ОСОБЛИВОСТІ НЕЙРОВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЕНУРЕЗ : ОСОБЕННОСТИ нейровегетативных расстройств у ДЕТЕЙ больных на ЭНУРЕЗ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. акад. О.О. Богомольця

На правах рукопису

КЛЕЦЬ ТЕТЯНА ДМИТРІВНА

УДК 616.62-008.222-053.2:612.8

ОСОБЛИВОСТІ НЕЙРОВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАДІВ
У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЕНУРЕЗ

14.01.10 Педіатрія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
Доктор медичних наук,
професор В.Г. Майданник

Київ - 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ КОРОЧЕНЬ_________________________________4

ВСТУП__________________________________________________________6

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ__________________________________13

1.1 Енурез як проблема клінічної педіатрії____________________________13
1.2 Стан вегетативного гомеостазу та центральної нервової системи у дітей, хворих на енурез _________________________________________________26
1.3 Клінічне значення холтерівського моніторування в педіатричній практиці_________________________________________________________32

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Методи клініко інструментального обстеження дітей______________39
2.2 Загальна клінічна характеристика обстежених хворих_______________ 51

РОЗДІЛ 3. ВЕГЕТАТИВНИЙ ГОМЕОСТАЗ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЕНУРЕЗ
3.1 Особливості функціонального стану вегетативної нервової системи у дітей, хворих на енурез____________________________________________72
3.2 Особливості показників викликаних симпатичних шкірних потенціалів
у дітей, хворих на енурез __________________________________________82
3.3 Стан вегетативної нервової системи у хворих на енурез дітей з соціально несприятливого середовища ________________________________________91

РОЗДІЛ 4. СТАН ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ЕНУРЕЗ
4.1 Особливості психічного статусу у дітей, хворих на енурез____________98
4.2 Стан біоелектричної активності головного мозку у дітей, хворих на енурез__________________________________________________________105
4.3 Стан центральної нервової системи при енурезі у дітей з соціально несприятливого середовища_______________________________________122
4.4 Особливості внутрішньосімейних стосунків при енурезі у дітей______128

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ДІАГНОСТИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ХОЛТЕРІВСЬКОГО МОНІТОРУВАННЯ ПРИ ЕНУРЕЗІ У ДІТЕЙ_________________________________________________________133

РОЗДІЛ 6. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ_________________________________________________144

ВИСНОВКИ____________________________________________________171

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ__________________________________173

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ_________________________________________174

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,
СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ ВИМІРУ ТА ТЕРМІНІВ:

АМо

- амплітуда моди

АПМ

- адаптаційно-пристосувальні механізми

АСТ

- асимпатикотонія

АТ

- артеріальний тиск

ВВД

- вегетовісцеральна дисфункція

ВВТ

- вихідний вегетативний тонус

ВД

- вегетативна дисфункція

ВНС

- вегетативна нервова система

ВПР

- вегетативний показник ритму

ВСД

- вегетосудинна дисфункція

ВСР

- варіабельність серцевого ритму

ВСШП

- викликані симпатичні шкірні потенціали

ГСТ

- гіперсимпатикотонія

ДЖВШ

- дискінезія жовчовивідних шляхів

ЕЕГ

- електроенцефалографія

ЕКГ

- електрокардіографія

ЗКД

- зросто-каудальна дисоціація

ІНБ

- індекс напруження Баєвського

КІГ

- кардіоінтервалографія

КОП

клиноортопроба

МДМ

- мінімальна дисфункція мозку

Мо

- мода

НЦД

- нейроциркуляторна дисфункція

ОБС

- опитувальник батьківського ставлення

ПАПР

- показник адекватності процесів регуляції

ПВН

- пароксизмальна вегетативна недостатність

ПЕП

- перинатальна енцефалопатія

УЗД

- ультразвукове дослідження

ЦНС

- центральна нервова система

ЧЛК

- чашково-лоханковий комплекс

ЧСС

- частота серцевих скорочень

вступ

Актуальність теми. За даними вітчизняних та зарубіжних вчених, поширеність енурезу серед дітей різних вікових груп становить від 10 до 33% [Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.] та може зберігатись у 1-2% дорослих [Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Враховуючи значну поширеність даної патології та важливе соціальне значення [Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.], проблема енурезу і нині залишається надзвичайно актуальною. Крім того, складність даної патології обумовлена тим, що вона знаходиться на межі багатьох галузей теоретичної та практичної медицини, привертаючи увагу лікарів різного фаху: нефрологів, урологів, невропатологів, ендокринологів, психіатрів тощо [Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Проте до цього часу енурез розглядали як однорідну моносимптоматичну патологію [Ошибка! Источник ссылки не найден.], що зумовило відсутність єдиного погляду на патогенетичні механізми його розвитку.
Постійний інтерес до енурезу пов`язаний також з великим соціальним значенням цієї проблеми, бо якість життя цих хворих надзвичайно знижується [Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Діти, хворі на енурез, страждають не лише від хвороби, але й від насмішок дитячого оточення [Ошибка! Источник ссылки не найден.], дорікань та навіть незаслужених покарань батьків [Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.], що поглиблює зміни центральної та вегетативної нервової системи, посилює невротизацію, спричинює зміни в психічному статусі.
Разом з тим роль соціальних факторів при енурезі вивчена недостатньо. Відсутні чіткі дані про вплив на виникнення, частоту та перебіг даної патології несприятливого соціального середовища, негативних внутрішньосімейних стосунків. Не вивчені особливості взаємовідносин між дітьми та батьками в сім'ї дитини, хворої на енурез, адекватна корекція яких сприяла б виліковуванню.
Останнім часом енурез розглядають як одну з форм вегетативної дисфункції [Ошибка! Источник ссылки не найден.], а саме, як прояв вегетовісцеральної дисфункції, проте, немає даних про порівняльний аналіз стану вегетативної нервової системи (ВНС) при енурезі та інших формах вегетативної дисфункції (ВД). Велика кількість скарг вираженого дизвегетативного характеру та недостатня кількість літератури про стан ВНС при енурезі зумовили необхідність комплексного дослідження стану вегетативної регуляції у дітей, хворих на енурез.
Багато дослідників пов'язували виникнення енурезу з ураженням центральної нервової системи (ЦНС) [Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.], однак енурез вивчали як однорідну патологію. Не з'ясовані особливості резидуально-органічного ураження головного мозку при різних формах енурезу у дітей, не вивчені особливості їхнього психічного статусу.
Дослідження стану ВНС у хворих на енурез проводили рідко і вони мали фрагментарний характер [Ошибка! Источник ссылки не найден.,189,Ошибка! Источник ссылки не найден.]. Здебільшого вивчали особливості сну у таких хворих як прояв вегетативної парасомнії [Ошибка! Источник ссылки не найден., Ошибка! Источник ссылки не найден.,Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Наведені дані дають підставу вважати, що урахування особливостей стану ЦНС та ВНС покращить діагностику енурезу та дозволить з'ясувати патогенетичні механізми його розвитку.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри педіатрії №4 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця та є фрагментом комплексної державної бюджетної теми „Розробити та впровадити діагностичні критерії різних клінічних варіантів перебігу вегетативних дисфункцій у дітей” (Державний реєстраційний № 0197U006118).
Мета роботи - удосконалити діагностику енурезу у дітей на основі врахування особливостей стану вегетативної та центральної нервової системи.
Завдання дослідження:
1. Провести комплексне дослідження вегетативного гомеостазу у дітей, хворих на енурез, та виявити його відмінності порівняно з різними формами вегетативних дисфункцій.
2. Оцінити стан центральної нервової системи у дітей, хворих на енурез, порівняно з іншими формами вегетативних дисфункцій.
3. Визначити діагностичні можливості інструментальних методів досліджень (викликаних симпатичних шкірних потенціалів, холтерівського моніторування) при енурезі у дітей.
4. Дослідити вплив соціально несприятливого середовища на перебіг енурезу у дітей.
Об'єкт дослідження різні клінічні форми енурезу та вегетативних дисфункцій.
Предмет дослідження функціональний стан вегетативної та центральної нервової системи у дітей, хворих на енурез, порівняно з різними формами вегетативної дисфункції.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведено комплексне дослідження особливостей нейровегетативних порушень у дітей, хворих на енурез, та їх порівняльний аналіз при різному ступені тяжкості захворювання, а також відмінності порівняно з іншими формами вегетативних дисфункцій, що дозволило визначити патогенетичний механізм розвитку енурезу та рівень ураження регуляції сечовипускання. Вперше встановлено, що енурез у дітей виникає на фоні вегетативної дисфункції, для якої характерно превалювання ваготонії, тоді як інші форми вегетативної дисфункції розвиваються переважно на фоні симпатикотонії (вегетосудинна та нейроциркуляторна дисфункція). При пароксизмальній вегетативній недостатності спостерігається зниження активності як симпатичного, так і парасимпатичного відділів ВНС. Для енурезу характерно зниження, а для вегетативної дисфункції - напруження адаптаційно-пристосувальних можливостей організму. Також було встановлено, що вегетативний гомеостаз у хворих на енурез дітей характеризується гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю, асимпатикотонічним та гіпердіастолічним типами вегетативної забезпеченості. Отже, при енурезі превалює недостатнє вегетативне забезпечення, а при вегетативній дисфункції надмірне. З підвищенням ступеня тяжкості енурезу посилюється ступінь ваготонії та збільшується частота найбільш дизадаптивних варіантів КОП (гіпердіастолічного, асимпатикотонічного та астеносимпатичного).
