КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ З ХРОНІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ : Клинико-Параклинические ОСОБЕННОСТИ АДАПТАЦИИ У ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ С ХРОНИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИЕЙ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ЗОНЫ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Івано Франківський державний медичний університет

На правах рукопису

АЛЕКСЕЄВА ЮЛЯ ІВАНІВНА

УДК 616-007.43+616-053.2.5+616.126.42

КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ З ХРОНІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ВОЛОСЯНКО А.Б.

ІваноФранківськ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.4

ВСТУП..6

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ЕТІОЛОГІЮ, ПАТО­ГЕНЕЗ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ..14

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.36

РОЗДІЛ 3. КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ..49

3.1 Характеристика основних клінічних синдромів та даних лабораторного обстеження у дітей та підлітків із хронічною патологією гастродуоденальної зони...49

3.2 Стан вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони.64

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО ТА ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ З ХРОНІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ..76

4.1 Психоемоційний статус у дітей та підлітків із хронічною патологією гастродуоденальної зони..76

4.2 Показники кортизолу та адренокортикотропного гормону у підлітків із хронічною патологією гастродуоденальної зони..82

РОЗДІЛ 5. КОРЕКЦІЯ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ЗМІН У ПІДЛІТКІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ86

5.1 Динаміка основних клінічних синдромів та показників синдрому ендогенної інтоксикації у підлітків під впливом лікування.86
5.2 Вплив лікування на показники вегетативного гомеостазу у підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони.106

5.3 Динаміка показників гормонального та психологічного статусу у хворих з хронічною патологією гастродуоденальної зони під впливом лкування112

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ...133

ВИСНОВКИ.158

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.160

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ161

ДОДАТКИ193

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМ0 амплітуда моди
АКТГ адренокортикотропний гормон
ВД - вегетативна дисфункція
ВІК вегетативний індекс Кердо
ВНС вегетативна нервова система
ВПР - вегетативний показник ритму
ВР вегетативна реактивність
ВСД вегетативно-судинна дисфункція
ГДЗ гастродуоденальна зона
ГЕРХ гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДЖМ дискінезія жовчевого міхура
ДПК дванадцятипала кишка
ЕКГ електрокардіографія
ІН - індекс напруги
ІК індекс Кердо
ІФА імуноферментний аналіз
КІГ кардіоінтервалографія
КОП кліноортостатична проба
КХ коефіцієнт Хільдебрандта
ЛІІ лейкоцитарний індекс інтоксикації
М0 величина моди
МСМ молекули середньої маси
ПАПР показник адекватності процесів регуляції
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
ПМК пролапс мітрального клапана
РеоЕГ реоенцефалографія
САТ систолічний артеріальний тиск
СІН середній індекс напруження
ССС серцево-судинна система
СХНІ синдром хронічної неспецифічної інтоксикації
ФЕГДС фіброезофагогастродуоденоскопія
ФІ функціональний інтервал
ХГД хронічний гастродуоденіт
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ЧД частота дихань
ЧСС частота серцевих скорочень
Нр гелікобактер пілорі
рН рівень кислотоутворюючої функції слизової оболонки шлунку
DХ показник варіаційного розмаху

