ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГОСТРИХ БРОНХОЛЕГЕНЕВИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ У ДІТЕЙ, ІНФІКОВАНИХ CHLAMYDIAE PNEUMONIAE : ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ метаболической терапии при остром бронхолегочных заболеваниях у детей, инфицированных CHLAMYDIAE PNEUMONIAE

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Жук Людмила Анатоліївна

УДК 616.98-053.2/.5-08

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ГОСТРИХ БРОНХОЛЕГЕНЕВИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ У ДІТЕЙ, ІНФІКОВАНИХ CHLAMYDIAE PNEUMONIAE

14.01.10. ПЕДІАТРІЯ
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Траверсе Г.М.,
д.мед.н., професор

Полтава ─ 2009

ЗМІСТ
Перелік умовних позначень 3
Вступ 4-10
Розділ 1 Огляд літератури
1.1 Розповсюдженість хламідійної інфекції серед дітей, 11-23 хворих на бронхолегеневі захворювання, та особливості взаємодії з імунною системою господаря
1.2 Сучасні аспекти діагностики та лікування хламідійної 24-36 інфекції
1.3 Патогенетичне обґрунтування застосування метаболічної 36-45 терапії у дітей з бронхолегеневими захворюваннями, інфікованих хламідіями
Розділ 2 Об’єкт та методи дослідження
2.1 Обгрунтування програми досліджень та принципи 46-54 формування груп
2.2 Методи дослідження та їх обґрунтування 54-58
2.3 Статистичні методи дослідження 58-60
Розділ 3 Клініко-лабораторні особливості перебігу гострих бронхолегеневих захворювань у обстежуваних дітей
3.1 Аналіз та оцінка анамнестичних даних дітей із груп 61-69 спостереження
3.2 Клініко-лабораторний аналіз дітей із груп спостереження 69-90
Розділ 4 Порівняльна характеристика показників імунної системи у дітей з гострими бронхолегеневими захворюваннями, інфікованих Chlamydiae pneumoniae
4.1 Порівняльна характеристика показників імунітету у 91-98 дітей з гострими бронхолегеневими захворюваннями в залежності від інфікування хламідіями

4.2 Кореляційний аналіз між рівнем лейкоцитів та рівнем 99-102 субпопуляцій лімфоцитів і імуноглобулінів у крові в дітей залежно від інфікування хламідіями.
4.3 Порівняльна характеристика показників рівня ЦІК, 103-109 фагоцитозу, НСТ-тесту та ЛКБ у крові в дітей із груп спостереження на початку захворювання
4.4 Особливості метаболічного обміну в дітей з гострими 109-112 бронхолегеневими захворюваннями в залежності від інфікування хламідіями
Розділ 5 Оцінка ефективності метаболічної терапії у дітей з гострими бронхолегеневими захворюваннями, інфікованих Chlamydiae pneumoniae.
5.1 Порівняльна характеристика клінічних симптомів у дітей 113-116 із груп спостереження при виписуванні зі стаціонару
5.2 Порівняльна характеристика лабораторних показників у 116-122 дітей із груп спостереження після проведеного лікування
5.3 Ефективність використання метаболічної терапії у дітей 123-127 з гострими бронхолегеневими захворюваннями, інфікованих Chlamydiae pneumoniae

Узагальнення результатів 128-142
Висновки 143-145
Практичні рекомендації 146
Список використаних літературних джерел 147-173

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БА бронхіальна астма
БОС бронхообструктивний синдром
ГРВІ гострі респіраторні вірусні інфекції
ГРЗ гострі респіраторні захворювання
ЕТ елементарне тільце
ІЛ інтерлейкін
ІФА імуноферментний аналіз
ІФН інтерферон
ІХС ішемічна хвороба серця
ЛКБ лізосомальні катіонні білки
MHC головний комплекс гістосумісності
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
РТ ретикулярне тільце
РБ рецедивуючий бронхіт
СДГ сукцинатдегідрогеназа
ХІ хламідійна інфекція
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
CD+ - лімфоцит із відповідними поверхневими глюкопротеїдами
Сh. рn. хламідія пневмонія
Сh. trach. хламідія трахоматіс
Ig імуноглобуліни
Th Т-лімфоцити-хелпери

ВСТУП
Актуальність проблеми захворюваності на респіраторні інфекції у дітей характеризується постійно зростаючою роллю атипових (неспецифічних) збудників [62-65]. Важливими особливостями цих збудників є здатність до внутрішньоклітинного розташування в епітеліальних та макрофагальних клітинах, окрім того захворювання, що спричиняються такими агентами, стійкі до терапії β-лактамними антибіотиками. Актуальним є вивчення у дітей, хворих на респіраторні захворювання, ролі мікробно-вірусних асоціацій, в яких одним з інфекційних агентів є внутрішньоклітинні збудники, які можуть зумовлювати як дебют хвороби, так і бути причиною її загострення. Хламідії є неспецифічними біологічними стресорами. Внаслідок чого організм дитини постійно знаходиться у стані енергетичного дефіциту, а імунна система ─ у стані напруги.
