ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ГОСТРОМУ ТА ХРОНІЧНОМУ ПІЄЛОНЕФРИТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ : ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ состояния вегетативной нервной системы при остром и хроническом пиелонефрите у детей старшего школьного возраста

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.І. ПИРОГОВА

на правах рукопису

АКЧУРІН ОЛЕГ МАРАТОВИЧ

УДК 616.839-08:616.61-002.3:613.956

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ГОСТРОМУ ТА ХРОНІЧНОМУ ПІЄЛОНЕФРИТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Каблукова Олена Кас’янівна

Вінниця 2007

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Етіологія, патогенез та клінічний перебіг пієлонефриту у дітей на сучасному етапі
1.2. Роль вегетативних розладів в перебігу пієлонефриту у дітей
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкт досліджень
2.2. Методи оцінки функціонального стану вегетативної нервової системи:
2.2.1. визначення вихідного вегетативного тонусу шляхом анкетування;
2.2.2. аналіз варіабельності серцевого ритму;
2.2.3. визначення добової екскреції ванілілмигдальної кислоти
2.3. Методи математичного аналізу
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ДІТЕЙ
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ГОСТРОМУ ПІЄЛОНЕФРИТІ У ДІТЕЙ
4.1. Характеристика вихідного вегетативного тонусу при гострому пієлонефриті у дітей.
4.2. Варіабельність серцевого ритму у дітей, хворих на гострий пієлонефрит
4.3. Добова екскреція ванілілмигдальної кислоти при гостому пієлонефриті у дітей
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ПІЄЛОНЕФРИТІ У ДІТЕЙ
5.1. Вихідний вегетативний тонус дітей, хворих на хронічний пієлонефрит
5.2. Варіабельність серцевого ритму при хронічному пієлонефриті у дітей
5.3. Добова екскреція ванілілмигдальної кислоти при хронічному пієлонефриті у дітей
РОЗДІЛ 6. ЗВ’ЯЗОК ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ, З ПОКАЗНИКАМИ ФУНКЦІЇ НИРОК
6.1. Зв’язок вихідного вегетативного тонусу і добової екскреції ванілілмигдальної кислоти з показниками функції нирок.
6.2. Зв’язок показників кардіоінтервалографії із швидкістю клубочкової фільтрації та показниками радіонуклідної ренографії
РОЗДІЛ 7. ВИКОРИСТАННЯ ТЕРАПІЇ ФОЗИНОПРИЛОМ НАТРІЮ ПРИ ВЕГЕТАТИВНИХ ПОРУШЕННЯХ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ
7.1. Вплив терапії фозиноприлом натрію на вихідний вегетативний тонус та добову екскрецію ванілілмигдальної кислоти
7.2. Вплив терапії фозиноприлом натрію на варіабельність серцевого ритму
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми
Пієлонефрит загальне захворювання організму з переважним вогнищевим інфекційно-запальним ураженням тубуло-інтерстиціальної тканини нирок і чашково-мискової системи, що характеризується ознаками інфекційного захворювання і порушенням функціонального стану нирок по тубулярному типу [41, 49, 51, 97, 235].
За останні роки в Україні захворюваність дитячого населення на пієлонефрит не має тенденції до зниження і займає перше місце в структурі дитячої нефрологічної патології, складаючи 47-68% останньої [39, 97, 133]. Це зумовлює необхідність подальшого вивчення етіопатогенезу цього захворювання та розробки нових методів його лікування. Відомо, що нейрогенні порушення уродинаміки (в першу чергу міхурово-сечовідний рефлюкс), а також порушення імунологічної реактивності мають важливе значення в розвитку пієлонефриту у дітей [31, 105, 114, 116, 117]. На перебіг хвороб нирок важливий вплив має стан системної та внутрішньониркової гемодинаміки [3, 131, 143]. В основі регуляції названих факторів лежить вегетативна нервова система. Тому вивчення вегетативних впливів на перебіг пієлонефриту у дітей є актуальним для розуміння перебігу пієлонефриту та оптимізації його лікування.
За останній час в Україні проведено ряд досліджень по вивченню стану вегетативної нервової системи при захворюваннях сечовидільної системи у дітей. Вивчались особливості вегетативної нервової системи при енурезі [13, 79], гострому [139, 144] i хронічному [38, 103] гломерулонефриті, при нирковій недостатності [42] і хронічному захворюванні нирок [36], а також при пієлонефриті, що поєднувався із міхурово-сечовідним рефлюксом у дітей дошкільного віку (2-6 років) [151, 152]. Результати усіх перелічених досліджень вказують на наявність істотних зрушень вегетативного гомеостазу при цих захворюваннях. Разом з тим, стан вегетативної нервової системи при пієлонефриті у дітей старше 6 років практично не вивчався; також не проводились клінічні дослідження вегетативного гомеостазу при пієлонефриті у дітей, які б враховували зв’язок вегетативних показників із станом функції нирок. Не дослідженим залишаються насамперед питання фармакологічної корекції вегетативної дисфункції при хворобах нирок у дітей.
Результати ряду експериментальних та клінічних досліджень останніх років вказують на те, що вегетативна нервова система відіграє у патогенезі основних нефропатій значно більшу роль, чим це вважалось раніше [43, 169, 230, 272]. Показано, що практично будь-яке пошкодження ниркової паренхіми спричиняє активацію чутливих (аферентних) ниркових нервів [263, 264, 245]. Це веде до збудження сегментарних та надсегментарних вегетативних центрів та посилення тонусу симпатичної частини вегетативної нервової системи, що в свою чергу, впливаючи на внутрішньониркову гемодинаміку, спричиняє подальше зниження функції нирок [263]. Такий вплив симпатичної гіперактивності пояснюється, зокрема, тим, що симпатична нервова система безпосередньо іннервує v. efferens, викликаючи її спазм. Постійна вазоконстрикція v. efferens викликає внутрішньоклубочкову гіпертензію та подальший судинний склероз [42]. Таким чином, гіперсимпатикотонія є важливим фактором, що зумовлює зниження функції нирок при захворюваннях нирок. На сьогодні одним з першочергових завдань в комплексній терапії хронічної ниркової недостатності, а також і у профілактиці її розвитку, слід вважати боротьбу з персистуючою симпатичною гіперактивністю, яка є важливою складовою патогенезу хронічної ниркової недостатності [43, 112, 217].
