердца. СПб., 1998. - С. 90.
86. Макаров Л.М. Лекарственная терапия нарушений ритма сердца у детей / Макаров Л.М. // Педиатрия. 2003. №2. С.61-65.
87. Макаров Л.М. Сердцебиение у детей: клиническая характеристика, тактика обследования и лечения / Макаров Л.М., Кондрыкинский Е.Л., Мягков И.Ф. // Педиатрия. 2005. №2. С.4-8.
88. Макаров Л.М. Укорочение интервала P-R, брадикардия и полиморфная желудочковая тахикардия клинико-электрокардиографический синдром с высоким риском внезапной смерти у детей / Макаров Л.М., Курылева Т.А., Чупрова С.Н. // Кардиология. 2003. № 7. С.55-60.
89. Макаров Л.М. Роль холтеровского мониторирования в обследовании больных без ишемической болезни сердца. / Макаров Л.М. // Вестник аритмологии. 2002. № 26. С.1-11.
90. Макаров Л.М. Лекарственная терапия нарушений ритма сердца у детей / Макаров Л.М. // .