ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИСПЕПСІЇ У ПІДЛІТКІВ : ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И МЕХАНИЗМЫ ФОРМИРОВАНИЯ функциональной диспепсии У ПОДРОСТКОВ

Краткое описание

Вінницький національний медичний університет
ІМ. М. І. Пирогова моз україни

На правах рукопису

Ющенко Леся Олександрівна

УДК 616-071:616.33-008.3:616.839:613.956

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО пЕРЕБІГУ
та механізми формування ФУНКЦІОНАЛЬНої ДИСПЕПСІї
у підлітків

14.01.10 - педіатрія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Каблукова Олена Кас’янівна
доктор медичних наук, професор

Вінниця 2008

ЗМІСТ
ВСТУП____________________________________________________________ 5

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)_____________________________________________________ 13
1.1. Місце функціональної диспепсії в дитячій соматичній патології сучасні погляди на проблему___________________________________________ 13
1.2. Вегетативні та нейроендокринні механізми регуляції моторно-евакуаторної і секреторної функції шлунку у дітей__________________25
1.3. Сучасні підходи до діагностики та лікування хворих з функціональною диспепсією___________________________________________________ 33

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ______________________ 45
2.1. Клінічна характеристика обстежених підлітків_____________________ 45
2.2. Методи дослідження___________________________________________ 52

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА СТАН ВЕГЕТАТИВНОГО І ПСИХОЛОГІЧНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ПІДЛІТКІВ
З РІЗНИМИ КАТЕГОРІЯМИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИСПЕПСІЇ___________63
3.1. Особливості клініки функціональної диспепсії у підлітків____________63
3.2. Стан вегетативної нервової системи підлітків з функціональною диспепсією____________________________________________________68
3.3. Психологічні особливості підлітків та їх роль у формуванні
функціональної диспепсії_______________________________________ 83

РОЗДІЛ 4. СИМПАТО-АДРЕНАЛОВА СИСТЕМА ТА СЕРОТОНІН В ПАТОГЕНЕЗІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИСПЕПСІЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ ЇЇ ПЕРЕБІГУ____________________________________95
4.1. Зв’язок симпато-адреналової системи з формуванням функціональної диспепсії у підлітків____________________________________________95
4.2. Значення нейротрансмітеру серотоніну в генезі функціональної
диспепсії у підлітків___________________________________________101

РОЗДІЛ 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ГОРМОНАЛЬНОГО СТАНУ У ПІДЛІТКІВ З ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ ДИСПЕПСІЄЮ__________________108
5.1. Аналіз показників аденотропних гормонів у підлітків з функціональною диспепсією___________________________________________________108
5.2. Вивчення гормонів гіпофізарно-гонадного комплексу у підлітків з функціональною диспепсією____________________________________116
5.3. Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у підлітків, що страждають на функціональну диспепсію_________________________124
5.4. Медикаментозна корекція нейроендокринних розладів
при функціональній диспепсії___________________________________131

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ____________140
ВИСНОВКИ______________________________________________________ 154
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ______________________________________ 155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ_______________________________ 157

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВВТ вихідний вегетативний тонус ЩЗ щитоподібна залоза
ВД вегетативні дисфункції АМо амплітуда моди
ВЗ вегетативне забезпечення Ах аксілярне оволосіння
ВНС вегетативна нервова система Ма стан молочних залоз
ВР вегетативна реактивність Ме менархе
ВВД вегето-вісцеральна дисфункція Мо величина моди
ВСД вегето-судинна дисфункція H.pylori Helicobacter pylori
вТ4 вільний тироксин Р оволосіння лобка
КІГ кардіоінтервалографія ΔХ варіаційний розмах
ЕБС епігастральний больовий синдром
ЕКГ електрокардіографія
ІНБ індекс напруження Баєвського
ЛГ лютеінізуючий гормон
НЦД нейроциркуляторна дисфункція
ПАПР показник адекватності процесів регуляції
ПВН пароксизмальна вегетативна недостатність
ПГ прогестерон
ПДС постпрандіальний дистрес-синдром
ПЛ пролактин
СТГ соматотропний гормон
Т вільний тестостерон
ТТГ тиреотропний гормон
УЗД ультразвукова діагностика
ФЕГДС фіброезофагогастродуоденоскопія
ФД функціональна диспепсія
ФСГ фолікулостимулюючий гормон
ЦНС центральна нервова система
ШКТ шлунково-кишковий тракт

