ВИЯВЛЕННЯ ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ : Выявление инфекционно-воспалительных заболеваний В раннем неонатальном периоде

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

АЛЬ АБУД МАЗЕН ХЕЙРО

УДК 616-002-022.1-053.3-07

ВИЯВЛЕННЯ ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ

14.01.10- педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Безруков Леонід Олексійович
доктор медичних наук, професор

Чернівці - 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ............................................................

ВСТУП.............................................................................................................

РОЗДІЛ 1. ВИЯВЛЕННЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ (огляд літератури) .............

1.1. Патофізіологічні основи генералізованих інфекційно-запальних захворювань........................................................................

1.2. Методи виявлення інфекцій у новонароджених у ранньому неонатальному періоді..............................................................................
1.3. Принципи лікування бактеріальних інфекції у новонароджених. Невирішені питання. Перспективи....

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...........................

2.1. Загальна характеристика хворих.............................................................

2.2. Методи дослідження.................................................................................

2.3. Методи аналізу...........................................................................................
2.4. Забезпечення вимог біоетики...................................................................

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ ПІДОЗРОЮ НА ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ВІЦІ................................................................................

3.1. Оцінка чинників схильності до розвитку інфекційних захворювань..........................................................................................................

3.2. Клінічна характеристика новонароджених із підозрою на інфекційно-запальні захворювання ......................................................................................

3.3. Результати параклінічного обстеження.....................................................

3.4 Створення математичної моделі інфекційно-запальних захворювань новонароджених..

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ КОМПЛЕКСНОГО ОБСТЕЖЕННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ІНФЕКЦІЙНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
ТА СТАНАМИ, ЯКІ ЇХ МІМІКРУЮТЬ...........................................................

4.1. Результати оцінки чинників схильності до розвитку інфекційних захворювань

4.2. Клінічні прояви інфекційно-запальних захворювань......................................

4.3. Результати загальноклінічних та імунологічних методів обстеження..

4.4. Діагностична цінність показників комплексного обстеження у виявленні інфекційних захворювань у ранньому неонатальному віці... ...

РОЗДІЛ 5. ТАКТИКА АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ПІДОЗРОЮ НА ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У НЕОНАТАЛЬНОМУ ВІЦІ..................................................

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ..............................

ВИСНОВКИ................................................................................................................

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...............................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................

Додатки.......................................................................................................................

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АР

Атрибутивний ризик

ВР

Відносний ризик

ВП(+)

Відношення правдоподібності позитивне

ВП(-)

Відношення правдоподібності негативне

ДІ

Довірчий інтервал

ДК

Діагностичний коефіцієнт

Е-РУК

Розеткоутворювальні лімфоцити (Т-клітини)

