Нейровегетативні та психоемоційні порушення у дітей, хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки та обґрунтування диференційованої тактики лікування” : Нейровегетативные и психоэмоциональные нарушения у детей, больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки и обоснование дифференцированной тактики лечения "

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Паламар Лариса Георгіївна

УДК 616.33 - 002.44 - 053.2 - 07 - 08

Нейровегетативні та психоемоційні порушення у дітей, хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки та обґрунтування диференційованої тактики лікування”

14.01.10 - педіатрія

дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Сорокман Таміла Василівна

Чернівці 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень та термін
Вступ

Розділ 1 МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ У ДІТЕЙ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
1.1. Основні чинники виникнення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки в дітей
1.2. Психосоматичні особливості особистості хворого на виразкову хворобу
1.3. Вегетативний гомеостаз та оцінка якості життя дітей, хворих на виразкову хворобу
1.4. Сучасні підходи до лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки в дітей

Розділ 2 Матеріал і методи дослідження
2.1. Клінічна характеристика обстежених дітей
2.2. Методи дослідження

Розділ 3 ПОШИРЕНІСТЬ ТА Оцінка ЧИННИКІВ ризику
формування виразкової хвороби ГАСТРОДУОДЕНАЛЬ
НОЇ ДІЛЯНКИ В дітей Чернівецької облсті

Розділ 4 КлініЧно-ПСИХОЛОГІЧНІ та Нейровегетативні закономірності формування і перебігу виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки в дітей
4.1. Клінічно-психологічні особливості перебігу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки в дітей
4.2. Особливості вегетативного статусу в дітей, хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки
4.3. Оцінка якості життя дітей, хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки
4.4. Прогностична оцінка розвитку виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки в дітей з урахуванням несприятливих чинників

Розділ 5 Диференційований підхід до комплексного лікування хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки дітей

Аналіз ТА узагальнення результатів дослідження
Висновки
Практичні рекомендації
Список використаних джерел
Додатки