За декілька останніх десятиріч у педіатрії інтенсивно розвивається метаболічний напрам, який має на меті теоретичний і прикладний аналіз обмінних процесів різноманітних рівнів у якості фундаменту або фону для багатьох хвороб [32-36]. Помірні порушення клітинної енергетики можуть не проявлятися у вигляді самостійного захворювання, але впливають на перебіг інших захворювань. Імунна відповідь пов’язана з функціональним станом лімфоцитів, про який можна судити за рівнем активності внутрішньоклітинних ферментів. Метаболічна неспроможність імунокомпетентних клітин у дітей призводить до рецидиву хвороб [44, 53].
Інтенсивне вивчення ознак хвороб клітинної енергетики дозволило зробити висновок розповсюдженість патологічних станів, які пов’язані з мітохондріальною недостатністю, не закінчується спадковими синдромами [195]. Існує багато захворювань, які включають у себе ті чи інші порушення клітинної енергетики як вторинні ланцюги патогенезу.
Залишаються відкритими питання стосовно реабілітації дітей, інфікованих Сhlamydiae pneumoniae (Сh. рn.), які часто хворіють гострими бронхолегеневими захворюваннями.
Наведені дані стали передумовою для проведення власних клінічних досліджень із метою підвищення ефективності лікувальних заходів у дітей, хворих на гострі бронхолегеневі захворювання, інфікованих Сh. рn., шляхом застосування метаболічної терапії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідної роботи кафедри педіатрії №1 з пропедевтичною педіатрією та неонатологією ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава «Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих бронхолегеневих захворювань у дітей, інфікованих Chlamydiae pneumoniae». Дана робота є фрагментом науково-дослідної теми, яка виконується на кафедрі факультетської педіатрії Луганського державного медичного університету «Вивчення характеру адаптаційних можливостей дітей під впливом стресогенних факторів в екологічно несприятливому регіоні Донбасу та шляхи корекції дизадаптаційних відхилень» (державний реєстраційний № 0104U004308 від 02.2000-2005)
Мета роботи: підвищення ефективності лікувальних заходів у дітей, хворих на гострі бронхолегеневі захворювання, інфікованих Сh. рn., шляхом застосування метаболічної терапії.
Для досягнення цієї мети були сформульовані наступні завдання:
1. Вивчити розповсюдженість інфікування Ch. pn. серед дітей, які часто хворіють на гостру бронхолегеневу патологію.
2. Визначити особливості пре- і постнатального онтогенезу у дітей, які мають інфікованість Ch. pn. та часто хворіють на гострі респіраторні інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів.
3. Оцінити клінічний перебіг гострих бронхолегеневих захворювань у дітей, інфікованих Ch. pn.
4. Оцінити особливості імунної відповіді дітей в перші дні гострих бронхолегеневих захворювань, в залежності від наявності в організмі хламідійної інфекції.
5. Дати оцінку характеру метаболічних порушень в організмі обстежених дітей шляхом вивчення показників мітохондріального ферменту СДГ та рівня сечовини крові.
6. Розробити патогенетично обгрунтований комплекс лікування гострих бронхолегеневих захворювань на фоні хламідійної інфекції, спрямований на поліпшення функціональних можливостей організму, шляхом підвищення енергетичного потенціалу клітин імунної системи; вивчити ефективність запропонованого комплексу.
Об’єкт дослідження ─ гострі бронхолегеневі захворювання у дітей, інфікованих Ch. pn.
Предмет дослідження ─ клінічні особливості перебігу гострих бронхолегеневих захворювань у дітей, інфікованих Ch. рn.; стан імунної системи та активність СДГ лімфоцитів у дітей з гострими бронхолегеневими захворюваннями в залежності від інфікування Сh. pn., ефективність лікувальних заходів з використанням метаболічної терапії у даної групи дітей.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проводили клінічні, лабораторні, біохімічні, імунологічні, цітохімічні, статистичні методи дослідження. Специфічне серологічне обстеження проводилося всім дітям із груп спостереження щодо виявлення в крові специфічних антихламідійних (Ch. pn.) імуноглобулінів класу G та M методом імуноферментного аналізу (ІФА). Застосовували діагностичні набори «ІмДі-спектр» м. Новосибірськ. Вірусна ДНК на наявність Сh. pn. також проводилася всім дітям із груп спостереження і виявлялася за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) із використанням діагностичного набору BIORON GmbH Німеччина. Матеріалом для дослідження був фарингеальний зіскоб.
Функціональний стан гуморальної ланки імунітету оцінювали за рівнем головних класів імуноглобулінів ─ Ig A, M, G. За допомогою використання наборів моноклональних антитіл (CD3, CD4, CD8, CD16, CD19) визначали вміст у крові Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-кілерів ∕ супресорів методом імунофлуоресценції, оцінюючи клітинну ланку імунітету. За співвідношенням CD4+/CD8+ визначався імунорегуляторний індекс. Оцінку активності киснезалежного метаболізму нейтрофільних гранулоцитів визначали, оцінюючи фагоцитарно-метаболічну здатність нейтрофілів (НСТ-тест), для оцінки імунокомплексних реакцій визначався рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). Для визначення кисненезалежної фагоцитарної активності нейтрофілів оцінювали рівень лізосомальтних катіоних білків (ЛКБ).
