ДОКЛІНІЧНА ДІАГНОСТИКА ТА ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА НЕФРОПАТІЙ У ДІТЕЙ : Доклиническая диагностика И ПЕРВИЧНАЯ ПРОФИЛАКТИКА нефропатий У ДЕТЕЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОПІЙКА ГАННА КУЗЬМІВНА

ДОКЛІНІЧНА ДІАГНОСТИКА ТА ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА НЕФРОПАТІЙ У ДІТЕЙ

УДК 616.61 053.2 07 084

14.01.10 педіатрія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Стоєва Тетяна Вікторівна
кандидат медичних наук, доцент

Одеса 2009 р.

ЗМІСТ

ЗМІСТ ...

2

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ..

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

11

1.1. Сучасне уявлення про фактори ризику розвитку нефропатій та можливості їх ранньої діагностики ..

11

1.2. Сучасні погляди на профілактичні заходи в дитячій нефрології.

24

РОЗДІЛ ІІ. ОБ’ЄМ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

30

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРІВ РИЗИКУ РОЗВИТКУ НЕФРОПАТІЙ У ДІТЕЙ

42

3.1. Характеристика факторів ризику розвитку нефропатій мікробно запального ґенезу (ретроспективне дослідження)

42

3.2. Характеристика факторів ризику розвитку нефропатій дисметаболічного ґенезу (ретроспективне дослідження)

58

3.3. Характеристика факторів ризику розвитку нефропатій (проспективне дослідження) .

72

3.4. Кластерний аналіз факторів ризику розвитку нефропатій у дітей ...

76

РОЗДІЛ ІV. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ НЕФРОПАТІЙ У ДІТЕЙ ЗА АНАМНЕСТИЧНИМИ ДАНИМИ

82

4.1. Визначення загальних прогностичних анамнестичних критеріїв розвитку нефропатій у дітей .

82

4.2. Визначення диференціальних діагностичних критеріїв розвитку нефропатій мікробно запального та дисметаболічного ґенезу у дітей

92

РОЗДІЛ V. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ НЕФРОПАТІЙ У ДІТЕЙ ЗА БІОХІМІЧНИМИ ТА БІОФІЗИЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ СЕЧІ

96

5.1. Біофізичні параметри сечі здорових дітей ..

96

5.2. Прогнозування розвитку нефропатій у дітей за параметрами ЛК спектрів сечі ..

103

5.3. Прогнозування розвитку нефропатій у дітей за біохімічними параметрами сечі

108

5.4. Оцінка валідності біохімічних та біофізичних методів діагностики

111

РОЗДІЛ VІ. ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА НЕФРОПАТІЙ У ДІТЕЙ ГРУПИ РИЗИКУ

115

6.1. Обґрунтовування запропонованого методу комплексної фітометаболічної профілактики розвитку нефропатій у дітей з групи ризику

115

6.2. Оцінка ефективності проведених профілактичних заходів за даними безпосереднього спостереження

122

6.3. Віддалені результати застосування фітометаболічної профілактики у дітей з групи ризику розвитку нефропатій .

126

РОЗДІЛ VII. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ

133

ВИСНОВКИ .

153

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

155

ДОДАТКИ

175

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
ГРЗ гостре респіраторне захворювання
ГР глутатіонредуктаза
ГП глутатіонпероксидаза
ДН дисметаболічна нефропатія
ДК дієнові кон’югати
ДБ діагностичний бал
ДІ довірчий інтервал
ЗАС загальний аналіз сечі
ЛКС лазерна кореляційна спектроскопія
МДА малоновий діальдегід
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПН пієлонефрит
ПНЄ перинатальна енцефалопатія
СОД супероксиддисмутаза
УЗД ультразвукове дослідження
Ф1, 2, 3, - фактор першого, другого, третього роду
ФА факторний аналіз
ФН факторне навантаження
ШКТ шлунково кишковий тракт
AR atttributable risk атрибутивний ризик
OR odds ratio відношення шансів
PAR population attributable risk популяційний атрибутивний ризик
RR relative risk відносний ризик
RRR relative risk reduction зниження відносного ризику
Se sensitivity діагностична чутливість
Sp specificity діагностична специфічність