ВСТУП

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки одне з найтяжчих хронічних захворювань серед патології гастроуоденальної ділянки в дітей та розглядається в сучасному суспільстві не лише як велика медична, але й соціально значима проблема [12].
Висока поширеність, омолодження” й зростання тяжкості даної патології робить її актуальною в дитячій гастроентерології. Тому питання профілактики, підвищення ефективності діагностики та лікування виразкової хвороби є дуже важливими для більшості країн світу, в тому числі й для України.
Проблема виразкової хвороби сьогодні зберігає свою актуальність ще і тому, що більшість принципових питань етіології, патогенезу, лікування цього захворювання залишаються спірними [11, 33].
Впродовж останніх десятиріч постійно змінюється точка зору щодо етіології та патогенезу виразкової хвороби. Більшість дослідників пов’язують розвиток виразкової хвороби (90% випадків) з інфекцією Helicobacter pylori [118, 167, 212, 213]. Однак враховуючи високий рівень інфікування окремих популяцій гелікобактером, варто було б очікувати значно вищих показників захворюваності на виразкову хворобу [139, 215].
Водночас причини високої поширеності виразкової хвороби вивчені недостатньо, а дані про роль нейровегетативних та психоемоційних факторів у виникненні патології в дітей спірні, поодинокі, різноспрямовані [32, 62, 138].
У 100 % дітей, хворих на виразкову хворобу, діагностуються астеноневротичні прояви, вегетативні та трофічні порушення [82, 141, 143]. Особливістю дитячого віку є незрілість нервової системи і, зокрема, регуляторних механізмів, що здійснюють координацію та інтеграцію співдружньої діяльності вегетативної нервової системи [94, 198]. Психовегетативні відносини налагоджені та закономірно функціонують у здорової дитини. За умов хвороби формується вже патологічний психовегетативний синдром, всередині якого зберігаються взаємовідношення між порушеною мотиваційно-емоційною системою і неадекватним вегетативним супроводом [179, 199]. Будь-яка негативна емоція (тривога, депресія) неодмінно супроводжується змінами вегетативної нервової системи.
Вивчення ролі психоемоційних та нейровегетативних факторів ризику розвитку виразкової хвороби є перспективним у плані проведення її первинної профілактики [12, 144].
Багатогранність та складність патогенезу виразкової хвороби, особливості фізіології та психології дитячого віку спонукають до пошуку нових оптимальних методів лікування цього захворювання. Особливе місце при цьому слід надавати препаратам рослинного походження [65, 225]. Вони, зазвичай, мають широкий спектр лікувальної дії, що допомагає уникнути поліпрагмазії та негативних побічних ефектів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідної роботи кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету Епідеміологія, прогнозування, імуногенетична характеристика та патогенетичне обгрунтування лікування захворювань гастродуоденальної зони в дітей сільської місцевості” (номер државної реєстрації 0106U008376, термін виконання 2006-2010 рр.). Автором виконаний фрагмент роботи „Нейровегетативні та психоемоційні порушення в дітей, хворих на виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки та обґрунтування диференційованої тактики лікування”.
Мета роботи: підвищити ефективність лікування виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки в дітей на основі вивчення нейровегетативних та психоемоційних закономірностей її формування.
Задачі:
1. Провести епідеміологічні дослідження виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.
2. Вивчити психологічні особливості особистості та психоемоційний стан дітей, хворих на виразкову хворобу шлунку дванадцятипалої кишки.
3. Дослідити стан вегетативного гомеостазу в дітей, хворих на виразкову хворобу, статистичним і спектральним методами аналізу варіабельності серцевого ритму.
4.Оцінити якість життя дітей, хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки.
5. Оцінити ефективність комплексної терапії виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки із застосуванням традиційних схем лікування і нейротропної терапії.
Об’єкт дослідження: виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей шкільного віку.
Предмет дослідження: епідеміологія виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей, вегетативна реактивність та вегетативне забезпечення, психологічні особливості особистості та психоемоційний стан у дітей, хворих на виразкову хворобу, якість життя хворих дітей, диференційований підхід до застосування психотропних та нейротропних середників лікування.
Методи дослідження: аналітичний (визначення завдань і напрямків вирішення проблеми), клінічний (оцінка стану здоров’я дітей та їх сімей), соціометричний (визначення факторів мікросоціального середовища шляхом поглибленого збору анамнезу та анкетування), генеалогічний (побудова родоводу з наступним визначенням типу успадкування), ендоскопічний (верифікація виразки), функціональний (РН-метрія, фракційне зондування, визначення сечовини шлункового соку), психометричний (оцінка характеру особистості та рівня тривожності), імуноферментний (визначення антитіл до Helicobacter pylori), iнструментальний (стандартна електрокардiографiя, холтерiвське монiторування електрокардіограми), статистичний (обробка методів дослідження за загальноприйнятими методами параметричної та непараметричної статистики).
