ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА СТРУКТУРНО – ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ДІТЕЙ ПРЕПУБЕРТАТНОГО ТА ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В РЕГІОНАХ З ПІДВИЩЕНИМ ВМІСТОМ ФТОРУ У ПИТНІЙ ВОДІ : Физическое развитие и структурно - функциональное состояние костной ткани у детей подросткового И пубертатного возраста, проживающих в регионах с повышенным содержанием фтора в воде

Краткое описание

Вищий державний навчальний заклад України
„УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

КОЛЕНКО Ірина Олексіївна

УДК: 616.71+611-018.4-053.2/6:614.777-078:546.16

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА СТРУКТУРНО ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ДІТЕЙ ПРЕПУБЕРТАТНОГО ТА ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В РЕГІОНАХ З ПІДВИЩЕНИМ ВМІСТОМ ФТОРУ У ПИТНІЙ ВОДІ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Наукові керівники:
доктор медичних наук, професор
Крючко Тетяна Олександрівна
доктор медичних наук, професор
Поворознюк Владислав Володимирович

Полтава 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, скорочень і термінів

2

Вступ

5-11

Розділ 1. Огляд літератури

1.1. Сучасні погляди на фізичний розвиток дітей, які
проживають в екологічно несприятливих регіонах

12-17

1.2. Вплив підвищених концентрацій фтору на дитячий
організм

18-25

1.3. Закономірності формування кісткової тканини та вплив
фтору на розвиток кісткової тканини в дітей

26-31

1.4. Сучасні принципи діагностики та профілактики
остеопенічного синдрому в дітей, які проживають
у екологічно несприятливих регіонах

32-42

Розділ 2. Науковий напрямок, об’єкт та обсяг дослідження

2.1. Загальна характеристика об’єкта дослідження

43

2.2. Характеристика джерел водопостачання обстежених
регіонів Полтавської області

44

2.3. Клініко-анамнестичні, загальноклінічні, спеціальні
лабораторні та інструментальні методи обстеження

45-50

2.4. Статистичні методи дослідження

51

Розділ 3. Результати клінічного обстеження дітей та підлітків

3.1. Загальноклінічна характеристика груп дітей з
обстежених регіонів

52-56

3.2. Характеристика рівня фізичного розвитку дітей,
які проживають у екологічно несприятливому регіоні

57-64

3.3. Стан вегетативної нервової системи у дітей з екологічно
несприятливого регіону

65-71

3.4. Показники фактичного харчування дітей, які
проживають в екологічно несприятливому регіоні

72-78

3.5. Результати дослідження вмісту фтору в біологічних
рідинах (кров, сеча) за допомогою фтор селективного
електрода «Вольта 3000»

79-80

3.6. Результати денситометричного обстеження дітей, які
проживають в екологічно несприятливому регіоні

81-84

Розділ 4. Вивчення ефективності профілактичної програми
порушень структурно-функціонального стану кісткової
тканини в дітей, які проживають у екологічно
несприятливому регіоні

85-93

Розділ 5. Аналіз та узагальнення отриманих результатів

94-110

Висновки

111-112

Практичні рекомендації

113

Додаток до практичних рекомендацій № 1
Додаток до практичних рекомендацій № 2
Список використаних джерел

114
115-140

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
КТ кісткова тканина
КМС кістково-м’язова система
ІМ індекс міцності
ІМТ індекс маси тіла
ПКМ пік кісткової маси
МЩКТ мінеральна щільність кісткової тканини
УД ультразвукова денситометрія
СФС КТ структурно-функціональний стан кісткової тканини
СФВ КС структурно-функціональний вік кісткової системи
ФР фізичний розвиток
ВНС вегетативна нервова система
ВСД вегетосудинна дисфункція
ЕКГ електрокардіограма
ПМК пролапс мітрального клапана
ШПУ швидкість поширення ультразвукового сигналу
ШОУ широкосмугове ослаблення ультразвуку
БРП білки рослинного походження
БТП білки тваринного походження
ЖРП жири рослинного походження
ЖТП жири тваринного походження
M±m середнє значення з допустимим відхиленням