ВСТУП

Актуальність теми
Серед хвороб дитячого віку патологія органів сечової системи займає суттєве місце, та характеризується важкістю перебігу та серйозністю прогнозу [9, 14, 18, 19, 33, 59]. Ситуація погіршується в умовах сучасного екологічного неблагополуччя, коли змін зазнають адаптаційні системи організму. В екологічно несприятливих регіонах частота нефропатій сягає 187:1000 та має тенденцію до збільшення [41, 54, 56, 60, 106, 124, 131, 154]. Змінюється семіотика, спостерігається олігосимптомний розвиток і латентний перебіг нефропатій, що призводить до ранньої хронізації захворювання. Рідко має місце повна ремісія та повне виліковування [71, 82, 143, 156, 157]. Збільшується також і кількість факторів ризику розвитку нефропатій, причому, найбільш чутливим контингентом до їх впливу, виявляється дитяче населення, як категорія зі зниженими адаптаційними можливостями [1, 17, 27, 40, 101, 186]. Доведено, що здоров’я дитини формується під комплексним впливом спадкової схильності та зовнішніх факторів, які постійно діють на організм. Для вивчення і прогнозування стану здоров’я необхідно враховувати в сукупності велику кількість факторів: біологічних, етнічних, соціально гігієнічних, соціально економічних, екологічних та інших факторів [41, 58, 60, 61, 107, 120, 126, 127, 150].
Тенденції до росту і зміни структури нефропатій диктують необхідність пошуку нових методів ранньої діагностики захворювань органів сечовидільної системи. Серед різноманітних методів дослідження сучасна медицина часто дотримується класичних підходів, але на доклінічному етапі діагностики при скрінінговому обстеженні численного дитячого контингенту необхідно використовувати в клінічній практиці високоінформативні, доступні, неінвазивні лабораторні методи діагностики, які спроможні в короткі строки, на малій кількості матеріалу виявити перші ознаки захворювання [129, 140, 145].
Найбільш інтегративною, високочутливою, чітко реагуючою на всі зміни в організмі є система гомеостазу, напрями модифікації якої залежать від природи патологічного процесу [11, 12, 43, 75, 145]. Методи індикації патологічного процесу, які використовуються в звичайній клінічній практиці, як правило, передбачають виявлення специфічних маркерів. Але при такому традиційному підході виникають певні труднощі в інтерпретації результатів з позиції інтегральної оцінки гомеостазу, оскільки практично не враховується характер міжмолекулярних взаємовідношень окремих інгредієнтів, які мають місце в нативному біологічному середовищі. В той же час, саме ці процеси і характеризують гомеостаз. Динамічне вивчення гомеостатичних змін за допомогою сучасного методу лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС), який дозволяє реєструвати субфракційний склад різних біологічних рідин, виявляється перспективним для об’єктивної та інтегративної оцінки стану здоров’я дитини, та для прогнозування характеру перебігу патологічного процесу [3, 11, 30, 43, 75, 76].
Для визначення ранніх метаболічних змін на донозологічному етапі розвитку хвороби важливим є з’ясування ролі ушкодженя ліпідного компонента мембран ниркових клітин з урахуванням високої чутливості мембранних стуктур до дії патологічних факторів [7, 10, 133, 137, 149]. Зміни в системі перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) відбиваються на загальній реактивності організму, його опірності до патогенної дії та визначають формування предпатологічних зсувів [36, 69, 74, 176]. В основі змін у процесах перкисного окислення ліпідів лежать не грубі соматичні пошкодження, а досить тонкі обмінні зміни. Вони передують появі виражених клінічних ознак пошкодження.
Сучасним напрямком профілактичної медицини є пошук та розробка об’єктивних та інформативних показників ранніх змін в організмі, впливаючи на які, можливо попередити розвиток хвороби на ранніх, донозологічних етапах [5, 78, 83, 99, 100, 101]. Для дитячої нефрології важливим є прогнозування ризику розвитку різних форм нефропатій з урахуванням високочутливих та специфічних скрінінгових методів діагностики. Наявність в арсеналі лікарів педіатрів системи критеріїв для можливості прогнозування розвитку різних форм нефропатій, виділення контингентів дітей з високим ступенем ризику виникнення цього захворювання дозволить своєчасно виявити преморбідний фон та застосувати необхідні превентивні заходи [1, 21, 34. 125, 134].
Незважаючи на сучасні досягнення у лікуванні нефропатій на сьогоднішній день, профілактична діяльність в багатьох країнах обмежена та стосується переважно вторинної профілактики. Методи первинної профілактики недосконалі та потребують різнобічного розвинення та впровадження в практичну медицину. Особливості первинної профілактики полягають у тому, що на доклінічному етапі розвитку хвороби профілактична програма повинна містити не усі можливі профілактичні методи, а комплекси безпечних, дешевих та індивідуальних (тобто з максимальною користю у конкретних випадках) профілактичних заходів. Отже, схеми первинної профілактики на сьогоднішній день в дитячій нефрології недосконалі та потребують різнобічного розвинення та впровадження в практичну медицину.

Мета дослідження. Визначення критеріїв доклінічної діагностики нефропатій у дітей на підставі найбільш інформативних клінічних і лабораторних факторів ризику та розробка схеми первинної профілактики.

Завдання дослідження:
1. Провести факторний аналіз клініко анамнестичних даних і визначити критерії ризику розвитку нефропатій у дітей.
2. Дослідити особливості процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у сечі дітей групи ризику та визначити їх інформативність в доклінічній діагностиці нефропатій у дітей.
3. Дослідити показники субфракційного складу сечі дітей з групи ризику методом ЛКС і визначити їх інформативність в доклінічній діагностиці нефропатій у дітей.
4. Розробити схему первинної профілактики нефропатій у дітей групи ризику.
5. Оцінити ефективність запропонованої схеми первинної профілактики за даними безпосередніх та віддалених результатів.

Об'єкт дослідження. особливості перебігу нефропатій у дітей на доклінічному етапі.

Предмет дослідження. клінічні характеристики донозологічної фази, фактори ризику розвитку нефропатій, показники сечового гомеостазу.

Зв'язок роботи з програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом НДР кафедри педіатрії № 2 Одеського державного медичного університету «Клініко-патогенетичне обґрунтування етапної терапії та профілактики при соматичних захворюваннях у дітей ( № держреєстрації 0105U008880)».

