КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З СПАДКОВОЮ АЛЕРГІЧНОЮ СХИЛЬНІСТЮ, КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ : Клинико-лабораторная характеристика ДЕТЕЙ наследственной аллергической предрасположенностью, коррекция нарушений

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

на правах рукопису

ЛЕВАДНА ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 616 056.3 053.2 08:[ 612.015.31 + 612.017.1

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З СПАДКОВОЮ АЛЕРГІЧНОЮ СХИЛЬНІСТЮ, КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ
14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Тяжка О.В.
Доктор медичних наук, професор

Київ - 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5 РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 12
1.1.Актуальність проблеми алергічної схильності та алергічних захворювань на сучасному етапі 12
1.2. Фактори, що сприяють виникненню і реалізації алергічної
схильності 15
1.3. Роль макроелементів у розвитку алергічної схильності 26
1.4.Стан місцевого та системного імунітету у дітей з алергічною схильністю 30
1.5. Сучасні підходи до запобігання трансформації алергічної схильності в алергічне захворювання 36
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 41
РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖУВАНИХ
ДІТЕЙ 46
3.1. Особливості спадковості та анамнезу обстежуваних
дітей 46
3.2. Спектр сенсибілізації у дітей з алергічною схильністю 53
3.3.Результати клінічного обстеження спостережуваних дітей 57
РОЗДІЛ 4. ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖУВАНИХ
ДІТЕЙ 68
4.1. Показники магнію, фосфору, кальцію та заліза у дітей з спадковою алергічною схильністю 68
4.2.Показники білка, альбумінів та холестерину у спостережених дітей та їх кореляційні взаємозв”язки з показниками
макроелементів 75
4.3. Стан гуморального імунітету у дітей з алергічною схильністю 78
4.4. Оцінка вмісту ІЛ-4 в сироватці крові у дітей з алергічною схильністю, як показника алергічного запалення 81
4.5. Стан місцевого імунітету у дітей з алергічною схильністю 85
4.6. Корелятивні співвідношення між біохімічними та імунологічними показниками у дітей з алергічною схильністю 88
РОЗДІЛ 5. ПРОФІЛАКТИЧНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ЗАХОДИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУВАЛИСЬ ДЛЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ АЛЕРГІЧНОЇ СХИЛЬНОСТІ В
ЗАХВОРЮВАННЯ 94
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ 111
ВИСНОВКИ 125
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 128
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 129

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АД Атопічний дерматит
АС Алергічна схильність
АР Алергічний риніт
БА Бронхіальна астма
ІЛ-4 Інтерлейкін 4
ЛПВЩ Ліпопротеіди високої щільності
МКХ 10 Міжнародна класифікація хвороб 10 перегляду
Mg Магній
Р Фосфор
Са Кальцій
Fe Залізо
Th Т-хелпери
S Ig A Секреторний Ig A
ШКТ Шлунково-кишковий тракт
ШОЕ Швидкість осідання еритроцитів
ПРЗ Профілактично реабілітаційні заходи

ВСТУП
Актуальність теми
Профілактика алергічних захворювань у дітей є надзвичайно актуальною проблемою педіатрії і всієї медицини, зважаючи на широке розповсюдження алергічних захворювань і чітку тенденцію до їх збільшення. В Україні за останні 5 років відмічається тенденція до збільшення частоти алергічних захворювань в 1,5 рази., а саме на БА хворіє майже 5% населення [2, 63, 171]. Серед дітей м. Києва в віці 6-7 років поширеність на БА складає 8,1%, алергічний риніт 5,5%, АД 3,8%, підлітків 13-14 років відповідно 6,1%, 5,6%, 3,9% [1]. В розвинених країнах майже 15-35 % населення страждають на алергічні захворювання, що являє собою велику соціальну та економічну проблему.
Слід зазначити, що приблизно у 36,4% дітей визначається спадкова схильність до алергічних захворювань [178]. За МКХ-10 таких дітей слід відносити до Z.91. в особистому анамнезі наявність факторів ризику некласифікованих в інших рубриках .
Як відомо, розвиток алергічних захворювань визначається особливостями генетично запрограмованої імунної відповіді на антиген під дією різних провокуючих факторів, які призводять до реалізації захворювання [3, 27, 75, 118]. Це пов’язане з готовністю організму певної категорії дітей до розвитку атопічних реакцій і проявляється особливостями функцій різних систем і органів, зокрема, імунної, нервової, ендокринної, шлунково-кишкового тракту, обміну речовин та ін.. У зв’язку з цим наявна у дитини спадкова схильність до атопії реалізується у захворювання під впливом ряду тригерних факторів, серед, яких найчастіше є харчові, побутові, епідермальні. Найчастішими алергічними захворюваннями, які розвиваються у дітей на тлі алергічної схильності є атопічний дерматит, БА, алергічний риніт, кропивниця тощо. Аналіз поширеності атопічного дерматиту серед дитячого населення України за останні десять років у динаміці свідчить про щорічне зростання цієї патології на тлі росту всіх захворювань шкіри, особливо в урбанізованих регіонах України поширеність АД серед дітей складає 5-20% [1, 10, 28, 40, 63, 118, 16, 171, 173]. За даними літератури при наявності схильності до алергії з боку обох батьків алергічні захворювання реалізуються у 81% випадків, а з боку одного із батьків у 56% випадків (Лавриненко О.О., 1999). Ризик розвитку атопії у дитини значно зростає при наявності алергопатології у матері [1,5,6].
