КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК ІЗ СИНДРОМОМ ГЕМАТУРІЇ У ДІТЕЙ : Клинико-лабораторная характеристика ЗАБОЛЕВАНИЙ ПОЧЕК с синдромом Гематурия у детей

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БУДНІК ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА
УДК: 616.61-002+616.634.15]-053.2/.6-07

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК ІЗ СИНДРОМОМ
ГЕМАТУРІЇ У ДІТЕЙ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:

Резнікова Анелія Леонідівна

доктор медичних наук, професор

Луганськ-2007

ЗМІСТ

Стор.

Перелік умовних скорочень

5

Вступ

6

Розділ 1

Сучасні погляди на питання нефропатій у дітей, що супроводжуються синдромом гематурії

12

1.1.

Клініко-патогенетичні аспекти синдрому гематурії при захворюваннях нирок у дітей та роль функціонально-гемодінамічних механізмів у їх патогенезі.

12

1.2.

Роль протеїнурії та метаболічних порушень у механізмах формування та у прогнозі перебігу ренальних захворювань із гематурією.

21

1.3.

Терапевтична ефективність застосування препаратів групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) та групи блокаторів рецепторів до ангіотензину (БРА) у сповільненні темпів прогресування захворювань нирок, їх клінічна фармакологія.

31

Розділ 2

Матеріал і методи дослідження

36

2.1.

Обсяг і матеріал дослідження.

36

2.2.

Методи дослідження.

41

2.3.

Оцінка ефективності терапії із включенням інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ).

48

2.4.

Математична обробка отриманих результатів.

51

Розділ 3

Клініко-лабораторна характеристика перебігу гломерулярної і негломерулярної патології нирок із гематурією у дітей

53

3.1.

Структура нефропатії з синдромом гематурії у дітей.

53

3.2.

Характеристика основних клінічних синдромів у дітей, хворих на нефропатію з гематурією.

59

3.3.

Лабораторна характеристика різних типів патології нирок із синдромом гематурії у дітей.

64

Розділ 4

Диференціальна діагностика типу патології нирок із гематурією у дітей

81

4.1.

Діагностична значимість спільного визначення рівнів екскреції із сечею альбуміну та імуноглобуліну G для диференціальної діагностики типу патології нирок із гематурією у дітей.

81

4.2.

Діагностична значимість визначення показників транспорту солей при диференціальній діагностиці типу патології нирок із гематурією у дітей.

96

Розділ 5

Критерії діагностики рівня ураження органів сечовидільної системи при нефропатіях із синдромом гематурії у дітей

103

Розділ 6

Ренопротекторна ефективність застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) у комплексній терапії нефропатії з синдромом гематурії у дітей