вступ

Актуальність теми. В умовах сучасного суспільства рівень здоров’я дітей, який визначається на 75 - 80% способом життя, залишається в центрі уваги медичної громадськості [89,92,139,150,178].
Важливу роль в розробці концепції якості життя в педіатрії відіграє визначення поняття здоров’я”, запропоноване ВООЗ: Здоров’я - це повне фізичне, соціальне і психологічне благополуччя людини, а не просто відсутність захворювання або фізичних дефектів” [139,150,178]. Очевидно, що концепція дослідження якості життя в педіатрії логічно опирається на основні складової визначення здоров’я ВООЗ, пропонуючи ефективну модель інтегральної оцінки стану дитини, різнобічне і глибоке розуміння впливу хвороби на його фізичне, психологічне, емоційне і соціальне функціонування [89,92,218]. Охорона здоров’я дітей та підлітків є важливим державним завданням, що відображено у концепції національної безпеки України, яка була прийнята Верховною Радою України в 1999 році [132]. Реальним кроком до медицини майбутнього стало ухвалення урядом міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації”, яка відповідає стратегії ВООЗ Здоров’я для всіх у ХХІ столітті” [132,135].
Здоров’я підростаючого покоління формується під впливом біологічних, природних, соціальних факторів, які характеризуються домінуванням загальної позитивної або негативної спрямованості. Функціонування в умовах постійного інтенсивного розвитку, притаманне дитячому організму, вимагає високоадаптивних реакцій. В умовах сучасного суспільства негативному впливу піддається не лише фізичне, але і психологічне, емоційне і соціальне благополуччя дітей [78,92,113,114,150].
За останні роки в нашій країні склалася тривожна ситуація у зв’язку з бурхливим зростанням захворюваності серед підлітків (у порівнянні з 70 - 80 роками у 3,5 - 10 разів), постійне погіршення стану здоров’я яких набуло особливої гостроти через посилення негативного впливу соціальних та екологічних факторів в умовах притаманної пубертату перебудови нейроендокринної та психоемоційної сфери, що в значній мірі ускладнює діагностику і лікування захворювань [31,55,219].
Одне з провідних місць в структурі патології дітей та підлітків займають хронічні захворювання органів травлення, які складають 60 - 65% всієї соматичної патології, і, на жаль, не виявляють тенденції до зниження [20,56,62,109,159,269]. В Україні в останні роки розповсюдженість захворювань органів травлення складає 39 - 41 на 1000 дітей у віці 0 - 18 років [29,84,113,159].
Не можна не враховувати, що період шкільного віку - це період росту і розвитку, коли чутливість дитини до несприятливих факторів зовнішнього середовища є досить високою, і надмірні навчальні навантаження, недостатня рухова активність, порушення в навчальному процесі і режимі дня мають негативний вплив на ще несформований до кінця дитячий організм. Ці фактори потенціюють розвиток і сприяють прогресуванню, насамперед, захворювань шлунково-кишкового тракту, або сприяють розвитку необхідного підгрунтя для їх виникнення в подальшому [8,77,89,99,146].
Аналіз літератури останніх років свідчить про те, що все більше значення у виникненні і прогресуванні захворювань гастродуоденальної зони (ГДЗ) мають вегетативна дисфункція (ВД), вплив стресогенних чинників, порушення в емоційній і психічній сферах [29,91,137,146]. Вивчення вказаних патогенетичних механізмів набуває особливого значення, так як своєчасне виявлення вегетативних, психологічних, гормональних порушень та особливостей структури особистості на початку захворювання дозволить попередити хронізацію соматичної патології. На сьогодні потребує подальшого вивчення істотність впливу вказаних патогенетичних факторів на виникнення і перебіг різних захворювань ГДЗ в залежності від нозології, актуальними залишаються питання прогресування патології з віком й ранньої діагностики порушень адаптації. Особливої уваги заслуговує обґрунтування принципів диференційованого лікування в залежності від вираженості дезадаптивних змін та варіанту патології ГДЗ із використанням сучасних принципів терапії.
Вирішення цих питань представляє бузумовний теоретичний інтерес і має практичну спрямованість, що послужило підставою для визначення мети й завдань дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна праця виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри дитячих хвороб з курсом дитячих інфекційних хвороб Івано-Франківського державного медичного університету, є фрагментом дослідження планової науково - дослідної роботи кафедри Стан серцево-судинної системи у дітей із соматичною патологією та особливості формування серцево-судинної дезадаптації: діагностика, корекція, профілактика” в рамках затвердженої МОЗ України (№ державної реєстрації 0102U007368).
Мета дослідження удосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування дезадаптивних змін у дітей і підлітків з хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою шляхом комплексного вивчення порушень вегетативного, психоемоційного статусу, гормонального гомеостазу, синдрому ендогенної інтоксикації та корекція виявлених змін препаратами метаболічної і седативної дії.
Завдання дослідження:
1. Дати характеристику основних клінічних синдромів, які супроводжують хронічний гастродуоденіт, виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.
2. Вивчити особливості вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків із патологією гастро дуоденальної зони шляхом комплексного дослідження вихідного вегетативного тонусу за таблицями А.М. Вейна, кардіоінтервалографії, кліноортостатичної проби і його вплив на перебіг хронічного гастродуоденіту, виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
