ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОЛІПШЕННЯ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ СЕРЦЯ : КАЧЕСТВО ЖИЗНИ И ПУТИ ЕГО УЛУЧШЕНИЯ У ДЕТЕЙ С НАРУШЕНИЯМИ РИТМА СЕРДЦА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

На правах рукопису

ДУБОВА Ганна Валеріївна

УДК 616.12-008.318-053.2:159.922:303.6

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОЛІПШЕННЯ
У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ СЕРЦЯ

14.01.10 Педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
НАГОРНА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Донецьк-2007

ЗМІСТ
стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ_____________________________________

4

ВСТУП______________________________________________________________

5

РОЗДІЛ 1. Показник якості життя дітей із соматичною, у тому числі кардіальною, патологією (огляд літератури)____________________________

12

1.1. Поняття якість життя” і його характеристика у дітей___________________

12

1.2. Концепція дослідження показника якості життя в педіатрії_______________

16

1.3. Методологія дослідження якості життя у дорослих і дітей із соматичною, у тому числі кардіальною, патологією______________________________________

18

1.4. Вегетативний гомеостаз як складовий компонент показника якості життя________________________________________________________________

25

1.5. Значення психоемоційного статусу в комплексній оцінці якості життя_____

31

1.6. Адаптація організму як відображення стану здоров’я____________________

34

1.7. Застосування препаратів, які корегують психоемоційний і вегетативний статус, у дітей з порушеннями ритму серця________________________________

39

РОЗДІЛ 2. Об’єкт і методи дослідження_________________________________

42

2.1. Об’єкт дослідження _______________________________________________

42

2.2. Методи дослідження_______________________________________________

52

РОЗДІЛ 3. Клінічна характеристика дітей з аритміями___________________

61

РОЗДІЛ 4. Особливості психоемоційного, вегетативного статусу та рівня адаптації дітей з порушеннями ритму серця_____________________________

80

4.1. Показники психоемоційного статусу__________________________________

80

4.2. Характеристика вегетативного статусу________________________________

88

4.3. Рівень адаптації___________________________________________________

96

РОЗДІЛ 5. Основні причини зниження якості життя дітей з аритміями___________________________________________________________

101

РОЗДІЛ 6. Ефективність препаратів Адаптол” і Беласпон” у комплексі стаціонарного лікування дітей з порушеннями ритму серця_______________

111

6.1. Ефективність використанння адаптолу в обстежених пацієнтів____________

111

6.2. Ефективність використання беласпону в обстежених хворих_____________

126

РОЗДІЛ 7. Характеристика якості життя дітей з аритміями в умовах диференційованого підходу до призначення адаптолу та беласпону при амбулаторному спостереженні_________________________________________

138

7.1. Показники, які відображають якість життя обстежених хворих, при диференційованому призначенні адаптолу________________________________

138

7.2. Показники, які відображають якість життя обстежених пацієнтів, при диференційованому призначенні беласпону_______________________________

150

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ_____________

161

ВИСНОВКИ__________________________________________________________

169

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ__________________________________________

172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ___________________________________

173

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АВ-блокада атріовентрикулярна блокада
АП адаптаційний потенціал
ВНС вегетативна нервова система
ВВС вроджена вада серця
ВРС варіабельність ритму серця
ГХ гіпертонічна хвороба
ДоплерЕхоКГ доплерехокардіографія
ЕКГ електрокардіографія
ЕОШ електричний опір шкіри
ІР індекс Руф’є
ІХС ішемічна хвороба серця
КТЛ кольоровий тест Люшера
ЛДГ лактатдегідрогеназа
МКХ Міжнародна класифікація хвороб
НБПНПГ неповна блокада правої ніжки пучка Гіса
ПБПНПГ повна блокада правої ніжки пучка Гіса
ПРС порушення ритму серця
ПМК пролапс мітрального клапана
Синдром WPW синдром Вольфа-Паркінсона-Вайта
Синдром CLC синдром Клерк-Леві-Крітеско
Синдрому LQT синдром подовженого інтервалу QT
СНДСТ синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини
СССВ синдром слабкості синусового вузла
ХСН хронічна серцева недостатність
ЦНС центральна нервова система
ШВРС штучний водій ритму серця
ШПІ швидкість переробки інформації
ЯЖ якість життя