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше з позицій клінічної епідеміології на підставі статистично вірогідних результатів багатофакторного аналізу визначено чинники ризику розвитку виразкової хвороби гастродуоденальної ділянки в дітей, які включають комплекс біопсихосоціальних факторів (спадкова схильність, хронічний писхоемоційний стрес, перинатальні, соматичні, аліментарні та урбаністичні чинники, гелікобактер, вегетативна дисфункція), простежено динаміку захворюваності на виразкову хворобу в дітей Чернівецької області.
Вперше встановлено фенотипові, психоемоційні та вегетативні порушення в дітей, які становлять єдину систему властивостей психосоматичної конституції. Показано, що спадкова схильність до виразкової хвороби утворює той преморбідний соматичний фон, на якому реалізується дія різноманітних несприятливих психоемоційних і психосоціальних факторів, що сприяють розвитку даного захворювання в дітей.
Вперше з метою комплексного вивчення функціонального стану вегетативної нервової системи в дітей, хворих на виразкову хворобу гастродуоденальної ділянки, використано метод холтерівського моніторування добової варіабельності серцевого ритму, отримані нові дані, що вказують на істотне клінічно-патогенетичне значення вегетативних змін у перебігу виразкової хвороби та підтверджено, що при виразковій хворобі у дітей наявні порушення обох відділів вегетативної нервової системи.
Уточнена роль негативних емоцій на стан пізнавальної діяльності, розумової працездатності, вегетативний гомеостаз, якість життя хворих дітей. Всебічно проаналізовані взаємовідносини психічної та соматичної сфер у дітей та підлітків, хворих на виразкову хворобу гастродуоденальної ділянки.
На підставі аналітичного співставлення клінічно-параклінічних особливостей перебігу виразкової хвороби в дітей з’ясовано, що в патогенезі захворювання одну із провідних ролей відіграють розлади психоемоційної сфери.
Науково обґрунтована доцільність диференційованого підходу до лікування виразкової хвороби в дітей із застосуванням нейротропної терапії.
Практичне значення отриманих результатів
На основі проведених досліджень обґрунтована важливість оцінки психоемоційного та нейровегетативного гомеостазу в дітей, хворих на виразкову хворобу доступними в педіатричній практиці методами дослідження.
Запропоновано схему раціонального обстеження вегетативного гомеостазу та оцінки якості життя дітей, хворих на виразкову хворобу.
Отримані результати клінічно-параклінічного дослідження дозволили визначити інформаційну цінність статистично значущих комбінацій ендогенних і екзогенних факторів ризику формування виразкової хвороби у дітей.
Обґрунтовано, апробовано та проведено оцінку ефективності комплексної терапії виразкової хвороби з використанням традиційних схем та фітопрепарату Геларіум Гіперікум.
Результати роботи впроваджені в клінічну практику гастроентерологічних відділень обласної дитячої клінічної лікарні №2 та міської дитячої лікарні №1 м.Чернівці, міської дитячої клінічної лікарні м.Івано-Франківськ, обласної дитячої клінічної лікарні м.Вінниця, обласної дитячої клінічної лікарні м.Запоріжжя.
Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри педіатрії та медичної генетики Буковинського державного медичного університету, на циклах удосконалення лікарів з педіатрії та дитячої гастроентерології, кафедри педіатрії Сумського державного університету.
Особистий внесок дисертанта
Автором самостійно проведений аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за обраною темою, патентний пошук, сформульовані мета та завдання дослідження. Дисертант приймала участь у реєстрації, обчисленні, аналізі варіабельності серцевого ритму. Самостійно виконані усі психологічні та пізнавальні тести у дітей, що приймали участь у дослідженні.
Дисертант самостійно провела соціометричні обстеження шляхом анкетування, клінічно-генеалогічне дослідження обстежених груп дітей, визначила психоемоційний статус дітей, хворих на виразкову хворобу, запропонувала та апробувала новий метод лікування виразкової хвороби. За безпосередньої участі дисертанта проведені лабораторні, ендоскопічні та ультрасонографічні дослідження.
Самостійно оцінені отримані результати, проведений їх статистичний аналіз, сформульовані висновки, практичні рекомендації, підготовлені до друку публікації (особисто та у співавторстві), написаний та оформлений рукопис дисертаційної роботи.
У спільних статтях не були використані ідеї та результати роботи співавторів.
Апробація результатів роботи
Результати роботи були апробовані на: підсумкових наукових конференціях студентів та молодих вчених (Чернівці, 2008 2009 рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції дитячих гастроентерологів (Чернівці, 2006 р.); на підсумкових конференціях викладачів Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2007- 2009 рр.), I Міжнародної наук.-практ. конф. „Європейська наука 21 століття: стратегія і перспективи розвитку - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), III Конгресі педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (Київ, 2006), Міжнародній конфетенції «Evropska veda XXI stoleti-2008» (Прага, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблемні питання патології у дітей та підлітків» (Тернопіль, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції присвяченій пам’яті професора Ю.М.Вітебського «Проблемні питання педіатрії та вищої медичної освіти» (Донецьк, 2008).

