СТРУКТУРНО – ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЯ У ДІТЕЙ ІЗ СИСТЕМНОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ : СТРУКТУРНО - ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ СЕРДЦА У ДЕТЕЙ С системной дисплазией соединительной ткани

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВʼЯ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

АПАНАСЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
УДК 616.12-008.3-07-053.4/.5:616-018.2-007.1

СТРУКТУРНО ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЯ У ДІТЕЙ ІЗ СИСТЕМНОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Савво Володимир Михайлович
кандидат медичних наук,
доцент

ХАРКІВ 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....5
ВСТУП..7
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. СУЧАСНІ АСПЕКТИ СИСТЕМНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ..12
1.1. Дисплазія сполучної тканини, загальні положення.....12
1.2. Морфологічна характеристика синдрому дисплазії сполучної тканини серця.16
1.3. Функціональні особливості серця у пацієнтів з синдромом дисплазії сполучної тканини: порушення серцевого ритму та провідності...25
1.4. Особливості вегетативної регуляції у дітей з сполучнотканинною дисплазією серця.33
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.....38
2.1. Характеристика груп спостереження...38
2.2. Характеристика методів дослідження..40
2.3. Математичний аналіз результатів досліджень....46
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ СИНДРОМУ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ СЕРЦЯ У ДІТЕЙ47
3.1. Клінічна характеристика різних варіантів синдрому дисплазії сполучної тканини серця у дітей47
3.2. Зміни показників метаболізму сполучної тканини у дітей із сполучнотканининною дисплазією..60
РОЗДІЛ 4. МОРФО ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЯ У ДІТЕЙ ІЗ СИСТЕМНОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ.....65
4.1. Загальна характеристика малих аномалій розвитку серця у дітей із системною дисплазією сполучної тканини65
4.2. Структурно функціональні варіанти змін мітрального клапана при сполучнотканинній дисплазії серця69
4.3. Морфологічна характеристика аномально розташованих хорд лівого шлуночка та інших аномалій розвитку серця.77
РОЗДІЛ 5. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ З СИНДРОМОМ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ СЕРЦЯ....83
5.1. Особливості біоелектричної активності серця у дітей груп спостереження за даними ЕКГ....83
5.2. Вивчення особливостей серцевого ритму у дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця шляхом холтерівського моніторування електрокардіограми...85
5.3. Оцінка частоти серцевих скорочень і циркадного ритму серцевої діяльності у дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця107
5.4. Оцінка інтервалу Q-T та сегменту ST у дітей з синдромом дисплазії сполучної тканини серця при добовому моніторуванні ЕКГ......112
РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ........116
6.1. Клінічні ознаки вегетативної дисфункції у дітей з синдромом дисплазії сполучної тканини серця....116
6.2. Параметри вегетативного гомеостазу у дітей з синдромом дисплазії сполучної тканини серця118
6.3. Особливості показників варіабельності серцевого ритму у дітей з сполучнотканинною дисплазією серця.124
РОЗДІЛ 7. ПРОГНОЗУВАННЯ ПОРУШЕНЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ СЕРЦЯ..129
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ...135
ВИСНОВКИ.....145
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.....146
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...147

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМо амплітуда моди
АРХ ЛШ аномально розташовані хорди лівого шлуночка
АТ артеріальний тиск
ВВТ вихідний вегетативний тонус
ВЗ вегетативне забезпечення
ВНС вегетативна нервова система
ВР вегетативна реактивність
ВРС варіабельність ритму серця
ДСТ дисплазія сполучної тканини
ЕКГ електрокардіографія
ЕхоКГ ехокардіографія
І інформативність показників
ІН індекс напруження
КОП кліноортостатична проба
МАРС малі аномалії розвитку серця
МД міксоматозна дегенерація
Мо мода
МР мітральна регургітація
НДСТ недиференційована дисплазія сполучної тканини
ПК прогностичний коефіцієнт
ПМК пролапс мітрального клапана
ПРСП порушення ритму серця та провідності
ПТК пролапс трикуспідального клапана
СДСТС синдром дисплазії сполучної тканини серця
СРРШ синдром ранньої реполяризації шлуночків
ССС серцево-судинна система
ХМ ЕКГ холтерівське моніторування ЕКГ
ЦІ циркадний індекс
ЧСС частота серцевих скорочень
EF фракція викиду
FS фракція укорочення
ΔХ варіаційний розмах
SDNN стандартне відхилення величин інтервалів NN
SDANN стандартне відхилення величин середніх інтервалів NN
SDNNi середнє значення стандартних відхилень інтервалів NN
RMSSD квадратний корінь із середнього значення квадратів різниці величин послідовних пар інтервалів NN
pNN50 відсоток кількості пар послідовних інтервалів NN, які розрізняються більш, ніж на 50 мсек, від загальної кількості послідовних пар інтервалів NN

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасній педіатрії особлива увага приділяється системній дисплазії сполучної тканини, яка розглядається як фон, що визначає особливості перебігу асоційованої патології з тенденцією до частого рецидування і хронізації, меншою ефективністю традиційних схем лікування [1, 2, 3, 4, 5]. Недиференційовані форми ДСТ достатньо широко розповсюджені в популяції, з частотою за даними різних авторів від 14 до 85% [6, 7, 8].