123

Аналіз і узагальнення отриманих результатів

142

Висновки

153

Практичні рекомендації

155

Список використаних джерел

156

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АІР

-

агоністи імідазолінових рецепторів

АТ

-

артеріальний тиск

ГБМ

-

гломерулярна базальна мембрана

ГГН

-

гострий гломерулонефрит

ГФГ

-

гематурична форма гломерулонефриту

ДЕО

-

добова екскреція оксалатів

ДН

-

дизметаболічна нефропатія

ЗФГ

-

змішана форма гломерулонефриту

ІАПФ

-

інгібітори ангіотензинперeтворюючого ферменту

ІС

-

індекс селективності

IgG

-

імуноглобулін G

К1

-

коефіцієнт співвідношення білок/креатинін

К2

-

альбумін/креатинін

К3

-

імуноглобулін G/креатинін

КН

-

клубочки нирок

НГП

-

негломерулярна патологія

ОСС

-

органи сечовивідної системи

СГ

-

ступінь гематурії

СП

-

ступінь протеїнурії

ХГН

-

хронічний гломерулонефрит

ХТІН

-

хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит

ШКФ

-

швидкість клубочкової фільтрації

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема нефропатії з синдромом гематурії займає важливе місце в практиці педіатра через поширеність і подальшу тенденцію зросту даної патології, схильність до затяжного й хронічного перебігу, серйозність прогнозу, пов'язаного з нерідким розвитком хронічної ниркової недостатності [13,27,31,80,95]. Крім того, актуальність означеної проблеми обумовлено різноманітністю причин синдрому гематурії, подібністю клінічної картини захворювань, що спричиняє об’єктивні труднощі в проведенні диференціальної діагностики, особливо на ранніх строках [8,32,46,139,158,167].
Відомі сучасні досягнення дитячої нефрології, що стосуються питання ранньої діагностики топіки ушкодження органів сечовивідної системи (ОСС) у хворих на нефропатію з гематурією, як-от фазово-контрастна мікроскопія, визначення середнього об'єму еритроцитів сечі останнім часом визнані малоінформативними [100,149,168,189,202]. На сьогодні єдиним об'єктивним методом діагностики топічного рівня ураження структури нефрона при нефропатіях із гематурією у дітей є пункційна біопсія нирок [96,214]. Але це дослідження складне, небезпечне й має проводитися лише в спеціалізованих стаціонарах. Тому особливу актуальність набуває можливість неінвазивного визначення переважного рівня ураження ниркової тканини при нефропатіях із гематуріями сучасними методами імунологічних лабораторних досліджень.
Ряд дослідників указують, що найбільш інформативні методи визначення типів уропротеїнограм, котрі дозволяють диференціювати захворювання нирок із гематурією, засновані на одночасному вимірюванні рівня екскреції із сечею декількох низько- і високомолекулярних білків, як-от: α1 мікроглобулін, β2 мікроглобулін, ретинолзв'язуючий білок, альбумін, імуноглобулін G (IgG) та ін. [83,140-142,176,177,182].
Одначе існуючі дослідження в цьому напрямку серед дітей нечисленні й обмежені в кількості одночасного визначення в сечі декількох білкових фракцій через низку відомих обставин [83]. У зв'язку із цим, нами було розпочато дійсне дослідження, спрямоване на вивчення інформативності спільного одночасного визначення рівнів екскреції із сечею альбуміну (або мікроальбуміну) та IgG із ціллю диференціальної діагностики гломерулярної й негломерулярної нефропатії, ранньої діагностики несприятливого перебігу захворювання, а також визначення ефективності застосування ІАПФ у складі ренопротекторної терапії.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до основного плану НДР Луганського державного медичного університету, кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти Розробка автоматизованої програми медико-соціального моніторингу здоров’я дітей різних вікових груп, які мешкають у Донбасі” (номер держ. реєстрації 0100U001045), частиною якої є створена автором даної дисертації база даних для системи селективного моніторингу дітей із патологією нирок.
Мета роботи. Підвищити ефективність диференційної діагностики та лікування захворювань нирок у дітей із синдромом гематурії на шляхом вивчення діагностичної інформативності спільного визначення рівнів екскреції із сечею альбуміну, імуноглобуліну G, індексу селективності, типів уропротеїнограми, показників транспорту солей і розробки на цій основі алгоритму діагностики.
Задачі дослідження:
1. Установити частоту та характер гематурії у дітей залежно від клініко-лабораторних проявів нефропатії.
2. Вивчити рівні екскреції із сечею альбуміну, імуноглобуліну G, індекс селективності, типи уропротеїнограми, показники транспорту солей, властиві гломерулярній та негломерулярній патології нирок.
3. Визначити критерії ранньої діагностики несприятливого перебігу захворювань нирок із гематурією у дітей.
4. Розробити клініко-лабораторні діагностичні критерії та відповідно алгоритм діагностики захворювань нирок із гематурією у дітей.
5. Оцінити ефективність застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) у складовій ренопротекторної терапії нефропатії з синдромом гематурії у дітей.
Об'єкт дослідження: синдром гематурії у дітей із захворюваннями нирок.