ВСТУП

Актуальність теми. В структурі захворюваності дітей та підлітків одними з найбільш розповсюджених є хвороби травної системи [14]. Частота дитячої гастроентерологічної патології коливається в межах 130 180 ‰, причому, спостерігають тенденцію до збільшення цих показників [80, 103, 104, 141]. Особливу проблему складають функціональні порушення шлунково-кишкового тракту [9, 29, 66]. В останні роки спостерігається збільшення числа хворих з важкими і ускладненими формами хронічних захворювань травної системи і, не виключено, що функціональні розлади можуть бути початком хронічних захворювань гастродуоденальної та жовчовидільної систем [25, 196].
Патогенез, як функціональних змін так і хронічних захворювань травної системи, досить складний і багатокомпонентний [13, 39, 148]. Особливе значення в генезі неорганічних порушень травної системи належить дисфункції вегетативної нервової системи, зокрема гіпоталамічним розладам [22, 69, 95]. Знаходячись в тісному зв’язку з корою головного мозку гіпоталамус є регулятором усіх соматичних і вегетативних процесів в організмі, в тому числі, і функціонування шлунково-кишкового тракту [22, 72]. Вже на стадії ранніх функціональних змін взаємозв’язок між функцією стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки і гепатобіліарної системи порушується. При органічній патології ця дисфункція закріплюється і посилюється [9].
Фактори, що зумовлюють появу і розвиток функціональних порушень травної системи вивчені недостатньо. Поверхневі уявлення існують і щодо ролі нейроендокринної системи в патогенезі цієї патології. Відсутня єдина точка зору на характер вегетативних дисфункцій, які досить часто супроводжують патологію шлунково-кишкового тракту. Тим більше, що вегетативні дисфункції є частим супутником цієї патології.
Ряд дослідників відзначають наявність підвищеного тонусу парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи при гастродуоденальній патології [91]. Поряд з цим, є вказівки на підвищення тонусу симпатичного впливу, надмірність ерготропних реакцій і деяку ригідність трофотропної системи у цих хворих [22, 90, 148]. Практично відсутні роботи, які б висвітлювали значення гормональної регуляції з боку гіпоталамо-гіпофізарної системи, гормонів шлунково-кишкового тракту, АРUD-системи (amines, precursor, uptake, decarboxylation) в генезі функціональних змін і органічної патології травної системи. Вкрай мало робіт, які б базувались на точних сучасних технологіях і методах обстеження хворих.
Відомо, що підлітковий вік особливо вразливий до функціональних розладів з боку багатьох систем, в тому числі, і травної системи [92, 93]. Дисгормоноз, який виникає внаслідок бурхливого розвитку гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи, субклінічної функціональної недостатності гіпофізарно-тиреоїдної та інших систем, супроводжується порушенням кореляційних зв’язків між ланками нейроендокринного гомеостазу [17, 18, 141]. Тому, вивчення особливостей клінічного перебігу та нейроендокринних патогенетичних механізмів функціональних неорганічних порушень травної системи у дітей та підлітків є актуальною проблемою. Розглядаючи функціональні розлади шлунково-кишкового тракту як зміни, при яких порушуються корелятивні зв’язки між нервовою і ендокринними ланками регуляції, при лікуванні цих хворих слід враховувати багатогранність цих взаємозв’язків і максимально індивідуалізувати процес лікування, який є доволі складним завданням.
Таким чином, висока захворюваність на функціональну патологію шлунково-кишкового тракту, часте поєднання її з нейроендокринними розладами, відсутність єдиної точки зору на роль центральної нервової системи, вегетативної нервової системи і гормонального гомеостазу та ступінь участі кожного з них в розвитку хвороби, необхідність обґрунтування та розробки принципів диференційованого і індивідуалізованого підходу до лікування визначає необхідність проведення подальших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами та темами.
Виконані дослідження є фрагментом наукової роботи кафедри педіатрії № 1 Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова за темою „Клініко-епідеміологічна характеристика і прогнозування захворювань у дітей різного віку” (№ державної реєстрації 0104U010186).

Мета роботи: вдосконалення шляхів корекції функціональної диспепсії у підлітків на основі визначення особливостей клінічного перебігу з урахуванням психовегетативного та нейроендокринного гомеостазу.

Поставлена мета реалізована шляхом вирішення наступних завдань:
1. Вивчити особливості клінічного перебігу функціональної диспепсії у підлітків на сучасному етапі.
2. Оцінити функціональний стан вегетативної нервової системи у підлітків з урахуванням клінічних категорій функціональної диспепсії.
3. Дослідити стан психологічного гомеостазу у підлітків з різними категоріями функціональної диспепсії.
4. Визначити кількість катехоламіндепонуючих включень в еритроцитах та рівень нейротрансмітеру серотоніну у підлітків зважаючи на клінічні категорії функціональної диспепсії.
5. Дати характеристику гіпофізарно-гонадної та тиреоїдної систем при функціональній диспепсії у підлітків в залежності від їх клінічних категорій.
6. Обґрунтувати принципи патогенетичної терапії функціональної диспепсії у підлітків з урахуванням особливостей вегетативного та нейроендокринного гомеостазу.

Об'єкт дослідження. Функціональна диспепсія у підлітків.

Предмет дослідження. Клінічні особливості функціональної диспепсії, показники вегетативної нервової системи, психологічного гомеостазу, катехоламіни, серотонін, аденотропні гормони гіпофізу, гіпофізарно-гонадна та тиреоїдна системи.