На теперішній час не є достатньо з’ясованими шляхи розвитку алергічних захворювань у дітей з алергічною схильністю. Зокрема, не вивчені особливості мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю та при наявності реалізованого алергічного захворювання, залишаються не до кінця з’ясованими окремі механізми імунної відповіді у дітей з алергічною схильністю. Не встановлена чітка межа між готовністю організму дитини до розвитку атопічних реакцій і реалізації їх в захворювання, недостатньо з’ясовані особливості функціонування різних органів і систем, зокрема імунної та обміну речовин. Окрім того суттєвим є своєчасне виявлення і елімінація алергенів, як один із шляхів запобігання формування алергічних захворювань у дітей з алергічною схильністю.
Ймовірно, що для попередження трансформації алергічної схильності в захворювання необхідна розробка реабілітаційних комплексів для корекції порушених функцій вищеназваних систем, які безпосередньо беруть участь у розвитку алергічних захворювань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Представлена роботи „Показники мінерального обміну та особливості імунного статусу у дітей з алергічною схильністю та шляхи корекції виявлених порушень” є фрагментом комплексної наукової роботи кафедри педіатрії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця „Стан реактивності, резистентності та загально-адаптивних і компенсаторних реакцій у дітей з діатезами, недиференційованою дисплазію сполучної тканини на донозологічному стані та при маніфестації у найбільш поширені інфекційні та алергічні захворювання„ (номер держреєстрації 0104V000170). Дисертація виконувалась окремим фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри.
Мета дослідження
Вивчити клініко-лабораторні особливості дітей з спадковою алергічною схильністю і розробити реабілітаційні заходи для запобігання трансформації алергічною схильності в захворювання.
Задачі дослідження
1. Проаналізувати особливості спадковості та індивідуального алергологічного анамнезу дітей з алергічною схильністю.
2. Вивчити в динаміці рівень магнію, кальцію, фосфору в сироватці крові та вивчити кореляційні зв’язки між їх вмістом та імунологічними показниками.
3. Оцінити стан імунної системи, в тому числі місцевого імунітету та проаналізувати спектр сенсибілізації у дітей з алергічною схильністю та при реалізованому алергічному захворюванні атопічний дерматит.
4. Вивчити особливості копрологічного синдрому у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.
5. Розробити реабілітаційні комплекси і визначити їх ефективність для запобігання трансформації алергічної схильності в алергічне захворювання.
Об’єкт дослідження. Діти з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.
Предмет дослідження. Показники мінерального обміну, стан імунної системи, спектр сенсибілізації, копрологічний синдром у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.
Методи дослідження. Анамнестичні, клінічні, інструментальні, лабораторні (імунологічні, алергологічні, біохімічні та мікробіологічні) та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів
У роботі уточнені причини, що сприяють трансформації алергічної схильності в алергічне захворювання у дітей народжених від батьків, хворих на алергічні захворювання. Вперше вивчені показники мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом, виявлені кореляційні взаємозв’язки між імунологічними показниками та показними мінерального обміну. Встановлено, що рівень Ig E зростає прямо пропорційно підвищенню Р та зниженню Mg, що вказує на участь даних катіонів у синтезі Ig E та дозріванні Т-лімфоцитів, а також на участь даних макроелементів в виділенні медіаторів алергічного запалення, що співпадає з даними літератури [Г.Б. Федосеев, А.В. Емельянов, В.А. Гончарова та ін., 1994, А.С. Свінцицькій, 1980]. При цьому нами відмічено, що при зменшенні рівня Mg в сироватці крові у дітей спостерігаються збільшення рівня ІЛ-4, Ig G та Ig E в сироватці крові, встановлено також, що рівень ІЛ-4 зростає прямо пропорційно рівню Са.
Визначені особливості імуноглобулінограми у дітей з алергічною схильністю: характерним проявом дисімуноглобулінемії у дітей з алергічною схильністю є підвищення рівня загального IgE, та IgG і зменшення рівня сироваткового IgA у дітей з реалізованим алергічним захворюванням, як свідчення генетично детермінованих особливостей імунної системи. Вивчений рівень ІЛ-4 у дітей з атопічним дерматитом та з алергічною схильністю: зростання рівня ІЛ-4 передує підвищенню IgE. Встановлено, що ІЛ-4 може бути одним із маркерів реалізації алергічного запалення. Виявлено кореляційні співвідношення між рівнем ІЛ-4 та рівнем загального Ig E у дітей з алергічною схильністю та з атопічним дерматитом і встановлено, що рівень IgE зростає прямопропорційно показнику ІЛ-4. Підтверджена роль дисбіозу кишечнику, ферментативної недостатності травного тракту та порушень місцевого імунітету, як факторів, які сприяють розширенню спектру сенсибілізації у дітей з спадковою алергічою схильністю.
