СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА МЕХАНІЗМІ ФОРМУВАННЯ ДЕСТРУКТИВНИХ ТА ЗАПАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ ШЛУНКУ ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ПІДЛІТКІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

СТРАШОК ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА

На правах рукопису

УДК 616.33-002.44:616-008.9]-053.7

СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА МЕХАНІЗМІ ФОРМУВАННЯ ДЕСТРУКТИВНИХ ТА ЗАПАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ ШЛУНКУ ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ПІДЛІТКІВ
14.01.10 Педіатрія

дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант: доктор медичних наук
професор Пархоменко Л. К.

Харків 2008

ЗМІСТ Стор.
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПАТОГЕНЕЗ ЗАПАЛЬНИХ І ДЕСТРУКТИВНИХ УРАЖЕНЬ ШЛУНКУ І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ
КИШКИ 14
1.1. Епідеміологія і клінічні прояви запальних і деструктивних
уражень верхніх відділів травного тракту на сучасному етапі 14
1.2. Сучасні теорії патогенезу деструктивних і запальних захворювань
верхніх відділів травного тракту 19
1.2.1. Роль ендокринної системи у формуванні деструктивних і
запальних захворювань верхніх відділів травного тракту 22
1.2.2. Роль цитокінової регуляції та імунних розладів у формуванні
деструктивних і запальних захворювань верхніх відділів травного тракту 30
1.2.3. Процеси вільнорадикального окислення у формуванні
деструктивних і запальних захворювань верхніх відділів травного тракту 38
РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 44
2.1. Клінічна характеристика хворих із дуоденальною виразкою 44
2.2. Клінічна характеристика хворих із хронічним гастродуоденітом 58
2.3. Обговорення результатів 67
2.4. Методи дослідження 70
РОЗДІЛ 3. ГОРМОНАЛЬНІ ЗМІНИ ПРИ ДУОДЕНАЛЬНІЙ ВИРАЗЦІ
І ХРОНІЧНОМУ ГАСТРОДУОДЕНІТІ У ПІДЛІТКІВ 77
3.1. Гормональна характеристика хворих із дуоденальною виразкою 77
3.2. Гормональна характеристика хворих із хронічним гастродуоденітом 89
3.3. Обговорення результатів 101
РОЗДІЛ 4. СИСТЕМНА ЦИРКУЛЯЦІЯ ЦИТОКІНІВ І ЧИННИКИ
ІМУНІТЕТУ У ПІДЛІТКІВ ІЗ ДУОДЕНАЛЬНОЮ ВИРАЗКОЮ І
ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ 109
4.1. Системна циркуляція цитокінів і показники імунологічної
реактивності у хворих із дуоденальною виразкою 109
4.2. Системна циркуляція цитокінів і показники імунологічної
реактивності у хворих із хронічним гастродуоденітом 128
4.3. Обговорення результатів 146
РОЗДІЛ 5. ПРОЦЕСИ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСЛЕННЯ У
ПІДЛІТКІВ ІЗ ДУОДЕНАЛЬНОЮ ВИРАЗКОЮ І ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ 159
5.1. Показники оксидативного стресу у хворих із дуоденальною виразкою 159
5.2. Показники оксидативного стресу у хворих із хронічним
гастродуоденітом 169
5.3. Обговорення результатів 178
РОЗДІЛ. 6. МОРФОЛОГІЧНА ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКУ І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ПРИ ДУОДЕНАЛЬНІЙ ВИРАЗЦІ І ХРОНІЧНОМУ ГАСТРОДУОДЕНІТІ У ПІДЛІТКІВ 184
6.1. Морфологічна характеристика СОШ і СОДК при ерозивно-
виразкових ушкодженнях гастродуоденальної зони у підлітків 184
6.2. Морфологічна характеристика СОШ і СОДК при хронічному
гастродуоденіті у підлітків 198
6.3. Характеристика імуногістологічних показників у хворих із
дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом 211
6.4. Обговорення результатів 221
РОЗДІЛ 7. ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ
ЕРОЗИВНО-ВИРАЗКОВИХ І ЗАПАЛЬНИХ УШКОДЖЕНЬ ШЛУНКУ
І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ПІДЛІТКІВ 231
7.1. Математична модель формування дуоденальної виразки в
підлітковому віці 232
7.2. Математична модель формування хронічного гастродуоденіту в
підлітковому віці 242
7.3. Обговорення результатів 253
ЗАКЛЮЧЕННЯ 258
ВИСНОВКИ 279
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 283
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 284

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АКТГ адренокортикотропний гормон
АОЗ антиоксидантний захист
АОС антиоксидантна система
АФК активні форми кисню
ВБ виразкова хвороба
ВРО вільнорадикальне окислення
ГАГ глікозоаміноглікани
ГКС глюкокортикостероїди
ГПО глутатіонпероксидаза
ГЕР гастроезофагеальний рефлюкс
ДГР дуоденогастральний рефлюкс
ДРБТ дисфункціональні розлади біліарного тракту
ДВ дуоденальна виразка
ІЛ-1β інтерлейкін-1β
ІЛ-4 інтерлейкін-4
ІЛ-6 інтерлейкін-6
КБ карбонільовані білки
МЕЛ міжепітеліальні лімфоцити
МКА моноклональні антитіла
ОМ оксидативні модифікації
СО слизова оболонка
СОД супероксиддисмутаза
СОДК слизова оболонка дванадцятипалої кишки