Вперше у хворих на енурез визначено показники ВСШП у відповідь на дозоване подразнення периферійних нервів та встановлено достовірне скорочення в 1,5 раза латентних періодів і підвищення в 4-5 разів амплітуди показників ВСШП порівняно із здоровими дітьми. Це пов'язано з ірритацією специфічних та неспецифічних активаційних процесів, що супроводжуються зниженням порога деполяризації центральних нейронів, зменшуючи час полісинаптичної передачі, а також з можливим надлишком ацетилхоліну, який скорочує час передачі імпульсу та підтримує у гіперактивному стані парасимпатичний центр сечовипускання. Він гальмує секрецію норадреналіну, що призводить до розслаблення сфінктерів сечового міхура та до нічного нетримання сечі. З'ясовано, що показники ВСШП при енурезі характерні для всіх форм вегетативної дисфункції, що підтверджує єдиний патогенетичний механізм розвитку.
Вперше проведено аналіз параметрів ВСШП залежно від ступеня ураження надсегментарних структур ВНС, встановлених за допомогою ЕЕГ, що дозволило підтвердити провідну роль надсегментарних механізмів у розвитку енурезу у дітей.
Вперше доведено, що енурез розвивається на фоні більш глибокого органічного церебрального дефекту, ніж вегетативна дисфункція, з превалюванням ознак ірритації стовбура головного мозку. При підвищенні ступеня резидуально-органічної недостатності за багатьма показниками (загальномозкові зміни, стовбурова та діенцефальна патологія, підвищена судомна готовність, вогнищева кіркова патологія) збільшується ступінь тяжкості енурезу, що відображає вплив глибини органічного церебрального дефекту на ступінь тяжкості енурезу.
У дітей, хворих на енурез, визначено специфічні особливості психічного статусу: незріла емоційно-вольова сфера, знижений загальний обсяг набутих знань та відомостей, швидке відволікання уваги, збіднена міміка, порушена вимова та спілкування спрощеними фразами, неохайна зовнішність, орієнтація лише в найближчому оточенні. При підвищенні ступеня тяжкості енурезу зміни в психічному статусі стають більш вираженими, що підтверджує більшу глибину церебрального дефекту.
Вперше показано, що комплексна оцінка активності ЦНС за допомогою ЕЕГ та дослідження психоемоційного статусу дозволяють виявити у дітей, хворих на первинний енурез, дизонтогенетичний тип мінімальних дисфункцій мозку, а на вторинний енурез - енцефалопатичний тип.
З'ясовано роль соціальних факторів, несприятливого соціального середовища, особливостей стосунків між дітьми та батьками у виникненні й перебігу енурезу.
Вперше вивчено діагностичні можливості та показано ефективність холтерівського моніторування при енурезі у дітей. Доведено порушення вегетативної регуляції за рахунок напруження надсегментарного рівня регуляції при енурезі у дітей, підвищення парасимпатичної активності ВНС, напруження симпатичних барорефлекторних механізмів регуляції.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень вказують на необхідність використання в комплексному обстеженні дітей, хворих на енурез, КІГ, КОП, ВСШП та холтерівського моніторування з метою покращення діагностики порушень вегетативного гомеостазу.
Запропоновано комплексне дослідження стану ЦНС із визначенням форми мінімальної мозкової дисфункції (ММД), що дозволяє встановити глибину ураження ЦНС.
Встановлено вплив соціально несприятливих умов та внутрішньосімейної ситуації на перебіг енурезу, що свідчить про необхідність включення до терапевтичних схем консультації психолога.
Впроваджено в клінічну практику алгоритм діагностики типу ММД у дітей, хворих на енурез (Деклараційний патент на винахід України № 47290 А „Спосіб діагностики клінічних форм енурезу у дітей”).
Впровадження результатів дослідження в практику. За результатами дисертаційної роботи розроблено методичні рекомендації „Діагностика та лікування енурезу у дітей” (Київ, 2007).
Результати роботи впроваджені в Київському міському центрі вегетативних дисфункцій у дітей, дитячій лікарні №6 Києва, в міських дитячих лікарнях Одеси, Вінниці, Луганська, Донецька. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі педіатрії №4 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено узагальнення спеціальної літератури, визначені основні завдання дослідження, розроблена методологія дослідження. Самостійно проведені клінічні спостереження, анкетні (опитувальник батьківського ставлення, дослідження психічного статусу) та інструментальні (КІГ, КОП, визначення вихідного вегетативного тонусу за Вейном, ВСШП, холтерівське моніторування, ЕЕГ) методи обстеження, статистична обробка та математичний аналіз одержаних даних, формулювання усіх положень та висновків.
Автором науково обґрунтовано практичні рекомендації, впроваджено наукові розробки у діяльність наукових закладів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на X з'їзді педіатрів України „Проблеми педіатрії на сучасному етапі” (13-16 жовтня 1999 р., Київ), науково-практичній конференції «Актуальні питання дитячої нефрології» (Київ, 2000), науково-практичній конференції «Актуальні питання педіатрії» (пам'яті член-кореспондента НАН, АМН України В.М.Сидельникова та до 160-річчя заснування НМУ ім.О.О.Богомольця) (8-9 листопада 2001 р., Київ), Українській науково-практичній конференції «Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків» (Харків, 2001 р.), XI конгресі педіатрів Росії „Актуальные проблемы педиатрии” (6-9 лютого 2007 р., Москва), I IV конгресах педіатрів України.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 працю, з них 11 статей у різних профільних журналах, які входять до переліку ВАК України, та 10 - у збірниках наукових праць. Одержано патент на винахід «Спосіб діагностики енурезу у дітей” (2002).