Розроблений комплекс реабілітаційних заходів та доведена його ефективність для запобігання реалізації спадкової алергічної схильності в алергічне захворювання.
Практичне значення отриманих результатів. На основі проведених досліджень доведено, що дітям з спадковою алергічною схильністю для запобігання трансформації схильності в алергічне захворювання необхідно проводити профілактично-реабілітаційні заходи в перші три роки життя у зв”язку з наявністю у них відхилень в мінеральному та імунному статусі, підвищеною сенсибілізацією до харчових чинників, проявами копрологічного синдрому вже з перших місяців життя.
Доведено також, що несприятливий внутрішньоутробний період розвитку (гестози, анемії, респіраторні та інші захворювання матері під час вагітності), особливо в сполученні з раннім штучним або змішаним вигодовуванням, сприяють до більш суттєвих відхилень в мінеральному та імунному статусі дітей з спадковою алергічною схильністю. Запобігання та усунення цих факторів повинно входити до профілактичних заходів для даної категорії дітей. Всім дітям з спадковою алергічною схильністю, окрім гіроалергенного харчування, гіпоалергенного побуту, застосування зволожуючих кремів на ділянки з підвищеною сухістю шкіри, до профілактично-реабілітаційного комплексу необхідно включати за індивідуальними показаннями одно-трьохтижневими курсами двічі-тричі на рік ентеросорбенти, ферментні препарати та пробіотики, мембраностабілізатори і препарати магнію у віковому дозуванні.
На основі проведених досліджень рекомендовано визначення спектру сенсибілізації дітей зі спадковою алергічною схильністю не менше двох разів на рік та постійне ретельне ведення харчового щоденника.
На основі результатів розроблений та запатентований „Спосіб корекції порушень мінерального обміну у дітей з алергічним діатезом” (деклараційний патент на корисну модель №27734 2007 р.), який впроваджений в педіатричну практику.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертації впроваджені у практику педіатричного відділення Дорожній клінічній лікарні №1 м. Києва, у роботу дільничних лікарів педіатрів дитячих поліклінік №1 та №2 Дарницького району м. Києва, дитячої поліклініки Дніпровського району м. Києва. Результати дослідження впроваджено в впровадження педіатричної служби Південно-Західної залізниці та в роботу кафедри педіатрії №1 НМУ ім.. О.О. Богомольця.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведене клінічне обстеження, спостереження у динаміці дітей з алергічною схильністю та з атопічним дерматитом. Освоєні біохімічні методики, які було використано при виконанні роботи, зроблено аналіз та статистичну обробку результатів клініко-лабораторних досліджень, оформлено дисертаційний матеріал. В усіх роботах, опублікованих у співавторстві, особисто автору належить підготовка первинних даних, їх інтерпретація, проведення статистичної обробки та підготовка матеріалів до друку.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації повідомлені та обговорені на 66-й студентській конференції (Львів, лютий 2005), Ювілейному (1990-2005) VIII з’їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (2005), міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини” ( Київ, квітень 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Функціональні розлади травлення у дітей раннього віку, їх профілактика та лікування” (Київ, березень 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів, студентів та молодих вчених „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” (Суми, квітень 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю (Тернопіль, квітень 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт, в тому числі 3 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 у матеріалах симпозіумів і конференцій, одержано патент на винахід.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання педіатрії стосовно оптимізації комплексу профілактичних заходів для дітей раннього віку з алергічною схильністю, спрямованих на корекцію клініко-лабораторних порушень у цієї категорії дітей з метою запобігання розвитку алергічних захворювань.
1. У дітей з алергічно обтяженою спадковістю, особливо по лінії матері, за умови дії тригерних факторів на різних етапах розвитку, починаючи з антенатального періоду (патологічний перебіг вагітності, зловживання матір”ю продуктами з високою сенсибілізаційною активністю та призначення їй медикаментозних препаратів на різних термінах вагітності) та раннє штучне або змішане вигодовування дітей і часте призначення їм антибактеріальних медикаментів в перші роки життя, спостерігається клінічна реалізація алергічної схильності в захворювання.
2. У дітей раннього віку найпоширенішою є харчова сенсибілізація (88,8%). З огляду на це реальним шляхом запобігання реалізації алергії в ранньому віці є гіпоалергенне харчування матерів під час вагітності та при годуванні дітей першого року грудним молоком, тривале грудне вигодовування (не менше 1,5 року), застосування гіпоалергенних сумішей при змішаному і штучному вигодовуванні, гіпоалергенне якісно повноцінне харчування дітей перших 3-х років життя.