СОС ступінь оксидативного стресу
СОШ слизова оболонка шлунку
СТГ соматотропний гормон
Т3 трийодтиронін
ТТГ тиреотропний гормон
ФА факторний аналіз
ФНПα фактор некрозу пухлини α
ФПРСО функціональні панкреатичні розлади сфінктера Одді
ХГД хронічний гастродуоденіт
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
Н.р. Helicolacter pylori

ВСТУП
Актуальність теми. Хвороби органів травлення зараз посідають третє місце серед неінфекційних захворювань за поширеністю. Така тенденція в структурі соматичної патології відзначається у всьому світі (ЛазебникЛ.Б., 2007, Лук’яноваЄ.М., 2002, ФіліпповЮ.А., 2007, BaronJ.H., 2002, KatoS., 2005, MalfertheinerP., 2005, LassenA., 2006). Причому в структурі гастроентерологічної патології останні десять років переважають ураження верхніх відділів травного тракту: функціональні розлади шлунку, хронічний гастрит і дуоденіт, виразкова хвороба. Поширеність хронічного гастриту і дуоденіту зросла з 393 в 1995 р. до 547 на 10000 підлітків у 2006р., а виразкової хвороби з 42,0 в 1995р. до 42,3 в 2006р. на 10000 підліткового населення. Що стосується виразкової хвороби (ВХ), то останніми роками відзначається деяка стабілізація цього показника, що обумовлене, насамперед, проведенням ерадикаційної терапії Н.р. залежних захворювань. Сучасна терапія виразкової хвороби носить патогенетичний і симптоматичний характер. Основні успіхи у вирішенні проблеми ВХ відносяться до Н. р. позитивної ВХ. Проте частота Н.р. негативної ВХ не має тенденції до зниження, а в США і країнах Західної Європи відзначають зростання захворюваності Н.р. негативною ВХ (BaronJ.H., 2002, KatoS., 2005, MalfertheinerP., 2005, ElitsurY., 2001).
Поширеність ВХ в Україні, країнах ближнього і дальнього зарубіжжя як і раніше не має тенденції до зниження, а виникаючі ускладнення часто загрожують життю хворого і вимагають хірургічної корекції (БебуршвіліА.Г., 2006, БичковН.А., 2004, ЛазебникЛ.Б., 2007, ФіліпповЮ.А., 2007). За даними ЛупальцеваВ.І, 2003, СовцоваВ.А., 2003, RosenstockS., 2006, UddM., 2007, останніми роками значно зросла кількість перфоративних і кровоточивих виразок саме у молодому віці (до 25 років).
Таким чином, проблема оптимальної тактики лікування і реабілітації хворих із виразковою хворобою ще далека від остаточного вирішення. Підвищення ефективності діагностики і лікування хронічного гастродуоденіту (ХГД) і виразкової хвороби дванадцятипалої кишки або дуоденальної виразки (ДВ) у підлітків залишається однією з найважливіших медичних і соціально-економічних проблем, оскільки у 6080% дорослих хворих захворювання формуються в дитячому і юнацькому віці.
Загальновизнаними і практично однозначно трактуваними в етіопатогенезі ВХ в дитячому і підлітковому віці є спадковий, ацидопептичний, нервово-психічний та інфекційний (H. pylori) чинники. Що стосується участі і значення гормональних (КудрявцеваВ.Е., 2002, ЛогіновА.С., 1995, МаковецькаТ.І., 2004, Орловський В.Ф., 1995, ПетровЄ.Є., 1995, СмагінаН.В., 2000), неспецифічних, імунних (ЖелєзняковаН.М., 2005, ЗвягінцеваТ.Д., 2002, НогаллерА.М., 2001, ПасіешвіліЛ.М., 2004, ХаїтовР.М, 1997, ЦарегородцеваТ.М., 2003, ЦиммерманЯ.С., 2001, CampbellD.I., 2005, GolbyS., 2002, KawakamiЕ., 2004, LesleyE., 2000, ShimizuT., 2004), і вільнорадикальних механізмів (МазоВ.К., 1998, ОвсянніковаЛ.М., 2001, ПономаренкоЛ.А., 2007, BlackH.S., 2002, MoghadasianM., 1996 WillcoxJ.K., 2004) в ульцерогенезі, то результати досліджень у дітей і дорослих хворих достатньо суперечливі.
Певному віку і статі властиві якісно різні етіологічні, провокуючі і підтримуючі чинники формування деструктивних уражень верхніх відділів травного тракту. Іншими словами, в патогенезі ВХ можуть існувати важливі, поки що не вивчені патогенетичні механізми, які не дозволяють зрозуміти цю хворобу зі всією повнотою і стримують розробку нових патогенетично обгрунтованих методів її лікування і профілактики.
Тому вивчення й уточнення патофізіологічних механізмів формування виразкової хвороби у дітей підліткового віку і на сьогоднішній день залишаються актуальними. Невирішеним залишається і питання про взаємозв'язок хронічного гастриту і дуоденіту з виразковою хворобою.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Харківської медичної академії післядипломної освіти, затверджених МОЗ України, є фрагментом НДР «Розробка методів діагностики виразкової хвороби у підлітків із урахуванням позв'язаних розладів органів травлення з метою вдосконалення методів діагностики і диспансерного спостереження» (№держреєстрації 0198U002297) і «Стан сполучної тканини й особливості її реакції в умовах патології» (№держреєстрації 0103U004137).
