ВПЛИВ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ В ДІТЕЙ : ВЛИЯНИЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПРОГРАММЫ НА ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕЧЕНИЯ бронхиальной астмы у детей

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького

На правах рукопису

УСЬКА ВІРА РОМАНІВНА

УДК 612.248-053.2:371]-08-036.8

ВПЛИВ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ В ДІТЕЙ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Беш Леся Василівна
доктор медичних наук, професор

Львів 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ОСВІТНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ (аналітичний огляд літератури)
1.1. Освітні програми для дітей, хворих на бронхіальну астму: методологічні принципи й ефективність 10
1.2. Сучасні підходи до реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму 19
1.3. Вивчення ефективності освітніх програм 25
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика груп дослідження 27
2.2. Характеристика методів дослідження
2.2.1. Клінічні методи 28
2.2.2. Методи оцінювання функції органів зовнішнього дихання 31
2.2.3. Методи анкетування та психологічного тестування 32
2.2.4. Методи статистичної та математичної обробки
результатів 39
РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ, ТА ЇХНІХ ОТОЧУЮЧИХ (БАТЬКІВ І МЕДИКІВ)
3.1. Клінічна характеристика хворих 41
3.2. Методологія комплексної освітньої програми 52
3.3. Аналіз результатів опитування слухачів „астма-школи” 59
РОЗДІЛ 4. РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ, В КОМПЛЕКСІ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
4.1. Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму 67
4.2. Організація психологічної допомоги 79
4.3. Фізична реабілітація дітей, хворих на бронхіальну астму 85
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
5.1. Вплив освітньої програми на перебіг бронхіальної астми та ефективність лікування 92
5.2. Аналіз показників якості життя хворих 101
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 115
ВИСНОВКИ 134
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 136
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 137
ДОДАТКИ
Додаток А 160
Додаток Б 163
Додаток В 164
Додаток Д 165
Додаток Е 166
Додаток Ж 175
Додаток З 188
Додаток И 196

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БА бронхіальна астма
ГКС глюкокортикостероїди
Д дистрес
ЛМДАЦ Львівський міський дитячий алергологічний центр
ЛМДКЛ Львівська міська дитяча клінічна лікарня
ОФВ1 об’єм форсованого видиху за 1с
ПОШвид пікова об’ємна швидкість видиху
С самообмеження
СТА сприйняття тяжкості астми
Тпр базисний темп приросту
ФЗД функція зовнішнього дихання
ФР фізична реабілітація
ЯаЖ якість активного життя
ЯЖ якість життя
ЯпдЖ якість підліткового життя
ЯпЖ якість пасивного життя

ВСТУП

Актуальність теми
Бронхіальна астма є однією з найактуальніших проблем клінічної медицини, оскільки, незважаючи на існуючі превентивні й лікувальні заходи, захворюваність на дану патологію помітно не знижується [69]. Тяжкість перебігу хвороби та небезпека розвитку летальних наслідків спонукають фахівців до пошуку нових способів оптимізації лікувального процесу [28, 33, 88].
Одну з причин часткової ефективності терапевтичних заходів при бронхіальній астмі вчені вбачають у неповному усвідомленні хворими суті захворювання [137], у неприйнятті ними потреби тривалого лікування та, як наслідок цього, в недотриманні рекомендацій лікаря [177, 206]. Виходячи з цієї позиції, провідні алергологи світу впроваджують у практичну педіатрію різнопланові підходи до освітніх програм [68, 152, 204].
Навчальні програми для хворих почали розробляти у провідних клініках Європи й Америки понад 20 років тому. Однак і досі в наукових колах триває дискусія щодо переваг двох основних форм навчання індивідуальної та групової [140, 195]. За оцінками вчених, індивідуальні заняття сприяють забезпеченню тісного контакту між лікарем і пацієнтом [186, 221]. З іншого боку, певні переваги має груповий метод навчання, який більшою мірою впливає на ефективність засвоєння матеріалу [133] та покращує соціальну адаптацію хворих [130].
Європейський досвід застосування освітніх програм доводить, що навчання пацієнтів позитивно впливає на терапевтичний процес. Діючі програми найчастіше передбачають проведення занять в „астма-школі” та позитивно впливають на результати лікування і якість життя хворих [55, 83, 126]. Проте й сьогодні в Україні існує потреба опрацювання комплексної освітньої програми, яка б включала не лише навчання в „астма-школі”, але й передбачала надання психологічної допомоги пацієнтам і їхнім сім’ям та проведення заходів фізичної реабілітації.