Методи дослідження.
1. Клінічні методи (анамнез, загальноприйняте об’єктивне обстеження з проведенням клінічних проб для характеристики вегетативного гомеостазу).
2. Загальноприйняті лабораторні та біохімічні показники крові.
3. Цитохімічний метод (катехоламіндепонуючі включення в еритроцитах).
4. Спектрофотометричний метод (нейротрансмітер серотонін в плазмі крові).
5. Імуноферментні методи для визначення гормонального гомеостазу (рівні соматотропіну, пролактину, фолікулотропіну, лютеотропіну, вільної фракції тестостерону у юнаків і прогестерону у дівчат, тиреотропіну та вільної фракції тироксину в плазмі крові).
6. Інструментальні методи (ФЕГДС з гістологічним дослідженням біоптату та уреазним тестом, базальна топографічна рН-метрія, УЗД, ЕКГ, КІГ, РеоЕГ, ЕЕГ).
7. Психологічне тестування.
8. Статистичні методи дослідження (варіаційна статистика та кореляційний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів
На основі отриманих результатів клінічних та лабораторно-інструментальних методів дослідження уточнено клінічні особливості перебігу функціональної диспепсії. Встановлено, що в усіх хворих на функціональну диспепсію має місце порушення функції вегетативної нервової системи. Виявлено, що постпрандіальний дистрес-синдром у підлітків перебігає на тлі симпатикотонії, а вегетативна реактивність проявляється гіпер- або симпатикотонією, в той час як у дітей з епігастральним больовим синдромом переважає ваготонія. Визначено, що особливістю психологічного гомеостазу хворих на функціональну диспепсію є посилення нейротизму, реактивної і особистісної тривожності та наявність рис акцентуації характеру. Показано, що ці психологічні характеристики найбільш виражені у підлітків з епігастральним больовим синдромом. Підтверджено, що у розвитку патологічних типів акцентуації особистості, вегетативних дисфункцій та неорганічних уражень травної системи значну роль відіграє серотонін. Вперше встановлено, що хворі на функціональну диспепсію мають напруження функціонування симпато-адреналової системи, яке проявляється підвищеним рівнем катехоламіндепонуючих включень в еритроцитах, проте при важких вегетативних порушеннях спостерігали її виснаження.
Вперше показана патогенетична роль нейроендокринних механізмів розвитку функціональної диспепсії у підлітків. Виявлено, що домінуючий вплив гіпофізарно-гонадної системи у юнаків спричиняє пригнічення регулюючої ролі серотоніну, що несприятливо відбивається на вегетативній регуляції шлунково-кишкового тракту. Показано, що у частини підлітків функціональна диспепсія перебігає на тлі субнормальних рівнів аденотропних гормонів, зокрема тиреотропного. Зростаюча потреба організму підлітків в тиреоїдних гормонах додатково сприяє розладам гіпоталамо-тиреоїдної системи і появі субклінічного гіпотиреозу. Встановлена роль дисгормональних порушень при функціональній диспепсії у підлітків на основі визначення кореляційних зв’язків між показниками гормонального спектру гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної та тиреоїдної систем.
Обґрунтовані диференційовані підходи до патогенетичної терапії функціональної диспепсії у підлітків з урахуванням особливостей вегетативного і нейроендокринного гомеостазу.

Практичне значення отриманих результатів
На підставі отриманих результатів дослідження рекомендуємо включити в лікувально-профілактичний комплекс ведення підлітків з функціональною диспепсією запропонований нами діагностичний моніторинг хворих та диференційований підхід до терапевтичних заходів.
Враховуючи порушення вегетативного гомеостазу у підлітків з функціональною диспепсією рекомендуємо визначати у даної групи пацієнтів вихідний вегетативний тонус, вегетативну реактивність та вегетативне забезпечення організму. Перебіг функціональної диспепсії на тлі вегето-судинної дисфункції за гіпертонічним типом, симпатикотонічним вихідним вегетативним тонусом і гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю передбачає в комплексному лікуванні використання селективних β-блокаторів.
На основі встановлених психологічних особливостей підлітків з функціональною диспепсією обґрунтовано необхідність визначення їх психологічного стану, що дозволить на ранніх етапах функціональної диспепсії виділити групу ризику дітей з супутніми психологічними змінами та поліпшити їх лікування застосуванням психокорекції.
Виявлені зміни у функціонуванні гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної та тиреоїдної систем, зміни кореляційних зв'язків в гормональному гомеостазі підлітків з функціональною диспепсією дозволяють рекомендувати включення в комплексну програму терапії таких хворих засоби направлені на діагностику та корекцію нейроендокринних розладів. На підставі впровадження методів поглибленого дослідження психовегетативного та нейроендокринного гомеостазів, а також диференційованого підходу до корекції виявлених змін отримали нормалізацію функціонування вегетативної нервової системи, зменшення відсотку скарг, подовження ремісії.

Впровадження результатів дослідження в практику
Результати досліджень впроваджені у практику роботи гастроентерологічного центру міської лікарні „Центр матері та дитини” м. Вінниці, педіатричних відділень Вінницької обласної клінічної лікарні, Хмельницької обласної та міської дитячих лікарень, Чернівецької та Полтавської міських дитячих лікарень. Результати дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри педіатрії №1 та №2 Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.

Особистий внесок здобувача
Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук, аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури за темою дисертації, визначила напрямок наукового дослідження, сформулювала мету і завдання роботи, розробила методологію дослідження, обрала комплекс гормональних та інструментальних методів обстеження, здійснила набір тематичних хворих та їх об’єктивне обстеження.
Безпосередньо автором виконані клінічні спостереження та лікування хворих з функціональною диспепсією, проаналізовані результати клініко-лабораторних та інструментальних досліджень, статистичних звітів та медичної документації. Обґрунтовані принципи індивідуального патогенетичного лікування хворих на функціональну диспепсію.
Дисертантом особисто проведено обробку отриманих результатів, аналіз та узагальнення, сформульовано всі положення, висновки та практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, доповіді.

Апробація результатів дисертації
Основні положення і результати подані та обговорені на наукових засіданнях кафедри педіатрії №1 (Вінниця, 2005, 2006, 2007, 2008). Основні положення дисертації були представлені на XІІ Університетській (XXXXІІ Вузівській) науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2006); XІІІ Університетській (XXXXІІІ Вузівській) науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2007); Науково-практичній конференції молодих вчених з міжнародною участю „Вчені майбутнього” (Одеса, 2007); Науково-практичній конференції „Актуальні питання фармакології” (Вінниця, 2007); Науково-практичній конференції „Актуальні питання фармакотерапії у загальній практиці сімейній медицині” (Вінниця, 2007); Міжобласній науково-практичній конференції „Діагностика та терапія поєднаних хвороб органів травлення” (Тернопіль, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Медична наука 2007” (Полтава, 2007).