Найбільший інтерес спеціалістів викликає синдром дисплазії сполучної тканини серця. Це пов'язано як зі збільшенням його частоти у дитячій популяції, поліпшенням діагностики завдяки впровадженню ультразвукового дослідження, так і з ризиком розвитку ускладнень. Приводяться дані про такі ускладнення, як важка мітральна регургітація, інфекційний ендокардит, тромбоемболія з міксоматозно змінених стулок клапана, порушення ритму і провідності серця та раптова смерть, що й визначає прогноз захворювання [9, 10, 11, 12, 13].
Незважаючи на інтенсивне вивчення стану структур й основних функцій серця при різних мікроаномаліях, залишаються суперечливими дані щодо їх клінічного та прогностичного значення, особливо у дітей молодшого віку. Зокрема, малі аномалії розвитку серця можуть бути морфологічною основою порушень серцевого ритму та провідності [14, 15, 16, 17].
Аритмії є частою причиною смерті пацієнтів з сполучнотканинною дисплазією, а сприяють їх виникненню порушення вегетативної регуляції серцевої діяльності [18, 19, 20]. Зміни вегетативної іннервації часто супроводжують дисплазію сполучної тканини [21, 22, 23], тому вивчення її стану також може бути використано для виявлення осіб з підвищеним ризиком виникнення порушень серцевого ритму.
Інтерес до проблеми дисплазії сполучної тканини пов’язаний, з одного боку, з тим, що необхідно прогнозування, раннє виявлення і первинна профілактика цієї патології з формуванням груп підвищеного ризику захворювання. З іншого боку, загальновідома можливість трансформації функціональних порушень у дітей у життєзагрожуючі аритмії у зрілому віці.
Таким чином, вищевикладений стан проблеми визначив ціль та задачі даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи «Стан сполучної тканини та особливості її реакції в умовах патології» Харківської медичної академії післядипломної освіти (державний реєстраційний номер 0103U004137).
Мета і задачі дослідження.
Мета дослідження: удосконалення ранньої діагностики та прогнозування серцево-судинних порушень у дітей із системною дисплазією сполучної тканини на основі поглибленого вивчення структурно-функціональних особливостей серця, біохімічних маркерів обміну сполучної тканини, вегетативного статусу, розробки прогностичних критеріїв перебігу аритмій.
Задачі дослідження:
1. Вивчити особливості клінічних проявів серцево-судинних порушень у дітей із системною дисплазією сполучної тканини.
2. Визначити морфофункціональні особливості серця у даного контингенту пацієнтів шляхом проведення ехокардіографічного дослідження.
3. Встановити особливості і характер порушень серцевого ритму та провідності у дітей з урахуванням ступеня проявів сполучнотканинної дисплазії серця.
4. Розробити прогностичні критерії перебігу порушень серцевого ритму та провідності у дітей із системною дисплазією сполучної тканини.

Об’єкт дослідження: зміни клапанного та підклапанного апарату серця у дітей із системною дисплазією сполучної тканини.
Предмет дослідження: порушення серцевого ритму та провідності у дітей із системною дисплазією сполучної тканини.
Наукова новизна роботи.
Вперше визначено вплив пролапса мітрального клапана, аномально розташованих хорд лівого шлуночка та їх поєднання на виникнення аритмій серця у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, характер зв’язку між окремими формами малих аномалій розвитку серця та активними гетеротопними порушеннями серцевого ритму з урахуванням їх клінічної значущості.
Доповнено дані, що характеризують особливості клінічних проявів мікроаномалій серця з урахуванням ступеня дисплазії сполучної тканини, віку та статі пацієнтів.
Узагальнено дані щодо спектру та особливостей морфологічних змін структур серця диспластичного ґенезу у дітей.