ЗАР

Зниження атрибутивного ризику

ЗВР

Зниження відносного ризику

ІК

Інформаційний коефіцієнт

ІЛ-6, ІЛ-8

Інтерлейкіни-6 і -8 сироватки крові

ІМ

Індекс міри

ІРІ

Імунорегуляторний індекс

ІС

Індекс стимуляції

НСТ-тест

Гістохімічний тест з нітросинім тетразолієм

ОДКЛ

Обласна дитяча клінічна лікарня

НПЦ

Передбачувана цінність негативного результату

ППЦ

Передбачувана цінність позитивного результату

НВ

Немає відмінностей

СТ

Специфічність тесту

СШ

Співвідношення шансів

ТФР-Е-РУК

Теофілін-резистентна субпопуляція лімфоцитів

ТФЧ-Е-РУК

Теофілін-чутлива субпопуляція лімфоцитів

ФА

Фагоцитарна активність

ФЧ

Фагоцитарне число

ЦХК

Цитохімічний коефіцієнт

ЧТ

Чутливість тесту

95% ДІ

95% довірчий інтервал

CD

Моноклональні антитіла для виявлення субпопуляцій лімфоцитів

С-РБ

С-реактивний білок сироватки

f

Факторний компонент багатофакторного аналізу

GBS

Гемолітичний стрептокок групи В

Ig G, M

Імуноглобуліни сироватки крові

IL

Інтерлейкіни

P

Критерій вірогідності за Сть′юдентом

Рu

Критерій вірогідності за Вілкоксоном-Манном

r

Коефіцієнт лінійної кореляції

TORCH

Внутрішньоутробні інфекції

ВСТУП

Актуальність теми. Виявлення інфекційної патології у перші два дні життя дитини [1] є звичайним компонентом повсякденної діяльності лікаря-неонатолога. Тривожний та відповідальний крок „Виключи сепсис” посідає, напевне, друге місце серед найбільш частих висновків у неонатології, поступаючись першим місцем висновку „Здорова дитина” [2,3]. Вирішення цієї клінічної дилеми насамкінець розв′язує питання щодо призначення антибактеріальної терапії. Раннє призначення цих препаратів за неонатальної інфекції зазвичай зменшує ризик виникнення життєнебезпечних ускладнень та сприяє видужанню дитини. Водночас необґрунтована антибіотикотерапія закономірно призводить до селекції резистентних штамів мікроорганізмів, котра значно утруднює лікування інфекційної патології [4-6]. Виходячи з цього, ухвалення рішення щодо призначення антибіотиків представляється відповідальним завданням, вирішення якого багато в чому визначається клінічною інтуїцією. При виразних клінічних проявах інфекційно-запального процесу неонатолог негайно розпочинає антибіотикотерапію, оскільки параклінічні методи дослідження в цьому випадку звичайно не несуть важливої додаткової інформації. Навпаки, якщо дитина клінічно здорова, то антибіотики зазвичай не призначаються, навіть при змінених лабораторних тестах [7]. Відносно вирішеною представляється ситуація, коли дитина народжується з наявністю в матері чинників ризику ранньої неонатальної стрептококової інфекції групи В (GBS-інфекція). Алгоритм ведення таких новонароджених переважно визначається результатами клініко-лабораторного обстеження дитини та вказівками на проведення профілактики цієї інфекції за допомогою антибіотикотерапії під час пологів [8-10].
Значно важче вирішується задача призначення антибіотиків у тому випадку, коли у новонародженого є вказівки на наявність, так званих, чинників схильності до інфекції та визначаються нечітко окреслені клінічні прояви, що можуть зумовлюватися як інфекційною, так і неінфекційною патологією [11]. У такому випадку надії неонатологів спрямовані у бік пошуків нових, або комбінації відомих, маркерів неонатальної бактеріальної інфекції. Проте клінічний досвід показує, що наразі не існує такого тесту, що володів би 100%-вими чутливістю і специфічністю у виявленні ранньої неонатальної інфекції. Більшість запропонованих діагностичних тестів володіють високою специфічністю, проте недостатньою чутливістю і прогностичною цінністю негативного результату. Це обмежує можливість їх використання як вірогідного показника наявності чи виключення ранньої інфекції новонароджених [12,13]. Проте той факт, що такого тесту чи комбінації тестів, які за прикладом „чарівної кулі” дозволили б виявити інфекцію новонароджених, наразі не існує, все ж не заперечує їх клінічного значення та вимагає нового осмислення їх використання. У цьому плані найбільш перспективним видається інтегральна оцінка показників комплексного обстеження новонароджених, представлених у вигляді концепції PIRO (P схильність, I інфекція, R запальна відповідь, O органна дисфункція) [14,15].
Клінічне переосмислення діагностичної цінності імунологічних показників запальної відповіді у виявленні ранньої неонатальної інфекції дозволило використати їх з урахуванням чинників, які на них впливають і зумовлюють необхідність вибору точки розподілу у відповідності до періоду життя новонародженого [16-18]. Без такої інтерпретації отриманих результатів імунологічного обстеження неонатолог при вирішенні завдання „Виключи сепсис” у переважній більшості випадків вимушений вдаватися до антибіотикотерапії у кожної другої дитини з підозрою на ранню неонатальну інфекцію, збільшуючи, таким чином, кількість пацієнтів, яким вона не була показана [19]. Окрім того, критичний аналіз недостатньої діагностичної цінності імунологічних показників запальної відповіді у виявленні неонатальної інфекції дозволив переглянути концепцію цитокінового „шторму” та обґрунтувати нові підходи в лікуванні цієї життєнебезпечної патології [20,21].
Особливі труднощі у виявленні інфекційної патології відчуває неонатолог, коли в новонародженого виявляються чинники схильності до інфекції та, водночас, клінічні прояви, які можуть визначатися інфекційно-запальним процесом і захворюваннями, котрі його мімікрірують. Особливо важко ця клінічна задача вирішується, коли вказана ситуація виникає наприкінці першого на початку другого дня життя. Це частково пояснюється тим, що у цей період життя дитини спостерігається природне зниження у крові таких маркерів запалення як інтерлейкін-6 і -8, а синтез С-реактивного білку є ще недостатнім для досягнення клінічно значущої концентрації [22,23].
Враховуючи викладене вище, раннє виявлення інфекційно-запальної патології у новонароджених перших двох діб життя представляється актуальною та перспективною клінічною задачею, вирішення котрої дозволяє підвищити ефективність лікування таких хворих, перш за все, за рахунок раціональної антибіотикотерапії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи (НДР) кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету (БДМУ) на тему: „Вивчити ефективність антилібераторних препаратів при гострому токсикозі та імуностимулятора „ТР-1” при токсикоз-дистрофічних станах у дітей” (реєстраційний номер 0197U015110). Роль автора полягає у проведенні комплексного обстеження новонароджених і визначенні діагностичної цінності одержаних результатів у виявленні ранньої неонатальної інфекції. На підставі цього запропонований алгоритм медичного обслуговування дітей перших двох днів життя з підозрою на ранню неонатальну інфекцію та обґрунтуванням доцільності антибактеріальної терапії.
Мета і задачі дослідження оптимізувати антибіотикотерапію новонароджених перших двох днів життя шляхом своєчасного виявлення ранньої неонатальної інфекції.
Задачі дослідження:
1. На підставі комплексного обстеження дітей перших двох діб життя виявити показники, які мають вірогідний зв′язок із ранньою неонатальною інфекцією.
2. Визначити найбільш значущі чинники схильності до розвитку інфекційно-запальних захворювань новонароджених та встановити їх діагностичну цінність.
3. Установити діагностичну цінність клінічних маркерів ранньої неонатальної інфекції.
4. Виявити найбільш характерні параклінічні показники інфекції раннього неонатального періоду із визначенням їх діагностичної цінності.
5. Розробити констеляційну таблицю виявлення ранньої неонатальної інфекції та на її підставі створити алгоритм медичного обслуговування дітей перших двох днів життя з підозрою на інфекційно-запальний процес.
6. Визначити ефективність запропонованого алгоритму шляхом оцінки антибіотикотерапії в обстежених дітей.
Об’єкт дослідження: клініко-анамнестична і параклінічна характеристика інфекційно-запального процесу у новонароджених віком 1-2 доби життя.
Предмет дослідження: діагностична та прогностична цінність клініко-анамнестичних і параклінічних показників ранньої неонатальної інфекції, оптимізація антибактеріальної терапії.
Методи дослідження: загальноклінічні, імунологічні, цитологічні, біохімічні, цитохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів
У роботі вперше проведена оцінка показників всебічного обстеження новонароджених перших двох діб життя з наявними чинниками схильності до ранньої неонатальної інфекції, проте без чинників ризику, але із клінічними проявами, які можуть визначатися як інфекційною патологією, так і захворюваннями, котрі її мімікрірують.
Вперше визначені показники комплексного обстеження, котрі асоціюють із ранньою інфекційною патологією, та визначена точка їх розподілу для встановлення діагностичної цінності у виявленні ранньої неонатальної інфекції.
У роботі вперше створено математичну модель ранньої неонатальної інфекції, а також проведене математичне моделювання тяжкості інфекційного захворювання та його наслідків.
Уперше встановлена діагностична цінність основних клініко-анамнестичних і параклінічних показників у виявленні ранньої неонатальної інфекції.
Показано вперше, що комплексна оцінка вмісту С-реактивного білку в сироватці крові із результатами НСТ-тесту нейтрофільних гранулоцитів крові підвищує діагностичну цінність даних тестів у виявленні сепсиса в новонароджених (деклараційний патент на корисну модель №2001118137 від 28.11.2001 р., бюл. №7).
На підставі констеляційної оцінки показників всебічного обстеження новонароджених уперше запропоновано алгоритм лікувально-діагностичних заходів у пацієнтів із підозрою на ранню неонатальну інфекцію.