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 200 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій та списку цитованої літератури (261 джерело, з яких 107 вітчизняних та російськомовних та 154 - іноземних), що налічує 26 сторінок. Дисертація містить 37 таблиць та 14 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі проведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання - удосконалення діагностики енурезу з урахуванням особливостей стану вегетативної та центральної нервової систем у дітей.
1. У дітей, хворих на енурез, досить часто виявляються вегетативні порушення у вигляді таких клінічних проявів, як головний біль (53,5%), підвищена втомлюваність (44,1%) та метеочутливість (17,8%) та відчуття нестачі повітря (14,6%), а також зміни ЦНС у вигляді неврозоподібного (18,8%) та астеноневротичного (52,1%) синдромів, мозаїчного ураження шкірних та сухожильних рефлексів, затримки психомоторного розвитку та профундосомнії (68,5%). Вказані зміни досить часто поєднувались з перинатальною патологією в анамнезі (76,5%), що свідчить про формування у дітей мінімальних дисфункцій мозку.
2. Встановлено, що енурез розвивається на фоні більш глибокого органічного церебрального дефекту, ніж інші форми вегетативних дисфункцій. За даними ЕЕГ, для хворих на енурез характерний найбільш патологічний (III) тип ЕЕГ (87,8%), який проявляється в ірритації стовбура головного мозку (68,1%), фокальній кірковій патології (65,3%), ураженні діенцефальних відділів головного мозку (45,1%) та підвищеній судомній готовності (33,8%).
3. Аналіз показників ЕЕГ та психічного статусу дітей, хворих на різні клінічні форми енурезу, показав, що первинний енурез виникає у дітей на фоні дизонтогенетичної, а вторинний енцефалопатичної форми мінімальних дисфункцій мозку.
4. Виявлено, що при підвищенні ступеня резидуально-органічної недостатності за багатьма показниками (загальномозкові зміни, стовбурова та діенцефальна патологія, зниження порога судомної готовності, вогнищева кіркова патологія) у хворих збільшується частота енуретичних епізодів, що відображає вплив глибини органічного церебрального дефекту на ступінь тяжкості енурезу.
5. Встановлено, що енурез у дітей виникає на фоні вегетативної дисфункції, для якої характерне превалювання ваготонії (АМо=16,07±0,44), що посилюється з підвищенням ступеня тяжкості захворювання. Вегетативний гомеостаз у хворих даної групи характеризується гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю (63,2%), асимпатикотонічним (23,5%) та гіпердіастолічним (27,7%) типами вегетативної забезпеченості, а також достовірним скороченням у 1,5 раза латентних періодів та підвищенням в 4-5 разів амплітуди показників викликаних симпатичних шкірних потенціалів.
6. На підставі спектрального аналізу варіабельності ритму серця визначені діагностичні відмінності вегетативного гомеостазу, які вказують на напруження надсегментарного рівня регуляції ВНС у дітей, хворих на енурез, (VLF=3393,9±1031,5, р<0,05) та активну участь симпатичних барорефлекторних механізмів регуляції на основі найбільш високого показника низьких частот (LF=2462,6±1512,6, р<0,05).
7. Встановлено, що несприятливі соціальні умови суттєво впливають на розвиток енурезу у дітей. Зокрема, у дітей, хворих на енурез, з неблагополучних сімей, виявлені більш значні порушення психічного статусу (бідний словниковий запас та знижений загальний обсяг знань, незріла емоційно-вольова сфера, порушене мислення, спілкування спрощеними фразами), специфічні зміни біоритміки головного мозку на ЕЕГ (різноманітні прояви діенцефальної дисфункції), а також достовірне превалювання негативних типів стосунків між дітьми та батьками (симбіоз”, маленький невдаха” та авторитарна гіперсоціалізація”), що негативно впливає на розвиток і перебіг захворювання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дітям, хворим на енурез, для виявлення порушень вегетативного гомеостазу рекомендовано комплексне клініко-функціональне обстеження з проведенням КІГ, КОП, ВСШП, холтерівського моніторування ЕКГ, що дозволяє призначити індивідуалізоване лікування з урахуванням змін вегетативної нервової системи.
2. Комплексне дослідження стану ЦНС з використанням ЕЕГ та дослідження психічного статусу дозволяє встановити форму ММД та глибину ураження ЦНС, що важливо для раціонального підбору лікування.
3. Сім¢ям, в яких є діти, хворі на енурез, необхідна консультація психолога з метою виявлення соціально несприятливих умов та корекції внутрішньосімейної ситуації, що дозволить перевести стосунки між дітьми та батьками з патологічних типів (симбіоз”, маленьких невдаха” та авторитарна гіперсоціалізація”) у найбільш сприятливий кооперативний” тип.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамейцев В.Д., Чернявская Е.В. Клинико-энцефалографическая характеристика симптомов энуреза у детей и подростков //Реабилитация нервно-психических больных.- Томск, 1981.