Водночас має суттєве значення своєчасна профілактика анемії, ГРВІ, раціональне їх лікування та відповідна підготовка до проведення планових профілактичних щеплень.
3. У дітей з алергічним генотипом спостерігається порушення макро- та мікро елементарного гомеостазу: достовірно знижений (р<0,05) рівень Mg в сироватці крові до 0,840±0,01 у дітей з алергічною схильністю і до 0,761±0,01 у дітей з атопічним дерматитом та достовірне підвищення (р<0,05) рівня фосфору в сироватці крові у дітей з алергічною спадковістю на донозологічному етапі 1,61±0,21. Рівень Са у дітей з алергічною схильністю та з реалізованим алергічним захворюванням суттєво не відрізнявся від даних здорових дітей.
4. У дітей з алергічною спадковою схильністю спостерігаються зміни в імунному статусі: підвищення рівнів IgE, IgG та зниження рівня IgА; підвищення рівня загального Ig E в крові сягає в середньому в крові 38,6±15,16 МО/мл вже на першому році життя, підвищення рівня ІЛ-4 вище 15,0 пг/мл в сироватці крові; зниження в назальному секреті s Ig A (0,96±0,27, р<0,005). Підвищення рівня Ig E в сироватці крові зростає прямо пропорційно рівню ІЛ-4. Зростання рівня ІЛ-4 передує підвищенню рівня загального Ig E в сироватці крові у випадках трансформації алергічної схильності в атопічний дерматит, у зв”язку з чим даний показник може використовуватись, як маркер еволюції алергічної схильності в алергічне захворювання.
5. Проведені дослідження виявили прямі кореляційні співвідношення між рівнем P, Ca та рівнем загального Ig E та ІЛ-4 та зворотній кореляційний зв”язок між рівнем Mg та імунологічними показниками і їх динаміку у дітей з алергічною спадковою схильністю, як на донозологічному етапі так і при атопічному дерматиті, що вказує на участь перелічених чинників в усіх фазах алергічного запалення. Зважаючи на це доцільним є проведення корекції макро- та мікро елементарного гомеостазу, перш за все зниженого рівня Mg для запобігання трансформації схильності в захворювання.
6. У дітей з спадковою алергічною схильністю та атопічним дерматитом спостерігається копрологічний синдром у 69 (92,1%) та у 22 (88%) відповідно, пов”язаний з ферментативною недостатністю травної системи та дисбактеріозом кишечника різного ступеня у 53 (70,6%) дітей з алергічною схильністю та у 18 (72%) дітей з атопічним дерматитом. Ці дані свідчать про необхідність корегуючих заходів із застосуванням ферментативної та пробіотичної терапії за індивідуальною схемою.
7. Доведена ефективність залучення препаратів Mg до профілактично-реабілітаційного комплексу, що призводить до суттєвого запобігання розвитку алергічних захворювань у дітей з спадковою алергічною схильністю. У дітей, яким призначалися препарати Mg не відмічено еволюції схильності в алергічне захворювання впродовж спостереження до 3-х років, в той час як у тих дітей, до профілактично-реабілітаційний комплексу, яких не входив Mg, алергічні захворювання розвинулись у 25 % (атопічний дерматит, бронхіальна астма, алергічний риніт).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для впровадження в практику охорони здоров’я рекомендується:
1. При алергічно обтяженій спадковості у дітей для раннього виявлення алергічної схильності у них і високого ризику реалізації атопії рекомендовано визначення рівня ІЛ-4 в сироватці крові.
2. Профілактику трансформації алергічної схильності в захворювання слід починати з антенатального періоду шляхом дотримання вагітною жінкою гіпоалергенної дієти, профілактики ГРВІ і раціонального їх лікування з мінімальним, по можливості, застосування антибактеріальних препаратів, веденням харчового щоденника.
3. Дітям з спадковою алергічною схильністюю при мінімальних проявах алергії доцільно призначати щоквартально до 3-х років комплекс профілактично-реабілітаційних заходів, який включає призначення сорбентів, ферментних препаратів упродовж 2-3 тижнів, препаратів Mg упродовж 3 тижнів, пробіотиків, мембраностабілізаторів впродовж 3-4 тижнів на фоні гіпоалергенної дієти. Для усунення сухості шкіри рекомендовано застосовувати зволожуючі креми після купання.
4. При відсутності проявів алергії у дитини з обтяженою по алергії спадковістю профілактично-реабілітаційні заходи можуть обмежуватись гіпоалергенним харчуванням матері та дитини, тривалим грудним вигодовуванням (не менше 1,5 роки), введенням гіпоалергенних прикормів та проведенням відповідної підготовки до планових профілактичних щепленнь.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. О.И. Ласица Атопический марш у детей перспективы профилактики и прогноза // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2006. - №1(01). С.42-46.
