УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ПОРУШЕНЬ ФІЗИЧНОГО ТА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ ГРУП СОЦІАЛЬНОГО РИЗИКУ : Совершенствование системы профилактики НАРУШЕНИЙ физического и психического развития у детей группы социального РИСКА

Краткое описание

міністерство охорони здоров’я україни
донецький національний медичний університет ім.м.горького
науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї

СІРОТЧЕНКО ТАМАРА АНАТОЛІЇВНА

УДК 616-053.2/.6-007-084:613.86

Удосконалення системи профілактики порушень фізичного та психічного розвитку у дітей груп соціального ризику

14.01.10 педіатрія

дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Донецьк -2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень .
Вступ ..
Розділ 1. Особливості формування здоров’я дітей з груп соціального ризику та шляхи надання їм медико-соціальної допомоги (огляд літератури) 17
1.1. Особливості стану здоров’я дітей груп соціального ризику 17
1.2. Проблема формування психоемоційних розладів у дітей груп соціального ризику 28
1.3. Проблема взаємозв’язку фізичного розвитку та процесів мінералізації кісткової тканини у дітей та підлітків 34
1.4. Адаптаційні реакції як спосіб пристосування до умов екосистеми у дітей групи соціального ризику 46
Розділ 2. Матеріали та методи досліджень 51
2.1. Загальна методика дослідження 51
2.2. Використані методи дослідження 58
2.2.1. Психодіагностичні методики та методи вивчення психоемоційного статусу дитини 59
2.2.2. Оцінка фізичного та статевого розвитку дитини 60
2.2.3. Структурно-функціональна та біохімічна оцінка стану кісткової тканини 63
2.2.4. Оцінка якості харчування за основними показниками та сумарним вмістом флавоноїдів в раціоні 65
2.2.5. Оцінка функціонального стану ССС та вегетативної нервової системи, аналіз адаптаційних реакцій, станів та резистентності організму66
2.2.6. Статистична обробка результатів 70

Розділ 3. Вікові та статеві психофізіологічні особливості формування психоемоційних розладів у дітей груп соціального ризику 71
3.1. Основні показники формування розладів психоемоційної сфери
у дітей груп соціального ризику 73
3.2. Оцінка конституційного психоемоційного стану дітей груп
соціального ризику 92
Розділ 4. Особливості формування фізичного здоров’я у дітей груп соціального ризику та їх потреби у медичній допомозі 108
4.1. Загальний аналіз показників стану здоров’я дітей груп соціального ризику та особливості їх соціального та біологічного
анамнезу 108
4.2. Характеристика адаптаційних реакцій за показниками лейкограм
дітей груп соціального ризику 127
Розділ 5. Вікові та статеві особливості фізичного розвитку у дітей груп соціального ризику з донозологічними порушеннями мінералізації кісткової тканини 148
5.1. Характеристика показників фізичного розвитку дітей груп
соціального ризику 148
5.2. Особливості антропометричних показників у дітей груп
соціального ризику в залежності від мінеральної щільності кісткової тканини 179
5.3. Біохімічні маркери кісткового метаболізму дітей груп соціального ризику 187
Розділ 6. Характеристика харчування дітей в школі-інтернаті, в соціально благополучних та неблагополучних сім’ях 199
6.1. Характеристика харчування дітей вихованців школи-інтернату 200
6.2. Характеристика харчування школярів із соціально благополучних та соціопатичних сімей 207
Розділ 7. Адаптаційні реакції в оцінці стану здоров’я дітей груп соціального ризику 227
7.1. Адаптаційні показники серцево-судинної системи у дітей груп соціального ризику 227
7.2. Модель прогнозування «зниження адаптаційних можливостей» у дітей груп соціального ризику 269
7.3. Ефективність моделі надання медико-психологічної допомоги дітям груп соціального ризику 281
Розділ 8. Узагальнення результатів досліджень 289
Висновки .
Додатки
Список використаних джерел ...

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БДЛ «будинок-дерево-людина»
ВБР варіант біологічного розвитку
ВНС вегетативна нервова система
ДВК довжина верхної кінцівки
ДНК довжина нижньої кінцівки
ДО довжина обличчя
ДОН дитячий опитувальник неврозів
ЕКГ електрокардіографія
ЗАМ зниження адаптаційних можливостей
Зр зріст
ЗХ захворюваність
ІВР індекс вегетативної рівноваги
ІПП індекс поєднаної патології
ІЦ інформаційна цінність
КГ контрольна група
КІГ кардіоінтервалографія
КОП кліноортостатична проба
ЛФ лужна фосфатаза
Лф лімфоцити
МТ маса тіла
МЩКТ мінеральна щільність кісткової тканини
ОК остеокальцин
ОП обвід плеча
ОС обвід стегна
ПА порушення адаптації
ПГМФР порушення гармонійності морфофункціонального
розвитку
ПК прогностичний коефіцієнт
ПФР порушення фізичного розвитку
РА реакція активації
РТ реакція тренування
РФ рівень функціонування
СА синусова аритмія
САТ систолічний артеріальний тиск
ССС серцево-судина система
Сн сегментоядрові нейтрофіли
СФ сумарні флавоноїди
ТКВ тест кольорових відношень
ТПК точка перетинання координат
ТР тривожність
ЧСС частота серцевих скорочень
ШКТ шлунково-кишковий тракт
ШО ширина обличчя
BQI індекс якості кісткової тканини
BUA широкосмугове ультразвукове послаблення
SOS розповсюдження ультразвукової хвилі

ВСТУП

Актуальність проблеми. Здоров’я дітей це найважливіша характеристика благополуччя суспільства та держави. Оцінка здоров’я дітей включає визначення фізичного, розумового, функціонального розвитку в різні вікові періоди, соціальну адаптацію до постійних змін умов зовнішнього середовища, рівень неспецифічної резистентності та імунного захисту (Л.В. Квашніна, 2000; В.Г. Майданник, 2001; О.Ф. Вихристюк, 2001). Особливості політичної та соціально-економічної ситуації, що склалася в нашій державі, призводять до зниження потенціалу загальнолюдських та духовних цінностей, одним з наслідків якого є зростання кількості дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та соціально неблагополучних сімей.