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема порушень ритму серця (ПРС) протягом останнього десятиріччя є однією з найактуальніших у дитячій кардіологічній практиці у всьому світі, у тому числі й в Україні [1,2,3,4,5,6]. Це обумовлено широкою розповсюдженістю аритмій, розмаїттям форм ПРС від безпечних” на фоні вегетативної нестабільності до життєзагрожуючих, що можуть стати безпосередньою причиною синкопальних станів, гострої та хронічної серцевої недостатності, раптової смерті дитини [7,8,9]. Біля 2-4% імплантованих штучних водіїв ритму серця (ШВРС) припадає сьогодні на дитячу популяцію [10, 11, 12]. На жаль, дотепер ціла низка аспектів стосовно порушень ритму серця у дітей залишаються до кінця не вирішеними, у тому числі терапевтичні підходи та реабілітаційні заходи [13,14,15].
Частота виявлення аритмічного синдрому у дітей дуже варіабельна і залежить від масовості проведення електрокардіографічного обстеження великих контингентів практично здорових дітей чи тільки хворих із кардіальною патологією, від методики обстеження (стандартне ЕКГ-дослідження чи тривала реєстрація ЕКГ за Холтером) [16,17,18,19,20,21,22,23]. За даними І.П.Мінкова і співавт. [24], поширеність порушень ритму серця в цілому складає від 0,6 до 5,2 випадків на 1000 дітей міського населення. Відповідно до результатів дослідження О.А.Мутаф’яна [25], діти з порушеннями ритму серця складають 15-20% всіх пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, мають місце в усіх вікових групах. За даними В.С.Приходько і співавт. [2], аритмії найчастіше реєструються у дітей 11-14 років (40,2%), дещо рідше у віці 7-10 (32,3%) та 4-6 (16,7%) років; у дітей віком від 1 міс. до 3 років складають 10,8%. Відповідно до результатів дослідження Л.М.Макарова [26], АВ-блокада I ступеня при 24-добовому моніторуванні ЕКГ за Холтером реєструється у 8,6% здорових дітей 3-15 років, суправентрикулярна екстрасистолія у 10-45% однолітків, частота виявлення шлуночкової екстрасистолії варилює від 18% у немовлят до 27-57% випадків у підлітків 13-15 років. М.О.Школьникова і співавт. [27] під час скринінгового обстеження 370 практично здорових школярів Москви у 13,5% випадків виявили міграцію водія ритму серця, у 3,5% синусову брадикардію, у 2,7% прискорений передсердний ритм, у 1,9% екстрасистолію, у 0,5% феномен WPW, у 0,5% АВ-блокаду I ступеня та у 0,3% випадків феномен подовженого інтервалу QT.
Відомо, що аритмії обумовлені багатофакторними причинами кардіального, екстракардіального чи змішаного характеру. При цьому мають значення не лише прояви основного захворювання, різновид і тяжкість ураження серця, але й конституційні особливості дитини, які визначають її психоемоційний і вегетативний статус як у спокої, так і у відповідь на стресорні впливи [26,28,29]. Зокрема, доведено, що пароксизмальні форми ПРС у дітей підтримуються формуванням порочного кола напад тривожне очікування напад”. З точки зору психологічних механізмів, у даній ситуації сама аритмія може відігравати роль стресогенного чинника, який за рахунок емоційного реагування хворого і, нерідко, членів його родини, призводить до соматичних змін [27,30]. У цих випадках зрушення в соматичному статусі можуть розвиватися завдяки реалізації гіпоталамічних впливів, системи рилізинг-факторів і тропних гормонів гіпофіза, що обумовлюють зміни вегетативно-гуморального регулювання [31,32,33]. Доведено, що сполучною ланкою в ланцюзі стрес аритмія раптова смерть” є медіатори вегетативної нервової системи та її рецептори [34, 35]. Аритмія, незалежно від етіологічних чинників, здатна впливати не лише на фізичний стан дитини, але й на психологію її поведінки, змінюючи місце і роль у соціальному житті, а тому ефективна допомога хворому неможлива без всебічного вивчення цих проявів, які на сьогодні об’єднуються терміном якість життя” (Health-related Quality of life). За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (1996), цей критерій оцінює компоненти, що асоційовані і неасоційовані із захворюванням, і дозволяє диференційовано визначити вплив самого захворювання (його симптомів і ознак), а також проведеного лікування на зміну функціонального стану і психології поведінки, обмеження соціальної активності пацієнта [36].
Незважаючи на наявність публікацій, які присвячені вивченню якості життя (ЯЖ) при різних захворюваннях у дорослих і дітей, дотепер відсутні методики оцінки якості життя дітей з аритміями та аналіз причин його погіршення.
Стосовно терапевтичних підходів, у наказі №362 від 19.07.2005 МОЗ України Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей” є тільки вказівка про призначення пацієнтам з пароксизмальною тахікардією та синоатріальною блокадою седативних і нейротропних засобів у комплексі терапії. Згідно з наказом №502 від 28.12.2002 МОЗ України Тимчасові нормативи надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів”, рекомендовано призначення дітям з ПРС 2 рази на рік вегетотропних і седативних препаратів за показаннями” без надання конкретних рекомендацій стосовно лікарських засобів, тривалості їх курсів, відсутні також рекомендації щодо частоти диспансерних оглядів.
Враховуючи вищезазначене, розробка і впровадження методики оцінки ЯЖ, аналіз причин його погіршення у дітей з ПРС є актуальним і не вирішеним аспектом. Вивчення ефективності препаратів анксіолітичної (адаптол), седативної та вегетостабілізуючої (беласпон) дії в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів, розробка показань для їх використання, можливість впливу на якість життя у дітей з ПРС і стало предметом нашого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педіатрії факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України та є фрагментом НДР Удосконалення діагностики первинної артеріальної гіпертензії і порушень серцевого ритму у дітей” (№ держ. реєстрації 0104U010573).
Мета дослідження: поліпшення якості життя дітей з порушеннями ритму серця шляхом диференційованого використання препаратів анксіолітичної, седативної та вегетостабілізуючої дії в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів.

