ФІТОТЕРАПЕВТИЧНА КОРЕКЦІЯ РОЗЛАДІВ ТРАВЛЕННЯ ПРИ ФУНКЦІОНАЛЬНІЙ ДИСПЕПСІЇ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ : Фитотерапевтическая коррекция нарушений пищеварения при функциональной диспепсии у детей раннего возраста

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОССЕЙ ГАБРІЕЛЛА БАРНАБАШІВНА

УДК: 616.33-008.3-053.3:615.322

ФІТОТЕРАПЕВТИЧНА КОРЕКЦІЯ РОЗЛАДІВ ТРАВЛЕННЯ ПРИ ФУНКЦІОНАЛЬНІЙ ДИСПЕПСІЇ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

14.01.10 педіатрія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Доктор медичних наук, професор
ГОРЛЕНКО Олеся Михайлівна

Ужгород 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 12
1.1. Проблема синдрому функціональної диспепсії у дітей 12
раннього віку
1.1.1. Основні етапи розвитку знань про функціональні розлади 13
травлення у дітей раннього віку
1.1.2. Етіологічні фактори та патогенез розвитку синдрому 16
функціональної диспепсії
1.1.3. Клініко-лабораторні прояви, діагностика та лікування 21
синдрому функціональної диспепсії
1.2. Використання фітотерапії для лікування синдрому 28
функціональної диспепсії у дітей раннього віку
1.2.1. Особливості впливу лікарських рослин на організм 29
Людини. Біологічно активні речовини лікарських рослин
1.2.2. Використання фітотерапії в педіатричній практиці 37
1.2.3. Лікарські рослини, що впливають на травний тракт 39
1.2.4. Фітохімія лікарських рослин, що впливають на 43
травний тракт
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 51
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей 51
2.2. Методи дослідження 52
2.2. Характеристика методів лікування 56
2.2. Методика статистичної обробки результатів 56
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНОКЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕБІГУ 58
СИНДРОМУ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИСПЕПСІЇ У ДІТЕЙ
РАННЬОГО ВІКУ
3.1. Оцінка фізичного розвитку дітей з синдромом функціональної 62
диспепсії
3.2. Оцінка біохімічних показників крові при синдромі 64
функціональній диспепсії
3.3. Інструментальне дослідження органів шлунково-кишкового 69
тракту при синдромі функціональної диспепсії у дітей
раннього віку
РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ВПЛИВУ ФІТОКОРЕКЦІЇ НА ОСНОВНІ
ПОКАЗНИКИ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДИТЯЧОГО ОРГАНІЗМУ 74
4.1. Оцінка впливу лікування на фізичний розвиток дітей 78
4.2. Аналіз стану основних лабораторних показників крові на фоні 85
застосування фітокорекції
4.3. Аналіз стану гормонів гіпофізу та щитовидної залози при 97
застосуванні фітокорекції
4.4. Оцінка стану гуморального імунітету при застосуванні 101
фітокорекції
4.5. Оцінка рівня цитокінів при застосуванні фітокорекції 104
4.6.Інструментальне дослідження органів шлунково- 105
кишкового тракту
РОЗДІЛ 5. ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ФІТОТЕРАПІЇ 117
ПРИ СИНДРОМІ ФУНКЦІОНАЛЬНІЙ ДИСПЕПСІЇ У ДІТЕЙ
РАННЬОГО ВІКУ
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕНННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 138
ВИСНОВКИ 151
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 153
ДОДАТКИ 154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 165

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ФД функціональна диспепсія
ФР фізичний розвиток
АЛТ аланін амінотрансфераза
Cа іони кальцію
Na іони натрію
К іони калію
СТГ соматотропний гормон
ТТГ тиреотропний гормон
Т3 трийодтиронін
Т4 тироксин
Ig Е імуноглобулін Е
Ig A імуноглобулін А
Ig G імуноглобулін G
ІL-2 інтерлейкін-2
ІL-4 інтерлейкін-4
ФГДС фіброезофагогастродуоденоскопія
УЗД ультразвукове дослідження