Предмет дослідження: комплексне визначення рівнів екскреції із сечею білкових фракцій (альбумін, імуноглобулін G) відносно креатиніну, індексу селективності, типів уропротеїнограми, показників транспорту солей та їх взаємозв'язок із типом патології нирок із гематурією у дітей.
Методи дослідження: клінічний, біохімічний (у т.ч. спектрофотометричний, титриметричний), імунологічний (імуноферментний, імунотурбидиметричний), інструментальний (ультразвукове дослідження нирок, мікційна цистоуретрогорафія, екскреторна урографія), аналітико-статистичний.
Наукова новизна отриманих результатів.
Вперше на підставі аналітичного співставлення стандартних клініко-параклінічних проявів захворювання та досліджуваних рівнів екскреції із сечею альбуміну, імуноглобуліну G (відносно креатиніну), індексу селективності у дітей із гломерулярною та негломерулярною патологією нирок із синдромом гематурії ідентифіковано типи уропротеїнограми. Показано, що для негломерулярної патології характерними є канальцевий тип уропротеїнограми та фізіологічний; для гематуричної форми гломерулонефриту - клубочковий селективний та змішаний типи уропротеїнограми; для змішаної форми гломерулонефриту - клубочковий неселективний і змішаний типи уропротеїнограми.
Установлена важлива роль втрати селективності протеїнурії у прогресуванні захворювань нирок із гематурією, й доведена ймовірність неселективної протеїнурії навіть при помірній альбумінурії. Вперше означені нормативні показники рівнів екскреції із сечею альбуміну, імуноглобуліну G (відносно креатиніну) та індекс селективності у здорових дітей регіону за віком. Отримано критерії діагностики неселективної протеїнурії, засновані на дослідженні означених білкових фракцій.
Обґрунтовано доцільність визначення рівнів екскреції із сечею альбуміну, імуноглобуліну G (відносно креатиніну), індексу селективності, показників транспорту солей у комплексі зі стандартними клініко-лабораторними показниками з метою діагностики рівня ушкодження нефрону без проведення біопсії нирок.
Доведена ефективність включення препаратів групи ІАПФ до складової ренопротекторної терапії захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей.
Практичне значення отриманих результатів.
Виявлений взаємозв'язок між клініко-лабораторними особливостями перебігу різних типів патології нирок із гематурією у дітей і рівнями екскреції із сечею альбуміну, IgG, індексу селективності, типу уропротеїнограми, показників транспорту солей дозволяє, не прибігаючи до біопсії нирок, з великою імовірністю припускати рівень ушкодження нефрону і прогнозувати перебіг хвороби.
Високий рівень IgG у сечі, навіть при помірному рівні альбумінурії (або мікроальбумінурії), й звідси очевидно високий індекс селективності виступають маркерами несприятливого перебігу захворювання і вказують на доцільність включення до комплексу терапії антипроліферативних препаратів (ІАПФ).
Ефективність запропонованого лікування з використанням ІАПФ у 1,8 разів перевищує ефективність методів традиційної терапії при хронічному та в 4,3 рази при гострому перебігу захворювань нирок із гематурією у дітей.
Результати біохімічних і клінічних досліджень впроваджені в роботу гастроентерологічного відділення з нефрологічними ліжками обласної дитячої клінічної лікарні, нефрологічного відділення дитячої лікарні №4 м. Луганськ, соматичного відділення дитячої лікарні №1 м. Луганськ, районних лікарень Луганської області (м. Антрацит, м. Лутугине, с.м.т. Білокуракине, м. Ровеньки).
Особистий внесок здобувача. Автором даної дисертації самостійно проведений аналіз вітчизняної й закордонної літератури, визначено мету й задачі роботи, сформовано групи дослідження. Дисертантом особисто здійснювалося обстеження та клінічне ведення хворих і групи здорових дітей. Власноручно здійснювались визначення добової екскреції оксалатів із сечею, оцінка отриманих результатів загальноприйнятих та специфічних досліджень, статистична обробка й узагальнення отриманих даних, обґрунтовано практичні рекомендації, проведено впровадження наукових розробок у роботу медичних закладів, оформлено матеріал дисертації.
Клініко-параклінічні дослідження були проведені в гастроентерологічному відділенні (з нефрологічними ліжками) Луганської обласної дитячої клінічної лікарні (зав. відділенням - Л.А. Семененко) і в нефрологічному відділенні Луганської міської клінічної багатопрофільної дитячої лікарні №4 (зав. відділенням С.О. Риженкова). Імуноферментне визначення рівня екскреції IgG та імунотурбідиметричне визначення рівня екскреції альбуміну з сечею зроблено в діагностичній лабораторії при МЛ №9, м. Луганськ (зав. лаб. д.м.н. П.К. Бойченко). Титриметричне визначення добової екскреції оксалатів із сечею проведено в діагностичній лабораторії обласного шпиталя ВВВ м. Луганськ (зав. лаб. - І.М.Хворостяна).
Апробація результатів дисертації.