ВСТУП
Актуальність теми. Важливим критерієм здоров’я дитини є її гармонійний фізичний розвиток, який тісно пов'язаний із соціальними, економічними та екологічними факторами (О.М. Лук’янова, Л.І. Омельченко, 2006; Л.В. Квашніна, 2006; М.М. Каладзе, 2005). В сучасних умовах нагальною проблемою педіатрії постає погіршення показників здоров’я дитячого населення. Показник поширеності захворювань кістково-м'язової системи у дітей в Україні становить 9,0‰ і займає одне з провідних місць після хвороб органів дихання і шлунково-кишкового тракту. Проте саме патологія кістково-м'язової системи залишається найменш охопленою диспансерним наглядом до 45,3% (Л.К. Пархоменко, 2006; Е.В. Прохоров, 2006; Ю.Г. Антипкін, 2005).
Вивченню фізичного розвитку дітей з екологічно несприятливих регіонів приділяється значна увага багатьох дослідників. За оцінками фахівців, в зазначених регіонах України, у 33-50% новонароджених виявляються функціональні відхилення, до 70% з них мають початкові ознаки патології опорно-рухового апарату (В.В. Подолянська, 2000; З.В. Осадчук, 2000). Для Центральної частини території України актуальною є проблема надлишкових концентрацій фтору у ґрунті водоносних горизонтів, що зумовлює збільшення вмісту даного галогену у воді. Активне втручання мікроелементу у мінеральний обмін, метаболізм ферментів, регуляцію прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу зумовило необхідність ретельного вивчення дослідниками механізмів патогенного впливу фтору на організм дитини при його постійному вживанні у підвищених концентраціях (А.В.Скальный, 2002; О.И. Попов, 2001; A.J. Louw, 2002; H. Kierdorf, 2000).
Препубертатний і пубертатний періоди розвитку характеризуються активним накопиченням кісткової маси та інтенсивним ростом у дітей. Вплив низки негативних факторів призводить до порушення структурно-функціонального стану (СФС) кісткової тканини (КТ) і формування патології (В.В. Поворознюк, А.Б.Віленський, 2005; А.А. Баранов, Л.А. Щеплягина, 2005).
Окремі публікації висвітлюють зміни структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей та дорослих при патології ендокринної системи, нирок та ін., проте недостатньо вивчені вікові та регіональні особливості формування піку кісткової маси у підлітків, які мешкають в ендемічних за фтором регіонах. Також потребує глибшого дослідження зв’язок порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини з аліментарним фактором, фізичним навантаженням, соматичною патологією та особливостями оточуючого середовища (зокрема підвищеним вмістом фтору у питній воді), адже відомо, що значна кількість хвороб, зокрема і хвороби кістково-м'язової системи у дорослих, започатковуються ще у дитячому віці. Саме тому своєчасна діагностика з визначенням певних клініко-параклінічних критеріїв, корекція порушень та подальша профілактика захворювань КМС у дітей та підлітків дозволять знизити ризик прогресування і хронізації патології, а також подальшої інвалідизації хворих.
Актуальність вивчення механізмів впливу підвищеного вмісту фтору у питній воді на організм дітей та підлітків, удосконалення методів діагностики та профілактики остеопенічного синдрому, обґрунтовує доцільність нашого дослідження, яке має теоретичне і практичне значення.
Зв’язок роботи з планом науково-дослідних робіт. Дисертаційна робота була фрагментом науково-дослідної роботи ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології” АМН України „Скринінг-оцінка, прогнозування та рання профілактика порушень здоров’я у дітей шкільного віку”, (№ державної реєстрації: 01.03U000666). Робота виконана згідно з договором про наукове співробітництво кафедри госпітальної педіатрії та дитячих інфекційних хвороб ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія” з ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології” АМН України (відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів) і відділом клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології АМН України.
Мета дослідження: удосконалення методів діагностики і профілактики остеопенічного синдрому дітей препубертатного та пубертатного віку, які проживають у регіонах із підвищеним вмістом фтору у питній воді.
Реалізація мети досягалась шляхом вирішення наступних задач:
1. Визначити особливості фізичного та статевого розвитку, характер соматичної патології у дітей препубертатного та пубертатного віку, які проживають у регіонах із підвищеним вмістом фтору у питній воді.
2. Встановити взаємозв’язок стану фактичного харчування з формуванням структурно-функціональних порушень кісткової тканини у дітей та підлітків із зазначеної місцевості.
3. Вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини, біологічний вік кісткової системи, особливості формування піку кісткової маси у дітей препубертатного та пубертатного віку з ендемічних по фтору регіонів.
4. Дослідити за допомогою фторселективного електроду вміст фтору в крові та сечі дітей, які проживають у регіонах із підвищеним його вмістом у питній воді.
5. Вивчити стан вегетативної нервової системи у дітей зазначеного віку, що мешкають у регіонах з підвищеним вмістом фтору у воді джерел водопостачання.
6. Розробити та оцінити ефективність комплексної профілактики структурно-функціональних порушень кісткової тканини у дітей та підлітків, що мешкають у районах з підвищеним вмістом фтору у воді джерел водопостачання.
Об’єкт дослідження фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей препубертатного та пубертатного віку з ендемічних за фтором регіонів.
Предмет дослідження фізичний та статевий розвиток, стан фактичного харчування, вегетативний гомеостаз, вміст фтору у біологічних рідинах (кров, сеча).
Методи дослідження: антропометричні, клініко-епідеміологічні, інструментальні, біохімічні, клініко-статистичні.
Наукова новизна роботи.
Одержані нові дані, які розширюють уявлення про вікові та статеві особливості фізичного розвитку дітей препубертатного та пубертатного віку, що проживають у регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді. Встановлено, що в умовах хронічної фтористої інтоксикації в популяції значно збільшується відсоток дівчат препубертатного та пубертатного віку з низьким фізичним розвитком за показниками маси тіла із порушенням становлення менструальної функції, а також хлопців з низьким фізичним розвитком за показниками зросту, що обумовлює їх дисгармонійний розвиток.
В роботі дістало подальшого розвитку уявлення про вплив незбалансованого фактичного харчування на кількісно-якісні показники кісткової тканини у дітей та підлітків в умовах хронічної фтористої інтоксикації.
На підставі результатів ультразвукової денситометрії визначені порушення фізіологічних термінів формування піку кісткової маси, встановлено характерні зміни показників, що свідчать про кількісно-якісні зміни у формуванні кісткової тканини у дітей та підлітків, які мешкають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді, а також поширеність остеопенічного синдрому в даній популяції дітей.
Вперше визначені особливості змін вегетативного гомеостазу у дітей препубертатного та пубертатного віку з ендемічних за фтором регіонів, які проявляються перевагою парасимпатичної регуляції та переважно гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю, що свідчить про порушення адаптаційних механізмів з пристосуванням до таких умов за рахунок напруження регуляторних систем, а також завдяки включення компенсаторних механізмів.
Автором досліджена ефективність запропонованої комплексної профілактичної програми з призначенням остеопротективних засобів для корекції остеопенічного синдрому та запобігання формування патології кістково-м´язової системи. Встановлено позитивну динаміку комплексної корекції з відновленням показників ультразвукової денситометрії.
Практичне значення одержаних результатів.
На основі проведеного дослідження розроблені регіональні показники фізичного розвитку дітей та підлітків Полтавської області, які проживають у місцевостях із підвищеним вмістом фтору в питній воді, що дозволяє контролювати розвиток дітей.
Запропоновано включення в план спостереження ультразвукової денситометрії (УЗДС) для скринінг-діагностики остеопенічного синдрому у дітей та підлітків, що мешкають у районах з підвищеним вмістом фтору у воді джерел водопостачання.
За даними УЗДС визначені кількісні та якісні характеристики змін кісткової тканини у дітей препубертатного та пубертатного віку, що мешкають в ендемічних за фтором регіонах, урахування яких дозволяє своєчасно призначити корегуючи заходи.
З метою профілактики остеопенічного синдрому у зазначеної категорії дітей, патогенетично обґрунтована і впроваджена комплексна програма, що включає вживання дефторованої води, дотримання дієтичних рекомендацій та режиму адекватного фізичного навантаження, а також курсів остеопротективних засобів.
Впровадження результатів у практику.
Результати дослідження використовуються в роботі поліклінічних відділень Полтавської обласної і міської дитячих клінічних лікарень та в дитячих лікувальних закладах області. Результати дослідження впроваджено у практику Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України, м. Донецьк, а також в обласній дитячій лікарні м. Івано-Франківськ.
Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в учбовому процесі кафедр педіатричного профілю Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтави.