Методи дослідження. клінічні, біохімічні визначення концентрації продуктів ПОЛ у сечі, біофізичні визначення субфракційного складу сечі за допомогою методу ЛКС, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на підставі факторного аналізу клініко анамнестичних даних визначені найбільш значущі фактори ризику виникнення нефропатій у дітей.
Вперше показані патофізіологічні особливості доклінічної фази нефропатій у дітей у вигляді активації процесів пероксидації та субфракційних зсувів у ЛК спектрах сечі.
Розроблено діагностичний алгоритм для диференційного визначення ризику розвитку нефропатій мікробно запального та дисметаболічного ґенезу.
Вперше створено базу референтних значень ЛК спектрів сечі здорових дітей, визначено їх відмінності у різних вікових групах, що слугуватиме підґрунтям подальших наукових досліджень із застосуванням метолу ЛКС.
Визначено особливості спектральних характеристик сечі та показано діагностичні можливості методу ЛКС на доклінічному етапі розвитку нефропатій у дітей. Встановлено різноспрямованість в ЛК спектрах сечі при нефропатіях мікробно запального та дисметаболічного ґенезу.
Вперше обґрунтовано доцільність та доведено ефективність застосування курсу первинної профілактики з використанням фітометаболічної корекції у дітей на доклінічному етапі розвитку нефропатій.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено діагностичний алгоритм виявлення дітей групи ризику розвитку нефропатій на доклінічному етапі розвитку хвороби з використанням анкетно опитувального методу та лабораторного дослідження сечі, який дає змогу диференційованого підходу до прогнозування різних видів нефропатій (мікробно запального та дисметаболічного генезу).
Запропоновані діагностичні лабораторні методики для застосування на етапі доклінічної діагностики (біохімічні визначення показників дієнових кон’югатів (ДК) та малонового діальдегіду (МДА) у сечі, біофізичні визначення субфракційного складу сечі), які є нескладними, доступними та неінвазивними.
Запропоновано схему первинної фітопрофілактики нефропатій у дітей.
Розроблені діагностичні та прогностичні методики впроваджено у роботу дорожньої дитячої клінічної лікарні (Одеса), дитячої міської лікарні №2 (Одеса), дитячої міської лікарні №3 (Одеса), дитячої поліклініки №5 (Одеса) і дитячого санаторію «Зелена гірка» МОЗ України, (Одеса). Матеріали дисертації включені у навчальний процес кафедри педіатрії №2 Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є індивідуальною роботою автора. Ідея наукової роботи запропонована науковим керівником. Автором у співпраці з науковим керівником здійснено розробку основних теоретичних та практичних положень роботи, визначена мета та завдання дослідження. Самостійно проведено інформаційний і патентний пошук, аналіз наукової літератури з проблеми, обґрунтовані напрямки дослідження. Здобувач провів набір та обробку фактичного матеріалу. Всі клініко лабораторні дослідження проведені особисто автором, або при його безпосередній участі. Самостійно розроблені та опрацьовані анамнестичні анкети за якими проведено відбір дітей до групи ризику розвитку нефропатій. Розробка етапної схеми первинної фітопрофілактики розроблена у співпраці з науковим керівником. Статистична обробка результатів дослідження, їх узагальнення, інтерпретація та висновки здійснені самостійно. Особисто написані всі розділи дисертації, а також основна частина опублікованих праць. Автор провела впровадження матеріалів дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи й основні положення дисертації оприлюднені на науково практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю «Вчені майбутнього» (Одеса, 2007); на Всеукраїнській науково практичні конференції «Медична наука - 2007» (Полтава 2007); на науково практичній конференції «Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією» (Харків 2008); на ІІ Всеукраїнській науково практичній конференції «Сучасні підходи до аналізу стану здоров’я» (Луганськ 2008); на міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь медицині майбутнього» (Одеса, 2008), на засіданні асоціації педіатрів м.Одеси (2007, 2008)
Апробацію дисертаційної роботи проведено на засіданні університетської проблемної комісії «Здоров’я матері та дитини. Спадкові хвороби» Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Публікації: матеріали за темою дисертаційної роботи викладено в 12 публікаціях, з яких 5 статей у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 тез у наукових збірниках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі за допомогою вивчення клініко лабораторних факторів ризику розвитку нефропатій доведено можливість доклінічної діагностики нефропатій у дітей на підставі визначених ранніх патогенетичних механізмів. Запропоновано схему первинної профілактики нефропатій у дітей з групи ризику з використанням фітометаболічної корекції.