Удосконалено критерії прогнозування аритмій у дітей із сполучнотканинною дисплазією з урахуванням різних сполучень малих структурних аномалій серця.
Практичне значення отриманих результатів.
Доведена доцільність використання загальноприйнятого переліку показань до проведення холтерівського моніторування електрокардіограми у дітей із системною дисплазією сполучної тканини на підставі отриманих даних про характер зв’язку між структурними змінами серця диспластичного ґенезу та порушеннями серцевого ритму.
Розроблено алгоритм прогнозування порушень ритму серця та провідності у дітей із сполучнотканинною дисплазією серця на основі аналізу результатів клінічного та ехокардіографічного обстеження, показників варіабельності ритму серця та ритмокардіографії, біохімічних маркерів обміну сполучної тканини.
Впровадження результатів дослідження.
Основні результати дослідження впроваджено в роботу Харківського обласного дитячого кардіологічного центру, Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні, Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні, обласної дитячої клінічної лікарні м. Донецьк, дитячого територіального медичного об’єднання м. Євпаторія.
Результати роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі педіатрії Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Особистий внесок здобувача.
Дисертаційна робота є самостійною працею автора. Здобувач самостійно виконала аналіз сучасної вітчизняної та іноземної літератури з проблеми, що вивчалася, зробила патентно-інформаційний пошук. Автор самостійно проводила клінічне обстеження хворих, холтерівське моніторування ЕКГ, досліджувала вегетативний гомеостаз, аналізувала електрокардіограми та моніторограми. Проводила набір матеріалу для біохімічного дослідження з дотримуванням етичних норм відносно дітей та їх батьків. Дисертантом проведено статистичну обробку отриманих результатів, їх систематизацію та аналіз. Самостійно написано глави дисертації, сформульовано основні положення та висновки, запропоновано практичні рекомендації. Автор підготувала наукові дані до публікації у фахових журналах та апробації на науково-практичних конференціях.
Апробація результатів дисертації.
Апробація роботи проведена на міжкафедральному засіданні співробітників кафедри педіатрії і кафедри дитячої фтизіатрії та пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедри пропедевтики педіатрії №1 Харківського національного медичного університету, відділу кардіоревматології державної установи «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України».
Основні положення дисертації були висвітлені та обговорені на науково-практичній конференції молодих вчених Медична наука: сучасні досягнення та інновації” (м. Харків, 2007 р.), XI, XII міжнародних медичних конгресах студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, 2007 р., 2008 р.), VI, VII Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (м. Євпаторія, 2007 р., 2008 р.), міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання сучасної медицини» (м. Харків, 2008 р), міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Сучасні досягнення теоретичної та практичної медицини» (м. Суми, 2008 р.), VI науково-практичній конференції «Науковий потенціал молоді прогрес медицини майбутнього» (Ужгород, 2008 р.).
Публікації за темою дисертації.
Основні положення дисертації викладено в 20 наукових працях, з них 3 статті у наукових виданнях, зареєстрованих у ВАК України як фахові і 17 тези доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та вирішення наукової задачі: удосконалення ранньої діагностики та прогнозування серцево-судинних порушень у дітей із системною дисплазією сполучної тканини на основі поглибленого вивчення структурно-функціональних особливостей серця, біохімічних маркерів обміну сполучної тканини, вегетативного статусу, розробки прогностичних критеріїв перебігу аритмій.
2. У дітей із системною дисплазією сполучної тканини клінічні прояви серцевих порушень не мають специфічного характеру та не залежать від ступеню виразності фенотипічних ознак і форми малих аномалій розвитку серця. Серед мікроаномалій серця найчастішими є пролапс мітрального клапана мінімального ступеня без ознак мітральної регургітації та одиночні аномальні хорди з поперечним розташуванням у апікальному відділі порожнини лівого шлуночка.
3. У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку малі структурні аномалії серця, як правило, не супроводжуються розвитком мітральної регургітації, порушеннями внутрішньосерцевої та загальної гемодинаміки.
4. Пролапс мітрального клапана, аномально розташовані хорди лівого шлуночка та їх поєднання, наявність мітральної регургітації не впливають на частоту і характер порушень серцевого ритму та провідності у дітей із системною дисплазією сполучної тканини.