Важливим досягненням світової нефрології останніх років стало застосування терапії інгібіторами АПФ та блокаторами рецепторів інгіотензину ІІ з метою ренопротекції [44, 45, 119, 212]. Показано, що дана терапія достовірно уповільнює розвиток ниркової недостатності [35]. Однак конкретні механізми ренопротекторної дії цих препаратів залишаються зрозумілими недостатньо. Добре відомо, що ангіотензин має ряд як прямих, так і опосередкованих симпатикотонічних ефектів [141]. Не виключено, що саме симпатолітична дія інгібіторів АПФ в значній мірі зумовлює їх антисклеротичну (нефропротекторну) дію. Таким чином, дія інгібіторів АПФ на вегетативну нервову систему при патології нирок потребує додаткових досліджень.
Методологія вивчення функціонального стану вегетативної нервової системи на сьогодні включає вивчення вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності, а також певних додаткових параметрів, зокрема оцінки емоційної стабільності та медіаторної ланки вегетативної нервової системи [18, 19, 59, 138]. Серед різноманітних біохімічних тестів одним з найбільш інформативних є дослідження вмісту у добовій сечі ванілілмигдальної кислоти кінцевого продукту обміну катехоламінів, який дає інтегральне уявлення про функціональний стан симпатичної ланки вегетативної нервової системи [202, 221, 226, 240].
Враховуючи важливість отримання матеріалів про характер функціонального стану вегетативної нервової системи при гострому та хронічному пієлонефриті у дітей шкільного віку, що може дати можливість покращити виявлення дітей, схильних до хронізації процесу та до прискорення розвитку хронічної ниркової недостатності, а також впливати на ці процеси шляхом корекції вегетативного гомеостазу, ми визначили тему дисертації, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації затверджена вченою радою медичного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (протокол № 3 від 20.01.2005 року). Дисертаційна робота є фрагментом наукової теми Клініко-епідеміологічна характеристика і прогнозування захворювань у дітей різного віку” (№ держреєстрації 0104U010186), яка розробляється на кафедрі педіатрії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Мета і завдання дослідження. На основі встановлення характеру змін функціонального стану ВНС та їх клініко-патогенетичного значення покращити прогнозування перебігу пієлонефриту та удосконалити методи його патогенетичного лікування у дітей старшого шкільного віку.
Для реалізації даної мети було поставлено наступні завдання:
1. Провести вивчення функціонального стану вегетативної нервової системи у дітей з гострим та хронічним пієлонефритом з допомогою комплексу клінічних, інструментальних та біохімічних методів.
2. Оцінити симпатичну активність у дітей з гострим та хронічним пієлонефритом з допомогою визначення добової екскреції ванілілмигдальної кислоти.
3. Визначити характер взаємозв’язків вегетативного гомеостазу з функцією нирок та нейрогенними розладами сечовипускання у дітей з хронічним пієлонефритом.
4. Розробити критерії прогнозу формування хронічного перебігу пієлонефриту з порушенням функції нирок на основі вегетативних показників та показання до корекції вегетативної дисфункції при пієлонефриті.
5. Показати ефективність інгібітору АПФ фозиноприлу в патогенетичній терапії хронічного пієлонефриту у дітей.
6. Визначити показання до призначення інгібіторів АПФ в лікуванні хронічного пієлонефриту, що поєднується з симпатикотонією.
Об’єкт дослідження: гострий та хронічний пієлонефрит у дітей шкільного віку.
Предмет дослідження: функціональний стан ВНС у дітей з гострим та хронічним пієлонефритом: вихідний вегетативний тонус, вегетативна реактивність, варіабельність серцевого ритму, екскреція ванілілмигдальної кислоти у дітей з гострим та хронічним пієлонефритом, прогнозування перебігу та наслідків пієлонефриту у дітей та його патогенетичне лікування.
Методи дослідження: клінічні анкетування за О.М. Вейном, перевірка вегетативних рефлексів; біохімічні визначення добової екскреції ванілілмигдальної кислоти, визначення швидкості клубочкової фільтрації у пробі Реберга, дослідження сольового складу добової сечі; функціональні вивчення варіабельності серцевого ритму за допомогою автоматизованої методики кардіоінтервалографії у поєднанні з кліноортостатичною пробою, радіонуклідна ренографія; статистичні для статистичної обробки отриманих результатів. Методи, що застосовувались для діагностики пієлонефриту, відповідали сучасному протоколу [112].
Наукова новизна дослідження.
За допомогою комплексного вивчення функціонального стану вегетативної нервової системи при пієлонефриті у дітей отримані нові дані, що вказують на істотне клініко-патогенетичне значення вегетативних змін в перебігу гострого та хронічного пієлонефриту в старшому шкільному віці.
Науково обґрунтована доцільність визначення добової екскреції ванілілмигдальної кислоти як інформативного показника, що характеризує стан симпатичної активності у дітей з пієлонефритом.
Встановлено, що нейрогенні розлади сечовипускання при хронічному пієлонефриті у дітей старшого шкільного віку супроводжуються ваготонією.
Доведено, що вегетативні розлади можуть виступати в якості факторів ризику розвитку гострого пієлонефриту, а також формування хронічного перебігу захворювання.
Виявлено взаємозв’язок симпатичної гіперактивності із зниженням тубулярних та гломерулярних функцій нирок у дітей з пієлонефритом.
Вперше встановлено вплив терапії інгібіторами АПФ (на прикладі фозиноприлу) на вегетативні показники при хронічному пієлонефриті, виявлено зменшення симпатичної активності при застосуванні даного препарату.
Розроблено критерії прогнозу та схему патогенетичної терапії хронічного пієлонефриту у дітей старшого шкільного віку
Практичне значення отриманих результатів.
На основі проведених досліджень обґрунтована доцільність проведення оцінки функціонального стану вегетативної нервової системи при гострому та хронічному пієлонефриті у дітей шкільного віку доступними в педіатричній практиці методами дослідження.