Оцінку активності метаболічних процесів вивчали за показником основного ферменту циклу Кребса СДГ лімфоцитів (у модифікації Р.П. Нарцисова та Stuart, Simpson) та рівня сечовини в крові.
Проводилося клініко-лабораторне дослідження ефективності застосування метаболічної терапії у дітей, які часто хворіли на гострі бронхолегеневі захворювання із включенням до лікування препарату Коензим композитум.
Статистичну обробку даних проводили методами математичної статистики з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m). Вірогідність відмінностей отриманих результатів (параметричні показники) для різних груп визначалася за допомогою t-критерію надійності Стьюдента. Для визначення відмінностей отриманих напівкількісних та якісних показників для різних груп розраховували непараметричний критерій UМанна-Уїтні. Для аналізу взаємозв’язків кількісних параметрів, які вивчалися, визначали коефіцієнт парної кореляції r Персона. Для визначення кореляційних взаємозв’язків напівкількісних та якісних показників також розраховували непараметричний критерій кореляції t Кандела. Обчислення проводили на персональному комп'ютері IBM PC Pentium IV із використанням програм «Statistica for Windows. Version 5.0” та "SPSS for Windows. Release 13.0».
Наукова новизна отриманих результатів.
Вперше встановлено, що гострі бронхолегеневі захворювання у дітей, інфікованих Ch. pn., перебігають на фоні енергетичної недостатності на мітохондріальному рівні, на що вказує низький рівень мітохондріального ферменту СДГ лімфоцитів та збільшення рівня сечовини в крові показника залучення до процесу анаеробного гліколізу внаслідок дефіциту енергії та розвитку гіпоксії, що потребує специфічної енерготропної корекції.
Доведено, що у дітей, інфікованих Ch. pn., у перші дні гострих бронхолегеневих захворювань спостерігається супресія макрофагальної ефекторної ланки імунітету, підвищення активності Т - клітинної ланки та цитотоксична спрямованість імунної відповіді на агресію неспецифічних збудників.
Науково обгрунтоване застосування енерготропного препарату Коензим композитум дітям, які часто хворіють на гострі бронхолегеневі захворювання, інфікованих Ch. pn.
Визначена ефективність проведення метаболічної терапії в комплексі лікувальних заходів у дітей, хворих на гострі бронхолегеневі захворювання на фоні інфікування Ch. pn. (деклараційний патент на винахід №15747/1 від 17.11.2008. «Спосіб лікування респіраторного хламідіозу у дітей»)
Практичне значення результатів. Для практики лікувально-профілактичних дитячих закладів запропоновано включати в комплекс досліджень обстеження на Ch. pn. дітей, які часто хворіють на гострі бронхолегеневі захворювання, оскільки має місце висока розповсюдженість хламідійної інфекції.
На підставі отриманих результатів дослідження рекомендовано включати метаболічну терапію із застосуванням енерготропних препаратів дітям, які часто хворіють на гострі бронхолегеневі захворювання, інфікованих Ch. pn.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою роботою здобувача. Дисертантом самостійно на основі літературних даних проведено вивчення та узагальнення сучасного стану проблеми хламідійної інфекції, визначена мета і завдання дослідження, проведений інформаційно-патентний пошук за темою дисертації, розроблена методологія досліджень. Автором проведений аналіз медичної документації дітей із груп спостереження, клінічні спостереження, здійснений аналіз результатів клініко-лабораторних досліджень. Дисертантом самостійно проведено систематизацію та математичну обробку одержаних даних; написані всі розділи дисертації, проаналізовані та узагальнені результати; сформульовані всі положення та висновки, здійснено впровадження наукових досліджень у клінічну практику. Автором підготовлені до друку статті, тези, виступи на конференціях.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичній конференції молодих учених «Медична наука 2006» (Полтава, 2006), на ІІ Національному конгресі з імунології, алергології та імунної реабілітації «Сучасні досягнення клінічної імунології й алергології» (Київ Миргород, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна нутріціологія в педіатрії. Фундаментальні і прикладні аспекти» (Полтава, 2008), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медична наука 2008» (Полтава, 2008), на міжнародній науково-практичній конференції «Внутрішньоклітинні інфекції та стан здоров’я дітей у ХХІ віці» (Донецьк, 2008), на української науково-практичної конференції «Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією» (Харків, 2009).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, із яких 5 статей ─ у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та в 5 тезах матеріалів у збірниках конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальну задачу сучасної педіатрії ─ підвищення ефективності лікувальних заходів гострих бронхолегеневих захворювань у дітей, інфікованих Ch. pn., шляхом застосування метаболічної терапії.