1. На підставі факторного аналізу та методів математичного моделювання визначено ступінь значущості факторів ризику розвитку нефропатій мікробно запального генезу у дітей. Приоритетними виявились:
- з боку батьків дитини: обтяжений спадковий анамнез з боку родичів першої лінії у вигляді ниркової патології мікробно запального генезу (OR = 8.14) та сечокам’яної хвороби (OR = 5,5); обтяжений акушерський анамнез матері у вигляді нефропатії вагітності (OR = 5,16), абортів в анамнезі (OR = 5,64);
- з боку дитини: часті ГРЗ в анамнезі (OR = 3,8), глистяні інвазії (OR = 3,25), порушення мікробіоценозу кишечнику (OR = 7,11), немотивований субфібрілітет (OR = 4,33), сінехії для дівчаток (OR = 7,23) та фімоз для хлопчиків (OR = 9,7), персистуюча мікропротеінурія (OR = 5,7), вживання неочищеної питної води (OR = 5,35).
2. На підставі факторного аналізу та методів математичного моделювання визначений ступінь значущості факторів ризику розвитку нефропатій дисметаболічного генезу у дітей. Приоритетними виявились:
- з боку батьків дитини: обтяжений спадковий анамнез з боку родичів першої лінії у вигляді ниркової патології мікробно запального генезу (OR = 6,0) та сечокам’яної хвороби (OR = 9,6), обмінної патології у вигляді цукрового діабету (OR = 5,26), ожиріння (OR = 5,1), подагри (OR = 6,15); обтяжений акушерський анамнез матері у вигляді нефропатії вагітності (OR = 6,2), пологів до зазначеного терміну (OR = 5,3); професійні шкідливості у вигляді тривалої дії хімічних чинників (OR = 4,16).
- з боку дитини: дисфункціональні розлади біліарного тракту (OR = 6,88), надлишок ваги (OR = 3,9), дизурічні явища (OR = 11,3), персистуюча кристалурія (OR = 7,47), порушення харчового (OR = 11,4) та питного режимів (OR = 6,67).
3. Виявлено активацію процесів пероксидації за показниками ДК та МДА в сечі на донозологічній стадії розвитку нефропатій у дітей. Інформативність визначення продуктів пероксидації в сечі за оперативними характеристиками становить Se = 79% , Sp = 68%.
4. На донозологічній стадії розвитку нефропатій у дітей реєструються зміни сечового гомеостазу у вигляді збільшення частки полімерноспрямованих реакцій. Диференціально значущими критеріями для групи ризику розвитку нефропатій мікробно запального генезу є збільшення частки алергійноспрямованих зсувів ЛК спектрів, для групи ризику нефропатій дисметаболічного генезу збільшення долі автоімунноспрямованих зсувів ЛК спектрів. Інформативність визначення субфракційного складу сечі методом ЛКС за оперативними характеристиками становить Se = 87%, Sp = 72%.
5. Показано, що застосування фітометаболічної корекції у первинній профілактиці розвитку нефропатій у дітей призводить до зниження процесів пероксидації та нормалізації показників субфракційного складу сечі за методом ЛКС, що свідчить про відновлення гомеостатичних показників.
6. Віддалені результати показали ефективність етапної фітометаболічної профілактики, застосування якої дозволяє підтримувати збалансованість гомеостазу та значно знизити розвиток нефропатій у дітей з групи ризику, RR = 33%, RRR = 66%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеева Т. Г. Роль индивидуального прогнозирования состояния здоровья детей раннего возраста / Т. Г. Авдеева // Российский педиатрический журнал. 1998. № 5. С.2227.
2. Александровский Ю. А. Неврозы и перекисное окисление липидов / Ю. А. Александровский, М. В. Погоровский, Г. Г. Незнамов М. : Наука, 1991. 142 с.
3. Андронов Д. Ю. Лазерна кореляційна спектроскопія крові як метод фармакологічного скринингу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.05 «Фармакологія» / Д. Ю. Андронов. Одеса, 2001. 17с.
4. Антипкін Ю. Г. Стан здоров’я дітей, що постійно мешкають в районах радіаційного контролю внаслідок аварії на ЧАЕС / Ю. Г. Антипкін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 4. С. 3132.
5. Апанасенко Г. Л. Концепция саноцентрической стратегии здравоохранения / Г. Л. Апанасенко // Журнал АМН України. 2006. Т. 12, № 2. С. 341347.
6. Аряев Н. Л. Уточнение концепции дисбактериоза кишечника / Н. Л. Аряев // Журнал АМН України. 2006. Т. 12, № 3. С. 510516.
7. Аушева Ф. Х. Развитие почек и процессы свободнорадикального окисления у новорожденных и детей раннего возраста, рожденных от матерей с неблагоприятным течением беременности / Ф. Х. Аушева, Г. М. Летифов // Педиатрия. 2007. № 6. С. 1520.
8. Бабий И. Л. Лечебное питание детей и подростков / И. Л. Бабий, Н. А. Никитина. К. : СПД Коляда О.П., 2008. 144 с.
9. Багдасарова І. В. Вплив захворювань родичів та медико соціальних факторів на виникнення нефротичного синдрому у дітей / І. В. Багдасарова, О. І. Малежик, Г. Д. Суслова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 4. С. 122122.