Публікації. За результатами роботи опубліковано 16 наукових праць, з них 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для публікації матеріалів дисертаційних робіт. Отримано 1 деклараційний патент на корисну модель, 2 рацпропозиції, 1 нововведення внесене до Державного реєстру галузевих нововведень.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на основі комплексного вивчення психоемоційних та нейровегетативних особливостей у дітей, хворих на виразкову хворобу гастродуоденальної ділянки шляхом анкетування, психометричного та поглибленого неврологічного дослідження, аналізу варіабельності серцевого ритму вирішене актуальне наукове завдання, яке полягало у визначенні ролі психоемоційних і нейровегетативних розладів в клінічному перебігу виразкової хвороби у дітей та можливостей медикаментозної корекції виявлених порушень.
1. Поширеність виразкової хвороби гастродуоденальної ділянки в дітей Чернівецької області складає 0,6‰. Захворюваність на виразкову хворобу має тенденцією до зростання. Виразкова хвороба гастродуоденальної ділянки в структурі патології травної системи у дітей займає четверте місце. Найвища частота захворювань органів травлення в дітей віком 10-14 років (82,2%).
2. У дітей, хворих на виразкову хворобу, виявлено статево-вікові психоемоційні особливості особистості: у хлопчиків 10-14 років середній рівень реактивної тривожності, фізичної та вербальної агресії, нейротизму, стан субдепресії та легкої депресії, середні значення шкали «Тиск скарг», високий рівень емоційної лабільності та інтровертованості. З віком підвищується рівень особистісної тривожності, фізичної і опосередкованої агресії, шкали «Тиск скарг» та депресії; у дівчаток 10-14 років виявляється високий рівень особистісної тривожності, емоційної лабільності, нейротизму, середній рівень вербальної і опосередкованої агресії, почуття власної провини, стан легкої депресії та субдепресії. З віком у дівчаток підвищується рівень інтровертованості, розширюється шкала «Тиск скарг».
3. Встановлено, що діти основної групи характеризуються нижчими показниками основних пізнавальних функцій («заборгованість» у сфері сприйняття на 29%, пам’яті на 26%, темпі оперативної діяльності на 23%, моторики на 18%), середніми показниками короткочасної пам’яті (52,7%), високою концентрацією уваги (79,6%), зниженням показників продуктивності (W=28,7) та точності роботи (E=0,61), що загалом зменшує їх розумову працездатність. Найбільш виражені відхилення виявлені в дітей, які проживають у сільській місцевості.
4. При виразковій хворобі в дітей виявляються ознаки вегетативної дисфункції (53,7% сегментарні вегетативні порушення, 46,3% парасимпатикотонія, 14,8% симпатикотонія). 44,4% дітей мають нормальне вегетативне забезпечення, 55, 6% - різні варіанти патологічних типів. У цих дітей переважно реєструється гіперсимпатикотонічний тип вегетативної реактивності.
5. Методом статистичного аналізу добової варіабельності серцевого ритму підтверджено, що при виразковій хворобі у дітей наявні порушення обох відділів ВНС: у хлопчиків достовірно переважають потужності дуже низьких частот (VLF, 54%) при зниженні високочастотних (HF, 25%) та низькочастотних (LH, 21%) компонент, що свідчить про підвищену активність симпатоадреналової системи, у дівчаток переважання HF, 51%, при зниженій частоті LH, 29% і збереженій VLF, 20%, що вказує на переважання парасимпатичного впливу. Визначається висока варіабельність серцевого ритму, десинхронізація добового ритму (достовірне зниження циркадних індексів SDANN-i, LF/HF у 48,1% дітей), у 5,5% дітей - інверсія серцевого ритму.
6. Встановлено залежність якості життя хворих на ВХ дітей від тривалості хвороби (зі збільшенням тривалості хвороби індекс якості життя знижується), локалізації виразки (-6,9 при локалізації виразки в шлунку і -7,2 при локалізації в ДПК), стану вегетативної нервової системи (-2,7 при амфотонії, -6,7 при парсимпатикотонії, - 9,8 при симпатикотонії).
7. У дітей виразкова хвороба розвивається внаслідок тісної взаємодії біопсихосоціальних факторів - F1 (59,2%): спадкова схильність, хронічний психоемоційний стрес, перинатальні та соматичні чинники, гелікобактер, симпатикотонія; F2 (40,8%): аліментарний та урбаністичний чинники, парасимпатикотонія.
8. Залучення до комплексної терапії виразкової хвороби рослинного препарату Геларіум Гіперікум знижує рівень особистісної тривожності, покращує когнітивну сферу, нормалізує вегетативні розлади. При включенні препарату в схему лікування ефективність комплексної терапії складає 96,4%, тривалість ліжко-днів скорочується на 5,1 доби, відносний ризик ймовірності розвитку рецидиву захворювання (АRR, (95% СІ)) складає 0,46 (χ2 = 3,96, р<0,05), а кількість хворих для отримання одного позитивного результату (NNT, (95% СІ)) - 2,2.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