Завдання дослідження:
1. Оцінити частоту та характер порушень психоемоційного статусу дітей з аритміями.
2. Вивчити стан вегетативної нервової системи пацієнтів з порушеннями ритму серця та визначити діагностичну значущість методів його експрес-оцінки.
3. Оцінити частоту та ступінь зниження рівня адаптації дітей з аритміями.
4. Розробити методику комплексної оцінки якості життя дітей з порушеннями ритму серця.
5. Провести оцінку якості життя та проаналізувати причини її зниження у пацієнтів з аритміями.
6. Вивчити ефективність і безпечність використання препаратів анксіолітичної (адаптол), седативної та вегетостабілізуючої (беласпон) дії у дітей з аритміями в клінічних умовах.
7. Оцінити якість життя пацієнтів з аритміями при диференційованому підході до призначення адаптолу та беласпону в комплексі реабілітаційних заходів протягом 2-річного амбулаторного спостереження.
Об’єкт дослідження: порушення ритму серця у дітей.
Предмет дослідження: психоемоційний і вегетативний статус, рівень адаптації організму, якість життя дітей з ПРС; ефективність індивідуальних програм ведення з диференційованим застосуванням адаптолу та беласпону в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів.
Методи дослідження: клінічні, психофізіологічні, лабораторні, інструментальні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше запропоновано спеціальний опитувач Якість життя дітей з аритміями” (патент на винахід №12262 від 16.01.06), відповіді на запитання якого відображають суб’єктивну оцінку якості свого життя хворою дитиною. Уперше розроблено методику комплексної оцінки якості життя дітей з порушеннями ритму серця (патент на винахід №15818 від 17.07.06). Уперше запропоновано методику оцінки ефективності терапії аритмій у дітей, що базується на динаміці показника якості життя (патент на винахід №12261 від 16.01.06).
Уперше проведено оцінку ЯЖ дітей з ПРС і аналіз причин, що викликають його погіршення. Установлена залежність зниження ЯЖ не лише від виду аритмії, але й від наявності та ступеня виразності порушень психоемоційного та вегетативного статусу. Доведено ефективність і безпечність анксіолітика Адаптол” та седативного препарату з вегетостабілізуючою дією Беласпон” у дітей з ПРС, визначено показання до їх диференційованого призначення.
Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані критерії комплексної оцінки ЯЖ, що містять суб’єктивні та об’єктивні показники, дозволяють практичним лікарям оцінити ЯЖ дітей з аритміями, визначити причини зниження, оцінити ефективність лікувально-реабілітаційних заходів на всіх етапах диспансерного спостереження.
Обґрунтовано можливість використання показників електричного опору шкіри та/або кольорового тесту Люшера в якості експрес-методів оцінки вегетативного статусу. Виявлення порушень психоемоційного та вегетативного статусу та їх подальша корекція шляхом диференційованого призначення адаптолу (при підвищеному рівні тривожності) та беласпону (при вегетативному дисбалансі) в комплексі реабілітаційних заходів дозволяють покращити самопочуття, знизити виразність аритмічного синдрому, зменшити дози та кількість лікарських засобів, які приймає дитина з ПРС, що призводить до поліпшення ЯЖ.
Результати дослідження впроваджено в практику роботи відділення дитячої кардіології і кардіохірургії Інституту невідкладної і відновної хірургії ім В.К.Гусака АМН України (м.Донецьк), дитячого кардіоревматологічного відділення міської дитячої клінічної лікарні №1 (м.Донецьк), спеціалізованого ліцею для обдарованих дітей Ерудит” (м.Донецьк), Міського медичного територіального педіатричного об’єднання (м.Макіївка), Обласної дитячої клінічної лікарні (м.Харків), відділення кардіоревматології Інституту охорони здоров’я дітей і підлітків (м.Харків), Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні (м.Запоріжжя), кардіологічного відділення Республіканської дитячої клінічної лікарні АР Крим (м.Євпаторія). Наукові розробки й матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі педіатрії факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М.Горького.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено інформаційно-патентний пошук, відібрано та проаналізовано літературу, обґрунтовано актуальність і необхідність проведення дослідження, сформульовано його мету та завдання, складено програму роботи. Дисертантом особисто здійснено відбір і формування груп спостереження, клінічне та психофізіологічне обстеження з оцінкою результатів, призначення терапії та контроль за її ефективністю. Автором самостійно проведено статистичну обробку даних, проаналізовано результати дослідження, написано розділи, сформульовано висновки й практичні рекомендації, а також забезпечено їх впровадження в практику. Дисертантом розроблено методики оцінки якості життя дітей з аритміями та ефективності лікувально-реабілітаційних заходів, підготовлено патенти, методичні рекомендації та інформаційні листи, дані для публікацій і виступів на конференціях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднювалися й обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих учених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини і стоматології” (Донецьк, 2004); IV Конгресі курортологів і фізіотерапевтів автономної республіки Крим (Євпаторія, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених Вчені майбутнього” (Одеса, 2004); II Національному конгресі з біоетики (Київ, 2004); Міжнародній конференції молодих учених „Актуальні питання невідкладної і відновної медицини” (Ялта, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Діагностика, лікування і профілактика дитячих захворювань” (Луганськ, 2004); III та IV Міжнародному симпозіумі з біоетики (Київ, 2004, 2006); конференції молодих учених з міжнародною участю „Актуальні питання невідкладної і відновної медицини” (Ялта, 2006); VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні питання педіатрії” (Київ, 2006); III, IV, V та VI Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (Євпаторія, 2004, 2005, 2006, 2007); II Всеросійському з’їзді аритмологів (Москва, 2007); об’єднаному засіданні кафедр педіатрії ФІПО, пропедевтичної педіатрії, дитячих хвороб № 1, дитячих хвороб № 2, дитячих хвороб та дитячих інфекцій Донецького національного медичного університету ім.М.Горького (Донецьк, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 40 наукових праць, із них: 10 статей у спеціалізованих журналах, затверджених ВАК України, 4 статті в спеціалізованих журналах, 19 у матеріалах з’їздів, конгресів, конференцій, тезах доповідей, 3 деклараційні патенти на корисну модель, 1 методичні рекомендації та 3 інформаційні листи.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 192 сторінках машинописного тексту та складається зі вступу, огляду літератури, опису об’єкта та методів обстеження, п’яти розділів власних досліджень, узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури, що включає 219 джерел (156 вітчизняних і російськомовних, 63 закордонних авторів) на 19 сторінках. Робота ілюстрована 36 таблицями та 32 рисунками, які повністю займають 21 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано рішення важливої науково-практичної задачі, пов’язаної з поліпшенням якості життя дітей з аритміями шляхом розробки методики оцінки якості життя, аналізу причин погіршення та диференційованого використання препаратів анксіолітичної та вегетостабілізуючої дії в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів.
1.У дітей з аритміями вірогідно частіше, ніж у здорових однолітків, спостерігаються патологічні зміни психоемоційного статусу (74,2±3,6% і 21,6±6,8% відповідно, p<0,001): конфліктність (56,3±4,0% і 21,6±6,8% відповідно, p<0,001), підвищений рівень тривожності (39,1±4,0% і 8,1±4,5 % відповідно, p<0,001), порушення сну (33,8±3,8% 16,2±6,1% відповідно, p<0,05) та ін. При цьому вірогідно частіше (p<0,05) вони реєструються у дівчаток середнього шкільного віку (60,3±4,0%) та у хлопчиків старшого шкільного віку (61,6±4,0%); у дітей, які мають органічні зміни в серці (63,8±4,0%), та в усіх пацієнтів з імплантованим штучним водієм ритму серця.
2.Вегетативна дизрегуляція різного ступеня виявлена у 84,1±3,0% дітей з порушеннями ритму серця, при цьому у 82,6±7,9% хворих з органічними змінами в серці такі аритмії, як хронічна непароксизмальна синусова тахікардія, пароксизмальна тахікардія, супроводжуються гіперсимпатикотонією. Для 66,7±13,6% дітей із синусовою брадикардією, синоаурикулярною блокадою без органічних змін серця характерна ваготонія значного ступеня. Порушення вегетативної регуляції серцевого ритму вірогідно частіше зустрічаються у дівчаток середнього шкільного віку (89,2±5,1%). Встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок між параметрами варіабельності ритму серця та показниками кольорового тесту Люшера (r=0,77) і електричного опору шкіри (r=0,73).
3.У 79,5±3,3% дітей аритмії супроводжуються зниженням рівня адаптації різного ступеня (у 87,0±4,1% дітей з органічними змінами в серці, у 83,3±10,8% хворих з життєзагрожуючими аритміями, у 73,2±4,9% пацієнтів без органічної патології серця). Установлено сильнішу кореляційну залежність зниження рівня адаптації від ступеня порушень психоемоційного (r = 0,87) і вегетативного (r=0,92) статусу, ніж від виду аритмії (r = 0,74).
4.Розроблену власну методику комплексної оцінки якості життя дітей з аритміями характеризує висока чутливість (86,0%, інтервальна оцінка 75,6%-93,8%, на рівні значущості р=0,05), специфічність (100,0%, інтервальна оцінка 94,9%-100,0%, на рівні значущості р=0,05), низька частка хибнонегативних (14,0%, інтервальна оцінка 6,2%-24,4%, на рівні значущості р=0,05) і хибнопозитивних прогнозів (0%, інтервальна оцінка 0,0%-5,1%, на рівні значущості р=0,05).
5.Використаний підхід до оцінки якості життя свідчить про зниження цього показника у 84,8±2,9% дітей з аритміями, що вірогідно частіше (р<0,05) реєструється при наявності штучного водія ритму серця (91,7±8,0%), життєзагрожуючих аритміях (85,2±6,8%), органічних змінах у серці (72,5±5,4%). Провідними причинами зниження якості життя у дітей з аритміями є патологічні відхилення та особливості психоемоційного та вегетативного статусу, зниження адаптаційного потенціалу, наявність ускладнень (синкопальні стани, аритмогенна кардіоміопатія, хронічна серцева недостатність) і обумовлене цим порушення самопочуття.