Згідно стратегії ВООЗ, одним з найважливіших факторів ризику, що впливають на здоров’я, є спосіб життя ( Р.О. Моісеєнко, 2003; Ю.Г. Антипкін, 2005; B.N. Mason, A. McGinnes, 2005). Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування мають найбільш численну групу в містах, мешкають в достатньо складних умовах. За даними Держкомстату України (2005-2006 рр.) частка таких дітей вже складає 2,4% від загальної кількості дитячого населення України. За останні роки кількість дітей шкільного віку, які потребують влаштування в інтернатні заклади, збільшилася в 1,6 рази. Вивчення стану здоров’я дітей-сиріт, в тому числі тих, хто перебуває в державних інтернатних закладах, відносять до актуальних проблем тому, що серед цього контингенту здорові діти практично відсутні (М.М. Коренєв, 2003; Ю.Г. Антипкін, 2005; Є.І. Юліш, 2006). Кількість „соціопатичних” родин також зростає з кожним роком. Діти, що виховуються в таких родинах, мешкають в антисанітарних, антисоціальних умовах, в умовах постійних конфліктних ситуацій. Всі ці діти формують „групи соціального ризику” (О.М. Лук’янова, 2000; О.І. Захаров, 2001; G. Brown, T. Harris, 1998).
Цим дітям притаманне викривлення темпів фізичного, статевого та психічного розвитку, формування негативних емоційно-вольових функцій (Н.Г. Гойда, 1997; М.О. Корнюшин, 2001; В.К. Козакевич, 2001; М.М. Коренєв, 2002; В.Р. Кучма, 2005). За даними ряду дослідників це пояснюється передусім дією факторів „соціальної недостатності”, серед яких найважливіша роль належить обтяженому соціальному анамнезу (О.М. Лук’янова, 2000; А.А. Баранов, 2003; Ю.А. Ямпольська, 2003; Р.О. Моісеєнко, 2003, 2004). На жаль, в нашій країні дослідження зазначених аспектів проблем здоров’я та умов життя дітей груп соціального ризику проводяться вибірково, результати наукових розробок впроваджуються в практику досить повільно (М.М. Коренєв, 2002,2003; О.М. Лук’янова, 2005). За даними комплексного дослідження науковців АМН України, протягом останніх десяти років спостерігається динамічне погіршення стану здоров’я дітей груп соціального ризику, що потребує поглибленого вивчення причин такої тенденції, удосконалення системи медичного забезпечення, диспансерного спостереження та медико-психологічної допомоги дітям цієї категорії (Л.В. Квашніна, 2000; В.М. Пономаренко, 2003; О.М. Лук’янова, 2005).
Одним з перспективних заходів вирішення проблеми охорони здоров’я дітей є удосконалення профілактичного напрямку, що ґрунтується на принципово новому підході до оцінки здоров’я та хвороби. У якості такого підходу все більшого значення набуває теорія адаптивного реагування з оцінкою адаптаційних можливостей (Р.М. Баєвский, А.П. Берсенєва, 1997; І.Р. Бариляк, 2000; Л.В. Квашніна, 2003; О.А. Цодікова, 2005), відповідно до якої здоров’я повинно оцінюватися як ступінь адаптованості організму до умов навколишнього середовища, його фізичних, соціальних, психологічних впливів. Для педіатричної практики, особливо стосовно дітей, що проживають та виховуються поза сім’єю, в умовах закритих дитячих колективів, якісна комплексна оцінка здоров’я на донозологічному етапі є надзвичайно важливою. Саме в цих умовах ще можливим є профілактичне втручання з метою попередження розвитку хвороби, а відтак і її ускладнень (І.М. Воронцов, 1999; Р.О. Мойсеєнко, 2002; Н.С. Полька, 2003).
Фізичний розвиток і пластична структура скелету інтегрально відображує статеві, вікові, фізіологічні особливості та їх зв’язок з довкіллям (Ю.Г. Антипкін, 2001; Л.П. Арабська, 2001; В.В. Поворознюк, 2002), тому доцільність вивчення процесів порушення фізичного розвитку в поєднанні з вивченням процесів метаболізму та мінералізації кісткової тканини у дітей груп соціального ризику та розробки відповідних заходів профілактики не викликає сумнівів.
Шляхи вирішення цієї проблеми окреслені в програмі ВООЗ „Здоров’я для всіх в ХХІ столітті” на 2000-2015 роки. Поглиблене вивчення проблеми, вдосконалення комплексної системи діагностики ранніх порушень здоров’я з використанням методів математичного прогнозування дозволить проводити своєчасну корекцію пограничних станів, удосконалити організацію медичного нагляду за дітьми груп соціального ризику з визначенням адаптаційно-резервних можливостей дитини та плануванням оздоровчо-реабілітаційних заходів.
З’вязок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно плану науково-дослідних робіт Луганського державного медичного університету та є фрагментом НДР «Характеристика порушень стану психофізичного здоров’я, методи їх корекції та профілактики у дітей групи соціального ризику» (державний реєстраційний номер 0105 V009108), що виконується на кафедрі педіатрії з дитячими інфекціями та дитячою хірургією ЛугДМУ. Частина роботи була виконана відповідно як фрагмент НДР разом з відділом хвороб дитячого віку НІІ стоматології АМН України «Удосконалення лікування та профілактики рецидивів стоматологічних захворювань у дітей із зниженою неспецифічною резистентністю» (КПКВ 6561030 АМН 055.04) та лабораторією хімії Міністерства екології та природних ресурсів України й Українським науковим центром екології моря. Тема дисертації відповідає основним напрямкам довгострокової комплексної державної програми «Здоров’я нації на 2002-2011 роки» (Наказ Кабінету Міністрів від 10.01.2002 р.).