3. Вивчити психологічний статус і тип відношення до хвороби дітей та підлітків із патологією гастродуоденальної зони (методика визначення самопочуття, активності, настрою, тип відношення до хвороби Бєхтєрєвського інституту, рівень шкільної тривожності Філліпса) в залежності від нозології та тривалості захворювання.
4. Визначити рівень кортизолу та адренокортикотропного гормону, як стрес-реалізуючих гормонів у підлітків із хронічною патологією верхніх відділів травної системи.
5. Визначити наявність та особливості синдрому ендогенної інтоксикації у дітей і підлітків з хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою на основі визначення рівнів молекул середньої маси, лейкоцитарного індексу інтоксикації та циркулюючих імунних комплексів в сироватці крові.
6. Оцінити ефективність корекції виявлених клінічних особливостей, змін вегетативного, психоемоційного статусу, гормонального гомеостазу, синдрому ендогенної інтоксикації у підлітків із хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою препаратами метаболічної та седативної дії.
Об’єкт дослідження: перебіг хронічних захворювань ГДЗ у дітей та підлітків.
Предмет дослідження: клінічні особливості, стан вегетативного та гормонального гомеостазу, психоемоційний статус, синдром ендогенної інтоксикації у дітей та підлітків.
Методи дослідження: клінічні - для оцінки стану дитини, перебігу гастродуоденальнї патології; лабораторні для оцінки синдрому ендогенної інтоксикації; імуноферментні для визначення інфікування гелікобактер пілорі та стану гормонального гомеостазу; інструментальні (фіброезофагогастродуоденоскопія з визначенням кислотоутворюючої функції шлунку для оцінки зони та рівня ураження; електрокардіографія, кардіоінтервалографія, кліноортостатична проба для визначення рівня пошкодження та оцінки стану вегетативного гомеостазу); психологічне тестування для виявлення емоційно-особистісних властивостей хворих; статистичні для обробки та аналізу одержаних даних.
Наукова новизна одержаних результатів. В роботі запропоновано комплексний підхід до оцінки вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків із хронічними захворюваннями верхніх відділів травної системи за допомогою клінічних даних та інтегрованих показників кардіоінтервалографії та кліноортостатичної проби. Встановлено та патогенетично обґрунтовано домінуючу роль симпатичної ланки вегетативної нервової системи у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та парасимпатичної - у хворих із хронічним гастродуоденітом і виразковою хворобою дванадцятипалої кишки.
Доведена наявність у дітей і підлітків з хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою хронічного стресу, про що свідчить низький рівень кортизолу незалежно від нозології при існуючий тенденції до підвищення вмісту адренокортикотропного гормону у обстежених з хронічним гастродуоденітом і гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та достовірне підвищення концентрації адренокортикотропного гормону у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Найбільший дисбаланс показників концентрації в крові кортизолу і адренокортикотропного гормону встановлено переважно у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, особливо асоційованною з Helicobacter pylori.
Вивчено психоемоційний стан дітей і підлітків з хронічною патологією гастро дуоденальної зони, встановлено, що він характеризується високим рівнем особистісної тривожності, агресії, порушенням шкільної адаптації та супроводжується вегетативною дисфункцією. Визначена психовегетативна реакція може бути однією з основних причин тяжкості захворювання і зумовлює необхідність використання психореабілітаційних заходів у пацієнтів з хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою дванадцятипалої кишки і гастроезофагеальною рефлюксною хворобою.
Встановлено наявність у дітей і підлітків з хронічними захворюваннями верхніх відділів травної системи синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації та ендогенної інтоксикації, що посилюється в пубертаті, проявляється загальною слабкістю, зниженням апетиту, швидкою втомлюваністю, головним болем і головокружінням й зростанням рівнів молекул середньої маси, лейкоцитарного індексу інтоксикації, циркулюючих імунних комплексів. Доведено, що максимально вираженим синдром хронічної неспецифічної інтоксикації і ендогенної інтоксикації був у підлітків з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки
На підставі результатів визначення наявності вегетативної дисфункції, змін гормонального статусу, психоемоційного стану у підлітків з хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою дванадцятипалої кишки і гастроезофагеальною рефлюксною хворобою обґрунтована доцільність корекції знайдених порушень шляхом включення в базисну терапію препаратів метаболічної та седативної дії.
Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтована доцільність комплексного клініко-функціо­нального дослідження вегетативного гомеостазу з включенням у діагностичний алгоритм електрокардіографії, кардіоінтервалографії, кліноортостатичної проби, оцінки гормонального статусу, психоемоційного стану дітей і підлітків із хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою дванадцятипалої кишки і гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що сприяє підвищенню ефективності виявлення ранніх дезадаптивних змін і можливості їх вчасної корекції.
Доведена необхідність визначення проявів синдрому ендогенної інтоксикації на підставі визначення молекул середньої маси, лейкоцитарного індексу інтоксикації і циркулюючих імунних комплексів в сироватці крові, наявність яких відіграє суттєву роль в патогенезі інтоксикаційного синдрому та порушень ВНС.