2. Абрамов М.С. Артериальное давление у здорового населения.-Ташкент: Медицина, 1986.-116с.
3. Абрамович Э.Е. Раннее выявление энуреза у детей. // Педиатрия.-1999.-№4.-с.94-95.
4. Антипкін Ю.Г., Майданник В.Г. та ін. Клініка, діагностика та реабілітація вегетативних дистоній у дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.//Київ.-Чорнобильінтерінформ.-1996.- 45 с.
5. «Атлас для экспериментальных исследований отклонений в психической деятельности человека». Под ред. И.А.Полищука, А.Е.Видренко, Л.А.Булаховой. 2-е изд., перераб. и доп. Киев, «Здоров'я», 1979. 124 с.; вкладка 32с.
6. Бадалян Л.О. Детская неврология. - М.:ООО "МЕДпресс", 1998.
7. Баевский Р.М., Берсенева А.П. Оценка адаптационных возможностей организма и риска развития заболеваний.-М.; Медицина.-1997.-265с.
8. Баевский Р.М., Иванов Г.Г. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения М.: Медицина, 2000. 295с.
9. Баевский Р.М., Кириллов О.И., Клецкин С.В. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе.-М.: Медицина, 1984.
10. Баевский Р.М., Семенов Ю.Н., Черникова А.Г. Анализ вариабельности сердечного ритма с помощью комплекса „Варикард” и проблема распознавания функциональных состояний. Хронобиологические аспекты артериальной гипертензии в практике врачебно-летной экспертизы.-М.-2000.-С.167-178.
11. Барышникова Г.А., Розова Н.К., Шимук Н.Ф. Возможности холтеровского мониторирования в реабилитации и вторичной профилактике // Диспансеризация, профилактика и некоторые виды лечения ишемической болезни сердца.-М., 1983.-С.31-34.
12. Безруких М.М. Регуляция хронотропной функции у школьников 1-4 классов в процессе учебных занятий. Возрастные особенности физиологических систем у детей и подростков.-М.-1981.-с.249-254.
13. Белоконь Н.А. Основные показания к проведению суточного холтеровского мониторирования ЭКГ у детей // Педиатрия.-1988.-№4.-С.54-58.
14. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей.-М.: Медицина, 1987.-т. 2.-480 с.
15. Белоусов Ю.В., Богатырев М.И. Кардиоинтервалография (вариационная пульсометрия) в детской гастроэнтерологии.- М.: ЦОЛИУВ, 1988, 45 с.
16. Берсенева И.А. Оценка адаптационных возможностей организма у школьников на основе анализа вариабельности сердечного ритма в покое и при ортостатической пробе. Дис. канд. биол. наук. М., Росссийский Университет дружбы народов, 2000. 135 с.
17. Благосклонова Н.К., Новикова Л.А. Детская электроэнцефалография.-М.: Медицина, 1994.- 205 с.
18. Бобров В.А., Щепотин Ю.Б. Холтеровский ЭКГ мониторинг у больных с пароксизмальной наджелудочковой тахиаритмией // Гипертонич. болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность: Респ. межвед. сб.-К.: Здоров¢я, 1991.-Вып.23.-С.7
19. Брязгунов И.П. Ночное недержание мочи у детей. - М.: Медицина, 2005.
20. Брязгунов И.П., Смирнова Т.А. и др. Психологические особенности детей, страдающих ночным энурезом. // Российский педиатрический журнал, №1, - 2000, - с.29 32.
21. Бурлай В.Г., Кухта Н.М., Місюра Л.І., Молочек Н.В., Хайтович М.В. Вегетативні дисфункції у дітей: підсумки проведених досліджень. // Педіатрія, акушерство та гінекологія, №2, - 2006, - с.24 27.
22. Буянов М.И. Системные психоневрологические расстройства у детей и подростков. - М.:Медицина, 1995.
23. Буянов М.И. Основы психотерапии детей и подростков.-К.: Вища школа, 1990.
24. Васенко Ю.Ю., Геппе Н.А., Глазачев О.С. и соавт. Спектральный анализ вариабельности ритма сердца в оценке состояния вегетативной нервной системы у здоровых детей // Российский педиатрический журнал. 1999. - №3. С.23-27.
25. Вейн А.М. Вегетативные расстройства. Москва.-2000.-749с.
26. Вейн А.М. Заболевания вегетативной нервной системы М.: Медицина, 1991.
27. Вейн А.М., Данилова А.Б. Диагностическое значение вызванных кожних симпатическмх потенциалов // Журнал невропат. и психиатр.-1992.-Т.92.-5.-С.3-7.
28. Власов В.В. Введение в доказательную медицину.-М.: Медиа Сфера. 2001.-392с.
29. Власов В.В. Эффективность диагностичнских исследований.-М.: Медицина. 1988.-256с.
30. Возіанов О.Ф., Сеймівський Д.А. Нетримання сечі та розлади сечовипускання у дітей: Метод.посіб.-Київ,2001.- 35 с.
31. Гузеева В.А. (ред.). Руководство по неврологии детского возраста. М.; 2004.
32. Гольбин А.П. Патологический сон у детей - Л., 1979.
33. Добростомат У.Н. Клиника и психотерапия энуреза у детей.//Український вісник психоневрології.-1994.- Випуск 3.- с. 194-197.
34. Добростомат У.Н. Причины и условия развития ночного недержания мочи и их коррекция.//Там же.-с. 131-134
35. Добростомат У.Н. К вопросу о классификации энуреза у детей.//Там же.-с. 194-197.
36. Дядык А.И., Ватутин Н.Т. Роль ХМ ЭКГ в диагностике синкопальных состояний // Терапевт. архив 1991.-№9.-С.60-62.