Публікації
Результати дисертаційної роботи висвітлені у 20 наукових працях: 6 статтях у фахових наукових виданнях ВАК України, 5 тезах у збірниках наукових праць, що затверджені ВАК України, 9 тезах доповідей у матеріалах наукових конференцій та конгресів.

Структура та обсяг дисертації
Дисертація викладена на 184 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури трьох розділів власних спостережень, заключної частини, висновків та практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 30 таблицями і 12 рисунками обсягом 27 сторінок. Список використаної літератури містить 255 джерел, з яких 157 робіт з кириличною графікою і 98 робіт з латинською графікою, що складає 28 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання підвищення ефективності патогенетичного лікування підлітків з функціональною диспепсією на підставі урахування комплексу клінічних, психовегетативних, нейроендокринних особливостей.
1. Встановлено особливості клінічного перебігу функціональної диспепсії у підлітків залежно від її категорії: переважають хворі з поєднанням епігастрального больового та постпрандіального дистрес-синдрому (41,67%), третину становлять діти з епігастральним больовим синдромом (30,83%) та 27,50 % з постпрандіальним дистрес-синдромом.
2. Функціональна диспепсія тісно пов’язана зі станом вегетативної нервової системи і є проявом вегетативних порушень: у 46,67% обстежених підлітків мали місце ізольовані прояви вегето-вісцеральної дисфункції, у 25,00 % вони поєднувались з ознаками нейроциркуляторної, у 21,67% вегето-судинної дисфункції і у 6,66% пароксизмальної вегетативної недостатності. При цьому значущим є те, що у 43,33% вихідний вегетативний тонус відповідав симпатикотонії, а вегетативна реактивність гіперсимпатикотонії (48,33 %) з надмірним вегетативним забезпеченням.
3. Порушення психологічного гомеостазу у підлітків з функціональною диспепсією характеризується посиленням нейротизму (на 58,06%), реактивної (на 44,59%) й особистісної тривожності (на 35,89%) та наявністю рис акцентуації особистості за тривожним і застрягаючим типами, (р<0,05).
4. Показники серотоніну в усіх підлітків з функціональною диспепсією відповідають нормативним значенням, але на 3,1519,14% нижчі за показники дітей контрольної групи з достовірною різницею у 17-річних осіб (р<0,05); та знаходяться в зворотній кореляційній залежності зі ступенем вегетативних розладів (r = 0,77; р < 0,05).
Перебіг функціональної диспепсії у 48,33% підлітків супроводжується підвищенням показників катехоламіндепонуючих включень в еритроцитах, що вказує на напруження функції симпато-адреналової системи, у 20,83% кількість специфічних включень знижена, що пов’язано з її виснаженням.
5. Порушення функції гіпофізарно-гонадної системи у підлітків з функціональною диспепсією проявляється тенденцією до зниження концентрації лютеінізуючого (у 8,33 % осіб) та фолікулостимулюючого (у 10,00% осіб) гормонів, порушенням кореляції (r=0,26) між ними та нестабільною секрецією вільної фракції тестостерону у юнаків. У 11,67% підлітків функціональна диспепсія супроводжується маргінальними значеннями концентрації соматотропіну (1,52±0,52 нг/мл) та пролактину (9,45±1,81 нг/мл) в плазмі крові.
6. У 22,50% хворих на функціональну диспепсію має місце напруження стану гіпоталамо-тиреоїдної системи, що проявляється підвищенням рівня тиреотропного гормону більше 2 мМО/л та розвитком субклінічного гіпотиреозу (у 5,00 % підлітків).
7. Виявлення порушень показників вегетативного та нейроендокринного гомеостазу дозволяє доповнити уявлення щодо механізму формування функціональної диспепсії у підлітків та обґрунтувати диференційований підхід до її патогенетичної корекції.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дітям з функціональною диспепсією для виявлення ознак вегетативних дисфункцій рекомендуємо проведення клініко-функціонального дослідження стану вегетативного гомеостазу (вихідний вегетативний тонус, вегетативна реактивність та вегетативне забезпечення) з використанням методів кардіоінтервалографії, кліно-ортостатичної проби.
2. Наявність функціональної диспепсії у підлітків потребує проведення комплексного обстеження з визначенням типу особистості, рівня нейротизму, психотизму, тривожності, агресивності та акцентуйованих рис особистості (опитувальники Айзенка, 1975, Ч.Д.Спілбергера та Ю.Л.Ханіна, О.Кондаша, 1973).
3. В комплекс обстеження дітей з патологічним перебігом пубертатного періоду в поєднанні з маргінальними показниками гіпоталамо-тиреоїдної системи слід включити в обов’язкове дослідження оцінку гормонального фону з визначенням гонадотропної функції гіпофізу, процесів стероїдогенезу в яєчниках.