5. Факторами ризику розвитку прогностично несприятливих аритмій у дітей із дисплазією сполучної тканини серця є скарги на запаморочення, вихідний вегетативний тонус у вигляді симпатикотонії та гіперсимпатикотонії, асимпатикотонічна вегетативна реактивність, зниження показників варіабельності ритму серця (SDNNi, SDNN, RMSSD), погранично вузька аорта.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. В обстеженні пацієнтів із системною дисплазією сполучної тканини при наявності скарг, що можуть бути наслідком аритмій, а саме епізодів серцебиття, запаморочення, пресинкопе і синкопе, кардіалгій, необхідно використовувати холтерівське моніторування електрокардіограми, що має високу діагностичну цінність для виявлення порушень серцевого ритму та провідності.
2. Для прогнозування перебігу аритмій, крім клінічних та ехокардіографічних показників, необхідно аналізувати також зміни показників варіабельності ритму серця та ритмокардіографії.
3. У дітей з кардіальними проявами системної дисплазії сполучної тканини необхідно використовувати розроблений алгоритм прогнозування аритмій. При наявності ризику виникнення прогностично несприятливих порушень серцевого ритму діти потребують динамічного спостереження лікарями з опрацюванням індивідуальних схем нагляду та оздоровчих методів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Омельченко Л.И. Дисплазия соединительной ткани у детей / Л.И. Омельченко, В.Б. Николаенко // Doctor. 2004. № 1. C. 4447.
2. Лечение и профилактика осложнений при отдельных вариантах дисплазии соединительной ткани у подростков / Л.Ф. Богмат, И.С. Лебец, Е.Л. Ахназарянц [и др.] // Современная педиатрия. 2005. № 1. С. 147150.
3. Нечаева Г.И. Дисплазия соединительной ткани: распространенность, фенотипические признаки, ассоциация с другими заболеваниями / Г.И. Нечаева, И.В. Викторова, И.В. Друк // Врач. 2006. № 1. С. 1923.
4. Кадурина Т.И. Наследственные коллагенопатии (клиника, диагностика, лечение и диспансеризация) / Т.И. Кадурина. СПб.: «Невский диалект», 2000. 271 с.
5. Grahame R. Heritable disorders of connective tissue / R. Grahame // Baillieres Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. 2000. Vol. 14, № 2. P. 345361.
6. Земцовский Э.В. Соединительнотканные дисплазии сердца / Э.В. Земцовский. СПб: ТОО Политекс - Норд - Вест, 1998. 96 с.
7. Дисплазия соединительной ткани: основные клинические синдромы, формулировка диагноза, лечение / Г.И. Нечаева, В.М. Яковлев, В.П. Конев [и др.] // Лечащий врач. 2008. № 2. С. 4852.
8. Sakai L.Y. A report on the 3rd Workshop on Heritable Disorders of Connective Tissue / L.Y. Sakai, P.H. Byers, F. Ramirez // Matrix Biol. 2002. Vol. 21, № 1. P. 713.
9. Кнышов Г.В. Тромбоэмболические осложнения у пациентов с ишемической болезнью сердца в сочетании с патологией митрального клапана / Г.В. Кнышов, А.А. Крикунов, А.В. Руденко // Клінічна хірургія. 1999. № 9. С. 2223.
10. Петрова С.А. Венозные дисциркуляции у подростков как проявление синдрома дисплазии соединительной ткани / С.А. Петрова, Д.Д. Панков, А.Г. Румянцев // Рос. педиатрический журнал. 2002. №4. С. 2831.
11. Kizer J.R. Clinical practice. Patent foramen ovale in young adults with unexplained stroke / J.R. Kizer, R.B. Devereux // N. Engl. J. Med. 2005. Vol. 353, № 22. P. 23612372.
12. Paradoxical embolism with a patent foramen ovale and atrial septal aneurysm / D.J. Beacock, V.B. Watt, G.D. Oakley [et al.] // Eur. J. Echocardiogr. 2006. Vol. 7, № 2. P. 171174.
13. Mitral valve prolapse, arrhythmias and sudden death / J.P. Fauchier, D. Babuty, L. Fauchier [et al.] // Arch. Mal. Coeur. Vaiss. 2000. Vol. 93, № 12. P. 15411547.
14. Гнусаев С.Ф. Клиническое значение малых аномалий сердца у детей / С.Ф. Гнусаев, Ю.М. Белозеров, А.Ф. Виноградов // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 2006. № 4. С. 2025.
15. Mitral valve prolapse and cardiac arrhythmias / D. Babuty, D. Casset-Senon, L. Fauchier [et al.] // Cardiac Electrophysiology Review. 2002. Vol. 6, № 1-2. P. 129131.