ВСТУП

Актуальність теми
Захворювання органів травлення займають значне місце в структурі дитячої захворюваності, яка постійно зростає не тільки в Україні, але і у високорозвинених країнах. Так, протягом останніх 10 років в Україні було відмічено ріст захворюваності органів травлення на 21,8%. За даними МОЗ України частота дитячої гастроентерологічної патології коливається в межах 130180‰, причому відмічається тенденція до збільшення цих показників. Слід відмітити дві важливі сторони цього процесу: поперше, спостерігається справжнє зростання кількості хворих внаслідок впливу на дитину неcприятливих факторів оточуючого середовища [113] та дії на організм дитини таких факторів, як обтяжена спадковість, гострий і хронічний стрес, вірусна, бактеріальна і грибкові інфекції та аліментарний чинник (нераціональне, незбалансоване харчування); подруге, різко зростає кількість зареєстрованих хворих в зв'язку з покращенням діагностики основних захворювань органів травлення у дітей [10, 16]. За результатами дослідження, проведеного Забайрачним М. М. та співавторами [58], у 96% дітей з хворобами органів травлення має місце раннє штучне вигодовування та нераціональне введення догодовування і підгодовування на першому році життя.
Проблема синдрому функціональної диспепсії у дітей викликає великий інтерес як вітчизняних, так і зарубіжних гастроентерологів. Цікавість дослідників до цієї проблеми пов'язана з великим поширенням диспепсичних порушень у дітей та дорослих. Поширеність диспепсичних розладів за даними різних авторів становить 50-60% серед дорослих та 30-40% серед дітей [43, 55, 66]. Численні дослідження, проведені в країнах Західної Європи та Північної Америки, дозволяють вважати дану патологію найбільш частою серед гастроентерологічних захворювань.
Функціональні розлади травлення, зокрема синдром функціональної диспепсії, відносяться до станів, які знаходяться на межі між органічними та функціональними розладами, що зумовлює складність та неоднозначність підходу до їхньої сутності, а також до діагностики. Функціональний характер змін є досить відносним і залежить від якості застосованих досліджень: відсутність змін на клітинному, тканинному й органному рівні не виключає молекулярних і субклітинних змін.
Функціональні порушення органів травлення особливо часто зустрічаються серед дітей першого року життя, що пояснюється функціонально-морфологічною незрілістю всіх відділів травного тракту та незавершеністю розвитку нервової системи. Крім порушень секреторної та рухової функції органів травного тракту, функціональні захворювання супроводжуються порушенням фізичного розвитку дитини та розладами обмінних процесів; крім того, функціональні зміни в одному органі спричиняють структурно-функціональні порушення в інших [15]. Тому своєчасна діагностика та корекція функціональних розладів травлення є важливою умовою профілактики органічних захворювань травної системи.
Досить складним завданням є лікування дітей з синдромом функціональної диспепсії, оскільки для цього не розроблені чіткі схеми, а література, присвячена лікуванню дітей з патологією органів травлення, зокрема з функціональною диспепсією, небагаточисельна [13]. Така проблема особливо стосується дітей раннього віку, при виборі тактики лікування яких перевага повинна надаватися лікарським засобам, які мають м'яку дію та спричинюють найменшу кількість побічних ефектів. Враховуючи це, на сучасному етапі уточнюються та в деякій мірі трансформуються принципи лікування функціональних захворювань травної системи із застосуванням комплексу медикаментозних та не медикаментозних препаратів, включаючи і лікарські рослини.
Цими явищами пояснюється зростаюча актуальність розробки і втілення в практику нових та ефективних методів профілактики і лікування функціональної диспепсії у дітей раннього віку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконувалась згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри дитячих хвороб медичного факультету Ужгородського національного університету та є фрагментом комплексної державної бюджетної теми Ендо- та екзоекологія дитячого організму, мінеральний гомеостаз та шляхи його корекції”. Державний реєстраційний номер №0105U007683.

Мета дослідження: Підвищити ефективність діагностики і лікування синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, оцінки показників білкового, пігментного, мінерального обміну, гормональних, імунних, цитокінових показників та розробки сучасних принципів корекції з використанням фітопрепаратів.

Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості преморбідного фону, факторів ризику та клінічного перебігу синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку.
2. Оцінити стан окремих видів обміну речовин: білкового, пігментного, електролітного, рівнів гормонів гіпофізу та щитовидної залози, імуноглобулінів та інтерлейкінів у дітей раннього віку з синдромом функціональної диспепсії.
3. Визначити ефективність фітокорекції із застосуванням фіточаю «Бебівіта» на перебіг синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку та показники, які вивчалися.
4. Вивчити віддалені показники стану здоров'я дітей раннього віку з синдромом функціональної диспепсії залежно від лікування, яке отримували діти.
5. Розробити та впровадити у діяльність практики охорони здоров'я ефективні схеми лікування та профілактики синдрому диспепсії у дітей раннього віку з включенням фітотерапевтичної корекції.
Об'єкт дослідження: особливості перебігу синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку.
Предмет дослідження: поширеність скарг, характерних для синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку, клінічні особливості перебігу функціональної диспепсії, перинатальні фактори ризику, фізичний розвиток, показники білкового, пігментного, електролітного обміну, гормональних, імунних, цитокінових показників та ефективність лікувальних заходів.
Методи дослідження: для досягнення мети в роботі використовувалися наступні методи дослідження: анкетно-опитувальні, загальноклінічні, біохімічні, імуноферментні, інструментальні, катамнестичні, статистичні.
Робота здійснювалася в чотири етапи:
1. вивчення характерних порушень показників стану здоров'я дитячого організму при синдромі функціональної диспепсії.
2. проведення лікування та оцінка його результатів у досліджуваних групах дітей з синдромом функціональної диспепсії.
3. порівняння результатів та обґрунтування рекомендацій щодо вибору методу лікування синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку.
4. вивчення катамнезу через 6 та 12 місяців після курсу лікування.