Мета дослідження. Удосконалити систему медико-психологічної допомоги дітям груп соціального ризику на основі вивчення стану їх здоров’я та адаптаційних можливостей, визначення механізмів формування порушень, розробки та впровадження моделі ранньої діагностики, прогнозування та контролю ефективності оздоровчо-реабілітаційних заходів.
Завдання дослідження.
1. Оцінити стан здоров’я у дітей шкільного віку груп соціального ризику (вихованці школи-інтернату та діти, що виховуються в соціально неблагополучних сім’ях) з урахуванням вікової динаміки захворюваності.
2. Проаналізувати основні соціальні та медико-біологічні чинники, що сприяють порушенням адаптації у дітей груп соціального ризику, визначити їх прогностичну інформативність та рангову значущість.
3. Визначити вікові особливості психоемоційних станів та профілів невротизації дітей груп соціального ризику.
4. Дати порівняльну оцінку фізичного та статевого розвитку з урахуванням вікових особливостей, ступеню його гармонійності, біологічного віку, особливостей харчування дітей груп соціального ризику.
5. Визначити варіанти біологічного розвитку та його індивідуальні прогностичні можливості у дітей підліткового віку груп соціального ризику.
6. Дослідити структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей груп соціального ризику за допомогою скринінгової ультразвукової денситометрії, визначити особливості біохімічних показників метаболізму та мінералізації кісткової тканини у дітей цих груп з урахуванням особливостей фізичного розвитку.
7. Оцінити харчові раціони у дітей груп соціального ризику та визначити показники, які за своєю інформативністю можуть стати діагностичними критеріями якості та збалансованості харчування.
8. Вивчити рівень адаптаційних реакцій за показниками лейкограми як діагностичних критеріїв ранніх порушень стану здоров’я та стан вегетативного гомеостазу у дітей груп соціального ризику за допомогою оцінки гемодинамічних критеріїв адаптації САТ та ЧСС в системі координат.
9. Оцінити результати структурного аналізу кластерних параметрів адаптаційних можливостей з виявленням вікових значущих факторів та створити математичну модель для індивідуального прогнозування порушення адаптаційних можливостей дітей груп соціального ризику.
10. Розробити та впровадити модель медико-соціальної допомоги дітям груп соціального ризику з урахуванням їх адаптаційних можливостей та оцінити її ефективність.
Об’єкт дослідження. Фізичний та психічний розвиток дітей шкільного віку з груп соціального ризику.
Предмет дослідження: фізичний розвиток, його гармонійність та біологічна зрілість за стандартними показниками, психологічні особливості за показниками психологічних та психофізіологічних проб та тестів з побудовою індивідуальних та групових психоемоційних профілів, стан вегетативного гомеостазу за даними ЕКГ, КІГ, мінеральна щільність кісткової тканини (за даними ультразвукової денситометрії та показників кісткового метаболізму), якість харчування за стандартними показниками та вмістом флавоноїдів.
Методи дослідження: медико-соціальні, загальні клінічні, біохімічні, антропометричні, функціональні, психологічні, математично-статистичні, аналітико-логістичні, метод експертних оцінок.
Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше проведене комплексне медико-соціальне дослідження стану здоров’я та оцінка адаптаційних можливостей дітей шкільного віку з груп соціального ризику (вихованці шкіл-інтернатів та діти, що мешкають в соціально неблагополучних сім’ях).
Вперше для оцінки стану здоров’я дітей шкільного віку з груп соціального ризику застосований системний підхід з визначенням діагностичних критеріїв ранніх порушень здоров’я на донозологічному етапі.
Встановлено зв’язок рівня здоров’я дітей груп соціального ризику з індивідуальними адаптаційними резервами, соматотипом, рівнем біологічної зрілості, що сприяє виявленню змін стану здоров’я ще на донозологічному рівні.
За власно розробленою методикою визначені індивідуальні варіанти прогнозування біологічного розвитку та його прогностичні можливості у підлітків груп соціального ризику за власною методикою та впроваджені в педіатричну практику.
Розроблено власну методику визначення індивідуальних та групових профілів невротизації для дітей груп соціального ризику в залежності від впливу соціальних факторів.
Вперше розроблений та впроваджений в практику охорони здоров’я спосіб оцінки інтенсивності біологічного розвитку підлітків (патент на корисну модель №27292 від 25.10.2007 р.).
Визначені особливості метаболізму та мінералізації кісткової тканини в залежності від ступеня фізичного розвитку у дітей груп соціального ризику, що стало підставою для проведення вчасних профілактичних заходів по запобіганню формування остеопенічного синдрому.
Створено математичну модель ранньої діагностики донозологічних станів та порушень адаптації дітей груп соціального ризику.
Науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено в роботу шкіл-інтернатів Луганської області модель надання медико-психологічної допомоги дітям груп соціального ризику шкільного віку з визначенням адаптаційних можливостей з метою підвищення якості медико-психологічної допомоги дітям груп соціального ризику шкільного віку, які перебувають в системі державних закладів та мешкають в соціально неблагополучних сім’ях, яка показала свою ефективність.
Теоретичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення роботи полягає у внеску в соціальну педіатричну науку в розділі особливостей формування здоров’я дітей з соціально-кризових категорій.