6.Доповнення стаціонарного комплексу стандартної терапії дітям з аритміями препаратом з анксіолітичною дією Адаптол” дозволяє зменшити кількість дітей з підвищеним рівнем тривожності до 19,1±5,7% (в групі стандартної терапії до 54,3±8,4%, p<0,05), диссомнії до 23,4±6,2% (в групі стандартної терапії до 45,7±8,4%), аритмічним синдромом до 51,1±7,3% (в групі стандартної терапії до 65,7±8,0%) і досягти тривалішого (38,9±3,6 діб) терапевтичного ефекту (в групі стандартної терапії 24,5±2,7 доби). Після проведення 3-тижневого курсу беласпону дітям з аритміями в стаціонарному комплексі стандартної терапії у 68,8±8,2% пацієнтів спостерігається нормалізація балансу вегетативної регуляції (в групі стандартної терапії у 25,7±7,4%), у 71,9±7,9% дітей зниження рівня конфліктності (в групі стандартної терапії у 34,3±8,0%), у 65,6±8,4% пацієнтів позитивна динаміка аритмічного синдрому (в групі стандартної терапії у 34,3±8,0 дітей), триваліший (43,2±4,1 доби) терапевтичний ефект.
7.При наявності підвищеного рівня тривожності у дитини з аритмією доповнення комплексу реабілітаційних заходів адаптолом дозволяє підвищити ефективність амбулаторного етапу та поліпшити якість життя у 55,3±7,3% випадках (при відсутності препарату у 47,8±10,4%). Доповнення реабілітаційних заходів беласпоном при наявності у пацієнтів з аритміями вегетативного дисбалансу сприяє вірогідно частішому (p<0,05) поліпшенню показника якості життя (у 62,5±8,6%) у порівнянні з групою, що не одержувала даний препарат (у 40,0±8,3%).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Під час обстеження дітей з аритміями доцільно враховувати параметри психоемоційного, вегетативного статусу, рівня адаптації з подальшою оцінкою якості життя за допомогою розробленого опитувача Якість життя дітей з аритміями” та комплексу запропонованих об’єктивних критеріїв.
2.Для експрес-оцінки стану вегетативної нервової системи у дітей з порушеннями ритму серця доцільно використовувати показники електричного опору шкіри та/або кольорового тесту Люшера.
3.Наявність у дитини з аритмією підвищеного рівня тривожності є показанням для призначення анксіолітика Адаптол” у дозі 150 мг для дітей 610 років, 300 мг для дітей 1118 років двічі на день після прийому їжі протягом 3-х тижнів. Виявлення у дитини з порушеним ритмом серця ознак вегетативного дисбалансу є показанням для призначення седативного препарату з вегетостабілізуючою дією Беласпон” у дозі 1 драже двічі на день для дітей 610 років і по 1 драже тричі на день для дітей 1118 років протягом 3-х тижнів.
4.З урахуванням результатів оцінки якості життя та факторів, які впливають на його зниження, диспансерний огляд дітей з аритміями необхідно здійснювати не рідше 1 разу в 3 місяці.
5.Запропоновану методику оцінки ефективності лікувально-реабілітаційних заходів, що базується на показниках якості життя, доцільно використовувати на всіх етапах лікування та реабілітації дітей з порушеннями ритму серця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бережной В. В. Особенности клиники и лечения кардиологической патологии в детском возрасте / В. В. Бережной, Н. К. Унич // Журн. практ. врача. 1998. № 6. С. 15 19.
2. Дитяча кардіоревматологія: Навч. посібник / Сост. В. С. Приходько, М. О. Гончарь, Я. Є. Лисіков. К.: Здоров’я, 2005. 520 с.: ил., табл.
3. Волосовець О. П. Сучасні досягнення та проблеми дитячої кардіоревматологічної служби України // Здоровье ребенка. 2006. № 1. С. 9 14.
4. Казак С. С. Клинико-электрокардиографическая характеристика дизритмий у детей и подростков // Здоровье ребенка. 2007. № 2 (5). С. 67 75.
5. Dubin A. M. Use of electrophysiologic testing to assess risk in children with Wolff-Parkinson-White syndrome / A. M. Dubin, K. K. Collins, N. Chiesa // Cardiol. Young. 2002. Vol. 12. P. 248 252.
6. Kantoch M. J. Supraventricular tachycardia in children // Indian J. Pediatr. 2005. Vol. 72. P. 609 619.
7. Орлова Н. В. Кардиология в педиатрии: [Справочник] / Н. В. Орлова, Т. В. Парийская. М.: Изд-во ЭКСМО, 2006. 528 с.: ил., табл.
8. Жизнеугрожающие нарушения ритма сердца у детей / Л. В. Ващенко, Т. Е. Шумная, Л. И. Вакуленко и др. // Здоровье ребенка. 2007. № 2 (5). С. 141 144.
9. Berul C. I. Neonatal long QT syndrome and sudden cardiac death // Progr. Pediatr. Cardiol. 2000. Vol. 11, № 1. P. 47 54.
10. Трешкур Т. В. Электрокардиостимуляция в клинической практике / Т. В. Трешкур, Е. А. Камшилова, О. Л. Гордеев. СПб.: ИНКАРТ, 2002. 160 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 152 160.
11. Бокерия О. Л. Электрическая стимуляция сердца у детей. М.: Изд-во НЦССХ им. А. Н. Бакулева РАМН, 2002. 106 с.
12. The psychosocial impact of the implantable cardioverter defibrillator: a meta-analytic review / J. L. Burke, C. N. Hallas, D. Clark-Carter et al. // Br. J. Health Psychol. 2003. Vol. 8. P. 165 178.