Результати досліджень, що ввійшли до дисертації, повідомлені на V науково-практичній конференції дитячих гастроентерологів, нефрологів і педіатрів України „Актуальні питання хронічних захворювань печінки та нирок у дітей, асоційованих із бактеріально-вірусними інфекціями” (м. Симеїз, 2002 р.); конгресі педіатрів України Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі” (м. Київ, 2003 р.); Луганській обласній асоціації педіатрів „Современные аспекты болезней мочевыделительной системы у детей” (2003 р.); Луганській обласній асоціації педіатрів „Актуальні проблеми дитячої нефрології ” (2006 р.); Луганській обласній асоціації педіатрів „Хронічні захворювання нирок у дітей” (2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров'я” (м. Луганськ, 2007 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 друкованих робіт. З них: 6 статей - у спеціалізованих наукових журналах (відповідно до переліку ВАК), 1 у спеціалізованих наукових журналах (не віднесених до переліку ВАК), 4 тези доповідей конференцій. Видані 4 інформаційні листки (Міністерства освіти та науки України) та 1 методичні рекомендації (МОЗ України).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення науково-практичної задачі, що виявляється у науковому обґрунтуванні й оптимізації методів диференційної діагностики та лікування захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей.
2. Частота реєстрації захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей складає 67,0%. При чому, превалююча більшість представлена гематуричною формою гломерулонефриту 64,5%, негломерулярна патологія складає 32,8 %, а змішана форма гломерулонефриту 2,7 % хворих.
3. Функціональний стан нирок при всіх типах патології нирок із гематурією корелює зі ступенем виразності протеїнурії. Уже при помірному ступені протеїнурії у 100,0% хворих функція нирок порушена. При негломерулярній патології нирок із гематурією функція нирок порушена у 41,0% хворих, при гематуричній формі гломерулонефриту у 77,0%, при змішаній формі гломерулонефриту у 100,0 %.
4. При негломерулярній патології нирок із гематурією граничний діагностичний рівень екскреції із сечею альбуміну становить - <50,0 мг/ммоль, імуноглобуліну G - <1,0 мг/ммоль, індексу селективності - ≤0,19, що відповідає (р<0,05) канальцевому типу уропротеїнограми у 40,0% та фізіологічному в 60,0%.
5. У хворих на гематуричну форму гломерулонефриту граничний діагностичний рівень екскреції із сечею альбуміну становить ≥ 150,0 мг/ммоль, імуноглобуліну G 1,0 - 1,49 мг/ммоль, індексу селективності 0,2 - 0,59, що відповідає (р<0,05) змішаному типу уропротеїнограми в 46,7% і клубочковому селективному в 20,0%.
6. При змішаній формі гломерулонефриту граничний діагностичний рівень екскреції із сечею альбуміну становить 51,0 149,0 мг/ммоль, імуноглобуліну G - ≥1,5 мг/ммоль, індексу селективності - ≥ 0,6, що відповідає (р<0,05) змішаному типу уропротеїнограми у 60,0 % і клубочковому неселективному в 40,0%.
7. Критерієм раннього прогнозу несприятливого перебігу захворювання є визначення неселективного характеру протеїнурії при помірному рівні альбумінурії, що відповідає рівню екскреції із сечею альбуміну - >3,4 мг/ммоль, імуноглобуліну G - >0,37 мг/ммоль, індексу селективності - >0,1.
8. Під час диференціювання гематуричної форми гломерулонефриту й негломерулярної патології з гематурією найбільш інформативними є показники сечовини сироватки, артеріальної гіпертензії, наявності набряків, наявності диспротеїнемії, індексу селективності, коефіцієнту альбумін/креатинін.
9. При диференціюванні гематуричної й змішаної форм гломерулонефриту першорядними за діагностичною значимістю є показники ступеня протеїнурії, сечовини сироватки, наявності диспротеїнемії, артеріальної гіпертензії, набряків, осмотичного концентрування.
10. У разі диференціювання негломерулярної патології з гематурією й змішаної форми гломерулонефриту важливу роль відіграють показники ступеня протеїнурії, ступеня гематурії, наявності диспротеїнемії, клубочкової фільтрації, осмотичного концентрування, добової екскреції оксалатів із сечею, індексу селективності. Розроблений алгоритм діагностики захворювань нирок із гематурією дозволяє у 88,0 % випадків одержати правильний діагноз без проведення нефробіопсії.
11. Оптимізація терапії захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей шляхом включення до комплексу групи препаратів ангіотензинперетворюючого ферменту прискорює (p<0,05) регрес провідних клінічних синдромів та перевищує ефективність традиційної терапії в 1,8 разів при хронічному, та в 4,3 рази при гострому перебігу захворювання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для диференціювання типу патології нирок із гематурією у дітей рекомендується використовувати діагностичний алгоритм, котрий складається із трьох діагностичних таблиць. При досягненні суми діагностичних коефіцієнтів більш „13” діагностують із вірогідністю 95,0 % негломерулярну патологію з гематурією, а при сумі більшій „+13” діагностують гематуричну форму гломерулонефриту (таблиця диференціювання гематуричної форми гломерулонефриту й негломерулярної патології з гематурією). Змішану форму гломерулонефриту діагностують, якщо набирається сума балів більше „-13”, при використанні таблиць диференціювання гематуричної й змішаної форм гломерулонефриту та негломерулярної патології з гематурією й змішаної форми гломерулонефриту. Якщо при використанні алгоритму сума діагностичних коефіцієнтів не досягає діагностичного порога „<13”, то діагноз не визначений.