Мета роботи. Розширити уявлення про механізми патогенезу деструктивних і запальних захворювань шлунку і дванадцятипалої кишки у підлітків на підставі вивчення морфологічних та імуногістохімічних досліджень слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки, гормонального статусу, системної циркуляції цитокінів, імунних захисних реакцій і процесів вільнорадикального окислення.
Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості клініко-інструментальних і лабораторних досліджень у підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом.
2. Визначити гормональний статус у підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом залежно від інфекційного, спадкового, ацидопептичного чинників і стадій захворювання.
3. Виявити особливості системної циркуляції цитокінів у підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом залежно від інфекційного, спадкового, ацидопептичного чинників і стадій захворювання.
4. Оцінити стан імунологічної реактивності у підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом залежно від інфекційного, спадкового, ацидопептичного чинників і стадій захворювання.
5. Виявити характер процесів вільнорадикального окислення і стан антиоксидантної системи у підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом залежно від інфекційного, спадкового, ацидопептичного чинників і стадій захворювання.
6. Вивчити стан слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки у підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом залежно від інфекційного, спадкового, ацидопептичного чинників.
7. Визначити особливості інфільтрації слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки клітини-продуцентами цитокінів, рівень апоптозу епітеліоцитів і вміст колагену в слизовій оболонці шлунку і дванадцятипалої кишки у підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом залежно від інфекційного, спадкового, ацидопептичного чинників.
8. Побудувати математичну модель формування дуоденальної виразки і хронічного гастродуоденіту на основі проведених гормональних, імунологічних і метаболічних досліджень.
Об'єкт дослідження. Дуоденальна виразка і хронічний гастродуоденіт.
Предмет дослідження. Формування деструктивних і запальних ушкоджень шлунку і дванадцятипалої кишки у підлітків.
Методи дослідження. Клініко-анамнестичний, ФЕГДС, рН-метрія, УЗД органів черевної порожнини, біохімічне дослідження білкового, ліпідного, пігментного обміну, радіоімунологічне дослідження гормонів щитовидної залози, кортизолу, пролактину, статевих стероїдів, вивчення параметрів клітинного і гуморального імунітету, імуноферментне визначення цитокінів (ІЛ-1β, ІЛ-4, ІЛ-6, ФНПα) в сироватці крові і биоптатах слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки, імуногістологічне визначення індексу апоптозу епітеліоцитів і вміст інтерстиціального колагену I, III типів у биоптатах слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки; статистична обробка результатів дослідження проводилася параметричними і непараметричними методами, для побудови математичної моделі патогенезу був використаний факторний аналіз.
Наукова новизна отриманих результатів. Розширені уявлення про патогенез деструктивних і запальних захворювань шлунку і дванадцятипалої кишки у підлітків і вперше представлені гендерні відмінності.
Вперше за допомогою системного аналізу подано обгрунтування регуляторної ролі гормонів і цитокінів у формуванні морфологічних і метаболічних змін при деструктивних і запальних захворюваннях шлунку і дванадцятипалої кишки в підлітковому віці залежно від статі.
Вперше встановлено особливості цитокінової і гормональної регуляції, оксидативного стресу при дуоденальній виразці і хронічному гастродуоденіті у підлітків. Виявлені кореляційні взаємозв'язки між морфологічними, імуногістохімічними проявами дуоденальної виразки і хронічного гастродуоденіту і гормональним, цитокіновим статусом, параметрами оксидативного стресу.
Встановлено, що в підлітковому віці запальні і деструктивні зміни в слизовій оболонці шлунку і дванадцятипалої кишки у юнаків потенціюються високим рівнем кортизолу і статевих стероїдів, а у дівчат високим вмістом трийодтироніну. Проліферативна фаза запального процесу при дуоденальній виразці у юнаків забезпечується підвищеною концентрацією трийодтироніну і пролактину, а у дівчат високим рівнем пролактину й естрадіолу.
У підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом виявлені особливості системної циркуляції цитокінів що визначаються достовірним підвищенням рівня прозапального цитокину ІЛ-4 і зниженням вмісту ФНПα, що призводить до анафілактичних реакцій у слизовій оболонці шлунку і дванадцятипалої кишки і підвищення сприйнятливості до бактерійних інфекцій.
В підлітковому віці при запальних і деструктивних ураженнях шлунку і дванадцятипалої кишки у формуванні оксидативного стресу найбільше значення має некероване підвищення активності супероксиддисмутази і відносний дефіцит глутатіопероксидази.
Вперше встановлено, що запальні і деструктивні ураження слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки в підлітковому віці супроводжуються низьким рівнем апоптозу, що сприяє проліферативним змінам. Встановлені особливості формування грануляційної тканини при дуоденальній виразці у підлітків, що виявляються переважанням колагену III типу, котрий забезпечує «задовільну якість» загоєння, але не перешкоджає персистуванню патологічного процесу.
Особливості клінічних проявів, гормонального фону й імунологічної реактивності дозволили встановити, що дуоденальна виразка і хронічний гастродуоденіт у підлітків формуються і/або протікають на тлі адаптаційної реакції активації.
Вперше побудовано математичну модель патогенезу дуоденальної виразки і хронічного гастродуоденіту у підлітків залежно від статі.