Практичне значення одержаних результатів
На підставі результатів комплексного обстеження новонароджених вирізнено показники, які можна використовувати як маркери ранньої неонатальної інфекції.
Установлена діагностична цінність результатів комплексного обстеження у виявленні ранньої неонатальної інфекції та оцінки ризику її реалізації.
З урахуванням основних компонентів математичної моделі інфекційної патології новонароджених створена констеляційно-діагностична система її виявлення на першій-другій добі життя.
На підставі оцінки вмісту в крові новонароджених інтерлейкінів-6 і -8 та С-реактивного білку запропоновані нові дискримінантні величини цих показників запалення для виявлення ранньої неонатальної інфекції.
Із урахуванням результатів комплексного обстеження розроблений діагностичний алгоритм ухвалення рішення щодо антибіотикотерапії при підозрі на ранню неонатальну інфекцію.
До Галузевого реєстру внесене нововведення по виявленню генералізованої бактеріальної інфекції у новонароджених (№64/16/02-С.37).

Впровадження в практику
Результати дослідження впроваджені в практику роботи відділення інтенсивної терапії новонароджених ОДКЛ №1 м.Чернівці і навчальний процес кафедри педіатрії і дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету на до дипломному і післядипломному етапах навчання. Результати досліджень упроваджені у практичну діяльність лікувальних закладів Київської, Одеської, Тернопільської, Полтавської, Запорізької, Луганської, Донецької та Івано-Франківської областей. Запропоновані нововведення дозволили підвищити ефективність лікування новонароджених із підозрою на ранню неонатальну інфекцію, а також досягти позитивного економічного ефекту.

Особистий внесок здобувача
Дисертаційна робота є особистою працею автора. Здобувачем самостійно опрацьовані дані літератури з проблеми, що вивчалася, обрана тема науково-дослідницької роботи (НДР), визначені мета та задачі дослідження, розроблені програма та методологія дослідження. Пошукувач брав участь у курації новонароджених, самостійно здійснював їх обстеження. Здобувачем створена комп’ютерна база даних, проведений їх статистичний аналіз із наступним визначенням діагностичної цінності тестів та показників ризику ранньої неонатальної інфекції. Автором створена математична модель інфекційної патології дітей перших двох днів життя, на підставі якої запропонований алгоритм медичного обслуговування новонароджених із підозрою на інфекційно-запальний процес. Пошукувачем самостійно підготовлені до друку всі наукові праці, написані розділи дисертації, сформульовані висновки і розроблені практичні рекомендації, забезпечене їх впровадження в практику охорони здоров’я України.

Апробація результатів дисертації
Основні положення, висновки та практичні рекомендації викладені та обговорені на
- IV з′їзді імунологів та алергологів СНГ (Москва, Росія, 12-14 вересня 2001 р.),
- І Всеукраїнській конференції з питань імунології у педіатрії (Київ, 2001 р.), - науково-практичній конференції „Ендогенна інтоксикація та її корекція в педіатрії” (Тернопіль, 18-19 вересня 2001 р.),
- науково-практичній конференції „Дихальна підтримка і проблеми неонатальних інфекцій” (Львів, 6-7 грудня 2001 р.),
- 6-му Міжнародному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 21-23 травня 2002 р.),
- VI звітно-виборчій та науково-практичній конференції Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації (Київ, 2002 р.),
- ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Питання імунології в педіатрії” (Київ, 2002 р.),
- науково-практичній конференції „Вікові аспекти чутливості організму до ксенобіотиків” (Чернівці, 24-25 жовтня 2002 р.),
- ІХ конгресі СФУЛТ (Луганськ-Київ-Чикаго, 19-22 серпня 2002 р.), Конгресі педіатрів України „Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі” (Київ, 7-9 жовтня 2003 р.),
- IV-му конгресі неонатологів України „Актуальні питання неонатології” (Київ, 16-17 травня 2006 р.),
- І-му з′їзді неонатологів України (Одеса, 24-25 жовтня 2007 р.),
- VII Всеукраїнській науково-практичній конференції „Питання імунології в педіатрії” (Дніпропетровськ, 31 жовтня-1 листопада 2007 р.).