2. Для веріфікації розладу обміну солей серед дітей хворих на нефропатію з гематурією та контроля ефективності його корекції необхідне визначення показників транспорту солей.
3. Визначення в сечі (відносно креатиніну) рівня екскреції IgG >0,37мг/ммоль, рівня альбуміну >3,4 мг/ммоль, індексу селективності >0,1 указує на несприятливий перебіг захворювання нирок і на доцільність призначення препаратів з антипроліферативними властивостями ІАПФ (еналаприл, моноприл).
4. ІАПФ (еналаприл, моноприл) включають до комплексу лікувальних заходів упродовж стаціонарного та амбулаторного етапів лікування (під контролем артеріального тиску) у добовій дозі 0,3-0,9мг/кг перорально курсом 3 - 6 міс. при гострому та більш тривало при хронічному перебігу захворювання.
5. Критерієм ефективності терапії є регрес протеїнурії, гематурії, нормалізація швидкості клубочкової фільтрації, індексу селективності, або ж зниження рівня протеїнурії вдвічі та підвищення швидкості клубочкової фільтрації до наступного рангового рівня через півроку застосування ІАПФ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Багдасарова И.В., Фомина С.П., Іванов Д.Д. Дизметаболические нефропатии у детей // Урология. 1991. - №25. - С.80-83.
2. Баличевцева І.В. Діагностика та особливості терапії гломерулонефриту в дітей із супутніми порушеннями пуринового обміну: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.10/ Харьк. держ. мед. ін-т. Х., 2001. - 20 с.
3. Басалаєва М.С. Исходы гломерулонефрита у детей // Педиатрия.- 2000.- №1.- С.17-19.
4. Бельская Е.А. Особенности диагностики и лечения гломерулонефрита у детей с оксалатно-кальциевой гипероксалурией: Дис. канд. мед. наук: 14.01.10 Донецк, 2003. 161 с.
5. Борисова Т.П., Багдасарова И.В. Сравнительная оценка морфологических и клинико-лабораторных характеристик первичного гломерулонефрита в детском возрасте и их прогностическое значение // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. - №8 (2). С.355-358.
6. Бреннер Б.М. Механизмы прогрессирования болезней почек// Нефрология. 1999. Т.3, №4. С.23-27.
7. Вандер А. Физиология почек. СПб.: Питер, 2000. 256 с.
8. Вербицкий В.И., Чугунова О.А., Яковлева С.В., Сухоруков В.С., ТаболинВ.А. Особенности течения, клиники, диагностики и лечения некоторых заболеваний органов мочевой системы у детей раннего возраста // Педиатрия. 2002. - № 2. С.4-9.
9. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Єршова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии.- Луганск, 2003.- 132 с.
10. Гаврилова Е.Н., Фомина И.Г., Белая О.Л. Влияние эналаприла (ренитека) на скорость клубочковой фильтрации у больных артериальной гипертензией// Тезисы докладов ІХ Российского национального конгресса Человек и лекарство”.- 8-12 апреля 2002 г., Москва.- С. 92.
11. Гистология/ Н.В.Бойчук, P.P. Исламов, Э.Г. Улумбеков, Ю.А. Челышев. М.: ГОЭТАР, 1997. 960 с.
12. Гнатейко О.З. Генетичні та середовищні фактори ризику розвитку схильності до ниркової патології у дітей// Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 4. С.121-124.
13. Гнатейко О.З., Мороз Т.С., Кенс Н.С. Поширеність нефропатій у дітей шкільного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1991. - №6. С.27-28.
14. Громова А.Є. Порівняльна оцінка ренопротекторного ефекту інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, лацидипіну та лозартану у хворих на хронічний гломерулонефрит та діабетичну нефропатію з артеріальною гіпертензією: Дис. ... канд. мед. наук: 14.01.11. Київ, 2004. 154 с.
15. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. Л.: Медицина, 1978. 294 с.
16. Дмитриева Н.В. Количественное определение щавелевой кислоты в моче// Гигиена труда и профилактика заболеваний. - 1966. - №4. - С.59.
17. Добрик О.О., Няньковський С.Л., Секунда М.О. та ін. Дисметаболічна нефропатія: сучасні погляди // Современная педиатрия. 2006. - №2 (11). С.142-144.
18. Добронравов В.А., Царькова О.В. Блокаторы кальциевых каналов в нефропротекции // Нефрология. 2004. Т.8, № 1. С.721.
19. Дудар І., Величко М. Ренопротекція: реальні можливості сьогодення// Нефрологія. 2004. №9. С.1824.
20. Дудар О.І. Еритроцитурія та її механізми при клубочкових захворюваннях нирок // Врачебное дело. 1991. - №4. С.21-26.
21. Еремина Ю.Н., Леонова М.В., Белоусов Ю.Б., Тарасов. А.В. Селективная микропротеинурия как маркер начального поражения почек у больных с артериальной гипертензией// Кардіологія. 2004. - №10. С.71-77.
22. Ершова И.Б., Осипова Т.Ф. Дизметаболические нефропатии у детей: Методические рекомендации. Луганск, 2004. 34 с.
23. Есаян А.М. Антагонисты АТ1-рецепторов - новый класс вазоактивных препаратов // Нефрология. - 1999.- Т. 3, N 2. - С.19-23.
24. Есаян А.М. Оценка выраженности протеинурии // Нефрология. 2004. Т.8, №3. С.105-106.