Представлена вище ситуація визначила актуальність та мету нашого дослідження, яке покликане полегшити перебіг і підвищити ефективність лікування бронхіальної астми в дітей, а також покращити якість життя хворих шляхом впровадження в педіатричну практику вдосконаленої методики комплексної освітньої програми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри факультетської та шпитальної педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України та є фрагментом теми „Моніторинг вікової розповсюдженості соматичної патології в дітей з метою розробки методів адекватного спостереження, профілактики і лікування” (№держреєстрації 0102U007230). Здобувач є співавтором даної науково-дослідної роботи.
Мета дослідження підвищити ефективність лікування та якість життя дітей, хворих на бронхіальну астму, шляхом застосування комплексної освітньої програми.
Завдання дослідження:
1. Розробити і впровадити комплексну освітню програму для дітей, хворих на бронхіальну астму, та їхніх оточуючих (батьків і медиків) у роботу педіатричного стаціонару.
2. На підставі анкетного опитування оцінити ефективність навчання в „астма-школі”.
3. Вивчити психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму, і запропонувати методи психологічної допомоги.
4. Розробити методику фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму.
5. Проаналізувати вплив запропонованої освітньої програми на перебіг захворювання та ефективність лікування бронхіальної астми.
6. Провести динамічний аналіз показників якості життя дітей, хворих на бронхіальну астму.
Об’єкт дослідження бронхіальна астма в дітей.
Предмет дослідження ефективність лікування та перебіг бронхіальної астми в дітей, психоемоційний статус пацієнта, якість життя хворих.
Методи дослідження: 1)клінічні (вивчення анамнезу життя та захворювання, даних об’єктивного обстеження і катамнестичного спостереження); 2)інструментальні (спірометрія, пікфлоуметрія); 3)специфічна алергодіагностика (скарифікаційні шкірні тести); 4)методи анкетування (анкета базових знань про астму, анкета-запитальник для оцінки якості життя дітей, хворих на бронхіальну астму; 5)психологічне тестування (тести Р.Кеттела, М.Люшера, С.Розенцвейга і Е.Вагнера; проективні тести-малюнки „Три дерева”, „Неіснуюча тварина” і „Людина під дощем”); 6)статистичні (математична обробка електронної бази даних за методом варіаційної статистики з визначенням середньої арифметичної, стандартної похибки, % співвідношення та базисного темпу приросту з аналізом достовірності результатів за рівнем похибки p‹0,05; кореляційний та логістичний регресійний аналіз).
Наукова новизна одержаних результатів
У процесі лікування бронхіальної астми вперше застосовано удосконалену методику комплексної освітньої програми для дітей та їхніх оточуючих (батьків і медиків), яка передбачала не лише навчання в „астма-школі”, але й проведення комплексу заходів фізичної реабілітації та надання індивідуалізованої психологічної допомоги хворим і їхнім сім’ям.
У комплекс фізичної реабілітації включено спеціально розроблений спосіб постурального дренажу та конкретних маніпуляційних втручань (перкусії лікувальної, вібрації, мануального стискання грудної клітки із форсованим видихом, спружинення ребер із покашлюванням, ротації у положенні лежачи на боці, піднімання знизу в положенні лежачи на спині). Обсяг психологічної допомоги пацієнтам і їхнім сім’ям визначався індивідуально на підставі аналізу психоемоційного статусу хворого із застосуванням проективних методик.
Для оцінки ефективності комплексної освітньої програми застосований не лише системний динамічний аналіз показників перебігу хвороби (денних та нічних симптомів, нічних пробуджень через астму, частоти загострень, госпіталізацій та екстрених звернень за медичною допомогою, кількості пропущених днів навчання у школі/дитсадку), функціональних показників (ОФВ1 і ПОШвид), але й аналіз якості життя хворих і дотримання ними схеми призначеної базисної терапії.
Практичне значення одержаних результатів
Упровадження комплексної освітньої програми в роботу педіатричного стаціонару дозволило підвищити ефективність лікування бронхіальної астми.
Надання психологічної допомоги сприяло розрішенню внутрішнього конфлікту пацієнта й налагодженню міжособових стосунків у родині та школі.