У практику роботи педіатричних відділень, поліклінік, дитячих гастроентерологічних стаціонарів, для підвищення ефективності лікування виразкової хвороби у дітей та підлітків необхідно включати дослідження психоемоційної сфери, етапну оцінку функціонального стану вегетативної нервової системи: скринінг-тестування за допомогою опитувальника О. Вейна в модифікації (відхилення більше 6 ознак свідчить про вегето-судинну дисфункцію); оцінювання за шкалою «24 стигми»; методом холтерівського моніторування серцевого ритму.
2. Дітей із вираженими ознаками вегетативної дисфункції, порушеннями психоемоційної сфери за наявністю спадкової обтяженості по виразковій хворобі варто включати в групу ризику за розвитком даної патології і проводити відповідну первинну профілактику.
3. Дитячим гастроентерологам з метою точного визначення груп ризику в кожному конкретному випадку за найбільш значимими факторами формування хвороби рекомендується використовувати таблицю багатофакторного аналізу як математичної моделі виразкової хвороби.
4. Для корекції психоемоційних та нейровегетативних розладів до базового лікування виразкової хвороби рекомендовано включати рослинний препарат Геларіум Гіперікум по 1 драже (255-285 мг екстракту звіробою, 0,9 мг гіперецину) на добу впродовж 4 тижнів.
5. З метою аналізу віддалених результатів лікування рекомендується визначати індекс якості життя у хворих на виразкову хворобу дітей (Додаток Г).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства: Учебное пособие /Ю.А. Александровский. М.: Медицина, 2004. 496 с.
2. Алексеенко В.Б. Социальное поведение детей с язвенной болезнью /В.Б. Алексеенко.- М.: М.И.Ф”, 2006. 29 с.
3. Аронов Д.М. Функциональные пробы в кардиологии /Д.М.Аронов. - М.: МЕДпресс-информ”, 2006. 296 с.
4. Арон И.С. Психосоматические аспекты личности детей, страдающих соматическим заболеванием /И.С. Арон // Казанский медицинский журнал. 2007. - №2. С. 133.
5. Артемьев Е.Н. Особенности клинического течения семейной язвенной болезни / Е.Н. Артемьев, М.О. Вильдт// Клиническая медицина. 2006. - №1. С. 10-13.
6. Аряев Н.Л. Медико-социальные проблемы жестокого обращения с детьми в педиатрической практике /Н.Л. Аряев, Д.А. Варбинец, А.Г. Лиман // Современная педиатрия. 2004. - №2 (3). С. 35-39.
7. Бабак О.Я. Психосоматические нарушения при язвенной болезни и способы их коррекции /О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2006. - №2. С. 65-67.
8. Баевский Р.М. Холтеровский мониторинг в космической медицине: анализ вариабельности сердечного ритма /Р.М. Баевский, Г.А. Никулин // Вестник аритмологии. 2000. №16. С. 6-16.
9. Белобородова Э.И. Течение язвенной болезни двенадцатиперстной кишки в зависимости от типа личности и эффективность дифференцированной психотропной терапии /Э.И. Белобородова, И.В. Писаренко, Т.А.Дорохова // Терапевт. архив. - 2006. - Т. 74, № 8. - С. 60-63.
10. Бєлоусов Ю.В. Поліклінічна гастроентерологія: завдання та можливості / Ю.В. Бєлоусов//ПАГ. 2003. - №6. С. 4-6.
11. Белоусов Ю.В. Геликобактерная инфекция и гастродуоденальная патология у детей /Ю.В. Белоусов//Проблеми медичної науки та освіти.-2004.-№4. - С.52-57.
12. Белоусов Ю.В. Язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки и желудка у детей: механизмы формирования, клиника, диагностика и лечение: Методические рекомендации /Ю.В. Белоусов. - Одесса, 2006.- 30 с.
13. Бережкова С.Б. Функциональное состояние слизистого барьера желудка у новорожденных с перинатальным поражением ЦНС /С.Б. Бережкова, Д.И. Сокол //Педиатрические проблемы. 2008.- № 1.-С. 12-18.
14. Бережний В.В. Пароксизмальна вегетативна недостатнiсть. Дiагностика та лiкування: методичнi рекомендації /В.В. Бережний, В.В. Корнева, В.Г. Козачук, Т.В. Марушко [та ін.] - К., 2006. - 32 с.
15. Беросова М.П. Некоторые проблемы совершенствования лечебно-профилактической помощи больным с пограничными психическими расстройствами /М.П. Беросова, Л.А. Блак // Журнал клинической психиатрии. - 2007. - № 1.- С. 6-12.
16. Беруш А.Д. Воспитание в утробе матери или рассказ об упущенных возможностях /А.Д. Беруш. - С.-Пб.: МНПО Жизнь”, 2007. 120 с.
17. Статистичний щорічник України за 2007 рік.- Київ: Техніка, 2008.-576 с.
18. Богданова Т.Г. Диагностика познавательной сферы ребенка /Т.Г. Богданова, Т.В. Корнилова. М.: Педагогика, 2008. 420 с.