13. Макаров Л. М. ЭКГ в педиатрии. 2-е изд. М.: ИД Медпрактика-М”, 2006. 544 с. Библиогр. в конце глав.
14. Сенаторова А. С. Нарушения ритма сердца у детей // Таврич. мед.-биол. вестн. 2007. Т. 10, № 2. С. 72 73.
15. The views of parents concerning the planning of services for rehabilitation of families of children with congenital cardiac disease / L. Kendall, P. Sloper, R. J. Lewin et al. // Cardiol. Young. 2003. Vol. 13, № 1. P. 20 27.
16. Гребова Л. П. Мониторинг подростков с тахиаритмиями / Л. П. Гребова, Т. В. Ашеулова // Вестн. аритмологии. 2002. № 25. С. 358.
17. Діагностика та лікування дітей з порушеннями серцевого ритму та провідності: Метод. рек. / В. С. Приходько, Г. С. Сенаторова, О. І. Страшок та ін. Х., ХДМУ, 2003. 23 с.
18. Осколкова М. К. Электрокардиография у детей / М. К. Осколкова, О. О. Куприянова. М.: Мединпресс, 2001. 352 с.: ил.
19. Полякова И. П. Поверхностное ЭКГ-картирование в топической диагностике нарушений ритма сердца у детей / И. П. Полякова, Е. Л. Бокерия // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 2001. № 5. С. 33 38.
20. Клинические варианты и исходы нарушений сердечного ритма у детей / А. И. Страшок, М. А. Хаин, А. С. Сенаторова и др. // Таврич. мед.-биол. вестн. 2007. Т. 10, № 2. С. 129.
21. Al-Knatib S. Clinical feather of Wolf-Parkinson-White syndrome / S. Al-Knatib, E. Pritchett // Am. Heart J. 1999. Vol. 138. P. 403 413.
22. Deal В. J. Current concepts in diagnosis and management of arrithmias in infants and children / В. J. Deal, G. S. Wolf, H. Gelbertt // Future publishing company. 1998. P. 117 125.
23. Gillette P. Clinical pediatric arrithmias / P. Gillette, A. Garson. W. B. Saundars Company, 1999. P. 306 319.
24. Нарушения сердечного ритма при кардиопатиях диспластического и токсико-инфекционного генеза у детей / И. П. Минков, А. Г. Шаповалов, А. В. Сочинский и др. // Перинатологія та педіатрія. 2002. № 4. С. 25 29.
25. Мутафьян О. А. Аритмии сердца у детей и подростков. СПб.: Невский диалект, 2003. 224 с. Библиогр.: с. 212 223.
26. Макаров Л. М. Холтеровское мониторирование. М.: Медпрактика, 2003. 340 с. Библиогр.: с. 311 339.
27. Школьникова М. А. Жизнегрожающие аритмии у детей. М., 1999. 230 с. Библиогр.: с. 223 230.
28. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика / Под ред. А. М. Вейна М.: Мед. информ. агентство, 2000. 752 с.
29. Кодогичова А. И. Нарушения сердечного ритма как психо-соматическая проблема / А. И. Кодогичова, Ю. И. Скворцов, Л. П. Емелина // Рос. психиатр. журн. 2004. № 1. С. 49 58.
30. Хайтович М. В. Психотерапія в педіатрії / М. В. Хайтович, В. Г. Майданник, О. В. Ковальова. Ніжин: ТОВ Видавництво Аспект-Поліграф”, 2003. 216 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 204 215.
31. Кулешов О. В. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з порушеннями ритму серця // Таврич. мед.-биол. вестн. 2007. Т. 10, № 2. С. 136.
32. Майданник В. Г. Вегетативні дисфункції у дітей (патогенетичні механізми та клінічні форми) // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1998. № 4. С. 5 11.
33. Шитова Н. С. Вариабельность ритма сердца: физиологические основы, клиническая интерпретация и практическое применение / Н. С. Шитова, С. И. Мартюшов, В. Г. Озеров. Архангельск, 2000. 489 с. Библиогр.: с. 482 489.
34. Школьникова М. А. Диагностика и лечение жизнеугрожающих нарушений сердечного ритма в детском возрасте. М., 2004. 86 с. Библиогр.: с. 83 85.
35. Каладзе Н. Н. Динамика показателей вариабельности сердечного ритма у детей из регионов экологического неблагополучия с учетом их психологического статуса / Н. Н. Каладзе, Н. А. Ревенко // Вестн. физиотерапии и курортологии. 2004. Т. 10, № 4. С. 77 79.
36. What quality of life? The WHOQOL Group. World Health Organization Quality of Life Assessment. World Health Forum. 1996. Vol. 17, № 4. P. 354 356.
37. Изучение качества жизни больных с хронической сердечной недостаточностью: современное состояние проблемы / С. Р. Гиляревский, В. А. Орлов, Н. Г. Бенделиани и др. // Рос. кардиол. журн. 2001. № 3 (29). С. 58 72.
38. Samuel F. S. Quality of life and psychological functioning of ICD patients / F. S. Samuel, Jr. B. Conti, J. B. Conti // Heart. 2002. Vol. 87. P. 488 493.
39. Либис Р. А. Оценка качества жизни у больных с аритмиями / Р. А. Либис, А. Б. Прокофьев, Я. И. Коц // Кардиология. 1998. № 3. С. 49 51.
40. Новик А. А. Концепция исследования качества жизни в медицине / А. А. Новик, Т. И. Ионова, П. Кайнд. Санкт Петербург. ЭЛБИ, 1999. 140 с.: табл. Библиогр.: с. 131 139.
41. World Health Organization. Measurement of level of health: Report of study group // WHO Technical Report Series. 1957. 137 p.
42. Short Form 36 (SF-36) Health Survey questionnaire: which normative data should be used? Comparisons between the norms provided by the Omnibus Survey in Britain, the Health Survey for England and the Oxford Healthy Life Survey / J. Public Health Med. 1999. Vol. 21, № 3. P. 255 270.
43. Jones P.W. Health status, quality of life and compliance // Eur. Respir. Rev. 1998. Vol. 8. P. 243 246.