Особистий внесок здобувача в розробку наукових результатів, що виносяться на захист.
Дисертантом самостійно проаналізовані та узагальнені дані наукової літератури за напрямком наукового дослідження, визначено мету та основні завдання наукової роботи, розроблена методологія дослідження. Автором особисто розроблені карти обстеження дітей і анкети, проведений аналіз медичної документації. Здобувач здійснювала антропометричне обстеження, брала участь у заборі лабораторного матеріалу, проведенні інструментального обстеження хворих, а також проведенні аналізу одержаних результатів дослідження. Проведена систематизація, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів, формулювання висновків, наукове обґрунтування практичних рекомендацій. Підготовлені до друку наукові праці, виступи, впроваджені наукові розробки в практику лікувально-профілактичних закладів.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на: ІХ Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2005); ІV Українському симпозіумі „Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Луганськ, 2005); підсумковій науковій конференції молодих учених „Медична наука - 2005” (Полтава, 2005); ІІІ Науково-практичної конференції «Актуальні питання охорони здоров´я дівчат - підлітків» (Харків, 2005); ІІІ конгресі педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (Київ, 2006); на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Діагностика, профілактика та лікування захворювань кістково-м’язової системи у людей різного віку” (Полтава, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Євпаторія, 2006; Євпаторія, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них: 4 статті в журналах, 7 - тез доповідей конференцій і конгресів.
Обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 5 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 140 сторінок тексту. Робота ілюстрована 27 таблицями та 4 рисунками, які займають 17 сторінок. Список літератури включає 237 джерела і займає 28 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукової задачі - на підставі вивчення фізичного розвитку та структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей препубертатного та пубертатного віку, що проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді, розробити систему комплексної профілактики остеопенічного синдрому.
1. Стан здоров’я підлітків, що проживають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді характеризується зниженням у 3 рази відсотку здорових дітей та збільшенням в контингенті до 87,3% хворих дітей, які мають хронічну соматичну патологію. Хронічні соматичні захворювання у таких дітей представлені патологією кістково-м’язової системи (89,8%), серцево-судинної системи (56,8%, зокрема, пролапсом мітрального клапану - у 28,4%), флюорозом (57,4%) хворобами шлунково-кишкового тракту (40,2%) та алергічною патологією (28,9%).
2. Фізичний розвиток дітей пубертатного віку в умовах хронічної фтористої інтоксикації характеризується збільшенням чисельності дівчат (до 25%) з низьким фізичним розвитком за показниками маси тіла із порушенням становлення менструальної функції (42,1%), а також хлопців з низьким фізичним розвитком за показниками зросту (60%), що обумовлює їх дисгармонійний розвиток (до 43,3% - у дівчат і до 49,4% - у хлопців).
3. Виявлено, що більше, ніж половина дітей, що проживають в екологічно несприятливому регіоні, мають дефіцит енергетичного забезпечення харчового раціону. Аналіз мінерального складу раціону дітей шкільного віку дозволив встановити недостатній вміст в ньому кальцію (близько 45 % потреби), що є одним із первинних факторів формування нутрієнтно-залежних розладів, в тому числі остеопенії.
4. За результатами денситометричного обстеження, у 25,4% школярів із ендемічного за фтором регіону діагностовано остеопенічний синдром І-ІІ ступеня з кількісно-якісними змінами кісткової тканини, встановлено порушення фізіологічних термінів формування піку кісткової маси. Визначений тісний взаємозв’язок між показниками широкосмугового ослаблення ультразвуку, індексу міцності кістки та віком, зростом і масою обстежених.
5. У підлітків, що проживають в ендемічному за фтором регіоні, вміст його в крові перевищує допустимі концентрації у 1,5 рази із підвищенням рівня екскреції фторидів з сечею у 2,3 рази, що відображує ступінь його накопичення в організмі і може, у сукупності з іншими показниками, бути діагностичним критерієм фтористої інтоксикації.
6. В регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді до 87,2% дітей мають вегетативну дисфункцію, яка характеризується переважно парасимпатикотонією з гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю, що свідчить про порушення адаптаційних механізмів за рахунок напруження регуляторних систем.