16. Сочетание диспластической кардиопатии с нарушениями сердечного ритма и проводимости у подростков / Л.Ф. Богмат, Т.С. Введенская, Э.А. Ахназарянц [и др.] // Лікарська справа. 2002. № 1. С. 4144.
17. Кардиальные проявления дисплазии соединительной ткани у детей / А.А. Тарасова, Л.П. Гаврюшова, Н.А. Коровина [и др.] // Педиатрия. 2000. № 5. С. 4246.
18. Волосовець О.П. Пролапс мітрального клапана у дітей: сучасний погляд на проблему / О.П. Волосовець, С.П. Кривопустов, Ю.О. Марценюк // Серце і судини. 2003. № 3. С. 89 96.
19. Калмыкова А.С. Малые сердечные аномалии и синдром вегетативной дисфункции у детей / А.С. Калмыкова, А.С. Ткачева, Н.В. Зарытовская // Педиатрия. 2003. №2. С.911.
20. Майданник В.Г. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з порушеннями ритму серця за даними холтерівського моніторування ЕКГ / В.Г. Майданник, О.В. Кулешов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2008. № 3. С. 1822.
21. Сударева О.О. Вегетативная дисрегуляция синусового ритма у детей с брадиаритмиями / О.О. Сударева, Д.К. Волосников, В.А. Миронов // Педиатрия. 2007. № 2. С. 1215.
22. Конституциональные (генетически обусловленные) вегетативная дистония и соединительнотканная дисплазия при идиопатическом пролапсе митрального клапана / И.Б. Гордон, В.М. Рассохин, Т.Н. Никитина [и др.] // Кардиология. 1984. № 1. С. 6367.
23. Нагорная Н.В. Тахикардия как одна из актуальных проблем детской кардиологии. Часть 1. / Н.В. Нагорная, А.А. Мустафина // Здоровье ребенка. 2007. № 5. С. 121128.
24. Серов В.В. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология) / В.В. Серов, А.Б. Шехтер. М.: Медицина, 1981. 312 с.
25. Слуцкий Л.И. Биохимия нормальной и патологически измененной соединительной ткани / Л.И. Слуцкий. М.: Медицина, 1969. 375 с.
26. Яковлев В.М. Соединительнотканная дисплазия митрального клапана / В.М. Яковлев, Р.С. Карпов, Е.В. Швецова. Томск: Изд-во «Сибирский издательский дом», 2004. - 144 с.
27. Банников Г.А. Молекулярные механизмы морфогенеза / Г.А. Банников // Итоги науки и техники. ВИНИТИ. «Морфология человека и животных». М., 1990. Т. 14. 148 с.
28. Долгих В.В. Закономерности развития морфофункциональных нарушений сердца и магистральных сосудов у детей при наследственно детерминированной соединительнотканной дисплазии в онтогенезе / В.В. Долгих, Ю.М. Белозеров, В.В. Малышев // Кардиология. 1997. № 7. С. 4750.
29. Дисплазия соединительной ткани и полиорганная патология у детей школьного возраста / К.Ю. Николаев, Э.А. Отева, А.А. Николаева [и др.] // Педиатрия. 2006. № 2. С. 8991.
30. Brandt T. Association of cervical artery dissection with connective tissue abnormalities in skin and arteries / T. Brandt, M. Morcher, I. Hausser // Front. Neurol. Neurosci. 2005. Vol. 20, № 2. P. 1629.
31. Fine characterization of mitral valve glycosaminoglycans and their modification with degenerative disease / L. Dainese, G. Polvani, F. Barili [et al.] // Clin. Chem. Lab. Med. 2007. Vol. 45, № 3. P. 361366.
32. Apparently normal mitral valves in patients with heart failure demonstrate biochemical and structural derangements: an extracellular matrix and echocardiographic study / K.J. Grande-Allen, A.G. Borowski, R.W. Troughton [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 2005. Vol. 45, № 1. P. 5461.
33. Natural variation in four human collagen genes across an ethnically diverse population / T.F. Chan, A. Poon, A. Basu [et al.] // Genomics. 2008. Vol. 91, № 4. P. 307314.
34. Task Force 4: HCM and other cardiomyopathies, mitral valve prolapse, myocarditis, and Marfan syndrome / B.J. Maron, M.J. Ackerman, R.A. Nishimura [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 2005. Vol. 45, № 12. P. 12451340.
35. The British Society for Rheumatology Special Interest Group on Heritable Disorders of Connective Tissue criteria for the benign joint hypermobility syndrome. The revised (Brighton 1998) criteria for the diagnosis of BJHS / R. Grahame, H.A. Bird, A. Child [et al.] // J. Rheumatol. 2000. Vol. 27, № 3. P. 17771779.