Наукова новизна одержаних результатів
Уточнено стан окремих видів обміну речовин (білкового, пігментного та електролітного обміну), гормональних, імунних, цитокінових показників при синдромі функціональної диспепсії у дітей раннього віку.
Вперше визначена ефективність лікування дітей раннього віку з синдромом функціональної диспепсії з використанням засобів фітотерапії фіточаєм «Для покращення травлення» Бебівіта, який розроблений Науково-дослідним інститутом фітотерапії УжНУ в якості доповнення до базового лікування.
Показано, що синдром функціональної диспепсії у більшості дітей раннього віку супроводжується клінічними проявами у вигляді зниження апетиту або відмови від їжі, метеоризмом, больовим синдромом, закрепами, порушенням фізичного розвитку, гіпо- та диспротеїнемією, гіпокальціємією.
Здійснено комплексну порівняльну оцінку показників певних видів обміну речовин дитячого організму трьох досліджуваних груп з різним типом лікування. Доведено, що найкраща динаміка клінічної картини та показників обміну речовин, які вивчалися у дослідженні, спостерігалась у дітей раннього віку з синдромом функціональної диспепсії при поєднанні традиційного медикаментозного лікування та фітотерапії.
Проведені дослідження довели опосередкований вплив фіточаю «Для покращення травлення» на такі види обміну речовин як білковий та пігментний обмін, електролітний обмін (рівень іонів кальцію), гуморальний імунітет (рівень імуноглобулінів А та Е), гормонів гіпофізу (соматотропний гормон) та щитовидної залози (тироксин, трийодтиронін).
Вивчено віддалені результати після проведення лікування синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку. Виявлено, що при включенні до комплексу лікувальних схем фітокорекції спостерігається стійке та довготривале покращення стану обстежених дітей.
Обґрунтовано основні принципи корекції синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку із застосуванням фіточаю «Для покращення травлення».

Практичне значення одержаних результатів
Визначені особливості клінічного перебігу та супутні розлади окремих видів обміну речовин при синдромі функціональної диспепсії у дітей раннього віку, що дозволяє на ранньому етапі застосувати адекватні методи діагностики та лікування та підвищити ефективність застосованої терапії.
Розроблено комплекс терапевтичних заходів для корекції синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку з включенням нового фітопрепарату ­ фіточаю «Для покращення травлення» Бебівіта та показано його клінічну ефективність.
Впроваджено в практику удосконалений алгоритм лікування синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку з використанням фітокорекції, що дозволяє істотно покращити функціональний стан органів травної системи, в тому числі і за результатами катамнестичного спостереження.
Отримані результати впроваджені в лікувальний процес Міської дитячої клінічної лікарні м. Ужгорода, Обласної дитячої лікарні м. Мукачева. Матеріали роботи використовуються в навчальному процесі на медичному факультеті Ужгородського національного університету.

Особистий внесок здобувача
Автором самостійно проведено аналіз та узагальнення основних наукових досліджень, що виконані вітчизняними та зарубіжними фахівцями з даної тематики; визначено мету та основні завдання дослідження, розроблено його методологію. Самостійно проведено клінічні спостереження, оцінку лабораторно-інструментальних даних, із використанням стандартних комп'ютерних програм автором виконано статистичну обробку даних, сформульовано положення роботи, обґрунтовано висновки та практичні рекомендації. Підготовлено до друку наукові праці, виступи, матеріали до впровадження наукових розробок у практичну діяльність лікувальних закладів.

Апробація результатів дисертації
Матеріали, викладені в дисертації, викладені та обговорені на ІІІ міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь та медична наука на початку ХХІ століття», 30-31 березня 2006 року, м. Вінниця; ІІІ міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 20-річчю Чорнобильської аварії (80-й ювілейний форум студентів та молодих вчених) 3-5 квітня 2006 року, м.Чернівці; міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 15-річчю заснування НДІ фітотерапії УжНУ, 19-21 квітня 2007 року, санаторій «Квітка Полонини»; на обласному науково-практичному семінарі педіатрів Закарпатської області, на 60 і 62 щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу медичного факультету УжНУ в 2006 та 2008 рр., м. Ужгород, на міжнародному конгресі «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» 21-21 травня 2008 року, м. Судак.

Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, в тому числі 5 журнальних статей, з них 3 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 тези доповідей конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального завдання практичної педіатрії підвищення ефективності лікування синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку шляхом вивчення особливостей показників фізичного розвитку та показників окремих видів обміну речовин у дітей з цією патологією, розробки і впровадження удосконалених методів лікування з використанням фітотерапевтичних засобів.
1. Найбільш вагомими факторами ризику розвитку синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку можна вважати певну невідповідність харчування функціональним можливостям дитячого організму у вигляді штучного вигодовування (100% дітей) та раннього введення підгодовування (64,8%), що може слугувати основою розробки заходів по попередженню розвитку функціональної диспепсії.
2. Встановлено, що у клінічній картині синдрому функціональної диспепсії як у немовлят, так і у дітей віком старше 1 року домінують явища метеоризму (74,2%), больового абдомінального синдрому (70,4%), зниження апетиту (48,6%) або тимчасової відмови від їжі (36,0%), порушення моторики кишок у вигляді функціональних закрепів (34,8%), які супроводжуються порушенням фізичного розвитку (у вигляді дефіциту маси тіла (79,4%) та/або низького рівня фізичного розвитку та його дисгармонійністю). Ці зміни типово виникають на фоні порушення перетравлювання харчових інгредієнтів та поєднуються з гіпопротеїнемією, диспротеїнемією, гіпокальціємією, характерними змінами у копрограмі (помірна кількість лейкоцитів (83,9%), наявність слизу (83,2%), нейтрального жиру (42,0%), крохмалю та рослинної клітковини (24,5%).
3. Для дітей раннього віку з синдромом функціональної диспепсії характерним є нормальний рівень імуноглобулінів та запальних цитокінів, відсутність візуальних змін слизової оболонки стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки при проведенні фіброезофагогастродуоденоскопії, що підтверджує відсутність запальних процесів та значних проявів імунологічного дисбалансу в організмі дітей з цією патологією.
4. Найкраща ефективність лікування досягається при комбінації традиційних медичних препаратів (лінекс, хілак, ріабал) з фітопрепаратом Бебівіта «Для покращення травлення». Спільне застосування цих препаратів приводить до достовірно більш швидкого зменшення наявної клінічної симптоматики (p<0,01), зменшення дефіциту маси тіла (p<0,05) підвищення ступеню фізичного розвитку (p<0,05), покращення показників білкового обміну (збільшення рівня загального білка до 61,2±0,5 г/л (p<0,01), зменшення диспротеїнемії (p<0,01)) порівняно з групою дітей, які отримували тільки базову або фітотерапію.
При комбінованому лікуванні синдрому функціональної диспепсії відбувається достовірне зростання рівня іонів Са до 2,27±0,10 ммоль/л (p<0,01), соматотропного гормону до 11,01±0,9 мМО/л (p<0,01), трийодтироніну до 2,0±0,04 нмоль/л (p<0,01) та тироксину до 151,0±1,0 нмоль/л (p<0,05), збільшення рівня Ig А до 0,69±0,10 мг/мл (p<0,01), достовірного зменшення кількості лейкоцитів та слизу в копрограмі, що може свідчити про покращення основних метаболічних та захисних реакцій дитячого організму.
5. При катамнестичному дослідженні найкращі показники стійкого, довготривалого покращення спостерігаються у дітей з комплексним застосуванням базових препаратів та фітокорекції. При застосуванні тільки базових препаратів або фітокорекції позитивна динаміка настає повільніше, а показники, що вивчалися, відзначаються своєю лабільністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абольян Л. В., Бердикова Т. К., Ломовских В. Е. и др. Значение исключительно грудного вскармливания для здоровья, физического, нервно-психического развития детей первого года жизни. // Педиатрия. 2005. №5. С.5357.
2. Алексеева И. А. Проблема дисбактериоза у детей раннего возраста. / И. А. Алексеева // Вопросы детской гастроэнтерологии.: Лечение и профилактика гастроэнтерологических заболеваний. Республиканский сборник. Горький: ГМИ, 1985. С.7580.
3. Андрейчин М. А. Клінічна імунологія та алергологія / М. А. Андрейчин. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. 372 с.
4. Антошкина А. Н. Способы оценки соматотропной функции у детей / А. Н. Антошкина, Е. А. Беникова // Проблемы эндокринологии. 1990. Т.36., №1. С.8084.
5. Ардитская М. Д. Дисбактериоз кишечника / М. Д. Ардитская, А. В. Дубинина // Терапевт 2001. №2. С.6772.
6. Бабак О. Я. Современный взгляд на терапию функциональной диспепсии / О. Я. Бабак // Medicus Amicus. 2004. №6. С.67.