Застосування комплексної освітньої програми дозволило покращити якість життя дітей, хворих на бронхіальну астму, сприяло налагодженню співпраці між усіма учасниками лікувального процесу.
Основні засади та структурні елементи освітньої програми висвітлені в інформаційному листі „Методика комплексної освітньої програми для дітей, хворих на бронхіальну астму” (Київ, 2002), а особливості реабілітаційних заходів представлені в деклараційному патенті України на корисну модель „Спосіб фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму” (№20040907883).
Методика комплексної освітньої програми та запропонований спосіб фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму, впроваджені в роботу міської дитячої клінічної лікарні м.Львова, Львівської обласної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні, Львівської обласної дитячої клінічної лікарні „ОХМАТДИТ”, Тернопільської обласної комунальної дитячої клінічної лікарні, міської дитячої клінічної лікарні м.Івано-Франківська, Запорізької міської багатопрофільної дитячої лікарні №5.
Особистий внесок здобувача
Дисертаційна робота є особистим дослідженням автора. Здобувач на підставі джерел наукової літератури самостійно проаналізувала сучасний стан вивчення проблеми. Спільно з науковим керівником автор розробила спеціальну методику комплексної освітньої програми та методологію дослідження. Беручи активну участь у реалізації програми, дисертант проводила клінічне обстеження хворих. При цьому вона опанувала ряд методик анкетного опитування, психологічного й алергологічного тестувань, спірометрії та пікфлоуметрії.
Автор створила електронну базу даних, самостійно провела статистичний аналіз результатів дослідження, підготувала ряд наукових праць до друку та доповідей на науково-практичних конференціях.
У публікаціях, виданих у співавторстві, основні ідеї та матеріали дослідження підготовані дисертантом самостійно.
Апробація результатів дисертації
Основні положення та результати дисертаційної роботи оприлюднені на IVнауково-практичній конференції „Алергія. Астма. Клінічна імунологія” (Лодзь, Польща, 2002), Iз’їзді алергологів України (Київ, 2002), IІІз’їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ, 2003), обласній науково-практичній конференції „Дитяча та юнацька психотерапія в Україні: основні напрямки роботи” (Львів, 2003), Міжнародній конференції „Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище” (Чернівці, 2004).
Публікації

На основі матеріалів дисертації опубліковано 10 наукових праць, з них: 4 статті у фахових виданнях, які входять до переліку видань ВАК, 5 тез у матеріалах з’їздів та конференцій, 1 деклараційний патент України на корисну модель. Виданий інформаційний лист.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії підвищення ефективності лікування бронхіальної астми в дітей шляхом застосування комплексної освітньої програми.
1. Освітня програма для дітей, хворих на бронхіальну астму, повинна здійснюватися за комплексною методикою, яка передбачає навчання в „астма-школі”, проведення заходів фізичної реабілітації та організацію психологічної допомоги пацієнтам і їхнім сім’ям.
2. Психоемоційний статус дитини, хворої на бронхіальну астму, характеризується тривожністю (6,3±1,6бали), напруженістю (5,9±2,3бали), схильністю до егоцентризму (5,3±1,4бали) та агресивної поведінки (1,3±3,3бали), зниженим почуттям відповідальності за вчинок (4,6±1,4бали), емоційною залежністю від матері (0,9±0,3бали), здатністю зосереджуватися на хворобі через її болісне сприйняття (0,8±0,3бали).
3. Індивідуалізована психологічна допомога з використанням проективних методик і сімейних бесід дозволила змінити ставлення пацієнта до хвороби та сформувати довірливі стосунки між усіма учасниками лікувального процесу (лікар, хворий, його сім’я).
4. Навчання в „астма школі” дозволило досягти значно вищого рівня обізнаності з питань астми як у батьків, так і в дітей.
5. Участь пацієнтів в освітній програмі сприяла зниженню частоти проявів денних і нічних симптомів бронхіальної астми на 56,3% і 50,0% (р‹0,001).
6. Застосування комплексної освітньої програми дозволило знизити в дітей частоту загострень бронхіальної астми на 38,1% (р‹0,001), невідкладних звернень за медичною допомогою на 54,5% (р‹0,001), госпіталізацій на 54,2% (р‹0,001) та зменшити кількість пропущених днів навчання у школі (дитсадку) через астму на 26,1% (р‹0,001).