4. Медикаментозна корекція функціональної диспепсії залежить від супутніх змін, які виявлені при поглибленому обстеженні підлітків основної групи:
· при встановленні у дітей з функціональною диспепсією субклінічного гіпотиреозу (при перевищенні ТТГ 3,50 мМО/л) на тлі ваготонії необхідно з коригуючою метою призначати тиреоїдні гормони L-тироксин в дозі 2 мкг/кг/добу щоденно зранку протягом 1 місяця з контролем показників (ТТГ) 1 раз на місяць до досягнення його компенсації (0,50-2,00 мМО/л) та 1 раз в 6 місяців після досягнення його компенсації. При концентрації ТТГ в межах 2,01-3,50 мМО/л контроль ТТГ 1 раз в 6 місяців. Обов’язковим є огляд у ендокринолога.
· при функціональній диспепсії на фоні вегето-судинної дисфункції за гіпертонічним типом на тлі гіперсимпатикотонії потрібно використовувати селективні β-блокатори (бетаксолол 5 мг/добу, бісопролол 2,5 мг/добу) 1 місяць під контролем електрокардіографії та кардіоінтервалографії з поступовим переходом на немедикаментозні види терапії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверкина Н. А. Психологические факторы при хронической боли / Н. А. Аверкина, Е. Г. Филатова // Журнал неврологи и психиатрии. 2000. № 12. С. 21 27.
2. Алексеенко С. А. Оценка эффективности малых доз фамотидина в лечении функциональной диспепсии / С. А. Алексеенко, А. Е. Николаева // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2005. № 6. С. 75 76.
3. Алексеєва Ю. І. Етіологічні і патогенетичні особливості розвитку захворювань верхніх відділів травної системи у дітей шкільного віку / Ю. І. Алексеєва // Галицький лікарський вісник. 2007. Т. 14, № 2. С. 103 105.
4. Анатомия человека: в 2 т. Т. 1 / [Э. И. Борзяк, Л. И. Волкова, Е. А. Добровольская и др.] ; под ред. М. Р. Сапина. [4-е изд., стер.]. М. : Медицина, 1997. 544 с.
5. Баевский Р. М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р. М. Баевский, О. И. Кирилов, С. З. Клецкин М. : Наука, 1984. С. 12 195.
6. Баранов А. А. Научные и организационные приоритеты в детской гастроэнтерологии / А. А. Баранов // Педиатрия. 2002. № 3. С. 12 18.
7. Белецкая О. М. Лечение гипотиреоза с учётом фармакокинетики тиреоидных гормонов (лекция) / О. М. Белецкая // Проблемы эндокринологии. 2006. № 1. С. 93 99.
8. Белоусов Ю. В. Гастроентерологія дитячого віку : підручник. / Ю.В.Белоусов К. : СПД Коляда О.П., 2007. 440 с.
9. Белоусов Ю. В. От функциональной диспепсии к пептической язве? / Ю. В. Белоусов // Современная педиатрия. 2006. № 1 (10). С. 79 80.
10. Белоусов Ю. В. Педиатрические аспекты «Консенсуса Маастрихт-3»: необходимы ли два антибиотика в схемах лечения геликобактерной инфекции? / Ю. В. Белоусов // Современная педиатрия. 2007. № 2 (15). С. 78 80.
11. Белоусов Ю. В. Поліклінічна гастроентерологія: завдання та можливості / Ю. В. Белоусов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 6. С. 4 6.
12. Белоусов Ю. В. Римские критерии-III и функциональная диспепсия: шаг вперёд или топтание на месте? / Ю. В. Белоусов // Перинатология и педиатрия. 2007. № 2 (30). С. 52 54.
13. Белоусов Ю. В. Клиническая классификация функциональных заболеваний пищеварительной системы у детей / Ю. В. Белоусов, О. Ю. Белоусова // Врачебная практика. 2005. № 3. С. 5 8.
14. Белоусов Ю. В. Гастроентерологія актуальна загальнопедіатрична проблема / Ю. В. Белоусов, М. Ф. Денисова // Современная педиатрия. 2006. № 3 (12). С. 121 122.
15. Белхушет С. Абдоминальная боль при синдроме раздраженного кишечника / С. Белхушет, Е. А. Полуэктова, В. Т. Ивашкин // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2005. № 4. С. 13 17.
16. Біль у животі (лекція) / Г. І. Лисенко, Л. В. Хіміон, О. Б. Ященко [и др.] // Сімейна медицина. 2007. № 1. С. 42 47.
17. Бурлай В. Г. Кореляційно-регресивний та інформаційно-ентропійний аналіз нейроендокринних зв’язків у дітей з вегетативними дисфункціями / В. Г. Бурлай // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 4. С. 27 29.
18. Бурлай В. Г. Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей з вегетативними дисфункціями / В. Г. Бурлай, Н. М. Кухта, Н. В. Молочек // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 2. С. 26 28.
19. Бурлачук Л. Ф. Психодіагностика : учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук. СПб. : Питер, 2004. С. 276 280.
20. Вадзюк С. Н. Особистісна тривожність, нейротизм та екстра-інтроверсія у 15-17-річних школярів з підвищеним артеріальним тиском / С. Н. Вадзюк, Н. О. Суслова, І. П. Мосейчук // Буковинський медичний вісник. 2007. Т. 11, № 2. С. 19 22.
21. Васильев Ю. В. Функциональная диспепсия / Ю. В. Васильев // Лечащий врач. 2007. № 1. С. 50 54.
22. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика / под ред. А.М.Вейна. М.: Медицинское информационное агентство, 2003. 752 c.
23. Ветшев П. С. Анализ причин смерти больных с острой болью в животе / П. С. Ветшев, Н. Н. Крылов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2005. № 4. С. 50 56.
24. Власенко М. В. Вікові нормативи і тенденції тиреоїдного статусу у підлітків / М. В. Власенко // Проблеми ендокринної патології. 2005. № 2. С. 16 21.
25. Волосовець О. П. Сучасний погляд на проблему порушень моторної функції верхнього відділу травного тракту / О. П. Волосовець, С. П. Кривопустов, Ю. В. Кароліна // Здоровье ребёнка. 2007. № 5 (8). С. 107 114.
26. Волосянко А. Б. Клініко-параклінічні особливості синдрому функціональної диспепсії у дітей шкільного віку: принципи діагностики та лікування / А. Б. Волосянко, І. С. Лембрик // Мистецтво лікування. 2006. № 5. С. 25 27.
27. Волошин К. В. Распространённость хеликобактерной инфекции у детей с функциональной диспепсией / К. В. Волошин // Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи : укр. наук.-практ. конф., 18-19 січ. 2007 р. : матеріали допов. Х., 2007. С. 67 68.
28. Гапонова О. Г. Надлишкова маса тіла та функціональні розлади травного тракту / О. Г. Гапонова, К. О. Просоленко // Сучасна гастроентерологія. 2007. № 5 (37). С. 37 41.
29. Гастроентерологія дитячого віку / за заг. ред. проф. Є. В. Прохорова, проф. О. П. Волосовця. Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. 160 с.
30. Гастроэнтерология детского и подросткового возраста (избранные вопросы). / под ред. С. С. Казак К. : Экспресс, 2006. 260 с.
31. Головченко О. І. Застосування ерадикаційної терапії при невиразковій диспепсії / О. І. Головченко // Сучасна гастроентерологія. 2003. № 2 (12). С. 25 28.
32. Головченко О. І. Ультразвуковий метод дослідження в діагностиці моторно-евакуаторної функції шлунка при невиразковій диспепсії / О. І. Головченко // Клінічна медицина. 2003. № 8 (2). С. 65 67.
33. Головченко О. І. Ефективність ерадикації Helicobacter Pylori при функціональній диспепсії / О. І. Головченко, О. І. Самойлов // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 3 (23). С. 50 55.
34. Головченко О. І. Ефективність ерадикаційної терапії при функціональній диспепсії, її вплив на рівні гастроінтестинальних гормонів і стан секреторної функції гастродуоденальної зони / О. І. Головченко, О. І. Самойлов // Український терапевтичний журнал. 2005. № 1. С. 68 72.
35. Голофеевский В. Ю. Введение в клиническую морфологию желудка и двенадцатиперстной кишки / В. Ю. Голофеевский. СПб. : Фолиант, 2005. 112 с.
36. Губская Е. Ю. Функциональная диспепсия и Римские критерии ІІІ. Что нового? / Е. Ю. Губская // Український медичний вісник. 2007. № 6. С. 64 66.
37. Дегтярева И. И. Клиническая гастроэнтерология: руководство для врачей / И. И. Дегтярева. М. : Медицинское информационное агентство, 2004. 616 с.
38. Денисов М. Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатров / М. Ю. Денисов. М. : Издатель Мокеев, 2000. 296 с.
39. Диспепсия как самостоятельный диагноз и неспецифический синдром. Современные представления о возможных причинах, механизмах развития, принципах диагностики, лечения и ведения больных с неисследованной и функциональной диспепсией / [В. Г. Передерий, С. М. Ткач, Б. Н. Марусанич, А. Ю. Чернов]. Луганск : ЛОТ, 2006. 340 с.
40. Доценко Н. Я. Синдром неязвенной диспепсии / Н. Я. Доценко, О. А. Наумова // Проблемы медицины. 1999. № 7 8 (11 12). С. 36 38.
41. Дробижев М. Ю. Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина и норадреналина. Больше различий, чем сходства / М. Ю. Дробижев // Психиатрия и психофармакотерапия. 2005. Т. 7, № 4. С. 217 223.
42. Дубченко О. Ю. Комплексний підхід до лікування хронічних гастродуоденітів у дітей з урахуванням особливостей психоемоційної сфери: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 „Педіатрія” / О. Ю. Дубченко. К., 2005. 20 с.
43. Звягинцева Т. Д. Функциональная диспепсия: предотвращение рецидивов заболевания и терапия «по требованию» / Т. Д. Звягинцева, А. И. Чернобай // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 5 (25). С. 63 65.
44. Злоказова М. В. Особенности психологического статуса больных с гастроэнтерологической патологией / М. В. Злоказова, А. К. Мартусевич, А. Н. Кошкин // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2006. № 2. С. 18 21.
45. Зосимов А. Н. Системный анализ в медицине / А. Н. Зосимов, В. П. Голик. Х. : Торнадо, 2000. 78 с.
46. Ивашкин В. Т. Питание при болезнях органов пищеварения : научное издание / В. Т. Ивашкин, В. П. Шевченко. М. : ГЭОТАР-Медиа, 2005. 352с.