Дані, отримані при вивченні вегетативного гомеостазу у дітей старшого шкільного віку, можуть бути основою для диференційованого підходу до оцінки перебігу захворювання, функції нирок та прогнозу гострого і хронічного пієлонефриту у дітей.
Для педіатричної практики запропоновані критерії включення дитини до груп ризику розвитку гострого пієлонефриту, хронізації процесу, погіршення функції нирок, а також покази до проведення корекції вегетативних порушень при пієлонефриті.
Удосконалено шляхи диспансерного спостереження за дітьми з хронічним пієлонефритом та реконвалесцентами гострого пієлонефриту на основі моніторингу вегетативних показників.
За матеріалами дисертації запропоновано нововведення в систему охорони здоров’я, включене до Реєстру галузевих нововведень Міністерства охорони здоров’я України та Українського центру наукової медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи (реєстр. № 130/25/06)
Дане нововведення було впроваджене в клінічну практику профільних відділень та нефрологічних кабінетів Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні, Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні, Хмельницької обласної дитячої лікарні, міської дитячої клінічної лікарні №16 м. Харкова. Дані, представлені в дисертації, впроваджені в навчальний процес на кафедрі педіатрії з курсом медичної генетики Вінницького національного медичного університету ім. Н.І. Пирогова та на кафедрі дитячих хвороб №2 з курсом дитячої хірургії Івано-Франківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача.
Автор самостійно організував наукове дослідження, провів патентно-інформаційний пошук і аналіз літератури, сформулював мету та завдання дослідження, обґрунтував та застосував методики визначення добової екскреції ВМК, аналізу варіабельності серцевого ритму, провів анкетування за О.М. Вейном.
Автором здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження. Автор самостійно провів обстеження здорових дітей та дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, з наступною статистичною обробкою отриманих результатів. Автором проведено аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформульовано висновки та розроблено практичні рекомендації. Автором самостійно написано 4 статті у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, де автору належать основні ідеї та розробки стосовно характеру вегетативного гомеостазу при пієлонефриті у дітей.
Апробація результатів дослідження. Основні результати роботи були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання дитячої нефрології» (м. Вінниця, 2004), VIІІ університетській (XXXXI вузівській) науково-практичній конференції молодих учених та фахівців Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (м. Вінниця, 2004), обласній науково-практичній конференції «Медицина дитинства Вінниччини» (м. Вінниця, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи." (м. Харків, 2007), всеукраїнській з міжнародною участю конференції «Актуальні питання педіатрії» пам’яті акад. В.М. Сідельнікова (м. Київ, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, серед яких 4 статті у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України і 6 тез доповідей на наукових конференціях. Одержано 2 деклараційні патенти на корисні моделі.
Обсяг роботи. Дисертація викладена на 183 сторінках тексту і складається з вступу, огляду літератури, об’єкту та методів дослідження, загальної характеристики обстежених дітей, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих даних, висновків та практичних рекомендацій, списку літератури та додатків. Список літературних джерел налічує 277 найменувань (156 кирилицею і 121 латиницею). Робота ілюстрована 40 таблицями та 16 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційному дослідженні на основі комплексного вивчення функціонального стану вегетативної нервової системи шляхом анкетування, аналізу варіабельності серцевого ритму, визначення добової екскреції з сечею ванілілмигдальної кислоти у дітей з пієлонефритом вирішене актуальне наукове завдання, яке полягало у визначенні ролі вегетативних розладів в клінічному перебігу пієлонефриту у дітей, їх впливу на характер ниркових функцій та можливостей терапевтичної корекції виявлених порушень.
1. При гострому пієлонефриті у дітей старшого шкільного віку відмічається підвищена симпатична і знижена парасимпатична активність: симпатичний вихідний вегетативний тонус за даними анкетування спостерігався у 66,7 %, парасимпатичний у 10,3 % дітей з гострим пієлонефритом.
2. Сила симпатичного тонусу при гострому пієлонефриті пов’язана із вираженістю запального процесу в нирках. Ступінь лейкоцитурії корелює з показниками КІГ (rІН=0,46; p<0,05) і анкетування (r=0,40; p<0,05).
3. Підвищена симпатична активність вегетативної нервової системи прогностично несприятлива для перебігу пієлонефриту і є фактором його хронізації.
4. Стан вегетативного гомеостазу при хронічному пієлонефриті істотно пов’язаний із наявністю супутніх нейрогенних розладів сечовипускання. Нейрогенні розлади сечовипускання при хронічному пієлонефриті характеризуються ваготонією (ΔХ=24,3 пошт./хв., АМо=22,0 %).
5. Симпатична гіперактивність при хронічному пієлонефриті у дітей поєднується із зниженням клубочкової фільтрації та показників радіоізотопної ренографії, що свідчить про її негативний вплив на гломерулярні та тубулярні функції нирок.
6. Застосування фозиноприлу на протязі 6 місяців в комплексній терапії дітей з хронічним пієлонефритом приводить до достовірного зниження показників симпатичної активності, зокрема добової екскреції ВМК, та покращення клінічного перебігу захворювання. Симпатолітична активність фозиноприлу є важливою складовою його ренопротекторної дії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У дітей з хронічним пієлонефритом, а також у дітей-реконвалесцентів гострого пієлонефриту, слід проводити оцінку функціонального стану вегетативної нервової системи, що дозволить вчасно виявляти та корегувати вегетативні розлади, які можуть негативно впливати на перебіг захворювання.
2. Дітей з вираженими ознаками симпатикотонії, а саме при виявленні шляхом анкетування за О.М. Вейном більше 6 симпатикотонічних ознак, в разі сімейної обтяженості по хворобам нирок, слід включати в групу ризику по розвитку гострого пієлонефриту і проводити відповідну первинну профілактику.
3. Після перенесеного гострого пієлонефриту, в разі збереження на протязі більше 3-х місяців гіперсимпатикотонії, а саме Мо > 101,9 пошт./хв, AMo > 33,8 % (в горизонтальному положенні), а також гіперсимпатико-тонічної вегетативної реактивності за даними ортостатичної проби із показником, що перевищує 3,37 од., дітей доцільно розглядати як загрозливих по хронізації процесу і вживати належні запобіжні заходи.
4. При виявленні у дітей з пієлонефритом виражених ознак ваготонії слід провести поглиблене обстеження на предмет наявності супутніх нейрогенних розладів сечовипускання (мікційну цистографію).