Публікації
За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, з них 4 статті у фахових журналах та збірниках, рекомендованих ВАК України, 11 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій, конгресів та з’їздів різного рівня, отримано 1 деклараційний патент на винахід, оформлено 1 нововведення до галузевого реєстру нововведень, видано 1 інформаційний лист.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії по оптимізації лікування новонароджених із ранньою неонатальною інфекцією на підставі вивчення комплексу показників схильності до її розвитку, клінічної картини захворювання та імунологічних показників запальної відповіді.
1. Комплексна оцінка чинників схильності до захворювання новонародженого із урахуванням клінічних проявів, що можуть спричинятися інфекційно-запальним процесом, характеризується вірогідним кореляційним зв′язком із ранньою неонатальною інфекцією (r=0,64, P=0,001). Лабораторні показники запальної відповіді вирізняються слабкішими зв′язками із цією патологією.
2. Наявність у дитини більше 5 рангів протоколів схильності до захворювань з боку вагітної та новонародженого вказує на вірогідний ризик формування інфекційної патології (співвідношення шансів: 3,9 і 4,6), проте характеризується при цьому низькою чутливістю (54,3% і 48,6%) та недостатньою специфічністю (76,6% і 82,8%) для її виявлення.
3. Наявність у новонародженого більше 8 рангів клінічних симптомів і ознак, що асоціюють з ранньою неонатальною інфекцією, і більше 9 балів їх виразності, із достатньою специфічністю (90,3% і 79,0%) проте низькою чутливістю (51,4% і 85,7%) свідчать на її користь. Ці клінічні показники асоціюють із вірогідним ризиком виникнення інфекційної патології в дитини у перші дві доби життя (співвідношення шансів: 9,8 і 27,2).
4. Імунологічні показники запальної відповіді не можуть бути використані як самостійні тести для виявлення ранньої неонатальноїі інфекції через низьку чутливість (25,0%-74,3%), недостатню прогностичну цінність негативного результату (51,0%-71,0%) і низьке співвідношення правдоподібності (1,1-4,4), хоча і вказують на вірогідний ризик її виникнення (співвідношення шансів: 1,9-42,3).
5. Оскільки жоден із доступних клінічно-лабораторних показників неможливо самостійно використати як вірогідний діагностичний тест по виявленню ранньої неонатальної інфекції, їх слід розглядати сукупно у вигляді математичної моделі, у структурі якої провідне значення належить клінічно-анамнестичним даним і менше показникам запальної відповіді.
6. Діагностичний алгоритм ухвалення рішення щодо антибіотикотерапії при підозрі на ранню неонатальну інфекцію характеризується чутливістю 95,0% і специфічністю 85,7%, що дозволило зменшити кількість хворих із необґрунтованим призначенням антибіотиків і досягти позитивного клінічного ефекту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для покращення діагностики ранньої неонатальної інфекції на підставі результатів комплексного обстеження новонароджених доцільно користуватися запропонованою діагностичною таблицею виявлення інфекційної патології у дитини наприкінці першої - на початку другої доби життя. Робота з таблицею полягає в поступовому додаванні діагностичних коефіцієнтів та при досягненні порогу зі значенням (+13) виноситься рішення про наявність ризику ранньої неонатальної інфекції, а при досягненні порогу (-) 20 робиться висновок про відсутність такого ризику
2. Новонародженим наприкінці першого на початку другого дня життя за наявності чинників схильності до ранньої неонатальної інфекції та нечітко окреслених її клінічних ознак, що можуть зумовлюватися також і неінфекційною патологією, для обґрунтування антибактеріальної терапії слід користуватися запропонованим діагностичним алгоритмом ухвалення рішення щодо антибіотикотерапії при підозрі на ранню неонатальну інфекцію.
3. При ухвалі рішення про призначення антибіотикотерапії новонародженим наприкінці першого на початку другого дня доцільно призначати комбінацію ампіциліна з гентаміцином, оскільки вона знижує по відношенню до монотерапії ампіциліном атрибутивний ризик тривалого перебування дитини у стаціонарі на 22,2%, та відносний ризик - на 50,0%, при мінімальній кількості хворих, яку треба пролікувати для одержання вказаного позитивного результату, - 4 пацієнта.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шунько Е.Е., Ханес Г.С., Лакша О.Т. Перинатальный сепсис. Эпидемиология, патофизиология, диагностика, клиника, интенсивная терапия, профилактика / Учебно-методическое пособие / К.: Рутения, 2001. - 64 с.
2. Escobar G.J., Li D.K., Armstrong U.A., Gardner U.N., Folck B.F., Verdi J.E. et al. Neonatal sepsis workups in babies ≥2000 grams at birth population-based study // Pediatrics, 2000. - Vol. 106. - P.256-263.
3. Escobar G.J. Effect of the systemic inflammatory response on biochemical markers of Neonatal Bacterial Infection. A fresh look at old confounders // Clinical Chemistry. 2003. - Vol. 49. P.21-22.
4. Rubin L.G., Sanchez P.J., Siegel J., Levine G., Saiman L., and Jarvis R. Evaluation and treatment of neonates with suspected late-onset sepsis; a survey of Neonatologists’ Practices // Pediatrics. - 2002. - Vol. 110, N 4. - P.42.
5. Barlow G., Nathwani D. Is antibiotic resistance a problem? A practical guide for hospital clinicians // Postgraduate medical journal. - 2005. - Vol. 81. - P.680-692.
6. Chowdhary G., Dutta S. and Narang A. Randomized Controlled trial of 7-Day is 14-day antibiotics for neonatal sepsis // J. Tropical Pediatrics. - 2006. - Vol. 52, N 6. P.427-432.