Практичне значення отриманих результатів. Виявлені особливості патогенезу дуоденальної виразки і хронічного гастродуоденіту поглиблюють уявлення про патофізілогічні процеси, що відбуваються при цих захворюваннях у підлітків. Отримані результати фундаментальних досліджень відкривають перспективи для подальших наукових досліджень. Визначення особливостей формування деструктивних і запальних уражень шлунку і дванадцятипалої кишки у підлітків теоретично обгрунтовує розробку нових напрямів патогенетичної терапії і реабілітації цих хворих.
Впровадження результатів роботи в практику. Впровадження результатів досліджень проводилися на підставі нововведень «Метод лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у підлітків з урахуванням змін у підшлунковій залозі» (Реєстр медико-біологічних і науково-технічних нововведень, 1997 р.), «Спосіб лікування виразкової хвороби з урахуванням розладів жовчовивідної системи» і «Спосіб лікування виразкової хвороби з урахуванням розладів імунологічної реактивності» (Реєстр галузевих нововведень, 2002 рр.). Результати дисертаційної роботи впроваджені в клінічну практику роботи педіатричних, підліткових і гастроентерологічних відділень м. Харкова, а також лікувальних установ Автономної республіки Крим, Вінницької, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської і Харківської областей. Результати дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрі підліткової медицини ХМАПО.
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провела патентний пошук, аналіз літератури, відбір хворих із їх комплексним обстеженням і лікуванням. Виконала науковий аналіз і математичну обробку отриманих результатів, сформулювала основні положення, висновки і практичні рекомендації. Впровадження практичних рекомендацій у лікувальний і навчальний процеси проводилося за особистої участі автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені на Українському з'їзді терапевтів (Київ, 1998), конференціях «Досягнення і перспективи розвитку в клініці внутрішніх хвороб» (Харків, 2001), «Роль первинної і вторинної профілактики основних терапевтичних захворювань у поліпшенні якості життя» (Харків, 2001), «Сучасна гастроентерологія: питання діагностики і лікування» (Харків, 2002), «Фізіологія і патологія становлення чоловічої статевої системи» (Харків, 2001), «Сучасні проблеми гастрорентерології» (Полтава, 2002), «Сімейная медицина досягнення і перспективи» (Київ-Харків, 2002), «Наука і практика сімейній медицині» (Харків, 2003), «Патологія сполучної тканини основа формування хронічних захворювань у дітей і підлітків» (Харків, 2004), «Сучасні аспекти гастроентерології і лікувально-оздоровче харчування» (Дніпропетровськ, 2004), «Метаболічні розлади у дітей підлітків: діагностика, профілактика, лікування» (Київ, 2005), «Актуальні питання охорони здоров'я дівчат-підлітків» (Харків, 2005), на III З'їзді гастроентерологів (Дніпропетровськ, 2005), конференціях «Від фундаментальних досліджень до прогресу медицини» (Харків, 2005), «Сучасні методи діагностики і лікування в практику» (Харків, 2005), «Алгоритм сучасної діагностики і лікування внутрішніх захворювань» (Харків, 2005), «Актуальні питання педіатрії» (Київ, 2005), «Сучасні досягнення гастроентерології» (Харків, 2006), «Сучасні методи діагностики і лікування в практику» (Харків, 2006), «Питання імунології в педіатрії сучасні підходи до імунопрофілактики і імунотерапії у дітей» (Київ, 2006), «Досягнення сучасної гастроентерології» (Дніпропетровськ, 2006), на ІІІ конгресі педіатрів України (Київ, 2006), конференціях «Сучасна педіатрія. Проблеми і перспективи» (Харків, 2007), «Сучасні аспекти гастроентерології» (Дніпропетровськ-Полтава, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 44 наукові роботи, з них 20 статей у наукових спеціальних медичних виданнях, рекомендованих ВАК України, зокрема 9 самостійних статей. У спеціальних медичних виданнях опубліковано 6 статей, 18 тез, 2 декларативних патента, 3 нововведения.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації дано теоретичне обгрунтування і нове вирішення наукової проблеми формування деструктивних і запальних захворювань шлунку і дванадцятипалої кишки в підлітковому віці. Поглиблені уявлення про значення ряду патогенетичних механізмів у формуванні клінічних, морфологічних, імунологічних і метаболічних розладів, і на їх основі розроблені математичні моделі патогенезу дуоденальної виразки і хронічного гастродуоденіту в підлітковому віці.
1. У підлітковому віці ДВ мала хронічний перебіг, супроводжувалася у 33% хворих ДРБТ, у 40% хронічним холециститом, у 27% ФПРСО. ХГД у підлітків в 53% випадках мав первинний характер і супроводжувався ДРБТ, в 34% формувався на тлі хронічного холециститу й у 13% хворих на фоні ФПРСО. ДВ і ХГД супроводжувалися адаптаційною реакцією активації.
2. У підлітків із дуоденальною виразкою відзначався виражений гормональний дисбаланс, що виявлявся достовірним підвищенням рівня трийодтироніну, пролактину, тестостерону і відносним дефіцитом естрадіолу. У юнаків при дуоденальній виразці достовірно збільшувалася концентрація кортизолу. Запальні і деструктивні зміни в слизовій оболонці шлунку і дванадцятипалої кишці у юнаків потенціювалися підвищеним вмістом кортизолу, а дівчат підвищеним рівнем трийодтироніну. Проліферативна фаза запального процесу у юнаків із дуоденальною виразкою забезпечувалася тиреоїдними гормонами і пролактином, а у дівчат пролактином і естрадіолом.