7. Встановлено позитивну динаміку щодо корекції остеопенічного синдрому під впливом комплексної профілактичної програми з курсовим призначенням остеопротективних засобів у підлітків з ендемічних з фтором регіонів, з відновленням показників структурно-функціонального стану кісткової тканини.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Авцын А.П. Патология флюороза / А.П. Авцын, А.А. Жаворонков. Новосибирск.: Наука, 1981. 325 с.
2. Авцын А.П. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А.П. Авцын, А.А. Жаворонков., М.А. Риш. Москва.: Медицина”, 1991. 496 с.
3. Агаджанян Н.А. Химические элементы в среде обитания и экологический портрет человека / Н.А. Агаджанян., А.В. Скальный. М.: Изд-во КМК, 2001. 2-е изд. 83 с.
4. Антипкін Ю. Г. Динаміка показників здоров’я дітей, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях України / Ю. Г. Антипкін, В. П. Неділько, Л. П. Арабська //Актуальні проблеми епідеміології та первинної профілактики медичних наслідків аварії на ЧАЕС. К., 2000. С. 189194.
5. Апуховская Л.И. Витамин D3: физиологическая роль и медицинское применение / Л.И. Апуховская, Л.И. Омельченко, А.В. Калашников // Журнал практического врача. — 1997. — № 3. — С. 35-37.
6. Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть: збірник тез доповідей науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті О.М. Марзеєва. Випуск 2 / Український науково-гігієнічний центр. НДІ загальної та комунальної гігієни ім. О. М. Марзеєва / Ред.: В.В.Станкевич. Київ, 1999. 113 с.
7. Баранов А.А. Возрастные особенности изменений биохимических маркеров костного ремоделирования у детей / А.А. Баранов, Л.А. Щеплягина, М.И. Баканов // Российский педиатрический журнал. 2002. № 3. С. 7 12.
8. Баранов А.А. Экологические и гигиенические проблемы педиатрии / А.А. Баранов // Российский педиатрический журнал. 1999. №3. С.57.
9. Боровский Е.В. Биология полости рта / Е.В. Боровский. М., 1991. 301 с.
10. Боровский Е.В. Содержание кальция, фосфора и фтора в поверхностном слое при кариесе и сходных с ним поражениях зубов / Е.В. Боровський, Л.Н. Максимовский // Стоматология. 2001. -№3. С.3234.
11. Беневоленская Л. И. Витрум остеомаг в профилактике остеопороза у женщин в постменопаузе: результаты сравнительного открытого многоцентрового исследования / Л. И. Беневоленская и др. //Терапевтический архив. 2004. Т. 76, № 11. С. 8893.
12. Беневоленская Л.И. Проблема остеопороза в современной медицине
/ Л.И. Беневоленская // Ревматология. 2004. Т. 6, № 2. С. 811.
13. Беневоленская Л.И. Общие принципы профилактики остеопороза и переломов / Л.И. Беневоленская // Третий Российский симпозиум по остеопорозу Санкт-Петербург, 2000. C. 58-60.
14. Ванханен В.Д. Фторпрофилактика кариеса с учетом биогеохимических особенностей различных регионов Украины / В.Д. Ванханен: методические рекомендации. Донецк, 1996. 17 с.
15. Васенко Ю.Ю. Спектральный анализ вариабельности ритма сердца в оценке состояния вегетативной нервной системы у здоровых детей / Ю.Ю. Васенко, Н.А. Геппе, О.С. Глазачев // Российский педиатрический журнал. 1999. №3. С.2325.
16. Віленський А.Б. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, які мешкають в умовах екологічного благополуччя за результатами лонгітудіальних досліджень /А.Б. Віленський //Український медичний університет. 2003. Т.6,33. С. 21 24.
17. Вельтищев Ю.Е. Экологически детерминированные нарушения состояния здоровья детей / Ю.Е. Вельтищев // Российский педиатрический журнал. 1999. №3. С.78.
18. Вельтищев Ю.Е. Рост ребенка: закономерности, нормальные вариации, соматотип, нарушения и их коррекция: лекции для врачей / Ю.Е. Вельтищев // Российский вестник перинатологии и педиатрии. М, 2000. 79 с.
19. Вегетативные расстройства : под ред. А.М.Вейна. Москва: МИА, 2000. 749 с.
20. Власова И.С. Современные методы лучевой диагностики остеопороза / И.С. Власова // Вестник рентгенологии и радиологии. 2002. № 1. С. 3742.
21. Коровина Н.А. Вегетативные дистонии у детей: пособие для врачей / Н.А. Коровина, Л.П.Гаврюшова, Т.М. Творогова . М., 2000. 156 с.
22. Вознесенский С.А. Химия фтора / С.А. Вознесенский. Ленінград. ОНТИ-ХИМТЕОРЕТ, 1937. 168 с.
23. Войнар А.О. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека / А.О. Войнар. М.: «Советская наука», 1989. 135 с.
24. Волосовець О.П. Сучасні досягнення та проблеми дитячої кардіоревматологічної служби України / О.П. Волосовець // Здоровье ребенка. 2006. №1. С.914.
25. Габович Р.Д. Гигиенические проблемы фторирования питьевой воды / Р.Д. Габович, А.А. Минх. М.: Медицина, 1979. 200 с.