2. Б.М. Пухлик Проблема аллергии в мире и Украине // Новости медицины и фармации. 2005. - №14(174). С.23.
3. Э.Н. Солошенко Атопический дерматит: современное состояние проблемы // Международный медицинский журнал. 2001. - №4. С.57-62.
4. Б.М. Пухлик Елементарна алергологія. Вінниця: Велес. 2002. 148с.
5. Л.Д. Калюжна Атопічний дерматит основна патологія серед алергодерматозів // Нова медицина. 2003. - №1(6). С.38-39.
6. Н.Г. Горовенко, О.І. Ласиця, Л.Д. Калюжна, Л.С. Осипова Методологічний підхід у вирішенні проблеми атопічного дерматиту на сучасному етапі // Астма і алергія. 2002. - №1. С.54-58.
7. В.В. Чоп”як, Г.О. Потьомкіна Фактори, що сприяють формуванню атопічного дерматиту у молодих людей // Новости медицины и фармации. 2004. - №5(145). С.13.
8. Р. Паттерсон, Л. Грэмэр, П. Гринберг Аллергические болезни (диагностика и лечение) Геотар - 2000. 734с.
9. European Allergy White / The UCB institute of Allergy. Meredith S editor/ - Brussels. 1999. - 57p.
10. М.А. Гомберг, А.М. Соловьев, В.А. Аковбян Атопический дерматит ( обзор литературы ) // Русский медицинский журнал. 1999.- С.1328-1335.
11. Т.В. Проценко Атопический дерматит: Руководство для врачей. Донецк: Мединфо - 1998.
12. К.Н. Суворова Атопический дерматит: иммунопатогенез и стратегия терапии // Русский медицинский журнал. 1998. - №6. - С.4-12.
13. Л.Р. Помиткіна Алергічний діатез у дітей (діагностика, клініко-патогенетичні особливості, реабілітація): Автореф. Дис. ... д-ра мед наук: 14.01.10. К.,1996.
14. О.В. Тяжка, Ю.С. П”ятницький Реабілітація дітей з атопічним діатезом // Мистецтво лікування. 2001. - №6. С.12-16.
15. Л.Р. Помиткіна Клінічні аспекти алергічного діатезу у дітей. // Педіатрія, акушерство та гінекологія 1996. -№2. С.11.
16. О.И. Ласица Экссудативно-катаральный диатез у детей. // Журнал практикующего врача 1997. - №5. С.10-12.
17. Л.Р. Помиткіна Про алергічний діатез у дітей. // Педіатрія, акушерство та гінекологія 1988. - №5. С. 12-15.
18. Л. Р. Помиткіна Патогенетичні аспекти алергічного діатезу у дітей. // педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - №3. С.26-28
19. В.А. Ревякина Атопический дерматит у детей: Дис. д-ра мед. Наук. М. - 1993. 262с.
20. Ф.А. Зверькова Болезни кожи детей раннего возраста. - Ст-Петербург. - 1994. 234с.
21. Ю.Е. Вельтищев, Д.В. Стефани Иммунология и иммунопатология детского возраста. М: Медицина. 1996. 384с.
22. Ю.Е. Вельтищев Становление и развитие иммунной системы у детей. Иммунная недостаточность. Иммунодиатезы. Лекция №21. М. 1997.
23. В.Е. Шаробо Практическое значение клинико-иммунологических исследований при атопическом диатезе у детей. // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2002. - №4. С.12-14.
24. А.П. Пигалов Показатели гуморального гомеостаза у новорожденных с токсической эритемой. // Роль аллергически измененной реактивности в детской патологии. Казань. 1985. т. 65. С.69-72.
25. А.В. Кузнецова к генезу токсической эритемы новорожденных как ранней формы пищевой аллергии. // Аллергические заболевания у детей. Тезисы Всесоюзной конференции. 1978. 266-269с.
26. Leung D. Atopic dermatitis: the skin as a window into the pathogenesis of chronik allergic diseases. J All Clin Immunol. 1995 - 96 302p.
27. И.И. Балаболкин, В.Н. Гребенюк Атопический дерматит у детей. М.: Медицина. 1999. 120с.
28. Л.Д. Калюжная Атопический дерматит. Современные вопросы диагностики и лечения. // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2006. - №1(02). С.19-22.
29. Л.В. Кузнецова Атопический дерматит хроническое мультифакторное воспаление кожи. // Здоров”я України. 2001. - №1-2. С.23-25.
30. И.Б. Руденко Роль иммунной системы в развитии и течении дерматологических заболеваний. // Здоров”я України. 2003. - №5. С.73-74.
31. Л.Д. Калюжная Средства наружной терапии атопического дерматита и требования к ним. // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2000.- №1. С.з0-32.
32. В.Г. Коляденко, П.В. Чернышов Топические глюкокортикостероиды: выбор оптимального препарата для лечения атопического дерматита. Новости медицины и фармации. 2006. - №9(191). С.8-9.