7. Chiesa C., Panero A., Osborn J.F., Simonetti A.F. and Pacifico L. Diagnostic of Neonatal sepsis: A clinical and Laboratory Challenge // Clin. Chemistry. 2003. Vol. 50. P.279-287.
8. Schrag S.J., Zell E.R., Lynficld R., Reome A., Arnold K.E. et al. A Population-Based Comparison of Strategies to prevent Early-Onset Group B Streptococcal Disease in Neonates // NEJM. 2002. Vol. 347, N 4. P.233-239.
9. Bacbar C.J. and Kanto W.P. Implementing new GBS guidelines requires coordinated care // AAP News. - 2003. Vol. 22, N 2. P.79-84.
10.Edward R.R., Duff P. Intrapatrum Antibiotic Prophylaxis: Making and Evidence Based Selection // Pediatrics. 2006. Vol. 117. P.255-256.
11.Stoll B.J. Infections of the Neonatal Infant. In: Nelson Textbook of Pediatrics (Ed. By Kliegman R.H., Behrman R.E., Jenson H.B., Starton B.F.). - 18th Ed., Saunders. 2007. P.794-811.
12.Ng P.C. Diagnostic markers of infection in neonates // Arch. Dis. Child. - Fetal and Neonatal Edition. 2004. Vol. 87. P.229.
13.Mishra A.R., Jacobs S.E., Doyle L.W. and Garland S.H. Newer approaches to the diagnosis of early onset Neonatal Sepsis // Arch. Dis. Child. Fetal and Neonatal Edition. - 2006. Vol. 91. P.208-212.
14.Baron R.H., Baron M.J. and Perlla M.A. Pathology of Sepsis. Are we still asking the same questions? // Am. J. Respit. cell and molecules biology. 2006. Vol. 34. P.129-134.
15.Recent J.L. and Abraham E. The last 100 years of Sepsis // Am. J. Respit. And Crit. Care med. - 2006. Vol. 173. P.256-263.
16.Chiesa C., Pelligrini G., Panero A., Osborn J.F., Signore F. et al. C-Reactive Protein, Interleukin-6, and Procalcitonin in the Immediate postnatal period: Influence of Illness severity, Risk Status, Antenatal and Perinatal complications, and Infection // Clin. Chemistry. - 2003. Vol. 49. P.60-68.
17.Turner H.A., Power E. and Emmerson Aj.B. Gestational age and the C-reactive protein response // Arch. Dis. Child. - Fetal and Neonatal Edition. - 2004. Vol. 89. P.272.
18.Weitkamp J.H., Ashnes J.L. Diagnostic use of C-Reactive Protein (CRP) in Assessment of Neonatal Sepsis // NeoReviews. - 2005. Vol. 6, N 11. P.508.
19.Escobar G.J. The Neonatal Sepsis Work-Up”: Personal Reflection on the Development of an Evidence-Based Approach toward Newborn Infections in a Managed Care Organization // Pediatrics. - 1999. Vol. 103. - 1 Supl. - P.360-373.
20.Hotchkiss R.S. and Karl J.E. The Pathophysiology and Treatment of sepsis // NEJM. - 2003. - Vol. 248, N 2. P.138-150.
21.Riedemann N.C., Auo R.F. and Ward P.A. The enigma of sepsis // J. Clin. Invest. -2003. Vol.112. P.460-463.
22.Franz A.R., Steinbach G., Kron H. and Pohlandt F. Reduction of unnecessary antibiotic therapy in Newborn infants using Interleukin 8 and C-Reactive Protein as markers of bacterial infections // Pediatrics. - 1999. Vol. 104, N 3. P.447-453.
23.Ksiger M., Nauck U.S., Sang S., Hentschel R., Wieland H., Berner R. Cord Blood levels of Interleukin-6 and Interleukin-8 for the Immediate Diagnosis of Early-Onset Infection in Premature infants // Biol. Neonate. - 2001. Vol. 80. P.118-123.
24.Klein J.O. Bacterial sepsis and meningitis. In: Infectious diseases of fetus and newborn infant / Ed. by Remington J.S., Klein J.O. /. Philadelphia.: W.B. Sauder. 2001. P.943-998.
25.Tumbaga P.F., Philip A.G.S., Perinatal Group B Streptococcal Infections: Past, Present, and Future // NeoReviews. - 2003. Vol. 4, N 3. P.65.
26.Gilbert R. Prenatal screening for Group B Streptococcal Infection: gaps in the evidence International // J. Epidemiology. - 2004. Vol. 33, N 1. P.28.
27.Tumbaga P.F., Philip A.G.S. Perinatal Group B Streptococcal Infections and the New guidelines // NeoReviews. - 2006. Vol. 7, N 10. P.524.
28.Sarbar S., Bhagat I., DeCristafaro J.D., Wiswell T.E. A study of the role of multiple site blood cultures in the neonatal sepsis // J. perinatal. - 2006. Vol. 26, N 1. P.18-22.
29.Harris J.S., Goldmann D.A. Infection acquired in the nursery: epidemiology and control. In: Infectious diseases of the fetus and newborn infant / Ed. by Remington J.S., Klein J.O. /. Philadelphia.: W.B. Saunders. 2001. P.1371-1418.
30.Fluegge K., Siedler A., Heinrich B., Schulte-Moenting J., Moennig M.J. et al. Incidence and clinical Presentation of Invasive Neonatal Group B Streptococcal Infections in Germany // Pediatrics. - 2006. Vol. 117, N 6. P.1139-1145.
31.Paul M., Nielson A.D., Goldberg E., Andreassen S., Tacconelli E. et al. Prediction of specific pathogens in patients with sepsis: evaluation of TREAT, a computerized decision support system // J. Antimicrobial Chemotherapy. - 2007. N 4. P.1-2.
32.Шунько Є.Є. Фактори перинатального ризику і актуальні питання сучасної неонатології // Медичний всесвіт. - 2002. - № 1-2. - Т. 2. - С. 106-110.
33.Rudis U.I. Current Concepts in Severe Sepsis Shock // J. Pharmacy Practice. -2005. Vol. 18, N 5. P.351-362.
34.Remick D.G. Pathophysiology of sepsis // Amer. J. Pathology. - 2007. Vol. 170. P.1435-1444.
35.Alberti C., Brun-Buisson C., Chevret S., Antonelli M., Goodman S.V. et al. Systemic Inflammatory Response and Progression to severe Sepsis in Critically Ill Infected Patients // Amer. J. Respit. Crit. Care Medicine. - 2005. Vol. 171. P.461-468.
36.Harris J.A.S., Goldmann D.A. Infections acquired in the nursery: Epidemiology and control. In: Infectious diseases of the fetus and newborn infant /Ed. by Remington J.S., Klein J.O. / Philadelphia.: W.B. Saunders. 2001. P.1371-1418.