Обґрунтована і доведена ефективність застосування в патогенетичній терапії хронічних захворювань шлунку та дванадцятипалої кишки лікарських засобів метаболічної і седативної дії (на прикладі препарату метаболічної дії Кардонат та настойки Фітосед), які сприяли більш швидкому регресу клінічних симптомів захворювання, нормалізації показників дисбалансу вегетативної нервової системи й психоемоційного стану хворих.
Впровадження результатів досліджень в практику. Основні результати роботи впроваджено в лікувальну практику обласної дитячої клінічної лікарні та міської дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська, Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні, Полтавської обласної клінічної лікарні, Чернівецької міської дитячої поліклініки, Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на педіатричних кафедрах Івано-Франківського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обґрунтовано актуальність та необхідність проведення дослідження, його мету, завдання, проведено аналіз наукової літератури, виконано відбір тематичних хворих. Автором особисто проведено клінічні спостереження та інструментальне обстеження хворих, статистичну обробку одержаних даних та їх аналіз, написано розділи дисертаційної праці, сформульовано основні положення, висновки та практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались на: ІV міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених Молодь та перспективи сучасної медичної науки (м. Вінниця, 2007), міжнародній науково-практичній конференції студентів, інтернів, магістрів та молодих вчених 60 ювілейна” (м. Ужгород, 2007), всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених Медична наука 2007 (м. Полтава, 2007), науково-практичному симпозіумі Новітні перспективні технології діагностики та контролю лікування органів травлення” (м. Вінниця, 2007), ІV конгресі педіатрів України Актуальні проблеми педіатрії” (м. Київ, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, з них 9 -статті у фахових медичних журналах, що входять до переліку ВАК України, 4 тези доповідей в збірниках наукових праць.
Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 196 сторінках тексту і включає вступ, огляд літератури, три розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації. Роботу ілюстровано 31 таблицею, 4 рисунками та 3 додатками, які займають 36 сторінок. Перелік використаних джерел налічує 323 найменувань, що займають 31 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання - удосконалення діагностики і лікування дезадаптивних змін у дітей і підлітків із хронічною патологією ГДЗ шляхом проведення комплексної синдромологічної оцінки клінічних даних, вивчення порушень вегетативного, психоемоційного статусу, гормонального гомеостазу, синдрому ендогенної інтоксикації та корекції виявлених змін препаратами метаболічної і седативної дії.
1. Домінуючим в клінічній картині пацієнтів із хронічними захворюваннями ГДЗ є больовий синдром, що мав місце у 91,1% обстежених з ХГД, у 94,5% - з ВХ ДПК, у 88,9% - з ГЕРХ. У дітей і підлітків із хронічною патологією верхніх відділів травной системи поряд із больовим і диспепсичним синдромами основним є СХНІ, який характеризується загальною слабкістю (63,8%), зниженням апетиту (67,9%), швидкою втомлюваністю (55,4%), головним болем і головокружінням (45,4% і 42,9% відповідно). Прояви, як больового, так й диспепсичного синдромів і СХНІ прогресували у пубертатному віці та були максимально вираженими у підлітків з ВХ ДПК, що зумовлювало тяжчий перебіг цієї нозології.
2. ВВТ тонус у дітей та підлітків із хронічною патологією ГДЗ характеризується напруженням| центрального контуру регуляції ритму серця з високим рівнем функціонування адренергічних регуляторних механізмів, а також посиленням функціонування парасимпатичної ланки ВНС у хворих з ХГД і ВХ ДПК та підвищенням впливу симпатичної ланки ВНС у пацієнтів з ГЕРХ.
3. Обстеженим із хронічною патологією ГДЗ притаманне напруження адаптаційно-пристосувальних механізмів. Як у дітей, так і у підлітків із ВХ ДПК і ХГД має місце гіперпарасимпатикотонічна вегетативна реактивність, в той час, як у пацієнтів із ГЕРХ визначена гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність. У хворих із ВХ ДПК констатовано гіпердіастолічний варіант КОП, що є проявом дезадаптації.
4. У пацієнтів із хронічною патологією ГДЗ захворювання перебігає на фоні порушень психоемоційної сфери. Властивим для дітей є хронічний стрес у субкомпенсованій, а для підлітків - у декомпенсованій стадії, який проявляється несприятливим станом щодо самопочуття, активності та настрою, патологічним типом відношення до хвороби, підвищеним рівнем тривожності, агресії та порушенням шкільної адаптації.
5. У підлітків із патологією верхніх відділів травної системи констатовано наявність хронічного стресу, про що свідчить низький рівень кортизолу незалежно від нозології при існуючий тенденції до підвищення вмісту АКТГ у обстежених з ХГД і ГЕРХ та достовірне підвищення концентрації АКТГ у пацієнтів з ВХ ДПК. Встановлено прямий кореляційний зв’язок (r = 0,40) між зниженням показників кортизолу, підвищенням АКТГ та наявністю інфікування Нр й зростанням рівня ацидності шлункового соку.
6. Включення комплексного препарату метаболічної дії Кардонат і седативної настойки Фітосед в комплексне лікування підлітків із хронічною патологією ГДЗ дозволяє досягти швидшого регресу клінічних симптомів, зменшення порушень з боку ВНС, оптимізації гормонального гомеостазу, зниження рівня тривожності, тим самим зменшуючи частоту рецидивів, підвищуючи адаптаційні можливості та стійкість до хронічних стресогенних ситуацій.