5. Наявність у дитини з хронічним пієлонефритом ознак гіперсимпатикотонії (кількість симпатичних ознак при анкетуванні за О.М. Вейном ≥ 7, ЧССmin > 86,0 пошт./хв, Мо > 94,8 пошт./хв, АМо > 26,0 %, добова екскреція ванілілмигдальної кислоти > 11,9 мг), є прогностично не-сприятливим фактором зниження функціональної здатності нирок і вимагає відповідної корекції. Ефективним засобом корекції симпатичної гіперактивності при хронічному пієлонефриті є фозиноприл натрію в добовій дозі 0,25-0,3 мг / кг маси тіла, що має застосовуватись на протязі не менше 6 місяців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев К.И. оглы Состояние симпато-адреналовой системы и минералокортикоидная функция надпочечников при мочекаменной болезни у детей: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.35 / НИИ педиатрии. - М., 1978.- 28 с.
2. Адаптаційні реакції вегетативної нервової системи при захворюваннях нирок у дітей / Каблукова О.К., Грешило М.С., Пипа Л.В. з співавт. // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001. - Т. 5, №1. - С. 120-123.
3. Багдасарова І.В., Кундін В.Ю. Гемодинамічні та функціональні ниркові порушення при гломерулонефриті у дітей з артеріальною гіпертензією // Перинатологія і педіатрія.- 2003.- №2.- С. 39-41.
4. Багдасарова І.В., Мороз О.В. Функціональний стан нирок та рентгенрадіологічні порівняння у дітей, хворих на пієлонефрит // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1998.- №4.- С.26-29.
5. Багдасарова І.В., Фоміна С.П., Іванов Д.Д. Диференційна діагностика нефропатій з синдромом канальцевої недостатності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №4. - С. 48-52.
6. Баевский Р.М., Кириллов О.И., Клецкин С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. М.: Наука, 1984. 221 с.
7. Балтаев У.Б., Фокеева В.В., Реброва Т.Н. Распространенность и характер оксалатно-кальциевой кристаллурии у детей при популяционных исследованиях // Вопросы охраны материнства и детства.- 1989.- №9.- С. 40-45.
8. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. Руководство для врачей: В 2-х т. Т. 1. М.: Знание, 1987. 448 с.
9. Берхин Е.Б. Фармакология почек и ее физиологические основы.- М.: Медицина, 1989.- 336 с.
10. Бранчевский Л.Л. Применение адренергических препаратов для коррекции гемодинамики, функции почек и ренин-ангиотензиновой системы. Метод. реком. по терапии / МЗ РСФСР.- Куйбышев, 1989.- 19 с.
11. Бухарин О.В., Вялкова А.А., Грищенко В.А. Клинико-микробиологическое обоснование ранней диагностики пиелонефрита у детей // Российский педиатрический журнал. - 2003. - №2. - С. 42-47.
12. Варвинская Н.А. Вегетативно-сосудистые нарушения при хронических заболеваниях почек // Клиническая медицина.- 1989.- т. 60, №4.- С. 80-83.
13. Варіабельність ритму серця у дітей з енурезом / Майданник В.Г., Клець Т.Г., Мітюряєва І.О., Суліковська О.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2006.- №6.- С.17-21.
14. Вегетативная дистония у детей (диагностика, лечение) / Гаврюшова Л.П., Захарова И.Н., Коровина Н.А., Творогова Т.М. // Русский медицинский журнал.- 2006.- № 19.- С. 1356-1361.
15. Вегетативная нервная система в регуляции функций / В.Н. Гурин, А.С. Дмитриев, Д.М. Голуб и др.- Мн.: Наука и техника, 1989.- 269 с.
16. Вегетативні дисфункції у дітей: підсумки проведених досліджень / Бурлай В.Г., Кухта Н.М., Місюра Л.І., Молочок Н.В., Хайтович М.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2006.- №2.- С.24-27.
17. Вегетативно-сосудистая дистония у детей (клиника, диагностика, лечение). Методические рекомендации / МЗ СССР. Сост. Проф. Н.А. Белоконь, Г.Г. Осокина, И.В. Леонтьева и др.- М., 1987.- 24 с.
18. Вегетативные дистонии у детей (пособие для врачей) / РМАПО Н.А. Коровина, Л.П. Гаврюшова, Т.М. Творогова и др.- М., 2000.- 62 с.
19. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика. / Под ред. А.М. Вейна.- М.: Мед. информ. агентство, 1998.- 456 с.
20. Возианов А.Ф., Майданник В.Г. Класифікація пієлонефриту у дітей: еволюція чи революція? // Науковий вісник національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.- 2004.- №1-2.- С.22-29.
21. Возианов А.Ф., Сеймивский Д.А., Бекмуратов У. Болезни мочевого пузыря у детей.- К.: Здоров’я, 1992.- 216 с.
22. Воробьев К.П. Современная технология исследования вегетативной реактивности в научных и практических исследованиях // Український медичний альманах. - 1999. - №1. - С. 12-15.
23. Выходцева Г.И. Артериальное давление у детей при хроническом пиелонефрите с пузырно-мочеточниковым рефлюксом: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.09 / 2-й Московский Государственный медицинский институт им. Н.И. Пирогова. - М., 1985. - 19 с.
24. Вялкова А.А., Грищенко В.А. Современные представления о этиологии и диагностике микробно-воспалительных заболеваний органов мочевой системы у детей // Материалы ІІІ конгресса педиатров-нефрологов России. - СПб., 2002. - С. 21-31.
25. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. Изд. 2-е, дополненное.- Р-н-Д.- Изд-во Ростовского университета, 1989.- 128 с.
26. Гарт О. Функция почек // Физиология человека: в 4-х тт. Т.4. Пер с англ. / Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса.- М.: Мир, 1986.- С. 145-197.
27. Генералов В.О., Крымский В.А., Котельникова Г.М. Диагностика вегетативной дисфункции у детей 15-17 лет // Российский педиатрический журнал. - 2002. - №3. - С. 21.
28. Гланц С. Медико-биологическая статистика. Пер с англ.- М.: Практика, 1998.- 459 с.