Практичне значення одержаних результатів. В роботі розраховані вікові регіональні стандарти фізичного розвитку дітей, які впроваджені в практику лікувально-профілактичних закладів Луганської області.
Обґрунтовані та розроблені критерії комплексної скринінгової діагностики ранніх порушень стану фізичного та психічного здоров’я дітей шкільного віку груп соціального ризику.
За оцінкою структурно-функціонального стану кісткової системи (ультразвукова денситометрія, біохімічні маркери кісткового метаболізму та мінералізації) в поєднанні з даними антропометрії та оцінкою фізичного розвитку створені та впроваджені в практику рекомендації щодо раннього виявлення формування остеопенічного синдрому.
За виявленими закономірностями взаємозв’язків між рівнем соматичного здоров’я, фізичним розвитком, біологічною зрілістю, станом вегетативного гомеостазу, психофізіологічними особливостями дітей груп соціального ризику створена математична модель індивідуальної оцінки адаптаційних можливостей дитини групи соціального ризику.
Розроблена та впроваджена модель пролонгованого клінічного та психологічного моніторингу стану здоров’я дітей груп соціального ризику та розроблена модель визначення рівня адаптаційних можливостей.
Впровадження результатів досліджень в практику. За результатами досліджень видано методичні рекомендації для педіатрів, що працюють в системі загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів «Подолання кризових станів в дитячому та підлітковому середовищі».
Запропоновані принципи діагностики порушень адаптації та методи їх корекції впроваджені в роботу міських дитячих поліклінік № 1, № 2, № 4 (м. Луганськ), поліклінічних відділень (мм. Алчевськ, Стаханов, Лутугіно), 9 дитячих притулків та 3 шкіл-інтернатів Луганської області, 1 школи-інтернату (м. Одеса), обласного реабілітаційного центру неповнолітніх та Центру соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх Луганської облдержадміністрації.
Наукові розробки дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб, на кафедрі педіатрії з дитячими інфекціями та дитячою хірургією, на кафедрі педіатрії післядипломної освіти ЛугДМУ, на кафедрі стоматології дитячого віку Одеського НМУ ім. І.І. Мечникова. Отримані дані знайшли відображення в книзі під ред. академіка АМН України Ю.Г. Антипкіна «Медико-психологічні та соціальні проблеми дітей групи соціального ризику, шляхи подолання» (2008). З метою оцінки ефективності моделі надання медико-психологічної допомоги дітям груп соціального ризику з визначенням їх адаптаційних можливостей була розроблена та впроваджена програма «Кризовий центр для дітей та підлітків» яка стала переможцем республіканського конкурсу експериментальних майданчиків (Київ, Український державний центр соціальних служб для молоді, 1998) та дотепер є постійно діючою в обласно

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування нових підходів та нового вирішення проблеми сучасної педіатрії удосконалення системи профілактики порушень фізичного та психічного розвитку у дітей груп соціального ризику з порушеннями адаптаційних можливостей організму на основі поглибленого вивчення механізмів їх формування з розробкою методів ранньої діагностики, прогнозування та індивідуалізованих заходів корекції.
1. Стан здоров’я дітей груп соціального ризику (вихованці шкіл-інтернатів та діти з соціально неблагополучних сімей) з позицій визначення адаптаційних можливостей організму характеризується значною частотою його порушень, а саме: частими інфекційними респіраторними захворюваннями (69,7 % та 75,2 %, відповідно), патологією ШКТ (59,9 % та 60,6 %, відповідно), нервовими розладами (64,6 % та 42,2 %, відповідно), патологією ЛОР-органів (54,3 % та 58,6 %, відповідно), дисгармонійним фізичним розвитком (45,3 % та 53,4 %, відповідно), частотою поліморбідних станів (67,9 % та 78,1 %, відповідно), високим індексом поєднаної патології (3,51 та 4,02, відповідно). Найвища захворюваність у дітей 1 групи була визначена в віці 7-10 років (φ=2,77; р<0,01), в віці 11-13 років визначено її зниження (φ=2,18; р<0,05), в віці 14-16 років знову підвищення (φ=2,69; р<0,01). У дітей 2 групи в віці 11-13 років визначили незначне збільшення загальної захворюваності в порівнянні з показниками дітей віком 7-10 років (φ=1,55, φ=1,75; р<0,05, відповідно). Найбільш низький рівень захворюваності визначили у віці 14-16 років (φ=1,10; р<0,01). Для усіх вікових періодів рівень захворюваності дітей 1 групи був значно вищим за рівень дітей 2 групи.
2. Головними чинниками ризику зниження адаптаційних можливостей дітей груп соціального ризику (1 та 2 групи) згідно рангової цінності є шкідливі звички батьків: алкоголізм (ПК: 0,9 - 0,9), відсутність батків (ПК: 0,9-0,8), безробіття батьків (ПК: 0,8-0,9), асоціальний спосіб життя (ПК: 0,8-0,8), високий рівень загальної захворюваності (ПК: 0,7-0,8), проблеми харчування (ПК: 0,6-0,8), патологія вагітності та пологів (ПК:0,5-0,5).
3. Встановлено високий рівень невротизації з превалюванням психосоматичних розладів (71,2 %) та емоційних (67,8 %) серед дітей 1 групи з найвищим загостренням невротичного регістру в 9-12 років у дівчат та в 7-13 років у хлопців; термін тривалості невротичного напруження перевищував показники дітей контрольної групи в 1,3 рази у дівчат та в 1,4 рази у хлопців. У дітей 2 групи соціального ризику превалювали адаптаційні (43,5 %) та емоційні (52,3 %) розлади, віковий термін найвищого загострення невротичного регістру було зареєстровано в 11-13 років у дівчат та в 13-14 років у хлопців; термін тривалості невротичного напруження був аналогічним показникам контрольної групи у дівчат та був в 2,5 рази нижчим за показники хлопців контрольної групи.