7. Базарнова М. А. Руководство по клинической лабораторной диагностике / М. А. Базарнова. К.: Вища школа, 1990. 319 с.
8. Балаболкин М. И. Состояние и перспективы изучения проблемы физиологии и патологи щитовидной железы / М. И. Балаболкин // Терапевтический архив. 1997. №10. С.511.
9. Баликин В. Ф. Тиреоидный гомеостаз при острых вирусных гепатитах А и В у детей / В. Ф. Баликин, В. М. Сухарев, Л. А. Панова // Вопросы охраны материнства и детства. 1989. Т.39., №3. С. 3134.
10.Баранов А. А. Актуальные вопросы профилактики и лечения заболеваний органов пищеварения у детей: вопросы детской гастроэнтерологии: лечение и профилактика гастроэнтерологических заболеваний. Республиканский сборник / А. А. Баранов. Горький: ГМИ, 1985. С. 510.
11.Безкоровайная О. Лекарственные травы в медицине / О. Безкоровайная, И. Терещенкова. Х.: Факт, 2002. 478 с.
12.Белозоров А. П. Сравнительная характеристика некоторых методов иммуноферментного определения суммарных иммуноглобулинов / А. П. Белозоров, С. О. Навольнев, Г. И. Мавров // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1985. №1. С.5962.
13.Белоусов Ю. В. Использование фитотерапии в комплексном лечении детей, больных хроническими заболеваниями желудочнокишечного тракта: Методические рекомендации / Ю. В. Белоусов, И. И. Присич, Г.Ф. Федорин. Харьков, 1987. 20 с.
14.Белоусов Ю. В. Гастроэнтерология детского возраста: Учебник / Юрий Владимирович Белоусов. Харьков: Консум, 2000. 528 с.
15.Белоусов Ю. В. Клиническая классификация функциональных заболеваний пищеварительной системы у детей / Ю. В. Белоусов, О. Ю. Белоусова // Врачебная практика. 2005. №3. С.48.
16.Белоусов Ю. В. От функциональной диспепсии к пептической язве? / Юрий Владимирович Белоусов // Современная педиатрия. 2006. №1. С.7980.
17.Бєлоусов Ю. В. Гастроентерологія актуальна загальнопедіатрична проблема / Ю. В. Белоусов, М. Ф. Денисова // Современная педиатрия. 2006. №3. С. 121122.
18.Белоусов Ю. В. Гастродуоденальная патология и биоценоз кишечника у детей / Юрий Владимирович Белоусов // Современная педиатрия. 2007. №2. С.5254.
19.Бєлоусов Ю. В. Гастроентерологія дитячого віку. Підручник / Юрій Володимирович Бєлоусов. Київ, 2007. 440 с.
20.Белоусов Ю. В. Римские критерии-ІІІ и функциональная диспепсия: шаг вперед или топтание на месте? / Юрий Владимирович Белоусов // Перинатология и педиатрия. 2007. №2. С.5257.
21.Бєлоусов Ю. В. Захворювання органів травлення у дітей (стандарти діагностики та лікування) / Ю. В. Белоусов, Л. Г. Волошина, Н. В. Павленко, І. Г. Солодовниченко, О. М. Бабаджанян. Харків: ВД «ІНЖЕК», 2007. 124 с.
22.Беникова Е. А. Диагностика и лечение основных эндокринных заболеваний у детей и подростков: Методические рекомендации / Е. А. Беникова, О. Я. Боярская, Д. И. Деревянко, Г. И. Макаренко. Киев, 1983. 24 с.
23.Бердникова Е. К. Функциональные нарушения желудочно-кишечного тракта у детей раннего возраста / Е. К. Бердникова, Е. С. Кешишян // Русский медицинский журнал. 2006. №19. С. 13971400.
24.Бережная Н. М. Биологическая роль иммуноглобулина Е / Н. М. Бережная, С. И. Ялкут. Киев: Наук.думка, 1983. 134 с.
25.Блунк В. Детская эндокринология. Перевод с немецкого Пархимовича Р.М. / В. Блунк. М.: Медицина, 1981. 303 с.
26.Богадельников І. В. Дисбаланс гормонів щитоподібної залози у дітей з гострими кишковими інфекціями / І. В. Богадельников, Н. В. Римаренко, А. В. Бобришова // Інфекційні хвороби. 2004. №1. С. 4850.
27.Болотова Н. В. Скринингпрограмма для ранней диагностики заболеваний щитовидной железы у детей / Н. В. Болотова, Л. А. Лисенкова, Е. Г. Чувилина // Здравоохранение Российской Федерации. 1988. №5. С. 4546.
28.Ботя В. А. Фитотерапия и фитодиететика / В. А. Ботя. Кишинев: Штинница, 1990. 139 с.
29.Бубнов О. В. Динамика тиреоидного статуса новорожденных в ранний постнатальный период. Радиоиммунные методы диагностики в педиатрии: Сборник научных работ / О. В. Бубнов. Куйбишев, КГМИ, 1982. С. 611.
30.Бурков С. Ультразвуковая диагностика заболеваний органов пищеварения / С. Бурков // Врач. 1995. №6. С. 25.
31.Внотченко С. Л. Рациональная діагностика заболеваний щитовидной железы / С. Л. Внотченко, Т. А. Океанова, Г. И. Федосеева // Проблемы эндокринологии. 1989. Т.35., №6. С. 4550.
32.Гажев Б. Н. Лечение болезней органов пищеварения / Б. Н. Гажев, Т. А. Виноградова, В. К. Мартынов, В. М. Виноградов. Санкт Петербург: МиМЭкспресс, 1996. 281 с.
33.Ганич О. Н. Применение лекарсвенных растений при заболеваниях внутренних органов / Оксана Николаевна Ганич, Михаил Иванович Фатула. Ужгород, 1989. 175 с.
34.Ганич О. М. Фітотерапія / Оксана Миколаївна Ганич, Михайло Іванович Фатула. Ужгород, 1993.