19. Бойцов С.А. Возрастные особенности изменения показателей вариабельности сердечного ритма у практически здоровых лиц /С.А. Бойцов, И.В. Белозерцева // Вестник аритмологии. 2002. - №26. С. 57-60.
20. Болотова О.В. Течение язвенной болезни в зависимости от конституциональных особенностей больных /О.В. Болотова, А.В. Кухтевич // Вестник новых медицинских технологий. 2007. Том VI. - №3-4 С. 88-90.
21. Бородина Л.К. «Триада риска» у пациентов с дуоденальной язвой /Л.К. Бородина, Н.Д. Булкина // Журнал клинической психиатрии. - 2007. Т.23, №2. С. 65-78.
22. Валіна І. Виявлення синдрому супутніх вегетативних дисфункцій при хронічних захворюваннях органів травлення: Методичні рекомендації /І. Валіна.-К.: Український НДІ медичної реабілітації та курортології, 2006.-20 с.
23. Вариабельность сердечного ритма. Стандарты измерения, физиологической интерпретации и клинического использования. Рабочая группа Европейского Кардиологического Общества и Северо-Американского общества стимуляции и электрофизиологии. - СПб.: Инкарт, 2008. - 65 с.
24. Васенко Ю.Ю. Спектральный анализ вариабельности ритма сердца в оценке состояния вегетативной нервной системы у здоровых детей /Ю.Ю. Васенко, Н.А. Геппе, О.С. Глазачев // Рос. педиатр. журнал. 1999. - №3. - С. 23-27.
25. Вегетативные расстройства /Под ред. А.М. Вейна.- М.: МИА, 2000. - 749 с.
26.Вейн А.М. Идеи невризма в гастроэнтерологии /А.М.Вейн // М.: МИА, 2005. - 149 с.
27. Версенева И.М. Естественное вскармливание, его значение и поддержка /И.М.Версенева, Е.М.Фатеева, - С.-Пб.: Фолиант, 2008. 78 с.
28. Власов В.В. Эффективность диагностических исследований /В.В.Власов. М.: Медицина, 2007. 256 с.
29. Воробьева Т.А. Особенности эффектов и применения ноотропных препаратов /Т.А. Воробьева // Вестник медицины. - 2007. - №9. - С. 27-34.
30. Воронина О.В. Генетические аспекты в генезе вегетативных кризов (панических атак) /О.В. Воронина, Б.К. Тарасов // Вестник медицины. 2006.- №5-12. С. 57-58.
31. Гейвин Х. Когнитивная психология /Х.Гейвин.СПб.: Питер, 2005.272 с.
32. Герасько В.М. Диференційований підхід до комплексного лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в залежності від їх психофізіологічного статусу /В.М. Герасько: Автореф. дис. канд. мед. наук: Харьків, 2006. 23 с.
33. Горбатовский Я.А. Генетические маркеры у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки /Я.А. Горбатовский, Л.А. Ешева, С.Н. Филимонов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2006. - №4. С. 24 27.
34. Григорьева Л.А. Особенности психической и социально-психологической адаптации детей и подростков с хроническим гастродуоденитом /Л.А. Григорьева // Вестник новых медицинских технологий. 2006. Т. VII, №3-4 С.90-91.
35. Дарвиш О.Б. Возрастная психология: Учебное пособие для вузов /Под ред. В.Е. Клочко. М.: Владос, 2005. 264 с.
36. Дорофейчук Р.Г. Возрастные аспекты язвенной болезни у детей (Гастроэнтерологический практикум) /Р.Г. Дорофейчук.-М.: Владос, 2007.-112 с.
37. Дорошко В.М. Язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки и желудка у детей: механизмы формирования, клиника, диагностика и лечение: Методические рекомендации /В.М. Дорошко. М.: АСТ, 2008.- 30 с.
38. Дубницкая Э.Б. Психосоматические соотношения при депрессиях у больных с соматическими заболеваниями /Э.Б. Дубницкая //Психиатрия и психофармакотерапия. 2006. - №2. С. 40-49.
39. Жемайтите Д.И. Анализ сердечного ритма /Д.И. Жемайтите. П.: Вильнюс, 1992. 456 с.
40. Заболевания вегетативной нервной системы: Руковод. для врачей /Под ред. А.М. Вейна. М.: Медицина, 1991. 624 с.
41. Заброцький М.М. Вікова психологія: навчальний посібник /М.М. Заброцький. 2-е вид. К.: МАУП, 2006. 104 с.
42. Заславская Р.М. Хронодиагностика и хронотерапия заболеваний сердечно-сосудистой системы /Р.М. Заславская. М.: Медицина, 2006. 319 с.
43. Зинченко Т.П. Когнитивная и прикладная психология /Т.П. Зинченко. М.: МПСИ, 2007. 608 с.
44. Зорин Д.В. Оро-оральный путь распространения Helicobacter pylori: выделение бактерий из дентальных бляшек у супругов, родителей и их детей /Д.В. Зорин, Е.А. Багин //Российский медицинский журнал. - 2007. Т.7., №5, прил. №4.: Матер. 8-й Рос. гастроэнтерол. недели, 15-21 ноября 2007г. С. 27-28.
45. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности /О.П. Елисеев. СПб.: Питер, 2008. 560 с.
46. Еренкова Н.В. Диагностический стресс в педиатрии: его профилактика и устранение /Н.В. Еренкова // Педиатрия. - 2006. - № 4. - С. 75-80.
47. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста: Руковод. для врачей / Д.Н. Исаев. СПб.: Питер, 2004. 507 с.