4. Встановлено вікові та статеві відмінності у настанні періодів активації фізичного розвитку: «стрибки» зросту у дітей груп соціального ризику (1 та 2 групи) відбуваються пізніше, ніж у дітей контрольної групи, на 1,2-1,5 роки, відповідно. У дітей 1 групи показники відставання від паспортного віку перевищували показники контрольної групи в 1,5 рази серед дівчат і в 1,9 рази серед хлопців в період від 7 до 13 років. Діти 2 групи мали стабільно високі показники відставання від паспортного віку незалежно від статі в віці 7-10 років та 11-13 років (66,6 % та 54,5 %, відповідно), з подовженням цієї тенденції у хлопців (стабільно низькі показники у 54,5% протягом всього третього вікового періоду).
5. За даними аналізу показників варіантів перспективи біологічного розвитку встановлено, що частка дітей з показниками нижчими за 9,0 ум.од. в 1 та 2 групах була в 2,4-2,6 рази (відповідно) більша, ніж у дітей контрольної групи, що свідчить про тенденцію до раннього завершення процесу зростання у певної частки дітей груп соціального ризику.
6. Виявлені ранні порушення процесів мінералізації кісткової тканини у вигляді початкових денситометричних ознак остеопенії у 67,7 % дітей 1 групи та у 56,9 % дітей 2 групи, що вказує на початок порушення пластичних процесів. Встановлено підвищення екскреції фосфору та кальцію (р<0,05, р<0,05, відповідно), підвищення рівня іонізованого кальцію (р <0,05) на фоні зниження мінеральної щільності кісткової тканини (Z-score від -1,6 SD до -2,4 SD), низьких показників зросту та фізичного розвитку дітей груп соціального ризику, що підтверджує формування остеопенічного синдрому.
7. У вихованців шкіл-інтернатів виявили дисбаланс харчового раціону, що формує зміни енергетичної цінності харчування дитини (51,1 % добової норми кальцію, фосфору 23,8 %, заліза 33,4 %) зниження споживання білків (в 1,3 рази). Добове споживання флавоноїдів у дітей груп соціального ризику є значно нижчим (600,0-800,0 мг/добу) від норми (950,0-1000,0 мг/ добу) з паралельним збільшенням вживання вуглеводів (в 2,6 рази) що, в свою чергу, може бути показником незбалансованості раціону, однією з причин зниження рівня адаптаційних можливостей та фактором формування остеопенічного синдрому.
8. Виявлені прояви дисбалансу адаптаційних процесів за показниками лейкограми згідно циклічної моделі зміни адаптаційних реакцій у дітей основних груп. У дівчат 1 та 2 групи з боку станів гострого та хронічного стресів статистично вірогідної різниці не визначено, але у дівчат 2 групи показники стану збалансованої патології були в 2,4 рази нижчими, ніж показники 1 групи (р <0,01), а від показників контрольної групи відрізнялись в 10-12 разів (р<0,001). У хлопців 1 та 2 груп стан хронічного стресу реєструвався в 2,3 та 4,6 разів частіше, відповідно до показників контрольної групи.
9. Встановлено зміни з боку ССС у дітей груп соціального ризику: діти 1 групи мали більш трьох ознак функціональних змін ССС в 13,7 - 27,0 % випадків (залежно від віку), в 2 групі реєструвалось 10,5 20,0 % осіб із трьома та більш ознаками дисфункції ССС. Синусова аритмія як показник вегетативної дизрегуляції виявлена у 5,0 % дітей контрольної групи в віці 7-10 років та у 18,2 % та 20,4 % дітей 1 та 2 груп, відповідно. В віці 11 - 13 років в 1 групі значущі зміни ритму реєструвались у 30,6 % дітей (в 3 рази більше за показники контрольної групи та в 2 рази більше за показники 2 групи). В віці 14 - 16 років 75,6 % дітей контрольної групи мали стабільний серцевий ритм, в основних групах цей показник був 49,6 % та 46,6 %, відповідно.
10. В процесі зростання та розвитку дитини рівні функціонування ССС відображують стан адаптаційних можливостей організму, який може бути визначений комбінантним зсувом САТ та ЧСС в системі координат. У дітей 1 групи ТПК систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень були розташовані в центральній зоні («зоні здоров’я») в 40,9 % випадків, у 59,1 % дітей виходила за її межи, при цьому стадія напруги мала місце у 64,7 % дітей, резистентності у 35,3 %, до зони виснаження не потрапила жодна дитина. У дітей 2 групи розподіл ТПК відрізнявся від критеріїв дітей як контрольної, так і 1-ї групи: до центральної зони потрапили тільки 46,6 % дітей, при цьому стадія напруження реєструвалась у них в 53,5 % випадків, резистентності у 24,7 % та виснаження у 23,9 %, що визначає значну міру зниження функціональних резервів ССС та звуження адаптаційних можливостей організму дітей груп соціального ризику, особливо дітей, що проживають в соціопатичних сім’ях.
11. За даними математичного кластерного аналізу встановлено, що найбільш значущими параметрами для визначення адаптаційних можливостей дітей груп соціального ризику були (в порядку ієрархії) синусові аритмії (φ=3,83, р<0,001), захворюваність (φ=2,69, р<0,01), тривожність (φ=2,16, р<0,05), індекс поєднаної патології (φ=1,62, р>0,05), зміни індексу вегетативної рівноваги (φ=1,07, р>0,05), порушення адаптації за показниками лейкограми (φ=0,84, р>0,05), порушення гармонійності морфофункціонального розвитку (φ=0,54, р>0,05), порушення фізичного розвитку (φ=0,32, р>0,05). Створена математична модель медико-соціальної допомоги з оцінкою адаптаційного потенціалу для дітей груп соціального ризику, значущими складовими якої є індивідуалізована оцінка здоров’я та адаптаційних можливостей дитини, динамічний моніторинг стану здоров’я з медико-психологічним супроводом та ранніми реабілітаційними заходами, просвітницька робота з дітьми та сім’ями по формуванню здорового способу життя.