10.Бадалян Л. С. Состояние перекисного окисления липидов при инфекционнотоксических поражениях нервной системы у детей раннего возраста / Л. С. Бадалян, И. Т. Ильчук, А. И. Берестов // Педиатрия. 1983. № 12. С. 2325.
11.Бажора Ю. И. Лазерная корреляционная спектроскопия в медицине / Ю. И. Бажора, Л. А. Носкин. Одеса : Друк, 2002. 400 с.
12.Барабой В. А. Окислительноантиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / В. А. Барабой, Д. А. Сутковой. К.: Наукова думка, 1997. 420 с.
13.Бельмер С. В. Запоры у детей: причины и пути коррекции / С. В. Бельмер, Т. Р.Гасилина // Российский медицинский журнал 2003. № 20. С. 710.
14.Бельмер С. В. Сопоставление мочевыводящей и пищеварительной системморфофункциональные и клинические параллели / С. В. Бельмер, Т. Р. Гасилина // Российский медицинский журнал. 2003. № 20. С. 2427.
15.Бельмер С. В. Экология и продукты детского питания / С. В. Бельмер // Сonsiliummedicum. 2005. № 1. С. 13 16.
16.Біологічно активні добавки, їх актуальність, проблеми створення / С. В. Спиридонов, В. І. Чуєшов, В. М. Спиридонов, Д. І. Дмітрієвський // Фітотерапія. Часопис. 2006. № 1. С. 2325.
17.Борисова М. А. Концептуальный подход к характеристике критических периодов / М. А. Борисова // Вестник новых медицинских технологий. 2002. № 4. С. 2930.
18.Бухарин О. В. Клинико микробиологическое обоснование ранней диагностики пиелонефрита у детей / О. В. Бухарин, А. А. Вялкова, В. А. Гриценко // Российский педиатрический журнал. 2003. № 2. С. 42 47.
19.Вельтищев Ю. Е. Актуальные направления научных исследований в педиатрии / Ю. Е. Вельтищев // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2003. № 1. С. 511.
20.Вельтищев Ю. Е. О значении методов лабораторной диагностики для профилактической (превентивной) педиатрии / Ю. Е. Вельтищев, Э. А. Юрьева // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2000. № 5. С. 614.
21.Вельтищев Ю. Е. Экологически детерминированные нарушения состояния здоровья детей / Ю. Е. Вельтищев // Российский педиатрический журнал. 1999. № 3. С. 78.
22.Вельтищев Ю. Е. Экопатология детского возраста / Ю. Е. Вельтищев // Педиатрия. 1995. № 4. С. 2633.
23.Витаминноминеральные комплексы для детей : азбука эссенциальных веществ / В. М. Студеникин, Э. М. Курбайтаева, С. В. Балканская [и др.] // Лечащий врач. 2007. № 2. С. 9193.
24.Владимиров Ю. А. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах / Ю. А. Владимиров, А. И. Арчаков. М.: 1972. 423 с.
25.Владимиров Ю. А. Роль нарушений барьерной и матричной функции липидного слоя биологических мембран в патологии / Ю. А. Владимиров. М., 1985. 236 с.
26.Власов В. В. Методология создания профилактических технологий. Сообщение І / В. В. Власов // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. 2006. № 5. С. 311.
27.Власов В. В. Периодические медицинские обследования // Главный врач. 2003. № 3. С. 4452.
28.Власов В. В. Скрининг / В. В. Власов // Главный врач. 2003. № 2. С. 2335.
29.Влияние антиоксиданта на основе убихинонакудесана на активность перекисного окисления липидов и антиоксидантную защиту при пиелонефрите у детей / И. Н. Захарова, Е. Г. Обыночная, Е. В. Скоробогатова [и др.] // Педиатрия. 2005. № 4. С. 7578.
30.Возможности применения лазерной корреляционной спектроскопии в практике клиникодиагностической лаборатории / В. Л. Емануель, Л. А. Хоровська, О. И. Сазонец [та ін] // Клиническая лабораторная діагностика. 1999. № 9. С. 3536.
31.Воронцов И. М. Естественное вскармливание детей, его значение и поддержка / И. М. Воронцов, Е. М. Фатеева. СПб.: Фолиант, 1998. 272 с.
32.Врожденные пороки развития у детей и загрязнение окружающей среды / Б. Я. Резник, И. П. Минков, М. Г. Кривенькая [и др.] // Педиатрия. 1991. № 2. С. 3440.
33.Вялкова А. А. Роль факторов предрасположения в формировании хронизации тубулоинтерстициального нефрита у детей : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук.: спец. 14.01.10 Педиатрия” / А. А. Вялкова. Оренбург, 1989. 20 с.
34.Гаврилов О. І. Досвід впровадження індексу індивідуального здоров’я та паспорту здоров’я в роботу лікарівпедіатрів міської дитячої поліклініки / О. І. Гаврилов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2007. № 2. С. 4951.
35.Гельдт В. Г. Діагностика пороков мочевыделительной системы у новорожденных и грудных детей / В. Г. Гельдт, Г. И. Кузовлева // Педиатрия. 2006. № 1. С. 8794.
36.Гончарук Є. Г. Вільно радикальне окислення як універсальний неспецифічний механізм пошкоджуючої дії шкідливих чинників довкілля (огляд літератури та власних досліджень) / Є. Г. Гончарук, М. М. Коршун // Журнал АМН України. 2004. Т. 10, № 1. С. 131151.
37.Горячковский А. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике / А. Горячковский : справ. пособие. О. : Екология, 2005. 616 с.
38.Гребняк Н. Валеологические основы летнего оздоровления детей / Н. Гребняк. Донецк : НОРД пресс, 2006. 138 с.