26. Гайко О.Г. Структурно-функціональний стан кісткової тканини у хворих з епіфізарною дисплазією за даними ультразвукової денситометрії / О.Г. Гайко // Літопис травматології та ортопедії. 2002. № 3-4. С. 3537.
27. Гетьман В.І. Геохімічні ландшафти України та їх соціально-економічні (валеологічні) функції / В.І. Гетьман // Довкілля та здоров’я . 2004, січень-березень. С.17 21.
28. Гжегоцький М.Р. Деякі біохімічні механізми хронічної фтористої інтоксикації / М.Р. Гжегоцький, У.В. Коник, О.І. Терлецька : матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Вплив екологічного оточення на стан здоров´я дітей]. Полтава, 2000. С.2627.
29. Гнідой І.М. Екопатологічний вплив свинцю на здоров’я дітей: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції [Екологія та здоров´я дітей] / І.М. Гнідой, О.В. Зубаренко, І.І. Діхтярук. Чернівці, 1999. С.12 14.
30. Голованова Л.А. Опыт применения отечественного фторселективного электрода ЭФУ-1 для определения фтора в моче / Л.А. Голованова // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1977. №4. С.55 57.
31. Головкова Н.Ю. Возможности профилактики остеопороза у детей с системными заболеваниями соединительной ткани / Н.Ю. Головкова // Росийский педиатрический журнал. 2005. №6. С. 2022.
32. Горзов І.П. Використання мінеральних вод як профілактичного засобу в стоматології (стан проблеми) / І.П. Горзов, В.М. Криванич, С.П. Білак // Науковий вісник Ужгородського університету: серія Медицина”. вип. 11. 2000. С.216217.
33. Горова А.І. Нові підходи до оцінки стану здоров’я населення України / А.І. Горова , Т.В. Скворцова, П.В. Хазан: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей]. Полтава, 2000. С.3032.
34. Григоренко В.К. Возможной причиной патологии при фтористой интоксикации может быть изменение уровня вторичных мессенджеров / В.К. Григоренко, О.И. Цебржинский, И.П. Горелюк //Всесоюзный симпозиум [Роль циклических нуклеотидов и вторичных посредников в регуляции ферментативных реакцій].- Петрозаводзк, 1988. С.118119.
35. Губина-Вакулик Г.И. Значение соматометрического анализа в медицинских исследованиях / Г.И. Губина-Вакулик // Архив патологии. 1995. Т.57, №6. С.7779.
36. Громова О.А. Нейрохимия макро- и микроэлементов. Новые подходы к фармакотерапии / О.А. Громова, А.В. Кедрин. М.: АлевВ, 2001. 272 с.
37. Габович Р.Д. Фтор и его гигиеническое значение / Р.Д. Габович. М., Медгиз., 1957. 250 с.
38. Габович Р.Д. Экспериментальные исследования токсичности малых концентраций фтора / Р.Д. Габович //Гигиена и санитария. 1953. №1. С.9.
39. Дворяковский И.В. Эхография внутренних органов у детей / И.В. Дворяковский. М., 1994. 312 с.
40. Дедух Н.В. Состояние костной ткани у детей и подростков по данным однофотонной денситометри / Н.В. Дедух, Н.С. Шевченко, С.Д. Шевченко // Ортопедия, травматология и протезирование. 1999. № 1. С. 1316.
41. Демченко О.В. Ушкодження хребта у дітей та підлітків (клініка, діагностика та лікування) / О.В. Демченко, С.Д. Шевченко, О.В. Сад // Ортопед., травмат., протезирование. 2003. № 1. С. 4251.
42. Доленко І.М. Діти, екологія, майбутнє / І.М. Доленко, Л.І. Гук.: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Вплив екологічного оточення на стан здоров´я дітей]. Полтава, 2000. С.42 43.
43. Древаль А. В. Препараты витамина Д и кальция в профилактике и лечении остеопороза: методические рекомендации / А. В. Древаль, Л. А. Марченкові. М., 2003. 48 с.
44. Доскин В.А. Морфофункциональные константы детского организма / В.А. Доскин, Х. Келлер, Н.М. Мураенко. М. «Медицина», 1997. 288 с.
45. Ермакова И. П. Современные биохимические маркеры в диагностике остеопороза / И. П. Ермакова, И. А. Пронченко //Остеопороз и остеопатии. 1998. № 1. С. 2426.
46. Евтушенко С.К. Диагностика и терапия неврологических проявлений остеопороза у взрослых и детей: методические рекомендации / С.К. Евтушенко, И.С. Луцкий, О.С. Евтушенко. Донецк, 2001. 28 с.
47. Зайчик А.Ш. Основы общей патологии. Основы общей патофизиологии Ч.1. / А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Спб.: ЭЛБИ, 1999. 624с.
48. Звягольська І.М. Специфічні зміни антиоксидантної напруженості крові лабораторних тварин за умов дії на них несприятливих екзогенних факторів та можливість їх корекції за допомогою органних пептидних комплексів / І.М. Звягольська // Проблеми екології та медицини. 1998. Т.2, №5 6. С.1821.
49. Заболевания вегетативной нервной системы / под ред. А.М. Вейна. М.: Медицина, 1991. 624 с.
50. Ильченко И.Н. Результаты изучения эколого-зависимых отклонений в состоянии здоровья детей дошкольного возраста / И.Н. Ильченко, Ю.И. Прокопенко, В.П. Ильин // Педиатрия. 1999. №3. С.8893.
51. Иванов И.И. Влияние нарушений полового созревания на структурно-функциональные свойства костной ткани у девочек пубертатного возраста / И.И. Иванов, Е.В. Попова// Таврический медико-биологический вестник. 2006. Т.9, №2. С.37 40.