37.Wendel G.D., Leveno K.J., Sanchez P.J., Jackson G.L., McIntire D.D., Siegel J.D. Prevention of neonatal group B streptococcal diseases: a combine intrapatrum and neonatal protocol // Am J. Obstet. Gynecol. - 2002. Vol. 186. P.618-626.
38.Schrag S.J., Zell E.R., Lynfield R., Roome A., Arnold K.E., Craig A.S. et al. A population-Based comparison of strategies to prevent early-onset group B streptococcal disease in neonates // N. Eng. J. Med. - 2002. Vol. 347. P.233-237.
39.Towers C.V., Briggs G.G. Antepartum use of antibiotics and early-onset neonatal sepsis: the next 4 years // Am. J. Obstet. Gynecol. - 2002. Vol. 187. P.495-500.
40.Stoll B.J., Hansen N., Fanaroff A.A., Wright L.L., Carlo W.A., Ehrenbranz R.A. et al. Changes in pathogenes causing early-onset sepsis in very-low-birth-weight infants // N. Engl. J. Med. - 2002. Vol. 347. P.270-247.
41.Mehr S., Doly L.W. Cytokines as marker of bacterial sepsis in newborn infants: A review // Pediatr. Infect. Dis. J. - 2002. Vol. 19. P.879-887.
42.Malik A., Hai C.P.S., Pennie R.A., Kirpalani H. By the complete blood cell count an C-reactive protein. A systematic review of modern diagnostic tests for neonatal sepsis // Arch. Pediatr. Adolese. Med. - 2003. Vol. 157. P.511-516.
43.Weinberg G.A., Powel K.P. Laboratory aids for diagnosis of neonatal sepsis. In: Infectious diseases of the fetus and newborn infant / Ed. by Remington J.S., Klein J.O. / Philadelphia: W.B. Saunders. 2001. P.1327-1344.
44.Stoll B.J. Infection of the neonatal infant. In: Nelson Textbook of Pediatrics /Ed. by Kliegman R.H., Behrman R.E., Jenson H.B., Starton B.F./ - Saunders. 2007. -18th Ed. P.794-811.
45.Wang X., Eborg S.J., Call D.R., Newcomb D.E., Bolgos G.R. and Remick D.G. Calcitonin gene-related peptide partially reverses decreased production of chemobines KC and MIP-2 fallowing murine sepsis // Inflammation. - 2002. Vol. 26. P.167-174.
46.Xiao H., Siddiqui J., Remick D.G. Mechanisms of mortality in Early and Late Sepsis // Infection and Immunity. - 2006. Vol. 74, N 9. P.227-235.
47.Ashare A., Powers L.S., Butler N.S., Docrschug K.C., Monick M.M. and Hanningdake G.W. Anti-inflammatory response is associated with mortality and severity of infection in sepsis // Am. J. Physiol. Lung cell Mol Physiol. - 2005. Vol. 288. P.633-640.
48.Strunk T., Burgner D. Genetic susceptibility to neonatal infection // Current Opinion in Infection Diseases. - 2006. Vol. 19, N 3. P.259-263.
49.Beutler B. Sepsis begins at the interface of pathogen and dost // Biochem. Soc. Trans. - 2001. Vol. 29. P.853.
50.Johnson G.B., Brunn G.J. and Platt J.L. Cutting Edge: An Endogenous Pathway to Systemic Inflammatory Response Syndrome (SIRS) like Reactions trough Toll-Like Receptor 4 // J. Immunol. - 2004. Vol. 172. P.20-24.
51.Adanin S., Yalovetskiy I.V., Nardulli B.A., Sam A.D., Jonjev Z.S. and Low W.R. Inhibition adenosine deaminase modulates the systemic inflammatory response syndrome in endotaxemia and sepsis // Am. J. Physiol. Regul Integr Comp. Physiol. - 2002. Vol. 282. P.13241332.
52.Angus D.C., Wax R.S. Epidemiology of sepsis: an update // Crit. Care Med. Vol.29 (Suppl.). - P.109-116.
53.Levy M.M., Fink M.P., Marshall I.C., Abraham E., Angus D., Cook D. et al. International Sepsis Definitions Conference // Crit. Care Med. - 2003. Vol. 31. P.1250-1256.
54.Tsiotou A.G., Sakorafas G.H., Anagnostopoulos G., Bramis J. Septic shock; Current pathogenetic concepts from a clinical perspective // Med. Sci. Monit. - 2005. Vol. 11, N 3. P.76-85.
55.Johnson D. and Mayers I. Multiple organ dysfunction syndrome: a narrative review // Canadian J Anesthesia. - 2001. Vol. 48. P.502-509.
56.Landry D.W. and Oliver J.A. The Pathogenesis of Vasodilatory Shock // N. Eng. J. M. - 2001. Vol. 345, N 8. - P.588-595.
57.Toh C.H., Dennis M. Disseminated intravascular coagulation: old disease, new hope // BMJ. - 2003. Vol. 327. P.974- 977.
58.Zecrlender S., Hack C.E. and Waillemin W.A. Disseminated Intravascular Coagulation in Sepsis // Chest. - 2005. Vol. 128. P.2864-2875.
59.Hardaway R.M. A review of septic shock // Am. Surg. 2000. Vol. 66. P.22-29.
60.Aldridge A.J. Role of the neutrophil in septic shock and the adult respiratory distress syndrome // Eur.J. Surg. - 2002. Vol. 168. P.204-214.
61.Balk R.A. Pathogenesis and management of multiple organ dysfunction or failure in severe sepsis and septic shock // Crit. Care Clin. - 2000. Vol. 16. P.337-352.
62.Casey L.C. Immunologic response to infection and its role in septic shock // Crit. Care Clin. - 2000. Vol. 16. P.193-213.
63.Caladra T., Bochud P.Y., Heumann D. Cytokines in septic shock // Curr. Clin. Top Infection Dis. - 2002. Vol. 22. P.1-23.
64.Fink M P.: Reactive oxygen species as mediators of organ dysfunction caused by sepsis, acute respiratory distress syndrome or hemorrhagic shock; potential benefits of resuscitation with Ranger’s ethyl pyruvate solution // Curr. Opin. Clin. Nuts Metab. Care. - 2002. Vol. 5. P.167-174.
65.Sakorafas G.H., Tsioton G.G., Sarr M.G. Ischemia / reperfusion induced pancreatitis // Dig. Surg. - 2000. Vol. 17. P.3-14.
66.Vincent J.L., Zhang H., Szabo G. Effects of nitric oxide in septic shock // Amer. J. Respir. Crit. Care Med. - 2000. P.1761-1781.
67.Shechan M., Wong H.R. Yet another potential role for nitric oxide in the pathophysiology of septic shock // Crit. Care Med. - 2002. Vol. 30. P.1393-1394.
68.Merray P.T., Wylam M.E., Umans J.G. Nitric oxide and septic vascular dysfunction // Anesth. Analg. - 2000. Vol. 90. P.89-101.
69.Bulger E.M., Maier R.V. Lipid mediators in the pathophysiology of critical illness // Crit. Care Med. - 2000. Vol. 28 (Suppl. 4). - P.27-36.