1. Серед дітей, які поступили на лікування до пульмонологічного відділення дитячої міської клінічної лікарні м. Полтава з гострою бронхолегеневою патологією, інфікованість Ch. pn. виявлена у 53,8% випадків.
2. Доведено, що діти, які інфіковані Ch. pn. мали низку негативних факторів, що сприяли затримці дозрівання імунної системи як в антенатальному періоді (ускладнення перебігу вагітності 74,2% проти 46,6, p<0,001), так і в постнатальному (часті захворювання на першому році життя, значне навантаження антибіотиками 82,8%, преморбідні стани: 82,8% проти 53,3% p<0,001), які призвели до подальшого ускладнення формування імунного статусу дитини та інфікуванню Ch. pn. в подальшому.
3. Гострі бронхолегеневі захворювання у дітей, інфікованих Ch. pn., характеризуються більш тривалим та тяжким перебігом. Для пневмонії характерні вогнищевість ураження, залучення до запального процесу верхніх дихальних шляхів з явищами регіонарного лімфаденіту, гепатомегалія, часті бронхообструкції; для гострого бронхіту: часте рецидивування, кашель тривалістю понад три тижні, відсутність інтоксикації, резистентність до традиційної терапії; для ГРЗ виражені катаральні прояви, лімфаденопатія, артралгії, субфебрильна температурна реакція, наявність ускладнень у вигляді отиту та синуситу.
4. При гострій бронхолегеневій патології у дітей, інфікованих Ch. pn., у перші дні захворювання спостерігається супресія макрофагальної ефекторної ланки імунітету (системи фагоцитів), що супроводжується відсутністю кореляційного взаємозв’язку між рівнем лейкоцитів та показником фагоцитарного індексу нейтрофілів (r=0,02 проти r=0,28), низьким рівнем моноцитів в крові по відношенню до групи порівняння (7,5+1,3% проти 12,2+3,5%, p<0,05), підвищеним рівнем ЦІК (0,08+0,01у.о. проти 0,05+0,01у.о, p<0,05), збільшенням нестимульованого НСТ-тесту (1,82±0,19 у.о. проти 1,6±0,02 у.о., p<0,05), який свідчить про функціональне подразнення фагоцитуючих клітин на фоні недостатньої активації системи активності лізосомальних катіонних білків (ЛКБ), відображаючих кисень незалежну фагоцитарну активність нейтрофілів.
5. У дітей, інфікованих Ch. pn., хворих на гостру бронхолегеневу патологію, в перші дні захворювання підвищується активність Т - клітинної ланки імунітету та цитотоксична спрямованість імунної відповіді на агресію неспецифічних збудників, що підтверджується підвищеним рівнем хелперів - CD4 (40,4±1,59% проти 34,9±1,14%, p<0,05), IgG (16,5±3,0г/л проти 11,29±1,84г/л, p<0,05), IgA (1,62±0,23г/л проти 1,19±0,1г/л, p<0,05) в крові та високими кореляційними взаємозв’язками між рівнем лейкоцитів крові та субпопуляціями Т- лімфоцитів та ЦІК (СD3: r=0,62 проти r=0,16 в групі порівняння, p<0,05; СD4: r=0,58 проти r=0,18, p<0,05; СD8: r=0,56 проти r=0,31, p<0,05; СD16: r=0,55 проти r=-0,09, p<0,05; ЦІК: r=0,28 проти r= -0,28 відповідно, p<0,05).
6. Гострі бронхолегеневі захворювання у дітей, інфікованих Ch. pn., перебігають на фоні енергетичної недостатності на мітохондріальному рівні, на що вказує низький рівень мітохондріального ферменту СДГ лімфоцитів крові (1,27+0,09 у.о. проти 1,46+0,03 у.о., p<0,05) та збільшення рівня сечовини в крові показника залучення до процесу анаеробного гліколізу внаслідок дефіциту енергії (5,2+0,6 г/л проти 3,41+0,7 г/л у дітей групи порівняння, р<0,05).
7. Включення метаболічної терапії із застосуванням енерготропного препарату Коензим композитум до комплексу лікувально-реабілітаційних заходів у дітей, інфікованих Ch. pn., дозволяє на 75-80% в подальшому знизити у них захворюваність на гострі бронхолегеневі захворювання, підвищити енергетичний потенціал клітин та ефективність лікування дітей з даною патологією.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для впровадження в практику охорони здоров’я рекомендується:
1. У план обстеження дітей, які часто хворіють гострими бронхолегеневими захворюваннями, доцільно включати обстеження на інфікування Ch. pn. методом імуноферментного аналізу крові (виявлення серологічних маркерів хламідійної IgM та IgG) інфекції з одночасним обстеженням фаренгеального зіскобу методом полімеразної ланцюгової реакції.