3. При хронічному гастродуоденіті у всіх хворих визначалося достовірне підвищення вмісту пролактину. Спектр гормональних розладів у дівчат із хронічним гастродуоденітом, ідентичний такому при дуоденальній виразці, але зміни рівня гормонів були менш виражені.
4. При дуоденальній виразці і хронічному гастродуоденіті є однонаправлені зміни в системній циркуляції цитокінів. У фазу загострення захворювань у всіх хворих зростав вміст прозапальних цитокінів ІЛ-1β і ІЛ-6 і рівень протизапального цитокіну ІЛ-4. У фазу ремісії захворювань вміст прозапальних цитокінів знижувався, а рівень ІЛ-4 достовірно зростав, особливо у юнаків. Концентрація ФНПα прозапального цитокіну і стимулятора апоптозу при дуоденальній виразці і хронічному гастродуоденіті достовірно знижувалася, більш значущо у дівчат. Його вміст не змінювався залежно від фази захворювання, що приводило до проліферативних процесів і підвищувало сприйнятливість до бактеріальних інфекцій.
5. Дуоденальна виразка у підлітків перебігала на фоні розбалансованих реакцій клітинної ланки імунітету, що виявлялися достовірним зниженням абсолютної і відносної кількості Т-лімфоцитів і імунорегуляторного індексу. При дуоденальній виразці відзначалося напруження гуморальних реакцій імунної системи, що супроводжувалася тенденцією до зниження абсолютного числа В-лімфоцитів і збільшення вмісту IgA і IgG, більш вираженому у дівчат. Зрушення імунних показників не залежали від фази захворювання. Хронічний гастродуоденіт у підлітковому віці супроводжувався достовірним зниженням популяції Т-helper, яке не залежало від фази захворювання
6. У фазу загострення дуоденальної виразки і хронічного гастродуоденіту відзначалися прояви оксидативного стресу, які були обумовлені підвищенням концентрації карбонільованих білків в 1,2 рази і активності СОД в 10 разів. Виявлений дисбаланс у ферментативній антиоксидантній системі виявлявся підвищенням активності супероксиддисмутази на тлі стабільного вмісту глутатіонпероксидази. Відносний дефіцит глутатіонпероксидази супроводжувався неконтрольованим зростанням активності супероксиддисмутази, яка і формувала прояви оксидативного стресу. У період ремісії у підлітків із ДВ і ХГД достовірно знижувався рівень супероксиддисмутази, що призводило до зменшення дисбалансу антиоксидантних ферментів і ступеня оксидативного стресу.
7. При морфологічному обстеженні у обстежених підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом був виявлений хронічний поверхневий антральний гастрит. Пангастріт відзначався тільки у 1/3 хворих із дуоденальною виразкою і 2/3 пацієнтів із хронічним гастродуоденітом. Ступінь активності гастриту був слабкий і помірно виражений. Дуоденальна виразка і хронічний гастродуоденіт у всіх підлітків супроводжується хронічним поверхневим дуоденітом слабкого і помірного ступеня активності. Обсіяність Helicolacter pylori виявлялася у 2/3 хворих, а в СОДК Helicolacter pylori визначалися у 1/3 пацієнтів із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом.
8. При імуногістохімічному дослідженні в СОШ і СОДК при дуоденальній виразці визначалося збільшення кількість клітин-продуцентів ІЛ-1β, ІЛ-4 і ІЛ-6, в порівнянні з хронічним гастродуоденітом. Кількість клітин-продуцентів ФНПα при дуоденальній виразці була меншою, ніж при хронічному гастродуоденіті, що приводило до порушення процесів оновлення слизової оболонки. При дуоденальній виразці виявлялося зниження вмісту інтерстиціального колагену I і III типу в СОШ і СОДК в порівнянні з хронічним гастродуоденітом, що сприяло порушенню регенераторних процесів в СОШ і СОДК. Явища апоптозу епітеліоцитів СОШ і СОДК при дуоденальній виразці були більш вираженими, ніж при хронічному гастродуоденіті.
9. Проведений факторний аналіз дозволив виявити різні механізми формування дуоденальної виразки в підлітковому віці у юнаків і дівчат. У юнаків ульцерогенез визначався інтенсифікацією процесів вільнорадикального окислення, відносною недостатністю глутатіонпероксидази на фоні неадекватної імунної відповіді і підвищення секреції шлункового соку. Гормональні порушення не мали істотного значення. У дівчат провідним патогенетичним механізмом в ульцерогенезі було підвищення реактивності неспецифічних захисних механізмів і активація гуморальної ланки імунітету, які потенціюються гормональним дисбалансом в умовах оксидативного стресу.
10. У розвитку хронічного гастродуоденіту у юнаків найбільше значення мали прояви оксидативного стресу, підвищення кислотності шлункового соку і гіперреактивність травного тракту. У дівчат хронічний гастродуоденіт формувався на тлі інтенсифікації вільнорадикального окислення, зниження захисного потенціалу СОШ і недостатності гуморальної ланки імунної системи.