52. Іванова Л.А. Респіраторна захворюваність та аденотонзиліти у дошкільнят, що відвідують дошкільні установи в місцях виділення родону, обумовленого геотектонічними зламами / Л.А. Іванова.: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції [Екологія та здоров’я дітей]. Чернівці, 1999. С.2829.
53. Казак С.С. Оптимізована терапія порушень мінерального обміну у дітей з хронічною патологією травної системи / С.С. Казак, М.Є. Меркулов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. №3. С.3238.
54. Каськова Л.Ф. Распространенность кариеса зубов у детей в зависимости от экологических факторов / Л.Ф. Каськова, Ю.И. Журавлева.: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей]. Полтава, 2000. С.5557.
55. Ковган М.І. Якість питної води в Полтавській області / М.І. Ковган.: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей]. Полтава, 2000. С.6365.
56. А.Г. Колесник Мониторинг фторида в стоматологии / А.Г. Колесник. М., 1997. 120 с.
57. Колоскова О.К. Щодо окремих показників імунограми у дітей при тривалому контакті з низькою щільністю цезію-137 в грунті / О.К. Колоскова.: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції [Екологія та здоров’я дітей]. Чернівці, 1999. С.3132.
58. Корж Н.А. Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение / АМН Украины; под ред. Н.А. Коржа, В.В. Поворознюка, Н.В. Дедух, И.А Зупанца. Х.: Золотые страницы, 2002. 648 с.
59. Коржинський Ю.С. Розповсюдженість синдромів імунної недостатності серед дітей, що мешкають на території, забрудненій фтором та солями важких металів / Ю.С. Коржинський, В.В. Подолянська, Г.М. Солонько // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №6. С.7071.
60. Коровина Н.А. Современные подходы к профилактике и лечению нарушений фосфорно-кальциевого обмена у детей: пособие для врачей / Н.А. Коровина, И.Н. Захарова. М., 2000. 24 с.
61. Коровина Н.А. Нарушения фосфорно-кальциевого обмена у детей: руководство для врачей / Н.А. Коровина, И.Н. Захарова. М., 2005. 70 с.
62. Косцик Н.Р. Екогенетичні фактори підвищеного ризику для здоров'я дітей в умовах забрудненого фтором та солями важких металів довкілля: автореф. дисна здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спеціальність 14.01.10 педіатрія / Н.Р. Косцик. Харків, 2001. 20 с.
63. Крупник Н.М. Обгрунтування профілактики карієсу зубів у дітей, які проживають у регіоні сірчаного виробництва: автореф. дисна здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спеціальність стоматологія / Н.М. Крупник. Львів, 1999. 19 с.
64. Квашніна Л. В. Особливості кальцій-фосфорного обміну у здорових дітей в сучасних умовах та оптимізація методів профілактики його порушень / Л. В. Квашніна, Л.І. Апуховська, В. П. Родіонов // Перинатологія та педіатрія. 2004. № 1. С. 2932.
65. Квашніна Л. В. До оцінки стану здоров’я здорових дітей молодшого шкільного віку з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик їх розвитку / Квашніна Л. В., Родіонов В. П., Маковкіна Ю. А.: матеріали наук.-практ. конференції [Профілактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації]. Київ, 2627 жовтня 2002 р. С. 62.
66. Квашніна Л. В. Нові підходи до оцінки стану здоров’я і діагностики ранніх його порушень у дітей шкільного віку: автореф. дисд. мед. наук: спеціальність 14.01.10 педіатрія / Л.В. Квашнина . К., 2000. 37.
67. Квашнина Л.В. Вегетативная дисфункция у детей: основные направления лечения / Л.В. Квашнина, Ю.А. Маковкина // Doctor. 2003. №3. С.5357.
68. Квашнина Л.В. Нарушение роста и развития у детей /Л.В. Квашнина // Doctor. 2004. №1. С.2125.
69. Кудрин А.В. Иммунофармакология микроэлементов / А.В. Кудрин, А.В. Скальный, А.А. Жаворонков. М.: Изд-во КМК, 2000. 537 с.
70. Крепкогорский Л.Н. К проблеме флюороза /Л.Н. Крепкогорский // Гигиена и санитария. 1953. №11. С. 7.
71. Клинические рекомендации. остеопороз. диагностика, профилактика и лечение / под ред. Л.И. Беневоленской, О.М. Лесняк. М.: ГЭОТАР, Медиа, 2005. 176 с.
72. Крысь-Пугач А.П. Остеопороз у детей и подростков / А.П. Крысь-Пугач, Т.А. Кинчая-Полищук, О.Г. Гайко // Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение. Х.: Золотые страницы, 2002. С. 162 188.
73. Кузнецова Г.В. Факторы риска снижения минеральной плотности костной ткани у детей / Г.В. Кузнецова, О.В. Чумакова, Л.А. Щеплягина // Вопросы современной педиатрии. 2004. Т. 3, № 3. С. 9798.
74. Кудрявцев П.С. Методы и аппаратура для ультразвуковой денситометрии / П.С. Кудрявцев // Остеопороз и остеопатии. 1999. № 2. С. 4447.
75. Лобода В.Ф. Остеопатії у дітей з хронічними гастродуоденітами / В.Ф. Лобода., О.Р. Ясний // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. №2. С.2931.