35.Ганич Т. М. Застосування лікарських рослин при поєднаній патології гастродуоденальної зони та щитоподібної залози / Т. М. Ганич, Н. В. Бабинець, О. Т. Ганич, Г. Б. Цяпець // Здоров'я України. 2007. №5. С. 80.
36.Гапонова О. Г. Гендерно-вікові особливості нейрогуморальних та психосоматичних розладів у хворих з функціональною диспепсією / О. Г. Гапонова // Сучасна гастроентерологія. №4 (36). 2007. С. 1619.
37.Гейне В. Лабораторная диагностика в детском возрате. Перевод с нем. / В. Гейне. М.: Медицина, 1982. 284 с.
38.Георгиевский В. П. Фитомедицинская отрасль в Украине. Состояние и перпективы развития / В. П. Георгиевский, С. И. Дихтярев, Ю. М. Губин, В. И. Литвиненко, П. П. Ветров // Фітотерапія в Україні.2000.№1.С. 36.
39.Герман И. Клиническая копрология / И. Герман. Бухарест: Мед. издательство, 1977. 272 с.
40.Гершкович А. А. От структуры к синтезу белка / А. А. Гершкович. К.: Наук. Думка, 1989. 192 с.
41.Гидаятов А. А. Концентрация гормонов щитовидной железы и ТТГ у больных хроническим панкреатитом / А. А. Гидаятов, И. П. Абасов // Терапевтический архив. 1988. Т.60., №9. С. 5052.
42.Горленко О. М. Радіаційний вплив, соматичні ефекти, фітотерапія / Олеся Михайлівна Горленко. Ужгород: ВАТ «Патент», 1998. 312 с.
43.Горленко О. М. Диспепсія: синдром, захворювання / О. М. Горленко, О. А. Пушкаренко, Н. В. Шкода-Ульянова. Ужгород, 2005. 140 с.
44.Горленко О. М. Діагностичне та прогностичне значення головних виявів функціональної диспепсії та синдрому диспепсії у дітей / Олеся Михайлівна Горленко, Ольга Анатоліївна Пушкаренко // Сучасна гастроентерологія. 2006. №6. С. 2330.
45.Грига І. В. Лікарські рослини у фармакології: Навчальний посібник з фітотерапії / Іван Васильович Грига. Ужгород, 2001.
46.Грицюк І. Лабораторна діагностика захворювань щитовидної залози / І. Грицюк // Медицина світу. 1997. №7. С. 1925.
47.Грицюк І. Лабораторна діагностика захворювань щитовидної залози. (продовження) / І. Грицюк // Медицина світу. 1997. №8. С. 8995.
48.Гродзинський А. М. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / А. М. Гродзинський. К.: Голов. ред. УРС, 1990. 544 с.
49.Дворяковский И. В. Ультразвуковая диагностика в педиатрии / И. В. Дворяковский, В. И. Чурсин, В. В. Сафронов. Л.: «Медицина». Ленинградское отделение, 1987. 160 с.
50.Дедов И. И. Диагностика заболеваний щитовидной железы: Атлас / И. И. Дедов. М.: Изд. дом ВидарМ, 2001. 128 с.
51.Дейнека В. И. Хлорогеновая кислота плодов и листьев некоторых растений семейства Berberidaceae / В. И. Дейнека, В. А. Хлебников, В. Н. Скоропудов, И. П. Анисимович // Химия растительного сырья. 2008. №1. С. 5761.
52.Денисова М. Ф. Актуальні проблеми дитячої гастроентерологїї / М. Ф. Денисова // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2004. №1. С. 6970.
53.Денисюк В. Г. Посібник з клінічної лабораторної діагностики / В. Г. Денисюк, І. М. Ганджа, Я. І. Виговська. Київ: Здоров'я, 1992. 296 с.
54.Дорофейчук В. Г. Дисбактериоз фактор риска гастроэнтерологических заболеваний / В. Г. Дорофейчук, Л. В. Бейер, Н. Е. Богданович, Г. Н. Карасева // Вопросы детской гастроэнтерологии. Горький, 1983. С. 3948.
55.Ершова И. Б. Функциональная диспепсия у детей / И. Б. Ершова, И. В. Коваленко // Український медичний альманах.2005.№5.С. 6162.
56.Жуковський М. А. Заболевания щитовидной железы у детей / М. А. Жуковський. М.: Медицина, 1972. 264 с.
57.Жуковський М. А. Детская эндокринология: руководство для врачей / М. А. Жуковський. М.: Медицина, 1982. 448 с.
58.Забайрачний М. М., Гладка Г. М., Ройко Н. В., Дудченко Т. М., Чіп Ю. Б. // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1999. №4. С. 103.
59.Зайцев В. М. Прикладная медицинская статистика / В. М. Зайцев, В. Г. Лифляндский, В. И. Маринкин. СПб: ООО «Издательство Фолиант», 2003. 432 с.
60.Запруднов А. М. Справочник по детской гастроэнтерологии / А. М. Запруднов, А. И. Волков. М.: Медицина, 1995. 384 с.
61.Звячищева Т. Д. Функциональная диспепсия: предотвращение рецидивов заболевания и терапия «по требованию» / Т. Д. Звячищева, А. И. Чернобай // Сучасна гастроентерологія. 2005. №5. С. 6365.
62.Зернов Н. Г., Юрков Ю.А. Биохимические исследования в педиатрии / Н. Г. Зернов Н. Г., Ю. А. Юрков. М.: Медицина, 1969. 304 с.
63.Зинченко Т. В. Лекарственные растения в гастроэнтерологии: Спарвочник / Т. В. Зинченко, И. В. Стахив, Т. Я. Мякушко. Киев: Наукова думка, 1989. 237 с.
64.Иванов Н. Р. Обмен веществ у детей и способы его биохимической оценки / Н. Р. Іванов, В. И. Рубин. Саратов: Издательство Саратовского университета, 1984. 255 с.
65.Иванова В. Н. Измененная иммунная система и заболевания органов пищеварения / В. Н. Иванова // Физиологические и биохимические аспекты патологических процессов. Смоленск, 1990. С.4749.