29. Гнатюк А.И. Практическая нефрология детского возраста.- Винница: Тезис, 1999.- 356 с.
30. Гогин Е.Е. Активность ренин-ангиотензиновой системы и ее коррекция // Российский медицинский журнал. - 2000. - №1. - С. 60-64.
31. Гриценко В.А., Бухарин О.В., Вялкова А.А. Факторы риска развития пиелонефрита у детей // Российский вестник перинатологии и педиатрии - 1999.- №6.- С. 34-40.
32. Гырчев Р.А. Функциональное значение нервов почки // Успехи физиологических наук. 1986. Т. 17, №4. С. 105-110.
33. Диагностика и консервативное лечение функциональных нарушений мочеиспускания у детей. Методические рекомендации. / Д.А. Сеймивский, А.В. Терещенко, А.М. Романенко.- К.- 1985.- 16 с.
34. Егорова И.А. Некоторые показатели состояния вегетативной нервной системы при диффузном гломерулонефрите и пиелонефрите у детей: Автореф.дис. канд. мед. наук / I Ленингр. мед. инст.- Л., 1981.- 15 с.
35. Есаян А.М. Тканевая Ренин-ангиотензиновая система почки. Новая стратегия ренопротекции // Нефрология.- 2002.- Т.6, №3.- С. 10-14.
36. Значення вегетативної дисфункції в прогресуванні хронічного захворювання нирок у дітей / Макєєва Н.І., Сенаторова Г.С., Колібаєва Т.Ф. із співавт. / Сучасні проблеми клінічної педіатрії. Матеріали IV конгресу педіатрів України (17-19 жовтня 2007 р., Київ) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2007. №4. С. 102-103.
37. Зоркин С.Н., Сенцова Т.Б. Роль микрофлоры кишечника в развитии пиелонефрита у детей с пузырно-мочеточниковым рефлюксом // Детская хирургия. - 1998. - №4. - С. 17-21.
38. Зубенко И.В. Формы вегетативной регуляции у больных хроническим гломерулонефритом // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2003. - Т.12, №1. - С. 36-39.
39. Иванов Д.Д. Анализ состояния предоставления медицинской помощи детям с нефрологическими заболеваниями в Украине за 2005 год // Doctor.- 2006.- №2.- С. 4-6.
40. Иванов Д.Д. Выбор фармакотерапии при хронической болезни почек // Medicus Amicus. 2005. №5. С. 28-29.
41. Іванов Д.Д. Вибрані питання дитячої нефрології.- К.: Ходак, 2003.- 140 с.
42. Іванов Д.Д. Гіперактивність симпатичної системи та ризик розвитку хронічної ниркової недостатності // Врачебная практика. - 2002. - № 2. - С. 26-30.
43. Іванов Д. Пригнічення гіперактивності симпатичної системи шлях до гальмування прогресування хронічного захворювання нирок // Ліки України.- 2005.- №9.- С. 67-69.
44. Иванов Д.Д. Ренальный континуум: возможно ли обратное развитие ХБП? // Нефрология.- 2006.- Т.10, №1.- С. 103-105.
45. Иванов Д.Д., Кушниренко С.В. Хроническая болезнь почек и хроническая почечная недостаточность у детей // Здоров’я України. 2006. №5, С.18-23.
46. Іванов Д.Д., Кушніренко С.В., Фурманова В.Б. Сучасні принципи лікування гострого пієлонефриту у дітей // Врачебная практика. 2005. №2. С. 14-19.
47. Игнатова М.С. Актуальне проблемы нефрологи детского возраста: прошлое, настоящее и будуще // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2006. - №6. - С. 52-57.
48. Игнатова М.С. Нефропатии у детей: современные генетические аспекты // Российский вестник перинатологии и педиатрии.- 2004.- №2.- С. 44-51.
49. Игнатова М.С., Вельтищев Ю.Е. Детская нефрология: Рук-во для врачей.- 2-е изд.- Л.: Медицина, 1989.- 456 с.
50. Игнатова М.С., Конькова Н.К., Курбанова Х.И. Клинические проявления прогрессирования наследственного нефрита в детском воздасте и эффективность ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2007. - №1. - С. 31-36.
51. Изменения нефрона и нейроэндокринных аппаратов почек после введения сальмонеллезного эндотоксина / Пальцев М.А., Турьянов М.Х., Пак С.Г. с соавт. // Бюлетень экспериментальной биологии и медицины. 1982. т.93, №4. С. 103-105.
52. Йосипів І.В., Гнатейко О.В. Стан ренін-альдостеронової системи при хронічному пієлонефриті у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1994. - №5. - С. 25-27.
53. Каблукова Е.К., Грешило М.С., Рудая В.И. Опыт консервативной антирефлюксной терапии у детей // Материалы всероссийской научно-практической конференции «Проблемы детской нефрологии». - М., 1997. - С.52
54. Камзолкина Н.Б., Эпштейн-Литвак Р.В., Вильшанская Ф.Л. К характеристике нейротоксина кишечной палочки // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 1991. - №1. - С. 5-8.
55. Капустин С.В. Уродинамика верхних мочевых путей у больных хроническим пиелонефритом / автореф. дис. канд. мед. наук.- 14.00.48.- Белорусская мед. академия последипл. образов.- Минск, 2001.- 18 с.
56. Карвасарский Б.Д., Простомолотов В.Ф. Невротические расстройства внутренних органов. Кишинев: Штиинца, 1988. 166 с.
57. Картамышева Н.Н., Чумакова О.В., Кучеренко А.Г. Тубулоинтерстициальные изменения при хронических заболеваниях почек у детей.- М.: Медицина, 2005.- 96 с.
58. Класифікація пієлонефриту у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №3. - С. 38-40.
59. Клініка, діагностика та реабілітація вегетативних дистоній у дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Метод. реком. / Ю.Г. Антипкін, Г.А. Навроцька, Л.Г. Кирилова та ін. / МОЗ України, Мінчорнобиль України, АМН України, ІПАГ АМН України.- К.: Чорнобильінтерінформ, 1996.- 44 с.
60. Конева О.П., Неймарк А.И., Пивень Б.Н. Особенности психических нарушений у больных хроническим пиелонефритом // Урология.- 2003.- №5.- С. 32-35.