48. Исаев Д.Н. Ранняя диагностика, лечение и профилактика психосоматических и соматопсихических расстройств у детей: Методич. Рекомендации /Д.Н. Исаев. СПб: Питер, 2007. 15 с.
49. Казак С.С. Кардиопротекторная терапия метаболических кардиомиопатий у детей /С.С. Казак, О.С. Третьякова, М.Е. Меркулов //Современная педиатрия. 2005. - №1 (6). С. 143-146.
50. Капущак О.В. Возрастная динамика спектральных показателей вариабельности ритма сердца у здоровых детей 7-16 лет /О.В.Капущак, Л.М. Макаров, М.А.Школьникова //Матер. конф. Детская кардиология 2006” (1-3 июня 2006, Россия, Москва). www.ecg.ru.
51. Кильдиярова Р.Р. Факторы, определяющие формирование патологии гастродуоденальной зоны у детей /Р.Р. Кильдиярова, М.Б. Колесникова //Клиническая медицина. 2006. - №3. С. 50-52.
52. Колесникова И.Ю. Качество жизни и вегетативный статус больных язвенной болезнью /И.Ю. Колесникова, Г.С. Беляева //Терапевт. архив. 2005. Т.77, № 2. С. 34-38.
53. Колесник П.О. Ураженість гелікобактеріозом у родинах можливий наслідок сумісного проживання з хворими із патологією гастродуоденальної зони /П.О. Колесник //Науковий вісник Ужгородського університету. серія Медицина”. 2005. - вип. 16. С. 129-131.
54. Колесник П.О. Серологічний моніторинг антигелікобактерних антитіл альтернативний метод контролю ефективності ерадикації /П.О. Колесник, І.В. Чопей, В.І. Книшев, Л.М. Вовканець [та ін.] //Науковий вісник Ужгородського університету. серія Медицина”. 2006. - вип. 17. - С. 119-125.
55. Комаров Ф.И. Психовегетативные нарушения у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в разные сезоны года /Ф.И. Комаров, А.М. Вейн, Б.И. Каменецкая, С.И. Рапоппорт //Клиническая медицина. 2000. - №6. С. 38-42.
56. Комаров Ф.И. Психовегетативные нарушения у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки в различные сезоны года /Ф.И. Комаров, А.М. Вейн, Б.И. Каменецкий //Клиническая медицина. 2001. - №9. С. 36-41.
57.Комарницька Ю.В. Психоемоційний стан дітей, хворих на виразкову хворобу //Матер. наук. практ конф. Актуальнi проблеми педiатрiї на сучасному етапi”, 7-10 грудня 2004 р., Київ. С. 121-122.
58. Корко О.Г. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: 25-летний опыт изучения /О.Г. Корко //Матер. международной науч. конф. М.: ГАСКА”, 2008. С. 5-20.
59. Корко О.Г. Анализ вегетативной регуляции сердечного ритма на различных этапах индивидуального развития человека /О.Г. Корко // Физиология и психофизиолоия. - 2006. №2. - C. 31-39.
60. Корабова В.В. Фітопрепарати та їх використання в педіатричній практиці В.В. Корабова. К.: Алкон”, 2008. 190 с.
61. Коровина Н.А. Вегетативные дистонии у детей (пособие для врачей) /Н.А. Коровина, Л.П. Гаврюшова. - М., 2005. - 60 с.
62. Кравчук В.Г. Изменения психовегетативного статуса и его коррекция у больных язвенной болезнью /В.Г. Кравчук // Физиология и психофизиолоия. - 2006. №3. - C. 39-42.
63. Красноярова Е.В. Использование препарата Гелариум Гиперикум в педиатрической практике /Е.В.Красноярова //Матер. ІІ междунар. симп. СПб., 2008. С.15-16.
64. Кропотов Ю.Д. Нейрофизиологические механизмы селекции действий и их нарушение при синдроме дефицита внимания /Ю.Д. Кропотов, О.В. Кропотова, Ю.И. Поляков, В.Б. Нечаев //Физиология и психофизиолоия. - 2007. №1. - C. 31-39.
65. Крылов А.А. Фитотерапия в комплексном лечении заболеваний внутренних органов /А.А. Крылов, В.А. Марченко, Н.П. Максютина.- К: Здоров’я, 2003. - 240 с.
66. Курникова Н.Н. Результаты теста С.Розенциэйга у детей с язвенной болезнью /Н.Н. Курникова // Физиология и психофизиолоия. - 2007. №3. - C. 53-59.
67. Купнова И. Г. Циркадные профили сердечного ритма и артериального давления /И. Г. Купнова //Матер.науч. конф.: Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике. М.: ГАСКА”, 2008. С. 69-70.
68. Куприянова О.О. Суточный ритм сердца у здоровых детей /О.О. Куприянова, И.Г. Нидеккер, Н.Р. Белова //Матер. науч.-практ. конф. Актуальне вопросы детской гастроэнтерологии”, 26-27 марта 2008, Витебск.- С.9-14.
69. Кухта А.В. Течение язвенной болезни в зависимости от конституциональных особенностей больных /А.В. Кухта, О.В. Анохина // Клиническая практика. 2008. - №1. С. 41-44.
70. Лазутина Т.А. Эффективность использования дневного гастроэнтерологического стационара в педиатрической практике /Т.А. Лазутина, Л.А. Щеплягина, А.А. Христ // Рос. педиатрический журн. - 2004. - № 2. С. 49-52.
71. Лапшин В.Ф. Комплексна терапія психоемоційних розладів у дітей з синдромом подразненого кишечнику із застосуванням Релакс-Флори /В.Ф. Лапшин, О.Г. Шадрін, Т.М. Пушкарьова // Ліки. - 2004. - № 5/6. - С. 97-102.
72. Лембрик І.С. Психоемоційний стан дітей, хворих на функціональну диспепсію // Буковинський медичний вісник. 2004. Т.8, №1. С. 79-82.