12. Запропонована модель надання медико-психологічної допомоги дітям груп соціального ризику з урахуванням їх адаптаційних можливостей дозволила на 34,5 % підвищити показники виявлення первинної патології під час медичних оглядів, в 3,7 рази підвищити ефективність диспансерного спостереження за рахунок вчасних реабілітаційних заходів у дітей ІІ та ІІІ груп здоров’я, в 2,5 рази знизити частоту щорічних випадків ГРВІ серед вихованців школи-інтернату, зменшити прояви психоемоційних розладів у 32,3 % дітей 1 групи та у 20,1 % дітей 2 групи за рахунок вчасних психокорекційних заходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аарва П., Холмогорова Г.Т. Результаты проекта ТАСИС// Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. - 2000. - № 3. - С. 23-24.
2. Аболенская А.В., Самохвалова В.П., Разживина Г.Н. Способ оценки адаптационных возможностей детского организма// Физиология человека. - 2001. - № 2. - С.50-54.
3. Агарков С.Т. Сексопатология. Психологические проявления пубертатного периода: [Справочник] / Г.С.Васенко, С.Т.Агарков. - М.: Медицина, 1999. - С. 55-57.
4. Адаптированный вариант детского личностного опросника Р.Кеттела: Метод. рекомендации. / Сост. Э.М.Александровская. - Л.: Медицина, 1997. 34 с.
5. Акулич Н.С., Царева С.Н. Охрана репродуктивного здоровья подростков: Сб. науч. работ. - Минск: Мир, 2000. - С. 51-54.
6. Александров А.А., Розанов В.Б. Эпидемиология и профилактика повышенного артериального давления у детей и подростков// Российский педиатрический журнал. - 2002. - № 2. - С. 16-20.
7. Александров Ю.И. Основы психофизиологии. - М.: Инфра, 1998. 432 с.
8. Александровская Э.М., Гильяшева И.Н. Адаптированный модифицированный вариант детского личностного опросника и его применение: Уч. пособие.-- М.: Инфра, 1995. 107 с.
9. Альбицкий В.Ю., Сигал Т.М., Ананьич С.А. Состояние здоровья детей из социопатических семей // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1999. - № 1. - С.8-11.
10. Альбицкий В.Ю., Волкова Г.М. Дети из многодетных семей: образ жизни, здоровье, оптимизация медико-социальной помощи// Российский педиатрический журнал. - 1999. - № 4. - С. 16-19.
11. Альбицкий В.Ю., Ибрагимов А.И., Гасиловская Т.А. Дети-сироты: медико-организационные проблемы// Труды 1Х съезда педиатров России. - М., 2001. - С. 56-57.
12. Альманах психологических тестов: [Справочник]. - М., 1995. 206 с.
13. Антипкін Ю.Г. Стан здоров’я дітей в умовах дії різних екологічних чинників // Мистецтво лікування. - 2005. - № 2. - С. 16-24.
14. Антропов Ю.Ф., Карпина Л.М. Вегетативные нарушения и расстройства желудочно-кишечного тракта у детей и подростков // Педиатрия. - 1999. - № 3. - С. 52-54.
15. Антропов Ю.Ф. Функциональные нарушения сердечно-сосудистой системы при депрессии у детей и подростков // Педиатрия. - 1999. - № 6. - С. 36-38.
16. Арабська Л.П. Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової системи у дітей різних категорій радіаційного нагляду та шляхи профілактики і реабілітації їх порушень: Автореф. дис. доктора мед. наук / НІІ ПАГ АМН України. - Київ, 2001. 39 с.
17. Арабська Л.П., Лук’янова О.М., Антипкін Ю.Г Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, що мешкають на радіаційно-забруднених територіях // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999.- № 4. - С. 32-33.
18. Арбузова В.Н., Проскурина Т.Ю. Эпидемиология и профилактика пограничных нервно-психических расстройств у учащихся старших классов // Охрана здоровья детей и подростков: Респ. межвед. сб. - Киев, 1999. - С. 21-24.
19. Артемчук А.Ф. Метематические модели экзоэкологических взаимоотношений при алкогольной подростково-юношеской зависимости // Международный медицинский журнал. - 2002. - № 4. - С. 53-59.
20. Ахмедов Т.И., Шовковая Н.В., Федоренко Н.А. Психосоматический подход к медицине // Врачебная практика. - 2000. - № 4. - С. 91-96.
21. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на границе нормы и патологии. - М.: Медицина, 1979. - 94 с.
22. Баевский Р.М. Оценка и классификация уровней здоровья с точки зрения адаптации // Вестник АМН СССР. - 1995. - № 9. - С. 73-79.
23. Баевский Р.М. Методика оценки функционального состояния организма человека // Медицина труда и промышленная экология. - 1999. - № 3. - С. 30-34.
24. Баевский Р.М., Берсенева А.П. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний. - М.: Инфо, 2000. 116 с.
25. Баль Л.В. Детский потенциал образовательных программ в области здоровья // Труды Всероссийского форума по политике в области общественного здоровья. - М., 1999. - С. 56-57.
26. Барабаш Н.А., Кувшинов Д.Ю., Тульчинский М.Я. Взаимосвязь стрессов и процессов физического развития у лиц юношеского возраста // Перинатология и педиатрия. - 2003. - № 4. - С. 38-41.
27. Баранов А.А. Здоровье детей России: научные и организационные приоритеты // Педиатрия. - 1999. - № 2. - С. 40-42.