61. Концепция хронической болезни почек в педиатрии / Смирнов А.В., Есаян А.М., Каюков И.Г., Кучер А.Г. // Нефрология. 2005. № 9 (4). С. 7-12.
62. Коровина Н.А., Гаврюшова Л.П., Шашинка М. Гломерулонефрит у детей,- М.: Медицина, 1990.- 256 с.
63. Котлярова М.С. Особенности сочетанной патологии почек и органов пищеварения немикробной этиологии // Российский педиатрический журнал. 2003. - №2. С. 19-21.
64. Кравчинский Б.Д. Современные основы физиологии почек.- Л.: Медицина, 1978.- 364 с.
65. Крохмалюк Л.А. Діагностика, лікування та реабілітація дітей з хронічними пієлонефритами // Вісник ВНМУ.- 2004.- №8(2).- С. 362-365.
66. Кришталь Н.В. Адренергические влияния на функцию почек и их механизмы // Физиол. ж-л.- 1991.- Т. 37, №3.- С. 70-75.
67. Кузьмин О.Б., Пугаева М.О., Жежа В.В. Нефропротекторная терапия гипертензивных больных с хронической болезнью почек: есть ли в ней место для β-адреноблокаторов третьего поколения и агонистов І1-имидазолиновых рецепторов? // Нефрология.- 2006.- Т.10, №2.- С. 18-27
68. Кухта Н.М. Клініко-функціональні особливості перебігу вегетативних дисфункцій у дітей: Автореферат дис. канд. мед. наук. - К., 1997. - 20 с.
69. Кучер А.Г., Каюков И.Г. Некоторые проблемы диагностики хронического пиелонефрита // Нефрология. - 2005. - Том 9, №4. - C. 108-110.
70. Кушніренко С.В. Клініко-біохімічні аспекти перебігу гострого та хронічного пієлонефриту у дітей та корекція порушень метаболізму у комплексному лікуванні : Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.10/ С.В. Кушніренко; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. -К., 2003.-20 c.
71. Кушніренко С.В. Стан перекисного окислення ліпідів й антиоксидантної системи у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит //Перинатологія та педіатрія. - 2003. - №1. - C. 32-35.
72. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / Под ред. В.В. Меньшикова. М.: Медицина, 1987. 368 с.
73. Методы функциональной диагностики состояния центров вегетативной иннервации при заболеваниях почек у детей / Лагутина Л.Е., Соловьева В.Я., Дерюгина Т.И., Протопопов А.А. // Функциональные методы исследования в педиатрии. Сб. тез. докл.- М., 1986.- С. 151-152.
74. Лапач С.Н., Губенко А.В., Бабич П.Н. Статичтические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel.- К.: Морион, 2000.- 320 с.
75. Майданник В.Г. Хронічне захворювання нирок у дітей: нова хвороба чи омана? / Сучасні проблеми клінічної педіатрії. Матеріали IV конгресу педіатрів України (17-19 жовтня 2007 р., Київ) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2007. №4. С. 98-99.
76. Майданник В.Г. Тубулоинтерстициальные болезни почек у детей.- К.: Знання України, 2002.- 156 с.
77. Майданник В.Г., Кухта Н.М. Вегетативні дисфункції у дітей (Термінологія, класифікація) // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1992.- №4.- С. 20-21.
78. Майданник В.Г., Кухта Н.М., Хайтович М.В. Характеристика вегетативного гомеостазу у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1994. - №4. - С. 19-20.
79. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Клець Т.Д. Клініко-функціональні особливості вегетативного гомеостазу у дітей з енурезом // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1999.- №1.- С. 18-21.
80. Мальцев С.В., Михайлова Т.В., Винокурова С.С. Состояние парциальных функций почек и функционального почечного резерва при хроническом пиелонефрите у детей // Педиатрия: Журнал им. Сперанского. - 2006. - №5. - C. 13-17.
81. Махачев Б.М. Рефлюкс-нефропатия у детей // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2004. №6. С. 24-28.
82. Мельман Е.П., Шутка Б.В. Нервный апарат почки // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии.- 1986.- Т. ХС, №6.- С. 90-96.
83. Методы изучения вегетативной нервной системы у детей и подростков: Методические рекомендации МЗ СССР / Под ред.. А.М. Вейна, Н.А. Белоконь. М., 1987. 25 с.
84. Місюра Л.І. Діагностичні можливості інструментальних методів дослідження при вегетативних дисфункціях у дітей: Автореферат дис. канд. мед. наук. - К.,1999. - 20 с.
85. Морфофункциональные константы детского организма: Справочник / Доскин В.А., Келлер Х., Мураенко Н.М., Тонкова-Ямпольская Р.В. - М.: Медицина, 1997. - 288 с.
86. Мудрая И.С., Кирпатовский В.И. Адренергическая регуляция сократительной функции мочеточников человека и собаки // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины.- 1992.- Т. 113, №4.- С. 363-365.
87. Намазова О.С., Зайцева О.В., Чибисов И.В. Клиническая значимость исследования ацетилхолинестеразы мочи при заболеваниях почек у детей // Педиатрия: Журнал им. Сперанского.- 1998.- №2.- С. 35-37.
88. Нарушения в системе синтеза азота у детей с вегетативними дисфункциями / Майданик В.Г., Хайтович М.В., Сидорчик Е.П. з співавт. // Материалы VII конгресса педиатров России «Современные проблемы профилактической педиатрии (Москва, 18-21 февраля 2003 г.). М., 2003.- С. 210.
89. Нарушения уродинамики мочевыводящих путей у детей / А.В. Люлько, А.В. Терещенко, Д.А. Сеймивский и др.- Днепропетровск: Пороги, 1995.- 380 с.
90. Наточин Ю.В. Основы физиологии почки.- Л.: Медицина, 1982.- 208 с.
91. Наумова В.И., Папаян А.В. Почечная недостаточность у детей. - Л.: Медицина, 1991. - 288 с.
92. Нейрогенные дисфункции мочевого пузыря / Под ред. М.Д. Джавад-Заде, В.М. Державина; АМН СССР.- М.: Медицина, 1989.- 384 с.