66.Ігнатова Т. Б. Синдром функціональної (невиразкової) диспепсії у дітей (огляд літератури) / Т. Б. Ігнатова, О. Д. Мороз // Перинатологія та педіатрія.2003.№4.С. 7379.
67.Йорданов Д. Фитотерапия. Лечение лекарственными травами / Д. Йорданов. София: «Медицина и физкультура», 1974. 342 с.
68.Казьмин А. М. Методика оценки психомоторного развития детей до 12 месяцев жизни / А. М. Кузьмин, Л. В. Дайхина // Вопросы охраны материнства и детства. 1990. Т.35., №4. С. 5054.
69.Камышников В. С. О чем говорят медицинские анализы / В. С. Камышников. Минск: «Беларусская навука», 1997.
70.Камышников В. С. Клиникобиохимческая лабораторная диагпостика / В. С. Камышников. Минск: «Интерпрессервис», 2003.
71.Канищев Т. А. Лабораторные методы диагностики в гастроэнтерологии: Методические рекомендации / Т. А. Канищев, Н, М. Береза. Днепропетровск, 1987. 38 с.
72.Квашніна Л. В. Кальцій, еволюція його препаратів та оптимізація дозування у здорових дітей молодшого шкільного віку для профілактики порушень кальцієвого гомеостазу / Л. В. Квашніна, А. І. Ануховська, В. П. Родіонов, Ю. А. Маковкіна, Т. М. Нікіфорова, Л. В. Антонечко, Л. І. Кузьменко // Перинатологія та педіатрія. 2004. №4. С. 3135.
73.Квашнина Л. В. Особенности клиники, диагностики и лечения функциональной диспепсии в детском возрасте / Л. В. Квашнина // Здоров'я України. 2008. №4/1. С. 2326.
74.Кирзон С. С. Показатели иммунного статуса здоровых детей / С. С. Кирзою, Л. В. Пушко, Н. В. Алейникова, О. Б. Сысоева // Иммунология. 1989. №3. С. 7881.
75.Китикарь Ф. М. Особенности пищеварения у детей и сущность новой теории адекватного питания / Китикарь Ф. М. // Здравоохранение. Кишинев, 1990. №1. С. 5154.
76.Кобзар А. Я. Фармакогнозія в медицині: Навч. посібник / А. Я. Кобзар. Київ: «Медицина», 2007. 544 с.
77.Ковтун А. Соматотропная недостаточность: возможности современной педиатрии / А. Ковтун // Здоров'я України. 2007. №4. С. 4647.
78.Козинец Г. И. Интерпретация анализов крови и мочи и их клиническое значение / Г. И. Козинец. Москва: Издательство «ТриадаХ», 1998. 104 с.
79.Колб В. Г. Клинническая биохимия / В. Г. Колб, В. С. Камышников. Минск: Беларусь, 1976.
80.Комаров Ф. И. Функциональное состояние гипофиза у больных хроническим панкреатитом / Ф. И. Комаров, А. А. Гидаятов // Клиническая медицина. 1989. Т.67., №3. С. 9598.
81.Конь И. Я. Питание детей первого года жизни: современные представления / И. Я. Конь // Педиатрия. 2006. №1. С.6471.
82.Крамарев С. А. Дисфункции кишечника у детей / С. А. Крамарев // Medicus Amicus. 2004. №2. С. 1718.
83.Кривенко В. В. Опыт лечения заболеваний органов пищеварения лекарственными растениями / В. В. Кривенко, Г. П. Потебня, В. В. Лойко // Врачебное дело. 1989. №3. С. 7678.
84.Криворучко Т. С. Особенности физического развития детей и подростков / Т. С. Криворучко. Кишинев: «Штиинца», 1976. 76 с.
85.Крылов А. А. Фитотерапия в комплексном лечении заболеваний внутренних органов / А. А. Крилов, В. А. Марченко, Н. П. Аксютина, Ф. И. Мамчур. Киев: Здоров'я, 1991. 237 с.
86.Кульберг А. Я. Иммуноглобулины как биологические регуляторы / А. Я. Кульберг. М: «Медицина», 1975. 199 с.
87.Купкина Г. К. Иммуноглобулины в норме и при некоторых патологических состояниях у детей / Г. К. Купкина // Педиатрия. 1972. №11. С. 8387.
88.Курбанов Т. Г. Соматотропная функция гипофиза при нарушениях роста различного происхождения / Т. Г. Курбанов, М. И. Балаболкин // Физиология, биохимия и патология эндокринной системы. Сборник статей. под ред. Комиссаренко В.П. Киев: «Здоров'я», 1972. С. 188190.
89.Курманова Л.В. Иммуноферментный метод количественного определения иммуноглобулина Е / Л. В. Курманова, Г. А. Ермолин, Д. В. Стефани // Иммунология. 1985. №3. С. 7273.
90.Кучерук В. В. Фізичний розвиток дітей, його оцінка та діагностика порушень / Володимир Васильович Кучерук. Ужгород, 1998. 87 с.
91.Лагерь А. А. Фитотерапия / А. А. Лагерь. Издательство Красноярського университета: Красноярськ, 1998.С. 226231.
92.Лагунова Н. В. Стан імунної системим у дітей з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони / Н. В. Лагунова, О. М. Лєбєдєва, Т. І. Семенова, Т. І. Мальчикова // Перинатологія та педіатрія. 2001. №3. С. 113.
93.Ладынина Е. А. Фитотерапия. 2-е изд., доп. / Е. А. Ладынина, Р. С. Морозова. Л.: Медицина. Ленинградское отделене, 1990. 302 с.
94.Лазебник Л. Б. Иммунная система и болезни органов пищеварения / Л. Б. Лазебник, Т. М. Царегородцева, А. И. Парфенов // Терапевтический архив. 2004. №12. С. 58.
95.Лебедин Ю. Определение Ig E в клинике / Ю. Лебедин // Врач. 1996. №6. С. 1517.