25. Есаян А.М. Тканевая ренин-ангиотензиновая система почки. Новая стратегия ренопротекции // Нефрология. 2002. Т.6, №3. С.10-14.
26. Иванов Д.Д. Выбор фармакотерапии при хронической болезни почек // Medicus amicus. 2005. - №5. С.28-29.
27. Иванов Д.Д. Состояние оказания нефрологической помощи детям в Украине и пути ее улучшения //Современная педиатрия. - 2004. - №4. С.18-23.
28. Иванов Д.Д., Кушниренко С.В. Проблема лечения прогрессирующих заболеваний почек у детей // Современная педиатрия. 2004. Т.2, №3. С.102-105.
29. Иванов Д.Д., Кушниренко С.В. Хроническое заболевание почек и хроническая почечная недостаточность взгляд на проблему// Вісник Вінницького національного університету. 2004. Т.8., №2. С.336.
30. Игнатенко Г.А., Мухин И.В. Морфологические и биохимические изменения при первичном и подагрическом гломерулонефрите в эксперименте // Нефрология. 2001. - №4. С.77-80.
31. Игнатова М.С. Распространенность заболеваний органов мочевой системы у детей// Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2000. - №1. - С.24-29.
32. Игнатова М.С., Вельтищев Ю.Е. Детская нефрология: Руководство для врачей. Л: Медицина, 1989. 454 с.
33. Іванов Д.Д. Ризики, що визначають необхідність ренопротекції. Цільові значення ренопротекції// Трансплантологія. - 2004. - Т.6, №2. - С.77-81.
34. Іванов Д., Акчурін О. Хронічне захворювання нирок (ХЗН) у дітей// Врачебная практика. 2005. - №2. С.27-33.
35. Іванов Д.Д. Вибрані питання дитячої нефрології// К., 2003. 126 с.
36. Іванов Д.Д., Корж О.М. Нефрологія в практиці сімейного лікаря. Київ, 2006. - 272 с.
37. Картамышева Н.Н., Чумакова О.В., Кучеренко А.Г. Прогрессирование хронического гломерулонефрита: клинико-морфологические взаимосвязи // Нефрология и диализ. 2003. - Т.5, №4. С.395-398.
38. Каюков А.Г. Почему скорость клубочковой фильтрации, а не концентрация креатинина в сыворотке крови?// Нефрология. 2004. Т.8, №4. С.99-103.
39. Клінічна нефрологія/ під. ред. акад. Л.А. Пиріга. К.: Здоров'я, 2004. 526с.
40. Клембовський А.І., Сухоруков В.С. Клінічна морфологія в педіатрії// Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 1. С.39 - 45.
41. Коломиец В.Б., Ванханян Н.В., Бенкер В.Ф. Антигипертензивный, гемодинамический и метаболический эффект ингибитора АПФ эналаприла // Укр. кардиол. журнал.- 1998. - №6. - С.44-47.
42. Команденко М.С., Зусь Б.А., Мазуренко С.О. и др. Механизмы поражения тубулоинтерстициальной ткани почек при хроническом гломерулонефрите // Терап. арх. 1991. №2. С.102-104.
43. Команденко М.С., Шостка Г.Д. Основные механизмы развития тубулоинтерстициальных повреждений при болезнях почек // Нефрология. 2000. Т.4, № 1. С.1016.
44. Кетова Т.Г., Єгорова А.И., Ганив М.Г и др. К дифференциальной диагностике братніх нефропатій у детей // Казан. Мед. Журнал. -1986. - №5. С.360-362.
45. Корзун А.И., Кириллова М.В. Сравнительная характеристика ингибиторов АПФ// Экология человека. - 2003. - № 2. С.16-22.
46. Коровина Н.А., Гаврюшова Л.П., Шашинка М. Гломерулонефрит у детей.- М..: Медицина, 1990. - 256 с.
47. Коровина Н.А., Захарова И.Н. Современные представления о тубулоинтерстициальном нефрите у детей// Педиатрия. 2002. С.99-106.
48. Кучинский И.Н., Лебедев В.П., Бойцова Н.А., Малютина В.Г., Цибашева А.К. Клиника, патогенез и лечение поражений почек при урикопатиях у детей: Сб. статей. Москва: Медицина, 1981. С.88-92.
49. Лапач С.Н., Губенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. К.: Морион, 2001. 408 с.
50. Логинова Т.К., Пихлак Є.Г., Ершов Ю.А. Механизмы гиперурикемии у детей и ее значение в клинике // Ревматология. - 1988.- №3.- С.51-57.
51. Майданник В.Г. Гломерулярные болезни почек у детей. К.: Знання України, 2002. 226с.
52. Майданник В.Г. Тубулоинтерстициальные болезни почек у детей. К.: Знання України, 2002. 155 с.
53. Майданник В.Г. Розробка та впровадження клінічних рекомендацій як основа сучасної діагностики та реабілітації найбільш поширених захворювань у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. №1.
54. Макарец Б.Г. и др. Склеротические изменения на ранних стадиях гломерулонефрита у детей (клиника и диагностика) // Педиатртия. 2000. - №1. С.9-14.
55. Материалы сателлитного симпозиума. Международный конгресс нефрологов. Сидней, Австралия, 25 мая 1997 г. Новая терапия для лечения заболеваний почек: антагонисты ангиотензина ІІ”// Нефрология. - 1998.- Т.4, №1.- С.76-96.
56. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник. М.: Медицина, 1987. 460 с.
57. Мухин И.В., Игнатенко Г.А. Диагностическая тактика врача-терапевта при микрогематурии // Клиническая лабораторная диагностика. 2003. - №.4. С.20-23.
58. Мухин Н.А., Балкаров И.М., Максимов Н.А. Клинические проявления нарушений пуринового обмена в практике интерниста// Терап. арх.- 1994.- №1.- С.35-40.
59. Мухин Н.А., Балкаров И.М., Шоничев Д.Г. и др. Формирование артериальной гипертонии при уратном тубулоинтерстициальном поражении почек // Терап. арх. 1999. № 6. С.23-27.
60. Мухин Н.А., Козловская Л.В. Некоторые клинические аспекты активности нефрита // Клиническая медицина. 1997. Т.75, № 9. С.4-9.