7. Дотримання пацієнтами режиму базисної терапії та проведення заходів фізичної реабілітації сприяло покращенню функціональних показників (ОФВ1 збільшився на 16,2%, р‹0,001; ПОШвид підвищилася на 19,4%, р‹0,001) в дітей, хворих на бронхіальну астму.
8. Участь в освітній програмі сприяла покращенню якості життя дітей, хворих на бронхіальну астму: показник якості активного життя підвищився на 57,6% (р‹0,001), пасивного на 51,6% (р‹0,01), підліткового на 52,9% (р‹0,001); сприйняття тяжкості астми покращилося на 47,1% (р‹0,001); показники самообмежень і дистресу знизилися відповідно на 42,4% (р‹0,001) і 39,5% (р‹0,001).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У роботі дитячих лікувальних закладів рекомендується застосовувати комплексну освітню програму для хворих на бронхіальну астму та їхніх оточуючих, яка повинна включати:
· групові заняття в „астма-школі” для дітей (ігри, практичні тренінги, перегляд відеофільмів) та батьків (лекції, практичні тренінги, заняття з фізичної реабілітації, перегляд відеофільмів);
· навчальні цикли для медиків (лекції, семінари, дискусії, практичні заняття, перегляд відеофільмів);
· зустрічі в „астма-клубі” для батьків, які навчалися в „астма-школі” („круглі столи”, диспути);
· індивідуальні заняття з психологом для дітей (проективні методики) і батьків (сімейні бесіди, консультації).
2. Заняття в „астма-школі” слід проводити циклами: для дітей 34 рази на рік (для підлітків лекції та практичні тренінги, для молодших дітей ігрові заняття), для батьків 2 рази на рік. Кожний навчальний цикл повинен включати 10 тематичних занять для дітей і 13 для батьків.
3. Заняття з психологом слід рекомендувати пацієнтам, у яких яскраво виражені тривожність, напруженість, агресивність поведінки та схильність зосереджуватися на хворобі через її болісне сприйняття.
4. У комплекс освітньої програми слід включати заняття з фізичної реабілітації, які передбачають оволодіння методами дихальної гімнастики, лікувальної фізкультури, постурального дренажу та конкретних маніпуляційних втручань (перкусії, вібрації, мануального стискання грудної клітки із форсованим видихом, спружинення ребер із покашлюванням, ротації у положенні лежачи на боці, піднімання знизу в положенні лежачи на спині).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Альтернативность и ассоциативность приспособительных реакций организма здорового человека и больных бронхиальной астмой / А.М.Земсков, В.М.Земсков, М.А.Луцкий и др. // Успехи современ. биологии. 2005. Т.125, №3. С.239246.
2. АнтипенкоН. Астма-центр пробивает себе дорогу // Мед. газета. 2001. №44. С.56.
3. АнтонюкА.Ф. Мы знаем как жить с астмой // Астма и аллергия. 2004. №2. С.2223.
4. АпанасенкоГ.Л. Физическое развитие детей и подростков. К.: Здоров’я, 1995. 80с.
5. АрабскаяЛ.П., CмирноваЕ.А. К вопросу о современных методах лечения бронхиальной астмы у детей // Астма та алергія. 2003. №4. С.4246.
6. АхмєдовТ.І. Психологічні аспекти бронхіальної астми: системний підхід // Пробл. мед. науки та освіти. 2001. №3. С.6065.
7. БалаболкинИ.И. Проблемы профилактики аллергических заболеваний у детей // Педиатрия. 2003. №6. С.14.
8. БаранзаеваД.Ч. Эффективность коррекции психологических нарушений в комплексе терапии бронхиальной астмы у детей, обучающихся в астма-школе: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.09 / Воронежская гос. мед. акад. им.Н.Н.Бурденко. Воронеж, 2003. 25с.
9. БарановА.А., ШеплягинаЛ.А. Физиология роста и развития детей и подростков (теоретические и клинические вопросы). М., 2000. С.261263.
10. БелевскийА.С. Бронхиальная астма: образовательные программы для больных как составная часть лечения: Автор. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.43 / НИИ пульмонологии. М., 2000. 23с.
11. БелевскийА.С., МещеряковаН.Н. Сравнительная характеристика изменений кооперативности и качества жизни больных бронхиальной астмой при использовании различных способов доставки дозированных аэрозолей // Пульмонология. 2003. №1. С.4248.