73. Лобода В.Ф. Роль Helicobacter pylori в розвитку хронічних гастродуоденітів у дітей /В.Ф. Лобода, Ю.І. Бутницький // Вісник наукових досліджень. 2003. - №3. С. 66-68.
74. Логунова Т.С. Актуальні проблеми психічного здоров’я вагітних жінок та матерів у контексті запобігання порушень раннього розвитку дитини /Т.С. Логунова, С.П. Ткач // Перинатальна медицина. - 2006. - № 4. С. 3-6.
75. Маев И.В. Побочные действия современной антихеликобактерной терапии /И.В. Маев, Е.С. Вьючнова, Е.Г. Петрова // Клиническая медицина. 2007. - №6. С. 8-11.
76. Мазева О.П. Клинико-генеалогическое исследование язвенной болезни у детей /О.П. Мазева, В.И. Курчаток, Л.Е. Соболева // Казанский медицинский журнал. 2007. - №2. С. 22-25.
77. Майданник В.Г. Дослідження варіабельності ритму серця у дітей з вегетативними дисфункціями /В.Г. Майданник, О.В. Тяжка // ПАГ. 2002. - №6. С. 13-16.
78. Майданник В.Г. Спектральний аналiз варіабельності ритму серця у дітей при рiзних захворюваннях /В.Г. Майданник, О.В. Сулiковська // ПАГ. 2005.-№1.-С. 32-40.
79. Макаров Л.М. Холтеровское мониторирование /Л.М.Макаров.- М.: ИД МЕДПРАКТИКА, 2003. - 340 с.
80. Малышенко О.С. Влияние возраста и типа поведения на течение язвенной болезни /О.С. Малышенко, Э.И. Белобородова // Тер. архив. 2005. Т.77, № 2. С. 28-31.
81. Медведев В.И. Взаимодействие физиологических и психологических механизмов в процессе адаптации /В.И. Медведев // Физиология и психофизиология. - 2008. - Т.24, № 1. - С. 7-13.
82. Менделевич В.Д. Клиническия и медицинская психология: Практическое руководство /В.Д. Менделевич. М.: МЕДпресс. 2005. 592 с.
83. Минаков О.Н. Прогностические критерии течения язвенной болезни двенадцатиперстной кишки /О.Н. Минаков, А.Г.Самойлова // Современная медицина. 2007. - №2. С. 51-53.
84. Миронов В.Н. Психосоматические аспекты язвенной болезни /В.Н.Миронов, А.Ф. Локинова // Современная медицина 2007. - №3. С.35-40.
85. Ніколаєва О.В. Функція вегетативної нервової системи у дітей із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони /О.В. Ніколаєва //Сучасна гастроентерологія. 2006. - №4 (14). С. 39-43.
86. Никонова В.В. Динамика изменений сердечно-сосудистой системы у подростков /В.В.Никонова. М.: Пегас.- 2008. 69с.
87. Никуданова В.Н. Вариабельность ритма сердца у больных первичным пролапсом митрального клапана /В.Н.Никуданова // Казанский медицинский журал. 2007. - №4. С. 67-70.
88. Никула Т.Д. Варіабельність серцевого ритму у хворих на виразкову хворобу та можливість корекції вегетативної дисфукції «Адаптолом» /Т.Д. Никула, В.О. Мойсеєнко, Є.Г. Манжалій // Сучасна гастроентерологія.-2007.-№5(37).-С.89-91.
89. Новик А.В. Клинико-генетические проблемы язвенной болезни у детей /А.В. Новик, И.Ю. Мельникова, В.Ф. Приворотский, Т.Ю. Бандурина // Педиатрия. 2005. - №9. С. 20 24.
90. Няньковский С.Л. Helicobacter pylori ассоциированные заболевания гастродуоденальной зоны у детей /С.Л. Няньковский, О.С. Ивахненко // Новости медицины и фармации. 2004. - №13 (153). С. 7-8.
91. Няньковський С.Л. Роль вигодовування з застосуванням пребіотиків в формуванні нормального біоценозу кишок дітей першого року життя / С.Л. Няньковський, О.С. Івахненко //Матер. наук.-прак. конф. Здорове харчування із застосуванням продуктів нового покоління пребіотиків”, 26-27 березня 2005, Київ.- С.9-14.
92. Падонова Л.Ф. Возрастная психология /Л.Ф. Падонова. М.: Медицина. - 2005. 443 с.
93. Панин В.В. Роль внутрисемейного инфицирования в развитии Н. Pylori-ассоциированной патологии гастродуоденальной зоны /В.В. Панин //Современная медицина. 2007. - №1. С.26-28.
94. Пашкова Н.И. Качество жизни при длительной патологи желудочно-кишечного тракта /Н.И. Пашкова //Матер. науч.-практ. конф. Актуальне вопросы детской гастроэнтерологии”, 26-27 марта 2005, Витебск.- С.9-14.
95. Петрова И.И. Качество жизни детей с заболеваниями сердечно-сосудистой системы /И.И. Петрова, А.В.Белякова //Матер. науч.-практ. конф. Актуальне вопросы детской гастроэнтерологии”, 26-27 марта 2005, Витебск.- С.19-22.
96. Практикум по общей, экспериметальной и прикладной психологии: Учебное пособие /В.Д. Балин, В.К. Гайда, В.К. Гербачевский / Под ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. СПб.: Питер, 2004. 560 с.
97. Опарин А.А. Психосоматические расстройства как маркеры определения прогноза и тяжести течения язвы двенадцатиперстной кишки у студентов /А.А. Опарин //Гастроентерологія.-2005.-№1(21).-С.16-18.
98. Перелесни Л.И. Корректурная проба, ее методическая ценность и информативность / Л.И. Перелесни // Гигиена и санитария. 1980. - №4. С. 51 54.