96.Литвинов А. В. Норма в медицинской практике: Справочное пособие / А. В. Литвинов. Москва: «МЕДпресс-информ», 2005. 144 с.
97.Литман Г. Иммуноглобулины. Перевод с англ. Кусова Ю.Ю. Под ред. Каверзневой Е. Д. / Г. Литман, Р. Гуд. М.: Мир, 1981. 495 с.
98. Лобода В. Ф. Загальні та місцеві зміни гуморального імунітету в дітей з хронічним гастродуоденітом на фоні біліарної патології / В. Ф. Лобода, М. С. Гнатюк, Н. І. Балацька // Перинатологія та педіатрія. 2001. №3. С. 116.
99.Лобода В. Ф. Участь печінки в підтриманні кальційфосфорного гомеостазу в організмі / В. Ф. Лобода, М. І. Кінаш // Перинатологія та педіатрія. 2003. №1. С.5255.
100. Лопушняк С. Дисбактериоз кишечника у детей раннего возраста / С. Лопушняк // Здоров'я України. 2003. №17. С. 39.
101. Лукьянова Е. М. Методические рекомендации по лабораторноинструментальному обследованию детей с хроническими заболеваниями органов пищеварения / Е. М. Лукьянова, Г. А. Навроцкая, Е. П. Дзысь. Киев: Б. и., 1979. 20 с.
102. Лук'янова О. М. Критерії діагностики та принципи лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей: Методичні рекомендації / О. М. Лук'янова, М. Ф. Денисова, М. Л. Тараховський та ін. Київ, 2002. 30 с.
103. Лук’янова О. М. Проблеми здоров'я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень / О. М. Лук’янова // Мистецтво лікування. 2005. №2. С. 615.
104. Мазурин А. В. Болезни органов пищеварения у детей: Руководство для врачей / А. В. Мазурин. М.: Медицина, 1984. 665 с.
105. Мазурин А. В. Ультразвуковое исследование желчевыводящих путей и поджелудочной железы у детей с заболеваниями органов гастродуоденобилиарной зоны / А. В. Мазурин, А. М. Запруднов, А. Л. Соловьова, К. И. Григорьев К.И. // Педиатрия. 1988. №1. С. 1519.
106. Маковкіна Ю. А. Інформативність існуючих методів оцінки фізичного розвитку та його гармонійності у дітей / Ю. А. Маковкіна, Л. В. Квашніна // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2004. №1. С. 3033.
107. Мамедов М. К. Ускоренное определение иммуноглобулинов G и M иммуноферментным методом / М. К. Мамедов М. К., И. Н. Ахмедова // Азербайджанский медицинский журнал. 1987. №10. С. 4649.
108. Манолова Э. П. Иммунитет у детей / Э. П. Манолова. Киев: «Здоров’я». 1990. С. 15.
109. Марушко Ю. В. Можливості корекції функціональних порушень травного каналу у дітей / Ю. В. Марушко // Современная педиатрия. 2008. №1. С. 6367.
110. Марченко Т. З. Сывороточные иммуноглобулины у детей раннего возраста, страдающих железодефицитной анемией / Т. З. Марченко // Проблемы аллергии. 1983. №1. С. 126127.
111. Матвеев М. П. Клиническое значение количественного определения иммуноглобулинов в детской практике / М. П. Матвеев, А. В. Чебуркин А. И. Пименов А.И. // Клиническая медицина. 1974. Т. 52., №10. С. 118124.
112. Маяцька О. В. Структурнофункціональний стан гіпофізарнотиреоїдної системи у підлітків з вегетативною дисфункцією / О. В. Маяцька // Фітотерапія. Науково-практичний часопис. 2007. №2. С. 1215.
113. Мощич П. С. Стан здоров'я дітей в Україні та шляхи його покращення. / П. С. Мощич // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1999. №4. С. 29.
114. Мухамедов Д. Б. Содержание сывороточных иммуноглобулинов у здоровых детей / Д. Б. Мухамедов, К. М. Зупаров, А. А. Гамага // Вопросы охраны материнства и детства. 1978. Т.23., №5. С. 89.
115. Нагорная Н. В. Рациональная терапия функциональных гастроинтестинальных расстройств у детей раннего возраста / Н. В. Нагорная, М. П. Лимаренко, Е. В. Бордюгова // Современная педиатрия. 2008. №2. С. 6366.
116. Николаев С. М. Растительные лекарственные препараты при повреждениях гепатобилиарной системы / С. М. Николаев. Новосибирск: ВО «Наука», 1992. 155 с.
117. Ногаллер А. М. Определение иммуноглобулина Е в сыворотке крови и его клиническое значение / А. М. Ногаллер, А. С. Луняков А.С., В. В. Желтвай, Ю. М. Каширский // Врачебное дело. 1987. №5. С. 7679.
118. Ногаллер А. М. Сывороточные и секреторные иммуноглобулины при хронических заболеваниях печени, желчного пузыря и кишечника / А. М. Ногаллер, А. А. Низов, Д. В. Стефани Д.В // Терапевтический архив. 1977. №5. С. 9398.
119. Отт В. Д. Профилактика и лечение алиментарных расстройств и кишечных дисбактериозов у детей / В. Д. Отт, Т. А. Балезина, В. П. Мисник, Р. В. Марушко. Киев, 1985. 23 с.
120. Паньків. Йододефіцитні захворювання. Практичний посібник / Паньків. Київ, 2003. С. 12-15.
121. Пархоменко Л. К. Стан печінки при дискінетичних розладах біліарного тракту у дітей і підлітків / Л. К. Пархоменко, А. В. Єщенко // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2003. №5. С. 2832.
122. Пасиешвили Л. М. Роль кальция в системе гомеостаза и функционировании поджелудочной жел