Практичні рекомендації

1. Враховуючи виражені зміни вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків із хронічною патологією ГДЗ доцільно ввести в діагностичний комплекс обстеження таких пацієнтів КІГ та КОП.
2. В комплексі обстежень пацієнтів із хронічними захворюваннями верхніх відділів травної системи доцільно проведення визначення концентрації в сироватці крові кортизолу та АКТГ, як маркерів хронічного стресу та тяжкості патологічного процесу.
3. Зважаючи на наявність у пацієнтів із хронічною патологією ГДЗ змін психоемоційного статусу, які ускладнюють перебіг захворювання і сприяють виникненню резистентності до терапії, доцільним є проведення на практиці оцінки динаміки психоемоційного статусу хворих, як показника рівня адаптації та клінічної ефективності лікування.
4. Включення в комплексне лікування підлітків із ХГД, ВХ ДПК і ГЕРХ препаратів метаболічної та седативної дії (на прикладі комплексного препарату Кардонат і настойки Фітосед) дозволяє підвищити ефективність корекції дезадаптивних змін. Препарат Кардонат рекомендуємо застосовувати протягом одного місяця по 1 капсулі 3 рази на день, а настойку Фітосед - по 30 крапель 3 рази на день протягом місяця. Пацієнтам з ВХ ДПК рекомендуємо повторний курс лікування препаратами Кардонат і Фітосед у складі комплексної терапії у вказаних дозах через 4 - 6 місяців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов. -Екатеренбург: ”Деловая книга”, 1999. - 621с.
2. Аверкина Н.А., Вейн А.М., Филатов Е.Г. Болевые феномены при панических расстройствах // Журнал неврологии и психиатрии. -1999. -Т. 99, №11. -С. 4 - 9.
3. Александрова Н.В. Иммунопатогенетические аспекты ВЭБ-инфекции у детей: Автореф. дис... канд. мед. наук. Ст - Петербург 2002; 22с.
4. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства: Учебное пособие. -М.: Медицина, 2000. -496 с.
5. Андерсен Л., Норгаард А., Беннедсен М. Клеточный иммунный ответ на инфекцию Н. pylori. Helicobacier pylori: революция в гастроэнтерологии. Под. ред. В.Т. Ивашкина, Ф. Мегро, ТЛ. Лапиной. -М: 1999; 46 - 54.
6. Андрейчин М.А., Ничик Н.А. Вплив ендогенної інтоксикації на імунну систему організму при гострому вірусному гепатиті В // Інфекційні хвороби. -1998. -№2. -С. 20 - 24.
7. Антіпова С.В. Вплив гепатозахисного препарату ліволін форте на показники перикісного окислення ліпідів та рівень середніх молекул” у хворих на рак тіла матки із супутньою хронічною патологією гепатобіліарної системи // Укр. мед. альманах. -2006. -Т. 9, №5. -С.11 13.
8. Антропова М.В., Бородкина Г.В., Кузнецова Л.М. Умственная работоспособность и состояние здоровья младших школьников, обучающихся по различным педагогическим системам // Физиология человека. - 1998. -Т. 24. -№5. -С. 80 - 84.
9. Арон И.С. Психосоматические аспекты личности детей, страдающих соматическим заболеванием // Казанский мед. журн. -2000. -№2. -С. 133.
10. Аруин Л.И. Апоптоз при патологических процесах в органах пищеварения // Клин. мед. -2000. -Т. 78. -№1. -С. 5 - 10.
11. Арутюнян В.М., Григорян Э.Г. Эффективность применения иммуномодуляторов в комплексном лечении больных хроническим гастритом и язвенной болезнью // Клин. мед. -2003. -№1. -С. 57 - 60.
12. Аряєв М.Л., Старікова А.А., Баязітова М.Д. Результати клінічного застосування кардонату в кардіологічній практиці у дітей // Одеський медичний журнал. -2004. -№6 (86). -С. 22 - 24.
13. Бабак О.Я. Ингибиторы протонной помпы. Вопросы и ответы // Сучасна гастроентерологія. -2003. -№3. -С. 3 - 7.
14. Бабак О.Я. Лікування кислотозалежних захворювань: що ми сьогодні про це знаємо? // Сучасна гастроентерологія. -2003. -№4 (6). -С. 4 - 8.
15. Бабак О.Я. Психосоматические нарушения при язвенной болезни и способы их коррекции //Сучасна гастроентерологія. -2003. -№2. -С. 65 - 67.
16. Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь. -К.: Интерфарма, 2000. 175 с.
17. Бабій І.Л. Роль і значення інфекції Helicobacter pylori в розвитку хронічних захворювань органів гастродуоденальної зони у дітей // ПАГ. -2000. -№2. -С. 5 - 9.
18. Баевский Р.М. Проблема предболезни” // Патологгическая физиология и эксперементальная терапия. -1986. -№4. -С. 74 - 75.
19. Баевський Р.М., Берсенева А.Н. Оценка адаптационных возможностей и риск развития заболеваний. -М., 1997. 235 c.