70.Levi M. Pathogenesis and treatment of disseminated intravascular coagulation in the septic patient // J. Crit. Care. - 2001. Vol. 16. P.167-177.
71.Cate H. Pathophysiology of disseminated intravascular coagulation in sepsis // Crit. Care Med. - 2000. Vol. 28 (Suppl.). P.9-11.
72.Hassoun H.T., Kone B.G., Mercer D.W. Post-injury multiple organ failure: the role of the gut // Shock. - 2001. Vol. 15. P.1-10.
73.Strassburg C.P. Shock diver // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. - 2003. Vol. 17. P.369-381.
74.Dhainaut J.F., Marin N., Mignon A., Vinsonneau C. Hepatic response to sepsis: Interaction between coagulation and inflammatory process // Crit. Care Med. -2001. Vol. 29 (Suppl.). P.4247.
75.Court O., Kumar A., Parrillo J.E., Kumar A. Myocardial depression in sepsis and septic shock // Crit. Care. - 2002. Vol. 6. P.500-508.
76.Balk R.A. Pathogenesis and management of multiple organ dysfunction or failure in severe sepsis and septic shock // Crit. Care Clin. - 2000. Vol. 16. P.337-352.
77.Kumar A., Haery G., Parrillo J.E. Myocardial dysfunction in septic shock // Crit. Care Clin. - 2000. Vol. 16. P.251-288.
78.Mizock B.A. Metabolic derangements in sepsis and septic shock // Crit. Care Clin. - 2000. Vol. 16. P.319-336.
79.Haslett C., Savill J. Why is apoptosis important to clinicians? // BMJ. - 2001. Vol. 322. P.1499-1500.
80.Hotchkiss R.S., Tinsley K.W., Swanson P.E. Sepsis-induced apoptosis causes progressive profound depletion of B- and CD4+ T-lymphocytes in humans // J. Immunol. - 2001. Vol. 166. P.6952-6963.
81.Opecholzer K., Obercholzer A., Clare-Salzeer M., Moldawer L.L. Apoptosis in sepsis: a new target for therapeutic exploration // FASEB J. - 2001. Vol. 15. P.879-892.
82.Fukuzuka K., Edwards C.K., Clare-Salzeer M., Moldawer L.L. Glucocoticoid -induced caspase-dependent organ apoptosis early after burn injury // Am. J. Physiol. Resul. Integr. Comp. Physiol. - 2000. Vol. 278. P.10051018.
83.McIntyre L., Wallcy K.P. Importance of underlying mechanism and genotype on outcome of sepsis trials // Crit. Care Med. - 2001. Vol. 29. P.677-679.
84.Van der Pol W.L., Huizinga T.W., Vidarsson G. Relevance of FC gamma receptor and IL-10 polymorphisms for meningococcal disease // J. Infect. Dis. - 2001. Vol. 184. P.1548-1555.
85.Cristofaro P., Opal S.M. The toll-like receptors and their role in septic shock // Exper. Opin. Ther. Targets. - 2003. Vol. 7. P.603-612.
86.Anderson U.G., Tracey K.J. HMGB1, a pro-inflammatory cytokine of clinical interest: introduction // J. Intern. Med. - 2004. Vol. 255. P.318-319.
87.Anderson U.G., Tracey K.J. HMGB1 in sepsis // Scand J. Infect. Dis. - 2003. Vol. 35. P.577-584.
88.Colonna M., Facchetti F. TREM-1 (triggering receptor expressed on myeloid cells): a new player in acute inflammatory responses // J. Infect. Dis. - 2003. Vol. 187 (Suppl. 2). P.397-401.
89.Bouchon A., Faechetti F., Weigand M., Colonna H. TREM-1 amplifies inflammatory is a crucial mediator of septic shock // Nature. - 2001. Vol. 401 (6832). P.1103-1107.
90.Opal S.M., De Palo V.A. Anti-Inflammatory Cytokines // Chest. - 2000. Vol. 117. P.1162-1172.
91.Osuchowski M.F., Welch K., Siddiqui J. and Remick D.G. Circulating Cytokine / Inhibitor Profiles Reshape the Understanding of SIRS / CARS Continuum in Sepsis and Predict Mortality // J. Immunol. - 2006. Vol. 177. P.1967-1974.
92.Gogos C.A., Drosou E., Bassaris P. and Skoutelis A. Pro-versus anti-inflammatory cytokine profile in patients with severe sepsis: a marker for prognosis and future therapeutic options // J. Infect. Dis. - 2000. Vol. 181. P.176-180.
93.Crowly P. Prophylactic corticosteroids from preterm birth // Cochrane Database Sys. Rev. - 2002. N. 4.
94.Courtney S.E., Durand D.J., Asselin J.M. High-frequency oscillatory ventilation versus conventional mechanical ventilation for very-low-birth-weight infants // N. Eng. J. Med. - 2002. Vol. 347. P.643-652.
95.Stoll B.J. Overview of Mortality and Morbidity. In: Nelson Textbook of Pediatrics / Ed. by Kliegman R.H., Behrman R.E., Jenson H.B., Starton B.F. / - Saunders. 2007. - 18th Ed. P.671-675.
96.Stoll B.J., Hanson N., Fanaroff A.A. Late-onset sepsis in very low birth weight neonates: the experience of the NICHD Neonatal Research Network. // Pediatrics. -2002. Vol. 110. P.285-291.
97.Brodie S.B., Sands K.E., Gray J.E. Occurrence of nosocomial blood-stream infections in six neonatal intensive care units // Pediatr. Infect. Dis. J. - 2000. Vol. 19. P.56-65.
98.Аряев М.Л. Неонатологія. К.: АДЕФ-Україна. 2003. С. 550-559.
99.Ng P.C., Li R., Wong R.P.O. Neutrophil CD64 expression: a sensitive diagnostic marker for late-onset nosocomial infection in very low birth weight infants // Pediatr. Res. - 2002. Vol. 51. P.296-303.
100. Bang A.T., Bang R.A., Reddy M.H., Baitule S.B., Deshmukh M.D. et al. Simple Clinical Criteria to identify Sepsis or Pneumonia in Neonates in the Community Needing Treatment or Referral // Pediatr. Infect. Dis. - 2005. Vol. 24, N 5. P.335-341.
101. Gomella T.L. Neonatology: Management, Procedures, On-Call Problems, Diseases, and Drugs. McGraw-Hill Companies. - 2004. 5-th edition. P.434-468.
102. Griffin M.P. and Moorman J.R. Toward the Early Diagnosis of Neonatal Sepsis and Sepsis-Like Illness using Novel Heart Rate Analysis // Pediatrics. - 2001. Vol. 107, N 1. P.97-104.
103. Griffin M.P., Lake D.E. and Moorman J.R. Heart Rate Characteristics and Laboratory Tests in Neonatal Sepsis // Pediatrics. - 2005. Vol. 115, N 4. P.937-941.