28. Баранов А.А. Проблемы роста и развития здорового ребенка: теоретические и научно-практические проблемы // Российский педиатрический журнал. - 1999. - № 2. - С. 4-6.
29. Баранов А.А., Щеплягина Л.А. Физиология роста и развития детей и подростков. - М.: Оазис, 2000. 584 с.
30. Бариляк И.Р., Тимченко О.И., Сердюк О.М. Ожидаемая продолжительность жизни при рождении и достижении определенного возраста в некоторых городах Украины // Журнал АМН України. - 1999. - Т.3, № 1. - С. 92-99.
31. Бариляк І.Р., Полька Н.С. Фізичний розвиток дітей різних регіонів України. Тернопіль.: Наука, 2000. 208 с.
32. Безруков Л.О., Каланча Р.І, Корнєва В.В. Стан здоров’я дітей, позбавлених батьківської опіки // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 4. - С. 27-30.
33. Бейтуганова А.З. Особенности полового созревания школьниц с различным уровнем их физического развития: Автореф. дис. кандидата мед. наук / РАМН. М., 2006. 33 с.
34. Бекетова Г.В. Гормональний гомеостаз при хронічних гастродуоденітах у дітей // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 3. - С. 47-49.
35. Белалова Л.Я. Значение кардиоваскулярных функциональных тестов в оценке адаптационных реакций у детей с нарушениями сердечного ритма на санаторном этапе лечения // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2003. - № 1. - С. 97-99.
36. Белоконь Н. А., Шварков С. Б., Осокина Г.Г. Подходы к диагностике синдрома вегетососудистой дистонии у детей // Педиатрия. - 2006. - № 1. - С. 37-40.
37. Белоусов Ю.В., Батырев М.И. Кардиоинтервалография (вариационная пульсметрия) в детской гастроэнтерологии. - М.: Медицина, 1999. 125 с.
38. Бєляєва О.Є., Колотій Н.М., Цилюрик С.М. Програма соціально-психологічної реабілітації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в умовах шкіл-інтернатів. Х.: МедИНФО, 2005. 29 с.
39. Беневоленская Л.И. Руководство по остеопорозу. - М.: Наука, 2003. -524 с.
40. Беро М.Н. Нарушение и коррекция здоровья семей ликвидаторов чернобыльской аварии. Х.: МедИНФО, 1999. 234 с.
41. Богоявленська В.Ф., Базовкіін П.С., Бичова О.Г. Дослідження залежності антропометричних показників від рівня забруднення атмосфери методом математичного моделювання // Медичні перспективи. - 2000. - Том V (4). - С. 128-132.
42. Боймиструк Т.П. Рання діагностика порушень мінеральної щільності кісткової тканини у дітей з хронічним пієлонефритом: Автореф. дискандидата мед.наук / ЛГМУ. Львів, 2003. 19 с.
43. Борткевич О.П. Вторичный остеопенический синдром при анкилозирующем спондилоартрите // Український ревматологічний журнал. - 2001. - № 2 (4). - С. 52-54.
44. Бруй Б.П., Дмитриев В.И., Балыгин М.М. О некоторых медико-демографических и социальных аспектах развития подростков // Здравоохранение Российской Федерации. - 1999. - № 2. - С. 41-47.
45. Бурлай В.Г. Кореляційно-регресивний та інформаційно-ентропійний аналіз нейровегетативних зв’язків у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 2. - С. 27-29.
46. Бурлай В.Г. Основні принципи лікування вегетативних дисфункція у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 6. - С. 38-41.
47. Васильков А.А. Медико-социальные проблемы детей-сирот // Здравоохранение Российской Федерации. - 2001. - № 1. С .21-33.
48. Вейн А.М. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика. - М.: Мединформ, 1998. 752 с.
49. Вельтищев Ю.Е. Состояние здоровья детей и общая стратегия профилактики болезней // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1999. - № 2. - С. 2-6.
50. Вельтищев Ю.Е. Концепция риска болезни и безопасности здоровья ребенка // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1999. - № 4. - С. 7-11.
51. Вельтищев Ю.Е., Юрьева Э.А. О значении методов лабораторной диагностики для профилактической педиатрии // Российский вестник перинатологиии и педиатрии. - 2000. - № 5. - С. 4-15.
52. Веселов Н.Г. Социальная педиатрия. - СПб.: Исида, 2004. 246 с.
53. Визиелло Ф., Штерн Д.Н. Мать, дитя, клиницист. - М.: Мединформ, 2004. 297 с.
54. Вітенко І.С., Чабан О.С., Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики та лікування хворих. Тернопіль.: Наукова думка, 2002. 186 с.
55. Вишневская Е.Л., Мирская Н.Б. О некоторых аспектах реализации концепции гигенического воспитания, образования, профилактики заболеваний, сохранения и укрепления здоровья школьников // Труды научно-практической конференции «Проблема укрепления здоровья в деятельности центров медицинской профилатики». - Челябинск, 1999. - С. 18-23.
56. Волосовець О.П. Стан серцево-судинної системи у дітей із зон екологічного неблагополуччя: Автореф. дис.доктора мед.наук / КНМУ. - К., 1998. 35 с.
57. Волосовець О.П. Актуальні питання сучасної дитячої кардіоревматології // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 3. - С. 53-54.
58. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Тернопіль.: Думка, 2001. 680 с.
59. Воронцов И.М., Мазурин А.В. Пропедевтика детских болезней. - М.: Медицина, 2001. 928 с.
60. Выхристюк О.Ф., Самсыгина Г.А. Состояние здоровья детей из «неблагополучных» семей // Мат-лы VIII съезда педиатров России. - М., 2000. - С. 106-107.