36. The genetic basis of the joint hypermobility syndromes / F. Malfait, A.J. Hakim, A.D. Paepe [et al.] // Rheumatology. 2006. Vol. 45, № 5. P. 502507.

37. Меньшикова Л.И. Малые аномалии развития сердца в генезе кардиоваскулярной патологии у детей / Л.И. Меньшикова, О.В. Сурова, В.И. Макарова // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 2001. №2. С. 2427.
38. Маколкин В.И. Полиморфизм клинических проявлений синдрома соединительнотканной дисплазии / В.И. Маколкин, В.И. Подзолков, А.В. Родионов [и др.] // Терапевтический архив. 2004. № 11. С. 7780.
39. Вейн А.М. Вегетативные нарушения при пролапсе митрального клапана / А.М. Вейн, А.Д. Соловьева, А.В. Недоступ // Кардиология. 1995. № 2. С. 5558.
40. Гнусаев С.Ф. Классификация малых аномалий сердца / С.Ф. Гнусаев, Ю.М. Белозеров, А.Ф. Виноградов // Вестник аритмологии. 2000. № 18. С. 76.
41. Мартынов А. И. Маркеры дисплазии соединительной ткани у больных с идиопатическим пролабированием атриовентрикулярных клапанов и с аномально расположенными хордами / А.И. Мартынов, О.В. Степура, О.Д. Остроумова // Терапевтический архив. 1996. № 2. С. 4043.
42. Земцовский Э.В. Диспластические фенотипы. Диспластическое сердце. Аналитический обзор / Э.В. Земцовский. СПб.: Изд-во «Ольга», 2007. 80 с.
43. Современные представления о механизмах развития кардиоваскулярной патологии у детей раннего возраста / Н.П. Котлукова, Л.В. Симонова, Л.И. Жданова [и др.] // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 2003. № 3. С. 2833.
44. Блинникова О.Е. Гипермобильность суставов в детском возрасте / О.Е. Блинникова, В.А. Румянцева // Педиатрия. 2001. № 1. С. 6877.
45. Клиника и диагностика соединительнотканных дисплазий и врожденных пороков сердца у детей: Учебно-методическое пособие / И.З.Коренева, В.М.Савво, С.Е.Лупальцова [и др.]. Харьков, 2002. 71 с.
46. Ягода А.В. Оценка комплекса внешних фенотипических признаков для выявления малых аномалий сердца / А.В. Ягода, Н.Н. Гладких // Клиническая медицина. 2004. № 7. С. 3033.
47. Ягода А.В. Малые аномалии сердца / А.В. Ягода, Н.Н. Гладких. Ставрополь: Изд-во СтГМА, 2005. 248 с.
48. Чуриліна А.В. Структурні та функціональні особливості серця у дітей з пролапсом мітрального клапана за даними ехокардіографії / А.В. Чуриліна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 5. С. 2022.
49. Пролапс митрального клапана: решенные и нерешенные проблемы / В.В. Аникин, И.А. Невзорова, М.А. Березовская [и др.] // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2003. № 2 (прил. 3). С. 16.
50. Барт Б.Я. Пролабирование митрального клапана / Б.Я. Барт, В.Ф. Беневская // Терапевтический архив. 2003. № 1. С. 1015.
51. Марценюк Ю.О. Оцінка порушень серцевого ритму та провідності у дітей з пролапсом мітрального клапана та шляхи їх корекції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.10 „Педіатрія” / Ю.О. Марценюк. Київ, 2006. 21 с.
52. Минкин Р.Б. Пролапсы клапанов (клиническая, эхокардиографическая, фонокардиографическая и электрокардиографическая характеристики) / Р.Б. Минкин, С.Р. Минкин // Клиническая медицина. 1993. № 4. С. 3034.
53. Сукачева А.И. К вопросу о синдроме дисплазии соединительной ткани сердца в педиатрической практике / А.И. Сукачева, Е.А. Панфилова // Врачебная практика. 2000. № 2. С. 7175.
54. Boudoulas H. Mitral valve prolapse: etiology, clinical presentation and neuroendocrine function / H. Boudoulas // J. Heart Valve Dis. 1992. Vol. 1, № 2. P. 175178.
55. Демин В.Ф. Значение соединительнотканных дисплазий в патологии детского возраста / В.Ф. Демин, С.О. Ключников, М.В. Ключникова // Вопросы современной педиатрии. 2005. № 1. С. 5056.