2. Дітям із серопозитивними аналізами на хламідіоз рекомендується в специфічний комплекс лікування включати метаболічну терапію енерготропним препаратом Коензим композитум, до складу якого входять кофактори (КоА, тиамін, рибофлавін, піридоксин, нікотинамід, НАД, аскорбінова кислота, сіль марганцю), субстрати ферментів циклу Кребса (цисаконтинова, лимонна, фумарова, а-кетоглутарова, яблучна та янтарні кислоти, оксалосукцинат барію, діетилоксалоацетат та піруват натрію), продукт циклу Кребса (АТФ), іони для ферментативної активності (сполучення магнію, кальцію та церію), сірковмісні сполуки (цистеін, сіра), а також розведення лікарських рослин (Pulsatilla pratensis та Beta vulgaris conditiva). Дія препарату спрямована на клітинне дихання та стимуляцію ряду ферментативних реакцій. Коензим композитум призначається дітям до 6 років по 1,0 мл внутрішньо м’язово, дітям від 6 років ─ по 2,0 мл, курсом 5 ін’єкцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ НАУКОВИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрагомович О.О. До проблеми лікування суглобового синдрому у хворих на реактивні артрити хламідійної етіології / О.О. Абрагомович, Р.К. Жураєв // Практ. Медицина. 2004. Т.2 (10). С. 6770.
2. Абрагомович О.О. Перший досвід застосування флуренізиду в комплексному лікуванні пацієнтів з реактивним артритом хламідійної етіології / О.О. Абрагомович, Р.К. Жураєв // Укр. ревматол. журн. 2004. №4 (18). С. 1415.
3. Абрагомович О.О. Розчин для лікування хворих на реактивні хламідій-асоційовані артрити з суглобовим синдромом / О.О. Абрагомович, Р.К. Жураєв // Додаток до Укр. ревма тол. журн. 2004. №3 (17). С. 23.
4. Абрагомович Л.Є. Соматичні прояви хронічної хламідійної урогенітальної інфекції: діагностика та нові принципи лікування / Л.Є. Абрагомович, Л.Й. Іваночко, Є.С. Абрагомович, О.О. Аброгомович // Практична медицина. 2006. Т. 12, № 2. С. 4258.
5. Абрагомович О.О. Хронічний хламідіоз: роль в патогенезі уражень внутрішніх органів та значення в практиці терапевта / О.О. Абрагомович, Р.К. Жураєв, І.А. Тоган // Практична медицина 2002. №3. С. 146151.
6. Абрагамович О.О. Хламідіози: їх роль в ураженні системи кровообігу та сучасні принципи лікування / О.О. Абрагомович, О.В. Нечай // Практична медицина. 2004. Т.10, №2 С. 110114.
7. Акинина М.Н. Некоторые вопросы диагностики и терапии хламидийных пневмоний у детей / М.Н. Акинина, С.В. Кузнецов // Международный медицинский журнал. 2006. № 2. С. 117119.
8. Александрова А.М. Роль макролидов в лечении респираторных инфекций / А.М. Александрова, С.В. Яковлев // Русский медицинский журнал. 2005. Т. 13, №10 С. 637641.
9. Алексеева Е.И. Принципы терапии реактивных артритов, ассоциированных с хламидийной инфекцией у детей / Е.И. Алексеева, Е.С. Жолобова, Е.Г. Чистякова, С.И. Валиевва // Вопросы современной педиатрии. 2004. Т. 3, №4. С. 2834.
10. Альбицкий В.Ю., Баранов А.А. // Часто болеющие дети. Клинико-социальные аспекты, пути оздоровления. Пермь, 2006. 86 с.
11. Багдасарова И.В. Клиническая эффективность энтеросорбции при микробно-воспалительных и иммунокомплексных заболеваниях почек у детей / И.В. Богдасарова, И.О. Осадчая, А.М. Боярская, Б.С. Штейман и др. // Здоровье ребенка. 2008. №2 (11). С. 2832.
12. Багнюк В.М. Умовно патогенні інфекції: як їм протидіяти / В.М. Багнюк // Вісник НАН України. 2006. № 4. С. 5263.
13. Басинкевич А.Б. Роль хламидийной, микоплазменной и цитомегаловирусной инфекции в развитии ишемической болезни сердца / А.Б. Басинкевич, Р.М. Шахнович, В.Р. Мартынова // Кардіологія. 2003. №11. С. 49.
14. Безруков Л.О. Зміни антиоксидантного статусу у дітей з частими епізодами гострих респіраторних захворювань / Л.О. Безруков, Н.К. Богуцька, В.С. Хільчевська // Український медичний альманах. 2008. Т. 11, №2. С. 199. 201.
15. Белоусова И.С. Обоснование и эффективность применения L-карнитина в лечении детей с гиперактивным мочевым пузырем / И.С. Білоусова, Е.Л. Вишневский, В.С. Сухоруков, Е.И. Шабельникова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2004. № 1. С. 5155.
16. Беркало Л.В. Посібник з експериментально-клінічних досліджень в фармакології, біології та медицини / Л.В. Беркало, О.В. Бобович, Н.О. Боброва, О.О. Гейко та ін. // За ред. І.П. Кайдашева, В.М. Соколенко, О.В. Катрушова. Полтава.: УМСА, 1996. 271 с.