39.Грига І. В. Лікарські рослини у фармакології: навч. посібник з фітотерапії / І. В. Грига. Ужгород, 2001. 180 с.
40.Гриценко В. А. Факторы риска развития пиелонефрита у детей / В. А. Гриценко, О. В. Бухарин, А. А. Вялкова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1999. № 6. С. 3440.
41.Динамика показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной активності при длительном воздействии эпоксидных соединений в эксперименте / В. А. Барабой, А. П. Яворовский, Л. К. Бездробная [и др.] // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1991. № 4. С. 3435.
42.Дисфункциональные расстройства билиарного тракта у детей / Н. А. Коровина, И. Н. Захарова, С. В. Шишкина, Ф. Н. Иззадуст // Лечащий врач. 2005. № 7. С. 4447.
43.Дифференциальнозначимые сдвиги в системе гомеостаза, определяемые с помощью лазерной корреляционной спектроскопии сыворотки крови, в оценке тяжести патологического процесса при заболеваниях почек у детей. Сообщение І / Н. А. Лисовая, Л. А. Носкин, В. Л. Эммануэль [и др.] // Нефрология. 2000. Т. 4, № 4. С. 2229.
44.Дичка Л. В. Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров’я населення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.01 Гігієна та професійна патологія” / Л. В. Дичка. К., 2008. 20 с.
45.Діагностика и лечение эконефропатий у детей / М. С. Игнатова, Е. А. Харина, В. В. Длин [и др.] // Российский педиатрический журнал. 1999. № 1. С. 3338.
46.Доскин В. А. Многофакторная оценка состояния здоровья детей раннего возраста / В. А. Доскин, З. С. Макарова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2006. № 6. С. 3037.
47.Дядик О. І. Помилки лабораторної діагностики у нефрологічній практиці / О. І. Дядик, Г. Г. Лункова, М. В. Хоменко // Лабораторна діагностика. 2007. - № 1. С 4752.
48.Жамбю М. Иерархический кластерный анализ и соответствия / М. Жамбю. М. : Финансы и статистика, 1988. 342 с.
49.Завьялова А. Н. Роль фактора питания в формировании хронической патологии желудочно - кишечного тракта у школьников : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.10 Педиатрия” / А. Н. Завьялова. СПб., 2008. 20 с.
50.Закономірності вільнорадикального окислення та енергетичного обміну в життєво важливих органах експериментальних тварин при тривалій поєднаній дії малих доз іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів ґрунту / М. М. Коршун, Н. А. Колесова, І. І. Ткаченко [та ін.] // Современные проблемы токсикологии. 2001. № 1. С. 3238.
51.Значение исключительно грудного вскармливания для здоровья, физического и нервнопсихического развития детей первого года жизни (на примере г.Волгоград) / Л. В. Абольян, Т. К. Бердикова, В. Е. Ломовских [и др.] // Педиатрия. 2005. № 5. С. 5357.
52.Иберла К. Факторный анализ / К. Иберла. М. : Статистика, 1980. 398 с.
53.Игнатова М. С. Актуальные проблемы нефрологии детского возраста в начале ХХІ века / М. С. Игнатова // Педиатрия. 2007. № 6. С. 613.
54.Игнатова М. С. Нефропатии у детей: современные генетические аспекты / М. С. Игнатова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2004. № 2. С. 4451.
55.Игнатова М. С. Профилактика нефропатий и предупреждение прогрессирования болезней почек у детей / М. С. Игнатова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2005. № 6. С. 37.
56.Игнатова М. С. Распространенность заболеваний органов мочевой системы у детей / М. С. Игнатова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2000. №1. С. 2429.
57.Игнатова М. С. Современные подходы к диагностике наследственных и врожденных нефропатий у детей / М. С. Игнатова // Педиатрия. 1997. № 3. С. 3335.
58.Каблукова Е. К. Роль микроглобулинов в хронизации гломерулонефрита у детей / Е. К. Каблукова, А. Смилие // Врачебная практика. 2007. № 2 (56). С. 2326.
59.Каблукова Е. К. Современные представления о факторах хронизации и прогнозирования гломерулонефрита у детей / Е. К. Каблукова, А. Смилие // Перинатологія та педіатрія. 2005. № 2. С. 2628.
60.Каблукова О. К. Зміни клітинних мембран у дітей з гострим гломерулонефритом на фоні атопічного дерматиту / О. К. Каблукова, І. С. Горовий, Т. І. Антонець // Вісник Вінницького Національного університету. 2004. № 8, № 2. С. 338341.
61.Каблукова О. К. Функціональний стан вегетативної нервової системи при хронічному пієлонефриті у дітей старшого шкільного віку / О. К. Каблукова, О. М. Акчурин // Перинатологія та педіатрія. 2007. № 2 (30). С. 9396.
62.Карімов І. З. Окисна модифікація білків і перекисне окислення ліпідів у розвитку метаболічної інтоксикації при патології / І. З. Карімов // Лабораторна діагностика. 2005. № 1. С. 713.
63.Карпенко П. О. Особливості у використанні фітопродуктів (БАДів) у клінічній практиці / П. О. Карпенко, В. В. Вознюк, Н. О. Мельничук // Фітотерапія. Часопис. 2004. № 2. С. 3134.