20. Баранов А.А., Щербаков П.Л. Актуальные вопросы детской гастроэнтерологии // Вопр. соврем. педиатр. -2002. -Т. 1. -№1. -С. 12 - 17.
21. Барер Г.М., Маев И.В., Бусарова Г.А. Проявления гастроэзофагеальной рефлюксной болезни в полости рта // Cathedra. -2004. -№9. -C. 58 - 61.
22. Бачериков Н.Е., Воронцов М.П., Петрюк П.Т. Эмоциональный стресс в этиологии и патогенезе психических и психосоматических заболеваний. Харьков: Основа, 1995. 276 с.
23. Белобородова Э.И., Писаренко И.И., Дорохова Т.А. Течение язвенной болезни двенадцатиперстной кишки в зависимости от типа личности и эффективность дифференцирования психотропной терапии // Терап. архив. -2002. - №8. -С. 60 - 64.
24. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. - М.: Медицина, 1987. -Т. 1. - 448 с.
25. Бєлоусов Ю.В. Гелікобоктерна інфекція, інтрагастральна кислотність і дуоденогастральний рефлюкс при гастродуоденальній патології в дітей: причинно-наслідкові взаємозв’язки // Перинатологія та педіатрія. -2004. -33. -С. 35 - 37.
26. Белоусов Ю.В. Дуоденогастральный рефлюкс у детей: механизмы формирования и принципы коррекции // Врачебная практика. -2004. -№5. -С. 29 -31.
27. Бєлоусов Ю.В., Ганзій О.Б. Ефективність препарату Смекта” в терапії ерозивного гастродуоденіту у дітей // ПАГ. -1998. -№3. -С. 49 - 50.
28. Белоусов Ю.В., Павленко Н.В. Язвенная болезнь у детей: проблемы и перспективы // Межд. мед. журн. -2003. -№1. -С. 35 - 38.
29. Белоусов Ю.В., Рязанцева Н.Н. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією // ПАГ. -2005. -№2. -С. 38 - 41.
30. Бертин А. Воспитание в утробе матери или рассказ об упущенных возможностях.- СПб.: МНПО Жизнь”, 1992. 120 с.
31. Большова О.В., Самсон О.Я., Музь В.А. Особливості перебігу пубертатного періоду у хворих з соматотропною недостатністю. Методи медикаментозної корекції статевого дозрівання // ПАГ. -2005. -№2. С.41 45.
32. Бондаренко Т.В. Оптимізація лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки // Гастроентерологія. -2004. - Вип. 35. -С. 425 - 432.
33. Бондаренко О.Ю., Захарова Н.В., Ивашкин В.Т. Динамика симптомов и эндоскопической картины при стандартной терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колонопроктол. -2005. Т .15, -№1. -С. 40 - 45.
34. Бондаренко О.Ю., Коган Е.А., Склянская О.А. Апоптоз и пролиферация эпителиоцитов при Helicobacter pylori - ассоциированном гастрите // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колонопроктол. 2003. -№6. -С. 27 - 31.
35. Бородин Д.С., Мазур Е.С., Беляева Г.С. Жалобы, как поражение психического статуса больных при рецидивах язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Тер. архив. 2000. -Т. 72, №4. -С.15 - 16.
36. Бурлай Е.Г., Кухта Н.М., Морлочек Н.В. Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей з вегетативними дисфункціями // ПАГ. -2000. -№ 2. -С. 46.
37. Бурчинський С.Г. Нові аспекти фармакотерапії психосоматичної патології // Ліки. -2004. -№5-6. -С. 28 - 32.
38. Бутова О.А., Агаджанян Н.А., Батурин В.А., Морфо функциональная оценка состояния здоровья подростков // Физиология человека. -1998. -Т. 24, №3. -С. 86 - 93.
39. Буторов И.В., Осояну Ю.П., Буторов С.И., Сравнительная эффективность трех- и четырехкомпонентной эрадикационной терапии при язвенной болезни // Клин. медицина. -2005. -№12. -С. 50 - 53.
40. Брязгунов И.П. К вопросу о систематике психосоматических (соматоформных) расстройств у детей и подростков // Педиатрия. -2002. -№4. -С. 96 - 98.
41. Вакалюк И.П., Курташ Я.Л. Застосування карнітинвмісних препаратів (кардонату) у відновному лікуванні хворих, що перенесли інфаркт міокарда // Журн. практ. лікаря. -2003. -№2. -С. 62 64.
42. Вакалюк І.П., Слугоцька І.В. Корекція кардонатом клініко-інструментальних ознак безсимптомної дисфункції міокарда у хворих на залізодефіцитну анемію // Сімейна медицина. -2006. -№2. -С. 93 - 94.
43. Вейн А.М. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика. -М.: Мед. информ. агенство. -2000. - 752 с.
44. Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунково-кишкового тракту. Практичне керівництво.-Вінниця 1999. -56 с.
45. Вола А.Б., Лембрик І.С. Клініко-параклінічні особливості синдрому функціональної диспепсії у дітей шкільного віку: принципи діагностики та лікування // Мистецтво лікування. -2006. -№5. -С. 25 - 27.