37. Зайцев В.І. Сучасні погляди на нічне нетримання сечі. // Буковинський медичний вісник.-2000.-Т.4, №1.-с.239-243.
38. Захарова Н.Ю., Михайлов В.П. Физиологические особенности вариабельности ритма сердца в разных возрастных группах. Вестник аритмологии.-№36.-2004.-С.23-26.
39. Ибн-Сина. Канон врачебной науки.//Ташкент, 1959.- Книга ІІІ.- т.2.-с. 338-339.
40. Кельмансон И.А. Сон, апноэ и риск нарушений ритма сердца у детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии.-№3.-2000.-С.30-34.
41. Клець Т.Д. Особливості психічного статусу у дітей з енурезом. // Тези наукової конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця з міжнародною участю.-К.-2000.-18-21 квітня.-С.134.
42. Клець Т.Д. Особливості резидуально-органічної недостатності при різних рівнях ураження вегетативної нервової системи у дітей з енурезом.// Актуальні проблеми нефрології // Збірник наукових праць //, Київ-2001,-випуск 5,-с.80-84.
43. Клець Т.Д. Стан центральної нервової системи при невротичній формі енурезу у дітей.// Тез. доп. наук. конф. Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей”, Харків, 2001. с.29 30.
44. Клець Т.Д., Мітюряєва І.О., Гнилоскуренко Г.В. Вплив внутрішньосімейної ситуації на особливості перебігу енурезу у дітей. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2006.-№1.-43-45.
45. Колесников Г.Ф. Ночное недержание мочи. К.: Здоровье, 1989.-168 с.
46. Компьютерная электрокардиография на рубеже столетий. Международный симпозиум. Москва 27-30 апреля 1999г. Тезисы докладов. М., 1999.-320с.
47. Коровина Н.А. и соавт. Вегетативные дистонии у детей // Москва 2000.-С.6-7.
48. Кравцова Л.А., Макаров Л.М., Школьникова М.А. Структура сна и сердечного ритма у детей первого года жизни по данным холтеровского мониторирования. Вестник аритмологии.-№18.-2000.-Материалы конгресса „Детская кардиология 2000” Москва 1-3 июня 2000.-с.44-45.
49. Кравцова Л.А., Макаров Л.М., Школьникова М.А., Ларионова А.Л. Структура сна и сердечного ритма у детей первого года жизни. Росийский вестник перинатологии и педиатрии.-№3.-2000.-С.35-38.
50. Куприянова О.О., Тернова Т.И., Осколкова М.К. Круглосуточное мониторирование ЭКГ в диагностике нарушений ритма сердца у детей // Педиатрия.-1988.-№12.-С.36-40
51. Кухта Н.Н. Клинико-функциональные особенности течения вегетативних дисфункцій у детей. Киев 1998.
52. Ласков Б.И., Креймер А.Я. Энурез. М.: Медицина, 1975.-224 с.
53. Леонов В.П. Применение методов статистики в кардиологии (по материалам журнала «Кардиология» за 1993 1995 г.г.) // Кардиология 1998.-№1.-С.55-58.
54. Магомедова Е.Т. К патогенезу синдрома ночного энуреза.//Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.- 1985.- т.85.- Вып.10.-с.1498-1499.
55. Майданник В.Г. Педіатрія.-К.- 1999.-832с.
56. Майданник В.Г., Клець Т.Д. Особливості біоелектричної активності головного мозку при енурезі у дітей з соціально несприятливого середовища.// Материалы конгресса педиатров с международным участием «Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования»,-Киев,-22-25 октября 2001г.,-с.142-143.
57. Майданник В.Г., Клець Т.Д., Мітюряєва І.О. Деякі клініко-функціональні особливості перебігу енурезу у дітей. // Сучасні проблеми клінічної педіатрії. Матеріали III конгресу педіатрів України (17-19.10.2006),-С.13-17.
58. Майданник В.Г., Клець Т.Д., Мітюряєва І.О. Порушення поведінки у дітей з різними клінічними формами енурезу. // Тез. доп. наук. конф. Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей”, Харків, 2001. с.57-58.
59. Майданник В.Г., Клець Т.Д., Мітюряєва І.О., Суліковська О.В. Варіабельність ритму серця у дітей з енурезом. // Педіатрія, акушерство та гінекологія, - №5, - 2006, - С.17-21.
60. Майданник В.Г., Кухта Н.Н., Хайтович М.В. Характеристика вегетативного гомеостазу у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1994.-№4.-С.19-20.
61. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О. Енурез у дітей (діагностика та обстеження). // Педіатрія, акушерство, гінекологія.-1999.-№5.-С.35-43.
62. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О. Енурез у дітей (епідеміологія, етіологія і патогенез).//Педіатрія, акушерство, гінекологія.-1997.-№5.-C. 31-35.
63. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Афанасьєва І.О., Молочок Н.В., Клець Т.Д. Викликані симпатичні шкірні потенціали у дітей з енурезом. // Український журнал нефрології та діалізу.-2005.-№3(6).-С.23-26.
64. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Афанасьєва І.О., Молочок Н.В., Клець Т.Д., Гнилоскуренко Г.В. Викликані симпатичні шкірні потенціали при різних клінічних формах енурезу у дітей. // Педіатрія, акушерство, гінекологія.-2006.-№2.-С.42-47.
65. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Гнилоскуренко Г.В., Клець Т.Д. Діагностика та лікування енурезу у дітей. Методичні рекомендації.-К.-2007.-52С.
66. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Гнилоскуренко Г.В., Клець Т.Д. Нейросоматичні та нейровегетативні кореляційні зв'язки при енурезі у дітей. // Актуальные вопросы педиатрии.-2006.-№2(11).-С.150-154.
67. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Гнилоскуренко Г.В., Клець Т.Д. Сучасні уявлення з проблеми енурезу у дітей.// Здоров¢я України, - № 19(1), - 2006, - С.17-18.
68. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Клець Т.Д. Біоелектрична активність головного мозку у дітей з енурезом. // Педiатрiя, акушерство i гiнекологiя. 1999. №4, с.128-129.
69. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Клець Т.Д. Клініко-функціональні особливості вегетативного гомеостазу у дітей з енурезом. // Педiатрiя, акушерство i гiнекологiя. 1999. №1, с.18-22.
70. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Клець Т.Д. Особливості психічного статусу та біоелектричної активності головного мозку у дітей з енурезом. // Педiатрiя, акушерство i гiнекологiя.-2000.-№6.-с.82.
71. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Клець Т.Д. Стан активності центральної нервової системи у дітей з різними клінічними формами енурезу. // Перинатология и Педиатрия.-2007.-№1(29).-с.61-64.
72. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Клець Т.Д. Стан біоритміки головного мозку у дітей з різними клінічними формами енурезу. // Педiатрiя, акушерство i гiнекологiя.-2000.-№6.-с.81-82.
73. Майданник В.Г., Мітюряєва І.О., Суліковська О.В., Клець Т.Д. Варіабельність ритму серця при первинному та вторинному енурезі у дітей. // Сучасні проблеми клінічної педіатрії. Матеріали III конгресу педіатрів України (17-19.10.2006),-С.12-13.
74. Майданник В.Г., Молочек Н.В., Афанасьєва І.О. Викликані симпатичні шкірні потенціали у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 1999. - №2 . С.29 32.
75. Майданник В.Г., Сулiковська О.В. Спектральний аналiз варіабельності ритму серця у дітей при рiзних захворюваннях // ПАГ. 2005. - №1.- С. 32-40.
76. Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Бурлай В.Г., Кухта Н.М. Вегетативні дисфункції у дітей: новий погляд на стару проблему. - ПАГ. - №4. - 1999. - С. 81-82.
77. Макаров Л.М. Дифференцированные показания к проведению Холтеровского мониторирования у детей. Вестник аритмологии.-№18.-2000.-Материалы конгресса „Детская кардиология 2000” Москва 1-3 июня 2000.-с.29-30.
78. Макаров Л.М. Современная специфика формирования показаний к проведению холтеровского мониторирования (необходимость росийских стандартов). - Вестник аритмологии.-№18.-2000.-Материалы конгресса „Детская кардиология 2000” Москва 1-3 июня 2000.-с.46-47.
79. Макаров Л.М. Холтеровское мониторирование. - М.:ИД МЕДПРАКТИКА-М, 2003.- 340 с.
80. Макаров Л.М., Кравцова Л.А., Комолятова В.Н., Школьникова М.А. Нормативные параметры суточной ЭКГ у детей от 0 до 15 лет. Вестник аритмологии.-№18.-2000.-Материалы конгресса „Детская кардиология 2000” Москва 1-3 июня 2000.-С.15-17.
81. Макаров Л.М., Школьникова М.А., Березницкая В.В., Курылева Т.А., Чупрова С.Н. Оценка циркадной структуры ритма сердца у детей с жизнеугрожающими тахиаритмиями. - Материалы конгресса „Детская кардиология 2000” Москва 1-3 июня 2000.-С.31-32.
82. Макаров Л.М., Школьникова М.А., Комолятова В.Н., Кравцова Л.А., Чупрова С.Н. Показания к проведению Холтеровского мониторирования у детей: 10 лет спустя. Педиатрия.-№2.-2001.
83. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології. К.: Перун, 1996.-463 с.
84. Мальцев В.Н., Ефимцева Т.М. Доказательная медицина. Еженедельник Аптека.-№ 24 (345).-С.8-9.
85. Мачерет Е.Л., Самосюк И.З. Комплексное лечение ночного недержания мочи с применением рефлексотерапии.-Киев, 1987-17с.
86. Медленные колебательные процессы в организме человека: теория и практическое применение в клинической медицине и профилактике. Сборник научных трудов симпозиума 27-29 мая 1997г.-Новокузнецк.-1997.-194с.
87. Миронова Т.В., Миронов В.А. Клинический анализ волновой структуры синусового ритма сердца (Введение в ритмокардиографию и атлас ритмокардиограмм).-Челябинск.-1998.-162с.
88. Мітюряєва І.О. Фактори ризику та прогнозування розвитку різних клінічних форм енурезу у дітей. // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2006.-№5.-С.22-27.
89. Митюряева И.А., Клец Т.Д., Гнилоскуренко А.В. Опыт применения трехэтапного лечения энуреза у детей. // Сборник материалов XI Конгресса педиатров России «Актуальные проблемы педиатрии», - Москва, - февраль 2007, - С.457-458.
90. Митюряева И.А., Клец Т.Д., Гнилоскуренко А.В., Фонина О.Л. Коррекция изменений минерального обмена при разных клиническмх формах энуреза у детей. // Сборник материалов XI Конгресса педиатров России «Актуальные проблемы педиатрии», - Москва, - февраль 2007, - С.457.