61. Выхристюк О.Ф., Конюшин М.А. Жизнь без родителей: медицинские и социальные проблемы „неблагополучных” детей // Медицинская помощь. - 2001. - № 4. - С. 6-7.
62. Гаврилова Л.В., Баклаенко Н.Г., Зелинская Д.И. О разработке Концепции охраны репродуктивного здоровья населения России // Здравоохранение. - 2002. - № 11. - С. 5-20.
63. Гайдей В.Р., Михайлова А.М. Характеристика вегетативного гомеостазу і адаптаційно-компенсаторних можливостей організму дітей, які часто хворіють // Одеський медичний журнал. - 2001. - № 1. - С. 25-29.
64. Гайко О.Г. Фармакопрофилактика и фармакотерапия остеопении у детей // Фармакологічний вісник. - 1999. - № 4. - С. 24-26.
65. Галузов В.В. Определение оксипролина в моче // Лаб. дело - 1990. - № 2. - С. 459-460.
66. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б.,Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. Ростов.: ЭМО, 1987. 146 с.
67. Герасимов І.Г., Приходько О.М., Єптин Б.В. Спосіб підготовки результатів медико-біологічних досліджень до статистичної обробки // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т. 44, № 5 - 6. - С. 113-117.
68. Глазачев О.С. Закономерности мультипараметрического взаимодействия функциональных систем у детей в радиоэкологически неблагоприятной среде: Автореф. дис.доктора мед.наук/ ММИ. - М., 2005. 45 с.
69. Глезер М.Г. Нарушения метаболизма витамина D в процессе жизни и возможные подходы в их коррекции // Клиническая геронтология. - 2005. - № 4. - С. 43-47.
70. Годлевский А.Г. Перспективы развития служб охраны психического здоровья детей и семьи на Украине // Мат-лы Х съезда психиатров Украины. Киев, 1999. - С. 76-79.
71. Гойда Н.Г. Державна політика України в охороні материнства і дитинства та зміцнення здоров’я дітей // Мат-ли наук.-практ. конференції «Актуальні проблеми охорони здоров’я дітей шкільного віку та підлітків». - Харків, 1999. - С. 10-12.
72. Гойда Н.Г. Державна політика України в охороні дитинства та зміцнення здоров’я дітей // Мат-ли наук.-практ.конференції «Проблема укрепления здоровья в деятельности центров медицинской профилатики». - Харків, 1999. - С. 15-17.
73. Гойда Н.Г., Мойсеєнко Р.О., Мартинюк В.Ю. Соціальна педіатрія. К.: Медицина, 2001. 68 с.
74. Гончарова Г.Н. Медико-социальные проблемы безопасного материнства и детства. Красноярск.: Авиценна, 2005. 183 с.
75. Горішний І.М., Цяпа Н.А., Мороз І.М. Лікування остеопеній у дітей з гломерулонефритом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - № 2. - С. 38.
76. Гребняк М.П., Витрищак С.В. Соціально-медичні фактори ризику для здоров’я дитячого населення // Охорона здоров’я України. - 2002. - № 3 - 4. - С. 12-14.
77. Грищенко О.В., Старкач Г.В. Профилактика остеопенічного синдрому у вагітних // Здоров’я України. - 2005. - № 20 (129). - С. 68.
78. Даниленко Г.Н. Состояние здоровья школьников при различных формах организации учебной деятельности // Гигиена населенных мест. - 1999. - Вып.35. - С. 463-469.
79. Дедов И.И. Болезни органов эндокринной системы. - М.: ЭКСМО, 2000. - 268 с.
80. Дедух Н.В., Шевченко Н.С., Ермак Т.А., Шевченко С.Д. Содержание минералов в кости и минеральная плотность костной ткани у детей и подростков // Проблеми остеології. - 1999. - № 2 - 3. - С. 19-21.
81. Денисова Д.В., Завьялова Л.Г. Динамика факторов риска хронических неинфекционных заболеваний в период современных социально-экономических преобразований // Труды IV науч.-практ. конференци «Актуальные проблемы профилактики неинфекционных заболеваний». - М., 2005. - С. 43.
82. Дмитриева Н.В. Полипараметрический функционально- диагностический метод на основе интеллектуально-образних систем // Труды VІ Национальной конференции по искусственному интеллекту. - Пущино, 2006. - С. 456-462.
83. Дмитриева Н.В., Глазачев О.С. Индивидуальное здоровье и полипараметрическая диагностика функциональных состояний организма. - М.: Горизонт, 2000. 241 с.
84. Дмитриева Н.В., Глазачев О.С. Полипараметрическая технология доклинической диагностики состояния здоровья человека // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. - 2001. - № 6. - С. 41-45.
85. Дмитриева Т.Б. Профілактика дезадаптации детей-сирот с резидуальной церебральной органической недостаточностью // Социс. - 2004. - № 3. - С. 16-23.
86. Дорохов Р.М. Соматические типы и варианты развития детей и подростков. - Смоленск, 1999. 156 с.
87. Дорохов Р.Н. Основы и перспективы возрастного соматотипирования. - М., 2002. - С. 1-7.
88. Доскин В.А., Келлер Х., Мураенко Н.М., Тонкова-Ямпольская Р.В. Морфофункциональные константы детского орагнизма: Уч. пособие. - М.:Медицина, 2000. 288 с.
89. Доскин В.А., Авдеева Т.Г., Сулимова Н.В., Кузьменкова С.Н. Особенности соматического и нервно-психического здоровья детей из социально неблагополучных условий // Российский педиатрический журнал. - 2001. - № 1. - С. 19-21.
90. Доскин В.А. Диагностика и профилактика ранних отклонений в состоянии здоровья детей. - М.: ИНФО, 2003. 105 с.
91. Драгунский В.В. Цветовой личностный тест. Уч.пособие. Минск.: Алеко, 1999. 89 с.
92.