61. Мухин Н.А., Козловская Л.В., Кутырина И.М., Швецов М.Ю., Фомин В.В. Протеинуричсекое ремоделирование тубулоинтерстиция мишень нефропротективной терапии при хронических заболеваниях почек // Терапевтический архив. 2002. - №6. С.5-11.
62. Наказ МОЗ України №436. Про затвердження клінічних Протоколів лікування дітей зі спеціальності „Дитяча нефрологія”. Протокол лікування дітей з гострим та хронічним гломерулонефритом; протокол лікування дітей з нефротичним синдромом. - 2004. 55 с.
63. Наказ МОЗ України №365. Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю „Дитяча нефрологія”. Протокол лікування дітей з пієлонефритом; протокол лікування дітей з хронічною нирковою недостатністю. 2005. - 39 с.
64. Наточин Ю.В. Механизмы мочеобразование // Нефрология. М.: Москва, 1995. Т.1. С.65-76.
65. Наточин Ю.В. Физиология почки // Физиология водно-солевого обмена и почки. СПб.: Наука, 1993. С.202-543.
66. Нейко Е.М., Дельва Ю.В. Дисметаболизм щавелевой кислоты при болезнях почек // Врачебное дело. 1991. - № 5. С.25 28.
67. Нефрология: Руководство для врачей/ под ред. И.Е. Тареевой. М.: Медицина, 2000. 688 с.
68. Ни А.Н., Лучанинова В.Н., Попова В.В., Семешина О.В. Структура гомеостатических почечных функций при дисметаболических нефропатиях у детей // Нефрология. 2004. Т.8, №.2. - С.68-72.
69. Николаев А.Ю., Щербин А.А., Борзова Л.В., Жмуркина Е.Б. Механизм гематурии при гематурических нефритах// Терап. арх. - 1988.- №6.- С.34-37.
70. Никула Т.Д. Хронічна ниркова недостатність.- Київ: Задруга, 2001.- 516с.
71. Няньковський С.Л., Добрик О.О., Секунда М.О. та ін. Досвід застосування засобів ренопротекції в лікуванні гломерулонефритів у дітей// Вісник Вінницького національного університету. 2004. Т.8., №2. С.368-370.
72. Оганов Р.Г., Нибиреидзе Д.В. Метаболические эффекты блокаторов рецепторов ангиотензина ІІ // Кардиология. - 2002.- № 3. - С.35-39.
73. Основы нефрологии детского возраста / А.Ф.Возианов, В.Г.Майданник, В.Г.Бидный, И.В.Багдасарова. К.: Книга плюс, 2002. 348 с.
74. Папаян А.В., Аничкова И.В., Кошелева Л.Н. и др. Пиелонефрит// Клиническая нефрология детского возраста. СПб.: СОТИС, 1997. С.458-492.
75. Папаян А.В., Архипов В.В. Консервативная терапия хронической почечной недостаточности у детей и подростков // Педиатрия. 2001. - №6. С.80-86.
76. Папаян А.В., Савенкова Н.Д., Калиничева Е.О. Первичные гломерулонефриты //Клиническая нефрология детского возраста. СПб: СОТИС, 1997. С.292-346.
77. Папаян А.В., Савенкова Н.Д., Калиничева Е.О. Хронический гломерулонефрит // Клиническая нефрология детского возраста. СПб.: СОТИС, 1997. С. 310-332.
78. Папаян А.В., Стяжкина И.С. Неонатальная нефрология: Руководство. СПб.: Питер, 2002. 448 с.
79. Пиріг Л.А., Валецька Р.О. Клінічна класифікація гломерулонефриту сучасний етап питання та способи його розв`язання // Урологія. 2000. - № 4. С.51-55.
80. Пиріг Л.А. Нефрологічна допомога в Україні сучасний стан і перспективи // Журнал практичного лікаря. 2005. - №3. С.7-9.
81. Преображенский Д.В., Маревич А.В., Романова Н.Е. и др. Микроальбуминурия: диагностическое, клиническое и прогностическое значение // Российский кардиологический журнал. - 2000. - №3. С.20-27.
82. Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А. Побочные эффекты блокаторов АТ1-ангиотензиновых рецепторов // Кардиология.- 2002. - № 3.- С.88-92.
83. Приходина А.С., Длин В.В., Настаушева Т.А., Габбасова Н.В., Раба Г.П., Игнатова М.С. Диагностическое значение исследования спектра белков мочи у детей с заболеваниями почек, протекающими с синдромом гематурии // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2002. - №4. С.52-56.
84. Протокол лікування дітей з хронічною нирковою недостатністю новий загальнодержавний документ в переліку заходів медичної допомоги дітям: Матеріали науково-практичного семінару-наради. Донецьк, 2005. - 39 с.
85. Прохоров Е.В., Балычевцева И.В., Борисова Т.П. Характеристика дизметаболической уратной нефропатии // Врачебная практика 2000. №2. - С.2832.
86. Пиріг Л.А., Таран Е.І. Сучасна стратегія лікування гломерулонефриту// Журнал практичного лікаря. 2005. - № 3. С.3944.
87. Ратнер М.Я., Бродский М.А., Зубкин М.Л. и др. Тубулоинтерстициальный компонент хронического гломерулонефрита: клинико-функциональная диагностика // Терап. арх. 1991. № 6. С.12-15.
88. Ратнер М.Я., Стенина И.И., Федорова Н.Д. Значение клинического и морфологического типов хронического гломерулонефрита и тубулоинтерстициальных изменений для прогноза прогрессирования заболевания // Клин. мед. 1999. № 1. С.30-33.
89. Резнікова А.Л., Петченко Т.В. Епідеміологія захворювань сечовивідних шляхів серед дитячого населення Луганської області // Український медичний альманах. 2003. - № 6. С.205-206.
90. Ремуззи Джузеппе, Бертани Тулило Патофизиология прогрессирующих нефропатий (обзор) // Международный медицинский журнал. 1999. - №1-2. С.78-85.
91. Ренц Д.Б., Андерсон Ш., Бреннер Б. Гемодинамические основы прогрессирования почечных заболеваний // Современная нефрология. Международный нефрологический семинар.- М., 1997. - С.162-172.