33. В.І. Степаненко, К.Є. Іщейкін, П.П. Рижко, І.П. Кайдашев Імуносупресивна терапія при атопічному дерматиті // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2005. - №1. С.19-22.
34. Bos J.D., Sillevis Smitt J.H. Atopic dermatitis // JEADV. 1996. Vol.7. - P.101-114.
35. Н.П. Торопова Атопический дерматит у детей: механизмы патогенеза // Аллергология. 1998. - №3. С. 20-26.
36. С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо, Г.Д. Селисский, М.А. Мороносов, И.Д. Малинина Генетика и атопический дерматит // Вестник дерматологии и венерологии. 1996. - №4. С.33-37.
37. Ely H. Yuman phenotipes; the atopicand seborrheic. - Part II. Cutis. 1997. Vol.59. - P.13-18.
38. Wuthrich B. Epidemiology and natural history of atopic dermatitis. // All Clin Immunol Int. -1996. - Vol.8.- P.77-82.
39. О.І. Ласиця, О.М. Охотнікова Фактори ризику позвитку бронхіальної астми у дітей // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2006. - №1(02). С.36-40.
40. Leung D. Pathogenesis of atopic dermatitis. // J All Clin Immunul. 1999. Vol.104. P.99-108.
41. Larsen F., Holm N., Henningsen K. Atopic dermatitis: a genetic-epidemiologic study in a population-based twin sample. // J Am Acad Der-matol. 1986. Vol.15. P.487-496.
42. Ю.С. Смолкин, А.А. Чебуркин, В.А. Ревякина Механизмы развития атопического дерматита у детей. // Российский вестник перинатологи и педиатрии. 2000. - №3. С.25-29.
43. M. van Hage-Hamsten, M. Wickvart Atopic dermatitis. // Eur J Allergy Clin Immunol. 1998. Vol.45. P.53.
44. Young R.P., Sharp P.A., Lynch J.R. et al. Confirmation of genetic lincage between atopic IgE responses and chromosome 11q13. // J Vtd Genet. - 1992. Vol.26 P.236-238.
45. Cjleman R., Tremath R.S., Harper J.I. Chromosome 11q13 and atopy underlying atopic eczema. // Lancet. 1993. Vol.341. P.1121-1122.
46. Ю.В. Сергеев, Д.К. Новиков, А.В. Караулов, А.Ю. Сергеев Атопический дерматити: гетерогенность клинических форм и разнообразие механизмов патогенеза. // Иммунология. Инфектология. Аллергология. 2001. - №3. С.61-73.
47. Marsh D., Neely J., Breazeal D., et al. Linkage analysis of IL4 and other chomosome 5q31. l markes and total serum IgE concentration. // Science. 1994. Vol.264. P.1152-1156.
48. О.В. Тяжка Аномалії конституції (діатези) у дітей, сучасні уявлення про патогенетичні механізми, прояви, реабілітацію // Мистецтво лікування. 2003. - №3. - С.24-28.
49. Диатезы. Medzone.ru. Медицинская помощь. Архив статей. 5с.
50. О.А. Синявская, Н.П. Торопова Аллергический диатез основа формирования поражения кожи у детей // Органная и иммунная патология при дерматозах. (Сборник научных трудов). Свердловск. 1986. - 135-136с.
51. Н.П. Торопова, О.А. Синявская Экзема и нейродермит у детей. Екатеринбург. 1993. 446с.
52. В.Д. Сурков, В.Н. Левмн, Н.Л. Черная и др. К патогенезу эксудативно-катарального диатеза у детей грудного возраста. // Bопросы охраны материнства и детства. 1988. - т.33. - №9. - С.38-40.
53. Г.А. Калюжин, М.П. Врублевская Значение аллергического (экссудативного) диатеза в заболеваемости детей первого года жизни. // Oбъединенная научно-практическая конференция детских врачей и акушер-гинекологов Латвийской ССP (тезисы докладов). 1977. 205-207с.
54. А.В. Хамадулина К етиологии аллергии у детей раннего возраста // Аллергические заболевания у детей. Тезисы Всесоюзной конференции. 1978. 288-289с.
55. Chan S.c., Briwn M.A. et al. Abnormal IL4 gene expression by atopic dermatitis T-limphocytes is reflected on altered nuclear protein interfunction with IL-4 transcriptational regulatory element // J. Invest. Derm. 1996. Vol.106,№5. P.1131-1136.
56. Ricci G., Patrizi A., Specchia F., Menna I., Bottau P., D”Angelo V., Masi M. Atopic dermatitis and level of house dust mites: Preliminary data // Ann Dermatol Venerol. 1997. - Vol.9. P.165.
57. Silny W., Czarnecka-Operacz M., Siatecka D., Piotrowski M., Silny P. Antigen specific immunoglobulin E plant pollens in the plasma of patients with atopic dermatitis // Ann Dermatol Venerol. 1997. - Vol.1. P.167.