46. Волков В.С., Колесникова И.Ю. Соматопсиховегетативные нарушения при язвенной болезни // Клин. мед. -2001. -№10. -С. 30 - 32.
47. Волков В.С., Смирнова Л.Е. Влияние психических нарушений на течение язвенной болезни // Клин. мед. -1996. -№6. -С. 81 - 82.
48. Волосянко А.Б., Лембрик І.С. Поняття внутрішньої картини хвороби при хронічному гастродуоденіті в дітей шкільного віку // Клінічна та експериментальна патологія. -2006. -№3. -С. 16 - 19.
49. Волошина Н.П., Левченко И.Л. Применение препарата Кардонат” в комплексном лечении пациентов с персистирующими нейроинфекциями и рассеянным склерозом // Український вісник психоневрології. -2003. -Том. 11, вип. 4 (37). -С. 10 - 12.
50. Волынец Г.В., Виноградова Т.В., Иванина Е.К. Особенности гуморального звена иммунитета у детей с различными типами хронического гастрита в зависимости от этиологии заболевания // Рос. вестник перинатол. и педиатр. -2006. -№3. -С. 35 - 41.
51. Волынец Г.В., Хавкин А.И., Филатов Ф.П. Заболевания верхних отделов органов пищеварения у детей с хронической Эпштейна— Барр вирусной инфекцией // Рос. пед. журн. -2004; 6: 51 - 53.
52. Волынец Г.В., Хавкин A.M., Жихарева Н.С. Роль Эпштейна-Барр вирусной инфекции в формировании хронического гастрита у детей. Конгресс детских гастроэнтерологов России «Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей», 10-й: Материалы. М 2003; 103 - 104.
53. Вороніна С.С. Спеціалізована медична допомога дітям міста Києва з захворюваннями органів травлення // Журнал практичного лікаря. -2006. -№5 - 6. -С. 5 - 7.
54. Габриэлян Н.И. Эндогенная интоксикация // Тезисы докладов І Всесоюзного съезда токсикологов. Ростовна-Дону. -1986. -С. 416 - 417.
55. Гастроэнтерология детского и подросткового возраста (избранные вопросы) / Под. ред. проф. С.С. Казак. Киев; 2007. -260с.
56. Голованова Е.С., Аминова А.И. Роль гепатобилиарной системы и желудка в детоксикации организма при гастродуодените у детей // Рос. педиатр. журн. -2006. -№1. -С. 21 - 24.
57. Григорьев П.Я., Яковенко Э.П., Яковенко А.В. Пилорический геликобактериоз: диагностика и лечение // Лечащий врач. -2002. -№6. -С. 3 - 9.
58. Громашевская Л.Л. Метаболическая интоксикация в патогенезе и диагностике патологических процесов // Лабораторная диагностика. -2006. -№1. -С. 3 - 13.
59. Громашевская Л.Л. Средние молекулы”, как один из показателей метаболической интоксикации в организме // Лабораторная диагностика. -1997. -№1. -С. 11 - 16.
60. Гуков А.О., Жданов А.М. Синдром каротидного синуса и вазовагальные синкопе // Терапевтический архив. -2000. -№12. -С. 72 -75.
61. Гусейнадзе М.Г.о. Влияние антихеликобактерной терапии на качество жизни больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Экспер. и клин. гастроэнтерол. -2005. -№5. -С. 22 - 27.
62. Денісова М.Ф. Медико-соціальні та наукові аспекти проблеми хронічних захворювань шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей // Матер. третьої наук-практ. конференції дитячих гастроентерологів України. - Одеса, 1999. -С.11 -12.
63. Денісова М.Ф., Лук’янова О.М. Сучасне патогенетичне лікування захворювань гастродуоденальної зони у дітей // Журн. практ. врача. -1996. -№5. -С. 19 - 21.
64. Денисова М.Ф., Мягка Н.М. Сучасні уявлення про систему захисту слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки та їі роль у патогенезі хронічних гастродуоденальних хвороб у дітей // ПАГ. -2000. -№1. -С. 54 - 58.
65. Джозеф М. Хендерсон Патофизиология органов пищеварения. - М., 1999. -216с.
66. Драгунский В.В. Цветовой диагностический тест: практическое пособие. - Минск.: Харвест, 2000. 448 с.
67. Дзяк Г.В., Васильева Л.И., Хорсун А.Т. Эффективность кардоната в комплексной терапии пациентов с ишемической болезнью сердца и стенокардией ІІ - ІІІ функционального класса // Укр. мед. часопис. -2004. -№3 (41). -С. 46 - 48.
68. Емельянчик Е.Ю., Таранушенко Т.Е., Кириллова Е.П. Динамическое наблюдение школьников, занимающихся по экспериментальной програме физического воспитания // Педиатрия. -2003. -№5. -С. 61 - 64.
69. Желєзняков Н.М. Сучасні методи та перспективні напрямки лікування виразкової хвороби // Сучасна гастроентерол. -2003. -№3. -С. 22 - 26.
70. Зайков С.В. Кардонат: рецепт жизненной энергии // Журн. практ. лікаря. -2002. -№5. -С. 77 -79.
71. Звягинцева Т.Д., Чернобай А.И. Купирование абдоминальной боли: современное состояние проблемы // Сімейна медицина. -2006. -№2. -С. 39 - 42.