92. Руденко А.В., Никонова Н.А. Микоплазменная инфекция у больных гломерулонефритом с гематурическим компонентом// VII пленум правления Всесоюзного научного общества нефрологов (Новосибирск, 5-6 октября 1988г.). - Разд. 1. - Новосибирск. - 1988. - С.60.
93. Румянцев А.Ш. Особенности обмена белков у больных с хроническим гломерулонефритом // Нефрология. 2001. Т.5, № 1. - С.7-18.
94. Сагалович М.Б., Малкович А.В. Диетотерапия в детской нефрологической практике // Практическая нефрология. - 1997. - №2. С.35-41.
95. Сергеева К.М. Распространенность и факторы риска болезней почек у детей // Нефрология. 1998. Т.2, № 1. - С.2529.
96. Сергеева Т.В. Значение биопсии почек в диагностике гломерулонефрита у детей. Лекция №8 // Материалы I конгресса «Современные методы диагностики и лечения нефро-урологических заболеваний у детей». Москва, 5-7 октября 1998. - С.79-86.
97. Сергеева Т.В. Интерстициальный нефрит// Затяжные и хронические болезни у детей. М.: Медицина, 1998. С 257-271.
98. Сергеева Т.В., Алексеевских Ю.Г., Гозалишвили Т.В. и др. Характер и значение тубулоинтерстициальных изменений при первичном гломерулонефрите у детей // Педиатрия. 1997. -№2. С.49-52.
99. Сергеева Т.В.и др. Факторы прогрессирования гломерулонефрита у детей // Рос. Педіатр. Журн. 2000. - № 5. С.20-22.
100. Сергеева Т.В., Вашурина Т.В. Научные достижения в области детской нефрологии// Российский педиатрический журнал. 2001. - №3. С.56-60.
101. Сильвестрова Л.А. Возрастная динамика экскреции оксалатов и уратов с мочой при гломерулонефрите у детей// Вестник новых медицинских технологий. 1999. Т.6, №3-4. С.79-80.
102. Синяченко О.В. и др. Ремоделирование тубулоинтерстиция и роль нефропротекции в прогрессировании хронического гломерулонефрита // Нефрология. 2006. Т.10, №1. С.99-102.
103. Слимие Акрим, Каблукова Е.К. Современные представления о факторах хронизации и прогрессирования гломерулонефрита у детей//Перинатология и педиатрия. 2005. №3. С.210-213.
104. Смирнов А.В., Есаян А.М., Каюков И.Г. Хроническая болезнь почек: на пути к единству представлений// Нефрология. 2002. - № 4. С.11-17.
105. Смирнов А.В., Есаян А.М., Каюков И.Г., Кучер А.Г., ТугушеваФ.А. Превентивный подход в современной нефрологии // Нефрология. 2004. Т.6, №4. С.7-14.
106. Ставская В.В., Рябов С.И., Клемина И.К., Акимова С.Л. Характеристика гематурии при хроническом гломерулонефрите// Терап. арх. - 1989.- №2. - С.81-85.
107. Таран О.І. Механізми прогресування хронічної ниркової недостатності (ХНН). Чи можлива реальна ренопротекція? // Журнал практичного лікаря. 2005. - №3. С.10-13.
108. Тареева И.Е., Кутырина И.М., Швецов М.Ю. и др. Ангиотензин II как фактор прогрессирования хронических нефритов // Нефрология. 2001. Т.5, №3. С.69-71.
109. Титов В.Н., Творогова М.Г. Мочевая кислота: диагностическое значение и методы исследования // Клиническая лабораторная диагностика.- 1993. - №5. - С.67-72.
110. Тугушева Ф.А. Современные подходы к замедлению прогрессирования хронической болезни почек // Нефрология. 2004. Т.8, №3. С.89-99.
111. Теблоева Л.Т. Актуальные вопросы детской нефрологии // Педиатрия. 1997. № 6. С.4-7.
112. Турсунбаев Е.К. Применение ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента при заболеваниях почек у детей// Нефрология. 2004. Т.8, №4. - С.57-61.
113. Тяжка О., Лутай Т., Горобець Н., Горобець А. Дисметаболічні нефропатії у дітей // Ліки України. - 2004. - № 4. С.89-92.
114. Хаитов P.M., Игнатьева Г.А., Сидорович И.И. Иммунология. М.: Медицина, 2000. 432 с.
115. Харина Е.А., Юрьева Э.А., Курбанова Э.Г. Гематурия при дизметаболической нефропатии с оксалатно-кальциевой кристаллурией у детей// Материалы I конгресса «Современные методы диагностики и лечения нефро-урологических заболеваний у детей». Москва, 5-7 октября 1988. С. 20-22.
116. Хейль В., Коберштейн Р., Цавта Б. Референтные пределы у взрослых и детей. М.: Лабпресс. 2001. 56 с.
117. Хирманов В.Н. Факторы риска: микроальбуминурия// Терапевтический архив. 2004. - №9. С.78-84.
118. Хрущева Н.А., Венедиктова Н.Я., Ерман Б.А. Роль вирусов Коксаки В при гематурической форме гломерулонефрита у детей в условиях эксперимента// VII пленум правления Всесоюзного научного общества нефрологов (Новосибирск, 5-6 октября 1988г.). - Разд. 1.- Новосибирск.- 1988. - С.74.
119. Цыгин А.Н. Артериальная гипертензия и ее лечение у детей с заболеваниями почек // Педиатрическая фармакология. 2003. Т.1, №1. С.71-74.
120. Швецов М.Ю. Блокаторы рецепторов ангиотензина II - первый опыт и перспективы применения в нефрологии // Терапевтический архив. 2000. - №6. С.73-79.
121. Шейман Д. Патофизиология почки // М.: БИНОМ, 1997. 223 с.
122. Шилов Е., Фомин В. Гематурия // Врач. 2004. - №9. С.64-66.
123. Шишкин А.Н. Хронический пмелонефрит// Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости. 2005. - №4. С.20-24.
124. Шулутко Б.И. Патология почек: клинико-морфологическое исследование. Л.: Медицина, 1983. 295 с.
125. Эрман М.В. Нефрология детского возраста в схемах и таблицах: Справочное руководство. - СПб: Специальная литература, 1997. - 414с.