11. Схожість механізмів формування хронічного гастродуоденіту і дуоденальної виразки у юнаків дозволяє вважати хронічний гастродуоденіт у них передвиразковим станом. У дівчат різні механізми формування запальних і деструктивних ушкоджень СОШ і СОДК роблять маловірогідною трансформацію хронічного гастродуоденіту в дуоденальну виразку, а скоріше вони можуть призводити до атрофічних змін СО гастродуоденальної зони.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проведені фундаментальні дослідження визначають перспективу для подальших наукових досліджень за тактикою лікування і реабілітації підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом.
2. Виявлені особливості взаємозв’язку між хронічним гастродуоденітом та дуоденальною виразкою у юнаків та дівчат вимагають різних напрямків у лікуванні та диспансерному нагляді цих хворих.
3. Особливості сучасного перебігу деструктивних і запальних уражень шлунку у підлітків, що супроводжуються поєднаним ушкодженням інших органів травлення, вимагають включення в комплекс обстеження підлітків із дуоденальною виразкою і хронічним гастродуоденітом методів дослідження жовчовивідної системи, печінки і підшлункової залози і корекції виявлених розладів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адерсен Л. Клеточный иммунный ответ организма на Helicobacter pylori / Адерсен Л., Норгаард А., Беннедсен М. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1999. № 2. С. 2226.
2. Ананин В. Ф. Биорегуляция человека : в 10 т. / В. Ф. Ананин. М. : Биоритм, 1994 . Т. 3: Биорегуляция нейроэндокринной системы. 1996. 94 с.
3. Апоптоз в иммунологических процесах / Сепиашвили Р. И., Шубич М. Г., Колесноков Н. В. и др. // Аллергология и иммунология. 2000. Т. 1, № 1. С. 1523.
4. Апоптоз и заболевания желудочно-кишечного тракта / Передерий В. Г., Ткач С. М., Кожевников А. Н. и др. // Сучасна гастроентерологія. 2001. № 1. С. 57.
5. Арифулина К. В. Инфицированность Helicobacter pylori детей с хронической патологией гастродуоденальной зоны / Арифулина К. В., Львов А. А., Константинов П. И. // Гастроэнтерология. 2004. № 23. С. М5
6. Арифулина К. В. Некоторые аспекты хронических воспалительных заболеваний гастродуоденальной зоны у детей / Арифулина К. В., Кабурнеева Е. Н., Терентьева Н. Н. // Педиатрия. 2002. № 2 (приложение). С. 2627.
7. Аруин Л. И. Апоптоз при патологических процессах в органах пищеварения / Аруин А. И. // Клиническая медицина. 2000. № 1. С. 510.
8. Аруин Л. И. Клеточное обновление слизовой оболочки желудка в условиях инфекции H. Рylori / Аруин Л. И. // Педиатрия. 2002. № 2 (приложение). С. 2733.
9. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Аруин Л. И., Капуллер Л. Л., Исаков В. А. М. : Триада-Х, 1998. 496 с.
10. Бабак М. О. Особенности клинических проявлений дуоденальной язвы, ассоциированной с резистентными штаммами Helicobacter pylori / Бабак М. О. // Сучасна гастроентерологія. 2001. № 4. С. 3034.
11. Барбараш Н. А. Взаимосвязь стрессов и процессов физического развития у лиц юношеского возраста / Барбараш Н. А., Кувшинов Д. Ю., Тульчинський М. Я. // Вестник Российской Академии медицинских наук. 2003. № 6. С. 3841.
12. Барчук М. А. Динаміка показників перекисного окислення ліпідів та ферментної ланки антирадикального захисту під впливом лікування пацієнтів з виразковою хворобою / Барчук М. А., Прилепова І. А. // Сучасна гастроентерологія. 2002. № 2 (8). С. 5961.
13. Бебуришвили А. Г. Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки : методические рекомендации для врачей / Бебуршвили А. Г., Михин А. В., Любина Е. Н. Волгоградский государственный медицинский университет, 2006. 75 с.
14. Бекетова Г. В. Клініко-патогенетичне обґрунтування диференційованої терапії хронічних гастродуоденітів у дітей (клініко-експериментальне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. мед. наук : спец. 14.01.10 «Педіатрія» / Г. В. Бекетова. К., 2003. 34 с.
15. Белова Е. В. Эрозии желудка и двенадцатиперстной кишки: некоторые аспекты патогенеза и дифференцированной терапии / Белова Е. В. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. 2007. Т. 17, № 5. С. 24.
16. Белоусов С. С. Является ли язвенная болезнь „ухоДВщей болезнью”? Анализ статистики Нижегородской области / Белоусов С. С., Алексеева О. П. // Педиатрия. 2002. № 2 (приложение). С. 3435.
17. Белоусов Ю. В. Язвенная болезнь у детей: проблемы и перспективы / Белоусов Ю. В., Павленко Н. В. // Международный медицинский журнал. 2003. № 1. С. 3538.
18. Белушкина Н. Н. Молекулярные основы апоптоза / Белушкина Н. Н., Хасан Хамад Али, Северин С. Е. // Вопросы биологической, медицинской и фармакологической химии. 1998. № 4. С. 1523.
19. Бережная Н. М. В какой мере традиционные представления о цитокиновой регуляции атопии отражают реальность? / Бережная Н. М. // Аллергология и иммунология. 2002. Т. 3, № 3. С. 437440.
20. Бибикова Л. А. Системная медицина (путь от проблем к решению) / Бибикова Л. А., Ярилов С. В. СПб. : НИИХ СПб ГУ. 2000. 33 с.