44. Динамика качества жизни больных с функциональной желудочковой экстрасистолией на фоне приема пропанорма / Е. В. Горбунова, С. А. Макаров, О. Е. Чуйко и др. // Анналы аритмологии. 2007. № 3 (прил.). С. 106.
45. Петрова Н. Н. Качество жизни детей с заболеваниями сердечно-сосудистой системы в динамике санаторного лечения / Н. Н. Петрова, А. В. Белякова, М. А. Никольский // Педиатрия. 1999. № 6. С. 12 14.
46. Griffiths T. Life mapping: a ‘Therapeutic Document’ approach to needs assessment / T. Griffiths, G. Giarchi, A. Carr // Qual. Life Res. 2007. Vol. 16, № 3. P. 467 481.
47. Radiofrequency catheter ablation of common atrial flutter: significance of palpitation and quality of life evaluation in patients with proven isthmus block / F. Anselme, N. Saoudi, H. Poty et al. // Circul. 1999. Vol. 4. P. 534 540.
48. Sears S. F. Quality of life and psychological functioning of ICD patients / S. F. Sears, J. B. Conti // Heart. 2002. Vol. 87. P. 488 493.
49. Качество жизни пациентов с нарушениями атриовентрикулярной проводимости / А. В. Ардашев, А. О. Джанджгава, Ю. В. Кузнецов и др. // Анналы аритмологии. 2007. №3 (прил.). С. 85.
50. Качество жизни у больных с синдромом WPW до и после радиочастотной катетерной абляции / В. Н. Ардашев, А. В. Ардашев, М. С. Рыбаченко и др. // Анналы аритмологии. 2007. № 3 (прил.). С. 37.
51. Макаров Л. М. Фармакотерапия нарушений ритма сердца у детей // Лечащий врач. 2000. № 10. С. 48 51.
52. Влияние терапии метопрололом сукцината на качество жизни пациентов с пароксизмальной фибрилляцией предсердий / С. А. Старичков, О. Н. Миллер, О. Н. Скурихина и др. // Анналы аритмологии. 2007. № 3 (прил.). С. 63.
53. Эффективность процедуры Лабиринт” в поддержании синусового ритма и качество жизни у пациентов с фибрилляцией предсердий / Р. Е. Баталов, С. В. Попов, И. В. Антонченко и др. // Анналы аритмологии. 2007. № 3 (прил.). С. 50.
54. Kannel W. B. Prevalence, incidence, prognosis, and predisposing conditions for atrial fibrillation: population-based estimate / W. B. Kannel, P. A. Wolf, E. J. Benjamin // Am. J. Cardiol. 1998. Vol. 82. P. 634 639.
55. Health-related quality-of-life assessment of patients with life-threatening ventricular arrhythmias / J. H. Herbst, M. Goodman, S. Feldstein et al. // Pacing Clin. Electrophysiol. 1999. Vol. 22. P. 915 926.
56. Leidy N. K. Evaluationg Health-related quality-of-life outcomes in patients with congestive heart failure. A review of recent randomised controlled trials / N. K. Leidy, A. M. Rentz, T. M. Zyczynski // Pharmacoeсonomics. 1999. Vol. 15, № 1. P. 19 46.
57. Carr A. J. Measuring quality of life: Is quality of life determined by expectations or experience? / A. J. Carr, B. Gibson, P. G. Robinson // BMJ. 2001. Vol. 322, № 7296. P. 1240 1243.
58. Quality of Life in Depression: Predictive Models / P. Ay-Woan, Ch. P. Sarah, Ch. LyIn. et al. // Qual. Life Res. 2006. Vol. 15, № 1. P. 39 48.
59. Черепанов А. Н. Качество жизни больных бронхиальной астмой // Пульмонология. 1999. № 2. С. 25 27.
60. Новик А. А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А. А. Новик, Т. И. Ионова. СПб.: Издательский дом Нева”, 2002. 320 с.: табл.
61. Mangione-Smith R. Assessing the quality of healthcare provided to children / R. Mangione-Smith, E. A. McGlynn // Health Serv. Res. 1998. Vol. 33, № 4 (Pt. 2). P. 1059 1090.
62. What are quality of life measurements measuring? / M. F. Muldoon, S. D. Barger, J. D. Flory et al. // BMJ. 1998. Vol. 316. P. 542 545.
63. Новик А. А. Концепция исследования качества жизни в педиатрии / А. А. Новик, Т. И. Ионова, Т. П. Никитина // Педиатрия. 2002. № 6 С. 83 87.
64. Eiser C. A review of measures of quality of life for children with chronic illness / C. Eiser, R. Morse // Arch. Dis. Child. 2001. Vol 84. P. 205 211.
65. Health relаted quality of life in childhood and adolescence: a review of the literature and instruments adapded in Spain / L. Rajmil, M. D. Estrada, M. Herdman et al. // Gac. Sanit. 2001. Vol. 15, № 4. P. 34 43.
66. Morales N. Psychometric properties of the initial Brazilian version of the CHQ-PF50 applied to the caregivers of children and adolescents with cerebral palsy / N. Morales, C. Silva, A. Frontarolli // Qual. Life Res. 2007. Vol. 16, № 3. P. 437 444.
67. Clarke S. A. The measurement of health-related quality of life (QOL) in paediatric clinical trials: a systematic review / S. A. Clarke, C. Eiser // Health Qual. Life Outcomes. 2004. № 2. P. 66.
68. Пропафенон терапевтический эффект и влияние на качество жизни больных с экстрасистолией / В. Л. Дощицин, О. А. Крамынина, Е. В. Чернова и др. // Рос. кардиол. журн. 2006. № 6 (62). С. 5457.
69. Ревишвили А. Ш. Качество жизни больных с персистентной и хронической формами фибрилляции предсердий до и после интервенционного лечения / А. Ш. Ревишвили, Ф. Г. Рзаев, Ф. Р. Ханкишиева // Анналы аритмологии. 2007. № 3 (прил.). С. 62.
70. Reporting on quality of life in randomised controlled trials: bibliographic study / C. Sanders, M. Egger, J. Donovan et al. // BMJ. 1998. Vol. 317, № 7167. Р. 1191 1194.