56. Делягин В.М. Состояние сердца у детей с пролапсом митрального клапана на фоне дисплазии соединительной ткани по данным эхокардиографии / В.М. Делягин, А.Д. Пильх, Л.К. Баженов // Педиатрия. 1990. № 1. С. 5258.
57. Клиническое значение малых аномалий развития сердца у детей / Н.А. Коровина, А.А. Тарасова, Т.М. Творогова [и др.] // Лечащий врач. 2005. № 4. С. 4749.
58. Солдатова О.В. Стан внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки у дітей з пролапсом мітрального клапана / О.В. Солдатова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 4. С. 2022.
59. Ускладнення при системній дисплазії сполучної тканини серця у підлітків / Л.Ф. Богмат, Е.Л. Ахназарянц, В.Л. Кашина [и др.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 2. С. 58.
60. Значение малых аномалий развития сердца в формировании патологии сердечно сосудистой системы у детей / Л.И. Меньшикова, В.И. Макарова, О.В. Сурова [и др.] // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 2001. № 5. С. 3942.
61. Мутафьян О.А. Пороки и малые аномалии сердца у детей и подростков / О.А. Мутафьян. СПб: Издательский дом СПбМАПО, 2005. 480 с.
62. Мартынов А.И. Пролапс митрального клапана. Часть I. Фенотипические особенности и клинические проявления / А.И. Мартынов, О.Б. Степура, О.Д. Остроумова [и др.] // Кардиология. 1998. № 1. С. 7280.
63. Andersen H.S. Mitral valve prolapse: Guidelines for diagnosis and management / H.S. Andersen, R.B. Devereux // J. Musculoskeletal Med. 1994. Vol. 11, № 1. P. 3850.
64. Mitral valve prolapse in the general population: the benign nature of echocardiographic features in the Framingham Heart Study / L. A. Freed, E. J. Benjamin, D. Levy [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 2002. Vol. 40, № 1. P. 12981304.
65. Echocardiography in the evaluation of systolic murmurs of unknown cause / C.H. Attenhofer Jost, J. Turina, K. Mayer [et al.] // Am. J. Med. 2000. Vol. 108, № 11. P. 614620.
66. Тер-Галстян А.А. Аномально расположенная хорда и пролапс митрального клапана у детей и подростков / А.А. Тер-Галстян, А.А. Галстян, Т.Ф. Потапенко // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 2004. №3. С. 3236.
67. Чуриліна А.В. Синдром дисплазії сполучної тканини серця у дітей / А.В. Чуриліна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 1. С. 2022.
68. A family study of anterior mitral leaflet thickness and mitral valve prolapse / A. Zuppiroli, M.J. Roman, M. O'Grady [et al.] // Am. J. Cardiol. 1998. Vol. 82, № 6. P. 823826.
69. Дядык А.И. Пролапс митрального клапана: современные представления о номенклатуре, эпидемиологии, диагностике, прогнозе и тактике ведения. Обзор литературы и собственные данные. Сообщение 2. / А.И. Дядык, А.Э. Багрий, Д.В. Гришин [и др.] // Укр. терапевтичний журнал. 2004. № 4. С. 6369.
70. Shah P.M. Echocardiographic roadmap of the mitral valve anatomy / P.M. Shah, A.A. Raney // J. Heart Valve Dis. 2003. Vol. 12, № 5. P. 551552.
71. Mitral valve prolapse: the clinical and echocardiographic characteristics in a hospital outpatient population / A. Zuppiroli, S. Favilli, F. Mori [et al.] // G. Ital. Cardiol. 1995. Vol. 25, № 9. P. 11531159.
72. Butany J. Mitral valve prolapse: an atypical variation of the anatomy / J. Butany, S. Privitera, T.E. David // Can. J. Cardiol. 2003. Vol. 19, № 12. P. 13671373.
73. Functional anatomy of the normal mitral apparatus: a transthoracic, two-dimensional echocardiographic study / H. Babburi, R. Oommen, A. Brofferio [et al.] // J. Heart Valve Dis. 2003. Vol. 12, № 2. P. 180185.
74. Mitral valve prolapse / E. Amici, A. Salustri, P. Trambaiolo [et al.] // G. Ital. Cardiol. 2006. Vol. 7, № 1. P. 422.
75. Mitral valve prolapse: relationship of echocardiography characteristics to natural history / B.K. Mechleb, E.S. Kasasbeh, S.B. Iskandar [et al.] // Echocardiography. 2006. Vol. 23, № 5. P. 434437.