12. БешЛ.В. Бронхіальна астма у дитини (Посібник для батьків). Львів, 2003. 32с.
13. БешЛ.В. Бронхіальна астма у підлітків. Львів, 1998. 176с.
14. БешЛ.В. Досвід організації і роботи астма-школи у м.Львові // Вісн. пробл. біології і медицини. 1999. №6. С.115117.
15. БешЛ.В. Якщо у вашої дитини бронхіальна астма. Львів, 1998. 36с.
16. БойкоМ.Г., ЖабоТ.М., БойкоД.М. Сучасні напрямки реабілітації хворих на хронічні обструктивні захворювання легень та бронхіальну астму // Вісн. наук. досліджень. 2005. №3. С.1315.
17. БримкуловН.Н., СулаймановШ.А. Влияние обучающих программ на качество жизни детей, больных бронхиальной астмой // Рос. педиатр. журн. 2001. №5. С.1922.
18. Бронхиальная астма / Под ред. А.Г.Чучалина. М., 1997. Т.2. С.160182.
19. Бронхиальная астма у детей / Под ред. С.Ю.Каганова. М.: Медицина, 1999. 366с.
20. Бронхіальна астма не вирок: повний контроль над астмою реальність (редколегія) // Соврем. педиатрия. 2005. №1(6). С.225230.
21. БудневскийА.В. Оптимизация терапии бронхиальной астмы: психосоматические аспекты // Систем. анализ и управление в биомед. системах. 2005. Т.4, №2. С.155158.
22. БурлачукЛ.Ф., МорозовС.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: ПитерКом, 1999. С.20310.
23. БушуеваН.А. Влияние медико-социальных факторов, режима лечения и обучения на кооперативность больных бронхиальной астмой: Автореф. дис.... канд. мед. наук: 14.00.43 / НИИ пульмонологии МЗРФ. М., 2000. 20с.
24. Вивчення поширеності бронхіальної астми та інших алергічних захворювань у дітей у східному регіоні України (Харків. обл.), удосконалення діагностики та лікування згідно з програмою ISAAC та міжнародним консенсусом з бронхіальної астми / А.І.Кожем’яка, В.О.Фяклін, В.А.Огнєв та ін. // Врачебн. практика. 2002. №5. С.2027.
25. ВикулинаИ.Н. Оценка эффективности астма-школы по критерию частоты обострений бронхиальной астмы // Аллергология. 2001. №3. С.1217.
26. ВикулинаИ.Н., ДобряковИ.В., КрасильниковА.М. Эффективность обу-чения в педиатрической астма-школе, психологические особенности и отношение к болезни детей и их родителей // Аллергология. 2002. №3. С.2329.
27. Влияние „BRITTLE” бронхиальной астмы на качество жизни больных / Ф.М.Ханова, Н.И. Ильина, Н.Ю.Сенкевич и др. // Аллергология. 2002. №4. С.48.
28. Всемирная организация по аллергии: руководство по профилактике аллергии и астмы / Под ред. JohanssonS. // Аллергология и иммунология. 2005. Том6, №1. С.8191.
29. ГаркаловК.А., БелевскийА.С. Медико-социальное значение обучения больных бронхиальной астмой // Пульмонология. 1996. №4. С.2833.
30. ГашиноваЕ.Ю. Клиническая эффективность использования психотерапии в лечении бронхиальной астмы и хронического обструктивного бронхита // Укр. пульмонол. журн. 2002. №3. С.1214.
31. ГеппеН.А. Современные представления о бронхиальной астме у детей и принципах её терапии // Мед. помощь. 2001. №3. С.1922.
32. ГеппеН.А., ГребеневаИ.В., КарпушкинаА.В. Роль астма-школы в комплексе лечебно-терапевтических мероприятий у детей с бронхиальной астмой // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 2000. №5. С.2934.
33. ГеппеН.А., КолосоваН.Г. Современная стратегия лечения детей с бронхиальной астмой // Пульмонология. 2006. №3. С.113118.
34. Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы / Под ред. академика РАМН А.Г.Чучалина. М.: Атмосфера, 2002. С.3160.
35. ГнездиловаЕ.В. Опыт работы „школы” для больных с хроническим обструктивными бронхитом // Клинич. медицина. 2002. №12. С.5760.