58. Salvi S.S., Frew A., Holgate S. Is diesel exhaust a cause for increasing allergies // Clin Exp Allergy. 1999. Vol. 29. - P. 4-8
59. P. Nafstad, J. Kongerud, J.J. Jaakkola Tre role of passiv amoking in tre development of bronchial obstruction during tre fist 2 years of life // Epidemiology. 1997. Vol. 8. P. 293-297.
60. Гомберг М.А., Соловьев А.М., Аковбян В.А. Атопический дерматит (обзор литературы) // Рус. Мед. Журн. 1998. - №20. С. 1328-1335.
61. Воронцов И.М., Маталыгина О.А. Болезни, связанные с пищевой сенсибилизацией у детей. Л.:Медицина, 1998. 272с.
62. Диатезы у детей. О.И. Ласица, В.М. Сидельников. К., «Здоровье». 1991. 120с.
63. Б.М. Пухлик. Актуальні проблеми алергології в Україні // Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. 2006. - № 1 (01). С.10-12
64. Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы (Global Initiative for Astma, пересмотр 2002 г.) / Пер. с англ. М.: Атмосфера, 2002. -160с.
65. Суліма О.Г. Сучасні аспекти профілактики, діагностики, лікування гіпоксії плода і асфіксії новонародженого // Нова медицина. 2002. -№1. С. 21-26.
66. Вікторов О.П. Фармакокінетика і фармакодинаміка ліків у системі „мати-плід” // Нова медицина. 2002. - №4. - С.54-58.
67. Погомоний Н.Н., Святкина О.Б., Мишина Т.Г. Лейкотриены пуповинной крови как маркеры внутриутробной сенсибилизации и развития аллергических реакций на первом году жизни // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2001. №6. С.28-34.
68. Кузнецов Н.П., Торопова Н.П., Синявская О.А. Синдром эндогенной интоксикации при инвалидизирующих формах аллергодерматозов у детей, методы терапевтической коррекции: Метод. Реком. Екатеринбург, 1997. - 32с.
69. Б.М. Пухлик Диагностика аллергических заболеваний. Аллергены // Новости медицины и фармации . 2005. - №17 (177). С.7-8.
70. A. Host, D. Halken, Y.P. Jacobsen et al.Clinical couse of cow”s milk protein allergy / intolerance and atopic disease in childhool // Pediatr Allergy Immunol. 2000. - Vol. 13 (Suppl. 15). P. 23-28.
71. M. Wickman, I. Kull, G. Pershagen, S.L. Nordvall Tre BAMSE Project presentation of a prospective longitudinal birth cohort study // Pediatr Allergy Immunol. 2002. -Vol. 13 (Suppl.) 15). P. 11-13.
72. Ласица О.И., Ласица Т.С., Бронхиальная астма в практике семейного врача: Монография. К.: ЗАО «Атлант UMS», 2001. 263с.
73. Ласиця О.І., Ласиця Т.С., Недельска С.М. Алергологія дитячого віку: Навчальний посібник. К.: Книга-плюс, 2004. 367с.
74. Sicherer S.H., Samhson H.A. Food hypersensitivity and atopic dermatitis, pathophysiology, diagnosis, and management // J All Clin Immunol 1999. Vol.104 P.114-122.
75. Балаболкин И.И. Пищеавя аллергия у детей // Аллергология. 1999. - №1. С.12-18.
76. Leung D.Y.M., Bock A. Food allergy // Medical scientific update. 1992. Vol. 10 (7). P. 1024-1028/
77. Ситкевич А.Е., Казеко А.Г. Профилактика и лечение аллергических заболеваний у детей. Казань: Изд-во Казанского университета, 1990. 320с.
78. Adinoff A.D., Tellez P., Clark R.A.F. Atopic dermatitis and aeroallergen contact sensitivity // J All Clin Immunol. 1988. Vol.81. P.42-736.
79. Broger A., Faergemann J., Johanson S. et al.Pityrosporon ovale and atopic dermatitis in children and young adults // Acta Derm Venereol (Stockh). 1992. Vol.72. P.187-192.
80. Savolainen J., Lamminuausta K. Kalimo K. et al. Candida albicans and atopic dermatitis // Clin Exp Allergy. 1993. Vol.23. P,332-339.
81. Н.П. Торопова, О.А. Синявская Экзема и нейродермит у детей. Екатеринбург. 1993. 446с.
82. Л.Р. Помиткіна Алергічні діатези у дітей. // Автореф. дис. Д-ра м.н., НМУ ім. О.О. Богомольця. 1996.- 31с.
83. О.А. Синявская, А.М. Градинаров Роль «факторов риска» в генезе клинических проявлений аллергического диатеза у детей // Вопросы патогенеза и лечения некоторых кожных болезней. 1997. вып. 13. с.128-133.
84. Торопова Н.П., Синявская О.А., Градинаров А.М. Тяжелые (инвалидизирующие) формы атопического дерматита у детей. Методы медико-социальной реабилитации // Российский медицинский журнал. 1998. Т.5. -№11. С.119-131.