76. Association between COL3A1 collagen gene exon 31 polymorphism and risk of floppy mitral valve/mitral valve prolapse / H.T. Chou, J.S. Hung, Y.T. Chen [et al.] // Int. J. Cardiol. 2004. Vol. 95, № 23. P. 299305.
77. Cole W.G. Collagen genes: mutations affecting collagen structure and expression / W.G. Cole // Prog. Nucleic. Acid. Res. Mol. Biol. 1994. Vol. 47, № 5. P. 2980.
78. New locus for autosomal dominant mitral valve prolapse on chromosome 13: clinical insights from genetic studies / F. Nesta, M. Leyne, C. Yosefy [et al.] // Circulation. 2005. Vol. 112, № 13. P. 20222030.
79. Yosefy C. Floppy mitral valve/mitral valve prolapse and genetics / C. Yosefy, B.A. Barak // J. Heart Valve Dis. 2007. Vol. 16, № 6. P. 590595.
80. A locus for autosomal dominant mitral valve prolapse on chromosome 11p15.4. / L.A. Freed, J.S. Acierno, D. Dai [et al.] // Am. J. Hum. Genet. 2003. Vol. 72, № 6. P. 15511559.
81. Coghlan H.C. Erythrocyte magnesium in symptomatic patients with primary mitral valve prolapse: relationship to symptoms, mitral leaflet thickness, joint hypermobility and autonomic regulation / H.C. Coghlan, G. Natello // Magness. Trace Flem. 1991. Vol. 10, № 24. P. 205214.
82. Cheng T.O. Mitral valve prolapse and hypomagnesemia: how are they casually related? / T.O. Cheng // Am. J. Cardiol. 1997. Vol. 80. №7. P.976979.
83. Юлиш Е.И. Роль магния в норме и патологии / Е.И. Юлиш // Здоровье ребенка. 2007. № 5. С. 4952.
84. Levine R.A. Molecular genetics of mitral valve prolapse / R.A. Levine, S.A. Slaugenhaupt // Curr. Opin. Cardiol. 2007. Vol. 22, № 3. P. 171175.
85. Glycosaminoglycans and proteoglycans in normal mitral valve leaflets and chordae: association with regions of tensile and compressive loading / K.J. Grande-Allen, A. Calabro, V. Gupta [et al.] // Glycobiology. 2004. Vol. 14, № 7. P. 621633.
86. The genetics of mitral valve prolapse / J.B. Grau, L. Pirelli, P.J. Yu [et al.] // Clin. Genet. 2007. Vol. 72, № 4. P. 288295.
87. Mechanical properties of myxomatous mitral valves / J.E. Barber, F.K. Kasper, N.B. Ratliff [et al.] // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 2001. Vol. 122, № 5. P. 955962.
88. Glycosaminoglycan profiles of myxomatous mitral leaflets and chordae parallel the severity of mechanical alterations / K.J. Grande-Allen, B.P. Griffin, N.B. Ratliff [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 2003. Vol. 42, № 2. P. 271277.
89. Kaymaz C. Differentiating clinical and echocardiographic characteristics of chordal rupture detected in patients with rheumatic mitral valve disease and floppy mitral valve: impact of the infective endocarditis on chordal rupture / C. Kaymaz, N. Ozdemir, M. Ozkan // Eur. J. Echocardiogr. 2005. Vol. 6, № 2. P. 117126.

90. Myxomatous mitral valve chordae. I: Mechanical properties. / J.E. Barber, N.B. Ratliff, D.M. Cosgrove [et al.] // J. Heart Valve Dis. 2001. Vol. 10, № 3. P. 320324.
91. Tissue Doppler echocardiography reveals insufficient contractile reserve recruitment during effort in subjects with mitral valve prolapse and those with thick mitral valve / J.D. Zampoulakis, A.I. Karavidas, E. Matsakas [et al.] // Echocardiography. 2006. Vol. 23, № 2. P. 114119.
92. Fibromuscular dysplasia of small coronary arteries and fibrosis in the basilar ventricular septum in mitral valve prolapse / A. Farb, A. Tang [et al.] // Am. Heart J. 1997. Vol. 134. №2. P. 282291.
93. In vivo mitral valve morphology and motion in mitral valve prolapse / N.J. Weisman, R. Pini, M.J. Roman [et al.] // Am. J. Cardiol. 1994. Vol. 73, № 15. P. 10801088.
94. Microcirculatory changes in mitral prolapse as an expression of a systemic change in the connective tissue / R.