76. Лук’янова О. М. Проблеми здоров’я здорової дитини та наукові аспекти профілактики його порушень / О. М. Лук’янова // Мистецтво лікування. 2004. № 1. С.610.
77. Лукьянова Е. М. Медицинские и педагогические аспекты проблемы сохранения здоровья детей / Е. М. Лукьянова // Междунар. мед. журн. 2003. Т. 9, № 3. С. 69.
78. Лук’янова О. М. Актуальні проблеми здоров’я дітей в умовах наслідків авaрії на ЧАЕС / Лук’янова О. М. // Медицина дитинства. К., 2001. С. 53101.
79. Лук’янова О. М. Методологія статевого виховання підлітків / О. М. Лук’янова, І. Б. Вовк, Л. М. Новік // Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров’я. К., Логос, 2003. С. 6164.
80. Лук’янова О. М. Стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку та шляхи його корекції / О. М. Лук’янова, Л. В. Квашніна // Перинатологія та педіатрія. 2004. № 1. С. 35.
81. Марченко А.В. Концентрация фтора в биологических жидкостях у больных флюорозом зубов / А.В. Марченко, Н.Н. Иленко // Проблеми екології та медицини. 1999. Том 3, №12. С.6667.
82. Медведева В.Н. Сравнительное изучение содержания фтора в биологических средах организма у рабочих алюминиевого завода / В.Н.Медведева, Ю.Г. Ткачев, М.Н. Кулич // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1981. №9. С.4547.
83. Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання; під ред. М.В.Лободи, Л.П.Киртич. Ужгород: «ІВА», 1997. 174 с.
84. Москалев Ю.И. Минеральный обмен / Ю.И. Москалев. М.: Медицина, 1985. 288 с.
85. Маковкіна Ю.А. Інформативність існуючих методів оцінки фізичного розвитку та його гармонійності у дітей / Ю.А. Маковкіна, Л.В. Квашніна // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. - №1. С. 3033.
86. Майданник В.Г. Психосоматические аспекты вегетативных дисфункций у детей, эвакуированных из из зоны аварии на ЧАЭС / В.Г. Майданник, Н.В. Хайтович, Ю.В. Старцева // Чернобыль и здоровье людей.: тези докл. науч.-прак. конф. Киев, 2526 апреля 1994 г. К., 1994. Т.2. С.45.
87. Майданник В.Г. Педиатрия / В.Г. Майданник Харьков: Фоліо, 2002. 1125 с.
88. Майданник В.Г. Спосіб лікування вегетативних дисфункцій у дітей / В.Г. Майданник, М.В. Хайтович, О.В. Чернишова // Деклараційний патент на винахід №65384 А від 15.03.2004 р.
89. Кайдашев І.П. Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині; під ред. І.П. Кайдашева. Полтава: Полімет, 2003. 320 с.
90. Маймулов В.Г. Основы системного анализа в эколого-гигиенических исследованиях. В.Г. Маймулов, С.В. Нагорный, А.В. Шабров . СПб: СПб ГМА им. И.И. Мечникова, 2000. 342 с.
91. Микроэлементы в природных водах и атмосфере / под ред. Т.Н. Жигаловской и С.Г. Малахова. М. 1974. 215 с.
92. Миллер С.В. Предельнодопустимые концентрации соединений фтора в воздухе населённых мест / Миллер С.В. М., 1955. 217 с.
93. Михайлов Е.Е. Частота дефицита витамина D среди подростков московской выборки /Е.Е. Михайлов, Т.А. Короткова, Л.И. Беневоленская // Научно-практическая ревматология. 2005. №1. С. 8590.
94. Михайлов Е.Е. Частота переломов проксимального отдела бедренной кости и дистального отдела предплечья среди городского населения России / Е.Е. Михайлов, Л.И. Беневоленская // Остеопороз и остеопатии . 1999. №3. С. 26.
95. Нагорна А.М. Стан та перспективи здоров´я підлітків України /А.М. Нагорна, Т.С. Грузєва, О.О. Дудіна: матеріали науково-практичної конференції [Здоров´я школярів на межі тисячоліть]. Харків, 2000. С.5557.
96. Нечитайло Ю.М. Антропометрія та антропометричні стандарти у дітей /Ю.М. Нечитайло. Чернівці: БДМА, 1999. 143 с.
97. Нечитайло Ю.М. Вплив екологічних факторів на травну систему у дітей та методи його вивчення / Ю.М. Нечитайло // Вісник наукових досліджень. 1998. №34. С.3031.
98. Ніколішин А.К. Флюороз зубів / А.К. Ніколішин. Полтава, 1999. 136 с
99. Андрущук А.А. Некоторые показатели здоровья детей, проживающих в городе Киеве / А.А. Андрущук, А.В. Тяжка, Т.И. Лутай // Чернобыль и здоровье людей: тезисы докладов. Киев, 1993. Ч.1. С.5.
100. Нечитайло Ю.М. Здоров’я дітей шкільного віку Буковини, нові підходи до його оцінки та профілактики захворювань: автореф. дисна здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спеціальність 14.01.10 педіатрія / Ю.М. Нечитайло Київ, 1999. 32с.
101. Скальный А.В. Новые методы диагностики и лечения лиц, подвергшихся радиационному воздействию; материалы научно-практич. конф. / А.В. Скальный. М., 2002. 120 с.
102. Николаева Т.А. Очаг эндемического флюороза / Т.А. Николаева //Гигиена и санитария. 1949. №7. С.21.
103. Окунев В.Н. Патогенез, профилактика и лечение фтористой интоксикации / В.Н. Окунев, В.И. Смоляр, Л.Ф. Лаврушенко. К.: Здоров¢я, 1987. 152 с.
104.