93. Нейроциркуляторная дистония у детей и подростков (обзор литературы и взгляд клиницистов на спорные вопросы терминологии, этиологии, патогенеза, клиники и лечения) / Курочкин А.А., Аникин В.В., Виноградов А.Ф., Кушнир С.М. // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1999. - №6. - С. 21-25.
94. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику. Психологическое исследование.- М.: Изд-во МГУ, 1987.- 168 с.
95. Ноздрачев А.Д. Физиология вегетативной нервной системы.- Л.: Медицина, 1983.- 296 с.
96. Организация уронефрологической помощи детям / Л.П. Павлова, А.В. Терещенко, М.Р. Бараш и др.- К.: Здоров’я, 1984.- 160 с.
97. Основы нефрологии детского возраста / Возианов А.Ф., Майданник В.Г., Бидный В.Г., Багдасарова И.В.- К.: Книга плюс, 2002.- 348 с.
98. Островська Л.І. Особливості стану здоров’я та шляхи корекції вегетативних дисфункцій у підлітків, мешканців Вінницької області: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.10 / Харківська мед. академія післядипл. освіти.- Харків., 2004.- 19 с.
99. Оцінка діагностичних можливостей інструментальних методів дослідження вегетативних функцій у дітей (Матеріали VI з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства, Чернівці, 18-19 травня 2001 р.) / Майданик В.Г., Хайтович М.В., Афанасьєва І.О. з співавт. // Українські медичні вісті. - 2001. - Т.4, №1. - С. 75.
100. Панкова Т.Б., Бородулина Т.А. Динамика состояния вегетативной нервной системы у школьников старшого возраста по данным кардиоинтервалографии // Российский педиатрический журнал.- 2002.- №3.- С. 16.
101. Папаян А.В., Архипов В.В. Консервативная терапия хронической почечной недостаточности у детей и подростков // Педиатрия: Журнал им. Сперанского. 2001. №6. С. 80-86.
102. Папаян А.В., Савенкова Н.Д. Клиническая нефрология.- СПб.: Сотис, 1997.- 432 с.
103. Параскевич А. Л. Дисфункции вегетативной нервной и сердечно-сосудистой систем в фазе ремиссии хронического гломерулонефрита у детей и их немедикаментозная коррекция / Автореф. дис. канд. мед. наук.- 14.00.09. Минский гос. мед. институт.- Минск, 1994.- 18 с.
104. Первухина Н.К. К механизму нарушений вегетативной нервной системы при стафилококковой интоксикации // Тез. докл. 52-й науч. сессии / Астраханский мед. институт.- Астрахань, 1990.- С. 136-138.
105. Паунова С.С. Гуморальная регуляция функций почек при рефлюкс-нефропатии у детей: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.09 / 2-й Московский Государственный медицинский институт им. Н.И. Пирогова.- М., 1991.- 25 с.
106. Паунова С.С. Патогенетические основы нефросклероза // Нефрология и диализ // 2005.- Т.7, №2.- С. 130-135.
107. Пієлонефрит у дітей: протоколи діагностики та лікування // Doctor: Журнал для практикующих врачей.- 2006.- №2.- С. 26-31.
108. Пилюйко Н.В. Роль морфофункціональних особливостей організму в розвитку пієлонефриту у дітей // Вісник Вінницького національного медичного ун-ту. - 2003. Том 7, №2/2. - C. 780-782.
109. Пілюйко Н.В., Каблукова О.К., Зимак О.С. До питання вивчення соматотипів та еритроцитарних антигенів у дітей, які хворіють на пієлонефрити // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі. Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України.- К., 2004.- С. 162.
110. Почки / Под ред. Ф.К. Мостофи, Д.Е. Смит. Пер. с англ.- М.: Медицина, 1992.- 464 с.
111. Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента в лечении поражений почек различной этиологии // Рус. мед. журн. - 1998. - №24. - С. 1533-1540.
112. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча нефрологія». Наказ МОЗ України від 20.07.2005 р. №365. К., 2005. 39 с.
113. Прохорова Л.И. Адаптационные реакции вегетативной нервной и сосудистой системы головного мозга во взаимосвязи с иммунологическими показателями при атопической бронхиальной астме и предастме у детей: Дис. ... канд. мед. наук. Л., 1986. 226 с.
114. Пузырно-мочеточниковый рефлюкс у детей / Под ред. П.К. Яцыка, В. Звара.- М.: Медицина, 1990.- 184 с.
115. Пытель Ю.А., Борисов В.В., Симонов В.А. Физиология человека. Мочевые пути: Учеб. пособие для биол. спец. вузов.- М.: Высшая школа, 1986.- 270 с.
116. Разин М.П. Врожденные обструктивные уропатии и вторичный пиелонефрит у детей (клинические проявления, иммуногенетические параметры, иммунные нарушения и их коррекция) : Автореф. дис. ... докт. мед. наук: 14.00.09 / Кировская гос. мед. академия. - Пермь, 2007.- 48 с.
117. Ранняя диагностика рефлюкс-нефропатии у детей / Головачева Е.И., Афуков И.В., Мирошниченко А.Г., Шпикалов А.Г., Ванюшина Л.В. // Российский педиатрический журнал. - 2003. - №2. - С. 11-14.
118. Реан А.А. Практическая психодиагностика личности.- СПб.: Изд-во СПб ун-та, 2001.- 224 с.
119. Ренопротекція актуальне питання дитячої нефрології сьогодення / Добрин О.О., Секунда М.О., Горота О.М., Деркач І.М. // Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Одеса, 2005. С. 60.
120. Роєва Л.В. Визначення взаємозв’язку між показниками гемодинаміки, гемостазу, стану вегетативної нервової системи і ступенем змін навантажувальних проб у дітей з вторинною кардіоміопатією із використанням методів математичного аналізу // Перинатология и педиатрия. 2006.- №2 (26).- С.74-77.
121. Русецкий И.И. Вегетативне нервные нарушения. М.: Медицина, 1978.- 352 с.
122. Сафина А.И., Мальцев С.В. Структура возбудителей пиелонефрита у детей // Педиатрия: Журнал им. Сперанского. - 2005. - №4. - C. 23-29.
123. Сергеева К.М., Захарьева Н.Н. Особенности течения и прогноз при пиелонефрите у детей с различными вариантами вегетативных регуляций // Нефрология.- 2002.- Т.6, №4.- С. 54-65.
124. Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В. Ингибиторы ангиотензин-превращающего фермента. М.: ЗАО "Информатик", 1999. 253 с.
125. Симоненко В.Б., Широков Е.А. Основы кардионеврологии: рук-во для врачей.- 2-е изд.- М.: Медицина, 2001.- 240 с.
126. Скоков Ю.М. Влияние ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента на почечную гемодинамику при нефропатиях: Дис. канд. мед. наук. - М., 1999. - 165 с.
127. Современная технология статистической обработки медицинской информации в научных исследованиях / Осипов В.П., Лукьянова Е.М., Антипкин Ю.Г. c соавт.; под ред. В.П. Осипова.- К.: Интерлинк, 2003.- 104 с.
128. Соколова О.И. Вегетативная регуляция у здоровых детей: Автореф. дис. канд. мед. наук 14.00.09 / Мин-во здравоохр. РФ. - М., 2000. - 18 с.
129. Соловьева Е.Г. Нейрогенные механизмы нарушения водно-солевого обмена: Автореф. дис. канд. мед. наук. - М., 1980. - 24 с.
130. Соломчак Д.Б. Комплексне лікування хронічного пієлонефриту з використанням офлоксацину, біоспорину та еналаприлу: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.02 / Івано-Франківська держ. мед. академія.- Івано-Франківськ, 2003.- 19 с.
131. Состояние почечной гемодинамики при вегетативной дистонии у детей / Коровина Н.А., Пыков М.И., Творогова Т.М., Коростелева Е.А. // Российский педиатрический журнал.- 2003.- №1.- С. 27-30.
132. Спектр и активность Ig-протеиназ мочи как маркер хронического пиелонефрита / Зинкевич О.Д., Глушко Ю.А., Сафина Н.А., Тюрин Ю.А. // Терапевтический архив. - 2004. Том 76, №4. - C. 43-45.
133. Старцева Л.М., Багдасарова І.В. Епідеміологія захворювань нирок та сечовивідних шляхів серед дитячого населення України // ПАГ.- 1999.- №4.- С.120.
134. Студеникин М.Я., Наумова В.П., Мурванидзе Д.Д. Классификация пиелонефрита у детей // Педиатрия. 1982. №3. С. 5-7.
135. Справочник по клинической нейровегетологии / Под ред. В.А. Бергенева, Г.П. Губы, О.А. Пятака.- К.: Здоровья, 1990.- 240 с.
136. Стан ниркової гемодинаміки у дітей з артеріальною гіпертензією / Хайтович М.В., Кундін В.Ю., Місюра Л.І. з співавт. // Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі. Матеріали конгресу педіатрів України (7-9 жовтня 2003 р.). К., 2003. 318 с.
137. Стан ренін-ангіотензинової системи та функцій нирок у дітей з вегетативними дисфункціями / Майданник В.Г., Кудін Ю.В., Хайтович М.В. з співавт. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. №1. С.16-19.
138. Сучасна діагностика вегетативних дисфункцій у дітей / Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Хайтович М.В. з співавт. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №2. - С. 48.
139. Танянська С.М. Особливості серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу дітей з гострим гломерулонефритом: Дис. ... канд. мед. наук: 14.01.10 / Харківська медична академія післядипломної освіти.- Харків, 2001.- 141 с.
140. Темярина Е.А. Клиническое значение изменений артериального давления, липопротеидов, кортизола и ренина крови при хроническом пиелонефрите у детей: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.09 / 2-й МОЛГМИ им. Н.И. Пирогова.- М., 1988.- 24 с.
141. Томилина Н.А., Багдасарян А.Р. Механизмы нефросклероза и фармакологическая ингибиция внутрипочечной ренин-ангиотензиновой системы как основа нефропротективной стратеги при хронических заболеваниях нативных почек и почечного трансплантата // Нефрология и диализ.- 2004.- Т.6, №3.- С. 226-234.
142. Узунова А.Н., Кинзерский А.Ю., Глухова Л.В. Особенности почечной гемодинамики у детей с хроническим вторичным пиелонефритом, развившимся на фоне дисплазии соединительной ткани // Педиатрия: Журнал им. Сперанского. - 2006. - №5. - C. 10-12.
143. Ультразвуковое исследование почечного кровотока у детей / Коровина Н.А., Пыков М.И., Коростелева Е.А.Творогова Т.М. // Педиатрия: Журнал им. Сперанского.- 2002.- №2.- С. 33-37.
144. Умаров Р.Х. Показатели вегетативного обеспечения организма детей, больных остром гломерулонефритом // Лікарська справа.- 2001.- №3.- С. 48-51.
145. Физиология и фармакология ренин-ангиотензиновой системы / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Сополева Ю.В., Иосава И.К. // Кардиология.- 1997.- №11.- С. 91-95.
146. Функциональное состояние учащихся 11-12 лет в условиях интенсивных учебных нагрузок по данным анализа вариабельности сердечного ритма / Доцоев Л.Я., Усынин А.М., Вагнер Н.И., Тутатчинов А.Т. // Физиология человека. - 2003. - №4 (29). - С. 62-65.
147. Хорунжий Г.В., Ибрагимов В.М., Летифов Г.М. Роль дисфункции мочевого пузыря и сенсибилизации к бактериальным эндотоксинам в патогенезе пиелонефрита у детей // Педиатрия: Журнал им. Сперанского.- 1999.- №4.- С. 96-98.
148. Чеботарева В.Д., Майданник В.Г. Пієлонефрит у дітей (Підсумки 25-річного дослідження) // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1998. - №1. - С. 34-44.
149. Шапошникова Н.Ф. Реакции вегетативной нервной системы во взаимосвязи с показателями иммунной и свертывающей системы при гломерулонефрите у детей: Дис... канд. мед. наук. Л., 1991. 214 с.
150. Швалев В.Н. Иннервация почек / АН СССР, ин-т физиологии им. И.П. Павлова.- М.-Л.: Наука, 1985.- 178 с.
151. Шпехт Т.В. Зміни нейрогуморального і мікроциркуляторного гомеостазу у дітей з пієлонефритом та обгрунтування системної ензимотерапії в їх