36. ГончарукС.В. К вопросу о систематизации сочетанного назначения лечебных физических факторов и лекарственных препаратов базисной терапии в восстановительном лечении детей с бронхиальной астмой // Вестн. физиотерапии и курортологии. 2004. Т.10, №2. С.5456.
37. ГончарукС.Ф. Проблеми організації відновного лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, в Україні й основні напрямки їх розв’язання // Одес. мед. журн. 2003. №1. C.4547.
38. ГорошковО.В. Внутрішня картина хвороби і образ власного „я” у дітей з бронхіальною астмою // Укр. вісн. психоневрології. 2002. Т.10, №2. С.161163.
39. ГорошковО.В. Клінічне значення психоемоційних та психосоціальних факторів при бронхіальній астмі у дітей: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.10 / Нац. мед. ун-т ім. О.Богомольця. К., 2004. 21с.
40. ГорошковО.В. Психоемоційні та психосоціальні порушення у дітей, хворих на бронхіальну астму // Одес. мед. журн. 2001. №5. С.5254.
41. ГубачёвЮ.М., СтабровскийЕ.М. Клинико-физиологические основы психо-соматических соотношений. М., 1981. С.721.
42. ДемчишинА.А., МухинВ.Н., МозолаР.С. Спортивные и подвижные игры в физическом воспитании детей и подростков. К.: Здоров’я, 1989. 168с.
43. Динамика показателей качества жизни у больных хроническим бронхитом в процессе лечения / С.В.Ловнукий, А.А.Новик, В.И.Трофимов и др. // Пульмонология. 2002. №5. С.2528.
44. Діяльність „Астма-школи” в науково-практичному об’єднанні „Реабілітація” та використання сучасних діагностично-лікувальних методів у відновлюваному лікуванні хворих / І.С.Лемко, Т.А.Александрович, О.І.Лемко, В.МТурлик // Наук. вісн. Ужгородського ун-ту. Ужгород, 2002. Вип.18. С.9294.
45. ЕлисеевО.П. Конструктивная типология и психодиагностика личности / Под ред. В.Н.Панферова. Псков: Издат. Псковской обл. ИУУ, 1994. С.211221.
46. ЄфімоваС.В., БешЛ.В. Помилки в діагностиці бронхіальної астми у дітей раннього віку // Актуальні питання педіатрії і дитячої хірургії: Тези доп. наук.-практ. конф., присвяченої 10-річчю Львівської міської дитячої клінічної лікарні. Львів, 2003. С.4446.
47. ЗаковряшинМ.С. Некоторые особенности психического статуса детей с бронхиальной астмой // Рос. педиатр. журн. 2003. №1. С.5253.
48. ЗамотаевИ.П., РожновВ.Е. Роль психотерапии в лечении бронхиальной астмы с учетом „внутренней картины болезни” // Терапевт. архив. 1983. № 2. С.3436.
49. ИвановаН.А. Психологические нарушения у детей, больных бронхиальной астмой // Вопр. охраны материнства и детства. 1989. №2. С.5761.
50. ИзмайловА. Качество жизни и бронхиальная астма // Астма и аллергия. 2003. №4. С.1011.
51. КабановМ.М., ЛичкоА.Е., СмирновВ.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. Л., 1983. С.1723.
52. КатоликГ.В., ДмитришинО.О. Бронхіальна астма як несвідома спроба розв’язання внутрішнього конфлікту (на матеріалах досліджень дітей-астматиків) // Форум психіатрії і психотерапії. 2003. Т.4. С.6172.
53. Качество жизни больных нестабильной бронхиальной астмой: влияние комбинированной терапии / Ф.М.Ханова, Н.И.Ильина, Н.Ю.Сенкевич и др. // Пульмонология. 2002. №5. С.7681.
54. Качество жизни больных хроническими обструктивными болезнями легких / Г.Б.Гурылева, А.А.Визель, Л.В.Хузиева, А.Э.Самерханова // Мед. помощь. 2002. №4. С.1315.
55. Качество жизни детей, страдающих бронхиальной астмой / Л.Н.Боярская, Н.В.Кизима, И.В.Попова и др. // Вестн. физиотерапии и курортологии. 2003. №3. С.118119.