17. Бойко В.В. Хламидиоз верхних отделов пищеварительного канала /В.В. Бойко, И.А. Криворучко, Л.А. Бойко, В.В.Макаров // Лікарська справа. 2002. №7. С. 5961.
18. Болотова Н.В. Особенности формирования метаболического синдрома у детей и подростков / Н.В. Болотова, С.В. Лазебникова, А.П. Аверьянов // Педиатрия. 2007. Т. 86, № 3. С. 3539.
19. Брязгунов И.П. Длительные субфебрилитеты у детей (клиника, этиология, патогенез и лечение). 2-е изд. МИА, 2008. 240 с.
20. Васильев М.М. Хламидийная инфекция. Проблема антибиотикорезистентности / М.М. Васильєв, Н.В. Николаева // Вестник дерматологии и венерологии. 2003. №3. С. 1821.
21. Виноград Н.О. Сучасний стан проблеми хламідіозів / Н.О. Виноград, О.Р. Ковальська // AML VIV. 2003. №1. С. 110113.
22. Вишнякова Л.А. Иммуносеродиагностика острой пневмококковой и хламидийной инфекции при эпидемическом подъеме внебольничной пневмонии у детей в Санкт-Петербурге в 1998-2001 гг. / Л.А. Вишнякова, М.А. Никитина, С.И. Петрова, С.П. Выдумкина // Журнал микробиологии. 2004. №3. С. 6973.
23. Волковинська Т.В. Оцінка рівнів артеріального тиску, факторів кардіоваскулярного ризику і маркерів запалення у чоловіків молодого віку з різними варіантами внутрішньоклітинної інфекції / Т.В. Волковинська // Одеський медичний журнал. 2006. №5 (97) С. 2224.
24. Волосовець О.П. Лікування і діагностика бронхо-обструктивного синдрому у дітей, асоційованого з атиповими збудниками / О.П. Волосовець, М.П. Прохорова // Інфекційні хвороби. 2002. №2. С. 2327.
25. Волосовець О.П. Цитоморфометрична оцінка лімфоцитів периферичної крові у дітей з алергічним ринітом / О.П. Волосовець, М.А. Волошин, С.В. Насіковська // Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2005. Т. 2, № 2. С. 8689.
26. Галінська В.М. Вплив інфікування Сhlamydia pneumoniae на перебіг бронхіальної астми / В.М. Галінська, Ю. Мостовий // Ліки України. 2005, листопад. С. 104105.
27. Гончарук С.Ф. Частота обнаружения MYCOPLASMA PN. и CHLAMYDIA SP. у больных бронхиальной астмой детей с помощью праймерзависимой полимеразной цепной реакции / С.Ф. Гончарук, В.П. Петрашевич, И.П. Матвеева, Л.Р. Михайленко // Буковинський медичний вісник. 2004. Т.8. №3. С. 7577.
28. Гранитов В.М. Хламидиозы. Учебное пособие. М., 2002. 192 с.
29. Гублер Е.В. Вычислительные методы распознавания патологических процессов. Л.: Медицина, 1970. 319 с.
30. Данилина В.А. Особенности течения внебольничной пневмонии с наличием IgM антител к Chlamydia pneumonia / В.А. Данилина, А.М. Егоров, Л.И. Дворецкий, Н.С. Кривицкая и др. // Инфекции и антимикробная терапия. 2006. Т. 7, № 4. С. 19.
31. Доскин В.А. Морфофункциональные константы детского организма / В.А. До скин, Х. Келлер, Н.М. Мураенко, Р.В. Тонкова-Ямпольская // Справ очник. М.: Медицина, 1997. 288 с.
32. Драник Г.Н. Клиническая иммунология и алергологія: Учебное пособие. Одеса: Астропринт, 1999. 604 с.
33. Єршова И.Б. Проблема часто и длительно болеющих детей и методы оптимизации их лечения / И.Б. Єршова, Т.В. Ширина, В.И. Ткаченко, Е.В. Чернова и др. // Здоровье ребенка. 2008. №2 (11). С. 5961.
34. Жураєв Р.К. Хронічний хламідіоз: роль в патогенезі артропатій / Р.К. Жураєв, А.В. Дорощук // Тези доповідей університетської студентської наукової конференції. Львів. 2002. С. 105106.
35. Зайцева О.В. «Новая» хламидийная инфекция / О.В. Зайцева, А.Ю. Щербакова, Г.А. Cамсыгина // Медицина сегодня. 2002. №11. С. 115118.
36. Зайцева О.В. Новая хламидийная инфекция: новый взгляд на проблему / О.В. Зайцева, А.Ю. Щербакова, Г.А. Самсыгина // Тер. Архив. 2001. №11. С. 3539.
37. Зайцева О.В. Часто болеющие дети: некоторые аспекты профилактики и лечения / О.В. Зайцева // Педиатрия. Consilium Medicum. 2004. (додаток 3) С. 36.
38. Захарова И.Н. Влияние антиоксиданта на основе убихинона кудесана на активность перикисного окисления липидов и антиоксидантную защиту при пиелонефрите у детей / И.Н. Захарова, Е.Г. Обыночная, Е.В. Скоробогатова, О.А. Малашина // Педиатрия. 2005. № 4. С. 7578.