64.Кассараба М. М. Ураження нирок кристалами солей. Патогенез. Діагностика. Лікування / М. М. Кассараба, О. О. Добрик // Современная педиатрия. 2007. № 2. С. 8186.
65.Кельмансон И. Принципы доказательной педиатрии / И. Кельмансон. - СПб.: Фолиант, 2004. 240 с.
66.Клюева С. К. Врач общей практики и его роль в диагностике и профилактике генетических болезней. Метод родословных / С. К. Клюева, И. А. Иванов, А. Ю.Петруничев // Российский семейный врач. 2005. № 2. С. 410.
67.Копанев Ю. А. Клиническая картина аскаридоза и энтеробиоза у детей на современном этапе / Ю. А. Копанев // Лечащий врач. 2001. № 6. С. 1621.
68.Корекція ланок гомеостазу у дітей фітотерапевтичними засобами / О. М. Горленко, Г. Б. Косей, Н. Г. Мальованик, М. А. Дербак // Фітотерапія. Часопис. 2005. № 3. С. 32 37.
69.Коршун М. М. Використання малонового діальдегіду як біомаркера шкідливої дії на організм пріоритетних забруднювачів навколишнього середовища / М. М. Коршун // Український науковий медичний молодіжний журнал. 2003. № 1. С. 79 85.
70.Котлярова М. С. Особенности сочетанной патологии почек и органов пищеварения немикробной этиологии / М. С. Котлярова // Российский педиатрический журнал. 2003. № 2. С. 19 21.
71.Кранс В. М. Физическое развитие детей с почечной патологией / В. М. Кранс // Педиатрия. 2007. № 1. С. 7379.
72.Кулачковська І. Ю. Критерії формування «груп ризику» розвитку мультифакторної патології нирок у дітей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец.14.01.10 «Педіатрія» / І. Ю. Кулачковська. Львів, 2004. 17с.
73.Кундиев Ю. И. Структурный анализ формирования здоровья населения Украины в экологически неблагоприятных условиях / Ю. И. Кундиев, А. М. Нагорная, В. В. Кальниш // Журнал АМН України. Т. 9, № 1. С. 93 104.
74.Кушніренко С. В. Стан перекисного окислення ліпідів й антиоксидантної системи у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит / С. В. Кушніренко // Перинатологія та педіатрія. 2003. № 1. С. 32 35.
75.Лазерная корреляционная спектроскопия мочи : метод. рекомендации / составители : Ю. И. Бажора, Ф. И. Костев, Л. А. Носкин [и др.]. Одесса, 2000. 28 с.
76.Лисовая Н. А. Новый поход к лабораторной диагностике нарушений гомеостаза: диагностические возможности лазерной корреляционной спектроскопи в детской нефрологи / Н. А. Лисовая // Нефрология и диализ. 2001. № 1. - С. 34 39.
77.Лобода М. В. Медицинская реабилитация в педиатрии / М. В. Лобода, А. В. Зубаренко, Н. Д. Бабова. К., 2004. 236 с.
78.Лосев С. И. Роль педиатра в формировании здорового образа жизни у детей и подростков / С. И. Лосев, Т. А. Бородулина // Российский педиатрический журнал. 2006. № 2. С. 44 48.
79.Маєвська О. М. Основні помилки при виразі розмірності одиниць активності антиоксидантних ферментів та вмісту метаболітів перекисного окислення ліпідів / О. М. Маєвська // Лабораторна діагностика. 2005. № 4. С. 4952.
80.Мазуров В. И. Генетика мультифакторных заболеваний. Диагностическое и прогностическое значение эндогенных факторов риска / В. И. Мазуров, М. М. Шавловский // Медицинский академический журнал. 2006. № 1. С. 73 82.
81.Макаров В. Г. Изучение механизма антиоксидантного действия витаминов и флавоноидов / В. Г. Макаров, М. Н. Макарова, А. И. Селезнева // Вопросы питания. 2005. № 1. С. 10 13.
82.Макарова З. С. Фитотерапия в профилактической педиатрии / З. С. Макарова // Российский педиатрический журнал. 1998. № 5. С. 53 56.
83.Маковецкая Г. А. К вопросу о болезнях почек у новорожденных и детей первых месяцев жизни / Г. А. Маковецкая, Н. В. Русакова // Нефрология и диализ. 2000. № 1. С. 51 54.
84.Маковецкая Г. А. Перспективы развития профилактического направления в нефрологии / Г. А. Маковецкая, Н. В. Русакова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2003. № 3. С. 4345.
85.Малкоч А. В. Дисметаболические нефропатии у детей / А. В. Малкоч, В. А. Гаврилова // Ледащий врач. 2006. № 1. С. 3236.
86.Малкоч А. В. Мочекаменная болезнь у детей / А. В. Малкоч, С. В. Бельмер // Ледащий врач. 2005. №7. С. 1015.
87.Мартынов А. К. Структурнофункциональная организация реализации лечебных свойств энтеросорбентов / А. К. Мартынов // Эфферентная терапия. 2006. № 2. С. 1115.
88.Мендель И. Кластерный аналіз / И. Мендель. М. : Финансы и статистика, 1988. 176 с.
89.Мерикова Н. Л. Эффективность включения лечебных консервов в рацион детей, больных пиелонефритом : дис. канд.мед.наук : спец. 14.00.09 / Мерикова Нионила Леонтьевна. Одесса, 1986. 152 с.
90.Микроэкологические нарушения у детей и современные возможности эффективности их коррекции / В. В. Бережной, С. А. Крамарев, В. Ю. Мартынюк [и др.] // Здоровье женщины. 2002. № 4. С. 7992.
91.Мирошников В. М. Лекарственные растения и препараты растительного происхождения в урологии / Мирошников В. М. М.: МЕДпрессинформ, 2005. 240 с.