72. Іваніна І.В. Комплексний підхід до профілактики хронічних гастродуоденальних захворювань у дітей молодшого шкільного віку // ПАГ. -2005. -№6. -С. 23 - 28.
73. Иванова О.В., В.А.Исаков, С.В.Морозов. Внепищеводные проявления гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Болезни органов пищеварения. - 2004. -№2. -С. 15 - 21.
74. Иванова И.И., Гнусаев С.Ф., Апеченко Ю.С Клинико-патогенитические характеристики гастроэзофагеальных рефлюксов у детей // Рос. вестник перинатол. и педиатр. -2006. -№3. -С. 25 - 29.
75. Ивашкин В.Т., Лапина Т.Л. Современные подходы к лечению язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки // Рос. мед. журн. -2001. -№1. -С. 14 - 18.
76. Ивашкин В.Т., Трухманов А.С. Програмное лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни в повседневной практике врача // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колонопроктол. -2003. -№6. -С. 18 - 25.
77. Ивлева Н.А., Сабурова З.Ф. Роль факторов риска в формировании хронических заболеваний органов пищеварения у детей // Гигиена и санитария. -2000. - №5. -С. 43 - 46.
78. Ильин А.Г., Агапова Л.А. Функциональные возможности организма и их значение в оценке состояния здоровья подростков // Гигиена и санитария. -2000. -№5. -С. 43 46.
79. Исаев Д.Н. Психические расстройства у детей. -С. -Пб.: ”Питер”, 2000. -507 с.
80. Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста. - Санкт-Петербург -1996. -с. 454.
81. Исаков В.А. Фармакогенетический анализ метаболизма и клинической эффективности ингибиторов протонного насоса // Клин. фармакология и терапия. -2003. -Т.12, №1.-С. 32 - 37.
82. Исаков В.А., Домарадский И.В. Хеликобактериоз.-М.: медпрактика, 2003. - 411 с.
83. Казак С.С., Дубченко О.Ю. Емоційний стрес як фактор ризику розвитку хронічних захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки // Вісник наукових досліджень. -2004. -№2. -С. 204 - 206.
84. Казак С.С., Дубченко О.Ю. Стан та корекція психоемоційних змін у дітей з ураженнями гастродуоденальної зони // Журн. практичного лікаря.-2002. -№6. -С. 43 - 47.
85. Калинин А.В. Кислотозависимые заболевания верхних отделов желудочно-кишечного тракта. Медикаментозная терапия секреторных расстройств // Клин. перспективы гастроэнтерол. гепатол. -2001. -№2. -С. 16 - 22.
86. Кальф-Калиф Я.Я. О лейкоцитарном индексе интоксикации и его практическом значении // Врачебное дело. -1941. -№1. -С.31 - 33.
87. Камилова А.Т., Пазылова С.А., Каюмова Х.Т. Оценка информативности некоторых методов диагностики гастродуоденальной патологии у детей и подростков ассоциированой с Нelicobacter pylori // Детские инфекции. -2006. -№2. - С. 66 - 69.
88. Карпова С.С. Совершенствование гастроэнтерологической помощи детям дошкольного возраста // Рос. пед. журн. -2001. -№3. -С. 19 - 22.
89. Квашніна Л.В. Нові підходи до оцінки стану здоров’я і діагностики ранніх його порушень у дітей шкільного віку: Автореф. дис... д-ра мед.наук.- К., 2000. - 36с.
90. Квашніна Л.В. Поняття адаптації і адаптованість як інтегральний показник здоров’я // Перинатология и педиатрия. -2000. -№1. -С. 33 - 35.
91. Квашніна Л.В., Ігнатова Т.Б. Особливості моторно-евакуаторної функції шлунку і вегетативного гомеостазу у дітей молодшого шкільного віку і диференційовані методи корекції їх порушень //Перинатология и педиатрия. -2007. №4. С.89 - 98.
92. Квашніна Л.В., Родіонов В.П. До оцінки стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку з урахуванням індивідуальнотипологічних характеристик їх розвитку // Матеріали наук.-практ. конференції Профілактика та реабілітація найбільш поширених захворюваньу дітей та удосконалення їх диспансеризації”. - Киів, 26 - 27 жовтня 2002р. -С. 62.
93. Кириченко Н.М. Морфологічні зміни гастродуоденальної зони та стан клітинного імунітету у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки та його корекція поліоксидонієм // Запорожский медицинский журнал. -2006. -№1. -С. 44 - 47.
94. Кішко Н.Ю. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з гастроезофагеальним рефлюксом // ПАГ. -2003. -№2. -С. 37 - 40.
95. Косак І.Б. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту асоційованого з гелікобактерною інфекцією, у дітей з урахуванням порушень обміну заліза // ПАГ. -2005. -№4. -С. 40 - 44.
96.&