39. Иванова В.В. Особенности биохимических изменений в клетках и плазме крови у детей с ОРВИ и бактериальными пневмониями / В.В. Иванова, Л.В. Говорова, О.В. Тихомирова, А.С. Кветная и др. // Педиатрия. 2005. №5. С. 3843.
40. Іванусь С.Г. Діагностика мітохондріальної дисфункції у дітей з хронічними бронхолегеневими захворюваннями / С.Г. Іванусь, К.Д. Дука // Таврический медико-биологический вестник. 2008. Т. 11. С.85.
41. Іванусь С.Г. Стан енергетичного обміну у дітей з хронічними захворюваннями бронхолегеневої системи / С.Г. Іванусь, К.Д. Дука // Таврический медико-биологический вестник. 2008. Т. 11. С.8485.
42. Измайлова Т.Д. Митохондриальная активность популяций лимфоцитов у здоровых детей дошкольного и раннего школьного возраста / Т.Д. Ізмайлова, Т.В. Радыгина, С.В. Петричук, О.А. Гаджиева и др. // Российский педиатрический журнал. 2007. №1. С. 1114.
43. Измайлова Т.Д. Цитохимическая морфометрия лимфоцитов в оценке адаптации детей с перинатальными поражениями ЦНС / Т.Д. Ізмайлова, С.В. Петричук, В.А. Агейкин, Е.Ю. Кузнецова и др. // Российский педиатрический журнал. 2004. №4. С. 47.
44. Казакова Л.М. Хламідії і ураження дихальної системи у дітей / Л.М. Казакова, А.М. Антошкіна // Медицина залізничного транспорту України. 2004. №1. С. 8690.
45. Казмирчук В.Е. Интерпретация данных общего анализа крови при выявлении иммунозависимой патологии / В.Е. Казмирчук, Д.В. Мальцев // Doctor. 2006. №6. С.712.
46. Капустина Е.Ю. Биоэнергетическая активность популяций лимфоцитов у детей с бронхиальной астмой / Е.Ю. Капустина, И.И. Балаболкин, С.В. Петричук // Аллергология и иммунология в педиатрии. 2006. №2. 3(9) С. 73.
47. Капустина Е.Ю. Митохондриальная активность популяций лимфоцитов у детей с атопическим дерматитом / Е.Ю. Капустина, Т.Д. Измайлова, Т.В. Радыгина, И.И. Балаболкин и др. // Педиатрическая фармакология. 2006. № 3. С. 48 49.
48. Капустина Е.Ю. Применение различных ингаляционных форм формотерола при бронхиальной астме у детей и его влияние на энергетический метаболизм лимфоцитов / Е.Ю. Капустина, И.В. Писарева, И.И. Балаболкин, С.В. Петричук // Вопр. совр. педиатрии. 2006. Т.5, № 1. С. 243 244.
49. Капустина Е.Ю. Функциональная активность митохондрий лимфоцитов у детей с аллергическими заболеваниями / Е.Ю. Капустина, И.В. Писарева, И.И. Балаболкин, С.В. Петричук и др. // Вопр. совр. педиатрии. 2004. Т.3, Прил.3. С. 183.
50. Клиническая иммунология: Руководство для врачей / Под ред. акад. РАМН Е.И. Соколова М.: Медицина, 1998. 272 с.
51. Ключников С.О. Β-каротин при метаболической коррекции у часто болеющих детей / С.О. Ключников // Русский медицинский журнал. 2006. Т. 14, №1. С. 1011.
52. Ключников С.О. Применение кудесана (Коенима Q10) у часто болеющих детей / С.О. Ключников, Е.С. Гнетнева, Т.Н. Накостенко, В.С. Сухоруков // Педиатрия. 2007. Т.86, № 2. С. 8083.
53. Ключников С.О. Часто болеющие дети. Лекции по педиатрии. Болезни органов дыхания. Том.5. Под ред. В.Ф. Демина, С.О. Ключникова, Г.А. Самсыгиной, О.В. Зайцевой Москва, 2005. С. 250269.
54. Коваленко В.М. Ревматоидный артрит. Диагностика и лечение / Н.М. Шуба, Л.Б. Шолохова, О.П. Борткевич. К.: МОРИОН, 2001. с. 272.
55. Кокс Д., Снелл Э. Прикладная статистика. Принципы и примеры. М., Мир, 1984. 200с.
56. Костенко А.В. Особливості оксидантно-прооксидантного балансу та енергетичного метаболізму у здорових дітей молодшого шкільного віку / А.В. Костенко, К.В. Несвітайлова, Л.В. Квашніна, В.В. Матвійчук // Современная педиатрия. 2007. №4. С. 148152.
57. Кравцова Л.А, Школьникова М.А, Калинин Л.А. Антигипоксанты в практике детского кардиолога-артримолога: метод. Рекомендации. М., 2008. 24 с.