91. Мітюряєва І.О., Майданник В.Г., Клець Т.Д. Роль перінатальної патології та церебро-органічних чинників ризику в розвитку різних форм енурезу у дітей.// Соціальна педіатрія // Збірник наукових праць, вип. 1, 2001. с.149-153.
92. Молочек Н.В. Особенности нейроэндокринной регуляции у детей с вегетативними дисфункциями. Киев, 1999.
93. Пирогов В.О., Зайцев В.І. та ін. Діагностика та лікування енурезу. Методичні рекомендації. Київ 1998.-19с.
94. Рябыкина Г.В., Соболев А.В. Анализ вариабельности ритма сердца. // Кардиология.-№ 10.-1996.-с.87-97.
95. Стадненко Н.М., Іляшенко Т.Д., Борщевська Л.В., Обухівська А.Г. Методика діагностики відхилень у розумовому розвитку молодших школярів та старших дошкільників. Київ, 1998.-144 с.
96. Студеникин М.Я. и соавт. Эффективность десмопрессина (Adiuretin SD) в лечении детей с первичным ночным энурезом.//Педиатрия им. Сперанского.-1997.-№4.
97. Сулiковська О.В. Можливості холтерівського моніторування ЕКГ та аналіз варіабельності ритму серця у дітей з вегетативними дисфункціями: Автореф. дис.канд. мед. наук. К., 2005. 24 с.
98. Трошин В.М. и соавт. Эпилептический вариант энуреза у детей.//Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.-1994.-№3.- т.94.
99. Фесенко Ю.А., Лохов М.И. Энурез у детей: Традиционные и нетрадиционные методы терапии.-"ЭЛБИ-С Пб", 2003.- 135 с.
100. Флейшман А.Н. Медленные колебания гемодинамики.-Новосибирск.-1999.-264с.
101. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Є. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины. М.: Медиа Сфера. 1998.-347с.
102. Хаспекова Н.Б. Регуляция вариабельности ритма у здоровых и больных с психогенной и органической патологией мозга: Дис. д-ра мед. наук.-М.: ИВНД и НФ РАН, 1996.-217с.
103. Шелковский В.И., Студеникин В.М., Маслова О.И. Ночной энурез у детей. // Вопросы современной педиатрии.-2002.-т.1-№1-С.75-82.
104. Школьникова М.А., Макаров Л.М., Березницкая В.В., Калинин Л.А. Жизнеугрожающие аритмии и внезапная сердечная смерть у детей. Материалы конгресса „Детская кардиология 2000” Москва 1-3 июня 2000.-С.21-22.
105. Шлык Н.И. Сердечный ритм и центральная гемодинамика при физической активности у детей.-Ижевск.-1991.-с.417.
106. Юрьев К.Л., Логановский К.Н. Доказательная медицина. Кокрановское сотрудничество. // Укр.мед. часопис, 2002, № 6/20.
107. Aceto G., Penza R. et al Sodium fraction excretion rate in nocturnal enuresis correlates with nocturnal polyuria and osmolality // The Journal of Urology.-2004.-V.171.-P.2567-2570.
108. Aceto G. et al Enuresis subtypes based on nocturnal hypercalciuria: a multicenter study // The Journal of Urology.-2004.-V.170.-P.1670-1673.
109. Akbal C., Genc Y., Burgu B., Ozden E. Disfunctional voiding and incontinence scoring system: quantitative evaluation of incontinence symptoms in pediatric population // The Journal of Urology.-2005.-V.173.-P.969-973.
110. Alon US. Nocturnal enuresis// Pediatr. Nephrol.- 1995 Jun.- Vol.9., supl.3 p.94-103.
111. Arnell H. Hjalmas K. Jagervall M. et al. The genetics of primary nocturnal enuresis: inheritance and suggestion of a second major gene on chromosome 12q// Journal of Medical Genetics.-1997 May.-Vol.34.-suppl.5.-p.360-5.
112. Averous M. Lopez C. Evaluation of 20 years' experience of enuresis in children// Progres en Urologie.- 1997 Jun.- Vol. 7.- supl. 3.- p. 476-83.
113. Baeyens D. et al Attention-deficit/hyperactivity disorder (ADHD) as a risk factor for persistent nocturnal enuresis in children: a two-year follow-up study// Acta Paediatrica.-2005.-V.94.-№11.-P.1619-1625.
114. Bakker E., Wyndaele J.J. Changes in the toilet training of children during the last 60 years: the cause of an increase in lower urinary tract dysfunction ?// BJU International .-2000.-V.86.-№3.-P.248-252.
115. Basha S., Bialowas C., Ende K., Szeremeta W. Effectiveness of adenotosillectomy in the resolution of nocturnal enuresis secondary to obstructive sleep apnea // Laryngoscope.-2005.-V.115.-№6.-1101-1103.
116. Bath R. Morton R. Uing A. Williams C. Nocturnal enuresis and the use of desmopressin: is it helpful?.// Child: Care, Health & Development.- 1996 Mar .-Vol. 2.-suppl. 2.-p.73-84.
117. Batislam E. Nuhoglu B. Peskircioglu L. et al. A prostaglandin synthesis inhibitor, diclofenac sodium in the treatment of primary nocturnal enuresis.// Acta Urologica Belgica1.-1995 Sep. .-Vol. 63.-suppl. 3.-p.-35-8.
118. Battista M. Mariotti P. Rufo M. Enuresis "as a hindrance for entering nursery school"// Archives de Pediatrie.- 1997.-4 Suppl 1.-44s-46s
119. Berg I. Forsythe I. McGuire R. Response of bedwetting to the enuresis alarm.// Hrch Dis Child .-1982.-.-Vol. 57.- p.394-396.
120.&n