56. Качество жизни как критерий эффективности гидрокинезотерапии и образовательных программ для подростков с бронхиальной астмой / Т.Н.Суровенко, А.В.Ящук, В.А.Мирошниченко, С.Н.Ежов // Педиатрия. 2003. №5. С.2426.
57. Качество жизни при бронхиальной астме: методы оценки в педиатрической практике / В.И.Петров, И.В.Смоленов, С.С.Медведева, Н.А.Смирнов // Рос. педиатр. журн. 1998. №4. С.1621.
58. КизимаН.В. Оцінка якості життя дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму // Перинатологія та педіатрія. 2003. №1. С.4244.
59. КисловаК.Е. Качество жизни и психологический статус больных бронхиальной астмой в комплексной оценке эффективности ингаляционной стероидной терапии: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.05; 14.00.43 / Смоленская гос. мед. акад. Смоленск, 2003. 22с.
60. КлючеваМ.Г., РывкинА.И., ТроицкаяИ.Н. Типы психосоматических конституций у подростков с бронхиальной астмой // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. 2004. №3. С.2225.
61. КнігавкоВ.Г. Елементи медичної статистики (Лекція1. Загальні поняття) // Укр. радіологічний журн. 2000. №1. С.8991.
62. КоваленкоМ., ПухликБ., МолотковВ. Довідник з диференційної діагностики захворювань органів дихання. К.: Основи, 1995. 278с.
63. Константинович-ЧічірельоТ.В. Показники якості життя хворих на бронхіальну астму за супутніх психоемоційних станів // Укр. пульмонол. журн. 2003. №4. С.2427.
64. КравченкоЛ.Г. Клініко-патогенетичні підходи до комплексних реабілітаційних програм при бронхіальній астмі у дітей // Вісн. морської медицини. 2001. №4. С.3437.
65. КулаковС.А. Основы психосоматики. Санк-П., СПб.: Речь, 2005. 288с.
66. КуттерП. Современный психоанализ. Введение в психологию бессознательных процессов. Санк-П., СПб.: Б.С.К., 1997. С.37387.
67. ЛасицяО.І., ЛасицяТ.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача. К.: ЗАО „Атлант UMS”, 2001. 263с.
68. ЛасицяО.І., ЛасицяТ.С., НедельскаяC.М. Алергологія дитячого віку: Навч.-метод. посібник. К.: Книга плюс, 2004. 367с.
69. ЛасицяО.І., ОхотніковаО.М., КурашоваО.М. Сучасні аспекти бронхіальної астми дитячого віку // Астма та алергія. 2002. №1. С.4449.
70. ЛебедеваТ.М. Ефективність впливу самоконтролю на перебіг бронхіальної астми після навчання в „астма-школі” з використанням пікфлоуметрії // Науковий світ. 2006. №5. С.2728.
71. ЛещенкоИ.В., КузнецоваЕ.И., МедведскийЕ.А. О психологических особенностях больных бронхиальной астмой во время длительной базисной терапии и занятий в „Астма-школе” // Терапевт. архив. 1999. №3. С.1921.
72. Лучшие психологические тесты для профотбора и проф. ориентации: Описание и руководство к использованию / Отв. ред. А.Ф.Кудряшов. Петрозаводск: Петроком, 1992. 344с.
73. МакароваИ.В. Оптимизация ингаляционной терапии у больных бронхи-альной астмой / Лечеб. дело. 2004. №3. С.7579.
74. МакаровичА.Э. Заболевания органов дыхания. Минск: Высшая школа, 2000. 363с.
75. МанченкоН.Ю. Динаміка невербальної поведінки у дітей, хворих на бронхіальну астму, в процесі ступеневої терапії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. №3. С.1922.
76. Методы исследования функции легких / М.В.Гасс, В.С.Соколова, А.Б.Климанов, Е.Ю.Соколова // Биомед. технологии и радиоелектроника. 2005. №1/2. С.1720.
77. НедельскаяС.М. Сфера міжособових внутрішньо-сімейних стосунків дітей, хворих на бронхіальну астму // Перинатологія та педіатрія. 2003. №4. С.5962.
78. НедельськаС.М., БессікалоТ.Г. Навчання хворих основна частина успішного контролю за бронхіальною астмою // Експеримент. та клініч. фізіологія і біохімія. 2002. №4. С.8488.
79. НемовР.С. Психология: В 3-х кн. Кн.3: Психодиагностика: Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. М.: Владос, 1999. 631с.