71. Bulpitt C. Quality of life and the heart: evaluation of therapeutic alternatives / C. Bulpitt, A. Fletcher // Brit. J. Clin. Pract. 1997. Vol. 73. P. 18 22.
72. Jones P. W. Quality of life measurements; the value of standartization // Eur. Respir. Rev. 1997. Vol. 7. P. 46 49.
73. Landgraf J. M. Quality of Life and Pharmacoeconomics in clinical trials / J. M. Landgraf, L. N. Abetz. 2-nd еd. Philadelphia, 1996. P. 793 802.
74. Гельцер Б. И. Современные подходы к оценке качества жизни кардиологических больных / Б. И. Гельцер, М. В. Фрисман // Клин. медицина. 2002. № 9. С. 4 9.
75. Гурылева М. Э. Критерии качества жизни в медицине и кардиологии / М. Э. Гурылева, М. В. Журавлева, Г. Н. Алеева // Рус. мед. журн. 2006. Т. 14, № 10. С. 761 763.
76. Петров В. И. Проблема качества жизни в биоэтике / В. И. Петров, Н. Н. Седова. Волгоград: гос. учр. Издатель”, 2001. 96 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 89 95.
77. Hunt S. M. The problem of quality of life // Qual. Life Res. 1997. Vol. 6. P. 205 210.
78. Landgraf J. M. The CHQ User’s Manual / J. M. Landgraf, L. N. Abetz, J. E. Ware. 1-st Ed. Boston, 1996. 571 p.
79. Любан-Плоцца Б. Терапевтический союз врача и пациента / Б. Любан-Плоцца, В. Н. Запорожан, Н. Л. Аряев. К.: АДЕФ-Украина, 2001. 292 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 288 291.
80. Sears S. F. Implantable cardioverter-defibrillators for children and young adolescents: mortality benefit confirmed what’s next? / S. F. Sears, J. B. Conti // Heart. 2004. Vol. 90. P. 241 242.
81. Мясоедова Н. А. Оценка качества жизни при различных сердечно-сосудистых заболеваниях / Н. А. Мясоедова, Э. Б. Тхостова, Ю. Б. Белоусов // Качеств. клин. практика. 2002. № 1. С. 3 8.
82. Personality traits and health-related quality of life in patients with mood and anxiety disorders / A. Straten, P. Cuijpers, F. J.vanZuuren et al. // Qual. Life Res. 2007. Vol. 16, № 1. P. 437 444.
83. Петрова Н. Н. Качество жизни детей с заболеваниями сердечно-сосудистой системы / Н. Н. Петрова, А. В. Белякова // Педиатрия. 1998. № 6. С. 4 7.
84. Сенкевич Н. Ю. Четыре вопроса о качестве жизни / Н. Ю. Сенкевич, Ф. М. Ханова, К. В. Сафрыгин // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. 2002. № 4. С. 26 28.
85. Bullinger M. Translating health study questionnaires and evaluating them: the Quality of life a project approach. International of Quality of life assessment // Clin. Epidemiol. 1998. Vol. 51. P. 913 923.
86. Does home visiting improve parenting and the quality of the home environment? A systematic review and meta analysis / D. Kendricka, R. Elkanb, M. Hewittc et al. // Arch. Dis. Child. 2000 Vol. 82. P. 443 451.
87. Eiser C. Can parents rate their child’s health-related quality of life? Results of a systematic review / C. Eiser, R. Morse // Qual. Life Res. 2001. Vol. 10. P. 347 357.
88. Health related quality of life in 3 and 4 year old children and their parents: preliminary findings about a new questionnaire / A. F. Klassen, J. M. Landgraf, S. K. Lee et al. // Health Qual. Life Outcomes. 2003. Vol. 1. P. 81.
89. Martin M. Item Response Theory Methods can Improve the Measurement of Physical Function by Combining the Modified Health Assessment Questionnaire and the SF-36 Physical Function Scale / M. Martin, M. Kosinski, J. Bjorner // Qual. Life Res. 2007. Vol. 16. P. 467 481.
90. Feasibility, reliability, and validity of adolescent health status measurement by the Child Health Questionnaire Child Form (CHQ-CF): internet administration compared with the standard paper version / H. Raat, R. Mangunkusumo, J. Landgraf et al. // Qual. Life Res. 2007. Vol. 16. P. 675 685.
91. Potential benefit from implantable cardioverter-defibrillator therapy in children and young adolescents / R. Gradaus, C. Wollmann, J. Köbe1 et al. // Heart. 2004. Vol. 90. P. 328 329.
92. Gabriel S. E. Health-related quality of life in economic evaluations for osteoporosis: worse values should we use? / S. E. Gabriel, T. S. Kneeland, L. J. Melton // Med. Decis. Making. 1999. Vol. 19. P. 141 148.
93. Качество жизни пациентов с постоянной формой фибрилляции предсердий / А. В. Ардашев, А. О. Джанджгава, Ю. В. Кузнецов и др. // Анналы аритмологии. 2007. №3 (прил.). С. 37.
94. Качество жизни пациентов с синдромом слабости синусового узла / А. В. Ардашев, А. О. Джанджгава, Ю. В. Кузнецов и др. // Анналы аритмологии. 2007. №3 (прил.). С. 84.
95. Качество жизни у больных со скрытым синдромом WPW / В. Н. Ардашев, А. В. Ардашев, М. С. Рыбаченко и др. // Анналы аритмологии. 2007. № 3 (прил.). С. 37.
96. Gandjour A. Review of quality-of-life evaluations in patients with angina pectoris / A. Gandjour, K. W. Lauterbach // Pharmacoeconomics. 1999. Vol. 16, № 2. P. 141 152.
97. Бобров В. А. Модификация качества жизни как возможный критерий оценки эффективности метопролола у больных с хронической сердечной недостаточностью // Кардиология. 1998. № 6. С. 15 18.
98. Либис Р. А. Качество жизни как критерий успеш