21. Бобырев В. Н. Специфичность систем антиоксидантной защиты органов и тканей основа дифференцированной фармакотерапии антиоксидантами / Бобырев В. Н., Почерняева В. Ф., Стародубцева С. Г. // Экспериментальная и клиническая фармакология. 1994. № 1 (Т. 57). С. 4754.
22. Богачев Р. С. Патогенез, дифференциация и прогноз хронического дуоденита у молодых : автореф. дисс. на соискание уч. степени д-ра мед. наук : 14.00.05 «Внутренние болезни» / Богачев Р. С. М., 1992. 32 с.
23. Богмат Л. Ф. Гормональный дисбаланс пубертатного периода в формировании предвестников атеросклероза у подростков / Богмат Л. Ф. // Український терапевтичний журнал. 2000. № 1 (Т. 2). С. 4853.
24. Богомолова Н. В. Морфологические аспекты современных гастритов у детей / Богомолова Н. В. // Детская гастроэнтерология Сибири (проблемы и поиски решений). 2000. Вип. ІV. С. 810.
25. Бодня Е. И. Содержание гонадотропных гормонов гипофиза, половых гормонов, гастрина и ЦАМФ в крови при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. мед. наук : 14.00.05 «Внутренние болезни» / Бодня Е. И. Х., 1985. 20 с.
26. Боровиков В. П. STATISTICA. Искусство анализа данных на компьютере / Боровиков В. П. М., СПб. : Питер, 2003. 688 с.
27. Будзак І. Я. Функціонально-морфологічні зміни слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки при ерозіях гастродуоденальної зони, асоційованих з пілоричним хелікобактеріозом, та їх лікування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.02 «Внутрішні хвороби» / Будзак І. Я. Сімферополь, 2002. 19 с.
28. Бычков Н. А. Эпидемиология гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЕРБ) у больных с язвой двенадцатиперстной кишки / Бычков Н. А., Острогляд А. В. // Гастроэнтерология. 2004. № 23. С. М20.
29. Вахрушев Я. М. О повышении эффективности диспансеризации подростков с гастродуоденальной патологией / Вахрушев Я. М., Ефремова Л. И. // Терапевтический архив. 1996. № 2. С. 2123.
30. Вдовиченко В. І. Пептична виразка: нерозв’язані питання у 2000 році / Вдовиченко В. І., Бондаренко О. О., Вдовиченко А. В. // Гастроентерологія : міжвід. зб. Вип. 30. Дніпропетровськ, 2000. Вип. 30. С. 9499.
31. Вейн А. М. Идеи нервизма в гастроэнтерологии / Вейн А. М. // Российский журнал гастроэтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1997. № 3. С. 7679.
32. Величковский Б. Т. Свободнорадикальное окисление как звено ВРОчной и долговременной адаптации организма к факторам окружающей среды / Величковский Б. Т. // Вестник Российской Академии медицинских наук. 2001. № 6. С. 4552.
33. Венглинская Е. А. Иммунный статус больных с гастродуоденальной патологией в различные возрастные периоды детства / Венглинская Е. А., Полянский А. В. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1998. № 5 (Т. VІІ). С. 235.
34. Владимиров Ю. А. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах / Владимиров Ю. А., Арчаков А. И. М. : Наука, 1972. 252 с.
35. Владимиров Ю. А. Свободные радикалы в биологических системах // Соросовский обозревательный журнал. 2000. Т. 6, № 12. С. 1319.
36. Владимиров Ю. А. Свободные радикалы в живых системах / Владимиров Ю. А. // Вестник РАМН. 1998. № 7. С. 4351.
37. Влияние даларгина на процессы перекисного окисления липидов при дуоденальной язве у лиц молодого возраста / Опарин А. Г., Опарин А. А., Благовещенская А. В. и др. // Лекарства-человеку : матер. науч.-практ. конф. Х., 2002. № 1 (Т. ХVII). С. 1617.
38. Влияние новых антитероидных соединений на свободнорадикальное окисление липидов у животных с экспериментальным гипертиреозом / Божко Т. С., Комарова И. В., Ладогубец Е. В. и др. // Лекарства человеку. 2001. № 12 (Т. ХV). С. 103106.
39. Влияние L-аргинина -L-глутамата на состояние антиперекисной системы при экспериментальных эрозивно-язвенных поражениях у крыс / Пономаренко Л. А., Мосийчук Л. Н., Лихолат Е. А. и др. // Гастроентерологія : міжвід. зб., присвяч. 40-річчю ін-ту гастроентерології АМНУ 40 років пошуків та досягнень”. Дніпропетровськ, 2005. Вип. 36. С. 5762.
40. Воєвідка О. С. Хронічний некаменевий холецистит та виразкова хвороба: вікові особливості біохімічних та морфологічних показників / Воєвідка О. С., Гайдичук В. С., Хухліна О. С. // Гастроентерологія : міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2002. Вип. 33. С. 4649.
41. Волков В. С. О роли дуоденогастрального рефлюкса в патогенезе язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Волков В. С., Колесникова И. Ю., Беляева Г. С. // Експериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2003. № 1. С. 1217.
42. Газизова Р. Р. Функциональное состояние поджелудочной железы при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Газизова Р. Р., Виноградов М. А. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1999. Т. ІХ, № 5. С. 74.