92.Михайлова Т. В. Состояние парциальных функций почек при дизметаболических нефропатиях у детей / Т. В. Михайлова, С. С. Винокурова // Российский педиатрический журнал. 2006. № 2. С. 3840.
93.Морфофункциональные константы детского организма : справочник / В. А. Доскин, Х. Келлер, Н. М. Мураенко, Р. В. ТонковаЯмпольская. М. : Медицина, 1997. 288 с.
94.Нежданова М. В. Диагностические возможности теста на микроальбуминурию у детей с лейкоцитурией / М. В. Нежданова, Т. В. Сергеева, Е. Ф. Московская // Нефрология и диализ. 2005. № 2. С. 153156.
95.Нетребенко О. К. Отдаленные последствия характера вскармливания детей на ранних етапах развития / О. К. Нетребенко // Педиатрия. 2005. № 5. С. 2932.
96.Неудахин Е. В. К дискуссии о конституции человека, конституциональных типах и диатезах / Е. В. Неудахин, В. В. Чемоданов // Педиатрия. 2005. № 5. С. 6067.
97.Никитина Н. А. Эффективность использования пробиотиков в комплексной терапии пиелонефрита у детей / Н. А. Никитина, И. Л. Бабий // Современная педиатрия. 2007. № 1. С. 7072.
98.Николаева Е. А. Современная диагностика митохондриальных болезней у детей / Е. А. Николаева, В. С. Сухоруков // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2007. № 4. С. 1121.
99.Новиков П. В. Основные направления профилактики врожденных и наследственных болезней у детей / П. В. Новиков // Российский вестник перинатологии и педиатрии. № 1. С. 59.
100. Новый методический подход к анализу результатов профилактического осмотра школьников / Д. Д. Панков, Т. Б. Панкова, Г. И. Берова, О. И. Натальина // Российский педиатрический журнал. 2006. № 2. С. 2529.
101. Няньковський С. Л. Формування здоров’я дітей і профілактика його порушень на підставі комп’ютерного моніторингу / С. Л. Няньковський. Львів : АВЕРС, 1997. 192 с.
102. Оксалатнокальциевый нефролитиаз в детском воздасте / Е. И Прахи, М. Ю. Реушев, С. В. Бороздун, Л. С. Эверт // Педиатрия. 2004. № 2. С. 6770.
103. Определение концентрации белка в моче у детей с обменной нефропатий, кристаллокальциевой кристаллурией / В. А. Бондаренко, Т. П. Бондарь, В. Н. Иванова [и др.] // Урология. 2005. № 2. С. 6465.
104. Оптимизация лечении и профилактики синехий малых половых губ у девочек / М. Ю. Сергиенко, Э. Б. Яковлева, Л. В. Желтоноженко [и др.] // Здоровье женщины. 2007. № 2. С. 172175.
105. Оптимизация солевого режима питания : (лекция для практических врачей) / О. А. Громова, Т. Р. Гришина, Н. Ю. Жидоморов, А. Ш. Хубутия // Репродуктивное здоровье детей и подростков. 2006. № 3. С. 8691.
106. Османов И. М. Роль тяжелых металов в формировании заболеваний органов мочевой системы / И. М. Османов // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1996. № 1. С. 3640.
107. Османов И.М. Экологически детерминированные заболевания почек у детей / И. М. Османов, В. В. Длин // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2004. № 2. С. 5254.
108. Основы нефрологии детского возраста / А. Ф. Возианов, В. Г. Майданник, В. Г. Бидный, И. В. Багдасарова. К.: Книга плюс, 2002. 348 с.
109. Пампура А. Н. Классификация и клинические проявления пищевой аллергии / А. Н. Пампура, А. И. Хавкин // Русский медицинский журнал. 2003. Т. 11, № 20. С. 2731.
110. Панина И. Г. Ультразвуковой метод исследования в диагностике патологии почек / И. Г. Панина // Терапевтический архив. 1997. № 8. С. 4347.
111. Перспективы развития профилактического направления в нефрологии / Г. А. Маковецкая, Н. В. Русакова, Л. И. Мазур [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2003. № 3. С. 4345.
112. Подходы к профилактике и реабилитации донозологических нарушений у детей и подростков / Т. Г. Перцева, В. А. Никифорова, М. Ф. Албанова [и др.] // Валеология. 2007. № 2. С. 2531.
113. Полиенко А. К. Влияние некоторых причин на распространение мочекаменной болезни в мире / А. К. Полиенко, А. А. Севостьянова, В. А. Мосеев // Урология. 2006. № 1. С. 7477.
114. Реброва О. Статистический анализ медицинских данных / О. Реброва. М. : Медиа Сфера, 2006. 305 с.
115. Резніченко Ю. Г. Вплив навколишнього середовища на стан вагітних жінок та дітей / Ю. Г. Резніченко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 1. С. 4651.
116. Результаты обследования детей, отягощенных нефропатиями / Д. В. Албегова, Е. Т. Темуриди, О. В. Малиева [и др.] // Педиатрия. 1990. № 2. С. 4043.
117. Ривкин А. М. Общий анализ мочи и его клиническая оценка / А. М. Ривкин // Российский педиатрический журнал 2007. № 4. С. 4850.
118. Роль диеты при лечении аллергических заболеваний у детей / С. Н. Денисова, И. И. Балаболкин, Т. Б. Сенцова [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2004. № 1. С. 2022.
119. Руда В. І. Клінікоепідеміологічна характеристика та особливості перебігу захворювань нирок у дітей Хмельницької області : дис. канд. Мед. Наук : спец. 14.01.10 / Руда Віра Іванівна. Вінниця, 2004. 190 с.
120.