104. Edwards R.K., Clark P., Sistrom C.L., Duff P. Intrapartum antibiotic prophylaxis 1: relative effects of recommended antibiotics on Gram-negative pathogens // Obest. Gynecol. - 2002. Vol. 100. P.534-539.
105. Edwards R.K., Duff P. Intrapartum Antibiotic Prophylaxis: Making an Evidence-Based Selection // Pediatrics. - 2006. Vol. 117, N 1. P.255-256.
106. Glasgow T.S., Young P.C., Byington C.L. Intrapartum Antibiotic Prophylaxis: Making an Evidence-Based Selection: I Reply // Pediatrics. - 2006. Vol. 117, N 1. P.256-257.
107. Graham P.L., Begg M.D., Larson E., Della-Latta P., Allen A., Saiman L. Risk Fetal for Late Onset Gram-Negative Sepsis in Low Birth Weight Infants Hospitalized in the Neonatal Intensive Care Unit // Pediatr. Infect. Dis. J. - 2006. Vol. 25, N 2. P.113-117.
108. CDC. Early-Onset and Late-Onset Neonatal Group B Streptococcal Disease United States, 1996-2004 // JAMA. - 2006. Vol. 295, N 12. P.1371-1372.
109. Schrag S.J., Zywicki S., Farlcy M.M., Reingold A.L., Harrison L.H., Lefkowitz L.B. et al. Group B Streptococcal Disease in the era of intrapartum antibiotic prophylaxis // N. Eng. J. Med. - 2000. Vol. 342. P.15-20.
110. Stoll B.J., Hassen N., Fanaroff A.A., Wright L.L., Carlo R.A. et al. Changes in pathogens causing early-onset sepsis in very-low-birth-weight infants // N. Eng. J. Med. - 2002. Vol. 347. P.240-247.
111. Hyde T.B., Hilger T.M., Reingold A., Farlcy M.M., O’Brien K.L. and Shuchat A. Trends incidence and antimicrobial resistance of early-onset sepsis: population-based surveillances in San Francisco and Atlanta // Pediatr. - 2002. Vol. 110. P.690-695.
112. Nowrouzian F., Hesselman B., Saalman R., Strannegard I.L., Aberg N. et al. Escherichia coli in infant intestinal microflora: colonization rate, strain turnover, and virulence gene carriage // Pediatr. Res. - 2003. Vol. 54. P.8-14.
113. Sepp E., Naaber P., Voor T., Hikelsaar M. and Bjorksten B. Development of intestinal microflora during the first month of life in Estonian and Swedish infant // Microbial Ecol. Health Dis. 2000. Vol. 12. P.22-26.
114. Sirot J., Nicols-chanoine M.H., Chardon H., Avril J.L. et al. Susceptibility of Entrobacteriae to beta-lactam agents and fluoroquinolones: a 3-years survey in France // Clin. Microbial. Infect. - 2002. Vol. 8. P.207-213.
115. Villari P., Sarnataro C. and Iacuzio L. Molecular epidemiology of Staphylococcus epidermidis in a neonat intensive care unit over three-year period // J. Clin. Microbial. - 2000. Vol. 38. P.1740-1746.
116. Glasgow T.S., Young P.C., Walin J., Kwok C., Stoddard G. et al. Association of Intrapartum Antibiotic Exposure and Late-Onset Serious Bacterial Infections in Infants // Pediatr. - 2005. Vol. 116, N 3. P.696-702.
117. Byington C.L., Rittichier K.K., Basset K.E., Castillo H., Glasgow T.S. et al. Serious Bacterial Infections in Febrile Infant Younger than 90 Days of age: The Importance of Ampicillin-Resistant Pathogens // Pediatr. - 2003. Vol. 111, N 5. P.964-968.
118. Ng P.C. Diagnostic markers of infection in neonates // Arch. Dis. Child Fetal Neonatal Ed. - 2004. Vol. 89. P.229-235.
119. Nuppon I., Andersson S., Janvenpaa A.L. Neutrophil CD 11 b expression and circulating interleukin-8 as diagnostic markers for early-onset neonatal sepsis // Pediatrics. - 2001. Vol. 108. P.12.
120. Buttery J.P. Blood cultures in newborn and children: optimizing on every day test // Arch. Dis. Child Fetal Neonatal Ed. - 2002. Vol. 87. P.25-28.
121. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Э. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины. М.: МедиаСфера, 2004. - 347 с.
122. Mohr S., Doyle L.W. Cytokines as marker of bacterial sepsis in newborn infants: a review // Pediatr. Infect. Dis. J. - 2000. Vol. 19. P.879-887.
123. Biostatistics and Evidence-Based Medicine. In: The Harriet Lane Handbook / Eds.: Aunn V.L., Nechyba C. / Mosly. - NY. - P.561-568.
124. Garland S.M., Chuilcannain F., Satrke C. Mechanisms, organisms and marker of infection in pregnancy // J. Reprod. Immunol. - 2002. Vol. 57. P.169-183.
125. Gravett M.G., Novy M.J., Rosenfeld P.G. Diagnosis of intra-amniotic infection by proteomic profiling and identification of novel biomarkers // JAMA. - 2004. Vol. 292. P.462-469.
126. Buhimschi I.A., Christner R., Buhimschi C.S. Proteomic biomarker analysis of amniotic fluid for identification of intra amniotic inflammation // Br. Obstet. Gynecol. - 2005. Vol. 112. P.462-469.
127. Park K.H., Yoon B.H., Shim S.S. et al. Amniotic fluid tumor necrosis factor-alpha is a marker for the prediction of early-onset neonatal sepsis in preterm labor // Gynecol. Obstet. Invest. - 2004. Vol. 58. P.84-90.
128. Giles M., Garland S.M., Oats J.N. Management of preterm prelabour rupture of membranes: an audit. How do the results compare with clinical guidelines? // Aust. NJ Obst. Gynecol. - 2005. Vol. 450. P.201-206.
129. Berner R., Tuxen B., Clad A. et al. Elevated gene expression of interleukin-8 in cord blood is a sensitive marker for neonatal infection // Eur. J. Pediatr. - 2000. Vol. 159. P.205-210.
130. Dollner H., Vatten L., Austgulen R. Early diagnostic markers for neonatal sepsis; comparing C-reactive protein, interleukin-6, soluble tumor necrosis factor receptors and soluble adhesion molecules // J. Clin. Epidemiol. - 2001. Vol. 54. P.1251-1257.
131. Buhimschi C.S., Bhandar V., Hamar B.D., Bahtiyar M.O., Zhao G. et al. Proteomic Profiling of the Amniotic Fluid to Detect Inflammation, Infection, and Neonatal Sepsis // DLoS Med. - 2007. Vol. 4, N 1. P.18.
132. Monroe B.L., Weinberg A.G., Rosenfeld C.R. The