80. НепомнящаяН.И. Игра и творчество как форма жизни личности // Развитие личности. 2001. №1. С.623.
81. НикитинА.В., ШароноваЮ.А., ЛатынинО.А. Достижение контроля за бронхиальной астмой средней степени тяжести на фоне стандартных схем в комбинации с психотерапией // Журн. теоретич. и практич. медицины. 2005. Т.3, №3. С.252258.
82. ОгнєвВ.А. Міжнародне дослідження астми та алергії „ISAAC”: поширеність і тяжкість проявів екземи в популяції дітей регіону // Медицина сегодня и завтра. 2000. №2. С.145149.
83. ОгнєвВ.А. Нові технології в медицині: якість життя дітей, хворих на бронхіальну астму // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. 2001. №4. С.2024.
84. ОгородоваЛ.М., КобяковаО.С. „АСТ” новый инструмент для контроля над бронхиальной астмой // Аллергология. 2005. №2. С.5054.
85. Опыт обучения детей, страдающих бронхиальной астмой, в астма-школе / Ю.В.Pябухин, Е.В.Плутенко, Н.К.Кладницкая, Г.С.Дехнич // Рос. педиатр. журн. 2000. №3. С.6263.
86. Опыт работы астма-школы на базе респираторно-восстановительного центра городской больницы / Е.Ф.Дорофеева, В.В.Ракиская, Ю.А. Татьянин, С.П.Ананьева // 6-й Нац. конгресс по болезням органов дыхания: Сб. резюме. Новосибирск, 1996. С.130.
87. Опыт роботы астма-школы в педиатрической практике / В.А.Ревякина, И.И.Балаболкин, Л.С.Намазова и др. // 5-й Нац. конгресс по болезням органов дыхания: Сб. резюме. М., 1995. С.848.
88. ОхотніковаО.М. Алергійний „марш” у дітей актуальна проблема сучасності // Журн. практич. лікаря. 2006. №4. С.310.
89. ПерцеваТ.О., БотвинниковаЛ.А. Влияние образовательных программ на качество жизни больных бронхиальной астмой // Укр. терапевт. журн. 2001. Т.3, №2. С.6567.
90. ПерцеваТ.О., ПанинаС.С., ГондуленкоН.О. Результати проведення реабілітаційних заходів у хворих та інвалідів унаслідок бронхіальної астми // Укр. пульмонол. журн. 2004. №1. С.1115.
91. ПерцеваТ.О., ПанинаС.С., ГондуленкоН.О. Якість життя та фактори, що впливають на неї у хворих та інвалідів унаслідок бронхіальної астми // Астма та алергія. 2005. №1. С.6568.
92. ПилипенкоМ.Т. Елементи медичної статистики (Лекція4: Аналіз якісної варіації) // Укр. радіологічний журн. 2000. №4. С.387391.
93. ПлатоновК.К. Личностный подход в понимании психологических взаимоотношений // Роль психического фактора в происхождении, течении и лечении соматических болезней: Тез. докл. науч. конф. рос. общества психиатров. М., 1992. С.4755.
94. ПобеденнаГ.П. Досвід роботи астма-школи в Луганській області // Клініч. та експеримент. патологія. 2005. Т.4, №3. С.119121.
95. ПрагинВ.В., МуратовГ.Р., СенатороваА.С. Астма-клуб эффективная форма контроля бронхиальной астмы у детей // Врач. практика. 2006. №5. С.1316.
96. ПрагинГ.Н. Роль образовательных программ для больных бронхиальной астмой // Педиатрия. 1999. №4. С.8790.
97. Практическая психодиагностика (Методики и тесты): Учеб. пособие. Самара: Издат. Дом „Бахрах”, 1997. С.92109.
98. Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей: Наказ МОЗ України №767 від 27 грудня 2005р. 19 с.
99. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б.Д.Карвасарского. Санк-П., СПб.: Питер, 1999. 743с.
100. РадзіневськаЄ.Б. Елементи медичної статистики // Укр. радіологічний журн. 2001. №1. С.95100.
101. РебровА.П. Особенности психики больных бронхиальной астмой // Рос. мед. журн. 2003. №1. С.2326.
102. РебровА.П., КаролиН.А. Особенности психологического статуса больных бронхиальной астмой // Аллергология. 2002. &n