58. Крамарев С.А. Возможности коррекции астенического синдрома при хронической вирусной инфекции Эпштейна-Барр / С.А. Крамарев, О.В. Выговская, Л.А. Палатная //Здоров’я України. 2008. №3 (184). С. 6263.
59. Кубанова К.К. Современные подходы к диагностике и терапии латентной хламидийной инфекции / К.К. Кубанова, М.М. Васильев, В.Н. Говорун В.М. // Вестник дерматологии и венерологии. 2004. №3. С. 610.
60. Кутова В.В. Роль серологічних методів дослідження у діагностиці хламідійних уражень у дітей / В.В. Кутова, О.В. Гоголєва, В.В. Гончаренко // Дерматологія та венерологія. 2005. №2 (28). С. 6062.
61. Лайко А.А. Лікування дітей, хворих на хронічний верхньощелепний синуїт, що був спричинений хламідійно-бактеріальною асоціацією / А.А. Лайко, О.Ю. Бредун // Современная педиатрия. 2005. № 2 (7). С. 6167.
62. Леонтьева И.В. Митохондриальная дисфункция при кардиомиопатия у детей. Лекции по педиатрии. Том.4. Под ред. В.Ф. Демина, С.О. Ключникова, Н.П. Котлуковой Москва, 2004. С. 398413.
63. Лобзин Ю.В. Хламидийные инфекции: руководство для врачей / Ю. В. Лобзин, Ю. И. Ляшенко, А. Л. Позняк. СПб : ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2003. 400 с.
64. Лукьянов С.В. Макролиды в терапии внебольничных инфекций дыхательных путей / С.В. Лук’янов // Пульмонология (приложение к consilium medicum. 2006. Т. 7, № 1. С. 18.
65. Мавров Г.И. Новый антибиотик гатифлоксацин в лечении смешанных хламидийно-бактериальных инфекций / Г.И. Мавров, Г.П. Чинов // Дерматологія та венерологія. 2005. № 1 (27). C. 7177.
66. Мавров Г.И. Опыт применения индуктора интерферона кагоцела в терапии хламидиоза / Г.И. Мавров, Г.П. Чинов // Дерматологія та венерологія. 2005. №2 (28). С. 7780.
67. Мавров Г.И. Современное состояние проблемы хламидийной инфекции / Г.И. Мавров // Международный медицинский журнал. 2003. №3. С. 101105.
68. Мавров Г.И. Хламидийная инфекция: активное иучение проблемы / Г.И. Мавров // Дерматологія та венерологія. 2001. №2. С. 49.
69. Майданник В.Г. Порушення мітохондріального дихання у дітей з вегетативними дисфункціями / В.Г. Майданник, М.В. Хайтович, А.П. Бурлака, Є.П. Сидорік та ін. // Журнал АМН України. 2006. Т.12, № 4. С. 750756.
70. Марушко Ю.В. Клінічна характеристика та особливості діагностики захворювань, спричинених CHLAMYDOPHILA PNEUMONIAE у дітей / Ю.В. Марушко, Д.Г. Десятник, Т.В. Марушко // Педіатрія. 2003. №4. С.5155.
71. Марушко Ю.В. Клиническая характеристика и особенности диагностики пневмоний, вызванных атипичными возбудителями, у детей / Ю.В. Марушко, Д.Г. Десятник // Современная педиатрия. 2004. №1 (2). С. 3740.
72. Марушко Ю.В. Особливості сучасної діагностики захворювань, спричинених бактеріями роду Chlamydia / Ю.В. Марушко, Д.Г. Десятник, Н.Г. Бичкова, Т.В. Марушко и др. // Лікарська справа. 2002. №7. С. 36.
73. Марушко Ю.В. Сучасний стан проблеми діагностики та особливості терапевтичної тактики при хламідійних респіраторних ураженнях у дітей / Ю.В. Марушко, Д.Г. Десятник // Здоров’я України. 2008. №4 (1) С. 3738.
74. Марушко Ю.В. Сучаснi аспекти дiагносики та терапiї респіраторних захворювань, спричиненних Chlamydophila pneumoniae у детей. / Ю.В. Марушко, С.О. Крамарев, Д.Г. Десятник // Методичні рекомендації. Київ, 2005.
75. Меркурьева А.В. Комплексная гистологическая диагностика полисистемной митохондриальной недостаточности / А.В. Меркурьева, В.С. Сухоруков, А.В. Смирнов // Вестник РУДН. 2003. №5 (24). С. 5053.
76. Мизерницкий Ю.Л. Иммунокоррекция в комплексной терапии респираторных заболеваний / Ю.Л. Мизерницкий, И.М.Мельникова, В.И.Марушков // Пульмонология. 2007. №1. С. 1719.
77. Мокія-Сербія С.О. Вплив фармакологічних імунокоректорів на показники системного імунітету при персистенції збудників у дітей, хворих на бронхіальну астму, що одержують базисну терапію / С.О. Мокія-Сербия, Т.В. Литвинова // Современня педиатрия. 2006. № 1 (4). С. 28