47. Иззати-Заде К. Ф. Нарушения обмена серотонина в патогенезе заболеваний нервной системы / К. Ф. Иззати-Заде, А. В. Баша, Н. Д. Демчук // Журнал неврологии и психиатрии. 2004. № 9. С. 62 70.
48. Ігнатова Т. Б. Стан моторно-евакуаторної функції шлунка у здорових дітей молодшого шкільного віку / Т. Б. Ігнатова, Л. В. Квашніна, О. П. Клименко // Перинатология и педиатрия. 2007. № 1 (29). С. 80 83.
49. Ігнатова Т. Б. Синдром функціональної (невиразкової) диспепсії у дітей (огляд літератури) / Т. Б. Ігнатова, О. Д. Мороз // Перинатологія та педіатрія. 2003. № 4. С. 73 79.
50. Казак С. С. Неязвенная (функциональная) диспепсия у детей и подростков: болезнь или состояние? / С. С. Казак // Здоровье ребёнка. 2006. №3. С. 52 57.
51. Казак С. С. Емоційний стрес як фактор ризику розвитку хронічних захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки / С. С. Казак, О. Ю. Дубченко // Вісник наукових досліджень. 2004. № 2. С. 204 206.
52. Как поставить диагноз функциональной (неязвенной) диспепсии (обзор) / И. В. Маев, Е. С. Вьючнова, Е. Г. Лебедева [и др.] // Терапевтический архив. 2004. № 11. С. 57 60.
53. Канюс С. Н. Головная боль или мигрень? / С. Н. Канюс // Сімейна медицина. 2007. № 1. С. 58 60.
54. Каракулов Ю. В. Серотонин сыворотки крови при головных болях напряжения / Ю. В. Каракулов, А. А. Шутов // Клиническая медицина. 2005. № 6. С. 55 57.
55. Квашнина Л. В. Критические периоды развития и пограничные состояния здоровья у детей / Л. В. Квашнина // Doctor. 2002. № 3. С. 16 21.
56. Кендзерская Т. Б. Психосоматические аспекты течения заболеваний желудочно-кишечного тракта / Т. Б. Кендзерская, Т. М. Христич // Сучасна гастроентерологія. 2007. № 2 (34). С. 44 49.
57. Кешаев С. Наглядная гастроэнтерология : учеб. пособие / [пер. с англ. С.В.Демичева] ; под ред. В. Т. Ивашкина. М. : ГЭОТАР Медиа, 2005. 136 с.
58. Комплексная терапия синдрома вегетативной дисфункции при гастродуоденальной патологи у детей / А. С. Эйберман, Л. С. Кац, М. В. Соколова [и др.] // Современные технологии в педиатрии и детской хирургии : V Рос. конгр., 24-26 окт. 2006 г. : тезисы докл. М., 2006. С. 44.
59. Корниенко Е. А. Синдром желудочной диспепсии у детей / Е. А. Корниенко, О. Н. Нажиганов // Педиатрия. 2002. № 3. С. 21 26.
60. Лембрик І. С. Основні принципи лікування та вторинної профілактики синдрому функціональної диспепсії у школярів / І. С. Лембрик // Здоровье ребёнка. 2006. № 3. С. 58 60.
61. Лембрик І. С. Удосконалення лікування синдрому функціональної диспепсії у дітей шкільного віку / І. С. Лембрик // Сучасні проблеми клінічної педіатрії : ІІІ конгр. педіатрів України, 17-19 жовт. 2006 р. : матер. допов. К., 2006. С. 101 102.
62. Лисенко Г. І. Роль серотоніну в розвитку психосоматичних порушень / Г. І. Лисенко, О. В. Маяцька, О. Б. Ященко // Сімейна медицина. 2007. № 1. С. 118 121.
63. Лук’янова О. М. Наукові та практичні проблеми збереження здоров’я дітей України / О. М. Лук’янова, Ю. Г. Антипкін // Сучасні проблеми клінічної педіатрії : ІІІ конгр. педіатрів України, 17-19 жовт. 2006 р. : матер. допов. К., 2006. С. 3 4.
64. Лукьянова Е. М. Гастроэнтерология детского возраста проблемы и перспективы / Е. М. Лукьянова, М. Ф. Денисова, Ю. В. Белоусов // Проблеми медичної науки та освіти. 2003. № 3. С. 5 7.
65. Лысенко Г. Проблема боли в общеврачебной практике (часть 2. Диагноз боли, оценка состояния пациента и мониторинг) / Г. Лысенко, В. Ткаченко // Ліки України. 2005. № 4 (93). С. 7 11.
66. Майданник В. Г. Римські критерії ІІІ (2006) діагностика функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей / В. Г. Майданник // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2007. № 3. С. 5 13.
67. Майданник В. Г. Стан гормонального гомеостазу у дітей з артеріальною гіпотензією / В. Г. Майданник, Л. Я. Іванишин // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. № 6. С. 5 9.
68. Макар Р. Д. Функціональна діагностика в клінічній тиреоїдології : посібник для лікарів / Р. Д. Макар, О. В. Сафонова, Н. В. Чернова Львів : Друкар, 2006. 64 с.
69. Макієнко Т. С. Особливості клінічного перебігу вегетативних дисфункцій у підлітків Українського Полісся / Т. С. Макієнко // Український медичний часопис. 2001. № 5 6. С. 66 69.
70. Малая энциклопедия врача-эндокринолога / А. С. Ефимов, Н. А. Зуева, Н. Д. Тронько и [др.]. К. : Медкнига, 2007. 360 с.
71. Мардарь Г. І. Депонування і транспорт катехоламінів еритроцитами крові в нормі і патології (кл.-експер. дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.03.03 „Нормальна фізіологія” / Г.І.Мардарь К., 1996. 31 с.
72. Мачерет Е. Л. Методы диагностики вегетативных дисфункций / Е. Л. Мачерет, Н. К. Мурашко, А. В. Писарчук // Український Медичний Часопис. 2000 № 2 С. 89 93.