85. Короткий Н.Г., Соловьев А.М., Аковбян В.Н. Атопический дерматит // Русский медицинский журнал. 1998. Т.6. - №20. С. 1326-1335.
86. Смирнова Г.И. Aллергодерматозы у детей. М.: Медицина, 1998. 300с.
87. Денисов М.Ю., Казачеева Л.Ф., Молокова А.В. Реактивность и функциональное состояние верхних отделов пищеварительного тракта у детей с атопическим дерматитом // Аллергология. 1999. №2. С.7-9.
88. Денисов М.Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатра: Справочное руководство. М.: Изд-во Мокеева, 1999. -296с.
89. Бондар Л.С. Механізми розвитку і патогенетична терапія харчової алергії у дітей: Автореф. дис...д-ра мед. наук: 14.01.10. К., 1996. 48с.
90. Римарчук Г.В., Полякова С.И. Коррекция панкреатической недостаточности у детей // Русский медицинский журнал. 2000. Т.8, №4. С.179-205.
91. Sixbey J.M. Helm J.P., Bannon R.M., Burks G.A. Wheat alpha-amylase inhibitor: a second route of allergyc sensitization // Journal of Allergy and Clinical Immunology. 1997. Vol.99(2). P. 239-244.
92. Sampson H.A., McCaskill C.C. Food hypersensitivity and atopic dermatitis: Evaluation of 113 patients // J Pediatr. 1985. Vol.107. P.669.
93. Зверьков Ф.А. Болезни кожи у детей. Ст-петербург 1994. c.235.
94. Nassif A., Chan S.C., Storrs F.J. et al. Abnormal akin irritancy in atopic dermatitis and in atopy without dermatitis // Arch Dermatol. 1994. Vol.130 (7). P.1402.
95. Вейн А.М. Вегетативные расстройства. М. 1998. c.740.
96. White A., Home D.J., Varigos G.A. Psychological profile of the atopic eczema patient // Austral J Dermatol. 1990. Vol.31. P.13-16.
97. Casale T.B., Bowman S., Kaliner M. Induction of human cutaneous mast cell degranulation by operates and endogenous opoioid peptides: Evidence for opiate and nonopiate receptor participation // J All Clin Immunol. 1984. Vol.73/ - P.775-781.
98. О.А. Cвітайло Стан системи перикисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у дітей з алергічним діатезом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. - №6. - C.16-18.
99. Н.И. Алхимина. Диатезы у детей. 1989. 29с.
100. Ю.А. Дашо Характеристика динамики аллергического процесса по содержанию електролитов Са в ткани печени и крови. // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. 1974. т.1. с.223-230.
101. М.Ю. Адрианова, И.И. Дементьева, А.Ю. Мальцева Mg и его баланс // Анестезия и реанимация - 1995. - №6. - С.73-75.
102. В.М. Лифшиц, В.И. Сидельникова. Медицинские лабораторные анализы. М., «Триада-Х» - 2002 312с.
103. J. Britton, I. Pavord, K. Richards, A. Wisniewski, A. Knox, S. Lewis, A. Tattersfield, S. Weiss. Dietary magnesium, lung function, wheezing, and airway hyperreactivity in a random adult population sample// The Lancet. 1994. Vol. 344 (8919). Р. 357-362.
104. Л.В. Асмоловская. О содержании Са и Mg в сыворотке крови при различных формах пневмонии у детей. // Материалы ХХХ научной конференции, посвященной 50-летию института. Смоленск. 1970. т.29. с. 14-16.
105. И.С. Святов, А.М.Шилов. Mg природный антагонист Са.// Клиническая медицина. 1996. - № 3. с. 54-56.
106. Н.Т. Гогуев Особенности обмена Mg у больных бронхиальной астмой // Терапевтический архив. 1977. т. 49. - № 12. C.48-50.
107. Машковский М.Д. Лекарственные средства: в 2 т. Т. 14-е изд., перераб., испр. и доп. М.: ООО «Издательство Новая Волна», 2000.- 608с.
108. А.В. Емельянов, Г.Б.Федосеев, В.Л.Эмануэль, Т.М. Синицина, Л.В.Крупчак. Влияние аэрозоля сульфата магния на показатели функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой // Клиническая медицина. 1990. - № 11. С. 31-34.
109. Г.Б. Федосеев, А.В. Емельянов, К.К. Малакаускас, В.А. Гончарова, Т.М. Синицина, М.Д. Дидур, В.Л. Эмануэль, Л.В. Крупчак. Терапевтические возможности сульфата Mg при бронхиальной астме. // Терапевтический архив. 1991. т.63. - № 12. С. 27-29.
110. Г.Б. Федосеев, А.В.Емельянов, В.А.Гончарова, К.К. Малакаускас, В.Л.Эмануэль, Т.М.Синицина. Mg и заболевания легких. // Клиническая медицина. 1994. - № 2. С. 13-17.