43. Гайдичук В. С. Вміст в крові гастрину та інсуліну, інтенсивність вільнорадикальних систем при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки у хворих різного віку в динаміці лікування / Гайдичук В. С., Коломієць М. Ю. // Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих : матер. симпоз. 1718 квітня 1996 р. Чернівці, 1996. С. 6367.
44. Гайдичук В. С. Вміст в крові деяких гормонів та морфометричні особливості слизової оболонки шлунка при виразковій хворобі у хворих різного віку в динаміці лікування / Гайдичук В. С. // Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих : матер. симпоз. 1718 квітня 1996 р. Чернівці, 1996. С. 6872.
45. Гайдичук В. С. Зміни вмісту в крові статевих гормонів та їх вплив на перебіг виразкової хвороби у хворих різного віку в динаміці лікування / Гайдичук В. С. // Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих : матер. симпоз. 1718 квітня 1996 р. Чернівці, 1996. С. 7377.
46. Гаркави Л. Х. Антистрессовые реакции и активационная терапия. Реакции активации как путь к здоровью через процессы самоорганизации / Гаркави Л. Х., Квакина Е. Б., Кузьменко Т. С. М. : Имедис, 1998. 654 с.
47. Гаркави Л. Х. Понятие здоровья с позиции теории неспецифических адаптационных реакций организма / Гаркави Л. Х., Квакина Е. Б. // Валеология. 1996. № 2. С. 1520.
48. Гастроентерологія дитячого та підліткового віку (вибрані питання) / [під ред. проф. Казак С. С.]. К., 2004. 203 с.
49. Гичев Ю. П. Методологические и методические аспекты разработки медицинских экспертных систем для целей прогнозирования состояния здоровья / Гичев Ю. П. // Использование АСКОРС в практике диспансеризации и оздоровления труДВщихся промышленных предприятий. Новосибирск; Новокузнецк; К., 1990. С. 518.
50. Глушко Л. В. Виразкова хвороба: гендерні та вікові особливості кислотоутворення / Глушко Л. В., Маковецька Т. І. // Сучасна гастроентерологія. 2000. № 2. С. 2730.
51. Гормональные особенности патогенеза язвенной болезни желудка и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Логинов А. С., Арбузова Ц. Г., Амиров Н. Ш. и др. // Терапевтический архив. 1995. № 10. С. 1923.
52. Гриневич В. Б. Эрозивные состояния гастродуоденальной области / Гриневич В. Б., Успенский Ю. П. // Русский медицинский журнал. 1998. Т. 6, № 3. С. 149153.
53. Гриценко І. І. Роль пілоричного хелікобактеріозу у генезі ерозивно-виразкових роз’ятрень слизової оболонки гастродуоденальної зони / Гриценко І. І., Будзак І. Я. // Сучасна гастроентерологія. 2002. № 1 (7). С. 1015.
54. Гроздова Т. Ю. Клинико-эндоскопические и морфологические особенности хронического гастродуоденита в детском воздасте / Гроздова Т. Ю., Черненков Ю. В. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1997. № 5. С. 7374.
55. Дегтярева И. И. Заболевание органов пищеварения / Дегтярева И. И. К., 1999. 312 с.
56. Дегтярева И. И. Язвенная болезнь / Дегтярева И. И., Харченко Н. В. К. : Здоровۥя, 1995. 334 с.
57. Денисова М. Ф. Сучасні уявлення про систему захисту слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки та її роль у патогенезі хронічних гастродуоденальних хвороб у дітей / Денисова М. Ф., Мягка Н. М. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 1. С. 5458.
58. Денисова Н. А. Язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки у подростков / Денисова Н. А. // Врач. 1993. № 2. С. 2125.
59. Деримедвідь Л. В. Фармакологічне дослідження кардіопротекторної дії препаратів СОД при катехоламіновому пошкодженні міокарду / Деримедвідь Л. В. // Лекарства-человеку : матер. научн.-практ. конф. 15 марта 2002 г. Х., 2002. № 1 (Т. ХVІІ). С. 148154.
60. Динамика морфологических и функциональных характеристик слизовой оболочки желудка после эрадикации Н. рylori у больных с язвами двенадцатиперстной кишки / Пиманов С. И., Макаренко Е. В., Воропаева А. В., Матвиенко М. Е. // Терапевтический архив. 2006. Т. 78, № 2. С. 2631.
61. Дискуссионность понятий «излечение» и «выздоровление» при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Кокуева О. В., Мануйлов А. М., Копытов Е. Л., Усова О. А. // Проблемы излечимости в гастроэнтерологии. Решенные и нерешенные клинические загадки : труды 25-й конф. 1516 мая 1997 г. Смоленск; М., 1997. С. 6468.
62. Дорофеев Г. И. Гастродуоденальные заболевания в молодом возрасте / Дорофеев Г. И., Успенский В. М. М. : Медицина, 1984. 160 с. (Серия «Библиотека практического врача. Важнейшие вопросы внутренней медицины»)
63. Дударенко С. В. Функциональное состояние гипоталамо-гипофизарно-гонадной системы у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / Дударенко С. В., Малов Ю. С., Карлов В. А. // Клиническая медицина. 1990. № 3. С. 9396.
64. Дунаев В. В. Церебропротекторные эффекты антиоксидантов при нейроиммуноэндокринных нарушениях, обусловленных токсическим действием кислородных радикалов / Дунаев В. В., Губский Ю. И., Беленичев И. Ф. // Современные проблемы токсикологии. 2004. №