73. Место маалокса в лечении синдрома функциональной диспепсии / И. Маев, А. Самсонов, И. Никушкина [и др.] // Врач. 2007. № 3. С. 71 75.
74. Мигрень: динамика психофизиологического партерна / А. М. Вейн, А. Б. Данилов, О. А. Колосова [и др. ] // Журнал неврологи и психиатрии. 2000. № 12. С. 13 20.
75. Милица Н. Н. Исследование серотонина у больных с перфоративной язвой / Н. Н. Милица, Ю. И. Мартыновский, Н. Д. Постоленко // Хірургія України. 2002. № 2. С. 20 21.
76. Місник В. П. Дієтична реабілітація дітей із функціональними порушеннями органів травлення / В. П. Місник, В. Д. Отт // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 4. С. 50 53.
77. Можина Т. Л. Рівень греліну та гастрину при функціональній диспепсії / Т. Л. Можина // Сучасна гастроентерологія. 2007. № 5 (37). С. 25 28.
78. Можина Т. Л. Ефективність мозаприду при лікуванні хворих на функціональну диспепсію / Т. Л. Можина, О. О. Крахмалова // Сучасна гастроентерологія. 2007. № 2 (34). С. 51 54.
79. Мороз О. Д. Особливості функціонування ентеринової гормональної системи у дітей з хронічною патологією гастродуоденальної зони / О. Д. Мороз // Ендокринологія. 1997. Т. 2, № 2. С. 59 63.
80. Мосієнко Г. П. Деякі особливості функціональних захворювань травного тракту в осіб молодого віку / Г. П. Мосієнко // Лікарська справа. 2006. № 4. С. 37 40.
81. Мосієнко Г. П. Клінічні особливості абдомінального больового синдрому при неорганічній патології шлунково-кишкового тракту / Г. П. Мосієнко // Сімейна медицина. 2006. № 2. С. 31 33.
82. Мурадосилова Л. И. Изучение гормонов гипофизарно-гонадного комплекса у детей, страдающих бронхиальной астмой / Л. И. Мурадосилова, Н. Н. Каладзе // Здоровье ребёнка. 2007. № 6 (9). С. 7 11.
83. Николаева О. В. Оценка вариантов нарушения вегетативного гомеостаза у детей / О. В. Николаева, В. С. Приходько // Терапевтический медико-биологический вестник. 2005. Т. 8, № 2. С. 21.
84. Няньковский С. Л. Сравнительная эффективность методов диагностики хеликобактерной инфекции у детей с заболеваниями гастродуоденальной зоны и схем эрадикационной терапии / С. Л. Няньковский, М. Ф. Денисова, О. С. Ивахненко // Современная педиатрия. 2004. № 4 (5). С. 57 61.
85. Окороков А. Н. Диагностика болезней внутренних органов : в 10 т. Т. 1. Диагностика органов пищеварения / А. Н. Окороков. М. : Медицинская литература, 2000. 560 с.
86. Оптимізація лікування дітей з функціональними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / К. Д. Дука, Т. В. Ярошевська, О. О. Недава [та ін.] // Здоровье ребёнка. 2007. № 4 (7). С. 33 35.
87. Опыт применения антисекреторных препаратов при кислотозависимых заболеваниях у детей / М. Ф. Денисова, С. М. Донде, В. С. Березенко [и др.] // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 2 (28). С. 62 64.
88. Организация профилактической и оздоровительной помощи детям с заболеваниями органов пищеварения в условиях техногенного загрязнения / Е. П. Усанова, А. И. Волков, С. Н. Шереметьева [и др.] // Здравоохранение Российской Федерации. 2002. № 3. С. 28 30.
89. ОсинаВ. Современные принципы лечебного питания гастроэнтерологических больных / В.Осина, Т.Кузьмина // Врач. 2005. № 7. С. 3 6.
90. Особенности исходного вегетативного тонуса у детей с функциональной диспепсией / Ю. В. Пошехонова, В. Н. Буряк, Р. Ф. Махмутов [и др.] // Таврический медико-биологический вестник. 2005. Т. 8, № 2. С. 23.
91. Особливості вегетативних дисфункцій при хронічних захворюваннях органів травлення у дітей та підлітків / І. В. Галіна, І. Л. Бабій, Н. В. Драгомирецька [та ін.] // Перинатология и педиатрия. 2005. № 1/2 (23). С. 65 67.
92. Павлюк І. В. Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи у підлітків, які страждають на неінфекційну лихоманку / І. В. Павлюк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 3. С. 16 18.
93. Пархоменко Л. К. Медико-социальные проблемы сохранения здоровья подростков в Украине / Л. К. Пархоменко // Здоровье ребёнка. 2007. № 1. С. 15 17.
94. Пахарес-Гарсия Х. Геликобактерный гастрит с диспепсией или без диспепсии: морфологическая или клиническая единица? / Х. Пахарес-Гарсия // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2002. № 6. С. 76 81.
95. Педиатрия : [учеб. для студ. высших мед. учеб. заведений III IV уровней аккредитации] / под ред. В. Г. Майданника. [2-е изд., испр. и доп.]. Х. : Фолио, 2002. 1125 с.
96. Пелещук А. П. Функциональные заболевания органов пищеварения / Пелещук А. П., Ногаллер А. М., Ревенюк Е. Н. К. : Плеяда, 2000. 422 с.
97. Передерий В. Г. Существует ли связь между наличием хронической инфекции H.Pylori и вегетососудистыми расс